Статті в журналах з теми "Відновлення швидкості"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Відновлення швидкості.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-20 статей у журналах для дослідження на тему "Відновлення швидкості".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Здещиц, В., та А. Здещиц. "ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ КОЕФІЦІЄНТА ВІДНОВЛЕННЯ ПРИ ЗІТКНЕННІ ТІЛ: ПЕРЕВІРКА ГІПОТЕЗИ НЬЮТОНА". Physical and Mathematical Education 27, № 1 (26 квітня 2021): 50–56. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-027-1-008.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблена методика проведення лабораторної роботи з фізики, яка використовує смартфон як вимірювальний комплекс для визначення величини коефіцієнта відновлення швидкості при падінні кульки на поверхню плити. Виконана перевірка гіпотези Ньютона щодо незалежності величини коефіцієнта від швидкості.
Формулювання проблеми. Під час пандемії, коли пересування студентів обмежено, виконувати очно лабораторні роботи з фізики стає неможливим. Тому вкрай важливо забезпечити студентів методичною та інструментальною підтримкою для проведення лабораторних робіт дистанційно.
Матеріали і методи. Поставлена проблема вирішувалася за допомогою розроблених мініатюрних мобільних дослідницьких установок у стилі технології BYOD. Методологічно робота базувалася на відомих законах механіки. Основні науково-практичні результати отримані з використанням реєстрації звука смартфоном під час зіткнення кульки з плитою, відео реєстрації траєкторії руху за допомогою смартфону в режимі slow motion, осцилографування тривалості удару.
Результати. Основним результатом роботи є розроблення мініатюрної дослідницької установки та методики її використання для дистанційного проведення лабораторної роботи "Визначення величини коефіцієнта відновлення швидкості при зіткненні тіл". Доведено, що гіпотеза Ньютона щодо незалежності величини коефіцієнта відновлення від швидкості падаючої на плиту кульки спростована. При швидкостях, менших 0,5 м/с значення коефіцієнта відновлення швидкості збільшується.
Висновки. Метод відео реєстрації в режимі “slow motion” дозволяє прослідкувати за допомогою смартфона залежність коефіціента відновлення від швидкості для кульок, виготовлених з різних матеріалів: скла, сталі, полібутадієна, пластмаси до величини . Звуковим методом найбільш стабільні результати можна отримати, якщо використовувати тенісні кульки діаметром 40 мм. Порівняння звукового методу з одночасною відеореєстрацією падіння тенісної кульки на стальну пліту довело, що результати узгоджуються і оба методи дають однакову величину коефіціента відновлення: . Спостерігається постійне перевищення висоти звуковим методом на величину 1-3 мм від фактичного, а висоти менше 15-20 мм не реєструються.
2
Красноруцький, А. О. "Метод зниження бітової швидкості відеоданих в телекомунікаційних системах на основі кодування бітової структури трансформанти". Системи озброєння і військова техніка, № 1(65), (17 березня 2021): 90–97. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.65.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті показано, що в процесі рішення завдань підвищення продуктивності телекомунікаційних систем виникає необхідність в зменшенні бітової швидкості відеопотоку. Ефективність рішення таких задач залежить від якості надання відеоінформаційних послуг. Проте, на практиці бітова швидкість відеопотоку, збільшується кожен рік, та в даний час перевищує допустимі значення у декілька разів. Основною причиною з одного боку є великі об’єми відеоданих, а з іншого боку обмежені технічні характеристики телекомунікаційних систем. Це приводить до збільшення часу затримки та імовірності втрат пакетів при обслуговуванні пакетів на вузлах комутації. Один з напрямків рішення даної суперечності полягає у зменшені об’ємів відеоданих за рахунок використання методів стиску. В статті розроблено методи стиснення і відновлення зображень для зниження бітової швидкості відеопотоку в телекомунікаційних системах, що забезпечує зниження часу затримки та імовірності втрат пакетів в умовах обмежень за швидкодію обчислювальних систем та швидкістю передачі даних телекомунікаційних систем.
3
Stefurak, R. I., та R. S. Yaremiychuk. "Історичні нариси буріння нафтових і газових свердловин – від проєкту до практики (погляд з минулого в майбутнє)". Мінеральні ресурси України, № 3 (19 листопада 2021): 24–27. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.3.24-27.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено історію становлення й розвитку буріння глибоких нафтових і газових свердловин в Україні впродовж останнього сторіччя. Особливої уваги надано як бурінню надглибоких вертикальних свердловин завглибшки понад 6000 метрів, так і розгалужено-горизонтальних свердловин на суші й на морі.На думку авторів, проєкти буріння експлуатаційних свердловин мають складатися з двох частин, перша з яких передбачає забезпечення максимальної швидкості буріння, а друга – якісного розкриття продуктивних горизонтів.Втілюючи в життя ці частини проєкту, рекомендується використовувати сервісну систему виконання окремих видів робіт. Передусім це стосується регулювання властивостей промивальних рідин, процесів кріплення стінок свердловини, відновлення фільтраційних характеристик пластів-колекторів.Для вивчення надр із застосуванням новітніх технологій буріння доцільно було б заново переглянути геологічну інформацію з буріння найглибшої в Україні свердловини Шевченково-1 та запроєктувати буріння її аналога з порівнянною глибиною.Описано унікальний вітчизняний досвід буріння похило-скерованих і горизонтальних свердловин під час розбурювання Одеського газоконденсатного родовища на шельфі Чорного моря через регулювання тиску в разі розкриття пласта. Автори запропонували новітню технологію зменшення тиску в процесі експлуатації свердловин у воронках депресії. Технологія пройшла промислове випробування.Отриманий досвід можна застосувати під час буріння на інших родовищах Чорного моря.На переконання авторів, уряд має подбати про збільшення фінансування науково-технічних програм і заходів зі стабілізації й нарощування видобутку нафти й газу, зокрема й завдяки бурінню нових глибоких свердловин, відновленню фонду законсервованих свердловин та інтенсифікації роботи свердловин на виснажених родовищах.
4
Стець, М. М., В. Р. Антонів, Т. М. Галига та Т. М. Галига. "Оцінка стану кровопостачання тиреоїдного залишку за доплерівськими характеристиками після хірургічних втручань на щитоподібній залозі". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (30 квітня 2021): 60–64. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12024.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: вивчити ехоструктуру, стан і особливості судинної перфузії тиреоїдного залишку щитоподібної залози після операції впродовж часу та визначення клінічної значущості кольорового доплерівського картування (КДК) та енергетичної доплерографії ЕД.
У 86 хворих після виконаних органозберігальних операцій на щитоподібній залозі провели дослідження тиреоїдного залишку на 7 день, через 1 місяць та 1 рік після операцій з використанням апарата ультразвукової діагностики Esaote MyLabX6 (Італія) та НDІ 5000 (АТL США) з лінійним широкосмуговим датчиком L12-5 Мгц. Визначали величину та структурні зміни в залишеній тканині. Кровопостачання тканини та її оболонок вивчали шляхом визначень кількісних характеристик – індексу резистентності (RІ), максимальної систолічної швидкості (МСШ), кінцевої діастолічної швидкості (КДШ) та енергетичної доплерографії (ЕД).
Збільшення об’єму частки чи кукси супроводжується зміною їх типу будови, з пласких (без форми) ділянок становляться шароподібними та конусоподібними, а темпи росту складають певний відсоток зміни типу будови у 37 (43 %) хворих на 7 день і вже 66 (77 %) – через 1 рік. КДК вказує, що кровопостачання тиреоїдного залишку проходить в основному по периферії у місцях новостворених сполученнях.
Впровадження ультразвукового доплерівського сканування для дослідження тиреоїдного залишку після операції дає можливість встановити ступінь кровообігу та швидкість компенсованого стану, що прослідковується за рахунок ультразвукових змін та залежить від типу будови залишеної тканини. Максимальний темп приросту тиреоїдної тканини та відновлення структури кровотоку спостерігається через 1 рік. Значення RІ є найбільш інформативним кількісним показником периферичного кровообігу знову створених судинних з’єднань з тканинами.
5
Зыбцев, Юрий. "Зміна конфігурації кривої крутного моменту двигуна під час розгону автомобіля". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 45–51. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.45-51.
Повний текст джерелаАнотація:
У розглянутих випадках спостерігається зсув частоти максимального моменту як в область низьких, так і в область високих обертів, причому напрямок зсуву можна однозначно прив'язати до типу двигуна або фірмі-виробнику, хоча варто відзначити, що у всіх згаданих двигунів групи Volkswagen максимуми зміщені вправо.
У більшості випадків максимальний крутний момент при розгоні знижується. На перевірених автомобілях зниження не виходить за межі 8%. Це слід використовувати при вирішенні практичних завдань, наприклад, обчисленні часу розгону автомобілів. У зоні низьких частот у деяких двигунів момент падає в 3–6 разів у порівнянні з номінальним, отриманим в сталих режимах. Імовірно, ступінь цього падіння залежить від технічного стану двигуна, наприклад, зношеності циліндро-поршневої групи.
Отримані результати не дають підстав для вироблення практичних рекомендацій, проте явно вказують на необхідність подальшого вивчення питання. Потрібні більш великі і ретельні дослідження, зокрема, з урахуванням віку двигуна, щоб виключити вплив технічного стану.
Експериментальні дослідження представлені у вигляді експериментальних залежностей, які відображають криві крутного моменту двигунів легкових автомобілів, що знімаються на сталих навантаженнях при розгоні, залежать від діапазону швидкостей і від темпу розгону.
При розгоні в дорожніх умовах максимальне значення крутного моменту виходить при меншій кутової швидкості обертання на 100-200 хв-1.
Розроблено методику відновлення кривої крутного моменту за параметрами розгону і вибігу автомобіля при допущенні, що статичні опору при розгоні і вибігу однакові, а динамічний радіус дорівнює радіусу каченя.
6
Вільхова, І. В., Л. Р. Матешук-Вацеба, О. В. Канцер, М. В. Подолюк, А. М. Бекесевич та Н. І. Гресько. "ЗМІНИ БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ АЗОТОВИДІЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ НИРОК ЩУРІВ ПРИ ТРИВАЛОМУ ВВЕДЕННІ ТЕРАПЕВТИЧНИХ ДОЗ НАЛБУФІНУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (22 травня 2021): 54–61. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.12088.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. З огляду на проблему наркоманії, яка є однією з найбільш актуальною у суспільстві, заслуговує уваги дослідження морфофункціонального стану нирки при тривалому вживанні опіоїдів.
Мета дослідження – вивчити зміни біохімічних показників азотовидільної функції нирки щура при тривалому введенні терапевтичних доз налбуфіну.
Матеріали і методи. Дослідження виконані на 70 білих статевозрілих щурах-самцях масою 180–260 г. Налбуфін вводили дослідним тваринам у терапевтичних дозах упродовж 12-ти тижнів. Кожні два тижні визначали добовий діурез, креатинін сечі, креатинін сироватки крові, сечовину сироватки крові та розраховували швидкість клубочкової фільтрації. Отримані дані проходили перевірку на нормальність розподілу із використанням показників коефіцієнтів асиметрії та ексцесу, а також із використанням критерію Шапіро – Уїлка.
Результати. Введення терапевтичних доз налбуфіну впродовж 12-ти тижнів призводить до змін біохімічних показників сечовини та креатиніну сироватки крові щурів, креатиніну сечі, добового діурезу та швидкості клубочкової фільтрації. Між значеннями показників сечовини та креатиніну сироватки крові було виявлено достовірний, прямий, виражений зв’язок та максимальне зростання на 6-му та 8-му тижнях експерименту. Виявлено різке зниження швидкості клубочкової фільтрації через 4 тижні експерименту, відновлення цього показника на 6-му тижні та наступне поступове зниження, що наприкінці 12-го тижня було достовірно нижчим порівняно з контрольною групою. Показники креатиніну сечі різко знижені на 4-му тижні експерименту, зростають на 6-му та 8-му тижнях експерименту та у наступних термінах знижуються до показників контрольної групи.
Висновки. Отримані результати свідчать по зміни азотовидільної функції нирки на різних термінах введення терапевтичних доз налбуфіну.
7
Сарапук, Роман. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПЛАВАННЯ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНИХ ЗАПАЛЕНЬ ЛЕГЕНЬ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 53–57. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.53-57.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Встановити вплив занять плаванням на відновлення функціональних резервів кардіореспіраторної системи після перенесених запальних захворювань легень. Методи. У дослідженні взяли участь 50 осіб (12 жінок і 38 чоловіків, середній вік 42,01±1,29 років) після завершення стаціонарного лікування з приводу запальних захворювань легень в пульмонологічному відділенні Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру. За погодженням з лікуючими лікарями вони були скеровані у санаторії “Алмаз” і “Кристал (м. Трускавець) де основним групам (ОГ) у кількості 25 осіб чоловічої і 6 жіночої статі було створено умови для щоденних занять плаванням протягом 18 днів. Тривалість кожного заняття складала 45 хвилин, а обсяг фізичного навантаження – 400–800 м при ЧСС 120-140 уд/хв. Контрольні групи протягом перебування в санаторії плавання не використовували. Для оцінки основних показників функції зовнішнього дихання використовувався комп’ютерний спірометр Mіcrospіro HІ-501. Визначення загальної фізичної працездатності здійснювали за допомогою проби Джеймса. Обстеження здійснювали двічі (до початку і після завершення циклу занять плаванням). Результати. Порівняльний аналіз змін середніх значень дихального об’єму і життєвої ємності легень контрольної й основної групи чоловіків свідчить про те, що в основній групі ці показники зовнішнього дихання перевищують дані групи контролю на 10,9% і 4,0% відповідно (р<0,05). Аналіз засвідчує, Щодо жінок, то величини дихального об’єму та життєвої ємності легень основної групи наприкінці занять зросли у порівнянні з групою контролю на 5,0% і 12,4% відповідно. Вірогідні зміни виявлені також і в показниках хвилинного об’ємудихання, форсованого об’єму дихання та пікової швидкості видиху як у чоловіків, так і в жінок. Висновок. Застосування плавання у відновному періоді осіб, які перенесли запальні захворювання дихальної системи забезпечує нормалізацію функціонування як дихальної, так і серцево-судинної системи, що опосередковано свідчить про нормалізацію механізмів нейрогуморальної регуляції функцій організму.Ключові слова: плавання, запальні захворювання легень, функціональний стан.
8
Коrpusenko, І. V., та Yu F. Savenkov. "Одномоментна двобічна резекція легень з приводу туберкульозу". Klinicheskaia khirurgiia, № 1 (28 січня 2018): 45–48. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.01.45.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження: підвищення ефективності хірургічного лікування двобічного туберкульозу легень.
Матерали і методи. Проаналізовані результати оперативного лікування 53 хворих з приводу двобічного туберкульозу легень. У 28 з них виконано відеоасистовану торакоскопічну (ВАТС) одномоментну двобічну резекцію легень (основна група), у 25 - двобічну резекцію легень з використанням трансстернального доступу (група порівняння).
Результати. При збільшенні операційного доступу збільшувався об’єм крововтрати. Відзначений позитивний, достовірний кореляційний зв’язок між величиною крововтрати й об’ємом ексудації в 1-шу добу після операції. За даними вивчення показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) через 2 міс після операції у хворих обох груп виявлене помірне порушення біомеханіки дихання за типом ізольованої обструкції периферійних дихальних шляхів, зменшення співвідношення та життєвої ємності легень (ЖЄЛ) об’єму форсованого видиху за 1-шу секунду (ОФЛ1) внаслідок зменшення обсягу легеневої тканини. Бронхіальна прохідність на рівні максимальної об’ємної швидкості (МОШ25) не порушена. Повне відновлення показників ФЗД відзначене тільки в основній групі.
Висновки. Застосування ВАТС резекції легень дозволило зменшити травматичність оперативного втручання, вираженість розладів ФЗД, крововтрату - в 1,5 раза, частоту післяопераційних ускладнень в 1,6 раза.
9
Halushko, O. A., та T. S. Zahranychnyi. "Застосування поглинача вільних кисневих радикалів едаравону у хворих на субарахноїдальний крововилив (аналітичний огляд)". EMERGENCY MEDICINE 17, № 7 (5 січня 2022): 10–14. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.17.7.2021.244588.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Поглинач вільних кисневих радикалів ксаврон (едаравон) сприяє зменшенню зони ішемічного ушкодження й істотному поліпшенню віддалених наслідків інсульту, а тому широко використовується в лікуванні ішемічного інсульту. Проте роль едаравону в лікуванні хворих на субарахноїдальний крововилив досі не з’ясована. Мета: дослідити можливість та ефективність застосування поглинача вільних кисневих радикалів ксаврону (едаравону) в комплексі терапії у хворих на субарахноїдальний крововилив. Матеріали та методи. Було проведено пошук досліджень та систематичних оглядів за ключовими словами: «гострий інсульт»; «субарахноїдальний крововилив», «геморагічна трансформація», «едаравон» у базі даних Google Scholar, опублікованих за період з 2003 по 2021 рік. Результати. Застосування едаравону у хворих на субарахноїдальний крововилив супроводжувалося активацією протизапальних і зниженням прозапальних пептидів, активацією антиапоптозних механізмів, зниженням перекисного окислення ліпідів і зменшенням окислювальної травми, зменшенням проникності гематоенцефалічного бар’єра та вираженості набряку головного мозку. Висновки. Основні ефекти едаравону (ксаврону) сприяли зменшенню неврологічного дефіциту, прискоренню швидкості відновлення неврологічних порушень та покращенню функціональних результатів лікування. Таким чином, введення едаравону у хворих на субарахноїдальний крововилив є вірогідно ефективним та безпечним.
10
Самойленко, Т. В., В. М. Арендаренко, А. В. Антонець та О. П. Кошова. "ПРО УДАРНУ ВЗАЄМОДІЮ ПАДАЮЧОГО ЗЕРНА ПШЕНИЦІ НА ЖОРСТКУ БЕТОННУ ОСНОВУ СИЛОСУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 259–65. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.34.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним зі способів зниження ушкодження зерна є ощадне завантаження його в силоси для зберігання. Зниження ударної взаємодії зерна з робочими органами машин і механізмів є одним із показників технічного рівня сучасного сільськогосподарського виробництва. Питання передачі енергії удару, визначення імпульсів сил, коефіцієнтів відновлення і відскоку при падінні зерна на бетонне дно силосів недостатньо вивчені. Метою статті є теоретичне дослідження косого удару зерна об бетонне дно силосу внаслідок його вільного падіння. При визначенні ударної сили потрібно врахувати, що падаюче на бетонне дно зерно уже має деяку швидкість. У роботі наведено схему взаємодії падаючого зерна озимої пшениці із нерухомою жорсткою поверхнею. Момент удару розділено на два етапи. Перший етап характеризується зміною форми і стану тіла, що ударяється. На другому етапі відбувається відновлення початкової форми зернівки за рахунок її в’язкої пружно-пластичної деформації. На кожному етапі розглянуто та проаналізовано час і швидкість руху зернівки. Відповідно до проведеного аналізу та скориставшись другим законом Ньютона в імпульсній формі знайдено сумарний векторний імпульс удару зернівки. На підставі цього наведено формулу для знаходження максимальної сили контактної взаємодії зернівки з бетонною основою силосу при косому ударі. Скориставшись геометричними характеристиками зерна озимої пшениці та тривалістю розповсюдження звукової хвилі в бетоні, визначено миттє-вий ударний час, що враховує умовний діаметр зернівки озимої пшениці. За допомогою гіпотези Рауса визначено ударні імпульси по відповідним координатним осям та коефіцієнт відновлення при косому ударі зернівки об бетонну основу. Зважаючи на знайдений сумарний ударний імпульс, отримано залежність для визначення ударної сили зернівки об бетонне дно силосу при її косому ударі. Встановлено, що величина ударної сили залежить від швидкості і висоти падіння зернини, а також від фізико-механічних властивостей бетонного дна силосу та геометричних розмірів самої зернини. На основі отриманого рівняння обчислено величину ударної сили при падінні зернини пшениці на дно силосу. Показано, що ударна сила є функцією від ударного коефіцієнта тертя ков-зання, при його збільшенні ударна сила також збільшується. Це відбувається внаслідок більш тривалої взаємодії зернини із бетонним дном силосу, яке спричиняється тертям ковзання.
11
Korytko, Zoryana, Eduard Kulitka, Olha Bas, Halyna Chornenka, Vasyl Zahidnyy та Taras Yakubovskyi. "Критерії адекватності фізичних навантажень та їх використання у спорті, фізичному вихованні і фізичній реабілітації". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2 (50) (1 липня 2020): 68–77. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-02-68-77.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Відомо, що фізичні навантаження (ФН) позитивно впливають на організм людини, яка за- ймається руховою активністю, чи пацієнта в процесі реабілітації лише тоді, коли вони є адекватні до функціональних можливостей. На сьогодні актуальною проблемою залишається дозування ФН і моніторинг процесу їх впливу на організм для підвищення рівня здоров’я людей у процесі фізичного виховання, спортивних занять та під час реабілітації хворих. Постала необхідність пошуку критеріїв адекватності ФН, за якими можна було б відслідковувати їх величину й ефективність. Мета статті – з’ясувати критерії адекватності ФН за показниками серцево-судинної системи (ССС) на моделі з граничними ФН. Методи досліджень. Досліджено реакцію на граничні ФН спортсменів високої (ВК) і низької кваліфікації (НК) для з’ясування маркерних показників ССС, за якими спортсмени ВК та НК відрізняються. Вивчено показники центральної гемодинаміки й варіабельності серцевого ритму, проведено статистичну обробку результатів, виявлено кореляційні зв’язки. Результати роботи. Установлено, що за зміною показників ЦГД: ЧСС, серцевого індексу (СІ), хвилинного об’єму крові (ХОК), показниками роботи (РЛШ) і потужності лівого шлуночка (W), швидкості вигнання крові (Ve), коефіцієнта економічності кровообігу (КЕК), індексу Робінсона (ІР) та коефіцієнта витривалості (КВ) можемо діагностувати адекватність реакції організму на ФН, оцінити адаптаційні можливості, функціональні резерви ССС, використовувати для підбору й моніторення величини адекватних ФН, оскільки ці показники в спортсменів ВК нижчі в стані спокою та в період відновлення. Найбільш точними маркерами адекватності реакції організму на впливи екстремальних навантажень виявилися показники ударного об’єму (УО), ударного індексу (УІ) й індексу на- пруження міокарда (ІНМ), оскільки вони по-різному змінювалися в спортсменів ВК та НК і при ФН, і в період відновлення.
12
Вітомський, В. "Аналіз факторів, що впливають на відновлення легеневої функції впродовж фізичної терапії на стаціонарному етапі після кардіохірургічних операцій". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (20 грудня 2021): 92–97. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.92-97.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Мета. Виявити та провести аналіз кореляційних зв’язків між динамікою показників спірографії та передопераційними, інтраопераційними факторами. Методи. Аналіз наукової літератури, статистичні дослідження. Результати. Серед передопераційних факторів найбільшу кількість статистично значимих зв’язків з динамікою показників легеневої функції мав вік, проте вони були слабкими. Маса тіла, фракція викиду лівого шлуночка не корелювали з динамікою показників спірографії, а одиничні зв’язки мали довжина тіла та функціональний клас за NYHA. Отримані результати щодо впливу індексу маси тіла на зниження легеневої функції після кардіохірургічних втручань не узгоджуються з попередніми дослідженнями, оскільки встановлено лише два дуже слабких зв’язки. Показник віку мав обернений зв’язок (чим більший вік, тим менше зниження), що також суперечить попереднім висновкам наукових робіт. Динаміка швидкісних показників спірографії мала менше кореляційних зв’язків з передопераційними факторами. Жодний з розглянутих інтраопераційних факторів не мав взаємозв’язків з показниками динаміки пікової об’ємної швидкості вдиху та резервного об’єму видиху. Проведений кореляційний аналіз не встановив зв’язків між тривалістю перетискання аорти, тривалістю штучної вентиляції легень та післяопераційною динамікою показників спірографії. Отримані результати підтвердили вплив кількості шунтів на динаміку показників спірографії, проте зв’язки були дуже слабкими. Проведений аналіз встановив ряд кореляційних зв’язків між динамікою показників спірографії та передопераційними, інтраопераційними факторами, але усі вони були дуже слабкими. Кількість зв’язків з інтраопераційними факторами була більшою. У ряді випадків відсутність зв’язків, їх сила або напрям не узгоджувалися з представленими у літературі факторами ризику післяопераційних легеневих ускладнень, зокрема ступенем серцевої недостатності та віком пацієнта.
Ключові слова: дихання, фізична терапія, реабілітація, кардіореабілітація.
13
В. Гиренко, Дмитро, Олександр Б. Веліченко та Олеся Б. Шмичкова. "ЕЛЕКТРОЛІЗ РОЗЧИНІВ NaCl В ПРОТОЧНИХ СИСТЕМАХ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 1 (25 квітня 2021): 31–41. http://dx.doi.org/10.15421/082111.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено електроліз розчинів NaCl у проточних системах. Показано, що для мінімізації перетворення гіпохлориту в хлорат на аноді та відновлення іонів гіпохлориту на катоді слід проводити електроліз з мінімальною швидкістю перемішування розчину відносно електродів. Видалення мембрани з комірки приводить лише до незначного зниження виходу за струмом гіпохлориту натрію в межах 1–3 % і незначного підвищення рН розчину, що позитивно впливає стабільність розчину. Вихід за струмом хлоратів не змінюється. Позитивним ефектом є зменшення напруги на комірці, що покращує енергетичну ефективність синтезу натрію гіпохлориту. В разі сили струму 2 А і використання двох проточних комірок за об'ємної швидкості потоку 8.7 л/год можна синтезувати високочистий розчин натрію гіпохлориту, що містить 500 мг/л NaClO і 0.6 мг/л NaClO3. Виходи за струмом натрію гіпохлориту та хлорату становлять 78 та 0.2 % відповідно. Електрохімічний реактор з трьома проточними елементами ємністю 9.2 л/год за струму 3 А дозволяє постійно отримувати розчин, що містить 1000 мг/л NaClO і не більше 6 мг/л NaClO3. Розроблені прототипи електролізерів успішно пройшли етапи лабораторних та експериментальних випробувань.
14
Zastavna, Olha. "Значення розвитку вестибулярного апарату для формування усного мовлення у дітей з порушенням слуху за верботональною методикою". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (27 вересня 2018): 49–55. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-49-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження. На сьогодні у світі існує багато різних підходів до виховання й навчання дітей із порушеннями слуху. Однією з альтернативних систем реабілітації дітей із порушеннями слуху, що принципово відрізняється від традиційних підходів, є верботональна методика. Вона передбачає одночасний розвиток усіх органів чуття, не пропонує ізолювати окремий вид сприйняття, не перебільшує роль певного стимулу або заміну іншим лінгвістичним кодом. Основним завданням методики є гармонійний розвиток дитини, її підготовка до соціальної адаптації та інтеграції, ураховуючи індивідуальні здібності. Мета дослідження – висвітлення особливостей розвитку вестибулярного апарату для формування усного мовлення в дітей вз порушенням слуху за верботональною методикою. Матеріали методи дослідження. Аналіз наукових джерел, зорово-моторної координації, швидкості й точності рухів, розвитку сприйняття, зорової пам’яті, оцінки слухового розвитку, координації. Обстежено 40 дітей дошкільного віку. Основну групу 1 (ОГ1) склала 21 дитина віком 5,2±0,1 роки (10 хлопчиків, 11 дівчат), контрольну (КГ1) – 19 дітей. Критеріями виключення було пацієнти з аутичним спектором та розумовую відсталістю. Результати. Представлено результати реабілітації дітей на основі результатів оцінки психомоторного розвитку. Методика має комплексний характер і включає такі елементи, як стан зорово-моторної координації, швидкість і точністю рухів, розвиток сприйняття, зорової пам’яті, оцінка слухового розвитку, координації. Висновки. Визначено, що розвиток вестибулярного апарату відіграє важливу роль у розвитку усного мовлення й спрямований на відновлення слухомовних навиків для нормального функціонування індивіда. Показано, що в процесі реабілітації потрібно приділяти особливу увагу цілісному гармонійному розвитку особистості, відновленню інтелектуального розвитку, фізичного, духовного та мовного зростання дитини на основі її потенційних здібностей. Своєчасна та правильно організована реабілітаційна робота забезпечує належний розвиток індивіда й сприяє швидкій соціалізації дитини. Перспективу подальших досліджень убачаємо в розробці реабілітаційних заходів для цього контингенту хворих з використанням верботональної методики.
15
О. О. Колбасюк. "ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН, ПРОДУКТІВ ВИБУХУ І ПОСТРІЛУ". Криміналістичний вісник 31, № 1 (27 січня 2020): 44–54. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-31-1-44.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – окреслити сферу найефективнішого застосування спектроскопічних методів ідентифікації вибухових речовин, ґрунтуючись на всебічному порівняльному аналізі їх переваг і хиб, уточнити підходи до розвитку цих методів. У процесі дослідження схарактеризовано найбільш перспективні спектроскопічні методи виявлення та ідентифікації вибухових речовин і продуктів вибуху, які натепер ще не набули широкого застосування в органах Національної поліції та підрозділах Експертної служби МВС, а саме: спектроскопія іонної рухливості, лазерно-іскрова емісійна спектроскопія, раманівська спектроскопія, терагерцова спектроскопія. Виокремлено переваги кожного із зазначених методів щодо швидкості, інформативності, селективності дослідження, у тому числі дистанційного, можливості дослідження слідових кількостей вибухових речовин, їх випарів, мікроскопічних частинок, що входять до їх складу. Систематизовано недоліки методів, запропоновано шляхи їх послаблення чи усунення. Доведено, зважаючи на можливості кожного окремого методу, перспективність їх комбінування і проілюстровано прикладами такого поєднання. Конкретизовано, виходячи із завдань забезпечення безпеки пересічних громадян, відновлення середовищ з високим ризиком для життя, тематику актуальних перспективних розробок із метою удосконалення наявних і розвитку нових технологій дослідження зазначених речовин. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено використанням системного підходу до проведення дослідження, застосуванням фізичних методів дослідження для виявлення та аналізу вибухових речовин і продуктів вибуху, загальнологічних методів, зокрема синтезу й аналізу, а також порівняння та узагальнення – для формулювання об’єктивних висновків щодо застосування фізичних методів у практичній діяльності.Ключові слова: спектроскопія іонної рухливості; лазерно-іскрова емісійна спектроскопія; раманівська спектроскопія; терагерцова спектроскопія; вибухові речовини.
16
Novytsky , V. V. "Європейський кодекс електронних комунікацій як новий етап регулювання інтернету в ЄС". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (2 жовтня 2021): 53–59. http://dx.doi.org/10.32886/10.32886/instzak.2021.05.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті: коротко дослідити та проаналізувати положення Європейського кодексу електронних комунікацій, прийнятого Європейським Парламентом та Радою в 2018 році, причини та наслідки його появи з точки зору актуальних реформ у сфері регулювання Інтернету в ЄС.
Наукова новизна роботи полягає в аналізі змісту Європейського кодексу електронних комунікацій як одного з найважливіших етапів реформ регулювання Інтернету в ЄС, що може стати основою для подальших наукових досліджень у ході імплементації його положень в законодавство України.
Висновки. Прийнятий Європейським Парламентом та Радою 11 грудня 2018 року Європейський кодекс електронних комунікацій (European Electronic Communications Code) – всеохоплюючий документ, що є частиною реформ в рамках створення єдиного цифрового простору ЄС. Основні його положення направлені на встановлення чітких правил щодо використання Інтернету на всій території ЄС, підвищення якості надання послуг, сприяння інвестиціям, рівності для усіх надавачів послуг в Інтернеті, надання чіткого визначення та розмежування понять, формування взаємної довіри між зацікавленими особами у реагуванні на нові ризики.
Важливе місце виділяється наближенню джерел європейського права у сфері регулювання Інтернету до вимог технічного прогресу. Так, з точки зору перспектив підключення 5G, Кодексом було урегульовано надання довгострокових ліцензій на використання радіочастотного ресурсу для бездротового широкосмугового доступу та встановлено чіткі правила відновлення прав; доповнено попередні умови більш жорсткими вимогами щодо користування радіочастотним ресурсом; посилено координацію та експертну оцінку запланованих національних призначень радіочастотного спектру по всьому ЄС (в рамках групи з питань радіочастотної політики (RSPG). Оскільки до 30 червня 2020 року мобільні оператори отримали ексклюзивний доступ до частот 700 МГц, Кодекс продовжує координування використання діапазону для підвищення швидкості та забезпечення більш якісного покриття. Важливим є також те, що Кодекс діє на недискримінаційній основі та не втручається в сам зміст послуг, які надаються, хоча це і дещо уповільнює реформи на національних рівнях. Для вирішення цих проблем у низці європейських країн вживаються спеціальні заходи, які локально вирішують проблемні питання.
Таким чином, ЄС проводить комплексну політику у сфері цифрової економіки та цифрової трансформації, створюючи повноцінну систему. Тому для України важливо намагатися напрацьовувати власні координовані з ЄС стратегії розвитку, беручи до уваги стратегічні документи, акти ЄС та задекларовані цілі. Для того, щоб стати повноцінною частиною загального процесу та врахувати на рівні державних інститутів Європейську стратегію 2030 «Digital Compass: the European way for the Digital Decade», необхідно опрацювати існуючі на сьогодні основоположні джерела та наблизитися до визначених ними стандартів.
17
Грициняк, І. І., та В. В. Гурбик. "Рибогосподарська оцінка товарних триліток галицького коропа". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (28 грудня 2017): 72–76. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.04.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено основні рибогосподарські характеристики триліток галицького коропа, отриманих в умовах ставового вирощування. Екологічні умови під час вирощування триліток галицького коропа були в межах рибницьких вимог. В кінці веґетаційного сезону отримані трилітки характеризувались високою індивідуальною масою. Вихід риб з нагулу коливався від 96 % до 98%. Показник рибопродуктивності перевищив 2 000 кг/га.
Інтенсивне підвищення маси тіла рибопосадкового матеріалу у 2015 році зафіксовано протягом другої декади липня, в цей період абсолютний ваговий приріст їх перевищив такий 2016 року майже на 200 г. Основний же пік вагового росту риб у 2016 році спостерігався на початку липня. Найменші показники вагового росту протягом експериментального періоду відмічено у травні. У 2015 році тенденція на спад прослідковується також на початку липня. За показником питомої швидкості росту встановлено пік зростання її у другій декаді липня. Мінімальні величини росту у 2015 році зафіксовані на початку червня.
Для характеристики господарської якості галицького коропа проведено оцінку екстер’єрних показників протягом веґетаційного сезону. Виявлено, що трилітки характеризуються високим темпом росту, мають невелику голову та м’ясисту структуру.
Трилітки галицького коропа, отримані в ставових умовах Прикарпаття відзначаються високими господарськими показниками як за індивідуальною масою риб, так і за загальною рибопродуктивністю. Галицький короп є високопродуктивним та перспективним об’єктом для подальшого відновлення аборигенного складу культивованих видів риб у ставовому рибництві Прикарпаття.
The basic fish-farming characteristics of three-year-old Halych carp, obtained in conditions of staple cultivation, are determined. The ecological conditions during growing trilogy of the Halych carp were within the fishery requirements. At the end of the growing season, the trunks were characterized by a high individual weight. The yield of fish feeding stood from 96 % to 98 %. The fish productivity index exceeded 2,000 kg/ha.
The intensive increase in the weight of the body of fish and plant material in 2015 was recorded during the second decade of July, during this period, their absolute weight gain exceeded that in 2016 by almost 200 g. The main peak of the weight increase of fish in 2016 was observed in early July. The smallest weights of growth during the experimental period are noted in May. In 2015, the downward trend is also observed in early July. According to the indicator of specific growth rate, the peak of its growth was set in the second decade of July. Minimum growth rates in 2015 are fixed at the beginning of June.
In order to characterize the economic quality of the Galician carp, an assessment of exterior characteristics during the growing season was conducted. Three-year-olds are characterized by high growth rates, have a small head and a fleshy structure.
The three-year-olds of Halych carp, obtained in the Precarpathian pond conditions, are characterized by high economic indicators both in terms of the individual weight of fish, and in the overall fish productivity. Halych carp is a highly productive and promising object for further restoration of the aboriginal composition of cultivated fish species in the Precarpathian fish farm.
18
Levytska, L. V. "МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ВІДНОВНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА З КОМОРБІДНИМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (19 квітня 2019): 75–81. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.10034.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: встановити критерії готовності до реабілітації хворих на інфаркт міокарда залежно від наявності супутнього цукрового діабету з врахуванням особливостей функціонального стану організму.
Матеріали і методи. Обстежено 371 хворого на гострий інфаркт міокарда з коморбідною патологією. Діагностику, лікування та реабілітацію пацієнтів проводили відповідно до чинних протоколів.
Результати. Поглиблений статистичний аналіз дозволив підтвердити описаний іншими дослідниками вплив супутнього цукрового діабету на різні функціональні системи організму хворого на гострий інфаркт міокарда та виявити нові маркерні показники, які можуть бути використані для контролю метаболічних, гемодинамічних та регуляторних порушень при відновленні здоров’я у хворих на інфаркт міокарда. Окрім глюкози, як традиційного маркера супутнього цукрового діабету, ними виявилися рівень фібриногену, міжнародне нормалізоване відношення швидкості осідання еритроцитів, кількість лімфоцитів у периферійній крові, тривалість анамнезу артеріальної гіпертензії та індекс коморбідності Чарльсона. Стосовно ускладнень інфаркту міокарда, які переважають у хворих на цукровий діабет, то в них більш часто діагностували серцеву астму, аневризму лівого шлуночка і синдром Дреслера.
Висновки. 1. Поєднання інфаркту міокарда з коморбідним цукровим діабетом є незалежним предиктором гіршого функціонального стану організму, в таких хворих найчастіше розвиваються ускладнення інфаркту міокарда та серцева недостатність, що потребує більш ретельного контролю за маркерними функціональними показниками, а також індивідуального підходу в проведенні реабілітаційних заходів.
2. Інтегральним показником для оцінки функціонального стану хворого при плануванні реабілітаційних заходів може слугувати індекс коморбідностіЧарльсона, який відображає кількісний ступінь коморбідності у хворих на інфаркт міокарда в поєднанні з цукровим діабетом.
19
Грабова, Тетяна Леонідівна, О. Шматок та Ніна Сильнягіна. "Розробка інноваційного тепломасообмінного обладнання для фармацевтичних технологій". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 67–73. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1420.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі досліджено вплив комплексу гідродинамічних ефектів, які реалізуються у роторно-пульсаційних апаратах дисково-циліндричного типу, на реологічні, структурні та текстурні характеристики дисперсних систем зі структурами складного коагуляційного і конденсаційно-коагуляційного типу. Досліджувані системи мають міцну високорозвинену структуру з аномальною реологічною поведінкою, яка полягає в співіснуванні різних режимів течії в досліджуваному діапазоні швидкостей зсуву. Виявлено, що системи з коагуляційною структурою здатні до повного тиксотропного відновлення після зняття навантаження, а системи зі змішаною структурою - тільки частково. Останні є чутливими до зсувних деформацій, вплив яких різко зростає в процесі структуроутворення і призводять до втрати плинності системи, що ускладнює технологію отримання таких систем. Виявлено, що при гідродинамічній обробці, з одного боку зростає дисперсність, а з іншого - відбуваються текстурні перебудови, що призводить до зміни функціональних властивостей, в тому числі адсорбційної здатності.
Часові і просторові фактори впливу на систему залежать від конструктивних особливостей апаратів та повинні бути узгоджені з фізичними і фізико-хімічними властивостями компонентів системи. Для отримання структурованих дисперсних систем було запропоновано проточні апарати з двома роторно-статорними парами у вертикальному виконанні і з трьома парами в горизонтальному виконанні, які можуть бути задіяні як в одному циркуляційному контурі, так і працювати в автономних режимах. За результатами досліджень запропоновано технологічне оболаднання для отримання структурно однорідних функціональних продуктів, зокрема ентеросорбційні пасти і аплікаційні гелі.
20
Голяка, Андрій, та Микола Гомеля. "Ефективність знекиснення води на залізовмісткому редокситі". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 137–40. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233206.
Повний текст джерелаАнотація:
Експеримент для визначення ефективності залізовмісних окислювачів на ефективність розкислення води. В ході дослідження була визначена залежність ефективності розкислення води від швидкості фільтрації. Швидкість фільтрації варіювалась в межах від 5 до 25 миль / год. Визначали залишковий вміст кисню та вміст розчиненого заліза у воді. Було показано, що зі збільшенням швидкості фільтрації в цих межах залишкова концентрація кисню зростає з 0,1-0,2 мг / дм3 до 0,9-1,0 мг / дм3. Залишковий вміст кисню залежить не тільки від швидкості фільтрації, але і від реакції середовища. Збільшення залишкової концентрації кисню із збільшенням рН середовища з 6,7 до 10,0. Залишковий вміст заліза мало залежить від швидкості фільтрації та реакційного середовища і у всіх випадках не перевищував 0,2 мг / дм3. У цій роботі розчинення заліза загалом визначалося попередньою підготовкою до роботи залізовмісного окислювально-відновного речовини. При використанні в схемі установки, крім колони з залізовмісним редокситом, також колони з катіонообмінною смолою в натрієвій формі – відзначалось майже повне видалення іонів заліза з води та пом'якшення водопровідної води. У випадку з катіонованою водою натрію повне видалення заліза з води спостерігатиметься протягом тривалого часу, враховуючи низьку концентрацію іонів заліза у воді та високу ємність катіоніту в іонах заліза. Крім того, сорбовані іони заліза (II) на катіоніті окислюються залишками кисню до заліза (III). Останні при підвищеному рН гідролізуються, що є причиною відновлення ємності та катіонообмінної смоли двовалентними катіонами заліза. У тому випадку, коли після колони із залізовмісним редокситом використовували аніонообмінну смолу у сульфітній формі, було досягнуто повного вилучення кисню з води. Враховуючи, що концентрація кисню у воді із застосуванням залізовмісного композиту зменшилася в 10-40 разів, навантаження на аніонообмінний матеріал зменшиться пропорційно, а це означає, що тривалість циклу запропонованого фільтра зросте в такій же пропорції.