Добірка наукової літератури з теми "Втрата теплоти"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Втрата теплоти".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Втрата теплоти"
1
Kravets, I. P. "Дослідження процесу пропарювання букових заготовок і пиломатеріалів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 98–101. http://dx.doi.org/10.15421/40290620.
Повний текст джерелаАнотація:
Зменшити втрати деревини від грибкових пошкоджень під час зберігання і транспортування можна завдяки проведенню теплової стерилізації. Теплову обробку деревини використовують у багатьох деревообробних процесах: виробництво лущеного і струганого шпону, у лісопильному виробництві, процесах гнуття та пресування. Одним із видів теплової обробки деревини є пропарювання. Відсутність процесу пропарювання букових пиломатеріалів після лісопилення є причиною значних втрат деревини від розтріскування, враження грибами та комахами. У виробничих умовах, під час пропарювання, не враховують багато чинників: особливостей будови деревини бука, її густини, теплових та механічних властивостей. Все це призводить до зайвих втрат матеріалу, теплової енергії та якісних показників букових пиломатеріалів. Тому дуже важливо досліджувати режими та технології пропарювання букових пиломатеріалів із збереженням їх фізико-механічних властивостей. Дослідження проведено з використанням пропарювального ковпака виробничого зразка. Здійснено експериментальні дослідження пропарювання букових заготовок та пиломатеріалів, яке охоплює початковий прогрів, сам процес пропарювання та охолодження. Внаслідок проведення експериментальних досліджень вибрано оптимальні режими пропарювання, які зберігають якісні фізико-механічні показники, такі як: запобігання втратам деревини під час зберігання і транспортування, вирівнювання забарвлення або надання деревині потрібного кольору, покращення міцності та пластичності, прискорення подальшого сушіння.
2
Бошкова, І. Л., Н. В. Волгушева, І. І. Мукмінов, О. С. Бондаренко та О. А. Паскаль. "Вивчення перспектив застосування цеолітів для теплових акумуляторів". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (15 жовтня 2021): 196–205. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2171.
Повний текст джерелаАнотація:
В дослідженні аналізується ефективність застосування цеолітів для акумулювання теплоти. Зазначається, що принцип роботи теплових акумуляторів на цеолітах ґрунтується на виділенні теплоти адсорбції при зволоженні цеолітів у процесі безпосереднього контакту з водою або з вологим повітрям. Коли вода адсорбується, цеоліт виділяє тепло адсорбції. Для видалення та використання тепла, накопиченого у шарі цеоліту в процесі адсорбції (термічне розвантаження), через ємність пропускають холодне та вологе повітря. Це дозволяє цеолітам адсорбувати воду з повітря, осушити його та нагріти. У процесі десорбції шар цеоліту продувається гарячим сухим повітрям, з шару цеоліту повітря виходить охолодженим і вологим. Визначено, що адсорбційні теплоакумулюючі системи все ще знаходяться на ранніх стадіях розробки та не повністю комерціалізовані, однак деякі конкретні системи для побутових потреб уже вийшли на ринок. Технологія, що ґрунтується на використанні цеолітів, дозволяє зберігати тепло без втрат у мінімальних обсягах протягом тривалих періодів часу. Поглинаючі накопичувачі з нанопористих матеріалів, таких як цеоліти, можуть успішно застосовуватися як теплові акумулятори в промисловості. Цеоліти зустрічаються в природі та отримані штучно. Для підготовки їх до роботи, а також для регенерації цеолітів як штучного, так і природного походження необхідна стадія сушіння. Встановлено, що при мікрохвильовому сушінні сорбційна ємність цеолітів значно збільшується внаслідок того, що застосування мікрохвиль призводить до отримання дрібніших зерен. Як правило, це сприяє зростанню пористості та покращенню механічних властивостей. Ефективність мікрохвильового нагріву залежить від хімічного складу цеоліту та його діелектричних властивостей. Для розрахунку температурного поля у шарі цеоліту при мікрохвильовому сушінні визначено аналітичну залежність. Швидкість сушіння при проведенні розрахунків визначається даними експериментів відповідно до типу цеоліту
3
Sytnyk, S. A., та I. V. Rula. "Термічний аналіз деревини та кори робінії несправжньоакації в деревостанах Північного степу України". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 125–28. http://dx.doi.org/10.15421/40280625.
Повний текст джерелаАнотація:
За допомогою методів термогравіметрії – термогравіметричної кривої (ТГ), диференціальної термогравіметричної кривої (ДТГ), або кривої інтенсивності зміни маси досліджуваного зразка, досліджено термічну деструкцію деревини і кори головної лісотвірної породи штучних лісових насаджень Північного Степу України – робінії несправжньоакації (Robinia pseudoacacia L.). Термічний аналіз зразків деревини і кори здійснено в окиснювальній (повітря) атмосфері. Встановлено стадії термічного розкладання деревинної речовини і кори в умовах програмованого нагріву до 600 оС зі швидкістю 10 оС/хв (ТГ/ДТГ/ДТА), їх температурні інтервали, втрату маси, інтенсивність втрати маси та теплові ефекти. На основі аналізу величин енергії активації на окремих стадіях термічного розкладання, залежності енергії активації від ступеня конверсії деревини і кори, а також із порівняння втрати маси на відповідних стадіях термодеструкції, теплових ефектів, залишкової маси і інших параметрів ТГ/ДТГ, охарактеризовано деревину і кору робінії. Деревина робінії характеризується значнішою термостабільністю, ніж кора. Запропоновано математичні моделі для оцінювання залежності втрати маси від температури деструкції складників надземної фітомаси (кори, деревини) досліджуваного деревного виду.
4
Гратій, Т. І., та О. С. Тітлов. "Розробка апаратів для первинної термічної обробки і холодильного зберігання харчових продуктів". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (15 жовтня 2021): 126–37. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2163.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено експериментальні дослідження комбінованих холодильних агрегатів абсорбційного типу (АХА) з додатковою нагрівальною камерою (ДНК), яка забезпечує теплову та холодильну обробку харчових продуктів у побуті. Для забезпечення теплового зв'язку між теплорозсіювальними елементами АХА (дефлегматором) використовується двофазний випарний термосифон (ДФТС). Показано, що теплова потужність, яка відводиться у процесі проведення випробувань АХА з ДФТС, закріпленого на підйомній магістралі дефлегматора, не перевищувала 7 Вт, а в середньому становила 4...5 Вт; величини теплового потоку, що відводиться з дефлегматора АХА за допомогою ДФТС, достатньо тільки для підтримки в ДНК температури на рівні 50 °С; для підтримки у ДНК рівня температур 70 °С і 100 °С потрібні додаткові енерговитрати; величина додаткових енерговитрат для 70 °С становить 3,5 Вт, а для 100 °С – 8,7 Вт, при цьому добові енерговитрати холодильника зростуть відповідно на 4,9% і 12,3%; за повного використання теплоти дефлегмації для обігріву ДНК можливе гарантоване забезпечення її теплових режимів у діапазоні температур 50...100 °С; у разі використання у якості робочого середовища ДНК повітря виникають проблеми при теплопередаванні від конденсатора ДФТС до внутрішнього об'єму камери – у цьому випадку необхідно підтримувати перепад температур між нагрівальною панеллю і повітрям в ДНК близько 25...35 °С а величина панелі повинна становити не менше 0,200×0,285 м; у разі використання води у якості робочого середовища ДНК доцільно використовувати нагрівальні панелі заввишки 0,2 м, шириною 0,02...0,03 м, а для інтенсифікації процесів теплопередавання при нагріванні води нагрівальну панель необхідно розташовувати в нижній частині ДНК; у разі використання повітря в ДНК його охолодження через втрату тепла до навколишнього повітря йде в 32 рази швидше, ніж при використанні води при початковій температурі 50 °С і в 11 раз швидше при початковій температурі 70 °С
5
Fialko, N. M., A. I. Stepanova, R. O. Navrodskaya та G. O. Sbrodova. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЛАСТИНЧАТИХ ТЕПЛОУТИЛІЗАТОРІВ ТЕПЛОУТИЛІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 115–19. http://dx.doi.org/10.15421/40280221.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено методику розрахунку втрат ексергетичної потужності у процесах теплопровідності під час передачі теплоти через поперечний переріз пластини газоповітряного пластинчастого теплоутилізатора за граничних умов третього роду. Методику засновано на комплексному підході, що поєднує ексергетичні методи з методами термодинаміки незворотних процесів. Математична модель досліджуваних процесів включає рівняння ексергії, рівняння балансу ексергії та ентропії, рівняння нерозривності трифазної термодинамічної системи при зміні концентрації однієї з фаз, рівняння руху фаз, рівняння енергій, рівняння балансу ентальпій, рівняння Гіббса і рівняння теплопровідності за граничних умов третього роду. Для отримання формул для розрахунку втрат ексергетичної потужності використано локальне диференціальне рівняння балансу ексергії. У цьому рівнянні одна зі складових визначає втрати ексергетичної потужності, зумовлені незворотністю процесів і пов'язані з теплопровідністю, в'язкістю фаз, міжфазним теплообміном і тертям між фазами. На підставі цього рівняння і рішення рівняння теплопровідності за граничних умов третього роду для необмеженої пластини, якою моделювалася пластина газоповітряного пластинчастого теплоутилізатора, отримано формули для розрахунку втрат ексергетичної потужності. Виконано розрахунки загальних втрат ексергетичної потужності в газоповітряному пластинчастому теплоутилізаторі за різних режимів роботи котла і втрат ексергетичної потужності у процесах теплопровідності. Встановлено, що втрати ексергетичної потужності у процесах теплопровідності в газоповітряному пластинчатому теплоутилізаторі становлять 8,6-11,6 % від загальних втрат ексергетичної потужності і залежать від режиму роботи котла.
6
Fialko, N., A. Stepanova, R. Navrodska, and S. Shevchuk. "Localization of exergy losses in the exhaust gases heat-recovery exchanger of gas-fired heat plants." Energy and automation, no. 3(49) (June 11, 2020): 5–17. http://dx.doi.org/10.31548/energiya2020.03.005.
Повний текст джерелаАнотація:
The problem of increasing the thermodynamic efficiency of power plants can be solved only by using a complex approach using methods based on modern methods of exergy analysis in combination with methods of heat transfer theory, theory of linear systems, structural-variant methods, multi-level optimization methods, etc. The analysis of the possibility of applying the discrete-modular principle and the corresponding complex method for analyzing the efficiency of the exhaust gases heat-recovery exchanger of a cogeneration unit heat engine is performed in the paper. The aim of the work is to analyze the localization of exergy losses, their differentiation, and the establishment of the relative contribution of various types of losses to the general exergy losses in the exhaust gases heat-recovery exchanger of a cogeneration unit heat engine. The structural features of the heat-recovery exchanger and the exergy properties that reflect the essence of exergy methods: universality and additivity, made it possible to use the discrete-modular principle and a complex method based on exergy-dissipative functions for efficiency analysis. The advantage of this method is the ability to analyze the localization of exergy losses in separate modules of the heat-recovery exchanger and to differentiate the exergy losses associated with nonequilibrium heat transfer between the heat-transfer agents and the wall, heat conduction and the movement of heat-transfer agents. Using the chosen complex method, the analysis of the localization of exergy losses in the heat-recovery exchanger was carried out and the exergy-dissipative functions of each of the eight modules of the heat-recovery exchanger were calculated. Differentiation of exergy losses was carried out and the relative contribution of exergy losses associated with the processes of heat transfer from flue gases to the wall, from wall to water, in heat conduction processes, as well as exergy losses associated with the movement of heat-transfer agents, in the general exergy losses was analyzed. To determine the exergy losses due to nonequilibrium heat transfer between the heat-transfer agents and the motion of the heat-transfer agents, the differential exergy equations, the equations for the heat flow densities between the heat-transfer agents and the wall, the equation for the heat flow density due to heat conduction through the wall and the equations of motion are used. It has been established that the localization of maximum exergy losses in all modules of the heat-recovery exchanger is associated with losses due to heat transfer from flue gases to the wall.
7
Терещук, М. Б., C. В. Клюс, Н. М. Цивенкова та В. В. Чуба. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ КОНВЕРСІЇ БІОСИРОВИНИ В ЗАКРИТІЙ КАМЕРІ ФЕРМЕНТАЦІЇ". Vidnovluvana energetika, № 1(64) (30 березня 2021): 87–97. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).87-97.
Повний текст джерелаАнотація:
Зброджування біосировини в закритих камерах ферментації є одним з перспективних методів виробництва компостів, що інтенсивно розвивається. Однак, одним з невирішених питань процесу зброджування субстратів на основі біосировини в закритих камерах є низька ефективність, пов’язана із втратами енергії. З метою дослідження енергетичних параметрів процесу зброджування біосировини розроблено та представлено конструкцію камери ферментації закритого типу. Встановлено, що саме температурний режим на кожній з фаз зброджування субстрату є вагомим чинником впливу на ефективність усього процесу виробництва компосту. Експериментально визначено, що оптимальними температурами на кожній з фаз зброджування є: фаза розігрівання субстрату – до 20 °С; мезофільна фаза – від 20 до 42 °С; термофільна фаза – від 42 до 65 °С; фаза дозрівання – від 65 °С до температури навколишнього середовища. Забезпечення вказаного температурного режиму на кожній з фаз зброджування дозволяє зробити процес компостування керованим та отримувати компости високої якості відповідно до біотехнологічних норм. Експериментально досліджено, що найбільше енергії втрачається через конвекцію на термофільній фазі компостування. Найвищі значення коефіцієнту конвекційного теплообміну становили 1,6…1,7 Вт/(м2·°С) при температурі процесу рівній 61…62 °С і мали місце на 108…132-й годинах тривання процесу компостування. При цьому на 132-й годині тривання процесу значення коефіцієнта тепловиділення становило 8,5 Вт на кілограм органічної речовини субстрату, а сумарна кількість теплоти, виділена з кілограму органічної речовини субстрату, досягала 2 МДж/кг. Хоча під час термофільної фази компостування біосировини внутрішня енергія субстрату різко зростала, на забезпечення енергетичних потреб процесу витрачалося лише 5 % цієї енергії. Аналіз параметрів процесу свідчить, що близько 95 % від виробленої в процесі компостування теплоти втрачається через конвекцію, теплове випромінювання та під час аерації субстрату повітрям. Ці втрати можна зменшити, розробивши відповідні термопідтримуючі засоби – теплоізоляційне покриття зовнішніх поверхонь камер, використання нагрівачів. Бібл. 14, рис. 5.
8
Тітлов, О. С., І. Л. Бошкова, В. М. Дорошенко, В. М. Світлицький, Т. А. Сагала та О. А. Морозов. "Аналіз енергетичних перспектив охолодження природного газу в магістральних газопроводах за допомогою абсорбційних холодильних машин". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (15 жовтня 2021): 147–57. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2165.
Повний текст джерелаАнотація:
Для транспортування природного газу магістральними трубопроводами на компресорних станціях (КС) встановлені газоперекачувальні агрегати (ГПА), енергоносієм для яких, в більшості випадків, є природний газ, що транспортується. На привід ГПА витрачається (спалюється) 0,5...1,5 % від обсягу газу, що транспортується. Для поточної економічної ситуації на ринку газу України добове зниження експлуатаційних витрат у типових магістральних газопроводах при зниженні температури газу перед стисненням у ГПА на 20 К становить від 1800 до 3360 $. Одним з перспективних напрямків зниження експлуатаційних втрат у магістральних газопроводах є попереднє охолодження компримованого газу за допомогою тепловикористальних абсорбційних холодильних машин (АХМ), які утилізують скидне тепло відпрацьованих продуктів згоряння газоперекачувальних агрегатів. Відповідно до розробленого алгоритму було виконано розрахунок нагнітача для різних температур природного газу перед компримуванням. Показано, що використання типового магістрального газопроводу штучного охолодження потоку газу перед всмоктуванням дасть економію витрати паливного газу 79 кг/год. Виконано термодинамічний розрахунок циклів АХМ різного типу. Показано, що незважаючи на більш високий тепловий коефіцієнт у бромістолітієвих АХМ (0,808), слід вибрати водоаміачні АХМ з тепловим коефіцієнтом 0,477, тому що тільки водоаміачні АХМ можуть забезпечити прийнятний рівень температур охолодження (258 К) природного газу перед компримуванням, на відміну від бромістолітієвих АХМ з температурою охолодження не вище 280 К. Виконано конструкторський (тепловий) розрахунок теплообмінника-охолоджувача (ТОО) природного газу перед стисненням у нагнітачі. Проведено розрахунок конструкції теплообмінника з коаксіальним розташуванням ребер з боку газового потоку. Матеріал ребер – алюміній
9
Huber, Yu M., Zh Ya Humeniuk та I. V. Petryshak. "Експериментальні дослідження тепловтрат через огородження сушильної камери". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 11 (27 грудня 2018): 85–90. http://dx.doi.org/10.15421/40281116.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено методику та результати дослідження кількості тепла, що втрачається через огородження сушильної камери за допомогою тепловізійного обстеження в умовах виробництва способом отримання термограми – зображення об'єкта в інфрачервоному спектрі, що показує картину розподілу температурних полів. Для визначення найбільших втрат тепла в сушильній камері застосовано тепловізор марки Fluke TI10. За наведеними тепловими знімками можна зробити висновки, що найбільші втрати тепла в основі сушильної камери – через фундамент. Також значні втрати є за периметром воріт для завантаження матеріалу та ревізійних дверей. Незначні втрати спостережено на бокових огородженнях. За результатами аналізу теплознімків найкритичнішими місцями виявлено периметр самих воріт та дверей, що пояснено властивостями використовуваних матеріалів та їх конструкцією: в місцях прилягання до стін сушильної камери всі елементи виготовлені з металу, який є добрим провідником тепла і поганим теплозберігаючим матеріалом. Сама конструкція не допускає можливості застосування менш надійних енергозберігаючих матеріалів. Для теплоізоляції застосовують алюмінієві касети з теплоізолювальним наповнювачем – імпрегнованою мінеральною ватою. Для зменшення втрат тепла можливим є збільшення теплоізолювального шару та уникнення в такий спосіб теплових містків у конструкції камери. Для порівняння проведено розрахунки для теплоізолювального шару товщиною 100 і 150 мм. За результатами досліджень найбільшу економію від збільшення товщини теплоізоляційного шару спостережено в холодні пори року: від 1979 до 2282 кВт-год за один цикл процесу сушіння. Втрати теплової енергії залежать від середньої температури в камері. На останніх етапах процесу сушіння, де температура найвища, спостережено найбільший ефект від збільшення теплоізоляційного шару – від 1,92 до 3,12 кВт на годину. Зменшення втрат тепла через огородження із збільшенням товщини теплоізоляційного шару від 100 до 150 мм становить 32 %.
10
Kuzyk, M. P., та M. F. Zayats. "Пасивна система сонячного теплопостачання". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 111–14. http://dx.doi.org/10.15421/40290522.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено розрахунковим способом пасивне сонячне теплопостачання енергоощадного будинку в Чернівцях з розташованою в ньому стіною Тромбе-Мішеля, південна поверхня якої площею 8×2,7 м2 нахилена до площини горизонту під кутом 67 о і відділена від навколишнього середовища подвійним склінням. Будівля є одноповерховим двокімнатним приміщенням з опалювальною площею 50 м2 і опалювальним об'ємом 150 м3. У підвалі будинку розташовано тепловий щебеневий акумулятор, який здатний зберігати до 2 ГДж теплоти за температури 75 оС. Влітку для зарядки акумулятора прогріте в проміжку між стіною Тромбе-Мішеля та склінням повітря відбирається вентилятором, продувається через акумулятор тепла, нагріваючи цим самим його теплоакумулятивну насадку. У жовтні-листопаді забране вентилятором з кімнати повітря проходить через акумулятор і нагріте повертається у приміщення. Встановлено сезонну залежність сумарного добового приходу тепла з урахуванням радіаційних втрат і використанням закумульованого тепла. Наведено розрахунок ефективності пасивної системи сонячного опалення розглянутої будівлі у Чернівцях за вказаних її об'єму, розміру стіни Тромбе-Мішеля і ємності теплового акумулятора, визначено коефіцієнти заміщення, з яких видно, що ступінь підтримки теплопостачання в осінні та весняні місяці може становити, залежно від значень теплового навантаження γ (Вт/(м3∙град)), від 25 до 100 %.
Дисертації з теми "Втрата теплоти"
1
Петров, Д. В., та Валерій Євгенович Ведь. "Модернізація скловарної печі на ДП "ІПЗ" та детальна розробка лінії автоматизації". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/28312.
Повний текст джерела
2
Саяний, О. С. "Принципи проектування пасивних будинків". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14033.
Повний текст джерела
3
Рибальченко, І. А. "Аспекти підвищення енергоефективності функціонування системи централізованого теплопостачання споживачів, приєднаних до КППВ ПАТ "СНВО"". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75762.
Повний текст джерелаАнотація:
Пояснювальна записка містить 75 сторінок, 11 рисунків, 6 таблиць, 26 літературних джерел, 4 додатки.
Об'єкт дослідження: системи централізованого теплопостачання споживачів, приєднаних до КППВ «АТ Сумське НВО».
Метою роботи є підвищення функціонування системи централізованого теплопостачання споживачів.
4
Зіменко, Сергій Вікторович. "Моделювання теплових втрат через огороджувальні конструкції складної форми". Master's thesis, Київ, 2018. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/24683.
Повний текст джерелаАнотація:
Обсяг магістерської роботи 113 – аркушів, кількість рисунків – 51, таблиць – 48, додатків – 2.
Мета магістерської дисертації – оцінка теплозахисних властивостей огороджувальних конструкцій житлових будівель з урахуванням теплопровідних включень.
Під час виконання магістерської дисертації було розглянуто наявні програмні та приладові інструменти, методики оцінки на прикладі об’єкту житлового фонду, підходи до зниження рівня теплопередачі огороджувальних конструкцій, економічний ефект від впровадження енергоефективних проектів з врахуванням результатів моделювання та його вплив на загальний енергетичний баланс будівлі. На основі розділу аналізу програмного забезпечення складено передумови та визначено потребу у впровадженні стартап проекту, для якого визначено потенційну стратегію виходу на ринок.
Результати даної дисертації активно впроваджувалися у практичний процес енергетичного обстеження та можуть бути використані у сферах інжинірингу та проектування.The volume master's thesis equals 113 pages, quantity of figures – 51, tables – 48, applications – 2. The purpose of the master's dissertation is the assessment of the heat-protective properties of the enclosing structures of residential buildings of non-standard constructions. During the implementation of the master's thesis, existing software and instrumental tools, valuation techniques on an example of a housing stock, approaches to reducing the level of heat transfer of fencing structures, the economic effect of implementing energy efficient projects taking into account the results of modeling and their impact on the overall energy balance of the building were considered. Based on the software analysis section, the preconditions have been created and the need for implementation of the project startup has been determined, for which a potential market entry strategy has been identified. The results of this dissertation have been actively implemented in the practical process of energy survey and can be used in the fields of engineering and design.
5
Власюк, Максим Юрійович. "Моделювання та дослідження синхронних двигунів на постійних магнітах". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9429.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота присвячена підвищенню ефективності синхронних двигунів на постійних магнітах шляхом мінімізації теплових втрат. Розглядаються проблема теплового аналізу електричних машин, яка представляє значний науковий та практичний інтерес.
6
Самородов, Вадим Борисович, та Вадим Михайлович Шевцов. "Дослідження теплових режимів роботи гідрооб'ємнї передачі в складі гідрооб’ємно механічної трансмісії трактора". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40832.
Повний текст джерела
7
Замула, Олена Василівна, та Олексій Олександрович Замула. "Порівняльна характеристика експлуатаційних втрат при використанні централізованої та децентралізованої систем теплопостачання". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46591.
Повний текст джерела
8
Соколовська, К. В. "Шляхи зменшення негативного впливу теплопровідних включень на теплозахисні властивості зовнішніх стін будівель". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11734.
Повний текст джерела
9
Кольвах, Д. В., та Микола Якович Петренко. "Дослідження динамічного теплового стану частотно-керованого асинхронного двигуна при переміжному режимі S6". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26303.
Повний текст джерела
10
Лук'янчикова, С. О., та Володимир Данилович Юхимчук. "Удосконалення технології виробництва статора турбогенераторів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26353.
Повний текст джерела