Добірка наукової літератури з теми "Відносини міжособистісні"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Відносини міжособистісні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Відносини міжособистісні"
1
Сергєєва, Наталія. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН ДІТЕЙ ІЗ СІМЕЙ ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 240–45. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.175.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена підготовці соціальних педагогів до дослідження міжособистісних відносини дітей із сімей вимушених переселенців. Розкрито сутність та зміст понятійного апарата. Охарактеризовано поняття “міжособистісні відносини”. Зазначено, що міжособистісні відносини охоплюють широке коло явищ, де головним регулятором неповторності міжособистісних стосунків є привабливість однієї людини для іншої. Описано класифікацію міжособистісних відносин, що спирається на кілька критеріїв: глибину стосунків, вибірковість щодо партнерів, функції стосунків. Проаналізовані психологічні детермінанті формування міжособистісних відносин, характеристики та соціально-психологічні особливості спілкування дітей із сімей вимушених переселенців, кризові періоди підліткового віку. Метою статті є підготовка соціальних педагогів до дослідження міжособистісних відносин дітей із сімей вимушених переселенців, розкриття особливостей їх діагностики. Визначені основні завдання та методи діагностики міжособистісних відносин особистості. Зазначено, що у дослідженні міжособистісних відносин найбільш важливим показником є рівень конфліктності та її специфічні риси. Охарактеризовано адаптивні механізми підліткового віку. Розкрито основні характеристики та соціально-психологічні особливості кризи підліткового віку.
2
Михайлишин, Уляна. "Вплив міжособистісних відносин на формування адиктивноі поведінки у юнацькому віці". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 165–83. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-165-183.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто психологічні особливості впливу міжособистісних відносин на формування адиктивної поведінки у юнацькому віці. Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження впливу міжособистісних відносин на формування адиктивної поведінки з подальшою статистичною обробкою даних. Методи: При дослідженні використано методи математичної статистики (кореляційний аналіз за Пірсоном) та наступні психодіагностичні методики: методика діагностики міжособистісних відносин (Тімоті Лірі);методика «Потреба в спілкуванні» Ю. М. Орлов;методика «Схильність до залежної поведінки» В. Д. Менделевич;методика на визначення інтернет-залежності Кімберлі-Янг (адаптація В. Бурової). Результати. Обгрунтовано, що адиктивна поведінка набуває широкого поширення серед молоді. Одним з чинників, який впливає на формування залежної поведінки можуть бути міжособистісні відносини. Подано методики емпіричного дослідження міжособистісних відносин та адиктивної поведінки. Зазначено основні напрями сучасних досліджень. За результатами емпіричного дослідження та кореляційного аналізу, визначено, що існує взаємозв’язок між особистісними відносинами та адиктивною поведінкою. Встановлено, що чим більше у людини буде виражений авторитарний, підпорядковуючий, доброзичливий тип міжособистісних відносин, тим менше у неї буде проявлятись схильність до наркотичної, алкогольної, інтернет-залежності. Чим більше у людини буде виражений егоїстичний, агресивний, підозрілий, залежний тип міжособистісних відносин, тим більше у неї буде проявлятись схильність до наркотичної, алкогольної, інтернет-залежності. Чим вищий в людини рівень потреби у спілкуванні, тим менше у неї буде проявлятись схильність до наркотичної, алкогольної, інтернет-залежності. На підставі отриманих даних зроблено висновок про необхідність подальших досліджень, спрямованих на пошук різних детермінант виникнення адикцій з метою глибшого аналізу порушеної проблематики. Висновки. У результаті кореляційного аналізу встановлено, що міжособистісні відносини можуть бути пов’язані з адиктивною поведінкою особистості. Ключові слова: адиктивна поведінка,алкоголізм, наркоманія, інтернет-залежність, міжособистісні відносини.
3
Михайлишин, Уляна, та Ольга Щур. "Вплив темпераменту на міжособистісні стосунки підлітків". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T3 (2020): 164–79. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-164-179.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто психологічні особливості впливу темпераменту на міжособистісні стосунки підлітків. Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження впливу темпераменту на особистісні стосунки з подальшою статистичною обробкою даних. Методи:при дослідженні використані методи математичноі статистики (кореляційний аналіз за Пірсоном) та наступні психодіагностичні методики: методика на визначення типу темпераменту Г. Айзенка; методика «Формула темпераменту А. Белова»; методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі; соціометрія. Результати. У результаті теоретичного аналізу проблеми дослідження впливу темпераменту на міжособистісні стосунки підлітків у науковій літературі визначено, що властивості темпераменту у підлітковому віці можуть впливати на характер міжособистісних стосунків. Стосунки і відносини з іншими людьми важливі і актуальні для людини будь-якого віку. Проте їх значимість посилюється саме в підлітковому віці. Підлітковий період є сензитивним до розширення та збагачення стосунків з ровесниками. Подано методики емпіричного дослідження темпераменту та міжособистісних стосунків. У результаті емпіричного дослідження та кореляційного аналізу встановлено, що існує взаємозв’язок між темпераментом та міжособистісними стосунками підлітків. У результаті кореляційного аналізу визначено, що для осіб із типом темпераменту сангвініка властивими є доброзичливий тип взаємовідносин, соціометричний статус «лідер» та «з частим вибором», та менше виражені підозрілий, залежний типи міжособистісних стосунків. Для осіб із типом темпераменту холерика властивими є авторитарний, егоїстичний, агресивний, підпорядковуючий типи взаємовідносин, соціометричний статус «лідер». У меншій мірі проявляються підозрілий, залежний, доброзичливий та альтруїстичний типи взаємовідносин. Для осіб із типом темпераменту флегматика та меланхоліка властивими є підозрілий, залежний та альтруїстичний типи взаємовідносин, соціометричний статус «ізольований» та «зневажений». У меншій мірі проявляються авторитарний, егоїстичний, агресивний та підпорядковуючий типи міжособистісних стосунків. На підставі отриманих даних зроблено висновок про необхідність подальших досліджень, спрямованих на пошук впливу різних детермінант на міжособистісні стосунки підлітків з метою глибшого аналізу порушеної проблематики. Висновки. У результаті кореляційного аналізу встановлено, що темперамент може бути пов’язаний із міжособистісними стосунками підлітків. Ключові слова: темперамент,відносини, стосунки, підлітковий вік, психобіологічна властивість, поведінка.
4
Топольницька, Галина. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КУЛЬТУРИ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ)ПРИКОРДОННИКІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 13, № 2 (20 лютого 2020): 294–303. http://dx.doi.org/10.32453/5.v13i2.181.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано соціально-психологічну сутність і зміст культури міжособистісних відносин курсантів-прикордонників. Зазначено, що міжособистісні відносини в курсантських колективах становлять єдність загальносоціальних правил і норм та специфічних, властивих лише цим колективам, особливостей. Важливе місце у виконанні завдань, поставлених перед військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, займає психологічна робота, яка не може бути ефективною без формування висококультурної особистості майбутнього офіцера-прикордонника. У результаті дослідження встановлено, що культура постає динамічною характеристикою, що змінюється під впливом психологічних умов, основними серед яких є: рівень розвитку курсантського колективу, наявність системи загальних духовних цінностей, індивідуально-психологічні особливості курсантів, їхні психологічні настановлення на військову службу.
5
Leshchenko, Maryna Yevheniivna. "ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ УСПІШНОЇ ОСОБИСТОСТІ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 1(13) (2019): 46–51. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-46-51.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Проблема формування успішної особистості набуває в сучасних умовах розвитку суспільства особливого значення. Дослідження проблеми толерантності та її важливості викликано необхідністю побудови і організації нового суспільства, в якому всі особистості мають рівні права і можливості. Постановка проблеми. При включенні у соціальну реальність, міжособистісну взаємодію постає проблема самореалізації в тому суспільстві, в якому існує особистість. Гармонійним існування стає тоді, коли самореалізація відбувається успішно. В сучасних умовах одним із чинників успішної самореалізації постає толерантність особистості. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Толерантність як якість особистості досліджується з різних боків: як особистісна риса, як категорія відносин, як суспільно значуща цінність, як важлива якість сучасного фахівця (В. Байденко, А. Вербицький, І. Бех, Т. Болотіна, Б. Гершунський, О. Ю. Клепцова та інші). Виділення недосліджених раніше частин загальної проблеми. В цілому, недостатня наукова розробка проблеми значення толерантності як особистісної якості успішної особистості визначила актуальність даного дослідження. Постановка завдання. Завданнями даного дослідження є визначення значення толерантності для успішності особистості, визначення критеріїв та проявів толерантності в діяльності та системі міжособистісних відносин та спілкування. Виклад основного матеріалу. У статті визначено важливість толерантності для сучасної особистості. Проаналізовано зв’язок толерантності і успішності особистості. Визначено основні складові толерантності як якості особистості, такі як: когнітивний, емоційний та поведінковий. Охарактеризовано основні соціально-психологічні прояви толерантності особистості в системі ділових і міжособистісних стосунків. Висновки. Проведене дослідження дозволяє зробити висновки, що толерантність як якість особистості має пронизувати всю діяльність та міжособистісні відносини суб’єктів суспільних відносин. Толерантність як якість особистості має бути наявною в комплексі базових ціннісних орієнтирів професійно успішної особистості.
6
Блинова, Олена. "Соціально-психологічні проблеми адаптації обдарованих учнів". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T1 (2019): 17–28. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-17-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема взаємодії особистості та соціуму, організації життєвого середовища для розвитку творчої особистості є важливою. Актуальність дослідження пов’язана із потребою зберегти та розвинути творчу обдарованість дитини на всіх етапах розвитку, що вирішує нагальне завдання формування творчого потенціалу суспільства. Мета дослідження полягає у вивченні соціально-психологічної інтеграції обдарованих учнів у системі міжособистісних відносин групи. Застосовано методи теоретичного аналізу, узагальнення та систематизації результатів наукових досліджень. Результати. Визначено, щопсихологічні труднощі взаємодії обдарованих підлітків з різними видами здібностей та педагогів мають якісно різний характер. Відносини міжособистісної значимості, що характеризують соціальну ситуацію розвитку обдарованої особистості, практично на всіх етапах її руху до соціальної зрілості, мають специфічний характер порівняно з взаємовідносинами «звичайних» дитини, підлітка, юнака зі своїм референтним оточенням. Висновки. З’ясовано, що характер впливу соціального оточення на прояв обдарованості особистості може бути як позитивним, так і негативним, гальмуючим. Для всіх видів обдарованих учнів значущими є міжособистісні відносин з педагогом. Розуміння типології обдарованості є першим та необхідним кроком вчителя для конкретної роботи з обдарованими учнями, справжньої допомоги у розвитку, реалізації їх можливостей. Показано, що при розв’язанні проблеми інтеграції обдарованого учня у шкільне середовище, важливими є положення соціально-психологічної моделі входження особистості до референтної групи. Визначено, що важливими для успішної адаптації обдарованих дітей є індивідуально-психологічні характеристики, зокрема, емоційна стійкість, висока толерантність до фрустрації, доброзичливе ставлення до оточуючих, позитивне самоставлення.
7
МОЛЧАНЮК, Ольга, та Олена БОРЗИК. "Дослідження основних аспектів упровадження інновацій у закладах вищої освіти". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 1, № I (23 березня 2019): 141–55. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.1-i.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті нами окреслено основні аспекти впровадження інновацій, зокрема інтерактивних технологій навчання, в освітній процес закладів вищої освіти. З’ясовано, що забезпечення інноваційності освітнього процесу закладів вищої освіти дозволяє вирішити труднощі, які виникають між традиційною системою і потребами в якісно новій освіті. Окреслено інтерактивне навчання у виші як інноваційне педагогічне явище, яке забезпечує підвищення якості підготовки кадрів нової генерації до рівня європейських та світових стандартів. Схарактеризовано структуру та місце інтерактивних технологій в освітньому процесі закладів вищої освіти. Висвітлено переваги впровадження інтерактивних технологій в навчальний процес закладів вищої освіти. Установлено, що впровадження інтерактивних технологій в навчальному процесі закладів вищої освіти сприяє успішному оволодінню студентами теоретичними знаннями з обраного фаху, виробленню умінь та навичок затребуваних на сучасному ринку праці відповідно до специфіки обраної спеціальності; формуванню загальнолюдських цінностей; розвитку умінь та навичок ефективного спілкування, асертивної поведінки, командної роботи та виробленню вмінь налагоджувати гармонійні міжособистісні відносини, як під час професійної підготовки, так і в рутинному житті. З’ясовано, що інтерактивне навчання у вищій школі сприяє реалізації як навчальної, так і виховної мети. Нами сформульовано педагогічні умови впровадження інтерактивного навчання в освітній процес вищої школи. Доведено, що інтерактивне навчання забезпечує оптимізацію й інтенсифікацію освітнього процесу та сприяє формуванню гармонійних міжособистісних відносин учасників освітнього процесу закладів вищої освіти.
8
Білецька, Олена. "ЕГОЦЕНТРИЗМ ЯК ЧИННИК НИЗЬКОГО РІВНЯ ДОВІРИ В КОНТЕКСТІ МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ У ПЕРІОД РАННЬОЇ ЮНОСТІ". Психологія: реальність і перспективи, № 16 (1 липня 2021): 12–17. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i16.210.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному розгляду проблеми егоцентризму, який зумовлює низький рівень довіри у осіб юнацького (студентського) віку. Встановлено, що егоцентрична спрямованість детермінується позицією і сприяє автономізації особистості від інших людей. Вона викликається потребами у власному успіху, в співчутті, в опіці, в афіліації, в самоствердженні, в захисті свого «Я». Егоцентризм відбивається на міжособистісних стосунках, перешкоджає ефективному спілкуванню і взаємодії з людьми, гальмує розвиток морально-етичної сфери особистості. Регуляція соціальної поведінки і життєдіяльності індивіда безпосередньо залежить від особливостей взаємодії людини з іншими людьми. Особистісний чинник виявляється провідним у всіх видах взаємостосунків людей один з одним, причому міжособистісні відносини відіграють особливо важливу роль.
На підставі результатів діагностики, було виявлено переважну більшість осіб (92 %) з низьким рівнем довіри в міжособистісних стосунках, у яких були досліджені такі соціально-психологічні характеристики, як рівень егоцентризму та рівень емпатичних здібностей. Результати емпіричного дослідження вказують на надміру сконцентрованість юнаків і дівчат на собі і своїх власних думках, переживаннях, не здатності адекватно сприймати іншого учасника взаємодії, що проявляється в бракові співчуття до співрозмовника, у відсутності координації дій з партнером. Отримані результати стали психологічною основою для розробки соціально-психологічного тренінгу, як ефективного засобу підвищення рівня довіри студентів та подолання «егоцентричної сліпоти» у період ранньої юності.
9
Ткач, Тамара. "Психологічні детермінанти розвитку соціальних компетенцій". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 151–60. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-151-160.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження стосувалося детермінант соціальних компетенцій, які є вагомими показниками якості міжособистісні відносини. Особлива увага приділяється соціальним компетенціям, які необхідні для життя в умовах зростаючого різноманіття технологічного світу, що є одним із засадничих викликів сучасності. Проаналізовано моделі соціальних компетенцій в міжособистісному процесі, які включають: навички, необхідні для набору та збереження задовольняючих та підтримуючих відносин, та спрямованість, що регулює використання цих навичок. Компетенції емоційного та соціального інтелекту є практично і теоретично узгодженим, надійний та обґрунтованим підходом до оцінки та розвитку людини.Наголошується, що наразі більшої актуальності набувають соціальні крос-контексні компетенції, які можуть мати місце в самих різних сферах грамотності, взаємодії, адаптації. В основі лежать екзистенціальні навички – здатність управляти собою, життєвими орієнтирами, які дозволяють людині орієнтуватися в життєвих умовах, в пошуках себе, пошуках собі подібних, організовувати свою діяльність, реалізації себе (LifeskillsapproachinEurope). Соціальні компетенції формують складні навички, які дозволяють людині функціонувати успішно в різних соціальних ситуаціях. Одна з умов ефективного соціального функціонування людини це володіння емоційними та соціальними компетенціями, які забезпечують людині формувати успішну поведінку. Ключові слова: соціальні компетенції, емоційний інтелект, м’які і тверді навички.
10
Івченко, Оксана, та Олена Мітова. "СКЛАДОВА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ БАСКЕТБОЛІСТІВ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ У ПІДГОТОВЧОМУ ПЕРІОДІ". Слобожанський науково-спортивний вісник 4, № 78 (26 червня 2020): 37–42. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-4.006.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначення та аналіз показників індивідуально типологічних особливостей особистості баскетболістів 13-14 років, та з їх урахуванням надати рекомендацій щодо проведення навчально-тренувального процесу на основі диференційованого підходу. Матеріал і методи: на початку підготовчого періоду 2019-2020 н. р. було проведено психологічну діагностику за методикою Г. Айзенка EPI (Eysenck Personality Inventory), за допомогою якої отримали дані за окремими типологічними (переважання типу темпераменту) показниками баскетболістів на етапі попередньої базової підготовки,. У дослідженні приймали участь 30 баскетболістів 13-14 років. Результати: питання підвищення ефективності організації психологічної підготовки за рахунок використання можливостей розвитку особистості спортсменів, її контроль та корекція виступає одним з найважливіших завдань, що стоять як перед дитячо-юнацьким спортом, так і перед спортом вищих досягнень. Психологічна підготовка та контроль розвитку психологічної підготовленості посідає важливе місце у навчально-тренувальному процесі баскетболістів і етап попередньої базової підготовки не став виключенням. Висновки: отримані дані стали підґрунтям для рекомендацій щодо корекції навчально-тренувального процесу, а саме: розподіл по підгрупам баскетболістів на етапі попередньої базової підготовки з урахуванням властивостей нервової системи, індивідуальних типологічних особливостей, рис особистостей, щирості за «шкалою брехні», що дозволить збільшити відсоток засвоєння навчального матеріалу, покращити міжособистісні відносини, що складаються між партнерами внаслідок їх сумісності такі як повага, взаєморозуміння, згуртованість, міжособистісна атракція, позитивні емоції та ін. Ключові слова програма з баскетболу, психологічна підготовка, баскетболісти, психологічна діагностика, методика Г. Айзенка EPI, корекція.
Дисертації з теми "Відносини міжособистісні"
1
Івашко, Ю. О. "Особливості міжособистісних відносин сучасної молоді". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14348.
Повний текст джерела
2
Мороз, Володимир Михайлович. "Взаємозобов'язання і взаємовідповідальність між державою та громадянським суспільством: теоретичні аспекти виникнення протиріч". Thesis, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40701.
Повний текст джерела
3
Сладких, Ірина Анатоліївна, та Расул Аріан. "Емоційна складова навчального процесу та міжособистісних відносин у поліетнічних групах". Thesis, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/24098.
Повний текст джерела
4
Захарченко, А. О., та І. С. Лавський. "Соціальний супровід сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/21178.
Повний текст джерелаАнотація:
Захарченко, А. О. Соціальний супровід сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах: магістерська робота : 231 Соціальна робота / А. О. Захарченко, І. С. Лавський ; керівник роботи Новик Л. М. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра креативних індустрій та соціальних інновацій. – Чернігів, 2020. – 102 с.У теоретичній частині розкриваються теоретико-методологічні засади дослідження особливостей соціального супроводу сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах. У практичній частині викладено результати емпіричного дослідження міжособистісних відносин у сім’ях, що опинилися у складних життєвих обставинах; запропоновано корекційну програму відновлення сімейного благополуччя. Наукова новизна й теоретичне значення полягають в уточненні специфіки соціально-психологічного супроводу сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах.
The theoretical part reveals the theoretical and methodological principles of social support for dysfunctional families. In the practical part the results of the empirical study of the interpersonal relationships in families in difficult life circumstances; proposed a correctional program to restore family well-being. The scientific novelty and theoretical significance of the research lies in the fact that the specifics of social support for families in difficult life circumstances has been improved.
5
Сухарєв, Анатолій Борисович, Анатолий Борисович Сухарев, Anatolii Borysovych Sukhariev та В. А. Сухарєва. "Психологічні особливості вагітних жінок". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48514.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Вагітність необхідно розглядати як особливий період життя жінки. У
цей період актуалізуються психологічні проблеми, міжособистісні конфлікти, проблеми у взаємодії зі своєю матір'ю, адаптація до шлюбу і т. п. Мета. Нами вивчено характер міжособистісних відносин у вагітних жінок. Було обстежено 50 жінок у віці від 18 до 39 років клініко-психологічним методом (бесіда) та експериментально-психологічним методом: тест міжособистісних відносин (Т. Лірі), методика незакінчені пропозиції (Метод SSCT) (С. Леві).
6
Васильченко, Катерина Ігорівна, та Ірина Степанівна Тодорова. "Деструктивні міжособистісні стосунки". Thesis, 2021. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/10931.
Повний текст джерелаАнотація:
Здорові стосунки – запорука щасливого й успішного життя, вони сприяють зменшенню кількості стресів і хвороб, зростанню популярності і впевненості в собі. У дорослому житті
вони сприяють авторитету, вищому рівню фінансового благополуччя, стабільності в подружньому житті, самоповазі й усвідомленню сенсу життя. Люди, яким вдалося встановити позитивні міжособистісні стосунки, краще задовольняють власні потреби, повніше реалізують себе, легше долають труднощі і розв’язують проблеми [2].
До деструктивної міжособистісної взаємодії належать такі форми контактів, які ускладнюють або руйнують стосунки і згубно позначаються на обох партнерах. Прикладами такого роду контактів можуть бути маніпулятивне спілкування, агресивна взаємодія, авторитарний стиль спілкування. Навіть мовчання може мати деструктивне забарвлення, особливо тоді, коли воно приховує якусь важливу інформацію, або слугує засобом покарання партнера. Чимало особистісних рис характеру людини, таких як хитрість, схильність до наклепів, упередженість, стереотипність мислення, мстивість, цинізм, можуть бути основою деструктивної взаємодії, яка за таких умов не обов’язково переслідує якісь особисті вигоди, а керується неусвідомленими мотивами самоствердження, суперництва тощо.
7
Черняк, Катерина Вікторівна, та Kateryna Viktorivna Cherniak. "Міжособистісні відносини молодших школярів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного класу". Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/10207.
Повний текст джерелаАнотація:
У результаті ґрунтовного аналізу й узагальнення науково-теоретичних досліджень щодо специфіки міжособистісних відносин молодших школярів з інтелектуальними порушеннями було з’ясовано, що міжособистісні відносини – це суб’єктивно пережиті взаємозв’язки між людьми, які об’єктивно проявляються в характері і способах взаємних впливів, що здійснюються людьми один на одного в процесі спільної діяльності і спілкування.
Психологічні особливості молодших школярів з інтелектуальними порушеннями проявляються у вигляді порушень уваги, мислення, емоційно-вольової сфери, сприйняття, недорозвинення моторики, переважання механічної пам’яті, обмеженості словникового запасу; міжособистісні відносини таких дітей багато в чому залежать від ступеня вираженості порушення і характеризуються поверхневістю, нестійкістю, ситуативністю.
Було розроблено критерії психолого-педагогічного оцінювання та на їх основі визначені особливості міжособистісних відносин обраної категорії школярів в умовах інклюзивного класу: вимір ступеня задоволеності шкільним життям, ступеня конфліктності в класі (як вони усвідомлюються окремими учнями і класом в цілому), ступеня згуртованості класу (за суб’єктивною оцінкою); визначення кола вагомого спілкування дитини, особливості взаємин в класі., виявити симпатії до членів колективу.
За шкалою оцінювання було визначено рівні: високий, середній і низький.
У ході констатувального етапу дослідження було з’ясовано, що рівень сприятливих відносин в класі знаходиться на низькому рівні, тому що статус «Популярні» і «Улюбленці» не займає жодна з осіб, в той час як основна кількість дітей займає статус « Зневажених». «Ізольованих» і «Вигнанців».
Було розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено програму психолого-педагогічної корекції міжособистісних відносин молодших школярів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного класу. Ураховуючи зміни, які зумовили карантинні заходи, Програма корекції була впроваджена не в повному обсязі, відповідно до запланованого часу.
У ході проведеного дослідження мета досягнута, завдання виконано. Перспективу подальшої роботи ми вбачаємо в повному впровадженні корекційної програми та її експериментальному обґрунтуванні.As a result of a thorough analysis and generalization of scientific and theoretical research on the specifics of interpersonal relationships of primary school children with intellectual disabilities, it was found that interpersonal relationships are subjectively experienced relationships between people, which are objectively manifested in the nature and methods of mutual influences. carried out by people on each other in the process of joint activities and communication. Psychological features of junior schoolchildren with intellectual disabilities are manifested in the form of disorders of attention, thinking, emotional and volitional sphere, perception, underdevelopment of motor skills, predominance of mechanical memory, limited vocabulary; interpersonal relationships of such children largely depend on the severity of the disorder and are characterized by superficiality, instability, situationality. Criteria for psychological and pedagogical assessment were developed and based on them the features of interpersonal relationships of the selected category of students in an inclusive classroom: measuring the degree of satisfaction with school life, the degree of conflict in the classroom (as they perceive individual students and the class as a whole) subjective assessment); determining the range of important communication of the child, the peculiarities of relationships in the classroom., to show sympathy for team members. The scale was used to determine the levels: high, medium and low. During the observational phase of the study, it was found that the level of favorable relations in the classroom is low, because the status of "Popular" and "Favorites" is not occupied by any of the persons, while the majority of children occupy the status of "Insulted". "Isolated" and "Exiles". A program of psychological and pedagogical correction of interpersonal relations of junior schoolchildren with intellectual disabilities in an inclusive classroom was developed, substantiated and experimentally tested. Due to the changes caused by the quarantine measures, the Correction Program was not fully implemented in accordance with the planned time. During the study, the goal was achieved, the task was completed. We see the prospect of further work in the full implementation of the correction program and its experimental justification.
8
Шостак, Юлія Петрівна. "Дизайн міжособистісних відносин у колективі органу державної влади". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6209.
Повний текст джерелаАнотація:
Шостак Ю. П. Дизайн міжособистісних відносин у колективі органу державної влади : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник О. П. Масюк. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 89 с.UA : Мета дослідження: здійснити аналіз формування міжособистісних відносин в колективі державного органу влади. Об’єкт дослідження: міжособистісні відносини в колективі державного органу влади. Предмет дослідження: дизайн міжособистісних відносин в колективі державного органу влади. Методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція, структурно- функціональний, аналіз статистичних даних, опитування. Гіпотеза: для оптимізації роботи колективу слід розвивати не тільки формальні трудові відношення, але й важливим є розвиток неформальних міжособистісних. Також є припущення, що: корпоративні заходи, що сприяють формуванню міжособистісних відношень, оптимізують роботу колективу державного органу влади. Висновки: 1. Державні службовці, як учасники взаємодії в колективі повинні розуміти, що вони несуть однакову відповідальність за формування та підтримку різних міжособистісних стосунків у своїй професійній діяльності, в тому числі у проблемних ситуаціях. 2. Правильне застосування поведінкового підходу в управлінні персоналом підвищить ефективність міжособистісних відносин державних службовців, а також стабільний розвиток державного управління загалом. 3. Компанії, які впроваджують програми «well-being», характеризуються інноваційним способом роботи та високим рівнем ділової етики і як наслідок мають позитивний дизайн міжособистісних відносин в колективі.
EN : The purpose of research: to conduct the analysis of interpersonal relations formation in the working group of state government body. Object of research: interpersonal relations in the working group of state government body. Subject of research: interpersonal relations design in the working group of state government body. Research methods: analysis, synthesis, induction, deduction, structural and functional, statistical data analysis, survey. Hypothesis: to optimise team work it is important to develop not only formal workplace relations, but also non-formal interpersonal relations. There is an assumption that corporate events aiming at interpersonal relations formation optimise the team work of state government body. Conclusions: 1. Civil servants as members of team interactions have to understand that they are equally responsible for formation and development of various interpersonal relations in their professional activities including problematic situations. 2. Proper use of behavioural approach in personnel management will improve interpersonal relations efficiency of civil servants, as well as the efficiency of stable state administration management altogether. 3. Companies that implement well-being programmes are characterised by innovative working methods and high level of business ethics, and as a result have positive interpersonal relations design in working group.
9
Пекуровська, О. М. "Гендерні відмінності структури міжособистісних відносин студентів соціальної роботи". Thesis, 2019. http://ir.stu.cn.ua/123456789/19125.
Повний текст джерелаАнотація:
Пекуровська, О. М. Гендерні відмінності структури міжособистісних відносин студентів соціальної роботи : магістерська робота : 23 Соціальна робота / О. М. Пекуровська ; керівник роботи Мазур Т. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціально-психологічної допомоги населенню. – Чернігів, 2019. – 97 с.У роботі здійснено теоретичний аналіз та емпіричне дослідження проблеми гендерних відмінностей у міжособистісній взаємодії майбутніх соціальних працівників. Автор на основі аналізу теоретико-експериментальних досліджень узагальнила сучасні уявлення про міжособистісне спілкування в старшому юнацькому віці та проаналізувала гендерні аспекти міжособистісного спілкування студентської молоді. Висвітлюються результати емпіричного дослідження гендерних аспектів міжособистісного спілкування студентів, що навчаються за фахом «соціальна робота».
Книги з теми "Відносини міжособистісні"
1
Дмитришин, В. С. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо покращення мотивації співробітників наукових закладів охорони здоров’я до створення та впровадження об’єктів інтелектуальної власності. ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС, 2022. http://dx.doi.org/10.31612/guidelines-2022-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Методичні рекомендації призначені для використання керівними кадрами наукових закладів з метою допомоги у створення сприятливих організаційних і психологічних умов, матеріальних та моральних стимулів до підвищення ефективності творчої діяльності наукового персоналу. Результатом їх застосування може бути прийняття управлінських рішень з побудови організаційної структури, нормативно-правового та фінансового забезпечення процесу створення у наукових закладах психологічного клімату, адміністративних та міжособистісних відносин, які сприятимуть підвищенню рівня винахідницької, раціоналізаторської та авторської роботи.
Тези доповідей конференцій з теми "Відносини міжособистісні"
1
Літвінова, О. В., та А. Б. Герасимова. "Гендерні особливості міжособистісних відносин кар’єрно-успішних жінок". У CURRENT TRENDS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-1.15.
Повний текст джерела