Статті в журналах: "Візуальна інформація"

1

Кремень, Василь Григорович, та Володимир Васильович Ільїн. "ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВІЗУАЛЬНОЇ ГРАМОТНОСТІ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ТА ЇЇ ЕКСПЛІКАЦІЯ В КУЛЬТУРІ МИСЛЕННЯ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (24 лютого 2020): 1–12. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3660.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлюється креативність і особливості застосування візуальної грамотності, що набула актуальності в епоху розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій, упровадження яких в освіту підносить її на рівень сучасних вимог. Здійснено аналіз «візуального повороту», у результаті якого виникла візуальна культура. У її контексті набув розвитку комплекс наукових розвідок щодо проблеми візуальності, розв’язання якої формує способи обробки візуальної інформації, використання візуального сприйняття в освітніх процесах і комунікації, а також технік аргументації на основі візуальної інформації. Підкреслюється вплив візуалізації на освіту, в основі якої тепер лежить не тільки мова, а й мультимедійна екранна комунікація, що формує сучасну грамотність. Зазначається, що грамотність ХХІ століття мультимодальна, здатна до швидкої та творчої інтерпретації, означає навчання з власними правилами конструювання, спрямована на інтерактивні комунікації в режимі реального часу, передбачає можливість використання медіа для виклику емоційних реакцій, має потенціал зміни способів, методів, технологій, форм навчання. Вказуються ключові академічні досягнення сучасності: грамотність цифрової доби; базова, наукова, економічна, технологічна, візуальна, інформаційна, мультикультурна грамотність і глобальна обізнаність; винахідницьке мислення; ефективна комунікація; висока продуктивність. Виявлено, що під візуальною грамотністю розуміємо здатність сприймати та використовувати візуальні образи, разом із здатністю індивіда мислити, вчитися і виражати думки в зображеннях. Це означає сприйняття логіки, емоцій і смислів, які наявні у візуальній інформації, а також здатність продукувати образи в комунікації. Зазначається, що візуально грамотні учні та студенти мають практичні знання зі створення та відтворення візуальної інформації в цифрових медіа, а також постають продуктивними візуальними комунікаторами, які мислять відповідно до запитів цифрової реальності. Зазначається, що візуальна спрямованість сучасних освітніх практик обумовлена розвитком інформаційно-комп’ютерних технологій, які породжують екранно-образну реальність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Гридчина, В. В. "Аксіоматика знакової теорії мови: візуальна інформація". Держава та регіони. Соціальні комунікації, № 3 (2012): 9–14.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Гридчина, В. В. "Аксіоматика знакової теорії мови: візуальна інформація". Держава та регіони. Соціальні комунікації, № 3 (2012): 9–14.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Кондратюк, Э., та А. Маранов. "РАЗРАБОТКА И ВНЕДРЕНИЕ ИННОВАЦИОННОЙ НАВИГАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ НА БАЗЕ ЛАЗЕРНОЙ ГОЛОГРАФИЧЕСКОЙ УСТАНОВКИ". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 41–46. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Технологія доповненої реальності є галуззю відображення інформації, що активно розвивається. Використовуючи технології тривимірного моделювання разом з технологією лазерного голографічного зображення, можна створити нові просунуті системи відображення навігаційної інформації. Такі системи дозволять створити прилади, здатні в більшій мірі подати необхідну інформацію в одному джерелі, без обмеження кутом огляду екрана. Зображення стане візуально доступне з будь-якого горизонтального кута, а також воно зможе відтворити тривимірність об'єкта. Скомбінувавши навігаційні прилади в одну систему відображення, можливе збільшення обсягу візуальної інформації, що передається з одного джерела в зрозумілому вигляді. Виходячи з цього, можливо набагато ефективніше оцінити інформацію, розглянувши її під різними кутами, додатково використовуючи метод відображення шарами, водночас показуючи водну поверхню і те, що знаходиться під нею. Деякі з методів побудови голограми здатні також створювати звук, що дозволяє використовувати це для удосконалення систем пошуку і порятунку. Спектр використання голографічних технологій великий і з кожним роком дослідження в цьому напрямку представляють нові результати і можливості. У статті будуть розглянуті питання побудови голографічного зображення за допомогою лазера і без використання моніторів. На прикладі фемтосекундного лазера буде описаний процес створення плазмових точок для відображення візуальної інформації, наведено приклад використання нанолазера для створення звукової хвилі і описаний принцип створення тривимірних моделей для подальшого їх відображення. Спираючись на теоретичні і практичні дослідження в цьому напрямку, будуть коротко описані приклади використання технологій в комплексі навігаційних систем позиціонування судна, а також системи пошуку і порятунку. Ключові слова: фемтосекундний лазер, воксель, нанолазер, ефект Керра

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Петров, В. В., О. П. Мінцер, А. А. Крючин та Є. А. Крючина. "ВІЗУАЛЬНА АНАЛІТИКА — ЕФЕКТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ ОБРОБЛЕННЯ BIG DATA В МЕДИЦИНІ". Medical Informatics and Engineering, № 2 (13 липня 2020): 50–61. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11173.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено аналіз перспектив застосування візуальної аналітики в клінічній та експериментальній медицині, системі менеджменту охорони здоров'я, фармації та клінічних дослідженнях, у першу чергу для оброблення Big Data. Показано, що візуальна аналітика забезпечує більш доступний та інтуїтивно зрозумілий підхід до аналізу медико-біологічної інформації, дозволяє підвищити ефективність використання зібраних і накопичених даних, виявляти нові та невідомі знання шляхом знаходження зв'язків, патернів, трендів і аномалій у Big Data. Візуальна аналітика забезпечує управління даними, проведення їх дослідження та аналізу. Розроблені методи представлення даних у вигляді зображень, діаграм спрямовані на максимально повне використання реєстрів медичних даних, використання накопиченої інформації для прогнозування можливості розвитку захворювань та їх профілактики та в цілому має сприяти вирішенню проблем інформаційного перевантаження. Наведені дані свідчать, що технології візуальної аналітики сприятимуть суттєвому покращенню якості медичного обслуговування населення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Knyr, Aleksandr, Natalia Filimonova, Mukola Makarchuk, Ihor Zyma, Valentyn Kalnysh та Alisa Cheburkova. "Особливості міжрегіональної мозкової взаємодії в зоровій оперативній пам’яті в бійців із черепно-мозковими травмами". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 8(381) (18 лютого 2019): 68–76. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-68-76.

Повний текст джерела

Анотація:

Оскільки вербальна пам’ять є більш збереженою при ураженнях головного мозку, ніж візуальна оперативна пам’ять (ВОП), то мета нашої роботи – визначити особливості міжрегіональної взаємодії в головному мозку військовослужбовців ЗСУ, які отримали черепно-мозкові травми (ЧМТ) під час бойових дій на сході України, у подальшому – бійців із ЧМТ, під час тестування візуальної оперативної пам’яті. В обстеженні взяли участь 16 студентів КНУ імені Тараса Шевченка (контрольна група) та 16 бійців із ЧМТ – пацієнтів Інституту медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України. Виявлено, що у тестуванні ВОП час реакції в групі бійців із ЧМТ був значуще більшим, ніж у контрольній групі, хоча значущих відмінностей між відносною кількістю помилок не знайдено. У групі бійців із ЧМТ виявлено міжпівкульний взаємозв’язок у соматосенсорній корі, у той час як у контрольній – виявлено складну фронто-парієтальну систему міжпівкульних взаємозв’язків. При запам’ятовуванні візуальних стимулів у бійців із ЧМТ, замість вищого контролю за процесами кодування, утримання та відновлення інформації з фронтальної кори, контроль за процесами візуальної оперативної пам’яті, можливо, беруть на себе вищі асоціативні зони парієтальної кори, які більшою мірою спираються на пошук і використання як нових, так і знайомих стимулів за їхніми ознаками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Zhuravel, I. M. "ВИБІР НАЛАШТУВАНЬ ПІД ЧАС ОБЧИСЛЕННЯ ПОЛЯ ФРАКТАЛЬНИХ РОЗМІРНОСТЕЙ ЗОБРАЖЕННЯ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 159–63. http://dx.doi.org/10.15421/40280230.

Повний текст джерела

Анотація:

Результати досліджень в біології, медицині, дистанційному зондуванні Землі, матеріалознавстві доволі часто представляють у вигляді цифрових зображень. Такі зображення, здебільшого, характеризуються не дуже високою візуальною якістю та складною структурою. Усі ці чинники істотно впливають на подальший аналіз візуальних даних. Незважаючи на інтелектуальні властивості зорового сприйняття, людина не може справитися з великим потоком інформації та забезпечити необхідну продуктивність її опрацювання, тому кількісний аналіз візуальних даних доцільно перекласти на обчислювальні системи. Це призвело до того, що останнім часом розвиток значного сегменту сучасних інформаційних технологій націлений на створення методів опрацювання та аналізу візуальної інформації. Результат процесу опрацювання та аналізу є надзвичайно важливим, оскільки він лежить в основі прийняття відповідальних рішень, для прикладу, в медицині чи на виробництві. Традиційні підходи, які базуються на евклідовій геометрії, не завжди є ефективними в разі опрацювання зображень зі складною структурою. Перспективним інструментарієм для аналізу таких зображень є фрактальна розмірність. Загалом вона дає змогу обчислювати тільки глобальні характеристики зображення. Для кількісного аналізу складноструктурованих зображень доцільно формувати поле фрактальних розмірностей. Встановлено, що для обчислення поля фрактальних розмірностей важливим є правильний вибір налаштувань. Серед них треба виділити – розмір локальної апертури, крок зміщення та метод бінаризації. Розмір локальної апертури істотно впливає на деталізацію під час аналізу зображення. Для найкращої локалізації розмір ковзного околу повинен бути співмірним з розміром об'єктів зацікавлення на зображенні. Другим важливим параметром є крок зміщення локальної апертури. Він пропорційний до часу опрацювання та обернено пропорційний до розміру зображення поля фрактальних розмірностей. Збільшення кроку зміщення доцільне під час опрацювання зображень великих розмірів, але це призводить до зменшення деталізації об'єктів. Оскільки більшість методів обчислення фрактальних розмірностей використовує за вхідні бінарні зображення, важливим є вибір методу порогової бінаризації, який має забезпечити найкращу деталізацію об'єктів інтересу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Рибалка, Н. В. "Особливості застосування мнемотехніки при вивченні лексичного матеріалу на заняттях з німецької мови." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, № 2 (2020): 290–97. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-31.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізується мнемотехніка як надійний механізм для запам’ятовування точної інформації і навчання мови в цілому. Наукова основа цієї техніки обертається навколо нейробіології і її впливу на навчання. Дослідники виявили, що чим більше зв’язків і асоціацій можна встановити між новою інформацією та інформацією, яка існує в мозку, тим вище здатність мозку згадати цю нову інформацію. Встановлено, що пам’ять – це система, яка функціонує за певними законами і правилами. При цьому мозок запам’ятовує не самі образи, що виникають у голові, а зв’язки між декількома образа- ми. Процес генерації здійснюється відповідно до зафіксованих зв’язків за наявності певних стимулів. Залежно від стимулу, чи то місце, слово, картинка або навіть літера, існують відповідні методи мнемотехніки: лінгвістичний метод, просторовий, зоровий, або візуальний, словесний, або вербаль- ний, та метод фізичних реакцій. Сучасні дослідження пам’яті ясно показали, що мнемоніка може бути потужним інструментом у вивченні певних даних, наприклад, запам’ятовування списку конкретних об’єктів. Мнемоніка включає в себе безліч форм, які можна ефективно використовувати при вивченні різних предметів і з учнями різних здібностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Дяченко, М. Д. "ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОГРАФІКИ ЯК ЗАСОБУ ВІЗУАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕДІЙНОМУ ПРОСТОРІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (1 грудня 2020): 83–91. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-83-91.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито сутність понять «медіаграмотність», «інфографіка», висвітлено значення інформаційної графіки як методу надання складної інформації у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. Підкреслюється, що питання про використання інфографіки в контексті формування медіаграмотності майбутніх фахівців потребує додаткової уваги. Зазначено, що в епоху потужного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій фахівці будь-якої спеціальності повинні володіти медіаграмотністю як одним із важливих компонентів професійної компетентності, вільно орієнтуватися в інформації, що передається графічним способом. Акцентовано на тому, що інфографіка є обов’язковим складником майже кожного інформаційного матеріалу, оскільки забезпечує візуалізацію контенту, пришвидшуючи сприйняття та оптимальне використання інформації. ІКТ – важливий чинник формування ринку праці та надання студентам освітніх послуг в закладах вищої освіти. Формування медіаграмотності у майбутніх фахівців з використанням інфографіки як засобу візуальної комунікації в сучасному інформаційно-медійному просторі – актуальна проблема в контексті професійної підготовки. Медіаграмотність сприяє ефективному цілеспрямованому використанню необхідної адекватної інформації, свідомому аналітичному підходу до її застосування. Звертається увага на те, що забезпечення організаційно-педагогічних умов для творчого підходу студентів до самостійного створення інфографіки сприяє формуванню в них професійних компетентностей, медіаграмотності, вміння сприймати й передавати великий обсяг необхідної інформації, оформляти її у візуально привабливий і зрозумілий вигляд, вкладаючи в неї глибокий сенс.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Хаустов, Дмитро Євгенович, Юрій Адамович Настишин, Ярослав Євгенович Хаустов та Анатолій Михайлович Андрієнко. "Ймовірність виконання візуальної задачі як сигмоїдна функція". Озброєння та військова техніка 31, № 3 (3 лютого 2022): 80–94. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.3(31).80-94.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаються питання вирішення візуального завдання зі збору інформації багатоканальним прицільно-спостережним комплексом зразка бронетанкового озброєння в інтересах усвідомлення ціле-фонової обстановки, супроводження та знищення озброєння та військової техніки противника на максимальних дальностях (в межах дії основного штатного озброєння зразків бронетанкового озброєння). В якості критерію ефективності виконання завдання з виявлення/розпізнавання/ідентифікації цілі виступає ймовірність виконання відповідної візуальної задачі. Проведено аналіз сучасних підходів щодо оцінки ефективності виконання завдання зі збору даних про ціль, основу яких складають моделі Джонсона та ТТР (Targeting Task Performance, ефективність задачі прицілювання). Пороговий характер зорового сприйняття свідчить про те, що ймовірність виконання візуальної задачі також повинна мати пороговий характер. Тому дво-порогова лінійна апроксимація, запропонована в цій роботі, є більш адекватним модельним представленням, ніж власне сигмоїдні функції, які моделюють ймовірності виконання візуальних задач в рамках моделей Джонсона та моделі TTP.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Mykytiv, O. M., та L. V. Bezkorovayna. "МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОГРАФІКИ ЯК ЗАСОБУ ВІЗУАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ХОДІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ІЗ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ ТА РЕДАГУВАННЯ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 167–78. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-167-178.

Повний текст джерела

Анотація:

ORCID 0000-0001-9502-9604 У статті на основі міжнародного досвіду застосування інфографіки як засобу візуальної комунікації в ході підготовки фахівців із видавничої справи та редагування узагальнено наукові підходи щодо використання інфографіки як нового інструмента візуалізації інформації; акцентовано, що цифровий формат робить більш доступними для широкої аудиторії як текстові дані, так і зображальні, що підвищує загальний рівень візуальної грамотності. Спираючись на думки науковців, зазначено, що використання інфографіки у професійній діяльності фахівців із видавничої справа та редагування, на способи її подачі, види, графічні засоби впливає тип ЗМІ, його завдання, технологічні можливості редакції, наявність мобільної та інтернет-версії, географія поширення тощо. Сформульовано основні вимоги до застосування інфографіки в освітньому процесі в закладах вищої освіти, оскільки розвиток системи освіти на сьогодні здійснюється за рахунок впровадження інформаційних технологій, злиття традиційної освіти та таких інноваційних його форм, як інтернет-технології, інтерактивні технології, медіа-освіта тощо. У рамках цієї модернізації посилюється також значимість різних засобів перетворення навчальної інформації, одним із найбільш перспективних напрямів якого є візуалізація, що розглядається і як стратегічно важливий напрям розвитку освіти, і як найважливіший напрям удосконалення дидактичних засобів. Зроблено висновки, що використання інфографіки дозволяє істотно зекономити час навчального заняття, але при цьому методика заняття із застосуванням інструментів інформаційного дизайну передбачає попередню підготовку візуальних матеріалів відповідно до змісту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Щербак, О. В. "ЛІНГВОСЕМІОТИЧНІ КОДИ ТА СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЇХНІХ РІЗНОВИДІВ У ПУБЛІЦИСТИЧНИХ КІНОТЕКСТАХ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 268–73. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-38.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблемі виокремлення різновидів лінгвосеміотичних кодів і визначення специфіки їхнього функціонування в українських публіцистичних кінотекстах. У роботі подано синтезовану інформацію про еволюцію поняття «код» із презентацією найпопулярніших підходів до його трактувань, а також наведено аргументи на користь розгляду коду без ототожнення його з мовою. Пояснено зміст поняття «кінотекст», на підставі цього запропоновано в його дослідженнях послуговуватися терміном «лінгвосеміотичний код», оскільки процес нейрофізіологічного сприйняття його вербальних і невербальних компонентів відбувається нерозривно, а конструювання його невербального ряду спирається на вербальний складник. Отже, лінгвосеміотичний код – це одноцільність знаків лінгвістичної та / або нелінгвістичної генези, план змісту та план форми яких водночас скеровано на реалізацію певної функції повідомлення, репрезентованого кодом. Здійснено огляд розроблених ученими класифікацій кодів, зокрема й актуальних для кінотекстів, однак для обстеження публіцистичних кінотекстів рекомендовано виокремлювати три типи лінгвосеміотичних кодів з огляду на їхню здатність реалізувати інформативність і впливовість відповідних повідомлень. До них уналежнено коди «Автор», «Герой», «Документ», що мають як вербальні, так і невербальні об’єктиватори. Встановлено, що лінгвосеміотичний код «Автор» аудіально вербалізується за допомогою дейктичних слів (особові, присвійні та вказівні займенники), складних речень із підрядними умови, періодів, фразеологізмів, інколи гіпербол і цитат, а також візуально-графічно презентується у прикінцевих титрах у формі антропонімів. Своєю чергою, візуалізація цього коду забезпечується установочними кадрами та відзначається асоціативним зв’язком із його вербалікою. Лінгвосеміотичний код «Герой» виражається двома субкодами – «Експерт» і «Свідок», де для першого характерним є вживання термінів, суспільно-політичної лексики, сленгізмів, а для другого – розмовних слів, вигуків і взагалі суржику, попри те, що обидва субкоди мають тотожну візуальну презентацію. Для реалізації їхніх функцій зазвичай використовуються середні перші плани зйомок осіб, дещо рідше – загальні та середні другі плани. Лінгвосеміотичний код «Документ» має збіги з кодом «Автор» у мовному оформленні, проте відрізняється своєю візуальною об’єктивацією, що здійснюється з використанням ефекту ретрокадрів та інтертитрів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Гридчина, В. "Схеми семіотичних досліджень візуальної інформації". Теле- та радіожурналістика, Вип. 13 (2014): 38–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Малімон, Леся, та Яна Барило. "ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ КІНОДИСКУРСУ ТВОРІВ КВЕНТІНА ТАРАНТІНО (НА МАТЕРІАЛІ ФІЛЬМУ “БЕЗСЛАВНІ ВИРОДКИ”)". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 132–41. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-20.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу особливостей кінодискурсу творів режисера Квентіна Тарантіно на матеріалі фільму “Безславні виродки”. Поняття “кінодискурс” розглядається як комплексне, що включає в себе велику кількість аспектів та складових, а саме вербальних, невербальних та екстралінгвальних. У статті досліджено специфічні риси кінодискурсу цього фільму як окремо взяті, так і ті, що формують неповторний режисерський стиль та повторюються в багатьох фільмах Тарантіно. На думку авторів, аналіз кінодискурсу та сам факт виділення його серед інших видів дискурсу є ключовим для розуміння багатьох факторів комунікації, оскільки кіно як мистецтво є засобом відтворення реальності та соціального пізнання. Останні ж, зі свого боку, піддаються впливу кінодискурсу. У статті доведено, що головними та яскраво вираженими рисами кінодискурсу цього фільму є інтертекстуальність, цілісність, широке використання підтексту та створення ефекту саспенсу, при чому більшість із цих ознак є взаємопов’язаними та виступають як результат впливу окремих мовних явищ. Ці характерні риси виступають як засоби передачі інформації (вербальної, невербальної або ж екстралінгвальної), допомагають правильно інтерпретувати внутрішні почуття мовців у певній ситуації та зрозуміти їхнє бачення цих ситуацій, сприйняття інших мовців чи об’єкта дискусії. Автори наголошують, що всі раніше згадані риси, а саме: використання багатьох мов, перемикання мовних кодів, застовування вербальних маніпуляцій, велика кількість сюжетних ліній, які зрештою мають об’єднатись в одне, формують структуру, стиль та розуміння кінокартини. Кінотекст є важливою складовою в синтетичній структурі кіно, поруч із такими значущими для смислової та естетичної завершеності екстралінгвальними складовими, як візуальний ряд, звукова інформація, візуальні та механічні спеціальні ефекти, комп’ютерна графіка та ін. Стаття звертає увагу на важливість аналізу кінодискурсу у світлі збільшення впливу, і, як наслідок, популярності й релевантності мистецтва кіно, яке на сьогодні є не лише розвагою чи частиною масової культури, але й засобом впливу на комунікацію та соціальне пізнання; а окремі фільми є важливою складовою світового кіноресурсу та кінодискурсу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Федоров, Євген Євгенович, та Тетяна Юріївна Уткіна. "МЕТОД ОЧИЩЕННЯ ВІД ШУМУ ВІЗУАЛЬНОЇ БІОМЕТРИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (24 грудня 2021): 5–15. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2021.247856.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі запропоновано метод очищення від шуму візуальної біометричної інформації за рахунок визначення структури моделі згладжуючої фільтрації візуальної інформації про ідентифіковану особистість на основі статистичного оцінювання якості очищення від шуму двовимірного сигналу. В результаті проведеного системного аналізу сучасних методів очищення зображення від шуму встановлено, що розглянуті методи мають один або більше з таких недоліків: не автоматизовано вибір структури та параметрів моделі фільтра та/або невисока точність очищення від адитивного та мультиплікативного шуму. Тому актуальною є розробка методу очищення від шуму візуальної біометричної інформації для проведення попередньої обробки зображення обличчя людини, що забезпечить необхідну якість зображень і не вимагатиме трудомісткої процедури визначення значень параметрів оператором на основі емпіричного досвіду. Визначено структуру моделі згладжуючої фільтрації. Запропоновано характеристики та критерій якості очищення від шуму візуального сигналу. Для визначення параметра порядку фільтра проведено чисельні дослідження за допомогою бази даних Siblings, що дозволило встановити найефективніший метод: у випадку адитивного гаусового шуму та у випадку мультиплікативного гаусового шуму, найменшу середньоквадратичну помилку, тобто таку, що відповідаєкритерію якості очищення від шуму візуального сигналу, забезпечує середньо a -усічений фільтр. Запропонований метод дозволяє ставити і вирішувати завдання попередньої обробки візуального сигналу, що використовуються для аналізу і зберігання візуальної інформації в інтелектуальних комп’ютерних системах біометричної ідентифікації особистості по зображенню обличчя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Друшляк, Марина. "ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ: ПІЗНАВАЛЬНИЙ КРИТЕРІЙ". Physical and Mathematical Education 29, № 3 (23 червня 2021): 51–57. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-008.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. В умовах зростання обсягів навчального контенту та збільшення ролі візуалізації в освітньому процесі володіння уміннями сприймати, аналізувати, порівнювати, зіставляти, інтерпретувати, продукувати з використанням інформаційних технологій, структурувати, інтегрувати, оцінювати поданий наочно навчальний матеріал підвищують конкурентоздатність учителів на ринку праці, тобто затребуваними стають вчителі із сформованою візуально-інформаційною культурою. Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення та статистичні методи: критерій Пірсона; t-критерій Стьюдента. Результати. Пізнавальний критерій характеризується наявністю предметних, методичних, психологічних та технологічних знань щодо візуалізації та діджіталізації освіти. Показниками пізнавального критерію є: ступінь інформованості про наявність засобів комп’ютерної візуалізації та можливість їх використання в освітньому процесі; наявність системи знань в галузі візуалізації інформації та основ когнітивно-візуальних технологій, про класифікацію спеціальних програмних засобів предметного спрямування, про засоби комп’ютерної візуалізації, про можливості використання засобів комп’ютерної візуалізації з урахуванням навчальної мети, обраних форм і методів навчання, про психологічні та вікові особливості сприймання навчального контенту, про структурування навчального контенту; рівень розвитку візуального мислення. Статистичні розрахунки підтвердили, що експериментальні групи ЕГ1, ЕГ2 і контрольна група КГ мають статистично різні середні на рівні значущості 0,05. Висновки. Позитивну динаміку зрушень за показниками пізнавального критерію сформованості візуально-інформаційної культури неможливо було б забезпечити у рамках традиційного підходу до професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики. Це засвідчуює ефективність впровадження авторської педагогічної системи формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики, що реалізується шляхом корекції змісту підготовки майбутніх учителів (впровадження спецкурсів, поглиблення змісту професійно-спрямованих дисциплін), активного залучення студентів до науково-дослідної роботи (збільшення кількості курсових робіт з проблем когнітивної візуалізації, участь у студентських наукових конференціях), використання неформальної освіти (участь у тренінгах, майстер-класах, вебінарах).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Баран, Леонід, та Олександр Михайленко. "РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ АНАЛІЗУ ПРОТИПРАВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 22–39. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.188.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасному світі використовуються програмні продукти, які дозволяють використовувати накопичену інформацію, аналізувати та візуально демонструвати дані з різних джерел (прикладом може бути IBM i2 Analyst’sNote book, ALERT). Вони дозволяють швидше виявляти ключову інформацію серед складних даних та надавати актуальний аналіз. Недоліком поданих технологій, як вважають автори статті, є те, що ці продукти не дозволяють робити припущення, створювати самостійно відсутні складові інформаційного ланцюга. Тобто постає необхідність запропонувати продукт, який має ознаки штучного інтелекту. В основу роботи інтелектуальної системи автори пропонують покласти теорію нечітких множин, яка дозволяє описувати якісні, нечіткі поняття і наші знання, а також оперувати цими знаннями з метою отримання нової інформації. Нечітка логіка, яка є основою для реалізації методів нечіткого управління, більш природньо описує характер людського мислення, ніж традиційні формально-логічні схеми. Саме тому використання математичних засобів для представлення нечіткої вихідної інформації дозволяє будувати моделі, які найбільш адекватно відображають різні аспекти невизначеності, які постійно присутні в навколишньому середовищі. Наявні математичні моделі теорії нечіткої логіки дозволяють вирішити завдання, які стоять перед інформаційно-аналітичними підрозділами ДПСУ щодо здійснення аналізу протиправної діяльності, і дозволяють упровадити їх у автоматизовані системи. Також подані рекомендації інформаційно-аналітичним підрозділам дадуть змогу аналітикам більш якісно оцінювати об’єкт, який підлягає аналізу. Визначено показники, за якими необхідно здійснювати збір інформації і за якими буде здійснюватись їх оцінка. Запропоновані методи мають можливість змінювати ці показники як кількісно, так і якісно. Практичні рекомендації аналітикам щодо вдосконалення інформаційно-аналітичної діяльності із застосуванням методики аналізу правопорушень надає можливість здійснювати аналіз отриманих даних, надавати пропозиції та приймати рішення в охороні державного кордону. Інформатизація інформаційно-аналітичної діяльності сприятиме підвищенню ефективності, точності роботи аналітичних працівників завдяки розвитку впроваджених у практику АРМ з відповідним програмним забезпеченням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Грицук, Юрій Валерійович, та Оксана Вікторівна Грицук. "Психологічні аспекти проведення мультимедійної лекції при викладанні IT-дисциплін". Theory and methods of e-learning 4 (17 лютого 2014): 59–64. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.370.

Повний текст джерела

Анотація:

На сучасному етапі розвитку вищої освіти в Україні використання мультимедійних технологій у навчальному процесі здобуває особливу актуальність. Інформатизація та комп’ютеризація освіти дозволяє по-новому поглянути на організацію навчально-виховного процесу, необхідність вироблення єдиного стандарту до проведення занять та оволодіння методикою застосування інформаційних, телекомунікаційних, комп’ютерних та мультимедійних продуктів професорсько-викладацьким складом вищого навчального закладу. Особливо це стосується застосування мультимедіа під час проведення лекцій.Мета статті полягає у дослідженні психологічних особливостей побудови мультимедійної лекції при викладанні ІТ-дисциплін в технічному ВНЗ.Концептуальну основу моделі формування нового знання [1] складають розуміння, засвоєння й використання на практиці нової інформації. Пізнання навчального матеріалу починається зі створення яркого, емоційно забарвленого образу об’єкта, що пізнається. На цьому етапі у студентів формуються уявлення, відбувається розуміння інформації, узагальнюються вже отримані знання. На етапі засвоєння матеріалу відбувається його запам’ятовування завдяки багаторазовим повторенням інформації у різних контекстах. На етапі застосування отриманих нових знань відбувається їхнє використання у практичній діяльності, наприклад, при вирішенні творчих завдань (рис. 1).Мультимедійна лекція є однією з найефективніших форм проведення занять у вищому навчальному закладі. Вона є гіпертекстом, оскільки інформація структурується й узагальнюється лінійно, а знання інтегруються. Гіпертекстовість допомагає глибокому проникненню у зміст матеріалів, що пропонуються студентам, сприяє встановленню балансу в розумінні інформації.Означене подання лекційного матеріалу припускає демонстрацію навчального матеріалу на великому екрані у супроводі лектора. У такому випадку лекція містить: найменування розділів досліджуваної теми і основні тези; рухомий і нерухомий ілюстративний матеріал (у тому числі – екранні копії, схеми, динамічні комп’ютерні моделі тощо); звукові компоненти відеофрагментів та інші джерела звуку.Рис. 1. Етапи засвоєння нових знань Навчальні аудиторії мають бути обладнані сучасними програмними продуктами та апаратними засобами для організації освітнього процесу: проекторами, моторизованими екранами, камерами, ноутбуками, комп’ютерами, автоматизованими навчальними системами, системою відео нагляду та акустичним обладнанням (рис. 2). Цей комплекс здатний вирішувати завдання проведення мультимедійних лекцій, онлайн-занять, семінарів, поточного тестування.Слайдова презентація вчить студентів структурувати й інтерпретувати інформацію, активізує їхні творчі здібності, дає можливість створювати мисленнєві завдання, формувати умови для альтернативних рішень та здійснювати інтерактивні зв’язки.Мультимедійна лекція побудована на дидактичному принципі наочності, завдяки якому уявлення й поняття формуються у студентів на основі чуттєвого сприймання предметів та явищ. Він передбачає опору не тільки на зір, але й на інші органи почуття [2]. Наочність не тільки сприяє більш успішному сприйняттю та запам’ятовуванню навчального матеріалу, але й дозволяє проникнути глибоко у сутність предметів та явищ, що пізнаються. Це відбувається завдяки роботі обох півкуль головного мозку. Ліва півкуля працює при засвоєнні логічно побудованої інформації, а також засвоєнні точних наук у цілому. Права півкуля, що відповідає за образно-емоційне сприйняття інформації, починає активно працювати саме при її візуалізації.Рис. 2. Схема мультимедійної аудиторії В психологічній літературі описано багато способів поєднання слова й наочності. За Л. В. Занковим, за допомогою слова викладач керує діяльністю студентів з об’єктами та явищами, а знання про них студенти отримають у процесі безпосереднього спостереження за цими явищами [3]. Завданням викладача є надання чітких формулювань навчальних завдань для студентів, а також підбір необхідних матеріалів, наочних засобів. Завдяки візуалізації навчальний матеріал засвоюється міцно й надовго.За допомогою мультимедійної лекції забезпечується зв’язок між науковою теорією й матеріальною дійсністю, коли уявлення студентів про предмети та явища дійсності узагальнюються, перебудовуються у поняття та абстрактні узагальнення. Студенти формулюють закони й правила, завдяки яким працюють ці явища.Технологія презентації мультимедійної лекції активізує творчі здібності студентів, розвиває конвергентне й дивергентне мислення, тому що під час лекції вони вводяться в активну пізнавальну діяльність.Мультимедійні ілюстративні матеріали, окрім підтримки вміння вчитись, дозволяють розглядати явища у складній багаторівневій сукупності. Завдяки цим ілюстраціям у мозку студента формуються численні двосторонні зв’язки, що охоплюють[4]:– стовбур мозку (координує всі процеси в мозку й тілі та відповідає, в тому числі, за швидкість сприйняття та обробку інформації);– первинні сенсорні поля кори (слухові, зорові, кінестетичні відчуття та рухи), що виконують обробку інформації, яка поступає із зовнішнього середовища ще до втручання свідомості;– асоціативні поля кори (обробляється та інтегрується інформація складного порядку, щоб надати сенс сприйнятому матеріалу).Ступінь засвоєння матеріалу залежить від багатьох факторів, але найбільш ефективним є використання у комплексі аудіовізуальних засобів, за допомогою який людський мозок краще засвоює інформацію.Аудіовізуальна, тобто мультимедійна, презентація полегшує розуміння матеріалу, що представляється, а також орієнтацію студентів у складній сукупності зв’язків між окремими його компонентами. Аудіовізуальність у мультимедійній лекції може бути представленою у різних формах: у голосовому супроводі викладача, у колористичній семіотиці (зелений – заспокоює, блакитний – викликає творчість, фантазію, червоний – концентрує увагу, створює необхідне для узагальнення напругу), у музиці, яка налаштовує на певний ритм роботи. В результаті навчальна інформація проходить природній шлях через візуальне, чуттєве, дігітальне сприйняття до її згортання в узагальнення, резюме. Таким чином, забезпечується інтерактивний спосіб засвоєння лекційного матеріалу, формується дискурсивне мислення, дискурсивна особистість студента, забезпечується зв’язне міркування, коли кожна наступна думка зумовлена попередньою у русі презентацій, демонструються дедуктивні й індуктивні умовисновки.До мультимедійної лекції висуваються декілька вимог, що має враховувати викладач. Серед них:– лекція має забезпечити систематизацію наявних знань студентів, а також засвоєння нової інформації;– лекція має ставити проблемні питання перед студентами й допомагати їх вирішувати;– демонструвати різні способи візуалізації.Викладач, готуючи мультимедійну лекцію, має враховувати рівень підготовленості студентів, професійну спрямованість, особливості конкретної теми [2].При розробці мультимедійної лекції викладач має продумати порядок, логіку слайдів, їхню послідовність, пріоритетність матеріалу. Вона може бути повністю автоматизованою та супроводжуватись заздалегідь записаним текстом з боку лектора. Така форма лекції не дає можливості втручатись лекторові у її хід, тому зв’язок між студентами й викладачем буде порушено.Лектор зберігає час, необхідний для записів на дошці, диктовку нових термінів, роботи з додатковою апаратурою, як при стандартній лекції.Використовуючи одночасно зорові й слухові аналізатори студентів під час лекційного заняття, викладач суттєво впливає на процес засвоєння знань студентами, на їхні відчуття, сприйняття. Сигнали, що поступають у головний мозок через органи почуття, включаються у судження та умовисновки. Це, у свою чергу, сприяє успішному протіканню процесу пізнання, осмислення й закріплення інформації.До мультимедійної лекції висуваються особливі технічні вимоги. Так, тривалість показу одного слайда не повинна перевищувати 2-3 хвилин, а відеоролика – 5-6 хвилин. Необхідно враховувати можливості емоційного впливу на студентів. Багато кольорів будуть заважати сприйманню інформації. Рисунки, схеми, фотографії повинні мати максимальний розмір та рівномірно заповнювати екран. Звуковий супровід лекції не повинен відволікати студентів від навчального завдання. Шрифт повинен бути таким, щоб із самої крайньої точки аудиторії було видно текст. Як правило, більшість лекторів обирають кегль не менш ніж 20. Треба використовувати однаковий шрифт при поданні текстового матеріалу.Під час мультимедійної лекції необхідно залучати у навчальний процес студентів. Лектор для розвитку пізнавального інтересу студентів може використовувати спеціальні методичні прийоми: відключити звук та попросити студентів пояснити інформацію; попросити студентів знайти відповідь на певне питання, встановити логічні зв’язки між предметами та явищами навколишньої дійсності.Розвиток мисленнєвої діяльності має характер полісуб’єктності, тобто залучення студентів у процес отримання знань [5]. Згідно з цим принципом навчання інформація на слайді має подаватись поступово, з обов’язковою попередньою участю у обговоренні з боку студентів.Згідно з І. В. Вачковим, формування понять, а також нових знань відбувається за наступними етапами: сприйняття об’єкту, його осмислення, запам’ятовування властивостей та відносин, активне відтворення, перетворення. Це активна діяльність студентів, що керується викладачем. При цьому можна спостерігати декілька рівнів засвоєння навчальної інформації, навчального пізнання [1; 5]. Окремо можна виділити репродуктивний і продуктивний види навчальної діяльності студентів та розглянути їхню структуру, беручи до уваги самостійність виконання навчальних завдань. Якщо на репродуктивному рівні засвоєння нових знань студенти повторюють інформацію за викладачем, відтворюють її за взірцем, то на продуктивному рівні вони самостійно шукають нову інформацію, роблять умовисновки, знаходять нестандартні рішення завдань.Ґрунтуючись на викладеному, можна сказати, що при підготовці та проведенні мультимедійної лекції з ІТ-дисциплін необхідно оптимальним способом поєднати аудіовізуальне представлення матеріалу з психологічними особливостями сприйняття нових даних студентами різних психотипів з метою подальшого застосування отриманих в результаті навчання знань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Бондаренко, Тетяна Володимирівна. "ОСВІТНІ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ GOOGLE В ПРОЦЕСІ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Information Technologies and Learning Tools 76, № 2 (22 квітня 2020): 96–107. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v76i2.2718.

Повний текст джерела

Анотація:

З педагогічної точки зору візуалізацію інформації варто трактувати як інструмент фіксації і трансляції унаочненого навчального матеріалу. У статті розглянуто особливості роботи ресурсів Google, підкреслено їх відкритість, доступність та значний потенціал під час інтеграції навчальних дисциплін природничо-математичного та суспільно-гуманітарного циклу в процесі візуалізації навчальної інформації. Проаналізовано додатки Google Earth, Google Mars, Google Moon, Google Sky, Google Maps, Google My Business, Google Art Project та інструмент Google Street View. Вони при підвищеному попиті на сприйняття великої кількості інформації дозволяють спрощувати подання даних через електронні засоби та ефективно сприймаються всіма учасниками навчально-виховного процесу. У статті описані можливості створення власних карт Google, які сприяють уточненню та деталізації об’єкта, що вивчається, та наведено приклади їх використання. Враховуючи певну трансдисциплінарність таких засобів картографування, подано тематику карт для предметних напрямків з географії, біології, іноземної мови, української літератури, математики, інформатики, історії, мистецтва, хімії, фізики. Розглянуто функцію панорамного перегляду вулиць Google Street View та представлено приклад використання панорамного зображення з кругозором в 360 градусів. Запропоновано поповнити інформаційний банк даних візуальною інформацією, створюючи локацію свого навчального закладу разом з додатком «Google My Business». Описано інтерактивний освітній проєкт Google Art Project, за допомогою якого створюють власні галереї, порівнюють мистецькі твори, деталізовано вивчають оцифровані об’єкти культурної спадщини світової спільноти. Виділено дослідницький, проєктний, міжпредметний та інформаційно-комунікаційний підходи, завдяки яким забезпечується активне використання геоінформаційних ресурсів у ряді предметів природничо-математичного та суспільно-гуманітарного циклів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Фісуненко, А. Л. "Модель мультиагентної системи обробки візуальної інформації для вирішення задач реконструкції". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", Вип. 3 (2012): 261–64.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Трофімук, A., Л. Булатецька, Ю. Павленко та Т. Гришанович. "Розробка інтерактивної карти з використанням технології SPA." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 42 (30 березня 2021): 104–9. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-15.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі розглянуто основні питання, що стосуються процесу розробки та проектування інформаційної системи із використанням технології Single Page Application. Дана технологія надає можливість зміни контенту без перезавантаження сторінки, що забезпечує користувачам миттєвий зворотній зв’язок. Розроблено веб-сайт з візуально відображеною картою місцевості, на якій користувач має можливість створювати маркери, які містять детальну інформацію про дане місцезнаходження. При розробці використані HTML, CSS, JavaScript.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Шрамко, Тетяна Вікторівна. "ТРАНСФОРМАЦІЯ АНІМАЛІСТИЧНОГО ОБРАЗОТВОРЧОГО ТОВАРНОГО ЗНАКУ В КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 44 (25 червня 2021): 234–41. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235444.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – виявити особливості технічних і стилістичних змін анімалістичного образотворчого товарного знаку в процесі розвитку графічного дизайну XX – початку XXI ст. Методологія дослідження. Застосовано аксіологічний метод (з метою визначення значущості об’єкта дослідження для носіїв культури); методи семантичного й структурно- семантичного аналізу (для виявлення культурних сенсів анімалістичних образів товарних знаків); структурно- функціональний метод і метод сучасної герменевтики (для інтерпретації сенсів); еволюційний метод (для виявлення технічних і стилістичних змін анімалістичного образотворчого товарного знаку в історичній ретроспективі) та ін. Наукова новизна. Досліджено особливості технічних і стилістичних змін анімалістичних образотворчих товарних знаків у процесі розвитку графічного дизайну XX – початку XXI ст. на прикладі провідних світових автомобільних компаній; уточнено поняття «товарний знак»; проаналізовано культурні сенси анімалістичних образів товарних знаків «Ferrari», «Peugeot», «Jaguar» та «Lamborghini». Висновки. Виявлено, що трансформація анімалістичних образотворчих товарних знаків провідних автомобільних фірм насамперед залежить від змін корпоративного стилю, вимог ринкової кон’юнктури та маркетингових цілей. Вектор пошуку новаторських форм візуальної виразності товарного знаку відповідає актуальному стану графічного дизайну – його активний розвиток впливає на образотворчі якості товарних знаків, ускладнення інформаційної насиченості. Особливості подавання знакової інформації, характерні для певних історико-культурних періодів, у контексті еволюції анімалістичних товарних знаків проявилися в змінах їхньої стилістичної змістовності, практично не торкаючись символічного навантаження. Сьогодні в графічному дизайні товарних знаків активно використовуються візуальні репрезентації тварин, проте анімалістичні образи переважно позбавлені семантичної глибинності – вони тлумачаться зазвичай як щось тривіальне, котре здатне привернути увагу споживача, а внаслідок втрати прихованого сенсу образ тварини перетворюється на симулякр, який трансформується засобами графічного дизайну відповідно до вподобань масового споживача.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Skoryk, Adriana. "Дискурс мас-медіа в системі сучасних досліджень культурологічного характеру". Музичне мистецтво і культура, № 19 (10 жовтня 2014): 71–82. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2014-19-71-82.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена вивченню певного типу дискурсу, у який входить свій стиль, мовний потік, певні чуттєві аспекти, представлені конкретним видом мистецтва. Дискурс характеризуються комунікацією у межах окремих каналів, тобто – дискурс візуальний, слуховий, тактильний; визначений правилами спілкування, способом викладу та втілення прагматичної мети оратора – дискурс дидактичний, лайливий, етикетний тощо. Ключові слова: дискурс, комунікація, практика, межа, культурна комунікація, інформація, інтерпретація, теорія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Сухопара, Ірина, та Ірина Сантарська. "ГРАФІЧНІ ОРГАНІЗАТОРИ ЧИТАННЯ В КОНТЕКСТІ ВИМОГ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Молодий вчений, № 9 (97) (30 вересня 2021): 20–23. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-5.

Повний текст джерела

Анотація:

В сучасному освітньому процесі початкової школи стають важливими інструменти створення, передачі, відтворення, обробки інформації за допомогою графічних і візуальних образів. Графічні організатори читання розглядаються як способи представлення інформації для її узагальнення, систематизації, класифікації, аналізу художнього твору в графічному вигляді на папері або моніторі. В контексті вимог Нової української школи застосування графічних організаторів на уроках літературного читання в 3-4 класах сприяє: формуванню читацької компетентності; вмінь читати і розуміти прочитане, висловлювати думку, логічно обґрунтовувати позицію, застосовувати емоційний інтелект, співпрацювати в команді; врахуванню освітніх потреб школярів; створенню можливостей для організації роботи в центрах діяльності, зокрема осередку читання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Друшляк, М., та В. Шамоня. "СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ". Physical and Mathematical Education 27, № 1 (26 квітня 2021): 45–49. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-027-1-007.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. На сьогодні спостерігається зміна способу сприйняття інформації молоддю, що призводить до затребуваності висококваліфікованих фахівців, зокрема вчителів, із високим рівнем сформованості візуально-інформаційної культури. Але формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики і інформатики повинно відбуватися не фрагментарно, «від випадку до випадку», а у межах педагогічної системи, спираючись на системний підхід як на провідний методологічний підхід. Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики, а також досліджують концептуальні основи і принципи системного підходу у підготовці фахівців. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення. Результати. З позицій системного підходу педагогічна система формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики розглядалася як відкрита (взаємодіє з іншими системами), динамічна (її змістове та організаційно-технологічне наповнення постійно удосконалюється) система, яка реалізується в єдності загального (формування візуально-інформаційної культури є частиною фахової підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики), особливого (притаманні специфічні особливості математичної освіти, інформатичної освіти, наявність спеціалізованого програмного забезпечення), індивідуального (враховуються індивідуальні особливості студентів та особливості освітнього процесу конкретного закладу вищої освіти). У контексті дослідження системний підхід дозволяє розглядати процес формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики як складний цілісний динамічний процес, який зорієнтований на досягнення певної мети і передбачає системний науково-методичний супровід окремих інформатико-математичних курсів і спецкурсів, цілеспрямоване удосконалення системи неперервної післядипломної освіти педагогічних працівників та тематики кваліфікаційних робіт. Висновки. Ефективне формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики забезпечується наступними положеннями: процес формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики ґрунтується на системному підході та виваженому поєднанні інформатико-математичної, педагогічної й інформаційної підготовки; оновлення змісту професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики шляхом розробки науково-методичного супроводу окремих інформатико-математичних курсів і спецкурсів; створення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторії, раціонального та виваженого використання спеціалізованого програмного забезпечення, візуалізованих завдань, цілеспрямованого формування умінь критично оцінити та раціонально обрати комп’ютерний інструментарій; використання поширених та інноваційних форм, методів й засобів навчання для збалансованого співвідношення між теорією і практикою в освітній і професійній діяльності з метою формування умінь і навичок роботи з візуалізованим навчальним матеріалом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Oksana, Dondyk. "Новітні жанрово-стильові тенденції у концертній діяльності академічного камерного хору «Хрещатик» (на прикладі аналізу сценічного проекту «Класика жартома: Choir Smiles»)". Музичне мистецтво і культура, № 25 (20 грудня 2017): 326–38. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-25-326-338.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження: проаналізувати прояви новітніх жанрово-стильових тенденцій, котрі простежуються у сучасній концертно-сценічній практиці Академічного камерного хору «Хрещатик» (на прикладі аналізу сценічного проекту «Класика жартома: Choir Smiles»). Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні універсальних наукових методів: індукції, дедукції, аналізу, синтезу, структурного та компаративного аналізу, систематизації, узагальнення. Використання вказаних методів дає змогу виявити і детально проаналізувати концертно-сценічні та образно-драматургічні параметри, покладені в основу творчих пошуків у процесі роботи над мистецьким проектом «Класика жартома: Choir Smiles». У цьому контексті особливого значення набуває аналіз оригінальних новаційних алгоритмів, творчо втілених режисером-постановником та керівництвом хору, сутність яких актуалізується на перетині різних мистецьких площин та жанрово-стильових і хронотопічних ареалів. Наукова новизна полягає у збагаченні сучасного музикознавства новими аналітичними розробками та спостереженнями щодо функціонування новітніх жанрово-стильових тенденцій у сучасній вітчизняній камерно-хоровій сценічній практиці. В зв’язку з цим особливої наукової цінності набуває впровадження в науковий вжиток цілком оригінальної авторської дефініції, котра характеризує створення принципово нового жанру мистецтва – «театр хорової мініатюри». Висновки. Виходячи з проведеного аналізу сценічного проекту «Класика жартома: Choir Smiles», є підстави стверджувати, що у мистецькій діяльності Академічного камерного хору «Хрещатик» простежуються, принаймні, дві новітні жанрово-стильові тенденції. Одна з них спрямована на залучення до хорової концертно-сценічної практики специфічних лексичних елементів, притаманних суто театральним, хореографічним та кінематографічним жанрам: використання візуально-сценічних ефектів (застосування характерних кінематографічно-операторських прийомів, зокрема рапіду, стоп-кадру, зіставлення різних візуальних ракурсів тощо). Інша – характеризується прагненням до хронотопічно-еклектичного стильового синтезу, пов’язаного із поліваріантним поєднанням всесвітньо відомих музичних «емблем», втілених у конкретних інтонаційно-ритмічних формулах вітчизняної та зарубіжної музики минулого і сучасності. Принципово важливим новаторським фактором творчої діяльності колективу є трансформація аудіо-візуальних параметрів сценічного простору (переміщення різних груп хористів-виконавців, хореографічні мізансцени, різнорольові співвідношення), яка здійснюється відповідно до режисерського задуму, водночас, оптимально враховуючи актуальні запити різноманітної аудиторії. Отже, є підстави стверджувати, що невід’ємною складовою мистецької діяльності Академічного камерного хору «Хрещатик» є експериментальний пошук оригінальних музично-драматургічних алгоритмів, спрямованих на оптимальне розкодування музично-сценічної інформації, запрограмованої в мистецькій концепції режисера-постановника та художньому задумі конкретного композитора.Ключові слова: концертна діяльність Академічного камерного хору «Хрещатик», жанрово-стильовий синтез, експериментальні сценічно-хорові концепції, театр хорової мініатюри.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Карп, Марта, та Вікторія Мільчановська. "ПАРАГРАФЕМНІ ЗАСОБИ У КРЕАТИВНОМУ БЛОКНОТІ КЕРІ СМІТ ЗНИЩ ЦЕЙ ЩОДЕННИК: СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 194–201. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-41.

Повний текст джерела

Анотація:

Ефективність будь-яких комунікаційних контактів визначається не тільки тим, на скільки зрозумілі співрозмовнику слова та інші елементи вербальної комунікації, а й умінням правильно інтерпретувати візуальну інформацію. Параграфемні засоби все впевненіше завойовують авторські тексти, підкреслюючи у такий спосіб несхожість, незвичність і індивідуальність образу автора у продукованому тексті. Правильне поєднання параграфемного, вербального та іконічного кодів здійснює сильний прагматичний вплив на адресата. У статті проаналізовано креативний блокнот Кері Сміт WRECK THIS JOURNAL англійською мовою та його версію ЗНИЩ ЦЕЙ ЩОДЕННИК українською мовою. Визначено та описано параграфемні засоби у тексті креативного блокнота, їхню класифікацію та функції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Слюсар, М. "МІФОТВОРЕННЯ ЗАСОБАМИ РЕКЛАМИ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ТА ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ДИСКУРСИ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 1(89) (3 вересня 2021): 138–47. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.138-147.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено явище міфотворення засобами реклами у філософському дискурсі ХХ століття, адже реклама є складовою багатьох соціальних процесів, вона впливає на формування думки та переживань сучасників, популяризуючи і поширючи міфологеми. Реклама постає як феномен, який є трансісторичним способом духовно-практичного освоєння людиною світу, соціальної реальності. У дослідженні проаналізовано праці філософів: Вальтера Беньяміна ("Бодлер", "Вулиця з одностороннім рухом"), Йогана Хейзинги ("Homo Ludens. Досвід визначення ігрового елемента культури", "Осінь Середньовіччя", Ролана Барта ("Міфології", "Риторика образу", "Рекламне повідомлення"), Умберто Еко ("Відсутність структури"). Показано, що В. Бельямін досліджував рекламу у площині урбаністичного наративу (міфізація рекламними засобами при символічному виробництві та обміні суспільства). У філософській спадщині Й. Гейзинги реклама розглядалася з точки зору задоволення неутилітарних потреб споживачів. Специфіку рекламного повідомлення проаналізовано на основі праць М. Маклюена, який вказав на відхід від раціонального сприйняття інформації через актуалізацію аудіовізуального способу її отримання, що спричинилося в результаті утвердження місця телебачення в медіапросторі. За працями Р. Барта розглянуто рекламу в двох формах: як повідомлення та зображення. Показано, що рекламне повідомлення, яке є денотативно-конотативною спонукою соціальної активності (тобто сприймаючи буквальний зміст як «купуйте!», націлює споживача одразу сприймати і друге – означуване значення з акцентом на знаково-образну систему рекламної комунікації), виступає інструментом міфізації (воно має на меті спонукання і характеризується двозначністю змісту). Візуальний рекламний код як об’єкт філософських розмислів У. Еко, на відміну від словесного образу характеризується неоднозначністю трактування і тому є простором для міфотворчості. Виокремлюючи у візуальній комунікації три рівні (іконічний, іконографічний та рівень тропів), треба вказати, що на кожному з них, навіть якщо це елементарне зображення рекламованого товару, є місце для інтерпретації побаченого через усталені культурно-історичні коди.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Косінова, Оксана. "Музичний портрет у літературі (на прикладі творчості П. Мирного, М. Коцюбинського, П. Тичини)". New pedagogical thought 102, № 2 (7 вересня 2020): 95–98. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-95-98.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена синтезу мистецтв як типовій потребі культури, що покликана підвищувати інтерес до зміцнення візуальних якостей творів мистецтва. Васпекті розгляду даного питання доречне використання терміна «мультимедійність» як поєднання двох або більше «медій», які одночасно сприймаються через відчуття людини, тобто «медії» в даному аспекті – це канали передачі «інформації». Основні моменти передбачено в огляді жанру музичного портрета в аспектіміжгалузевих зв’язків, зокрема музичного, образотворчого та літературного мистецтв.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Kashtan, Vita, та Volodymyr Hnatushenko. "ВИДАЛЕННЯ ТІНЕЙ НА ЦИФРОВИХ КОСМІЧНИХ ЗНІМКАХ НА ОСНОВІ ВЕЙВЛЕТ-ПЕРЕТВОРЕННЯ". System technologies 5, № 130 (4 травня 2020): 88–101. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-130-2020-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто проблему ідентифікації та компенсації тіней на космічних знімках високого просторового розрізнення. У роботі використано знімки міської території, отримані супутником WorldView-3. Наявність тіней на знімках може привести до втрати корисної інформації і навіть помилок в роботі алгоритмів розпізнавання, виявлення, відстеження і класифікації об’єктів. Запропоновано новий алгоритм автоматичного виявлення та усунення тіней цифрових космічних знімків, що дозволяє відновити освітленість та підвищити якість цих знімків. Для цього використано перехід до кольорової метрики HSV, вейвлет-перетворення та контурну сегментацію. Порівняння кількісних показників, а також візуальні результати показали перевагу використання запропонованого алгоритму. Результати роботи можуть бути використані при подальшому розпізнаванні об’єктів та тематичній обробці космічних знімків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Васюта, К. С., У. Р. Збежховська, В. В. Слободянюк, В. С. Загривий та В. І. Чистов. "Метод прихованої передачі інформації в системах з Orthogonal frequency division multiplexing (OFDM) модуляцією". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(43), (11 травня 2021): 132–39. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.18.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано можливості використання сигналів з Orthogonal frequency division multiplexing (OFDM) модуляцією для організації скритного радіозв’язку в системах спеціального призначення. Побудовано та проаналізовано “образ” сигналу з OFDM модуляцією в псевдофазовому просторі. Візуальний аналіз “образу” показав, що його структура є близькою до структури регулярних процесів. Дана оцінка скритності функціонування систем з OFDM модуляцією за допомогою непараметричної Brock Dechert Scheinkman (BDS) статистики. Запропоновано метод підвищення скритності сигналів з OFDM модуляцією за допомогою використання поліномів Чебишева. Проведено порівняльний аналіз Independent аnd Identically Distributed (IID) скритності хаотичних та гармонічних OFDM сигналів. Отримані результати показують, що запропонований метод формування OFDM сигналів дозволяє забезпечити вищий рівень IID скритності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

O.O., Zabolotska, та Zabolotska O.V. "ДЕМОТИВАТОР ЯК ОСОБЛИВИЙ ТИП КОМУНІКАЦІЇ ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСУ". South archive (philological sciences), № 83 (4 листопада 2020): 108–16. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-19.

Повний текст джерела

Анотація:

In the situation of computerization of modern society, the influence of the media on the way of life, the worldview and the consciousness of most people is evident.An attempt to overcome the language barrier of representatives of various linguistic cultures is playing a dominant role of non-verbal information in today’s global communication and the emergence of new visual and verbal forms of the Internet communication.The purpose is to distinguish functional and pragmatic potential of demotivators in the Internet discourse.Methods. In the course of the study, the following methods were used: a descriptive method, the method of semantic analysis, of stylistic analysis, of interpretive and textual analysis.Demotivational posters are a special way of transmitting information, as prepositions are important for the fullest possible understanding of its meaning: the demotivator can contain such semantic components that do not find direct expression, and the reader decodes these meanings on the basis of their own experience, knowledge of typical situations, historical and cultural background and knowledge. The main function of demotivational posters is considered to be a cognitive one, as the information presented in demotivators can form the thinking of youth audience, its evaluative and normative system. Demotivators also realize volutative, axiological, aesthetic, emotional and expressive functions and the function of forming reality.Results. The analysis of demo poster showed that the type of demotivators can determine their pragmatic potential: original, philosophical, social and advertising demotivators promote the main values and realize the volitional intention of the speaker, i.e. suggestive impact on the recipient that helps to create a spiritual guidance and a new type of thinking among young people; humorous and esoteric demotivators depict famous facts from youth’s life in an ironical and sarcastic manner, disclose social reality, have entertaining character, carrying out both emotional, expressive functions and a function of forming virtual reality.Conclusions. Demotivational poster is a special way of transmitting information in the Internet discourse, which defines its moral and value orientations, the attitude towards the surrounding world. Сучасний світ можна назвати цивілізацією гіпертексту, сучасну людину – віртуальною, мережевою людиною, а сучасне суспіль-ство – інформаційним. Стає очевидним, що вербальна комунікація припиняє існувати ізольовано, вона має тенденцію до залучення інших знакових систем, серед яких провідне місце посідає візуальна комунікація, яка унаочнює інформацію, що передається.Актуальність статті зумовлена загальною спрямованістю сучасних філологічних студій на вивчення системи комунікації з урахуванням ефективності мовних засобів та інтегрованості різних семіотичних ресурсів у сучасному комунікативному процесі, де простежується взаємодія вербальної складової частини повідомлення і його паравербальних (нелінгвістичних) компонентів.Мета статті – визначити функційно-прагматичні особливості англомовних демотиваційних постерів мережі Інтернет.Методи. У процесі дослідження було використано такі методи: описовий метод (для дескрипції характерних рис інтернет-дискурсу та візуально-вербальної природи демотиваційного постеру), метод семантичного аналізу (для виявлення семантики лексичних одиниць у контексті), метод стилістичного аналізу (для визначення стилістичних засобів, що увиразнюють демо-тиваційні постери інтернет-дискурсу), метод інтерпретаційно-текстового аналізу (для визначення специфіки використання демотиваторів у процесі інтернет-комунікації).Інтернет, будучи високотехнологічним і водночас високо динамічним комунікативним простором, перебуває в постійному русі, постійній еволюції. Відповідно, з’являються абсолютно нові форми інтернет-комунікації, а старі видозмінюється тим чи іншим чином.Демотиватор (демотиваційний постер) як предмет філологічних досліджень є актуальним, оскільки нині зросла зацікав-леність у проблемі полікодових або креолізованих текстів як особливих форм комунікації (банери, реклама, кліпи, демотива-тори). Сучасну людину весь час оточують різні знакові системи, а невербальні засоби дедалі більше беруть участь у передачі та збереженні інформації.Результати. Аналіз мовного матеріалу показав, що значна кількість демотиваційних постерів має синсематичний тип відношень між вербальною та візуальною його частинами. Іконічний компонент не просто доповнює розуміння вербальної складової частини повідомлення демотиватора, а й впливає на його інтерпретацію й унаочнює основну думку, заохочуючи реципієнта до певних роздумів.Глобалізаційні процеси, які знаходять відображення в демотиваційних постерах через повтор структурно-композиційної будови тексту і стереотипне вживання мовних засобів впливу, забезпечують залучення індивідуального реципієнта до світо-вого суспільства. Це зумовлює постійний потік стандартизованих цінностей із метою формування пересічного погляду на довколишній світ та уніфікованої картини світу.Висновки. Демотиватор постає візуальною рефлексією реального світу, реакцією на впроваджуване позитивне мислення. Комбінація режимів сприйняття образів призводить до появи нових форм цього процесу, нового типу мислення – від вербаль-ного до візуального, образного, спрямованого на викриття традиційних цінностей та авторитетів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Литвинська, Світлана. "МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ, БІБЛІОТЕЧНОЇ ТА АРХІВНОЇ СПРАВИ". Society. Document. Communication, № 6 (27 червня 2019): 117–37. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-117-137.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто актуальні проблеми впровадженняі використання мультимедійних технологій у процесі навчаннястудентів. Проведено аналіз сучасного досвіду використаннямультимедійних презентацій, який використовують викладачікафедри історії та документознавства Національногоавіаційного університету.У мультимедійних технологіях одночасновикористовують кілька інформаційних середовищ: графіку,текст, відео, фотографію, анімацію, звукові ефекти,високоякісний звуковий супровід. Це є сучасним прикладомвикористання у навчальному процесі відомих ефективнихпринципів наочності й доступності. Мультимедійнідокументи можуть містити мовні тексти, статичніграфічні зображення, окремі звукові та музичні ефектисупроводу, спеціальну анімаційну графіку, демонструвати кіно-фото-фонофрагменти.Основні відмінності інноваційних засобів мультимедіа –це інтерактивність, вільна інтерпретація і комунікабельність.Мультимедійні презентації є сучасним зручним і ефектнимспособом надання студентам інформації. Комплекснепоєднання мовного тексту з динамікою руху, звуком іграфічним зображенням. малюнком активно впливає на органилюдського сприйняття – слух і зір. Поєднання візуальної йаудіальної інформації активізує мислення й пам’ятьстудентів, дозволяє довше утримують їхню увагу, надаватизначно більші обсяги інформації. Викладачі та студентиповинні використовувати мультимедіа. Викладачі повиннінавчити студентів створювати презентації, сформувати уних навички оформлення та демонстрації матеріалу.Обґрунтовано переваги використання інформаційнихтехнологій у порівнянні з традиційними формами підготовкистудентів. Розглянуто досвід використання мультимедійнихпрезентацій на лекціях і практичних заняттях, у науково-дослідницькій роботі студентів, під час захисту дипломнихробіт. Визначено основні вимоги до структури презентації,вибору шрифту, кольору слайдів, анімаційних ефектів.Доведено, що використання інформаційних технологій унавчанні студентів забезпечує високий професійний рівень.Запропоновано методичні рекомендації для створеннямультимедійних презентацій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Хараш, К. М., О. В. Ольшевська та Ж. А. Титуренко. "Принципи побудови хмар тегів даних". Automation of technological and business processes 12, № 1 (30 березня 2020): 17–24. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i1.1699.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаються механізми візуалізації для побудови термінологічних хмар. На прикладі JSON, HTML, CSV, XLSX, XML, TXT наведений перелік типів файлів та ресурсів. Проаналізовано можливості добування та збереження вхідних даних. Проведено дослідження аналогічних систем, на основі якого було обрано два оптимальні типи файлів, а саме CSV та TXT. Виявлено підхід формування списку ключових слів для наукових публікацій або виокремлення провідної тематики різних текстів. Встановлено, що у разі необхідністі обробки великих текстів спільної спрямованості, якими наприклад можуть бути літературні твори, наукові статті, судові вироки тощо, достатнім буде використання малих веб-додатків для побудови тегових хмар. Тегові хмари на основі алгоритму k-середніх здатні досить ефективно виявити ключові поняття, найбільш уживані слова та провідні концепції. При порівнянні між собою форматів CSV та TXT, було підтверджено, що швидкість обробки залежить скоріше від об’єму вхідної інформації, ніж від структури файлу. Звідси, можна стверджувати, що використання одного або іншого формату зумовлено вибором користувача. Проведено аналіз з якого відзначено, що формат CSV потребує верхнього рядка, в якому вказують атрибути. Для більшої коректності подальшого аналізу, атрибути слід вказати і формувати кожний наступний рядок даних строго по черзі. Така незначна особливість структури допомагає досліднику орієнтуватися серед набору текстової інформації, а при подальшій обробці перший рядок можна не враховувати. На відміну від попереднього формату, формат TXT не потребує формування першого рядка атрибутів. Це ускладнює візуальне сприйняття наявної інформації. Не рекомендовано вводити атрибути самостійно, в подальшому при обробці це буде впливати на коректність результатів кластеризації в негативний бік.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Єфіменко, Альона, та Олена Ішутіна. "РОБОТА З МЕДІАТЕКСТОМ НА УРОКАХ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ ЯК МЕТОД ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 1, № 14 (6 липня 2021): 125–32. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236601.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано роль і можливості використання медіатекстів на уроках мовно-літературної освітньої галузі з метою формування медіаграмотності учнів початкової школи. Доведено, що проблема формування медіаграмотності молодших школярів є актуальним питанням не лише для вищої освіти в Україні, а й в інших країнах. У статті проаналізовано Типову програму нової української школи, яка пропонує змістову лінію «Досліджуємо медіа» і визначає обсяг знань, умінь і навичок учнів у роботі з медіа. Автори зазначають, що учні початкової школи в медіапросторі натрапляють на цілу низку різноманітних медіатекстів, які можна класифікувати за джерелом сприймання інформації (візуальні, аудіальні, аудіовізуальні), за характером впливу (текст-схема, символ, ілюстрація, алгоритм, інструкція, текс-тест). Зауважено, що використання медіазасобів на уроках української мови, літературного читання допомагає активізувати навчальну діяльність, дозволяє урізноманітнювати освітній процес, підвищує якість та результативність уроку, робить його яскравішим, більш емоційно та інформаційно насиченим.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Романишин, Наталія, та Олег Бій. "ТУРИСТИЧНИЙ ДИСКУРС ЯК ПРАГМА-КОМУНІКАТИВНИЙ ФЕНОМЕН". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 228–31. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-51.

Повний текст джерела

Анотація:

У цій статті увага зосереджується на майстерності використання лексики, що сприяє просуванню туристичної діяльності на просторах інтернету. Також на розкритті семантичних значень лексичних одиниць, що застосовуються для опису реалій і на виділенні окремих лексико-семантичних груп. Показати, що невід’ємною складовою будь-якої онлайн платформи, вебсайту – є приваб-ливі зображення, знімки самої місцевості, описи поїздок та її маршрутів, що виконанні майстрами своєї справи, адже візуальний ефект відіграє важливу роль у сприйнятті і подальшому виборі. Нас цікавили англомовні сайти і для того щоб чіткіше окреслити тип матеріалу, відбиралися веб-аплікації відомих і загальнонаціональних компаній. Ми провели лінгвістичний аналіз матеріа-лу в ручну. Для цього важливим аспектом, насамперед було наявність сайту і подача інформації загалом разом із зображенням, так як туристичний дис-курс можна розглядати як мультимодальний тип дискурсу. Ілюстрації в на-шій роботі помагали краще розкрити всі аспекти теми, визначення поняття модус та його ролі для досягнення поставленої мети. Аналізувати текст, при цьому не досліджувати вплив використаного фото, фону, кольорів, чи шриф-тів – це те саме як слухати розмову з середини, або чути лише початок, але ніколи її кінцівки. Саме зображення і виступає тим втраченим пазлом, без якого ви попросту не зможете повноцінно усвідомити інформацію. Туризм і надалі лишається невивченою областю в сфері лінгвістики, так як щораз з’являються нові ідеї щодо можливостей привернути увагу потенційних від-відувачів. Ми ще дуже багато чого не знаємо про манеру спілкування в ту-ристичному бізнесі, тому напрямки для розвитку і детального вивчення за-лишаються все ще відкритими. За останні десятиліття туристична галузь роз-глядалася як велике джерело фінансової вигоди для багатьох країн світу. Це робить туристичний дискурс надзвичайно важливим і потрібним, оскільки краще розуміння основних систем формування смислу і значення в ньому сприятиме розробці туристичних текстів, які можуть залучити більшу кіль-кість охочих.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Фіялка, Світлана Борисівна, Інна Валеріївна Вашуленко та Олена Олегівна Галілейська. "Соціальні медіа для просування дитячих навчальних радіопередач (на прикладі соціальної мережі Instagram)". Технологія і техніка друкарства, № 3(69) (10 листопада 2020): 99–109. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.3(69).2020.217273.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено соціальні медіа як явище інформаційної ери та дитячі навчальні радіопередачі як необхідне освітнє джерело в часи дистанційного навчання. Удосконалено визначення поняття «соціальні медіа». Розглянуто основні класифікації навчальних радіопередач для дітей за віковими категоріями та виділено їх недоліки, зокрема занадто широке розмежування груп за віком. Акцентовано увагу на тому, що населення недостатньо обізнане щодо жанру та потенціалу інтегрованих навчальних радіопередач, а також наголошено на безініціативності редакційних колективів радіостанцій щодо вдосконалення їхніх медіапроєктів. Проаналізовано навчальні дитячі радіопередачі на медіаринку України, серед яких «Веселий трамвай», «Барвисті сторінки», «В гостях у Веселої Нотки», «Грайлик-Читайлик», «Клуб любителів казок», «В гостях у царя Прокаріота», «Твій світ» тощо. Запропоновано алгоритм просування таких радіопередач через соціальну мережу Instagram. Алгоритм охоплює сім кроків, спрямованих на створення якісної візуальної інформації та текстового наповнення для проєкту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Бабчук, Юлія Йосипівна. "ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНОЇ ПРОГРАМИ TELL ME MORE ТА СИСТЕМИ SMARTKOM У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ СТУДЕНТІВ". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 38–48. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.3524.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто та описано використання сучасних інформаційних технологій, а саме комп’ютерних програм розпізнання та синтезу мовлення Tell me More та проєкту SmartKom на заняттях з вивчення різних іноземних мов. Проаналізовано основні принципи роботи з цими програмами, можливості для студентів розпізнавати вимову мовців, демонструвати вимову іноземних мов за допомогою графіків, осцилограм тощо. Виділено найважливіші переваги програм: розвиток усіх мовленнєвих навичок, розширення словникового запасу, закріплення граматичного матеріалу, можливість комунікації у режимі людина – комп’ютер та навпаки, можливість створення і зберігання інформації, візуалізація вимови, використання тривимірних анімаційних роликів, створення діалогічних систем та створення умов для самоосвіти і самовдосконалення навичок і вмінь студентів. Зокрема програма Tell me More передбачає розміщення відеосюжетів з візуальною опорою або, залежно від рівня студентів, розпізнання та синтезу мовлення, фіксованої системи виявлення помилок, постановки правильної вимови. В основі мультимодальної діалогічної системи SmartKom є дослідження просодії емоційного мовлення, міміки обличчя людини та відстеження емоційного ставлення до одержаної інформації. Важливим також є виділення найважливіших ознак вказаних вище програм, а саме: доступність, легкість у використанні, можливість комунікації та співпраці, зокрема віддаленої, сприяння результативній самостійній роботі студентів. Ці програми відповідають принципам багатоканального навчання, при їх використанні залучено велику кількість органів чуття людини, що сприяє усуненню мовних та психологічних бар’єрів, позитивним емоціям та показникам успішності навчання. Важливим є врахування індивідуальних особливостей навчання студентів, а саме темпу сприйняття навчального матеріалу. У статті зазначено, що за допомогою вказаних програм та технологій можна виявити просодичні характеристики мовлення, відстежити емоційне ставлення людини до одержаної інформації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Борщевич, Лариса Вікторівна, та Надія Вікторівна Стець. "Мультимедійні засоби в науці та освіті". Theory and methods of e-learning 4 (13 лютого 2014): 13–18. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.363.

Повний текст джерела

Анотація:

Серед пріоритетних напрямів розвитку галузі освіти, визначених у «Національній доктрині розвитку освіти», важливе місце займає застосування освітніх інновацій, інформаційних технологій, створення індустрії сучасних засобів навчання та виховання. Комп’ютеризація та інформатизація є новітніми процесами, що впроваджуються у сферу навчання, набуваючи статус не лише об’єкта вивчення, але й засобу навчання тієї чи іншої дисципліни, зокрема хімії.Мультимедійні технології є на сьогоднішній день найбільш необхідним та новим напрямом використання інформаційно-комп’ютерних технологій у сфері освіти. Мультимедійному навчанню присвячений багато фундаментальних досліджень [1; 2] як в теорії педагогіки, так і в частинних методиках викладання окремих навчальних дисциплін. Однак, незважаючи на це, проблема використання мультимедіа, як в теорії навчання, так і в реальній педагогічній практиці залишається дуже актуальною і викликає гострі дискусії.З 2012-2013 навчального року на хімічному факультеті Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара введена нова дисципліна «Мультимедійні засоби в науці та освіті». Вона викладається студентам ІІІ курсу (34 години лекційні та 34 години відведено на практичні заняття) та IV курсу (відповідно 32 та 16 годин).Цілями даної дисципліни є застосування знань у сфері комп’ютерних технологій при проведенні наукових досліджень та в освітньому процесі. Завданнями вивчення дисципліни є формування загальнотеоретичного кругозору, професійних знань і практичних навичок, необхідних бакалавру, спеціалісту та магістру напряму підготовки «Хімія» для успішної професійної діяльності в інформаційному суспільстві.Дисципліна «Мультимедійні засоби в науці та освіті» належить до вибіркової частини загальнонаукового циклу. Вона базується на знанні наступних предметів, що викладаються в рамках бакалаврату: педагогіка, інформатика, методологія наукових досліджень, методика викладання хімії тощо. Ця дисципліна носить узагальнюючий характер. Знання та навички, отримані при вивченні дисципліни, сприяють більш успішній роботі над дипломними та магістерськими роботами.У результаті освоєння дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті» студент повинен знати базис сучасних комп’ютерних технологій, основи організації сучасних інформаційних мереж, перспективи розвитку комп’ютерних технологій в науці та освіті. Студенти повинні вміти використовувати мережні та мультимедіа-технології в освіті і науці, виконувати підготовку документів (тези доповідей, реферати, аналітичні довідки, плани-конспекти уроків, лекцій та практичних занять, науково-дослідні роботи), використовуючи різні методи обробки інформації.Після вивчення даної дисципліни студенти володітимуть методами розв’язування спеціальних завдань із застосуванням комп’ютерних та мультимедіа-технологій у професійній і науковій діяльності з хімії, термінологією сучасних інформаційних технологій та навичками забезпечення інформаційної безпеки науково-технічної та освітньої інформації. Засоби мультимедіа сприяють:– стимулюванню когнітивних аспектів навчання, таких як сприйняття та усвідомлення інформації;– підвищенню мотивації студентів до навчання;– розвитку навичок самостійної роботи студентів;– глибшому підходу до навчання, формуванню глибшого розуміння навчального матеріалу [3].У широкому сенсі «мультимедіа» означає спектр інформаційних технологій, що використовують різноманітні програмні та технічні засоби з метою найбільш ефективного впливу на користувача. Завдяки застосуванню в мультимедійних продуктах і послугах одночасної дії графічної, аудіо (звукової) і візуальної інформації, ці засоби мають великий емоційний заряд і активно включають увагу користувача.Засобами мультимедіа можна осмислено і гармонійно інтегрувати різні види інформації. Це дозволяє за допомогою комп’ютера подавати інформацію в різноманітних формах: зображення, включаючи відскановані фотографії, креслення, карти і слайди; звукозапис, звукові ефекти і музику; відео, складні відеоефекти; анімації та анімаційне імітування [4].До засобів мультимедіа можна віднести практично будь-які засоби, здатні привнести в навчання та інші види освітньої діяльності інформацію різних видів. В даний час широко використовуються:– засоби для запису і відтворення звуку (електрофони, магнітофони, CD-програвачі);– системи та засоби телефонного, телеграфного та радіозв’язку (телефонні апарати, факсимільні апарати, телетайпи, телефонні станції, системи радіозв’язку);– системи та засоби телебачення, радіомовлення (теле- та радіоприймачі, навчальне телебачення і радіо, DVD-програвачі);– оптична та проекційна кіно- і фотоапаратура (фотоапарати, кіно-камери, діапроектори, кінопроектори, епідіаскопи);– поліграфічна, копіювальна, розмножувальна та інша техніка, призначена для документування і розмноження інформації (ротапринти, ксерокси, різографи, системи мікрофільмування);– комп’ютерні засоби, що забезпечують можливість електронного подання, обробки і зберігання інформації (комп’ютери, принтери, сканери, графічні пристрої), телекомунікаційні системи, що забезпечують передачу інформації по каналах зв’язку (модеми, мережі дротових, супутникових, радіорелейних та інших видів каналів зв’язку, призначених для передачі інформації) [5].Про всі ці мультимедійні засоби навчання студенти отримують інформацію під час вивчення дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті».Крім того, вони знайомляться з різноманітними програмними продуктами, що використовуються при викладанні хімічних дисциплін та в хімічних наукових дослідженнях. Ці продукти можна умовно класифікувати за основним призначенням (рис. 1) [6].Рис. 1. Програми, що використовуються при викладанні хімічних дисциплін Значна частина курсу «Мультимедійні засоби в науці та освіті» присвячена застосуванню мультимедійних засобів навчання у викладанні хімічних дисциплін, оскільки випускники хімічного факультету отримують після закінчення університету спеціальність «хімік, викладач хімії».Головним питанням сьогодення в системі нової освіти є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання. Нові форми розвитку вимагають нових правил і нових шляхів досягнення результатів. Така позиція вимагає від сучасної освіти реформаційних кроків щодо оновлення її змісту та застосування нових педагогічних підходів, впровадження інформаційних і комунікаційних технологій, що модернізують навчальний процес. У зв’язку з цим студенту, як майбутньому вчителю, слід вміти застосовувати інформаційні технології у викладанні хімії. Ці вміння вони формують при вивченні дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті».Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використані на різних етапах заняття:– під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;– у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;– під час закріплення та узагальнення знань;– для контролю знань.Майбутнім учителям та викладачам слід дати уявлення стосовно методичних аспектів застосування мультимедійних засобів на різних етапах викладання хімії. Студенти повинні засвоїти, що використання засобів мультимедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. При цьому відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань. Студенти повинні усвідомлювати, що під час роботи з навчальною програмою важливо зосередити увагу учнів на найбільш складну для засвоєння частину, активізувати самостійну пошукову діяльність учнів [7].Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання хімії в середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладах. На одному з практичних занять з дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті» студенти створюють відеофрагменти хімічних демонстраційних дослідів, які можна використовувати на уроках хімії в середніх навчальних закладах та на лекціях з курсу «Загальна та неорганічна хімія». При розробці та виготовленні відеофрагментів студенти застосовують основні принципи створення відеоматеріалів з демонстраційного експерименту:– ілюстративність (надають можливість ілюструвати матеріал, що викладається, не розкриваючи зміст теми замість викладача);– фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття учнями та студентами);– методична інваріантність (відео фрагменти можна використовувати на розсуд викладача на різних етапах заняття);– лаконічність (ефективного викладення більшої кількості інформації за короткий час);– евристичність (подання нового матеріалу настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнями та студентами).Створені студентами відео продукти розглядаються на узагальнюючому занятті, обговорюються всіма членами групи та викладачем, що проводить практичне заняття. Найкращі з них застосовуються під час проведення педагогічного практикуму та на заняттях з «Методики викладання хімії».Використовуючи мультимедійні засоби навчання, можна проводити повноцінні уроки і заняття з хімії поза кабінетом хімії або в кабінетах без спеціального обладнання: витяжної шафи, демонстраційного стола, водопроводу тощо. Це дає змогу розширити можливості проведення уроків хімії в інших навчальних кабінетах, забезпечуючи мобільність.Засоби мультимедіа дозволяють одночасно використовувати різні канали обміну інформацією між комп’ютером і навколишнім середовищем. Одним із достоїнств застосування засобів мультимедіа в освіті є підвищення якості навчання.Розвиток сучасної освіти дозволяє чітко визначити місце та роль мультимедійних технологій у системі засобів навчання. Викладачі різних дисциплін використовують мультимедійні засоби в процесі відбору й накопичення інформації з даного предмету, систематизації й передачі знань, організації навчальної діяльності, створення різних її видів і форм. Це сприяє розробленню різноманітних мультимедійних навчальних продуктів та методичних рекомендацій щодо їх застосування в загальноосвітній та вищій школі. Модернізація системи освіти, яка характеризується впровадженням мультимедійних технологій у навчальний процес, призводить до значної корекції навчальних планів, програм, підручників, методичних розробок. Усвідомлення особливої ролі мультимедійних технологій приведе до ще більшої суттєвої інтеграції навчальних дисциплін. У зв’язку із зростаючим значенням комп’ютеризації виникає потреба в усвідомленому використанні цього потужного інтелектуального засобу. А це під силу буде лише досвідченому кваліфікованому спеціалісту-викладачу. Саме введення нової дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті» дозволить майбутнім фахівцям з хімії набути відповідних знань і вмінь.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Лазарєв, Микола Іванович. "Засоби дидактичної підготовки навчальної інформації для інтенсивних технологій вивчення інженерних дисциплін". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (30 березня 2014): 125–32. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.415.

Повний текст джерела

Анотація:

При розробці інтенсивних технологій навчання актуальною є проблема дидактичної обробки первинного інформаційного матеріалу з метою збільшення продуктивності процесів пам’яті: швидкості, об’єму, точності запам’ятовування та відтворення, стійкості запам’ятовування тощо. Аналіз даних, представлених в [1–3, 13, 14] дозволив визначити такі способи дидактичної обробки первинного інформаційного матеріалу (рис. 1):групування – виділення в навчальному матеріалі груп по різним видам ознак;опорні пункти – будь-які лаконічні пункти в навчальному матеріалі (заголовки, позначки, графічний матеріал, приклади, числові дані тощо), які виділяються або візуально, або по суті із загального матеріалу і можуть бути опорою для більш широкого змісту;мнемічний план – сукупність опорних пунктів визначеного фрагменту навчального матеріалу;класифікація – розподіл навчальної інформації на класи, підкласи, групи і т. п. на основі загальних ознак класифікації;структурування – визначення внутрішньої побудови навчального матеріалу;систематизація – визначення певного порядку і зв’язків між частинами цілого;схематизація – спрощене, в основних рисах, подання навчальної інформації;аналогії – встановлення спільних логічних відношень між елементами різної природи;перекодування – перетворення інформації на основі семантичних та інших видах ознак – вербалізація, подання інформації в образній формі тощо;добудова навчального матеріалу з боку суб’єкту навчання;серіаційна організація навчального матеріалу – визначення послідовностей в навчальному матеріалі – по просторовим, часовим, енергетичним та іншим характеристикам; Рис. 1. Шляхи інтенсифікації мнемічних процесів навчальної діяльності студентів в технологіях вивчення інженерних дисциплінасоціації – встановлення зв’язків за подібністю, протилежністю чи суміжністю;свідоме та несвідоме повторювання навчального матеріалу.Визначимо конкретну реалізацію способів дидактичної обробки навчального матеріалу для змісту інтенсивних технологій вивчення інженерних дисциплін.В навчальному матеріалі інженерних дисциплін для об’єктів, процесів та явищ можна виділити такі основні змістовні групи:призначення та використання (R);склад, побудова, конструкція (S);принципи та механізми дії та функціонування (D);параметри та характеристики (H).Не дивлячись на різноманітний характер інженерних дисциплін, все інформаційне поле їх навчального матеріалу визначається одними і тими матеріальними об’єктами та процесами і достатньо повно охоплюється наведеним переліком змістовних груп.Використання змістовних груп А.А.Смирнов [3] вважав найбільш відповідним розумовим процесам запам’ятовування способом. Використання в якості змістовних опорних пунктів назв змістовних груп дозволяє здійснювати узагальнення та ранжування навчальної інформації вже при першому знайомстві з нею. Це не потребує в подальшому перебудови структури інформації, що скорочує витрати часу. Крім того, сукупність таких змістових опорних пунктів дозволяє скласти план навчального матеріалу.Класифікація, структурування та систематизація є різновидностями складних ієрархічних групувань. Загальною особливістю цих процесів є утворення завдяки операції узагальнення (агрегації) даних складних інформаційних одиниць. Але слід підкреслити, що властивості цих складних інформаційних одиниць будуть різними і визначатися способом їх утворення [1, 2, 4]. Так, при класифікації йде утворення складних інформаційних одиниць по відомим загальним ознакам (критеріям класифікації).При структуруванні визначаються структури (або оперативні одиниці пам’яті) одиниці і встановлюються зв’язки між ними. Незважаючи на різні об’єми структурних одиниць, у них є загальна властивість бути миттєвими, симультанними образами [5, 6].Для інтенсивних технологій навчання створення симультанних образів є одним із засобів зменшення витрат навчального часу. Швидкісне утворення з інформаційних елементів симультанного образу можливе за виконання таких умов [4]:забезпечення одночасного надходження в оперативну пам’ять тих елементів, з яких повинен формуватись симультанний образ;інформаційні елементи, з яких формується образ повинні мати таку внутрішню структуру, яка подібна одній із вже сформованих структур в довгостроковій пам’яті людини.Для інтенсивних технологій вивчення інженерних дисциплін пропонується метод швидкісного формування симультанних образів матеріальних об’єктів, процесів та явищ на основі використання інтегративно-логічних моделей [7].Одночасне подання основних інформаційних ознак об’єкту та логічна впорядкованість цих ознак в інтегративно-логічних моделях забезпечують виконання основних вимог швидкісного утворення симультанного образу.В інтегративно-логічних моделях процес структурування інформації переходить далі в процес систематизації: виділення складових компонентів та їх упорядкування.Наступним способом інтенсифікації мнемічної діяльності студентів в технологіях вивчення інженерних дисциплін є використання для дидактичної підготовки навчальної інформації схематизації. Схема являє собою відображення об’єкту, процесу чи явища в основних, суттєвих рисах.Поняття “схема” є одним із фундаментальних понять в сучасних теоріях пам’яті [8-10].Ф. Бартлетт [8] вважав, що людина запам’ятовує не конкретні об’єкти, а їх схеми. Схемами можна ефективно відображати не тільки образну, декларативну інформацію, а й процедурну (процесуальну). Схеми традиційно широко використовуються для представлення декларативної навчальної інформації інженерних дисциплін. Але представлення процедурної інформації, яка описує різні види діяльності інженера-конструктора та інженера-технолога, в технологіях вивчення інженерних дисциплін у вигляді схем або моделей діяльності практично не використовується. Ця обставина стала причиною розробки імітаційних моделей діяльності спеціаліста для репрезентації в змісті інтенсивних технологій вивчення інженерних дисциплін процедурних знань. Згідно з системним принципом поліізоморфізму імітаційні моделі діяльності спеціаліста повинні з однієї сторони відображати структуру професійної діяльності інженера, а з другої – онтогенез людини.Для інтенсивних технологій навчання основу імітаційних моделей діяльності спеціаліста повинна складати наступна структура навчальних дій (НД):НД = М + Ц + ОД + ВД + КД + КОР,де М – мотиваційний компонент дії;Ц – цільовий компонент дії;ОД – орієнтувальна частина дії;ВД – виконавча частина дії;КД – контрольна частина дії;КОР – коригуюча частина дії.Проведені дослідження показали, що органічне включення в структуру навчальних дій мотиваційного та цільового компоненту зменшує витрати навчального часу на формування дії в 1,3-2,5 рази.Внутрішні психологічні процеси сприйняття та обробки інформації людиною пов’язані з багаточисельними процесами її перекодування [11]. В основі перекодувань лежить послідовна зміна функціонувань процедурного та декларативного механізмів сприйняття та обробки інформації. Врахування цього явища дозволяє зробити вважливий висновок: зовнішні перекодування навчальної інформації повинні бути ізоморфними внутрішнім психологічним механізмом її сприйняття та обробки.Так, вербалізація навчальної інформації, яка пов’язана з ініціюванням процедурного механізму повинна чергуватись з образним поданням об’єктів, яке ініціює декларативний механізм.Окрему групу складають такі дидактичні засоби, як самостійна добудова суб’єктами навчання навчальної інформації [2]. Активізація пізнавальних психологічних процесів при добудові навчального матеріалу викликає його більш інтенсивне запам’ятовування. Основу цієї активізації складає мотиваційний ефект незакінченої дії Зейгарник [12].Одним з ефективних засобів запам’ятовування навчальної інформації є її серіація – впорядковане розташування за розміром, за часом, за ефективністю тощо [13,14]. Ефективність використання серіації навчальної інформації визначають, мабуть, механізми антиципації та позитивної інформаційної інтерференції: у впорядкованій інформації легше встановлюються закономірності і на основі цього робиться прогноз на появу нової інформації, яка вже є очікуваною.Ж. Піаже писав: “Серіація є первинною реальністю, будь-яке асиметричне відношення до неї є лише тимчасово абстрагований елемент”. Продовжуючи думку Ж. Піаже, можна сказати, що цей “тимчасово абстрагований елемент” наступним кроком стане на своє чільне місце в стрункому ряду даних. Використання серіації даних в навчальній інформації дозволяє підвищити інтенсивність її засвоєння в технологіях навчання.Наступний засіб дидактичної підготовки навчальної інформації є використання аналогій та асоціацій. Аналогами будемо називати подібні у певному відношенні об’єкти, предмети, явища або поняття, які в цілому суттєво відрізняються. Використання аналогій є потужним фактором зменшення кількості інформації, яку необхідно запам’ятовувати. Об’єктивною основою аналогій є однакові логічні відношення між об’єктами різної природи. В цьому разі також спрацьовують механізми антиципації та переносу, які забезпечують інтенсифікацію мнемічної діяльності. Якщо встановлення аналогій потребує проникнення в глибини логічної структури побудови навчальної інформації, то асоціації визначають об’єднання речей по зовнішнім ознакам – схожості, сусідству в просторі або часі тощо. Якщо аналогії встановлюють довгострокові зв’язки, то асоціації – тимчасові. Але це не зменшує важливу роль асоціацій при запам’ятовуванні навчальної інформації.Повторювання є традиційним дидактичним засобом запам’ятовування навчального матеріалу. Прислів’я, яке стало класикою дидактики: “Повторення – мати навчання”, виявилось лише першою частиною його повної версії. В [15] проводиться повний варіант цього прислів’я, який любив повторювати відомий вчений-психолог П.І. Зінченко: “Повторення – мати навчання, але прибіжище дурнів”. Сьогоднішня актуальність повної версії прислів’я полягає в тому, що канонізований дидактиками скорочений його варіант і став тим благодатним чорноземом, на якому виростає такий розкішний будяк на ниві освіти, як зубріння. Але це зовсім не означає, що повторювання навчальної інформації необхідно повністю зняти з порядку денного. Зовсім ні, тому, що повторювання забезпечує циркуляцію інформації, яка так важлива в початковий період мнемічної діяльності. Важливим при організації повторювання навчальної інформації є залучення інших форм мнемічної діяльності та ініціювання розумової діяльності.Приведений аналіз дозволяє зробити висновок про необхідність використання в інтенсивних технологіях вивчення інженерних дисциплін всього комплексу засобів дидактичної підготовки первинного інформаційного матеріалу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Рогатинська, Н. З., та О. І. Ціцюра. "ПРОЦЕСУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ОТРИМАННЯ ДОКАЗІВ ПІД ЧАС СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ". Знання європейського права, № 6 (6 лютого 2022): 78–82. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i6.304.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено стан законодавчого врегулювання слідчих (розшукових) дій, визначено їх процесуальну сутність та значення. Обґрунтовано, що слідчі (розшукові) дії та їх види є основними засобами збирання доказової бази на стадії досудового розслідування в кримінальному процесі. Проаналізовано ознаки та визначено підстави слідчих (розшукових) дій. Відзначено, що подальший успіх досудового розслідування залежить саме від якості проведення слідчих (розшукових) дій, дотримання визначеного кримінальним законодавством порядку, а також особливостей певної доказової бази, яка була отримана на цій стадії. Основа слідчих (розшукових) дій формується через окремі методи пізнання, зокрема, здійснюється через візуальне спостереження, розпитування, сприйняття, пошук, порівняння, відтворення та дослідження. Результати таких дій супроводжуються закріпленням у визначених процесуальних документах за допомогою фіксації тазасвідчення отриманої доказової інформації або готових висновків щодо цього дослідження. Проведення кожної із зазначених у КПК України слідчих (розшукових) дій викликано необхідністю отримання та фіксації фактичних даних на стадії досудового розслідування. Аргументовано необхідність удосконалення інституту доказування в кримінальному процесі та вжиття заходів щодо спрощення процедур отримання дозволів на проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Також доведено потребу сприяння більш широкому застосуванню досягнень науково-технічного прогресу. Запропонованонизку пропозицій, спрямованих на оптимізацію та вдосконалення діяльності слідчого щодо збирання, перевірки та оцінювання доказів під час досудового розслідування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Bakhmetieva, A. "Офіційні веб-сайти університетів: пошук балансу між суспільними і приватними цілями". Communications and Communicative Technologies, № 20 (20 лютого 2020): 5–12. http://dx.doi.org/10.15421/292001.

Повний текст джерела

Анотація:

Дану розвідку присвячено вивченню практик вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО) у представленні на веб-сайтах основних інформаційних блоків, що формують загальне уявлення про виш, його історію, місію, цінності та презентують освітні, наукові та інші можливості для майбутнього студента. Констатуючи виключну залежність фінансової стабільності українських університетів від обсягів набору студентів, у цьому дослідженні доведено, що вербальний та візуальний контент сайтів не акцентує увагу на основних мотиваторах для вступників, на яких наголошують соціологічні дослідження. Незважаючи на прагматизм сучасної молоді та домінування утилітарних запитів від суспільства щодо кінцевих результатів вищої освіти, згідно з соціологічними опитуваннями, зберігається й попит на гарну репутацію і престиж ЗВО, його високий рейтинг. У ході дослідження визначено, наскільки корелюються основні вітчизняні рейтинги університетів із результатами вибору абітурієнтів (зібрані дані за 2018 р.).Зіставлення даних Google Аналітики університетських веб-сайтів та статистики офіційних акаунтів у соціальних мережах протягом абітурієнтської кампанії свідчить, що саме сайти є основним джерелом інформації для вступників при виборі пріоритетного фаху та університету. Емпіричний матеріал для аналізу контенту збирався на офіційних веб-сайтах десяти найпопулярніших у вступників ЗВО України. Проаналізовано інформаційні блоки, які представляють історію, об’єктивні характеристики університетів, місію, рейтинги, кар’єрні можливості, особистісний розвиток і самореалізацію. Також розглянуто приклади візуалізації інформації на сайтах, здебільшого фотографії, в тому числі й панорамні. Для кожного інформаційного блоку запропоновано такі способи подання контенту, які зроблять його цікавим і легким для сприйняття молодою людиною, підсилять мотиваційні акценти, дозволять майбутньому студентові побачити себе в центрі освітнього простору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Сушенцев, Олександр Олександрович, та Лілія Леонідівна Сушенцева. "Підвищення якості самостійної роботи учнів засобами комп’ютерних технологій". New computer technology 4 (1 листопада 2013): 57–58. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.30.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним з пріоритетів сучасної політики в організації вищої освіти в Україні є пошук шляхів інтенсифікації самостійної роботи учнів різних навчальних закладів у світлі вимог Болонського процесу. Якісно організована самостійна робота дозволяє скоротити частку аудиторних занять без втрати ефективності навчально-виховного процесу.Мета даного повідомлення полягає в обґрунтуванні шляхів поліпшення якості організації самостійної роботи учнів засобами ІКТ і забезпечення на цій основі часткового «дистанціювання» учнів від учителів. Йдеться, фактично, про інтегрування технології дистанційного навчання, зокрема у тому його варіанті, який відомий під назвою «розподіленого навчання», у систему стаціонарної освіти. Це дозволить вирішити питання чіткого планування самостійної роботи учнів та своєчасного поточного контролю якості їх виконання.Розробка завдань для самостійної роботи учнів базується на наступних методологічних принципах, що відбивають закономірності перебігу пізнавальних процесів і забезпечують глибоке засвоєння матеріалу.1. Урахування структури і особливостей функціонування семантичної пам’яті людини, мінімальними «одиницями» збереження інформації в якій є: поняття; диференційні ознаки, що відрізняють одне поняття від іншого, та взаємозв’язки між поняттями (як ієрархічні, так і лінійні).2. Спирання при розробці навчальних матеріалів на основні форми упорядкування інформації у семантичній пам’яті:– категоріальне кластування (з урахуванням внутрішньо поняттєвих зв’язків: поєднання більш широких, абстрактних понять – з більш вузькими, конкретними поняттями);– угрупування понять за лінійними ознаками (з урахуванням міжпоняттєвих зв’язків);– об’єднання понять у мережі (що належить до певної галузі знань).3. Застосування при розробці навчальних матеріалів різних типів когнітивних структур:– прототипів (комбінацій типових сенсорно-візуальних рис понять);– фреймів (схематичних образів стереотипізованих пізнавальних ситуацій, у яких відбиваються їх постійні характеристики);– сценаріїв (структур, що відбивають часову послідовність подій);– класифікаційних схем (ієрархічно організованих угрупувань співвіднесених понять);– ідеографічних посилань (ієрархічно і лінійно організованих угрупувань понять).4. Урахування різноманіття форм ментальних репрезентацій досвіду пізнання («картини» світу): сенсорно-образної; дійової; символьної (знакової); графічно-просторової; вербальної (словесної); категоріальної (абстрактно-поняттєвої); метафоричної (узагальнено образної).5. Стимулювання «перекодування» (перетворення) навчальної інформації з одних форм її ментальної репрезентації в інші з метою забезпечення потрібної глибини переробки інформації як необхідної передумови її усвідомленого засвоєння.6. Реалізація в процесі навчання основних пізнавальних парадигм типів: феномен – його ознаки – його зв’язки; родо-видової; системної.7. Створення трьох основних «баз знань», що відбивають структуру експертного знання:– розгалуженої бази концептуальних знань;– автоматизованої системи процедуральних знань;– усвідомленої бази виконавчих знань (вмінь застосовувати знання для вирішення професійно-орієнтованих задач).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Potapchuk, A. M., Ye L. Onipko, M. Yu Sabov, V. M. Almashi, A. V. Yurzhenko та M. O. Stecique. "Біомаркери в діагностиці хвороб пародонта". Clinical Dentistry, № 2 (5 вересня 2019): 19–25. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.2.10395.

Повний текст джерела

Анотація:

Хронічний перебіг пародонтиту та гінгівіту вражає до 80 % дорослого населення, стаючи одним із найпоширеніших серед хвороб людства. Захворювання ініціюється накопиченням бактерій вздовж ясенного краю і в просторі між ясенними тканинами та зубами. Відсутність клініки гострого болю при захворюваннях пародонта є однією з основних причин низького рівня звернень пацієнтів за стоматологічною допомогою. Діагностику захворювань пародонта, як правило, проводить лікар-стоматолог. Вона включає візуальний огляд тканин ясен та ряд інших протокольних процедур, у тому числі додоткових методів діагностики – клінічну оцінку рентенограми. Водночас, звичайні клінічні та рентгенографічні методи діагностики пародонта здатні лише до ретроспективного діагнозу, вони не можуть виявити або передбачити активність пародонтиту. Тому в останні роки активно досліджують потенційні біомаркери для діагностування хвороб тканин пародонта. Джерелом біомаркерів перш за все є ясенна рідина та слина, як такі, що безпосередньо контактують з ураженими тканинами. Враховуючи сказане, доцільно проаналізувати літературні дані щодо біомаркерів ясенної рідини та слини, які використовують для діагностики хвороб пародонта та можливості розробити прості у застосуванні тест-методи для ранньої діагностики. Мета дослідження – проаналізувати літературні дані щодо оцінки перспективи застосування біомаркерів у стоматологічній практиці, зокрема в діагностиці патології тканин парадонта разом із періімплантною патологією. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосематичний та аналітичний методи. Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються застосування біомаркерів у діагностиці хвороб пародонта. Висновки. Незважаючи на те, що в діагностиці рогової рідини наявна значна кількість потенційних біомаркерів, проведені на сьогодні дослідження виявилися недостатніми щодо надання клінічно достовірної та корисної інформації для практиків з точки зору більш точної діагностики та планування лікування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Федик, Андрій. "Психологічний аналіз професійної діяльності офіцерів прикордонників". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 5–22. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-5-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено висвітлено результатів психологічного аналізу природи професійної діяльності персоналу Державної прикордонної служби України, розкрито роль професійного мислення та компетентності у реалізації різних завдань прикордонної служби під час професійної діяльності офіцерів. У дослідженні проаналізовано та виявлено специфічні особливості, які впливають на ефективність здійснення професійної діяльності захисників кордону в умовах обмеженого та реального часу, тривалих фізичних, психоемоційних та інтелектуальних навантажень. З’ясовано, що офіцери-прикордонники під час виконання професійних завдань з охорони і захисту державного кордону розв’язують різноманітної складності професійні задачі. Задля ефективного вирішення професійних завдань, необхідні такі психологічні якості як: здатність запам’ятовувати великі обсяги візуальних образів, графічної, звукової і текстової інформації, пильність, високий рівень стресостійкості, саморегуляції, самоконтролю, самодисципліни, розвинених комунікативних, мотиваційні та перцептивних якостей, а також належній розвиток професійного мислення. Досліджено основні позитивні та негативні фактори, що впливають на ефективність виконання професійних завдань офіцерами-прикордонниками; низку суб’єктивних та об’єктивних труднощів, які впливають на швидкість адаптації до нового професійного середовища. Окреслено шляхи підвищення ефективності вирішення проблемних ситуацій із метою недопущення психологічних розладів тощо, які можуть вплинути на якість несення служби з охорони державного кордону.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Чорний, Артем. "РЕЗУЛЬТАТИ ПСИХОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОФІЦЕРА-ПРИКОРДОННИКА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, № 3 (27 березня 2020): 330–47. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.234.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено результати психологічного аналізу професійної діяльності офіцера-прикордонника на етапі професійного становлення, окреслено низку чинників, які сприяють швидкій адаптації молодого офіцера до особливостей професійної діяльності в умовах динамічної обстановки на державному кордоні. Характерним для професійної діяльності офіцера-прикордонника є виняткова важливість професійних завдань, необхідність постійно бути пильним, високийте мп несення служби в особливих та екстремальних умовах діяльності, підвищені вимоги щодо розпізнавання складних візуальних об’єктів і звукової інформації, безпосередній контакт із суб’єктом контролю під час службового спілкування. Досліджено основні позитивні чинники, які впливають на ефективність виконання поставлених завдань молодим офіцером-прикордонником; низку ктивних та об’єктивних труднощів, які впливають на швидкість адаптації до нового професійного середовища. Окреслено шляхи щодо підвищення ефективності вирішення проблемних ситуацій із метою недопущення психологічних розладів тощо, які можуть вплинути на якість несення служби з охорони державного кордону. Окреслено основні аспекти професійної підготовки курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, основною метою якої є формування належного рівня професійної компетентності офіцера-прикордонника, розвиток високих моральних і професійних якостей, свідомого та безумовного виконання завдань з охорони державного кордону.професійна діяльність

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Fisanov, Volodymyr. "Впливи Маршалла Маклюена на глобальні та канадські медійні практики". Історико-політичні проблеми сучасного світу, № 41 (26 червня 2020): 73–82. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.41.73-82.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автор висвітлює сучасну рецепцію впливів відомого канадського ученого Маршалла Маклюена на сучасні глобальні та канадські медійні практики. Зокрема проаналізовані підходи до оцінки ролі медіа у соціумі Канади, дається оцінка освітнього досвіду у царині медіакритики, його значення для Китаю, котрий постає в якості впливового глобального актора сучасності, а також України, яка удосконалює власну інформаційно-комунікаційну сферу. У цьому контексті наведені приклади критики відомої ідеї «глобального села» Маклюена. Здійснено аналіз окремих канадських сайтів, присвячених медіа-освіті та формуванню «візуальної грамотності», яка мала б забезпечити адекватне сприйняття й розуміння інформації і медіа на початку ХХІ ст. У висновках автор підкреслює, що поряд із медіаграмотністю слід формувати значно більш глибоку медіа-культуру. Наш користувач має набути навички, щоби не потрапляти, скажімо, у пастку «Закону По». Варто продумати психологічно обґрунтовану протидію медіа-залежності, особливо молоді. Констатовано також, що у КНР домінує розважальний Інтернет, а для формування «критичного мислення» поки не існує актуального соціального запиту. Необхідно сформувати такі освітні національні медіа-практики, щоби молода людина не стала рабом віртуальності, а жила і активно діяла у реальному світі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Кононец, Н. В. "РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОМУ НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 51 (2018): 31–45. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автор розкриває роль інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти при ресурсно-орієнтованому навчанні студентів у вищій школі. Інформаційно-освітнє середовище закладу вищої освіти як дидактична основа ресурсно-орієнтованого навчання студентів у вищій школі представлене як педагогічна система, що об’єднує в собі інформаційні освітні ресурси, комп’ютерні засоби навчання, засоби управління навчальним процесом, педагогічні прийоми, методи і технології, направлені на формування інтелектуально-розвиненої соціально-значущої творчої особистості, що володіє необхідним рівнем професійних знань, умінь і навичок для ефективного функціонування в інформаційному суспільстві. Компонентами інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти є суб’єктно-ресурсний, матеріально-технічний, дидактичний, технологічний компоненти та веб-система закладу вищої освіти. Суб’єктно-ресурсний компонент визначає користувачів, розробників та учасників середовища, консолідує ресурси закладу вищої освіти для створення та розвитку середовища: кадрові, матеріально-технічні, навчально-методичні, фінансові та інформаційні ресурси. Матеріально-технічний компонент містить аудиторії, лабораторії, спеціальні кабінети, бібліотека закладу вищої освіти як комплексний медіацентр, що забезпечує доступ до інформації, комп’ютерна техніка, мультимедійні пристрої, комп’ютерні мережі тощо. Дидактичний компонент містить форми, методи та засоби навчання студентів, які, разом з традиційними, реалізуються за допомогою програмно-технічних і телекомунікаційних засобів (дистанційне, змішане, мобільне навчання). Технологічний компонент забезпечує доступ до навчальної інформації завдяки сучасним інтернет-технологіям, можливості розробки електронних освітніх ресурсів, організацію технологій взаємодії (інтерактивної, мобільної, візуальної). Веб-система закладу вищої освіти як компонент його інформаційно-освітнього середовища є об’єднуючим для усіх чотирьох компонентів – сукупність веб-сайтів, об’єднаних офіційним веб-сайтом. Розглянуто важливі складові інформаційно-освітнього середовища ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»: Головний центр дистанційного навчання, віртуальне навчальне середовище Інституту економіки, управління та інформаційних технологій, електронні навчально-методичні комплекси дисциплін, створені у вигляді дистанційних курсів за допомогою сервісу https://sites.google.com/.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Коркішко, Артем Володимирович, Олена Геннадіївна Коркішко та Світлана Анатоліївна Саяпіна. "ІНТЕЛЕКТ-КАРТА ЯК ЗАСІБ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ З ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАГІСТРІВ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ". Information Technologies and Learning Tools 79, № 5 (28 жовтня 2020): 229–41. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.3021.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблемі застосування в навчальному процесі вищої школи інтерактивного способу систематизації знань щодо формування професійного іміджу магістрів педагогіки вищої школи – інтелект-карт. Зазначено, що використання інтелект-карт під час вивчення курсу «Професійний імідж викладача вищої школи» зараз актуальне, оскільки робить процес навчання творчим і захоплюючим, дозволяє вирішити низку педагогічних завдань іміджевого спрямування, виконати роботу науковим способом і більш ефективно, наочно представити великий обсяг інформації, спростити аналіз даних та їх запам’ятовування, справлятися з інформаційним потоком, керувати та структуризувати його, використовуючи весь свій творчий потенціал; актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вивченні курсу, забезпечує інтенсифікацію навчання з урахуванням зорового сприйняття, образного уявлення знань і навчальних дій, підвищує іміджеву грамотність і візуальну культуру, а також вдало поєднує навчальну, аналітичну діяльність, що, безумовно, є діяльним і ефективним у реалізації сучасних завдань системи освіти. Розкрито етапи роботи щодо створення інтелект-карти «Структура формування професійного іміджу викладача»: теоретичний блок (виділення структурних компонентів професійного іміджу викладача, ознайомлення з концепцією радіантного мислення та практичними рекомендаціями із складання інтелект-карт, обговорення основних правил створення інтелект-карти), практичний блок (апробація – складання інтелект-карти «Структура формування професійного іміджу викладача» магістрами ПВШ, аналіз – презентація інтелект-карт студентами, обговорення їхнього змісту та оформлення, рефлексія – самоаналіз діяльності). Зроблено висновок про те, що використання інтелект-карт дозволяє визначити власні цілі та життєві цінності, розпочати шлях безперервного самоаналізу протягом життя, усвідомити власні сильні й слабкі сторони як фахівця, розробити план із самовдосконалення професійного іміджу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

СЕРВЕЦЬКИЙ, Іван. "ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВІЗУАЛЬНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки 60, № 1 (23 лютого 2022): 36–44. http://dx.doi.org/10.32689/2522-4603.2021.1.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає в узагальненні та аналізі основних положень правових засад, сутності та змісту візуального спостереження, що здійснюється оперативними підрозділам як негласного оперативного – розшукового, контррозвідувального та розвідувального негласного заходу та негласної слідчої (розшуковій) дії. Проаналізовано еволюцію розвитку, становлення та тлумачення Конституційних засад візуального спостереження, що здійснюється оперативними, контррозвідувальним та розвідувальними підрозділами з метою протидії розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень (які готуються та вчиняють особи тяжкі та особливо тяжкі злочини) та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави. Розглянуто методологічні засади сутності тлумачення спостереження та візуального спостереження, їх співвідношення, методологію застосування та відмінність застосування як негласного оперативно – розшукового заходу, так і негласної слідчої (розшуковій) дії під час кримінального провадження. Проаналізовано спільні риси та відмінності правового регулювання порядку використання результатів негласного оперативно – розшукового, контррозвідувального та розвідувального негласного заходу та негласної слідчої (розшуковій) дії, що здійснюється під час кримінального провадження. Наукова новизна статті полягає в тому, що проаналізовані поняття, котрі містяться в нових нормативних актах, наведені правові межі їх застосування та зроблений науковий аналіз меж застосування та використання результатів візуального спостереження в оперативно – розшуковій, контррозвідувальні та розвідувальній діяльності, як при здійсненні негласних заходів, що здійснюються під час провадження за оперативно – розшуковими та контррозвідувальними справами, так і під час кримінального провадження негласної слідчої (розшуковій) дії вказаними суб’єктами під час кримінального провадження. Як висновок. Отже, візуальне спостереження здійснюється під час негласного документування фактів протиправних діяльності осіб, які готують та вчиняють тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Візуальна інформація"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями