Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ворскла.
Статті в журналах з теми "Ворскла"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-34 статей у журналах для дослідження на тему "Ворскла".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Ляшенко, В. А. "ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОД р. ВОРСКЛА ЗА ОРГАНІЗМАМИ МАКРОЗООБЕНТОСУ У МЕЖАХ ГЕТЬМАНСЬКОГО НПП". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, № 22 (2020): 53–59. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто результати польового дослідження структурних характеристик макрозообентосу р. Ворскла у межах Гетьманського національного природного парку на десяти станціях спостереження, проведеного вперше в червні 2020 р. На цій природоохоронній території виявлено представників 36 нижчих ідентифікованих таксонів донних макробезхребетних. У складі дослідженої біоти за видовим багатством та чисельністю переважали клас Gastropoda (7 видів) та ряд Odonata (6 видів). Представники двох провідних таксономічних груп складають 36% від загальної кількості видів та 56% від загальної чисельності на усіх станціях спостереження. Варто відмітити присутність на усіх досліджених ділянках р. Ворскла виду Anax parthenope – звичного на півдні України виду бабок, який поступово з’являється у північних регіонах. На основі показників видового багатства та видового різноманіття проведено біологічну індикацію якості поверхневих вод. Розраховано такі широковживані біотичні індекси: Trent Biotic Index, Belgian Biotic Index, Biological Monitoring Working Party Index. Для оцінки рівня органічного забруднення розраховано індекс сапробності Зелінки — Марвана. Видове різноманіття донних безхребетних оцінювали за індексом Шеннона, а схожість видового складу оцінювали за індексом Жаккара з проведенням подальшого кластерного аналізу. На більшості станцій спостереження біотичні показники вказують на високу якість вод р. Ворскла – класи якості вод характеризуються переважно як «добрий» та «відмінний». Найгіршими результатами за усіма показниками характеризується станція 8, розташована поблизу населеного пункту Лутище. Найгірші значення за розрахунками індексів Шеннона та Жаккара також зареєстровано на цій станції. Також варто відмітити зниження видового багатства між станціями 9 та 10, розділеними греблею через р. Ворскла. Припускаємо, що зниження видового багатства вищезазначених ділянок ріки спричинене антропогенним впливом. Розраховані значення індексу сапробності Зелінки — Марвана вказують на низький рівень забруднення вод р. Ворскла органічними речовинами. На усіх станціях спостереження встановлено переваження оліготрофних (за чисельністю) α-олігосапробних та β'-мезосапробних вод.
2
Авраменко, Н. І. "НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ З ЕВТРОФІКАЦІЄЮ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2012): 185–88. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.01.45.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються основні чинники, які дадуть змогузнизити чисельність синьо-зелених водоростей –головних збудників процесу евтрофікації. Встанов-лено інтенсивність процесу евтрофікації води врічці Ворскла. Визначено оптимальні умови длярозвитку ціанобактерій. Наведено результатидосліджень із вивчення впливу різних хімічних ре-човин на розмноження мікроорганізмів. Охаракте-ризовано евтрофікаційні процеси річки Ворскла, зякої проводився збір агроекологічної інформації;вказано кількісний склад синьо-зелених водорос-тей. Розроблено заходи боротьби з процесамиевтрофікації води в річці Ворскла.
The main factors that help to reduce the number of bluegreenalgae are considered. The intensity of the processof eutrophication of water in the river Vorskla has beenestablished. The optimal conditions for cyanobacteriahave been determined. The results of studies on examinationof the impact of various chemicals on the reproductionof microorganisms have been presented. Eutrophicationprocesses of the Vorskla River from whichagroecological information was collected have been characterised.The number of blue-green algae has been specified.The measures on control of eutrophication processof water in the river Vorskla have been developed.
3
Авраменко, Н. І. "СЕЗОННА МІНЛИВІСТЬ БІОГЕННИХ РЕЧОВИН У РІЧЦІ ВОРСКЛА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2014): 115–20. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.01.28.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються основні чинники, що найбільшевпливають на сезонну мінливість біогенних речовин урічці Ворскла. Встановлено, що важливу роль віді-грають природні циклічні коливання водного стоку ійого зарегулювання. Зазначено пряму залежністьміж життєдіяльністю гідробіонтів та сезоннимвмістом біогенних речовин у водоймах. Наведено ре-зультати досліджень із вивчення впливу гідробіологі-чних (фотосинтетичних) процесів та біологічногофактора на коливання значень вмісту біогенних ре-човин. Підкреслюється, що рівень вмісту біогеннихречовин лімітує розвиток біологічних процесів у воді.Визначено, що мінливість біогенних елементів у річ-ковій воді має чітко виражений сезонний характер.Встановлено залежність між величиною водногостоку й розвитком гідробіологічних процесів. Охарак-теризовано евтрофікаційні процеси річки Ворскла, зякої проводився збір агроекологічної інформації.
Specified is the main factors that have the greatest impact on the seasonal variability of nutrients in the river Vorskla. Found that an important role is played by the natural cyclical fluctuations in water flow and its regulation of . Specified is a direct relationship between the vital functions of aquatic and seasonal content of nutrients in water bodies . The results of research on the impact of hydrobiological ( photosynthetic ) processes and biological factors on fluctuations in the values of nutrient content . Emphasized that the levels of nutrients limiting the development of biological processes in the water. Determined that the variability of nutrients in river water has a distinctly seasonal. The dependence on the magnitude of water runoff and the development of hydrobiological processes.
4
Писаренко, П. В., та О. П. Корчагін. "ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОЦЕСІВ ЕВТРОФІКАЦІЇ ВОДОЙМ НА ПРИКЛАДІ РІЧКИ ВОРСКЛА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 103–10. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено процес евтрофікації природніх водойм. Визначено, що нині у світі активно здійснюється розробка теоретичних основ і пошук практичних заходів з боротьбі з масовим розвитком ціанобактерій у поверхневих водоймах, що потребує глибокого аналізу та моделювання проце-сів евтрофікації. Зважаючи на це, метою цієї роботи стало вивчення чинників, які спричиняють евтрофікацію поверхневих вод на прикладі річки Ворскла, розробка математичних моделей залежно-стей цих факторів та здійснення моделювання процесів управління якістю води на основі концепції ліміту поживних речовин. Методика дослідження включала проведення аналітичних, натурних та лабораторних досліджень, розрахункову частину. Для дослідження процесу евтрофікації води в річці Ворскла було взято проби на глибині 0,2−0,5 м від поверхні водойми (в різних районах м. Полтави та на околицях міста). На основі отриманих результатів встановлено, що чим вищий вміст у воді азо-ту й фосфору, тим більший вміст ціанобактерій, що, відповідно, посилює процес евтрофікації. Для моделювання процесів евтрофікації була розроблена стаціонарна одновимірна модель, що має такі змінні: концентрація хлорофілу (як характеристика концентрації фітопланктону), концентрація ортофосфату фосфору, амонійного азоту, нітратного азоту і відновленого з донних відкладень фо-сфору. Проведено моделювання динаміки біогенних речовин у басейні річки Ворскла. Встановлено, що збільшення біомаси синьо-зелених водоростей зумовлює різке зменшення концентрації азоту. Цей ефект пояснюється надходженням амонійного азоту зі стічними водами та переробкою бактеріями аміаку в нітрати, а також перенесенням забруднень у басейні річки. Результати математичного моделювання якості води свідчать, що вплив на процес лімітування евтрофікації призводить до збі-льшення концентрації поживних речовин і зниження концентрації фітопланктону. Проведене моде-лювання процесів управління якістю води (на прикладі річки Ворскла) на основі використання цільової функції дали змогу визначити оптимальний вміст біогенних речовин, що дозволяє тримати в опти-мумі вміст хлорофілу. Використання стратегії, основаної на концепції ліміту поживних речовин, дала змогу визначити оптимальний вміст нітратного азоту (2 мг/л і менше), за якого ріст ціаноба-ктерій не інтенсифікується.Отримані результати дозволяють прогнозувати масове виникнення ціанобактерій у водоймах влітку та розробити заходи боротьби з цим негативним явищем.
5
Винарчук, О. О. "Характеристика гідрохімічного режиму річок Сула, Псел і Ворскла". Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія 2, № (23) (2011): 111–28.
Знайти повний текст джерела
6
Авраменко, Н. І. "Види водоростей у річці Ворскла, що викликають «цвітіння» води". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (28 березня 2013): 158–62. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.39.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень із вивчення евтрофікаційних процесів, зокрема розглядаються особливості динаміки чисельності різноманітних видів водоростей у різних районах річки Ворскли.Описується видовий склад водоростей, що викликають «цвітіння» води в Ворсклі, в м. Полтава та її околицях. Підкреслюється, що в більшості випадків евтрофікацію водойм викликають багатовидні альгоугрупування. Зареєстровано також розвиток майже «чистих» монокультур окремих видів. Розглядаються можливі біотичні та абіотичні фактори, що викликають явище «цвітіння» води.
Results of researches of the study of eutrophication processes, in particular the features of dynamics of quantity of different types of algae in the different districts of the Vorskla river are brought. Specific composition of water-plants that results in a «water-bloom» in the river, in Poltava and surrounding villages is described. It is underlined that in most cases the euthrophication of reservoirs is caused by multivariablealgae. Development of almost «clean» monocultures of some species is registered also. The possible biotic and abiotic factors that cause the phenomenon of «flowering» water are examined.
7
Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, А. О. Тараненко, Ю. А. Цьова та М. М. Приставський. "НАУКОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ АДАПТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ГІДРОСИСТЕМОЮ (НА ПРИКЛАДІ Р. ВОРСКЛИ В МЕЖАХ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 124–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено дослідження хімічних, фізико-хімічних та гідробіологічних показників на різних ділянках р. Ворскли. На досліджуваних ділянках річки встановлена залежність між антропогенним навантаженням та якістю води. Визначено пряму залежність між вмістом у воді азоту та фосфору та розвитком водоростей. Проведена оцінка стійкості водних екосистем до антропогенної евтрофіка-ції на чотирьох ділянках р. Ворскла. Виділені ділянки з перевагою продукційних процесів. На ділянці Т.1 гідросистема р. Ворскли здатна до самоочищення. На ділянках Т.2-Т.4 гідросистема продукує більше органічної речовини, ніж може розкласти, що знижує її здатність до самоочищення, посилює процеси евтрофікації. Проведена оцінка зменшення антропогенного навантаження на ділянках р. Ворскли за Р/D-відношенням. На основі отриманих результатів розроблені агроекологічні рекомендації регулювання евтрофікації водних систем для існуючого, оптимального та перспектив-ного сценарію та визначено їхню економічну ефективність. Існуючий сценарій – збиток від забруд-нення водного середовища складає 62 млн грн щорічно. Оптимальний сценарій (2022–2030 рр.) включає заходи: використання пробіотику (протягом 5 років у 4 точках загальним обсягом 720 кг); будівництво сучасних систем очистки стічних вод з використанням пробіотичних препаратів; зменшення скидів від вигрібних ям (за рахунок використання біопрепаратів та заміна їх на септики). Перспективний сценарій (2030–2040 рр.) – побудова системи збору дощових і талих вод, очистка донних відкладень з використанням гідробіологічних методів, рекультивація звалища ТПВ (методом вапнування та використання пробіотику). Для вирішення першочергових заходів (1 етап) необхідно 43 млн грн. Орієнтовний термін реалізації – 8 років. При реалізації даних методів збиток через забруднення водного середовища зменшиться на 85 % і складатиме 9,3 млн грн. Реалізація оптима-льних заходів покриває збиток у розмірі 52,7 млн грн та матиме економічну ефективність – 9,7 млн грн за рік. За 8 років економічний ефект складатиме 378,6 млн грн. Для реалізації перспективних заходів необхідно 70,8 млн грн. Покриття збитку за забруднення водного середовища від реалізації даних заходів складає 15 % (9,3 млн грн.). Поліпшення гідросистеми дасть змогу зменшити екологічні ризики здоров’я населення, сприятиме розвитку рекреації, рибного господарства (соціаль-но-економічний ефект).
8
Gapon, S. V. "Частота трапляння мохоподібних в епіфітних обростаннях". Biosystems Diversity 16, № 1 (8 липня 2007): 57–63. http://dx.doi.org/10.15421/010810.
Повний текст джерелаАнотація:
Охарактеризовано частоту трапляння мохоподібних епіфітних бріоугруповань широколистяних лісів долини р. Ворскла, подано їх еколого-біологічні особливості. Чіткої приуроченості видів до конкретних порід дерев не спостерігається, але характерним є деяке тяжіння Hypnum pallescens (Hedw.) P. Beauv., Platygyrium repens (Brid.) B.S.G., Bryum subelegans Kindb. до Quercus robur L., Radula complanata (L.) Dum., Leskeеlla nervosa (Brid.) Loeske, видів роду Anomodon Hook et Tayl. до Fraxinus excelsior L.
9
КОВАЛЬЧУК, С. Б., та О. В. ГОРИК. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСОЛЬНИХ РИГЕЛІВ VIP-ТРИБУНИ СТАДІОНУ «ВОРСКЛА» У МІСТІ ПОЛТАВІ". Наука та будівництво, № 1(15) (7 квітня 2019): 80–87. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v0i1(15).13.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота присвячена актуальним питанням дослідження технічного стану залізобетонних однопрогонових консольних ригелів рам каркасу гостьової трибуни стадіону «Ворскла» у м. Полтаві та відновлення їх експлуатаційного ресурсу. Для підвищення запасу несучої здатності ригеля запропоновано систему підсилення, що розвантажує його небезпечну ділянку шляхом обмеження переміщень консольної частини пружним елементом із попереднім стискаючим зусиллям. Оптимальне значення попереднього зусилля у робочому елементі системи підсилення розраховане за умови збереження однакового знаку згинаючого моменту у прогоновій частині ригеля після виконання підсилення. Заданий рівень попереднього зусилля встановлено з урахуванням вторинних прогинів ригеля під час монтажу підсилення, для визначення яких застосовано ітераційну модель згину композитних брусів в умовах обмеженого деформування.
10
Винарчук, О. О. "Загальна характеристика водокористування та водовідведення в басейнах річок лівобережного лісостепу (річки Сула, Псел та Ворскла)". Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія 4, № (25) (2011): 169–78.
Знайти повний текст джерела
11
Винарчук, О. О. "Загальна характеристика водокористування та водовідведення в басейнах річок лівобережного лісостепу (річки Сула, Псел та Ворскла)". Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія 4, № (25) (2011): 169–78.
Знайти повний текст джерела
12
Винарчук, О. О. "Загальна характеристика водокористування та водовідведення в басейнах річок лівобережного лісостепу (річки Сула, Псел та Ворскла)". Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія 4, № (25) (2011): 169–78.
Знайти повний текст джерела
13
Горик, О. В., С. Б. Ковальчук та С. В. Яхін. "АНАЛІТИЧНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВСТАНОВЛЕННЯ РЕСУРСУ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ КАРКАСУ СТАДІОНУ «ВОРСКЛА» ім. ОЛЕКСІЯ БУТОВСЬКОГО (м. ПОЛТАВА)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2014): 79–86. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.04.15.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі натурного обстеження та випробову-вання окремих похилих ригелів рам трибунної споруди(Східної трибуни) стадіону подано результати мо-делювання просторової роботи елементів інженер-них конструкцій споруди з урахуванням наявних об-межень деформування ригелів. Це дало можливістьвстановити реальні умови їх роботи і визначити екс-плуатаційний ресурс. Дослідження базуються на ви-користанні співвідношень ітераційної зсувної моделізгину композитних брусів в умовах обмеженого де-формування. У результаті проведеного математич-ного моделювання був визначений рівень запасу міц-ності похилих ригелів у межах нормативного корис-ного навантаження, що дало змогу дійти висновкупро можливість надійної експлуатації трибунноїспоруди.
Results of modelling of a spatial work of elements of engineering designs taking into account available restrictions of deformation of crossbars on the basis of natural examination and test of separate inclined crossbars of the frames of a tribune construction of stadium (East tribune) are presented. Modelling has given the chance to establish real conditions of their work and to define an operational resource. Researches are based on use of ratios of iterative shift model of a bend of composite bars in the conditions of limited deformation. As a result of the carried-out mathematical modelling level of margin of safety of inclined crossbars within standard useful loading that has allowed drawing the conclusion about possibility of reliable operation by a construction tribune has been defined.
14
Горик, О. В., С. Б. Ковальчук, С. В. Яхін та А. А. Ландар. "АНАЛІТИЧНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВСТАНОВЛЕННЯ РЕСУРСУ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ КАРКАСУ СТАДІОНУ «ВОРСКЛА» ім. ОЛЕКСІЯ БУТОВСЬКОГО (м. ПОЛТАВА)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2012): 172–77. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.01.42.
Повний текст джерелаАнотація:
Подано результати дослідження технічного ста-ну конструкцій трибунної споруди стадіону «Вор-скла» імені Олексія Бутовського в м. Полтава. Наоснові натурних вимірювань прогинів похилих ри-гелів поперечних рам каркасу (за максимальногозаповнення трибун глядачами) розроблено модельпросторової роботи інженерних конструкцій спо-руди, що дало можливість прогнозувати експлуа-таційний ресурс. Виявлено пріоритетні причини інаслідкові дефекти й міру їх впливу на технічнийстан будівельних конструкцій. Розроблено реко-мендації щодо надійної й безпечної експлуатаціїстадіону «Ворскла» м. Полтава.
Results of investigation of the technical state of structurespodium building of the stadium "Vorskla" named afterAlexey Butovsky (Poltava). Based on field measurementsof the transverse deflection of sloping crossbars of thecarcass, with a maximum filling with spectators of grandstands,was developed model of the spatial carcass ofstructures, which allowed to predict service life. Identifiedpriorities for the cause and effect defects and theirimpact on the technical condition of the building structures.Was developed the recommendations regarding thesafe and reliable operation of the stadium "Vorskla" (Poltava).
15
Горик, О. В., С. Б. Ковальчук та С. В. Яхін. "АНАЛІТИЧНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВСТАНОВЛЕННЯ РЕСУРСУ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ КАРКАСУ СТАДІОНУ «ВОРСКЛА» ім. ОЛЕКСІЯ БУТОВСЬКОГО (м. ПОЛТАВА)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2014): 167–71. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.03.35.
Повний текст джерелаАнотація:
Подано результати наступного (другого) етапукомплексного дослідження експлуатаційної надійно-сті трибунної споруди (Східної трибуни) стадіону.Даний етап включає прямі натурні випробовуванняжорсткості похилих ригелів поперечних рам у реаль-них умовах експлуатації і є наступним після визна-чення технічного стану. За оцінкою технічного ста-ну трибунної споруди визначальними – із точки зорунадійної експлуатації – елементами рам каркасу ви-явилися похилі ригелі покриття трибун, для яких уданому повідомленні наведені дані натурних експе-риментальних випробовувань, що лягли в основу мо-делювання роботоздатності трибунної спорудистадіону.
The following report shows results of the following (second) stage of the complex research of operational reliability of construction tribune stadium (East tribune). This stage includes real-life operational tests of the direct natural rigidity of inclined crossbars of cross-section frames and follows after the determination of technical condition. According to a technical condition of the covering of the tribunes, inclined crossbars have appeared as defining model elements of the framework, from the point of view of reliable operation. This was shown from the natural experimental data tests that have laid down in a basis of modeling of working capacity of tribune construction of the stadium, which are also provided in this massage.
16
Ishchuk, L. P., S. A. Maslovata, and G. P. Ishchuk. "Natural seed reproduction of autochthonous species of the genus Salix L. in the floodplains of the Ros and Vorskla rivers." Science and Education a New Dimension VI(157), no. 17 (February 25, 2018): 22–25. http://dx.doi.org/10.31174/send-nt2018-157vi17-05.
Повний текст джерела
17
Поспєлова, Г. Д., Н. П. Коваленко, Н. І. Нечипоренко, Р. О. Степаненко та О. Л. Шерстюк. "ВПЛИВ ФУНГІЦИДНИХ ПРОТРУЙНИКІВ НА ПАТОГЕННИЙ КОМПЛЕКС І ЛАБОРАТОРНУ СХОЖІСТЬ НАСІННЯ СОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 72–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведені дані щодо фітосанітарного стану насіння сої сортів Вільшанка, Єлена та Во-рскла, рівня контамінації патогенними мікроорганізмами. Мета досліджень полягала в оцінці ефек-тивності фунгіцидних протруйників проти грибкової і бактеріальної інфекції сої та їх впливу на по-сівні якості насіння. Варіанти досліду включали: 1. Контроль. 2. Фундазол, 500 г/кг з.п. (St) 3 кг/т. 3. Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. 4. ТМТД 400 г/л к.с. 6 л/т. 5. Віал Траст, 140 г/л: к.с. 2,5 л/т. Для встановлення впливу протруйників на стан та розвиток рослин сої їх вирощували до фази двох спра-вжніх листків у вегетаційних ємностях. Визначення лабораторної схожості і вивчення мікрофлори насіння здійснювали методом пророщування у вологій камері в чашках Петрі на фільтрувальному папері, згідно з ДСТУ 4138-2002, а польову – при сівбі в горщики із землею. Зараженість насіння збу-дниками хвороб визначали біологічним методом, основаним на стимулюванні росту і розвитку пато-генних мікроорганізмів як на протруєному, так і не на протруєному насінні. Виявлено, що загальна зараженість насіння сої фітопатогенними мікроорганізмами складала 27,3–37,0 %, при цьому за-раженість грибною інфекцією складала 68,3–83,9 % від загальної кількості та 6,4–17,3 % – зміша-ною інфекцією. Ураження бактеріальною інфекцією було в межах норми (до 5 %) у сортів Єлена (3,5 %) та Вільшанка (2,3 %). У сорту Ворскла цей показник становив 6,4 %. Найбільшою часткою ізоляції відрізнялися гриби роду Alternaria, частина яких становила 5,3–11,3 % залежно від сорту. Менше поширення мали гриби роду Fusarium: 3,9–6,5 % від загальної кількості насіння, ураженого патогенами грибної етіології. Незначним проявом характеризувалися гриби роду Botrytis – у межах 2,5–3,5 % залежно від сорту. На насінні сорту Єлена та Ворскла одночасно були виділені спори цих патогенів. Досить широко були репрезентовані на насінні сої представники вторинної інфекцій (Aspergillus, Mucor та Penicillium), поширеність яких становила 4,4–10,1 %. Частка кожного з цих патогенів, за винятком Mucor, незначна – від 0,5 % до 2,5 %. Частка ізоляції грибів роду Mucor дещо вища, максимальна на сорті Єлена – 5,5 % і мінімальна на сорті Вільшанка – 3,3 %. Для знезаражен-ня насіння від патогенної флори грибного та бактеріального походження доцільно використовувати двокомпонентний фунгіцидний протруйник Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. з нормою використання 2,5 л/т насіння, який також має найкращий стимулюючий ефект на лабораторну схожість насіння сої.
18
Корчагін, О. П. "НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ЕВТРОФІКАЦІЇ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ (НА ПРИКЛАДІ РІЧКИ ВОРСКЛИ)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 150–58. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено дослідження процесу евтрофікації водних екосистем. Визначено, що нині усвіті активно здійснюється розробка теоретичних основ і пошук практичних заходів з боротьби змасовим розвитком ціанобактерій у поверхневих водоймах. Водночас питання використання бакте-рій для очищення поверхневих водних об’єктів є на сьогодні недостатьо вивченими, постає потребав дослідженні евтрофікаційних процесів водних об’єктів при використанні різних методів біологіч-ного очищення. Зважаючи на це, метою роботи стало дослідження хімічних та біологічних методіввідновлення водних об’єктів через зменшення в них кількості ціанобактерій, на основі чого наданінаукові рекомендації щодо боротьби із «цвітінням» поверхневих водоймищ. Методика дослідженнявключала проведення аналітичних, натурних та лабораторних досліджень, розрахункову частину.Для дослідження процесу евтрофікації води в річці Ворскла було взято проби на глибині 0,2‒0,5 м відповерхні водойми (в різних районах м. Полтави та на околицях міста). На першому етапі дослі-дження вивчали хімічні методи боротьби із «цвітінням води». Найкращий результат спостерігалипри застосуванні перманганату калію (0,2*106 кл/л), молібденової рідини (0,3*106), магнезіальної су-міші (0,4*106), хлору (0,5*106) та хелату заліза (0,6*106). На другому етапі дослідження проводилививчення пробіотиків для боротьби із «цвітінням води» на наявність токсичної дії до ціанобактерій.З’ясовано, що використання біологічних методів очищення водних об’єктів від ціанобактерій є більшефективним порівняно з хімічними методами, зокрема використання пробіотику Світеко-Агробіотик-01, який ефективно знищує ціанобактерії до 94 %. Такий результат отримано при за-стосуванні перманганату калію (0,2*106), але негативним наслідком цього є те, що використанняхімічних методів загалом створює вторинне забруднення водоймищ. Також визначено ефективністьінших хімічних методів боротьби із «цвітінням води»: молібденової рідини (ефективність – 91 %),магнезіальної суміші (88 %), хлору (85 %) та хелату заліза (82 %). Дещо гірші результати дало за-стосування нітрату срібла (70 %) та хлориду барію (41 %). Найбільша кількість синьо-зелених водо-ростей залишилася при дії на останні сульфату алюмінію спільно з мідним купоросом (26 %). Прове-дені дослідження є основою розробки комплексних систем очистки водних екосистем екологічно без-печними методами від ціанобактерій, що є одним із пріоритетів розвитку урбанізованих територійта сталого розвитку суспільства.
19
Лотиш, І. І. "ФОРМУВАННЯ ПЛОЩІ ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ ПОСІВІВ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ, СПОСОБУ СІВБИ ТА НОРМИ ВИСІВУ В УМОВАХ НЕДОСТАТНЬОГО ЗВОЛОЖЕННЯ ЛІСОСТЕПУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (29 червня 2017): 167–71. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.1-2.33.
Повний текст джерелаАнотація:
Одержання максимально можливої для того чи іншого сорту сої продуктивності безпосередньо залежить від складових технологій, які забезпечують формування оптимальної площі листкової поверхні та тривалості її фотосинтетичної активності. Вивчення фотосинтетичного потенціалу посівів сортів сої виявило, що найбільший показник був на ділянках з нормою висіву 800 тис./га: за рядкової сівби – 2,19–2,34 млн м2 дн/га, за широкорядної сівби – 2,16–2,27 млн м2 дн/га. Інтенсивність фотосинтезу залежно від варіантів досліду коливалася: за рядкового способу сівби в межах від 11,55 до 12,40 мг СО2 дм2/год., за широкорядного способу сівби – від 11,33 до 12,06 мг СО2 дм2/год. Залежно від норми висіву та способу сівби листковий індекс становив для сортів відповідно: Романтика – від 3,89 до 4,13 м2 листка/м2, Устя – від 3,88 до 3,99, Ворскла – від 3,80 до 3,92 м2 листка/м2.
Getting the maximum possible productivity of any sort of soybeans depends on the component technologies that provide optimal formation of leaf surface and duration of photosynthetic activity. The study of photosynthetic potential of crop soybean sorts showed that the highest rate was in the areas with a seeding rate of 800 thousand/ha: row planting sowing – 2,19–2,34 million m2 days/ha for sowing in wide row – 2,16–2,27 million m2 day/ha. The intensity of photosynthesis depending on the options ranged experiment: the row planting method in the range of 11,55 to 12,40 mg CO2 dm2/day wide row planting way – from 11,33 to 12,06 mg CO2 dm2/h. Depending on the seeding rate and method of sowing was layered index according to the sorts: Romantyka – from 3,89 to 4,13 m2 leaf/m2, Ustya – from 3,88 to 3,99, Vorskla – from 3,80 to 3,92 leaf m2/m2.
20
Бондар, О. Б., М. Г. Румянцев, О. В. Кобець, С. В. Сидоренко та В. С. Ющик. "Сучасний стан дубових насаджень на притоках Ворскли у межах Сумської області та особливості їхнього природного відновлення". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 4 (17 вересня 2020): 19–24. http://dx.doi.org/10.36930/40300403.
Повний текст джерелаАнотація:
Подано результати досліджень щодо характеристики дубових насаджень на притоках Ворскли у межах Сумської області. Визначено, що серед загальної площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок на водозборі Ворскли (40464 га), найпоширенішими є дубові насадження, частка площі яких становить 64,4 % (26052 га). Проаналізовано розподіл площі цих насаджень на 10 притоках річки Ворскли за типами лісорослинних умов, походженням, класами віку та категоріями лісів. Наведено результати досліджень природного поновлення дуба й інших порід під наметом дубових насаджень і на зрубах. Підтверджено необхідність сприяння природному відновленню й ефективного його використання для відтворення дубових лісів на водозборах річок. Розподіл дубових насаджень за типами лісорослинних умов свідчить про сприятливі умови для їх росту, оскільки 90,7 % площі становлять свіжі груди. Вікова структура досліджуваних дубняків є розбалансованою. Переважають насадження IX–XII (52,4 %) та V–VIII (35,5 %) класів віку. Природні дубові ліси займають 58,3 % (15185 га) від загальної площі, а штучні (лісові культури) – 41,7 % (10867 га). Розподіл дубових насаджень за функціональним призначенням свідчить про переважання експлуатаційних лісів, частка яких становить 53,7 % (14001 га) від загальної площі. Частка захисних лісів становить 36,1 % (9387 га), лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення – 7,1 % (1856 га) та рекреаційно-оздоровчих лісів – 3,1 % (808 га). Ці ліси, окрім задоволення потреб суспільства в цінній дубовій деревині, виконують також надзвичайно важливі та різноманітні еколого-захисні функції. Закономірності поширення дубових насаджень на притоках Ворскли доцільно враховувати під час ведення лісового господарства з метою збереження їхнього різноманіття та посилення виконання ними важливих екологічних, захисних, рекреаційних і інших функцій. Окрім цього, особливості їхньої лісівничо-таксаційної й типологічної структури можуть бути враховані для удосконалення відповідних положень водозбірно-ландшафтного районування України.
21
Варданян, Марина Володимирівна. "Жанрово-стильова своєрідність «дитячого» доробку Івана Багряного". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 3 (22 грудня 2017): 34–51. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v3i0.2048.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується «дитячий» доробок відомого українського пи-сьменника Івана Багряного. З позицій жанрово-стильових особливостей розгля-нуто віршовані казки «Телефон» і «Казка про лелек і Павлика-мандрівника», оповідання «До Ворскли, по рибу», вірші «Інженер», «Експромти» та пісню «Ко-лискова» у контексті власної творчості письменника та в контексті доби.
22
Володарець-Урбанович, Я. В. "Кочівницькі елементи з ареалу пеньківських старожитностей басейну рік Сули та Ворскли". Магістеріум, Вип. 36 (2009): 49–52.
Знайти повний текст джерела
23
Мирин, Д. М., та М. Ю. Тиходеева. "ИЗМЕНЕНИЯ РАСТИТЕЛЬНОСТИ ДУБРАВЫ “ЛЕС НА ВОРСКЛЕ” ЗАПОВЕДНИКА БЕЛОГОРЬЕ ЗА 60 ЛЕТ". Ботанический журнал 105, № 7 (2020): 672–86. http://dx.doi.org/10.31857/s0006813620070078.
Повний текст джерела
24
Bayrak, O. M., I. Ye Shaparenko, and I. A. Korotchenko. "The ecological-cenotic differentiation of rare plant species in zonal ecosystems of the Vorskla River basin." Ukrainian Botanical Journal 74, no. 1 (February 28, 2017): 26–34. http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj74.01.026.
Повний текст джерела
25
Kovalenko, Ya N. "Contribution to the knowledge of the faunae of xylobiontes and xylomycetobiontes beetles of “Les na Vorskle”, a sector of State natural reservation “Belogoriye”." Caucasian Entomological Bulletin 6, no. 2 (2010): 149–52. http://dx.doi.org/10.23885/1814-3326-2010-6-2-149-152.
Повний текст джерела
26
Bulysheva, Anna M., Olga S. Khokhlova, Aleksey V. Rusakov, and Tatyana N. Myakshina. "The change in carbonate state of arable and abandoned soils in the south of the forest-steppe zone of the Central Russian Upland (Nature Reserve “Les-na-Vorskle”)." Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Biologiya, no. 41 (March 1, 2018): 6–26. http://dx.doi.org/10.17223/19988591/41/1.
Повний текст джерела
27
Данилейко, М. "Пісенно-обрядовий репертуар Лівобережжя в період занепаду традиції (за матеріалами басейну Ворскли з другої половини XX ст.)". Проблеми етномузикології, Вип. 10 (2015): 191–201.
Знайти повний текст джерела
28
Sedov, Ivan Aleksandrovich. "LLC «MEDICAL INSTRUMENTS PLANT NAMED AFTER V.I. LENIN» IN VORSMA. THE FATE OF THE COMPANY." Interactive science, no. 11 (January 30, 2017): 203–7. http://dx.doi.org/10.21661/r-114955.
Повний текст джерела
29
Chоrnomorets, Y. O., and O. І. Lukіanets. "INFLUENCE OF THE MODERN CHANGES IN THE SNOW-RAIN PARTITIONING ON THE WATER BALANCE IN THE RIVERS BASINS (ON THE VORSKLA RIVER BASIN EXSAMPLE)." Hydrology, hydrochemistry and hydroecology, no. 4 (55) (2019): 40–52. http://dx.doi.org/10.17721/2306-5680.2019.4.3.
Повний текст джерелаАнотація:
This paper presents the results of examinations of snow-rain partitioning and water balance in the Vorskla River basin. Used for calculations have been the results of observations at three hydrological staff gauges and four meteorological stations. A common observation period for each of the characteristics has been the period of 1961-2015. Calculated for each of the hydrological staff gauges have been weight coefficients obtained at the above meteorological stations. The modern period and the period of the climatic norm (1961-1990) has been used for comparison. Сlosure errors of the water balances equation have not exceed 8% of the total precipitation. The air temperature in the Vorskla River basin has increased by 10С compared with the period of the climate norm. Because of this, the snow water equivalent has dropped by 25 mm. In the snow-rain partitioning part of solid precipitation has decreased by 4%. On the average, evapotranspiration has increased by 20 mm. The spring runoff has decreased by 7 mm, while the total amount of dry seasons runoff has increased. On the average, the closure error of the equation has increased by 20 mm due to the influence of outflow components of the water balances. The coefficient aridity and runoff coefficient has varied in two opposite directions. The increase in the coefficient aridity in the Vorskla River basin has been near 0.06 while only about one third of this increase has been offset by a corresponding decrease in the runoff coefficient. This has caused an increase in the closure error due to the outflow part of the equations of water balance. The most rapid reaction to the above changes has been observed in the smallest river basins.
30
Алтоиз, Б. А., та В. Н. Бондарев. "Квазимакроскопические приграничные структуры в непростых " жидкостях: эксперимент и модель". Журнал технической физики 90, № 5 (2020): 725. http://dx.doi.org/10.21883/jtf.2020.05.49171.329-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Как показывают эксперименты, вблизи границы "непростой" жидкости (например, нитробензола) с твердой подложкой может существовать протяженная --- так называемая, эпитропная --- фаза с признаками упорядоченного (по типу нематического жидкого кристалла) расположения молекул. Приведены новые результаты по измерению температурной зависимости толщины этой фазы в нитробензоле на металлической подложке. Эти (и полученные ранее для системы нитробензол/кварц) результаты интерпретируются в рамках модифицированной теоретической модели эпитропной фазы как "ворса" олигомеров, сцепленных с подложкой силами адсорбции. Эффект упорядочения существенно определен "боковыми" взаимодействиями в ансамбле адсорбированных олигомеров. Обсуждена возможность существования приграничной фазы перегретого кристалла (в частности, нитробензола), стабилизированного абсорбционными силами со стороны подложки. Ключевые слова: эпитропная фаза, органические жидкости, поверхностные силы, приграничный перегретый кристалл, статистическая модель.
31
АХТАЕВА, Н. З., М. Б. ЕСЕНАЛИЕВА, and Н. К. ОМИРЗАКОВА. "MORPHOLOGICAL FEATURES OF THE MEDICINAL PLANT LEONTICE EVERSMANNII BGE." Farmaciâ Kazahstana, no. 2 (July 7, 2021): 76–79. http://dx.doi.org/10.53511/pharmkaz.2021.58.94.020.
Повний текст джерелаАнотація:
Изучено морфологическое строение лекарственного растения Leontice еversmannii Bge., с целью выявления его биологических особенностей. Leontice eversmannii Bge. - многолетнее травянистое растение, широко распространенное в Туркестанской области. Корень растения - клубень яйцевидной формы. Стебель прямой, без ворса, высота - 15-20 см. Из стебля развиваются прикорневые и стеблевые листья. Листья сложные, тройчаторассеченные. Плод - пузыревидно - вздутая, крупная коробочка. В коробочном плоде - 1-2 семени. The morphological structure of the medicinal plant Leontice eversmannii Bge. was studied in order to identify its biological features. Leontice eversmannii Bge. - a perennial herbaceous plant, widely distributed in the Turkestan region. The root of the plant is an egg-shaped tuber. The stem is straight, without lint, height - 15- 20 cm. Basal and stem leaves develop from the stem. The leaves are complex, trifoliate. The fruit is a bubble-like, swollen, large box. In the box fruit-1-2 seeds
32
Молчанова, А. В. "Вплив полтавського полігоніу твердих побутових відходів на питну воду та воднi об’єкти". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (28 грудня 2018): 210–13. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.04.34.
Повний текст джерелаАнотація:
У Полтаві експлуатується полігон твердих побутових відходів поблизу селища Макухівка (4 км від Полтави).
Полігон не має ніяких захисних екранів, а на відстані 800 м від полігону протікає річка Коломак.
Забруднені фільтратом ґрунтові води, що течуть до річки Коломак, є серйозним, постійно діючим, багатокомпонентним джерелом забруднення, вплив якого необхідно ліквідувати або мінімізувати, адже р. Коломак впадає у Ворсклу, що несе свою воду в Дніпро.
Нижче за течією м. Полтави розташовані міста і села, які користуються поверхневим забором питної води. В їх числі і велике місто Кременчук.
Наведено результати впливу полтавського полiгону твердих побутових відходів на питну воду та воднi об’єкти.
In Poltava, a landfill for solid waste near the village Makukhovka (4 km from Poltava) is operated. The landfill has no protective screens, and at a distance of 800 m from the landfill the Kolomak River flows. The groundwater contaminated by the filtrate flowing to the Kolomak River is a serious, permanent, multicomponent source of pollution, the effect of which must be eliminated or minimized, because Kolomak flows into Vorskla, which carries its water into the Dnieper. Downstream of the Vorskla River not far from Poltava city are located cities and villages which use surface intake of drinking water. Among them there is a big city Kremenchuk. The results of the influence of the Poltava solid waste landfill on drinking water and water bodies are presented.
Solid waste landfills (SWL) are dangerous sources of environmental pollution. Especially those of them that are not equipped with an anti-filtration screen and are operated without proper insulation of inert materials and without the necessary compaction of waste.
Environmental and sanitary problems associated with their operation are almost the same, this is a negative impact on all components of the environment, including surface and groundwater.
The complexity of this impact is also revealed in the fact that pollution has a multicomponent nature, that is, various substances of a very wide range enter into the environment from the side of solid waste landfills in various ways and the number of pollutant components is constantly increasing.
33
Святой, Ян Сергеевич, та Анастасия Андреевна Костылёва. "ОБ ИСТОРИИ ИЗУЧЕНИЯ КУРГАННЫХ ДРЕВНОСТЕЙ, РАСПОЛОЖЕННЫХ НА ТЕРРИТОРИИ СОВРЕМЕННОЙ БЕЛГОРОДСКОЙ ОБЛАСТИ". Археология Евразийских степей, № 5 (31 жовтня 2020): 174–81. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2020.5.174.181.
Повний текст джерелаАнотація:
Авторами статьи представлены результаты изучения истории изучения курганов. Территория современной Белгородской области до 1954 г. входила в состав Воронежской и Курской губерний /областей. В этот период изучение древностей происходит в русле развития археологии указанных регионов. С конца 1950-ых гг. в области работают крупные академические археологические экспедиции, начинает формироваться актуальный банк данных о курганных памятниках региона. В 2000-х гг. проводится сплошное обследование области на предмет наличия курганов силами местных экспедиций. Библиографические ссылки Археологические исследования в РСФСР 1934-1936 гг. Краткие отчеты и сведения / Под ред. В. В. Гольмстен; Ин-т истории материальной культуры им. Н. Я. Марра. М.; Ленинград: Изд-во Акад. наук СССР, 1941 (Ленинград). 328 с. Археологические памятники Белгородской области / Отв. ред. А.Г. Дьяченко Вып. 1. Белгород: Управление культуры администрации Белгородской области, 1992. С. I-VIII, 1-53, IХ-XV. Археологические памятники Белгородской области / Отв. ред. А.Г. Дьяченко А.Г. Вып. 2. Белгород: Управление культуры администрации Белгородской области, 1993. С. I-VI, 1-25, VII-XIII. Археологические памятники Белгородской области / Отв. ред. А.Г. Дьяченко А.Г. Вып. 3. Белгород: Управление культуры администрации Белгородской области, 1995. 32 с. Божко А.А., Остапенко А.А, Сидоренко Т.Е. Охранные работы в Белгородской области в 2011–2013 гг. // Археологические открытия 2010–2013 годов. / Отв. ред. Н. В. Лопатин М.: Институт археологии РАН, 2015. С. 143−145. Гуляев В.И. На восточных рубежах Скифии (древности донских скифов). М.: ИА РАН, 2010. 344 с. Дьяченко А.Г. Памятники раннего железного века и эпохи средневековья в лесостепном междуречье Ворсклы и Дона // Русский сборник. Вып. 8. Т. 1. / Отв. ред. Е.А. Шинаков. Брянск: РИО БГУ, 2016. С. 54−73. Ефимов К.Ю. Охранные раскопки памятника археологии «Курганный могильник 1 у с. Новоуколово» в Красненском районе. 2007 / Архив управления государственной охраны объектов культурного наследия Белгородской области Захарова Е.Ю. К вопросу об археологических занятиях Сергея Федоровича Платонова (раскопки 1909 г. в Валуйках) // Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия История. Политология. Экономика. 2014. № 1 (172). Вып. 29. С. 136–140. Захарова Е.Ю. П.Д. Либеров и развитие археологии Среднего Дона // Вестник ВГУ. Серия: история, политология, социология. 2008. № 2. С. 62–70. Златоверховников Н.И. Памятники старины и нового времени и другие достопримечательности Курской губернии. Курск: Кур. губ. стат. ком.,1902. 98 с. Ивашов М.В., Земцов, Г.Л., Свиридов А.А. Охранные археологические исследования кургана у с. Ближняя Игуменка в Белгородской области // Археологические памятники Восточной Европы. Вып. 14. /Отв. ред. И.В. Федюнин Воронеж: Воронежский госпедуниверситет, 2011. С. 127–134. Карагодин М.И. Новые находки бронзового века в Шелаево // СА. 1977. № 2. С. 229–232. Кашкин А.В. 10 лет работы Центрально-Черноземного отряда// КСИА. №. 210. / Отв. ред. И.Т. Кругликова. М.: Наука, 1993. С. 69–76. Килейников В.В. Отчет к Открытому листу № 313 о проведении археологических разведок по рекам Тихая Сосна и Оскол в Воронежской и Белгородской областях в 1980 году / Архив ИА РАН, Р-1, № 8138. Кобылин А.Н. Зеленый курган // Труды Курской ГУАК. Вып. 1. Курск, 1911. С. 25–27. Ковалевский В.Н., Сурков А.В. Охранные раскопки кургана 2 у с. Таврово в Белгородской области // Археологические памятники Восточной Европы. Вып. 14. /Отв. ред. И.В. Федюнин Воронеж: Воронежский госпедуниверситет, 2011. С. 145–148. Кудряшов А.Г., Мельников Е.Н. Раскопки кургана эпохи поздней бронзы у с. Гороженное Корочанского района Белгородской области // Археология восточноевропейской лесостепи. Сборник материалов международной научно-практической конференции, посвященной 80-летию со дня рождения А.Г. Николаенко (Белгород, 14-16 декабря 2017 года). / Отв. ред. В.А.Сарапулкин. Белгород: НИУ «БелгГУ», 2018. С. 141–150. Макаренко Н.Е. Отчет об археологических исследованиях в Харьковской и Воронежской губ. в 1905 г. // Известия ИАК. Вып. 19. СПб., 1906. С. 117−156. Материалы для истории Воронежской и соседних губерний. Воронежские акты. Т. 1. Воронеж: Воронеж. губ. стат. ком., 1887. 420 с. Медведев А.П. Отчет о раскопках курганной группы Владимировка -1 в Старооскольском районе Белгородской области в 2008 г. Воронеж: 2009 / Архив Управления государственной охраны объектов культурного наследия Белгородской области. Митрофанов В.В. Археологические раскопки в Валуйках в 1909 году // Клио. 2015. № 6 (102). С. 113−121. Отношение члена Московского Археологического Общества Магистранта Дмитрия Самоквасова на имя преосвященного Сергия Епископа Курского // Курские епархиальные ведомости. 1872. № 17. С. 1125−1128. Петренко Е.Н. Исследования курганов энеолита-бронзы в бассейне р. Оскол // Археологические исследования в Центральном Черноземье в 12 пятилетке. Белгород. 1990. С. 63–65. Попова Т.В. Племена катакомбной культуры. М.: Госкультпросветиздат, 1955. 180 с. Постановление Губернатора Белгородской области от 13.12.2005 г. № 194 «Об охране курганных памятников Белгородской области» // СПС Гарант. URL: https://base.garant.ru/26308668 (Дата обращения 20.05.2020). Постановление губернатора Белгородской области от 27.09.2007 г. № 120 «О сохранности скифских захоронений Белгородской области» // СПС Гарант. URL: https://base.garant.ru/26313862 (Дата обращения 20.05.2020). Пряхин А.Д. Отчет археологической экспедиции Воронежского госуниверситета по обследованию памятников эпохи бронзы в 1968 г. / Архив ИА РАН. р-1. № 3674. Пузикова А.И. Погребальный инвентарь курганных могильников скифского времени Среднего Подонья. М.: ИА РАН, 2017. 160 с. Сайт управления государственной охраны объектов культурного наследия Белгородской области URL: http://okn31.ru/deyatelnost/gosudarstvennyj-uchet/ (Дата обращения 20.05.2020). Сведения об археологических исследованиях, памятниках древности, кладах и находках // ИАК. Прибавление к вып. 34. СПб., 1910. С. 75–145. Сосновский К.П. Городища и курганы в бассейне верхнего течения реки Псла в пределах Обоянского уезда Курской губернии // Труды Курской ГУАК. Вып. 1. Курск, 1911. С. 308–320. Софронов А. Памятники древности, вблизи села Староселья Грайворонского уезда // Курские епархиальные ведомости. 1873. № 3. С. 120−128. Спицын А.А. Обозрение некоторых губерний и областей России в археологическом отношении. III. Воронежская губерния // Записки Императорского Русского Археологического Общества. Т. VIII, Вып. 1–2. СПб.: Типография И.Н. Скороходова, 1896. С. 132−140. Спицын А.А. Обозрение Курской губ. в археологическом отношении //Курский сборник. Вып. I. Курск: Типография Губернскаго Правления, 1901. С. 97−100. Спицын А.А. Сведения 1873 г. о городищах и курганах. Предисловие // Известия ИАК. Вып. 5. Спб., 1903. С. 1–4.
34
Тягній, Людмила, та Олена Степова. "Аналіз джерел та видів забруднення р. Ворскли та її притоків (в межах Полтавської області)". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 77–79. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232943.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розглянуті джерела та види забруднення річки Ворскли та її притоків (в межах Полтавської області), а саме проведено оцінку сучасного стану річок від забруднення біогенними елементами, та досліджено зміни якості поверхневих вод за гідрохімічними показниками. Метою роботи є проведення оцінки сучасного стану річки Ворскли та її притоків (в межах Полтавської області). Коротко охарактеризовано природні умови в басейні річки Ворскли. Проаналізовано, що очисні споруди біологічного очищення стічних вод в Полтавській області, працюють вкрай неефективно, внаслідок чого є причиною забруднення природних водойм, процесів розвитку біоценозу, заростанням, а також пригніченням розвитку водних організмів, де активно розмножуються ціанобактерії, перетворюючи чисту водойму в дуже брудну. Біогенні речовини є ключовим фактором евтрофікації, що призводить до серйозного порушення водних екосистем і при цьому впливає на стан води в зонах масового купання. Пов'язано це в основному з розвитком промисловості і зростанням міст. Розглянуто у гідрогеологічному відношенні річка Ворскла та її притоки (в межах Полтавської області) та коротко дана характеристика джерел Полтавської області. Надходження у водойми величезної кількості забруднюючих речовин призводить до деградації, як окремих компонентів екосистеми, так і цілих груп в водоймі. На основі методологічного підходу досліджено якість води річки Ворскли, та її притоків, який базується на оцінці якості води водних об’єктів за гідрохімічними показниками. В ході аналізу було виявлено, що саме впливає на збільшення комплексного показника забруднення в даній річці, та містить такі забруднення як фосфат-іони, амоній-іони, нітрит-іони та органічні забруднення.