Статті в журналах: "Героїзм"

1

Соколова, Б. Ю. "Героїзм у предметному полі філософсько-культурологічних концепцій". Культура України, Вип. 27 (2009): 94–103.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Іванишин, П. "Таємниця чину, або дещо про героїзм Івана Гонти". Слово і час, № 12 (672) (2016): 49–56.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Горболіс, Лариса. "Музична основа оповідання Лесі Українки «Над морем»". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 14 (20 лютого 2020): 180–90. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v14i0.3817.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті із застосуванням інтермедіального підходу досліджуються особливості художнього відтворення музики в оповіданні «Над морем» української письменниці Лесі Українки, аналізується роль пісень, музики оркестрів, звуків моря тощо у формуванні музичної палітри твору. Море в акустичному оформленні оповідання виконує ключову роль, характеризує героїв, створює настроєву палітру твору, психологізує важливі сюжетотворчі епізоди. Звернення Лесі Українки до музики в оповіданні «Над морем» потрактовується як необхідність оптимізувати поетикальні можливості прози, оновити й осучаснити жанр оповідання, відкрити його незапитані можливості, інтелектуалізувати прозу, урізноманітнити й удосконалити художні прийоми й засоби змалювання складного внутрішнього світу персонажів. Море, що є функціональною складовою музичної палітри оповідання Лесі Українки, органічно зв’язане з проблематикою, сюжетом твору, має свою «історію взаємин» із головною героїнею; це самодостатній пейзажний компонент, що утримує настроєвий баланс твору, корпус переживань і дій героїні-нараторки. Музика і море у творі тісно контактують, утворюють неперервну й водночас неодноманітну за емоційним наповненням лінію, характеризують героїнь. Відповідно до модерністської практики Леся Українка представляє головну героїню – чутливу, вразливу, емоційну, яка сприймає досконалі звуки й неперевершені кольори моря як гармонію. Панорамні візуально-акустичні описи водної стихії в оповіданні Лесі Українки, а також численні листи письменниці дають підстави говорити про море як енергетичний канал, джерело емоційного й тілесного відновлення героїні й авторки, своєрідну вісь, що тримає смислову конструкцію твору. Енергія, звуки моря художньо увиразнюють ідею захищеності героїні, котра усвідомлює цінність і повноту буття. На основі листів Лесі Українки обґрунтовано доцільність потрактовувати терапевтично-лікувальну роль звуків, кольору моря.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Кулик, М. "Пам"яті героїв Крут: секрет героїзму". Гетьман, № 1 (48) (2013): 40–41.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Пилипишин, П. Б. "ПРОБЛЕМА ІНДИВІДУАЛІЗМУ У ДОФІЛОСОФСЬКОМУ ПЕРІОДІ АНТИЧНОСТІ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ ПІДХІД". Знання європейського права, № 2 (27 жовтня 2020): 121–24. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.86.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується дофілософський період Античності, який характеризувався чіткою детермінацією людської поведінки, адже вважалося, що людська істота не має власної долі, оскільки існує безособова сила -доля. Тому щастя чи нещастя, успіх чи поразка не залежать від етичної сторони її вчинків, адже її дії, бажання визначаються механічно, а сам індивід не є мислячою, діяльною істотою. Встановлено, що людина не була відокремлена у дофілософській традиції як «одинична» категорія, оскільки цілковито підпорядковувалася домінуванню категорії «загального», що характерно для космоцентричної парадигми. Акцентується увага на тому, що гомерівський епос здійснив своєрідну революцію у суспільній свідомості античних громадян, адже завдяки йому відбулося вивільнення індивідуальної свідомості з колективної. «Відкриття» індивіда відбувалося спершу у гомерівському епосі, однак це дало поштовх до усвідомлення свого «я» у філософії права і звичайній людині, а не лише гомерівському герою. В межах цієї інтерпретації склалося твердження початку справедливості, законності і полісного життя. Формулюється висновок про те, що в епосі можна віднайти філософсько-правові ідеї, які стали основою подальшого розвитку індивідуалізму. До них належать епічні герої, наділені особистісними рисами; герой може діяти з урахуванням власних інтересів, ставлячи перед собою власні цілі, тобто він здатний до самовизначення, в тому числі правового; усвідомлення зумовленості своєї долі надає герою можливість власного правового вибору; відокремлення категорії «одиничного» у структурі особистості; герой завжди мислиться в однині, що є підтвердженням його індивідуальності; правові вчинки людини індивідуально-мотивовані; ідея вольової участі у здійсненні свого призначення; героїзм - це драматичний шлях боротьби за самобутність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Levchenko, Galyna. "Heroism versus Sanctity: to the Problem of Mythologism in the Reception of Literary Criticism of Lesya Ukrainka’s Life and Creative Work." Pitannâ lìteraturoznavstva 87 (September 3, 2013): 381–92. http://dx.doi.org/10.31861/pytlit2013.87.381.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Doyar, L. V. "Вони були першими: А.П. Жмайло – випускник Криворізького вечірнього робітничого технікуму 1926 р. (90-річчю першого випуску Криворізького національного університету присвячується)". Grani 19, № 2 (28 січня 2016): 90–94. http://dx.doi.org/10.15421/1716028.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено життєвий та трудовий шлях першого випускника Криворізького національного університету, студента Криворізького вечірнього робітничого технікуму 1922-1926 рр., одного з організаторів гірничорудної промисловості Кривого Рога, учасника повоєнної відбудови Криворізького залізо- рудного басейну, першого в історії Криворізького гірничорудного інституту Героя Соціалістичної Праці. Біографія Андрія Павловича Жмайла (1903-1961) – є яскравим віддзеркаленням радянської епохи в історії України, вмістилищем ключових подій та явищ першої половини ХХ століття, а саме: утворення робітничих факультетів для навчання малоосвіченого пролетаріату і селянства, в одному з яких (Криворізькому вечірньому робітничому технікумі) А.П. Жмайло отримав кваліфікацію гірничого техніка; кампанії коренізації – українізації 1920-х – початку 1930-х рр., що забезпечила можливість кар’єрного зростання представникові української нації і знайшла відображення у навчальних планах тогочасних вищих навчальних закладів України; форсованої індустріалізації міжвоєнного періоду, внаслідок якої було утворено гірничорудну галузь соціалістичного Кривбасу; Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.), під час якої було проведено безприкладну у світовій історії евакуацію виробничих сил в глиб країни та продемонстровано масовий трудовий героїзм; післявоєнної відбудови зруйнованого господарства, коли було проведено реевакуацію виробництв і кадрового потенціалу зі Сходу на Захід і забезпечено функціонування відновленого народного господарства. Андрій Павлович Жмайло уникнув сталінських репресій, однак, жив в умовах тоталітарної дисципліни, яка жорстко карала за помилки, допущені у роботі: у 1935 р. Жмайло був знятий з посади, виключений з партії і отримав судовий вирок. Однак цей прикрий епізод фактично не вплинув на біографію випускника КВРТ і не завадив йому здобути звання Героя Соціалістичної Праці у 1958 р., що, в принципі, було нетипово для радянської практики державних нагород.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Черкашина, Тетяна. "Поетика простору автобiографiчної романiстики Амелi Нотомб". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 13 (30 червня 2019): 68–75. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v13i0.2372.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено розглядові поетикальних властивостей автобіографічної романістики сучасної бельгійської франкомовної письменниці Амелі Нотомб. Звернено увагу на те, що життєвий простір автобіографічної героїні творів Амелі Нотомб розподілено на відкритий і закритий. Серед значної частини топосів, у яких перебувала головна героїня автобіографічної романістики Амелі Нотомб, особливе місце відведено Японії, країні, в якій вона народилася і в якій пройшли найкращі роки її життя. Натомість її рідна країна – Бельгія лишилася для неї найзагадковішою країною.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Ніколаєнко, О. О. "Польська спільнота Харкова в лещатах сталінського режиму (30-ті рр. ХХ століття)". Studies in history and philosophy of science and technology 30, № 1 (1 червня 2021): 71–77. http://dx.doi.org/10.15421/272107.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано державну політику у ставленні до польського населення 1930-х рр. Метою є вивчення національної політики сталінського режиму, методи її впровадження в одному з найбільших міст України. Основними джерелами стали документи архівів, що містять інформацію про діяльність польських громадських організацій у 1930-х рр., а також справа про ліквідацію «Польської військової організації» у 1937 р., що включає біографії засуджених поляків, матеріали слідства, допитів, винесення вироків і подальшої реабілітації невинно засуджених. Для опрацювання цих джерел використано методи аналізу й синтезу, а також спеціально-історичні методи – історико-хронологічний, історико-типологічний. На початку 1930-х рр. в Харкові діяло декілька польських громадсько-культурних організацій, метою яких була інтеграція полонії міста задля підтримки національної культури – Польський клуб, школа, театр. З початку 1930-х рр. почалось цькування активістів цих організацій, що закінчувались публічною критикою і громадським засудженням, виключенням з партії, позбавленням місця роботи. Приводом виступало неналежне виконання завдань партії. У 1937 р. переслідування перетворились у широкомасштабні репресії, метою яких була розправа з польським населенням. В результаті справи «Польської військової організації» в Харкові були засуджені і розстріляні діячі харківської полонії – члени польського клубу, вчителі польської школи, рядові робітники-поляки. Їх провина полягала лише у приналежності до польської національності, а «контрреволюційна діяльність», що їм приписувалась, лише приводом до застосування смертної кари. Виконавці даної операції були слухняними гвинтиками режиму, рядовими співробітниками органів НКВС. Таким чином тоталітарна держава розправлялась із ненадійними громадянами, намагаючись перетворити суспільство у слухняну мовчазну масу. Матеріали слідчої справи свідчать і про витримку й героїзм засуджених, і про підтримку їх оточуючими. У 1957 р. справа була переглянута, а засуджені реабілітовані у зв’язку «із відсутністю у їх діях складу злочину». Лише сьогодні, з відкриттям архівів, можна встановити подробиці цієї розправи і відновити історичну справедливість. Новизна статті полягає у виявленні особливостей проведення репресивної політики режиму у ставленні до окремих національних груп.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Кузнецова, Е. С. "СИСТЕМА ТОЧОК ЗОРУ ЯК СПОСІБ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕРСОНАЖА В ПОВІСТІ В.К. ЖЕЛЄЗНИКОВА «ОПУДАЛО»". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 4, № 94 (2019): 78–95. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.4.94.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Взаємозв’язок між наративом художнього твору і системою образів є одним з важливих аспектів дослідження сучасної наратологіі. У статті зроблено спробу наративного аналізу системи точок зору, створеної В.К. Желєзниковим у повісті «Опудало». Мета дослідження – виділити й охарактеризувати різні точки зору, які формують образ головної героїні даного твору. Протягом розвитку сюжету твору точка зору на головну героїню змінюється. Її внутрішній світ, вчинки та поведінка аналізуються крізь призму сприйняття оповідача, її дідуся, однокласника, а також за допомогою передачі її власних переживань. Використовуючи методику аналізу точок зору, запропоновану В. Шмідом, ми виділили такі типи точок зору, представлені в повісті: однополюсна нарраторіальна, однополюсна персональна та різнополюсна. Було відзначено, що в характеристиці образу головної героїні з точок зору оповідача і Миколая Миколайовича простежується ніжне та дбайливе ставлення до дівчинки, яке виражається на рівнях сприйняття, оцінки та мови. Велике місце в оповіді твору займає розповідь героїні дідусеві про минулі події, які відбулися з нею. У цьому зізнанні дівчинка аналізує свої вчинки та почуття і таким чином транслює власну точку зору на себе. Точки зору однокласників і інших жителів містечка з приводу Оленки представлені в тексті «Опудала» спорадично. Про їхнє ставлення до дівчинки читач дізнається з розповіді самої героїні. Відсутність відношення городян до героїні може свідчити як про їх байдужість до дівчини, так і про свідому відмову автора включати їх негативні характеристики, які могли б негативно відбитися на образі Оленки. Таке рішення може бути пов’язано також із прагненням автора посилити виховну функцію, яку несе в собі твір для дітей. У роботі ми прийшли до висновку, що В.К. Желєзников розглядає образ дівчинки з різних точок зору для створення багатогранного портрета героїні та більш повного розкриття її внутрішнього світу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Галич, Олександр Андрійович. "Роман «Маруся» В. Шкляра як поєднання біографії з квазі-біографією". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 6 (25 вересня 2015): 9–18. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v6i0.1185.

Повний текст джерела

Анотація:

Героїня роману В. Шкляра Маруся постає як талановитий воєначальник, що бореться за незалежність України, незважаючи на численні перешкоди і труднощі, заради досягнення мети, за яку віддали життя її батько, брати, односельчани. Твір «Маруся» у тій частині, що стосується безпосередньо діяльності отамана, є цілком документальним, оскільки базується на мемуарних матеріалах і реальних фактах. Тут можна говорити про нього як про біографічний роман. Та ж сюжетна лінія, що пов’язує головну героїню з Мироном Гірняком, базується здебільшого на художньому вимислі й бурхливій фантазії автора. Тут можна впевнено говорити про квазі-біографію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Подлісецька, О. ""Живі" і "сплячі" герої в новелах Євгена Гуцала (до проблеми класифікації героїв)". Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Вип. 8 (2006): 452–58.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Подлісецька, О. ""Живі" і "сплячі" герої в новелах Євгена Гуцала (до проблеми класифікації героїв)". Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Вип. 8 (2006): 452–58.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Stępniak, Anna. "Образ советского человека в романе-исповеди Светланы Алексиевич „Чернобыльская молитва. Хроника будущего”". Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica, № 12 (22 жовтня 2019): 161–72. http://dx.doi.org/10.18778/1427-9681.12.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Статья знакомит с образом советского человека, который выдвигается на первый план в документальном романе белорусской писательницы. Это роман-исповедь, построенный как собрание интервью, в котором С. Алексиевич дает высказаться свидетелям и участникам самой большой техногенной катастрофы ХХ века. В статье затрагивается проблема советского человека, который является героем этих трагических событий, хотя чувствует себя одиноким, забытым и заброшенным в этом героизме людьми, учреждениями, на которых надеялся: властью, государством. В статье излагается вопрос цены, которую пришлось заплатить людям, живущим в так называемой зоне, которые вследствие катастрофы потеряли все: свою жизнь близких и веру в будущее.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Григорьев, А. В. "Героизм - высшая добродетель". Университеты. Наука и просвещение, № 2 (45) (2011): 59–75.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Савицкая, Лариса Владимировна, та Ирина Валентиновна Безуглая. "МОДЕЛЮВАННЯ ТА СИСТЕМНИЙ ОПИС КОНЦЕПТУ В ФОЛЬКЛОРНІЙ КАРТИНІ СВІТУ (НА МАТЕРІАЛІ КОНЦЕПТУ «ХИТРІСТЬ»)". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 3, № 69 (2019): 27–37. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.03.69.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена моделюванню та системному опису концепту в фольклорній картині світу. Матеріалом було обрано прислів'я і приказки російської мови, тексти російських народних казок, зібраних і зафіксованих А.Н. Афанасьєвим, тексти билин, зібраних і зафіксованих Ю. Кругловим. При дослідженні використано алгоритм, що передбачає аналіз прислів'їв і приказок, в складі яких репрезентовано концепт, виявлення специфіки реалізації концепту «хитрість» в текстах російських казок в залежності від типу і поетики казки, дослідження реалізації концепту «хитрість» в текстах російських билин. Концепт «хитрість» відноситься до числа комунікативно-релевантних, значущих концептів російської фольклорної картини світу. Мовне втілення концепту «хитрість» відбувається за допомогою характеристики якості людини, характеристики носія якості, характеристики дій, які робить носій якості хитрість, характеристики прийомів, які використовує носій, характеристики предмета. Носіями якості хитрість у фольклорній картині світу є: премудрі діви, зазвичай це дружини або наречені героїв, самі герої, богатирі, старі люди, відьми і мачухи в чарівних казках і билинах; чоловіки, дружини, куми, недоброзичливці, шахраї, злодії, слуги, багатії, чиновники, священики, чаклуни і чаклунки, диявол, чорт, хвацько в прислів'ях, побутових казках і билинах; тварини, птахи, риби, комахи в прислів'ях і казках про тварин. Від носія якості хитрість залежить оцінка його дій оповідачем і слухачем. Прийоми, які використовує носій якості хитрість, складні і мудрі, проте вони дозволяють героям фольклорних творів зловмисно приховати справжні наміри, обдурити, вивернутися, проявляючи винахідливість і майстерність. Дії, які робить носій якості хитрість у фольклорній картині світу, засновані на використанні непрямих, обманних шляхів, прихованого наміру і лестощів, спритності, шахрайстві, крадіжці, вмінні знаходити вихід у складній ситуації і необхідності особливого підходу у вирішенні складних життєвих проблем. Характеристика форми, будови предмета, яка проявляється в майстерності, складності, нетиповості, хитромудрості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Примушко, Наталія. "НЕВІДОМІ УЧАСНИКИ БОЮ ПІД КРУТАМИ — ПЕРШІ БОРЦІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ". Воєнно-історичний вісник 41, № 3 (18 січня 2022): 49–59. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-41-3-49-59.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті набуло подальшого розвитку питання уточнення списку учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року, які пройнялися національною ідеєю і стали борцями за свободу й незалежність Української держави. Їхню участь у бою та біографічні дані встановлено на основі таких посвідок локальної історії, як листи й усні розповіді родичів, знайомих, односельців (епістолярні джерела), що надійшли до Меморіального комплексу «Пам’яті героїв Крут» (далі — МК «ПГК») у період з 2013 по 2020 роки з різних куточків України, зокрема Дрого- бича, Харкова, Конотопа, Чернігова. Інформатори ділилися спогадами й переказами про родичів чи односельців і їхню участь у знаковому (історичному) бою під Крутами. Така робота є позитивним досвідом МК «ПГК», завдяки якому сформовано список нововиявлених учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року, що є базою для подальших наукових досліджень. Ключові слова: філія Національного військово-історичного музею України — Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут», учасники бою під Крутами, борці за незалежність, юні герої.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Песоцька, Діана Леонідівна, та Жанна Леонідівна Кущенко. "Топологія жіночого в романі «Жінка у дзеркалі» Е.-Е. Шмітт". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, № 95 (лютий 2020): 150–62. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.1.95.08.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті висвітлюється проблема феномену жіночого в літературі як фаза самовиявлення специфічного жіночого життєвого досвіду поза традиційною гендерною дихотомією центральне/маргінальне в культурі. Процес формування жіночої ідентичності в романі відбувається крізь призму трьох історичних епох в західноєвропейській цивілізації, яким відповідають образи трьох головних героїнь роману: Анни, яка живе в епоху середньовіччя, Ханни, чий жіночий досвід формується в умовах буржуазного Відня початку ХХ ст. і Енні, якій випало жити і творити власну особистість в сучасному Лос-Анджелісі. Кожна з героїнь кидає виклик патріархатній ієрархічній системі цінностей, начебто встановленій Богом, де її особистісний світ, її гендерна тожсамість розцінюється як «інакшість», яка становить загрозу світовому порядку. Свою «інакшість» героїні роману відчувають через образ «дзеркала», який символізує погляд «Іншого», що перетворює жіночу ідентичність не більше, як в об’єкт для нормативних оцінок, позбавляючи її контролю над власним буттям і можливостей реалізувати власний творчій потенціал. Автор виводить жіночу суб’єктивність за межі реальності буденного життя, де відбувається творчий прорив її свідомості до сфери метафізичного трансцендентного буття. І саме жіночу суб’єктивність, яка не обтяжена холодною, раціональною логікою патріархального світу, автор наділяє здатністю переживати стан екстатичного захоплення буттям, навіть в момент смерті, через її боротьбу і спротив чоловічій тоталітарності раціонального світового порядку. На відміну від позиції радикального фемінізму автор бачить вирішення проблеми суперечності між жіночою та чоловічою статтями через ідею їх гармонійної взаємодоповнюваності в особистісному житті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Доніна, А. О., та К. А. Лут. "МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ГЕРОЇВ У РОМАНІ СТІВЕНА КІНГА «КЛАДОВИЩЕ ДОМАШНІХ ТВАРИН»". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 82–86. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячується вивченню специфіки передачі емоцій мовними засобами в романі Стівена Кінга «Кладовище домашніх тварин». У лінгвістиці все більше уваги приділяється розгляду особливостей взаємозв’язку мови й емоцій. Визначення індивідуально-авторських способів вираження емоційних станів людини в романах жанру жахів актуальне для дослідження. Стівен Кінг є одним із найвідоміших американських письменників, чиї твори змушують кров стигнути в жилах. Приналежність роману «Кладовище домашніх тварин» до жанру хорор літератури детермінує домінування негативних емоцій. Розглядаючи емоції жаху, страху, тривоги й невизначеності як основні жанротвірні елементи, було виявлено, що їх реалізація в художньому тексті відбувається крізь призму описів емоційних станів персонажів. Також було визначено основні прояви досліджуваних емоцій і проілюстровано їх мовне вираження в романі. Ми з’ясували, що вираження емоційного стану героїв твору Стівена Кінга досягається комплексом лінгвостилістичних засобів. Описуючи характерні психофізіологічні емоційні реакції, письменник використовує епітети, метафори, персоніфікації, повтори, паралелізм, умовчання, риторичні питання. Найчастіше Стівен Кінг експлікує емоційний стан персонажа твору через такі фізіологічні зміни, як заціпеніння, прискорене серцебиття, підвищення потовиділення, похолодання кінцівок, поява сирот тощо. Крім того, було виявлено широке використання соматизмів. Лінгвостилістичні засоби відіграють неабияку роль у творі, адже за їх допомогою автор майстерно зображує почуття та переживання героїв твору. Вони створюють психоемоційне тло твору, а також дозволяють читачеві переживати події разом із його героями, глибше пізнаючи кожного з них. Опис емоційного стану героїв допомагає досягти емпатії з боку реципієнта. Автор залучає читача до активного співпереживання героям, відбувається емоційне включення читача в текстову дійсність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

БОЙКО, ІГОР. "Витоки, становлення та розвиток інституту народовладдя в Україні". Право України, № 2019/11 (2019): 165. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-11-165.

Повний текст джерела

Анотація:

Національні традиції народовладдя в Україні мають багатовікову історію. Унікальність історії становлення та розвитку інституту народовладдя в Україні полягає не лише в тому, що воно має власні глибинні корені та давні традиції. Втрачаючи та знову виборюючи власну державність, український народ навіть у часи, коли був роз’єднаний сусідами-державами, підтримував ідею народовладдя з надією, що воно стане у майбутньому основою відро дження Української державності. Народовладний контекст українського національного менталітету включає волелюбність і розвинутий індивідуалізм та є тією силою, яку майже неможливо знищити. Тяглість до народовладдя і справедливості була характерною рисою українців у тисячолітній історії національної державності. Для українського народу в процесі становлення та розвитку української державності особливим було і є прагнення до упорядкованості у суспільстві, демократії, народовладдя, що концентрується у праві, справедливості, правді, котрим протистоять неправда, кривда. Прагнення до порядку і народовладдя належить до тих визначальних рис, які формувалися українським народом упродовж усього періоду його існування. На становлення інституту народовладдя в Україні значно впливав високий духовний рівень українського народу (цінування справедливості, добра, щирості, доброзичливості, миролюбства, працьовитості, гідності, чесності, толерантності тощо). Метою статті є визначення інституту народовладдя як невід’ємної складової української державно-правової традиції; аналіз традиції народовладдя в Україні як закономірності розвитку демократичних процесів та визначення особливостей національного державотворення. Становлення інституту народовладдя тісно пов’язано із зародженням і розвитком українського державотворення. Найдавнішою формою прямого народовладдя в Україні було віче – народні збори громади чи міста, де кожен мав право висловлювати свою думку. Віче було важливим інститутом українського звичаєвого права і відоме вже в добу племінного ладу. На зборах роду, племені обиралися старійшини, пізніше – і воєначальники. Віче характеризувалось як вияв волі народу, народ- ної влади або народовладдя. Під впливом традицій шляхетських сеймиків та елементів староруського віча, у Запорізькій Січі сформувалася традиція проведення козацьких рад. Козацька рада була основоположним інститутом народовладдя Запорізької республіки. Подальший розвиток інституту народовладдя в Україні пов’язаний зі становленням і розвитком Українського конституціоналізму, який має власні особливості, серед яких провідне місце посідають демократизм, повага до суспільних та індивідуальних прав. Ці засади формувалися упродовж століть відповідно до національного характеру українців, способу життя, цінностей і суспільних відносин. Активізація розвитку інституту народовладдя в Україні відбулася у період Української Народної Республіки/Західноукраїнської Народної Республіки, котрий представлений низкою конституційних актів та проєктів, які продемонстрували правову й політичну зрілість українців під час спроби відновити національну державність у 1917–1923-х роках. Події останніх років в Україні показали, що віче, яке нині більш відоме як мітинг, відіграло важливу роль у політичному житті нашої держави, особливо під час Помаранчевої революції та Революції Гідності. Проте українці відстояли національну гідність, продемонстрували всьому світові прагнення до волі й свободи, яке в українців є сильнішим навіть за смерть. Героїзм і жертовність борців за волю України сьогодні також допомагають нам в обороні державної самостійності та демократії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Обертас, О. "Українська Гельсінкська Група: 30 років героїзму". Молода нація, № 3 (2006): 5–16.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Обертас, О. "Українська Гельсінкська Група: 30 років героїзму". Молода нація, № 3 (2006): 5–16.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Шапошникова, О. О. "Дискурс героїзму в романах Івана Багряного". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Філологія", вип. 73 (2015): 204–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Шапошникова, О. О. "Дискурс героїзму в романах Івана Багряного". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Філологія", вип. 73 (2015): 204–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Осіпенко, Н. С. "ОБРАЗ ЖІНКИ-РУКОДІЛЬНИЦІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ (ЗА ТВОРАМИ І. КОТЛЯРЕВСЬКОГО «НАТАЛКА ПОЛТАВКА», Т. ШЕВЧЕНКА «НАЗАР СТОДОЛЯ», О. КОБИЛЯНСЬКОЇ «ЗЕМЛЯ»)". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 253–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-35.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу образу жінки-рукодільниці у творах І. Котляревського «Наталка Полтавка», Т. Шевченка «Назар Стодоля», О. Кобилянської «Земля». Розглядаються людські якості, які уособлюють найкращі риси жіночого характеру: доброту, сердечність і хазяйновитість. Особлива увага приділяється праці, що увиразнює людські чесноти та вдачу. У статті акцентовано увагу на жіночих образах літератури ХІХ століття, які різняться рівнем життя та поглядами. Як і в реальному світі, так і на сторінках художніх творів кожна героїня має свою долю. Відповідно до мети статті здійснено аналіз образу жінки-рукодільниці, яку розуміємо як жінку, що займається рукоділлям, у творах І. Котляревського «Наталка Полтавка», Т. Шевченка «Назар Стодоля», О. Кобилянської «Земля». У досліджені наведено приклади з художніх творів про життя і побут українських героїнь, описи дівчат-красунь у вишитому вбранні; сімейні звичаї і обряди, що супроводжуються використанням вишитих рушників, виготовлених самими дівчатами та жінками; охарактеризовано техніки шиття та процес вишивання. У результаті дослідження образів жінок-рукодільниць у творах І. Котляревського «Наталка Полтавка», Т. Шевченка «Назар Стодоля», О. Кобилянської «Земля» з’ясовано, що кожна героїня славилася високими естетичними вподобаннями, розвиненими трудовими навичками, опануванням технології виготовлення й оздоблення речей побуту, одягу. Усі ці якості позитивно впливали на їхній авторитет у суспільстві та протилежної статі. Статус «жінка-рукодільниця» додавав особистості поваги (подекуди навіть спостерігалося поклоніння таланту та трудолюбству), допомагав людині жити, виконувати складну справу життя, ушляхетнював душу, підіймав над посередністю, поліпшував емоційний стан, робив дівчину витонченою, був ознакою готовності до подружнього життя, моральної краси і досконалості. Аналіз жіночих образів у вищезазначених художніх творах дозволяє зробити висновок, що ідеалом для українських письменників була жінка- рукодільниця, берегиня, у якій гармонійно поєднуються працелюбність, зовнішня і внутрішня краса, високорозвинений естетичний смак.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Семиволос, Наталка. "Героїни нашого часу?" Віче, № 11 (2008): 65.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Міщенко, Г. "Надчасність героїки України". Народне мистецтво, № 3/4 (47/48) 1 частина (2009): 66–69.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Шингоф, І. "Мотиви героїзму, мужності у творчості Олега Ольжича". Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка 32 (2012): 153–61.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Микольченко, В. С. "Історія становлення героїзму від Античності до сьогодення". Культурологічний вісник, Вип. 32 (2014): 185–89.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Шпачинський, Ігор, та Тетяна Іванченко. "ГЕРМЕНЕВТИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ОБРАЗІВ ЕПОХИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 136–39. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-30.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається герменевтичний феномен літератури постмодернізму. У даному дослідженні було розглянуто герменевтичні проблеми перекладу. Конкретно тут вони розглядалися на прикладі англійської мови. Проблеми з аспектом перекладу існували завжди, але переважно вони досліджувалися тільки у контексті лінгвістики та філології. Оскільки останнім часом став активно розвиватися напрямок дослідження перекладацької діяльності у філософському аспекті, тому у цій статті було вирішено розглянути вказані вище проблеми. У статті основні принципи герменевтики під час опрацювання матеріалів були зведені до кількох конкретних положень. У нашій статті ми розглядали герменевтичні аспекти інтерпретації образів епохи постмодернізму в сучасній американській літературі на прикладі книги сучасної американської письменниці Енн Тайлер «The Beginner’s Goodbye». В основі даного дослідження лежить розгляд вказаних аспектів на прикладі образів персонажів зі згаданної книги. Досліджено особливості символізму в образах героїв епохи постмодерну через герменевтичні аспекти інтерпретації тексту на прикладі творчості Енн Тайлер. Підтвердженно нами, що символізм є однією з течій герменевтики. Опрацьовано нами багата кількість робіт відомих філосовів 20-го століття. Особливу увагу приділено головним героям, які є образами символами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Козлова, Алла Григорьевна, та Ирина Геннадьевна Борисенко. "ХРИСТИЯНСЬКІ МОТИВИ І ОБРАЗИ В ОНЕЙРИЧНОМУ ПРОСТОРІ РОМАНУ Л. УЛИЦЬКОЇ «КАЗУС КУКОЦЬКОГО»". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, № 70 (2019): 76–82. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є характеристика онейричного простору роману Л. Улицької «Казус Кукоцького» в аспекті відображення в ньому елементів християнського світосприйняття. Хронотоп твору доволі складний, у ньому поєднані реальный світ, пов’язаний з історичним часом, «інший» простір і час («інобуття»), а також сни, які бачить героїня як в реальному часі, так і в «інобутті». Межа між останніми двома просторово-часовими локусами розмита, тому ми умовно поєднали їх в категорії «онейричний простір». Не викликає сумнівів, що створений у романі онейричний простір несе на собі відбиток християнського світосприйняття і пов’язаний з основними темами твору – мандрівництва та боротьби людини в земному житті, сім'ї, любові, людського вибору і боргу. Важливе місце в ньому належить християнським образам-символам, серед яких образи-символи пустелі и подорожніх, дверей (двері у скелі), вогню, пастуха й овець, стовпа світла, трубного голосу, Нової Землі. Сам шлях героїв в «інобутті» асоціюється з чистилищем у католицькому віровченні. Онейричний простір роману містить у собі значну кількість алегорій, які поглиблюють філософську проблематику твору і стають ключем до розуміння як центральних образів-персонажів роману, так і авторського світосприйняття.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Савин, Андрей Иванович. "HEROISM AS AN IDEOLOGICAL CONCEPT OF STALIN’S ERA." Тверского государственного университета. Серия: История, no. 3(55) (December 25, 2020): 93–108. http://dx.doi.org/10.26456/vthistory/2020.3.093.

Повний текст джерела

Анотація:

Автор показывает, как большевики трансформировали в 1910-е - 1930-е гг. положение марксизма, согласно которому единственно важными акторами и героями истории являются народные массы. В период Гражданской войны большевики частично пересмотрели марксистские взгляды на роль героической личности в истории и начали процесс постепенной индивидуализация героев, первой формой которой стало формирование культа павших героев. Курс на индивидуализацию советских героев в годы Гражданской войны нашёл своё развитие в создании первых институциональных героев - кавалеров ордена Красного Знамени. Период нэпа знаменовался релятивацией концепта индивидуального героизма, и на роль героев в полном соответствии с марксистской догмой предлагались целые рабочие коллективы. В середине 1930-х гг. произошёл окончательный переход от догматической марксистской трактовки героизма к новаторскому для большевиков пониманию ключевой роли отдельных героев. По мнению автора, это было обусловлено необходимостью появления героев, персонально олицетворяющих социалистическое строительство и являющихися необходимыми примерами для выработки советской идентичности. The article focuses on the origins of ideological concept of soviet heroism during 1910-1930s. Basing on the variety of literature data and archival sources, the article demonstrates how Bolsheviks have transformed one of the key statements of Marxism - that the only truly important actors and heroes of history are the masses. Pragmatic consequences of Civil War victory forced Bolsheviks to partially reconsider Marxist views on the role of heroic personality in history, and they started to gradually individualize the heroes. The first step was forming the cult, dedicated to Fallen Heroes. Individualization of soviet heroes during the Civil War logically resulted in the creation of first institutionalized heroes: recipients of the Order of the Red Banner. During NEP the concept of individual heroes began to change. During 1920s, egalitarian ideas once again began to triumph heroization of individual people. In full accordance with Marxist dogma, whole labor collectives were nominated as heroes. Transition from dogmatic Marxist understanding of heroism to innovative, for Bolsheviks, understanding of key role of distinct heroes finalized during 1930s, because of the necessity in heroes, who would personally embody social construction, while being absolutely necessary for emulation and the emergence of soviet identity.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Стаховський, Дмитро. "Героям - Славське!" Mandry. Navigator, № 9 (2006): 100–105.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

ТОКАРСЬКА, Іванна. "ОБРАЗ-СИМВОЛ ЄВХАРИСТІЇ У ТВОРІ «ЖОВТИЙ КНЯЗЬ» ВАСИЛЯ БАРКИ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 224–30. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.30.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено вплив християнської віри на життя людини, її вчинки навіть у найважчих обставинах життя, значення Євхаристії в житті героїв твору та спосіб її засвідчення в текстах української літератури. Твір Василя Барки «Жовтий князь» зацікавлення яким помітно активізувалося в нинішній постколоніальний період, вивчено в релігійному аспекті. За допомогою порівняльного аналізу пояснено значення Євхаристії в богослов’ї та українській літературі, показано її значущість у житті людей, їхніх учинках, словах, думках, настановах. З’ясовано, що символ чаші у творі виконує функцію об’єднання людей для спільної мети – збереження та захисту святині від тогочасної панівної верхівки, її загарбницької діяльності. У статті схарактеризовано образи-символи Євхаристії, чаші, церкви, хліба, української хати, місяця. Також розкрито конотативне значення жовтого кольору-символу. Проаналізовано символ любові в контексті почуттів переживання, турботи й опіки. З’ясовано, що герої вірять у воскресіння людини й переконані, що після смерті людини душа переходить до вічного кращого життя. У статті наведено уривок із проповіді священника, яка є причастям словом, щоб показати, наскільки важливими для людей були церква та Євхаристія. Проповідь є своєрідним посланням від Бога, заспокоєнням для людей і сприйняттям ситуації з усіма її наслідками. Автор чітко показав ставлення людей до тогочасної влади, розкрив її лихі наміри. У статті проаналізовано стан людини в ситуації голоду, смерті та неможливості протидіяти насильству. Значущість релігійного аспекту цього твору дає можливість стверджувати, що герої померли для земного життя, але живуть у вічності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Теремцова, Н. "Правова ідея дитячого героїзму у творчості Юрія Яновського". Літературознавчі студії, Вип. 4 (2003): 206–10.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Соловей, О. "Урочиста хода героїв". Кур"єр Кривбасу, № 260/261 (2011): 354–64.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Соловей, О. "Урочиста хода героїв". Кур"єр Кривбасу, № 260/261 (2011): 354–64.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Піддубна, Л. Г. "Бал літературних героїв". Зарубіжна література в школах України, № 11 (2008): 51–53.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Сопов, О. "Нагороди для героїв". Військо України, № 1 (171) (2015): 60–61.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Kim, Viktoriya Valentinovna. "Heroism and Fanaticism: Making of Pseudo-Heroes in the Contemporary World." Islamovedenie 8, no. 1 (March 22, 2017): 19–28. http://dx.doi.org/10.21779/2077-8155-2017-8-1-19-28.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Торосян, Д. Р. "Героизм и патриотизм как социальные факторы стабилизации жизни обществва". Вестник Московского университета им. М.В. Ломоносова. Серия 18. Социология и политология, № 1 (2010): 156–63.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Бакалаева, С. А., та С. А. Гайтамирова. "ГЕРОИ НЕ УМИРАЮТ". Всероссийская научно-практическая конференция студентов и молодых ученых «История и культура народов Юга России», № 1 (31 березня 2021): 30–33. http://dx.doi.org/10.36684/44-2021-1-30-33.

Повний текст джерела

Анотація:

Статья посвящена бессмертному подвигу Николая Александровича Дёмина, который за проявленные героизм и мужество на фронте борьбы с немецко-фашистскими захватчиками был удостоен звания Героя Советского Союза.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Ляпін, Руслан Сергійович. "ЭКЗИСТЕНЦИАЛ «ЗАБОТА» В «СМИРЕННОЙ ПРОЗЕ» А. ПЛАТОНОВА". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, № 97 (2021): 96–110. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2021.1.97.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета даної статті полягає в аналізі ідейно-художніх особливостей «смиренної прози» А. Платонова в контексті екзістенціалу М. Хайдеггера «турбота» (Sorge). У дослідженні застосовані герменевтичний метод для інтерпретації творчого світу прози письменника і трансдисциплінарний метод, який передбачає розгляд літературних творів з позиції знань з інших галузей гуманітаристики – фундаментальної онтології М. Хайдеггера і, зокрема, екзістенціалу «турбота». Визначено, що в оповіданні «Такир» широко представлена власна і невласна турбота. Невласна, відповідно до філософії Хайдеггера, обумовлена диктатом розпоряджень пересічних безликих людей (Man), внаслідок чого в мотивації поведінки і почуттів герої виходять з обов'язку, терпіння й звички, забуваючи минуле і своє особливе вміння бути. Власна турбота як рух до знаходження себе розкривається в оповіданні в процесі дорослішання героїні, її поступового розуміння себе й усвідомлення необхідності радикальної відмови від диктату суспільства Man. Проведено аналіз дбайливості як форми турботи, представленої трьома модусами: індиферентним, дефективним і позитивним. Показано, що переважаючими модусами дбайливості, ставлення до екзистенції інших як до спів-буття, в оповіданні «Такир» є індиферентний і дефективний модуси. Позитивна дбайливість в «смиренній прозі» Платонова реалізується в формі взаємин як чоловіка і жінки («Річка Потудань», «Повернення», «Такир»), так і батьків і їхніх дітей («Третій син», «Сухий хліб»), а також прийомних батьків та дітей («Юшка», «Житейська справа»).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

БОГДАНОВА, Марина, та Марія Богданова. "УРОК З ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ ЗА НОВЕЛОЮ О.ГЕНРІ «ДАРИ ВОЛХВІВ»". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 132–38. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-132-138.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано розробку уроку з позакласного читання за новелою О.Генрі «Дари волхвів». Учням запропоновано розгляд біографії автора. Здібності О.Генрі до малювання та винаходів допомогли йому згодом у написанні новел. Його герої – прості люди: клерки, продавчині, безхатченки, невідомі художники. Перипетії їхнього життя описані з великим захопленням та любов’ю. У новелах автор часто виправляє помилки долі героїв, втішає та допомагає їм. На уроці учні з’ясують специфіку новели як жанру, її основні риси. У вступному слові та фонограмі, презентуючи на слайдах, вчитель знайомить з біографією автора. Учні мають змогу взяти участь в інсценізації діалогу Джима та Делли про цінність різдвяних подарунків. Уривок допоможе учням усвідомити велику цінність любові та самопожертви. Після інсценізації учитель проводить бесіду за змістом твору, учні мають можливість поміркувати над пеердачею думок автором твору, його ідеї. Учні мають дати відповідь на проблемні питання, які винесені на початку уроку. Розробка уроку для позакласного читання дасть змогу поглибити знання учнів про жанр новели, розглянути життєвий та творчій шлях О.Генрі, показати цінність людських почуттів. Ключові слова: новела, жанр, цінність, волхви, Різдво

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Нахлік, О. М. "Еволюція ліричної героїні Оксани Лятуринської". Київські полоністичні студії 35 (2019): 252–58.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Сигида, Н. А. "Проблема героизма в философии воспитания". Философия образования, № 2 (47) (2013): 140–47.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Левченко, В. А. "Особливо небезпечні наркотики: героїн". Безпека життєдіяльності, № 8 (2010): 13–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Фролов, Антон. "Выбрав путь оставайся героем". Мир туризма, № 4 (2018): 14–19.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Дембіцький, Станіслав. "Зірки героїв на гімнастерках". Пам"ять століть. Планета, № 1/2 (2008): 185–89.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Кот, Н. "Герої поряд..." Безпека життєдіяльності, № 1 (2010): 24–26.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Героїзм"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями