Статті в журналах: "Ворог"

1

Тарасюк, Галина. "Сама собі ворог..." Дніпро, № 11/12 (2008): 45–52.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Кондратенко, Наталія Василівна. "Вербалізація концепту ВОРОГ в українському політичному дискурсі". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (27 жовтня 2017): 358–66. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.124.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано концепт ВОРОГ як компонент семантичної опозиції «свій» – «чужий», представленої в політичної комунікації як одна з основних концептуальних антиномій. Здійснено огляд теоретичних праць, у яких висвітлено вербалізацію основних концептів політичного дискурсу, що представляють один з компонентів зазначеної опозиції – «чужий». Окреслено мовні репрезентації концепту ВОРОГ на лексичному рівні з опертям на словникові дефініції та філософське тлумачення концепту. Досліджено вербалізацію концепту ВОРОГ у політичному дискурсі на матеріалі виступів і промов відомих українських політиків, що дало змогу продемонструвати динаміку його розвитку та представити двокомпонентну будову концепту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Крапівнік, Г. О. "МОВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ОБРАЗУ МІФОЛОГІЧНОГО ГЕРОЯ В БРИТАНСЬКИХ Й УКРАЇНСЬКИХ МЕДІАТЕКСТАХ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 160–76. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота містить лінгвокультурологічний аналіз способів омовлення міфологічного образу героя в медіатекстах, присвячених процесу Брекзиту й виборів в Україні. Підтверджено, що медіатексти орієнтовані впливати на аудиторію, а тому активно застосовують міфологічні елементи для посилення такого впливу. Виявлено, що образ героя функціонує в медіатекстах не відокремлено, а в тісному зв’язку з есхатологічними мотивами, зокрема Апокаліпсису, й образами ворога, битви, війни, спасіння й чуда. Здійснено порівняння характеристик образу героя в британських й українських текстах. Виявлено словотвірні гнізда й описано семантичні поля, асоційовані з відповідними образами. Ключові слова: культурний герой, міфологічний образ, ворог, медіатекст, битва, есхатологічний мотив.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Кривоцюк, М. Ю. "Сонце - ворог і друг". Безпека життєдіяльності, № 7 (2009): 35–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Козуля, С. В. "Комп"ютер мій - ворог мій". Країна знань, № 5 (130) (2018): 46–48.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Пульша, С. "Ворог для Лукашенки, брат для народу". Український тиждень, № 38 (670), 18-24.09.2020 (2020): 20–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Уер, К. "Мій ворог і помічник: тіло у грецькому християнстві". Дух і літера, № 15/16 (2006): 352–70.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Lуzanczuk, V. V. "The eternal enemy of the Ukrainian Church." Herald of Lviv University of Trade and Economics. Humanitarian sciences, no. 15 (2018): 7–18. http://dx.doi.org/10.36477/2616-8510-2018-15-01.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

КИРИЛЮК, Ольга. "СТРУКТУРА АСОЦІАТИВНО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ «ВОРОГ» У ДИСКУРСІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ". Humanities science current issues 2, № 29 (5 серпня 2020): 53–58. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/29.209437.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Mykytiv, H. "ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ВЕРБАЛЬНОЇ ПАРАДИГМИ АРХЕТИПНОГО СИМВОЛУ «ВОРОГ» У МЕДІАПРОСТОРІ". State and Regions. Series: Social Communications, № 3(43) (18 лютого 2021): 129. http://dx.doi.org/10.32840/cpu2219-8741/2020.3(43).19.

Повний текст джерела

Анотація:

The purpose of the study – analysis of the verbal paradigm of the archetypal symbol «enemy» in the media space of the Ukrainian National Information Agency «Ukrinform».Methodology research. The following methods were used in the article: comparative-historical, synthesis and generalization to trace the origin of the definitions «symbol», «archetype», «archetypal symbol», their comparison and juxtaposition; descriptive method: methods of contextual analysis and interpretation, on the basis of which the archetypal symbol «enemy» is analyzed, the means of its verbalization, semantic and structural features in the media space are revealed; system analysis to identify the means of forming the verbal paradigm of the archetypal symbol "enemy".Results. The problem of correlation of concepts «symbol», «archetype» and «archetypal symbol» is considered in the article; the means of formation of the verbal paradigm of the archetypal symbol of the «enemy» and its modifiers – figurative tokens-symbols are analyzed; described the lexical and semantic field of the archeological symbol «enemy»; outlined verbalizers that modify it; the verbal paradigm of the means of creating the archetypal symbol «enemy» in the modern media space is represented.Novelty. The means of forming the verbal paradigm of the archetypal symbol «enemy» in modern media discourse were studied for the first time; outlined its lexical-semantic field and characteristic structure; It is proved that the means of verbalization of the archeological symbol «enemy» in the medical space of the Ukrainian National Information Agency «Ukrinform» are tokens to denote the form of attackers, aggressors, enemies.The practical significance of the research results is that they can be used by authors of journalistic texts in the coverage of military events in eastern Ukraine to form an associative field of the archetypal symbol «enemy» in order to better understand the content of the information message.Key words: archetypal symbol, symbol, archetype, symbolic meaning, image, paradigm, semantics, structure.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Ткачук, О. М. "Волинський регіональний музей: досвід військово-патріотичного виховання молоді (2018–2020 рр.)". Воєнно-історичний вісник 38, № 4 (2 грудня 2020): 179–95. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-38-4-179-195.

Повний текст джерела

Анотація:

З давніх-давен український народ плекає священну традицію — вкарбовувати у свідомість прийдешніх поколінь пам’ять про подвиги його найкращих синів і дочок, які сповна виконали свій почесний військовий обов’язок. Всяка війна жахлива, бо приносить смерть, ламає людські долі, несе розруху і розпач, особливо, коли тривожить свідомість, що ворог — це той близький сусіда, слов’янин і брат по вірі, з котрим століттями жили пліч-о-пліч. Український народ вкотре довів спроможність захищати свою державу. Зараз на Сході України обороняють рідну землю справжні патріоти. Для них є справою честі й гідності виконати поставлені завдання. Нашими військовослуж- бовцями пишається вся країна, на їхньому прикладі неодмінно виховуватимуть нові покоління українських воїнів та молодих людей, здатних побудувати нову Україну.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Olha, Hyliun. "THE CONCEPT OF THE “ENEMY” WITHIN THE “WAR” FRAME IN RUSSIAN PROVERBS." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Linguistics, no. 1 (September 25, 2019): 174–79. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-3337/2019-36-37.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Filas, V. M. "Ворог чи друг?: художньо-графічне сприйняття Північного Причорномор’я у XVI – останній чверті XVIII ст." Воєнно-історичний вісник 27, № 1 (1 грудня 2020): 61–65. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2018-27-1-61-65.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Міллер, О. "Сьогодні є дві українські ідентичності: для однією Росія - ворог, для другої все ще "свій"". Країна, № 3 (206) (2014): 32–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Андрухів, О. І. "ПРАВОВІ ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ РАДЯНІЗАЦІЇ ГАЛИЧИНИ В 1939–1941 РОКАХ". Прикарпатський юридичний вісник, № 5 (10 лютого 2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5.920.

Повний текст джерела

Анотація:

1.Андрухів О. І. Правові причини та наслідки радянізації Галичини в 1939–1941 роках. – Стаття. У статті розкриваються основні засади реалізації політики «радянізації» західноукраїнських земель, зокрема Галичини у 1939–1941 рр., та вирішення радянською владою питання дитячої безпритульності та бездоглядності. Встановлено, що одним із перших кроків радянської влади на новоприєднаних територіях були дії, пов’язані з переміщенням окремих груп населення. Упровадження радянської системи права на західноукраїнських землях здійснювалося оперативно, оскільки до цього процесу залучали політвідділи військових частин Українського фронту та радянсько-партійних працівників, що прибули. Так, протягом 1939–1941 рр. на території інкорпорованої Галичини відбувалося формування органів радянської влади, зокрема міліції та силових структур, та проводилися заходи щодо громадської безпеки і попередження контрреволюційної і антирадянської діяльності. У жодному з офіційних наказів, розпоряджень чи вказівок вищого республіканського керівництва не згадано про проблему безпритульних та бездоглядних дітей. Першим кроком радянської влади в Галичині було формування партійної структури і системи органів місцевої влади. 24 березня 1940 р. проведено вибори депутатів до Верховної Ради СРСР та УРСР, а 15 грудня того ж року – до місцевих рад, що юридично діяли як адміністративні одиниці з 20 січня 1940 р. Паралельно з формуванням нової правової системи в регіоні здійснювалися кардинальні соціально-економічні реформи, які мали на меті повністю інтегрувати приєднані території до загальноукраїнського господарського комплексу. Ці перетворення були традиційними для радянської дійсності 1920–1930-х рр., а тому провокували народне невдоволення і стали причиною появи дитячої безпритульності та бездоглядності. Після перших хвиль репресій без опіки залишилися тисячі дітей. Констатовано, що політика радянізації зумовила запровадження специфічних термінів, які мали правову основу та стосувалися проблеми дитячої безпритульності та бездоглядності. Одним із таких понять є «ворог народу». Поняття «ворог народу» було затверджене в Кримінальному кодексі УРСР 1927 та 1934 рр. і передбачало поділ правопорушників на дві категорії. До першої застосовували найвищу міру покарання, а до другої – ув’язнення в трудово-виправних закладах. Таким чином, політика радянізації в західних областях УРСР супроводжувалася порушенням прав людини, зокрема й неповнолітніх. При цьому жодних заходів із протидії поширенню безпритульності та бездоглядності дітей не здійснювалося.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

ПОПП, Руслана, та Наталія КАНТОР. "ПОВСЯКДЕННЯ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ У 1944 – 1953 pp." Східноєвропейський історичний вісник, № 21 (24 грудня 2021): 132–71. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246920.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – висвітлити повсякдення інтелігенції західного регіону України (матеріально-побутовий аспект) у перші повоєнні роки, розкрити суспільно-політичні чинники, що його визначали. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також використані загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, щоб на основі різноманітного джерельного матеріалу розкрити повсякденні повоєнні стратегії виживання інтелігенції, коли у краї відновлювалася / утверджувалася радянська система, з’ясувати на що вистачало її матеріальних коштів і як відображалися на її побутовому становищі суспільна активність та політичні переконання. Висновки. Повоєнне повсякдення інтелігенції було пов’язане з елементарним виживанням, пошуками можливостей забезпечення існування. Винагорода за роботу в багатьох випадках не відповідала покладеним на інтелігенцію обов’язкам, не забезпечувала нормальних умов життя та праці. У кращому становищі були ті, що своєю діяльністю доводили відданість партійним настановам, обіймали високі посади, отримували значні гонорари та премії за “ідеологічно правильні” твори. Краща частина національно-свідомої інтелігенції, яка розцінювалася владою як потенційний, чи явний ворог, піддавалася репресивним заходам, позбавлялася засобів до існування, можливостей реалізації здібностей та творчого потенціалу. Але поступальний розвиток інтелігенції її бажання приносити користь у складних і суперечливих умовах свого повсякдення, радянська система здолати не змогла.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Kyryliuk, Olha. "PECULIARITIES OF THE MICROFIELD “HOSTILE TROOPS” IN THE STRUCTURE OF THE ASSOCIATIVE-SEMANTIC FIELD “ENEMY” (based on the discourse of the Russian-Ukrainian information war)." Studia Linguistica, no. 15 (2019): 106–24. http://dx.doi.org/10.17721/studling2019.15.106-124.

Повний текст джерела

Анотація:

Introduction. The era of information wars requires a great deal of mastery of the word. A wide range of recipient’s emotions that can be evoked by certain lexemes makes language an essential tool in the fight for people’s consciousness while conducting information campaigns that accompany armed conflicts. Purpose – the study of the structure of the associative-semantic field “hostile troops” based on the discourse of the Russian-Ukrainian information war. Methods. Methods of associative linguistic observation (emotional-expressive and figurative-sensual components of the semantics of the studied lexemes), associative-semantic modeling (associative-semantic fields and microfields formation) are being used. Results. As a result of the analysis, the structure of the associative-semantic microfield of the “hostile troops” has been modeled, within which eight groups (ASG) have been allocated. The main groups are: 1) terminolexemes with a component indicating Russia’s involvement in the Donbas conflict (Russian troops, armed forces of the Russian Federation); 2) names with “Putin”, “putinskyi” components that are synonymous with the concept of “Russia” (Putin’s terrorists); 3) metonymic names that associatively indicate the presence of troops of another state (foreigners, invaders); 4) terms without reference to the Russian trace, which are characteristic of the initial stage of the conflict, when the fact of Russian aggression has not yet been recognized by Ukrainian legislation (militants, separatists), etc. Conclusion. Thus, the terminology used by the Ukrainian society is an important mean of waging an information war, and more specifically, repelling not only the armed aggression, but also the information hostile aggression. The study of such names is especially relevant because it enables to form the linguistic identifiers of the war period and to follow the psycholinguistic reactions of the society to the frontline news.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Pyzhyk, A. М. "Втілення в радянському художньому кіно образів «ворога» та «героя» періоду Української революції 1917-1921 рр." Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 6 (5 липня 2018): 28–38. http://dx.doi.org/10.15421/171881.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано втілення в радянських художніх фільмах 1920-х – 1950-х рр. образів «ворога» та «героя» доби Української революції. Спираючись на підходи історичної імагології, відображено специфіку формування та пропагування кінематографічних образів, тематично пов’язаних із 1917–1921 рр. Підкреслено, що на думку партійних ідеологів кінематограф мав стати знаряддям поширення комуністичної ідеології та формування в суспільстві уявлень про революційне минуле. Встановлено, що зображення революційних подій через призму ідеологічних вимог влади було одним із провідних напрямків радянського кінематографа. Фільми різних жанрів відображали боротьбу більшовиків за встановлення та утримання влади у 1917–1921 рр., формували у глядачів стійкі візуальні образи «ворога» революції та «героя». З’ясовано, що ці образи мали відмінне змістове наповнення та екранне втілення у різні періоди розвитку радянського кінематографа. Так, у 1920-х роках у художніх фільмах «Остап Бандура» (1924 р.), «Пілсудський купив Петлюру» (1926 р.), «Два дні» (1927 р.), «Звенигора» (1927 р.), «Арсенал» (1929 р.) та ін. «ворогів» представляли підступними, продажними, безжальними і водночас жалюгідними та комічними. «Герої», не дивлячись на непривабливий зовнішній вигляд, показані близькими до глядача та переконаними в перемозі під час боротьби за революційну правду. У 1930-х роках, в умовах сформованої тоталітарної системи, протилежні образи зазнають певних змін і отримують додаткові риси. Так, у фільмах «Щорс» (1939 р.) та «Вершники» (1939 р.) «вороги» все більш скритні та лицемірні, а «герої» – відверті, цілеспрямовані, прямолінійні, впевнені в рішеннях і діях партійного керівництва. Встановлено, що головним персоніфікованим «ворогом» у радянському художньому кіно довоєнної доби став Симон Петлюра. У роки німецько-радянської війни та в післявоєнний період у фільмах «Олександр Пархоменко» (1942 р.) та «Правда» (1957 р.) «ворогів» зображували менш емоційно, але більш зневажливо – як невпевнених і безвольних, а революційних «героїв», навпаки – свідомими, врівноваженими, які діють за планом, розробленим вождями комуністичної партії. Доведено, що впродовж всього існування радянського кінематографа, протиставлення образів «ворога» і «героя» дозволяло показати неминучість поразки українських національних сил і перемоги більшовиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Шкляр, В. "Чорний ворон". Сучасність, № 1/2 (2008): 150–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Шкляр, В. "Чорний ворон". Сучасність, № 8 (2008): 84–116.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Шкляр, Василь. "Чорний ворон". Сучасність, № 11 (2009): 18–134.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Артюхин, Юрий. "Белый морской ворон". National geographic. Россия, июль, № 118 (2013): 112–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Бироваш, М. "Брат у ворот". Корреспондент, № 33 (470) (2011): 16–19.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Бенедиктов, К. "Полумесяц у ворот Вены". Политический журнал, № 3 (2008): 50–54.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Дронов, Н. "Ворон, исклевавший советского орла". Природа и СВЕТ, № 7 (2011): 18–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Ларіонова, Наталя. "Зробити з ворога друга". Україна, № 1 (2008): 23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Ларіонова, Наталя. "Зробити з ворога друга". Україна, № 1 (2008): 23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Музылёв, А. В. "Особенности конструирования коллективной обиды посредством кинематографа (на примере современных украинских фильмов)". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 27 (8 квітня 2021): 97–102. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i27.929.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості конструювання колективної образи за допомогою кінематографа. Розглянуто теоретичні основи роботи, а саме статті дослідників, які вивчають правила конструювання та утвердження колективної пам’яті в кінематографі. Колективна образа розглядається саме як частина пам’яті, в якій вона закріплюється за допомогою такого способу, як перегляд фільмів. Виявлено основні особливості відображення колективної образи в кіно. Найчастіше для її конструювання використовуються образи ворога і жертви. Вони гіпертрофовані, жертва постає виключно в позитивному світлі, практично без недоліків. Образ ворога створюється як образ жорстокого, брутального, зневажливого, який готовий фізично і морально принизити жертву. Позитивний персонаж стає жертвою дискримінації, військової агресії, інших проявів неповаги. Зображення образів жертви і ворога в картинах сприяє конструюванню ставлення до різних соціальних груп в суспільстві. Люди сприймають моделі поведінки, продемонстровані на екрані, як релевантні, а потім відтворюють їх у реальному житті. Проведене дослідження демонструє, що в Україні на тлі актуалізації військових і політичних проблем регулярно випускаються в широкий прокат фільми, які конструюють колективну образу. Серед картин, що вийшли в прокат у 2020 році, до таких можна віднести «Східняк», «Черкаси», «Наші котики». У них конструюється образ українських військових не тільки як героїв і захисників Батьківщини, але й як безневинних постраждалих, які стають жертвами обставин. Для картин характерні героїзація воїнів і демонстрація жертв, з якими зіткнулися військові. Несправедливість щодо них приводить до формування колективної образи як відповіді на ті бойові втрати, з якими довелося зіткнутися. Також у фільмах українського виробництва регулярно відтворюється образ ворога, який демонструється як жорстокий, підступний, що порушує наявні міжнародні домовленості. Його втілює як воєнне, так і політичне керівництво. Демонстрація таких картин сприяє консолідації певної частини населення навколо єдиних цінностей, а також посиленню негативного сприйняття ворога.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Олексієнко, Станіслав, та Олена Андрощук. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ВОРОГА ЯК СКЛАДОВОЇ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 13, № 2 (20 лютого 2020): 182–98. http://dx.doi.org/10.32453/5.v13i2.174.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема формування образу ворога як складової гібридної агресії Російської Федерації проти України. Передумовами формування ворожості є низка причин, серед яких соціально-історичні чинники, економічна та політична ситуація в світі, особистий досвід кожного конкретного індивіда тощо. Проведено аналіз концепцій, в яких з’ясовуються причини ворожості людини щодо інших людей і розглядається формування ворожості за допомогою конструювання образу ворога в колективній та індивідуальній свідомості. При цьому спостерігається штучний характер формування соціально-політичної реальності для великих соціальних груп, що здійснюється відповідно до намірів пануючої політичної еліти за допомогою засобів масової інформації. У статті наводиться визначення гібридної війни та її структурні компоненти, а також зазначається, що образ ворога є сформованим уявленням у свідомості людини, яке містить у собі когнітивну, емоційну та поведінкову складові. Наводиться визначення образу ворога як сформоване за допомогою пропаганди стереотипне уявлення про будь-кого чи будь-що, що має реальну або уявну загрозу цілісності та існуванню спільноти, засноване на упередженнях, установках та негативних ідентифікаціях, і насичується виключно негативними характеристиками, має демонічний характер, виявляється як носій антигуманних властивостей, а відтак легітимізує будь-які вияви насильства стосовно нього; формує негативне ставлення до всіх членів спільноти, незважаючи на їх індивідуальність; піддається сильному впливу засобів масової інформації, які у своїй роботі використовують в основному прийом когнітивного дисонансу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Зеленский, Святослав. "Франция. Парадный вход. 8 монументальных ворот". Вокруг света, № 7 (2934) (2018): 32–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Зятьєв, С. "Українському війську допомогли зупинити ворога ВОЛОНТЕРИ". Військо України, № 12 (182) (2015): 59–61.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Зятьєв, С. "Українському війську допомогли зупинити ворога ВОЛОНТЕРИ". Військо України, № 12 (182) (2015): 59–61.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Зайцев, О. В. "До проблеми кваліфікації державної зради у разі переходу на бік ворога в період збройного конфлікту (аналіз судової практики 2014-2018 рр.)". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 2, № 86 (3 липня 2019): 258–69. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.86.258-269.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню проблеми кваліфікації державної зради у разі переходу на бік ворога в період збройного конфлікту. У роботі вивчено судову практику за 2014-2018 рр. Зроблено висновок про різну законодавчу оцінку окупації Автономної Республіки Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей. Обґрунтована різна кримінально-правова кваліфікація дій громадян по переходу на бік ворога під час цих збройних конфліктів. Акцентується увага на висновках, які містяться в звітах за результатами попереднього розслідування подій у Криму та на сході України, що оприлюднені в 2016р. та 2018 р. Канцелярією Прокурора Міжнародного кримінального суду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Колоїз, Жанна Василівна. "Кольоратив чорний у романі Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон»". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 2 (14 лютого 2013): 31–41. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v2i0.2279.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Мукомела, Л. "Уряд і ЗМІ Німеччини: друзі чи вороги?" Українська журналістика в контексті світової, Вип. 4 (2000): 92–97.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Сєдова, Я. М. "Телепустеля, або Як створити ворога для США". Інформаційне суспільство, Вип. 6 (2007): 34–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Мукомела, Л. "Уряд і ЗМІ Німеччини: друзі чи вороги?" Українська журналістика в контексті світової, Вип. 4 (2000): 92–97.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Самулеева, М. В., та А. А. Смирнова. "ИЗУЧЕНИЕ ОСОБЕННОСТЕЙ ПРОЦЕССА СИМВОЛИЗАЦИИ У СЕРЫХ ВОРОН". Журнал высшей нервной деятельности им И П Павлова 69, № 4 (2019): 505–13. http://dx.doi.org/10.1134/s0044467719040099.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Акельев, Евгений. ""Сыщик из воров" Ванька Каин: Анатомия "Гибрида"". Ab Imperio 2018, № 3 (2018): 257–304. http://dx.doi.org/10.1353/imp.2018.0065.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Кончук, Н. С. "Перехід на бік ворога як форма державної зради". Наше право, № 4 (2015): 98–103.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Kharytoniuk, Orysia. "РОЛЬ УКРАЇНСЬКОГО МЕНТАЛІТЕТУ В ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (7) (18 березня 2020): 230–37. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-230-237.

Повний текст джерела

Анотація:

До впровадження реформи децентралізації влади в Україні настрої громадян були песимістичними щодо реальних змін в українському селі, оскільки певні історичні фактори, зокрема вплив Радянського Союзу на формування українського менталітету та ін., мали певні негативні наслідки. У зв’язку з територіальним положенням України між Європейським Союзом і Росією українці мають специфічні риси ментальності, які можуть як допомогти в реалізації реформи децентралізації влади в Україні, так і стримувати її провадження. У статті проаналізовано різницю між поняттями «менталітет» та «ментальність», досліджено, що негативними рисами українського менталітету є відсутність волі до покращення життя власними силами, надія на державу, певна фіктивність, показовість у роботі, а не націленість на результат. Саме ці риси, можуть певною мірою, гальмувати розвиток територіальних громад. Також виявлено позитивні риси українського менталітету, які можуть, навпаки, допомогти в процесі активізації громадян і децентралізації влади. Саме реформа децентралізації влади покликана змінити менталітет українців, оскільки завдяки змінам у місцевому самоврядуванні, які відбуваються в Україні з 2014 р., люди відчули, що можуть впливати на розвиток своїх громад. Саме ця реформа є поштовхом для втілення решти реформ, зокрема в медичній освітній та податковій сферах. Існує дуже багато прикладів в об’єднаних територіальних громадах, де за допомогою зміни свідомості мешканців, їхній активності, реалізовано дуже багато проєктів на благо громади. Отже, вивчення особливостей українського менталітету є дуже важливим не лише в контексті місцевого самоврядування, але й державного управління в цілому. «Той, хто знає ворога й себе, ніколи не програє війни; хто не знає ворога, але знає себе, інколи виграє, а інколи програє; той, хто не знає ні себе, ні ворога, програє кожну баталію», – відзначає Сунь-дзи у своїй книзі «Мистецтво війни». Саме тому знання українського менталітету допоможе українцям зберегти себе та свою ідентичність і врятувати країну від зовнішньої агресії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Tózsa, István, and János Sallai. "Geostrategy at the EU's South-Eastern Gate." Administrative consulting, no. 6 (2018): 20–32. http://dx.doi.org/10.22394/1726-1139-2018-6-20-32.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Baevskaya, Elena. "Edgar Allan Poe’s “The Raven”: Baudelaire and Mallarmé." Shagi / Steps 6, no. 3 (2020): 18–27. http://dx.doi.org/10.22394/2412-9410-2020-6-3-18-27.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Глушко, А. О. "Образ "перманентного зовнішнього ворога" як національний автостереотип українців і словенців". Український історичний журнал, № 3 (504) (2012): 135–42.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Колоїз, Жанна Василівна. "Слова минулої епохи в сучасному історичному романі Василя Шкляра «Залишенець. Чорний Ворон»". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 7, № 2 (20 листопада 2012): 172–97. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v7i2.667.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті з’ясовано семантичні та функціональні особливості застарілої лексики, засвідченої в сучасному історичному романі Василя Шкляра «Залишенець. Чорний Ворон». До аналізу залучено здебільшого військову (батальну) лексику, зокрема одну з найбільш чисельних лексико-семантичних підгруп – «назви військових звань і посад», з одного боку, українського повстанського війська, з іншого, − Червоної армії; окремий акцент зроблено на так званих радянізмах, пов’язаних з тогочасним адміністративним і суспільно-політичним життям.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Топальський, В. Л., та С. М. Іваненко. "ВИКОРИСТАННЯ КОНСТРУКТУ «ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА» В РОСІЙСЬКІЙ АНТИУКРАЇНСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ". Воєнно-історичний вісник 37, № 3 (30 вересня 2020): 42–54. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-37-3-42-54.

Повний текст джерела

Анотація:

Останнім часом російською пропагандою широко використовуються найрізноманітніші технології впливу проти нашої держави, у тому числі й із застосуванням історії, перетворивши інформаційну сферу на реальну арену протиборства. У статті узагальнено особливості використання кремлівською пропагандою конструкту «Велика Вітчизняна війна» з метою створення «образу ворога» з України, демонізації керівництва держави, особового складу Збройних Сил України та інших силових структур, а також легітимізації російської агресії проти нашої держави

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Tishchenko, O. O. "The image of the enemy-stranger is part of the Ukrainian "national myth"." Science and Education a New Dimension VI(159), no. 46 (April 27, 2018): 68–71. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2018-159vi46-16.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Сергеев, Виктор, and Андрей Казанцев. "Net Dynamics of Globalization and Typology of “Global Gateways”." Полис. Политические исследования, no. 2 (2007): 18–30. http://dx.doi.org/10.17976/jpps/2007.02.02.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Сергеев, Виктор, Алексей Кузьмин, Владимир Нечаев, Елена Алексеенкова, and Андрей Казанцев. "The “Choir” of the Moscow “Gateway” and Scenarios of Its Development." Полис. Политические исследования, no. 2 (2007): 44–62. http://dx.doi.org/10.17976/jpps/2007.02.04.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Бачун, Л. І. "Історичний аспект творення назв осіб у романі Василя Шкляра "Чорний ворон"". Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство, № 44 (2016): 51–54.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Ворог"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями