Дисертації з теми "Вітчизняна освіта"

Основні підходи до визначення сукупності заходів, необхідних для забезпечення зростання конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобалізації до нинішнього часу фактично сформовані. Потенціал України з погляду сучасних умов глобальної економіки визначається науковцями однозначно: домінуючими у майбутньому розвитку країни визнаються інтелектуальна та інноваційна складові.

Слова «евристика», «евристичний підхід», «евристичні методи», «творча діяльність» все частіше почали зустрічатися в сучасній оновленій освіті. Але декілька століть тому назад про це неможливо було навіть подумати. Авторитарний стиль ведення уроку, механічне запам’ятовування фактів, перевага монологічної діяльності на заняттях здавалось назавжди закріпились в нашій школі. Але починаючи з ХVII століття евристичні ідеї стали повільно проникати у сферу педагогіки й освіти. Евристичні підходи Сократа щодо здобування істин у навчальній практиці розвивалися і вдосконалювалися в працях багатьох видатних філософів і педагогів.

Той факт, що дипломи про вищу освіту та вчені ступені, отримані в Україні, не визнаються за кордоном, досить часто пояснюють недостатньо високим авторитетом наших вищих навчальних закладів. Насправді, причина недостатньо високого авторитету наших університетів за кордоном криється не у низькій якості освіти, а у невідповідності вітчизняної вищої школи освітнім стандартам західних країн.

У польській педагогічній науці присутнє широке, багатоаспектне та інтегральне розуміння проблематики регіоналізму. Публікації на цю тему проф. К. Денека спонукають читача до активної рефлексії. Презентоване у працях цього дослідника міждисциплінарне і глобальне розуміння регіоналізму, «польськості», патріотизму спонукає до мислення і до такої діяльності (насамперед освітньої), яка в результаті спрямовується на відродження відчуття локально-регіональної і національної гордості молодих співвітчизників. Всі згадані аспекти, без сумніву, є надзвичайно актуальними для української педагогіки.В польской педагогической науке присутствует широкое, многоаспектное и интегральное понимание проблематики регионализма. Публикации на эту тему проф. К. Денека побуждают читателя к активной рефлексии. Презентованное в трудах этого исследователя междисциплинарное и глобальное понимание регионализма, «польскости», патриотизма побуждает к мышлению и к такой деятельности (в первую очередь образовательной), которая в результате направляется на возрождение ощущения локально-региональной и национальной гордости молодых соотечественников. Все упомянутые аспекты, без сомнения, являются чрезвычайно актуальными для украинской педагогики. There being the wide, multidimensional and integral understanding of range of problems of regionalism in Polish pedagogical science. Publications are on this theme of prof. К. Denek induce a reader to the active reflection. The interdisciplinary and global understanding of regionalism, “Polishness”, patriotism is presented in labours of this researcher induces to thinking and to such activity (first of all educational) that as a result heads for the revival of feeling of locally-regional and national pride of young compatriots. All mentioned aspects, no doubt, are extraordinarily actual for Ukrainian pedagogics.

Систематизовано завдання маркетингу як засобу підвищення конкурентоспроможності вітчизняних ВНЗ на ринку науково-освітніх послуг
Систематизировано задачи маркетинга как способа повышения конкурентоспособности отечественных ВУЗ на рынке научно-образовательных услуг
Systematic task of marketing as a means of increasing the competitiveness of Ukrainian Universities in the market of scientific-educational services

На жаль, істиною є те, що наша держава і всі її інституції перебувають у стані системної кризи, тобто хвороби, вилікувати яку намагаємося з допомогою не байдужих до нас цивілізованих країн і міжнародних організацій. Ця криза охоплює всі сфери нашого життя, і в тому числі охорону здоров'я, реформуванню якої чиниться неабиякий спротив протягом усіх років існування новітньої української держави. Однією з причин неналежної, на думку суспільства, якості медичного обслуговування є недостатня, а інколи і просто погана, підготовка лікарів у вищих медичних навчальних закладах. Важко не погодитися з цим твердженням і нам, педагогам, що працюють на теренах вищої медичної освіти.

На жаль, істиною є те, що наша держава і всі її інституції перебувають у стані системної кризи, тобто хвороби, вилікувати яку намагаємося з допомогою не байдужих до нас цивілізованих країн і міжнародних організацій. Ця криза охоплює всі сфери нашого життя, і в тому числі охорону здоров'я, реформуванню якої чиниться неабиякий спротив протягом усіх років існування новітньої української держави. Однією з причин неналежної, на думку суспільства, якості медичного обслуговування є недостатня, а інколи і просто погана, підготовка лікарів у вищих медичних навчальних закладах. Важко не погодитися з цим твердженням і нам, педагогам, що працюють на теренах вищої медичної освіти.

У контексті даного напряму досліджень нас цікавлять НЗ «елітного» типу як такі, що зможуть «відібрати» хоча б вітчизняних «VIP-студентів» у зарубіжних конкурентів. Поділ НЗ на «еліт» та «економ» клас має схожість із поділом підприємств на малі та великі. І ті й інші повинні бути у кожній країні та світовій господарській системі; на малі припадає приблизно 80% зайнятих і 20% ВВП. Проте у жодній нормальній країні малий і великий бізнес не протиставляється один іншому, оскільки суб’єкти кожного із них виконують різні завдання. Так само відбувається й у сфері освіти. НЗ «еліт» та «економ» класів орієнтуються на власний сегмент ринку і не є яскраво вираженими прямими конкурентами. Проте перші мають стратегічне завдання – якісно конкурувати із зарубіжними НЗ та забезпечувати незалежність та захист національної економіки від зарубіжних суб’єктів господарювання. А одним із ефективних засобів захисту тут виступає наявність якісної сучасної майнової бази. Educational Institutions "elite" type can "take away" even domestic «VIP-students" at foreign competitors. The division of educational institutions into "elite" and "economy" class is similar to the division of companies on small and large. Both are to be in each country and the world economic system; small to account for about 80% of employment and 20% of GDP. Educational Institutions "elite" and "economy" class are guided by its own segment and is not pronounced direct competitors. However, the first strategic goal - qualitatively to compete with foreign competitors and to ensure independence and protect the national economy from foreign entities. And one of the most effective protection means here is the availability of high-quality modern property base.

У контексті даного напряму досліджень нас цікавлять НЗ «елітного» типу як такі, що зможуть «відібрати» хоча б вітчизняних «VIP-студентів» у зарубіжних конкурентів. Поділ НЗ на «еліт» та «економ» клас має схожість із поділом підприємств на малі та великі. І ті й інші повинні бути у кожній країні та світовій господарській системі; на малі припадає приблизно 80% зайнятих і 20% ВВП. Проте у жодній нормальній країні малий і великий бізнес не протиставляється один іншому, оскільки суб’єкти кожного із них виконують різні завдання. Так само відбувається й у сфері освіти. НЗ «еліт» та «економ» класів орієнтуються на власний сегмент ринку і не є яскраво вираженими прямими конкурентами. Проте перші мають стратегічне завдання – якісно конкурувати із зарубіжними НЗ та забезпечувати незалежність та захист національної економіки від зарубіжних суб’єктів господарювання. А одним із ефективних засобів захисту тут виступає наявність якісної сучасної майнової бази.
Educational Institutions "elite" type can "take away" even domestic «VIP-students" at foreign competitors. The division of educational institutions into "elite" and "economy" class is similar to the division of companies on small and large. Both are to be in each country and the world economic system; small to account for about 80% of employment and 20% of GDP. Educational Institutions "elite" and "economy" class are guided by its own segment and is not pronounced direct competitors. However, the first strategic goal - qualitatively to compete with foreign competitors and to ensure independence and protect the national economy from foreign entities. And one of the most effective protection means here is the availability of high-quality modern property base.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Інститут педагогіки НАПН України, Київ, 2011. У дисертації здійснено комплексний історико-педагогічний аналіз розвитку географічної складової у змісті вітчизняної початкової освіти в першій половині ХХ ст. Проаналізовано зміст навчальних планів, програм, підручників, навчальних і методичних посібників з географії і природознавства для початкової ланки освіти 1900–1948 рр. та історико-педагогічні праці. Виділено чотири періоди розвитку географічної складової змісту вітчизняної початкової освіти в першій половині ХХ ст.: І період (1900–1917 рр.) – розвиток географічного змісту початкової освіти на українських землях в умовах боротьби за створення національної школи; ІІ період (1917–1920 рр.) – розбудова географічної складової змісту початкової освіти в Україні в умовах становлення національної системи освіти; ІІІ період (1919–1931 рр.) – розвиток географічного змісту початкової освіти в УСРР в умовах шкільних освітніх експериментів й новаторства; ІV період (1931–1948 рр.) – реформування географічної складової у змісті початкової освіти в УРСР в умовах становлення радянської школи. Визначено чинники, які впливали на географічний зміст початкової освіти в кожний виділений період. Виявлено напрями застосування позитивних аспектів розвитку географічної складової у змісті вітчизняної початкової освіти першої половини ХХ ст. для сучасного реформування початкової ланки освіти.
The dissertation for the candidate degree of pedagogical sciences in specialty 13.00.01 – The General Pedagogy and the History of Pedagogy. – Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2011. In this dissertation was accomplished the complex historical and pedagogical analysis research as to development of geographical constituent in the content of domestic primary education in the first part of XX century. The content of educational plans, programs, and textbooks, educational and methodical manuals of geographical and natural history for primary chain of education in 1900–1948 was analyzed as well pedagogical history works. The four periods were outlined in developing of the geographical constituent of domestic primary education content in the first part of XX century: I period (1900–1917) – developing of the geographical content in primary education on Ukrainian lands in the conditions of struggling for creation of national school; II period (1917–1920) – building of the geographical constituent in the content of domestic primary education in Ukraine in the conditions of establishing of the national system of education; III period (1919–1931) – developing of the geographical content of primary education in Ukrainian Socialistic Soviet Republic under conditions of school educational experiments and innovations; IV period (1931–1948) – reformation of the geographical constituent in the content of primary education in Ukrainian Soviet Socialistic Republic under conditions of establishing of Soviet school. The factors which had influence on geographical content of primary education were pointed out in each outlined period. The directions of applying of the positive aspects of the geographical constituent development in the content of the national primary education in the first half of the twentieth century for the modern reform of primary-level education were determined.

Каракай Д. Р. Формування та підтримка лояльності споживачів до вітчизняних брендів КЗ ЗОЦ НТТУМ "Грані" ЗОР : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 073 "Менеджмент" / наук. керівник І. Г. Шавкун. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 110 с
UA : Кваліфікаційна робота магістра: 110 с., 28 рис., 10 табл., 52 джерел. Об’єктом кваліфікаційної роботи магістра є процес формування та підтримка лояльності споживачів до вітчизняних брендів. Предметом кваліфікаційної роботи магістра є соціально-економічні закономірності напрямів удосконалення процесу формування та підтримка лояльності споживачів до вітчизняних брендів Мета кваліфікаційної роботи магістра – вивчення процесу формування та підтримка лояльності споживачів до вітчизняних брендів, також розробка заходів щодо удосконалення. Методи дослідження: метод порівняльного аналізу та метод логічного узагальнення, функціональний метод, системно-структурний аналіз (при огляді теоретичних питань роботи); аналітичний метод та метод порівняльного аналізу (під час аналізу діяльності досліджуваного підприємства); метод експертних оцінок, багатофакторний аналіз, індексний метод та метод угрупувань (при розробці напрямів удосконалення ділової кар’єри персоналу). В результаті проведеного аналізу сформовано концепцію удосконалення механізмів управління людськими ресурсами в сучасних умовах та розроблено практичні рекомендації щодо підвищення рівня лояльності споживачів до КЗ ЗОЦ НТТУМ «Грані» ЗОР. На основі теоретичного матеріалу з у правління людськими ресурсами та аналізу механізмів управління одержані такі наслідки: розроблено пропозиції щодо удосконалення процесу підвищення процес формування та підтримка лояльності споживачів до вітчизняних брендів.
EN : Master’s qualification work: 110 pages, 28 figures, 10 tables, 52 sources. The object of the master’s qualification work is the process of forming and maintaining consumer loyalty to domestic brands. The subject of the master’s qualification work is the socio-economic laws of the directions of improving the process of formation and maintaining consumer loyalty to domestic brands The purpose of the master’s qualification work is to study the process of forming and maintain consumer loyalty to domestic brands, as well as to develop measures for improvement. Research methods: method of comparative analysis and method of logical generalization, functional method, system-structural analysis (when reviewing theoretical issues of work); analytical method and method of comparative analysis (during the analysis of the activity of the studied enterprise); peer review method, multivariate analysis, index method and group method (when developing directions for improving the business career of staff). As a result of the conducted analysis, the concept of improvement of the mechanisms of human resources management in modern conditions was formed and practical recommendations were developed to increase the level of consumer loyalty to the CL of the JSC NTTUM «Grani» ZOR. On the basis of theoretical material on human resource management and analysis of management mechanisms, the following consequences have been obtained: proposals for improving the process of enhancing the process of forming and maintaining consumer loyalty to domestic brands have been developed.

Блінцов, В. С., Жук Д. О. Особливості підготовки вітчизняних суднових електромеханіків в сучасних умовах / В. С. Блинцов, Д. О. Жук // Матеріали Всеукр. наук.-техн. конф. з міжнар. участю "Проблеми автоматики та електрообладнання транспортних засобів". – Миколаїв : НУК, 2012.
Підготовка осіб командного складу морського транспорту є найбільш відповідальною і трудомісткою задачею, порівняно із підготовкою фахівців, спрямованих на промислово-виробничий комплекс або його проектний сектор. Вказане обумовлюється необхідністю забезпечення відповідності випускників морських вищих навчальних закладів не тільки освітнім стандартам України, але й стандарту компетентності, визначному Міністерством інфраструктури України (в минулому Міністерством транспорту і зв’язку України) та вимогам міжнародних конвенцій (в т.ч. Міжнародній конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ-78) з поправками).

У дисертації вперше досліджено феномен педагогічної характеристики учня у вітчизняній освіті та педагогічній науці в середині ХІХ – другій половині ХХ століття, що стало результатом аналізу значного комплексу архівних та опублікованих історико-педагогічних джерел.
The dissertation first studies the phenomenon of pedagogical profiles of students in domestic education and education science in the middle of the XIX - second half of the XX century, which resulted from an analysis of a significant set of archival and published historical and pedagogical sources.

У дисертації досліджено виникнення і розвиток феномену педагогічної характеристики учня у вітчизняній освіті та педагогічній науці в середині ХІХ – другій половині ХХ століття, що стало результатом аналізу значного комплексу архівних та опублікованих історико-педагогічних джерел. Аргументовано, що аксіоматичним системотвірним концептом феномену педагогічної характеристики учня є індивідуальний підхід до учня. Доведено, що ядром досліджуваного феномену є два компоненти – теоретичний і практичний (процесуальний) – у їх концептуальній єдності й взаємозумовленості. Наукову аргументацію побудовано у такій послідовності: науково-педагогічні джерела про вивчення педагогом учня як передумова появи феномену педагогічної характеристики → теоретична розробка характеристики учня педагогами і психологами наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. → виокремлення і поширення феномену педагогічної характеристики в освітньому просторі на початку ХХ ст. → внесок вітчизняних педагогів і педологів у проблему вивчення учня та в методику складання характеристики (1920–1930-ті роки) → модернізаційні підходи до складання психолого-педагогічних характеристик учнів у вітчизняній педагогіці 40–80-х рр. ХХ ст. → феномен педагогічної характеристики учня в науково-методичній спадщині Василя Сухомлинського → тенденції та перспективи розвитку досліджуваного феномену. На основі вивчення феномену педагогічної характеристики доведено, що це не лише ефективний засіб вивчення учня, але й продуктивний інструмент у реалізації індивідуальної взаємодії з учнем, знаряддя для формування навичок, необхідних людині ХХ століття.
The dissertation first studies the phenomenon of pedagogical profiles of students in domestic education and education science in the middle of the XIX – second half of the XX century, which resulted from an analysis of a significant set of archival and published historical and pedagogical sources. The conceptual matrix of the study is a set of theoretical approaches (the basic is a phenomenological approach, with which hermeneutic, system-chronological, anthropological, personalistic, psychological, paradigmatic, regional, historiographical, and source-based methods, and micro-historical approaches are consistent at the macro level), methods (historical-structural, constructive-genetic, comparative, paradigmatic, retrospective, modeling, content analysis), principles (of historicism, objectivity, systematics, determinism). The scientific argumentation is built in the following sequence: scientific and pedagogical sources about the study of the student by the teacher as a prerequisite for the phenomenon of the pedagogical profile → theoretical development of the student's profile by teachers and psychologists in the late nineteenth - early twentieth century. → distinguishing and spreading the phenomenon of the pedagogical profile in the educational space in the early twentieth century → contribution of domestic teachers and pedologists to the problem of studying the student and in the method of compiling the profile (1920-1930s) → modernization approaches to compiling psychological and pedagogical profiles of students in domestic education science 40-80s of the twentieth century → the phenomenon of pedagogical profiles of the student in the scientific and methodological heritage of Vasyl Sukhomlynsky → trends and prospects of development of the studied phenomenon. The axiomatic system-forming concept of the phenomenon of the student's pedagogical profile is justified to be an individual approach to the student. Two components – theoretical and practical (procedural) – in their conceptual unity and interdependence are proved to be the core of the phenomenon of the pedagogical profile of the student. It is revealed and demonstrated how distinguishing and dissemination of the student's profile as a pedagogical phenomenon took place in the practice of educational institutions in the early twentieth century. Its purpose depended on the type of the educational institution and varied from the method of assessment (Kharkiv Women's Sunday School of H. Alchevska) to the means of studying the student by future teachers (Glukhiv Teacher's Institute, Kyiv 2nd Women's Theological School) and the final document on the student's stay in school (Kyiv Collegium of Pavlo Galahan). The student's profile as a pedagogical phenomenon became a document that summarized the educational activities and behavior of the student, his inclinations, and individual traits of character, and was submitted when entering institutions of higher education. The profile was included in the conduit list – one form of the student's characteristic, common in high schools at the beginning of the last century. It was found that in the 1920s and 1930s, using the method of observing the student's development, and anthropometric measurements, questionnaires, and testing, studying school documents, domestic education science as a synthetic science of the child developed on new principles and a widely used detailed profile of the student which contained physiological data, information about mental development, social conditions, the student's performance, living conditions (food, housing, clothing), social activity. Special structured plans for writing a description, in which the student's class orientation became one of the main points over time, were proposed. Given the social role of the educational team as a factor of social identification, which included all aspects of socialization based on the development of the moral sphere and behavior of children, the leading trend of these years was the study of students through the team – O. Zaluzhny (on the basis of reflexology), A. Makarenko – through the theory of educational group developed by him, where the personality is formed and the individuality is shown. It was found that on the eve of the defeat of pedology, the term "psychological and pedagogical profile", which will be used in pedagogical science after World War II, when the student's profile will be used as a basis for an individual approach to the student, was first used (S. Rubinstein, 1935). The peculiarities of the phenomenon of pedagogical profiles in the western region of Ukraine in the 1920s and 1930s are revealed, in particular, to highlight the contribution of local teachers to the development of methods for compiling pedagogical profiles (te use of psychographic schemes and maps of individuality). It is proved that the period of 1940-1980 is marked by the increased attention of education scientists and psychologists to the pedagogical profile and its active application in the practice of school work; the dismemberment of the semantic and methodological levels in the student's study organization by the student was overcome; new programs for studying students that simultaneously formed the structure of the profile were proposed on the basis of the latest scientific advances. During this period, several trends were distinguished: the characterization of the student as a prerequisite for an individual approach to the student with the requirements of determining the level of success and reflecting the ideological features of the "new Soviet" man; detailing the student study program with different degrees of specification of each item of the program and the plan of compiling the profile; deepening the study of age characteristics of students (junior, middle, senior classes). By comparative interpretation of V. Sukhomlinsky's activity and works, it is proved that the researched phenomenon was formed into a holistic construct in his scientific and pedagogical heritage: the teacher considered the profile both as a means of studying the student using the methods and principles developed by the teachers-predecessors and as the basis of the individual approach.
В диссертации исследован феномен педагогической характеристики ученика в отечественном образовании и педагогической науке в середине XIX – второй половине ХХ века, что стало результатом анализа значительного комплекса архивных и опубликованных историко-педагогических источников. Научную аргументацию построено в такой последовательности: научно-педагогические истоки изучения педагогом ученика как предпосылка появления феномена педагогической характеристики → теоретическая разработка характеристики ученика педагогами и психологами в конце XIX – начале ХХ вв. → выделение и распространение феномена педагогической характеристики в образовательном пространстве в начале ХХ в. → вклад отечественных педагогов и педологов в проблему изучения ученика и в методику составления характеристики (1920–1930-е гг.) → модернизационные подходы к составлению психолого-педагогических характеристик учащихся в отечественной педагогике 40-80-х гг. ХХ в. → феномен педагогической характеристики ученика в научно-методическом наследии Василия Сухомлинского → тенденции и перспективы развития исследуемого феномена. Аргументировано, что аксиоматичным системообразующим концептом феномена педагогической характеристики ученика есть индивидуальный подход к ученику. Доказано, что ядром феномена педагогической характеристики ученика является два компонента – теоретический и практический (процессуальный) – в их концептуальном единстве и взаимообусловленности. Установлено, что структуру характеристики определяла цель ее составления: научная – создание классификации характеров (А. Лазурский) – требовала четкого структурирования в соответствии с программой изучения ученика; практическая предусматривала реализацию индивидуального подхода к ученику через сбор информации (возраст, состав семьи, физические данные). Сочетание обоих подходов активизировало в конце XIX – начале ХХ вв. создание методик написания педагогической характеристики ученика в систематической форме (К. Ельницкий), путем алгоритмизированной работы будущих учителей по составлению характеристики (М. Грунский), в форме специальных методических пособий для учителя (Б. Комаровский, М. Павлова). Выявлено, что в 1920–1930-х гг., применяя метод наблюдения за развитием ученика, а также антропометрические измерения, анкетирование и тестирование, изучение школьной документации, отечественная педология как синтетическая наука о ребенке разработала на новых принципах и широко применяла подробную характеристику ученика, содержащую: физиологические данные, сведения об умственном развитии, социальные условия, успешность ученика, материально-бытовые условия (питание, жилье, одежда), общественную активность. Были предложены специальные структурированные планы написания характеристики, в которых со временем одним из главных пунктов стала классовая направленность ученика. Учитывая социальную роль воспитательного коллектива как фактора общественной идентификации, включавший все аспекты социализации на основе развития нравственной сферы и поведения детей, ведущей тенденцией этих лет было изучение ученика через коллектив – А. Залужный (на основе рефлексологии), А. Макаренко (на основе разработанной им теории воспитательного коллектива). Раскрыты особенности феномена педагогической характеристики в западном регионе Украины в 1920–1930-х гг., в частности показан вклад местных педагогов в разработку методики составления педагогической характеристики (использование психографическим схем и карт индивидуальности). Доказано, что период 1940–1980-х гг. отмечен усиленным вниманием ученых-педагогов и психологов к педагогической характеристике и активным ее применением в практике работы школы; была преодолена расчлененность содержательного и методического уровней в организации изучения педагогом ученика; предложено на основе новейших научных достижений новые программы изучения школьника, которые одновременно составляли структуру характеристики. Путем сопоставительно-сравнительной интерпретации деятельности и трудов В. Сухомлинского доказано, что в его научно-педагогическом наследии произошло оформление исследуемого феномену в целостный конструкт: характеристику педагог рассматривал и как средство изучения ученика с использованием разработанных педагогами-предшественниками методов и принципов, и как основу индивидуального подхода. Охарактеризован личный вклад отдельных ученых в развитие идей о сущности педагогической характеристики или практики ее применения, который заключается в разработке типологии учащихся на основе метода наблюдения (П. Лесгафт), эксперимента (Т. Лубенец) и концепции, в которой свойства темперамента связаны с индивидуальными различиями в особенностях телосложения (А. Вирениус), применении детальной программы изучения учащихся, построенной на собственном учении о личности, ее эндопсихических и экзопсихических особенностях (А. Лазурский), использовании специальных вопросников (А. Нечаев и Г. Россолимо), расширении цели составления характеристики с ударением на ее прогностической роли (И. Сикорский), разработке методики написания педагогической характеристики ученика в систематической форме (К. Ельницький), путем алгоритмизированной работы будущих учителей по составлению характеристики (М. Грунский), использовании специальных структурированных планов написания характеристики (И. Гук, А. Фигурин), изучении ученика через коллектив (А. Залужный, А. Макаренко), применении психографическим схем и карт индивидуальности (Д. Козий, М. Остапович Я. Ярема). На основе изучения феномена педагогической характеристики доказано, что это не только эффективное средство изучения ученика, но и производительный инструмент в реализации индивидуального взаимодействия с учеником, орудия для формирования навыков, необходимых человеку ХХ века.

Кваліфікаційна робота магістра складається з трьох розділів. Об’єкт дослідження – процес обліку основних засобів, здійснення аудиторських перевірок та аналітичне забезпечення відображення основного капіталу у державних установах . У роботі розглядаються теоретичні аспекти здійснення обліку та аудиту основних засобів у бюджетних закладах. Проаналізовано стан, динаміку основних засобів та вплив факторів на ефективність використання основних засобів досліджуваною установою Запропоновано використання нового програмного забезпечення для обліку основних засобів та створення служби внутрішнього аудиту в установі.
Thesis consists of three chapters. Object of study the process of accounting for fixed assets, carrying out audit verifications and analytical support for the display of capital stock in public institutions. Diploma thesis deals with theoretical aspects of aspects of accounting and audit of fixed assets in budgetary institutions The state, dynamics of fixed assets and the influence of factors on the efficiency of the use of fixed assets by the investigated institution are analyzed. The use of new software for accounting of fixed assets and creation of an internal audit office in the institution is proposed.