Добірка наукової літератури з теми "Відеофільми"

Високі темпи розвитку медичної науки ставлять перед студентом-медиком завдання з пошуку актуальної і надійної інформації для підготовки до занять. Сучасне навчання у вищих навчальних закладах орієнтується на технології, що забезпечують розвиток індивідуальності, без чого прорив у підготовці конкурентоздатного фахівця практично неможливий. Викладачі постійно ведуть пошук шляхів оптимізації діяльності студентів і хочуть бачити в студентах активних розпорядників отриманих знань. Останніми роками, разом із традиційними формами навчання, організація роботи студентів створюється також на основі сучасних інформаційних та навчальних технологій. З метою підвищення знань студентів та покращення процесу підготовки до занять необхідно використовувати найбільш інформативні та легко зрозумілі матеріали навчання, зокрема й відеофільми. Студенти 5 курсу, що навчалися на кафедрі професійних хвороб та клінічної імунології з циклу «Клінічна імунологія та алергологія», загалом 86 студентів, проходили анкетування за темою заняття «Атопічні хвороби», де вони зображували схему імунної відповіді при бронхіальній астмі згідно з імунологічними стадіями, зазначивши клітини-учасники та головні цитокіни, а також патофізіологічні прояви. Потім студентам показували відеофільм «Імунопатогенез бронхіальної астми», створений на базі кафедри, та просили кольоровими ручками доповнити схему. За повноту опису студенти отримували бали, кількість балів визначалася за використанням студентом специфічних слів-маркерів. Згідно з отриманими даними, після перегляду фільму визначалося достовірне підвищення знань студентів з усіх імунологічних фаз бронхіальної астми. Використання навчальних матеріалів, зокрема візуальних, додатково до основного джерела навчання – підручників, може сприяти підвищенню рівня знань студентів з теми, що вивчається.

Швидкий темп розвитку інформaційно-технологічного простору торкнувся всіх сфер людської діяльності та докорінно змінив уявлення про ресурсне зaбезпечення загaльноосвітньої школи, що і спонукало впровaдження в навчальний процес інноваційних технологій. Учитель перестaв бути основним джерелом знaнь для учнів. Сьогодні він активно користується великим обсягом інформації з різних джерел, таких як Інтернет, телебачення, комп’ютерні прогрaми й ігри, відеофільми, різномaнітна нaвчaльна й нaуково-популярнa літературa тощо.Нині в Укрaїні відбувaється модернізація системи освіти, її входження в європейський освітній простір. Сучaсна системa освіти потребує досконaлих інформaційних методів навчання. Майбутній учитель музики повинен володіти універсaльними, фундaментaльними знaннями, щоб ефективно використовувaти засоби сучaсних інформaційно-комунікaційних технологій, створювaти для дітей тaкі умови, які б допомaгали повною мірою розкривaти їх творчий потенціал, нахили, розвивaти здібності, задовольняти їх зaпити і нaвчально-пізнавaльні потреби. У статті висвітлені питання вивчення та обґрунтувaння ефективності комп’ютерних технологій розвитку професійної компетентності мaйбутніх учителів музичного мистецтвa в загaльноосвітній школі, розкриті питання зміст підготовки мaйбутнього вчителя музики в гaлузі інформaційних та комунікaційних технологій. Тенденції інформатизaції музичної освіти висувають нову вимогу до комплексу професійних якостей педaгога – інформaційної компетентності на базі розвиненої інформaційної культури, рівень якої визнaчається теоретичними знaннями, прaктичними навичкaми роботи з інформaційними технологіями, потребою в комунікaції, досвідом творчості та дослідницькими вміннями, пов’язaними з дaними технологіями.

Статтю присвячено визначенню можливостей застосування знань про емоційний штучний інтелект у процесі викладання курсу «Загальна (когнітивна) психологія» для студентів-психологів. Уточнено визначення поняття «емоційний штучний інтелект»: це інтелектуальні системи, які здатні розпізнавати емоції людини та інтерпретувати їх. Запропоновано комплекс навчальних завдань, спрямованих на вивчення емоційного штучного інтелекту майбутніми психологами: збір наукової інформації про феномени штучного інтелекту та емоційного штучного інтелекту, зображень про емоційний штучний інтелект; аналіз художніх відеофільмів про емоційний штучний інтелект; аналіз комп’ютерних ігор на основі емоційного штучного інтелекту. Проаналізовано результати навчальної діяльності студентів-психологів з вивчення проблематики емоційного штучного інтелекту у формі психологічних есе та мультимедійних творчих проєктів. Виділено типові помилки, які були допущені авторами мультимедійних творчих проєктів (велика кількість слайдів, відсутність чіткого плану, перенасиченість текстом, анімацією). Презентовано накопичені цифрові ресурси з художніми відеофільмами та комп’ютерними іграми на основі емоційного штучного інтелекту. Продемонстровано зміну уявлень студентів після активного збору інформації про емоційний штучний інтелект (стосовно параметра рефлексивності). Визначено, що застосування знань про емоційний штучний інтелект у процесі професійної підготовки майбутніх психологів сприяло реалізації їх рефлексивних та творчих можливостей. Відзначено ряд загальних та фахових компетентностей, які формуються у студентів при вивченні проблематики емоційного штучного інтелекту, зокрема це вміння самостійно збирати та критично аналізувати інформацію щодо феноменів інтелекту, штучного інтелекту, емоційного штучного інтелекту; здатність до професійного самовдосконалення засобом усвідомлення власних емоційних здібностей (здатності розпізнавати емоції, здатності розуміти власні емоції, управляти ними, здатності до емпатії).

Бурхливий розвиток нових інформаційних технологій і впровадження їх в усьому світі наклали певний відбиток на розвиток особистості сучасного студента. Важливою складовою інформатизації освітнього процесу є накопичення досвіду використання мультимедійних засобів в навчальному процесі, відображений у роботах Н. І. Белей, Н. П. Дементієвської, Н. В. Морзе, М. І. Жалдака, О. П. Окопелова та ін. [1–4].Комп’ютер сьогодні є помічником викладача та студента, що допомагає моделювати та ілюструвати процеси, явища, об’єкти. Особливо важливим є те, що сучасні комп’ютерні технології в поєднанні з новітніми освітніми технологіями стають ефективними засобами розвитку мислення учнів і вчителів.Всі вище перераховані фактори вимагають від сучасного педагога бути всебічно розвиненим, а також йти «в ногу» з науковим прогресом. Окрім знання дисципліни, методик викладу інформації, педагог повинен володіти знаннями комп’ютерних технологій і вміти впроваджувати їх в навчальному процесі. Це обумовлює актуальність і необхідність використання мультимедійних систем у навчальному процесі.Найефективніший вплив на людину здійснюють ті відомості, які впливають на кілька органів чуття і запам’ятовуються тим краще і міцніше, чим більше каналів було активізовано. Саме цим пояснюється роль мультимедійних презентацій в діяльності сучасного закладу освіти.Поняття мультимедіа об’єднує різноманітні інформаційні об’єкти, такі як текст, графіка, відео, анімація та звук [5], які можуть використовуватися як студентами, так і викладачами при проектуванні власних розробок. При цьому ними застосовуються інструментальні засоби розробки навчальних мультимедіа-матеріалів для формування гіперпосилань між фрагментами змістовних частин, забезпечення інтерактивності та створення багатошарових модульних структур, які включають цифрові фотографії, скановані зображення, фрагменти фільмів і текстів.Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних систем мультимедійні презентації – це один із найбільш функціональних та ефективних комп’ютерних засобів навчання.В літературі не існує загальновизнаної класифікації презентацій.Відповідно до ролі студентів при проектуванні та створенні мультимедійних презентацій їх можна поділити на дві групи. До першої групи слід віднести ті мультимедійні презентації, які розробляються викладачами для подання змісту навчального матеріалу, при роботі з ними студентам надається лише пасивна роль отримувача даних. До другої групи належать інтерактивні мультимедійні презентації, оскільки вони передбачають активну роль студента, який при їх використанні самостійно обирає розділи для навчання в рамках навчальної теми, визначаючи послідовність їх вивчення. Найефективнішими з огляду на розвиток навичок мислення студентів та навичок до самостійної дослідницької діяльності є мультимедійні презентації, які проектуються та розробляються самими студентами при вивченні навчального матеріалу.При плануванні, розробці та створенні студентської мультимедійної презентації особлива увага приділяється формуванню вмінь та навичок добору переконливих фактів для демонстрування думок, ідей, які сприяють розвитку навичок; умінню стисло, чітко, зручно для ефективної інтерпретації подавати результати досліджень за допомогою вдало дібраних діаграм і графіків. Особлива увага приділяється розвитку навичок виступати перед аудиторією, коротко формулювати свою думку, структурувати доповідь, використовувати різні мультимедійні засоби і можливості (зображення, звукозаписи, відеофільми, гіперпосилання на інші веб-сайти або файли) для ілюстрування ідей, гіпотез, висновків.Відзначається високий рівень мотивації студентів до навчання у випадках, коли їм надається можливість за допомогою інформаційних технологій представляти результати певного навчального проекту, що виконувався під керівництвом викладача.Л. Й. Ястребов [5] пропонує класифікувати презентації за ступенем їх «оживлення» різними ефектами. Він виділяє такі групи презентацій:– офіційна презентація – різного роду звіти, доповіді тощо перед серйозною аудиторією, в якій необхідним є строгий дизайн, витриманість, єдиний шаблон оформлення для всіх слайдів, вимагається чітке структурування та розміщення на слайдах всіх тез доповіді;– офіційно-емоційна презентація використовується для двох цілей: передати слухачам деякі офіційні відомості та надихати їх, переконати в чомусь. Наприклад, таку презентацію можна зробити на батьківські збори;– «плакати». В цьому випадку презентація складається тільки з ілюстративного матеріалу. На слайдах – тільки ілюстрації з мінімумом підписів, комп’ютер використовується як звичайний слайд-проектор. Вся робота з пояснення змісту покладається на доповідача;– «подвійна дія» – на слайдах презентації, крім зображень використовується текст, що може або пояснювати вміст слайду, або його «розширювати»;– інтерактивний семінар створюється для проведення семінару в режимі діалогу з аудиторією. Стають допустимими різноманітні анімації, рухомі малюнки, фотографії, що обертаються, об’єкти навігації, і особливо – розгалуження презентації: в залежності від відповідей слухачі, їх реакції на запитання і твердження;– електронний роздатковий матеріал. Матеріал презентації має викладатися вичерпно докладно, оскільки у слухача немає можливості перепитувати доповідача. Додатковий матеріал може міститися у гіперпосиланнях або у спеціальних замітках до слайду. Якщо презентація призначена для самостійної роботи, її інтерфейс, навігація по слайдах, можливості розгалуження повинні бути добре продумані та обґрунтовані;– «інформаційний ролик» має демонструватися самостійно і незалежно від доповідача, причому автоматично повертатися до його початку. Весь показ проходить в автоматичному режимі. Презентація містить матеріали інформаційно-рекламного характеру, наочні матеріали, розраховані на швидке сприйняття. Наприклад, така презентація може використовуватися на виставках. Добре, коли така презентація супроводжується дикторським пояснюючим текстом.Використання мультимедійних презентацій дозволяє подати матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією в алгоритмічному порядку.У різних ситуаціях мультимедійні презентації можуть мати різні дидактичні функціональні призначення: служити опорою (слуховою, зоровою) для подальшого засвоєння студентами знань, ілюстрацією або засобом повторення та узагальнення навчального матеріалу, замінити традиційний посібник-книгу. У будь-якому випадку мультимедійні презентації є основним або додатковим джерелом знань та уявлень.Презентація, як комп’ютерний документ, являє собою послідовність змінюючих один одного слайдів. Демонстрація такого документу може відбуватися на екрані монітору комп’ютера чи на великому екрані за допомогою спеціальних пристроїв – мультимедійного проектора, екрану тощо. Студенти бачать чергування зображень, на кожному з яких можуть бути текст, фотографії, малюнки, діаграми, графіки, відео-фрагменти, і все це може супроводжуватися звуковим оформленням – музикою чи голосовим коментарем викладача.При демонстрації об’єкти можуть відразу відображатися на слайдах, а можуть з’являтися на них поступово, в певний час, визначений викладачем для підсилення наочності викладання матеріалу та акцентування на особливо важливі моменти його змісту. За потреб викладач може порушити визначену заздалегідь послідовність демонстрації слайдів і перейти до будь-якого з них в довільному порядку.Систематичне використання комп’ютера, зокрема мультимедійних презентацій в навчальному процесі, надає можливість:1) підвищити інформативність різних форм навчання;2) стимулювати мотивацію навчання; підвищити наочність навчання;3) реалізувати доступність сприйняття даних за рахунок паралельного подання по кількох каналах;4) тримати увагу аудиторії за рахунок доцільно застосованої анімації та звукових ефектів.Разом з суттєвими перевагами використання в процесі навчання мультимедійних презентацій, є певні обмеження їх застосування: розробка може вимагати значних часових та фінансових затрат; системи мультимедіа являють насичене інформаційне середовище і для того, щоб експлуатувати їх у повному обсязі, потрібний добір значної кількості матеріалів.

Стаття присвячена проблемі формування ІКТ-компетентності у молодших школярів, її складникам та підходам; акцентовано увагу на вмінні володіти сучасними ІКТ-технологіями, на формуванні ІКТ-компетентності учнів початкових класів в умовах реалізації Державного стандарту початкової освіти. Сучасне суспільство характеризується глобальним процесом інформатизації, стрімким переходом на новий етап розвитку – інформаційне суспільство. У зв’язку з цим однією з основних стратегічних цілей розвитку інформаційного суспільства в Україні є забезпечення комп’ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед завдяки створенню системи освіти, орієнтованої на використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні всебічно розвиненої особистості. Еволюція сучасної освіти, інформатизація навчання, масова комп’ютеризація закладів освіти, постійна модернізація комп’ютерної техніки, розвиток комп’ютерних мереж, розширення персональної комп’ютеризації суспільства, збільшення обсягу програмних продуктів, розрахованих на застосування в навчальному процесі, – умови, які створюють нове інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище. Реалізація сучасної освітньої парадигми значною мірою залежить від учителя початкової школи. Наразі учитель перестав бути основним джерелом знань для учнів, які отримують значний обсяг інформації в інформаційно-комунікаційному середовищі, створеному телебаченням, відеофільмами, комп’ютерними програмами й іграми, різноманітною навчальною й науково-популярною літературою тощо. Це вимагає від сучасної вищої професійної освіти підготовки спеціалістів, здатних орієнтуватися у численних змінних потоках інформації, критично ставитися до неї, створювати, обробляти та передавати необхідну інформацію, постійно самовдосконалюватися в особистісному та професійному плані та відповідати вимогам розвитку суспільства. Розв’язанням цієї проблеми є професійна підготовка майбутнього вчителя в інформаційно-комунікаційному педагогічному середовищі.

Анотація. Внаслідок епідеміологічної ситуації навчальні заклади змушені були працювати за дистанційною формою навчання. При цьому підготовка спеціалістів галузі знань «Охорона здоров’я» отримала реальну проблему: як надати студенту можливість оволодіти практичними навичками. Вирішення знайшли у запровадженні компʼютерної платформи Microsoft Teams. Напередодні 6-годинного заняття викладач створює у застосунку зустріч-нараду, до якої за допомогою електронних скриньок запрошує студентів. Зокрема, з курсу оториноларингології заняття розпочиналося із вступної частини, на якій викладач коротко ознайомлював студентів із темою заняття, наголошував на важливих моментах, давав відповіді на запитання. Оскільки програма була одночасно завантажена та встановлена на смартфон, то викладач не був прив’язаний до персонального комп’ютера, а міг з телефону шляхом відеочату проводити огляд пацієнта, демонструвати методи обстеження, а також зміни зі сторони ЛОР-органів, пов’язуючи результати обстеження з діагнозом, пояснювати підходи до лікування. Після кожного обстеження проводилася коротка відеонарада з розбором незрозумілих моментів. Іншим варіантом проведення практичної частини заняття була онлайн-трансляція оперативних втручань, під час якої студенти мали можливість бачити всі етапи оперативного втручання, а також чути коментарі. Крім того, практична частина заняття заповнювалася демонстрацією навчальних відеофільмів. Протягом другої частини заняття проходило традиційне семінарське обговорення, під час якого викладач мав можливість провести із студентами живе двобічне спілкування, розібрати цікаві випадки або питання. Третя частина заняття – контроль у дистанційній формі. На платформу Moodle було завантажено базу тестових занять відповідно до тем практичних занять. Студент міг пройти тестовий контроль у визначений час напередодні заняття або за бажанням уже на занятті. Таким чином, застосунок Microsoft Teams може використовуватися для проведення практичних занять та читання лекцій у дистанційному режимі.

З метою підвищення якості викладання циклу «Акушерство та гінекологія» на кафедрі акушерства та гінекології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» використовуються спеціальні методи мотивації роботи студентів, що значно підвищило ефективність та якісну успішність студентів медичного факультету 4 та 5 курсів навчання. Студенти отримують знання під час перегляду демонстрацій, навчальних відеофільмів, беруть участь в обговореннях, вправах або ролевих іграх, що симулюють конкретні клінічні випадки, та практикуються у використанні отриманих навичок. Після опанування практичних навичок студенти практикуються в їх використанні в симуляційних класах згідно з програмою OSKI, максимально наближених до реальних клінічних умов, під наглядом викладачів, які слідкують за якісним виконанням методик клінічних вмінь. З метою підвищення мотивації студентів до навчання використовуються такі методи, як заохочення спілкування між студентом та викладачем, а також у групі за темою заняття, прояв інтересу до кожного студента зі сторони викладача, відкритість для порад і допомоги, включення студентів до обговорення теми, включаючи в роботу всіх студентів групи, особливо тих, хто відчуває невпевненість. Заняття повинно бути цілеспрямованим і проводитися в доброму темпі, що передбачає існування чіткого плану та хронометражу. В структурі заняття повинні використовуватися ігрові вправи, які модулюють клінічні випадки. Викладач повинен вміти виявляти активних студентів та мотивувати їх виступати в ролі експертів при вирішенні важких ситуацій. Така методика викладання, в якій немає чіткого розділу на вчителя та учня, – метод горизонтальної комунікації, який використовується для роботи з дорослими людьми, при якому заняття виглядає не як стандартний урок, а скоріш як передача знань від досвідченого наставника до учня, дозволяє встановити позитивний емоційний контакт між викладачем та студентами, значно підвищує вмотивованість та результативність навчального процесу. З метою підвищення якості навчання студентів-медиків у вищих навчальних закладах України доцільно використовувати передовий досвід та технології, які базуються на сучасних методах проведення педагогічного процесу. Заохочення та мотивація студентів до навчання повинні базуватися на принципах максимального розкриття творчих можливостей студентів, вмінні спілкуватися в групах, використанні отриманих практичних навичок при симуляції клінічних випадків та роботі на симуляційному обладнанні. Наш досвід підготовки студентів-медиків з дисципліни «Акушерство та гінекологія» показав високий рівень задоволеності й засвоєння навчального матеріалу при використанні методів мотивації та горизонтальної комунікації між викладачами і студентами.