Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Гематокрит.
Статті в журналах з теми "Гематокрит"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Гематокрит".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Ремез, Виктор Павлович, И. Г. Данилова, И. Ф. Гетте, С. А. Бриллиант та В. А. Поздина. "Антианемическое действие композиции, содержащей гексацианоферрат железа-калия-натрия, сульфат железа, сульфат калия и фармакопейную микроцеллюлозу". Химико-фармацевтический журнал 55, № 4 (27 квітня 2021): 39–43. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2021-55-4-39-43.
Повний текст джерелаАнотація:
Изучено антианемическое действие железосодержащей композиции, включающей гексацианоферрат железа-калия-натрия, сульфат железа, сульфат калия и фармакопейную микроцеллюлозу, на самцах крыс линии Wistar. Железодефицитная анемия индуцировалась подкожной инъекцией дефероксамина (Desferal). В качестве маркеров анемии использовали содержание железа в крови, миелограмму, количество эритроцитов, гематокрит. Композицию вводили перорально крысам с симулированной анемией в количестве 10 мг/кг ежедневно в течение 3 и 12 дней. Композиция имела 3 модификации, отличающиеся процентным содержанием солей железа и калия. Все модификации нормализовали показатели гемоглобина, эритроцитов, железа в плазме и гематокрита уже на 3 день ежедневного перорального применения, и исследуемые параметры продолжали возрастать к 12 дню эксперимента. Модификации II и III показали более значительные изменения показателей миелограммы в виде идентифицируемых митозов и большего числа эритроидных клеток.
2
Кручиненко, О. В., та А. Ю. Бридихіна. "ГЕМАТОЛОГІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ В КОТІВ І СОБАК ЗА НАЯВНОСТІ КТЕНОЦЕФАЛЬОЗУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 218–23. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.27.
Повний текст джерелаАнотація:
Найпоширенішим ектопаразитарним захворюванням серед котів і собак є ктеноцефальоз, якийвикликається блохами роду Ctenocephalides (C. W. Stiles & B. J. Collins, 1930). Однією з особливостейцієї інвазії є хронічний перебіг, що пов’язаний з постійним нападом бліх на тварину, який супрово-джується сильним свербежем, виникненням алопецій, розвитком екзем, дерматитів тощо. Доситьчасто за паразитування Ctenocephalides spp. реєструють алергічний дерматит, залізодефіцитнуанемію й виснаження інвазованих тварин. Дослідження проводили на базі лабораторії паразитологіїкафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавської державної аграрноїакадемії та в умовах клініки ветеринарної медицини ТОВ «Біоцентр» (м. Полтава). Метою дослі-джень було з’ясувати вплив ектопаразитів Ctenocephalides spp. на гематологічні й біохімічні показ-ники сироватки крові інвазованих котів і собак. У дослідах використовували собак та котів з показ-ником інтенсивності інвазії від 17 до 42 екз. комах на тілі тварини. У крові тварин визначали: кіль-кість лейкоцитів, еритроцитів, вміст гемоглобіну, лімфоцити, вміст моноцитів, еозинофілів, базо-філів і незрілих клітин, гранулоцити, та гематокрит. Було сформовано чотири групи тварин: двіконтрольні (клінічно здорові коти і собаки) та дві дослідні (уражені паразитичними комахамиCtenocephalides spp.). Результати проведених досліджень дали змогу з’ясувати, що кровосисні кома-хи негативно впливають на організм хворих тварин. У крові інвазовиних тварин реєстрували вірогід-не зниження кількості еритроцитів (Р<0,05), вмісту гемоглобіну (Р<0,01) та гематокриту. Водно-час показник кількості лейкоцитів зростав у крові хворих котів і собак (Р<0,01). У сироватці кровіхворих тварин визначали: вміст загального протеїну, креатиніну, сечовини, глюкози, активністьаланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази та лужної фосфатази. За допомогою прове-дених досліджень з’ясували, що зміни з боку біохімічних показників сироватки крові хворих тваринвказували на наявність супутньої патології – гепаторенального синдрому, що проявлялось підвищен-ням вмісту загального протеїну, сечовини, креатиніну, активності АсАТ, АлАТ та лужної фосфата-зи (Р<0,01). Отримані результати розширюють відомі дані стосовно патогенезу за умови парази-тування бліх на котах і собаках, а також дозволять ефективно проводити лікування хворих тварин.
3
Тимонин, А. Н., Р. М. Раджабкадиев та К. В. Выборная. "Многофакторный анализ клинико-лабораторных показателей спортс-менов с использованием критерия Хотеллинга". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 79, № 1 (2021): 106–9. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-11-2021-35.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе представлены метаналитические аспекты клинико-лабораторных показателей спортсменов циклических видов спорта, проведенные в рамках модели «черного ящика» при планировании многофакторного пассивного эксперимента. Конечная модель плана пассивного эксперимента была представлена как 23 , а ведущим методом анализа – трехфакторный дисперсионный анализ и многомерный анализ с использованием критерия Хотеллинга. В качестве фиксируемых факторов были использованы: пол (фактор А), на котором два уровня; вид спорта (фактор В) с двумя уровнями; условия тренинга (фактор С) с двумя уровнями, а в качестве зависимых переменных рассматриваются концентрация гемоглобина и гематокрит. Установлено, что пол, вид спорта, условия тренинга имеют значимую факторную нагрузку на эти зависимые переменные. Установлена достоверная парная межфакторная взаимосвязь между полом, видом спорта и условиями тренинга, где достоверно наибольшую по весу значимость имеет пол и вид спорта.
4
Анзоров, В. А., М. А. Расаева та П. С. Х. Юсупова. "СОСТОЯНИЕ КРАСНОЙ КРОВИ МУЖЧИН ПРИ КУРЕНИИ ТАБАКА". Всероссийская научно-практическая конференция студентов, аспирантов и молодых ученых «Наука и молодежь», № 1 (22 жовтня 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.36684/52-2021-1-41-46.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе представлены результаты изучения влияния курения табака на состав красной крови мужчин. Курение табака приводит к значительному увеличению основных показателей красной крови. Так, содержание эритроцитов и гемоглобина в крови мужчин со сроком курения табака свыше 20 лет составляет 5,2 млн в мм³ и 161,9 г/л (P ˂ 0,05), а у мужчин контрольной группы 4,5 и 135,0 соответственно. Максимальная величина цветового показателя – 0,95 (P ˂ 0,01) выявлена у курильщиков со стажем курения табака до 15 лет, а у некурящих мужчин составила 0,90. Гематокрит, увеличиваясь со сроком курения табака, достиг максимального уровня по группам до и свыше 20 лет – 41,6% (P ˂ 0,05), у контрольных мужчин – 36,0. Среднее содержание гемоглобина в эритроците в крови курильщиков достоверно выше. Так, его величина составила у мужчин, курящих табак до 15 лет, 31,5 пг (P ˂ 0,01), а контрольных – 30,0. Средний объем эритроцита и скорость их оседания с возрастанием срока курения табака незначительно увеличиваются.
5
Щетинин, Петр Павлович, Владимир Васильевич Удут, Владимир Петрович Демкин та Анастасия Павловна Щетинина. "Гемореологические эффекы экстракта донника белого (Melilotus albusL.) при глобальной ишемии головного мозга". Экспериментальная и клиническая фармакология 82, № 12 (28 грудня 2019): 19–22. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2019-82-12-19-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Синдром повышенной вязкости крови является важным звеном в патогенезе ишемии и реперфузии головного мозга, приводящим к расстройствам в системе микроциркуляции, уменьшению кислородтранспортной функции крови, замедлению потока крови и способствующим развитию повторных тромбозов. Исследовано влияние сухого экстракта донника белого (Melilotus albus L.) на реологические свойства крови крыс в условиях экспериментальной глобальной ишемии головного мозга. Исследуемый экстракт (300 мг/кг внутрижелудочно, 1 раз в день в течение 3 дней до и после 5 дней создания ишемии головного мозга) предупреждал ишемия-опосредованное ухудшение гемореологии у крыс по показателю вязкости цельной крови во всем диапазоне (5 – 300 с–1) скоростей сдвига на 8 – 28 % (p < 0,05), как за счет влияния на клеточные (повышение деформируемости на 6 – 17 %, p < 0,05 и снижение агрегационной активности эритроцитов на 50 %, p < 0,05), так и на плазменные (снижение вязкости плазмы крови на 7 %, p < 0,05) гемореологические параметры в сравнении со значениями у животных контрольной группы. Продемонстрированные гемореологические эффекты повышали соотношение гематокрит/вязкость на 7 – 11 % (p < 0,05) при высоких (50 – 300 с–1) скоростях сдвига, что указывает на значимое повышение доступности кислорода для тканей у крыс после глобальной ишемии головного мозга.
6
Омельяненко, О. Є., та С. М. Кулинич. "ОБЃРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДЕКСМЕДЕТОМІДИНУ У КІШОК ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ОВАРІОГІСТЕРОЕКТОМІЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 244–50. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.31.
Повний текст джерелаАнотація:
Оваріогістероектомія – нині досить поширене оперативне втручання. Ця операція проводитьсяпри виявленні патологій (піометра, кістозні новоутворення) для усунення статевого потягу у тва-рин. Допоки дискусії щодо гуманності й необхідності такої процедури тривають, необхідно гаран-тувати безпечне та якісне проведення оперативних втручань у межах клініки. Головною метою вроботі анестезіолога залишається вибір анестезії та премедикації. Дослідження проводили на базіветеринарної клініки «На Робочій» у м. Дніпрі протягом 2019–2020 років. Метою дослідження буловизначення аналгетичного, седативного ефектів і дослідження ефекту на гематологічні показникикрові (еритроцити, лейкоцити, гемоглобін, гематокрит, тромбоцити) агоністів α2–адренорецепторів, зокрема дексмедетомідину і седазину. При дослідженні було сформовано 2 групикішок по 10 тварин у кожній. У дослідній групі використовували схему Дексмедетомідин + Бутор-фанол + Пропофол, у контрольній групі – Седазин + Буторфанол + Пропофол. Виявилося, що у дос-лідній групі початок анестезії був швидшим, ніж у контрольній на 47,6 %. По тривалості анестезіїрізниця в часі було неістотною – 2,4 %. Водночас період пробудження після оперативного втручанняв контрольній групі був на 87,8 % довшим, ніж у дослідній. Якщо звернути увагу на вплив щодо сис-тем організму, то в обох групах після введення препарату спостерігалося зниження артеріальноготиску, яке потім поступово вирівнювалося до фізіологічних норм. При визначенні аналгетичногоефекту досліджували А/Т(середній), ЧСС, скорочення м’язів черевної стінки в 4 періоди оперативно-го втручання (перед початком операції, під час розтину білої лінії, під час найбільш травматичнихманіпуляцій, стадія відновлення після анестезії). Виявили, що в дослідній групі показники ЧСС (в усіхперіодах дослідження) в середньому становили 133,9 уд./хв., А/Т – 114,6 мм.рт.ст, а скороченням’язів черевної стінки були ледь помітні лише в період більш травматичних маніпуляцій, тоді як по-казники контрольної групи становили: ЧСС – в середньому 166,9 уд./хв., А/Т – 142,5 мм. рт. ст., аскорочення м’язів черевної стінки були значно помітні в період травматичних маніпуляцій. Якщобільш детально оцінювати по кожному з періодів оперативного втручання, то показники ЧСС у ко-нтрольної групи у I період становили на 16,8 %, у II – 18,7 %, у III – 24,4 % і IV – 19,3 % вище, ніж удослідної групи. Водночас показники А/Т – 11,8 %, 26,3 %, 28,7 %, 8,8 % відповідно є вищими, ніж удослідної групи. При дослідженні морфологічних (клінічних) показників крові, виявили, що зниженняпоказників після введення основного препарату спостерігалося і в дослідній і в контрольній групі: збоку еритроцитів зниження було малопомітно – близько 4 % (у бік контрольної групи), з боку лейко-цитів – на 8,2 % (у бік контрольної групи), гемоглобіну – на 2,3 % (у бік дослідної групи), гематокри-ту – на 13,1 % (у бік контрольної групи), тромбоцитів – на 26,2 % (у бік дослідної групи). Тому прианалізі всіх отриманих даних, ми можемо зробити висновок, що використання схеми Дексмедетомі-дин + Буторфанол + Пропофол є більш ефективним з боку входження в анестезію, отримання кра-щого аналгетичного ефекту, але виявилося, що препарати Дексмедетомідину та Седазину доситьсильно можуть впливати на морфологічні показники крові.
7
Левицька, В. А., А. В. Березовський та А. Б. Мушинський. "ДІАГНОСТИКА АНАПЛАЗМОЗУ В СОБАК". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 252–58. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.32.
Повний текст джерелаАнотація:
Гранулоцитарний анаплазмоз – трансмісивне захворювання, що спричиняється дрібними облігатними внутрішньоклітинними бактеріями ряду Rickettsiales, а саме Anaplasma phagocytophilum. Можуть хворіти люди, собаки, коти, коні, вівці, кози, велика рогата худоба, лами. Дослідження проводили на базі ветерина-рної клініки «Фауна-Сервіс» м. Кам’янець-Подільського Хмельницької області протягом 2018–2019 років.На прийом до клініки потрапляли собаки різного віку, породи та статі. У дослідження було включено 13собак з позитивним ПЛР результатом на ДНК A. phagocytophilum. У всіх 13 собак спостерігали гоструформу захворювання. Більшість собак мали неспецифічні клінічні ознаки, такі як млявість та зни-жена рухова активність. Рідко спостерігались діарея та блювота. При фізичному огляді собаки бу-ли неактивними. Реєстрували гіпертермію (від 39,7 до 41,20 °C), тахікардію та поліпноє. Біохімічнедослідження крові виявило незначне зниження загального білка у 10 собак (53,57±1,36 г/л) і альбумінув 6 собак (23,01±1,31 г/л). Гематологічні зміни включали тромбоцитопенію в 11 собак(110,95±5,71 х 109/л) та анемію у 8 собак (кількість еритроцитів 4,55±0,36 х 1012/л; гемоглобін94,28±5,85 г/л; гематокрит 32,92 %). Також у 2 собак спостерігали лейкоцитоз (10,25±1,87 х 109/л).Крім того, найпоширенішими відхиленнями було підвищення ферментів у 8 собак та гіпербілірубіне-мія у 5 собак. Концентрація білірубіну була вище норми (23,98±6,65 мкмоль/л); лужна фосфатаза –113,53±15,58 од/л, АЛТ – 117,74±14,44 од/л, АСТ – 70,98±9,15 од/л. У мазках крові у 9 собак було вияв-лено в нейтрофілах невеликі овальні базофільні внутрішньоцитоплазматичні включення (морули) ро-зміром від 2 до 3 мкм, що відповідали A. phagocytophilum. Для остаточного встановлення і підтвер-дження діагнозу необхідне проведення аналізу крові методом ПЛР. Отже, гранулоцитарний анапла-змоз необхідно вважати як диференційний діагноз у собак у період активності кліщів у Хмельницькійобласті.
8
Хороших, А. О., Ю. О. Главатских, Л. А. Уточкина, О. В. Лидохова та А. В. Макеева. "Оценка показателей биохимического анализа крови у пациентов со среднетяжелым течением коронавирусной инфекции, вызванной вирусом COVID19". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 74, № 1 (2021): 119–23. http://dx.doi.org/10.18411/lj-06-2021-27.
Повний текст джерелаАнотація:
У пациентов с диагнозом коронавирусная инфекция, вызванной вирусом COVID-19, происходит нарушение всех видов обмена, что определяет тяжесть течения заболевания, например, нарушение углеводного обмена, проявляющееся в том числе стойкой гипергликемией. Целью исследования является изучение патофизиологических механизмов нарушения метаболизма путем оценки показателей биохимического анализа крови у больных коронавирусной инфекцией со среднетяжелым течением COVID-19 (КТ-2), отягощенной инсулиннезависимым сахарным диабетом в стадии декомпенсации и у больных с впервые выявленной гипергликемией. В ходе исследования были проанализированы результаты лабораторного обследования 62 пациентов в возрасте от 40 до 70 лет с диагнозом коронавирусная инфекция, вызванная вирусом COVID-19, осложненная внебольничной двусторонней полисегментарной пневмонией (КТ-2), с средним и среднетяжелым течением заболевания, у всех пациентов вирус был идентифицирован методом ПЦР. Пациентов распределили по трем группам: первая группа - пациенты с показателями глюкозы в крови в пределах верхней границы нормы, вторая группа – пациенты с манифестированным сахарным диабетом 2 типа, третья группа – пациенты с транзиторной гипергликемией. В острую фазу и фазу выздоровления были сопоставлены полученные данные после проведенного биохимического анализа крови. Рассматривались следующие показатели: уровень глюкозы в крови, АЛАТ, АСАТ, концентрацию общего билирубина, креатинин, мочевина, амилаза, общий белок в крови, показатели коагулограммы, тромбиновое время, ПТИ, фибриноген, гематокрит. Показатели, полученные при исследовании пациентов контрольной группы, были в пределах средних значений нормы, за исключением уровня глюкозы, который находился на верхней границе нормы. Наибольшие отклонения от средних значений нормы были выявлены в группе пациентов с манифестированным сахарным диабетом. На основе результатов, полученных в ходе исследования, было отмечено развитие и усугубление гипергликемии вследствие специфического влияния возбудителя на углеводный обмен. Подобное влияние возбудителя приводит к тяжелому течению пневмонии, более выраженной дыхательной недостаточности, стойкому проявлению воспаления и к ряду осложнений, таких как почечная, печеночная недостаточность, значительное нарушение функций данных органов, также отмечается развитие гиперкоагуляции, все вышеперечисленное является предиктором неблагоприятного исхода у больных COVID-19.
9
Зайналабдиева, Х. М., Д. Л. Арсанукаев, М. З. Виситаева та Т. Ю. Банжаева. "КРОЭЛЕМЕНТНАЯ ИНДУКЦИЯ АКСИДОРЕДУКТАЗНОГО ОКИСЛЕНИЯ СУБСТРАТОВ". Известия Чеченского государственного университета, № 3/23 (25 жовтня 2021): 46–50. http://dx.doi.org/10.36684/12-2021-23-3-46-50.
Повний текст джерелаАнотація:
Алиментарное применение жизненно необходимых микроэлементов в хелатированной форме обеспечило увеличение эритроцитарной массы, гематокрита, гемоглобина, концентрационного статуса лактата и пирувата в крови, а также повышение каталитической активности оксидоредуктазного фермента лактатдегидрогеназы.
10
Калиниченко, Галина, та Руслан Трибрат. "ВЛИЯНИЕ ГЕНОТИПИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ НА ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ КРОВИ СВИНЕЙ". SWorldJournal, № 04-02 (30 червня 2018): 100–105. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-04-02-032.
Повний текст джерелаАнотація:
В работі проаналізовано гематологічні показники чистопородних свиноматок-першоопоросок угорської селекції, а також у поєднанні з породами ВБ(АС), ЧБП, ландрас та дюрок (ДУСС). Досліджено динамику гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту, тромбоцитів,тромбок
11
Калиниченко, Галина, та Руслан Трибрат. "ВЛИЯНИЕ ГЕНОТИПИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ НА ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ КРОВИ СВИНЕЙ". SWorldJournal, № 04-02 (30 червня 2018): 100–105. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-04-02-032.
Повний текст джерелаАнотація:
В работі проаналізовано гематологічні показники чистопородних свиноматок-першоопоросок угорської селекції, а також у поєднанні з породами ВБ(АС), ЧБП, ландрас та дюрок (ДУСС). Досліджено динамику гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту, тромбоцитів,тромбок
12
Tesarivskaya, U. I., R. S. Fedoruk, O. I. Koleschuk, S. Ya Martynyk та O. M. Maksymovych. "Вплив I, Se, S цитрату на гематологічний профіль і динаміку маси тіла курчат-бройлерів за наявності та відсутності кокцидіостатика в комбікормі". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 24–33. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати впливу різних доз I, Se, S цитрату, синтезованого методом нанотехнології на організм курчат-бройлерів на тлі наявності та відсутності кокцидіостатика «Кокцисан» в комбікормі. Випоювання з водою птиці 5, 10, 20, 30, 40 мкг І/л, за внесення до комбікорму кокцидіостатика впродовж перших 35 діб вирощування, зумовлює зменшення кількості еритроцитів і показника гематокриту за дії 40 мкг І/л. Після вилучення «Кокцисану» з фінішного комбікорму досліджувана сполука I, Se, S цитрату у застосованих дозах стимулює гемопоетичну функцію з підвищенням показника гематокриту, кількості еритроцитів за дії вищих (20; 30 і 40 мкг І/л) доз, а вмісту гемоглобіну в крові курчат-бройлерів - тільки 20 і 40 мкг І/л. У крові птиці за дії 20 і 30 мкг І/л зменшувалась кількість лейкоцитів і відносний рівень лімфоцитів. Вплив I, Se, S цитрату у застосованих дозах на динаміку росту курчат-бройлерів більше виражений у завершальний період вирощування за умов вилучення «Кокцисану» з фінішного комбікорму.
13
Dudukina, S. O. "Зміни гомеостазу під час штучної терапевтичної гіпотермії у хворих із внутрішньочерепною гіпертензією при інтракраніальних аневризматичних крововиливах". EMERGENCY MEDICINE, № 2.65 (23 квітня 2015): 125–29. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.2.65.2015.79487.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити особливості перебігу штучної терапевтичної гіпотермії щодо змін гомеостазу у хворих із внутрішньочерепною гіпертензією при інтракраніальних аневризматичних крововиливах.Матеріали та методи. Обстежено 29 пацієнтів з інтракраніальними аневризматичними крововиливами, що ускладнились вторинною ішемією мозку, для лікування якої застосована терапевтична гіпотермія. Визначали динаміку показників гомеостазу під час проведення гіпотермії. Результати. Середній рівень внутрішньочерепного тиску лінійно знижувався до досягнення мінімальної температури. З моменту початку охолодження та практично весь період терапевтичної гіпотермії спостерігалось поступове підвищення середнього рівня глікемії, середнього значення гематокриту, діурезу та зменшення середньої частоти серцевих скорочень. Висновки. Зміни внутрішньочерепного тиску під час терапевтичної гіпотермії залежать від температури. Частота серцевих скорочень під час терапевтичної гіпотермії залежить від тривалості гіпотермії та поступово знижується до 39,80 ± 0,45 за хвилину. З 24-ї години гіпотермії наступає час підвищення рівня глюкози крові > 10 ммоль/л, що потребує корекції. Збільшення діурезу спостерігається в період досягнення мінімальної температури, і його рівень залишається відносно високим упродовж усього періоду власне гіпотермії. Незважаючи на підвищення рівня гематокриту, його показники перебувають у коридорі нормальних значень.
14
Mongalev, Nikolay Petrovich, Lidiya Yurevna Rubtsova, Vera Dmitrievna Shadrina, Aleksey Anatol’evich Chernykh, Nadezhda Alekseevna Vahnina, Irina Aleksandrovna Makarova, Anastasiya Mikhaylovna Romanova, Nadezhda Zhafarovna Alisultanova, Tatyana Fedorovna Vasilenko та Evgeniy Rafailovich Boyko. "РЕАКТИВНОСТЬ ЭРИТРОЦИТОВ КРЫС В УСЛОВИЯХ ФИЗИЧЕСКОЙ НАГРУЗКИ РАЗНОЙ ИНТЕНСИВНОСТИ". V mire nauchnykh otkrytiy 10, № 2 (19 липня 2018): 74. http://dx.doi.org/10.12731/wsd-2018-2-74-92.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Изучить морфофункциональное состояние красной крови крыс в зависимости от физической нагрузки «до отказа».Материалы и методы. В исследовании использовали практически здоровых половозрелых крыс-самцов Wistar: контроль, нахождение в воде без движения, свободное плавание и плавание с грузом 2%, 6%, 8%, 10% и 15% от массы тела «до отказа» согласно протоколу по биоэтике утвержденному ИФ Коми НЦ УрО РАН. В крови определяли уровень гемоглобина, гематокрита, количество эритроцитов и ретикулоцитов. Измеряли диаметр 100 эритроцитов окрашенных по Романовскому-Гимза и бриллиантовым крезиловым синим. Статистическую значимость различий реакций исследованных животных оценивали с помощью непараметрического критерия Крускала-Уоллиса.Результаты. Физическая нагрузка «до отказа» характеризовалась повышением величины гематокрита, гемоглобина, количеством эритроцитов в крови крыс и физиологическим ретикулоцитозом, наряду со снижением концентрации гемоглобина в эритроците. Отмечено, что распределение ретикулоцитов по диаметру в пределах 6.4–6.7 мкм у плавающих крыс с грузом 8% от массы тела соответствует кривой Прайс-Джонса интактных животных.Заключение. У крыс в зависимости от характера и интенсивности физической нагрузки проявились разнонаправленные сдвиги в клеточном составе красной крови. Практическое использование только тестового плавания крыс с грузом 8 % от массы тела, судя по реакции эритроцитов, является физиологически обоснованным.
15
Анзоров, В. А., А. Р. Муртазова та М. В. Турсиева. "КАРТИНА КРОВИ ЖЕНЩИН ПРИ БЕРЕМЕННОСТИ". Известия Чеченского государственного университета, № 3/19 (2 липня 2020): 11–17. http://dx.doi.org/10.36684/12-2020-19-3-11-17.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены результаты исследований по изучению изменений, происходящих в составе крови у женщин в течение беременности. Беременность женщин сопровождается значительным снижением уровня эритроцитов, гемоглобина, гематокрита, среднего объема эритроцитов, времени свертывания крови и лимфоцитов, существенным увеличением цветового показателя, СОЭ, содержания гемоглобина в эритроците, количества лейкоцитов и нейтрофилов и сохранением на исходном уровне остальных показателей крови.
16
Адащик, В. Г. "Intraoperative Blood Loss in the Surgical Treatment of Benign Prostatic Hyperplasia." Рецепт, no. 4 (November 19, 2020): 493–501. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.23.4.003.
Повний текст джерелаАнотація:
Доброкачественная гиперплазия предстательной железы (ДГПЖ) является одним из самых распространенных заболеваний органов мочеполовой системы у мужчин. По данным EAU, наряду с малоинвазивными методами открытая аденомэктомия остается актуальной методикой хирургического лечения при большом объеме простаты. Кровотечения, частота которых в раннем послеоперационном периоде составляет от 0,2% до 10%, являются самым частым осложнением аденомэктомии.В Республике Беларусь выполняется большое количество открытых операций по поводу ДГПЖ (38,6–40,1%).В период с 2016 по 2019 год пациентам (n=87), отобранным методом случайных чисел при помощи компьютерной программы (Random Number Generator v 1.3), выполнялась открытая чреспузырная аденомэктомия. Гемостаз выполняли путем прошивания шейки мочевого пузыря (на 12 часах циферблата) нитью ПГА (2/0) и временным марлевым тампонированием ложа. Интраоперационную кровопотерю учитывали по объему крови на операционном материале и в вакуумном резервуаре.Возраст пациентов составил 70,3±7,4 года; IPSS – 29,5±2,8 балла; QoL – 5,5±0,5; объем простаты – 112,7±42,2 см3; PSAtot. – 8,1 нг/мл; время операции – 76,9±19,9 минуты.Перед операцией уровень гемоглобина составил 145±16 г/л, в первые сутки после операции – 119±17 г/л, на вторые сутки – 106±15 г/л. Эритроциты крови до операции – 4,73±0,64×1012, в первые сутки послеоперационного периода – 3,93±0,60×1012, на вторые сутки – 3,42±0,60×1012. Гематокрит существенно снизился ко 2-м суткам с 43,4±4,8 до 31,4±4,3% (р<0,0001).Интраоперационная кровопотеря составила 223,3±73,7 мл, а частота гемотрансфузий – 12,6%. Cтепень интраоперационной кровопотери не зависит от наличия надлобкового дренажа мочевого пузыря (p>0,05). Benign prostatic hyperplasia (BPH) is one of the most common diseases of the genitourinary system in men. According to EAU, along with minimally invasive methods, open prostatectomy (adenomectomy) remains a treatment of choice in patients with large prostate volume. Bleedingis the most common complication of adenomectomy with risk ranges 0.2% to 10% in early postoperative period.In the Republic of Belarus, a large number of open surgeries are performed for BPH (38.6–40.1%). Between 01.2016 and 01.2019, we conducted a prospective, randomized clinical trial. All patients (n=87) underwent open adenomectomy. Hemostasis was achieved by suturing the bladder neck (at 12 o’clock position) with a 2-0 PGA suture and temporary pressure application with gauze. Intraoperative blood loss was calculated by adding blood volume in the surgical material to blood in suction canister.The patients were 70.3±7.4 years old; IPSS – 29.5±2.8 points; QoL – 5.5±0.5; prostate volume 112.7±42.2 cm3; PSA tot. – 8.1 ng/ml; surgery time – 76.9±19.9 minutes.Before the surgery, hemoglobin was 145±16 g/l. On post-operative day 1 – 119±17 g/l, on day 2 – 106±15 g/l. Red blood cell count before the surgery – 4.73±0.64×1012, and on post-operative day 1 – 3.93±0.60×1012; on post-operative day 2 – 3.42±0.60×1012. Hematocrit dropped significantly within first 2 days: from 43.4±4.8 to 31.4±4.3% (р<0.0001).Intraoperative blood loss was 223.3±73.7 ml. The frequency of transfusion of blood components after surgery – 12.6%. The degree of intraoperative blood loss does not depend on the presence of suprapubic drainage of urinary bladder (p>0.05).
17
Plys, V. M. "Вплив симбіонтів мікробіоценозу на показники цитогемопоезу за мікст пастерельозно-аскаридіозного захворювання птиці". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 83 (24 лютого 2018): 25–29. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8305.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті викладено результати впливу симбіонтів мікробіоценозу на деякі морфологічні показники птиці за мікст пастерельозно-аскаридіозного захворювання. Встановлено, що зрушення морфологічних показників у крові птиці посилювалися за рахунок інфекційно-інвазійного запального процесу та токсичних продуктів життєдіяльності Pasteurella multocida і Ascaridia galli. Встановлено, що вплив токсичних продуктів життєдіяльності та механічних ушкоджень гельмінтом призвело до істотного зниження в крові птиці деяких морфологічних показників: гемоглобіну (P < 0,01, P < 0,001), кількості еритроцитів (P < 0,001), кольорового показника (P < 0,05, P < 0,001) і базофілів (P < 0,05, P < 0,001) та збільшення: швидкості осідання еритроцитів (P < 0,001), гематокриту (P < 0,001), кольорового показника (індики, гуси, папуги: P < 0,001; голуби: P < 0,05), лейкоцитів (кури, гуси, качки, голуби і папуги: P < 0,001; індики: P < 0,01). Відмічено, трансформація гематологічного профілю спостерігалась у всіх видів птиці, але найінтенсивніше цей процес протікав у голубів і папуг, а саме зниження гемоглобіну в голубів – на 20,87, папуг – на 41,27%; еритроцитів у голубів – на 26,97%, папуг – на 34,67%; кольорового показника тільки у папуг – на 22,85%; базофілів у голубів – на 26,41%, папуг – на 41,88% та підвищення еритроцитів у голубів – на 52,98%, папуг – на 92,41%; гематокриту в голубів – на 7,32%, папуг – на 11,18%, кольорового показника тільки у голубів – на 14,35%, лейкоцитів у голубів – на 7,65%, папуг – на 13,03% порівняно з контролем.
18
Мityuryev, D. S., O. A. Loskutov та A. A. Zezer. "Стан системного транспорту кисню залежно від показників гематокриту та гемоглобіну в умовах крововтрати в породіль". EMERGENCY MEDICINE 18, № 2 (19 травня 2022): 66–72. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.18.2.2022.1477.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Масивні акушерські кровотечі (МАК) є найчастішою причиною материнської смертності у всьому світі. У даний час існує низка національних керівництв із ведення МАК, однак у них відсутні обґрунтовані вказівки на мінімально допустимий рівень гемоглобіну (Hb), при якому забезпечується мінімально допустима доставка кисню (IДO2). Метою даної роботи була оцінка стану системного транспорту кисню залежно від показників гематокриту та Hb в умовах крововтрати та визначення мінімально допустимого рівня Hb, при якому забезпечується адекватне відношення між системним транспортом кисню та кисневими потребами організму при розвитку МАК. Матеріали та методи. У дослідження ввійшли 113 породіль, у яких пологи ускладнилися крововтратою. Середній вік породіль становив 32,5 ± 6,4 року, середня маса тіла — 76,5 ± 12,4 кг, середній гестаційний термін — 39,5 ± 1,5 тижня. Домінуючими причинами розвитку МАК були: атонія матки (52,14 %), маткова інверсія (15,38 %) та емболія амніотичною рідиною (10,26 %). Рідше крововтрата спостерігалася внаслідок розриву матки (5,98 %), відшарування плаценти (5,98 %), передлежання плаценти (5,98 %) та затримки відділення плаценти (4,27 %). Післяпологова крововтрата становила в середньому 1830,5 ± 622,7 мл (від 1200 до 2500 мл). Усі кровотечі були зупинені згідно з чинним протоколом. Результати. При Ht 20,0–28,9 % та Hb 45,1–68,9 г/л і однакових показниках FiO2 = 100 % показники ІДО2 були у 2–3 рази нижчими порівняно з нормальним станом газотранспортної функції крові, тільки у пацієнтів із Ht 29,0–30,0 % та Hb 70,1–79,9 г/л значення ІДО2 були наближені до фізіологічної норми. При Ht 20,0–22,9 % та Hb 45,1–50,4 г/л показники індексу системного споживання кисню були удвічі меншими порівняно із загальноприйнятими фізіологічними нормами, а в пацієнток із Ht 29,0–30,0 % та Hb 70,1–79,9 г/л цей показник був у межах норми. При Ht 20,0–25,9 % та Hb 45,1–60,2 г/л показники тканинної екстракції кисню були в 1,5–2 рази більшими порівняно із загальноприйнятими фізіологічними нормами, а в пацієнток із Ht 29,0–30,0 % та Hb 70,1–79,9 г/л його значення були у межах норми. При рoзрaхунку мінімaльнo дoпуcтимoї вeличини Hb у породіль в умовах крововтрати за допомогою лінійної регресії з розрахунком коефіцієнтів мeтoдом нaймeнших квадратів були oтримaні знaчeння Hb 82,5365 г/л, які можна вважати мінімально допустимими в породіль в умовах МАК, при яких функціональний стан серця і кисневий обмін знаходяться на мінімальній межі фізіологічної норми.
19
Остроушко, А. А., И. Ф. Гетте, С. А. Бриллиант та И. Г. Данилова. "Использование нанокластерных железо-молибденовых полиоксометаллатов для коррекции экспериментальной постгеморрагической анемии". Российские нанотехнологии 14, № 3-4 (5 грудня 2019): 75–80. http://dx.doi.org/10.21517/1992-7223-2019-3-4-75-80.
Повний текст джерелаАнотація:
Широкое распространение анемии и наличие побочного действия имеющихся железосодержащих лекарственных препаратов требуют поиска новых лекарственных средств. В эксперименте на крысах-самцах линии Wistar моделировали постгеморрагическую анемию посредством забора крови из хвостовой вены в количестве 1.5% от массы тела. Внутримышечное введение крысам с анемией железо-молибденовых полиоксометаллатов в количестве 1.5 мг/кг массы способствовало более быстрому восстановлению количества эритроцитов, гемоглобина, величины гематокрита в крови, содержания железа в плазме крови и предшественников эритроцитов в костном мозге на 1–7 сут по сравнению с показателями, измеренными у контрольных нелеченых животных.
20
Спасов, А. А., Л. И. Бугаева, Светлана Александровна Лебедева, М. В. Харитонова, Т. М. Коржова, А. Ю. Гетманенко та С. В. Минулина. "Влияние алиментарной гипомагнезиемии на показатели периферической крови крыс-самок". Экспериментальная и клиническая фармакология 84, № 7 (4 серпня 2021): 11–14. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2021-84-7-11-14.
Повний текст джерелаАнотація:
При исследовании периферической крови крыс-самок, получающих корм без солей магния в течение 4 мес, обнаружена умеренная активация эритропоэза с одновременным развитием картины анемии: эритроцитоза и ретикулоцитоза, сочетающихся с низкими показателями гемоглобина, цветового показателя и гематокрита. У крыс с алиментарной гипомагнезиемией проявлялся лейкоцитоз с повышением числа гранулоцитарных нейтрофиллов, снижением количества агранулоцитов и повышеннием СОЭ. В свертывающей системе крови отмечено повышение количества тромбоцитов и сокращение времени свертывания крови. Зафиксированные изменения в периферической крови у животных могут быть признаком начинающихся изменении в гемопоэзе при алиментарной гипомагнезиемии.
21
Шахбиев, Х. Х., М. А. Кулаева та А. А. Эльгукаева. "ВОЗРАСТНАЯ ДИНАМИКА ЭРИТРОЦИТАРНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ КРОВИ". Известия Чеченского государственного университета, № 3/23 (25 жовтня 2021): 50–58. http://dx.doi.org/10.36684/12-2021-23-3-50-58.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе исследовано общее количество эритроцитов и различные параметры эритроцитов у мужчин и женщин в двух возрастных периодах зрелого возраста. Для анализа крови использовали автоматизированный гематологический анализатор Sysmex. Было выявлено, что значение гематокрита снижается у мужчин и женщин второго периода зрелого возраста. Ко второму периоду такие эритроцитарные параметры, как RDW-CV и RDW-SD, достоверно увеличиваются, что указывает на нарастание анизоцитоза и снижение функции кроветворения. Эритроцитарные индексы, характеризующие объем эритроцитов, концентрацию и содержание гемоглобина в эритроците, также показывают тенденцию к снижению. Таким образом, автоматический анализ расширяет возможности анализа возрастных изменений крови.
22
Mongalev, Nikolay Petrovich, Lidiya Yurevna Rubtsova та Natalya Nikolaevna Potolitsyna. "ЭРИТРОЦИТЫ ЛЫЖНИКОВ-ГОНЩИКОВ МУЖЧИН И ЖЕНЩИН В ГОДОВОМ ЦИКЛЕ". Siberian Journal of Life Sciences and Agriculture 11, № 2 (5 травня 2019): 24. http://dx.doi.org/10.12731/2658-6649-2019-11-2-24-45.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Определение гендерных особенностей морфофункционального состояния красной крови у спортсменов в течение 10 месяцев годового мониторинга.Материалы и методы исследования. Морфофункциональный состав красной крови изучали у спортсменов высокой квалификации от первого разряда до мастеров спорта по лыжным гонкам, участников сборных команд Республики Коми – мужчин (n=87) в возрасте 23,1±0,57 и женщин (n=62) 20,9±0,61 лет в течение 10 месяцев годового цикла. Исследование проведено согласно протоколу, утвержденному локальным комитетом по биоэтике Федерального исследовательского центра «Коми научного цента УрО РАН». У спортсменов утром натощак производили фоновый забор крови из локтевой вены в вакутайнеры (Англия). На мазках крови, окрашенных по Романовскому-Гимза (Vital-Development), бриллиантовым крезиловым синим (Россия) измеряли диаметр по 50 эритроцитов и ретикулоцитов с помощью микроскопа МБ с масляной иммерсией, увеличение об. 100х ок. с градуированной шкалой 12х. Определение гематокрита проводили с помощью центрифуги MPW-310 (Poland), гемоглобина унифицированным гемиглобинцианидным методом (REF) (Россия), количество эритроцитов подсчитывали с помощью камеры Горяева в соответствии с требованиями клинико-гематологического обследования. Обработку результатов осуществляли методами параметрической статистики с использованием прикладных лицензионных программ Excel и Statistica for Windows 6.0., которые представлены в виде среднего арифметического (M), ошибки средней (m). Для сравнения различий применяли t-критерий Стьюдента с уровнем значимости от 0,05 до 0,001.Результаты. Показано наличие статистически значимых различий у спортсменов высокой квалификации между показателями мужчин и женщин в годовом цикле по уровню гематокрита, гемоглобина, количеству эритроцитов, объёму, диаметру эритроцитов и их поверхности, в том числе в литре крови (p<0,001). Выявлены гендерные особенности в характере изменения клеточного состава красной крови по величине эритроцитов окрашенных in vitro витальными красителями (p<0,05), диаметру и количеству ретикулоцитов, концентрации гемоглобина в эритроците (p<0,001).Заключение. Мониторинг обследования лыжников-гонщиков по половым признакам показал сохранение существующих различий в морфофункциональном состоянии красной крови у мужчин и женщин в годовом цикле, что может свидетельствовать об адекватном процессе подготовки спортсменов до уровня высокой квалификации.
23
Samodova, Anna V., and Liliya K. Dobrodeeva. "Interrelation of Red Blood Cell and Platelet Levels and Haematocrit with Human Immune Response to Short-Term Whole-Body Cooling." "Journal of Medical and Biological Research" 7, no. 4 (November 10, 2019): 427–35. http://dx.doi.org/10.17238/issn2542-1298.2019.7.4.427.
Повний текст джерела
24
Дерюгина, А. В., та Е. А. Грачева. "Эффективность цитофлавина при экспериментальной артериальной гипертензии". Экспериментальная и клиническая фармакология 83, № 2 (21 березня 2020): 8–11. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2020-83-2-8-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Изучена динамика электрофоретической подвижности эритроцитов, агрегация эритроцитов, концентрация в них малонового диальдегида и клинико-лабораторные показатели эритроцитов при применении цитофлавина (0,2 мл/кг/сут в течение 7 сут) у крыс с экспериментальной артериальной гипертензией. Результаты исследования показали, что при действии препарата на 7 сут после его введения регистрировалось повышение электрофоретической подвижности эритроцитов, снижение агрегации и концентрации малонового диальдегида в эритроцитах, уменьшение количества эритроцитов, гемоглобина, гематокрита, среднего объема эритроцита и содержания гемоглобина в одном эритроците относительно соответствующих показателей группы животных с артериальной гипертензией. Влияние цитофлавина вызывало снижение систолического артериального давления на 7 сут исследования при тенденции к снижению диастолического артериального давления. Выявленные эффекты препарата позволяют расширить возможности его терапевтического использования в качестве средства, корригирующего микрореологию крови при артериальной гипертензии.
25
Galushko, O. A. "Сучасні аспекти лікування ішемічного інсульту у хворих на цукровий діабет". EMERGENCY MEDICINE, № 5.68 (8 жовтня 2015): 92–96. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.68.2015.78547.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу літератури з питань лікування ішемічного інсульту у хворих на цукровий діабет. Існує значний збіг симптомів, ознак і результатів лабораторних досліджень при інсульті й діабетичному кетоацидозі, що часто ускладнює діагностику цих станів. Із метою точної й своєчасної діагностики ускладнень у всіх хворих на гострий інсульт із супутнім цукровим діабетом при надходженні потрібно вимірювати рівень рН сироватки, бікарбонат, гази крові та аніонну різницю. Інфузійна підтримка повинна проводитися ретельно й малими порціями, із постійним контролем артеріального тиску, гематокриту, рівня електролітів та показників кислотно-лужного стану. У програмі інфузійної терапії слід використовувати розчини кристалоїдів та сучасні штучні колоїди — похідні гідроксіетилкрохмалю та желатину. Потрібні подальші дослідження для визначення рекомендацій та алгоритмів лікування ішемічного інсульту у хворих на цукровий діабет.
26
Плотников, М. Б., О. И. Алиев, А. В. Сидехменова, А. Ю. Шаманаев, and А. М. Анищенко. "Effects of dihydroquercetin on blood pressure and hemorheological parameters in SHR rat during early and stable arterial hypertension." ZHurnal «Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental`naia terapiia», no. 3() (September 16, 2020): 126–30. http://dx.doi.org/10.25557/0031-2991.2020.03.126-130.
Повний текст джерелаАнотація:
Согласно современным представлениям, важную роль в прогрессировании артериальной гипертензии (АГ) играет изменение реологических свойств крови. К настоящему времени опубликованы работы, в которых показано улучшение гемореологических параметров за счет использования различных лекарственных средств при сердечно-сосудистых заболеваниях. Цель работы - исследование влияния дигидрокверцетина (ДГК) на артериальное давление (АД) и гемореологические параметры у крыс линии SHR в различные периоды развития АГ. Методика. Эксперименты проведены на крысах со спонтанной гипертензией (spontaneously hypertensive rats, SHR) двух возрастных групп: период развития АГ (возраст крыс SHR на начало эксперимента 5 нед) и период стабильной АГ (возраст крыс SHR на начало эксперимента 11 нед). ДГК (50 мг/кг) вводили внутрижелудочно в течение 6 нед. Крысы контрольных групп получали эквиобъемное количество крахмальной слизи по той же схеме. АД у бодрствующих крыс регистрировали неинвазивным методом (NIBP200A, «Biopac Systems, Inc.», США). Вязкость цельной крови, стабилизированной ЭДТА (в диапазоне скоростей сдвига 15-450 с-1), и плазмы (450 с-1) измеряли на ротационном вискозиметре (LVDV-II+ Pro, CP40, «Brookfield Engineering Labs Inc.») при 36 оС. Гематокрит определяли методом центрифугирования. Агрегацию и деформируемость эритроцитов исследовали на анализаторе «RheoScan-AnD 300» («Rheo Meditech, Inc.»). Результаты. У крыс SHR после 6-недельного введения ДГК в период развития АГ не наблюдалось значимых различий уровня систолического АД (САД), макро- и микрореологических показателей по сравнению с параметрами в контрольной группе. У крыс SHR со стабильной АГ введение ДГК приводило к снижению САД, ослаблению агрегации эритроцитов с увеличением их индекса элонгации и снижению вязкости крови по сравнению с контрольной группой. Заключение. Нарушение гемореологических параметров крови выражено значимо меньше у крыс SHR в начальной стадии формирования АГ. Использование ДГК в период развития АГ не оказывало статистически значимого влияния на АД. В период стабильной АГ гипотензивное действие ДГК связано в том числе с его способностью снижать вязкость крови и улучшать такие микрореологические параметры, как агрегация и деформируемость. Arterial hypertension (AH) is the most common cardiovascular disease and a risk factor for other vascular diseases and organ damage. According to current concepts, changes in blood rheology play an important role in AH progression. Drugs improving hemorheological parameters have been shown to be beneficial in cardiovascular diseases. Aim. To study the effect of dihydroquercetin (DHQ) on blood pressure (BP) and hemorheological parameters in spontaneously hypertensive rats (SHR) at different stages of AH. Methods. Experiments were performed on SHR in the period of AH development (5-week-old SHR at the beginning of experiments) and in the period of stable AH (11-week-old SHR at the beginning of experiments). DHQ (50 mg/kg) was administered intragastrically for 6 weeks. Rats of the control groups received an equal volume of starch mucilage according to the same schedule. BP was measured with a non-invasive NIBP200A (Biopac Systems, Inc., USA) instrument in conscious rats. Viscosity of K2EDTA-stabilized whole blood (shear rate range, 15-450 s-1) and plasma (450 s-1) was measured with a rotational viscometer (LVDV-II + Pro, CP40, Brookfield Engineering Labs Inc.) at 36 °C. Hematocrit was determined by centrifugation. Aggregation and deformability of red blood cells was studied with a RheoScan-AnD 300 analyzer (RheoMeditech, Inc.). Results. After 6 weeks of DHQ administration in the period of AH development, mean blood pressure (MBP) and macro- and microrheological parameters did not significantly differ from the respective values in the control group In SHR with stable AH, the DHQ treatment resulted in decreased MBP, blood viscosity, and red blood cell aggregation and increased red blood cell elongation index compared to the control group. Conclusion. Disorders of hemorheological parameters were significantly less pronounced in SHR with early AH. Perhaps for this reason, the DHQ treatment during the development of hypertension did not exert a significant effect on BP. In the period of stable hypertension, hyperviscosity syndrome progressed in SHR. The antihypertensive effect of DHQ in this period, among other things, was associated with a beneficial effect on micro-rheological parameters, including red blood cell aggregation and deformability, which was evident as decreased blood viscosity.
27
Анзоров, В. А., З. Ш. Арсаева та У. Л. Нунаева. "КАРТИНА КРАСНОЙ КРОВИ ЖЕНЩИН В ПЕРИОД БЕРЕМЕННОСТИ". Всероссийская научно-практическая конференция студентов, аспирантов и молодых ученых «Наука и молодежь», № 1 (22 жовтня 2021): 37–41. http://dx.doi.org/10.36684/52-2021-1-37-41.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена изучению картины красной крови женщин в период беременности. Результаты исследований показывают, что беременность сопровождается значительными изменениями в картине красной крови женщин. Концентрация эритроцитов в третьем триместре беременности упала до 3,4 млн в мкл (P ˂ 0,01), а у женщин контрольной группы составила 4,2. Уровень гемоглобина в последнем триместре беременности снизился до 100,1 г/л (P ˂ 0,001) по сравнению с величиной у контрольных женщин – 134,0. Величина цветового показателя и гематокрита в конце беременности составила 0,88 (P ˂ 0,01) и 27,2 % (P ˂ 0,01), а у небеременных женщин – 0,96 и 33,6 %. В процессе беременности средний объем эритроцита подвергался несущественным колебаниям в обе стороны. Среднее содержание гемоглобина в эритроците к концу беременности составило 29,4 пг (P ˂ 0,01), а у контрольных женщин – 31,9. Максимальная величина СОЭ – 34,7 мм/ч (P ˂ 0,001) выявлена в третьем триместре беременности, а исходная составила 10,5.
28
Kachynska, Tetіana, Tetiana Lysyuk, Natalia Lavrenuk, Anna Timoshchuk, Valentina Vovk та Ihor Kotsan. "Особливості якісних та кількісних показників крові в осіб із захворюванням серцево-судинної системи". Notes in Current Biology, № 2 (3 лютого 2022): 55–62. http://dx.doi.org/10.29038/ncbio.21.2.55-62.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження полягага у вивченні якісних та кількісних показників системи крові в осіб із діагнозом ішемічна хвороба серця та інфаркт міокарду. Вибірка досліджуваних склала 40 осіб жіночої статі, віком 36-60 років, які проживали на території Волинської області. Всі досліджувані були поділені на 2 групи: І – жінки із діагнозом ішемічна хвороба серця (20 осіб); ІІ – жінки із діагнозом інфаркт міокарда (20 осіб). Згідно з результатами аналізувалися клінічні показники крові.
Було показано, що у жінок зрілого віку, які мають порушення в роботі серця найбільш чутливими до дії захворювання були показники крові: кількість еритроцитів, тромбоцитів, гемоглобіну, значення гематокриту та швидкості осідання еритроцитів, індекс розправлення еритроцита, а серед параметрів лейкоцитарної формули – нейтрофіли. Досліджувані із хворобою інфаркт міокарду характеризуються гіршими, по відношенню до «норми», значеннями, порівняно із пацієнтками із діагнозом ІХС.
29
Furkalo, O. S., D. O. Dziuba, O. A. Loskutov та O. M. Druzina. "Прогностичні фактори тривалості перебування у стаціонарі пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 1 (30 січня 2019): 30–34. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.01.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначити ступінь впливу незалежних один від одного передопераційних чинників на єдиний залежний чинник - тривалість госпіталізації пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда.
Матеріали і методи. Зібрано та статистично опрацьовано дані історій хвороб 40 пацієнтів віком до 60 років (1-ша група) та 40 пацієнтів віком 60 років і старше (2-га група). Методом статистичного опрацювання даних обрано кореляційно-регресійний аналіз.
Результати. У пацієнтів 1-ї групи на тривалість госпіталізації впливали (в порядку зменшення значущості): передопераційні показники гемоглобіну та гематокриту, рівні тропоніну І та загального холестерину, ступінь оклюзії коронарних артерій, індекс маси тіла, фракція викиду лівого шлуночка та об’єм післяопераційної крововтрати. У пацієнтів 2-ї групи єдиним фактором, що істотно вплинув на тривалість госпіталізації, був вік.
Висновки. Предикторами тривалості госпіталізації у віковій групі до 60 років слугують майже всі включені до дослідження незалежні фактори, тоді як у віковій групі 60 років і старше стійка кореляція характерна лише для фактора віку.
30
Анзоров, В. А., З. С. Сайдхасанова та Ф. А. Акмурзаева. "ВЛИЯНИЕ ГИПОКСИИ НА КАРТИНУ КРАСНОЙ КРОВИ СТУДЕНТОВ". Всероссийская научно-практическая конференция «Фундаментальные и прикладные проблемы биологии и химии», № 1 (28 грудня 2020): 10–16. http://dx.doi.org/10.36684/31-2020-1-10-16.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе представлен состав красной крови студентов, проживающих в условиях высотной гипоксии. Полученные данные показывают, что в условиях воздействия горного климата происходит достоверный рост всех показателей красной крови студентов, за исключением скорости оседания эритроцитов (СОЭ), который подвергается незначительному снижению. Так, концентрация эритроцитов выросла в условиях низкогорья и среднегорья у девушек на 0,2 и 0,8 (P < 0,05), у сверстников – 0,3 и 0,9 млн. в мм³ (P < 0,05), чем у проживающих на равнине. Содержание гемоглобина достигло максимальной величины – 146 (P < 0,05) и 163 (P < 0,05) г/л в крови студенток и их сверстников в условиях Шаройского района. Уровень гематокрита у девушек и их сверстников, постепенно увеличиваясь, достигает максимальных значений – 42 и 49% на высоте 1600 метров, против г. Грозного – 32 и 38%. Разница между группами существенна и составляет (P < 0,02). Уровень СОЭ у девушек и юношей в низкогорье составил 8,6 и 7,8 мм/час, а в среднегорье – 7,4 и 6,6, против равнины – 9,4 и 8,6 мм/час.
31
Волкова, А. А., М. С. Березанцева, К. И. Афонов, А. В. Спиридонов, Д. Р. Поликарпова, Е. А. Жукова, И. В. Демина та А. Л. Цвей. "Связь лейкоцитарной формулы с энергетическим состоянием, гематокритом и метаболитами крови на примере большой синицы ( Parus major )". Зоологический журнал 100, № 12 (2021): 1371–87. http://dx.doi.org/10.31857/s0044513421120138.
Повний текст джерела
32
Александрова, Н. П., and И. В. Погонченкова. "Effects of preformed physical factors on blood rheology in patients with chronic post-embolic pulmonary hypertension." Zhurnal «Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental`naia terapiia», no. 3 (September 30, 2021): 64–72. http://dx.doi.org/10.25557/0031-2991.2021.03.64-72.
Повний текст джерелаАнотація:
Введение. Основу взаимодействия физических факторов и организма составляют электрические и биоэнергетические процессы, вызывающие изменения показателей центральной и периферической гемодинамики, обменных процессов, трофики, дыхания, реактивности и сопротивляемости организма. К таким физическим факторам, в частности, относятся электромагнитные колебания оптического излучения или фототерапия. Цель исследования - оценка эффективности воздействия коротковолнового излучения (фотогемотерапии, ФГТ) и ультрафиолетового (УФ) облучения крови на ее реологические свойства в комплексной терапии больных хронической постэмболической легочной гипертензией (ХПЛГ). Методика. Проведено комплексное клинико-лабораторное обследование 64 пациентов (30 женщин и 34 мужчины), поступивших в клинику с симптомами хронической легочной недостаточности, развившейся после перенесенной тромбоэмболии легочной артерии. Больные ХПЛГ были распределены в 3 группы: 1-ю (контрольную) группу составили 15 пациентов, получавшие только базисное лечение; 2-ю (экспериментальную) группу - 26 больных, получавшие базисную терапию в комплексе с ФГТ; 3-ю (экспериментальную) группу - 23 пациента, которые получали базисную терапию в сочетании с воздействием на кровь УФ облучения. Для ФГТ синим светом и УФ воздействия на кровь применяли аппараты АФС-Соларис (Россия) со светодиодами, излучающими синий свет с длиной волны 450 ± 10 нм, и УФ лучи с длиной волны 365 ± 10 нм. Исследовали вязкость крови на ротационном вискозиметре RotoVisco-100 (Нааке GmbH, Германия) в диапазоне скоростей сдвига от 1 до 150 с-1, агрегацию эритроцитов на колориметре-нефелометре ФЭК-56 М (Россия), показатель гематокрита на гематокритной центрифуге (Autocrit, США). Результаты. У больных 1-й группы после базисного медикаментозного лечения отсутствовали статистически значимые изменения вязкости крови, агрегации эритроцитов и показателя гематокрита. У пациентов как 2-й, так и 3-й группы выявлены статистически значимые изменения реологических свойств крови: снижение вязкости крови, агрегации эритроцитов, показателя гематокрита. Заключение. Оптическое излучение синего света имеет выраженное физиологическое воздействие: вызывает медленный, но пролонгированный положительный эффект на реологические свойства крови. УФ облучение при воздействии на кровь также способствует улучшению гемореологии и циркуляции крови и активирует рудиментарные механизмы, запускающие адаптационные системы организма, ранее не функционирующие. Introduction. Electrical and bioenergetic processes that cause changes in central and peripheral hemodynamics, metabolic processes, trophism, respiration, reactivity, and body resistance are the basis of interaction between physical factors and the body. Such physical factors include, in particular, electromagnetic oscillations of the optical radiation or phototherapy. Aim: to assess the effectiveness of short-wave radiation (photohemotherapy, PHT) and ultraviolet (UV) irradiation of blood on its rheology in the complex treatment of chronic post-embolic pulmonary hypertension (CPPH). Methods. 64 patients (30 women and 34 men) with symptoms of chronic pulmonary insufficiency secondary to pulmonary embolism underwent a comprehensive clinical and laboratory examination. CPPH patients were divided into 3 groups: the 1st (control) group consisting of 15 patients who received only a basic treatment; the 2nd (experimental) group including 26 patients who received a basic therapy combined with PHT; and the 3rd (experimental) group consisting of 23 patients who received a basic therapy combined with UV irradiation of blood. AFS-Solaris devices (Russia) producing light-emitting diode-derived blue light with a wavelength of 450 ± 10 nm were used for FGT, and UV rays with a wavelength of 365 ± 10 nm were used for the UV exposure of blood. Blood viscosity was measured on a RotoVisco-100 (Нааке GmbH, Germany) rotational viscometer at shear rates ranging from 1 to 150 s-1; erythrocyte aggregation was studied with a FEK-56 M (Russia) colorimeter-nephelometer; and hematocrit was measured with a hematocrit centrifuge (Autocrit, USA). Results. There were no statistically significant changes in blood viscosity, erythrocyte aggregation, or hematocrit values in the 1st group after the basic treatment. Statistically significant changes in blood rheology parameters observed in both the 2nd and 3rd groups included decreases in blood viscosity, erythrocyte aggregation, and hematocrit values. Conclusion. Optical irradiation with blue light exerted a pronounced physiological effect evident as a slow but long-standing positive influence on blood rheology parameters. The UV irradiation of blood also improved hemorheology and blood circulation and activated rudimentary mechanisms triggering previously non-functional adaptive systems.
33
Shapov, P. F., R. S. Tomashevskyi, B. V. Tkachuk та V. М. Pavlyuk. "ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ СТАТИСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕДУРОЮ УЛЬТРАФІЛЬТРАЦІЇ ПРИ ПРОГРАМНОМУ ГЕМОДІАЛІЗІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 153–59. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.153.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано інформаційну технологію статистичного управління процедурою ультрафільтрації при програмному гемодіалізі на основі інформації, отриманої з сигналів біоімпедансометрії.У статті проведено аналіз літературних джерел, який показав гостру необхідність розробки системи інформаційної підтримки процедури гемодіалізу або її автоматизації. Недосконалість класичних методів оцінкирівня гідратації пацієнта не дозволяє використовувати їх в якості сигналів індикації стану біологічного об'єкта в режимі реального часу. Аналітичний огляд показав, що найбільш підходящим сигналом, за допомогоюякого можливий моніторинг стану пацієнта, є сигнал біоімпедансометріі. Метою роботи була розробка інформаційної технології моніторингу стану пацієнта і статистичного управління процедурою ультрафільтрації на основі сигналів біоімпедансометріі. Для аналізу таких сигналів був обраний коваріаційний аналіз, такяк він дозволяє оцінити глобальні та локальні тренди сигналу з урахуванням його нестаціонарності, а такожоцінити значимість зміни цих трендів. На тренди класичного коваріаційного розкладання, в роботі був запропонований модифікований коваріаційний метод аналізу, який дозволяє враховувати відносну зміну трендів біоімпедансних сигналів на декількох частотах, і, тим самим, зменшуючи суму випадкового залишку. Такий підхіддозволяє, збільшуючи чутливість методу до динамічних змін, отримати додатковий інформативний параметр. Експериментальні дослідження на пацієнтах, які перебувають на процедурі програмного гемодіалізу,показав ефективність запропонованого методу. Адекватність отриманих статистичних рішень повністюпідтвердилася результатами контрольного дослідження - вимірювання рівня гематокриту.
34
Rusin, V. І., та Ya М. Popovich. "Оцінка показників коагулограми у пацієнтів з тромбозом системи нижньої порожнистої вени". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 5 (26 травня 2018): 30–32. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.05.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Оцінити зміни показників коагулограми у пацієнтів з тромбозом глибоких вен (ГВ) системи нижньої порожнистої вени (НПВ) залежно від виду лікування.
Матеріали і методи. Проведена кількісна оцінка показників коагулограми у 615 пацієнтів із тромбозом у системі НПВ. Залежно від методу лікування хворі розподілені на дві групи: 1-ша – 380 (61,8%) хворих, яким провели хірургічне лікування з наступним призначенням антикоагулянтної терапії; 2-га – 235 (38,2%) хворих, яким призначали лише антикоагулянтну терапію.
Результати. Оцінка більшості показників коагулограми показала більш виражену гіпокоагуляцію у пацієнтів 1-ї групи порівняно з 2-ю групою: рівень D-димеру був нижче на 14,1%, середня концентрація тромбокриту (СКТ) - на 7,8%, протромбіновий індекс (ПІ) - на 7,1%, міжнародне нормалізоване співвідношення (МНС) - на 3,8%, рівень гематокриту - на 2,4%, кількість тромбоцитів - на 1,9%. У пацієнтів 1-ї групи спостерігали більш виражене подовження активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ), активованого часу рекальцифікації (АЧР) та протромбінового часу (ПЧ) порівняно з пацієнтами 2-ї групи: на 37,9, 10,6 та 4,8% відповідно. Водночас рівень фібриногену у 1-й групі був на 9,1% вище порівняно з 2-ю групою.
Висновки. Гіпокоагуляційні зміни гемостазу у пацієнтів, яким застосували хірургічне лікування тромбозу ГВ системи НПВ, порівняно з пацієнтами, яким призначали лише антикоагулянтну терапію, дають підстави припустити, що механічне видалення тромботичних мас сприяє більш швидкій нормалізації показників гемостазу.
35
Usenko, T. V., V. G. Shulyak та M. G. Prodanchuk. "ЗМІНИ ГЕМОПОЕЗУ В КІСТКОВОМУ МОЗКУ ТА СЕЛЕЗІНЦІ ЩУРІВ WISTARHAN ЯК МЕХАНІЗМ ГЕМАТОТОКСИЧНОЇ ДІЇ ТЕБУКОНАЗОЛУ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2018): 33–42. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9563.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Однією з найбільш застосовуваних діючих речовин фунгіцидів триазольної групи є тебуконазол. Проведені раніше дослідження периферичної крові показали його гематотоксичну дію.
Мета дослідження – вивчити процеси кровотворення в кістковому мозку та селезінці щурів-самців WistarHan при гострій інтоксикації тебуконазолом технічним, 97 %.
Методи дослідження. Статевозрілим щурам-самцям WistarHan, поділеним на контрольну (0 мг/кг) та 2 експериментальні групи, одноразово внутрішньошлунково через зонд було введено токсичну дозу тебуконазолу – 1700 мг/кг маси тіла (1/2 від ЛД50). Периферичну кров досліджували на 0, 1, 3, 7 та 14 постекспозиційні доби. Вивчали гематологічні показники: кількісний вміст еритроцитів та ретикулоцитів, концентрацію гемоглобіну, рівень гематокриту, еритроцитарні індекси, кількість лейкоцитів і тромбоцитів. Гемограму з морфологічною оцінкою клітин крові аналізували в мазках периферичної крові. Гемопоез у кістковому мозку (мієлограма) та селезінці (спленограма) досліджували на 7 і 14 постекспозиційні доби.
Результати й обговорення. Встановлено анемізуючу дію, ретикулоцитопенію та появу макрофагів у периферичній крові. У кістковому мозку відмічено пригнічення еритропоезу з порушенням процесів гемоглобіноутворення в нормоцитах, у селезінці розвинулось екстрамедулярне кровотворення. Встановлено супресивну дію на клітини еозинофільного та базофільного рядів. Спостерігали компенсаторну активізацію нейтрофілопоезу, лімфоцитопоезу та моноцитопоезу в кістковому мозку.
Висновок. Встановлено декілька механізмів гематотоксичної дії тебуконазолу технічного, 97 %: порушення гемоглобіноутворення, депресію еритропоезу з патологічною регенерацією, розвиток екстрамедулярного кровотворення в селезінці та вплив на деякі ланки імунітету.
36
Рыбина, О. В., В. Т. Сахин, А. В. Губкин, А. В. Свиридова, Н. Ю. Стукова, and О. А. Рукавицын. "The Feasibility of Prescribing Various Types of Therapy for Anemia Correction in Patients with Gastroenterological Pathology." Гематология. Трансфузиология. Восточная Европа, no. 2 (November 8, 2021): 253–64. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.7.2.013.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Оценить эффективность и целесообразность применения нескольких вариантов терапии для коррекции анемии у пациентов с различными патологиями желудочно-кишечного тракта. Предложить алгоритм, согласно которому лечение у данной категории пациентов будет более персонифицировано. Материалы и методы. Обследованы 52 человека с патологией желудочно-кишечного тракта (ЖКТ): 16 женщин от 23 до 80 лет (медиана возраста 62,5 года) и 36 мужчин от 21 до 88 лет (медиана возраста 53 года). Было произведено разделение пациентов на группы в соответствии с установленным вариантом анемии (железодефицитная анемия (ЖДА), анемия хронических заболеваний (АХЗ) и сочетание ЖДА и АХЗ), а также по виду проведенной терапии (парентеральная терапия препаратами железа, пероральная терапия препаратами железа, терапия витаминами группы В и отсутствие терапии анемии). Результаты. Выполнен сравнительный анализ показателей гемограммы (оценивался динамический уровень эритроцитов, гемоглобина, гематокрита, среднее содержание гемоглобина в эритроците, средний объем эритроцита, средняя концентрация гемоглобина в эритроците, ширина распределения эритроцитов, коэффициент вариации, ширина распределения эритроцитов, стандартное отклонение) до и после проведенного лечения. Выявлен статистически значимый прирост эритроцитов, гемоглобина, гематокрита к группе ЖДА в результате применения парентеральных форм препаратов железа (p=0,01). При терапии пероральными формами железа, витаминотерапии, а также терапии, направленной только на коррекцию патологии ЖКТ, достоверной динамики исследованных показателей не отмечалось. Вгруппе АХЗ и АХЗ+ЖДА не выявлено достоверных изменений показателей красного ростка кроветворения ни при одном из вариантов терапии (p>0,05). Purpose. To assess the effectiveness and feasibility of using several therapy options in patients with gastroenterological pathology; to suggest an algorithm, according to which the treatment of this category of patients will be more personalized. Materials and methods. 52 people with gastrointestinal tract (GIT) pathology were examined: 16 women from 23 to 80 years old (median of age - 62.5 years) and 36 men from 21 to 88 years old (median of age - 53 years). The patients were divided into groups in accordance with the revealed variant of anemia (iron deficiency anemia (IDA), anemia of chronic diseases (ACD), and a combination of IDA and ACD), as well as by the type of performed therapy (parenteral therapy with iron preparations, oral therapy with iron preparations, therapy B vitamins, and the absence of therapy for anemia). Results. A comparative blood test analysis was performed (the dynamic level of erythrocytes, hemoglobin, hematocrit, the average hemoglobin content in the erythrocyte, the average erythrocyte volume, the average concentration of hemoglobin in the erythrocyte, the width of the distribution of erythrocytes, the coefficient of variation of the width of distribution of erythrocytes, the standard deviation) before and after the treatment. A statistically significant increase of erythrocytes, hemoglobin, hematocrit in the IDA group was revealed as a result of use of parenteral forms of iron preparations (p=0.01). In the therapy with oral forms of iron, vitamins, as well as the therapy directed only to correction of the pathology of the gastrointestinal tract, the reliable dynamics of blood parameters was not observed. ACD and ACD+IDA groups had no significant changes of the red blood cells in any of the therapy options (p>0.05). Conclusion. The ambiguity of the effectiveness of therapy with various drugs is showed. The area of application of parenteral forms of iron therapy is indicated. Further investigation of patients with gastroenterological pathology complicated by anemia is required to form a final conclusion on the need for one or another form of therapy.
37
Шевченко, Т. С. "ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ ХВОРОЇ НА ТРИХУРОЗ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ВІДПОВІДНО ДО РІЗНИХ СХЕМ ЛІКУВАННЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 139–45. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Трихуроз належить до поширених гельмінтозів тварин. Захворювання у великої рогатої худоби спричиняють два види нематод роду Trichuris: Т. ovis і Т. skrjabini, що паразитують, здебільшого, у сліпий і ободовій кишках. Трихуриси, проникаючи у слизову оболонку кишечника, спричиняють запа-лення, набряки, незворотні зміни в місцях ураження. При високому ступені інвазованості трихуроз проявляється клінічно у вигляді діареї, виснаження, інтоксикації та загибелі. У статті наведені ре-зультати досліджень змін гематологічних показників крові хворих на трихуроз телиць після засто-сування препаратів з різними схемами лікування. Для проведення досліду в умовах СПП «РВД-Агро» було сформовано 5 груп телиць 6‒18-ти місячного віку, яким задавали препарати Промектин 1 % та Альбентабс 360 за різними схемами. Кров відбирали до задавання препаратів на 5-ту та 10-ту добупісля останнього застосування лікарського засобу. До проведення досліджень у хворих телиць усіхдослідних груп спостерігали знижену кількість еритроцитів, вмісту гемоглобіну та гематокриту,що є ознакою анемії. За результатами досліджень встановлено, що ін’єкційний препарат Промек-тин 1 % є достатньо ефективним як за одно-, так і за дворазового застосування. На 10-ту добу піс-ля останнього прийому препарату тваринами кількість еритроцитів підвищувалася до рівня фізіо-логічних меж, а вміст гемоглобіну збільшився на 15 % за умови одноразової дачі препарату і на 6%при застосуванні промектину 2 дні поспіль. Альбентабс 360 виявився ефективним тільки за умовидворазового застосування. А саме, на 10-ту добу після останнього застосування препарату в дослід-них тварин кількість еритроцитів підвищилася на 11 %, досягнувши рівня фізіологічних меж, авміст гемоглобіну підвищився на 7 % та у всіх групах на кінець лікування залишався за межами фізі-ологічної норми. За умови одноразового застосування Альбентабс 360 виявився неефективним – кіль-кість еритроцитів знизилася на кінець досліду на 8 %, а гемоглобіну на 7 % порівняно з показникамидо лікування.
38
Кузнецова, И. В., В. В. Потапов, Е. В. Хомутов, А. Л. Музычин та Т. В. Шестакова. "ПОВЕРХНОСТНОЕ НАТЯЖЕНИЕ И ДИЛАТАЦИОННАЯ ВЯЗКОУПРУГОСТЬ СЫВОРОТКИ КРОВИ У ПАЦИЕНТОВ ОПЕРИРОВАННЫХ НА СЕРДЦЕ В УСЛОВИЯХ ИСКУССТВЕННОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ". Университетская клиника, № 4(33) (2 грудня 2019): 87. http://dx.doi.org/10.26435/uc.v0i4(33).403.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы. Установить значения показателей поверхностного натяжения и дилатационной вязкоупругости:1. стандартно применяемых растворов для первичного заполнения контура ИК;2. сыворотки крови у пациентов, оперированных на сердце в условиях ИК в пери- и интраоперационных периодах.Материал и методы. Проведено проспективное исследование поверхностного натяжения и дилатационной вязкоупругости сыворотки у 16 пациентов в возрасте 62,1±0,9 года, оперированных в условиях искусственного кровообращения. Забор проб производился за 1 час до операции, на 5-й минуте ИК и через 12 часов после операции. Также определяли: уровень глюкозы, общего белка, гемоглобина и гематокрита. При проведении тензиометрических исследований сыворотки крови во время ИК отдельно были исследованы следующие растворы: маннитол 15%, гелофузин и альбумин 10%.Результаты и обсуждение. Обращает на себя внимание аномальная зависимость динамического поверхностного натяжения γ, 100с от размера (и молекулярной массы) изучаемых веществ. Непосредственно после начального формирования капли в экспериментальной установке поверхностное натяжение растворов белков и других крупных молекул близко к поверхностному натяжению воды вследствие диффузионного контроля процесса. В нашем случае наблюдается прямо противоположная картина: чем выше молекулярная масса исследуемого компонента, тем меньше γ, 100 с.Результаты исследования тензиометрических и дилатационных вязкоупругих свойств сыворотки крови у всех групп больных статистически значимо отличаются от контрольной группы. В то же время γ,100с практически не отличается между группами больных, даже во время ИК, что говорит, видимо, о наличии низкомолекулярых ПАВ в сыворотке крови больных. Сходная картина наблюдается и для равновесного поверхностного натяжения: статистически неразличимые по этому параметру группы больных достоверно отличаются от контроля.Выводы. Изменения значений параметров поверхностного натяжения и дилатационной вязкоупругости сыворотки крови сопровождаются патологическими отклонениями со стороны биохимических показателей крови. Однако определяемые биохимические маркеры не являются доминирующими предикторами в изменении рео- и тензиометрических свойств крови.
39
Туркіна, В. А., Н. Ф. Лукасевич, О. С. Корчинська та С. Ш. Жук. "ОЦІНКА БІОЛОГІЧНИХ ЕФЕКТІВ ІНГАЛЯЦІЙНОГО ВПЛИВУ ЛИМОННОЇ КИСЛОТИ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДАНІ)". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (29 квітня 2021): 125–31. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11687.
Повний текст джерелаАнотація:
Незважаючи на широке та багатотонажне застосування лимонної кислоти і, відповідно, активний виробничий контакт з нею працівників, зайнятих на виробництві, даних літератури щодо біологічних ефектів аерозолю порошку лимонної кислоти за інгаляційного впливу вкрай мало. Мета – дослідити біологічні ефекти лимонної кислоти за однократного та багаторазового інгаляційного надходження з подальшим встановленням безпечних рівнів впливу. Матеріал і методи. Експериментальне дослідження виконано на нелінійних білих щурах. Досліджуваний препарат вводили однократно інтраназально у дозах, що відповідають концентраціям 100 мг/м3, 200 мг/м3, 400 мг/ м3, та упродовж 6-ти місяців у дозах, що відповідають концентраціям 30 мг/м3, 10 мг/м3, 3 мг/м3. Критеріями для визначення токсичної дії на організм тварин у експерименті були загальний стан тварин, морфологічні показники органів, гематологічні та біохімічні показники крові, показники перикисного окиснення ліпідів. Процеси оксидативного стресу оцінювали за показниками перекисного окиснення ліпідів. Вплив на глибокі дихальні шляхи оцінювали за цитологічним складом рідини бронхоальвеолярного лаважу. Результати. Як свідчать результати досліджень, лимонна кислота при одноразовому та хронічному інгаляційному надходженні викликала одночасно порушення як функціонального стану дихальної системи, так і показників гемостазу, її можна віднести до речовин із неспецифічною подразнювальною дією. Результати біохімічних досліджень свідчать про виражений вплив лимонної кислоти на перебіг фізіолого-біохімічних процесів в організмі тварин у концентраціях 400 мг/м3 при однократному впливі та 30 мг/м3 при багаторазовому інгаляційному надходженні, які супроводжуються підвищенням активності сироваткових трансаміназ, вмісту загального білка і зниженням креатиніну. Також ці концентрації викликали зниження числа еритроцитів, рівня гематокриту та кількості ретикулоцитів. У бронхоальвеолярній рідині найвищі випробувані концентрації лимонної кислоти викликали зниження відсоткового вмісту макрофагів та підвищення лімфоцитів. Висновки. Враховуючи встановлені параметри токсичності лимонної кислоти, величину порогу гострої інгаляційної дії встановлено на рівні 200 мг/м3, хронічної інгаляційної дії – 30 мг/м3. Характер токсичного ураження органів організмів піддослідних тварин при інгаляційному надходженні лимонної кислоти дозволяє віднести сполуку до речовин із неспецифічною подразнювальною дією.
40
Бабієнко, В. В., та Д. Х. Шейх Алі. "ЛАТЕНТНИЙ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТ У СТУДЕНТІВ: РОЛЬ ХАРЧУВАННЯ ТА СТИЛЮ ЖИТТЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (25 березня 2022): 39–43. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12796.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. Метою дослідження була оцінка поширеності латентного залізодефіциту у студентів в залежності від якісного складу харчування та стилю життя.
Матеріал і методи. Дослідження виконане впродовж 2015–2016 років на базі підрозділів кафедри гігієни та медичної екології Одеського національного медичного університету. Проведене анкетування щодо добового споживання заліза та поширеності симптомів залізодефіциту 976 студентів медичного факультету у віці від 17 до 32 років, серед яких незначно переважали дівчата (51,7 %). Середній вік обстежених склав (19,7±0,9) років.
Оцінку якісного вмісту сполук заліза у раціоні проводили розрахунковим методом. Осіб з ймовірним дефіцитом заліза обстежено з визначенням показників гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту (загальний клінічний аналіз крові) та феритину сироватки крові. Статистичну обробку проведено методами дисперсійного та кореляційного аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 10.0 (TIBCO, США).
Результати. 628 студентів (64,3 %) споживали більше 90 відсотків від добової потреби, в тому числі 377 (38,6 %) – у надмірних (більше 100 %) кількостях. 14,5 % студентів (або 142 особи) споживали від 81 до 90 % добової потреби, 128 (13,1 %) – від 71 до 80 %. 78 (8,0 %) студентів мали ймовірний дефіцит заліза (до 70 % від добової потреби). Найчастішими скаргами, пов’язаними із ймовірним дефіцитом заліза, були загальна слабкість (107 випадків, 11,0 %), підвищена стомлюваність (138 випадків, 14,1 %), блідість шкіри та слизових (38 або 3,9 %), сонливість (41 випадок, 4,2 %), сухість в роті (52 випадки, 5,3 %), ламкість волосся (26 випадків, 2,7 %), кровоточивість ясен (14 випадків, 1,4 %). Значно рідше визначалися гіпосмія, дисгевзія та дисфагія.
Ймовірний залізодефіцит був констатований на попередньому етапі дослідження у 88 (9,0 %) хворих, їм в подальшому були проведені верифікувальні лабораторні дослідження. При аналізі одержаних даних діагноз ЗДА легкого ступеня підтвердився у 4 (4,5 %) дівчат у віці 18–21 рік, латентний залізодефіцит – у 31 (35,2 %) осіб, при переважанні дівчат – гендерне співвідношення склало 1:2,4.
Висновки. 1. Частота латентного залізодефіциту у популяції студентів, що навчаються у медичному ВЗО Півдня України, не перевищує 3,2 % від загальної численності контингенту. 2. Запропонований метод скринінгу латентного залізодефіциту відповідає вимогам до інструментів донозологічної діагностики (J=0,39 Sp=0,99) й може бути рекомендований до застосування у практиці соціально-гігієнічного моніторингу.
41
Духницький, В. Б., І. М. Деркач, С. С. Деркач, І. О. Фрицький та М. О. Плутенко. "КУМУЛЯТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ КЛАТРОХЕЛАТУ ФЕРУМУ(IV) В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2019): 238–45. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.32.
Повний текст джерелаАнотація:
У системі токсикометричних показників надзвичайно важливим є встановлення ступеня небезпе-ки хронічної дії препаратів (кумулятивних властивостей) за умови низької інтенсивності впливу.Особливо необхідними є такі дослідження для сполук важких металів, оскільки, як відомо, вони ма-ють виражену кумулятивну здатність. Метою дослідження було вивчення кумулятивних властиво-стей Феруму з високою валентністю – IV у формі клатрохелату. Для досліджень було сформованодослідну і контрольну групи білих щурів по 6 тварин у кожній. Водний розчин клатрохелату Феру-му(ІV) в об’ємі 5 мл вводили щоденно внутрішньо за допомогою металевого зонда. Тваринам дослід-ної групи введення препарату починали з дози 500 мг/кг маси тіла, що становило 1/10 частину відмаксимальної дози. Через кожні чотири доби дозу клатрохелату Феруму(ІV) збільшували у 1,5 рази.Тваринам контрольної групи вводили ізотонічний розчин натрію хлориду об’ємом 5 мл. У результатіпроведених досліджень було встановлено індекс кумуляції досліджуваного комплексу, який стано-вить 6,88 одиниць, що вказує на його слабо виражену кумулятивну активність. Контроль за дина-мікою змін маси тіла тварин упродовж 24 діб засвідчив, що за умови щоденного введення клат-рохелату Феруму(IV) у наростаючій дозі спочатку їх масa тіла зростає, а з 12 доби знижується по-рівняно з контролем. Не виявлено значних відхилень коефіцієнтів відносної маси печінки, нирок і сер-ця, однак відносний коефіцієнт маси селезінки знизився на 41 % порівняно з контролем, що поясню-ється ймовірно розвитком атрофічних процесів у цьому органі. Клатрохелат Феруму(IV) стимулю-юче впливав на гемоцитопоез, що проявлялося збільшенням кількості еритроцитів, проте на фонізниження рівня гемоглобіну (p<0,001) та показника гематокриту у тварин дослідної групи, відпо-відно на 22,7 % та 10 % порівняно з показниками у тварин контрольної групи. У цьому разі кількістьлейкоцитів зменшувалася майже на 39,0 %, що вказувало на наявність запальних або інших патоло-гічних процесів в організмі щурів дослідної групи. Отримані результати біохімічних досліджень си-роватки крові вказували на пригнічення протеїнсинтезувальної функції в організмі щурів, підтвер-дженням чого є показники щодо активності лужної фосфатази та вміст протеїну загального і аль-бумінів. Встановлено стимуляцію глікогенолізу, оскільки показник глюкози в сироватці крові щурівзростав на 36,6 % порівняно з контролем. Зростання вмісту креатиніну на 8,6 % засвідчує про не-значні порушення функції нирок. Змін показників, що відображають функціональний стан роботибагатьох органів та систем в організмі, таких як активність аспартат- та аланінамінотрансферазі сечовини нами не встановлено. Також вміст Кальцію та Фосфору в сироватці крові щурів не змі-нювався. Вищеокреслене вказує на матеріальну кумуляцію як її різновид, що є характерним для куму-ляції важких металів.
42
Санковец, Д. Н., and Т. В. Гнедько. "Regional Oxygenation in Neonates with Anemia." Педиатрия. Восточная Европа, no. 2 (July 24, 2020): 184–95. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.8.2.004.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Оценка показателей региональной оксигенации у новорожденных с анемическим синдромом и после его коррекции.Материалы и методы. В исследование было включено 76 новорожденных детей. В зависимости от факта наличия или отсутствия анемического синдрома, требовавшего проведения его коррекции, все исследуемые новорожденные были разделены на 2 группы: с анемическим синдромом – 8 пациентов и без него – 68 пациентов. Мультирегиональный мониторинг тканевой оксигенации проводился с использованием церебрального/соматического оксиметра«INVOS 5100C» (Covidien, Medtronic, США).Результаты и обсуждение. По сравнению с новорожденными с анемическим синдромом, для младенцев группы сравнения были характерны более высокие минимальные значения церебральной оксигенации (73 [66; 80] против 56 [39; 70], p=0,0447) и более низкие значенияcFTOE (0,17 [0,11; 0,23] против 0,35 [0,30; 0,48], p=0,0021). Также было установлено, что новорожденный ребенок, имеющий на фоне дыхательных нарушений значения cFTOE >0,22, в 3,5 раза вероятнее имеет проявления анемического синдрома, требующего переливания препаратов донорских эритроцитов.Коррекция анемического синдрома сопровождалась увеличением уровня гемоглобина на 51 [36; 56] г/л и гематокрита на 16 [15; 17] %. При этом только показатели crSO2 и cFTOE продемонстрировали различия до и после гемотрансфузии: crSO2 до коррекции анемии – 60 [55; 69] и после – 65 [61; 71], 0,0156; cFTOE до коррекции анемии – 0,40 [0,30; 0,45] и после 0,34 [0,27;0,38], p=0,0078.Заключение. Мониторинг региональной оксигенации у новорожденных детей может использоваться как для ранней диагностики кислородного дисбаланса в тканях на фоне развивающейся анемии, так и для оценки эффективности ее коррекции. Purpose. Assessment of regional oxygenation in neonates with anemic syndrome and after its correction.Materials and methods. The study included 76 neonates. Depending on the fact of the presence or absence of anemia, which required its correction, all included in the study infants were divided into 2 groups: with anemia – 8 patients and without it – 68 patients. Multiregional monitoring of tissueoxygenation was performed with the help of INVOS 5100C cerebral/somatic oximeter (Covidien, Medtronic, USA).Results and discussion. In comparison with infants with anemia, the comparison group had higher level of minimal cerebral oxygenation (73 [66; 80] versus 56 [39; 70], p=0.0447), and lower cFTOEvalues (0.17 [0.11; 0.23] versus 0.35 [0,30; 0,48], p=0,0021). It was also found that a newborn with RDS and cFTOE> 0.22 is 3.5 times more likely to have anemia, which requires PRBC transfusion.Correction of anemia was accompanied by the increase of hemoglobin level by 51 [36; 56] g/l and hematocrit – by 16 [15; 17] %. Moreover, only crSO2 and cFTOE showed the differences before and after transfusion: crSO2 before – 60 [55; 69] and after – 65 [61; 71], p=0.0156; cFTOE before –0.40 [0.30; 0.45] and after 0.34 [0.27; 0.38], p=0.0078.Conclusion. Monitoring of regional oxygenation in neonates can be used for early diagnosis of oxygen imbalance in tissues on the background of development of anemia, and assessment of the effectiveness of its correction as well.
43
Nikanova, L. A. "Использование дигидрокверцетина и арабиногалактана в питании поросят-отъёмышей". Vestnik APK Verhnevolzh`ia, № 3(47) (14 жовтня 2019): 47–50. http://dx.doi.org/10.35694/yarcx.2019.47.3.010.
Повний текст джерелаАнотація:
Приведены данные по изучению эффективности применения антиоксиданта дигидрокверцетина Экостимул2 и пребиотика арабиногалактана. Включение в рацион поросятотъёмышей дигидрокверцетина (50 мг/гол/день) и арабиногалактана (5 г/гол/день) положительно повлияло на гематологические показатели крови, биохимические показатели сыворотки крови, антиоксидантную защиту и продуктивность поросят. После завершения эксперимента живая масса поросят в опытной группе была на 10,6 выше, чем в контрольной. Совместное применение дигидрокверцетина и арабиногалактана положительно сказалось и на сохранности поголовья, которая в опытной группе составила 100, в контрольной группе 90. Количество лейкоцитов в крови поросят опытной группы было ниже на 8,0, а эритроцитов выше на 1,5 по сравнению с этими показателями у поросят контрольной группы, что отразилось на содержании гемоглобина и гематокрита крови. У поросят, получавших кормовые добавки, кислотное число, перекисное число и СЖК было ниже, чем у контрольных животных на 19,8, 20,5 и 19,7 соответственно. С этими показателями корреспондируется антиокислительная активность сыворотки крови, которая при применении кормовых добавок была выше на 26,5, чем в контроле. Кормовые добавки профилактировали гипербилирубинемию. В результате концентрация общего билирубина в плазме крови поросят опытной группы была ниже на 13,9, активность АлАТ и АсАТ в сыворотке их крови также была ниже на 18,7 и 17,6, чем в контроле. В сыворотке крови у поросят опытной группы содержание холестерина было выше на 1,8 мМ/л, чем в контроле, что характеризует состояние холестеринообразовательной функции печени. Содержание же глюкозы в крови у них было в пределах физиологической нормы и находилось на уровне 5,44 мМ/л, в то время как у поросят контрольной группы её содержание составляло 6,67 мМ/л (выше физиологической нормы) и могло свидетельствовать о повышенной функции коры надпочечников и, в связи с этим, наличии глюконеогенеза.The data on studying of the use effectiveness of the antioxidant dihydroquercetin Ecostimul2 and the prebiotic arabinogalactan are presented. The inclusion of dihydroquercetin (50 mg/goal/day) and arabinogalactan (5 g/goal/day) in the diet of weaned piglets had a positive effect on blood hematological parameters, serum biochemical parameters, antioxidant protection and piglet productivity. After the experiment the live weight of piglets in the experimental group was 10.6 higher than in the control one. The combined use of dihydroquercetin and arabinogalactan positively affected the safety of the livestock which in the experimental group was 100, in the control group 90. The number of leukocytes in the blood of the piglets of the experimental group was 8.0 lower and the erythrocytes were higher by 1.5 compared to these indicators in the piglets of the control group which was reflected in the content of hemoglobin and blood hematocrit. In piglets receiving feed additives the acid number, peroxide number, and FFA were lower than in control animals by 19.8, 20.5, and 19.7 respectively. These indicators correspond to the antioxidant activity of blood serum which was 26.5 higher when using feed additives than in the control. Feed additives prevented hyperbilirubinemia. As a result the concentration of total bilirubin in the blood plasma of piglets of the experimental group was 13.9 lower, the activity of AlAT and ASAT in their blood serum was also lower by 18.7 and 17.6 than in the control. The cholesterol content in the blood serum of piglets from the experimental group was 1.8 mol/L higher than in the control which characterizes the state of the cholesterolforming function of the liver. The glucose content in their blood was within the physiological norm and was at the level of 5.44 mol/L while in the piglets of the control group its content was 6.67 mol/L (higher than the physiological norm) and could indicate an increased function of the adrenal cortex and in connection with this the presence of gluconeogenesis.
44
Kupriashov, A. A., M. I. Rivniak, N. N. Koloskova, L. A. Glushko, V. A. Mironenko та L. A. Bokeriia. "Факторы, определяющие физическую работоспособность больных с недостаточностью кровообращения и анемией". Kreativnaya kardiologiya, № 4 part: 13 (26 грудня 2019). http://dx.doi.org/10.24022/1997-3187-2019-13-4-349-362.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель исследования изучение зависимости физической работоспособности от нарушений гемодинамики и выраженности анемии. Материал и методы.В проспективное обсервационное когортное исследование включены 79 пациентов с хронической сердечной недостаточностью. Зависимыми (прогнозируемыми) переменными являлись: функциональный класс физической работоспособности, оцененный в тесте 6-минутной ходьбы и на ос- новании пикового потребления кислорода при помощи кардиореспираторного теста. В качестве независимых переменных (ковариат) рассматривались показатели морфофункционального состояния левого желудочка, гематологические параметры и характеристики метаболизма железа (сывороточные концентрации железа, трансферрина, ферритина). Результаты.При оценке физической работоспособности на основании теста 6-минутной ходьбы показано, что более высокое пиковое потребление кислорода (с0,767), бльшие сывороточные концентрации железа (с0,524) и трансферрина (с0,368) обеспечивали более высокую толерантность к нагрузке. Тогда как зависимость от анаэробного порога (с0,066) и гематокрита (с0,024) была обратной. При оценке физической работоспособности на основании кардиореспираторного теста выявлено, что более высокие потребление кислорода в покое (с0,288) и анаэробный порог (с0,608), а также гематокрит (с0,266) позволяют предполагать бльшую толерантность к физической нагрузке, тогда как VE/VO2 (с0,326), VE/VCO2 (с0,199), конечный диастолический объем левого желудочка (КДО ЛЖ) (с0,218), сывороточное железо (с0,061) имели негативное прогностическое значение. Установлено, что в зависимости от КДО ЛЖ, гематокрита, концентрации сывороточного железа и трансферрина больные с сердечной недостаточностью могут быть объединены в три кластера: с минимальными лабораторными и гемодинамическими нарушениями, преимущественно с гемодинамическими нарушениями и преимущественно с дефицитом железа. Заключение.Уровень трансферрина менее 200 мг/дл у больных с НК-ассоциированной анемией указывает на необходимость лабораторного изучения обмена железа, а КДО ЛЖ более 300 мл на преимущественный вклад гемодилюции в снижение концентрации гемоглобина.
45
Александрова, Н. П., В. И. Карандашов, and Д. А. Кудлай. "Specificities in mechanism of erythrocyte deformability disorders in various diseases." Тромбоз, гемостаз и реология, no. 1 (March 13, 2021). http://dx.doi.org/10.25555/thr.2021.1.0965.
Повний текст джерелаАнотація:
Введение. Нарушение текучести крови, обусловленное повышением ее вязкости и снижением эластичности эритроцитов, может привести к столь значительным расстройствам центральной гемодинамики и микроциркуляции, что возникает дисфункция органов. Цель исследования: изучение доминирующих специфических механизмов, вызывающих нарушение деформируемости эритроцитов при различных заболеваниях. Материалы и методы. Обследован 121 пациент: с геморрагическим панкреонекрозом (n = 16) без острой сопутствующей сердечно-сосудистой патологии (группа 1); с тромбоэмболией магистральных артерий нижних конечностей (n = 37) с локализацией в подвздошной, бедренной и подколенной артериях, со сроком заболевания от 2 до 3 сут (группа 2); с острым тромбозом магистральных артерий нижних конечностей (n = 32) с ишемией II степени и длительностью заболевания от нескольких недель до нескольких месяцев (группа 3); с острым венозным тромбозом (n = 36), срок заболевания варьировал от 24 ч до 30 сут (группа 4). Для контроля изучены показатели 26 практически здоровых лиц (группа 5). Проведено исследование деформируемости эритроцитов методом фильтруемости, изучали распределение эритроцитов по диаметру, определяли показатель гематокрита и механическую резистентность эритроцитов, исследование белкового состава плазмы проводили спектрофотометрическим способом, измеряли содержание сиаловой кислоты в плазме и в эритроцитах. Результаты. Самые тяжелые нарушения морфологических и физико-химических свойств эритроцитов выявлены у больных геморрагическим панкреонекрозом (группа 1): скорость фильтрации эритроцитов была в 1,8 раза меньше, чем у здоровых людей; диаметр эритроцитов в 1,2 раза, а уровень гематокрита на 9% превышали норму; механическая резистентность была в 2 раза ниже нормальной. По сравнению с нормальными значениями у больных группы 2 диаметр эритроцитов был увеличен на 18%, гематокрит — на 7%, механическая резистентность была снижена на 27%. У пациентов группы 3 деформируемость была снижена на 14%, диаметр эритроцитов превышал норму на 11%, гематокрит — на 5%, механическая резистентность была снижена на 18%. У больных группы 4 деформируемость эритроцитов была практически не нарушена, все остальные параметры эритроцитов также не отличались от нормальных. Заключение. Существуют как специфические факторы, обусловливающие нарушение деформируемости эритроцитов и присущие только конкретному заболеванию, так и общие факторы, изменяющие деформационные свойства эритроцитов, которые сопровождают практически любую патологию. Общими факторами, снижающими деформационные свойства эритроцитов при исследованных нами заболеваниях, являются выраженная диспротеинемия и ацидоз. Background. Blood flow disorders due to its viscosity increasing and erythrocytes elasticity decreasing, may cause significant disturbances of central hemodynamics and microcirculation that lead to organ dysfunction. Objectives: to studythe basic specific mechanisms of erythrocyte deformability impairment in various diseases. Patients/Methods. We examined 16 patients: with hemorrhagic pancreonecrosis (n = 16) without acute comorbid cardiovascular pathology (group 1); with thrombembolia of the main arteries (iliac, femoral and popliteal) of lower extremities (n = 37), and disease duration of 2 to 3 days (group 2); with acute thrombosis (II degree ischemia) of the main arteries in the lower extremities (n = 32), and disease duration from several weeks to several months (group 3); with acute venous thrombosis (n = 36) and disease duration from 24 hours to 30 days (group 4). Group 5 consisted of 26 practically healthy individuals. We measured erythrocytes deformability (by filterability method), erythrocytes diameter distribution, hematocrit and erythrocytes mechanical resistance, plasma proteins composition (spectrophotometrically), sialic acid concentration in plasma and erythrocytes. Results. The most expressive disorders of erythrocytes morphological and physicochemical properties were found in patients with hemorrhagic pancreonecrosis (group 1): erythrocytes filtration rate was 1.8 times less than in healthy people; erythrocytes diameter was 1.2 times and the hematocrit level was 9% above normal; mechanical resistance was 2 times lower than normal. In patients of group 2 erythrocytes diameter was increased by 18%, hematocrit level — by 7%, mechanical resistance was reduced by 27% compared with normal values. In patients of group 3, deformability was reduced by 14%, erythrocytes diameter exceeded the norm by 11%, the hematocrit was by 5% above the norm, mechanical resistance was reduced by 18%. In patients of group 4, erythrocyte deformability practically was not impaired; all other erythrocytes parameters also did not differ from normal values. Conclusions. Erythrocyte deformability impairment caused by both specific factors that are attributable only for specific disease and by common factors that exists in almost any disease. Expressed dysproteinemia and acidosis are common factors that reduce erythrocyte deformability in examined diseases.
46
Okusok, O. M., L. O. Hryshchuk, N. O. Kravets та D. V. Vakulenko. "ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ ПЕЧІНКИ У ХВОРИХ З УПЕРШЕ ДІАГНОСТОВАНИМ ТУБЕРКУЛЬОЗОМ ЛЕГЕНЬ". Інфекційні хвороби, № 4 (29 грудня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2017.4.8419.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – вивчити гемограму та біохімічний аналіз крові у хворих на вперше діагностований туберкульоз (ВДТБ) легень при вступі в стаціонар і через два місяці лікування, зв’язок із функціональними порушеннями печінки, представити кореляційний портрет показників вимірювань.Пацієнти і методи. Було обстежено 30 осіб: І-ша група практично здорові донори (контрольна) – 15 осіб, та ІІ група – 15 хворих на вперше діагностований туберкульоз легень (ТЛ) до лікування і через два місяці терапії протитуберкульозними препаратами першого ряду.Спостереження проводилось протягом інтенсивної фази лікування – 2 місяці. Всім пацієнтам виконувалися стандартні біохімічні дослідження крові. Розгорнутий аналіз крові проводився на гематологічному аналізаторі BC-3000 Plus Auto Hematology Analyzer (China, 2007). Також був побудований кореляційний портрет залежності між показниками загального та біохімічного аналізу крові хворих на ВДТБ.Висновок. При аналізі кореляційного портрета залежності між показниками загального та біохімічного аналізів крові хворих на ВДТБ встановлено, що найбільш важливими є такі показники загального аналізу крові: гранулоцити, гематокрит, середній об’єм еритроцитів, середній вміст гемоглобіну в еритроциті, кількість тромбоцитів. У біохімічному аналізі крові мають значення АлАТ і ГГТП, після інтенсивної фази лікування – непрямий білірубін, ЛДГ і ЛФ.
47
Brito, Maysa Vasconcelos de, Ana Maria Braga da Silva França, Amanda Alves Fecury, Euzébio de Oliveira, Carla Viana Dendasck та Cláudio Alberto Gellis de Mattos Dias. "Эпидемиологический профиль тяжелой малярии у новорожденных и подростков, пролехав в сопровождении 2016 году в справочной больнице в штате Amapá, Бразилия". Revista Científica Multidisciplinar Núcleo do Conhecimento, 22 червня 2021, 05–23. http://dx.doi.org/10.32749/nucleodoconhecimento.com.br/ru/87556.
Повний текст джерелаАнотація:
В настоящем исследовании учитывались не только инфекции Plasmodium falciparum, которые обычно рекомендуются в качестве основной причины тяжелой малярии, но и были тщательно описаны осложнения, связанные с Plasmodium vivax. Цель этой статьи заключалась в выявлении эпидемиологического, клинического и лабораторного профиля тяжелой малярии у пациентов, лечения которых лечилось в Детской и Подростковой больнице в Macapá – Amapá. Было проведено эпидемиологическое, описательное исследование ретроспективного характера. Данные были получены путем консультаций в медицинских записях пациентов за 2016 год. Тяжелой малярией было рассмотрено 47 случаев. Преобладали пациенты мужского пола – 63,8%, в возрасте до 5 лет – 59,6% случаев. Что касается вида, наиболее частыми были заражения P. vivax (72%) по сравнению с P. falciparum (28%). Месяцами с наибольшим количеством госпитализаций были сентябрь и ноябрь, оба – по 17%. Основные клинические проявления: лихорадка, бледность и кашель. Наиболее часто встречающиеся состояния, указывающие на серьезность: рвота 87%, желтуха 23%, одышка и возраст <1 год, оба – 21%. Гематологические исследования показали, что у 91% пациентов уровень эритроцитов ниже контрольных значений, а в 100% случаев – низкий уровень гемоглобина и гематокрита; тромбоцитопения была выявлена в 72% случаев. Измененные результаты наиболее клинически важных биохимических доз были: мочевина, трансаминазы, глицимеа и С-реактивный белок. Выявление эпидемиологических, клинических и лабораторных данных о тяжелой форме малярии способствует ранней диагностике и адекватному лечению заболевания.
48
Гудь, А., та Ю. Довгій. "ПОШИРЕННЯ ТРЕМАТОДОЗІВ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ТА ЗАХОДИ БОРОТЬБИ". Аграрний вісник Причорномор'я, № 99 (28 травня 2021). http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2021.99.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Науковим дослідженням було установлено, що в господарствах Житомирської області, широке розповсюдження набули такі паразитарні захворювання: фасціольоз, парамфістоматоз та дикроцеліоз. Вони є досить поширеними на даній території і несуть значні економічні збитки для господарств.
Досліджено, що середня екстенсивність інвазії становила 38,2%, парамфістомозу 4,2% та дикроцеліозу 6,9%, при максимальній ураженості в даному господарстві складає в межах 33-42%. Встановлено, що шляхами розповсюдження даних захворювань є стоячі мілкі водоймища, що знаходяться на пасовищах де випасається велика рогата худоба. Упродовж весняного періоду трематодозна інвазія почала знижуватись і зберігалась на такому рівні влітку та восени.
Результати досліджень свідчили про зміни гематологічних показників крові у хворих тварин після введення антигельмінтика «Тектін Супер». На початку досліджень було встановлено, що у хворих тварин інтенсивність інвазії складала 12,0 яєць фасціол, 7,0 яєць дикроцелій, 4,0 яйця парамфістом в одному грамі фекалій. На 15 - добу ефективність антигельмінтика становила 100%. Було отримано задовільні результати після лікування, що підтверджується підвищенням кількості еритроцитів, сегментоядерних нейтрофілів, лімфоцитів, вмісту гемоглобіну в еритроциті, гематокриту. Гематологічні показники крові тварин відновились до фізіологічних меж.
Підвищення біохімічних показників крові до фізіологічних меж або контрольної групи, проходило за рахунок дії антигельмінтика Тектін Супер на фасціоли, дикроцелії, парамфістоми. Це проходило за рахунок припинення синтезу і проникнення в організм продуктів життєдіяльності трематод, що володіє імуносупресивною дією. Результат дії антигельмінтика на організм був позитивним.
49
Александрова, Н. П., В. И. Карандашов, and А. В. Варданян. "The role of hemorheological disorders in the pathogenesis of hemorrhagic pancreonecrosis." Тромбоз, гемостаз и реология, no. 3 (September 16, 2021). http://dx.doi.org/10.25555/thr.2021.3.0985.
Повний текст джерелаАнотація:
Введение. Вопросы патогенеза острого панкреатита и панкреонекроза до настоящего времени остаются в центре внимания исследователей и клиницистов. До сих пор до конца не выяснена роль изменений в системе гемостаза и гемореологических нарушений в развитии этого заболевания. Цель исследования: установить роль гемореологических нарушений в патогенезе геморрагического панкреонекроза и изучить специфику механизма этих расстройств. Материалы и методы. Обследовано 29 пациентов с геморрагическим панкреонекрозом (12 женщин и 17 мужчин) в возрасте от 23 до 60 лет. Исследовали вязкость крови, показатель гематокрита, количество эритроцитов и их диаметр, агрегацию, электрофоретическую подвижность, деформируемость и механическую резистентность эритроцитов, белковый состав плазмы, содержание сиаловой кислоты в плазме и в эритроцитах, параметры липидного обмена, содержание кальция и фибриногена в крови,фибринолитическую активность крови и агрегационную активность тромбоцитов, гемокоагуляционная активность исследована методом тромбоэластографии. Для определения нормальных значений исследованных показателей было обследовано 15 практически здоровых лиц (7 женщин и 8 мужчин). Результаты. У больных панкреонекрозом самым грубым нарушениям подвергаются эритроциты: их механическая резистентность снижалась в 2 раза, объем увеличивался на 18,7%, деформируемость падала на 43,8%, количество снижалось на 8,75%, показатель гематокрита при этом оставался на уровне нормальных значений по причине увеличенного объема (сферичности) клеток; в 1,8 раза возрастала агрегация эритроцитов. Вязкость крови при скорости сдвига 1 c–1 увеличивалась в 3,3 раза, а при скорости сдвига 150 c–1 — в 1,58 раза по сравнению с нормой. Причиной повышения агрегации эритроцитов являлось снижение их электрофоретической подвижности на 35,9% из-за десиализации их мембран: концентрация сиаловой кислоты в клеточных мембранах была снижена на 20,8%, а содержание конъюгированной сиаловой кислоты в плазме увеличено в 2,25 раза по сравнению с нормальными значениями. Заключение. Гемореологические расстройства, которые возникают первоначально у больных геморрагическим панкреонекрозом как результат некротических изменений поджелудочной железы, с определенного, довольно раннего этапа сами становятся фактором патогенеза данного заболевания. Доминирующим фактором прогрессивного увеличения вязкости крови у больных панкреонекрозом является нарушение морфофункциональных и физико-химических свой ств эритроцитов на фоне высокой активности протеолитических ферментов, биологически активных аминов и крайней степени токсемии. Background. The pathogenesis of acute pancreatitis and pancreonecrosis is still the focus of researchers and clinicians. The role of hemorheological disorders in these diseases remain uncertain until now. Objectives: to define the role of hemorheological disorders in the pathogenesis of hemorrhagic pancreonecrosis and to study the specifics of the mechanism of these disorders. Patients/Methods. This study included 29 patients (12 women and 17 men, age of 23 to 60 years old) with hemorrhagic pancreatic necrosis. We examined blood viscosity, hematocrit and some erythrocyte properties as count, diameter, aggregation, electrophoretic mobility, deformability and mechanical resistance; other investigated parameters were plasma protein composition, plasma and erythrocytes sialic acid concentrations, lipids, total calcium and fibrinogen concentrations, blood fibrinolytic activity, platelets aggregation activity; total hemocoagulation activity was studied with thromboelastography. Control group contained 15 practically healthy individuals (7 women and 8 men). Results. Expressed disturbances of blood rheological properties, mostly in erythrocytes were detected in patients with pancreonecrosis. Red blood cells (RBC) showed 2-times decreasing of mechanical resistance, of their volume by 18.7%, of deformability by 43.8%, of count by 8.75%. Hematocrit remained normal level due to RBC increased volume (sphericity). RBC aggregation had been increased by 1.8 times. Blood viscosity at the shear rate of 1 s–1 was increased by 3.3 times and at the shear rate of 150 s–1 by 1.58 times. Raised erythrocyte aggregation was caused by a decrease of RBC electrophoretic mobility of 35.9%. Sialic acid concentration in RBC membranes was lower of 20.8% whereas conjugated sialic acid in plasma showed increasing by 2.25 times. Conclusions. RBC morphofunctional and physicochemical disturbances cause the increase in blood viscosity in patients with pancreonecrosis. It is distinguishing feature of hemorheological disorders in hemorrhagic pancreonecrosis developing, seems, due to high activity of proteolytic enzymes and biologically active amines. Of particular importance in hemorrhagic pancreonecrosis belong to platelet involving into intravascular coagulation.
50
Муравьев, А. В., П. В. Михайлов, И. А. Тихомирова, Н. Антонова, and А. А. Муравьев. "Mechanisms of microrheological responses of erythrocytes to the action of gasotransmitters: nitrogen oxide and hydrogen sulfide." Тромбоз, гемостаз и реология, no. 2(82) (June 15, 2020). http://dx.doi.org/10.25555/thr.2020.2.0921.
Повний текст джерелаАнотація:
Введение. Эритроциты — высокоспециализированные клетки, основной функцией которых является транспорт кислорода. Они лишены ядра и митохондрий, однако сохранили многие элементы молекулярных сигнальных путей. При выполнении транспортной функции эритроциты изменяют свои механические свойства и в том числе деформируются и объединяются в комплексы — агрегаты. Имеется ряд свидетельств того, что изменение механических свойств эритроцитов происходит под влиянием сигнальных молекул, к которым относятся и газовые медиаторы или газотрансмиттеры (ГТ). Это оксид азота, монооксид углерода и сульфид водорода. Цель исследования: изучение микрореологических ответов человеческих эритроцитов на действие ряда доноров газотрансмиттеров — оксида азота и сульфида водорода. Материалы и методы. После инкубирования эритроцитов с донорами оксида азота (спермином и нитропруссидом натрия) и донором сульфида водорода (гидросульфидом натрия) регистрировали деформируемость эритроцитов, их агрегацию и вязкость суспензий клеток (показатель гематокрита — 40%, вязкость суспензионной среды — 1,30 мПа × с; раствор Рингера и декстран‑200). Для уточнения механизмов действия ГТ на микрореологические свойства эритроцитов их инкубировали с ацетилхолином, серотонином и форсколином. Результаты. Установлено, что под влиянием ГТ происходят заметные изменения микромеханических свойств эритроцитов, которые статистически значимо изменялись под влиянием доноров оксида азота. Более существенные сдвиги микрореологии клеток, особенно их агрегацию, вызывал нитропруссид натрия. Гидросульфид натрия умеренно, но статистически значимо повышал деформируемость эритроцитов и заметно снижал их агрегацию, однако его эффекты уступали действию нитропруссида натрия. Заключение. На основании полученных данных и их анализа можно полагать, что внутриклеточными сигнальными путями для исследованных ГТ в эритроцитах при изменении их микромеханического состояния могут быть как ферменты гуанилатциклаза и аденилатциклаза, так и ионные каналы мембраны клетки. Introduction. Erythrocytes are highly specialized cells; oxygen transport is their main function. They have no nucleus and mitochondria, but they saved many elements of molecular signaling pathways. When erythrocytes performed the transport function they change their mechanical properties, deformed and combined into complexes — aggregates. There are some data that erythrocytes change their mechanical properties under the influence of signaling molecules such as gas mediators or gasotransmitters (GTs) — nitric oxide (NO), carbon monoxide and hydrogen sulfide. Aim: to study the microrheological responses of erythrocytes on the action of number GTs-donors — nitric oxide and hydrogen sulfide. Materials and methods. After erythrocytes incubation with NO-donors (spermine and sodium nitroprusside) and donor of hydrogen sulfide (sodium hydrosulfide) we registered erythrocytes deformability, their aggregation and viscosity of cell suspensions (hematocrit — 40%, viscosity of suspension medium — 1.30 mPa × s; Ringer’s solution and dextran‑200). To clarify the mechanisms of GTs action on microrheological properties of erythrocytes they were incubated with acetylcholine, serotonin and forskolin. Results. GTs noticeably changed erythrocytes micromechanical properties. Sodium nitroprusside caused significant shifts of erythrocytes microrheology, especially of erythrocytes aggregation. Sodium hydrosulfide moderately but statistically significant increased erythrocytes deformability and markedly reduced erythrocytes aggregation, but its effects were inferior to that of sodium nitroprusside. Conclusion. The study results suggest that guanylate cyclase and adenylate cyclase, as well as the ion channels of the cell membrane can be the intracellular signaling pathways in erythrocytes for investigated GTs.