Статті в журналах з теми "Візит"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Візит.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Візит".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Pankiv, V. I. "Нові терапевтичні можливості управління цукровим діабетом 2-го типу: досвід використання воглібозу". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 6.62 (16 жовтня 2014): 51–54. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.6.62.2014.76937.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження — оцінка ефективності застосування і переносимості нового інгібітору альфа-глюкозидази воглібозу (Воксиду) в лікуванні хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. Матеріал і методи. Під спостереженням перебувало 20 пацієнтів із ЦД 2-го типу віком від 32 до 65 років, які не досягнули задовільного контролю вуглеводного обміну під впливом попереднього лікування. Перед початком дослідження і під час усього спостереження вони отримували попередню цукрознижувальну терапію (метформін і глімепірид). Загальна тривалість участі пацієнтів у дослідженні становила 3 місяці і включала чотири візити: початковий візит, перший і другий місяці — проміжні візити; через 3 місяці — завершальний візит. Рівень глікованого гемоглобіну (HbА1c) вимірювався під час першого й останнього візитів. Хворим на ЦД 2-го типу в складі комбінованої цукрознижувальної терапії додатково було призначено воглібоз (препарат Воксид, виробництво ТОВ «Кусум Фарм», Україна) по 0,2 мг перед сніданком, обідом і вечерею впродовж трьох місяців. Результати. Через 3 місяці прийому воглібозу концентрація глюкози натще знизилася на 1,8 ммоль/л і становила 7,4 ± 0,3 ммоль/л. Під час четвертого візиту рівень постпрандіальної глікемії на тлі комбінованої терапії з додаванням Воксиду вірогідно зменшився на 2,6 ммоль/л, НbA1c — на 1,2 %. Спостерігалася тенденція до зменшення індексу маси тіла в обстежених пацієнтів (на 1,1 кг/м2), однак вона не досягнула рівня статистичної значущості. Позитивний клінічний ефект від застосування препарату в нашому дослідженні був досягнутий у середньому при дозуванні 0,75 мг Воксиду на день. Лікування Воксидом безпечне для пацієнтів і добре ними переноситься. Висновки. Застосування Воксиду (воглібозу) у складі комбінованої терапії ЦД 2-го типу впродовж трьох місяців привело до статистично значущого поліпшення основних показників метаболізму і зниження інсулінорезистентності.
2
Got, S. R., M. M. Uhryn, T. G. Gutor та O. L. Bondarchuk. "Інтенсивність утворення біоплівки на титанових опорних елементах імплантатів на прикладі полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі та бактеріальних посівів". Clinical Dentistry, № 4 (24 січня 2019): 63–68. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2018.4.9345.
Повний текст джерелаАнотація:
Титан володіє унікальним поєднанням міцності, легкої ваги та біосумісності, завдяки чому опорні елементи імплантатів (абатменти) з цього матеріалу є вибором №1 при заміщенні бічних дефектів. Характеристики поверхні абатмента, що включають хімічний склад, вільну поверхневу енергію (SFE) та жорсткість, впливають на утворення біоплівки, яка є основним фактором виникнення періімплантитів. Періімплантні ділянки колонізуються тими самими бактеріями, що й спричиняють пародонтальні захворювання, а саме: A. actinomycetemcomitans, P. gingivalis, T. forsythensis, P. intermedia. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) в реальному часі може здійснити пряму ідентифікацію цих пародонтопатогенів за рахунок визначення кількісного вмісту специфічного фрагмента ДНК у зразках.
Мета дослідження – вивчити інтенсивність утворення біоплівки на титанових опорних елементах імплантатів на прикладі полімеразної ланцюгової реакціїї у реальному часі та бактеріальних посівів.
Матеріали і методи. У досліді взяли участь 14 пацієнтів, які проходили лікування в Центрі стоматологічної імплантації та протезування ММ». Кожному із них проводили дентальну імплантацію та встановлювали титанові опорні елементи імплантатів (абатменти). Дослідження проходило у 3 етапи, де при кожному візиті проводили полімеразну ланцюгову реакцію в реальному часі та бактеріального посіви. При першому візиті забір матеріалу виконували навколо зуба за тиждень перед встановленням опорних елементів імплантатів. На другому візиті забір матеріалу проводили навколо титанових абатментів. Третій візит відбувався через 3 місяці після встановлення абатментів.
Результати досліджень та їх обговорення. У дослідженні було проведено 42 тести ПЛР у реальному часі та 42 бактеріологічних посіви. Реєстрацію та облік результатів ПЛР виконували автоматично програмним забезпеченням RealTime_PCR. Інтерпритацію результатів проводили згідно зі стандартною таблицею кількості мікроорганізмів у біотопі пародонтальної кишені (LgГЕ/зразок). Відповідно до даної таблиці у біотопі пародонтальної кишені (LgГЕ/зразок) в 3 пацієнтів перевищували показники загальної бактеріальної маси ПЛР навколо титанових абатментів на другому етапі (другий візит), в одного з цих пацієнтів також була перевищена норма кількості P. gingivalis та Tr. denticola. На третьому етапі дослідження (третій візит) 5 пацієнтів мали перевищення показників загальної бактеріальної маси ПЛР, в одного з них додатково ідентифікували перевищення норми кількості T. forsythensis. Результати подані у вигляді середнього значення показників (M±SE) та відсотка±похибки відсотка, тобто відсотка виявлених мікроорганізмів.
Висновки. Результати дослідження показали перевищення показників загальної бактеріальної маси ПЛР навколо титанових абатментів другому етапі дослідження (другий візит) у 3 пацієнтів та на третьому етапі (третій візит) – у 5 осіб. Найвище середнє значення та найбільший відсоток виявлення був у P. gingivalis, що є ключовим пародонтопатогеном «червоного» комплексу. Однак норма кількості P. gingivalis навколо титанових опорних елементів перевищувала лише в одного суб’єкта дослідження. Такі результати підтверджують, що титан є надійним матеріалом для заміщення дефектів зубів у бічних ділянках.
3
Михельсон, Олександр. "Візит "бацьки"". Главред, № 45 (146) (2009): 10–11.
Знайти повний текст джерела
4
Гетьманчук, Альона. "Візит Обами до Медвєдєва". Главред, № 27 (128) (2009): 26–29.
Знайти повний текст джерела
5
Стародуб, А. "Папський візит і православні в Україні". Людина і світ, № 1 (2001): 32–34.
Знайти повний текст джерела
6
Сербін, Сергій. "Візит Голубовича не залишився поза увагою". Українознавство, № 3 (2007): 45–50.
Знайти повний текст джерела
7
Готун, Ігор Анатолійович. "Візит високопосадовців ООН до Ходосівського археологічного комплексу". Археологія, № 1 (2008): 112–16.
Знайти повний текст джерела
8
Гордієнко, Д. С. "Візит княгині Ольги в Константинополь у мініатюрах Радзивілівського літопису". Праці Центру пам"яткознавства, Вип. 12 (2007): 181–92.
Знайти повний текст джерела
9
Григорчук, Ю. "І знову... AD FONTES: про візит до України Віри Вовк". Всесвіт, № 9/10 (1065/1066) (2017): 320–22.
Знайти повний текст джерела
10
Стадник, Галина. "Візит делегації послів країн НАТО до Львова відбувся без інцидентів". Економічний часопис - 21, № 7/8 (2008): 26.
Знайти повний текст джерела
11
Габчак, Н. Ф., та Л. Ф. Дубіс. "ФОРМУВАННЯ ЕКОТУРИСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В МЕЖАХ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ЗАЧАРОВАНИЙ КРАЙ» ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (62) (27 жовтня 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/62-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню питань розвитку екотуристичної інфраструктури на природоохоронних територіях Закарпатської області. Розглянуто особливості розвитку екотуризму, указано на недостатнє залучення природоохоронних територій та їхнього потенціалу для розвитку внутрішнього та міжнародного туризму, виокремлено проблему слабкого впровадження форм сталого туризму. Розкрито суть та потенціал території дослідження щодо можливостей розвитку екологічного туризму та передумов функціонування екотуристичної інфраструктури. Виокремлено структурні елементи екотуристичної інфраструктури, а саме: еколого-пізнавальні стежки, туристичні маршрути, візит-центри, інформаційні туристичні пункти та центри, спеціально обладнані зони, історико-культурні об’єкти, заклади розміщення і харчування туристів тощо.
12
Siromskyi, Ruslan. "УНІВЕРСИТЕТУ OPEN JOURNAL SYSTEMS Допомога КОРИСТУВАЧ Ім'я користувача Пароль Запам'ятати мене СПОВІЩЕННЯ Дивитися Передплатити МОВА English Українська ЗМІСТ ЖУРНАЛУ Пошук Пошук за критерієм Всі поля Перегляд За номером За автором За назвою Інші журнали РОЗМІР ШРИФТА Make font size smallerMake font size defaultMake font size larger ІНФОРМАЦІЯ Для читачів Для авторів Для бібліотекарів ДОМАШНЯ СТОРІНКА ПРО НАС УВІЙТИ ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ ПОШУК ПОТОЧНИЙ ВИПУСК АРХІВИ Домашня сторінка > № 19-20 (2019) > Siromskyi “БЕЗ ПРАВА НА СВОБОДУ ПЕРЕМІЩЕННЯ”: ОБРАЗ УКРАЇНСЬКОЇ РСР У ВІЗІЯХ КАНАДСЬКИХ ТУРИСТІВ (КІНЕЦЬ 1950-Х – 1960-ТІ РОКИ)". Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, № 19-20 (1 жовтня 2019): 242–56. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2347.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті простежено формування образу Української РСР у візіях канадських туристів наприкінці 1950-х – 1960-х роках, які становили значний відсоток серед туристів із країн Заходу. Зростання кількости заокеанських відвідувачів стало наслідком хрущовської відлиги та поліпшення канадсько-радянських міждержавних відносин. Радянська влада намагалася широко використовувати візити чужоземців, намагаючись доносити через них “потрібну” пропаґандистську інформацію, покликану формувати позитивний образ республіки. КДБ активно працював, щоб вербувати закордонних туристів, передусім українського походження. Зважаючи на це, Комітет Українців Канади звертав увагу на доцільність уникати офіційних зустрічей з представниками Радянської України. Упродовж 1960-х років УРСР з різною метою відвідало декілька канадських делегацій. Найбільш знаковим і важливим з політичної точки зору можна вважати візит 1965 р. до Києва канадської парламентської делеґації. Проте більшу частину візитерів з Канади складали представники т. зв. проґресивних організацій, зокрема прокомуністичного Товариства об’єднаних українців Канади, члени якого, однак, не завжди поділяли думку московського керівництва. Попри надмірну ідеологізацію повсякденного життя, чужоземцям вдавалося відкривати для себе природне і культурне багатство України. Їх найбільшу увагу привертали ситуація із збереженням української національної ідентичности (в т. ч. російщення), порушення фундаментальних прав і свобод людини (ув’язнення інакодумців). Інколи спроби канадських громадян переправити за кордон інформативні матеріяли про російщення і порушення прав людини завершувалися депортацією (наприклад, депортація громадянина Канади, члена КПК Івана Коляски). Загалом, складанню цілісного образу Української РСР заважали обмеження у вільному переміщенні туристів (особливо від 1962 р.), існування обмеженої кількости “демонстраційних” маршрутів, перебування під пильним наглядом спецслужб. Тому в більшості канадських туристів складався образ України як московської колонії.
13
Городня, Наталія, та Інна Підберезних. "Нормалізація і розвиток американсько-в’єтнамських відносин у 1990-ті рр." Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI, № 01 (27 березня 2020): 72–86. http://dx.doi.org/10.26693/ahpsxxi2019.01.072.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено процес нормалізації і розвитку американсько-в’єтнамських відносин за адміністрацій Дж. Г. У. Буша і Б. Клінтона, чинники, які на нього впливали, основні події і сфери двостороннього співробітництва 1995-2000 рр. Показано, що підґрунтя для нормалізації відносин між США і В’єтнамом заклало їхнє співробітництво у справі пошуку військовослужбовців США, які зникли під час В’єтнамської війни. Після встановлення дипломатичних відносин у липні 1995 р. найбільш важливою подією було підписання у липні 2000 р. Двосторонньої торговельної угоди, реалізація якої мала суттєвий вплив на позитивний розвиток двосторонніх відносин у ХХІ ст. Візит президента Б. Клінтона до В’єтнаму в листопаді 2000 р. підвів підсумки цього установчого періоду, основним змістом якого було звільнення політики двох держав від негативного спадку В’єтнамської війни.
14
Okabe, Y. "OUN Activities in Harbin and the Visit of a Group of OUN Delegates to Japan in 1937: Hrihory Kupets’kyy and the Japanese." Oriental Studies 2021, no. 88 (December 30, 2021): 63–104. http://dx.doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2021.88.063.
Повний текст джерела
15
Єфімова, А. І., та І. С. Расторгуєва. "ВИКОРИСТАННЯ ДОШКИ ЄВМІНОВА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ПОСТАВИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 80–85. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Систематизація й узагальнення сучасних науково-методичних знань з питань використання профілактора Євмінова для пацієнтів із порушеннями постави дають змогу розширити та сформувати уявлення про актуальність цієї методики. Мета наукового дослідження – надати теоретичний аналіз та узагальнити дані науково-методичної літератури щодо використання гімнастичних загальнорозвивальних і спеціальних коригуючих вправ як одного з засобів лікувальної фізичної культури, зокрема їх виконання на дошці Євмінова для лікування та профілактики порушень постави; проаналізувати та узагальнити дані опитування щодо ефективності застосування дошки Євмінова. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури з тематики дослідження, опитування. Постава – це звичне положення тіла людини у спокої та в русі. Вона визначається під час стояння, сидіння, ходьби та виконання інших видів рухової діяльності. Відхилення від правильної постави називають порушенням або дефектом постави. Порушення постави – це не хвороба, але людина з порушеною поставою перебуває у групі ризику щодо розвитку ортопедичної патології хребта, захворювань органів дихання, травлення тощо. Одним із засобів лікувальної фізичної культури, що застосовується для лікування порушень постави, є гімнастичні вправи з використанням дошки Євмінова. Згідно з результатами опитування щодо ефективності застосування дошки Євмінова 71,4 % осіб відзначили покращення, 25,2 % – не відчули результату, 3,4 % респондентів констатують погіршення стану. Позитивне враження від занять лікувальною фізичною культурою з використанням дошки Євмінова склалось у 94,8 % пацієнтів; нейтральне (візит не викликав особливих емоцій) – у 4,7 %, негативне – у 0,5 % пацієнтів від загальної кількості опитаних. Аналіз літературних джерел підтверджує наявність проблеми порушення постави у населення України. Проте на основі власних досліджень ми дійшли висновку, що використання гімнастичних загальнорозвивальних та спеціальних коригуючих вправ як одного з засобів лікувальної фізичної культури, зокрема їх виконання на дошці Євмінова, має позитивний вплив на стан постави.
16
Ivats-Chabina, A. R. "ОЦІНКА ЯКОСТІ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НА РІВНІ ПЕРВИННОЇ ЛАНКИ НАСЕЛЕННЯМ м. УЖГОРОДА ТА УЖГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (25 вересня 2020): 35–38. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.2.11408.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити рівень якості медичної допомоги, яку надають населенню м. Ужгорода та Ужгородського району в закладах первинної ланки (сімейні амбулаторії, центри ПМСД).
Матеріали і методи. Основним завданням дослідження було визначення ступеня задоволеності пацієнтів якістю медичної допомоги на рівні первинної ланки. Дослідження проводили шляхом електронного анкетування. У вибірку включено 130 осіб віком 18–65 років жителів м. Ужгорода та Ужгородського району.
Результати. Більшість респондентів (51,5 %) дала позитивну загальну оцінку якості надання медичних послуг на рівні первинної ланки (оцінки «добре» та «дуже добре»). Нейтральну оцінку дали 36,9 % респондентів. 11,6 % висловились негативно (оцінки «незадовільно» та «абсолютно незадовільно») стосовно якості отриманих медичних послуг. Учасників опитування попросили проаналізувати свій останній візит до їхнього сімейного лікаря. Серед труднощів, з якими стикаються пацієнти при зверненні до сімейного лікаря, найпоширенішими є довгі черги на прийом до лікаря, некомфортні зони очікування та незручний графік прийому. На думку респондентів, для покращення якості надання медичної допомоги в амбулаторіях та центрах ПМСД можна зробити наступне: надати можливість онлайн-запису до лікаря та отримання попередньої консультації за допомогою відеозв’язку, узгодити графіки прийому сімейних лікарів, вузьких спеціалістів та робочі години лабораторії, можливість здати аналізи безпосередньо в амбулаторії, збільшити кількість медичного персоналу, покращити матеріально-технічні умови амбулаторій. Даючи загальну оцінку якості медичної допомоги на рівні первинної ланки, 11,5 % респондентів дали оцінку «дуже добре», 40 % обрали варіант «добре». Задовільною якість медичних послуг вважають 36,9 % опитаних, незадовільною – 6,2 % та абсолютно незадовільною – 5,4 %.
Висновки. Більшість респондентів дала позитивну загальну оцінку якості надання медичних послуг на рівні первинної ланки. На думку респондентів, поліпшити якість послуг можна шляхом більш широкого використання технологій для покращення комунікації між закладом первинної ланки та пацієнтами (наприклад, можливість онлайн-запису на прийом та контакту з лікарем за допомогою відеозв’язку).
17
Акімова, А. О. "Специфіка поєднання візуального та вербального у новітній китайській драмі та в сучасній українській драмі (на прикладі п"єси Лю Шугана "Візит мертвого до живих" та п"єси-мініатюри Олени Савчук "Побачення зі смертю")". Мова і культура, Вип. 19, т. 3 (183) (2016): 49–53.
Знайти повний текст джерела
18
Гончаров, Володимир. "Екзотичні візи". Український туризм, № 4 (2018): 49.
Знайти повний текст джерела
19
Калиниченко, Олександр. "Українські візи стають доступнішими". Український туризм, № 2, березень - квітень (2017): 62–65.
Знайти повний текст джерела
20
Калиниченко, Олександр. "Українські візи стають доступнішими". Український туризм, № 2, березень - квітень (2017): 62–65.
Знайти повний текст джерела
21
Самойлов, Юрій. "Чи поверне Україна візи для Британії?" Український туризм, № 4 (2018): 50–53.
Знайти повний текст джерела
22
Sekunova, Yuliya Vladimirovna, та Yana Yurevna Lukashuk. "ДИПЛОМАТИЧНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ З ВАТИКАНОМ". Научный взгляд в будущее, № 05-06 (12 жовтня 2017): 88–91. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-05-05-117.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розглядаються дипломатичні відносини України з Ватиканом, їх становлення та розвиток. Також зазначено особливості дипломатичного діалогу з такою унікальною державою як Ватикан, зокрема особливу увагу приділено візиту Папи Римського Іоанна Павла І
23
Павленко, Мария, та Юлия Секунова. "МЕЖДУНАРОДНЫЕ ОТНОШЕНИЯ УКРАИНЫ С ЯПОНИЕЙ: ПОЛИТИКА НА САМОМ ВЫСОКОМ УРОВНЕ". Научный взгляд в будущее, № 23-01 (30 листопада 2018): 110–14. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2021-23-01-022.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано міжнародні відносини України з Японією, які розпочалися із першого офіційного візиту Президента України Леоніда Кучми до Японії у 1995 р. завдяки підписанню Спільної заяви України та Японії з Прем’єр-міністром Томічі Мураяму. На ці
24
Москаленко, Леся. "Шенгенські візи спочатку посилять, щоб потім послабити?" Mandry. Navigator, № 7 (2007): 56.
Знайти повний текст джерела
25
Неправська, Наталія. "Візи й паспорти: за планом, без паніки". Український туризм, № 1, січень - лютий (2015): 44–46.
Знайти повний текст джерела
26
Загуменна, В. "Національні бібліотеки Данії: враження від професійного візиту українських бібліотекарів". Бібліотечна планета, № 4 (42) (2008): 14–15.
Знайти повний текст джерела
27
Неправська, Наталія. "ОАЕ скасовують візи. Поки що не для нас". Український туризм, № 2, березень - квітень (2014): 58.
Знайти повний текст джерела
28
Карбовська, Л. О., та К. Л. Железняк. "РОЗРОБКА КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1(59) (9 жовтня 2020): 44–49. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/59-7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено, що вітчизняний фармацевтичний ринок є висококонкурентним і монополізованим, отже, це спонукає фармацевтичні компанії застосовувати сучасні засоби просування фармацевтичної продукції: реклама в ЗМІ; реклама в Інтернеті; інформація про ліки в аптеках; «гарячі» телефонні лінії; непряма реклама в телесеріалах/фільмах; пряма поштова розсилка; спонсорство; візити медичних представників; семплін тощо. Аналіз показав різний вплив елементів маркетингових комунікацій на медичних працівників, кінцевих споживачів фармацевтичної продукції та підприємств-виробників, а також їх ставлення до носіїв інформації про лікарські засоби. На основі дослідження встановлено, що в структурі комплексу засобів маркетингових комунікацій фармацевтичних компаній найбільш поширеною є реклама, вона допомагає як лікарю, так і пацієнту (кінцевому споживачу) зорієнтуватися в потоці інформації і прийняти обґрунтоване рішення про призначення або придбання потрібного препарату. Важливим напрямом просування продукції на фармацевтичному ринку є візити медичних представників, які мають інформувати фахівців про нові препарати та їх застосування. У статті запропоновано такі напрями удосконалення просування лікарських препаратів на фармацевтичному ринку, як: підвищення якості видачі в пошукових запитах по всіх категоріях; посилення пошуково-контекстних інструментів для підвищення результатів обробки запитів в сезон; активізувати рекламу в періоди зниження попиту на лікарські препарати (в не сезон); застосовувати нові типи розміщення реклами, серед них: Programmatic реклама; Custom.
29
Малєй, Віктор. "Із фірмою VFS відкривати шенгенські візи стало ще важче". Mandry. Navigator, № 10 (2007): 30.
Знайти повний текст джерела
30
Семенов, В. "Складові китайського прориву (до підсумків офіційного візиту Президента України до КНР)". Зовнішні справи, № 3/4 (2010): 6–9.
Знайти повний текст джерела
31
Скорейко, Г. "Митрополит Андрей Шептицький і Буковина: чотири візити і чотири рівня пізнання". Вісник центру буковинознавства 1 (2017): 44–49.
Знайти повний текст джерела
32
Bachynska, O. "Ahmed Pasha – the Grand Vizier of the Ottoman Empire, Nazir of Ibrail and the Patron of the Zaporozhian Cossacks (Potkali Kazaklari)." World of the Orient 2021, no. 4 (December 30, 2021): 5–17. http://dx.doi.org/10.15407/orientw2021.04.005.
Повний текст джерела
33
Niehina, Vlada, та Oleksandr Vysotskyi. "ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКИЙ ВЕКТОР ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ІЗРАЇЛЮ: ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ВИМІР". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, № 2 (21 грудня 2020): 94–103. http://dx.doi.org/10.15421/352039.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналізуються відносини між Ізраїлем та країнами Латинської Америки за останні десятиліття (2000-2019 роки), і стверджується, що зміцнившийся імідж Ізраїлю як технологічного лідера, грає ключову роль у цьому. Автори приділили особливу увагу з’ясуванню технологій зовнішньої політики Ізраїлю на латиноамериканському напрямку, визначенню особливостей їх реалізації та результатів застосування. Країни Латинської Америки стали розглядати Ізраїль як джерело технологій. Тенденція спостерігається практично повсюдно і незалежно від політичної ситуації на Близькому Сході та триваючого ізраїльсько-палестинського конфлікту. В останні роки, паралельно з політичними кризами та зміною режиму у Латинській Америці, у країнах континенту відбулися значні поліпшення у напрямку Ізраїлю. Перші дипломатичні візити прем’єр-міністра Ізраїлю Бен’яміна Нетан’яху до латиноамериканських країн сприяли підписанню низки двосторонніх угод у різних сферах.
34
Павленко, П. "Постмайданна Україна в тисках російсько-ватиканських відносин (або "Як нам ставитися до візиту на окуповані території апостольського нунція Клаудіо Гуджеротті?")". Українське релігієзнавство, № 81-82 (2017): 281–90.
Знайти повний текст джерела
35
Максименко, Н. В. "Загальні принципи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах Іспанії (за матеріалами навчального візиту в Університет Ллейди по проекту "Tempus QANTUS")". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Екологія", № 1140 (2014): 114–25.
Знайти повний текст джерела
36
Максименко, Н. В. "Загальні принципи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах Іспанії (за матеріалами навчального візиту в Університет Ллейди по проекту "Tempus QANTUS")". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Екологія", № 1140 (2014): 114–25.
Знайти повний текст джерела
37
Максименко, Н. В. "Загальні принципи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах Іспанії (за матеріалами навчального візиту в Університет Ллейди по проекту "Tempus QANTUS")". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Екологія", № 1140 (2014): 114–25.
Знайти повний текст джерела
38
КАЗАЧІНЕР, Олена, та Юрій БОЙЧУК. "ЛЯЛЬКИ – «МОРАЛЬНІ ПУТІВНИКИ» ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовано, що проблема формування життєвої компетентності у дітей дошкільного віку є актуальним завданням дошкільної освіти. Саме дошкільна ланка посідає фундаментальне місце у формуванні та становленні дитини як суб’єкта життєтворчості. Обґрунтовано необхідність та пошук ефективних шляхів формування життєвої компетентності дітей дошкільного віку. Охарактеризовано дефініції понять «ляльки-«моральні путівники», «ляльки-персони». Розкрито зміст методики «Лялька як персона»: педагогічний підхід для соціального і психологічного розвитку дитини», яка покликана навчати дітей: позитивно сприймати себе в різних ситуаціях; шанувати свою родину та родини інших; співчувати, чути інших і вчитися одне в одного; стояти за себе в ситуаціях несправедливості й упередження; переносити навички спілкування з лялькою на реальні життєві ситуації. Виокремлено основні принципи використання ляльок у процесі морального виховання дітей дошкільного віку: рівність у ставленні до дітей; емоційне реагування на поведінку; групове й індивідуальне спілкування; сюрпризність візиту; сталість дій під час приходу; стимулювальний вплив; моральне наповнення; різноманітність форм контактування. Лялька стимулює говорити дітей про упередження, стереотипи, хибні уявлення. Завдяки цьому можна дізнатися про думки й переживання вихованців, запобігати виникненню проблем у майбутньому. Запропоновано методичні рекомендації для вихователів закладів дошкільної освіти щодо використання «ляльок-«моральних путівників» у роботі з дітьми. Встановлено, що лялька – «моральний путівник» має стати для дітей другом. Вони починають довіряти їй свої таємниці, просять поради у складних ситуаціях, діляться досягненнями тощо. А лялька своєю чергою радіє їхнім успіхам, підказує, як чинити по совісті, та допомагає долати труднощі.
39
Badiuk, M. I., I. V. Pasko, V. V. Solarik та O. O. Mykyta. "З історії співпраці Української військово-медичної академії з керівниками медико-санітарної служби Бундесверу". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 2 (5 липня 2020): 66–73. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.2(1)-066.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження визначено систематизацію і аналіз матеріалів офіційних науково-практичних заходів УВМА в 1995-2005 роках, спрямованих на встановлення фахових взаємовідносин між військово-медичними службами ЗС України і ФРН.
Матеріали і методи. В статті використані оригінальні першоджерела з історії міжнародної співпраці в галузі військової медицини керівників військово-медичної служби ЗС України і УВМА з керівниками медико-санітарної служби Бундесверу.
Результати. В статті висвітлені перші організаційні та науково-практичні заходи, що заклали основу для професійних взаємовідносин між військово-медичними службами України і ФРН. Викладений зміст та визначені головні тенденції перспективної співпраці українських і німецьких військово-медичних фахівців в 1995-2005 рр. Відображена активна участь УВМА в міжнародних науково-практичних форумах НАТО, зокрема Бундесверу, які сприяли оволодінню специфікою організації медичної служби у відповідності до вимог Воєнно-медичної доктрини НАТО.
Висновки. В ході навчань НАТО, в яких брало участь керівництво та провідні фахівці УВМА із середини 1990-х – до початку 2000-х рр., вперше відбувалося їх практичне ознайомлення із завданнями медичної служби в операціях альянсу. Активна участь УВМА в міжнародних науково-практичних форумах НАТО, зокрема Бундесверу, активно сприяли оволодінню специфікою організації медичної служби у відповідності до вимог Воєнно-медичної доктрини НАТО. Організація офіційного візиту керівника Військово-медичної академії Бундесверу генерала, доктора Петера К. Фрапса до УВМА в липні 2001 року сприяло співпраці між українськими військово-медичними фахівцями і керівництвом медичної служби Бундесверу. Участь провідних фахівців УВМА у багатонаціональних навчаннях в передових навчальних центрах НАТО, організованих Бундесвером на території Німеччини в 1999-2005 рр., заклала підвалини підготовки висококваліфікованих фахівців УВМА, орієнтованих на стандарти НАТО.
40
Tsyuk, O. A., та N. I. Machynska. "СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ ШВЕЦІЇ: ОСНОВНІ СКЛАДНИКИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 278–84. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-44.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано інституційні огляди процесів забезпечення якості закладів вищої освіти (ЗВО). Зазначено, що основою для інституційного огляду процесів забезпечення якості ЗВО є самооцінка закладу, звіти сту- дентів, співбесіди, відвідування сайту, аудиторські візити та інформація з різних джерел. Указано на те, що загальне оцінювання процесів забезпе- чення якості ЗВО передбачає визначення трьох рівнів, а саме: затверджені процеси забезпечення якості; затверджені процеси забезпечення якості із застереженнями; процеси забезпечення якості, що переглядаються. Охарактеризовано процес оцінювання програми. Автори зазначають, що оцінювання програм проводиться з метою виявлення відповідності освітніх програм потребам ринку праці та подальшого працевлаштування випускників, системі професійних кваліфікацій та стандартам. Матеріал оцінювання програми складається із самооцінки ЗВО з додатками, інтерв’ю зі студентами та представниками рецензованої програми, а також інших матеріалів. Окреслено процес оцінювання заявок на отримання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів. Зазначено, що оцінювання заявок на отри- мання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів є прерогати- вою Органу, котрий вирішує, які ЗВО мають право присвоювати ступінь. Описано поетапність оцінювання якості: ЗВО подає відповідну заявку, проводиться інтерв’ю з представниками програми, здійснюється оцінювання документів, які укладає заклад вищої освіти. ЗВО подає заявку на повноваження про присвоєння наукових ступенів до Органу, яка доповнюється співбесідами з представниками програми, інтерв’ю зі студентами тощо. Автори зазначають, що завдання експертної комісії полягає у тому, щоб проаналізувати, чи відповідає програма критеріям оцінювання у певній галузі. Проаналізовано тематичні огляди та зазначено, що їхня мета – забезпечити краще розуміння та співставлення в межах національної системи освіти діяльності різних ЗВО, зокрема досягнутих результатів у певній галузі досліджень. Тематичні огляди передбачають ознайомлення з діяльністю університетів, зокрема з напрямами досліджень, інтернаціоналізацією тощо.
41
Леган, І. М. "Основні напрями й форми міжнародного співробітництва щодо запобігання та протидії транснаціональній злочинності". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 89–93. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3212.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються правові основи та основні напрямки діяльності правоохоронних організацій у сучасних умовах. Визначено, що у світі створено глобальну поліцейську інформаційну мережу, її цілі та завдання реалізуються переважно шляхом інформаційного забезпечення міжнародного розшуку та ведення міжнародних криміналістичних обліків, а також інформаційного забезпечення боротьби з окремими видами злочинів. Однак сучасні тенденції злочинності, їх міжнародна складова частина вимагають не тільки інформації, але й спільних дій із недопущення й розкриття злочинів. Це зумовило формування регіональних організацій по співпраці між сучасними правоохоронними органами. У статті доведено, що сучасні глобалізаційні процеси у світі та розвиток інформаційного суспільства, новітні засоби комунікації та цифрові технології актуалізують питання транснаціональної злочинності та виводять її на зовсім інший рівень. У статті охарактеризовано, що під впливом різних інститутів громадянського суспільства, а також наростаючої терористичної загрози, збільшення обсягів кримінальної торгівлі зброєю, наркотиками і легалізації (відмивання) коштів, отриманих злочинним шляхом, які останнім часом набули транснаціонального характеру, державні органи змушені з усією відповідальністю поставитися до забезпечення громадської і державної безпеки через підвищення професіоналізму співробітників правоохоронних органів. Виділено основні характеристики сучасної організованої злочинності, серед яких: стійкий та довготривалий характер, жага до отримання надприбутків, попереднє планування своєї діяльності та визначення ролі кожного члена у групі, чітка диференціація на керівників різного рівня та виконавців, організація спільних грошових страхових запасів. У статті доведено, що співпраця в напрямку протидії та запобігання транснаціональній злочинності ведеться відносно певних категорій злочинів. Вказано, що, крім того, здійснюється обмін досвідом, нормативно-правовими актами та методичними посібниками, організовуються спільні семінари, ознайомчі візити та консультації. У статті проаналізовано, що сторони у ході міжнародного співробітництва можуть обмінюватися стратегічною та технічною інформацією, яка становить взаємний інтерес, а також аналітичними матеріалами з різних аспектів боротьби з організованою транснаціональною злочинністю, в тому числі з міжнародним тероризмом.
42
ПУХОВЕЦЬ, Дмитро, та Оксана ОВЕРЧУК. "ІМПЕРАТОР ЮЛІАН І НАРОД АНТІОХІЇ: КОНФЛІКТ КУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ". Східноєвропейський історичний вісник, № 19 (30 червня 2021): 8–18. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.19.233839.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження полягає у конфлікті культурних традицій, який відбувся між імператором Юліаном та народом Антіохії в липні 362 р. – березні 363 р. н.е. Це зіткнення описується в роботах учасників, імператора Юліана та Лібаніуса, а також інших авторів як язичницьких, так і християнських, що забезпечує достатнім матеріалом для визначення мети приїзду Юліана до Антіохії, для з’ясування соціально-політичної ситуації в місті, для висвітлення основних векторів політики Юліана та для вивчення сприйняття конфлікту його учасниками. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності, а також на використання загальнонаукових методів (індукції та дедукції, аналізу і синтезу) та спеціально-історичних методів (історико-системний, історико-генетичний, методи історіографічного та джерелознавчого аналізу. Наукова новизна статті полягає у тому, що вона є першою спробою у вітчизняній історіографії дослідити культурний аспект конфлікту Юліана з мешканцями Антіохії. Дослідження привело до таких висновків. Криза була спровокована першочергово наміром Юліана повернути назад культурні традиції: імператор планував перетворити Антіохію на форпост своїх реформ, тому й зосередився на розв’язанні економічних проблем та, найголовніше, на відродженні поганських культів. Кожна з цих реформ зазнала поразки через непорозуміння між Юліаном та антіохійцями, а також через проблеми комунікації. Економічні рішення імператора лише загострили проблему харчів у місті; його адміністративні нововведення натикнулися на опір з боку куріалів. Найприкрішою поразкою закінчилась спроба імператора вплинути на релігійні та культурні традиції: антіохійці-християни відмовилися повертатися до язичництва, натомість менш релігійні люди були відлякані фанатичністю Юліана та його зацикленістю на цю тему. Юліан виявив “культурну нечутливість” і не зрозумів, що візити до театру важливі для правителя, оскільки театр виконував функцію платформи для висловлення суспільної думки через акламації. Розгортанню конфронтації сприяв і характер самого імператора. Юліан вимагав не просто прийняття своєї політики, а енергійного схвалення як себе самого правителя, що було неможливим за тих обставин.
43
Krasnikova, N. O., H. O. Filatov та D. A. Krasnikov. "Обмеження перетину кордону в системі нетарифного регулювання міжнародної торгівлі і формуванні іміджу країни". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 215. http://dx.doi.org/10.15421/191623.
Повний текст джерелаАнотація:
У разі введення безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом (ЄС) постане проблема відповідності пропускної спроможності українських пунктів пропуску чисельності осіб, які хочуть перетнути кордон. Відсутність необхідності отримання візи не скасовує обов’язкового проходження митного та прикордонного контролю, проте потенційно збільшує кількість осіб, які мають намір перетнути кордон. Зростаюча кількість перетинів кордону у випадку їх невідповідності умовам пропускних пунктів – потенційний нетарифний обмежувальний бар’єр у міжнародній торгівлі. Загроза іміджу країни від появи такого інструменту нетарифного регулювання свідчить про актуальність дослідження. Мета роботи полягала у дослідженні динаміки фактичних і потенційно можливих перетинів кордону й визначенні напрямків оптимізації процедури такого перетину для усунення негативного впливу цього нетарифного інструменту регулювання міжнародної торгівлі на загальний імідж країни. Проаналізовано особливості перетину кордону України та ЄС через автомобільні пункти пропуску на основі кількісних даних, що стосуються перетину україно-польського кордону. З’ясовано цілі й структуру переміщень через кордон за частотою. Визначено критерії збільшення невідповідності між фактичною й номінальною пропускною спроможністю українських пунктів пропуску. Наукова новизна дослідження – установлення характеру кількісного впливу обмежень перетину кордону на імідж країни за допомогою світових рейтингів. Практична значущість дослідження полягає у визначенні шляхів удосконалення процедури перетину кордону: 1) об’єднання польської та української інфраструктури контролю на пунктах пропуску; 2) створення окремих черг для проходження кордону особами без транспортних засобів; 3) спрощення процедури контролю на кордоні як за рахунок проведення перевірки тільки прикордонниками, так і шляхом збільшення вартості товарів, які громадянин може ввозити в країну; 4) фінансування технічного оснащення пунктів пропуску та їх інфраструктури за рахунок введення цільового загального збору для осіб, які перетинають кордон; 5) формування публічної і регулярної статистики перетину кордону. Перспективний напрямок подальших розвідок – економічне обґрунтування доцільності запропонованих шляхів удосконалення пропускної спроможності пунктів пропуску.
44
Pidpala, T. V., та N. P. Shevchuk. "РОЗВЕДЕННЯ ЗА ЛІНІЯМИ В РІЗНІ ЕТАПИ ВИВЕДЕННЯ ТА КОНСОЛІДАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(39) (23 грудня 2019): 37–42. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.4.5.
Повний текст джерелаАнотація:
У породоутворювальному процесі розведення за лініями має велике значення для створення структури та закріплення цінної спадковості бажаних генотипів тварин, тому доцільно проаналізувати внутрішньолінійний та міжлінійний підбір на різних етапах виведення та консолідації української червоної молочної породи. Для виконання дослідження були використані загальноприйняті зоотехнічні методи (індивідуальний облік молочної продуктивності), лабораторні (визначення якісного складу молока), ретроспективний аналіз (показники за весь період використання тварин), варіаційно-статистичний метод (визначення параметрів ознак). Виведення української червоної молочної породи здійснювалося із залученням генофонду англерської, червоної датської та голштинської порід, а тому використання внутрішньолінійного підбору мало обмежений характер. Крім загальної тенденції, що пояснює прогресивну дію породотворного процесу, визначили окремі варіанти поєднуваності ліній, які відрізнялися за рівнем молочності та жирномолочності. Так, внутрішньолінійний підбір спорідненої групи Цирруса, лінії Ладного сприяв підвищенню вмісту жиру в молоці у корів-первісток у І, ІІ і ІІІ етапах, а ліній Елевейшна, Старбака, Чіфа – рівня надою у ІV і V етапах виведення і консолідації породи. Найефективнішим методом підвищення мінливості селекційних ознак молочної худоби є міжлінійне розведення. У породотворному процесі інтенсивно використовувався міжлінійний підбір, результати якого постійно аналізувалися для виявлення кращих поєднань ліній та їх послідуючого повторення. Встановлено, що в перші три етапи (І-ІІІ) виведення української червоної молочної породи переважав підбір ліній червоної степової (материнська) і споріднених груп англерської (батьківська) порід. Більшість таких кросів характеризувалися середнім надоєм від 3087 кг (Коломбо × Візита) до 4839 кг (Корбітца × Ладного) і підвищеним вмістом жиру в молоці – 4,07 % (Коломбо × Ладного) і 4,41 % (Цирруса × Бриза). Особливістю ІІІ, ІV, V етапів виведення породи було залучення до породотворного процесу продовжувачів ліній голштинської породи. Це сприяло підвищенню надою (5082 кг), але одночасно зумовило зниження вмісту жиру в молоці (3,72 %), зокрема при підборі бугаїв-плідників лінії Вісконсіна до корів спорідненої групи Корбітца. Міжлінійний підбір впливає на продуктивні та відтворювальні ознаки української червоної молочної породи. У результаті використання для підбору споріднених груп англерської породи (І-ІІІ етапи) відбулося підвищення жирномолочності у тварин, а залучення до породотворного процесу ліній голштинської породи сприяло підвищенню молочності (ІV-V етапи).
45
Kohut, I. Y., та S. O. Galnykina. "КЛІНІКО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ КАМФОРНОЇ ОЛІЇ ПРИ ДЕРМАТИТІ, АСОЦІЙОВАНОМУ З НЕТРИМАННЯМ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (16 квітня 2019): 69–74. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.9753.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: дослідити клініко-економічну ефективність камфорної олії у лікуванні дерматиту, асоційованого з нетриманням.
Матеріали і методи. У перспективне спостережне дослідження увійшли 134 дорослі пацієнти з дерматитом, асоційованим з нетриманням. У досліджуваній групі (n = 104) для очищення і захисту шкіри використовувалась камфорна олія. У контрольній групі (n=30) застосовували вологі салфетки 3 в 1 або комбінацію піни для очищення шкіри та захисного крему. Середній вік пацієнтів становив 77 ± 11 (діапазон 36 – 92) років, з них 83 (61,9 %) жінок. У всіх пацієнтів було наявне нетримання сечі, яке поєднувалося з нетриманням калу у 48 (35,8 %) осіб. Зразки змивів шкіри висіювалися на середовище Сабуро для грибів і культивувалися 48 – 72 год при температурі 37°С до виділення Candida spp. Статистична обробка результатів виконувалась за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel® 2016 та MedCalc®. Зміна показників вважалася достовірною при рівні значимості не менше 0,05 (р<0,05). Порівняння між показниками груп проводилось за допомогою регресійного аналізу з визначенням відношення шансів при 95 % довірчому інтервалі.
Результати. Через 1 місяць використання досліджуваного препарату відбулося достовірне зменшення числа осіб з категорією GLOBIAD 2В з 30 (28,8 %)до 16 (15,4 %) пацієнтів (χ2 = 22,1; p < 0,001) та збільшення чисельності категорії 1А з 29 (27,9 %) до 52 (50,0 %) пацієнтів (χ2 = 12,07; p < 0,001). Грибковоподібний висип спостерігався на початковому візиті у 53 (51,0 %) досліджуваних хворих, який, після курсу лікування, достовірно зменшився і визначався у 33 (31,7 %) осіб (χ2 = 16,4; p < 0,001). Грибковоподібний висип був підтверджений мікологічно у 30 (28,8%) досліджуваних, а після курсу лікування лише у 8 (7,8%) хворих (χ2 = 20,05; p < 0,001). Економічний аналіз показав, що одна процедура догляду за шкірою за допомогою камфорної олії коштувала 0,65 грн, тоді як у групі контролю на рутинні засоби витрачалося 1,65 грн.
Висновки. Місцеве застосування камфорної олії призвело до достовірного покращення клінічного перебігу захворювання, зменшення кількості випадків грибковоподібного висипу, зниження частоти колонізації шкіри Candida spp., а також виявилось економічно вигідним у порівнянні з рутинними засобами догляду за шкірою в осіб з дерматитом, асоційованим з нетриманням.
46
Чухрай, Н. Л., Е. В. Безвушко, О. О. Машкаринець, Т. Ю. Лисак та З. Б. Попович. "ПРОФІЛАКТИКА КАРІЄСУ ЗУБІВ У ДІТЕЙ ІЗ РІЗНИМИ РІВНЯМИ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ЕМАЛІ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 117, № 4 (29 грудня 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-42-4.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження. Оцінити ефективність профілактики карієсу зубів у дітей із різними рівнями резистентності емалі. Методи дослідження. Під спостереженням знаходилися 154 дитини 6–7-річного віку. Із них 78 дітей склали основну групу (25 дітей із карієсрезистентною емаллю, 27 – з умовнорезистентною та 26 – із карієссприйнятливою) та 76 дітей – групу порівняння (25 дітей із карієсрезистентною емаллю, 25 – з умовнорезистентною та 26 – із карієссприйнятливою). Комплекс карієспрофілактичних заходів, який отримували діти основної групи, містив: гігієнічне навчання та виховання дітей та їхніх батьків; професійну гігієну порожнини рота з наступним покриттям зубів фторвмісним лаком; контроль за якістю гігієни порожнини рота з використанням рідини або таблеток Mira-2-Tone для візуалізації зубного нальоту вдома та під час візиту до стоматолога; диференційоване застосування засобів екзогенної профілактики. Дітям групи порівняння проводили професійну гігієну порожнини рота двічі на рік, гігієнічне навчання та виховання, рекомендували застосовувати фторвмісні зубні пасти. Результати дослідження. Проведення профілактичних заходів упродовж 12 місяців сприяло достовірному зниженню значень ТЕР у дітей основної групи з емаллю, резистентною до карієсу на 17,26%, з умовнорезистентною – на 6,41% та карієссприйнятливою емаллю – на 38,46%. Через 24 місяці у дітей із карієсрезистентною емаллю ТЕР знизився на 28,63%, з умовнорезистентною – на 26,75%. Найбільшого підвищення резистентності емалі вдалося досягнути в дітей із карієссприйнятливою емаллю (на 61,70%). Мінералізувальний потенціал ротової рідини в дітей основної групи через 12 місяців спостереження зріс на 6,82%, а через 24 місяці – на 11,80%. Найбільш виражені зміни МПРР ротової рідини під дією профілактичних заходів установлено у осіб із карієссприйнятливою емаллю. Так, за 12 місяців спостереження за дітьми МПРР зростає на 38,99%, а за 24 місяці – на 45,13%. Натомість у дітей групи порівняння значення цього показника майже не змінюється. Висновки. Результати дослідження (як через 12 місяців, так і через 24) підтвердили ефективність запропонованих профілактичних заходів підвищенням рівня резистентності емалі: зниженням показника ТЕР у дітей із карієссприйнятливою емаллю з 6,84±0,21 бала до 4,23±0,19 бала, підвищенням МПРР та редукцією приросту інтенсивності карієсу на 57,89% за період 12 місяців і 62,80% за період 24 місяці спостереження, покращенням гігієнічного стану порожнини рота.
47
Sychov, O. S., P. B. Romaniuk та V. H. Hurianov. "МОЖЛИВОСТІ ДОСЯГНЕННЯ ЖОРСТКОГО КОНТРОЛЮ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ У ХВОРИХ ІЗ ПОСТІЙНОЮ ФОРМОЮ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НЕКЛАПАННОЇ ЕТІОЛОГІЇ ТА СУПУТНЬОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (24 січня 2019): 128–42. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9744.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – визначити предиктори досягнення жорсткого контролю ЧСС у хворих із постійною формою фібриляції передсердь (ПФФП) та супутньою серцевою недостатністю на момент виписки із стаціонару, виявити переваги застосування бісопрололу чи карведилолу для контролю ЧСС.
Матеріал і методи. У дослідження послідовно включені 30 пацієнтів. Тривалість спостереження склала 238,3±17,0 днів, дизайн передбачав 3 візити. Титрування дози ББ проводилося 67,7±10,3 днів (інтервал між 1 і 2 візитами). Прийом максимальної або максимально переносимої дози ББ тривав 170,6±17,7 днів (інтервал між 2 і 3 візитами). Парні навантажувальні проби – тредміл-тест (ТТ) і тест 6-хвилинної ходьби (6МТХ) проводилися під час 2 і 3 візитів.
Результати. Пацієнтів було поділено на дві групи – з серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду СНзберФВ (n=159) та з серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду СНзнижФВ (n=64) лівого шлуночка (ЛШ) за даними ЕхоКГ та підгрупи відповідно до призначеного ББ. Середня ЧСС за даними ЕКГ на момент виписки із стаціонару складала (78,6±11,1) уд/хв, у 148 (66,4 %) пацієнтів мав місце жорсткий контроль ЧСС, а у 75 (33,6 %) – м’який. Для контролю ЧСС застосовували наступні препарати: бісопролол у 171 (76,7 %) хворого, карведилол у 52 (23,3 %), дигоксин у 81 (36,3 %). Висока доза β-адреноблокаторів, тобто середньотерапевтична і вища, мала місце у 139 (81,3 %) випадках при застосуванні бісопрололу та у 24 (46,2 %) – при прийомі карведилолу. На момент виписки дозування препаратів для контролю ЧСС було наступним: бісопролол – (6,3±3) мг, карведилол – (23,7±15,8) мг, дигоксин – (0,21±0,10) мг.
Висновки. На момент виписки жорсткого контролю ЧСС у пацієнтів із ПФФП досягнуто у 34,4 % і супутньою СНзнижФВ та у 63,5 % і супутньою СНзберФВ, а м’якого контролю ЧСС – у 65,6 % та 36,5 % хворих відповідно. Можливість досягнення жорсткого контролю ЧСС на момент виписки у хворих із ПФФП та супутньою СНзнижФВ знижується за умови використання карведилолу, порівняно з терапією бісопрололом (p=0,049) при стандартизації за іншими факторами ризику. При цьому, як наслідок, зростає застосування дигоксину (p=0,03) як допоміжного препарату для контролю ЧСС. Можливість досягнення жорсткого контролю ЧСС на момент виписки для пацієнтів із ПФФП та супутньою СНзберФВ пов’язана із використанням високих доз (середня терапевтична і вище) β-адреноблокаторів (p<0,001); при стандартизації за іншими факторами ризику використання бісопрололу не має значимої переваги, порівняно із терапією карведилолом (p=0,57), проте наявний дозозалежний ефект (p=0,02).
48
Годованець, О. І., А. В. Котельбан та І. М. Марусей. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ ЯК ШЛЯХ ДО ПОЛІПШЕННЯ ГІГІЄНІЧНИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 113, № 4 (28 травня 2021): 84–87. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-38-4-84-87.
Повний текст джерелаАнотація:
У час стрімкої гаджетизації дітей, в тому числі і дошкільного віку, мотиваційним кроком є залучення мобільних додатків для поліпшення кратності та якості гігієнічних навичок. На ринку представлені рі-зновікові, мультифункціональні мобільні додатки, такі як: Dental Care APP, Oral-B APP, CavityFree 3D, Sonicare for kids. Вони не тільки мають просвітниць-ку функцію, а й надають рекомендації при введені не-обхідних даних.Мета дослідження. Оцінити рівень гігієни ротової порожнини дітей та поліпшити її шляхом застосу-вання спеціалізованих мобільних додатків.Матеріали і методи дослідження. Нами проведено огляд різних мобільних додатків для операційних сис-тем Android та IOS, із функцією навчання санітарної стоматологічної грамотності, та вибрано найбільш ефективні. Задля визначення ефективності викорис-тання мобільних додатків із метою поліпшення гігіє-ни ротової порожнини ми визначали рівень гігієни за індексами Грін-Верміліона та Podshadley, Haley при першому візиті, через 1, 3 та 6 місяців у 73 дітей ві-ком 6 років, що проживають на Буковині. Ми сфор-мували 2 групи: основну – діти, які під час чищення зубів використовували мобільні додатки, та порівня-льну – діти, які під час чищення зубів не використову-вали мобільні додатки. Дітям обох груп дано рекоме-ндації щодо вибору засобів та предметів гігієни, про-ведено навчання гігієні.Результати. Результати опитування вказують на недостатню увагу дітей до гігієни ротової порожни-ни: двічі на добу чистять зуби тільки половина рес-пондентів, зранку – кожна п’ята дитина обох груп. Перед сном доглядає за ротовою порожниною майже кожна третя дитина.Аналіз гігієни ротової порожнини на момент обстеження показав низький рівень гігієни ротової порожнини. За отриманими нами даними індекса Грін-Верміліона в дітей основної та порівняльної груп виявлена задовільна гігієна ротової порожнини. Се-реднє значення гігієнічного індекса в дітей основної підгрупи через місяць застосування мобільних додат-ків під час чищення зубів становило 0,54±0,03 бали, що на 56,80 % нижче показників групи порівняння (p1˂0,05). Отримані результати вказують на добру гігієну ротової порожнини і утримуються на такому ж рівні і у віддалені терміни. У динаміці спостере-ження через 1 місяць за індексом Podshadley, Haley стан гігієни ротової порожнини в дітей основної групи був добрий і становив 0,47±0,03 балів. Вірогідна відмінність порівняно з вихідним станом та добрий рівень гігієни спостерігалися також у віддалені тер-міни.Висновки. Упровадження в практику щоденного чи-щення зубів у дітей мотивуючих чинників, таких як мобільні додатки з функцією санітарного стомато-логічного навчання, дає можливість суттєво поліп-шити гігієну ротової порожнини, що підтверджу-ється вірогідно нижчими показниками гігієнічного ін-дексу у віддалені терміни.
49
Sirenko, Yu M., G. D. Radchenko, О. О. Torbas та O. O. Krakhmalova. "Антигіпертензивна Терапія в аМбулатОрній практиці Сімейного лікаря та кардіолога: Фокус на прихильності до комбінованої тЕРАпії — результати дослідження АТМОСФЕРА". HYPERTENSION 14, № 6 (31 січня 2022): 5–14. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.14.6.2021.250852.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Останнім часом в Україні зріс попит на призначення комбінованої антигіпертензивної терапії на амбулаторному етапі, однак даних щодо частоти використання фіксованих комбінацій раніше наведено не було. Мета дослідження: оцінити реальну практику застосування фіксованих комбінацій на амбулаторному етапі надання медичної допомоги в Україні й порівняти ефективність комбінацій на основі олмесартану з рутинним застосуванням інших антигіпертензивних препаратів, у тому числі інших фіксованих комбінацій. За підтримки компанії «Зентіва Україна» було проведено дослідження АТМОСФЕРА — «Антигіпертензивна Терапія в аМбулатОрній практиці Сімейного лікаря і кардіолога: Фокус на прихильності до комбінованої тЕРАпії». Матеріали та методи. Це було відкрите проспективне популяційне дослідження IV фази. Набір пацієнтів проводився з вересня 2020 року по вересень 2021 року. Аналіз даних дослідження проводився з червня по листопад 2021 року. Методи: збір скарг і анамнезу, фізикальне обстеження, оцінка даних інструментальних і лабораторних методів дослідження з точки зору відповідності критеріям включення/невключення в дослідження, оцінка прихильності до терапії за допомогою опитувальника Моріскі — Гріна. Лікування: вибір лікарем антигіпертензивної терапії на власний розсуд, у тому числі було запропоновано обирати будь-яку з нових комбінацій — Севікар, Олметек Плюс або Севікар НСТ. Результати. Загалом у дослідження було включено 1405 пацієнтів, однак лише 915 пацієнтів повністю завершили лікування й здійснили всі заплановані візити. Пацієнти, включені в дослідження, були переважно особами середнього віку, серед них було трохи більше чоловіків, лише 8 % пацієнтів були «наївними» щодо антигіпертензивної терапії, середній рівень артеріального тиску (АТ) становив близько 160/93 мм рт.ст. Понад 60 % включених пацієнтів вказали, що приймали фіксовані комбінації в одній таблетці, але прихильність до лікування за даними анкети була низькою. Серед комбінацій олмесартану найчастіше застосовували Олметек Плюс і Севікар НСT — 35 і 26 % відповідно. Ступінь зниження АТ виявився більшим в обох групах терапії комбінаціями на основі олмесартану. Що важливо, у групі потрійної комбінації олмесартан + амлодипін + гідрохлортіазид зниження АТ було вірогідно більшим, ніж у групі лікування іншими антигіпертензивними засобами. Більше того, навіть у групі комбінованої подвійної терапії на основі олмесартану зниження АТ також виявилося більшим. Це свідчить про те, що комбінації на основі олмесартану дають потужний антигіпертензивний ефект порівняно з іншими препаратами й комбінаціями. Крім того, виявилося, що на момент включення пацієнтів у дослідження майже 56,7 % пацієнтів пропускали прийом антигіпертензивної терапії, у той час як наприкінці дослідження частка таких пацієнтів становила лише 9 %. Висновки. У структурі призначень антигіпертензивної терапії на амбулаторному етапі переважають комбінації інгібітору ангіотензинперетворюючого ферменту з діуретиком, у той же час блокатори кальцієвих каналів призначали рідше. Застосування фіксованих комбінацій значно покращило прихильність пацієнта. Терапія фіксованими комбінаціями в одній таблетці на основі олмесартану — Олметек Плюс, Севікар і Севікар НСТ — продемонструвала потужний антигіпертензивний ефект, а частка пацієнтів, які досягли ефективного контролю АТ, у цій групі виявилася найбільшою. Терапія фіксованими комбінаціями на основі олмесартану дозволяє досягти кращого контролю АТ, ніж лікування іншими препаратами, забезпечуючи досягнення цільового АТ у 83,5 % пацієнтів.
50
Radchenko, H. D., T. H. Slascheva, Yu M. Sirenko та L. O. Mushtenko. "Контроль артеріального тиску в гіпертензивних пацієнтів залежно від віку". HYPERTENSION, № 5.43 (11 листопада 2014): 45–56. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.5.43.2015.81175.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою нашого дослідження було порівняти контроль артеріального тиску (АТ) у широкій українській популяції гіпертензивних пацієнтів віком до 65 років і старше та оцінити фактори, що асоціюються з недосягненням цільового АТ потягом тримісячного антигіпертензивного лікування, окремо в кожній віковій групі.В аналіз було включено дані 6758 пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ). Усі пацієнти залежно від віку були розподілені на дві групи. У першу групу увійшло 4328 осіб віком до 65 років, у другу групу — 2430 осіб віком 65 років і старше (особи похилого віку за класифікацією ВООЗ, 2012). 531 лікар на свій розсуд призначав хворим з АГ антигіпертензивні препарати в дозах, які вважав за потрібне. Контроль ефективності лікування відбувався під час візитів (загалом 4 візити протягом 3 місяців). Пацієнтам під час візитів вимірювали офісний АТ, проводили електрокардіографію, оцінку прихильності до лікування за допомогою стандартної анкети, оцінку серцево-судинного ризику та опитування згідно з розробленою авторами дослідження анкетою. Мультифакторний регресійний аналіз застосовували для виявлення незалежних предикторів недостатньої ефективності терапії.В осіб віком 65 років і старше АГ асоціювалася з більшою частотою виявлення таких ускладнень, як серцева недостатність, інсульт, інфаркт міокарда та ураження нирок, супутніх станів (цукровий діабет, ішемічна хвороба серця) та факторів ризику (ожиріння, дисліпідемія, високий систолічний артеріальний тиск (САТ)). Більш молоді пацієнти з АГ частіше мали шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем та сіллю). Проте в них частіше була додаткова фізична активність та вони рідше вживали свіжі овочі та фрукти менше ніж 1 раз на день. На початку дослідження лише 27,2 % пацієнтів першої групи та 24,8 % другої (Р < 0,05) мали високу прихильність до лікування. На фоні терапії спостерігалося достовірне покращення прихильності в обох групах: достовірно зменшилася частка пацієнтів із низькою прихильністю та збільшилася частка із високою та помірною. Проте в кінці дослідження більше осіб похилого віку, ніж хворих віком до 65 років, характеризувалися як пацієнти з низькою прихильністю. У кінці дослідження пацієнти віком до 65 років мали достовірно нижчі середні рівні САТ та діастолічного АТ, ніж пацієнти старшого віку. Цільовий АТ (менше від 140/90 мм рт.ст.) було досягнуто у 63,7 % пацієнтів першої групи, що було достовірно більше, ніж у пацієнтів другої групи — 54 % (Р < 0,001). При цьому середня кількість препаратів, що отримували хворі похилого віку, була достовірно більшою. Фактори, що асоціювалися з високою ймовірністю недосягнення цільового АТ, були майже однаковими для пацієнтів обох вікових груп: більший початковий рівень АТ, наявність гіперхолестеринемії, низька прихильність до лікування в кінці спостереження. У пацієнтів молодшого віку додатковими факторами, за наявності яких збільшувалася ймовірність неефективного лікування, виявилися початкова низька прихильність до лікування, більший індекс маси тіла та нечасте вживання свіжих овочів і фруктів. У пацієнтів віком 65 років і старше таким додатковим фактором була наявність ознак серцевої недостатності. Отже, пацієнти більш старшої вікової групи з АГ характеризувалися гіршим контролем АТ на фоні терапії. Поряд із спільними для обох вікових груп існували й деякі відмінні фактори, що асоціювалися з відсутністю досягнення цільового АТ, які необхідно враховувати для більш ефективного ведення пацієнтів різного віку.