Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ген білка.

Статті в журналах з теми "Ген білка"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-24 статей у журналах для дослідження на тему "Ген білка".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Цао, Жішан, Цзиньцзюнь Цao, Хонгсія Чжу та В. А. Власенко. "МОЛЕКУЛЯРНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ БІЛКА ПЕПТИДОГЛІКАНУ КОРОТКОГО ТИПУ, GMPGRP-SC ВІД GRAPHOLITHA MOLESTA". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 45, № 3 (21 лютого 2022): 52–63. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.3.7.

Повний текст джерела
Анотація:
Білок розпізнавання пептидогліканів (PGRP) є важливим рецептором розпізнавання паттернів, який міститься як у безхребетних, так і у хребетних. Він відіграє важливу роль в антибактеріальному імунітеті, завдяки своїй помітній здатності виявляти та усувати збудника інфекції. Однак PGRP, в основному ідентифіковано з Drosophila melanogaster та Bombyx mori, а щодо інших сільськогосподарських комах повідомлень мало про їхні функції та механізм. У цьому дослідженні короткотиповий ген PGRP під назвою GmPGRP-SC був ідентифікований у Grapholitha molesta – східної плодожерки (OFM) – на основі аналізу бази даних груп транскрипції OFM з нашої лабораторії та Національного центру інформації з біотехнологій (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/). GmPGRP-SC містить домен PGRP і має найтісніший генетичний зв'язок з геном PGRP Leguminivora glycinivorella, відповідно до послідовності та філогенетичного аналізу. Метод ПЛР у реальному часі було використано для аналізу картини його експресії на стадіях розвитку OFM та в різних тканинах личинки OFM. Наразі, відносно рівні експресії гена GmPGRP-SC в OFM були проаналізовані після інфікування Beauveria bassiana. Результати показали, що загальна кДНК від GmPGRP-SC становила 3221 bp (базових, основних пар), а кодуючі області – 2268 bp, що кодують 756 амінокислотних залишків. Рівень експресії GmPGRP-SC був найвищим у стадії лялечки OFM. Водночас, у різних тканинах OFM його відносна експресія була вищою в епітелії та гемоциті, тоді як іншим стадіям та тканинам притаманна порівняно нижча та з невеликою різницею. Рівень експресії GmPGRP-SC був істотно різним, коли суспензія спор B. bassiana становить 105 конідій/мкл, інфікованих через 48 годин. Тоді, коли суспензія спор B. bassiana становить 107 конідій/мкл, рівень експресії GmPGRP-SC також був різним. Усі ці результати закладуть основу для вивчення ролі та функцій GmPGRP-SC у вродженому імунітеті OFM, а також сприятимуть подальшому вивченню молекулярної взаємодії між OFM та B. bassiana. Результати досліджень можуть допомогти знайти потенційні молекули-мішені та забезпечити наукову основу для розробки нових біогенних пестицидів та реалізації Зеленої боротьби зі шкідниками (GPM).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Rybalka, A. I., B. V. Morgun, and S. S. Polyshchuk. "GPC-B1 (NAM-B1) GENE AS A NEW GENETIC RESOURCE IN WHEAT BREEDING FOR HIGH GRAIN PROTEIN CONTENT AND MICRONUTRIENTS." Fiziologia rastenij i genetika 50, no. 4 (August 2018): 279–98. http://dx.doi.org/10.15407/frg2018.04.279.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Стоєва, Т. В., О. В. Решетіло, Н. Л. Весілик, Т. І. Рижикова та О. Ю. Миронов. "РОЛЬ ГЕНЕТИЧНОГО ПОЛІМОРФІЗМУ БІЛКА ФІЛАГРИНУ ПРИ ПОЄДНАННІ АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ ТА БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (9 вересня 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12350.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження – вивчити особливості поєднаного перебігу атопічного дерматиту (АД) і бронхіальної астми (БА) у дітей за умов генетичного поліморфізму білка філагрину. Матеріали та методи. Вивчено перебіг філагринасоційованого атопічного дерматиту та супутньої бронхіальної астми у дітей віком від 3 до 12 років (n=51), сформовано репрезентативні групи: діти з атопічним дерматитом (n=31) та діти з атопічним дерматитом та супутньою бронхіальною астмою /БА (n=20). Поліморфізм гена філагрину визначали, досліджуючи букальний епітелій за методом Делапорта. Сенсибілізацію до алергенів встановлювали на основі рівня специфічних IgE. Вплив захворювання на якість життя (ЯЖ) дітей проводили за допомогою опитувальника CDLQI (індекс якості життя дитини при дерматологічних захворюваннях). Результати дослідження та їх обговорення. В обстежених дітей найчастіше ((78,4±5,76) %) при поєднанні АД і БА спостерігали варіант поліморфізму R501Х, варіант із делецією 2282del4 реєстрували в (7,8±3,76) %, а компаундну гетерозиготність – у (13,7±4,81) % пацієнтів. Продемонстровано асоціативний зв᾽язок поліморфізму філагрину із тяжким перебігом АД у дітей (54,9±6,97) %) (χ2=16,2, р<0,05). Достеменної різниці за молекулярними характеристиками гена філагрину в групах порівняння не встановлено. В обох групах спостерігали ранню маніфестацію атопічного дерматиту. Встановлено, що в обох групах переважала полісенсибілізація до епідермальних, грибкових алергенів та Dermatofagoideus; харчову сенсибілізацію в групі АД спостерігали частіше, тоді як у групі АД/БА переважала пилкова сенсибілізація. Оцінюючи медико-соціальні характеристики перебігу захворювання, встановлено, що середній бал якості життя в групі АД склав 20,4±2,1, а в групі АД/БА – 25,6±1,9, це свідчить про значний вплив коморбідної патології на самосприйняття дитини. Висновки. Рання маніфестація атопічного маршу в дітей з поліморфізмом у гені білка філагрину потребує вживання заходів задля відновлення епідермального бар᾽єра шкіри, що запобігатиме транскутанному проникненню алергенів і ранній сенсибілізації організму.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Ladyka, Volodymyr, Yuriy Sklyarenko, Yuliya Pavlenko та Alyona Malikova. "ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ БУРОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ЗА β-КАЗЕЇНОМ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (42) (30 листопада 2020): 3–7. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.1.

Повний текст джерела
Анотація:
В останні роки суттєво зросли вимоги до якості молочної продукції, що у свою чергу вимагає використання в селекції генетичних маркерів і пошуку їхнього зв'язку з молочною продуктивністю тварин. Дослідження впливу генотипу корів української бурої молочної породи за бета-казеїном на показники їхньої молочної продуктивності проводили в племінному заводі Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН» Сумського району, Сумської області на поголів’ї української бурої молочної породи. Визначення поліморфізму гена бета-казеїну проводили в генетичній лабораторії Інституту фізіології ім. Богомольця НАН. Молочну продуктивність визначали за щомісячними контрольними доїннями. Вміст жиру та білку в молоці визначали у лабораторії Інституту тваринництва НААН на обладнанні фірми Bently. Тварини з генотипом А1А2 та А2А2 становили майже 90% досліджуваного поголів’я. За результатами досліджень нами встановлено, що тварини з бажаним генотипом А2А2 не поступаються за величиною надою тваринам з гетерозиготним генотипом А1А2 та гомозиготним – А1А1 як за першою, третьою, так і кращою лактаціями. За першою та кращою лактацією за вмістом жиру в молоці тварини з генотипом А2А2 поступалися тваринам інших досліджуваних генотипів, а за вмістом білка в молоці переважали їх. За кількістю молочного жиру корови з бажаним генотипом А2А2 поступалися тваринам з іншими генотипами за першою лактацією, але переважали їх за кількістю молочного білка. За кращою лактацією тварини з генотипом А2А2 переважали інших як за кількістю молочного жиру так і білка. Отримані результати підтверджують раніше отримані нами результати, що використання бугаїв-плідників з генотипом бета-казеїну А2А2 має покращувати господарсько-корисні ознаки нащадків, порівняно з бугаями інших генотипів (А1А2 та А1А1). Це буде сприяти підтриманню бажаного рівня молочної продуктивності та якості молока.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Oleksyk, O. T., K. M. Shchubelka та W. W. Wolfsberger. "Повногеномний пошук асоціацій у пацієнтів української популяції з акромегалією". Endokrynologia 24, № 2 (23 липня 2019): 146–52. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-2.146.

Повний текст джерела
Анотація:
Гіпофіз-залежний надлишок СТГ може бути генетичним захворюванням (у літературі описано низку мутацій, які призводять до ізольованого надлишку гормону росту) або як симптом у складі синдромного захворювання. Мета — провести повногеномний пошук асоціацій геному пацієнтів з акромегалією для виявлення відомих мутацій у генах, асоційованих із даним захворюванням, і суміжних ділянках. Створити першу референтну геномну базу пацієнтів з акромегалією української популяції для подальшого вивчення причин виникнення цієї хвороби та впровадження персоніфікованого лікування згідно з генетичним профілем. Результати. Проведено повногеномний пошук асоціацій у геномі 5 хворих на акромегалію. Використана панель генотипування дозволила ідентифікувати 154 однонуклеотидні поліморфізми в генах, які були описані раніше як асоційовані з акромегалією. Один пацієнт виявився гетерозиготним за альтернативною алеллю (AG) ОНП rs33927012 гена SDHB. Дана альтернативна алель є надзвичайно рідкісною у світовій популяції (0,9%, в європейській популяції — 2%). Її описано як шкідливу двома аналітичними системами. Мутації гена SDHB призводять до структурних змін у білку SDH (сукцинілзалежна дегідрогеназа), який відіграє ключову роль у циклі Кребса та окисному фосфорилюванні. Даний ген є тумор-супресор геном, і його мутації спричиняють 3Р синдром (акромегалія, феохромоцитома, парагангліома). Також знайдено мутації в генах SDHC, CDKN1B, унікальні для деяких пацієнтів даної вибірки. Висновки. Знайдено три екзонні загрозливі та потенційно шкідливі мутації в генах CDKN1B і SHDB, які виявляються в пацієнтів з ендокринними синдромами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Полєва, І. О., І. В. Корх, Т. І. Карунна, В. С. Тендітник та Т. С. Кодак. "БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ МОЛОКА КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ІЗ РІЗНИМИ ГЕНОТИПАМИ КАПА-КАЗЕЇНУ (CSN3) ТА СИРУ КИСЛОМОЛОЧНОГО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 169–77. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.21.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті викладено експериментальні дані з дослідження амінокислотного складу та амінокис-лотного скору молока корів української чорно-рябої молочної породи з різними генотипами капа-казеїну. Мета дослідження полягала у виявленні зв’язку гену капа-казеїну (CSN3) з біологічною цінні-стю молока корів української чорно-рябої молочної породи та сиру кисломолочного. Дослідження виконували в умовах племінного заводу з розведення української чорно-рябої молочної породи відді-лення «Профінтерн» ДП ДГ «Гонтарівка» Інституту тваринництва НААН. Опрацювання одержа-них результатів та аналітичну частину проводили на дослідній базі Випробувального центру Інсти-туту тваринництва НААН. Для проведення науково-господарського досліду сформували групу дійних корів української чорно-рябої молочної породи – 95 голів. Аналіз поліморфізму генів виконували мето-дом PCR–RFLP. За результатами ДНК-тестування за геном капа-казеїну (CSN3) відібране поголів’я розподілили на три групи корів із генотипами: АА; АВ і ВВ. Ідентифікацію амінокислотного спектра молока та кисломолочного сиру проводили у п’яти висушених зразках із кожної підгрупи корів на базі РУП «Науково-практичний центр Національної академії наук Білорусі з тваринництва» методом рідинної хроматографії за умови використання автоматичного аналізатора амінокислот марки Hitachi–8900, згідно з вимогами ISO 13903. Кількісну оцінку амінокислотного складу молока і кисло-молочного сиру давали за загальною сумою незамінних і замінних амінокислот в 1 г білка. Амінокис-лотний індекс розраховували за співвідношенням незамінних до замінних амінокислот. У результаті проведених досліджень встановлено, що у корів із генотипом капа-казеїну CSN3ВВ була наявна тен-денція до підвищення у ньому на 9,0 і 5,9 % співвідношення незамінних амінокислот до замінних порі-вняно з тваринами із генотипами АА і АВ. За оцінки відповідності біологічної цінності молока піддо-слідних корів ідеальному білку за шкалою ФАО/ВОЗ варто зауважити, що у тварин із генотипом CSN3ВВ воно мало вищу якість. Білок сиру кисломолочного, виготовленого з молока корів незалежно від їхнього генотипу, був бідний на ессенціальні амінокислоти. Скори всіх незамінних амінокислот перебували в діапазоні значень від 47,1 % до 124,9 %. Встановлено, що молоко корів із генотипом ВВ за амінокислотним індексом та скором ідеального білка характеризується як продукт високої біоло-гічної цінності. Виявлено, що завдяки збалансованій концентрації замінних і незамінних амінокислот у білку сиру кисломолочного, виготовленого з молока корів із генотипами АВ і ВВ, його харчова та біологічна цінність підвищилися проти продуктів тварин із генотипом АА.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Каращук, Г. В., та О. О. Казанок. "Урожай та якість зерна сортів ячменю озимого залежно від регуляторів росту рослин в умовах Південного Степу України". Аграрні інновації, № 9 (14 грудня 2021): 21–25. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.3.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи – дослідження впливу регуляторів росту рослин на урожай та якість зерна сортівячменю озимого. Методи. Польові досліди проведеніупродовж 2018-2020 рр. на незрошуваних землях ФГ«Коростинський» Чаплинського району Херсонськоїобласті. Методи досліджень – польовий, лабораторний,статистичний. Агротехніка вирощування ячменю озимогозагальноприйнята для умов Південного Степу України,окрім факторів, які вивчали. Передпосівну обробкунасіння здійснили згідно зі схемою досліду за 1-2 дні досівби методом інкрустації із розрахунку 10 л робочогорозчину на 1 т насіння. Норма використання регулятора росту Вегестим становить 0,3 л/т насіння, регулятора росту Рівал – 0,4 л/т. Результати. Найбільшимипоказники маси зерна з колосу і маси 1000 зерен булиза вирощування сортів Атлант Миронівський і Буревійта застосування регулятору росту рослин Вегестим, якістановили у середньому за 2019-2020 рр. відповідно1,7 і 51,7 г і 1,5 і 47,2 г. Найвищу врожайність зернаячменю озимого у середньому за 2019-2020 рр. отримано у сортів Атлант Миронівський і Буревій (відповідно3,03-3,15 т/га і 2,87-3,00 т/га) у разі застосування регуляторів росту рослин, що на 0,3-0,73 т/га більше, ніжу сорту Айвенго. Використання регулятора росту Рівалдля оброблення насіння сприяло збільшенню урожайності ячменю озимого сорту Атлант Миронівський на 5,6%,Буревій – 4,4%, Айвенго – 4,3%, а використання регулятора росту Вегестим – відповідно на 9,8, 9,1 та 10,8%.Уміст білка у зерні ячменю озимого найбільшим буву сортів Атлант Миронівський і Буревій під час застосування регуляторів росту рослин (відповідно 13,7-14,4%і 12,9-13,9%). У середньому за 2019-2020 рр. використання регуляторів росту рослин для обробки насінняпідвищувало вміст білка у зерні на 3,0-10,3 відносних відсотки у сортів ячменю озимого. Найефективнішою буладія Вегестиму. Застосування цього регулятора ростусприяло і підвищенню умовного виходу білка із гектарупосівів ячменю озимого. Зокрема, умовний вихід білкау цьому варіанті досліду збільшився на 18-20% у сортівячменю озимого порівняно із варіантом без оброблення.Найбільшим умовний вихід білка із гектару посівів буву сортів Атлант Миронівський і Буревій. Чистий прибутокбув максимальним (8599-9618 грн./га) також у варіантахіз сортами Атлант Миронівський і Буревій та застосуванням регулятору росту Вегестим. У тих самих варіантах отримано і найбільший рівень рентабельності –68,5-76,4%. Висновки. Під час вирощування ячменюозимого в умовах Південного Степу України задля формування врожайності на рівні 3,0-3,15 т/га з високимипоказниками якості зерна, що забезпечить найбільшийчистий прибуток і найвищий рівень рентабельності,рекомендовано вирощувати сорти Атлант Миронівськийі Буревій та зробити передпосівну обробку насіння регулятором росту рослин Вегестим нормою 0,3 л на 1 т.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Бойко, O., О. Гончар, O. Гавриш та Ю. Сотніченко. "ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ ЯКОСТЕЙ КРОЛІВ ШЛЯХОМ ПРОМИСЛОВОГО СХРЕЩУВАННЯ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 5 (3 травня 2020): 155–65. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.155-165.

Повний текст джерела
Анотація:
Наведено результати аналітичної оцінки та теоретичного обґрунтування промислового схрещування в популяції кролів полтавське срібло для підвищення продуктивних і репродуктивних ознак у промислових гібридів. Шляхом поглибленого аналізу типів успадкування ознак при різних варіантах схрещування встановлено, що за окремими ознаками підвищення продуктивності помісей обумовлено адитивною дією генів. Це вказує на підвищення відгодівельних якостей кролів та доцільність використання промислового схрещування кролів полтавське срібло із спеціалізованими м’ясними породами. В дослідницьких цілях проводиться схрещення самок кролів полтавське срібло з самцями кролів радянська шиншила та новозеландська біла. Отримане внаслідок схрещування покоління помісних кролів F1, які теоретично матимуть більші розміри, планується в подальшому схрестити з самцями новозеландської білої породи, для закріплення ознак які формують м’ясну продуктивність тварин. Встановлено, що при поєднанні кролів полтавське срібло та новозеландська біла ознаки забарвлення не проявлятимуться, оскільки обидві породи за генотипом забарвленнямають гени в стані гомозиготного рецесиву та не пов’язані одна з одною. Відтак, поголів’я тварин 100 % матиме сіре «дике» забарвлення. Аналогічну ситуацію можна спостерігати при схрещуванні кролів полтавське срібло та радянська шиншила. Оскільки ген білого забарвлення перебуває в гетерозиготному стані, теоретично він не матиме прояву у тварин наступного покоління. За рештою генів відбуватиметься розщеплення за ознаками і тварини, які буде отримано, матимуть наступний теоретичний розподіл: 18,6% тварин з фенотипом кролів шиншила, 56,3 % стандартного сірого забарвлення та 25 % тварин сріблястого забарвлення. Доцільним є поглиблений аналіз типів успадкування ознак при різних варіантах схрещування, що дасть підстави визначити оптимальні варіанти поєднання батьківських порід для підвищення продуктивності помісей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Маньковський, Д. С. "ОКИСНА ДЕСТРУКЦІЯ БІЛКІВ ПРИ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНИХ УРАЖЕННЯХ ГОЛОВНОГО МОЗКУ НА ЕТАПАХ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (1 грудня 2021): 115–19. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12524.

Повний текст джерела
Анотація:
Роль вільнорадикального окиснення білків крові в механізмах розвитку гіпоксично-ішемічних уражень (ГІУ) головного мозку (ГМ) та у ефективності функціонування гематоенцефалічного бар’єру (ГЕБ) залежить від ендотеліальних клітин, астроцитів і перицитів, порушення функцій яких викликає дисфункцію ГЕБ, зокрема за рахунок окиснення білкових фрагментів. Мета – вивчення особливостей окиснення білкових фрагментів клітин та нуклеїнових кислот у пацієнтів з гіпоксично-ішемічними ураженнями до та після кардіохірургічних втручань з використанням штучного кровообігу. Матеріал і методи. Наведені результати обстеження 38 пацієнтів з гіпоксично-ішемічними ураженнями головного мозку після кардіохірургічних втручань; діагностику неврологічного статусу виконували згідно з клінічними протоколами. Метаболічні зміни щодо окисної модифікації білків (ОМБ) та нуклеїнових кислот (ОМНК) досліджено у спонтанних та індукованих (Fe++) реакціях на доопераційному (за 3–5 діб) та післяопераційному (через 5–7 діб) етапах. Вивчено вміст білкових компонентів у сироватці крові – 2,4 – динітрофенілгідрозонів (ДНФГ). Результати. Спонтанна ОМБ на етапах КХВ характеризується достовірними (р<0,001) змінами у накопиченні як альдегідних, так і карбонільних продуктів, а також у зміні ступеня (глибини) деструкції білків. В індукованих реакціях ОМБ виявлено зростання (з (0,303±0,007) у.о./мг білка до (0,396±0,003)у.о./мг білка) ступеня (глибини) деструкції білка за рахунок білкових фрагментів середнього розміру та достовірного збільшення питомої ваги фрагментів малого розміру, що є найінформативнішою ознакою впливу на метаболічні резерви ОМБ у хворих. Висновки. На етапах кардіохірургічного втручання формуються передумови, що сприяють інтенсифікації процесу ОМБ плазми крові та ОМНК. Особливістю змін стану ОМНК та ОМБ є найбільш виразне зростання їх вмісту в післяопераційний період на тлі відносного зростання вмісту альдегідних та карбонільних продуктів окиснення з перерозподілом ступеня (глибини) ОДБ в спонтанних та, особливо, в індукованих реакціях. Наведене свідчить про зростання проявів деструкції та інтенсифікації ОМБ при одночасному накопиченні резервів окиснення білкових фрагментів плазми крові в післяопераційному періоді.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Nazaryan, R., M. Tkachenko, and N. Volkova. "Investigation of the properties of the oral liquid and polymorphism of the MUC5B gene in children with cystic fibrosis." Inter Collegas 7, no. 1 (April 15, 2020): 34–38. http://dx.doi.org/10.35339/ic.7.1.33-37.

Повний текст джерела
Анотація:
Investigation of the properties of the oral liquid and polymorphism of the MUC5B gene in children with cystic fibrosis Nazaryan R., Tkachenko M.,Volkova N. The article presents the study of biophysical and biochemical properties of saliva and polymorphism of the MUC5B protein gene in children with cystic fibrosis. It has been determined that the development of chronic gingivitis in children with cystic fibrosis occurs of the background of a saliva elasticity increasing and of the salivation rate decreasing. The presence of the allele of MUC5B gene with 9 repeats (59 bp) in the intron 36 in the genotype for cystic fibrosis patients is likely to indicate a lower tendency to gingivitis, while among patients possessing the allele with 6 repeats in the genotype the higher percentage of moderately severe gingivitis was detected. These data could be used to predict the development of chronic gingivitis, depending on the genetic polymorphism of the MUC5B gene and to form risk groups for the purpose of differentiated prescribing preventive and therapeutic measures. Keywords: children, cystic fibrosis, gene polymorphism, gingivitis, oral fluid. Резюме. ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ РОТОВОЇ РІДИНИ І ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНУ MUC5B У ХВОРИХ НА МУКОВІСЦИДОЗ ДІТЕЙ Назарян Р. С., Ткаченко М. В., Волкова Н. Є. Проведено дослідження біофізичних та біохімічних властивостей ротової рідини та поліморфізму гена білка MUC5B у хворих на муковісцидоз дітей. Визначено, що розвиток хронічного гінгівіту у дітей з муковісцидозом відбувається на тлі підвищення показників тягучості ротової рідини та зниження швидкості слиновиділення. Алельні варіанти кількості повторів 59 п.н. у інтроні 36 гена MUC5B можуть вказувати на схильність пацієнтів до розвитку різного ступеню тяжкості гінгівіту. Результати дослідження можуть бути використані з діагностичною та прогностичною метою і диференційованого призначення профілактичних та лікувальних заходів. Ключові слова: гінгівіт, діти, муковісцидоз, поліморфізм генів, ротова рідина. Резюме. ИССЛЕДОВАНИЕ СВОЙСТВ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ И ПОЛИМОРФИЗМА ГЕНА MUC5B У БОЛЬНЫХ МУКОВИСЦИДОЗОМ ДЕТЕЙ Назарян Р. С., Ткаченко М.В., Волкова Н. Е. Проведено исследование биофизических и биохимических свойств ротовой жидкости и полиморфизма гена белка MUC5B у больных муковисцидозом детей. Определено, что развитие хронического гингивита у детей с муковисцидозом происходит на фоне повышения показателей тягучести ротовой жидкости и снижения скорости слюноотделения. Аллельные варианты количества повторов 59 п.н. в интроне 36 гена MUC5B могут указывать на склонность пациентов к развитию гингивита различной степени тяжести. Результаты исследования могут быть использованы с диагностической и прогностической целью и дифференцированного назначения профилактических и лечебных мероприятий. Ключевые слова: гингивит, дети, муковисцидоз, полиморфизм генов, ротовая жидкость.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Коzhukhov, S. M., О. M. Parkhomenko, O. I. Irkin, Ya M. Lutay, O. V. Shumakov та O. A. Skarzhevsky. "Гостра серцева недостатність у хворих на інфаркт міокарда зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка: клініко-гемодинамічні, електрофізіологічні особливості та вплив на прогноз". EMERGENCY MEDICINE, № 3.58 (11 квітня 2014): 126–35. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.3.58.2014.83295.

Повний текст джерела
Анотація:
Гостра серцева недостатність (ГСН) є одним із найнебезпечніших захворювань у всьому світі. 30–55 % пацієнтів із гострим інфарктом міокарда (ГІМ), у яких відзначаються ознаки ГСН, мають збережену фракцію викиду (ФВ). Наша мета полягала у вивченні виживаності таких хворих при довгостроковому спостереженні.Серед 606 пацієнтів із ГІМ і елевацією сегмента ST на ЕКГ (вік 54,8 ± 0,4 року, 90,8 % чоловіків) 28,2 % мали СН зі збереженою ФВ (ФВ > 45 %) протягом перших 24 годин. У цих хворих частіше відзначалися шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків (р > 0,05), аневризма лівого шлуночка (р > 0,05). Крім того, ці пацієнти мали високий рівень глюкози (р > 0,05) і C-реактивного білка (р > 0,05). У хворих зі СН і збереженою ФВ відзначалася ниркова дисфункція: швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) була статистично значно нижчою від моменту надходження й до 10-го дня (обоє р > 0,05). Розмір інфаркту був меншим на 18,5 % порівняно з пацієнтами без ГСН. Під час перебування в лікарні кінцево-діастолічний, кінцево-систолічний об’єми та ФВ у пацієнтів були схожими. Наші дані показали, що у хворих із гострим інфарктом міокарда та фракцією викиду ≥ 45 %, що мають ознаки гострої серцевої недостатності, ризик серцево-судинної смерті протягом п’яти років підвищується у два рази (17,2 % порівняно з 9,3 % у пацієнтів без ГСН, р < 0,034).Деякі клінічні характеристики у хворих із ГІМ і збереженою ФВ відрізнялися в пацієнтів із ГСН і без такої. У той час як ГСН явно пов’язана з більш низькою ШКФ, високим рівнем системного запалення, розміром інфаркту тощо. Довгостроковий прогноз у таких пацієнтів характеризується зниженням серцево-судинної смерті протягом наступних 5 років.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Pozhylov, I., T. Rudnieva, T. Shevchenko, O. Shevchenko, and V. Tsvigun. "Phylogenetic analysis of coat protein gene of tomato mosaic virus isolates circulating in Ukraine." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Biology 77, no. 1 (2019): 44–50. http://dx.doi.org/10.17721/1728_2748.2019.77.44-50.

Повний текст джерела
Анотація:
Tomato mosaic virus (ToMV) induces highly infectious disease of vegetables, whereas use of virus-contaminated seed may lead to complete yield loss. This work was aimed at studying phylogenetic relationships of Ukrainian tomato isolates of ToMV with its known isolates by comparing nucleotide sequence of coat protein gene. ELISA, TEM, RT-PCR, sequence analysis using MEGA 5 software, and statistical methods. cDNAs of two novel Ukrainian isolates ToMV-ukr-5 and ToMV-ukr-10 corresponding to coat protein (CP) gene were sequenced and compared with other published ToMV sequences. On the constructed phylogenetic tree, ToMV isolates were grouped into two separate clusters. In addition to novel Ukrainian isolates ToMV-ukr-5 and ToMV-ukr-10, the first and larger cluster contained nearly all virus isolates used in this study with high (96-98,9 %) level of homology to Ukrainian isolates. The larger cluster was clearly separated into two subclusters: one grouping isolates with over 96,7 % identity with Ukranian isolates, and the other containing three strains and isolates with 96,1 % identity (tomato isolate SL-1, strain camellia isolated from a decorative plant, and isolate Dahlemense DSMZ PV-0135).Two novel Ukrainian isolates ToMV-ukr-5 and ToMV-ukr-10 have been isolated from tomato plants cultivated in open field conditions in different regions of Ukraine. Phylogenetic analysis confirmed high identity of Ukrainian isolates between themselves and with other published ToMV sequences. Ukrainian isolates were most homologous (>98 %) to Brazilian isolate Hemerocallis, to Chinese isolate G2, and to the following tomato isolates: AH4, Queensland, ToMV-tom and Ls-K, S14, and FERA_160205. The high level of homology was traced independently of the source of virus isolation, its plant host and their geography.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Супрун, Ірина Олександрівна, та Юрій Федорович Куриленко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТІВ НЕБІЛКОВОГО АЗОТУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 154–58. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.26.

Повний текст джерела
Анотація:
Дослідження проведенні в аспекті використання джерела небілкового азоту для доповнення раціонів із кормами низької якості упродовж складних кліматичних та фізіологічних умов. Метою даних досліджень було підтвердження ефективності використання препарату небілкового азоту NitroShure для підвищення продуктивності великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності та здешевлення собівартості продукції. Для встановлення ефективності використання препарату NitroShure було проведено дослідження на базі СТОВ «Мусіївське» Полтавської обл., продуктивне стадо молочної худоби якого налічує 500 корів голштинської породи із середньою молочною продуктивністю 8000 кг молока на голову в рік. Технологія NitroShure дозволяє контролювати вивільнення азоту в рубці, що додатково дає можливість синхронізувати одночасне постачання мікроорганізмів рубця джерелами азоту і вуглеводів. Препарат NitroShure виробництва компанії Балхем є одним із доступних на ринку джерел немікробного азоту в раціонах корів: в добавці міститься 41% азоту і 255% сирого протеїну. До складу раціону 250 корів було введено препарат NitroShure з розрахунку 100 грамів на голову, що дозволило скоротити кількість соняшникового шроту на 1,2 кг (СП=39%) та додати 1 кг кукурудзяного силосу з метою підвищення рівня крохмалю до 23% в раціонах тварин. Через місяць експерименту молочна продуктивність підвищилась в середньому на 2 л на голову на добу, вміст жиру становив 3,8%, вміст білка – 3,15%. Ретельний аналіз структури гною виявив значне зменшення кількості довгих волокон і грубих частинок, що опосередковано свідчить про підвищення ефективності перетравлення клітковини раціону, що і стало в результаті причиною підвищення молочної продуктивності. Завдяки перерахунку раціону економія його вартості на голову на добу із використанням NitroShure становила 5,15 грн, що в перерахунку на поголів’я на місяць склало 38625 грн. Прибуток від реалізації додатково отриманої кількості молока склав 180 000 грн за місяць. Таким чином, IOFC склав 218625 грн за період використання препарату NitroShure у експериментальній групі. Поліпшення засвоєння азоту мікроорганізмами рубця дозволяє знизити рівень протеїну в раціоні. Препарат підвищує розщеплення вуглеводів в летючі жирні кислоти, що дозволяє знизити частку енергетичних добавок в раціоні. Застосування препарату забезпечує підвищення рівня надоїв за рахунок збагачення кормів різними джерелами енергії. Додаткове насичення кормів енергією збільшує виробництво молока і покращує його якісні показники, що створює можливість отримання додаткового прибутку (IOFC).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Ладика, Володимир Іванович, Юлія Миколаївна Павленко, Юрій Іванович Скляренко, Любов Миколаївна Ладика та Ірина Володимирівна Левченко. "ВПЛИВ ГЕНОТИПУ ЗА БЕТА-КАЗЕЇНОМ НА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ МОЛОКА У ХУДОБИ БУРИХ ПОРІД". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (5 січня 2022): 7–12. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.2.

Повний текст джерела
Анотація:
У племінних стадах худоби лебединської та української бурої молочної порід проведені дослідження, метою яких було вивчити поліморфізм гену бета-казеїну та його вплив на якісний склад молока корів. Проведене генотипування 242 голів великої рогатої худоби вищеназваних порід. Визначення поліморфізму гену бета-казеїну проводили в генетичній лабораторії Інституту фізіології ім. Богомольця. Для проведення алельної дискримінації використовувалась система TagMan@Genotyping та набір праймерів та зондів. Встановлено, що частоти алелів А1 (0,308-0,313) та А2 (0,687-0,692)в локусі гену бета-казеїну у тварин різних порід відрізнялися. Вищою частотою бажаного алелю А2 відрізнялася популяція корів лебединської породи (0,692), а нижчою – української бурої молочної (0,687). Частота алелю А1 була найменшою у корів лебединської породи (0,308), а вищою – української бурої молочної породи (0,313). Відповідно частоти генотипів А1А1, А1А2 та А2А2 в залежності від походження різнилися. Бажаний генотип частіше зустрічався у тварин лебединської порід (51%). Гетерозиготний генотип більшою мірою був притаманний тваринам української бурої молочної породи (45%). Вищою частотою генотипу А1А1 характеризувалися тварини лебединської породи (13%). За даними генетико-статистичного аналізу встановлено надлишок в бета-казеїновому локусі гомозиготних варіантів А1А1 та А2А2. Нестачу гетерозиготного А1А2 виявлено у тварин лебединської породи. Між тваринами різних генотипів виявлена різниця за якісними характеристиками молока. У тварин різних порід вміст окремих компонентів молока змінювався не однаково залежно від генотипу за бета-казеїном, але ця різниця була статистично незначущою. За вмістом жиру та білка в молоці тварини всіх генотипів відповідали стандарту порід. Таким чином можна констатувати, що формування стад з генотипом А2А2 за бета-казеїном не матиме негативного достовірного впливу на продуктивні ознаки корів і таким чином забезпечить збереження високих якісних показників молока худоби стад нового типу. Невелика кількість піддослідних тварин на нашу думку стала однією з причин відсутності достовірної різниці між середніми значеннями вмісту складових молока корів різних генотипів за бета-казеїном.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Kirilenko, S. D., O. M. Deriabin, O. L. Kirilenko, E. G. Deriabina, and V. O. Busol. "Cloning and overexpression of the part of envelope protein El gene of classical swine fever virus (Strain Shi-Min) in Escherichia coli." Biopolymers and Cell 12, no. 5 (September 20, 1996): 93–99. http://dx.doi.org/10.7124/bc.00044f.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Супрун, Ірина Олександрівна, та Юрій Федорович Куриленко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ДОБАВКИ ENERGY-TOP ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ВІДТВОРНОЇ ЗДАТНОСТІ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 159–64. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.27.

Повний текст джерела
Анотація:
Доступним джерелом глюкогенної енергії для профілактики порушень обміну речовин та виникнення кетозів є препарат ENERGY-TOP, виробництва компанії Біохем, що складається з гліцерину, бетаїну, пропіонової та лимонної кислот. Метою даних досліджень було підтвердження ефективності використання даного препарату для підвищення молочної продуктивності, відтворної здатності та профілактики кетозів у молочної худоби. Для підтвердження ефективності застосування препарату ENERGY-TOP та розробки рекомендацій щодо його використання для годівлі корів молочного напряму продуктивності ми провели науково-господарський експеримент на базі СТОВ «Промінь», Арбузинського району, Миколаївської обл. Упродовж перших 100 днів після отелення коровам (голштинської породи) дослідної та контрольної груп згодовували основний раціон для корів, які знаходяться на роздоюванні. Додатково до нього 35 первісткам і 35 коровам згодовували препарат, з розрахунку 250 грамів на голову на добу, який додавали до концентрованих кормів. В результаті використання енергетичної добавки середньодобовий надій корів зріс на 0,6 кг, а у первісток – на 0,8 кг. Якісні показники молочної продуктивності (вміст жиру та білка) суттєво не змінювалися: 3,7-3,65 % та 3,12 -3,14 % відповідно. Cереднє підвищення найвищого добового надою склало 1,3 кг/гол. За період експерименту корови і первістки дослідної групи дали на 4900 кг молока більше порівняно з контрольною групою. Застосування препарату ENERGY-TOP забезпечує підвищення рівня надоїв за рахунок збагачення кормів різними джерелами енергії. Використання енергетичної добавки знизило рівень клінічних і субклінічних кетозів у корів і первісток відповідно на 8 і 5%. Додаткове насичення кормів енергією збільшує виробництво молока і покращує заплідненість корів та первісток на 7-10% а рівень тільності (PR) корів первісток на 3-5%, забезпечуючи додатковий економічний ефект на наступну лактацію на рівні 42525-70875 грн.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Напненко, О., О. Гордієнко, О. Дерябін, І. Мандзя та П. Іванченко. "ДІАГНОСТИКА ВІРУСНОЇ ГЕМОРАГІЧНОЇ ХВОРОБИ КРОЛІВ МЕТОДОМ ПОЛІМЕРАЗНОЇ ЛАНЦЮГОВОЇ РЕАКЦІЇ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 6 (2 травня 2020): 155–65. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.155-165.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена розробленню чутливого та високоспецифічного засобу діагностики вірусної геморагічної хвороби кролів (ВГХК, RHDV). Діагностику захворювання виконували комплексно з урахуванням епізоотологічних даних, клінічного прояву, патологоанатомічних змін та дослідження біологічного матеріалу від загиблих кролів в реакції гемаглютинації (РГА) та зворотно- транскриптазній полімеразній ланцюговій реакції (ЗТ -ПЛР). Летальність захворювання для кролів різних вікових груп починалася від 1 місяця. Клінічна картина характеризувалася в більшості випадків раптовою загибеллю тварин, у деяких відмічали носову кровотечу. На розтині спостерігали явище геморагічного діатезу та ураження печінки. Для дослідження відбирали печінку кролів, готували суспензію гомогенату та досліджували в РГА з еритроцитами людини О-групи крові. Для уточнення діагнозу проводили ЗТ-ПЛР, для чого були розроблені та штучно синтезовані олігонуклеотидні праймери, специфічні до гена VP1 (VP60) – основного капсидного білку вірусу геморагічної хвороби кролів, які забезпечують синтез фрагмента ДНК розміром 325 пар нуклеотидів. Реакція ЗТ-ПЛР виконувалася 35 циклами за умови відпалу праймерів при температурі 60oС. Аналіз результату ЗТ-ПЛР проводили в 1,5 % гелі агарози з інтеркалятором - бромистим етидієм. Результати оцінювали при перегляді гелю після елекрофорезу під УФ-світлом за наявністю (чи відсутністю) червоно- помаранчевих фрагментів нуклеїнової кислоти певного розміру (325 п.н.). Специфічність ампліфікованого фрагмента ДНК визначали за його розміром по відношенню до фрагментів стандартних маркерів ДНК. Дослідженнями встановлено, що РГА не забезпечує достатній рівень чутливості та специфічності. ЗТ-ПЛР дає можливість достовірно підтвердити наявність у матеріалі рибонуклеїнової кислоти ВГХК, проте використана пара праймерів визначає видову належність, але не генотип збудника. Ізоляти ВГХК виділено з матеріалів від кролів приватних господарств Сумської, Черкаської, Полтавської, Київської та Харківської областей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Халак, Віктор Іванович. "БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СИРОВАТКИ КРОВІ ТА ЇХ АСОЦІАТИВНИЙ ЗВ'ЯЗОК З ВІДГОДІВЕЛЬНИМИ І М’ЯСНИМИ ЯКОСТЯМИ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ РІЗНОЇ ВНУТРІПОРОДНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ЗА ІНДЕКСОМ ТАЙЛЕРА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (46) (12 жовтня 2021): 13–18. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.3.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті наведено результати досліджень біохімічних показників сироватки крові відгодівельних та м’ясних яко-стей молодняку свиней різної внутріпородної диференціації за індексом Тайлера, а також розраховано рівень кореляцій-них зв’язків між ознаками та економічну ефективність результатів досліджень. Дослідження проведено в агроформуван-нях Дніпропетровської області, м’ясокомбінаті «Джаз», науково-дослідному центрі біобезпеки і екологічного контролю ресурсів АПК Дніпровського державного аграрно-економічного університету та лабораторії тваринництва ДУ Інститут зернових культур НААН. Об’єктом дослідження був молодняк свиней великої білої породи. Умови годівлі та утримання тварин піддослідних груп були ідентичними і відповідали зоотехнічним нормам. Оцінку молодняку свиней за відгодівель-ними і м’ясними якостями проводили з урахуванням наступних показників: середньодобовий приріст живої маси за період контрольної відгодівлі, г; вік досягнення живої маси 100 кг, діб; товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, мм; довжина охолодженої туші, см; довжина беконної половини охолодженої півтуші, см (Методики оцінки кнурів і свиноматок за якіс-тю потомства…, 2005). Економічну ефективність результатів досліджень (Методика определения экономической эф-фективности…, 1983) та біометричну обробку одержаних даних (Лакін, 1990) проводили за загальноприйнятими мето-диками. Силу кореляційних зв’язків між ознаками визначали за шкалою Чеддока (Сидорова та ін., 2003). Встановлено, що біохімічні показники сироватки крові молодняку свиней піддослідної групи відповідають фізіологічній нормі клінічно здоро-вих тварин. Різниця між групами за вмістом загального білка становить 5,51-4,72 %, вмістом сечовини – 14,48-18,32 %, вмістом азоту сечовини – 13,87-18,76 % та концентрацією креатинину – 10,39-2,50 %. Молодняк свиней підконтрольно-го стада за віком досягнення живої маси 100 кг, товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців та довжиною охолодженої туші, згідно діючої Інструкції з бонітування свиней переважають мінімальні вимоги до класу еліта в середньому на 14,38 %. З урахуванням внутріпородної диференціації молодняку свиней великої білої породи за індексом Тайлера встановлено, що тварини І групи вірогідно переважали ровесників ІІ та ІІІ груп за середньодобовим приростом живої маси за період контрольної відгодівлі (на 7,35 – 11,49 %), віком досягнення живої маси 100 кг (на 3,54 – 6,33 %), товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців (на 11,90 – 20,25 % ). Коефіцієнт парної кореляції між біохімічними показниками сироватки крові, відгодівельними і м’ясними якостями молодняку свиней великої білої породи коливається у межах від межах від –0,608 до +0,750. Використання молодняку свиней І групи (індекс Тайлера коливається у межах від 155,30 до 182,36 балів) забезпе-чує одержання додаткової продукції на рівні +6,03 %, а її вартість дорівнює 273,30 грн./гол.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Nazaryan, R., O. Iskorostenskaya, O. Gorenskaya, and N. Volkova. "ANALYSIS OF VNTR POLYMORPHISM OF MUC5B GENE IN CONNECTION WITH CERTAIN PHYSICO-CHEMICAL PROPERTIES OF ORAL LIQUID IN CHIL-DREN WITH DOWN SYNDROME." Inter Collegas 4, no. 4 (December 26, 2017): 211–17. http://dx.doi.org/10.35339/ic.4.4.211-217.

Повний текст джерела
Анотація:
Protective function of oral fluid is evident in maintaining constant saliva volume, moisturizing mucous membranes of the oral cavity, teeth enamel, preventing the defeat of soft and hard tissues of the oral cavity by pathogenic microorganisms. A number of factors, called "barriers of colonization", specifically and nonspecifically manage the process. What matters most is "mucous block”, which characterizes the set of mechanical, humoral, nonspecific factors of protecting mucous membranes against microorganisms. Mucin proteins which are the main glicoproteine saliva components affect the creation and selection of biofilm microflora, facilitating or inhibiting the adhesion of microorganisms and maintaining healthy microbial environment in the oral cavity. The dominant mucin of submucosa glands is MUC5B, which is encoded by the same gene, located in a short shoulder of segment 15.5 of chromosome 11. Changes of the basic physical and chemical properties of nonstimulated saliva in children with Down syndrome, namely, reduction of pH level and increasing oral fluid viscosity, is certainly an important prerequisite for formation of cariogenic situation.Keywords: Down syndrome, MUC5B, oral cavity, saliva. АНАЛІЗ ПОЛІМОРФІЗМУ VNTR ГЕНУ MUC5B У ЗВ'ЯЗКУ З ДЕЯКИМИ ФІЗІКО-ХІМІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ РОТОВОЇ РІДИНИ У ДІТЕЙ З СИНДРОМОМ ДАУНА.Назарян Р.С., Іскоростенська О.В., Горенська О.В., Волкова Н.Є. Захисна функція ротової рідини проявляється у підтриманні постійного об'єму слини, зволоженні слизової оболонки ротової порожнини, емалі зубів, запобіганні ураження м'яких і твердих тканин ротової порожнини патогенними мікроорганізмами. Цілий ряд факторів, що їх називають "бар'єрами колонізації", специфічно та неспецифічно керує процесом. Найбільше значення при цьому має "мукозний блок”, який характеризує комплекс механічних, гуморальних, не специфічних факторів захисту слизової оболонки від мікроорганізмів. Білки-муцини, які є основними глікопротеїновими компонентами слини, впливають на створення і вибір мікрофлори біоплівки, полегшуючи або попереджаючи адгезію мікроорганізмів і підтримуючи здорову мікробну середу ротової порожнини. Домінуючим муцином залоз підслизового слою є MUC5B, який кодується однойменним геном, розташованим у короткому плечі сегмента 15.5 хромосоми 11. Зміни основних фізико-хімічних властивостей нестимульованої слини у дітей з діагнозом синдром Дауна, а саме зменшення рівня рН і підвищення рівня плинності ротової рідини, безумовно є важливою передумовою для утворення карієсогенної ситуації.Ключові слова: MUC5B, ротова порожнина, синдром Дауна, слина. АНАЛИЗ ПОЛИМОРФИЗМА VNTR ГЕНА MUC5B В СВЯЗИ С НЕКОТОРЫМИ ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИМИ СВОЙСТВАМИ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ У ДЕТЕЙ С СИНДРОМОМ ДАУНА.Назарян Р.С., Искоростенская О.В., Горенская О.В., Волкова Н.Е. Защитная функция ротовой жидкости проявляется в поддержании постоянного объёма слюны, увлажнении слизистой оболочки полости рта, эмали зубов, предотвращении поражения мягких и твердых тканей ротовой полости патогенными микроорганизмами. Ряд факторов, называемых «барьерами колонизации», специфически и неспецифически управляет данным процессом. Наибольшее значение при этом имеет «мукозный блок», характеризующий комплекс механических, гуморальных, неспецифических факторов защиты слизистой оболочки от заселения ее микроорганизмами. Белки-муцины, которые являются основными гликопротеиновыми компонентами слюны, влияют на создание и выбор микрофлоры биопленки, облегчая или препятствуя адгезии микроорганизмов и поддерживая здоровую микробную среду в полости рта. Доминирующим муцином желез подслизистого слоя является который кодируется одноименным геном, расположенным в коротком плече сегмента 15.5 хромосомы 11. Изменения основных физико-химических свойств нестимулированной слюны у детей с диагнозом синдром Дауна, а именно снижение уровня рН и повышение уровня тягучести ротовой жидкости, является, безусловно, важной предпосылкой для формирования кариесогенной ситуации.Ключевые слова: MUC5B, полость рта, синдром Дауна, слюна.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Балацький, В. М., В. О. Вовк, Т. В. Буслик, М. О. Ільченко та Є. К. Олійниченко. "Генетичний та асоціативний аналіз однонуклеотидного поліморфізму g.22 G>C у гені катепсину F свиней різних порід". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (28 грудня 2018): 137–41. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.04.20.

Повний текст джерела
Анотація:
Визначено генетичну структуру порід свиней велика біла, полтавська м’ясна, велика чорна і миргородська за геном катепсину F (CTSF g.22 G>C SNP), встановлено основні популяційні параметри. В усіх породах генетичний маркер характеризувався поліморфізмом при переважанні за частотою алеля g.22C. Рівень інформативності CTSF g.22 G>C SNP виявлено на оптимальному для асоціативного аналізу рівні (PIC= 0,358–0,375), що дозволяє здійснювати у досліджених субпопуляціях порід пошук зв’язків маркера з ознаками продуктивності свиней. У субпопуляції свиней великої білої породи української селекції проведено аналіз зв’язку генетичного маркера CTSF g.22 G>C SNP з показниками продуктивності тварин: віком досягнення живої маси 100 кг, товщиною шпику на рівні 6–7-го ребра, 10-го ребра, в області крижів і середньодобовим приростом маси та селекційним індексом. Встановлено тенденцію до асоціації зазначеного генетичного маркера з віком досягнення тваринами живої маси 100 кг (p=0,07). Lately, stud pig breeding has increasingly been getting based on the use of marker-associated selection (MAS) technology, which involves the genotyping of individuals according to the loci controlling economic characteristics and the use of the received molecular information for evaluating the genotypes of diferentt animal selection. A large number of candidate genes belonging to such loci (QTL – quantitative traits loci) that influence the reproductive, fattening and meat quality parameters of pigs have been established. But not so many genes and the corresponding DNA markers, which in terms of their informativity and the strength of association with the traits, can be effectively used in practical selection. The selection in pig breeding involves a set of measures that ensure the development of animal productivity improving the animal, herds and breeds. Effective breeding is not possible without involving new approaches that predict animal DNA genotyping by the chosen polymorhisms. Cathepsine F (CTSF) is the potential candidate for marker-assosiated selection, which directly participates in fat storing processes and meat qualities of pigs. The genetic structure of such pig breeds as Ukrainian Large White, Poltava Meaty, Ukrainian Large Black and Mirgorods’ka for cathepsin F gene (CTSF g.22 G> C SNP) was determined, and basic population parameters were established. In all populations, the genetic marker was characterized by polymorphism with the predominance of the g.22C allele frequency. The level of informativity of CTSF g.22 G> C SNP was found at the optimal level for associative analysis (PIC=0.358–0.375), which allows to search for marker associations with traits of pig productivity in the studied subspecies. In the subpopulation of Ukrainian Large White breed, the analysis of the genetic marker CTSF g.22 G> C SNP was studied by the following traits: the age for reaching the live weight of 100 kg, the thickness of the backfat at the level of the 6th–7th rib, 10th ribs, in the sacrum area and the average daily weight gain. After the statistical analysis the tendency towards the association of the CTSF g.22 G> C genetic marker with the age parameter for reaching the live weight of 100 kg (p=0.07) was found. The other studied populations of pig breeds can further be used for associative researches in order to find assosiations between the chosen genetical marker and meat and backfat quality parameters.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Ситник, Катерина, та Юлія Лучаківська. "Отримання трансгенних рослин тютюну та мангольду, що експресують рекомбінантний ген інтерферону людини альфа". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 72–76. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233111.

Повний текст джерела
Анотація:
Інтерферон альфа – лейкоцитарний секреторний білок неспецифічного імунітету людини, який використовується в медицині для лікування деяких видів раку, гепатитів С, В, COVID-19, хронічного мієлоїдного лейкозу, меланоми, також цей білок є критично важливим для контролю ВІЛ. Синтез рекомбінантного білка у рослинних клітинах вважається безпечнішим, адже дозволяє уникнути додаткової очистки препарату (від бактеріальних токсинів, або тваринних вірусів і пріонів) та дешевшим, оскільки дозволяє уникнути необхідних посттрансляційних модифікацій та не потребує вартісних умов культивування, а також є набагато більш екологічно-безпечнішим, адже використання рослинних систем значно спрощує його зберігання (уможливлює транспортування і зберігання білку без холодильників) і дозволяє введення білку в організм без спеціального медичного обладнання, адже більшість рослин, які використовуються в якості біореактора для синтезу рекомбінантних фармацевтичних білків, можуть вживатися у сирому вигляді. У представленій статті показано можливість експресії рекомбінантного інтерферону альфа у модельних рослинах тютюну Nicotiana tabacum L. та рослинах мангольду Beta vulgaris L. У роботі було використано векторну конструкцію pNPB0030, що містила цільовий ген інтерферону альфа (HuINFa-2b), злитий із сигналом таргетингу цільового білку в апопласт і his-tag послідовністю, та селективний ген nptII, що зумовлював стійкість рослин до антибіотику канаміцин-сульфату. Рослини трансформували за загальноприйнятою методикою Agrobacterium tumefaciens та A.rhizogenes-опосередкованої трансформації. Надалі регенерацію рослин проводили на селективних середовищах шляхом соматичного ембріогенезу. Присутність цільового гену було підтверджено за допомогою ПЛР аналізу у 100-90% аналізованих зразків рослин тютюну і мангольду.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Зозук, Софія. "Отримання трансгенних рослин тютюну, що експресують ген тауматину II." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 39–42. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233165.

Повний текст джерела
Анотація:
Зміна клімату є однією з найзначніших проблем сучасного світу. Підвищення температури, засолення ґрунтів, а також інфекційні захворювання можуть негативно вплинути на продуктивність рослин. Тауматин - це солодкий білок, виділений із плодів Thaumatococcus daniellii, що є гомологом тауматин-подібних захисних білків, які здатні змінити проникність мембрани та каскади трансдукції клітинного сигналу у рослин і грибів в результаті біотичного стресу, та викликає стійкість рослин до фунгального зараження. Метою нашої роботи було отримати модельні трансгенні рослини тютюну, що здатні експресувати рекомбінантний ген білка тауматину II та оцінити їх прогнозовану стійкість до абіотичного - сольового стресу. Ми використовували рослини тютюну сорту Virginia та штам GV3101 Agrobacterium tumefaciens для генетичної трансформації методом інокулювання листкових дисків рослин. В результаті було регенеровано трансформовані рослини тютюну, які характеризувалися стійкістю до селективного гербіциду фосфінотрицину та зміною смакових якостей внаслідок експресії гена тауматину. Аналіз адаптивного потенціалу отриманих трансгенних рослин до сольового стресу показав значне підвищення стійкості трансгенних рослин тютюну до сольового стресу порівняно з нетрансгенними на середовищах, що містили до 200 мМ NaCl, що відповідає рівню засоленості грунтів степової зони України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Шкроб'як, Антоніна, та Єлізавета Прохорова. "Отримання трансгенних рослин капусти броколі, що містять ген лейкоцитарного інтерферону альфа – 2b". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 88–90. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232974.

Повний текст джерела
Анотація:
Інтерферон альфа-2b – це інтерферон лейкоцитарного типу, який використовують при лікуванні вірусних та онкологічних захворювань. Сучасні методи генетичної інженерії дозволяють отримувати для потреб медицини рекомбінантний інтерферон, що синтезується бактеріальними штамами E.coli. Але також рекомбінантний інтерферон можна синтезувати і в рослинах. Використання рослин для синтезу рекомбінантних білків є безпечнішим та дешевшим, у порівнянні з бактеріями, крім того, рослини здатні забезпечити правильну посттрансляційну модифікацію білка. Метою нашої роботи було отримання трансгенних рослин капусти броколі, в яких проходить синтез лейкоцитарного інтерферону людини альфа-2b. Ми вибрали капусту броколі об´єктом дослідження, тому що у молодих пагонах цієї рослини міститься речовина сульфорафан, що відомий своєю протипухлинною активністю. Поєднання сульфорафану та інтерферону може покращити протипухлинний ефект таких трансгенних рослин. Для отримання трансгенних рослин проводили Agrobacterium-опосередковану трансформацію рослин капусти броколі генетичним вектором, що містить гени людського інтерферону альфа-2b та фосфінотрицинацетилтрансферази. Як експланти ми використовували гіпокотилі 10-денних асептичних проростків капусти броколі сорту Романеско, оскільки вони продемонстрували найвищу здатність до регенерації. Регенерацію експлантів проводили на середовищі Мурасіге-Скуга, що містило бензиламинопурин 3 мг/л, нафтилоцтову кислоту - 0,05 мг/л, а також 5 мг/л фосфінотрицину для селекції трансгенних рослин. Активна регенерація рослин брокколі спостерігалася на трансформованих експлантатах через чотири тижні після трансформації. У цьому дослідженні були отримані стійкі до фосфінотрицину рослини броколі сорту Романеско, які потенційно містять людський ген інтерферону альфа-2b.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Будаква, Єлизавета, Костянтин Почерняєв, Сергій Зінов’єв та Микола Повод. "ВИЗНАЧЕННЯ НАЯВНОСТІ ПОЛІМОРФІЗМУ ДНК-МАРКЕРІВ ОЗНАК ПРОДУКТИВНОСТІ MC4R ТА IGF-2 СЕРЕД НЕКАСТРОВАНИХ ТА ІМУНОЛОГІЧНО КАСТРОВАНИХ СВИНОК ФІНАЛЬНОГО ІРЛАНДСЬКОГО ГІБРИДА (ВБ Х Л) Х МАКСГРО". ГРААЛЬ НАУКИ, 30 жовтня 2021, 151–55. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.22.10.2021.23.

Повний текст джерела
Анотація:
Традиційний метод оцінювання досліджуваних груп свинок некастрованих та імунологічно кастрованих фінального ірландського гібрида (ВБ х Л) х Максгро за фенотипом не гарантує отримання повної інформації про генетичний потенціал тварин, що необхідно для прийняття ефективних селекційних рішень. Тому, аналіз генотипів контрольної та дослідної групи свинок, який здійснюється за допомогою генотипування тварин за локусами кількісних ознак, дає змогу визначити реальну генетичну цінність тварини, генетичний потенціал стосовно конкретних продуктивних і біологічних якостей. Важливим етапом під час вибору генетичного маркера стало визначення рівня його поліморфізму у популяції досліджуваних свинок трипородного гібрида, в яких, власне, передбачається проводити MAS. ДНК-маркер - це молекулярна карта геному досліджуваної популяції некастрованих та імунологічно кастрованих свинок (ВБ х Л) х Максгро. Важливі гени меланокортина-4 MC4R (c.1426 A>G) та інсуліноподібного фактору росту 2 IGF2 (g.3072G>A) визначають ріст і розвиток досліджуваного біологічного організму. Молекулярні маркери широко використовуються в популяційній генетиці, та у філогенетичних дослідженнях. ДНК-маркери є третім поколінням генетичних маркерів, їм передували класичні генетичні маркери та білкові маркери. Молекулярний маркер (некодуюча ділянка геному) відповідає гену, різні алелі якого відрізняються на рівні ДНК. Відмінності на рівні ДНК (поліморфізм ДНК) можуть бути виявлені при порівнянні довжини фрагментів, одержаних за допомогою полімеразно ланцюгової реакції (ПЛР), а також в результаті обробки ДНК ендонуклеазами рестрикції. Саме з ПЛР-маркерів набуло широке впровадження ДНК-маркерів у селекційний процес. Тому що за допомогою молекулярних маркерів можна проводити відбір за генотипом. Важливо, те що на результати фенотипування впливають різні фактори навколишнього середовища, у той час як генотип не залежить від зміни умов середовища. Якщо, відбір ведеться на підставі аналізу фенотипу, то при повному домінуванні неможливо відрізнити домінантні гомозиготи від гетерозигот і, отже, вибрати індивідууми. При використанні ДНК-маркерів можна підібрати відповідні пари і здійснити гібридизацію в поточному поколінні, що значно прискорює, а говне удосконалює селекційний процес. У роботі розглянуті гени, котрі приймають участь у формуванні відгодівельних якостей свинок (ВБ х Л) х Максгро, зокрема, це гени рецептору меланокортина-4 (MC4R), інсуліноподібного фактору росту 2 (IGF2). Для маркерної селекції важливою умовою є з’ясування зв’язку певних поліморфізмів генів з проявом ознак у конкретній популяції. У контрольній (некастровані) та дослідній (імунологічно кастровані) групі свинок фінального ірландського гібрида (Велика Біла х Ландрас) за участі термінальної лінії Максгро, котрі вирощувались в умовах ТОВ НВП “Глобинський свинокомплекс”, Полтавська обл., м. Глобине, Україна, проводиться дослідження зв’язку поліморфізмів гена MC4R (c.1426 A>G), IGF2 (g.3072G>A) за відгодівельними ознаками, є необхідним для проведення відповідної роботи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії