Добірка наукової літератури з теми "Відшкодування майнової шкоди"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Відшкодування майнової шкоди".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Відшкодування майнової шкоди"
1
Ільченко, Олександр, та Катерина Корощенко. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЩОДО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ВНАСЛІДОК ВЧИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 252–55. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-54.
Повний текст джерелаАнотація:
Захист громадян України є одним із завдань держави, визначені в Конституції України та інших нормативних актах. Відновлення порушених прав також вважається захистом громадян. Майнова або моральна шкода є серйозними наслідками кримінального правопорушення, які можна відновити, довівши наявність такої шкоди. Проте, законодавство містить низку прогалин, які вимагають вирішення та реформування. Стаття присвячена дослідженню функціонування процесу відшкодування завданої шкоди потерпілому. А також виявленню проблем, які існують на даний час. Чітке визначення прогалин у законодавчому закріпленні механізму відшкодування майнової та моральної шкоди, а також конкретне окреслення проблем при процесуальному захисті прав громадянина допоможуть знайти шляхи вирішення цим проблемам.
2
Штефан, А. "Відшкодування майнової шкоди як спосіб захисту авторського права". Теорія і практика інтелектуальної власності, № 1 (75) (2014): 24–34.
Знайти повний текст джерела
3
Лепісевич, О. П. "Проблеми відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину". Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Юридична, Вип. 3 (2006): 96–102.
Знайти повний текст джерела
4
Баранкова, В. В. "ПРЕДМЕТ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВАХ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ НОТАРІУСАМИ". Знання європейського права, № 1 (18 вересня 2020): 21–27. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.41.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено поняття і зміст предмету доказування в межах судового розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса. Можливість відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса, розглядається як одна з гарантій дотримання законності нотаріальної діяльності та дотримання прав заінтересованих осіб - учасників нотаріальної дії. Виходячи зі змісту сформульованого у сучасній науці цивільного процесуального права поняття предмету доказування як сукупності фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті, висвітлюється специфіка джерел формування предмету доказування у наведених справах та правил розподілу обов'язків щодо доказування, які зумовлюються предметом та підставами позову як засобу порушення справи, а також заперечень проти нього. На підставі аналізу матеріалів судової практики сформульовано висновки щодо складу юридичних фактів, що входять до предмету доказування у таких справах та визначено умови притягнення нотаріуса до цивільно-правової відповідальності. Стверджується, що загальними умовами відшкодування шкоди, заподіяної незаконними або недбалими діями нотаріуса, відповідно до цивільного та нотаріального законодавства є незаконні чи недбалі дії (чи бездіяльність) нотаріуса, наявність самої шкоди (майнової чи моральної), причинний зв'язок між неправомірною поведінкою нотаріуса та заподіяною шкодою, а також вина нотаріуса. При цьому правила частини 2 ст. 27 Закону «Про нотаріат» передбачають необхідність встановлення специфічних фактів, що можуть свідчити про відсутність вини нотаріуса та звільняють його від відповідальності. У науково-практичному аспекті сформульовано пропозиції щодо викладення мотивувальної частини рішень у справах про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями або недбалістю нотаріуса, в межах якої обов'язково мають висвітлюватися джерела формування предмету доказування у справі, а також висновки суду щодо встановлення наявності або відсутності умов притягнення нотаріуса до відповідальності за спричинення шкоди. Простежено застосування правил звільнення від доказування фактів, що входять до предмету доказування. Визначено специфіку предмету доказування у справах за позовами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також щодо дій приватного та державного нотаріуса.
5
Григор’єва, М. "Згладжування заподіяної шкоди при звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з її дійовим каяттям". Юридичний вісник, № 4 (5 лютого 2020): 217–22. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.994.
Повний текст джерелаАнотація:
Cтаттю присвячено розгляду проблемних питань, що стосуються особливостей згладжування заподіяної шкоди при звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з її дійовим каяттям. Проаналізовано існуючі в науці кримінального права різні точки зору науковців щодо визначення понять шкода та збитки. Доведено, що збитками слід називати втрати, які наносяться майну особи в результаті суспільно небезпечного діяння. У зв’язку з чим ст.45 КК України передбачає саме відшкодування збитків, а не їх ліквідування чи усунення. Зазначено, що під відшкодуванням збитків необхідно розуміти добровільне відновлення по можливості тих майнових благ, яких винний позбавив потерпілу особу в результаті вчинення злочину. Дії по відшкодуванню збитків полягають: у поверненні незаконного вилученого майна або майна аналогічного викраденому; відновленні пошкодженого або знищеного майна (як своїми силами, так і з чиєюсь допомогою); у передачі потерпілому певної суми грошей тощо, тобто відшкодування збитків – це повернення, заміна чи компенсація результату злочину, який має майнове вираження і завжди відповідає певному грошовому чи майновому еквіваленту. Доведено, що під шкодою в ст. 45 КК слід розуміти будь-які моральні чи фізичні втрати, яких зазнала потерпіла особа в результаті вчинення злочину. Звідси, усунення заподіяної шкоди передбачає компенсацію законними засобами того негативного результату, який був завданий вчиненим злочином. Саме тому шкоду необхідно усувати, а збитки тільки відшкодовувати. Визначено, що залагоджування заподіяної шкоди – це добровільне відновлення тих прав і благ, яких злочинець позбавив потерпілу особу в результаті вчинення злочину.
6
Efimov, O. M. "Compensation for property damage as an object of taxation of income tax." Legal Horizons 15, no. 28 (2019): 36–41. http://dx.doi.org/10.21272/legalhorizons.2019.i15.p36.
Повний текст джерела
7
Efimov, O. M. "Compensation for property damage as an object of taxation of income tax." Legal Horizons 15, no. 28 (2019): 36–41. http://dx.doi.org/10.21272/legalhorizons.2019.i15.p:36.
Повний текст джерела
8
Приленський, І. "ПОНЯТТЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТОРІН ЗА ДОГОВОРОМ". Юридичний вісник, № 2 (6 липня 2021): 159–65. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2169.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтею визначено поняття договору, що він являє собою домовленість двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання сторонами обов'язку договору вони підлягають цивільно-правовій відповідальності.
У статті зазначається наявність різних видів юридичної відповідальності. Відзначається, що поряд з кримінальною, адміністративною та дисциплінарною відповідальністю важливе місце посідає саме цивільна. Вона є одним зі способів впливу на учасників цивільних правовідносин, що визначається межами дозволеної та необхідної поведінки.
Цивільно-правова відповідальність настає за порушення договірних зобов'язань майнового характеру або за заподіяння майнової чи немайнової (моральної) шкоди.
У статті акцентовано увагу на тому, що умовами цивільно-правової відповідальності є: 1) про- типравність поведінки правопорушника (поведінка, яка порушує норму права незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність такої поведінки); 2) наявність негативних наслідків у особи, суб'єктивне право якої було порушено (шкода); 3) причинний зв'язок між поведінкою правопорушника та негативними наслідками; 4) вина правопорушника.
При цьому загальною формою відповідальності виокремлюють обов'язок боржника відшкодувати збитки кредитору, заподіяні правопорушенням. Стягнення збитків можливо застосовувати незалежно від існування таких положень у договорі. Відшкодування збитків спрямовується на відновлення майнового стану потерпілої особи, що існував до самого правопорушення та за допомогою майна такого правопорушника, а тому носить компенсаційний характер.
9
БЛАЖІВСЬКА, НАТАЛІЯ. "Захист гудвілу та клієнтури відповідно до практики Європейського суду з прав людини". Право України, № 2018/05 (2018): 224. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-224.
Повний текст джерелаАнотація:
Доба інформаційного суспільства та сучасний рівень глобалізації надає невідомого досі значення нематеріальним активам, подекуди навіть більш вагомого, ніж значення матеріальних активів. Це зумовлює необхідність створення та вдосконалення правових конструкцій володіння і користування такими активами, а також їх захисту від протиправного втручання. Це повною мірою стосується закріплення права на гудвіл і клієнтуру, їх цивільно-правового захисту. Метою статті є дослідження поняття, підстави та умови захисту гудвілу й клієнтуру відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). Встановлено, що практика ЄСПЛ щодо визнання таких нематеріальних активів, як гудвіл та клієнтура, майном у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є достатньо усталеною. З’ясовано, що практика ЄСПЛ визнає право на гудвіл (клієнтуру) незалежно від його формального закріплення на рівні національного законодавства. Суб’єктами такого права можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які здійснюють певний вид професійної та (або) підприємницької діяльності, яка приносить їм прибуток. Перелік видів такої діяльності не є вичерпним і може бути продовжений. Виникнення права на гудвіл (клієнтуру) може бути обумовлене як об’єктивними (тривале здійснення відповідної діяльності; набуття спеціального правового статусу; отримання передбачених законом ліцензій та дозволів), так і суб’єктивними (власне ділова репутація суб’єкта) факторами. Доведено, що практика ЄСПЛ виділяє такі умови захисту гудвілу: заявник повинен володіти певним рівнем гуд вілу; заявник повинен мати можливість використовувати свій гудвіл при здійс ненні конкретного виду діяльності; слід встановити факт протиправного втручання у право заявника на володіння та користування своїм гудвілом; таке втручання призвело до заподіяння заявнику майнової шкоди. Проаналізовані способи захисту “гудвілу”, якими можуть бути як відшкодування майнової шкоди, так і компенсація моральної шкоди. Оскільки практика ЄСПЛ застосовується як джерело права в Україні, то гудвіл та (або) клієнтура повинні забезпечуватись цивільно-правовим захистом. Допоки право на гудвіл та (або) клієнтуру формально незакріплено на рівні національного законодавства, можливість володіння, користування гудвілом та (або) клієнтурою, їх захист повинен визнаватись охоронюваним законом інтересом.
10
Курило, Тетяна Вячеславівна. "ОСОБЛИВОСТІ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ НЕЗАКОННИМИ ДІЯМИ, РІШЕННЯМИ ТА БЕЗДІЯЛЬ¬НІСТЮ ОРГАНІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ, ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ, ПРОКУРАТУРИ АБО СУДУ". Часопис цивілістики, № 33 (5 грудня 2019): 36–41. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i33.76.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз юридичної літератури свідчить, що майновою або матеріальною вважається шкода, яка має певну економічну цінність і виражається в грошах. Види шкоди, що підлягають відшкодуванню, передбачені в Законі Україні «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів| досудового розслідування, прокуратури і суду» й у Положенні про застосування цього Закону, затвердженому Наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України.
Дисертації з теми "Відшкодування майнової шкоди"
1
Кунцевич, М. П. "Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка постраждала внаслідок злочину". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/61050.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією із найважливіших функцій держави є охорона
громадського порядку та забезпечення безпеки кожного члена
суспільства. Ці ідеї знайшли своє втілення у нормах Основного закону:
стаття 3 встановлює, що права і свободи людини та їх гарантії
визначають зміст і спрямованість діяльності держави, їх утвердження
і забезпечення є головним обов’язком державиOne of the most important functions of the state is protection public order and security of each member of society. These ideas are embodied in the norms of the Basic Law: Article 3 establishes that human rights and freedoms and their guarantees determine the content and direction of the state's activities, their approval and security is the main responsibility of the state
2
Березовська, Катерина Андріївна. "Відшкодування майнової шкоди особі в кримінальному судочинстві України завданої незаконним або необґрунтованим кримінальним переслідуванням". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/44815.
Повний текст джерелаАнотація:
Об'єктом дослідження є суспільні відносини по відшкодуванню шкоди особі, завданої незаконним або необґрунтованим кримінальним переслідуванням як інститут кримінально-процесуального права та їх цивільно-правове регулювання. Метою дослідження є визначення правової природи відносин по
відшкодуванню шкоди, завданої особі незаконним або необґрунтованим кримінальним переслідуванням як інститут кримінально-процесуального права.
3
Завгородня, Владислава Миколаївна, Владислава Николаевна Завгородняя та Vladyslava Mykolaivna Zavhorodnia. "Майнова відповідальність за порушення лісового законодавства". Thesis, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/51441.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертацію присвячено проблемам правового регулювання майнової відповідальності за порушення лісового законодавства. У роботі досліджуються поняття, підстави та юридична природа майнової відповідальності за порушення лісового законодавства, розглядаються сутність, особливості й способи обчислення шкоди, яка завдається такими порушеннями. Докладно аналізується механізм застосування майнової відповідальності за порушення лісового законодавства. Сформовано систему показників і критеріїв для оцінки ефективності цього механізму. Обґрунтовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до законодавства, яке регулює порядок притягнення порушників лісового законодавства до майнової відповідальності. Зроблено висновок про необхідність організаційних змін у структурі органів управління лісовим господарством та реформування системи розподілу і використання коштів, отриманих за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної порушеннями лісового законодавства.The paper is devoted to the problems of legal regulation of the property liability for the breach of forest legislation. The terms, causes and legal nature of property liability for the breach of forest legislation are investigated in the dissertation; essence, peculiarities and assessment methods of detriment, caused by such breaches are examined. The application mechanism of property liability for the breach of forest legislation is analyzed in detail. It was formed the system of indexes and criteria of the effectiveness of this mechanism. It was grounded the range of propositions, concerning the changes and amendments to the legislation, regulating the order of imposing property liability for the breach of forest legislation. It was made the conclusion about the necessity of organizational changes in the structure of Governmental Bodies of Forest Economy, and using damages, caused by the breach of forest legislation.
4
Дроздова, О. В. "Цивільно-правовий захист прав пацієнтів в контексті практики Європейського суду з прав людини". Thesis, 2017. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/13330.
Повний текст джерелаАнотація:
Дроздова О.В. Цивільно-правовий захист прав пацієнтів в контексті практики Європейського суду з прав людини: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2017.Дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням механізму цивільно-правового захисту прав пацієнтів, у якому обґрунтовується концептуальна модель розвитку інституту цивільно-правового захисту прав пацієнтів в Україні з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У роботі дано характеристику захисту прав пацієнта в Україні, зокрема, охарактеризовано пацієнта як суб’єкта правовідносин з приводу надання медичної допомоги, розкрито форми, способи та засоби захисту прав пацієнта за законодавством України. Комплексно досліджено склад цивільного правопорушення у разі заподіяння шкоди життю чи здоров’ю пацієнта. Значну увагу приділено висвітленню цивільно-правових способів захисту прав пацієнта. Виокремлено та узагальнено права пацієнта в рішеннях Європейського суду з прав людини. Визначено шляхи імплементації практики Європейського суду з прав людини щодо захисту прав пацієнта у цивільне законодавство України.