Добірка наукової літератури з теми "Гендерни відносини"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Гендерни відносини".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Гендерни відносини"
1
Svyatnenko, I. O. "Гендерна культура ортодоксального та модерністського юдаїзму". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 2(142) (25 квітня 2017): 49. http://dx.doi.org/10.15421/171724.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі співвідношення ортодоксально-традиційних та модерністських засад в гендерній культурі юдаїзму. Підводячи підсумки проведеного дослідження, автор відзначає, що гендерні відносини в конкретній релігійній громаді багато в чому залежать від гендерної системи суспільства країни перебування. Гендерний режим релігійної громади запозичує моделі гендерно-статевих відносин, спілкування, зразків поведінки. Провідниками запозичень і їх адаптерами нерідко стають самі члени громади. Безпосередньо через їх практики і через практики їхніх сімей відбувається іноваціонування громад, їх гендерної ідеології і релігійних інституцій.Вищеперераховані практики включають в себе поняття релігійної і світської ідентичностей, сексуальності, влади, релігійної і світської освіти й інші категорії, які безпосередньо пов’язані з поняттями гендеру і гендерних відносин. При цьому особливості гендерного позиціювання істотно різняться в патріархальній та егалітарній гендерній культурах. Гендерна ідентичність юдеїв в патріархальних культурах припускає міксування релігійних та світських уявлень про гендерні ролі. Позиціонування патріархально-релігійного укладу стикається з практиками в повсякденному житті. Найбільш помітним це перетинання стає в сексуальному житті, кар’єрній активності і сімейних стратегіях жінок. Протиріччя між гендерним позиціонуванням і практиками нерідко веде до виникнення почуття провини у членів юдейських громад в патріархальних гендерних культурах суспільства оточення, яке стає частиною їх гендерної ідентичності. У той же час значна кількість практик, не схвалюваних юдаїзмом, знаходять підтримку в гендерних культурах патріархальних суспільств, що веде до розуміння цих практик як легітимних і в рамках релігійних громад. Це твердження стосується, зокрема, індивідуальних практик вивчення жінками священних текстів.В суспільствах з егалітарною гендерною культурою гендерної етнічно-релігійної ідентичності представникам ортодоксального юдаїзму маловластиві патріархальні уявлення про жіночі ролі. Протягом останніх десятиліть їх гендерна ідентичність в контексті релігійності і поза нею розвивалася більш односпрямовано. Навіть у дуже релігійних жінок поняття релігії є слабко пов’язаним з поняттями патріархату і підлеглим становищем жінок. Результати цих змін помітнимі при реалізації індивідуальних світських і релігійних практик жінками-членами громад. Спільною рисою гендерної ідентичності жінок як в патріархальних, так і в егалітарних гендерних культурах стає визначення себе як сильної статі на противагу традиційним гендерним стереотипам щодо жіночої слабкості.
2
Parkhomenko, O. I. "Ідеологічний дискурс гендерної нерівності в феміністичній соціології". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 4(144) (11 липня 2017): 41. http://dx.doi.org/10.15421/171759.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі співвідношення теоретико-методологічних засад та ключових положень дискурсу гендерної нерівності в соціології гендеру. Автором констатовано, що проведений аналіз ідеологічного аспекту гендерного дискурсу початку XXI століття є зорієнтованим на пошук сучасної гендерної ідеології егалітаризму та толерантності, яка могла б вкоренитися в менталітеті різних суспільств. Аналіз взаємозв’язку різних ідеологій і культури дозволяє стверджувати, що будь-яка ідеологія тільки тоді може виконувати свою позитивну функцію, коли вона спирається на цінності певної культури. В іншому випадку вона не отримує соціальної підтримки. У рамках дослідження ідеологічного аспекту гендерного дискурсу в феміністичній соціології стає очевидним, що в процесі гендерної соціалізації чоловік і жінка проходять доідеологічний (до повноліття) і постідеологічний етапи. На цьому шляху в декількох напрямках (правовому, економічному, релігійному) формуються ціннісні гендерні орієнтації, відбувається засвоєння гендерних норм і їх оцінка, і тільки в подальшому відбувається зміна гендерної поведінки та набуття гендерної компетентності. У статті визначено, що для сучасного світу є характерною поліваріантність культур і моделей гендерної соціалізації. В феміністичній соціології прийнято виділяти три базові типи гендерних ідеологій і відповідних їм моделей гендерної соціалізації: а) патріархальна гендерна ідеологія і соціалізація, які характеризуються відсутністю усвідомленості, значущих змін, почуттям наступності життя, автоматичним засвоєнням поведінкових реакцій, що відповідають всім стандартам цієї культури; б) модерністська гендерна ідеологія і соціалізація характеризуються такою переважаючою моделлю поведінки, як прийняття нових норм поведінки, активністю і самостійністю в жіночій поведінці, дорослі можуть вчитися у дітей, діти намагаються виробляти свій стиль поведінки, який різниться щодо поведінки їхніх батьків, конфліктом поколінь, великою соціальною мобільністю; в) сучасна гендерна ідеологія і соціалізація характеризуються тим, що майбутнє для обох статей є непрогнозованим і некерованим, відсутністю взаєморозуміння між батьками і дітьми; відмінністю гендерних стандартів батьків та дітей. Для сучасної гендерної ідеології та моделі соціалізації є характерною також поліваріантність виділених нами стереотипів гендерних відносин (патріархальні, фемінні, партнерські і еклектичні), відсутність чіткого превалювання гендерних стереотипів і їх комбінації.
3
Іванівна, Сафончик Оксана, та Шамота Олександр Володимирович. "ПРИНЦИП ТЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ ЗА СІМЕЙНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ". Часопис цивілістики, № 41 (6 серпня 2021): 18–22. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.416.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблематика забезпечення принципу тендерної рівності у сімейних правовідносинах і формування національного механізму щодо відповідності світовим політичним процесам і міжнародним зобов'язанням України, її європейському вибору та іншим чинникам має суттєве теоретичне та практичне значення для юридичної доктрини та державно-суспільного розвитку.
У статті акцентовано увагу на тому, що поняття ґендерної рівності СК України можна охарактеризувати як прогресивний і доволі демократичний: він ліквідує юридичні підстави для дискримінації жінок і чоловіків у сфері сімейного, приватного життя.
Гендерна експертиза сімейного законодавства передбачає аналіз правових норм, про те наскільки вони - дружина і чоловік - як рівноправні суб'єкти подружніх відносин можуть самореалізуватися в сімейному середовищі, настільки сімейне законодавство не є нейтральним у цьому, а гарантує гендерну рівновагу, усуває гендерну дискримінацію, сприяє розвитку паритетної демократії в сім'ї. Якщо «жіночий» підхід до сімейних відносин традиційно зосереджувався на захисті прав жінок, абсолютизував такий захист, то за гендерного підходу передбачається правовий аналіз сімейних відносин із погляду рівності у сім'ї дружини та чоловіка. Тільки гендерно справедливий підхід до законодавства може створити гендерно справедливі умови для самоутвердження рівноправності соціальних статей у сімейних відносинах. До системи принципів сімейного права України входить принцип гендерного балансу в сімейних правовідносинах.
Аналіз національного законодавства показує наявність суттєвих прогалин щодо визначення самого поняття «гендерна рівність» загалом і її місце у сімейних правовідносинах зокрема, однак відзначаємо, що прийняття Сімейного кодексу України та низки законодавчих актів дало змогу більшою мірою врегулювати ці надскладні відносини з урахування інтересів, прав і обов'язків як жінок, так і чоловіків у непростих сімейних відносинах.
4
Parchomenko, O. I. "Гендерно-дискримінаційні акценти сімейного законодавства України: соціально-моральний аспект". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 2(142) (25 квітня 2017): 55. http://dx.doi.org/10.15421/171725.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі гендерної нерівності та гендерної дискримінації чоловіцтва засобами нормативно-правової регуляції Сімейного кодексу. В результаті проведеного дослідження автор приходить до висновку про те, що трансформація гендерних відносин на рівні соціонормативного регулювання має вести до досягнення фактичної, а не формальної рівноправності статей у сфері шлюбно-сімейних відносин. Констатовано, що на зміну традиційно-нерівноправного (матріархатно-тенденційного і андроцидарного) розподілу ролей між чоловіком і жінкою має прийти концепція рівностатусності, яка забезпечує однакові можливості для двох партнерів. Таким чином, питання про соціо-гендерний статус чоловіцтва, яке пропонується або може бути запропоноване йому в суспільстві, де на зміну матріархально-гетеричному типу гендерної диференціації приходить егалітарний тип, виникає з самої суспільної практики; і адекватну відповідь на нього дає саме гендерний аналіз чинного сімейного законодавства України.Доведено, що усунення гендерної дискримінації є ключовим імперативом регуляції та інституціалізації сімейних відносин за умови реалізації комплексу заходів, які передбачають довгострокову дію на суспільство і його інститути, що дасть можливість подолати матріархальний расизм і сексизм жіноцтва, що покладе кінець тривалому періоду гендерної нерівності і несправедливості, коли чоловіча частина населення України піддавалася прихованій гендерній дискримінації за рахунок порушення соціонормативного паритету представників обох статей в правовій інституціалізації сім’ї. На думку автора, стратегічні цілі трансформації гендерних відносин в сімейно-правовому полі полягають у зміні культури взаємодії статей, заміні відносин ієрархії на відносини партнерства, привнесення в суспільну свідомість таких цінностей, як миролюбність і життєтворення як основоположних цінностей освіченої андрократії. Розуміння того, що стать не є підставою для дискримінації в будь-якій сфері суспільного життя виявляється запорукою позитивних соціальних трансформацій. Адже дискримінація за всіма іншими соціальними стратифікаційними ознаками (класовими, національними, расовими, політичними, культурними тощо) в егалітарному суспільстві є не просто нелегітимною, але і несумісною із дієвою соціальною мораллю.
5
Svyatnenko, I. O. "Ціннісна свідомість як регістр панування і домінування в гендерних культурах: соціосистемологічний аспект". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 9(137) (21 серпня 2016): 60. http://dx.doi.org/10.15421/171679.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі визначення структурної будови ціннісного регістру гендерної свідомості та з’ясування його функційного зв’язку із відносинами панування та підпорядкування в гендерній культурі. Автором зроблено висновок про те, що при дослідженні ціннісного регістру гендерної свідомості варто виділити її контрольні та референційні функції щодо інших регістрів свідомості та гендерних практик. Контрольні функції пов’язанимі із встановленням нормативів, фреймів, правил. Референційні функції стосуються надання свободи вибору і постачання інформацією, яка необхідна для осмисленої взаємодії з оточенням.У статті зазначено, що вплив ціннісного регістру відбувається на основі таких контролюючих стимулів, як покарання, заохочення, встановлення термінів діяльності, змагальних ситуацій, які зменшують внутрішню мотивацію, позбавляючи почуття самодетермінації і компетентності. Також автором зауважено, що референційний вплив сприяє зростанню гендерної компетентності та впевненості в легітимованості відповідних гендерних практик. В кожній гендерній культурі складаються відносини влади та підпорядкування, які є зумовленими, перш за все, пануванням тих чи інших суб’єктів в ціннісному регістрі гендерної свідомості. Цей регістр є змістовно наповненим ціннісно-смисловими конструктами, які створюють точки референції в оцінці тих чи інших теоретичних умопобудов та соціальних практик гендерного позиціювання. За таких обставин пануючого статусу набуває та соціогендерна група, яка може дозволити собі визначення взірців оцінювання інших гендерних груп, щодо яких вона посідає положення аксіодавця (створювача цінностей, себто того, що є значущим або незначущим). Тому свідомісні та поведінкові акти підпорядкованих гендерних груп зазнають цензурування в регістрі ціннісної свідомості пануючих гендерних груп, так що щоразу відбувається їх визнання/заперечення, легітимація/делегітимація та ін.
6
Оніщенко, Наталія, та Сергій Сунєгін. "ГЕНДЕРНІ ВІДНОСИНИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (7 квітня 2021): 132–39. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.027.
Повний текст джерелаАнотація:
стаття присвячена дослідженню особливостей трансформації гендерних відносин як чиннику розвитку громадянського суспільства. Наголошується, що сприйняття розвитку гендерних відносин у сучасних демократичних реаліях не повинно обмежуватися лише правовим контекстом. Робиться висновок, що громадянське суспільство поряд з державою повинно гарантувати середовище, де права людини, а отже і гендерні відносини, розглядаються у контексті цілісності організаційно-нормативних гарантій їх забезпечення та захисту.
7
Петрова, Л. О., та О. Ю. Панфілов. "Гендерна рівність в армії: участь жінок у військових діях в Антитерористичній операції (операції Об’єднаних сил)". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 19–25. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу актуальних проблем ґендерної політики в армії. Обґрунтовано принцип рівності, який має декілька проявів, одним із яких є принцип гендерної рівності, що означає рівний підхід до всього незалежно від статі. Проаналізовано гендерні стереотипи, гендерні нормативи поведінки і проблеми гендерної ідентифікації у сучасному українському суспільстві. Проблеми гендерних відмінностей особистісних властивостей пов’язані з тим, що внаслідок постійних динамічних змін у світі, виникає все більше запитань щодо впливу певних гендерних стереотипів на професійну діяльність особистості. Доведено, що на сьогодні ґендерна політика у Збройних Силах України не повністю відображає загальносвітові тенденції у сфері ґендерних відносин. На підставі даних інтерв'ювання розглядаються ролі жінок в Антитерористичній операції (операції Об’єднаних сил) на сході України і їх боротьба за рівні права і можливості в своїй державі.
8
Shcherbak , N. "УПРОВАДЖЕННЯ СТАНДАРТІВ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕФОРМИ". Theory and Practice of Public Administration 4, № 71 (17 грудня 2020): 47–54. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.04.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено актуальні питання розроблення й упровадження стандартів гендерної рівності в діяльності органів державної влади. Аргументовано, що особливого значення ці питання набувають в умовах модернізації державного управління та реалізації парламентської реформи в Україні. Всебічно досліджено витоки та причини появи гендерної політики, а також досвід інших зарубіжних країн (зокрема, країн – членів ЄС) щодо її практичного упровадження. Дано визначення гендера як змодельованої суспільством та підтримуваної соціальними інститутами системи цінностей, норм і характеристик чоловічої й жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та відносин жінок і чоловіків, набутих ними як особистостями у процесі соціалізації, що насамперед визначається соціальним, політичним, економічним і культурним контекстами буття й фіксує уявлення про жінку та чоловіка залежно від статі їх. Наголошено, що гендер є досить складним та комплексним поняттям, воно вживається в кількох значеннях, але для нас є найбільш близьким таке: гендер як політика рівних прав і можливостей чоловіків та жінок, а також діяльність зі створення механізмів щодо її реалізації. Підкреслено, що гендерна рівність – це рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дає змогу особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах суспільного життя. На основі проведеного дослідження розроблено практичні рекомендації щодо практичного упровадження стандартів гендерної рівності у діяльність органів державної влади (зокрема, Верховної Ради України та її Апарату) з урахуванням основних завдань парламентської реформи та реформи державного управління в цілому.
9
Svyatnenko, I. O. "Девіації в українській гендерній культурі: соціосистемологічний аспект". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 6/146 (7 серпня 2017): 17. http://dx.doi.org/10.15421/171778.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі розуміння традиційних (внутрішніх) девіацій в українській гендерній культурі, які набувають загостреного вираження під впливом поширення гендерних девіацій іншокультурного (переважно – європейського і американського) походження. У результаті проведеного дослідження автор доходить до висновку про те, що культивована матріархатом недовіра чоловіків одне до одного, їх взаємна демонізація за рахунок ідеалізації матерів і знецінення батьків сприяють зростанню мізандрії та гомофобії несексуального змісту. Йдеться про страхи, пов’язані із несексуальною (соціально-культурною та соціально-економічною) сферами, які, проте, можуть сексуалізуватись і набувати форми сексуальної гомофобії. Ці страхи стосуються, здебільшого, різноманітних виявів брехні і шахрайства, які стають нормальними для чоловічих відносин саме через спотвореність комунікацій між ними. В статті констатовано, що мізандрія та гомофобія в українській гендерній культурі виражають страхи чоловіків перед власне маскулінними проявами в будь-якій сфері діяльності (включаючи сексуальну сферу), що проекуються на інших чоловіків як зовнішні об’єкти і спричиняють виявлення щодо таких об’єктів соціально-поведінкових реакцій у вигляді тих чи інших технологій гендерної кастрації (культурної, соціальної, психічної або тілесної). Соціум реагує на маскулінних чоловіків гендерною репресією, оскільки їх поведінка інтерпретуєтсья іншими учасниками соціальних інтеракцій як така, що несе із собою загрозу напрацьованим сценаріям придушення соціальної агресії.. Спотвореність цих сценаріїв полягає в тому, що будь-яка конструктивна активність викликає соціальні почуття підозри і заздрості, що тягне за собою відцентрові соціальні реакції у вигляді ізоляції ініціатора цієї активності або ж саботажу та соціального ескапізму. Ця спотвореність виявляється в переважному приховуванні мотивів та інтенцій учасників та невідповідності вербальної поведінки реальним поведінковим характеристикам.
10
Гавран, M. І., та Л. М. Кавяк. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ІЗ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У КАНАДІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (15 листопада 2021): 281–86. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-44.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз системи підготовки фахівців із міжнародних відносин у канадських закладах вищої освіти, досягнення яких у сфері підготовки висококваліфікованих спеціалістів та залучення все більшої кількості іноземних студентів є добре відомими. Обґрунтовано необхідність аналізу канадського досвіду для вдосконалення системи підготовки фахівців із міжнародних відносин у закладах вищої освіти України. Чітко визначено завдання проведеного дослідження. Наведено головні особливості підготовки фахівців із міжнародних відносин у канадських вищих навчальних закладах з огляду на години навчання, пропоновані навчальні дисципліни, міжнародні можливості. Автори аналізують навчальні програми для студентів спеціальності «Міжнародних відносини» у деяких університетах Канади, а саме університеті Маунт Еллісон та Університеті Британської Колумбії (UBC). Зазначається, що Канада має свої очевидні особливості у підготовці фахівців із міжнародних відносин, які в основному зумовлені різноманітністю університетів, цілями їх студентів, можливостями кар’єрного росту, культурною спадщиною. Виокремлено та охарактеризовано навчальні дисципліни спеціальності «Міжнародні відносини» відповідно до років навчання. Встановлено, що спочатку пропонуються вступні предмети спеціальності з поступовим збільшенням основних предметів, які чітко орієнтовані на професійний розвиток. Окрім основних дисциплін, студенти мають змогу вибирати факультативні предмети. Сформульовано пропозицію щодо впровадження навчальної дисципліни «Гендер та міжнародні відносини» в українських закладах вищої освіти, яка може розглядатися як основа для вдосконалення системи підготовки фахівців із міжнародних відносин, оскільки поглиблює їхню обізнаність у нерівності та гендерній несправедливості у світі політики, щоб запобігти подібних ситуацій у їхньому професійному досвіді. Зроблено висновок, що досвід канадських закладів вищої освіти варто враховувати з метою удосконалення системи підготовки фахівців із міжнародних відносин.
Дисертації з теми "Гендерни відносини"
1
Голуб, О. А. "Окремі аспекти ефективності правового регулювання гендерних відносин". Thesis, Тернопіль: Вектор, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41889.
Повний текст джерелаАнотація:
Правове регулювання має першочергове значення для формування гендерної рівності та гендерної культури в українському суспільстві. Його ефективність прямо залежить від юридичної грамотності, соціальноекономічної обґрунтованості, активної позиції державних органів, недержавних інститутів і громадян.
2
Байдюк, Н. В. "Фактори гармонізації гендерних відносин у молодіжному середовищі". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26260.
Повний текст джерела
3
Рымарь, Е. Н. "Реализация модели гендерных отношений в компьютерном эксперименте". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3989.
Повний текст джерела
4
Горболіс, Б. В. "Лінгвокультурологічний аспект гендерних відносин (на матеріалі німецької мови)". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25358.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогоднішньому етапі розвитку суспільства все більша увага приділяється жінці, її ролі та місці у суспільстві. У зв’язку з цим спостерігається підвищений інтерес до гендерних досліджень у різних науках (переважно в соціології, політології, психології). У цьому плані не залишилася непоміченою і лінгвістика. Інтерес до гендерного аспекту мови з кожним роком зростає. Гендерним дослідженням у лінгвістиці присвячено безліч монографій. У ХХ столітті з’явилися роботи "Geschlecht und Charakter"(1903) O. Weininger, "Feminism in Germany and Scandinavia" (1911) K. Anthony, "Frauensprache: Sprache der Veranderung" (1982) Tromel-Plotz, "Feminismus: Inspektion der Herrenkultur" (1983) і "Das Deutsche als Mannersprache" (1984) L. Pusch, які мали на меті переосмислити роль «слабкої, беззахисної» жінки та позиціонування чоловіка в суспільному житті та у мовній картині. Одним з ключових моментів розвитку гендерної лінгвістики німецької мови на сучасному етапі є вихід у світ двох словників видавництва Langenscheidt "Deutsch – Mann. Mann – Deutsch" і "Deutsch – Frau. Frau – Deutsch" (1995).
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25358
5
Кобякова, Ірина Карпівна, Ирина Карповна Кобякова, Iryna Karpivna Kobiakova, Анна Миколаївна Ляпа, Анна Николаевна Ляпа та Anna Nikolaevna Lyapa. "Гендерні відносини в мовній картині світу". Thesis, Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3075.
Повний текст джерелаАнотація:
uk_UK
У статті досліджуються філологічні проблеми гендерних відносин. Проаналізовані базові наукові роботи по цьому питанню. Виділені декілька основних напрямів розвитку лінгвістичної гендерології в мовознавстві.
ru_RU
В статье исследуются филологические проблемы гендерных отношений. Анализируются базовые научные работы по этому вопросу. Выделяется ряд основных направлений развития лингвистической гендерологии в языкознании.
en_EN
In this article we are trying to investigate the problems of gender relations. A lot of scientific works according to this problem were analyzed and the main trends of the development of linguistic genderology were distinguished.
При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3075
6
Ювченко, Аліна Ігорівна. "Сучасні політичні трансформації гендерних відносин в країнах Східної та Південної Азії". Дис. канд. політ. наук, М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2014.
Знайти повний текст джерела
7
Андросович, Олександр Григорович. "Розвиток гендерних відносин у мусульманському середовищі на Близькому та Cередньому Сході у XX- початку XXI ст." Дис. канд. іст. наук, МОНУ, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2013.
Знайти повний текст джерела
8
Єрмак, А. В. "Причини та наслідки розлучень в Україні". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8311.
Повний текст джерела
9
Пекуровська, О. М. "Гендерні відмінності структури міжособистісних відносин студентів соціальної роботи". Thesis, 2019. http://ir.stu.cn.ua/123456789/19125.
Повний текст джерелаАнотація:
Пекуровська, О. М. Гендерні відмінності структури міжособистісних відносин студентів соціальної роботи : магістерська робота : 23 Соціальна робота / О. М. Пекуровська ; керівник роботи Мазур Т. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціально-психологічної допомоги населенню. – Чернігів, 2019. – 97 с.У роботі здійснено теоретичний аналіз та емпіричне дослідження проблеми гендерних відмінностей у міжособистісній взаємодії майбутніх соціальних працівників. Автор на основі аналізу теоретико-експериментальних досліджень узагальнила сучасні уявлення про міжособистісне спілкування в старшому юнацькому віці та проаналізувала гендерні аспекти міжособистісного спілкування студентської молоді. Висвітлюються результати емпіричного дослідження гендерних аспектів міжособистісного спілкування студентів, що навчаються за фахом «соціальна робота».
10
Жун, Ли. "Институциональная обусловленность трансформации гендерных отношений ( в контексте эволюции культурно-философской традиции Китая )". Doctoral thesis, 2010. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/659.
Повний текст джерелаКниги з теми "Гендерни відносини"
1
Матеріали VІ Всеукраїнської конференції здобувачів вищої освіти та молодих вчених «Світ і Україна у дзеркалі історії». Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2021. http://dx.doi.org/10.33216/conferencematerialssnu(3306)-2021-251.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються питання розвитку археологічних досліджень на Луганщині та в Україні, давньої історії, історії міжнародних відносин, міжнародної економіки, соціальних груп, науки і техніки, гендерних відносин, релігій, освіти. Розроблено перспективи розвитку наукових досліджень молоді, інтеграції наукового простору України, взаємообміну ідеями, теоріями та поглядами, створення умов для залучення школярів та студентів країни до наукової роботи.
Тези доповідей конференцій з теми "Гендерни відносини"
1
Літвінова, О. В., та А. Б. Герасимова. "Гендерні особливості міжособистісних відносин кар’єрно-успішних жінок". У CURRENT TRENDS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-1.15.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Гендерни відносини"
1
Лозовська, Катерина Олександрівна. Мовленнєвий портрет жінки XIX ст. (на матеріалі роману Л. М. Олкотт «Маленькі жінки»). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4312.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена характерним рисам жіночого мовлення (XIX ст.), дослідженим на матеріалі роману Л. М. Олкотт “Little Women”. Роман, написаний у 1868 році, є найбільш популярним та відомим твором авторки, у якому розповідається про життя чотирьох сестер Марч, а саме Маргарет, Джо, Бет та Еммі. Метою роботи є визначення рис, притаманних мовленню жінок за класифікацією Р. Лакофф. До цих рис відносимо використання розділових питань і підвищеної інтонації, вживання семантично «порожньої» лексики, частотне використання лексики, характерної для «жіночих» тем, часте вживання емфази, інтенсифікаторів і модальних часток, використання точних назв кольорів, а також порівняно менше використання засобів створення гумористичного ефекту. Також у роботі досліджено мовлення персонажів відповідно до чотирьох моделей гендерної ідентичності, таких як «Берегиня», «Барбі», «Ділова жінка» та «Феміністка». Згідно з отриманими результатами, найбільш популярною моделлю мовлення жінок у досліджуваному романі є «Барбі», адже головною метою жінок того сторіччя був гарний вигляд як гарантія майбутнього вдалого заміжжя. Друге місце посідає гендерна модель «Берегиня», оскільки жінка мала вести господарство та піклуватися про дітей. Найменш популярними виявились моделі «Ділова жінка» та «Феміністка», втіленням яких у романі є Джо. Наявність такого персонажа пов’язана з тим, що у кінці XVIII ст. – початку XIX ст. виник жіночий феміністичний рух, загальні риси якого отримали своє відображення у мовленні та поведінці Джо. Гендерні моделі «Барбі» та «Берегиня» повністю відповідають характерним рисам жіночого мовлення, наведеним у класифікації Р. Лакофф. Для моделей «Ділова жінка» та «Феміністка» характерною рисою також є використання розділових питань, семантично «порожньої лексики» та інтенсифікаторів. Однак саме у цих гендерних моделях знаходимо риси, що, за стереотипами, не є притаманними жіночому мовленню, а саме часте вживання жартів, менша зосередженість на точних назвах кольорів, розмови на теми, що не належать до суто «жіночих».
2
Лозовська, Катерина Олександрівна. Мовленнєва характеристика гендерної моделі «Гламурна дівуля» (на матеріалі епізодичної відеогри «Life Is Strange: Before the Storm»). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6065.
Повний текст джерелаАнотація:
Тези присвячено особливостям мовлення жіночих персонажів, що відносяться до моделі "Гламурна дівуля". Дослідження проводилось на матеріалі епізодичної відеогри "Life Is Strange: Before the Strom". У нашому дослідженні зосередимось на образі одного з антагоністів, а саме Вікторії Чейз. Властивими рисами характеру персонажів, що відносять до моделі "Гламурна дівуля" вважаємо: зарозумілість, самозакоханість, підступність, нерозумність та балакучість. До характерних рис мовлення відносимо: частотне вживання вигуків, інтенсифікаторів, лайливих слів, підвищеної інтонації та конструкцій, що позначають невпевненість. До характерних тем відносимо розмови про одяг, зовнішність, власну значущість та розкоші.