Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Водорозчинні речовини"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Водорозчинні речовини".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Водорозчинні речовини"
1
Проданчук, МГ, ГМ Балан, ОП Кравчук, ПГ Жмінько, ІМ Максимчук та НП Чермних. "До обґрунтування переліку небезпечних високотоксичних хімічних речовин, які підлягають особливому контролю щодо обігу, зберігання, використання та утилізації. Частина 1 (рицин, сполуки талію та фосфорорганічні сполуки)". Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 90, № 1 (20 травня 2021): 22–39. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2021-90-1-22-39.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. На підставі аналітичного огляду літературних даних виділити групу високотоксичних хімічних речовин, котрі за останні десятиліття найчастіше використовуються в умисних кримінальних та суїцидальних інцидентах, диверсійних і терористичних актах, обіг, зберігання, використання та утилізацію яких потрібно особливо прискіпливо контролювати правоохоронним органам. Матеріали та методи. Аналітичний огляд наукових публікацій виконаний з використанням реферативних баз даних наукових бібліотек Pub Med, Medline і текстових баз даних наукових видавництв Elsevier, Pub Med, Central, BMJ group та інших VIP-баз даних. Використано методи системного, порівняльного та контент-аналізу. Результати та висновки. Проаналізовано наукові публікації щодо небезпечних високотоксичних хімічних речовин, які за останню чверть сторіччя найчастіше використовуються у світі, зокрема в умисних кримінальних та суїцидальних інцидентах, диверсійних і терористичних актах. Установлено, що до них переважно відносяться: рицин, сполуки талію, фосфорорганічні сполуки та бойові отруйні речовини, миш’як і його сполуки, ціаніди та неорганічні водорозчинні сполуки ртуті (сулема, мертіолят натрію), а також пестициди паракват і дикват. На основі аналізу їхньої токсичності, клінічних та морфологічних проявів інтоксикації за різних шляхів надходження до організму обґрунтовано необхідність внесення їх до Переліку особливо небезпечних хімічних речовин, обіг яких, зберігання, використання та утилізація потребують більш жорсткого контролю правоохоронних органів. У першій частині даної статті представлені рицин, сполуки талію, фосфорорганічні сполуки та бойові отруйні речовини. Ключові слова: високотоксичні небезпечні хімічні речовини, рицин, сполуки талію, фосфорорганічні сполуки.
2
Поварова, Наталя Миколаївна, Людмила Анатоліївна Мельник та Галина Всеволодівна Шлапак. "ПІДВИЩЕННЯ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИРОБІВ З М’ЯСА ПТИЦІ ШЛЯХОМ ВНЕСЕННЯ СТАРТОВОЇ МІКРОФЛОРИ". Scientific Works 2, № 85 (18 березня 2022): 110–19. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2240.
Повний текст джерелаАнотація:
В представленій роботі наведені матеріали щодо розробки технології пролонгування термінів зберігання варених ковбас із м’яса птиці шляхом використання біотехнологічного прийому, а саме, «стартових» культур мікроорганізмів. Пропонується вводити спеціально підібрану стартову мікрофлору у фарш варених ковбас, що є принципово новим підходом для вирішення даного питання.
За останні роки м'ясо птиці стало одним із самих популярних видів сировини для м'ясопереробної промисловості. М'ясо птиці - якісний, багатий білками продукт з низькою калорійністю у порівнянні зі свининою та яловичиною. Різноманітність сировини, володіє різними функціональними властивостями (темне і світле м'ясо, механічно обвалене м'ясо, внутрішні органи), надає необмежені можливості для створення птахопродуктів широкого асортиментного спектру, включаючи харчові, спеціальні, кормові продукти, в тому числі комбіновані, з заданим хімічним складом і властивостями, препарати біологічно активних речовин і т.д.
До складу м'язової тканини птиці входять майже всі водорозчинні вітаміни. М'ясо є одним з найбільш цінних постачальників вітамінів групи В. Також, м'язи птиці багаті макроелементами ( серед яких виділяють за кількістю калій, сірка, фосфор, натрій, кальцій, хлор ), а також мікроелементами ( залізо, цинк, мідь, марганець ), мають важливе значення в обміні речовин. Мінеральні речовини активізують перетравлюваність білків і їх засвоюваність.
Властивість м'яса утримувати воду або її поглинати робить істотний вплив на його якість, технологічні та кулінарні показники. Чим вище водоутримувальна, вологовбирна здатність м'яса птахів, тим соковитіша й ніжніше виходить готова до споживання продукція, тим вище її вихід.
Проведено скрінінг та науково обґрунтовано використання «стартової» мікрофлори шляхом дослідження ряду функціонально-технологічних, мікробіологічних, токсикологічних та органолептичних показників.
Економічно обґрунтовано використання інноваційної розробки для виробництва ковбасних виробів; складена технологічна схема виробництва вареної ковбаси із внесенням стартової мікрофлори; підтверджено підвищення якісних показників виробів з м'яса птиці шляхом внесення стартової мікрофлори.
В результаті отримана продукція високої якості із стабільними у часі показниками.
3
Соколенко, Н. М., та Є. В. Попов. "Вивчення умов процесу конденсації фенолу, формальдегіду та сульфіту натрію в технології водорозчинних поверхнево-активних речовин". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(256) (10 грудня 2019): 81–85. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-256-8-81-85.
Повний текст джерелаАнотація:
Об'єктом дослідження є реакція, яка полягає в конденсації фенолу з формальдегідом та одночасним сульфуванням сульфітом натрію. За рахунок лугу, а саме NaOH, що утворюється в ході реакції, процес конденсації фенолу з формальдегідом проходить у водному середовищі при рН=9-9,5. Метою дослідження запропонованої технології є отримання водорозчинних нетоксичних продуктів на основі фенолу, формальдегіду та сульфіту натрію, що можна запропонувати для використання в якості аніоноактивних поверхнево-активних речовин (АПАР). В ході дослідження технології вивчали вплив умов проведення реакції на швидкість реакції, властивості та якість отриманих продуктів. А саме було підібрано оптимальне співвідношення вихідних компонентів, температури та часу процесу. Встановлено, що недолік формальдегіду або сульфіту натрію призводить до полімеризації реакційної маси з утворенням твердої смоли. Підібрано оптимальне співвідношення вихідних реагентів фенол : формальдегід : сульфіт натрію : вода, яке становить 1: (1,25-1,47): 0,4 : (16-20). Час процесу не робить істотного впливу. Було запропоновано час процесу конденсації від 0,6 до 1 години. Встановлено, що при вибраному співвідношенні компонентів і часу проведення конденсації оптимальна температура реакції становить 130 оС. З підвищенням температури збільшується стабілізуюча здатність отриманих зразків ПАР. Якісні характеристики отриманого продукту (стабілізуюча та диспергуюча здатність) дозволяють рекомендувати застосування його в якості аніонактивної поверхнево-активної речовини. Отримана по запропонованій технології поверхнево-активна речовина на основі фенолу, за властивостями подібна відомому диспергатору НФ (продукт поліконденсації нафталінсульфокислоти і формальдегіду) і може бути рекомендована як заміна вже існуючим диспергаторам на основі нафталіну. Ці продукти знайшли використання як диспергатори органічних барвників та пігментів, як розширювач для свинцевих акумуляторів, як допоміжна речовина в гумовій, шкіряної, анілінофарбній, текстильній, хіміко-фотографічній промисловості, у виробництві синтетичного каучуку, хімічних волокон, оптичних відбілювачів, а також широко застосовується у виробництві мінеральних добрив в якості речовини, що перешкоджає злежуванню при транспортуванні і зберіганні добрив та інше.
4
Dmytruk, Y. M., and I. E. Demyd. "Assessment of profile distribution of carbon of labile and water-soluble form of soil organic matter." AgroChemistry and Soil Science, no. 88 (2019): 40–47. http://dx.doi.org/10.31073/acss88-05.
Повний текст джерела
5
Сененко, Н. Б., І. С. Романович, О. І. Санжаревська та Н. В. Чала. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН ҐРУНТУ ТА ҐРУНТОВОЇ ВОДИ с. ІВАНІВКА КАРЛІВСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2012): 87–90. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Виконано комплексне дослідження проби ґрунту йвизначено основні фізико-хімічні показники пробводи централізованого та децентралізованого во-допостачання, відібраних у с. Іванівка Карлівсько-го району Полтавської області. Стан ґрунту ви-значений як деградований сірозем, що потребуєрегулярного внесення органічних добрив. Викона-ний аналіз впливу водорозчинної складової ґрунтуна даний водоносний горизонт. Виявлена невідпо-відність якості води централізованого водопоста-чання фізіологічній потребі людини, а води децен-тралізованого водопостачання – нормативамДерж.Сан.ПіНу.
Complex research of soil samples is done and the main physical–chemical indices of water samples from centralized anddecentralized water supply in the village of Ivanivka, Karlivkadistrict, Poltava oblast have been determined. Soil state is definedlike degraded gray soil which requires regular organic fertilizerapplying. Analysis of influence of water-soluble soil component onthe given aquifer has been conducted. Water quality discrepancy ofcentralized water supply to human physiological needs has beenproved, and decentralized water supply does not meet therequirements of State Sanitary Regulations and Standard.
6
Гулай, В. В. "Алелопатичні зв’язки спірохет Leptospira Interrogans у фітоценозах болотистих лук". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2013): 43–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.02.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Наводяться відомості щодо особливостей екологічних взаємозв’язків вищих рослин та патогенних лептоспір в умовах фітоценозів болотистих лукЛісосотепу України. Основою екологічного впливу представників рослинності зазначених біотопів на спірохет є топічний тип біотичних зв’язків, щопроявляється у виділенні водорозчинних алелопатичноактивних речовин, як живими рослинами, так і з їх залишків. У цілому фонові види рослинності проявляють негативну дію на збудника лептоспірозу, що зменшує час перебування цих спірохет у фітоценозах болотистих лук.
There is information on the environmental characteristics of the relationship of higher plants and pathogenic leptospirs in plant communities marshy meadows Forest-Steppe zone of Ukraine. The basis of the environmental impact of these representatives vegetation habitats for spirochetes are topical type of biotic linkages, resulting in the allocation of water-soluble substances allelopathy activity as living plants and their residues. In general, background vegetation types show a negative effect on the pathogen leptospirosis, which reduces the time spent in these spirochetes phytocenoses marshy meadows.
7
Патика, М. В., та Ю. П. Москалевська. "МІКРОБНІ ПРОЦЕСИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВУГЛЕЦЮ В РИЗОСФЕРІ БУРЯКА ЦУКРОВОГО ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2014): 34–39. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.02.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено порівняльний аналіз чисельності зафункціональною спрямованістю мікробіоти ризосфе-ри буряка цукрового, що бере участь у трансформа-ції вуглецю та його сполук, за різних агрозаходів. Ви-значено вміст органічного та лабільного водорозчин-ного вуглецю в чорноземі типовому, стан посівів бу-ряка цукрового. Встановлено, що локалізація органіч-них речовин у верхньому кореневмісному шарі ґрунтусприяє зростанню чисельності мікроорганізмів, якіберуть участь у перетворенні вуглецевих сполук уризосфері культури.
The comparative analysis of the number by a functional targeting of the microbiota of sugar beet rhizosphere, which is involved in the transformation of carbon and its compounds, under different agrarian measures was conducted. The content of organic and labile water-soluble carbon in the chernozem typical and a condition of sugar beet crops is defined. It is established that localization of organic substances in the upper root-inhabited soil layer contributes to increase the number of microorganisms which involved in the carbon cycle in crop’s rhizosphere.
8
Bordunova, Olga, Evgeniya Samokhina, Leontiy Khmelnychyi, Mykola Povod, Victoria Vechorka та Vyacheslav Popsuy. "БІОТЕХНОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ КОНСТРУЮВАННЯ «GREEN ARTICLE» ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ БІОКЕРАМІЧНОГО ЗАХИСНОГО ШАРУ ШКАРАЛУПИ ЯЄЦЬ КУРЕЙ В ТЕХНОЛОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ ІНКУБАЦІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (42) (30 листопада 2020): 27–32. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Авторами теоретично обґрунтована та практично доведена ефективність застосування розробленого способу передінкубаційної обробки яєць з використанням біоміметичної технології «штучна кутикула» «ARTICLE» («ARTIficial cutiCLE») «GREEN ARTICLE» для поліпшення структурних і фізіологічних характеристик шкаралупи як біокерамічного захисного шару інкубаційних яєць, котра полягає в утворенні на поверхні яйця захисної плівки з суміші штучних і природних матеріалів, що регулює рівень газопроникності шкаралупи пташиного яйця. Захисна плівка являє собою полікомпонентне покриття для відновлення та посилення бар’єрних властивостей біокерамічних структур шкаралупи і шкаралупних мембран, якому притаманна біоцидна (антибактеріальна та антивірусна) активність, а також здатність оптимізувати газообмін ембріонів протягом інкубації та поліпшувати процеси обміну речовин ембріона і якість молодняка птиці. Метою нашої роботи була розробка технології передінкубаційної обробки курячих яєць «GREEN ARTICLE» з використанням захисних нанокомпозитних покриттів «Штучна кутикула», що були створені за біоміметичним принципом, для зниження контамінації патогенною мікрофлорою та підвищення виводимості яєць. Для проведення досліду було сформовано три партії яєць, котрі були отримані від курей-несучок Легорн білий, по 540 штук в кожній групі. В кожній партії був контроль і дослідна група. Інкубацію проводили в інкубаторі «Універсал» протягом 21 доби згідно методики. Першу групу яєць перед закладкою на інкубацію обробляли кислото розчинним хітозаном, другу – водорозчинним хітозаном, третю – водорозчинним хітозаном сукцинат. Рахували відсоток браку інкубації, вивід та виводимість курчат. Перед закладкою на інкубацію, а також на сьому та вісімнадцяту добу інкубації, перед перенесенням яєць у вивідну шафу, брали змиви з поверхні шкаралупи і досліджували їх на наявність мікробної контамінації. Доведено, що використання для передінкубаційної дезінфекції курячих яєць композиції на основі кислоторозчинного хітозана з додаванням надоцтової кислоти, пероксиду водню (H2O2) та наночасток металів (нанодисперсного діоксиду титану TiO2, оксиду заліза Fе2O3 та сульфату міді CuSO4), стимулює розвиток ембріонів та забезпечує підвищення виводимості яєць на 7,7 % відносно контролю. Технологія «GREEN ARTICLE» для передінкубаційної обробки яєць з використанням препарату «Штучна кутикула» призводить до значного зниження кількості патогенних мікроорганізмів на поверхні шкаралупи, що призводить до підвищення виводимості яєць.
9
Shmatenko, O. P., O. V. Pidlisny, T. V. Prykhodko, A. M. Solomennyi, R. L. Pritula, G. B. Semenchenko та N. O. Takhtaulova. "ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ М’ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНИХ РАН". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 1 (23 червня 2020): 50–63. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.1(1)-050.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Лікування ран та ранової інфекції є важливою проблемою як для військової, так і загальнодержавної системи охорони здоров’я України. На сучасному етапі основоположним підходом до лікування гнійних ран є патогенетична спрямованість відповідно до фази ранового процесу, що включає наступні етапи: активну хірургічну обробку; додаткову обробку післяопераційної рани; раннє закриття ранового дефекту; дренування рани; антибактеріальну терапію; усунення факторів, що уповільнюють загоєння.
Мета дослідження - аналіз сучасних технологічних підходів до створення м’яких лікарських засобів для лікування гнійних ран.
Матеріали та методи дослідження. У роботі використані національні та міжнародні літературні джерела; застосовано методи системного аналізу і бібліо-семантичного дослідження.
Результати дослідження. Узагальнено підходи Державної фармакопеї України, Європейської фармакопеї, Фармакопеї США та інтегрованих класифікацій, запропонованих рядом науковців, щодо класифікації м’яких лікарських засобів.
Визначено основні фармацевтичні фактори, що впливають на ефективність та якість м’яких лікарських засобів: фізичні властивості активних фармацевтичних інгредієнтів та допоміжних речовин, природа та кількості основи-носія і допоміжних речовин, що входять до складу лікарського засобу, вид лікарської форми і технологічні операції, здійснені при її виготовленні. Основи-носії є важливими складовими м’яких лікарських засобів, оскільки становлять 90 % і більше від загальної маси та впливають на активність лікарських речовин і реологічні властивості лікарської форми. Визначено, що відповідно до вимог Державної фармакопеї України, класифікація основ м’яких лікарських засобів проводиться за ознаками спорідненості до води та типу дисперсної системи. Фармакопеєю США використовується додаткова диференціація за здатністю абсорбувати воду, що обумовлює виділення чотирьох класів основ для мазей: вуглеводневих, абсорбційних, водно-змивних та водорозчинних.
Проведений аналіз результатів досліджень показав, що клінічно обгрунтованим для місцевого лікування ранового процесу є використання мазей на гідрофільних та емульсійних основах, яким притаманні дегідратуюча дія та здатність ефективно проводити активні фармацевтичні інгредієнти до ранових каналів та порожнин.
Висновки. М’яким лікарським засобам належить провідна роль в місцевому лікуванні гнійних ран, оскільки вони забезпечують досягнення оптимальної концентрації активних фармацевтичних інгредієнтів в ділянці ураження, забезпечуючи високу терапевтичну ефективність та пролонговану дію з мінімальними проявами побічної дії складових компонентів. Вирішальне значення при розробці м’яких лікарських засобів для лікування гнійних ран мають фармацевтичні фактори: фізичні властивості лікарських речовин, природа та кількості основи-носія і допоміжних речовин, що входять до складу лікарського засобу, вид лікарської форми і технологічні операції, здійснені при її виготовленні. На сучасному етапі доцільною є розробка комплексних препаратів для певних фаз ранового процесу, що дозволяють одночасно впливати на декілька факторів патогенезу. Визначено, що для лікування гнійних ран в першій фазі ранового процесу доцільно застосовувати м’які лікарські засоби з сильно вираженою і тривалою осмотичною активністю, у другій фазі - з помірною осмотичною активністю, у третій фазі ранового процесу лікарські засоби повинні попереджати висихання ранової поверхні, захищати і стимулювати ріст грануляцій.
10
Котляр, Євгеній Олександрович, Наталія Андріївна Ткаченко, Світлана Іванівна Вікуль та Ірина Володимирівна Левчук. "ТЕХНОЛОГІЯ НАТУРАЛЬНОГО КОСМЕТИЧНОГО ТОНІКА НА ОСНОВІ ВОДНОГО ЕКСТРАКТУ З М’ЯТКИ ЯДРА АБРИКОСОВИХ КІСТОЧОК". Scientific Works 84, № 2 (26 грудня 2020): 30–37. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i84.1886.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні роки фармацевтична, косметична і харчова промисловості виявляють зростаючий інтерес до використання природних антиоксидантів, отриманих з плодово-ягідних рослин. Аналіз хімічного складу різних фруктів та ягід, які вирощують в Україні, та дані їх використання у різних галузях промисловості, дозволяють зробити висновок ‒ перспективною сировиною для досліджень є абрикосова кісточка, а саме ядро, яке знаходиться в ній. Екстракти м’ятки ядра абрикосових кісточок можуть використовуватись для отримання препаратів біологічно активних речовин.
У роботі запропонована технологічна схема отримання водного, спиртового та водно-спиртового екстрактів із м’ятки ядра абрикосових кісточок. Отримані за цією технологією екстракти на основі м’ятки ядра абрикосових кісточок мають високу біологічну активність, що обумовлено наявністю у їх складі водорозчинних біологічно-активних речовин, які володіють антиоксидантними властивостями.
Дослідження біологічної активності водного, спиртового та водно-спиртового екстрактів на основі м’ятки ядра абрикосових кісточок свідчать, що водний екстракт характеризується найвищим значенням даного показника, тому саме на його основі розроблена рецептура та удосконалена технологічна схема косметичного тоніка для шкіри обличчя.
Вироблений за розробленою технологією натуральний косметичний тонік відповідає вимогам ДСТУ 4093-2002. Він має стабільну структуру, приємний колір та аромат ефірної олії. Показник рН знаходиться у нормі (межі ‒ від 3,5 до 8,0).
Встановлено, що натуральний косметичний тонік для обличчя на основі водного екстракту з м’ятки абрикосового ядра біологічно активний, оскільки швидкість перенесення електрона в системі NAD·Н2 - K3Fe(CN)6 збільшується у його присутності. Дію розробленого натурального косметичного тоніка було перевірено за участі 20 респодентів-добровольців. Усі вони відмітили приємний аромат продукту, значне пом’якшення шкіри обличчя після нанесення засобу (а респонденти із сухою шкірою – ще й зволоження шкіри), відчуття очищення та тонізування шкіри. У жодної людини тонік не викликав алергічних реакцій.
Максимальний термін зберігання розробленого тоніка складає 30 діб за температури (20±1) ºС
Дисертації з теми "Водорозчинні речовини"
1
Дістанов, Віталій Баламірович, та Тетяна Василівна Фалалєєва. "Сольватофлуорохромні дослідження флуоресцентних зондів для медико-біологічних досліджень". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48397.
Повний текст джерела
2
Каратєєв, Арнольд Михайлович, та Галина Іванівна Гуріна. "Аналіз методів знебарвлення природніх бентонітів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47437.
Повний текст джерела