Добірка наукової літератури з теми "Відкриття наукові"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Відкриття наукові".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Відкриття наукові"
1
Булат, Є. А., та Р. С. Пічко. "Актуальні аспекти подальшої правової охорони наукового відкриття в контексті сучасного зарубіжного досвіду". Актуальні проблеми держави і права, № 88 (14 січня 2021): 25–29. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i88.3052.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті надано характеристику наукового відкриття як об’єкта інтелектуальної власності, висвіт-лено його особливу правову природу. Визначено, що правовими ознаками наукового відкриття висту-пають вірогідність, новизна і фундаментальність, а зміст поняття «відкриття» розкривається через такі його об’єкти, як явище, властивість і закономірність. Відзначено необхідність подальшого право-вого регулювання суспільних відносин, пов’язаних із науковими відкриттями, оскільки вони є осно-вою для розвитку нових наукоємних технологій, сприяють розвитку й удосконаленню науково-техніч-них, інноваційних здобутків.
Підкреслено, що за часів радянського періоду інститут реєстрації наукового відкриття став прак-тично завершеною конструкцією права, що дозволило не тільки визнати наукові досягнення на дер-жавному рівні, але також створити базу для проведення подальших фундаментальних досліджень. Наголошено, що на сучасному етапі розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності були здійснені кроки в напрямі вдосконалення правової охорони наукових відкриттів через ухвалення про-єкту закону України «Про охорону прав на наукові відкриття» і Модельного закону «Про охорону прав на наукові відкриття» країн – учасниць Співдружності Незалежних Держав. Відзначено, що на сучас-ному етапі в деяких закордонних країнах у контексті правової охорони між науковим відкриттям і винаходом не робиться принципової різниці і як охоронний документ видається патент. Розглянуто питання охорони відкриттів у сфері біотехнологічної індустрії.
У контексті європейського досвіду, а також досвіду, набутого іншими іноземними країнами, запропоновано виявляти із практичної частини наукового відкриття технічні (технологічні) рішення, які підлягають патентуванню, з можливістю отримання охоронних документів на них.
2
Янішевська, К. Д., та О. Р. Тертичний. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАУКОВОГО ВІДКРИТТЯ ЯК ОБ’ЄКТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ". Прикарпатський юридичний вісник 1, № 3(28) (16 березня 2020): 147–50. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).338.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються питання вдосконалення правового регулювання наукового відкриття. У результаті дослідження специфіки даного інституту з’ясовано, що наукове відкриття є нетрадиційним об’єктом права інтелектуальної власності, оскільки йому властиві як загальні ознаки, так і особливі. Зважаючи на його фундаментальний характер, наукове відкриття може мати будь-яку форму та є процесом пізнання об’єктивної дійсності, що нехарактерно для будь-яких інших об’єктів правової охорони.
Визначено основні права авторства на наукові відкриття, а саме: право вважатися першовідкривачем певних знань та право на ім’я, а також право надати відкриттю своє ім’я або спеціальну назву. Право інтелектуальної власності є непорушним і належить володільцю, ніхто не може бути позбавлений його. Права інтелектуальної власності можуть бути обмежені лише в предбачених законом випадках.
Визначено суб’єкта права інтелектуальної власності на наукове відкриття й авторське поняття особистих немайнових прав автора наукового відкриття як об’єкта інтелектуальної власності.
Доведено, що українське законодавство щодо правової охорони наукових відкриттів потребує вдосконалення через ухвалення відповідного закону, що підтверджується визнанням Всесвітньою організацією інтелектуальної власності наукового відкриття як результату творчої діяльності, який потребує відповідного правового регулювання.
Вбачається необхідність у розробленні й ухваленні Закону України «Про охорону прав на наукові відкриття», який би врегулював такі важливі питання, як: процедура державної реєстрації набуття прав власності на наукове відкриття та видачі диплома; правове регулювання експертизи наукових відкриттів, метою якої є перевірка заявленого об’єкта на відповідність усім умовам; охорона права пріоритетності; впровадження Відкритого державного реєстру наукових відкриттів; закріплення пільг за авторами наукових відкриттів.
Зроблено висновок, що охорона і відповідне законодавче регулювання наукового відкриття дозволить удосконалити і підвищити рівень наукових досягнень і зацікавленості суспільства в подальших дослідженнях.
3
Виноградова, Вікторія. "Характеристика психологічного профілю творчої особистості науковця (на прикладі В. І. Вернадського та І. І. Мечникова)". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 213–24. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-213-224.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито психологічний профіль українських науковців В. І. Вернадського та І. І. Мечникова. Основною метою цієї роботи є дослідження психологічного портрету особистості науковців у взаємозв’язку з основними біографічними подіями. У статті використовуються теоретичні та біографічний методи. Приділена увага здібностям та психічним властивостям, які необхідні для роботи в галузі науки. З’ясовано якості творчої особистості: захоплення певною галуззю знань ще у дитячі роки, зосередження на творчій роботі, спрямованість на обраний напрям діяльності, велика працездатність, непоступливість у творчості, захоплення роботою. Висвітлено передумови формування та умови розвитку наукового таланту видатних діячів науки. Дослідницький фокус спрямовано на фактори, які вплинули на розвиток творчої особистості В. І. Вернадського та І. І. Мечникова. Аналізуються сімейні умови, які можуть стимулювати розвиток творчої особистості. Простежено зв’язки між значущими постатями у житті В. І. Вернадського й І. І. Мечникова та формуванням у них рис характеру та якостей особистості. З’ясовано, що системо утворюючим чинником у процесі розвитку наукових здібностей є сама особистість. Пошук особистістю власної цілісності може виступати фактором спроможності робити наукові відкриття. Визначено умови, які вплинули на формування наукового таланту В.І. Вернадського та І. І. Мечникова. У статті визначено основні фактори, які вплинули на розвиток здібностей видатних науковців. Серед яких: високий рівень загальних здібностей, який проявлявся у здібностях до навчання; позитивний вплив мікросередовища, спілкування у колі високоінтелектуальних людей, самостійність прийняття рішень та розв’язання життєвих завдань, а також особистісно-природничий чинник, які майбутні науковці застосовували у власних наукових дослідженнях та відкриттях. Висновки. Отже, наукові здібності формуються протягом життя, однак визначальним є середовище в умовах якого відбувається розвиток творчих здібностей індивіда. На формування наукового таланту особистості впливає сім’я та інші системи мікро- та макросередовища.
4
Оліфер, Олена Євгеніївна. "Карл Поппер. Логіка наукового відкриття. Огляд деяких фундаментальних проблем". Актуальні проблеми духовності, № 22 (21 листопада 2021): 170–92. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i22.4462.
Повний текст джерелаАнотація:
Ця стаття – український переклад першого розділу книги К. Поппера «Логіка наукового відкриття». Переклад було виконано з навчальною метою: ознайомити студентів із філософськими поглядами К. Поппера та навчити їх аналізувати та перекладати першоджерела. Переклад виконано в рамках проєкту кафедри філософії, спрямованого на розвиток творчого потенціалу студентів у студентських проблемних групах та наукових гуртках у Криворізькому державному педагогічному університеті. Перекладачі намагалися дотримуватися структури оригіналу та авторського стилю. Цей розділ містить основні гносеологічні ідеї філософії К. Поппера: його погляди щодо ненадійності індукції як методу наукового дослідження, введення фальсифікації як критерію демаркації та спроба розв’язати проблему «емпіричного базису». Стаття складається з восьми розділів: (1) проблема індукції, (2) відмова від психологізму, (3) дедуктивна перевірка теорій, (4) проблема демаркації, (5) досвід як метод, (6) фальсифікованість як критерій демаркації, (7) проблема «емпіричного базису», (8) наукова об'єктивність і суб'єктивна переконаність. К. Поппер вважає проблемним обґрунтування індуктивного умовиводу, тобто умовиводу, який робиться посилок – одиничних суджень. Науковцям необхідно з’ясувати, за яких умов таке обґрунтування є надійним. Ця проблема відома як проблема індукції. На думку Поппера, науковець не може уникнути цієї проблеми, оскільки наукова робота полягає у висуванні та перевірці теорій. Можливий спосіб усунути її – розробити дедуктивну перевірку. Задля виконання цього завдання К. Поппер розробляє процедуру дедуктивної перевірки теорій. Він висуває фальсифікацію як дедуктивний метод перевірки. Фальсифікованість означає потенційну можливість спростування висновків і умовиводів, зроблених з одиничних суджень. К. Поппер пропонує її як критерій демаркації, тобто процедури, яка відмежовує наукове знання від ненаукових поглядів, що називаються «метафізичними». Характерною рисою наукового знання є його об’єктивність. На думку К. Поппера, об’єктивне знання передбачає інтерсуб’єктивну перевірку. Він визнає, що така перевірка може тривати вічно, а це також породжує проблему. А втім, наукові твердження повинні бути здатними до такої перевірки.
5
Биков, Валерій Юхимович, Олег Михайлович Спірін, Андрій Олександрович Білощицький, Олександр Юрійович Кучанський, Олександр Васильович Діхтяренко та Олександр Вадимович Новицький. "ВІДКРИТІ ЦИФРОВІ СИСТЕМИ В ОЦІНЮВАННІ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (24 лютого 2020): 294–315. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3589.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості проведення науково-педагогічних досліджень як різновиду досліджень із соціогуманітарних наук. Досліджено вимоги та положення чинних вітчизняних нормативних документів на предмет їх відповідності європейським та міжнародним принципам та підходам щодо правильного використання кількісних показників при оцінюванні діяльності вчених, науково-дослідних робіт та наукових установ з урахуванням специфіки галузі педагогічних наук. Виокремлено якісні та кількісні критерії оцінювання педагогічних досліджень, а також запропоновано як наукову продукції в галузі педагогічних наук розглядати: державні стандарти освіти, типові освітні програми, підручники, навчальні, навчально-методичні, методичні, навчальні посібники, методичні рекомендації, хрестоматії, енциклопедії, словники, наукові довідники, електронні освітні ресурси навчального призначення, управління та підтримки наукових досліджень, а також проєкти нормативно-правових документів, державних і галузевих програм, інформаційно-аналітичні матеріали та експертні висновки. Розглянуто досвід та можливості використання сервісів відкритих наукометричних систем, інституційних репозитаріїв, систем альтернативної метрики для збору та опрацювання статистичних даних щодо результатів педагогічних досліджень, які проводяться індивідуальним дослідником, колективом виконавців окремої науково-дослідної роботи, колективом структурного підрозділу чи наукової установи. Обґрунтовано доцільність створення та застосування для оцінювання результатів наукового колективу науково-дослідної роботи спеціального НДР-профілю Google Академії; ранжування науковців за кількістю цитувань у межах напряму досліджень (за науковими інтересами); загального або часового фактору впливу наукової продукції, відмінної від наукових статей, на основі даних щодо кількості її завантаження з інституційних репозитаріїв. Запропоновано аналітичну модель використання електронних копій наукової продукції як інформаційного ресурсу на основі аналітичних відомостей, пов’язаних з аналізом даних користувачів, які відвідали мережне сховище і скористалися науковим результатом шляхом його перегляду або завантаження як електронного ресурсу.
6
Мар’єнко, Майя. "КОМПЕТЕНТНОСТІ ВІДКРИТОЇ НАУКИ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, № 2 (25 грудня 2020): 97–105. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.97-105.
Повний текст джерелаАнотація:
В оглядовій статті розглянуто компетентності відкритої науки в широкому значенні та як складник професійної компетентності вчителя природничо-математичних предметів для роботи в науковому ліцеї. Зокрема, розкрито зміст поняття «відкрита наука» задля подальшого визначення складників компетентностей відкритої науки. Визначено основні складники компетентностей відкритої науки, виокремлено чотири категорії: навички та досвід, необхідні для публікації у відкритому доступі; навички та досвід щодо даних досліджень, виробництва даних, управління, аналізу / використання / повторного використання, поширення та зміни парадигми з «захищені дані за замовчуванням» на «відкриті дані за замовчуванням», дотримуючись законодавчих та інших обмежень; навички та досвід роботи у власній науковій та дисциплінарній спільноті та поза нею; навички та досвід, що випливають із загальної та широкої концепції науки, коли дослідники взаємодіють із широкою громадськістю, щоб посилити вплив науки та досліджень. Серед категорій компетентностей відкритої науки було встановлено: компетентності публікації у відкритому доступі (бібліотечні та дослідницькі інформаційні навички, навички грамотності у відкритих публікаціях); компетентності управлінням даними та відкритими даними (технічні навички, навички у галузі інформаційних технологій); компетентності проведення професійних досліджень (навички управління дослідженнями, юридичні навички, дослідження цілісності та навички етики); компетентності суспільної науки. Запропоновано шляхи оволодіння компетентностями відкритої науки: конкуренції та співпраці; використання хмарних сервісів відкритої науки; використання та повторне використання відкритих даних; впровадження принципів відкритої науки не лише серед науковців, але й в галузі педагогіки.
Ключові слова: відкрита наука; компетентності відкритої науки; вчителі природничо-математичних предметів; наукові ліцеї.
7
Спірін, Олег Михайлович, Світлана Миколаївна Іванова, Анна Володимирівна Яцишин, Лілія Анатоліївна Лупаренко, Анна Федорівна Дудко та Алла Віленівна Кільченко. "МОДЕЛЬ ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТИХ ЕЛЕКТРОННИХ НАУКОВО-ОСВІТНІХ СИСТЕМ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ". Information Technologies and Learning Tools 77, № 3 (19 червня 2020): 302–23. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3985.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання відкритих електронних науково-освітніх систем є потужним допоміжним інструментом у проведенні наукових досліджень. Авторами статті розроблено й обґрунтовано модель використання цих систем для розвитку інформаційно-дослідницької компетентності наукових та науково-педагогічних працівників, що містить чотири блоки: цільовий, змістовий, організаційно-діяльнісний і результативно-діагностичний. Побудову моделі реалізовано у 5 етапів (добір відкритих електронних науково-освітніх систем, обґрунтування структурних компонентів моделі, конструювання та дослідження її властивостей, експертне оцінювання). У ході побудови було враховано принципи навчання дорослих (андрагогічний, акмеологічний, інформатичний, компетентнісний, практико орієнтований). Визначено, що відкриті електронні науково-освітні системи виступають як засоби розвитку інформаційно-дослідницької компетентності наукових та науково-педагогічних працівників. Основними критеріями добору таких систем є відкритість, функціональність та їх придатність до використання в наукових установах і закладах вищої освіти. У моделі відображено основні змістові лінії (наукові електронні бібліотеки, електронні відкриті журнальні системи, хмарні сервіси Google, електронні освітні мережі, наукометричні, бібліографічні, статистичні, рейтингові науково-освітні системи та ін.), а також напрями, за якими має відбуватися підвищення рівня інформаційно-дослідницької компетентності наукових і науково-педагогічних працівників. У такому навчанні рекомендується використовувати такі методи і форми: мінілекції, семінари, тренінги, робота в групах, метод проєктів, мозковий штурм, дискусії, анкетування, тестування та ін. Дослідження властивостей моделі здійснювалось у процесі проведення семінарів і тренінгів для науковців, а перевірка її валідності – методом експертного оцінювання.
8
Корсак, Костянтин, Юрій Корсак, Лариса Ляшенко та Анатолій Похресник. "ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОВГОТРИВАЛОГО СИМБІОЗУ ЛЮДСТВА І БІОСФЕРИ НА ОСНОВІ МУДРОТЕХНОЛОГІЙ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (15 травня 2021): 258–73. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.049.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття має футурологічне спрямування. Автори враховують головні особливості сьогодення і критично узагальнюють наукові праці, що стали результатом початкового періоду діяльності «Київського клубу АНТИКОЛАПС». Клуб являє собою розосереджену спілку науковців і педагогів, які об’єдналися для боротьби з Екологічним і Духовно-інтелектуальним колапсами (ЕК та ДіК). Ми багато в чому подібні до учасників Римського клубу, але спираємося на власні відкриття і безперервний моніторинг світових наукових і технологічних досягнень. Імпульсом до об’єднання стало незадоволення останніми пропозиціями Римського клубу й багатьма іншими подібними зарубіжними прогнозами, що не вказують реальних засобів для ліквідації глобальних загроз. На ключове запитання «Як урятувати людство?» ми маємо чітку відповідь — це можливо тільки через використання мудротехнологій (mudrotechnologies or wisetechnologies), які надають людям усе їм потрібне й одночасно виліковують біосферу від наявних пошкоджень.
9
Могилевська, Наталія Олексіївна. "ІСТОРІОГРАФІЯ ВІТЧИЗНЯНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 133–42. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245799.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються умови здійснення дослідження музичної культури, які впливають на розвиток наукових знань. Мета статті — з’ясувати особливості розвитку наукових досліджень музичної культури в умовах сучасної України в контексті національних та глобальних процесів. Методологія дослідження полягає у загальнонаукових і спеціальних методах. До перших належать логічний і діалектичний методи, а до других — системний та історико-порівняльний. Висновки. Визначено, що на початковому етапі досліджень музичної культури багатьом доробкам був властивий перехідний формат, однак відкриття нових архівних матеріалів та доступ до світових досягнень змінили ситуацію в напрямку розвитку міждисциплінарного підходу, який змушує переглянути встановлені стереотипи. Наголошується, що в процесі реформування як держави в цілому, так і окремих її інститутів значний вплив на розвиток досліджень музичної культури відіграла боротьба із плагіатом та вимога розширення публікацій у наукометричних базах. Однак вищі навчальні заклади і академічні наукові установи не змогли позбутися бюрократичного контролю, а в процесі реформування не було запропоновано формули, за якою наукова спільнота могла б визначати ефективність оприлюднення наукових результатів. Підкреслюється національний та глобалізаційний вплив на ефективність діяльності науковців. Визначено, що на сьогодні вже можна говорити про існування ряду наукових центрів, де вивчаються проблеми музичної культури, зокрема — це Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, Київський національний університет культури і мистецтв та інші установи. Тож нагромадження позитивних змін проявилося в наукових ідеях, дослідженні нових тем і впровадженні наукових результатів у навчальний процес чи практичну діяльність державних установ та громадських організацій.
10
Мамренко М.А. "Науково-педагогічна школа як предмет історико-педагогічного дослідження". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (12 лютого 2021): 252–58. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.135.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз науково-педагогічної школи як предмета історико-педагогічного дослідження. Розглянуто основні підходи до визначення понять «наукова школа», «науково-педагогічна школа». Висвітлено методи дослідження наукової школи (метод теоретичного аналізу і синтезу, метод класифікації), подано перелік ознак науково-педагогічних шкіл (розробка нових оригінальних напрямків науки; спільність основних науково-дослідних завдань, які вирішуються науковою школою; спільність провідного принципу і методичного прийому вирішення поставленого науково-дослідного завдання; навчання молодих поколінь учених основам майстерності наукової творчості), проаналізовано основні аспекти діяльності науково-педагогічної школи (педагогічний, виробничий, культурологічний) з метою опису її сутнісних характеристик. Виділено специфічні риси у визначенні сутності науково-педагогічної школи. Виокремлено істотні ознаки, які дозволяють ідентифікувати наукову школу як явище (апробовані механізми в наступності, формування традицій, індивідуальний педагогічний стиль діяльності представників науково-педагогічної школи), а також розкрито основні її функції, а саме: виробництво наукових знань (дослідження і навчання); поширення наукових знань (комунікація); підготовка обдарованих вихованців (відтворення). Висвітлено специфічні принципи ефективної діяльності науково-педагогічної школи, схарактеризовано критерії та показники її сформованості для дотримання єдності підходів у визначенні сутності даного поняття, до яких належать: захист дисертацій, наявність відкриттів, видання монографій, тощо. Визначено перспективи подальшого дослідження : з’ясування ґенези, розвитку і теоретико-методологічних засад науково-педагогічних шкіл у закладах вищої освіти Херсонщини.
Дисертації з теми "Відкриття наукові"
1
Smyrnova, K. V. "Nikola Tesla - the genius who lit the world." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34921.
Повний текст джерелаАнотація:
Nikola Tesla (1856 –1943) was a true visionary far ahead of his contemporaries in the field of scientific development. He was one of the greatest and most enigmatic scientists who played a key role in the development of electro magnetism and other scientific discoveries of his time. Accompanied by blinding flashes of light, he would often visualise mechanical and theoretical inventions spontaneously. He had a unique capacity to visualise images in his head. When working on projects, he would rarely write down plans or scale drawings, but rely on the images in his mind.
When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34921
2
Квітчата, С. "Краснокутський дендропарк як втілення ідей епохи Просвітництва". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21618.
Повний текст джерела
3
Тертичний, О. Р. "Наукове відкриття як об’єкт інтелектуальної власності". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76765.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із важливих напрямів розвитку інноваційної моделі є захист об’єктів інтелектуальної власності, які саме в новітній час потребують законодавчої охорони й регулювання. Одним з таких об’єктів є наукове відкриття. Створення наукових відкриттів сприяє новим напрямкам у розвитку окремих галузей науки, техніки, медицини, промисловості, тощо. Безсумнівно, наукове відкриття має бути одним із головних чинників науково-технологічного прогресу в Україні, через те, що новітні знання, які виникають через їх створення, не тільки удосконалюють науку створення нових технологій, а також і серйозним чином впливають на розвиток економіки країни.Одним из важных направлений развития инновационной модели является защита объектов интеллектуальной собственности, именно в новейшее время требуют законодательной охраны и регулирования. Одним из таких объектов является научное открытие. Создание научных открытий способствует новым направлениям в развитии отдельных отраслей науки, техники, медицины, промышленности и тому подобное. Несомненно, научное открытие должно быть одним из главных факторов научно-технологического прогресса в Украине, потому что новейшие знания, которые возникают из-за их создание, не только совершенствуют науку создания новых технологий, а также и серьезным образом влияют на развитие экономики страны.
One of the important directions for the development of an innovative model is the protection of intellectual property, which in the recent times requires legislative protection and regulation. One such object is the scientific discovery. The creation of scientific discoveries promotes new directions in the development of particular branches of science, technology, medicine, industry, etc. Undoubtedly, scientific discovery should be one of the main factors of scientific and technological progress in Ukraine, because the new knowledge that arises from their creation, not only improve the science of creating new technologies, but also seriously affect the development of the country's economy.
4
Даркіна, В. О., та О. П. Доренський. "Перспективи використання пошукової системи та відкритої наукометричної бази даних “Google Академія” в науково-дослідній роботі студента". Thesis, КНТУ, 2014. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/2987.
Повний текст джерела
5
Гутник, Марина Валеріївна, та К. Л. Хжан. "Миколай Копернік. Суперечки навколо пріоритету відкриття геліоцентричної моделі". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38893.
Повний текст джерела
6
Мотрюк, А. Д. "Захист права на наукове відкриття як одна з основних умов розвитку науки в Україні". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34115.
Повний текст джерелаАнотація:
Державна політика у сфері захисту об’єктів інтелектуальної власності, зокрема наукового відкриття надасть змогу створювати принципово нові напрями у розвитку окремих галузей науки, сприятиме науково-технічному прогресу держави, забезпеченню усіх сфер діяльності науковими інноваційними продуктами. У зв’язку з невеликою кількістю наукових відкриттів та недостатньою їх законодавчою регламентацією, питання щодо охорони наукових відкриттів в Україні залишається недостатньо висвітленим та потребує належного вирішення.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34115
7
Главчев, Максим Ігорович, та Юлія Миколаївна Главчева. "Рух "Відкритого доступу" до світових ресурсів наукових спільнот". Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/383.
Повний текст джерела
8
Буяльська, К. О. "Міжінституційні індивідуальні гуманітарні студії в Україні". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22164.
Повний текст джерела
9
Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко та Bohdan Volodymyrovych Derevianko. "Правове регулювання створення та діяльності промислово-фінансових груп". Thesis, Донецький юридичний ін-т МВС України, Донецький національний ун-т МОН України, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/51380.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних умовах жорсткої конкуренції між великими корпоративними об’єднаннями, впливу транснаціональних корпорацій на економіку країн та регіонів світу нагальним завданням є формування власних великих промислово-фінансових об’єднань. Одним з ефективних засобів консолідації промислового і фінансового капіталу, налагодження вигідних технологічних і господарських зв’язків, залучення інвестицій і підйому виробництва, забезпечення інноваційної моделі розвитку є створення промислово-фінансових груп (ПФГ), проте, не зважаючи на існуючу потребу та позитивний зарубіжний досвід функціонування промислово-фінансових об’єднань, ПФГ в Україні не отримали поширення.In today's highly competitive between large corporate associations influence of transnational corporations on the economies of countries and regions urgent to form their own large financial-industrial groups. One effective means of consolidating industrial and financial capital, establishing favorable technological and economic relations, investment and increase production, providing innovative model of development is to create financial-industrial groups (FIGs), but despite the existing need and positive foreign experience operation of industrial and financial groups, IFG in Ukraine were not widespread.
10
Золота, Л. В. "Адміністративно-правова охорона права інтелектуальної власності у сфері наукової діяльності в Україні". Thesis, Університет сучасних знань, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/73034.
Повний текст джерелаАнотація:
У дисертації наводиться теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні сутності та особливостей адміністративно-правової охорони права інтелектуальної власності у сфері наукової діяльності. Охарактеризовано елементи механізму адміністративноправової охорони права інтелектуальної власності у сфері наукової діяльності в Україні, а саме: визначено систему суб’єктів, діяльність яких прямо чи опосередковано спрямована на здійснення та забезпечення адміністративноправової охорони права інтелектуальної власності у сфері наукової діяльності, досліджено форми та методи такої правової охорони, а також з’ясовано особливості адміністративної відповідальності за порушення права інтелектуальної власності у сфері наукової діяльності. Запропоновано напрямки удосконалення адміністративного законодавства, яке регулює охорону права інтелектуальної власності у сфері наукової діяльності в Україні, визначено заходи з оптимізації системи суб’єктів такої адміністративно-правової охорони та перспективні напрями удосконалення взаємодії між ними.Диссертационное исследование посвящено комплексному изучению проблем и особенностей административно-правовой охраны прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности в Украине. В работе исследуется и совершенствуется понятийно-категориальный аппарат, а именно: "право интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности", "административно-правовая охрана прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности", "механизм административноправовой охраны прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности в Украине", "субъекты административно-правовой охраны прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности в Украине", "формы административно-правовой охраны прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности", "методы административноправовой охраны прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности", "административная ответственность за нарушение права интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности" и пр. Определены сущность и содержание административно-правовой охраны прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности, изучено современное состояние ее правового регулирования. Комплексно охарактеризованы элементы механизма административно-правовой охраны прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности в Украине, а именно: определена система субъектов, деятельность которых прямо или косвенно направлена на осуществление и обеспечение административноправовой охраны прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности, исследованы формы и методы такой правовой охраны, а также выяснены особенности административной ответственности за нарушение права интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности. Предложены конкретные направления совершенствования административного законодательства, регулирующего охрану прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности в Украине: 1) адаптация и гармонизация национального законодательства, регулирующего правовую охрану интеллектуальной деятельности в сфере научной деятельности с нормами и стандартами международного права; 2) систематизация действующего законодательства в сфере правовой охраны интеллектуальной собственности путем принятия комплексного кодифицированного нормативно-правового акта – Кодекса интеллектуальной собственности; 3) урегулирование правовой охраны интеллектуальной собственности на научные открытия путем определения отдельного раздела в Кодексе интеллектуальной собственности; 4) более детальное урегулирование правовой охраны интеллектуальной собственности на результаты научной деятельности путем определения отдельного раздела в Кодексе интеллектуальной собственности; 5) определение в Кодексе интеллектуальной собственности положений, которые будут определять Национальную систему охраны интеллектуальной собственности в Украине; 6) принятие Положения о создании Национального органа интеллектуальной собственности в соответствии с положениями Концепции реформирования государственной системы правовой охраны интеллектуальной собственности в Украине. Также определены пути оптимизации системы субъектов такой административно-правовой охраны и перспективные направления совершенствования взаимодействия между ними.
The author of the dissertation has provided theoretical generalization and a new solution to the scientific problem, which consists in determining the essence and specific features of administrative and legal protection of intellectual property right in the field of scientific activity. The elements of the mechanism of administrative and legal protection of intellectual property right in the field of scientific activity in Ukraine have been characterized, namely: the author has determined the system of subjects, the activity of which is directly or indirectly aimed at implementing and ensuring administrative and legal protection of intellectual property right in the field of scientific activity, has studied the forms and methods of such legal protection, and has clarified the specific features of administrative liability for the violation of intellectual property right in the field of scientific activity. The author has suggested directions for improving administrative legislation that regulates the protection of intellectual property right in the field of scientific activity in Ukraine, has determined measures for optimization of the system of subjects of such administrative and legal protection and perspective directions for improving the interaction between them.
Книги з теми "Відкриття наукові"
1
Луговий, Володимир, Ірина Драч, Ольга Петроє, Віктор Зінченко, Юрій Мєлков, Ігор Жиляєв, Ірина Регейло, Наталія Базелюк та Ольга Петроє. Теоретичні основи підвищення дослідницької спроможності університетів України в контексті імплементації концепції «Відкрита наука». Редактори Володимир Камишин та Володимир Луговий. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2021. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7644-53-7-2021.
Повний текст джерелаАнотація:
У препринті на підставі системного осмислення теоретичних засад підвищення дослідницької спроможності університетів України в контексті імплементації концепції «Відкрита наука» розкриваються провідні тенденції та основні наукові підходи до розв’язання таких проблем, як: загальне й особливе в інтеграції освітньої і дослідницької діяльності університетів в умовах відкритої науки; політика і процедури імплементації концепції «Відкрита наука» в університетах; теоретичні основи підвищення відповідальності дослідницької діяльності університетів; інструментарій відкритої науки як механізм трансформації дослідницької діяльності університетів задля досягнення цілей стійкого розвитку; демократизація наукової діяльності як засіб підвищення дослідницької спроможності університетів України: ціннісні виміри; формування правового та економічного забезпечення дослідницької діяльності закладів вищої освіти; оцінювання дослідницької діяльності та публікаційної активності університетів; розвиток університетської дослідницької інфраструктури. Аналітичні матеріали адресовані представникам університетської спільноти, усієї когорти наукових і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, академічних, наукових організацій та установ, фінансуючих структур, громадськості, а також публічним службовцям різних гілок і рівнів влади, що опікуються науковою і науково-технічною діяльністю та вищою освітою в Україні.
2
Коновал, Олександр Андрійович, П. Д. Голуб, О. В. Овчаров, Тетяна Іванівна Туркот та О. Д. Насонов. З життя творців фізичної науки. Вид. Р. А. Козлов, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3563.
Повний текст джерелаАнотація:
У навчальному посібнику висвітлено основні події життя, наукові відкриття та винаходи видатних учених-фізиків. Посібник містить бібліографічні дані відомих діячів науки, які були опубліковані останнім часом. Достатню увагу звернено на життєдіяльність російських та українських вчених, роль яких у розвитку світової науки ігнорувалася або принижувалася. Посібник може бути корисним студентам фізико-математичних та технічних спеціальностей вищих навчальних закладів, вчителям, викладачам фізики, учням профільних класів та спеціалізованих шкіл, а також всім, хто цікавиться фізичної наукою та історією її розвитку.
3
Барладим, В. М., К. С. Берідзе, А. В. Бруяка, С. В. Горбаченко, В. В. Коваленко, Ю. Г. Носенко, М. В. Мар’єнко, С. О. Семеріков та М. П. Шишкіна. Використання сервісів адаптивних хмаро орієнтованих систем у діяльності вчителя. Педагогічна думка, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4349.
Повний текст джерелаАнотація:
У методичному посібнику наведено теоретичні відомості з основ вико-ристання адаптивних хмаро орієнтованих систем у діяльності вчителя, що охоплюють поняттєвий апарат, критерії добору засобів і ресурсів, проекту-вання структури середовища. Обґрунтовано методичні засади використання сервісів науково-навчальної хмари закладу освіти на базі MS Office 365, сервісів адаптивного управління контентом на базі загальнодоступної хмари (AWS, IBM Box), підтримування процесів створення і використання електронних освітніх ресурсів (WPadV4), використання сервісів відкритої науки в адаптивних хмаро орієнтованих системах, використання хмарного сервісу CoCalc для організації спільної роботи над навчальними проектами та ін. Для педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, студентів і аспірантів закладів педагогічної освіти.
4
Шоста відкрита наукова конференція професорсько-викладацького складу Інституту прикладної математики та фундаментальних наук. Львів: Національний університет "Львівська політехніка", 2007.
Знайти повний текст джерела
5
Бєлєсков, М. М. Сучасний російський спосіб ведення війни: теоретичні основи і практичне наповнення. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено поточний російський спосіб ведення війни, аналіз якого є однією із головних передумов якісного оборонного планування України в умовах збереження російської загрози і диспаритету силових потенціалів на користь РФ. Визначено роль і місце воєнної політики у великій стратегії РФ. Проаналізовано теоретичні основи сучасного російського способу ведення війни, включно з факторами, які впливають на планування і проведення операцій. Визначено основні риси поточної російської доктрини проведення операцій, а також її відображення на окремих видах і родах військ збройних сил РФ на практиці. Розраховано на експертів, науковців і фахівців у галузях оборонного планування і національної безпеки, державних службовців, представників громадських організацій та усіх, хто цікавиться проблемами еволюції форм і методів застосування військ (сил). Аналітичну доповідь підготовлено з використанням відкритих джерел.
Тези доповідей конференцій з теми "Відкриття наукові"
1
Чура, Віра. "МАСОВІ ВІДКРИТІ ДИСТАНЦІЙНІ КУРСИ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ". У НАУКОВИЙ ПРОЦЕС ТА НАУКОВІ ПІДХОДИ: МЕТОДИКА ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/23.10.2020.v2.01.
Повний текст джерела
2
Янішевська, Катерина. "ЩОДО ПРОБЛЕМ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ НАУКОВИХ ВІДКРИТТІВ В УКРАЇНІ". У DIE WICHTIGSTEN VEKTOREN FÜR DIE ENTWICKLUNG DER WISSENSCHAFT IM JAHR 2020. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.01.2020.v2.31.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Відкриття наукові"
1
Дікунова, О. А., та Ю. С. Душко. Відкритий Всесвіт Валерії Семенівни Пікельної (на пошану пам’яті доктора педагогічних наук, професора Криворізького державного педагогічного інституту/університету, керівника наукової школи з теорії та практики управління навчальними закладами). Криворізький державний педагогічний університет, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/252.
Повний текст джерелаАнотація:
Покажчик присвячено Валерії Семенівні Пікельній, доктору педагогічних наук, професору кафедри педагогіки та методики трудового і професійного навчання Криворізького державного педагогічного інституту/університету, авторитетному фахівцю з теорії і методики моделювання управлінської діяльності та керівнику наукової школи з теорії та практики управління навчальними закладами. У покажчику подано бібліографію публікацій В. С. Пікельної. Це – монографії, науково-методичні та навчально-методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових періодичних виданнях. У покажчику представлено матеріали про життєвий шлях та науково-педагогічну і громадську діяльність науковця. Покажчик адресовано фахівцям у галузі професійної освіти, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, студентам, учителям шкіл і всім, хто цікавиться проблемами управлінської діяльності у сфері освіти.
2
Абдула, Андрій Іванович. Відкрите суспільство, критичне мислення та раціональність. Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2488.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається критико-раціоналістична традиція, пов’язана з просвітницькою вірою в розум (науковий, філософський, політичний, загальнолюдський), як така, що має єдине підґрунтя в усіх своїх проявах. Цим підґрунтям постає раціональна критика, соціальним проявом якої є «відкрите» (до критики) суспільство. Стверджується, що методологічні принципи, до яких апелює критико-раціоналістична традиція (критична настанова, плюралізм, егалітаризм, номіналізм, антифундаменталізм та ін.) зберігають значний гносеологічний потенціал, орієнтуючи, у тому числі, й на перспективу соціальних перетворень. Висвітлюються ключові аспекти цієї концепції, у зв’язку з категоріями «розуму», «критики», «критичного мислення». Звертаючись до трьох аспектів критичного мислення: психолого-педагогічного, логіко-методологічного та наукового, робиться висновок, що подібна інтерпретація у цілому відповідає уявленню про «критичний розум» (у тлумаченні К. Поппера). Підкреслюється, що критико-раціоналістична методологія апелює не лише до гуманістичних чи просвітницьких цінностей, але й до універсального способу розвитку – методу спроб і помилок. Аналізуються можливості попперівської концепції як методології соціальних реформ, а також проблемні аспекти методологічних засад критичного раціоналізму та безпосередньо «відкритого суспільства».
3
Соловйов, В. М. Моделювання процесів дослідження складності фінансово-економічних систем в контексті формування та використання їх потенціалу. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1335.
Повний текст джерела
4
Романець, Наталя Радомирівна. Репресивна політика радянської влади в українському селі у 1933–1936 рр. Інститут історії України НАН України, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4169.
Повний текст джерелаАнотація:
Серед розмаїття трагічних сюжетів історії України радянської доби особливе місце займає тема репресій і їх ролі у здійсненні політики суцільної колективізації. Активне дослідження даної проблематики почалося на пост-радянському просторі лише наприкінці 80-х рр. XX ст., завдяки відкриттю секретних фондів архівів. Проте поза увагою істориків фактично залишився так званий «постголодоморний період», до дослідження якого науковці долучилися порівняно недавно, що засвідчують роботи В. Марочка, Ю. Мошкова, І. Зеленіна. Тому у пропонованій статті, автор ставить за мету визначити і проаналізувати основні напрями репресивної політики радянської влади в українському селі у період 1933–1936 рр.
5
Биков, В. Ю., М. І. Жалдак, В. М. Кухаренко, Н. В. Моісеєнко, О. П. Поліщук, С. О. Семеріков, О. М. Спірін та ін., ред. Хмарні технології в освіті. Видавничий відділ КМІ, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/590.
Повний текст джерелаАнотація:
Матеріали семінару висвітлюють питання, пов’язані з тенденціями розвитку хмарних технологій, розробки віртуальних навчальних середовищ, програмним забезпеченням хмарного середовища, безпеки хмарних технологій, соціальними мережами, засобами Web 2.0, хмарними технологіями мобільного навчання, застосуванням хмарних технологій у відкритій освіті, вищих навчальних закладах, початковій школі, професійно-технічній освіті, профорієнтаційній роботі, післядипломній освіті, сертифікації фахівців. Значну увагу приділено хмарним сервісам Google та Microsoft, наведено приклади застосування хмарних засобів навчання фундаментальних дисциплін. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, наукових та педагогічних працівників.
6
Соловйов, Володимир Миколайович. Фізико-математичному факультету – 70 років. Видавничий відділ КДПУ, 2000. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1059.
Повний текст джерелаАнотація:
Фізико-математичний факультет відкрито одночасно із заснуванням Криворізького державного педагогічного інституту у 1930 році. До 1941 року факультет очолював Б.М. Яхнін, у повоєнні роки – С.Я. Красніцький, М.П. Хорошко, І.С. Радченко, Я.С. Комісаров. 15 років, з 1982 по 1997 р. деканом ФМФ була кандидат педагогічних наук, доцент С.В. Уткіна, а з 1997 р. факультет очолив доктор фізико-математичних наук В.М. Соловйов. Найбільш динамічно фізмат розвивається останні 30 років. Якщо до 1970 р. на факультеті працювало лише 5 кандидатів і жодного доктора наук, то з 1970 р. відсоток кандидатів та док- торів наук невпинно зростає. Це пов’язано передусім з виваженою кадровою політикою керівництва вузу, особливо ректора професора П.І. Шевченка, який активно запрошував провідних викладачів інших вузів, створював умови для науково-дослідної діяльності, зміцнював матеріально-технічну базу, направляв у цільові аспірантури найкращих випускників тощо.
7
Братченко, Людмила Євгеніївна, та Олена Олексіївна Комарова. Характеристика структури системи пенсійного забеспечення сучасної України. ORT Publishing Schwieberdinger Str. 59 70435 Stuttgart, Germany, лютий 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3275.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі досліджуються категорії «пенсія», «пенсійне забезпечення», «пенсіонер», «пенсійна система». Розглядається історія пенсії та її зміни із розвитком держав, а також, як при цьому змінювалася й ідеологія пенсії. Досліджуються різні підходи науковців щодо визначення понять «пенсія» і «пенсійне забезпечення» та розглядаються відмінні ознаки пенсійного забезпечення (пенсійне законодавство, що встановлює коло забезпечуваних осіб, які мають право на певні види пенсій; джерела фінансування певних видів пенсій; умови пенсійного забезпечення; розміри видів пенсійного забезпечення; органи управління пенсійного забезпечення). Аналізується пенсійна система, яка є відкритою і постійно перебуває під впливом різних зовнішніх чинників, а саме: політичних, демографічних, макро та мікроекономічних, соціальних, трудових, пенсійних. Розглядаються національні моделі пенсійного забезпечення: за особливостями формування фінансових ресурсів (солідарна та накопичувальна система); за структурною побудовою (державне та недержавне пенсійне забезпечення); за стратегіями (солідарна, накопичувальна та змішана стратегія пенсійного забезпечення). Розглядається сучасна пенсійна система України, яка містить у собі відносини по формуванню, призначенню і виплаті пенсій в трирівневій пенсійній системі. Акцентується увагу на те, що сьогодні в Україні функціонують лише перший і третій рівні. Проте, третій рівень (недержавне пенсійне забезпечення) не є ефективним і не користується довірою громадян України. Автори висловлюють свою думку з приводу того, що є причинами цієї недовіри та, що необхідно зробити для того, аби сприяти розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення, за яких умов українці зможуть масово та добровільно користуватись НПФ, забезпечуючи собі гідні умови життя у періоді набуття статусу пенсіонер України.