Добірка наукової літератури з теми "Військово-Морські Сили (ВМС) ЗС України"

Мета роботи: комплексно оцінити медико-соціальні детермінанти здорового способу життя у військовослужбовців ВМС ЗС України для виявлення найвагоміших ризиків і розробці на цій основі сфокусованих заходів щодо їх зменшення. Матеріали та методи. Медико-соціальні аспекти виконання вимог здорового способу життя у військовослужбовців ВМС ЗС України були проаналізовані за результатами соціологічного опитування з застосуванням спеціально розробленої анкети. Анкета включала 43 питання, що були зведені в інформаційні блоки. Методом випадкової вибірки було проведено анкетне опитування 128 військовослужбовців ВМС ЗС України, які проходили поглиблене медичне обстеження в 2019 році. В досліджувану групу ввійшли особи чоловічої статі, середній вік – 38,5±0,44 р., з вислугою років у ЗС України – 19,68±0,43 р. Застосовувались наступні методи дослідження: бібліографічний, медико-соціологічний, медико-статистичний, системний аналіз. Результати. У статті розглянуто медико-соціальні аспекти виконання вимог здорового способу життя у військовослужбовців ВМС ЗС України за результатами соціологічного опитування з застосуванням спеціально розробленої анкети. Анкета включала інформаційні блоки: загальні відомості, поінформованість щодо здорового способу життя, поширеність та причини шкідливих звичок, аналіз способу життя (особливостей харчування, фізичної активності, режиму праці та відпочинку), самооцінка стану здоров’я та таблицю щодо визначення задоволеності різними сторонами життя за наступними критеріями: умови праці та перспективи службового росту, забезпеченість житлом та побутові умови, сімейне та матеріальне благополуччя, дозвілля та медичне обслуговування, соціальний та правовий захист тощо. Висновки. Встановлено, що для військовослужбовців ВМС ЗС України типовими чинниками, що знижують рівень здорового способу життя, є порушення режиму харчування, режиму праці та відпочинку, високий рівень шкідливих звичок та недостатній рівень фізичної активності. Незважаючи на досить високу обізнаність військовослужбовців ВМС ЗС України щодо вимог здорового способу життя, виконання даних рекомендацій залишається низьким, що піднімає проблему формування здорового способу життя у ЗС України до найбільш актуальних. Виявлено невідповідність між високим рівнем поінформованості військовослужбовців ВМС ЗС України щодо здорового способу життя і практичним виконанням цих заходів (98,1±1,1% респондентів вважають, що мають достатньо знань про здоровий спосіб життя, але більшість (56,0±4,3%) ці заходи виконують в неповному обсязі у зв’язку з наявністю шкідливих звичок (46,7±4,3%) та матеріальних труднощів (29,8±4,0%). Встановлено, що з метою покращення підтримки здорового способу життя за даними соціологічного опитування впровадження матеріального заохочення для військовослужбовців превалює над використанням адміністративних заходів (відповідно 77,0±3,8% та 50,1±4,4%). Визначено найвагоміші проблеми щодо умов життя військовослужбовців ВМС ЗС України, а саме: незабезпеченість житлом, низький рівень матеріального благополуччя та недостатній рівень соціального і правового захисту.

Мета роботи – комплексно оцінити медико-соціальні аспекти основних складових здорового способу життя у військовослужбовців ВМС ЗС України з хворобами системи кровообігу та хронічною терапевтичною патологією для виявлення найвагоміших ризиків і розробці на цій основі сфокусованих заходів щодо їх зменшення. Матеріали та методи. Медико-соціальні аспекти основних складових здорового способу життя (ЗСЖ) у військовослужбовців ВМС ЗС України були проаналізовані за результатами соціологічного опитування з застосуванням спеціально розробленої анкети. Анкета включала 43 питання, що були зведені в інформаційні блоки: загальні відомості, поінформованість щодо ЗСЖ, поширеність та причини шкідливих звичок, аналіз способу життя (особливостей харчування, фізичної активності, режиму праці та відпочинку), самооцінка стану здоров’я та таблицю щодо визначення задоволеності різними сторонами життя за наступними критеріями: умови праці та перспективи службового росту, забезпеченість житлом та побутові умови, сімейне та матеріальне благополуччя, дозвілля та медичне обслуговування, соціальний та правовий захист тощо. Методом випадкової вибірки було проведено анкетне опитування 128 військовослужбовців ВМС ЗС України, які проходили поглиблене медичне обстеження в 2019 році. В досліджувану групу ввійшли особи чоловічої статі, середній вік – 38,5±0,44 р., з вислугою років у ЗС України – 19,68±0,43 р. Для вирішення поставлених завдань застосовувались наступні методи: медико-соціологічний, медико-статистичний, системний підхід. Результати. Проведено комплексну оцінку медико-соціальних аспектів основних складових ЗСЖ у військовослужбовців ВМС ЗС України з хворобами системи кровообігу та хронічною терапевтичною патологією за результатами соціологічного опитування з застосуванням спеціально розробленої анкети. Комплексний аналіз результатів опитування дозволив виділити наступні три групи: 1 група – хворі на ХСК з АГ (n=44, середній вік 40±0,72 р., вислуга років 22,5±0,16 р.); 2 група – військовослужбовці з хронічною терапевтичною патологією без супутньої АГ (n=43, середній вік 38,7±0,82 р., вислуга років 21,1±0,76 р.); 3 група – практично здорові (n=41, середній вік 35,3±0,62 р, вислуга років 17,01±0,59 р.). Групи 1 та 2 за віком та за вислугою років достовірно не відрізнялись від групи практично здорових (р>0,05). За результатами дослідження виявлено досить високу обізнаність військовослужбовців трьох груп щодо ЗСЖ (86,4% 88,4% та 95,1% при р>0,05). Серед причин, які перешкоджають впровадженню ЗСЖ, респонденти всіх груп визначили – звички та матеріальні труднощі. Звертає на себе увагу низький рівень мотивації 1-ої та 2-ої групи, що 3,2 та 2,3 рази (6,8% та 9,3% відповідно) достовірно нижчий (р<0,05) порівняно з рівнем мотивації у 3-ої групи (22,0%). Досить одностайно респонденти вважають що необхідно впровадити матеріальне заохочення (81,8%, 79,1% та 70,1% відповідно, при р>0,05) для військовослужбовців, які не мають шкідливих звичок і підтримують високий рівень здоров’я. Серед респондентів 1-ої та 2-ої групи встановлена достовірно висока поширеність куріння (56,8% та 58,1% проти 34,1% відповідно при р<0,01). Вони менше дотримуються режиму харчування (34,1% та 37,2% проти 51,2%, при р<0,05) та мають недостатню фізичну активність (61,4%, 65,1% проти 82,9%, при р<0,01). Нормальний сон тривалістю 7-8 годин відмічало лише 11,4% респондентів 1-ої, 13,9% –2-ої та 21,9% – 3-ої груп (р>0,05). Більшість респондентів характеризували рівень психоемоційного навантаження на робочому місці, як високий (63,2% респондентів 1-ої групи р<0,01, 55,8% – 2-ої групи р<0,05 проти 39,0% 3-ої групи). Більшість респондентів трьох груп мають спільні проблеми щодо умов життя, а саме: незабезпеченість житлом, незадовільні побутові умови, низький рівень матеріального благополуччя та недостатній рівень соціального і правового захисту. Отримані дані, підтверджують необхідність проведення в першу чергу цілеспрямованих організаційних та медико-організаційних заходів направлених на первинну профілактику захворювань та формування ЗСЖ у військовослужбовців ВМС ЗС України. Висновки. Встановлено, що для військовослужбовців ВМС ЗС України типовими чинниками, що знижують рівень ЗСЖ, є порушення режиму харчування, праці та відпочинку, високий рівень шкідливих звичок та недостатній рівень фізичної активності. Виявлено, що з метою покращення підтримки ЗСЖ за даними соціологічного опитування впровадження матеріального заохочення для військовослужбовців превалює над використанням адміністративних заходів. Більшість респондентів 1-ої та 2-ої групи недооцінюють вплив на стан здоров’я способу життя (43,2% та 46,5%, при р>0,05) та екології (6,8% та 7,0%, при р>0,05), перебільшуючи роль спадкових факторів (31,8% та 30,2%, при р>0,05) та медичного обслуговування (18,2% та 16,30%, при р<0,05). Встановлено, у військовослужбовців з ХСК та хронічною патологією, високу обізнаність щодо вимог ЗСЖ та низьке виконання даних вимог (р>0,05), низький рівень мотивації (р<0,05), не дотримання режиму харчування (р<0,05), нераціональне та незбалансоване харчування (р>0,05), низька фізична активність (р<0,01), недотримання режиму праці та відпочинку (р<0,01), схильність до довготривалого переживання негативних емоцій (р<0,001), високий рівень психоемоційного навантаження на робочому місці (р<0,01 та р<0,05 відповідно), високу розповсюдженість шкідливих звичок (куріння (р<0,01) та вживання алкоголю (р>0,05)) і таких факторів ризику, як надмірна вага (р<0,05) у військовослужбовців з хронічною патологією та ожиріння (р<0,001) у військовослужбовців з ХСК, що збільшує ризик ускладнень у цих осіб.

Для своєчасного виявлення та адекватного реагування на дії противника з морського напрямку необхідно мати відповідну систему висвітлення морської обстановки в Чорному та Азовському морях, на українських ділянках річок Дніпро і Дунай. Відповідно, контроль над територіальним морем України вимагає ведення спостереження та проведення активних дій поза межами 12-мильної зони. На цей час спостереження за об’єктами, які знаходяться у внутрішніх водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та інших визначених районах, ведеться обмеженим складом сил і засобів, які мають недостатні спроможності. Метою статті є аналіз позитивного досвіду застосування аеростатних систем прив’язувального типу провідними країнами світу, визначення їх основних завдань в інтересах ВМС ЗС України та обґрунтований вибір конкретного зразка аеростатної системи для їх виконання. Аналіз позитивного досвіду застосування аеростатних систем провідними країнами світу дозволяє визначити їх основні завдання в інтересах Військово-Морських Сил Збройних Сил України: ведення розвідки; спостереження за морськими та повітряними цілями; своєчасне виявлення пусків крилатих ракет морського базування типу “Калибр” та рух надводних цілей противника з одночасним виданням цілевказання на засоби ураження наземного та корабельного базування Військово-Морських Сил Збройних Сил України; охорона морських ділянок державного кордону України; охорона пунктів базування кораблів ВМС та пунктів постійної дислокації берегових військових частин. Під час створення державної інтегрованої системи висвітлення надводної і підводної обстановки в акваторіях Чорного й Азовського морів та басейнах річок Дніпро і Дунай пропонується застосування аеростата типу 71М (США). Його тактико-технічні дані за умов обладнання на його борту засобів радіотехнічної розвідки та РЕБ дозволять успішно виконувати вищеозначені завдання.

Для своєчасного виявлення та адекватного реагування на дії противника з морського напрямку необхідно мати відповідну систему висвітлення морської обстановки в Чорному та Азовському морях, на українських ділянках річок Дніпро і Дунай. Відповідно, контроль над територіальним морем України вимагає ведення спостереження та проведення активних дій поза межами 12-мильної зони. На цей час спостереження за об’єктами, які знаходяться у внутрішніх водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та інших визначених районах, ведеться обмеженим складом сил і засобів, які мають недостатні спроможності. Метою статті є аналіз позитивного досвіду застосування аеростатних систем прив’язувального типу провідними країнами світу, визначення їх основних завдань в інтересах ВМС ЗС України та обґрунтований вибір конкретного зразка аеростатної системи для їх виконання. Аналіз позитивного досвіду застосування аеростатних систем провідними країнами світу дозволяє визначити їх основні завдання в інтересах Військово-Морських Сил Збройних Сил України: ведення розвідки; спостереження за морськими та повітряними цілями; своєчасне виявлення пусків крилатих ракет морського базування типу “Калибр” та рух надводних цілей противника з одночасним виданням цілевказання на засоби ураження наземного та корабельного базування Військово-Морських Сил Збройних Сил України; охорона морських ділянок державного кордону України; охорона пунктів базування кораблів ВМС та пунктів постійної дислокації берегових військових частин. Під час створення державної інтегрованої системи висвітлення надводної і підводної обстановки в акваторіях Чорного й Азовського морів та басейнах річок Дніпро і Дунай пропонується застосування аеростата типу 71М (США). Його тактико-технічні дані за умов обладнання на його борту засобів радіотехнічної розвідки та РЕБ дозволять успішно виконувати вищеозначені завдання.

Блінцов, В. С., Блінцов, С. В. Красних, О. В. Концепція формування технічного завдання на створення автономних підводних апаратів-роботів для ВМС ЗС України / В. С. Блінцов, С. В. Блінцов, О. В. Красних // Матеріали Всеукр. наук.-техн. конф. з міжнар. участю "Проблеми автоматики та електрообладнання транспортних засобів". – Миколаїв : НУК, 2012.
Розроблено концепцію формування технічного завдання на створення автономних підводних апаратів-роботів для ВМС ЗС України, яка спирається на наукомісткі складові формулювання підводних робіт, експлуатаційних властивостей, архітектурно-конструктивного типу АПА та його тактико-технічних характеристик.