Статті в журналах з теми "Водоймище"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Водоймище.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Водоймище".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Тихонов, Ю. Л. "Онтологічний підхід до опису паспорта водоймища". Екологічна безпека та природокористування, № 2 (26) (2018): 85–94.
Знайти повний текст джерела
2
Корчагін, О. П. "НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ЕВТРОФІКАЦІЇ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ (НА ПРИКЛАДІ РІЧКИ ВОРСКЛИ)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 150–58. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено дослідження процесу евтрофікації водних екосистем. Визначено, що нині усвіті активно здійснюється розробка теоретичних основ і пошук практичних заходів з боротьби змасовим розвитком ціанобактерій у поверхневих водоймах. Водночас питання використання бакте-рій для очищення поверхневих водних об’єктів є на сьогодні недостатьо вивченими, постає потребав дослідженні евтрофікаційних процесів водних об’єктів при використанні різних методів біологіч-ного очищення. Зважаючи на це, метою роботи стало дослідження хімічних та біологічних методіввідновлення водних об’єктів через зменшення в них кількості ціанобактерій, на основі чого наданінаукові рекомендації щодо боротьби із «цвітінням» поверхневих водоймищ. Методика дослідженнявключала проведення аналітичних, натурних та лабораторних досліджень, розрахункову частину.Для дослідження процесу евтрофікації води в річці Ворскла було взято проби на глибині 0,2‒0,5 м відповерхні водойми (в різних районах м. Полтави та на околицях міста). На першому етапі дослі-дження вивчали хімічні методи боротьби із «цвітінням води». Найкращий результат спостерігалипри застосуванні перманганату калію (0,2*106 кл/л), молібденової рідини (0,3*106), магнезіальної су-міші (0,4*106), хлору (0,5*106) та хелату заліза (0,6*106). На другому етапі дослідження проводилививчення пробіотиків для боротьби із «цвітінням води» на наявність токсичної дії до ціанобактерій.З’ясовано, що використання біологічних методів очищення водних об’єктів від ціанобактерій є більшефективним порівняно з хімічними методами, зокрема використання пробіотику Світеко-Агробіотик-01, який ефективно знищує ціанобактерії до 94 %. Такий результат отримано при за-стосуванні перманганату калію (0,2*106), але негативним наслідком цього є те, що використанняхімічних методів загалом створює вторинне забруднення водоймищ. Також визначено ефективністьінших хімічних методів боротьби із «цвітінням води»: молібденової рідини (ефективність – 91 %),магнезіальної суміші (88 %), хлору (85 %) та хелату заліза (82 %). Дещо гірші результати дало за-стосування нітрату срібла (70 %) та хлориду барію (41 %). Найбільша кількість синьо-зелених водо-ростей залишилася при дії на останні сульфату алюмінію спільно з мідним купоросом (26 %). Прове-дені дослідження є основою розробки комплексних систем очистки водних екосистем екологічно без-печними методами від ціанобактерій, що є одним із пріоритетів розвитку урбанізованих територійта сталого розвитку суспільства.
3
Nazarenko, Оleksiy, Vasyl Dоnеnko та Іryna Nazarenko. "Система операційного відновлення прісного ресурсу водоймищ міста". System technologies 4, № 129 (6 квітня 2020): 59–73. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-4-129-2020-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Екосистеми міст складаються з дивовижних взаємодій живих організмів і абіотичного середовища, створюючи динамічні цикли поживних речовин і енергії. Здатність людини витісняти і формувати природні процеси покращилася, але громада продовжує залежати від товарів і послуг, що надаються екосистемами. Структура екосистемних послуг уточнює зв'язок між добробутом людини та функцією екосистеми. Екосистемні послуги надаються екосистемі для підтримки добробуту громади. Технологія екосистемної послуги створює зворотний зв'язок, який сприяє як екосистемі, так і благополуччю громади. У цьому контексті очевидно, що ризики для природних ресурсів подібні ґрунтам і водним ресурсам мають прямі наслідки для громади.
4
Стоцько, Р. З. "Значення та функції водоймищ в розвитку архітектури духовних навчальних закладів України". Сучасні проблеми архітектури та містобудування, Вип. № 46 (2016): 447–51.
Знайти повний текст джерела
5
Vazhynskyi, Serhii, Igor Fedyuk та Andrii Chernukha. "Вдосконалення протипожежного захисту місць зберігання боєприпасів та вибухових речовин". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 278–89. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначені основні параметри системи пожежогасіння арсеналів, складів зберігання боєприпасів та вибухових речовин та шляхи її удосконалення. Останнє дало змогу провести розрахунки кількості та перелік елементів модернізації системи пожежогасіння. Запропоновано функціональну модель модернізованої автоматичної системи пожежогасіння на складах та арсеналах, яка повинна включати комплекс заходів щодо створення додаткових водоймищ, інженерного обладнання території місць зберігання вибухопожеженебезпечних речовин та технічних пристроїв автоматичного пожежогасіння з підвищеними витратами вогнегасної речовина, що провинні працювати в автономному режимі. Особливостями роботи є опис створеної експериментальної установки на випробу-ванні якої у на лабораторних умовах було підтверджено ефективність запропонованої функціональної моделі модернізованої автоматичної системи пожежогасіння. Аналіз попередніх результатів розрахунків та випробувань підтверджують, що протипожежний захист вибухонебезпечних речовин у місцях їх постійного або тимчасового зберігання, обслуговування та підготовки до транспортування необхідно удосконалити шляхом модернізації системи вцілому. А саме створенням додаткових земельних укріплень, пожежних водоймищ на території зберігання, застосуванням модернізованих автоматизованих систем пожежогасіння в яких використовувати порохові акумулятори тиску. На етапі виникнення пожежі система автоматичного пожежогасіння повинна забезпечити збільшенні витрати води на 30%. Надані пропозиції щодо створення умов для ліквідації пожежі на складах і арсеналах при роботах пов’язаних зі зберіганням або утилізацією вибухопожеженебезпечних виробів та речовин термін зберігання та застосу-вання яких закінчився шляхом створення ї застосування резервних пожежних водоймищ на небезпечній території. Визначені напрямки удосконалення системи сигналізації про виникнення пожежі та запропоновано використання автоматичної системи пожежогасіння, яка є енергонезалежною, завадостійкою, простою в експлуатації
6
Муратов, А. Р., Г. Л. Фирліна та С. М. Мелікузієв. "ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВОДОЙМИЩ ВІД ЗАМУЛЕННЯ І ПОЛІПШЕННЯ МЕЛІОРАТИВНОГО СТАНУ ЗРОШУВАНИХ ЗЕМЕЛЬ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 8 (10 грудня 2019): 51–56. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.08.011.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті розглянуті питання пов'язані з процесом замулення малих і середніх руслових водосховищ і вплив цього явища на родючість земель в зоні їх командування. Встановлено, що процес замулення малих і середніх руслових водосховищ досить складне явище і воно в основному залежить від режиму роботи водосховищ та гідрологічних, геоморфологічних, гідротехнічних та інших факторів гідровузлів. На основі багаторічних теоретичних і практичних досліджень розроблено конструктивно-технологічний захід по збереженню регулюючих ємностей малих і середніх руслових водосховищ і забезпечення скидання в нижній б'еф греблі зважених колоїдних наносів з розмірами d> 0, 05мм в період вегетації. При цьому обсяг скидання наносів в нижній б'еф греблі становить 60-80% від загального обсягу твердого стоку, що надходить у водосховище за один сезон, що в 2-3 рази збільшеє термін надійної і безпечної служби водосховища, а очікуване зростання врожайності сельхозкултур в зоні командування водосховища становить приблизно 6-8%.
7
Patsyuk, Maryna. "Просторовий розподіл голих амеб у донному ґрунті стоячої водойми поблизу м. Дніпро (Україна)". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (2 липня 2018): 128–33. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-128-133.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано особливості просторового розподілу голих амеб у донному ґрунті стоячої водойми поблизу м. Дніпро. Усього в різних шарах донного ґрунту ідентифіковано дев’ять видів амеб та сім морфотипів. Загальна закономірність проявляється в зменшенні видового різноманіття амеб і їх морфотипів зі збільшенням глибини донного ґрунту досліджуваної водойми.
8
Roschina, N. O. "Флороценотичне різноманіття озер Присамар’я у порівнянні зі штучними водоймами". Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 45 (21 січня 2019): 53–59. http://dx.doi.org/10.15421/411609.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати досліджень флори водойм долини р. Самари. Наведе-но список та проведено аналіз водної флори та ценозів озер та штучних водойм. Най-більшим флороценотичним різноманіттям відрізняються водойми заплави та арениріки Самари, найменшим – штучні водойми. Це пов’язано зі ступенем антропоген-ного впливу, а також гідрологічними та геоморфологічними особливостями умов іс-нування видів.
9
Roschina, N. O. "Флороценотичне різноманіття озер Присамар’я у порівнянні зі штучними водоймами". Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 45 (21 січня 2019): 53–59. http://dx.doi.org/10.15421/441609.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати досліджень флори водойм долини р. Самари. Наведе-но список та проведено аналіз водної флори та ценозів озер та штучних водойм. Най-більшим флороценотичним різноманіттям відрізняються водойми заплави та арениріки Самари, найменшим – штучні водойми. Це пов’язано зі ступенем антропоген-ного впливу, а також гідрологічними та геоморфологічними особливостями умов іс-нування видів.
10
Odnorih, Z. S., O. R. Vasyliuk, O. I. Rubai та D. O. Beresiuk. "Модернізація технологічної лінії очищення стічних вод птахофабрики". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (25 квітня 2019): 95–98. http://dx.doi.org/10.15421/40290320.
Повний текст джерелаАнотація:
Стан поверхневих водойм залежить від кількісного та якісного складу стічних вод підприємств, поверхневих стоків з урбанізованих та сільськогосподарських територій. Розглянуто екологічні проблеми, які виникають внаслідок потрапляння у природні водойми недоочищених стічних вод птахівничих господарств, зокрема погіршуються органолептичні показники, відбувається механічне, хімічне та бактеріологічне забруднення водойми, порушуються процеси самоочищення та погіршення гідрохімічного режиму. Доведено необхідність модернізації застарілої технологічної лінії очищення стічних вод птахофабрики, оскільки скиди в річку Недра, як водойми рибогосподарського призначення, є об'єктом державного нагляду (контролю) щоквартально. Визначено основні джерела утворення стічних вод на птахівничому господарстві. Представлено середні значення концентрацій таких забруднювальних речовин: завислі речовини, біологічне споживання кисню, хімічне споживання кисню, загальний фосфор та амонійний азот. Зазначено недоліки в роботі існуючої технологічної лінії та обґрунтовано підбір обладнання для ефективного очищення стоків. Процес очищення відбуватиметься в кілька етапів: механічне очищення, усереднення, фізико-хімічне очищення (флотація), біологічне очищення та озонування. Доцільність застосування таких методів обґрунтовано концентраціями забруднювальних речовин у стічній воді птахофабрики, відібраними щомісяця протягом 2017 р. Якість очищеної стічної води відповідатиме розрахованим показникам гранично допустимих скидів за зазначеними вище забруднювальними речовинами.
11
Іванова, Н. О. "Динаміка рівня водної поверхні Сасика на різних етапах існування водойми". Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, № 4 (51) (2018): 63–75.
Знайти повний текст джерела
12
Охріменко, О. В. "Оцінка токсичності водного середовища водойми-охолоджувача Запорізької АЕС за результатами біотестування". Рибогосподарська наука України, № 1 (43) (2018): 5–14.
Знайти повний текст джерела
13
Игната, Игорь. "СОВРЕМЕННАЯ ХОЗЯЙСТВЕННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ И ЕЕ ВЛИЯНИЕ НА СОСТОЯНИЕ РЕЧНОГО БАССЕЙНОВОЙ СИСТЕМЫ РЕКИ СТРИЙ". SWorldJournal, № 08-02 (31 травня 2018): 76–81. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-08-02-083.
Повний текст джерелаАнотація:
Забруднюючі речовини потрапляють у водойми не лише із зосередженими скидами промислових і сільськогосподарських підприємств чи очисних споруд міських стоків, але значна частина їх надходження обумовлена змивом полютантів з водозбірних територій.На Львівщ
14
Игната, Игорь. "СОВРЕМЕННАЯ ХОЗЯЙСТВЕННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ И ЕЕ ВЛИЯНИЕ НА СОСТОЯНИЕ РЕЧНОГО БАССЕЙНОВОЙ СИСТЕМЫ РЕКИ СТРИЙ". SWorldJournal, № 08-02 (31 травня 2018): 76–81. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-08-02-083.
Повний текст джерелаАнотація:
Забруднюючі речовини потрапляють у водойми не лише із зосередженими скидами промислових і сільськогосподарських підприємств чи очисних споруд міських стоків, але значна частина їх надходження обумовлена змивом полютантів з водозбірних територій.На Львівщ
15
Вальчук, Сергей, Надежда Рублевская, Вадим Коваль та Инна Похмурко. "ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДОПОЛЬЗОВАНИЯ И ОБЪЕМОВ СБРОСА СТОЧНЫХ ВОД В ПОВЕРХНОСТНЫЕ ВОДОЕМЫ ПРОМЫШЛЕННОГО РЕГИОНА". SWorldJournal, № 08-02 (31 травня 2018): 72–75. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-08-02-013.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено характеристику обсягів скидання промислових стічних вод у поверхневі водойми Дніпропетровської області у динаміці за 2015-2019 рр. Встановлено, що зберігається загальний високий рівень скидів промислових та господарсько-побутових стічних
16
Вальчук, Сергей, Надежда Рублевская, Вадим Коваль та Инна Похмурко. "ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДОПОЛЬЗОВАНИЯ И ОБЪЕМОВ СБРОСА СТОЧНЫХ ВОД В ПОВЕРХНОСТНЫЕ ВОДОЕМЫ ПРОМЫШЛЕННОГО РЕГИОНА". SWorldJournal, № 08-02 (31 травня 2018): 72–75. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-08-02-013.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено характеристику обсягів скидання промислових стічних вод у поверхневі водойми Дніпропетровської області у динаміці за 2015-2019 рр. Встановлено, що зберігається загальний високий рівень скидів промислових та господарсько-побутових стічних
17
Гроховская, Юлия, та Илона Парфенюк. "ВЛИЯНИЕ ИЗМЕНЕНИЯ КЛИМАТА НА ФОРМИРОВАНИЕ КАЧЕСТВА РЫБНОЙ ПРОДУКЦИИ РЕКРЕАЦИОННЫХ ВОДОЕМОВ БАССЕЙНА Р. УСТЬЯ". SWorldJournal, № 06-02 (30 грудня 2018): 133–37. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-06-02-108.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається формування якості рибної продукції у водоймах басейну малої річки (на прикладі р. Устя) під впливом зміни клімату. Рекреаційні водойми басейну р. Устя використовуються для любительського рибальства і, відповідно, риба, виловлена у н
18
Гроховская, Юлия, та Илона Парфенюк. "ВЛИЯНИЕ ИЗМЕНЕНИЯ КЛИМАТА НА ФОРМИРОВАНИЕ КАЧЕСТВА РЫБНОЙ ПРОДУКЦИИ РЕКРЕАЦИОННЫХ ВОДОЕМОВ БАССЕЙНА Р. УСТЬЯ". SWorldJournal, № 06-02 (30 грудня 2018): 133–37. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-06-02-108.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається формування якості рибної продукції у водоймах басейну малої річки (на прикладі р. Устя) під впливом зміни клімату. Рекреаційні водойми басейну р. Устя використовуються для любительського рибальства і, відповідно, риба, виловлена у н
19
Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, М. С. Середа та О. П. Корчагін. "УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕВТРОФІКАЦІЇ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ БІОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 135–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведене дослідження є комплексним аналізом впливу вод різного рівня евтрофікації на схожість, ріст та кореневу систему висіяного насіння. Для оцінки фітотоксичного ефекту в досліді були використані такі показники: висота проростків, довжина коренів, а також фітомаса пророс-тків і кореневої системи рослин. Як тест-культури були використані рослини, що мають яскраво виражену стрес-реакцією на забруднення: Pisum sativum, Triticum aestivum, Lepidium sativum. Фіто-токсичний ефект вважається значущим, якщо становить понад 20 %. Досліджено можливість використання пробіотиків для боротьби з процесом «цвітіння води». Проведено оцінку фітотоксич-ного ефекту досліджуваних зразків води до та після очистки їх пробіотиком Світеко-Агробіотик-01 (у розведенні 1 : 100) на схожість, ріст та кореневу систему висіяного насіння. Визначено, що після очистки пробіотиком усі зразки води по всім біометричним показникам Triticum aestivum та Lepidium sativum віднесено до нетоксичних (відсутня токсичність), причому зафіксовано чітку динаміку до збільшення ефекту очистки при збільшенні концентрації забруднень у воді. У результаті дослідження встановлено ефективність використання пробіотичних препаратів для зниження фітотоксичності води, що дає змогу зробити припущення про можливість регулювання процесів евтрофікації поверхневих вод за допомогою пробіотиків. Для оцінки ефективності викори-стання пробіотичних препаратів для регулювання евтрофікації водних систем проведено дослі-дження зразків води до та після очистки за хімічними показниками. З’ясовано, що найвищий ефект по більшості речовин мав СвітекоАгробіотик-01. Ефективність очистки була такою: по БСК5 – 39 %, ХСК – 33 %, зваженим речовинам – 18 %, азоту амонійному – 33 %, марганцю – 20 %. Встановлено, що використання пробіотичних препаратів є більш ефективним порівняно з хімічними методами, зокрема використання пробіотику Світеко-Агробіотик-01 дає ефективність знищення ціанобактерій до 70–80 %. Такий результат отримано при застосуванні перманганату калію, але негативним моментом цього методу є те, що використання хімічних методів створює вторинне забруднення водоймищ. Це дає можливість розробити комплексні системи очистки поверхневих водних об’єктів екологічно безпечними методами від цвітіння водоймищ, що є одним із пріоритетів розвитку урбанізованих територій та сталого розвитку суспільства.
20
Kovalova, Svitlana, Olena Ilnitska, Volodymyr Havrylovskyi, Serhii Verbelchuk, Vira Koberniuk та Tetiana Verbelchuk. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА М’ЯСНИХ ТА ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ КАЧОК ПРИ ВИРОЩУВАННІ НА ТЕРИТОРІЇ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1(44) (29 березня 2021): 47–54. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.1.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлені результати досліджень м’ясних та забійних якостей качок за різних способів утримання при вирощуванні в підсобних господарствах 2-ої зони радіоактивного забруднення. Теоретично і практично обґрунтовано екологічну безпечність виробництва качиного м’яса за безвигульного та вигульного утримання, як одного із основних продуктів харчування населення, що проживає у регіонах, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Науково-господарські дослідження з вирощування качок на радіоактивно забруднених територіях проводились у 2011-2012 рр. в селі Христинівка Народицького району Житомирської області. Щільність забруднення території цезієм-137 становила >15 Кі/км2. Для дослідів за принципом пар-аналогів було відібрано 60 голів качок із середньою живою масою 40,6 г кожна (при безвигульному утриманні), з 30-ти денного віку качки були розділені на дві групи залежно від способу утримання – вигульний та безвигульний, по 25 голів у кожній, середня жива маса каченят – 520 г. Піддослідна птиця безвигульного способу утримання знаходилася упродовж дня у загороджі з навісом від дощу та сонця, а на ніч качки переганяли у закрите приміщення. Піддослідні качки (вигульний спосіб утримання) впродовж дня перебували з природним обмеженням на території водоймища 0,4–0,6 га. Для годівлі качок цієї групи заганяли у клітку, а для ночівлі − у приміщення. Обмежені водоймища були бідні природною кормовою базою, тому потребу каченят у поживних речовинах повністю забезпечували за рахунок раціонів. Результатами досліджень доведено, що способи утримання качок впливають на ріст і розвиток птиці, масу патраних тушок, вихід складових частин тушки та накопичення 137Cs у м’ясі птиці. Качки вигульного способу утримання характеризувалися більшою живою масою, кращим розвитком внутрішніх органів, масою патраних тушок, виходом м’язів. Дослідженнями встановлено, що питома активність 137Сs у м’ясі піддослідних качок обох груп не перевищувала допустимі рівні і варіювала у межах 12,9–75,9 Бк/кг. Питома активність 137Сs у м’язах качок вигульного способу утримання була на 21−46 % меншою у порівнянні із м’ясом птиці безвигульного способу утримання. Обґрунтовано екологічну безпечність виробництва качиного м’яса для жителів 2-ої зони радіоактивного забруднення, як за безвигульного, так і вигульного способу утримання, надаючи перевагу останньому.
21
Сірко, З. С., В. А. Коренда, І. Ю. Вишняков, О. С. Протасов та Н. В. Бірківська. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕПЛОВИХ НАСОСІВ ДЛЯ ОПАЛЕННЯ БУДІВЕЛЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 43 (10 січня 2020): 120–29. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi43.210.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена висвітленню сутності та змісту такої проблеми, як використання установок, що працюють на альтернативних джерелах енергії для опалення, вентиляції та гарячого водопостачання будівель, а саме теплових насосів. Теплові насоси використовують для своєї роботи низькопотенційне тепло, яке береться з повітря, водойм та надр землі. Підприємства та організації мають різноманітні джерела низькопотенційної теплової енергії: пожежні водойми, вільні земельні ділянки на територіях.
22
Khilchevskyi, V. K. "MODERN CHARACTERISTICS OF WATER BODIES IN UKRAINE: WATERCOURSES AND RESERVOIRS." Hydrology, hydrochemistry and hydroecology, no. 1 (59) (2021): 17–27. http://dx.doi.org/10.17721/2306-5680.2021.1.2.
Повний текст джерелаАнотація:
According to the assessment made in the article, the current data on the number of water bodies on the territory of Ukraine are: 63119 rivers; about 20 thousand lakes; 1054 reservoirs; 50793 ponds. There are rivers in Ukraine: large (> 50 thousand km2) – 8 rivers: Dnieper, Dniester, Danube, Desna, Pripyat, Southern Bug, Seversky Donets, Tisa; medium (2.0-50 thousand km2) – 82 rivers; small (<2.0 thousand km2) – 63,029 rivers (99.87%). There are lakes in Ukraine: very large (> 100 km2) – 1 lake: Yalpug; large (10-100 km2) – 21 lakes; medium (1-10 km2) – about 70; small (0.5-1.0 km2) and very small (<0.5 km2) - all other lakes (99.54%). There are reservoirs in Ukraine: very large (10-50 km3) – 2 reservoirs: Kremenchug and Kakhovskoe – on the river.Dnipro (0.2%); large (1.0-10 km3) – 5 reservoirs; Kievskoe,Kanevskoe, Kamenskoe, Dneprovskoe (on the Dnieper river), Dnestrovsky – on the Dniester (0.5%); medium (0.1-1.0 km3) – 11 reservoirs (1.0%); small (0.01-0.1 km3) – 88 reservoirs (8.4%); small (<0.01 km3) – 948 reservoirs (89.9%). There are ponds in Ukraine: very large (> 500 thousand m3) and large (200-500 thousand m3) – 13%; medium (50-200 thousand m3) – 29%; small (10-50 thousand m3) and very small (<10 thousand m3) - 58%. Of great importance was the approval by the Verkhovna Rada of Ukraine in 2016 of the hydrographic zoning of the territory of Ukraine with the allocation of 9 regions of river basins: the Dnieper, Dniester, Danube, Southern Bug, Don, Vistula, Crimean rivers Black Sea rivers, Azov rivers. Almost all rivers of Ukraine belong to the basin of the Black and Azov seas. In addition to the area of the river basin Vistula (Western Bug and San rivers) which belongs to the Baltic Sea basin and occupies only 2.5% of the country's territory. It is shown that since hydrographic studies in Ukraine were carried out more than 50 years ago, modern hydrographic surveys of the country’s territory with the creation of a modern water cadastre and the establishment of real morphometric parameters of water bodies (rivers, lakes, reservoirs, ponds) are necessary. The main organizations dealing with these issues are the State Agency for Water Resources of Ukraine and the Ukrainian Hydrometeorological Center of the State Service of Ukraine for Emergency Situations. It is also necessary to regulate a number of concepts that are used a priori, but do not have a definition, clear parameters (for example, a stream, a source, a digging pond, etc.). This is difficult to implement through the Water Code of Ukraine or state standards, but it can be easier to do through the officially approved methods in which these terms are used.
23
Антонік, Валерій І., та Ірина П. Антонік. "Вплив промислових стокiв Криворiзького ремонтно-механiчного заводу на стан рiчки Саксагань". Екологічний вісник Криворіжжя 4 (13 червня 2019): 87–97. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v4i0.2563.
Повний текст джерелаАнотація:
В статтi представленi данi про склад несприятливих факторiв у змивних та стiчних водах, що формуються на територiї Криворiзького ремонтно-механiчного заводу та несуть загрозу забруднення поверхневих вод мiської рiчки Саксагань. Встановлено, що у складi промислових скидiв води присутнi завислi речовини, сульфати, азот амонiйний, хлориди, нiтрати, нiтрити, фосфати, нафтопродукти, залiзо загальне, цинк, алюмiнiй, хром та iнше. Потрапляння зазначених хiмiчних полютантiв у вiдкритий водний об’єкт несе загрозу суттєвих порушень в станi бiогеоценозу водойми.
24
Шерстюк, Н. П. "Прогнозування мінералізації та вмісту головних іонів у воді водойми хвостосховища Північного гірничо-збагачувального комбінату (Кривбас)". Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія 1, № (22) (2011): 111–19.
Знайти повний текст джерела
25
Movenko, Victor. "МОНІТОРИНГ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РІЧОК ДЕСНЯНСЬКОГО БАСЕЙНУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(25) (2021): 265–72. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-3(25)-265-272.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній роботі, на основі матеріалів Деснянського басейнового управління водних ресурсів Держводагенства України та Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації був проведений аналіз моніторингу водокористування та водовідведення в Чернігівській області за 30 років, побудований графік водокористування та водовідведення, який показав динаміку змін в цій галузі. Також були визначені основні речовини забруднювачі та підприємства, які скидають забруднені стоки у відкриті водойми. Запропоновані шляхи поліпшення екологічного стану водних ресурсів Чернігівського регіону.
26
Okhrimenko, O. "ASSESMENT OF ZAPORIZKA NUCLEAR POWER STATION POND COOLER WATER QUALITY BY BIOLOGICAL INDICATION METHOD." Ribogospodarsʹka nauka Ukraïni, no. 1(23) (March 20, 2013): 103–8. http://dx.doi.org/10.15407/fsu2013.01.103.
Повний текст джерела
27
Фесенко, О. Г. "Стан поверхневих вод Полтавської області (2005–2011 рр.)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2013): 158–61. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.04.39.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблеми якісного і безпечного водопостачання на Полтавщині надто болючі, що зумовлено як природними, так і техногенними чинниками. Внаслідок господарської діяльності людини найбільше забруднюється шкідливими речовинами водне середовище. Екологічна ситуація в Полтавському регіоні має тенденцію до ускладнення, яке значною мірою зумовлене проблемами води: споживання води низької якості, використання водоймищ, забруднених недостатньо очищеними і незнезараженими стічними водами. Як відомо, Полтавська область повні-стю розміщена в басейні Дніпра. В області працює 45 підприємств, що забруднюють водний басейн.
Problems of quality and safe water supply in Poltava are too painful, due to both natural and man-made factors. As a result of human activities aquatic environment is contaminated with harmful substances the most. The environmental situation in the Poltava region tends to snag that is largely caused by the problems of water: water consumption of low quality, the use of bodies of water contaminated by insufficiently treated sewage and not disinfected wastewater. As you know, the Poltava area is fully located in the basin of the Dnieper. In the region 45 companies that pollute the water pool works.
28
Romanova, Y. A., Zh R. Shakirzanova, E. D. Gopchenko, and I. S. Medvedieva. "WATER AND SALT BALANCES OF KATLABUKH LAKE UNDER DIFFERENT CONDITIONS OF WATER RESERVOIR OPERATION." Hydrology, hydrochemistry and hydroecology, no. 4 (55) (2019): 23–40. http://dx.doi.org/10.17721/2306-5680.2019.4.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Katlabukh Lake is a part of the Danube Lakes system and is one of the surface water sources for water supply, for agricultural needs and irrigation of the region. Changing the conditions of operation and regulation of the reservoir led to a decrease of water levels and an increase of salinity, which makes it impossible to use water for different management needs. Calculations of the water and salt regimes of the lake based on the solution of the equation of balance said that in the water balance of Katlabukh Lake the main volume of the revenue part for the period 1980-2018 was precipitation (36.1%) and water inflow from the Danube River (38%), and the expenditure part – evaporation together with transpiration (50.5%). Salt flow into the lake is mainly due to surface inflow (53.4%) and water of the Danube River (25.5%), and loss of irrigation (45.1%) and water discharges to the Danube River (31.9%). Simulation modeling of the water-salt regime of the Katlabukh lake under different conditions of exploitation of the reservoir showed that corrective management measures are needed to improve the qualitative indicators of the water in the reservoir. They consist in the fact that for three summer months it is necessary to carry out forced pumping of poorly mineralized water from the Danube River to compensate for evaporation from the water surface (on average in volumes of the order of 55 million m3) or to carry out fences of water from the lake for irrigation in 60 million m3. This will allow to reach the design values of water mineralization in the lake equal to 1.0-1.5 g/dm3. Thus, addressing a range of problems to conserve and restore the rational use of the natural resources of Katlabukh Lake requires effective managerial water management activities that require additional feasibility studies.
29
Okhrimenko, O. "Toxicity assessment of the cooling reservoir of the Zaporizhzhia nuclear power plant based on biotesting results." Ribogospodarsʹka nauka Ukraïni, no. 1(43) (March 16, 2018): 5–14. http://dx.doi.org/10.15407/fsu2018.01.005.
Повний текст джерела
30
Vodyanitskyi, А., А. Potrokhov, and О. Zinkovskyi. "THE EFFECTS OF WATER TEMPERATURE REGIME FLUCTUATIONS ON THE EMBRYONIC DEVELOPMENT OF SILVER CARP (HYPOPHTHALMICHTHYS MOLITRIX)." Ribogospodarsʹka nauka Ukraïni, no. 1 (March 10, 2015): 96–107. http://dx.doi.org/10.15407/fsu2015.01.096.
Повний текст джерела
31
Shynkarenko, V. K., S. A. Paskevych, Y. A. Menshenin, and O. O. Odintsov. "Radionuclides contamination of leaves of woody plants growing within the CHNPP cooling pond." Nuclear Physics and Atomic Energy 22, no. 2 (June 25, 2021): 157–66. http://dx.doi.org/10.15407/jnpae2021.02.157.
Повний текст джерелаАнотація:
The data on the state of radioactive contamination of leaves of plants growing directly on the territory of the drained part of the cooling pond of the Chernobyl NPP are presented. It was shown that the main source of contamination is the root intake of radionuclides (137Cs and 90Sr). This contamination is larger in previously drained areas compared to recently exposed ones. Hot particles were found on the leaf surface by autoradiography. Their total β-activity is a few percent of the total pollution. Possible sources of hot particles – resuspension in the air in the region of the northern part of the cooling pond are discussed.
32
Shcherbak, V. I., S. I. Genkal, and N. Ye Semenyuk. "Dynamics of periphytic Bacillariophyta at different stages of operation of the Chornobyl Nuclear Power Plant cooling pond (Ukraine)." Algologia 31, no. 4 (December 2021): 299–319. http://dx.doi.org/10.15407/alg31.04.299.
Повний текст джерелаАнотація:
The paper deals with the long-term dynamics of taxonomic composition of diatom periphyton in the Chornobyl nuclear power plant cooling pond (ChNPP cooling pond) at different stages of its operation: before the accident, after the accident and during the present period. The dominant complex of diatoms was marked by the highest diversity in the period after the accident, due to water temperature decreasing and new habitats appearing. The large-scale water-level drawdown in the present period caused the water table to reduce, and the habitats became less diverse. Owing to this, the number of dominant species decreased. Studying the present-day taxonomic composition of periphytic algae in the ChNPP cooling pond by way of light microscopy and scanning electron microscopy made it possible to identify 141 diatom species, represented by 143 infraspecific taxa, from 45 genera, 20 families, 12 orders and 3 classes. 14 species and infraspecific taxa of diatoms from genera Amphora, Cocconeis, Gomphonema, Hippodonta, Karayevia, Navicula, Placoneis, Planothidium, Psammothidium, Sellaphora are new for Ukrainian flora. High contamination of the ChNPP cooling pond with man-made radionuclides 90Sr, 137Cs and the large-scale water-level drawdown did not cause a significant degradation of diatom periphyton, which, in new ecological conditions, is distinguished by high taxonomic diversity and spatial heterogeneity.
33
Грищенко, Назар, та Ігор Дрегваль. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ АБІОТИЧНИХ ЧИННИКІВ СЕРЕДОВИЩА НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ DREISSENA POLYMORPHA У БАСЕЙНІ ЗАПОРІЗЬКОГО ВОДОСХОВИЩА РІЧКИ ДНІПРО". Молодий вчений, № 2 (102) (28 лютого 2022): 7–11. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-2-102-2.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній роботі досліджено основні аспекти впливу абіотичних чинників та антропогенного навантаження середовища на популяції молюсків виду три-гранка звичайна (Dreissena Polymorpha). Дослідження проводили в районі найбільшого антропогенного навантаження середовища в межах міста Дніп-ро. Підвищення температур у літній період впливає на розвиток та життєдія-льність періфітонних тварин, якими є молюски виду тригранка звичайна. Кі-лькість поселень значно знижується в зимній період, при сильних морозах та зменшенні рівня води в водосховищах. Такі коливання чисельності не дозво-ляють D. Polymorpha швидко захоплювати теріторії, що зменшує розповсю-дження молюска родича (D. Вugensis). Виявлені відхилення морфометричних характеристик молюсків, які існували в середовищі з більшим антропоген-ним навантаженням. Це може бути доцільно при оцінці забруднення терито-рій водойми.
34
Loshkova, Yu, and V. Shevchenko. "PREDICTION OF THE RESULTS OF CYPRINID (CYPRINIDAE) FISH SEED CULTIVATION FOR STOCKING IN THE LOWER DNIEPER RESERVOIRS." Ribogospodarsʹka nauka Ukraïni 2015, no. 3 (October 8, 2015): 67–76. http://dx.doi.org/10.15407/fsu2015.03.067.
Повний текст джерела
35
Varyvoda, Yu Yu, A. M. Tymoshyk та B. R. Tsizh. "Управління ефективністю роботи міні-ГЕС". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2 березня 2018): 86–89. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8516.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається гідро-вітроенергетична установка, у якій залежно від добових потреб електроенергії та природніх коливань напору води і сили вітру оперативно здійснюється регулювання ефективності виробленої електроенергії за рахунок ситуативного використання енергії вітрогенератора. Встановлено, що стихійні зміни параметрів енергоносіїв негативно впливають на техніко-економічні показники енергообладнання. Внаслідок цього втрати і собівартість електроенергії суттєво зростають. Підтверджено, що залежність собівартості виробництва електроенергії від числа годин використання встановленої потужності енергоустановки оцінюється коефіцієнтом екстенсивного використання Кекс, коефіцієнтом інтенсивного використання Кінт та коефіцієнтом інтегрального використання Кін = Кекс × Кінт . Запропонована схема гідро-вітроенергетичної установки, в якій механічно об’єднані процеси виробництва електроенергії через використання сили вітру і напору води. Механічно об’єднуючи (для спільного регулювання) процеси виробництва електроенергії в одній гідро-вітроенергетичній установці, можна підвищити ступінь використання встановленої потужності міні-ГЕС за рахунок збільшення тривалості безперервної роботи з максимально високим ККД. Ступінь використання встановленої потужності міні-ГЕС зростає за рахунок збільшення тривалості безперервної роботи з максимально високим ККД. У нічний період гідрогенератор з турбіною може використовуватися як насос для накопичення води у водоймищі і її подальшого використання в денний максимум навантаження. Підвищення ефективності роботи таких установок буде відчутним, коли один з генераторів буде здатний підсилювати механічною або (і) електричною енергією потужність іншого, забезпечуючи більший ступінь їх використання. Розглянуто і проаналізовано різні варіанти механічного управління роботою гідро-вітроенергетичної установки при можливих змінах напору води чи (і) вітру. Подано висновки та перспективи подальших досліджень висвітленої проблеми.
36
Protsak, V. P., О. О. Odintsov, Y. V. Khomutinin, M. A. Jurba, N. M. Prokopchuk, and V. O. Kashparov. "Dynamics of physico-chemical forms of radionuclides in the bottom sediments of cooling pond of the ChNPP after their drying: 1. Model experiment." Nuclear Physics and Atomic Energy 18, no. 4 (December 25, 2017): 341–49. http://dx.doi.org/10.15407/jnpae2017.04.341.
Повний текст джерела
37
Бодак, В. І., Г. А. Хайліс, О. С. Дубицький та П. В. Мазилюк. "ДОСЛІДЖЕННЯ РУХУ ЧАСТИНКИ САПРОПЕЛЮ В КОНІЧНІЙ ЗАБІРНІЙ ЧАСТИНІ ШНЕКОВОГО МЕХАНІЗМУ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 44 (7 червня 2020): 7–17. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi44.308.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропонована конструкція механізму для добування сапропелів на малих площах та мілководних водоймах. Механізм дає змогу не розбавляти сапропель водою та піднімати із дна водойми поклади природної вологості. Цей механізм є простим у виготовленні та експлуатації, його вартість значно менша від аналогів, також механізм є надійним в роботі та мобільним. Добування сапропелів запропонованим механізмом покращує екологічні показники на місці добування, оскільки має низький коефіцієнт змулювання. Для розробки конструкції забірної частини механізму було проаналізовано рух частинки сапропелю при взаємодії її із лопаттю шнека. Теоретично виведено залежності для визначення траєкторії руху частинок сапропелю в забірній частині шнекового насоса. Запропоновано гвинт забірної частини механізму конструювати таким чином, щоб почергово розміщувати перервні лопаті з додатнім та від’ємним значенням кута нахилу лопаті до площини, яка перпендикулярна осі обертання шнека. Це дозволить більш інтенсивно подрібнювати злежаний нижній шар сапропелю. Визначено, що висота конічної забірної частини повинна бути в 2…3 рази більшою за висоту гвинта забірної частини. У такому випадку частинка сапропелю не зможе відбитися від лопаті та вийти із конічної частини, і, відповідно, не буде проходити процес змулювання в зоні добування.
38
Клименко, М. О., О. М. Клименко та А. М. Петрук. "Гідроекологічний моніторинг водних екосистем з огляду на сучасні європейські напрями у природоохоронній діяльності". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2013): 22–27. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.03.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано гідроекологічний моніторинг вод-них екосистем (водойми-охолоджувача Хмельни-цької АЕС та озера Білого) з огляду на сучасні єв-ропейські напрями у природоохоронній діяльності.Запропоновано стратегію прийняття управлін-ських рішень щодо покращання екологічного стануцих водних екосистем. Удосконалено систему мо-ніторингових спостережень і комплексних інтеґ-ральних оцінок водойм, розташованих у зоні впливуатомної енерґетики відповідно до нормативноїбази країн ЄС на основі системного підходу такомплексного аналізу екологічного стануцих водойм.
The authors analyzed hydro ecological monitoring of aquatic ecosystems (cooling pond Khmelnitskyi and White Lake) taking into account the current European trends in environmental activities. Hydro ecological monitoring of aquatic ecosystems (cooling pond Khmelnitskyi and White Lake) taking into account the current European trends in environmental activities. The strategy of taking management decisions to improve the ecological status of aquatic ecosystems is offered. The system of monitoring observations and complex integrated assessments of water reservoir located in the zone of nuclear energy in accordance with the regulatory framework of the EU on the basis of a systematic approach and a comprehensive analysis of the environmental condition of the water reservoir is improved.
39
Щербакова, Н. С., та К. П. Крупа. "УЗАГАЛЬНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ЛІГУЛІДОЗНОЇ ІНВАЗІЇ РИБ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 187–92. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.25.
Повний текст джерелаАнотація:
Ця стаття має оглядовий характер щодо лігулідозної інвазії риб. У роботі наводяться останні узагальнені літературні дані щодо паразитологічної характеристики лігулідозної інвазії. З акцентом на клінічні прояви захворювання, епізоотичні особливості та вплив гельмінтів на харчові характери-стики уражених риб. Зважаючи на поширеність рибної промисловості на території України, про-блема зараження риби лігулідозною інвазією є досить актуальною. До групи лігулідозних інвазій від-носять лігульоз, диграмоз та шистоцефальоз. Лігулідози досить поширене в Україні захворювання прісноводної риби. Сприятливими до цієї групи захворювань вважаються риби з родини карпових, а от щука, судак мають стійкість проти цієї інвазії. Будова тіла у статевозрілих лігулід відповідає загальній характеристиці більшості цестод, але має і свої певні відмінності (слабо розчленована стробіла, різноманітні варіації форми тіла, досить часто відсутня шийка). Ця група паразитологі-чних захворювань риби характеризується паразитуванням плероцеркоїдів (другої личинкової стадії збудника) на внутрішніх органах прісноводних гідробіонтів. Паразитування цих цестод на внутріш-ніх органах спричиняє порушення їхнього функціонування, а згодом й атрофію, крім того порушуєть-ся процес росту та розмноження. Характеристика патологічних змін майже завжди однакова і представлена виснаженням уражених особин та їх швидкою загибеллю. Збудники інвазії мають ши-роке коло господарів, яке охоплює найпростіших, риб та птахів. За рахунок широкого кола господа-рів лігулідози досить швидко розповсюджуються не лише по території водоймища, а й за його ме-жами. Уражена риба досить часто стає здобиччю рибоїдних птахів, які й поширюють цю інвазію на значній території. Найбільшу інтенсивність ураження виявляють влітку, хоча уражених особин можна зустріти в будь-яку пору року. Ураження риби цією інвазією спричиняє незворотні зміни в організмі гідробіонтів, що значно впливають не лише на товарний вигляд риби, а й на її харчові хара-ктеристики. Висвітлена у цій статті інформація може бути використана не лише при проведенні наукових досліджень, а й впроваджена у процес навчання під час підготовки спеціалістів у галузі ветеринарної медицини.
40
Степова, О. В., та В. В. Рома. "Аналіз впливу змін кліматичних умов на кисневий режим річки Псел". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2018): 113–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.02.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми обумовлена необхідністю визначення змін гідрологічного, гідрохімічного та гідроекологічного стану водних об’єктів України в умовах антропогенного впливу та глобального потепління з метою оптимізації управління водними ресурсами. Метою досліджень є вивчення впливу змін клімату на якість водних ресурсів річки Псел залежно від температурного режиму і кількості опадів у Полтавській області. В роботі розглянуто вплив глобального потепління, а саме зміни температурного режиму повітря та кількості опадів на якісні та кількісні характеристики річки Псел на території Полтавської області. За допомогою статистичних методів доведено існування кореляційного зв’язку між параметрами клімату та якісними характеристиками водойми. Результати досліджень доцільно враховувати під час розробки схем адаптації регіону до умов глобального потепління та у процесі керування водоохоронною діяльністю в басейні річки Псел. Практичне значення результатів полягає в наданні оцінок змін характеристик водних ресурсів річки Псел, виявленні наслідків змін клімату на гідрологічний, гідрохімічний та гідроекологічний режими річки, встановленні взаємозв’язків між підвищенням середньорічної температури води та кисневим режимом водойми. Результати роботи у подальшому будуть використані під час розроблення регіональних екологічних програм та схем оптимізації поводження з водними ресурсами.
The climate of the planet is a complex system that changes as a result of processes of interaction between the atmosphere, the ocean and man. These elements are in a balanced equilibrium, which is now being destroyed by man's human activity. The urgency of the theme is due to the necessity of determining changes in the hydrological, hydrochemical and hydroecological state of water objects of Ukraine in the conditions of anthropogenic influence and global warming in order to optimize the management of water resources.
The purpose of the research is to study the impact of climate change on the quality of water resources of Psel river, depending on the temperature regime and rainfall in Poltava region.
The paper examines the effects of global warming, namely changes in the temperature regime of air and rainfall on qualitative and quantitative characteristics of Psel river in the territory of Poltava region. Using statistical methods, the existence of a correlation between climate parameters and qualitative characteristics of the reservoir has been proved. The results of the research should be taken into account when developing the schemes of adaptation of the region to the conditions of global warming and in the management of water protection activities in the basin of Psel river.
The practical value of the results is to provide estimates of changes in the characteristics of the water resources of Psel river; detecting the effects of climate change on the hydrological, hydrochemical and hydroecological regimes of the river; establishing interrelationships between raising the average annual water temperature and the oxygen regime of the reservoir.
The results of the work in the future will be used in the development of regional environmental programs and schemes for optimizing the management of water resources.
41
Янь, Тенфей, Є. О. Кременецька, Шибін Ван, Цян Ху та Сонглін Він. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ УГРУПОВАНЬ ТА ПОШИРЕННЯ ЗМІШАНИХ ЛІСІВ ПОРУЧ ІЗ ОЗЕРОМ НАНЬВАН". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 45, № 3 (21 лютого 2022): 78–86. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.3.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Розподіл структури угруповання у лісі, що зростає у зоні узбережжя, є важливим показником різноманітності та сталого розвитку прибережної екосистеми, а також важливою основою для управління лісовими землями. Для того, щоб зрозуміти екологічну функцію прибережної зони озера Наньван (місто Сіньян, провінція Хенань, Китай), досліджено стан зростання лісу у нижній течії водойми. Результати дослідження свідчать про те, що Pinus massoniana Lamb і Pistacia chinensis Bunge є переважаючими видами у складі насаджень прибережної зони. Відбувається поступове зменшення представництва Pinus massoniana Lamb у даному угрупованні. Нижній ярус із Quercus dentate Thunb. і Pistacia chinensis Bunge демонструє значний потенціал для заміни верхнього ярусу. Характеристики структури дерев (діаметр стовбура дерева на висоті грудей (1,3 м), висота дерева та ширина крони) були встановлені на кожній експериментальній ділянці. Характеристики структури дерев підтверджують перевернутий розподіл «J» і лінійний зв’язок між діаметром на висоті грудей і висотою дерев у насадженні (можна добре описати за допомогою рівняння моделі Річарда), рівняння моделі H=1.3+20.095(1–e-0.090D)1.765. За умови відсутності антропогенних аварій або природних екстремальних явищ, лісові землі навколо озера Наньван ще довго могли б ефективно використовувати екологічні переваги. З метою покращення рівня ведення лісового господарства у мішаних лісах на даних територіях, пропонується уважно стежити за станом росту дерев, видаляти загиблі або погано зростаючі дерева Pinus massoniana Lamb, а також запобігати виникненню лісових пожеж.
42
Воскобійник, В. А., В. В. Яковлєв, В. В. Хомицький, А. В. Воскобійник, Л. М. Терещенко та О. А. Воскобойник. "ВЗАЄМОДІЯ ГРАВІТАЦІЙНИХ ХВИЛЬ З ПРИПЛИВНОЮ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЄЮ". Vidnovluvana energetika, № 4(63) (27 грудня 2020): 59–68. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).59-68.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання відновлюваних джерел енергії є нагальним та актуальним у життєдіяльності людства в сучасних умовах паливо-енергетичної кризи та забруднення навколишнього середовища. Одним із типів відновлюваних джерел енергії є припливні електростанції, в яких використовується потенційна енергія припливів і відливів. Визначення особливостей взаємодії хвильової течії з конструкціями припливної електростанції та створення умов безаварійної та ефективної роботи таких станцій є, безумовно, актуальною проблемою в сучасній енергетиці. Метою досліджень є визначення впливу гравітаційних хвиль на конструкцію припливної електростанції та розроблення рекомендацій щодо безпечних умов експлуатації припливної електростанції. В роботі проводяться чисельні та експериментальні дослідження взаємодії хвильової течії зі спорудами припливної електростанції та дамбою, яка огороджує закриту акваторію. Для цього використано сучасний апарат теоретичної гідромеханіки, теорії ймовірностей та математичної статистики, створено експериментальний стенд і проведені лабораторні дослідження в хвильовому басейні, де генератор хвиль генерував гравітаційні хвилі заданих параметрів. Проведені візуальні дослідження і визначені інтегральні та спектральні характеристики полів швидкості та тиску. Отримані гідродинамічні характеристики хвильового руху та течій через турбінні тракти електростанції і їх спектральні складові. Визначені поля тиску, навантаження і перекидуючих моментів сил на будівлю станції та встановлені особливості розмиву ґрунту у місці спряження станції та дна водойми. Проведені оцінки характеристик розмиву піщаного ґрунту поблизу припливної електростанції. Розроблені рекомендації щодо безаварійної роботи припливної електростанції та визначені оптимальні товщини піщаної подушки та кам’яної берми, на яких будується станція. Бібл. 20, рис. 5.
43
Причепа, М. В., та Ю. О. Коваленко. "СТРУКТУРА ІХТІОФАУНИ ТА ОРНІТОФАУНИ ОЗЕРА АЛМАЗНЕ (КИЇВ)". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, № 23 (2021): 77–86. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.2.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлені результати досліджень окремих компонентів гідро біоценозу найбільшого у Києві міського озера Алмазне за угрупованнями риб та водоплавних птахів наявність та чисельність яких може характеризувати загальний стан навколишнього середовища. Дослідження проводились протягом 2017-2021 рр. на різних ділянках водойми впродовж трьох сезонів (весна-осінь). Встановлено, що структура іхтіофауни представлена 21-м видом риб, частка аборигенних видів становили 71,42%. За екологічними групами домінували фітофіли (57,14) та псамолітофіли (19,04). За типом живлення переважали бентофаги (38,09%) та хижаки (18,57%). Слід зауважити, що серед інвазивних видів було виявлено сонячного окуня та ротана-головешку, активних саморозселенців, які негативно впливають на місцеву фауну. В іхтіофауніоз. Алмазне було виявлено два види риб з охоронним статусом - щипавка звичайна та гірчак європейський. В орнітофауні оз. Алмазне було виявлено 59 видів птахів. За статусом перебування домінували мігруючі види – 56,8%, гніздові – 27,58%. Інші види відносяться до категорії літуючих. За типом живлення переважали іхтіофаги та пантозооаги, які становили 34,48 та 27,58% відповідно. Встановлено наявність на водоймі двох колоніальних видів: мартина звичайного та пірникози великої. Отримані дані ілюструють наявність таксономічного різноманіття риб і рибоїдних птахів як компонентів водного та довкола водного середовища міського озера, що дозволяє проводити фундаментальні дослідження з вивчення біотичних взаємозв’язків між гідробіоценозами. Отримані результати важливі в контексті розуміння проблеми поширення водних тварин, раціоналізації використання водних ресурсів в рамках збереження біологічного різноманіття і забезпечення сталого розвитку міста.
44
Обухов, Є. В. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ВОДНОСТІ РОКУ НА ЗОВНІШНІЙ ВОДООБМІН В РОБОЧОМУ ОБ’ЄМІ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА". Vidnovluvana energetika, № 1(64) (30 березня 2021): 70–80. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).70-80.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією із сучасних проблем функціонування водосховищ є зміна їх параметрів у процесі тривалої експлуатації та мінливість клімату. Оцінка стану водних об’єктів і процесів, які відбуваються в них, вимагають постійного моніторингу та аналізу. Мета роботи автора – дослідження інтенсивності зовнішнього водообміну на Каховському водосховищі, його горизонтальної та вертикальної складових, а також господарського використання об'єкта. На основі воднобалансових складових досліджено інтенсивність зовнішнього водообміну в корисному об'ємі водосховища в проєктних його параметрах з урахуванням водності року за весь період його експлуатації: багатоводний 1970 рік, маловодний 1972 рік, дуже маловодний 2015 рік, а також середньобагаторічний період за 1966–2017 роки його експлуатації. Дослідження щодо корисного об’єму водосховища визначають більш реальну динаміку та можливості експлуатації робочої частини водойми. Визначено коефіцієнти інтенсивності й показники зовнішнього водообміну по кожному місяцю року і місяці з максимальною і мінімальною інтенсивностями зовнішнього водообміну в часових одиницях, основний фактор впливу на нього – бічну приточність у водосховище. Максимальна інтенсивність зовнішнього водообміну у водосховищі в дуже маловодному році у весняний та осінній періоди його експлуатації погіршилася порівняно з багатоводним роком у три з половиною і три рази. Встановлено, що чим більше коефіцієнт інтенсивності зовнішнього водообміну, тим менше показник зовнішнього водообміну в часових одиницях й інтенсивніше відбувається зміна і самоочищення води у водосховищі. Якщо показник зовнішнього водообміну менше одиниці, то зміна нормативних водних ресурсів водосховища відбуватиметься менше ніж за рік. Результати досліджень можуть бути корисними для розробки режимів експлуатації водосховища в умовах зміни клімату. Бібл. 6, табл. 1, рис. 8.
45
ІЛЬЇНА, Олена. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЄКТНОГО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема використання технології проєктного навчання в Новій українській школі. Зазначено, що в Новій українській школі пріоритетом стає формування загальноосвітніх умінь і навичок, а також способів діяльності, рівень освоєння яких в значній мірі визначає успішність всього подальшого навчання. Метою статті є дослідження теоретичних основ та особливостей використання технології проєктного навчання в Новій українській школі. Під час аналізу поняття «проєктна технологія», було сформулюване робоче визначення проєктної технології молодших школярів як спільна навчально-пізнавальна, творча ігрова діяльність учнів, що має спільну мету, узгоджені способи діяльності, спрямовані на досягнення загального результату. З’ясовано, що в основі методу лежить розвиток пізнавальних інтересів учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, показувати свої знання в питаннях, пов’язаних з темою проєкту. Встановлено, що у процесі організації проєктної діяльності учнів учитель виступає в різних рольо- вих позиціях. Представлена класифікація проєктів: за тривалістю часу, за рівнем інтеграції, за способом переважної діяльності, за способом переважної діяльності учнів. Визначені етапи, відповідні структурі освітньої діяльності: мотиваційний, підготовчий, інформаційно-операційний, рефлексивно-оцінний. З метою оптимізації проєктної діяльності дітей запропонований алгоритм. Для прикладу був розглянутий проєкт по темі «Річки та водойми нашої місцевості», який створювався та реалізовувався на інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Зроблено висновки, що цінність проєктної діяльності полягає в збагаченні суб’єктивного досвіду дітей новими знаннями і способами діяльності, а також використання проєктів дозволяє розвивати творчі здібності, логічне мислення, прагнення самому відкривати нові знання і вміння виявляти їх в сучасній дійсності.
46
ЛАВРИНЮК, Зоряна, Ольга КАРАЇМ та Любомир ГУЛАЙ. "ГІДРОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД РІЧКИ ОКОНКА". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 3 (18 листопада 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-4.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах сьогодення спостерігається значне зростання антропогенного впливу на басейни малих річок, що призводить до стрімкого погіршення їхнього екологічного стану. Тому необхідними є постійний аналіз і спосте- реження за якістю поверхневих вод, а також за особливостями їх використання з метою виявлення відхилень та захисту від негативного впливу. Дослідження проведено на основі методів збору й аналізу статистичної та картографічної інформації, матеріалів обстеження стану басейну річки Оконка, потенціометричного та фотометричного аналізів визна- чення вмісту сполук нітрогену в поверхневих водах, а також на основі вивчення особливостей водокористування. Річка Оконка протікає територією Маневицького району Волинської області. Вона належить до басейну р. Стир та є її лівою притокою першого порядку. Довжина водойми становить 30,7 км. У басейні річки розташо- вані два природоохоронні об’єкти: Оконські джерела та озеро Глибоцьке. Для проведення гідрохімічних досліджень були відібрані проби води із чотирьох створів у період 2016–2018 рр: 1 – річка Оконка, 15 км від витоку; 2 – річка Оконка, гирло; 3 – річка Підгородець, гирло; 4 – річка Чернявка, гирло. Встановлено тенденцію до збільшення вмісту нітритів у пробах води в усіх досліджуваних періодах, окрім зими 2017 р. та 2018 р. Найвищі показники спостерігалися восени, а найнижчі – взимку, проте вони були в межах норми. Водні ресурси наразі використовуються помірно. Освоєння басейну річки невисоке. В його межах роз- ташовано 16 населених пунктів. Переважно забір води здійснюється для господарсько-питного використання та рибного господарства. Сумарна потреба у воді становить 3,907 тис. м³ на рік, а безповоротне використан- ня – 900 тис. м³. Перевищення норм гідрохімічних показників не зафіксовано. Помітно підвищився вміст специфічних речовин токсичної дії, хоча їхні показники норми не перевищують. Загалом екологічний стан басейну річки Оконка є задовільним.
47
Nechitaylo, L. A. "ВМІСТ КАДМІЮ І ЦИНКУ В ЕКОСИСТЕМІ ПРИКАРПАТТЯ РЕГІОНУ ТА ВПЛИВ КАДМІЄВОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ НА МІКРОЕЛЕМЕНТНИЙ СТАТУС ОРГАНІЗМУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (1 лютого 2019): 60–65. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9797.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Серед заходів, які повинні забезпечити охорону здоров’я людини та середовища її проживання від техногенних металів, важливе місце займає контроль вмісту металів у ґрунті, воді, організмі людини і тварин.
Мета дослідження – провести порівняльний аналіз рівня кадмію та цинку в ґрунтах і водоймах рівнинної, передгірської та гірської зон Прикарпаття, а також вивчити вплив кадмієвої інтоксикації на мікроелементний склад печінки і нирок експериментальних тварин.
Методи дослідження. Об’єктом досліджень слугували ґрунти і водойми різних географічних зон Прикарпаття. Кадмієву інтоксикацію моделювали на білих щурах-самцях, яких поділили на 2 групи: контрольну – вводили фізіологічний розчин, дослідну – внутрішньом’язово вводили кадмію хлорид у дозі 1/10 LD50. Концентрацію мікроелементів в об’єктах довкілля, органах і тканинах експериментальних тварин визначали методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на спектрофотометрі С-115 ПК.
Результати й обговорення. У роботі наведено результати визначення вмісту кадмію та цинку в ґрунтах і питній воді рівнинної, передгірської та гірської зон регіону. Встановлено, що в ґрунтах рівень кадмію та цинку в усіх досліджуваних зонах перебував у межах нормативних показників. Однак результати контролю рівня кадмію в питній воді вказують на зростання його концентрації з перевищенням гранично допустимих норм в 1,5–2 рази в рівнинній і передгірській зонах та на мінімальний рівень – у гірській. Це спонукало до вивчення впливу кадмієвої інтоксикації на організм експериментальних тварин. Отримані дані свідчать про те, що в організмі експериментальних тварин, які тривало споживали питну воду з підвищеним вмістом кадмію, спостерігали його накопичення в печінці й нирках.
Висновки. Встановлено істотні відмінності вмісту кадмію та цинку в ґрунтах і водойомах рівнинної, передгірської та гірської зон Прикарпаття.
Відзначено, що в організмі експериментальних тварин при кадмієвій інтоксикації кадмій накопичується в печінці та нирках, що супроводжується порушенням рівня есенціальних елементів цинку і міді.
48
Бессонова, В. П., та А. С. Чонгова. "Видовий склад і таксаційні характеристики деревних рослин санітарно-захисної зони Придніпровського ремонтно-механічного заводу". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 2 (29 квітня 2021): 21–27. http://dx.doi.org/10.36930/40310203.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено деревні насадження санітарно-захисної зони (СЗЗ) Придніпровського ремонтно-механічного заводу міста Дніпро. Проаналізовано видове різноманіття, деякі таксаційні показники; проведено розподіл дерев за відношенням до рівня зволоження та комплексне оцінювання життєвого стану деревостану СЗЗ Придніпровського ремонтно-механічного заводу. Для оцінювання життєвого стану рослин та індексу стану деревостану використано шкалу В. А. Алексєєва (1989). Охарактеризовано планувальну структуру санітарного насадження. Встановлено, що дендрофлора цієї санітарно-захисної зони представлена 19 видами деревних порід та однією формою, котрі належать до 10 родин. З них 11 видів є інтродукованими та 8 – аборигенними. Виявлено, що найбільше таксономічне представництво має родина Salicaceae – 6 видів (35,4 % від загального числа дерев у насадженні). З'ясовано, що більшість родин презентовані тільки одним видом. Відзначено, що з хвойних порід на досліджуваній території росте тільки Pinus pallasiana D. Don. Виявлено, що 31,6 % усіх видів представлені тільки 1-3 екземплярами. Розраховано індекс біорізноманітності Шенона (Н), який становить 3,55. З'ясовано, що найбільша кількість дерев має висоту в межах 12-13 м (18,9 % від загального числа дерев в насадженні) і діаметр стовбурів від 26,0 до 29,9 см та від 38,0 до 41,9 см (по 8,8 %). Розподіл дерев за відношенням до умов зволоження показав, що більшість деревних рослин є ксерофітами (40,0 % від загальної чисельності рослин), що відповідає умовам степового регіону. Значну частину рослин віднесено до мезогігрофітів та гігрофітів (29,0 та 12,5 % відповідно), що можна пояснити наявністю природної водойми. Встановлено, що категорії стану "здорові" відповідає 37,9 % від загальної кількості, до помірно ослаблених – 47,3 % (друга категорія життєвого стану). Найбільш стійкими виявились Salix alba L. та Robinia pseudoacacia L., у найбільш непривабливому стані перебувають Populus nigra L. та Aesculus hippocastanum L. З'ясовано, що індекс життєвого стану деревних рослин захисної зони дорівнює 75,6 % і характеризується як ослаблений.
49
Мамчич, І. П. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПАРЕМІЙ З ТОПООНОМАСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 158–64. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовані паремії з топонімічним компонентом. За тривалий час наукового вивчення фразеологічного багатства української мови, а прислів’я й приказки, зважаючи на усталеність їх оформлення, відтворюваність, експресивність, національні коди тощо, традиційно уналежнюють до фразеології, пареміологія неодноразово ставала предметом дослідження. Утім, вплив значення топонімів на семантику паремії, уживання окремих різновидів топонімів у пареміях залишався поза увагою вчених. Не акцентовано також на структурних особливостях прислів’їв і приказок зі топоономастичним компонентом. Дослідження дев’яноста однієї паремії з топонімічним компонентом уможливило висновки про те, що найуживанішими в їх складі є топоніми у формі називного й місцевого відмінків, ймовірніше, через те, що потрібно було назвати місцевість (Наш Луг – батько, а Січ – мати, от де треба помирати) і вказати на неї (Або будем на Русі, або пропадемо усі). Топоніми у складі прислів’їв і приказок здебільшого стосуються назв українських міст і територій (Київ, Крим, Русь), менш уживаними є іншомовні назви (Краків, Рим). Лише в поодиноких пареміях спостережено гідроніми, найчастіше потамонім Дунай, що виявилося неочікуваним результатом, бо водойми відіграють важливе значення в українській дійсності. Також з’ясовано, що значення всієї паремії найчастіше залежить від семантики складника-топоніма (Добувся, як швед під Полтавою), побіжно зазначивши, що він може відбивати як реальний географічний об’єкт (Полтава, Теплинський ліс), так і вигаданий (Брехунівка). Прислів’я і приказки з топоономастичним компонентом, як й інші паремії, мають римовану структуру, витворювану іменником і дієсловом або поєднанням іменника з іншими частинами мови, що служить легшому запам’ятовуванню та відтворюванню. З боку синтаксичної будови паремії з компонентами-топонімами становлять різноманітні види речень. Перспективою дослідження вважаємо ретроспективне вивчення різних груп топонімів у складі паремій, з’ясування синтагматично-парадигматичних відношень між такими одиницями, дослідження їх, наприклад, у когнітивному, етнопсихологічному, лінгвокультурологічному, дискурсивному тощо напрямах.
50
Ян, Тенфей, Євгенія Олексіївна Кременецька, Шибін Ван, Цян Ху та Сонглін Він. "ЕКОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ ТА ПЕРЕВАГИ ЩОДО СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ У ПРИБЕРЕЖНІЙ ЗОНІ ВОДОСХОВИЩА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 44, № 2 (4 лютого 2022): 73–82. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.2.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Прибережна зона водосховища є особливим типом землекористування і типовою зоною екологічної вразливості, яка відіграє ключову роль у створенні екологічних переваг, транспортуванні матеріальної енергії та у формуванні структури угруповань тощо. Завдяки особливому гідрологічному ритму прибережної зони водосховища, оселищ існування видів постають перед подвійними викликами – екологічної деградації та якісного очищення води. Для того, щоб вирішити ці екологічні проблеми, ключем до впровадження та застосування заходів екологічного відновлення є розуміння закономірності сукцесії рослинності та заходів щодо управління прилеглим лісовим масивом. Прибережна зона є гарячою точкою різних процесів живлення та відіграє непропорційну роль у розвитку екологічних переваг. Гідрологія є ключовим фактором, що впливає на формування оселищ в прибережній зоні водосховища. Розуміння геохімічного процесу ґрунту у прибережній зоні водосховища, а саме механізму транспортування та перехоплення елементів живлення може ефективно зменшити пошкодження водного об’єкта, яке спричинене забрудненням із різних джерел. У цій роботі ми розглянули визначення, класифікацію та функції прибережної зони водосховища, обговорили ключову роль рослинності у сфері відновлення та реконструкції оселищ у прибережній зоні водосховища та роль деревних лісових рослин у продукуванні екологічних вигод. Це питання має особливу актуальність для Китаю – країни із значною кількістю водосховищ. Метою даного дослідження є надання вичерпної інформації щодо характеристик оселищ та надання теоретичних ідей щодо управління екологічною компонентою середовища. Наразі засобів моніторингу прибережної зони водосховища недостатньо, і ми все ще зосереджені у макро- та мезомасштабах, тоді як мікроскопічний масштаб потребує подальшого поглиблення. У процесі вивчення прибережної зони нам слід приділити достатню увагу дослідженню причини формування, геологічного середовища та інших факторів, повністю вивчити прибережну зону водойми з єдиної органічної та цілісної екологічної точки зору, звернути увагу на раціональне використання високотехнологічних засобів та проводити необхідний моніторинг за допомогою засобів динамічного дослідження.