Добірка наукової літератури з теми "Вуглеводні ресурси"

Забезпечення України паливно-енергетичними ресурсами – одне з основних завдань національної економіки. Першим кроком до збільшення енергетичного потенціалу країни є науково обґрунтований прогноз нерозвіданих ресурсів вуглеводнів. Наведено детальну характ

Мета. Оцінка впливу біодобавок на підвищення експлуатаційних властивостей дизельних палив. Результати. При згоранні дизельного палива відпрацьовані гази автомобілів з дизельними двигунами містять оксиди вуглецю, сірки, азоту, сажу, вуглеводні і канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При згорянні палива, що містить домішки сірки, утворюється переважно двоокис сірки. При утриманні зольних елементів (наприклад, металовмісні присадки) частина сірки переходить в сульфати і викидається у вигляді твердих частинок. Діоксид сірки подразнює органи дихання, бере участь в утворенні кислотних дощів, в процесах корозії, руйнує каталітичні нейтралізатори. Отже, посилення норм викидів шкідливих речовин з відпрацьованими газами двигунів внутрішнього згоряння, обмеження емісії діоксиду вуглецю, а також економія енергоносіїв нафтового походження, змушують більшість країн шукати шляхи зниження небезпеки впливу теплових двигунів на навколишнє середовище. Ці проблеми сьогодення призвели до посилення вимог щодо екологічних властивостей продукції нафтопереробної промисловості. За результатами досліджень було встановлено, що комплекс показників якості дизельного палива нафтового походження та зразків естерів ріпакової олії дещо відрізняється від показників нафтового дизельного палива, а ряд показників екологічних властивостей є кращими, ніж показники палива нафтового походження. У результаті встановлено, що при додаванні біокомпонентів до нафтового дизельного палива в кількості 7 % покращуються в першу чергу показники екологічних властивостей: вміст сірки, масова частка ароматичних вуглеводнів, зольність. Також збільшується цетанове число та значно покращується змащувальна здатність, що збільшує ресурс двигуна автомобіля. Окрім того, біодизельне паливо економить витрати на паливо, оскільки є дешевшим за нафтове дизельне паливо. Наукова новизна. Встановлено вплив біодобавок: метилового естеру ріпакової олії (МЕРО) та ізопропілового естеру ріпакової олії (ІПЕРО) на експлуатаційні властивості дизельного палива. Практична значимість. При додавання біокомпонентів до нафтового палива покращились експлуатаційні властивості, зокрема, такі показники, як цетанове число, густина та в’язкість, вміст сірки, зольність, масова частка поліциклічних ароматичних вуглеводнів.

Комбінування білків рослинного і тваринного походження знаходить широке застосування у виробництві м'ясних виробів, оскільки дозволяє розширити сировинні ресурси, а також поліпшити якість продуктів харчування, підвищити їх біологічну цінність і засвоєння. Проведено аналіз поживної та біологічної цінності рослинної і тваринної сировини (яловичини, горохового і амарантового борошна). Поживну цінність сировини визначали за вмістом компонентів, що входять до її складу (білків, жирів, вуглеводів, клітковини, мінеральних речовин). Біологічну цінність визначали за вмістом незамінних амінокислот і амінокислотним скором. У результаті проведених досліджень було визначено, що борошно амаранту білонасінного сорту К-125 відноситься до типової рослинної сировини з високим вмістом вуглеводів і клітковині, пониженим – ліпідів та достатньо високим рівнем білка. Тому його можна використовувати при виробництві геродієтичних м'ясних виробів з підвищеним вмістом баластних речовин, дієтичних продуктів, а також як замінник м'ясної сировини при виробництві посічених м'ясних виробів. Білки амаранту характеризувалися високим вмістом незамінних амінокислот, а за кількістю сірковмісних амінокислот він переважав і горохове борошно, і яловиче м’ясо. Отже продукти переробки амаранту доцільно застосовувати для підвищення біологічної цінності продуктів харчування. Використання білків рослинного походження дозволяє економити м’ясну сировину і виготовляти продукти високої якості.

Завдяки своїм запасам нафти й газу Каспійський басейн перебував у колі геополітичних інтересів понад 30 держав регіону та світу. Не випадково лідери прикаспійських держав розглядають вуглеводневі ресурси Каспію як інструмент благополуччя своїх країн, а також як гарант стабільності й незалежності в регіоні. Водно- час прикаспійські держави (окрім Росії) прагнуть поповнити ряди рівноправних суб’єктів міжнародного права, поклавши край своїй політичній та економічній залежності від Росії у зв’язку з нафтовим фактором. Відомі політичні зміни, що відбулися в 90-х рр. ХХ ст., привели до створення трьох республік (Азербайджану, Грузії та Вірменії), які взяли різні напрями в реалізації зовнішньої політики. Регіон перетворився на арену боротьби великих держав за каспійську нафту та характеризується геополітичним суперництвом. Головними учасниками цієї боротьби стали Росія, США, Туреччина та Іран. Після розпаду СРСР Росія вела боротьбу за відновлення втрачених позицій і спільно з Іраном – за недопущення країн Заходу до нафти Азербайджану. Тим часом США приєдналися до боротьби за використання енергетичних запасів регіону, спрямованої на ослаблення в ньому позиції Росії, ізоляцію Ірану та встановлення за допомогою стратегічного партнера Азербайджану – Туреччи- ни – свого впливу на Південному Кавказі. В одному зі стратегічно важливих регіонів світу почалася боротьба за нафту та геополітичний вплив між великими державами Південного Кавказу, яка поступово переросла в потуж- ну інформаційну війну. Сьогодні США, Росія, Туреччина та Іран відіграють ключову роль в інформаційній війні на Південному Кавказі, хоча кількість її учасників набагато більша. Саме в ході цієї боротьби за ресурси вірмено- азербайджанський конфлікт через Нагірний Карабах опинився в руках протиборчих сторін як інструмент впливу на Азербайджан. Однак у результаті 44-денної війни Азербайджан припинив 30-річну окупацію та створив нову геополітичну ситуацію на Південному Кавказі.

Очікуваний у найближчому майбутньому дефіцит вуглеводнів, зростаючий тиск на екологію та ресурсозабезпечення існування людства – основні тригери трансформації енергетичної галузі відповідно до ухвалених на Саміті ООН Цілей сталого розвитку. Розвиток малої гідроенергетики також повинен відповідати раціональному використанню водного ресурсу, збереженню та можливому відновленню річкової системи, мінімізації антропогенного впливу. Дана стаття спрямована на вирішення актуального питання створення малих гідроелектростанцій, технологічні режими роботи якої відповідають принципам раціонального гідроенергетичного водокористування з врахуванням природоохоронних обмежень на використання води для виробництва електроенергії. Автором приведено переваги використання функції диференційної щільності імовірнісного розподілу витрат стоку річки над традиційно застосовуваною інтегральною функцією розподілу при аналізі гідроенергетичних показників експлуатації малих ГЕС. Проведений аналіз попередніх досліджень диференційної щільності засвідчив відсутність узагальнених результатів з визначення даної функції у вигляді, необхідному для подальших практичних застосувань. Вперше розроблено прямий метод розрахунку функції диференційної щільності імовірнісного трипараметричного гамма-розподілу витрат стоку річки за довільних значень коефіцієнтів варіації та асиметрії на основі застосування інтерполяції кубічними сплайнами в околі полюсів гамма-функції. Матеріали статті містять результати проведеного дослідження у вигляді таблиць значень функції диференційної щільності імовірнісного гамма-розподілу витрат води. Зазначені таблиці рекомендуються до застосовування інженерними та проектними службами при виконанні гідрологічних та гідротехнічних розрахунків в задачах гідроенергетики. Бібл. 18, табл. 3, рис. 3.

Проблема водневої енергетики – найактуальніша в паливно-енергетичній галузі й геології зокрема. Сумарні запаси паливних ресурсів досить великі, до того ж щороку стають відомими нові поклади викопного палива. Перспективним напрямом у розвитку енергетики є використання водню як палива. Водень – висококалорійний газ, який може знайти застосування в багатьох сферах промисловості. Великою перевагою водню є те, що в разі його спалювання утворюється лише пара води. Отже, водень також є екологічно чистим паливом. Сучасні технології відкривають доступ до використання нетрадиційних джерел енергетики, що засвідчує: абсолютного дефіциту енергетичних ресурсів на планеті поки що немає. До важливих стратегічних напрямів геологічної науки належать прогнозно­пошукові системні технології комплексних досліджень, де складовою частиною комплексу методичних рішень уперше в пошуковій практиці використовується водень.Перехід до водневої енергетики перспективний ще й тому, що водень – універсальна енергетична сировина. Потреба в такому паливі дуже актуальна, якщо врахувати, що основне джерело забруднення повітря в містах – продукти неповного згоряння вуглевмісного природного палива. Важливе завдання науки – прогнозування, пошуки та розроблення економічно вигідних способів добування і використання водню. В Україні є водневі дегазаційні структури з великим потенціалом у відкладах протерозою та фанерозою. Комплексний аналіз геологоструктурних, гідролого­гідрогеологічних матеріалів, що виконується впродовж майже 30 років у межах наукових фундаментальних і прикладних досліджень на пошукових об’єктах з метою обґрунтування картування перспективних місць для закладення параметричних і промислових свердловин на питні й термальні води, вуглеводні (ВВ), дегазаційних свердловин у зонах розвитку газодинамічних явищ у шахтних виробках, дав змогу встановити просторово-кількісні характеристики вуглеводневих родовищ та їхніх еманаційних газових індикаторів: Rn, Tn, He, CO₂ та H. І як показала практика, такий підхід уже на попередньому етапі досліджень дає змогу не тільки аргументовано визначити ступінь зосередження перспективних площ нафтогазоносних областей, відбракувати майже непродуктивні ділянки, а й виявити аномальні площі концентрацій одного з головних енергетичних компонентів – водню як відновлюваного енергетичного джерела кругообігу речовини в природі і як детонатора геодинамічних явищ у шахтних виробках, що призводять до катастроф і людських жертв.

Розглянуто характер розподілу промислових скупчень ВВ різного фазового стану і величини запасів за площею й у стратиграфічному розрізі Дніпровсько-Донецької западини. Зміни в співвідношенні скупчень ВВ різного складу спостерігаються більше за площею, ніж за вертикаллю, що обумовлено просторовою диференціацією в розміщенні зон переважного нафто- або газонакопичення.. Дано більш оптимістичну оцінку перспективам пошуків на великих глибинах рідких скупчень ЕВ. Виконано аналіз ефективності геологорозвідувального процесу за піввіковий період, що засновується на порівнянні витрачених обсягів пошуково-розвідувальних робіт і досягнутих результатів. Встановлено тенденції в зміні в часі ефективності геологорозвідувальних робіт залежно від зменшення вуглеводневого потенціалу надр. За результатами комплексного аналізу показників ефективності пошуково-розвідувальних робіт і геолого-еконімічної оцінки ресурсів ВВ визначені найперспективніші для подальшого відтворення запасів райони западини. Розглянуто резерви і шляхи підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт. Одним з основних таких шляхів є впровадження в практику обов’язкової геолого-економічної оцінки ресурсів ВВ різномасштабних нафтогазових об'єктів.
Рассмотрены особенности размещения промышленных скоплений УВ различного фазового состояния и крупности по площади и в стратиграфическом разрезе Днепровско-Донецкой впадины. Установлено, что изменения в соотношении залежей нефти и газа происходят больше по площади, нежели по вертикали. Судя по довольно близким геологическим и температурным условиям пребывания в разрезе осадочного чехла в различных частях впадины скоплений УВ, на различии в их составе сказалась пространственная дифференциация в размещении зон преимущественного нефте- или газонакопления. Природу такого разнообразного характера нефтегазонакопления в изученной бурением части разреза следуют, вероятно, связывать не только с процессами, происходящими в осадочном чехле, но и в более глубоких слоях литосферы. Дана более оптимистичная оценка перспективам поисков на больших глубинах скоплений жидких УВ Выполнен анализ эффективности геологоразведочного процесса за полувековой период, основывающийся на сравнении затраченных объемов поисково-разведочных работ и достигнутых результатов. Установлены тенденции в изменении во времени эффективности геологоразведочных работ: с уменьшением углеводородного потенциала недр на приращение единицы запасов приходится затрачивать все большие объемы бурения, происходит уменьшение средних запасов открываемых месторождений, в разведку вовлекаются все более глубокие горизонты, возрастает количество скоплений УВ, связанных с неантиклинальными ловушками. На основе геолого-экономической оценки прогнозных и перспективных ресурсов УВ произведено ранжирование нефтегазоносных и перспективных районов ДДВ по приоритетности подготовки запасов нефти и газа. По результатам порайонного комплексного анализа показателей эффективности поисково-разведочных работ и геолого-экономической оценки ресурсов УВ наиболее перспективными для дальнейшего воспроизводства запасов являются Глинско-Солоховский, Талалаевско-Рыбальский районы, район Северного борта впадины, Рябухинско-Северо-Г олубовский, Руденковско-Пролетарский нефтегазоносные районы. Наибольший интерес для поисков крупных месторождений представляют продуктивные комплексы нижнего карбона на больших глубинах в центральной приосевой и северной прибортовой частях Днепровского грабена. Степень использования начальных потенциальных ресурсов нефти и газа в интервале глубин 5000-7000 м не превышает 14 %, в то время как нереализованная их часть составляет половину всех оставшихся ресурсов региона. Произведено сопоставление показателей эффективности поисково-разведочных работ на глубинах до и более 5000 м. На основе нефтегазогеологического районирования впадины составлены карты результатов и эффективности поисково-разведочных работ, которые могут способствовать планированию дальнейших исследований. Рассмотрены резервы и пути повышения эффективности геологоразведочных работ. Одним из основных таких путей является внедрение в практику обязательной геолого-экономической оценки ресурсов УВ разномасштабных нефтегазовых объектов. Результаты такой оценки должны быть основой для государственных органов по использованию недр при разработке программ воспроизводства минерально-сырьевой базы и оформлении лицензий на право освоения ресурсов. Порайонное и зональное ранжирование нефтегазовых объектов по рентабельности освоения ресурсов способствует выбору наиболее перспективных направлений геологоразведочных работ, а предварительная геолого-экономическая оценка локальных объектов позволяет наметить очередность их ввода в поисковое бурение.
The character of disposing the industrial accumulations of hydrocarbons (HC) of different phase state and size on a plane and in stratigraphie section of Dneprovsko-Donetsk depression (DDE)) has been considered in the given article. The changes in the relationship of the oil deposits take place rather in a plane than in a vertical line; such state of affairs is caused by the space distribution in disposing the fields of the primary oil- and gas accumulation. A more optimistic evaluation to the prospects of searching liquid accumulations of HC at large depths has been given. The analysis of efficiency of the geological exploration process for half a century period has been done; this analysis is based on the comparision of the expended amounts of exploration works and the results attained. Tendency of changing the efficiency of geological exploration works within the time depending on decreasing the HC potential of the depths have been determined. Proceeding from the results of the comprehensive analysis of the figures of exploration efficiency and from geological-economic evaluation of HC resources, the regions of the depression which are considered to be more promising for future reproductio n of the resources have been defined. The reserves and the ways of increasing the efficiency of geological exploration works have been considered. One of such main ways is introducing in practice an obligatory geological-economic evaluation of HC resources of different-sized oil and gas objects.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей геологічної будови приштокових зон та перспектив їх нафтогазоносності у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини, із родовищ якої ведеться основний видобуток газу в Україні. Дослідженнями встановлено, що товщини відкладів нижньої юри та байоського ярусу середньої юри збільшуються над соляними штоками та певні їх значення співпадають із контурами соляних штоків на рівні пермі та карбону. Співвідношення чисельних значень товщини цих відкладів над контуром соляних штоків і за їх межами на тектонічно неактивних ділянках однакове і збільшується приблизно у півтора раза. Відмічена чітка закономірність збільшення коефіцієнта діаметра свердловин з наближенням до соляних штоків. Статистичний аналіз значень цього коефіцієнта дозволив виділити в приштокових зонах підзони з різним відносним рівнем тектонічної деформованості порід, яка виникла під дією тектонічного впливу процесу розвитку соляних штоків. Виявлено, що найбільш перспективними для утворення покладів вуглеводнів є перша підзона приштокових блоків крутопоставлених шарів деформованих гірських порід (задири), що утворилися при прориві осадових порід соляними штоками. Запропонована черговість введення приштокових зон у пошуково-розвідувальне буріння та оцінка прогнозних ресурсів вуглеводнів у перспективних приштокових блоках. Розробки здобувана спрямовані на вирішення нагальної проблеми України - нарощування ресурсної бази вуглеводнів.
иссертация посвящена исследованию особенностей геологического строения приштоковых зон соляных штоков и перспектив их нефтегазоносности в юго-восточной части Днепровско-Донецкой впадины, из месторождений которой ведется основная добыча газа в Украине. Исследованиями установлено, что толщины отложений нижней юры и байоского яруса средней юры возрастают над приштоковыми зонами и соляными штоками и конкретные значения толщины этих отложений совпадают с контурами соляных штоков на уровне перми и карбона. Отношение толщины этих отложений над контуром соляного штока и на тектонически неактивных участках вне границ влияния соляных штоков одинаковое и увеличивается в среднем в полтора раза. Отмечена четкая закономерность (коэффициент корреляции более 0,8) увеличения коэффициента диаметра скважин с приближением к штокам. Статистический анализ значений этого коэффициента позволил провести распределение приштоковых зон на подзоны с разным относительным уровнем деформированости пород, которая возникла под действием тектонического влияния процесса развития штоков в юго-восточной части Днепровско-Донецкой впадины. Установлено, что наиболее перспективными для формирования залежей углеводородов являются приштоковые блоки крутопоставленых деформированных горных пород (задиры) - первая подзона, которая образовались при прорыве осадочных пород соляными штоками. Высокая перспективность обуславливается наличием большого количества тектонических трещин, которые увеличивают проницаемость и в следствии дебиты газа в скважинах и запасы углеводородов, также экранирование коллекторов солью соляных штоков и козырьков приводит к надежному запечатыванию залежей, наличие тектонических нарушений способствует миграции флюидов из нефтегазоматеринских толщ, а большие углы падения пластов (более 45°) создает структурные условия для образования залежей. Увеличивает перспективность этой зоны наличие делювиальных шлейфов. Предложена очередность введения приштоковых блоков в поисково-разведочное бурение и оценены прогнозные ресурсы углеводородов в перспективных приштоковых зонах, оценка которых проведена по аналогии с открытыми и разведанными месторождениями возле соляных штоков в юго-восточной части Днепровско-Донецкой впадины. Разработки соискателя направлены на решение неотложной проблемы Украины - наращивание ресурсной базы углеводородов.
A dissertation was devoted to research of features of geological structure of near-domes zones and prospects of them oil and gas bearing in south-east part of Dniepr-Donetsk depression from the deposits which of the inherent mine of gas in Ukraine is conducted. It is set by researches, that thickness of deposits of lower Jurassic and Bajocian of middle Jurassic rise above salt domes and defined their thickness coincide with the contours of salt domes at the level of Permian and Carboniferous. Relation of thickness of these deposits between the values above the contour of salt domes and values of thickness on tectonic nonactive areas out of scopes of influencing of salt domes identical and it is increased on the average in one and a half. It is marked clear conformity to the law of increase of coefficient of diameter of well bores with approaching to salt domes. The statistical analysis of values of this allowed a coefficient to conduct distributing of near-domes zones on parts with a different relative level of tectonic deformity of rocks, which arose up under action of the tectonic influencing of process of development of salt domes. It is exposed, that most perspective for formation of deposits of hydrocarbons there are the near-domes zones blocks of high comers layers of the deformed rocks -first part near-domes zone, which appeared at the breach of rocks by salt domes. Offered order of introduction of near-domes zones to the conducting prospect drilling and estimation prognosis resources of hydrocarbons in perspective neardomes zones. Developments of bread-collectors were dericted on the decision of urgent problem of Ukraine - increase of resource base of hydrocarbons.