Увійти

Готові списки джерел за темами / Гетьманат П. Скоропадського / Статті в журналах

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Гетьманат П. Скоропадського.

Статті в журналах з теми "Гетьманат П. Скоропадського"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Гетьманат П. Скоропадського".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Ходанович, Олексій. "ОСОБЛИВИЙ ВІДДІЛ ШТАБУ ГЕТЬМАНА П. СКОРОПАДСЬКОГО У БОРОТЬБІ З АНТИГЕТЬМАНСЬКИМ РУХОМ". Воєнно-історичний вісник 40, № 2 (21 червня 2021): 5–17. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-40-2-5-17.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті висвітлюються діяльність Особливого відділу Штабу Гетьмана П. Скоропадського щодо протистояння антидержавній діяльності противників гетьманської влади. Розглянуто заходи Особливого відділу Штабу Гетьмана П. Скоропадського щодо запобігання антигетьманській діяльності більшовицького підпілля в Україні, окремих угруповань «білого руху» та опозиційних українських соціалістичних партій. З’ясовано роль Особливого відділу штабу Гетьмана, як спеціального підрозділу контррозвідувального захисту, взаємодію з іншими загальнодержавними органами спеціальної діяльності та правопорядку у протидії загрозам державності, що продукували політичні сили та організації антигетьманського спрямування. Ключові слова: Українська Держава, спецслужби, Гетьманат, Особливий відділ, Державна варта, Штаб Гетьмана.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Shevchenko, V. "Experimental system for studying a stinking smut of winter wheat in Ukraine at the end of 19 – beginning of the 20 century." History of Science and Biographical Studies, no. 3 (September 13, 2018): 157–75. http://dx.doi.org/10.31073/istnauka201803-12.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

РУМ’ЯНЦЕВ, ВЯЧЕСЛАВ. "Витоки, природа влади та правові засади Української держави гетьмана Павла Скоропадського". Право України, № 2020/01 (2020): 225. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-01-225.

Повний текст джерела

Анотація:

Українська Держава гетьмана П. Скоропадського стала своєрідною віхою українського державотворення. Її виникнення не випливало із попереднього розвитку і не створювало умов для подальшого процесу державотворення. Тому її оцінка в науковій літературі доволі суперечлива. З метою визначення витоків Української Держави гетьмана П. Скоропадського слід брати до уваги геополітичну ситуацію того часу, насамперед хід і підсумки Першої світової війни, складну та неоднозначну соціальну та економічну політику Української Центральної Ради (УЦР), яка призвела до кризи в Україні, що сталася на початку 1918 р. Ставши до влади, гетьман П. Скоропадський мав чітку програму дій. Свою державну діяльність він розпочав із рішучої відмови від соціальної політики УЦР та обіцяв повернути життя в нормальне русло. Усе це в концентрованому вигляді містилося в оголошених 29 квітня 1918 р. “Грамоті до всього українського народу” та “Законах про тимчасовий державний устрій України”. Проте заходів для її реалі зації у гетьмана було недостатньо. Присутність в Україні значного військового контингенту Німеччини та Австро-Угорщини стримувала розвиток більшовизму всередині держави і захищала від його проникнення іззовні, що давало змогу гетьманському уряду сконцентруватися на вирішенні нагальних проблем державотворення. Однак надмірні апетити Німеччини та Австро-Угорщини, бажання вирішити за рахунок України свої економічні та продовольчі проблеми обмежували сферу діяльності гетьманського уряду саме цими межами, не дозволяючи йому займатися такими важливими питаннями розбудови держави, як створення власної армії, нала годження роботи апарату управління на місцях тощо. Стосовно форми Української Держави гетьмана П. Скоропадського зроблено висновок, що це було повернення до історичних традицій козаччини-гетьманату, але за змістом не мало характеру стихійного прориву соціальної енергії. Це був типовий шлях німецького командування, а гетьман послужив ширмою для недопусти мої зогляду на умови Брестського договору німецької окупації України. Форма Української Держави була складна й суперечлива. Це була авторитарна, хоча і досить ліберальна форма правління, обмежена як законом, так і часом – до скли-кання установчого Українського Сейму. Республіканські інституції перемежовувалися з ознаками монархічної форми правління. Основні висновки полягають у тому, що, незважаючи на значну залежність від німців, Українська Держава гетьмана П. Скоропадського мала свої цілі й соціальну базу. Її утворення являло собою спробу консервативних політичних сил загасити полум’я революції, збити хвилю радикальних соціалістичних настроїв, силою державної влади та поміркованих реформ ввести соціальне життя у межі правових норм, відстояти право приватної власності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Камаралі, С. Є. "ОКРЕМІ НАПРЯМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УРЯДУ ГЕТЬМАНА П. П. СКОРОПАДСЬКОГО". Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика), № 3-4 (27 листопада 2018): 15–21. http://dx.doi.org/10.33244/2521-1196.3-4.2018.15-21.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто основні напрями економічної політики уряду гетьмана Павла Скоропадського, а також висвітлена діяльність міністерств Української Держави в фінансовій, торговельній та вугільній промисловості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

N.Yu., Chuprinova, and Novikova O.O. "PECULIARITIES OF MILITARY CONSTRUCTION IN THE SYSTEM OF UKRAINIAN STATE FORMATION IN THE PERIOD 1917–1920." South Archive (Historical Sciences), no. 35 (January 28, 2022): 41–45. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-35-7.

Повний текст джерела

Анотація:

Early twentieth century called the defining events of the revival of Ukrainian statehood, in particular the main feature of state formation in this period is the formation and development of the Ukrainian state as the Ukrainian Central Council, Hetmanate of P. Skoropadsky and the Directory of the Ukrainian People’s Republic. The purpose of the article is to reveal the influence of the processes of Ukrainian state formation of 1917–1920 on military construction. Methods. The methodological basis of the study is based on the principles of objectivity and historicism, using methods to analyze historical sources, describe historical events, compare features of military construction in different years and generalize the process of military construction during the Ukrainian state of 1917–1920. Results. It is established that the process of Ukrainian state formation in 1917 and 1920 had a significant effect on military construction. During the Ukrainian Central Rada there was an active process of Ukrainization of the Ukrainian army, but in the end the process of Ukrainization of the army due to the original confidence of the leaders of the Ukrainian Central Rada and, above all, due to neglect of the army. Military construction during the Hetmanate became more progressive in this process, but was not completed due to the constant negative impact on these processes of other states, which feared that the Ukrainian army would grow into a powerful and capable army. Focusing on the processes of military construction during the Directory of the Ukrainian People’s Republic, it should be noted that significant changes in these processes occurred due to the adoption of the Disciplinary Statute and the Law “On Improving the State of the Troops”, gradually collapsed. Conclusions. Considering the peculiarities of military construction during the Ukrainian state formation of 1917–1920, it is established that the process of formation of the Ukrainian army was not completed under any of the ruling regimes. The ruling authorities of each of the studied periods tried to form a strong Ukrainian army, but due to disregard for the needs of the army, personal confidence, intervention of foreign political forces and changes in political course, this task was not fulfilled. In the perspective of the next explorations it is planned to reveal the peculiarities of military construction during the reign of the Western Ukrainian People’s Republic.Key words: ukrainianization of the army, ukrainian statehood, Ukrainian Central Rada, Hetmanate of P. Skoropadsky, Directory of the Ukrainian People’s Republic. Початок ХХ ст. іменується визначальними подіями відродження української державності. Зокрема, головною особливістю державотворення в цей період є становлення та розвиток української держави як Української Центральної Ради, Гетьманату П. Скоропадського і Директорії Української Народної Республіки. Мета статті передбачає розкриття впливу процесів українського державотворення 1917–1920 рр. на військове будівництво. Методи. Методологічна основа дослідження побудована на принципах об’єктивності та історизму із застосуванням методів аналізу історичних джерел, опису історичних подій, порівняння особливостей військового будівництва в різні роки й узагальнення процесу військового будівництва в період українського державотворення 1917–1920 рр. Результати. З’ясовано, що процес українського державотворення 1917–1920 рр. відчутно позначився на військовому будівництві. За часів Української Центральної Ради відбувався активний процес українізації української армії, однак зрештою цей процес через самобутню впевненість лідерів Української Центральної Ради та, перш за все, через нехтування потребами війська занепав. Військове будівництво в період Гетьманату стало більш прогресивним у цьому процесі, однак не було до кінця завершене через постійний негативний вплив на ці процеси інших держав, які боялися, що українська армія переросте у потужне боєздатне військо. Акцентуючи увагу на процесах військового будівництва за часів Директорії Української Народної Республіки, потрібно зауважити, що істотні зміни у цих процесах відбулися завдяки ухваленню Дисциплінарного статуту та Закону «Про поліпшення стану військ», однак із пова-ленням правління Директорії Української Народної Республіки військове будівництво, започатковане нею, поступово згорталося. Висновки. Розглянувши особливості військового будівництва за часів українського державотворення 1917–1920 рр., встановлено, що процес формування українського війська не був завершений за жодного з владних режимів. Панівна влада кожного з досліджуваних періодів намагалася сформувати потужну українську армію, але через неврахування потреб війська, особисту самобутню впевненість, втручання зовнішніх політичних сил та зміни політичного курсу це завдання не було виконано. У перспективі подальших розвідок передбачено розкриття особливостей військового будівництва за часів становлення Західноукраїнської Народної Республіки.Ключові слова: українізація армії, українська державність, Українська Центральна Рада, Гетьманат П. Скоропадського, Директорія Української Народної Республіки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

ІГНАТУША, Олександр, та Микола ФРОЛОВ. "РЕАКЦІЯ ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНИХ СИЛ ЗАПОРІЖЖЯ НА ПОЧАТОК ДОБИ ГЕТЬМАНАТУ (квітень–травень 1918 р.)". Східноєвропейський історичний вісник, № 21 (24 грудня 2021): 97–109. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246899.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – показати реакцію громадсько-політичних сил Запорізького краю на події проголошення гетьманату Павла Скоропадського у квітні–травні 1918 р. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, багатофакторності, політичного плюралізму й комплексі загальнонаукових та спеціально-історичних методів, серед яких передусім – аналіз, синтез, історико-генетичний та історико-порівняльний методи. Наукова новизна. Вперше розгорнуто охарактеризовано спектр реакцій громадсько-політичних сил Запорізького краю на встановлення влади гетьмана П. Скоропадського в Україні. Реконструйовано хід подій, що супроводжували ці реакції, визначено їхній характер, виразників, соціальних носіїв та особливості суспільних ідей у сприйнятті гетьманату на цій території. Введено до наукового обігу нові архівні матеріали з фонду Олександрівської міської думи та управи і унікальне джерело – позапартійну демократичну газету українських організацій “Січ” (Олександрівськ, 1918). Висновки. Стверджується, що зміст революційних подій на Запоріжжі у квітні-травні 1918 р. мав виразний національно-демократичний характер і відповідав реакції на сприйняття гетьманату громадськістю в інших регіонах України. Ліві сили соціалістичного та ліберального спрямування виступили з опозиційною критикою встановлення монархічного режиму, вбачаючи у ньому повернення до царських часів. Їхня реакція проявилася у демократичних формах: зібраннях, винесенні резолюцій, скликанні з’їздів, накресленні перспектив подальшої діяльності. Стримувальним фактором для розгортання більш активних дій була консервативна традиційність мислення, виразником якої виступало селянство, перейняте хліборобськими справами та невдоволене більшовицькими експериментами руйнації приватної власності на території краю у січні-березні 1918 р. Регіональної специфіки реакції суспільства на утвердження нової влади надавали також чинники етнічного багатоманіття та зрусифікованості регіону.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Любовець, О. М. "Політична опора гетьманату П. Скоропадського". Український історичний журнал, № 3 (510), травень - червень (2013): 31–44.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Гай-Нижник, П. "Начальники особистого штабу гетьмана П. Скоропадського". Військово-історичний альманах, Число 2 (21) (2010): 45–56.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Сокальська, О. "ТЮРЕМНА СИСТЕМА ДОБИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (ДО 100-ЛІТНЬОГО ЮВІЛЕЮ)". Вісник Пенітенціарної асоціації України, № 3 (12 грудня 2018): 7–26. http://dx.doi.org/10.34015/2523-4552.2018.3.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено та проаналізовано законодавчі й організаційні зміни в тюремній системі та її керівних органах за доби Тимчасового уряду, Центральної Ради та Гетьманату П. П. Скоропадського. Окреслено зміст пенітенціарної доктрини Тимчасового уряду та умови, у яких вона формувалася й реалізовувалася, а також засади діяльності тюремних інспекцій та окремих місць ув’язнення. З’ясовано, кому підпорядковувалися тюремні установи українських губерній упродовж лютого–жовтня 1917 р. та у наступні періоди. Визначено стан тюремного відомства за доби Центральної Ради та Гетьманату, охарактеризовано тюремну політику гетьманського уряду, уточнено персональний склад очільників центрального органу управління тюремною системою у квітні–листопаді 1918 р.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

ЗАХАРЧЕНКО, ПЕТРО, та МАРІЯ МІРОШНИЧЕНКО. "Політико-правові засади формування національної політики Української Держави гетьмана Павла Скоропадського (1918 р.): до 100-річчя її утворення". Право України, № 2018/06 (2018): 160. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-06-160.

Повний текст джерела

Анотація:

Автори актуалізують питання історичного минулого, пов’язаного з формуванням національної політики гетьманом Павлом Скоропадським і його урядом за часів Української революції 1917–1921 рр. Аналізуються проблеми державного будівництва та юридичного забезпечення процесу становлення національної державності в 1918 р. Наголошується на суперечливому характері формування національної політики як самим П. Скоропадським, так і його достатньо часто змінюваними урядами. З одного боку, він декларував принципи державного будівництва, що ґрунтувалися на обстоюванні державного суверенітету та незалежності, українських традиціях та історичних здобутках, а з другого, – будучи продуктом російської імперської системи, тяжів до її культури та духовного світу, нею продукованого. Автори наголошують саме на аспектах публічних, зримих, реальних, насамперед, юридичного і фактологічного характеру, які засвідчують реальну картину державного будівництва, де, без сумніву, переважав національний елемент. Наводяться численні приклади організаційно-правового забезпечення цього процесу, її зовнішня атрибутика, пов’язана з практичною діяльністю гетьмана та його адміністрації. Аналізуються різноманітні сфери національно-культурного будівництва, у тому числі й розвиток судової системи, законодавства, налагодження міжнародних зв’язків тощо. Особлива увага приділена створенню судової системи, що стала логічним продовженням її реформування, започаткованого Українською Центральною Радою. Щоправда, курс, обраний попередницею, не знаходив повної підтримки у П. Скоропадського, скоріше він був її антагоністом. Відтак, з моменту здійснення державного перевороту (29 квітня 1918 р.) і до дня проголошення зловісної грамоти про федерацію з Росією та, відповідно, зречення від влади він наполегливо просував ідею організації судочинства на засадах колишньої Російської імперії, додаючи до неї національний зміст. Найбільшим його досягненням стало запровадження Державного Сенату як вищого судового органу Української Держави. Автори цілеспрямовано загострюють увагу на основних положеннях Закону “Про Державний Cенат” від 8 липня 1918 р., вказуючи на наміри гетьмана встановити в країні справедливе судочинство. Аналізований зміст закону є промовистим тому свідченням. Акцентовано увагу на тому, що протягом семи з половиною місяців перебування гетьмана при владі йому вдалося окреслити основні напрями своєї національної політики, прийняти ряд законодавчих актів, але втілити всі свої ідеї в такий нетривалий час йому так і не вдалося. Сучасна Україна визнала заслуги Павла Скоропадського, визначивши йому гідне місце в пантеоні своїх національних героїв.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Калакура, Я. С. "Три образи Гетьманату П. Скоропадського в українській історіографії". Національна та історична пам"ять, Вип. 7, спецвип. (2013): 56–66.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Бачинська, О. М. "Розвиток кінопрокату в Україні за гетьманату П. Скоропадського". Наукові праці Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Вип. 15, т. 1 (2016): 3–4.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Головченко, В. І. "Кримське питання в українській політиці гетьмана П. Скоропадського". Національна та історична пам"ять, Вип. 7, спецвип. (2013): 192–201.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Новікова, Л. В. "Зовнішньополітична діяльність уряду гетьмана П. Скоропадського: історіографія проблеми". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, Вип. 77/79 (2005): 26–29.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Рум"янцев, В. "До проблеми легітимності Української держави гетьмана П. Скоропадського". Вісник Академії правових наук України, № 2 (53) (2008): 79–87.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Новікова, Л. В. "Зовнішньополітична діяльність уряду гетьмана П. Скоропадського: історіографія проблеми". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, Вип. 77/79 (2005): 26–29.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Бадєєва, Л. І. "ВІЙСЬКОВЕ БУДІВНИЦТВО В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917–1921)". Історія та географія, № 58 (2020): 5–14. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.58.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена питанню військового будівництва в роки Української революції – після повалення самодержавства в Росії до 1921 р. Автор розглядає визначальну для долі революції тему створення національної регулярної армії, адже кожна революція повинна вміти захищати здобутки державотворення, аналізує політику Центральної Ради, уряду П. Скоропадського, Директорії та уряду ЗУНР, українських партій та їх чільних діячів щодо ролі національних Збройних Сил у державному будівництві України, у захисті її суверенітету та події, пов’язані з виступом Другого українського полку ім. гетьмана П. Полуботка влітку 1917 р. Зроблено аналіз тяжкого становища керівництва Центральної Ради взимку 1917-1918 рр., співвідношення військ і готовність їх до війни збройних сил Росії та України у січні 1918 р., причин та наслідків конфлікту між В. Винниченком та С. Петлюрою, заходів останнього щодо розбудови української армії. Розкрито заходи уряду гетьмана П. Скоропадського щодо формування збройних сил Української держави. Досліджено переваги військового будівництва в ЗУНР. Наукова новизна роботи – спроба комплексного дослідження військового будівництва як ключового фактору у відновленні та в утвердженні суверенітету держави в період Української революції, аналіз помилок та прорахунків українських урядів періоду революції (1917- 1921). Автор дійшла висновків, що Директорія, на відміну від Центральної Ради, приділяла більше уваги вирішенню питання військового будівництва та захисту революційних здобутків, але через ряд внутрішніх та зовнішніх чинників Українська революція зазнала поразки. Однією з причин було невміння українського керівництва підняти та організувати селянство. Більшовикам вдалося завдяки радикальному розв’язанню аграрного питання залучити селян до своїх лав.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Антонишин, А. "Соціально-економічні перетворення на Поділлі за гетьманату П. Скоропадського". Історичний журнал, № 3 (2007): 46–53.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Тимченко, Р. "Продовольча політика гетьманату П. Скоропадського у сучасній українській історіографії". Проблеми вивчення історії Української революції 1917-1921 років, Вип. 12 (2016): 92–126.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Datskiv, Ihor. "Дипломатична діяльність В’ячеслава Липинського (1918-1919 рр.)". Eminak, № 2(30) (26 червня 2020): 115–24. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.2(30).412.

Повний текст джерела

Анотація:

Охарактеризовано дипломатичну діяльність одного із провідних громадсько-політичних діячів Української держави В’ячеслава Казимировича Липинського. Проаналізовано державотворчу роботу в роки Української революції та визначено основні напрями політичної діяльності. Встановлено, що найбільш всебічно проявити дипломатичний хист, політичні переконання та почуття справжнього патріота своєї держави В. Липинський зміг на посаді посла в Австрії при Гетьманаті П. Скоропадського та уряді Директорії УНР. З’ясовано, що поразку національно-визвольних змагань сприйняв як втрату реальної можливості відродження української державності та самостійного розвитку українського народу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Datsenko, O. M. "Проблемні питання будівництва української державності за часів Гетьманату П. Скоропадського". Воєнно-історичний вісник 28, № 2 (1 грудня 2020): 19–23. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2018-28-2-19-23.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Любовець, Олена Миколаївна. "Всеукраїнський союз земельних власників у політичній системі гетьманату П. Скоропадського". Український історичний журнал, № 4 (2008): 60–72.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Бачинська, О. М. "Підтримка Дніпросоюзом культурно-мистецьких закладів за доби Гетьманату П. Скоропадського". Збірник наукових праць молодих вчених Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Вип. 6 (2015): 11–12.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Мякота, С. С. "Основні напрямки фінансової та торговельно-промислової політики гетьмана П. Скоропадського". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 33 (1995): 71–76.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Камаралі, С. Є. "Організаційно-правові основи економічної діяльності уряду Української Держави". Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика), № 15 (24 грудня 2019): 63–71. http://dx.doi.org/10.33244/2521-1196.15.2019.63-71.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню різних аспектів організаційно-правових основ діяльності уряду гетьмана П. Скоропадського в галузі внутрішньої торгівлі. Визначені пріоритетні вектори фінансово-економічної політики в період кризи державотворення, в складних умовах Брест-Литовських зобов’язань. З використанням широкого кола архівних матеріалів автором висвітлені етапи встановлення державної монополії на продаж зернової, цукрової та горілчаної продукції; подані матеріали активної співпраці міністерств Української Держави з представниками торговельно-промислових кіл; проаналізована діяльність «Відділу для виготовлення торгово-економічних договорів і», «Комітету для зовнішньої торгівлі», «Комісії зі справ цукру», Особливого ТорговельноФінансового відділу при Раді мукомолів, Державного Хлібного Бюро і «Товариства винокуренних заводчиків».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Бачинська, О. М. "Діяльність музичного відділу Міністерства народної освіти у добу Гетьманату П. Скоропадського". Наукові праці Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Вип. 13, т. 1 (2014): 8–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Солдатенко, В. Ф. "Порівняльна історіографічна оцінка міжнародного становища України за доби Гетьманату П. Скоропадського". Проблеми всесвітньої історії, № 2 (4) (2017): 9–33.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Машевський, О. П. "Історіографічний та джерелознавчий аналіз теми культурної політики уряду гетьмана П. Скоропадського". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 41 (1999): 65–68.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Poliakov, M. V., V. S. Savchuk та S. I. Svitlenko. "У витоків Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 6 (11 липня 2018): 5–12. http://dx.doi.org/10.15421/171878.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті відтворено процес створення Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Показано, що поштовхом до втілення ідеї університетської освіти у Катеринославі стала спроба створити Вищі жіночі курси, які відкривалися як приватні й самостійні у складі двох факультетів – фізико-математичного (з природничо-історичним та математичним відділеннями) та медичного, тобто фактично з тими факультетами, які передбачались у проекті відкриття університету. Акцентовано увагу на тому, що в 1915 р. Міська Дума, незалежно від процесу створення ВЖК, ініціювала питання про відкриття у Катеринославі університету. При цьому обговорювалося два шляхи. Перший передбачав переведення до Катеринослава або Варшавського, або Юр’ївського університету, які тоді потрапили в зону воєнних дій, а другий – створення Катеринославського університету на власній основі. Йдеться про те, що напередодні революційних подій 1917 р. у Катеринославі сформувалась певна система вищої освіти. У місті діяли Катеринославський гірничий інститут, Катеринославський вчительський інститут, Катеринославські вищі жіночі курси, що працювали за університетськими програмами, Єврейський політехнічний інститут, Вищі педагогічні курси. Пророблялися шляхи створення Інституту інженерів транспорту. Все це складало потужний базис для подальшого розвитку системи вищої освіти у Катеринославі. Прикметно, що ані політичні бурі, ані соціальні потрясіння цієї історичної доби не могли вплинути на прагнення організувати в Катеринославі університет. Із приходом до влади гетьмана П. Скоропадського у квітні 1918 р. й створенням у Києві комісії з вищих навчальних закладів під головуванням акад. В. І. Вернадського вирішальну роль у заснуванні самостійного класичного університету в Катеринославі відіграло місцеве самоврядування за підтримки громадськості. Зроблено висновок, що Дніпровський (у 1918 р. – Катеринославський) університет має офіційну дату статутного затвердження своєї діяльності як самостійного закладу вищої освіти 20 серпня 1918 р. Катеринославський класичний університетський заклад виник як результат спільної діяльності місцевого самоврядування та громадськості міста, за сприяння уряду Української Держави гетьмана П. Скоропадського.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Herasymov, Timofii. "Everyday life of Kyiv during the Hetmanate of P. Skoropadskyi according to the memoirs of O. Goldenweiser." Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University. Series: History, no. 33 (September 2020): 108–12. http://dx.doi.org/10.31652/2411-2143-2020-33-108-112.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Авхутська, С. О. "Вільнокозацький рух за доби Гетьманату П. Скоропадського: спроби відродження та причини невдач". Гілея, Вип. 98 (№ 7) (2015): 7–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Бойко, О. "Територія, кордони і адміністративно-територіальний поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918)". Регіональна історія України, Вип. 3 (2009): 217–32.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Kirieieva, V., and A. Morozov. "Rural matter of P. Skoropadsky’s Hetmanate period and the Directory of the Ukrainian People’s Republic on the pages of «Ukrainian Peasant»." Ukrainian Peasant, no. 19 (2018): 90–95. http://dx.doi.org/10.31651/2413-8142-2018-19-90-95.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Галатир, В. В. "Місцеві органи державної влади на Правобережжі України у мемуарах (період гетьманату П. Скоропадського)". Архіви України, № 4/5 (292/293), липень - жовтень (2014): 176–83.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Гай-Нижник, П. "Гнат Зеленевський - старший осавул і генеральни бунужний товариш Гетьмана всієї України П. Скоропадського". Військово-історичний альманах, Число 2 (23) (2011): 130–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Верес, М. М. "Правові засади організації та діяльності професійних спілок в умовах держави гетьмана П. Скоропадського". Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Політологія. Соціологія. Право, № 1 (5) (2010): 106–11.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Дацків, І. "Дипломатичні відносини між Антантою та Гетьманатом П. Скоропадського у працях вітчизняних дослідників". Емінак, № 2 (22), квітень - червень, т. 1 (2018): 119–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Цапко, О. М. "Українська православна церква як суб"єкт державно-політичних відносин у період Гетьманату П. Скоропадського". Політологічний вісник, Вип. 67 (2012): 304–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Цапко, О. М. "Українська православна церква як суб"єкт державно-політичних відносин у період Гетьманату П. Скоропадського". Політологічний вісник, Вип. 67 (2012): 304–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Березівська, Л. "Реформування шкільної освіти в період Гетьманату П. Скоропадського (29 квітня - 13 грудня 1918 р.)". Історико-педагогічний альманах, Вип. 2 (2006): 4–15.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Пиріг, Р. Я. "Проблема виборів до сейму у внутрішній політиці гетьманату П. Скоропадського (квітень - грудень 1918 р.)". Український історичний журнал, № 3 (504) (2012): 28–35.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Гай-Нижник, П. П. "Особисті ад"ютанти й секретарі П. Скоропадського (до історії функціонування головної квартири гетьмана України)". Український історичний журнал, № 6 (495) (2010): 106–26.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Макаренко, К. "Українізація вищої освіти в період Української Центральної Ради та Гетьманату П. Скоропадського (1917-1918 рр.)". Українознавство, № 2 (71) (2019): 192–201.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Макаренко, К. "Українізація вищої освіти в період Української Центральної Ради та Гетьманату П. Скоропадського (1917-1918 рр.)". Українознавство, № 2 (71) (2019): 192–201.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Діденко, Ігор. "Українсько-кримські переговори та проект автономії Криму у складі Гетьманату П. Скоропадського (вересень-жовтень 1918 р.)". Університет, № 1 (2008): 101–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Діденко, Ігор. "Українсько-кримські переговори та проект автономії Криму у складі Гетьманату П. Скоропадського (вересень-жовтень 1918 р.)". Університет, № 1 (2008): 101–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Слюсаренко, А. Г. "Дослідження історії Гетьманату П. Скоропадського на кафедрі новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка". Національна та історична пам"ять, Вип. 7, спецвип. (2013): 87–94.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Khodanovich, O. L. "Організаційні структури військової розвідки і контррозвідки в Українській Державі гетьмана П. Скоропадського (квітень–грудень 1918 р.)". Воєнно-історичний вісник 28, № 2 (1 грудня 2020): 23–28. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2018-28-2-23-28.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Галатир, В. В. "Джерельна база питання формування та функціонування місцевих органів державної влади в Правобережній Україні у період Гетьманату П. Скоропадського". Вісник Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки, Вип. 5 (2012): 33–40.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Камаралі, С. Є. "УКРАЇНСЬКА УРЯДОВА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ АГРАРНОГО ПИТАННЯ: ІСТОРИКО- ПРАВОВИЙ ВИМІР". Ірпінський юридичний часопис, № 1(5) (7 вересня 2021): 13–22. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1(5).2021.13-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню різних історико-правових аспектів діяльності уряду гетьмана П. Скоропадського в аграрній галузі. Визначені пріоритетні вектори земельної політики в період кризи державотворення. З використанням широкого кола архівних матеріалів автором висвітлені процеси вироблення земельного закону, організації спеціальних державних установ; подані матеріали активної співпраці міністерств Української Держави із представниками аграрно-промислових кіл; проаналізована законотворча діяльність міністерства земельних справ. Мета статті реалізована в проведеному аналізі законотворчої діяльності Ради міністрів у рамках реформування аграрного сектору економіки України. Визначені негативні чинники, що впливали на державну політику. Особлива увага присвячується заходам влади, спрямованим на подолання наслідків наказу Г. фон Ейхгорна – голови німецької адміністрації в Україні, про негайний засів ланів та запровадження німецьких військових судів на території України. Автором визначено, що відкрите втручання у внутрішні справи України з боку австрійського командування, селянські повстання, відсутність політичної єдності в національних колах, складні умови Брест-Литовських зобов’язань ставили перед урядом гетьмана необхідність прискорення процесу створення земельного закону, здійснення комплексної програми реформування і пояснення процесу земельного реформування населенню. Зроблено висновок, що в основу земельної реформи були покладені такі принципи: 1) уряд бере на себе цілковиту відповідальність за проведення реформи і її наслідки; 2) створюється державний земельний фонд за рахунок державних, церковних, монастирських і частини приватних земель (з повним відшкодуванням їхнім власникам вартості відчужених ділянок); 3) проводиться продаж ділянок малоземельним селянам і козакам; 4) держава сприяє створенню дрібних, але економічно міцних господарств; 5) провадиться докорінне поліпшення справи дрібного сільськогосподарського кредиту. Але всі ці заходи щодо землеволодіння та землекористування, повернення права на врожай 1918 року, заміна земельних комітетів земельними й земельно-ліквідаційними комісіями тощо не дали бажаних результатів в умовах економічної нестабільності і політичної кризи в Українській Державі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!