Увійти

Готові списки джерел за темами / В. Стефаник / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "В. Стефаник"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: В. Стефаник.

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "В. Стефаник".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Ясь, Олексій Васильович. "Василь Стефаник у світлі історіографічної та культурної рецепції". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 5 (25 травня 2021): 3–11. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.05.003.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлюються стильові та жанрові риси творчості Василя Стефаника, які потрапили в епіцентр історіографічної й культурної рецепції. Розглянуто основі тенденції та метаморфози, що спричинили кардинальні зміни його сприйняття в українській думці. Проаналізовано причини використання творів В. Стефаника у політичних концептуалізаціях та ідеологічних кампаніях. Обстоюється теза, що кардинальна зміна рецепції пов’язана із загальнолюдськими вимірами творчості В. Стефаника.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Королько, Андрій. "ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА НА ПОКУТТІ НА ПОЧАТКУ ХХ ст." Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 34 (10 грудня 2021): 77–92. http://dx.doi.org/10.15330/gal.34.77-92.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується громадсько-політична діяльність відомого українського письменника Василя Стефаника на Покутті на початку ХХ ст. Простежено особливості формування світогляду та становлення суспільно-політичних поглядів українського письменника-новеліста у кінці ХІХ ст. Проаналізовано його участь у передвиборчих кампаніях до Державної ради (австрійського парламенту) та Галицького крайового сейму, які відбувалися на теренах краю. Розглянуто основні напрямки практичної діяльності громадсько-політичного діяча в УРП на початку ХХ ст.: участь у роботі з’їздів УРП, народних віч; агітація на підтримку членів УРП під час виборів до австрійського парламенту і Галицького крайового сейму. Показано його внесок в організацію українського січового руху та діяльність товариства “Просвіта” на Покутті, зокрема, на Снятинщині. Простежено участь письменника в ювілейних заходах з нагоди вшанування сторіччя від дня народження Тараса Шевченка. Ключові слова: Василь Стефаник, Українська радикальна партія, Покуття, віче, Державна Рада, Галицький крайовий сейм, “Січ”, “Просвіта”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Воробьев, В. В. "Cтефан Александрийский как _наследник_ Аммония". Logical Investigations 24, № 1 (30 травня 2018): 90–98. http://dx.doi.org/10.21146/2074-1472-2018-24-1-90-98.

Повний текст джерела

Анотація:

В работе рассмотрен комментарий философа поздней неоплатонической школы Стефана Александрийского (вторая половина 6 в. – начало 7 в. н. э.) на 9 главу _Об истолковании_ Аристотеля. Стефан Александрийский предположительно был учеником Иоанна Филопона, одного из учеников Аммония Гермия (435/445–517-526 гг.), и особого внимания историков философии до сих пор не привлекал, хотя до нас дошли его сочинения по философии. Комментарий Стефана невелик по объему и по содержанию весьма близок к такому же комментарию Аммония. Сделан и проанализирован перевод соответствующего фрагмента текста Стефана. Отмечено, что он принимает так называемую традиционную, или стандартную, интерпретацию проблемы «завтрашнего морского сражения». Её смысл, в самом общем виде, состоит в том, что существуют различия при определении истинности высказываний, имеющих временные характеристики. Высказывания о событиях прошлого и настоящего мы считаем истинными или ложными, а высказывания о случайных событиях будущего имеют иной истинностный статус. Стефан (вслед за Аммонием) для характеристики таких высказываний вводит термин «определенно (horismenos) истинно». Переведен также текст, содержащий известный «парадокс жнеца». Этот парадокс упоминается многими античными авторами, но до нас он дошел только в изложении Аммония, Стефана и еще одного анонимного автора. В издании Диогена Лаэртского имеется примечание, в котором содержится перевод _жнеца_. Однако этот перевод, к сожалению, сокращенный, вследствие чего очень искаженный. Парадокс _Жнец_ в последнее время привлекает внимание современных авторов и требует дальнейшего исследования.DOI: 10.21146/2074-1472-2018-24-1-90-98

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Королев, А. А. "МУЧЕНИК СТЕФАН, БОГАТЫЙ СВЯТОЙ: (ИЗ ИСТОРИИ ЛИМОЖСКОГО СОБОРНОГО КАПИТУЛА В IX–XII ВЕКАХ), "Средние века"". Средние века, № 1 (2021): 75–93. http://dx.doi.org/10.7868/s0131878021010037.

Повний текст джерела

Анотація:

Статья посвящена характерному для западноевропейского Средневековья явлению – использованию образа святого-покровителя в качестве «юридического лица». Святого представляли как обладателя имущественных и других прав, которыми на деле пользовалась церковная община. Чаще всего образ «святого-собственника» фигурировал в дарственных грамотах (как получатель дарения). В статье сделана попытка продемонстрировать на примере лиможского соборного капитула, как использование образа святого (в данном случае – мученика Стефана, которому был посвящен кафедральный собор) помогало реализовать имущественные права общины, формально такими правами не обладавшей. Документы, сохранившиеся в соборном картулярии, позволяют проследить развитие представлений о правах соборного капитула. В каролингских документах юридические права принадлежат «Лиможскому престолу» или «Лиможской церкви», т.е. локальной церковной организации во главе с епископом, обладающей единым штатом служителей и общим патримонием. В частных актах X–XI вв. руководящая роль епископа упоминается все реже, а получателем дарений и владельцем церковного имущества обычно именуется св. Стефан. Со временем в качестве равноправных участников сделок начинают упоминаться каноники (как группа лиц, а не община). Право каноников на доходы от подаренного имущества постепенно сменяется владельческими правами (для их обозначения используются разные термины). Несмотря на терминологию частноправовых актов, существование общины каноников так и не было формализовано, о чем свидетельствует папская привилегия 1105 г.: в ней подтверждаются владельческие права «Лиможской церкви», а каноники упомянуты только как группа церковных должностных лиц в подчинении у епископа. Важно, что каноники не стремились к обособлению от епископа и признавали его главенство. Этому во многом способствовали специфические местные условия, в том числе конкуренция с могущественным бенедиктинским аббатством св. Марциала. Прикрываясь образом св. Стефана, соборная община получила возможность обладать и распоряжаться имуществом, не претендуя при этом на формальную автономию.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Черепенин, Александр Александрович. "The Pontificates of Romanus and Theodore II: The Solution of the Formosian Problem." Церковный историк, no. 2(4) (June 15, 2020): 68–75. http://dx.doi.org/10.31802/ch.2020.4.2.003.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассмотрены понтификаты римских пап Романа и Теодора II. Первый управлял Римской Церковью с августа по ноябрь 897 г., второй - в течение 20 дней в декабре 897 г. Оба понтифика принадлежали к формозианской партии в Риме. Их задачей была реабилитация почившего папы Формоза (896 г.), которого спустя 9 месяцев после смерти эксгумировал и судил его преемник папа Стефан VI. Наследовав Стефану, Роман и Теодор оправдали Формоза. The article is devoted to the pontificates of the Roman popes Romanus and Theodore II. The former governed the Roman Church from August to September 897; the latter was the Pope for no longer than 20 days in December 897. Both popes belonged to the Formosian party; both aimed to rehabilitate the reposed (896) Pope Formosus who had been, nine months after his death, exhumed, put on trial and condemned by his successor, Pope Stephen VI. Having succeeded to Stephen, Romanus and Theodore acquitted Formosus.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Гудзенко, В. "Експресіоністичні первини В. Стефаника у творчості В. Портяка". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, Вип. 21 (2010): 4–6.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Кравець, Ярема. "Польський Еміль Вергарн (до історії бельгійсько-польсько-українських літературних зв’язків)". Sultanivski Chytannia, № 9 (1 травня 2020): 7–20. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2020.9.7-20.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається історія рецепції та перекладання поезії і драматургії бельгійського французькомовного письменника Еміля Вергарна (1855-1916) польськими літераторами і перекладачами кінця ХІХ- першої половини ХХ ст. Метою статті є панорамне висвітлення важливіших епізодів критичного прочитання та інтерпретації літературної спадщини класика бельгійської літератури через акцентування на важливіших підставових проблемах його творчості. Дослідницька методика. У статті використову- ється системний підхід із застосуванням історико-літературознавчого, генетичного та порівняльного методів. На основі цих методів було з’ясовано історію входження окремих зразків поезії та драматургії Еміля Вергарна у польське красне письменство, уточнено причини, що спонукали до зацікавлення конк- ретними художніми текстами. Результати. У дослідженні подано історію польського прочитання окремих творів із поетичної і драматургійної спадщини Еміля Вергарна за період з 1896 р. до 30-х рр. ХХ ст. Говориться також про висвітлення творчості бельгійського поета на сторінках польської періодики зазначеного періоду, зокрема про її прочитання українськими літераторами І. Франком, В. Стефаником, Б.-І. Антоничем. Наукова новизна. Стаття є першою студією в українському літературознавстві про історію польського прочитання поетичної і драматургійної спадщини Еміля Вергарна; окремі елементи цієї проблеми були висвітлені у монографічному дослідженні про перегуки поетичної спадщини бельгійського поета у творчості І. Франка, В. Стефаника та Б.-І. Антонича. Вагомим є акцентування на тій ролі, яку відіграли польські періодичні видання зазначеного періоду для пізнання українськими письмен- никами Галичини творчості Е. Вергарна. Практична вартість. Стаття може стати підґрунтям для глибшого прочитання спадщини видатного бельгійського французькомовного поета, пізнання його поетики в теоретичному і перекладознавчому аспектах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Микуш, С. "Поезія в прозі Василя Стефаника. Поетика". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філологічна, Вип. 39, ч. 1 (2007): 207–15.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Полєк, В. "Богдан Лепкий - дослідник творчості В. Стефаника". Krakowskie zeszyty ukrainoznawcze 7, № /8 (1998): 221–33.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Лисенко, Н. "Постать Василя Стефаника в творчості Євгена Маланюка". Krakowskie zeszyty ukrainoznawcze 7, № /8 (1998): 259–64.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Райківський, Ігор. "ОСОБИСТІ ФОНДИ ВОЛОДИМИРА ГРАБОВЕЦЬКОГО В АРХІВНИХ УСТАНОВАХ ЛЬВОВА ТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 7–13. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.7-13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано особисті фонди в архівних установах Львова та Івано-Франківська Володимира Грабовецького – доктора історичних наук, професора, першого завідувача кафедри історії України в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника. Він залишив значну творчу спадщину – десятки книжкових видань, сотні статей, та наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. передав свою приватну збірку на зберігання у відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника (фонд № 268) та Державний архів Івано-Франківської області (фонд № 2173, 832 справи). Серед матеріалів приватної колекції В. Грабовецького – документи біографічного характеру (оригінали й копії свідоцтв, дипломів, почесних грамот і т. п.), авторські рукописи монографій і статей, сценарії телепередач, творчі заготовки, листування з різними науковими і громадськими організаціями, видавництвами, своєю родиною, документація установ, у яких працював вчений, викладач і громадський діяч (наукові звіти В. Грабовецького в Інституті суспільних наук АН УРСР, матеріали про присвоєння вченого звання професора, витяги з протоколів засідань кафедри історії України Прикарпатського національного університету та ін.), тексти лекцій, книги з дарчими написами, періодичні видання, краєзнавча література, дипломні роботи, що захищалися під керівництвом професора, тощо. Опрацювання матеріалів особистих фондів В. Грабовецького в державних архівних і бібліотечних установах Львова та Івано-Франківська є цінним не тільки безпосередньо для дослідження його життя і діяльності: особливостей характеру, творчої діяльності, взаємин з людьми, які оточували, а й духу тогочасної епохи крізь призму документів особового походження. Приватна колекція В. Грабовецького як окремий вид першоджерел (документи особового походження) набуває особливого значення на тлі методологічного пошуку в сучасній українській історіографії, коли стало популярним вивчення історії повсякденності та антропологічний підхід до історичного минулого. Ключові слова: особисті фонди, приватна колекція, архівні установи, джерела особового походження, Володимир Грабовецький, відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, Державний архів Івано-Франківської області.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Бейбалаев, Ветлугин Джабраилович, Vetlugin Dzhabrailovich Beybalaev, Абутраб Александрович Аливердиев, Abutrab Aleksandrovich Aliverdiev, Рамазан Абдуллаевич Магомедов, Ramazan Abdullaevich Magomedov, Рашид Русланович Мейланов, Rashid Ruslanovich Meilanov, Энвер Нариманович Ахмедов та Enver Narimanovich Akhmedov. "Моделирование процессов промерзания одномерным уравнением теплопроводности с операторами дробного дифференцирования". Вестник Самарского государственного технического университета. Серия «Физико-математические науки» 21, № 2 (2017): 376–87. http://dx.doi.org/10.14498/vsgtu1492.

Повний текст джерела

Анотація:

В работе исследована задача Стефана в обобщении для фрактальных сред с применением аппарата производных дробного порядка в смысле Капуто по времени. Построена разностная схема. Разработан алгоритм и создана программа численного решения задачи Стефана с оператором дробного дифференцирования. Для начальных условий и параметров замерзающего грунта получены зависимости температурного поля от координаты и времени при различных значениях дробного параметра $\alpha $. Оценены функциональные зависимости движения межфазной границы для обобщенного условия Стефана в зависимости от значения $\alpha$. Установлено, что с уменьшением $\alpha$ процесс промерзания замедляется.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Сергій, Виткалов. "НАРОДНА МУЗИЧНА КУЛЬТУРА ЯК ФАКТОР НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (6 лютого 2021): 252–54. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.393.

Повний текст джерела

Анотація:

Рецензія на монографію: Фабрика-Процька О. Р. Народна музична культура лемків і русинів Карпатського регіону: традиція, трансформація, ідентифікація. Івано-Франківськ: ДВНЗ «Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника»; підприємець Супрун В. П., 2020. 492 с. + 24 іл.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Єгрешій, Олег, та Руслан Делятинський. "РЕГІОНАЛЬНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ “ЄПИСКОП ЮЛІАН ПЕЛЕШ В РЕЛІГІЙНО-ЦЕРКОВНОМУ І ГРОМАДСЬКОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ” (до 175-річчя від дня народження)". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 224–26. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.224-226.

Повний текст джерела

Анотація:

3 січня 2018 р. відомому українському релігійно-церковному і громадському діячеві, першому єпископу Станиславівської єпархії Юліанові Пелешу виповниться 175 років. З метою збереження історичної пам’яті про релігійного діяча, належного відзначення ювілею ієрарха Івано-Франківський богословський університет імені св. Івана Золотоустого разом з Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника за підтримки Івано-Франківського Архієпархіального управління УГКЦ та Івано-Франківської обласної державної адміністрації провели регіональну науково-практичну конференцію. Співголовами конференції виступили Кир Володимир Війтишин – Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський УГКЦ, Ігор Цепенда – ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор політичних наук, професор. Членами організаційного комітету були: доктор східного канонічного права, ректор Івано-Франківського богословського університету імені св. Івана Золотоустого Олександр Левицький, габілітований доктор богослов’я, віце-ректор з наукової роботи Івано-Франківського богословського університету імені св. Івана Золотоустого Річард Горбань, доктор історичних наук, професор кафедри етнології і археології, декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Микола Кугутяк, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Райківський, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Олег Єгрешій, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Андрій Королько, доктор історичних наук, професор кафедри документознавства та інформаційної діяльності Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Олег Малярчук та кандидат історичних наук, викладач кафедри гуманітарних і фундаментальних дисциплін Івано-Франківського навчально-наукового інституту менеджменту Тернопільського національного економічного університету, науковий співробітник Інституту історії Церкви Івано-Франківського богословського університету імені св. Івана Золотоустого Руслан Делятинський.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Марусяк, М. "Особливості індивідуального мовлення В. Стефаника (за його епістолярієм)". Мовознавчі студії, Ч. 2 (2007): 196–99.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Марусяк, М. "Концепти "любов", "біль" в епістолярних текстах Василя Стефаника". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філологічна, Вип. 46, ч. 1 (2009): 238–45.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Лазарович, Ольга. "Метафора та її функції в новелах Василя Стефаника". Język. Religia. Tożsamość. 1, № 23 (29 липня 2021): 83–93. http://dx.doi.org/10.5604/01.3001.0015.0293.

Повний текст джерела

Анотація:

The article deals with the metaphor and metaphor constructions in the novels by Vasyl Stefanyk. In linguistics, metaphor is one of the ways to understand and knowledge of the world, so in the language system metaphor is interpreted as a universal mechanism of semantic change, it has an anthropocentric nature and is based on semantic and conceptual knowledge of the world. In Vasyl Stefanyk's artistic world, metaphor is a mean of creating portrait characteristics and images, and often performs an evaluative function.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Горак, Р. "Будинок Стефана Біляка в городку". Дзвін, № 11 (877) (2017): 130–57.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Rembiszewska, Dorota Krystyna. "ЛАТГАЛИЯ В ПОЛЬСКОЙ ПРЕССЕ И ПИСЬМАХ КОНЦА XIX И НАЧАЛА XX ВЕКА". Via Latgalica, № 9 (5 травня 2017): 105. http://dx.doi.org/10.17770/latg2017.9.2709.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом исследования является образ Латгалии, отраженный в статьях польских этнографов XIX века, проводящих исследования на территории бывшей польской Ливонии: Стефании Уляновской (Stefania Ulanowska) – в её статьях, неопубликованных фрагментах Латышей Инфлянт Польских (Łotysze Inflant Polskich), а также в письмах (хранимых а Научном Архиве Польской академии наук и Польской академии знаний в Кракове (Archiwum Polskiej Akademii Nauk i Polskiej Akademii Umiejętności, Kraków), шифр I-29a), в письмах, находящихся в материалах Яна Карловича в Lietuvos valstybės istorijos archyvas (Fondas 1135, ap. 10) и в статьях Зигмунта Глогера (Zygmunt Gloger), опубликованных в «Варшавской Библиотеке» („Biblioteka Warszawska”) 1880 г. и «Физиографическом Дневнике» („Dziennik Fizjograficzny”) 1881 г. В письмах и статьях Стефании Уляновской Латгалия (она не пользуется этим названием, а употребляет термин Польские Инфлянты – Inflanty Polskie) автор показывает, землю очень интересную своей первобытностью, а также огромными возможностями исследования территории слабо изученной народоведами и археологами. Особенное место в текстах Уляновской занимают город Виляны и его окрестности, которые описываются описанные ею в работе Łotysze Inflant Polskich («Латыши польской Ливонии») («Латыши Инфлянт Польских»?). Письма являются своеобразной глоссой к этому труду. Статьи Зигмунта Глогера сосредоточены на древнем прошлом Латгалии, поскольку относятся к археологическим исследованиям проводимым в бывшей польской Ливонии. Его тексты прежде всего касаются археологических раскопок проведенных в Мариенгаузене (в настоящее время Виляка – Viļaka), которые дали возможность представить выбранные обычаи, верования, этнические проблемы этой территории. Кроме того, Глогер вспоминает давные верования Латышей, проживающих в окрестностях Мариенгаузена, описывая традиции связанные с изготовлением хлеба на Подляшье.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Дехтярьова, Олена Віталіївна. "Лексичні запозичення в компонентному складі діалектних фразеологізмів (на матеріалі художніх творів західноукраїнських письменників кінця XIX – початку XX ст.)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 2 (3 грудня 2013): 23–29. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.451.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про діалектні фразеологічні одиниці з компонентами-запозиченнями, зафіксованими у художніх творах Л. Мартовича, В. Стефаника, Г. Хоткевича, М. Черемшини. Досліджуються взаємозв’язки української мови з іншими національними мовами, шляхи запозичення лексем та стилістичний потенціал діалектних фразеологічних одиниць.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Василенко, М. М. "Філософія освіти в творчості Стефана Яворського". Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Історичне релігієзнавство", вип. 4 (2011): 52–60.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Терещенко, М. Є. ""Тремтіння вічного" в поезії Стефана Малларме". Зарубіжна література в школах України, № 1 (2008): 32–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Терещенко, М. Є. ""Тремтіння вічного" в поезії Стефана Малларме". Всесвітня література та культура в навчальних закладах України, № 9 (2008): 17–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Филюшкин, А. И. "Завоевание Стефаном Баторием Полоцка в 1579 г. в европейском нарративе". Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 2. История, вып. 1 (2014): 5–11.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Филюшкин, А. И. "Завоевание Стефаном Баторием Полоцка в 1579 г. в европейском нарративе". Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 2. История, вып. 1 (2014): 5–11.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Козлик, Ігор. "Літературознавча полоністика на кафедрі світової літератури і порівняльного літературознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Бібліографія праць з 1997 до початку 2020 року)". Sultanivski Chytannia, № 9 (1 травня 2020): 132–48. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2020.9.132-148.

Повний текст джерела

Анотація:

У бібліографічному покажчику представлено науковий і навчально-методичний доробок працівників кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства у галузі літературознавчої полоністики у період з 1997 року, тобто з часу першої публікації після відкриття на Факультеті філології ПНУ імені Василя Стефаника відділення полоністики й аспірантури з порівняльного літературознавства при кафедрі світової літератури, і до початку 2020 року включно. Джерела розташовані у хронологічному порядку (в межах років в алфавітному порядку) і описані у відповідності до Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015. Ключові

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Казанова, О. "Композиційна та смислова роль монологічного мовлення у творах В. Стефаника". Проблеми сучасного літературознавства, Вип. 24 (2017): 70–77.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Вујошевић, Жарко. "ВРАЊИНА И СВ. АРХАНЂЕЛИ У ЈЕРУСАЛИМУ – ЈОШ ЈЕДАН ОСВРТ НА ТРАДИЦИЈУ ДАРОВНЕ ПОВЕЉЕ ЦАРА СТЕФАНА ДУШАНА VRANJINA AND THE HOLY ARCHANGELS MONASTERY IN JERUSALEM – АNOTHER LOOK AT THE TRADITION OF EMPEROR STEFAN DUŠAN’S DONATION CHARTER". Историјски часопис, № 66/2017 (31 грудня 2017): 237–55. http://dx.doi.org/10.34298/ic1766237v.

Повний текст джерела

Анотація:

Апстракт: Када је у мају прошле године (2016) у Митрополији црногорско-приморској пробуђено шире интересовање за статус манастира Врањине у средњем веку, у средишту пажње нашла се и повеља цара Стефана Душана из средине 14. столећа, којом је, између осталог, ова обитељ на некадашњем острву у Скадарском језеру требало да буде потчињена манастиру Св. арханђела Михаила и Гаврила у Јерусалиму. Иако се о том документу занимљивог садржаја у науци доста писало, чини се да тема нипошто није исцрпљена. Уместо оригинала сачувана су три примерка неједнаке традиције – настала у различито време, у различитим околностима и са различитим побудама. Циљ рада је да унеколико допуни одавно започету расправу (најпре између осталих И. Руварац, касније В. Мошин, у новије време Ђ. Бубало) о њиховом међусобном односу и степену аутентичности. Посебна пажња поклања се хиландарском примерку (Хил. 131) и његовој изворној вредности, уз разматрање о могућем предлошку према коме је сачињен. Рад садржи ново издање диспозитива, санкције и завршних формула овог акта. Уз његов снимак, у прилогу се дају и фотографије дубровачког примерка (са датумом 1348). Кључне речи: манастир Врањина, манастир Св. арханђела у Јерусалиму, манастир Хиландар, Дубровник, Стефан Душан, повеље, традиција докумената, издање.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Boyko, V. H. "Військово – політичні плани Стефана Баторія щодо Московської держави у 1584-1587 рр." Grani 18, № 9 (17 липня 2015): 107–11. http://dx.doi.org/10.15421/1715185.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено військово – політичні плани Стефана Баторія. Проаналізовано відносини Речі Посполитої та Московської держави у 15841587 рр. в контексті міжнародних відносин у Центрально – Східній Європі. Складна внутрішньодержавна ситуація після смерті Івана Грозного спричинила виникнення кризи в Московській державі, що у свою чергу спровокувало сусідів до активних дій на зовнішньополітичній арені. В результаті непідтримки частиною шляхти поглядів Стефана Баторія виникла ідея укладення унії між Річчю Посполитою і Московською державою. У даній роботі автором досліджено та узагальнено погляди та плани польськолитовської еліти на вирішення проблем на східному кордоні з Московською державою. Шляхта не мала єдиного погляду на питання відносин з Московською державою, тож королю і його оточенню довелось різними способами добиватись втілення власного варіанта розвитку подій. Частина шляхти на чолі з Яном Замойським протиставляла свою концепцію побудови відносин з Московською державою планам Стефана Баторія. Також важливе значення мала позиція литовської шляхти. Досліджуються методи польського короля, його взаємодія з Папою Римським у питанні політики стосовно Московської держави. Проаналізовано позицію різноманітних груп шляхти Речі Посполитої, яку вони обстоювали на сеймиках та сеймах. У публікації розглядаються тогочасні посольства та їх результати. Досліджено основні спірні питання в політиці обох держав.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Волковецький, Степан, та Ігор Райківський. "ВІДЗНАЧЕННЯ 150-РІЧЧЯ ВІД ЧАСУ СТВОРЕННЯ “ПРОСВІТИ” В ПРИКАРПАТСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ім. В. СТЕФАНИКА". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 227–30. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.227-230.

Повний текст джерела

Анотація:

13 грудня 2018 року в ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” відбулася Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 150-річчю від часу створення “Просвіти”. Вона була організована Івано-Франківським обласним об’єднанням ВУТ “Просвіта” та кафедрою історії України і методики викладання історії Прикарпатського університету при підтримці Івано-Франківської обласної держадміністрації, Івано-Франківської обласної ради, Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Історичне значення товариства “Просвіта” в національному житті українського народу важко переоцінити. Вона виникла 8 грудня 1868 р. у Львові в умовах бездержавного існування українців, що перебували під владою двох імперій – Романових і Габсбургів. Імперська влада здавалася непорушною, а простий народ в абсолютній більшості був неписьменним. Майбутнє русинів-українців як окремого народу, відмінного від поляків і росіян-“великоросів”, могло виглядати для багатьох сучасників практично безнадійним. Політичну ситуацію влучно передав поетичним словом російський письменник українського походження (його нащадки були запорізькі козаки, що після заборони Січі переселилися на Кубань) Володимир Гіляровський у 1886 р.: В России две напасти Внизу власть тьмы, А наверху – тьма власти. Цей вірш-експромт стосувався Російської імперії, але схожа ситуація в ХІХ ст. була в Австрійській (з 1867 р. – Австро-Угорській) монархії. За умов імперської влади український народ залишався неосвіченим (рівень писемності на початок ХІХ ст. становив лише 5%), а правляча “верхівка” аж ніяк не хотіла поступатися владою. Виходило своєрідне “зачароване коло”, становище, з якого, здавалося, не було виходу. Однак тогочасна українська інтелігенція, в руслі національних рухів “недержавних народів” того часу, знайшла формулу, що принесла успіх у боротьбі за національне самоствердження. Ця формула вміщувалася в одне, але ємке слово, що дало назву новоствореній культурно-освітній організації – “Просвіта”. Щоправда, успіх в українському національному русі прийшов не відразу, це був шлях копіткої, наполегливої роботи освічених верств населення серед простолюду. Можливість для створення і діяльності “Просвіти” дали демократичні реформи і децентралізація внутрішнього устрою в Габсбурзькій монархії в 1860–1870-х рр.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Попко, І. В. "Поезія рожі та лілеї (листування та поезії в прозі О. Кобилянської та В. Стефаника)". Літературознавчі студії, Вип. 21, ч. 2 (2008): 140–45.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Pochapska, Mar’yana. "Музично-критична діяльність митців львова в умовах радянської ідеології (на прикладі щоденної львівської преси 1939-1941 рр.)". Музичне мистецтво і культура 23 (30 листопада 2016): 142–54. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2016-23-142-154.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження полягає у представленні тенденцій та обґрунтуванні стилістичних змін в сфері музичної журналістики за умов ідеологічного тиску. Аналітична частина побудована на дослідженні музичної публіцистики – її стилю письма та естетики; виявленні та оцінці якостей музичного критика в умовах тоталітарного режиму. Методологія дослідження заснована на контент- та консенс-аналізі – найчастіше застосовуваних методів у журналістикознавстві. Наукова новизна. Публікації на музичну тематику періоду радянської окупації у Львові (1939-1941рр.) досі ще не отримали ґрунтовного осібного вивчення. Неопрацьованість цінного фактологічного матеріалу спонукає звернутися до цієї теми під новим кутом зору, з позицій сьогодення. Висновки. Розглянуто стан музично-критичної діяльності львівських митців в умовах тоталітарного режиму. Серед них – композитори В.Барвінський, В.Витвицький, та музикознавці Зоф’я Лісса і Стефанія Лобачевська. Проаналізовано вибрані музично-критичні публікації у львівській радянській пресі періоду 1939-1941 рр. – україномовних газетах «Вільна Україна», «Ленінська молодь» та польськомовній «Czerwony sztandar».Ключові слова: музична критика, музична публіцистика, радянська преса, ідеологія, В.Барвінський, Зоф’я Лісса, Стефанія Лобачевська

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Баран, Є. "Художньо-естетичні погляди Василя Стефаника (на матеріалі листування із В. Морачевським)". Krakowskie zeszyty ukrainoznawcze 7, № /8 (1998): 153–69.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Романов, С. "Етико-естетичні основні категорії трагізму в Лесі Українки та Василя Стефаника". Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки, № 8 (333) (2016): 139–45.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Романов, С. "Етико-естетичні основні категорії трагізму в Лесі Українки та Василя Стефаника". Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки, № 8 (333) (2016): 139–45.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Пустовіт, Валерія Юріївна. "«Моя література – в моїх листах» (літературно-культурний дискурс епістолярію Василя Стефаника)". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 6 (25 вересня 2015): 207–11. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v6i0.1260.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються листи письменника крізь призму його життєпису й творчості. Доведено, що епістолярна спадщина є ключем до творчої лабораторії новеліста, виокремлено жанрово-тематичні особливості листів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

A.Ye., Chernysh. "DISCOURSE OF NEUROSIS IN S. PROTSYUK’S NOVEL “ROSE OF RITUAL PAIN”." South archive (philological sciences), no. 88 (December 16, 2021): 13–22. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-88-2.

Повний текст джерела

Анотація:

The purpose of the article is to analyze the mechanism of the emergence and functioning of the discourse of neurosis of Vasyl Stefanyk on the material of the artistic and biographical novel by S. Protsyuk “Rose of Ritual Pain”.Methods of analysis, synthesis, description, interpretation, psychoanalytic methodology, postcolonial reading were used to analyze the set goal.Research results. The novel presents a wide range of artistic psychoanalytic tools – unconscious processes of mental development of the hero, traumas and traumatic events in the life of Vasily Stefanyk, a body of mental inspirations, built on numerous fears, neuroses, pain, a number of associations and suggestions, well-associated images and visionary discourses, indepth archetypes. It was found that neurosis is a natural consequence of the intensified struggle of various incarnations of Vasyl Stefanyk, which he tried to reconcile with each other. Significant aspects of the appearance and functioning of the neurotic state of the hero added children’s trauma, fears, complexes, stress, excessive anxiety. Internal tension and early childhood trauma formed deeply associated images of the beast with the bloody paw and the Bullet of Alarm as fundamental neurotic factors. The Oedipus complex and the conflict between the real idea of oneself and one’s ideal self also significantly developed the neurotic way of life of Vasyl Stefanyk. It is established that the image of Vasyl Stefanyk in the novel is marked by dispersive tension, excessive anxiety, which led to the emergence of a depressive, melancholic and partly infantile worldview. It was found that creativity helped the character to alleviate tension, fears, guilt, sins.Conclusions. The image of Vasyl Stefanyk in the novel is marked by neurosis, the key components of which are excessive anxiety, depression, actually neurotic and mental disorders in behavior, fears and addictions, communication problems, the Oedipus complex, multiple personality. Important psychoanalytic codes for the interpretation of the neurotic type of personality are the deep personal associations of the Bullet of Alarm and the beast with the bloody paw, which express the neurotic discourse of the protagonist’s performance.Key words: neurosis, fear, trauma, anxiety, association. Мета статті – на матеріалі художньо-біографічного роману С. Процюка «Троянда ритуального болю» проаналізувати механізм появи і функціонування дискурсу неврозу Василя Стефаника.Для аналізу поставленої мети використано дослідницькі прийоми систематизації, класифікації та узагальнення, застосовано психоаналітичну методологію, постколоніальне прочитання.Результати дослідження. У романі представлений широкий художній психоаналітичний інструментарій – неусвідомлені процеси психічного розвитку героя, травми і травматичні події у житті Василя Стефаника, корпус душевних інспірацій, розбудованих на численних страхах, неврозах, болях, низка асоціацій і сугестій, вдало засоційованих образів тривоги і неспокою, хитросплетених сновидного й візійного дискурсів, поглибленої архетипіки. Зʼясовано, що невроз є закономірним наслідком утривавленої боротьби різних іпостасей Василя Стефаника, які він намагався примирити між собою. Вагомих аспектів появи і функціонування невротичного стану героя додали дитячі травми, страхи, комплекси, стреси, надмірна тривожність. Внутрішня напруга й рання дитяча травма виформували глибоко засоційовані образи звіра із кривавою пащекою і Кулі Тривоги як засадничих невротичних факторів. Едіпів комплекс і конфлікт між реальним уявленням себе та своїм ідеальним Я також вагомо розвивали невротичний спосіб життєукладу Василя Стефаника. Встановлено, що образ Василя Стефаника в романі відзначається дисперсійною напругою, надмірною тривожністю, що призвело до появи депресійного, меланхолійного і почасти інфантильного світоставлення. Зʼясовано, що творчість допомагала персонажеві притлумлювати напругу, страхи, відчуття провини, гріхи.Висновки. Образ Василя Стефаника в романі маркований неврозом, ключовими складниками якого є надмірна тривога, депресія, власне невротичні і психічні зриви в поведінці, страхи і залежності, проблеми в комунікації, Едіпів комплекс, множинна особистість. Важливими психоаналітичними кодами потрактування невротичного типу особистості є глибинні осібні асоціації Кулі Тривоги та звіра із кривавою пащекою, що увиразнюють невротичний дискурс виповнення головного героя.Ключові слова: невроз, страх, травма, тривога, асоціація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Лазірко, Н. "Творчість Стефана Цвейга в літературознавчій оцінці Юрія Клена". Актуальні питання гуманітарних наук, Вип. 3 (2012): 311–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Васильев, А. Г. "Проблемы польской национальной идентичности в наследии Стефана Чарновского". Славяноведение, № 4 (2015): 22–31.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Harkavskyi,, I. V., та L. I. Knysh. "МОДЕЛЮВАННЯ ЕНЕРГОПЕРЕНОСУ В ФАЗОПЕРЕХІДНОМУ ТЕПЛОАКУМУЛЯТОРІ СОНЯЧНОЇ ТЕРМОДИНАМІЧНОЇ УСТАНОВКИ". Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій 2, № 32 (22 грудня 2020): 5–14. http://dx.doi.org/10.15421/4220011.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено числове дослідження процесів фазового переходу «тверде тіло – рідина» в тепловому акумуляторі сонячної термодинамічної установки. В основі математичної моделі та числового алгоритму покладено метод “Mushy Layer”, який відображає фізичну суть явища. Комп’ютерне моделювання задачі Стефана дозволило виявити особливості процесу фазового переходу, визначити розподіл температур в рідкій та твердий фазі, товщину твердої та рідкої фаз теплоакумулюючого матеріалу, швидкість руху границі розподілу фаз.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Коваленко, В. В. "Нові наукові підходи до дослідження всеукраїнського референдуму в системі референдної демократії". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 4, № 92 (17 грудня 2020): 346–49. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.92.346-349.

Повний текст джерела

Анотація:

Рецензія підготовлена на монографію «Всеукраїнський референдум у системі референдної демократії», авторами якої є доктори юридичних наук, професори Р. Л. Стефанчук та В. Л. Федоренко. У монографії розкривається процес утвердження всеукраїнського референдуму в системі референдної демократії. Монографія є вагомим здобутком не лише для вітчизняної правничої науки, а й теоретико-методологічною основою для прийняття та реалізації майбутнього закону про здійснення народовладдя через всеукраїнський референдум.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Семин, Михаил Александрович, Mikhail Aleksandrovich Semin, Артем Вячеславович Зайцев, Artem Vyacheslavovich Zaitsev, Лев Юрьевич Левин та Lev Yur'evich Levin. "Численное решение обратной задачи Стефана при анализе искусственного замораживания породного массива". Математическое моделирование 33, № 2 (лютий 2021): 93–108. http://dx.doi.org/10.20948/mm-2021-02-07.

Повний текст джерела

Анотація:

Рассмотрена проблема параметризации модели теплопереноса в породном массиве в условиях его искусственного замораживания. Для уточнения параметров модели по данным измерений температуры породного массива в контрольно-термических скважинах предлагается решать коэффициентную обратную задачу Стефана. В работе рассмотрена постановка обратной задачи, предложен и реализован численный алгоритм ее решения. Численный алгоритм основан на итерационной минимизации сглаживающего функционала рассогласований измеренных и вычисленных температур в контрольно-термических скважинах. Исследованы свойства сглаживающего функционала в фазовом пространстве теплофизических свойств породного массива и особенности выбора параметров сглаживающего функционала.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Дзендзелюк, Леся, та Любовь Льода. "РАРИТЕТНОЕ ИЗДАНИЕ XIX ВЕКА “ВИЗАНТИЙСКИЕ ЭМАЛИ” ИЗ ФОНДА ЛННБУ ИМЕНИ В. СТЕФАНИКА". Научный взгляд в будущее, № 23-01 (30 листопада 2018): 120–24. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2021-23-01-019.

Повний текст джерела

Анотація:

Незважаючи на сучасні тенденції надання користувачам бібліотек інформації в електронній формі, незамінимим залишається матеріальне вивчення джерел рукописної чи друкованої спадщини. Аналіз конструктивних характеристик, оцінка методів творення давньої книг

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Королько, Андрій, та Андрій Королько. "“У ЛЕЩАТАХ РАДЯНСЬКОЇ ЦЕНЗУРИ …” УКРАЇНСЬКА ІСТОРИЧНА НАУКА І ДУМКА 1950–1980-х рр. КРІЗЬ ПРИЗМУ ЛИСТУВАННЯ ВОЛОДИМИРА ГРАБОВЕЦЬКОГО". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 32–38. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.32-38.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті показана радянська цензурована дійсність 1950–1980-х рр., в якій працював Володимир Грабовецький і творився його науковий доробок. У статті коротко проаналізоване листування вченого з українськими радянськими істориками 1950–1980-х рр., яке зберігається у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника. Листування з радянськими істориками стосувалося різних аспектів діяльності професійної діяльності В. Грабовецького: збору наукових матеріалів, підготовки до захисту кандидатської і докторської дисертацій, участі у виданні колективних монографій, співпраці з академічними науковими установами (Інститут історії АН УРСР, Інститут суспільних наук АН УРСР). Автор відзначає, що збережений Володимиром Грабовецьким епістолярний корпус джерел сьогодні є корисним для сучасних українських дослідників, що вивчають тему впливу цензури на українську радянську історичну науку і думку в системі Академії наук УРСР.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

БУДНИК, Олена. "ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ УЧНІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Освітні обрії 50, № 1 (22 лютого 2020): 140–45. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.140-145.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено актуальність проблеми підготовки вчителя до використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітньому процесі в контексті впровадження реформи Нової української школи. Обґрунтовано значення цифрових технологій в організації дистанційного навчання закладів освіти в умовах карантину. Наголошено на потребі запровадження репозитаріїв відкритого доступу з освітнім і науковим контентом, що вможливить альтернативні шляхи отримання знань попри часові чи просторові обмеження. Висвітлено переваги та негативні сторони використання ІКТ у навчанні дітей з особливими освітніми потребами. Визначено особливості створення ефективного комп’ютерно інтеґрованого освітнього середовища закладу освіти. Представлено результати емпіричного дослідження з виявлення ставлення майбутніх учителів до питань розвитку цифрової грамотності учнів за напрямами: інформація, дані та медіаграмотність; цифрова комунікація та співпраця; відповідальне використання та вирішення проблем з допомогою ІКТ. Подано результати ранжування студентами Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника важливих для цифрової грамотності вчителя позицій, а саме: цифрове суспільство; електронне врядування; електронна освіта; дистанційне навчання; безпека в цифровому суспільстві.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Купчинська, Л. "Екслібрісна Шевченкіана у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника". Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, Вип. 9 (25) (2017): 525–47.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Купчинська, Л. "Екслібрісна Шевченкіана у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника". Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, Вип. 9 (25) (2017): 525–47.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Подлісецька, О. О. ""Камінний хрест" В. Стефаника та "Міф про Сізіфа" А. Камю: екзистенційні виміри". Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія "Філологічні науки", № 1 (7) (2014): 94–98.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Буздов, Беслан Каральбиевич, та Beslan Karal'bievich Buzdov. "Об одной двумерной краевой задаче типа Стефана, возникающей в криохирургии". Итоги науки и техники. Серия «Современная математика и ее приложения. Тематические обзоры» 167 (2019): 21–26. http://dx.doi.org/10.36535/0233-6723-2019-167-21-26.

Повний текст джерела

Анотація:

В работе приведены постановка и метод решения задачи замораживания живой биологической ткани плоским криоаппликатором круглой формы. Модель представляет собой двумерную краевую задачу типа Стефана с нелинейными источниками тепла специального вида, обеспечивающими реально наблюдаемую пространственную локализацию температурного поля. Приведены результаты некоторых расчетов на ЭВМ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Арутюнян, Роберт Владимирович, та Robert Vladimirovich Harutyunyan. "Граничные интегральные уравнения задачи Стефана в терминах времени фазового перехода". Итоги науки и техники. Серия «Современная математика и ее приложения. Тематические обзоры» 192 (березень 2021): 3–19. http://dx.doi.org/10.36535/0233-6723-2021-192-3-19.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассмотрен новый численный метод для решения задачи Стефана, использующий функцию времени фазового перехода. Осуществлен вывод нелинейного интегрального уравнения минимальной размерности. Описан эффективный численный метод решения интегрального уравнения. Вычислительные качества метода исследованы на примере решения практически важных задач оттаивания мерзлых грунтов при различных способах термического воздействия.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!