Статті в журналах: "Героїка"

1

Vertiienko, H. "The Heroics of Gerrhus (To the Point of the Scythian Underworld Locus)." World of the Orient 2017, no. 1-2 (June 30, 2017): 38–47. http://dx.doi.org/10.15407/orientw2017.01.038.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Дем"янюк, О. Й. "Історична спадщина В. Липинського: козацька героїка в обгрунтуванні державної моделі Гетьманату". Військово-науковий вісник, Вип. 23 (2015): 141–51.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Горболіс, Лариса. "Музична основа оповідання Лесі Українки «Над морем»". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 14 (20 лютого 2020): 180–90. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v14i0.3817.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті із застосуванням інтермедіального підходу досліджуються особливості художнього відтворення музики в оповіданні «Над морем» української письменниці Лесі Українки, аналізується роль пісень, музики оркестрів, звуків моря тощо у формуванні музичної палітри твору. Море в акустичному оформленні оповідання виконує ключову роль, характеризує героїв, створює настроєву палітру твору, психологізує важливі сюжетотворчі епізоди. Звернення Лесі Українки до музики в оповіданні «Над морем» потрактовується як необхідність оптимізувати поетикальні можливості прози, оновити й осучаснити жанр оповідання, відкрити його незапитані можливості, інтелектуалізувати прозу, урізноманітнити й удосконалити художні прийоми й засоби змалювання складного внутрішнього світу персонажів. Море, що є функціональною складовою музичної палітри оповідання Лесі Українки, органічно зв’язане з проблематикою, сюжетом твору, має свою «історію взаємин» із головною героїнею; це самодостатній пейзажний компонент, що утримує настроєвий баланс твору, корпус переживань і дій героїні-нараторки. Музика і море у творі тісно контактують, утворюють неперервну й водночас неодноманітну за емоційним наповненням лінію, характеризують героїнь. Відповідно до модерністської практики Леся Українка представляє головну героїню – чутливу, вразливу, емоційну, яка сприймає досконалі звуки й неперевершені кольори моря як гармонію. Панорамні візуально-акустичні описи водної стихії в оповіданні Лесі Українки, а також численні листи письменниці дають підстави говорити про море як енергетичний канал, джерело емоційного й тілесного відновлення героїні й авторки, своєрідну вісь, що тримає смислову конструкцію твору. Енергія, звуки моря художньо увиразнюють ідею захищеності героїні, котра усвідомлює цінність і повноту буття. На основі листів Лесі Українки обґрунтовано доцільність потрактовувати терапевтично-лікувальну роль звуків, кольору моря.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Нємцова, Лілія. "ХОРОВА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОЕЗІЇ І. ФРАНКА В ТВОРЧОСТІ С. ЛЮДКЕВИЧА". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 2, № 8 (13 липня 2021): 26–32. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.2.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою нашого дослідження є аналіз хорової інтерпретації поезії І. Франка в композиторському вті- ленні С. Людкевича. Методологія дослідження передбачає застосвування методів: спостереження й відбору – для пошуку свідчень про ставлення І. Франка до хорового мистецтва; екстраполяційний – для осмислення світогляд- но-філософського змісту поетичної спадщини І. Франка як вербальної основи хорових творів; історико-ретро- спективний; системний; теоретико-аналітичний; компаративний – для висвітлення індивідуальних інтерпретацій єдиної літературної першооснови. Наукова новизна полягає у висвітленні жанрово-стильової палітри хорових інтерпретацій поезій І. Франка в творчості українських композиторів кінця ХІХ – початку ХХІ ст. на прикладі інтерпретацій С. Людкевича. Хорові інтерпретації поезії Івана Франка почали з’являтися в кінці ХІХ – на почат- ку ХХ ст., спочатку в доробку композиторів Галичини. Характерно, що вже в перших зразках визначилися такі провідні тематично-образні напрями вибору поезії, як героїка та національно-визвольні прагнення, трагізм долі художника та фольклорні мотиви – від філософсько-громадянських до особисто-інтимних.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Дрогобицький, Ігор, та Роман Романів. "ГЕРОЇКА НАЦІОНАЛЬНОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ 1918–1919 рр. У ФОРМУВАННІ ІДЕЙНОГО ПІДҐРУНТЯ ЗБРОЙНОГО ЧИНУ ОУН (б) У ГАЛИЧИНІ (друга половина 1943 р. – початок 1944 р.)". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 32 (27 грудня 2019): 186–92. http://dx.doi.org/10.15330/gal.32.186-192.

Повний текст джерела

Анотація:

У матеріалах статті йдеться про тяглість традиції національної державотворчої боротьби у 20–40-х рр. ХХ ст. Представлено окремі аспекти використання етосу визвольних змагань українських збройних формацій 1917–1921 р. Організацією українських націоналістів (бандерівців) у Галичині в період Другої світової війни. Окреслено особливості вжитку керівництвом націоналістичного крила вітчизняного національно-визвольного руху Опору героїки військового чину національних мілітарних формацій періоду Західно-Української Народної Республіки та Української Народної Республіки для створення ідеологічного підґрунтя процесу розгортання власних збройних сил – Української Народної Самооборони та Української Повстанської Армії. Простежено паралелі у означенні кінцевої мети збройної боротьби нації. Вказано також на відмінності у концепції та тактичних засобах осягнення національного суверенітету. Відзначено, що дослідження представленої теми уможливлюють глибше сприйняття загалом вітчизняного соціуму процесу відстоювання національних прав, а, зокрема, державної незалежності. У ході висвітлення теми зроблено акцент на використанні матеріалів підпілля та джерел мемуаристичного характеру.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Черкашина, Тетяна. "Поетика простору автобiографiчної романiстики Амелi Нотомб". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 13 (30 червня 2019): 68–75. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v13i0.2372.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено розглядові поетикальних властивостей автобіографічної романістики сучасної бельгійської франкомовної письменниці Амелі Нотомб. Звернено увагу на те, що життєвий простір автобіографічної героїні творів Амелі Нотомб розподілено на відкритий і закритий. Серед значної частини топосів, у яких перебувала головна героїня автобіографічної романістики Амелі Нотомб, особливе місце відведено Японії, країні, в якій вона народилася і в якій пройшли найкращі роки її життя. Натомість її рідна країна – Бельгія лишилася для неї найзагадковішою країною.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Кузнецова, Е. С. "СИСТЕМА ТОЧОК ЗОРУ ЯК СПОСІБ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕРСОНАЖА В ПОВІСТІ В.К. ЖЕЛЄЗНИКОВА «ОПУДАЛО»". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 4, № 94 (2019): 78–95. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.4.94.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Взаємозв’язок між наративом художнього твору і системою образів є одним з важливих аспектів дослідження сучасної наратологіі. У статті зроблено спробу наративного аналізу системи точок зору, створеної В.К. Желєзниковим у повісті «Опудало». Мета дослідження – виділити й охарактеризувати різні точки зору, які формують образ головної героїні даного твору. Протягом розвитку сюжету твору точка зору на головну героїню змінюється. Її внутрішній світ, вчинки та поведінка аналізуються крізь призму сприйняття оповідача, її дідуся, однокласника, а також за допомогою передачі її власних переживань. Використовуючи методику аналізу точок зору, запропоновану В. Шмідом, ми виділили такі типи точок зору, представлені в повісті: однополюсна нарраторіальна, однополюсна персональна та різнополюсна. Було відзначено, що в характеристиці образу головної героїні з точок зору оповідача і Миколая Миколайовича простежується ніжне та дбайливе ставлення до дівчинки, яке виражається на рівнях сприйняття, оцінки та мови. Велике місце в оповіді твору займає розповідь героїні дідусеві про минулі події, які відбулися з нею. У цьому зізнанні дівчинка аналізує свої вчинки та почуття і таким чином транслює власну точку зору на себе. Точки зору однокласників і інших жителів містечка з приводу Оленки представлені в тексті «Опудала» спорадично. Про їхнє ставлення до дівчинки читач дізнається з розповіді самої героїні. Відсутність відношення городян до героїні може свідчити як про їх байдужість до дівчини, так і про свідому відмову автора включати їх негативні характеристики, які могли б негативно відбитися на образі Оленки. Таке рішення може бути пов’язано також із прагненням автора посилити виховну функцію, яку несе в собі твір для дітей. У роботі ми прийшли до висновку, що В.К. Желєзников розглядає образ дівчинки з різних точок зору для створення багатогранного портрета героїні та більш повного розкриття її внутрішнього світу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Галич, Олександр Андрійович. "Роман «Маруся» В. Шкляра як поєднання біографії з квазі-біографією". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 6 (25 вересня 2015): 9–18. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v6i0.1185.

Повний текст джерела

Анотація:

Героїня роману В. Шкляра Маруся постає як талановитий воєначальник, що бореться за незалежність України, незважаючи на численні перешкоди і труднощі, заради досягнення мети, за яку віддали життя її батько, брати, односельчани. Твір «Маруся» у тій частині, що стосується безпосередньо діяльності отамана, є цілком документальним, оскільки базується на мемуарних матеріалах і реальних фактах. Тут можна говорити про нього як про біографічний роман. Та ж сюжетна лінія, що пов’язує головну героїню з Мироном Гірняком, базується здебільшого на художньому вимислі й бурхливій фантазії автора. Тут можна впевнено говорити про квазі-біографію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Подлісецька, О. ""Живі" і "сплячі" герої в новелах Євгена Гуцала (до проблеми класифікації героїв)". Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Вип. 8 (2006): 452–58.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Подлісецька, О. ""Живі" і "сплячі" герої в новелах Євгена Гуцала (до проблеми класифікації героїв)". Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Вип. 8 (2006): 452–58.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Міщенко, Г. "Надчасність героїки України". Народне мистецтво, № 3/4 (47/48) 1 частина (2009): 66–69.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Примушко, Наталія. "НЕВІДОМІ УЧАСНИКИ БОЮ ПІД КРУТАМИ — ПЕРШІ БОРЦІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ". Воєнно-історичний вісник 41, № 3 (18 січня 2022): 49–59. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-41-3-49-59.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті набуло подальшого розвитку питання уточнення списку учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року, які пройнялися національною ідеєю і стали борцями за свободу й незалежність Української держави. Їхню участь у бою та біографічні дані встановлено на основі таких посвідок локальної історії, як листи й усні розповіді родичів, знайомих, односельців (епістолярні джерела), що надійшли до Меморіального комплексу «Пам’яті героїв Крут» (далі — МК «ПГК») у період з 2013 по 2020 роки з різних куточків України, зокрема Дрого- бича, Харкова, Конотопа, Чернігова. Інформатори ділилися спогадами й переказами про родичів чи односельців і їхню участь у знаковому (історичному) бою під Крутами. Така робота є позитивним досвідом МК «ПГК», завдяки якому сформовано список нововиявлених учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року, що є базою для подальших наукових досліджень. Ключові слова: філія Національного військово-історичного музею України — Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут», учасники бою під Крутами, борці за незалежність, юні герої.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Песоцька, Діана Леонідівна, та Жанна Леонідівна Кущенко. "Топологія жіночого в романі «Жінка у дзеркалі» Е.-Е. Шмітт". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, № 95 (лютий 2020): 150–62. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.1.95.08.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті висвітлюється проблема феномену жіночого в літературі як фаза самовиявлення специфічного жіночого життєвого досвіду поза традиційною гендерною дихотомією центральне/маргінальне в культурі. Процес формування жіночої ідентичності в романі відбувається крізь призму трьох історичних епох в західноєвропейській цивілізації, яким відповідають образи трьох головних героїнь роману: Анни, яка живе в епоху середньовіччя, Ханни, чий жіночий досвід формується в умовах буржуазного Відня початку ХХ ст. і Енні, якій випало жити і творити власну особистість в сучасному Лос-Анджелісі. Кожна з героїнь кидає виклик патріархатній ієрархічній системі цінностей, начебто встановленій Богом, де її особистісний світ, її гендерна тожсамість розцінюється як «інакшість», яка становить загрозу світовому порядку. Свою «інакшість» героїні роману відчувають через образ «дзеркала», який символізує погляд «Іншого», що перетворює жіночу ідентичність не більше, як в об’єкт для нормативних оцінок, позбавляючи її контролю над власним буттям і можливостей реалізувати власний творчій потенціал. Автор виводить жіночу суб’єктивність за межі реальності буденного життя, де відбувається творчий прорив її свідомості до сфери метафізичного трансцендентного буття. І саме жіночу суб’єктивність, яка не обтяжена холодною, раціональною логікою патріархального світу, автор наділяє здатністю переживати стан екстатичного захоплення буттям, навіть в момент смерті, через її боротьбу і спротив чоловічій тоталітарності раціонального світового порядку. На відміну від позиції радикального фемінізму автор бачить вирішення проблеми суперечності між жіночою та чоловічою статтями через ідею їх гармонійної взаємодоповнюваності в особистісному житті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Осіпенко, Н. С. "ОБРАЗ ЖІНКИ-РУКОДІЛЬНИЦІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ (ЗА ТВОРАМИ І. КОТЛЯРЕВСЬКОГО «НАТАЛКА ПОЛТАВКА», Т. ШЕВЧЕНКА «НАЗАР СТОДОЛЯ», О. КОБИЛЯНСЬКОЇ «ЗЕМЛЯ»)". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 253–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-35.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу образу жінки-рукодільниці у творах І. Котляревського «Наталка Полтавка», Т. Шевченка «Назар Стодоля», О. Кобилянської «Земля». Розглядаються людські якості, які уособлюють найкращі риси жіночого характеру: доброту, сердечність і хазяйновитість. Особлива увага приділяється праці, що увиразнює людські чесноти та вдачу. У статті акцентовано увагу на жіночих образах літератури ХІХ століття, які різняться рівнем життя та поглядами. Як і в реальному світі, так і на сторінках художніх творів кожна героїня має свою долю. Відповідно до мети статті здійснено аналіз образу жінки-рукодільниці, яку розуміємо як жінку, що займається рукоділлям, у творах І. Котляревського «Наталка Полтавка», Т. Шевченка «Назар Стодоля», О. Кобилянської «Земля». У досліджені наведено приклади з художніх творів про життя і побут українських героїнь, описи дівчат-красунь у вишитому вбранні; сімейні звичаї і обряди, що супроводжуються використанням вишитих рушників, виготовлених самими дівчатами та жінками; охарактеризовано техніки шиття та процес вишивання. У результаті дослідження образів жінок-рукодільниць у творах І. Котляревського «Наталка Полтавка», Т. Шевченка «Назар Стодоля», О. Кобилянської «Земля» з’ясовано, що кожна героїня славилася високими естетичними вподобаннями, розвиненими трудовими навичками, опануванням технології виготовлення й оздоблення речей побуту, одягу. Усі ці якості позитивно впливали на їхній авторитет у суспільстві та протилежної статі. Статус «жінка-рукодільниця» додавав особистості поваги (подекуди навіть спостерігалося поклоніння таланту та трудолюбству), допомагав людині жити, виконувати складну справу життя, ушляхетнював душу, підіймав над посередністю, поліпшував емоційний стан, робив дівчину витонченою, був ознакою готовності до подружнього життя, моральної краси і досконалості. Аналіз жіночих образів у вищезазначених художніх творах дозволяє зробити висновок, що ідеалом для українських письменників була жінка- рукодільниця, берегиня, у якій гармонійно поєднуються працелюбність, зовнішня і внутрішня краса, високорозвинений естетичний смак.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Пивовар, С. В. "ГЕРОЇКО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ – НАДІЙНА ОСНОВА ДУХОВНОГО ЗРОСТАННЯ І САМОРОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ". Educational Dimension 29 (19 травня 2022): 162–67. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4922.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкрито питання методичного, нормативно-правового забезпечення діяльності закладів освіти щодо героїко-патріотичного виховання учнів під час навально-виховного процесу. Апробовано інноваційну технологію героїко-патріотичного виховання – музейну педагогіку, що базується на інтеграції суспільно-гуманітарних наук. Наведено приклади ефективних форм і методів навчально-виховної роботи, позаурочної діяльності з формування патріота, громадянина в криворізьких освітніх закладах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Семиволос, Наталка. "Героїни нашого часу?" Віче, № 11 (2008): 65.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Козлова, Алла Григорьевна, та Ирина Геннадьевна Борисенко. "ХРИСТИЯНСЬКІ МОТИВИ І ОБРАЗИ В ОНЕЙРИЧНОМУ ПРОСТОРІ РОМАНУ Л. УЛИЦЬКОЇ «КАЗУС КУКОЦЬКОГО»". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, № 70 (2019): 76–82. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є характеристика онейричного простору роману Л. Улицької «Казус Кукоцького» в аспекті відображення в ньому елементів християнського світосприйняття. Хронотоп твору доволі складний, у ньому поєднані реальный світ, пов’язаний з історичним часом, «інший» простір і час («інобуття»), а також сни, які бачить героїня як в реальному часі, так і в «інобутті». Межа між останніми двома просторово-часовими локусами розмита, тому ми умовно поєднали їх в категорії «онейричний простір». Не викликає сумнівів, що створений у романі онейричний простір несе на собі відбиток християнського світосприйняття і пов’язаний з основними темами твору – мандрівництва та боротьби людини в земному житті, сім'ї, любові, людського вибору і боргу. Важливе місце в ньому належить християнським образам-символам, серед яких образи-символи пустелі и подорожніх, дверей (двері у скелі), вогню, пастуха й овець, стовпа світла, трубного голосу, Нової Землі. Сам шлях героїв в «інобутті» асоціюється з чистилищем у католицькому віровченні. Онейричний простір роману містить у собі значну кількість алегорій, які поглиблюють філософську проблематику твору і стають ключем до розуміння як центральних образів-персонажів роману, так і авторського світосприйняття.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

ТОКАРСЬКА, Іванна. "ОБРАЗ-СИМВОЛ ЄВХАРИСТІЇ У ТВОРІ «ЖОВТИЙ КНЯЗЬ» ВАСИЛЯ БАРКИ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 224–30. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.30.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено вплив християнської віри на життя людини, її вчинки навіть у найважчих обставинах життя, значення Євхаристії в житті героїв твору та спосіб її засвідчення в текстах української літератури. Твір Василя Барки «Жовтий князь» зацікавлення яким помітно активізувалося в нинішній постколоніальний період, вивчено в релігійному аспекті. За допомогою порівняльного аналізу пояснено значення Євхаристії в богослов’ї та українській літературі, показано її значущість у житті людей, їхніх учинках, словах, думках, настановах. З’ясовано, що символ чаші у творі виконує функцію об’єднання людей для спільної мети – збереження та захисту святині від тогочасної панівної верхівки, її загарбницької діяльності. У статті схарактеризовано образи-символи Євхаристії, чаші, церкви, хліба, української хати, місяця. Також розкрито конотативне значення жовтого кольору-символу. Проаналізовано символ любові в контексті почуттів переживання, турботи й опіки. З’ясовано, що герої вірять у воскресіння людини й переконані, що після смерті людини душа переходить до вічного кращого життя. У статті наведено уривок із проповіді священника, яка є причастям словом, щоб показати, наскільки важливими для людей були церква та Євхаристія. Проповідь є своєрідним посланням від Бога, заспокоєнням для людей і сприйняттям ситуації з усіма її наслідками. Автор чітко показав ставлення людей до тогочасної влади, розкрив її лихі наміри. У статті проаналізовано стан людини в ситуації голоду, смерті та неможливості протидіяти насильству. Значущість релігійного аспекту цього твору дає можливість стверджувати, що герої померли для земного життя, але живуть у вічності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Павленко, Сергій. "Героїчна оборона гетьманської столиці". Пам"ять століть. Планета, № 3/4 (79/80) (2009): 46–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Харчук, Р. "Героїчна анархія як стиль". ЛітАкцент, Вип. 2 (4) за 2009 р. (2010): 29–33.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Соловей, О. "Урочиста хода героїв". Кур"єр Кривбасу, № 260/261 (2011): 354–64.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Соловей, О. "Урочиста хода героїв". Кур"єр Кривбасу, № 260/261 (2011): 354–64.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Піддубна, Л. Г. "Бал літературних героїв". Зарубіжна література в школах України, № 11 (2008): 51–53.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Сопов, О. "Нагороди для героїв". Військо України, № 1 (171) (2015): 60–61.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Ляпін, Руслан Сергійович. "ЭКЗИСТЕНЦИАЛ «ЗАБОТА» В «СМИРЕННОЙ ПРОЗЕ» А. ПЛАТОНОВА". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, № 97 (2021): 96–110. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2021.1.97.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета даної статті полягає в аналізі ідейно-художніх особливостей «смиренної прози» А. Платонова в контексті екзістенціалу М. Хайдеггера «турбота» (Sorge). У дослідженні застосовані герменевтичний метод для інтерпретації творчого світу прози письменника і трансдисциплінарний метод, який передбачає розгляд літературних творів з позиції знань з інших галузей гуманітаристики – фундаментальної онтології М. Хайдеггера і, зокрема, екзістенціалу «турбота». Визначено, що в оповіданні «Такир» широко представлена власна і невласна турбота. Невласна, відповідно до філософії Хайдеггера, обумовлена диктатом розпоряджень пересічних безликих людей (Man), внаслідок чого в мотивації поведінки і почуттів герої виходять з обов'язку, терпіння й звички, забуваючи минуле і своє особливе вміння бути. Власна турбота як рух до знаходження себе розкривається в оповіданні в процесі дорослішання героїні, її поступового розуміння себе й усвідомлення необхідності радикальної відмови від диктату суспільства Man. Проведено аналіз дбайливості як форми турботи, представленої трьома модусами: індиферентним, дефективним і позитивним. Показано, що переважаючими модусами дбайливості, ставлення до екзистенції інших як до спів-буття, в оповіданні «Такир» є індиферентний і дефективний модуси. Позитивна дбайливість в «смиренній прозі» Платонова реалізується в формі взаємин як чоловіка і жінки («Річка Потудань», «Повернення», «Такир»), так і батьків і їхніх дітей («Третій син», «Сухий хліб»), а також прийомних батьків та дітей («Юшка», «Житейська справа»).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

БОГДАНОВА, Марина, та Марія Богданова. "УРОК З ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ ЗА НОВЕЛОЮ О.ГЕНРІ «ДАРИ ВОЛХВІВ»". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 132–38. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-132-138.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано розробку уроку з позакласного читання за новелою О.Генрі «Дари волхвів». Учням запропоновано розгляд біографії автора. Здібності О.Генрі до малювання та винаходів допомогли йому згодом у написанні новел. Його герої – прості люди: клерки, продавчині, безхатченки, невідомі художники. Перипетії їхнього життя описані з великим захопленням та любов’ю. У новелах автор часто виправляє помилки долі героїв, втішає та допомагає їм. На уроці учні з’ясують специфіку новели як жанру, її основні риси. У вступному слові та фонограмі, презентуючи на слайдах, вчитель знайомить з біографією автора. Учні мають змогу взяти участь в інсценізації діалогу Джима та Делли про цінність різдвяних подарунків. Уривок допоможе учням усвідомити велику цінність любові та самопожертви. Після інсценізації учитель проводить бесіду за змістом твору, учні мають можливість поміркувати над пеердачею думок автором твору, його ідеї. Учні мають дати відповідь на проблемні питання, які винесені на початку уроку. Розробка уроку для позакласного читання дасть змогу поглибити знання учнів про жанр новели, розглянути життєвий та творчій шлях О.Генрі, показати цінність людських почуттів. Ключові слова: новела, жанр, цінність, волхви, Різдво

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Нахлік, О. М. "Еволюція ліричної героїні Оксани Лятуринської". Київські полоністичні студії 35 (2019): 252–58.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Клівець, В. В. "Героїчна доля легендарного монітора "Железняков"". Безпека життєдіяльності, № 12 (2006): 40.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Левченко, В. А. "Особливо небезпечні наркотики: героїн". Безпека життєдіяльності, № 8 (2010): 13–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Дембіцький, Станіслав. "Зірки героїв на гімнастерках". Пам"ять століть. Планета, № 1/2 (2008): 185–89.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Кот, Н. "Герої поряд..." Безпека життєдіяльності, № 1 (2010): 24–26.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Бегларян, А. "Просто герої". Всесвіт, № 7/8 (1039/1040) (2015): 105–24.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Pyzhyk, A. М. "Втілення в радянському художньому кіно образів «ворога» та «героя» періоду Української революції 1917-1921 рр." Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 6 (5 липня 2018): 28–38. http://dx.doi.org/10.15421/171881.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано втілення в радянських художніх фільмах 1920-х – 1950-х рр. образів «ворога» та «героя» доби Української революції. Спираючись на підходи історичної імагології, відображено специфіку формування та пропагування кінематографічних образів, тематично пов’язаних із 1917–1921 рр. Підкреслено, що на думку партійних ідеологів кінематограф мав стати знаряддям поширення комуністичної ідеології та формування в суспільстві уявлень про революційне минуле. Встановлено, що зображення революційних подій через призму ідеологічних вимог влади було одним із провідних напрямків радянського кінематографа. Фільми різних жанрів відображали боротьбу більшовиків за встановлення та утримання влади у 1917–1921 рр., формували у глядачів стійкі візуальні образи «ворога» революції та «героя». З’ясовано, що ці образи мали відмінне змістове наповнення та екранне втілення у різні періоди розвитку радянського кінематографа. Так, у 1920-х роках у художніх фільмах «Остап Бандура» (1924 р.), «Пілсудський купив Петлюру» (1926 р.), «Два дні» (1927 р.), «Звенигора» (1927 р.), «Арсенал» (1929 р.) та ін. «ворогів» представляли підступними, продажними, безжальними і водночас жалюгідними та комічними. «Герої», не дивлячись на непривабливий зовнішній вигляд, показані близькими до глядача та переконаними в перемозі під час боротьби за революційну правду. У 1930-х роках, в умовах сформованої тоталітарної системи, протилежні образи зазнають певних змін і отримують додаткові риси. Так, у фільмах «Щорс» (1939 р.) та «Вершники» (1939 р.) «вороги» все більш скритні та лицемірні, а «герої» – відверті, цілеспрямовані, прямолінійні, впевнені в рішеннях і діях партійного керівництва. Встановлено, що головним персоніфікованим «ворогом» у радянському художньому кіно довоєнної доби став Симон Петлюра. У роки німецько-радянської війни та в післявоєнний період у фільмах «Олександр Пархоменко» (1942 р.) та «Правда» (1957 р.) «ворогів» зображували менш емоційно, але більш зневажливо – як невпевнених і безвольних, а революційних «героїв», навпаки – свідомими, врівноваженими, які діють за планом, розробленим вождями комуністичної партії. Доведено, що впродовж всього існування радянського кінематографа, протиставлення образів «ворога» і «героя» дозволяло показати неминучість поразки українських національних сил і перемоги більшовиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Таланчук, О. "Героїчна смерть козака в народнопоетичних символах". Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 11 (2001): 10–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Грабовська, І. "Героїчна гендерна жіноча ідентичність: українознавчий вимір". Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Культурологія", вип. 5 (2010): 212–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Yaminska, Hanna. "Українська картина світу в романі Ігоря Станойоського «Перший університетський день моєї доньки»". Acta Polono-Ruthenica 2, № XXV (24 вересня 2020): 61–76. http://dx.doi.org/10.31648/apr.5618.

Повний текст джерела

Анотація:

Ігор Станойоський – сучасний македонський письменник, який у своїх романах поєднує різні літературні жанри. Незважаючи на своє македонське походження, майже у всіх його творах присутні персонажі українці, за допомогою яких автор показує читачеві образ світу українців. У романі Перший університет-ський день моєї доньки Станойоський через призму образів головних героїв та міста Львова проектує образ самої України. Текст роману написаний македонською мовою і призначений для македонського читача, що дозволяє поглянути на такі поняття як національна самобутність одного народу (українців) під кутом зору світосприйняття іншого народу (македонців). Ключову роль у тексті відведено Чорнобилю – як не лише історичній, але й психологічній події, яка змінила хід історії та свідомість українців. Проектуючи образ України через чорнобильську трагедію на головну героїню як уособлення матері, можемо спостерігати пряму алюзію до образу цілої країни, її становлення на шляху до незалежності. Важливу роль у мовній картині світу українців, представленій у романі Станойоського, відіграють лексично-гра-матичні конструкції. Ці конструкції подані македонською мовою, але інколи мають у свої структурі українську семантику, внаслідок чого отримуємо своєрідний симбіоз мов, який створюється спеціально автором для глибшого сприйняття македонським реципієнтом мовної ідентичності українців. Українська картина світу подана під кутом македонського сприйняття, яке ментально і граматично відрізняється між собою. За рахунок такого аналізу ніби споріднених, але, все ж таки, різних мов, ми можемо виокремити особливу специфіку в сприйнятті національної самобутності одного народу за допомогою мовного сприйняття іншого народу, що ніби створює окрему категорію у розумінні картини світу та відкиває нові можливості для глиб-шого аналізу культурного та історичного образу нації вцілому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Belousova, Tаtiana. "До питання щодо виконавської інтерпретації образу Марфи в опері «Хованщина» Модеста Мусоргського". Musicology of Kyiv, № 59 (9 грудня 2019): 197–213. http://dx.doi.org/10.33643/kmus.2019.59.15.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему виконавської інтерпретації партiї Марфи – головної героїні опери «Хованщина» М. Мусоргського – на прикладі творчості трьох яскравих представниць оперного вокального мистецтва середини й другої половини ХХ – початку ХХI ст. – Софії Преображенської, Ірини Архипової та Людмили Шемчук. Мета дослідження – виявити особливості виконавського прочитання образу оперної героїні у творчості згаданих співачок на прикладі Пісні Марфи. Актуальність роботи зумовлена відсутністю досліджень з питань специфіки виконавської інтерпретації образу героїні опери «Хованщина», попри всю очевидність щодо затребуваності таких розробок у сучасній оперній практиці. Наукова новизна статті полягає в активізації розробки щодо вокальної сфери виконавського музикознавства на підставі об’єктивних категорій порівняльного аналізу низки інтерпретацій партії героїні опери Мусоргського. Авторка статті вперше у вітчизняному музикознавстві запропонувала класифікацію типів виконавського прочитання партії Марфи (лірико-драматичної і лірико-епічної). Методологічною базою роботи є інтонаційна засада розуміння музики як мистецтва, тісно пов’язаного з мовленнєвою діяльністю, у традиціях школи Б. Асаф’єва, а також метод текстологічно-виконавського аналізу Пісні Марфи, основаного на графічному зображенні змісту цього номера у формі вокально-виконавської партитури ремарок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Коломієць, В. "Проблема взаємовідносин героя і народу в героїко-романтичній драматургії Миколи Костомарова". Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 7 (2000): 190–202.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Варфоломеев, Виталий Викторович, та Vitalii Viktorovich Varfolomeev. "Вписанные многоугольники и полиномы Герона". Математический сборник 194, № 3 (2003): 3–24. http://dx.doi.org/10.4213/sm718.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Кожегельдинов, С. Ш., та S. Sh Kozhegel'dinov. "К решению системы уравнений Герона". Matematicheskie Zametki 69, № 5 (2001): 688–98. http://dx.doi.org/10.4213/mzm532.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Олещук, І. "Велич і безсмертя героїв Крут". Зона, Вип. 27 (2011): 288–91.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

ЛЕНСЬКА, С. В. "АНТИТОТАЛІТАРНЕ СПРЯМУВАННЯ ПОВІСТІ ОЛЕНИ ЗВИЧАЙНОЇ «СЕЛЯНСЬКА САНАТОРІЯ»". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (15 лютого 2022): 48–54. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано антитоталітарний дискурс повісті Олени Звичайної «Селянська санаторія». На основі вивчення життєпису письменниці встановлено, що образ головної героїні Улянки має автобіографічну основу. Чоловік авторки, колишній військовик армії УНР, був неодноразово засуджений у 1930-ті роки і лише дивом урятувався від загибелі в тюремних таборах. Розглянуто комплекс соціально-політичних проблем твору. Показано, що в повісті відображені теми Голодомору, розкуркулення і репресій 1930-х років. Головна героїня Улянка потрапила на лікування від туберкульозу в будинок відпочинку в Ялті. Там вона познайомилася зі старою революціонеркою, партійним діячем Оленою Петрівною Безрідною. Проаналізовано, що ця жінка пережила глибоку ідейну кризу. Її батько захоплювався Петлюрою й УНР, а вона була віддана ідеям Леніна-Сталіна. Спочатку вона зарекомендувала себе фанатичною комуністкою. Але під час розкуркулення Олена Безрідна зрозуміла, що вся тоталітарна система побудована на брехні і знущанні над селянами. Вона зрозуміла, що не може вийти із системи, але не хоче більше служити їй. Тому Безрідна свідомо йде на самогубство. При цьому заповідає Улянці написати про це книгу. Розглянуто приватну сюжетну лінію Улянки: лікар, який урятував дівчину, став її чоловіком, але його засудили за контрреволюцію до десяти років таборів. На Колимі він загинув. Доведено, що тоталітарна система заснована на страху й брехні: санаторій, розміщений у Лівадійському палаці, називається «селянський», а насправді там відпочиває партійна номенклатура з Москви. Розглянуто образ представника каральних органів, який бездушно відправляє на смерть сотні невинних людей, звинувачуючи їх у контрреволюції. У повісті згадані реальні події і діячі, як-от процес СВУ, Микола Хвильовий. Проаналізовано основні стильові особливості повісті: реалістичну основу, правдивість характерів і деталей, змалювання жахіть Голодомору в Харкові, перебування засуджених у таборах на Колимі. У публіцистичних монологах Олени Безрідної наявні прийоми іронії, сарказму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Калачова, Г. "Герої снігового балу". Народний депутат, № 1 (2008): 40–42.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Цисар, Наталя. "Герої нашого часу". Дніпро, № 5 (2009): 90–96.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Мусієнко, Оксана Станіславівна. "Слов’янське фентезі. Феномен Сапковського". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 27-28 (25 травня 2021): 89–103. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.27-28.2021.238803.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається поява слов’янського фентезі, зокрема сага «Відьмак» Анджея Сапковського. Аналізуються також особливості її екранного втілення, драматургічна структура і стилістичні особливості.Вважається, що легенди про британського короля Артура сформували основу героїко-історичного фентезі двадцятого століття. Проте кінець тисячоліття привніс істотні зміни до жанру. З’явилися інші світи, зокрема слов’янське фентезі, де Анджей Сапковський — помітна постать.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Бойко, О. "Героїчна сторінка Української революції. Бій під Крутами". Історія в сучасній школі, № 1 (137), січень (2013): 44–47.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Соколова, Б. Ю. "Героїзм у предметному полі філософсько-культурологічних концепцій". Культура України, Вип. 27 (2009): 94–103.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Пилипишин, П. Б. "ПРОБЛЕМА ІНДИВІДУАЛІЗМУ У ДОФІЛОСОФСЬКОМУ ПЕРІОДІ АНТИЧНОСТІ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ ПІДХІД". Знання європейського права, № 2 (27 жовтня 2020): 121–24. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.86.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується дофілософський період Античності, який характеризувався чіткою детермінацією людської поведінки, адже вважалося, що людська істота не має власної долі, оскільки існує безособова сила -доля. Тому щастя чи нещастя, успіх чи поразка не залежать від етичної сторони її вчинків, адже її дії, бажання визначаються механічно, а сам індивід не є мислячою, діяльною істотою. Встановлено, що людина не була відокремлена у дофілософській традиції як «одинична» категорія, оскільки цілковито підпорядковувалася домінуванню категорії «загального», що характерно для космоцентричної парадигми. Акцентується увага на тому, що гомерівський епос здійснив своєрідну революцію у суспільній свідомості античних громадян, адже завдяки йому відбулося вивільнення індивідуальної свідомості з колективної. «Відкриття» індивіда відбувалося спершу у гомерівському епосі, однак це дало поштовх до усвідомлення свого «я» у філософії права і звичайній людині, а не лише гомерівському герою. В межах цієї інтерпретації склалося твердження початку справедливості, законності і полісного життя. Формулюється висновок про те, що в епосі можна віднайти філософсько-правові ідеї, які стали основою подальшого розвитку індивідуалізму. До них належать епічні герої, наділені особистісними рисами; герой може діяти з урахуванням власних інтересів, ставлячи перед собою власні цілі, тобто він здатний до самовизначення, в тому числі правового; усвідомлення зумовленості своєї долі надає герою можливість власного правового вибору; відокремлення категорії «одиничного» у структурі особистості; герой завжди мислиться в однині, що є підтвердженням його індивідуальності; правові вчинки людини індивідуально-мотивовані; ідея вольової участі у здійсненні свого призначення; героїзм - це драматичний шлях боротьби за самобутність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Horlachuk, N. V., L. M. Mosula та N. O. Zarivna. "ХРОМАТО-МАС-СПЕКТРОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ТІАНЕПТИНУ В СЕЧІ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (6 лютого 2019): 146–52. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9828.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Коаксил (тіанептин) є антидепресантом нового покоління із селективно-серотонінергічною дією. Останнім часом в Україні відзначається значне збільшення немедичного використання атипового трициклічного антидепресанту – тіанептину. За даними вітчизняних наркологів та психіатрів, ним зловживають наркомани. У літературних джерелах є відомості про те, що цей лікарський засіб поєднує в собі властивості опію, героїну та кокаїну. Приймання тіанептину у великих дозах (400−600 мг внутрішньовенно) призводить до стану ейфорії і дає наркотичний ефект у декілька разів сильніший, ніж героїн та кокаїн. Мета дослідження – вивчити і визначити метаболіти тіанептину, що утворюються в організмі людини та які виявляють у сечі в ході досліджень методом газової хроматографії і хромато-мас-спектрометрії. Методи дослідження. Аналіз проводили на газовому хроматографі Agilent 6890N з мас-селективним детектором Agilent 5973 і автоінжектором Agilent 7683 (США), обладнаному хроматографічною кварцовою капілярною колонкою FactorFOUR фірми “Varian” (США). Газ-носій – гелій. Результати й обговорення. Результати аналізу екстрактів, отриманих як при кислих, так і при лужних значеннях рН, показали наявність у них метаболіту тіанептину МС5. Крім основного метаболіту МС5, в екстрактах, одержаних при рН 3–4, були також присутні дезалкілдезамінотіанептин і дезалкілдезамінонортіанептин, а в екстрактах, отриманих при рН 9–10, – дезалкілтіанептин і метаболіт, структуру якого на даний момент встановити не вдалося. На основі того, що головний метаболіт тіанептину МС5 ізолюється із сечі як при кислих значеннях рН (рН 3–4), так і при лужних (рН 9–10), для хромато-мас-спектрометричного його аналізу можна використовувати і кислі і лужні екстракти. Висновки. Показано можливість використання методів газової хроматографії та хромато-мас-спектрометрії для аналізу метаболітів. Основний метаболіт тіанептину може ізолюватися із сечі при кислих, а також лужних значеннях рН середовища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Бортневська, Наталія Василівна. "Поетика психологізму чоловічих образів (на матеріалі оповідання Володимира Винниченка «Краса і сила»)". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 8 (30 січня 2017): 41–50. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v8i0.1066.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються художні засоби зображення внутрішнього світу героїв-чоловіків в оповіднні Володимира Винниченка «Краса і сила». Покладаючись на теорію архетипів К. Г. Юнга, здійснено спробу простежити оприявлення Самості й Тіні героїв, що виходять назовні у конфліктних ситуаціях певних епізодів твору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Героїка"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями