Статті в журналах: "Водний шлях"

1

МОШАК, ГРИГОРІЙ. "Щодо поняття водного шляху у праві внутрішнього судноплавства придунайських країн". Право України, № 2020/02 (2020): 260. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-02-260.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток внутрішнього водного транспорту до 2030 р. передбачає його побудову на ґрунтовній політичній стратегії, яка підтримується достатніми та ефективними інструментами реалізації – координацією, інвестиціями, законодавством. Із аналізу результатів зарубіжних досліджень, зокрема права придунайських країн, випливає необхідність подальшої розробки поняття внутрішнього водного шляху та його нормативного вираження як важливої складової розвитку водного транспорту. Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних” на українську частину річки Дунай (від міста Рені до міста Вилкове, а також каналу Дунай–Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське) поширено статус внутрішнього водного морського шляху, що увійшло у протиріччя з Європейською угодою про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення. Зазначена невідповідність є наслідком недостатнього наукового та законодавчого визначення поняття внутрішнього водного шляху. Термін “внутрішній водний шлях” використовувався у працях дореволюційного вченого П. Казанського, у працях сучасників, таких як А. Кулько, А. Єфіменко, Г. Самойленко, Є. Самойленко, однак без його аналізу, поза зазначеним контекстом і без порівняння із правом придунайських країн – Румунії, Молдови, Німеччини. Метою статті є порівняльний аналіз поняття водного шляху у праві внутрішнього судноплавства за матеріалами України та окремих придунайських країн, вивчення практики його застосування та питань вдосконалення у контексті економічної ситуації. Це дасть змогу сформулювати висновки щодо поняття внутрішнього вод-ного шляху та пропозиції для його вдосконалення. Частка вантажів, що перевозяться внутрішніми водними шляхами, у структурі перевезень всіма видами транспорту в Україні досягає близько 1 %, тоді як у Європейському Союзі вона становить 7 %, у Німеччині – 12 %, у Румунії – 22 %. Існування у Німеччині численних джерел – ґрунтовних законів і великих за обсягом коментарів, монографій та написаних за матеріалами судових справ наукових статей відкриває перспективу запозичення позитивного досвіду визначення основних понять права внутрішнього судноплавства. Порівняльний розгляд поняття “внутрішній водний шлях” виявив існування факторів, які не сприяють його науковому та законодавчому визначенню, зростанню показників внутрішнього судноплавства. Вони розмивають межу між правом внутрішнього судноплавства та морським правом і реальну питому вагу перевезень, які здійснюються окремими видами транспорту. Україна, Молдова і Румунія як учасники низки багатосторонніх і двосторонніх міжнародних конвенцій, договорів, програм мають широкі можливості спільної розробки єдиного підходу і критеріїв щодо визначення поняття внутрішнього водного шляху.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Слатвінська, В. "Можливості для внутрішніх водних шляхів України або перспективи впровадження Е-40 для України шляхом об’єднання Чорного й Балтійського морів". Юридичний вісник, № 3 (4 лютого 2020): 169–74. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.960.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснюється аналіз та надається оцінка можливостей для українських внутрішніх водних шляхів, які виникають під час об’єднання Чорного й Балтійського морів міжнародним водним шляхом (МВШ Е-40). В роботі вперше науково запропоновано об’єднати Чорне й Балтійське моря з позицій взаємодії транспортних коридорів «шовкового шляху» в координатах Захід – Схід та Південь – Північ при реалізації проекту «Шовковий шлях». Звернута увага на проблемах України при реалізації проектів щодо «Шовкового шляху». Виявлено, що втраченою перспективою України є пряма участь в проекті «сухопутного шляху з ЄС в Китай» й акцентовано увагу на тому, що транспортна система України залишається не інтегрованою з транс’європейською транспортною системою для забезпечення єдиного перевізного процесу. Розкрито сутність транспортного коридору МВШ Е-40. Виявлені вигоди й можливості для України в цілому й водних шляхів зокрема від участі як транспортно-логістичного вузла в проекті Е-40. Аргументовано, що економічну вигоду від участі в зазначених проектах Україна отримали б не тільки від торгівлі: сам факт присутності у "Новому шовковому шляху" представляє собою потужний поштовх до розвитку інфраструктури, коли в транспортну систему та інфраструктуру країн-учасників інвестуються кошти на суму в десятки мільярдів доларів. Здійснено системний аналіз ініціативи «Один пояс – один шлях» шляхом обробки наукового матеріалу в сфері «Шовковий шлях» і доведено, що ініціатива «Один пояс – Один шлях» потребує не лише ідеолого-практичного інтересу, а й нормативного закріплення задля майбутньої реалізації ініціатив щодо об’єднання транспортних коридорів й безперечної спільної транспортної інфраструктури й послуг. Вперше запропоновано створити закон про об’єднання Чорного й Балтійського морів та розроблено науково-теоретико-практичне підґрунтя для прийняття цього профільного зако-

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Дем’янчук М.А. "ПЕРЕДУМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ". Економічний форум 2, № 2 (11 червня 2021): 3–12. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-1.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток вітчизняної системи водного транспорту та її інфраструктури у сучасних умовах розвитку економіки України характеризуються посиленням інтеграційних процесів у світову економічну систему, що здатна забезпечити підвищення інвестиційної привабливості країни через нарощення транспортних потоків, конкурентоспроможності, скорочення термінів доставки вантажів тощо та матиме мультиплікативний ефект і на інші сфери економічної діяльності. Тому роботу направлено на визначення передумов реалізації конкурентних переваг водного транспорту України. На основі аналізу перевезень вантажів за видами транспорту встановлено кардинальний перерозподіл структури перевезень вантажів у сторону залізничних. Частина вантажних перевезень здійснюється водним транспортом України, враховуючи перевезення морським та річковим видами транспорту. На відміну від країн Європейського союзу, в Україні внутрішніми водними шляхами вантажі, зокрема будівельні, різна руда, хлібні види вантажів, різні метали тощо, транспортуються переважно каботажними перевезеннями. В низці країн Європейського союзу, зокрема у Нідерландах, Німеччині і Бельгії, спостерігається виразна взаємозалежність між обсягами перевезення вантажів та промисловістю, яка формує переважну вантажну базу. Внутрішні водні шляхи Європи типізовані, на яких використовуються уніфіковані баржі, вантажопідйомність яких залежить від глибини. Масштабне використання потенціалу внутрішніх водних шляхів Європи враховує високі показників екологічної стійкості та енергоефективності, підтримуючи безпеку клімату та навколишнього середовища. Морська транспортна система України представлена 13 морськими портами, проте рівень їхньої завантаженості знаходиться нижче 50% значення у той час, коли відбувається розвиток трансконтинентальних морських маршрутів із великою кількістю інтеграційних точок на своєму шляху. Країнами Європи, що мають вихід к морю, зокрема Нідерланди, Італія, Іспанія, Об’єднане Королівство, забезпечується переважний вантажопотік. Тому для участі морських портів України у реалізації перевезень транс’європейськими та трансконтинентальними маршрутами першочерговим завданням виступає підвищення конкурентоспроможності через вирішення проблем не тільки заходу до портів великогабаритних суден, а й шляхом вирішення врегулювання нормативно-правового, технологічно-інформаційного та економіко-екологічного забезпечення, зокрема за допомогою впровадження концепції «розумного порту», яка є головним трендом в трансформації та цифровізації портів світу та передбачає об'єднання всіх учасників глобального ланцюга поставок у єдину взаємопов’язану мережу на основі цифрової платформи із тестуванням штучного інтелекту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Шаповал, О. Г. "СИМВОЛІКА ОБРАЗІВ ВОДНОЇ СТИХІЇ В РОМАНІ В. ҐОЛДІНҐА «СПАДКОЄМЦІ»". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 259–66. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-36.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу образів водної стихії в романі В. Ґолдінґа «Спадкоємці». Вказано на жанрову своєрідність твору, яка ґрунтується на досягненні гармонійного балансу фабульного й ідейного рівнів притчі, де на рівні фабули роман являє собою трагічну історію про знищення групи неандертальців, а на глибинному філософському рівні втілює ідею діалектики прогресу, за який людству доводиться розплачуватися моральними втратами. З’ясовано, що образ води, як один із найпоширеніших архетипних об’єктів словесно-художньої творчості, набуває особливої ваги у творах притчового та міфологічного характеру, де імпліцитно реалізується вся множина його символічних значень. У статті проаналізовано символічні образи снігу, криги, талої води, озера, болота, ріки, водоспаду і сліз, що репрезентують водну стихію в романі «Спадкоємці». Доведено, що ситуація зміни епох символічно позначається в тексті роману зміною пір року, приходом весни, таненням льоду і снігу. Визначено, що вода символізує народження нової епохи, а лід – того світу, що залишається позаду, застиглих, нерозвинутих потенцій людства і людської свідомості. Дане символічне навантаження образу дозволило тлумачити жах, який у неандертальців викликає вода, як страх перед майбутнім, чужим їм новим часом. Доведено, що образ ріки в тексті роману співвідноситься з міфологічними образами «кордону», «світового шляху», «стрижня всесвіту», а також набуває семантики «ріки мертвих». Охарактеризовано образ водоспаду в його зв’язку з образами «нових людей» та біблійним міфом про гріхопадіння та Втрачений рай. Доведено, що в романі «Спадкоємці» символіка водної стихії має амбівалентний характер. Вода виступає силою водночас життєдайною і смертоносною, рятівною і ворожою, постійно змінює свій стан – від свіжої і прозорої до каламутної, темної, брудної. Дослідження показало, що символіка образів водної стихії в романі «Спадкоємці» формується на основі поєднання архетипних, міфологічних та індивідуально-авторських уявлень і дозволяє розкрити додаткові зв’язки і значення, імпліцитно закладені в тексті твору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Movenko, Victor. "МОНІТОРИНГ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РІЧОК ДЕСНЯНСЬКОГО БАСЕЙНУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(25) (2021): 265–72. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-3(25)-265-272.

Повний текст джерела

Анотація:

В даній роботі, на основі матеріалів Деснянського басейнового управління водних ресурсів Держводагенства України та Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації був проведений аналіз моніторингу водокористування та водовідведення в Чернігівській області за 30 років, побудований графік водокористування та водовідведення, який показав динаміку змін в цій галузі. Також були визначені основні речовини забруднювачі та підприємства, які скидають забруднені стоки у відкриті водойми. Запропоновані шляхи поліпшення екологічного стану водних ресурсів Чернігівського регіону.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Толочик, І. Л. "СУЧАСНИЙ СТАН ФЛОРИ Р. СТИР". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 46, № 4 (24 травня 2022): 68–75. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.4.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Уперше проведені геоботанічні дослідження водної та прибережно-водної рослинності на окремих ділянках річки Стиру. Встановлено, що видовий склад гідрофільної флори на різних ділянках річки відрізняється, проте є окремі види, які характерні тільки для певної досліджуваної території. За результатами проведених польових досліджень у складі виділених таксонів описано 125 видів вищих судинних рослин із 75 родів та 38 родин. У видовому складі найпоширеніші 7 родин: Poaceae (11 видів), Potamogetonaceae (10 видів), Asteraceae (9 видів), Cyperaceae (8 видів), Polygonaceae (8 видів), Ranunculaceae (6 видів), Saliсaceace (6 видів). Зазначені види цих родин становлять 46,4 %. Серед визначених родів домінантними є: Potamogeton (9 видів), Salix (6 видів), Juncus, Rumex і Carex (по 5 видів). 6,4 % (8 видів) – адвентивні рослини: Acorus calamus, Bidens frondosa, Echinocystis lobata, Elodea canadensis, Juncus tenuis, Salix fragilis, Xanthium albinum, Zizania latifolia, решта представляють аборигенну флору Рівненської області. Встановлено, що в екосистемі річки простежується тенденція до посилення трансформаційних процесів. У чотирьох створах нижньої течії гідрофільна флора виявилась біднішою. Проте особливо багатою різноманітністю видового складу нижньої течії виділяється ділянка між селищем міського типу Зарічним та селом Іванчицями. У результаті ценопопуляційних досліджень окремих ділянок річки отримані дані, що визначають стан популяцій 6 раритетних видів: Pulicaria vulgaris, Hippuris vulgaris, Batrachium rionii, Nymphaea candida (стариця); Batrachium circinatum (село Вербень); Potamogeton gramineus (село Іванчиці). Уперше на Рівненщині знайдений сильновразливий вид Batrachium rionii, який віднесений до Червоного списку водних макрофітів України. Найрізноманітнішою визначена ділянка, де річка утворює старицю. Порівняльний аналіз різних ділянок річки дає можливість оцінити гідрофільну флору, розробити оптимальні шляхи охорони рідкісних і типових рослин та їх угруповань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Козленко, Є. В., О. В. Морозов та В. В. Морозов. "Сучасні проблеми формування якості води Інгулецької зрошувальної системи в разі застосування промивки річки Інгулець упродовж квітня – серпня та шляхи їх вирішення". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 53–59. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Дослідити фактичний стан процесу форму-вання якості води на Інгулецькій зрошувальній системішляхом здійснення промивок річки Інгулець за останні10 років (2011–2020 роки), визначити наявні проблемита шляхи їх вирішення. Методи. Системний підхіді системний аналіз даних, узагальнення, порівняння,зворотний зв’язок, польові та лабораторні дослідження.Результати. Із 2011 року дотепер на Інгулецькій зро-шувальній системі застосовується варіант формуванняякості води «Промивка зверху на весь поливний період»:задовільна для зрошення якість води формуєтьсяу джерелі зрошення – річці Інгулець шляхом здійсненняпостійних попусків води з Карачунівського водосховищаіз квітня по серпень витратами 20,0–9,0 м3/с загальнимобсягом не менш ніж 120 млн м3. Виконано дослідженняфактичного виконання реґламентів промивання руслай екологічного оздоровлення річки Інгулець та дослі-дження якості води за вмістом хлоридів по гідропостуАндріївка. У результаті досліджень визначено відсотокдіб, у які вміст хлоридів у воді річки Інгулець перевищу-вав значення 350, 400, 450, 500 мг/дм3 (з урахуваннямтермінів початку та закінчення промивок та з урахуван-ням термінів добігання води). Відсоткове середньо-річне співвідношення діб, у які якість води за вмістомхлоридів перевищує 350 мг/дм3, у 2018–2020 рокистановить 68,71%, у 2011–2017 роки – 17,37%; вище400 мг/дм3 – відповідно 33,28 та 2,86%; вище450 мг/дм3 – відповідно 20,47 та 0,88%; вище 500 мг/дм3 –відповідно 14,38 та 0,55%. Висновки. Дослідженнямидоведено, що у 2018–2020 роках спостерігається зна-чне погіршення якості води річки Інгулець, отже, і зро-шувальної води в Інгулецькому магістральному каналі,порівняно із 2011–2017 роками, що може призвести донегативного впливу на сільськогосподарські культурий активувати процеси деградації ґрунтів. Головною при-чиною є неповне дотримання Реґламенту промиваннярусла та екологічного оздоровлення річки Інгулець,а саме зменшення витрат попусків промивної водиз Карачунівського водосховища та пуск у роботу Головноїнасосної станції до моменту досягнення нормативноїякості води в річці Інгулець (2020 рік). Рекомендованонадалі обов’язково фіксувати в Реґламенті граничнуконцентрацію хлоридів у воді річки Інгулець (350 мг/дм3) упродовж усього поливного періоду та чітко визначатиреальний дієвий механізм дотримання та контролюза дотриманням зазначеної вимоги. Шляхами подаль-ших досліджень є більш повне дослідження зв’язкуміж наповненням балки Свистунова шахтними водамита якістю води в річці Інгулець. Необхідні також ство-рення експертної системи й організація цільового моні-торингу формування відповідної якості води в річціІнгулець та в магістральному каналі Інгулецької зрошу-вальної системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Matviichuk , V. K. "Забезпечення охорони водних біологічних ресурсів (до проблеми формулювання нової редакції ст. 250 Кримінального кодексу України)". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (2 жовтня 2021): 31–44. http://dx.doi.org/10.32886/10.32886/instzak.2021.05.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Правила поведінки, закріплені в ст. 250 КК України, мають бути досконалими та достатньо зрозумілими для осіб, які застосовують цю статтю в своїй практичній діяльності. Разом з тим, практика свідчить про невисоку ефективність цієї кримінально-правової норми, оскільки проведення вибухових робіт із порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250 КК) жодного разу не виявлялися і не обліковувалися. Це зв’язано з високим рівнем латентності цих кримінальних правопорушень, пасивністю правоохоронних органів, а також недоліками в регулюванні відносин, що стосуються цієї сфери. Це також зумовлено відсутністю чітких критеріїв, які дозволяли б розуміти ознаки складу цього кримінального правопорушення. Усе це вимагає теоретичного осмислення цієї проблеми та формулювання нової редакції ст. 250 КК України. Метою статті є формулювання, на підставі дослідження об’єктивної сторони, предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 250 КК України, компаративістського аналізу діяння проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів за законодавством України і аналогічних злочинів за кримінальним законодавством деяких зарубіжних держав, нової редакції ст. 250 КК України. Наукова новизна полягає в тому, що в сучасний період розвитку України законодавство про кримінальну відповідальність має тенденцію до сприйняття антропоцентричної ідеології права, тому виникає необхідність дослідити, з використанням гуманістичного виміру, теоретичні питання кримінально-правової заборони, передбаченої ст. 250 КК, та запропонувати шляхи її вдосконалення. Висновки. У статті, на підставі проведеного дослідження з використанням антропоцентричної ідеології права, сформульовано ст. 250 КК України в такій редакції: «Ст. 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони водних біологічних ресурсів. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони водних біологічних ресурсів (рибних запасів або диких водних тварин, або кормових запасів), якщо це створило загрозу знищення або пошкодження таких ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах, карається… Ті самі дії, якщо вони призвели до знищення або пошкодження водних біологічних ресурсів (рибних запасів або диких водних тварин, або кормових запасів), або вчинені службовою особою з використанням влади або службового становища, – караються…».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Torba, I. V. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ РЕКЛЕЙМІНГУ ВОДНИХ РЕСУРСІВ: ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 90 (2 жовтня 2020): 234. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202022.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються питання реклеймінгу як одного з інструментів підвищення енергоефективності України. Представлені статистичні показники щодо енергоємності ВВП за період 2010-2018 років та витрати електроенергії у системах водовідведення по областям за 2018 рік. Виділено структуру середньозваженного тарифу на централізоване водовідведення, де було виокремленнл витрати електроенергії на очищення 1 куб. м стічних вод. Було представленно задачі стратегії низьковуглецевого розвитку України у частині удосконалення поводження із стічними водами та шляхи вирішення поставлених задач. У статті розглянуто сучасний стан в Україні у сфері водовідведення. Виділено застосування фінансово-економічних механізмів для поліпшення ситуації із забрудненням водних об’єктів стічними водами. Приділено увагу механізмам фінансування енергоефективних заходів, які пов’язані із запровадженням механізму реклеймінгу. Запропоновано використання механізмів публічного приватного партнерство та енергосервісного контракту для запровадження ефективного енергозбереження. Було представлено переваги даних механізмів у контексті запровадження реклеймінгу водних ресурсів. Визначено критерії ефективного впровадження реклеймінгу, що сприятиме підвищенню енергоефективності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

ЯРОШЕВИЧ, Т. С., та О. В. ПАХОЛЮК. "УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК РИБИ ТА МОРЕПРОДУКТІВ : ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (30 липня 2020): 40–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-04.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження полягає в аналітичній оцінці сучасного стану та напрямів розвитку українського ринку риби й морепродуктів і визначенні як негативних, так і позитивних тенденцій його функціонування. Методи дослідження. Загальною методологічною основою дослідження стали наукові напрацювання вітчизняних і зарубіжних дослідників у сфері виробництва та споживання риби та морепродуктів в Україні. Зважаючи на динамічність ринку та постійне оновлення інформації, автори статті зосередили свою увагу на аналізі матеріалів наукових фахових видань та інтернет-джерел, які відображають дані статистики, думки спеціалістів, аналітиків та експертів рибовидобувної галузі України. У роботі було використано такі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, як логічне узагальнення, системний підхід та теоретичний пошук, основані на збиранні та обробці формалізованих даних звітності. Результати. У статті проведено аналіз стану та перспективи розвитку українського ринку риби та морепродуктів. Визначено основні проблеми функціонування рибної галузі України та сучасний стан її розвитку. Розглянуто тенденції споживання риби та морепродуктів в Україні. У ході проведення досліджень були визначені проблемні аспекти забезпечення населення рибою та морепродуктами, виловленими в акваторії України. На основі результатів дослідження запропоновано шляхи перспективних напрямів розвитку рибної галузі з метою забезпечення населення харчовими продуктами з повноцінним білковим складом. В Україні склалася негативна тенденція у загальній динаміці розвитку ринку рибопродуктів. Сировинна база природних водних ресурсів України вичерпується рік від року, загальний обсяг внутрішнього видобутку водних ресурсів забезпечує лише 30% внутрішнього попиту, тому Україна змушена нарощувати обсяги імпорту риби та морепродуктів. Ситуація ускладнюється «тіньовою» складовою ринку, недостатньою увагою та реакцією відповідних органів контролю щодо порушень у рибовидобуванні та митному контролі імпортованої продукції. Виходом з ситуації є комплекс мір: розвиток власної аквакультури, впровадження інноваційних технологій переробки риби та морепродуктів, позитивні зрушення у роботі державних органів з дерегуляції та детінізації рибної галузі, налагоджуванні фінансової допомоги фермерським господарствам аквакультури. Практична значимість. запропоновано шляхи перспективних напрямів покращення тенденцій рибної галузі України. Аналіз ситуації, яка склалася на українському ринку риби та морепродуктів допоможе зосередитися на причинах, наслідком яких може бути традиційно сформоване недостатнє споживання водних біоресурсів населенням України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Galushko, O. A. "Порушення обміну калію, магнію, фосфору у хворих на діабетичний кетоацидоз". EMERGENCY MEDICINE, № 6.53 (1 жовтня 2013): 152–54. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.53.2013.88723.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено дані літератури та власний досвід дослідження порушень обміну калію, магнію та фосфору у хворих із тяжким перебігом цукрового діабету та кетоацидозом. Відображено особливості розвитку та шляхи інтенсивної терапії цих розладів водно-електролітного балансу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Капустіна, Таміла. "ПЕРСПЕКТИВИ І МОЖЛИВІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИКИ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 1–5. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-1.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження енергетичної системи базується на областях: прогнозу розвитку людства, виробництва і споживанні енергії, проблем глобального потепління і забезпечення питною водою. Перспективи і можливі шляхи розвитку енергетики розглядаються з точки зору повного задоволення потреби людства в енергії до 2100 року. Згідно з прогнозними оцінками до цього часу знадобиться чотирикратне збільшення виробництва енергії в умовах повного вичерпання вуглеводневої сировини, глобального потепління і наростаючого дефіциту питної води. На сьогодні невідомі джерела і способи виробництва енергії, здатні замінити вуглеводневе паливо, тим більше в таких об'ємах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Navrodska, R. А. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕПЛОУТИЛІЗАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ КОТЕЛЬНИХ УСТАНОВОК КОМУНАЛЬНОЇ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 225–29. http://dx.doi.org/10.15421/40250935.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано сучасні теплоутилізаційні технології для газоспоживальних котельних установок комунальної теплоенергетики і виявлено шляхи підвищення їхньої ефективності. Запропоновано вдосконалену технологію утилізації теплоти відхідних газів із використанням комбінованої теплоутилізаційної системи, призначеної для нагрівання зворотної тепломережної води і холодної води системи хімічного водоочищення. Досліджено теплову ефективність цієї системи і визначено рівні підвищення коефіцієнта використання теплоти палива КВП котельної установки протягом опалювального періоду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Lysenko, Nelly. "Сучасна дошкільна освіта: шлях від традицій – до інновацій". Освітній простір України, № 12 (19 червня 2018): 14–25. http://dx.doi.org/10.15330/esu.12.14-25.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність сучасних підходів до проекологічної освіти зумовлює сучасний стан природного довкілля. Традиційно її розглядають у руслі завдань ознайомлення дітей з природою. Основи екологічної спрямованості змісту знань про живу і неживу природу закладені у працях відомих педагогів – представників європейських освітніх систем: Я.А.Коменський, Ф.Фребель, С.Френе, а також послідовників їхніх ідей в Україні: С.Русова, В.Сухомлинський, К.Ушинський та ін. Спираючись на наукові підходи біологів, екологів, фахівців у галузі охорони природи для дітей дошкільного віку рекомендовані знання, які доступні для їхнього сприйняття. Це знання про атмосферу, ґрунти, води, рослин і тварин та ін. включно із процесами, які у них відбуваються. Відповідно природне довкілля постає перед дошкільником як цілісне і неподільне з яким людина взаємодіє, пізнає і охороняє. Природа є її житлом, їжею, одягом, натхненням для творчості і діяльності. Згубний вплив на рослини, тварини, озера і ріки обмежує позитивний і об’єктивний погляд у майбутнє. Відповідно проекологічну освіту слід розпочинати змалку для того, щоб кожна дитина оволоділа не лише знаннями про природу, а й практичними навичками її охорони.Зміст проекологічної освіти є досить багатогранним і різностороннім, отож дітям її визначають як знання про світ, у якому вони живуть; про повітря, яким вони дихають; про їжу, якою вони харчуються; про оточення дорослих і однолітків, з якими вони спілкуються; про стиль життя їхньої сім’ї і родини.Новітні освітні технології передбачають неподільну єдність між науковими знаннями та виховними цілями, які вони реалізують. Відповідно вони взмозі змінювати стиль і якість життя дітей та їхніх батьків. Проекологічна освіта опирається на наукові основи організації керівництва нею у закладах дошкільної освіти та на принципи дошкільної дидактики. Її зміст може бути зреалізований у різних формах. У статті наведено приклад організації зеленого дошкілля у Республіці Польща в руслі ініціатив Міжнародної фундації прихильників природи “Children and Nature Network”. Практика зеленого (лісового) дитячого садка спрямована на максимальне залучення дітей до використання проектних методів пошуково-дослідницької діяльності у пізнанні природного довкілля. Такі методи покликані забезпечити дітям широкий обсяг інформації як основи їх проекологічної освіти. Досвід колег із Республіки Польща спонукає теоретиків і практиків дошкільної освіти до активних пошуків форм співпраці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Khyzhnyak, S., V. Voitsitskiy, V. Danchuk, S. Midyk, O. Laposha, and V. Ushkalov. "Pathways of migration persistent pesticides through chains of terrestrial and aquatic ecosystems." Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ 10, no. 1-2 (2018): 36–43. http://dx.doi.org/10.31548/bio2018.01.005.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Dubovich, Ion, Khrystyna Vasylyshyn, Tatyana Fomicheva та Yuliia Volkovska. "Економіко-правове регулювання охорони та збереження біорізноманіття екосистем: теорія і практика". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 19 (26 грудня 2019): 178–86. http://dx.doi.org/10.15421/411940.

Повний текст джерела

Анотація:

Серед основних проблем економіко-правового регулювання особливе місце займає охорона та збереження біорізноманіття екосистем. Доведено, що збіднення та зникнення біорізноманіття екосистем неминуче позначиться на якості життя і здоров’я населення. Важливо звернути увагу на визначення терміну «біорізноманіття» у національних та міжнародно-правових актах. На цей час існує близько 85 визначень терміну «біорізноманіття» і, цей термін використовують уже понад п’ятдесят років. Проаналізовано основні причини та наслідки руйнування і втрати біорізноманіття екосистем в Україні та світі, як основного національного багатства кожної держави. Його збереження та невиснажливе використання розглядається як один із пріоритетів у сфері екологічної безпеки, а також охорони, використання та відтворення природних ресурсів. У зв’язку з євроінтеграційними процесами в Україні та необхідністю адаптації нормативно-правових актів до міжнародних договорів, які Україна підписала та ратифікувала, проаналізовано міжнародні конвенції та угоди у сфері охорони і збереження біорізноманіття екосистем, подано практичні рекомендації щодо ефективного економіко-правового регулювання у сфері охорони та збереження екосистемного біорізноманіття. Запропоновано шляхи імплементації міжнародних конвенцій та угод у національне законодавство, прийняття Закону України «Про охорону та збереження біорізноманіття екосистем», проведення моніторингу біорізноманіття, здійснення монетизації екосистемних послуг, інтеграцію Конвенції про охорону біологічного різноманіття у Лісовий, Водний, Земельний, Податковий Кодекси України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, М. С. Середа та А. А. Погосян. "МЕДИКО-БІОЛОГІЧНА ТА ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ БІОПРЕПАРАТІВ У ЗЕМЛЕРОБСТВІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 187–95. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.23.

Повний текст джерела

Анотація:

На сьогодні проблема утилізації великої кількості мінералізованої пластової води є досить важ-ливою як для України загалом, так і для Полтавської області зокрема, адже потрапляння великої кількості пластової води на землю призводить до значного засолення ґрунту, погіршення його стру-ктури та знищення рослинності. Постає гостра потреба в дослідженні токсикологічних властиво-стей мінералізованої пластової води, яка дасть змогу визначити її клас небезпеки та розробити за-ходи щодо безпечного застосування цього препарату для екологізації землеробства. Тому в нашій роботі вперше була проведена оцінка екотоксикологічних властивостей мінералізованої пластової води як екологічно безпечного замінника агрохімікатів. Проведені дослідження свідчать, що мінера-лізована пластова вода (МПВ) відноситься до малотоксичних сполук. ЛД50 при пероральному надхо-дженні в організм білих щурів самок становить понад 21000 мг/кг, мишей самок – 31000 мг/кг, ми-шей самців – понад 20000 мг/кг; при нанесенні її на шкіру щурів понад 8000 мг/кг. Величина ЛД50 при інгаляційному шляху надходження для щурів самок становить понад 5000 мг/кг. Обґрунтовано, що відповідно до системи стандартів ГОСТ 12.1.007-76 при пероральному шляху надходження та при проникненні через шкіру мінералізована пластова вода відноситься до IV класу небезпеки, а при інга-ляційному – до ІІІ класу. Також визначено, що мінералізована пластова вода не вчиняє подразнюючої дії на шкіру та слизові оболонки очей. Сенсибілізуючої дії на організм морських свинок не виявлено. Дослідження показали, що кумулятивні властивості мінералізованої пластової води слабо виражені. Коефіцієнт кумуляції понад 5. У дозі 4260 мг/кг мінералізована пластова вода вчиняє кардіотоксичну дію, подразнює процес еротропоезу, підвищує фільтраційну та видільну функції нирок. Недіюча доза для щурів у субхронічному експерименті 2130 мг/кг. Одержані результати екотоксикологічного дос-лідження мінералізованої пластової води дають можливість стверджувати, що її використання є досить безпечним у системі землеробства, зокрема як екологічно безпечного органо-мінерального добрива, гербіциду та фунгіциду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Мамишев, І. С. "Шляхи надходження мікрокомпонентів з накопичувачів промислових відходів у природні води". Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія 1 (2000): 210–14.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Соколо, В. М. "Екологічні проблеми м. Жовті Води та шляхи їх розв"язання". Екологічний вісник, № 2 (77), березень - квітень (2013): 31–32.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Соколо, В. М. "Екологічні проблеми м. Жовті Води та шляхи їх розв"язання". Екологічний вісник, № 2 (77), березень - квітень (2013): 31–32.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Pavlyuk, I. V., N. Y. Stadnytska та V. P. Novikov. "СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА ШЛЯХИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСУ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК, ОТРИМАНИХ ЕКСТРАГУВАННЯМ ШРОТУ ШИШОК ХМЕЛЮ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 236–41. http://dx.doi.org/10.15421/40251036.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено кількісний та якісний склад поліфенольних сполук густого 70 %-го водно-етанольного екстракту зі шроту шишок хмелю, серед яких ідентифіковано галову, хлорогенову, кавову, кумаринову, ферулову, коричну органічні кислоти та флавоноїди: рутин, гесперідин, мірицетин, морин, катехін, кемпеферол та кверцетин. Визначено суму амінокислот та основні мікро- та макроелементи та запропоновано основні показники для стандартизації субстанції, зокрема: опис, вміст етанолу, сухий залишок, вміст флавоноїдів і мікробіологічна чистота. Проведено експериментальні дослідження з вивчення антимікробної, антиоксидантної та фотопротекторної активності, отримані результати підтверджують доцільність його використання у складі косметичних та мийних засобів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Дурач, В. М., В. В. Малиневський, П. В. Ткачук та Л. Г. Ніколайчук. "ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ВІЙСЬКОВОЇ ФОРМИ ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ЇЇ ВЛАСТИВОСТЕЙ В АСПЕКТІ ПІДВИЩЕННЯ ЗАХИСТУ ВОЇНІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 27 (3 листопада 2021): 22–26. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-03.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах Операції Об’єднаних Сил на сході України кожен воїн повинен бути забезпе- чений усім найнеобхіднішим для ведення бойових дій у складних умовах. Високоякісна військова форма відноситься в речовому забезпеченні до предметів першої необхідності. Тому одяг спеціального при- значення для військовослужбовців займає важливу нішу на українському ринку текстильних матері- алів та одягу й вимагає глибокого вивчення вимог до нього та визначення напрямів удосконалення. Тема є актуальною, має вагоме значення, тому що камуфляжний спецодяг – один із найважливіших чинників бойової готовності й виживання. Він використовується для захисту тіла від несприятливих впливів зовнішнього середовища: холоду, надмірної сонячної радіації, вітру, дощу та снігу, від меха- нічних ушкоджень, від пилу, бруду й укусів різних комах. Польова форма одягу повинна полегшувати бойову діяльність воїнів: маскувати їх на місцевості, бути зручною при обслуговуванні бойової техніки й озброєння, не заважати при подоланні перешкод, у тому числі й водних, лісистих, болотистих місць тощо. З естетичної точки зору військовий одяг прикрашає людину й дає можливість розпізнавати військовослужбовців служб, а також за їхніми військовими званнями. Однак найважливіше значення одягу полягає в зниженні втрат тепла організмом людини та забезпеченні найсприятливіших умов для підтримки температури тіла на постійному рівні. Одяг закриває більше як 80% поверхні тіла людини. З його допомогою навколо тіла утворюється штучний клімат (мікроклімат), який повинен бути най- більш сприятливим (комфортним). У сучасних умовах ведуться пошуки нових способів і форм матері- ального забезпечення військ на рівні достатньої комфортності для військовослужбовців ЗС України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Shapovalov (Jr.), V. V., V. A. Shapovalova та V. V. Shapovalov. "Судово-фармацевтичні дослідження щодо впливу ліків на безпеку, життя та здоров’я учасників дорожнього руху в межах організації фармацевтичної справи, технології ліків, фармацевтичного та медичного права в Україні". Health of Society 10, № 4 (18 січня 2022): 127–32. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.4.2021.246355.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. У всьому світі дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) під впливом лікарських засобів (ЛЗ) є однією з головних причин травмувань, смертності серед учасників дорожнього руху. Безпека руху уявляє собою систему, яка включає наступні складові: людина – стан здоров’я людини – вживання небезпечних ліків різних класифікаційно-правових груп (КПГ) – побічні реакції ліків – транспортний засіб – шлях. Частка дорожньо-транспортних пригод під впливом ліків становить понад 75 %, вони є й найбільш суспільно небезпечними, тому що мають тяжкі наслідки, спричиняють невиправну шкоду здоров’ю та смерть потерпілих. Мета дослідження: проаналізувати здобутки судово-фармацевтичних досліджень в Україні щодо впливу ЛЗ на безпеку, життя та здоров’я учасників дорожнього руху в межах організації фармацевтичної справи, технології ліків та фармацевтичного і медичного права в ретроспективному аспекті. Матеріали та методи. Матеріалами імперативного дослідження стали законодавчі, нормативно-правові документи; матеріали становлення наукової школи судової фармації; наукові публікації за темою статті; Інтернет-ресурси, джерела наукової літератури. Для досягнення поставленої мети було застосовано методи судово-фармацевтичного, нормативно-правового, документального, бібліографічного, порівняльного, історичного та графічного аналізу. Результати. Проаналізовано досвід країн світу щодо профілактики та попередження дорожньо-транспортних пригод під впливом ліків. Причини, умови виникнення та наслідки ДТП носять багатофакторний характер і пов’язані з постраждалими (водій-пішохід), транспортним засобом, дорогою, вживанням психоактивних ЛЗ. Розроблено систему організаційно-регуляторних та попереджувальних заходів з надання першої медикаментозної допомоги потерпілим від ДТП. Показано, що існує необхідність проведення науково-обґрунтованих організаційно-правових, клініко-фармакологічних, судово-фармацевтичних та соціально-економічних досліджень щодо причинних зв’язків між побічними реакціями внаслідок вживання ЛЗ різних КПГ, безпекою руху та виникненням ДТП. Вперше в Україні було запропоновано математичну модель щодо встановлення впливу психоактивних ЛЗ на стан водія при керуванні транспортним засобом у залежності від обчислення шляху зупинки автомобіля відповідно до обраної швидкості та зниження реакції водія. Досліджено структуру ДТП, скоєних під впливом психоактивних лікарських препаратів. Висновки. Запропоновано класифікацію медичних аптечок для надання першої медикаментозної допомоги потерпілим при ДТП, яка дозволила обґрунтувати необхідність удосконалення їх як за якісним, так й кількісним складом у залежності від типу транспортного засобу й імовірності виникнення ДТП з тяжкими наслідками. Запропоновано рекомендації стосовно забезпечення інформації про можливість отримання медичної допомоги та систему сигнально-викличного зв’язку на шляхах, маркірування упаковок психоактивних ЛЗ спеціальною позначкою у вигляді червоного трикутника. Доведено про необхідність подальших судово-фармацевтичних досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Коновалов, Д. В., та Г. О. Кобалава. "Застосування контактного охолодження повітря аеротермопресором в циклі газотурбінної установки". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 5 (30 жовтня 2018): 62–67. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1248.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено аналіз існуючих газотурбінних установок (ГТУ) із застосуванням проміжного охолодження циклового повітря різних фірм-виробників, визначені основні технічні характеристики та головні параметри роботи цих ГТУ. Розглянуто основні шляхи реалізації проміжного охолодження циклового повітря ГТУ, а саме охолодження в поверхневому теплообміннику та контактне охолодження при упорскуванні диспергованої води. Перспективним способом зволоження робочого середовища ГТУ може бути застосування аеротермопре-сорного апарату, в основу роботи якого покладено процес термогазодинамічної компресії (термопресії). Особливістю цього процесу є підвищення тиску в результаті миттєвого випаровування рідини, що упорскується в повітряний потік, який прискорений до швидкості близько звуковій. При цьому на випаровування води відводиться теплота від газу, в результаті чого знижується його температура. В роботі проведено порівняльний аналіз існуючих та аеротермопресорних технологій для проміжного охолодження повітря ГТУ. Виявлено, що аеротермопресор дозволяє підвищити тиск циклового повітря між ступенями компресора на 2…9 %, що призводить до зменшення роботи на стиснення в ступенях компресора, а упорскування води, відповідно, до збільшення кількості робочого тіла в циклі на 2…5 %, і, як наслідок, збільшується питома потужність на 3…10 % та ККД ГТУ на 2…4 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Самілик, М. М. "ФІЗИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ОСМОТИЧНОЇ ДЕГІДРАТАЦІЇ ЯК СПОСОБУ ОБРОБКИ КОРЕНЕПЛІДНИХ ОВОЧІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 4 (46) (7 квітня 2022): 55–59. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.4.8.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати експериментального дослідження осмотичного зневоднення коренеплідних овочів. Як предмет дослідження використовували стиглі коренеплідні овочі: моркву (Daucus) Шантане, столовий буряк (Beta vulgaris) Бордо 237, пастернак (Pastináca sátiva) Білий лелека. Як осмотичний розчин використовували цукрові розчини різних концентрацій (50, 60, 70%). Експеримент проведено за різних температур (40, 50, 60 °С) та з різною тривалістю процесу (1; 1,5; 2; 2,5 год). Дослідження показало, що частинки овочів розмірами менше 5 мм можуть розварюватися і мають непривабливу зморщену форму та суху консистенцію після висушування. Частинки розміром 10 мм мають характерну форму, але в них навіть після 2,5 годин дегідратації спостерігається відчутний запах та присмак овочів, що негативно впливає на сенсорні показники якості. Запропоновано подрібнення овочевої сировини на кубики розміром 5×5×5 мм, що забезпечує однаковий шлях дифундування та гарні органолептичні властивості готового продукту для всіх видів досліджуваних овочів. За результатами експериментальних досліджень та математичних розрахунків визначено оптимальні параметри ведення процесу осмотичної дегідратації під час виробництва овочевих цукатів. Встановлено, що найбільша динаміка зневоднення спостерігається в першу годину дегідратації, коли різниця концентрацій сахарози в осмотичному розчині та всередині частинок найбільша. Найбільше перенесення маси спостерігається у разі використання розчину зі вмістом сахарози 70%. Така концентрація осмотичного розчину створює достатній осмотичний потенціал, тим самим спричиняючи більшу втрату води, уповільнюючи окисне та неферментативне підрум’янення, що дає змогу отримати продукт кращої якості. Активна масопередача відбувається в перші 2 години, тому процес можна обмежувати цим терміном, оскільки подальше зневоднення є економічно та технологічно недоцільним. Математично доведено, що осмотичне зневоднення овочів відбувається швидше під час перемішування цукрового розчину за рахунок зниження опору масообміну на поверхні й уникнення локалізованого розведення, яке впливає на швидкість видалення води.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Семенишина-Фіголь, Б. "ҐЕНЕЗА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ". Юридичний вісник, № 2 (6 липня 2021): 237–46. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2178.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано гене¬зис національного законодавства щодо охорони земель та досліджено шлях криміналізації правопорушень у сфері земельних відносин залежно від факторів суспільного розвитку з моменту виникнення права влас¬ності на землю. Здійснено порів¬няльний аналіз законодавства часів радянської влади та сучасної Укра¬їни. Зважаючи на доктринальні розробки, виявлено закономірності розвитку кримінального законо¬давства у сфері земельних відно¬син під впливом законодавства різних історичних періодів, окрес¬лено теоретичне значення такого розвитку для подальшого вдоско¬налення кримінально-правової охо¬рони земельних відносин в Україні та визначено критерії періодиза¬ції кримінально-правових норм, які встановлюють відповідальність за порушення у сфері земельних відно¬син.Проведено класифікацію кримі¬нальних правопорушень, пов'язаних із незаконним заволодінням зем¬лею, відповідно до предмета пося¬гання поділено на три групи: ті, які порушують право фактичного користування без одержання офі¬ційного статусу власника земельної ділянки. До таких правопорушень належать: а) самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1 КК України) та самоправство (ст. 356 КК України). Особливістю таких кримінальних правопорушень є те, що об'єктом посягання є безпосе¬редньо земельна ділянка, а не права на неї; б) ті, метою яких є неза¬конне набуття юридичних прав на землю. До цієї групи ми відносимо шахрайство (ст. 190 КК України), зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України), зловживання повноваженнями осо¬ бами, які надають публічні послуги (ст. 365-2 КК України), підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання під¬роблених документів (ст. 358 КК України), службове підроблення (ст. 366 КК України) як супутні злочини. Особливістю цієї групи кримінальних проваджень є те, що під час їх вчинення здійснюється протиправний перехід юридичних прав на земельну ділянку; в) кримі¬нальні правопорушення екологічної спрямованості, метою яких є неза¬конне заволодіння землею. До цієї групи належить незаконне заволо- діння ґрунтовим покривом (поверх¬невим шаром) земель (ст. 239-1 КК України) та незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах (ст. 239-2 КК України). Характерним для цієї групи є вчинення дій, спрямованих на заволодіння ґрунтовим покривом чи водним фондом без спеціалізова¬ного дозволу. Об'єктом посягання є ґрунтовий покрив.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Krasnikov, Kyrylo Serhiiovych. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВАКУУМНОЇ ДЕГАЗАЦІЇ СТАЛІ У КОВШІ З АРГОННОЮ ПРОДУВКОЮ". System technologies 5, № 130 (4 травня 2020): 102–10. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-130-2020-12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано математичну модель нестаціонарного процесу деазотації і дегідрогенізація розплаву сталі у вакууматорі камерного типу з аргонною продувкою. Дегазація сталі за допомогою вакууму — поширена серед металургійних підприємств технологія, яка дає можливість досягати надзвичайно низької концентрації водню та азоту у металевому розплаві, що необхідно для підвищення якості сталевих виробів. За відомою гіпотезою спочатку атоми газу знаходяться у розплаві у розчиненому стані. Бульбашки водню і азоту формуються з розчину на поверхні ковшової футерівки при умові достатньо низького феростатичного тиску металевого розплаву. Тиск, необхідний для появи бульбашки, визначається відповідно закону Сівертса. Значною мірою на дегазацію впливає і продувка аргоном, бульбашки якого збирають водень і азот на своєму шляху, спливаючи через розплав. Також важливим завданням є зменшення тривалості дегазації для зберігання температури розплаву на достатньо високому рівні. Проведення чисельних досліджень означеного вище процесу на математичній моделі зменшує витрати часових і фінансових ресурсів, тому побудова моделі є актуальним завданням. Опис плину розплаву і газів у ковші здійснюється на основі законів збереження маси та вектору кількості руху суцільного середовища, що виправдано через дрібний розмір бульбашок і їх велику кількість. З огляду на складність пошуку аналітичного розв’язку нелінійних диференціальних рівнянь у часткових похідних у тривимірній постановці, пропонується використовувати метод центральних різниць, який має достатню точність і широко використовується для подібних задач. Обчислювати математичну модель пропонується у комп’ютерній програмі на мові C#, яка має широкі можливості по програмуванню алгоритмів. Програмний додаток дозволить оцінити вплив інтенсивності аргонної продувки, а також глибини розплаву, на ступінь його дегазації, що може бути використано при впровадженні технологічних рекомендацій у виробництво сталі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Подаков, Є. С., М. В. Козичар, О. О. Казанок та Г. В. Каращук. "Сучасна екологічна ситуація на Херсонщині та можливі шляхи розв’язання проблемних питань". Аграрні інновації, № 6 (9 липня 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. У статті з’ясовується сутність і причини екологіч- них питань Херсонщини, взаємозв’язок економічної та еко- логічної криз. Досліджено соціальні наслідки екологічної кризи, її вплив на природні ресурси і навколишнє природне середовище Херсонської області, можливі шляхи розв’я- зання проблемних екологічних питань. Методи. Останні 20 років виявилися найбільш складними, оскільки в умовах зміни суспільно-економічного ладу в країні були порушені, а в низці випадків зруйновані механізми забезпечення роботи систем зрошення, вертикального дренажу, водоо- чищення, уловлення газопилових фракцій, утилізації від- ходів тощо. Відбулося руйнування десятків агрохімічних складів, накопичення неліквідних отрутохімікатів. Зміни в навколишньому середовищі не забарилися з впливом на стан здоров’я населення, що відбилося на зростанні смерт- ності, зниженні народжуваності, міграції продуктивних сил за межі Херсонської області. Результати. Проаналізовано проблеми забезпечення населення питною водою, які сут- тєво загострюються в регіоні. Тим більше, що тенденція до збільшення водозабору підземних вод знову змістилася в бік зростання. Тому в перспективі її необхідно буде вирі- шувати шляхом пошуку і спорудження систем доочищення води. У сучасних умовах не менш важливою в зоні зрошу- ваного землеробства на півдні області стала проблема вторинного осолонцювання ґрунтів у зв’язку з недотриман- ням технології зрошення, вибіркового його застосування і припинення вертикального дренажу, що супроводжується накопиченням токсичних солей магнію. Вирішення цих питань вимагає значних капітальних вкладень для рекон- струкції діючих магістральних та розподільчих каналів, встановлення водоводів під іригаційними системами, від- новлення систем вертикального дренажу, впровадження економічних систем зрошення, перш за все краплинного. Незважаючи на велику кількість рекомендацій, рішень, звернень, це питання зайшло у глухий кут, вихід з якого можливий лише у разі формування довгострокової страте- гії водокористування в умовах Півдня України, коригування вже прийнятих програм та фінансового їх забезпечення. В умовах нестабільної економіки її розв’язання найближ- чим часом є проблематичним. Висновки. З огляду на важливість для економіки Херсонської області розвитку рекреаційної та санаторно-курортної сфери не менш важ- ливим є питання очищення використаних комунальних вод. Загальні обсяги скиду забруднених вод останніми роками стабілізувалися. Така ситуація пов’язана зі зменшенням обсягів водозабору порівняно з 90-ми роками та у зв’язку із введенням лімітів використання і системи плати за спе- ціальне водокористування. Одним з позитивних чинників, які можуть впливати на екологічне оздоровлення області, є підвищення частини території об’єктів природно-заповід- ного фонду місцевого, загальнодержавного і міжнародного значення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Кожура, Л. "Особливості правового регулювання сфери аквакультури в Україні". Юридичний вісник, № 1 (12 квітня 2021): 132–37. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2090.

Повний текст джерела

Анотація:

У цій статті розкрито особли-вості правового регулювання аквакультури. Акцентовано увагу, що в Законі України «Про аквакультуру» (далі – Закон) відсутні положення щодо порядку здійснення конт-ролю та нагляду. Ст. 16 Закону є бланкетною та відсилає до Закону України «Про ветеринарну меди-цину» щодо порядку проведення ветеринарно-санітарного конт-ролю. Натомість у самому Законі відсутні норми, що визначають здійснення інших видів контролю (наприклад, контроль за поданням суб’єктами аквакультури звітної інформації щодо обсягів вироб-ництва продукції аквакультури; контроль за діяльністю суб’єктів аквакультури під час розведення та/або вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів тощо). Відзначимо, що норми Закону не містять положень щодо інших форм контрольної діяльності упов-новажених суб’єктів: моніторингу, аудиту, нагляду, перевірки тощо. Відсутність засобів управлінської природи у спеціальному нормативно-правовому акті створює ситуа-цію нівелювання окремих норм. Прогалиною видається також відсутність норми, що встанов-лює право громадських інспекторів здійснювати громадський контроль за законністю провадження аква-культури як самостійного виду сільськогосподарської діяльності, наприклад, здійснення громадського контролю щодо дотримання норм Зон аквакультури (рибни-цтва) та рибопродуктивності по регіонах України чи контроль за дотриманням законодавства суб’єктами аквакультури тощо. Окрім здійснення контроль-но-наглядової діяльності, також варто акцентувати увагу на здійсненні дозвільно-реєстрацій-ної діяльності у сфері аквакуль-тури уповноваженими суб’єктами. Зокрема, цим Законом не урегульо-вано питання отримання дозволів (дозволу на спеціальне водокорис-тування; дозволу на вилучення водних біоресурсів тощо) та здійснення реєстраційної діяльності (об’єктів аквакультури, напрямів аквакультури тощо). Запропоновано визначити шляхи реалізації залежно від статусу суб’єкта: а) для суб’єктів держав-ного сектору; б) для суб’єктів при-ватного сектору; в) для експорту. Окремим недоліком Закону хотілося б виокремити відсутність поло-жень, що визначають взаємодію суб’єктів аквакультури між собою; взаємодію публічних органів управ-ління та суб’єктів господарювання, які здійснюють аквакультуру; взаємодію між громадськими органами та органами публічного управління; взаємодію між громадськими орга-нами та суб’єктами господарювання, які здійснюють аквакультуру.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Мурашковська, Віра Петрівна, Ярослав Володимирович Кужельний, Василь Михайлович Скляр та Олена Сергіївна Слєднікова. "Аналіз впливу технічного стану автомобіля на рівень аварійності на дорогах". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 28–37. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-28-37.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією з провідних галузей економіки багатьох країн є транспортна галузь. У сучасному світі автомобільний транспорт вважається одним із двигунів прогресу. Середній вік парку автомобілів Євросоюзу становить 8 років, США – 11 років, України – 22,4 роки. На сьогоднішній день в Україні склалася така невтішна економічна ситуація, коли вигідніше придбати автомобіль з пробігом, зокрема легковий, ніж новий із автосалону. Зазвичай, ці автомобілі мають знижені показники технічного стану та експлуатаційні характеристики. Також на ці параметри негативно впливають несвоєчасні регламентований технічний огляд, заміна витратних матеріалів, ремонт автомобіля, якими досить часто зловживають водії та власники автомобілів. Це все впливає на активну безпеку та рівень аварійності на дорогах.У статті розглянуто аналіз впливу технічного стану автомобіля на рівень аварійності на дорогах. Наведено показники смертності від дорожньо-транспортних пригод деяких країн світу, смертність в Європейському Союзі від дорожньо-транспортних пригод за віковими категоріями, кількість дорожньо-транспортних пригод в Україні за 2017–2020 роки, ефективність функціонування системи «водій – автомобіль – дорога – середовище» щодо попередження дорожньо-транспортних пригод і забезпечення безпеки дорожнього руху, швидкісні обмеження по тяжкості наслідків дорожньо-транспортних пригод, вплив швидкості на ймовірність отримання смертельних травм при наїзді транспортного засобу на пішохода, довжину гальмівного шляху при екстреному гальмуванні, динаміку насичення Європейського парку транспортними засобами з максимальною швидкістю руху більше 150 км/год, інфографіку автопарку України. Проаналізовано вплив технічного стану рульового керування, елементів підвіски та гальмівної системи на керованість і стійкість автомобілів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Bizonych, Dmytro. "Проблеми державного регулювання житлово-комунальних послуг в сфері водопостачання та водовідведення в ОТГ". Public Administration and Regional Development, № 11 (31 березня 2021): 77–96. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.11.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню механізмів використання міжнародної технічної допомоги в сфері державного регулювання житлово-комунальних послуг щодо водопостачання та водовідведення на муніципальному рівні, проблемам водо забезпечення та водовідведення в українських реаліях. Проаналізовано стан питної води за регіонами України, акцентовано увагу на важливості забезпечення якісною питною водою та проблемах, внаслідок яких створюється небезпека для здоров’я населення, також визначено основні чинники забруднення вод, в тому числі підземних. Формування осередків забруднення доцільно для створення карти забруднення вод України, розроблено таблицю забруднюючих речовин підземних вод України. Проаналізовані механізми муніципального управління комунальним господарством на рівні ЖКГ. В результаті аналізу автор доходить висновків, що в тих ОТГ, де правильно організовано управління водо забезпеченням, стало цілком можливим утримання самостійно системи водопостачання, без залучення місцевого бюджету та інших ресурсів, тобто такі системи водозабезпечення та раціональне муніципальне управління призвели до того, що системи водопостачання не тільки не вимагають коштів, а часто стають бюджетоутворювальною складовою муніципального управління. Досліджені системні зрушення внаслідок реформ публічного управління та децентралізації, здобутки в сфері забезпечення якісною питною водою для ОТГ, основні проблемні питання та шляхи їх вирішення, а також процес адаптації позитивного зарубіжного досвіду, визначено провідну роль міжнародної технічної допомоги в цих процесах. Визначено роль міжнародної допомоги в проектах із забезпечення водопостачання та водовідведення в рамках діяльності українсько-швейцарського проекту DESPRO, основні методики та механізми управління проектами в цій сфері.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Vazhynskyi, Serhii, Igor Fedyuk та Andrii Chernukha. "Вдосконалення протипожежного захисту місць зберігання боєприпасів та вибухових речовин". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 278–89. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначені основні параметри системи пожежогасіння арсеналів, складів зберігання боєприпасів та вибухових речовин та шляхи її удосконалення. Останнє дало змогу провести розрахунки кількості та перелік елементів модернізації системи пожежогасіння. Запропоновано функціональну модель модернізованої автоматичної системи пожежогасіння на складах та арсеналах, яка повинна включати комплекс заходів щодо створення додаткових водоймищ, інженерного обладнання території місць зберігання вибухопожеженебезпечних речовин та технічних пристроїв автоматичного пожежогасіння з підвищеними витратами вогнегасної речовина, що провинні працювати в автономному режимі. Особливостями роботи є опис створеної експериментальної установки на випробу-ванні якої у на лабораторних умовах було підтверджено ефективність запропонованої функціональної моделі модернізованої автоматичної системи пожежогасіння. Аналіз попередніх результатів розрахунків та випробувань підтверджують, що протипожежний захист вибухонебезпечних речовин у місцях їх постійного або тимчасового зберігання, обслуговування та підготовки до транспортування необхідно удосконалити шляхом модернізації системи вцілому. А саме створенням додаткових земельних укріплень, пожежних водоймищ на території зберігання, застосуванням модернізованих автоматизованих систем пожежогасіння в яких використовувати порохові акумулятори тиску. На етапі виникнення пожежі система автоматичного пожежогасіння повинна забезпечити збільшенні витрати води на 30%. Надані пропозиції щодо створення умов для ліквідації пожежі на складах і арсеналах при роботах пов’язаних зі зберіганням або утилізацією вибухопожеженебезпечних виробів та речовин термін зберігання та застосу-вання яких закінчився шляхом створення ї застосування резервних пожежних водоймищ на небезпечній території. Визначені напрямки удосконалення системи сигналізації про виникнення пожежі та запропоновано використання автоматичної системи пожежогасіння, яка є енергонезалежною, завадостійкою, простою в експлуатації

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Башуцька, У. Б. "Потенціал вирощування робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.) на порушених землях Східної Німеччини". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 4 (17 вересня 2020): 99–103. http://dx.doi.org/10.36930/40300417.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано результати модельних проектів із розведення швидкозростаючих порід дерев для виробництва відновлюваної сировини в короткому циклі у лісових насадженнях та на рекультивованих після добування бурого вугілля землях Східної Німеччини. Особливу увагу звернено на робінію звичайну, оскільки її рекомендують вирощувати на малопродуктивних і порушених землях, а не за рахунок площі корінних листяних насаджень. На дев'яти дослідних територіях Бранденбурга (Східна Німеччина) проводять випробування нових концепцій культивування робінії звичайної для енергетичного використання деревини. Розробляють шляхи мобілізації раніше невикористаних, але стабільно доступних запасів деревини робінії відповідно до "Національного плану дій щодо біомаси для Німеччини" (2009). Перевагу надають економічно обґрунтованому поводженню з наявними лісовими культурами робінії на малопродуктивних і рекультивованих землях. Встановлено придатність робінії звичайної для вирощування з метою енергетичного використання на малопродуктивних землях із невеликою кількістю опадів. Оцінено потенціал біомаси робінії звичайної у Бранденбурзі, який можна мобілізувати вирощуванням робінії в короткому плантаційному циклі. Інтенсивність росту робінії звичайної була високою вже в перший рік вирощування. Дослідження підтверджують важливість властивостей ґрунту, зокрема води, доступної рослинам, аерації ґрунту та глибини кореневмісного шару для продуктивного росту й розвитку саджанців робінії звичайної. Висока інтенсивність коренепаросткового відтворення робінії є сприятливою для її вирощування з енергетичною метою. Застосування відповідної технології лісозаготівлі для невеликих площ та невеликий річний приріст за діаметром основи робінієвого пагона (на висоті зрізання приблизно 5 см) ускладнюють технологічний процес. Для його оптимізації потрібні короткі транспортні маршрути до споживача та можливості сушіння деревини. Висока щільність деревини робінії зумовлює високу теплоту згоряння її тріски. Робінія звичайна на малопродуктивних землях в умовах низької кількості опадів має високий приріст біомаси у перші п'ять років.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Юркевич, Є. О., Н. О. Валентюк та С. І. Албул. "Особливості формування структурно-агрегатного складу ґрунту під час вирощування кукурудзи за системи органічного землеробства в Придунайському Степу України". Аграрні інновації, № 4 (26 березня 2021): 79–86. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Зростання попиту на зерно кукурудзи на світовому ринку аграрної продукції спонукав сільгоспвиробників України суттєво збільшити його виробництво. Займаючи одне з провідних місць серед зернових культур у зерно- вому балансі Придунайського Степу України, кукурудза не завжди спроможна реалізувати свої біологічні потен- ційні високопродуктивні можливості. Особливої акту- альності це питання набуває в можливості отримання високих врожаїв екологічно чистого зерна кукурудзи в умовах ведення органічного землеробства в південних регіонах України. Погіршення родючості чорноземних ґрунтів та їх водно-фізичних та агрофізичних властивостей як наслі- док інтенсифікації землеробства й суттєвих змін кліма- тичного фактора з підвищенням температури повітря та зменшенням вологозабезпеченості спонукало дослі- дити, як відбувається формування структурно-агре- гатного складу ґрунту за впровадження різних систем основного обробітку ґрунту, удосконалення системи передпосівної обробки й догляду за посівами куку- рудзи на тлі застосування біодеструкторів для умов Придунайського Степу України. Дослідження проведено в стаціонарному трифак- торному досліді на чорноземі звичайному. Проведені дослідження показали, що способи й глибина основної обробки ґрунту, застосування біодеструкторів для під- вищення процесів розкладу побічної продукції попере- дника, а також проведення поліпшеної системи перед- посівної обробки ґрунту й догляду за посівами кукурудзи в досліді певним чином вплинули на формування струк- турно-агрегатного складу ґрунту. Встановлено позитивний вплив застосування біо- деструкторів Екостерн 1,5 л/га та Целюлад 2,0 л/га у створенні структурних агрегатів і збільшенні вмісту агрономічно цінної фракції розміром 0,25–10 мм. Так, у варіанті з оранкою внесення біодеструктора Екостерн 1,5 л/га сприяло збільшенню в структурному складі ґрунту фракції 0,25 мм на 1,13%, а у варіанті з внесенням Целюлада 2,0 л/га – відповідно на 2,09%. Мінімізація основної обробки під кукурудзу в орга- нічному землеробстві шляхом проведення плоско- різної безполицевої обробки ґрунту на 14–16 см або дискування на 10–12 см не дала очікуваних пози- тивних результатів і поступалася полицевій оранці. Застосування поліпшеної системи допосівної обробки ґрунту забезпечило в досліді незначне покращення структурно-агрегатного складу ґрунту саме шля- хом зменшення вмісту фракцій розміром понад 10 мм і менш як 0,25 мм. Найбільший коефіцієнт структурності ґрунту був отриманий у досліді за перегортання скиби й загортання післязбиральних решток і побічної продукції попере- дника в разі внесенні біодеструктора Целюлад 2,0 л/га на тлі поліпшеної системи передпосівної підготовки ґрунту й догляду за рослинами кукурудзи й становив 4,97 для шару ґрунту 10–20 см.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Прибила, Ольга, Олеся Зінич, Наталія Кушнарьова, Алла Ковальчук, Вадим Корпачев, Анжела Шупрович та Катерина Шишкань-Шишова. "ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ ОБМІНУ СЕЧОВОЇ КИСЛОТИ У ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ФЕНОТИПУ". Problems of Endocrine Pathology 79, № 1 (15 березня 2022): 57–64. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2022.1.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Порушення обміну сечової кислоти (СК) останнім часом розглядають як одне з поліметаболічних порушень, характерних для цукрового діабету (ЦД) 2 типу та метаболічного синдрому (МС). Показано, що дисметаболізм СК асоціюється з патофізіологічними фенотипами, що супроводжуються загальним та/або вісцеральним ожирінням і високим кардіоренальним ризиком. При цьому не завжди має місце гіперурикемія, однак дослідження екскреції уратів із сечею може виявити гіперпродукцію та гіперекскрецію СК. Метою нашої роботи було встановити особливості композиції тіла та метаболічного фенотипу (МФ), зокрема рівня урикемії, інсулінемії, показників ліпідного спектру сироватки крові у пацієнтів із ЦД 2 типу в залежності від статі, ступеня ожиріння та вмісту абдомінального жиру. Матеріали та методи. Обстежено 47 пацієнтів із ЦД 2 типу (25 чоловіків та 22 жінки), віком від 30 до 82 років. Пацієнтів (окремо чоловіків і жінок) було розділено на підгрупи: без ожиріння (ІМТ < 30 кг/м2) та з ожирінням (ІМТ > 30 кг/м2). Визначали антропометричні параметри та композицію тіла (% загального жиру та води, рівень абдомінального жиру, сегментарний розподіл жирової та м’язової маси методом біоелектричного імпедансу), СК у сироватці крові та в добовій сечі, розраховували кліренс СК, фракційну екскрецію СК у відношенні до креатиніну, активність гіпоксантингуанінфосфорибозилтрансферази (ГГФРТ), а також показники вуглеводного обміну (глікемію натще, HbA1c, інсулін) та ліпідного спектру сироватки крові. Результати. У пацієнтів з ожирінням, порівняно з особами без ожиріння, на тлі вищого рівня інсуліну та HOMA-IR, зафіксовано більші показники вісцерального жиру, вмісту загального жиру, кісткової маси, жирової маси корпусу. Середній рівень урикемії в обох підгрупах як жінок, так і чоловіків, знаходився в межах статевої норми, незважаючи на підвищену або наближену до верхньої межі норми добову продукцію СК. У підгрупі чоловіків із фенотипом ожиріння, у порівнянні з особами без ожиріння, виявлено підвищення рівня урикемії та тригліцеридів, що може бути пов’язано з впливом виявлених у цій групі анаболічних чинників, що активують процеси біосинтезу пуринів та жирних кислот de novo. У жінок з ожирінням, порівняно з підгрупою без ожиріння, виявлені достовірно вищі значення кліренсу СК та фракційної екскреції уратів, що, не виключено, дозволяє підтримувати нормальний рівень урикемії. Висновок. Дослідження показників обміну сечової кислоти та ліпідного спектру в чоловіків і жінок із ЦД 2 типу в залежності від ступеня ожиріння дозволило виявити різницю механізмів, що викликають порушення пуринового і ліпідного обміну та характеру накопичення жиру, пов’язані зі змінами анаболічно-катаболічного балансу, зокрема рівня інсуліну та активності анаболічного шляху реутилізації пуринів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

О.С., Сємілєтов. "ПУБЛІЧНИЙ АУДИТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ". Bulletin of the National University of Civil Protection of Ukraine. Series: Public Administration, № 2(15)2021 (2021). http://dx.doi.org/10.52363/2414-5866-2021-2-23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються управлінські підходи до забезпечення раціонального використання водних ресурсів та вплив промисловості на стан навколишнього природного середовища та шляхи раціонального використання державної політики шляхом аналізу зарубіжного досвіду та практик у сфері надання державних послуг та державного управління водними ресурсами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Goncharuk, I. L. "Параметрична надійність материкової ділянки Північно-Кримського каналу". Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Меліорація і водне господарство" 1, № 107 (1) (2 грудня 2018). http://dx.doi.org/10.31073/mivg201801-113.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто особливості функціонування материкової частини Північно-Кримського каналу в умовах припинення подачі води в Крим, використовуючи водомірні властивості підпірних та випускних гідротехнічних споруд. Наведено результати розрахунків параметричної надійності розподілу води в каналі. Проблеми централізованого управління витратами води на гідротехнічних спорудах в умовах, які не передбачені проектом та шляхи їх вирішення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Френкель, Ю. Д., В. С. Черно та В. О. Костенко. "Вплив біофлавоноїдів на розвиток оксидативно-нітрозативного стресу в головному мозку щурів за умов їх цілодобового освітлення та утримання на вуглеводно-ліпідній дієті". Фармакологія та лікарська токсикологія 15, № 6 (3 лютого 2022). http://dx.doi.org/10.33250/15.06.406.

Повний текст джерела

Анотація:

Відновлення рівня мелатоніну в разі відтворення моделі метаболічного синдрому, індукованого цілодобовим освітленням (ЦО) і вуглеводно-ліпідною дієтою (ВЛД), виявляється недостатнім для корекції метаболічних порушень через можливий саморозвиток патологічних процесів унаслідок тривалої активації редокс-чутливих транскрипційних факторів. Нещодавно була виявлена здатність біофлавоноїдів – епігалокатехіну-3-галату (EGCG) і кверцетину впливати на NF-κB і Nrf2-залежні сигнальні шляхи, що обґрунтовує доцільність їх вивчення як перспективних засобів патогенетичної терапії метаболічного синдрому.Мета дослідження – вивчення впливу EGCG і кверцетину на показники оксидативно-нітрозативного стресу в гомогенаті великих півкуль головного мозку щурів за умов їх ЦО та утримання на ВЛД.Дослідження були проведені на 32 білих щурах-самцях лінії Вістар масою 215–255 г, розподілених на 4 групи: 1 – інтактні тварини (контроль І); тваринам інших груп протягом часу ЦО на тлі ВЛД щоденно вводили внутрішньошлунково через зонд 1 мл 20 % водного розчин фруктози («плацебо», контроль ІІ), EGCG і кверцетин у дозі 40 та 200 мг/кг відповідно. Біофлавоноїди вводили разом з вуглеводами (20 % водним розчином фруктози), що збільшує їхню розчинність і біодоступність. ВЛД застосовували для годування щурів упродовж 2 місяців: тваринам призначали 20 % водний розчин фруктози для пиття та раціон харчування, збагачений вуглеводами та жирами. Починаючи з 30 доби експерименту щурів піддавали ЦО інтенсивністю 1500 лк протягом наступних 30 діб.Введення EGCG і кверцетину за умов експерименту суттєво зменшувало в гомогенаті великих півкуль головного мозку вироблення супероксидного аніон-радикала мікросомальними монооксигеназами та NO-синтазою (NOS) – на 40,6 і 41,6 %, дихальним ланцюгом мітохондрій – на 40,6 і 38,0 %, НАДФH-оксидазою лейкоцитів і гліальних клітин – на 36,3 і 33,8 % порівняно з відповідними результатами контролю ІІ. При цьому в гомогенаті великих півкуль головного мозку зменшувалася загальна активність NOS на 41,0 і 31,9 %, активність її індуцибельної ізоформи – на 45,3 і 35,6 %, зростала активність її конститутивного ізоферменту на 106,0 і 93,5 % та індекс його супряження – у 3,38 і 3,23 разу порівняно з контролем ІІ. Концентрація пероксинітритів лужних і лужно-земельних металів зменшувалася на 31,8 і 35,5 % відповідно.Здатність EGCG і кверцетину обмежувати оксидативно-нітрозативний стрес у головному мозку за умов експерименту обґрунтовує доцільність подальшого дослідження біофлавоноїдів як безпечних засобів лікування та попередження нейрозапалення та інших нейропатологічних процесів за дії факторів ризику розвитку хвороб цивілізації («дієти західного типу», порушеннях світлового режиму).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Мащак, Наталія. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО СВІДОМОЇ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ НА РИНКУ ПИТНОЇ ВОДИ". Економіка та суспільство, № 30 (31 серпня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-30-29.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена маркетинговому дослідженню ринку питної води України з акцентом на екологічну складову поведінки споживачів питної води у ПЕТ-пляшках. Проаналізовано передумови тенденції зростання обсягів споживання питної води населенням планети з паралельним зростанням обсягів утворення відходів пластику, який згубно впливає на навколишнє середовище. Доведено, що збільшення екологічного тиску на підприємства змушує їх переглянути всі ланки своєї діяльності на предмет «шкоди для довкілля» та шукати шляхи її мінімізації, впроваджуючи еко-інновації. Виявлено, що реалізація політики розширеної відповідальності виробника є дієвим інструментом мінімізації відходів, яке продукує підприємство на всіх етапах життєвого циклу товару. Проведено анкетування споживачів питної води за допомогою анкети, яке показує реальний стан ринку та екологічно свідомого поводження споживачів з використаною ПЕТ-пляшкою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Тітомир, Л. А., О. М. Коротич та Ю. О. Халілова-Чуваєва. "Екологізація готелів як напрям розвитку готельно- ресторанного бізнесу". Food Industry Economics 13, № 3 (24 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v13i3.2136.

Повний текст джерела

Анотація:

Екоготелі – є перспективним напрямом розвитку індустрії гостинності. Південний регіон Украї-ни володіє всіма необхідними ресурсами для створення екоготелів. В статті обґрунтована розробкаконцепції та проектування готелю екологічного спрямування. Попит споживачів на екологічні послугирозміщення значно переважає пропозицію. Досліджуються можливі шляхи виконання критеріїв міжна-родної програми Green Key для можливого подальшого отримання сертифікату екологічного засобурозміщення. Розглянуті особливості проектування готелю із використанням сучасних будівельнихенергоефективних технологій. Для контролю та зменшення споживання води пропонуються системиінтелектуального управління та інші заходи скорочення витрат. В готелях південних регіонів доцільновикористовувати сонячну енергію, яку пропонується залучити для нагрівання води за допомогою тер-мосифонних геліосистем. В екоготелі необхідно правильно поводитись з відходами, розподіляти таповторно перероблювати їх. Харчові відходи пропонується компостувати та використовувати в якостідобрив. Частина відходів може відійти компанії з переробки. Для надання харчування пропонуєтьсязаклад локальної кухні, для якого можна використовувати продукцію місцевих фермерів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Бікінєєв, Олексій, Віта Галиш, Дмитро Старокадомський та Микола Гомеля. "Ефективна утилізація твердих відходів виробництва паперу". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 92–94. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232997.

Повний текст джерела

Анотація:

Паперові фабрики є одним з важливих джерел антропогенного навантаження через велике споживання прісної води в технології виробництва паперу. Тому поверхневі води зазнають значного впливу від целюлозно-паперової промисловості. Через складність технологічного процесу виготовлення паперу та картону існує потреба у великій кількості прісної води, а також для промивання технологічного обладнання. В результаті утворюються стічні води з великим вмістом шламу та розчинних речовин. Основним джерелом утворення забруднених стічних вод є виробництво целюлози, в основі якої лежать сульфатні та сульфітні методи варіння деревини та вибілювання напівфабрикатів із використанням сполук хлору. Завдяки виробництву целюлози та паперу утворюється значна кількість рідких та твердих відходів. Тому сьогодні важливо знайти способи контролювати кількість цих відходів та вибрати раціональні шляхи їх утилізації. Що зменшить антропогенне навантаження на гідросферу, а також у разі повторного використання сировини, зменшить вартість основних продуктів. В даний час для захоронення твердих відходів у промислових масштабах застосовується лише звалища або спалювання, що негативно впливає на навколишнє середовище. В якості альтернативи можна розглянути можливість їх застосування як компонентів епоксидних композитів. Метою роботи є вивчення впливу витрати твердих волокнистих відходів на фізико-механічні властивості епоксидних композитів. Тверді відходи паперової промисловості від системи переробки паперу у вигляді волокнистого матеріалу використовувались як сировина. Для приготування композитів використовували комерційні епоксидні смоли CHS-EPOXY520 та поліетиленполіамін. Дослідження властивостей композитів свідчить про хорошу взаємодію між епоксидним полімером та відпрацьованими волокнистими матеріалами завдяки тому, що обидва досліджувані матеріали містять достатню кількість гідроксильних груп. Взаємодія між функціональними групами обох матеріалів визначає високу міцність та гнучкість отриманих композитів. Загалом можна сказати, що тверді відходи виробництва паперу можна розглядати як перспективний матеріал для використання в якості добавки в епоксидних композитах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Kovalchuk, V. P., O. P. Voytovych та V. P. Lukashuk. "АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА РОЗРАХУНКІВ ХІМІЧНОЇ МЕЛІОРАЦІЇ ҐРУНТІВ". Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Меліорація і водне господарство" 108, № 2 (12 грудня 2018). http://dx.doi.org/10.31073/mivg20180108-138.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті виділені актуальні проблеми підвищення кислотності і осолонцювання ґрунтів в Україні. Проаналізовано сучасний стан та шляхи нейтралізації токсичної дії на рослину кислотності і осолонцювання, наукові дослідження з поєднання технології хімічної меліорації із сучасними заходами аграрного виробництва. Проаналізовані публікації із поліпшення якості поливної води та внесення хіммеліорантів з поливною водою. На основі аналізу стану наукових досліджень поставлено завдання розробки алгоритмів і програмного забезпечення для автоматизації розрахунків хімічної меліорації ґрунтів. Проаналізовані та систематизовані методи та розрахункові формули для хімічної меліорації кислих і осолонцьованих грунтів для розробки алгоритмів автоматизованого розрахунку. Завдання вирішено за допомогою розроблення алгоритмів та програмного забезпечення розрахунку внесення доз вапновмісних та гіпсовмісних матеріалів. При розробці алгоритмів побудовано регресійні залежності дози вапна від різного рНсол і гранулометричного складу ґрунту. У публікації систематизовано властивості вапнякових матеріалів і складена база даних хіммеліорантів, систематизовано властивості меліорантів для гіпсування та складена відповідна база даних. Алгоритми реалізовано у вигляді комп'ютерних програм розрахунку, що працюють у мережі через Інтернет.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Пивоваров, Петро. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОЛІЇ СОНЯШНИКОВОЇ ВИСОКООЛЕЇНОВОГО ТИПУ НА СТРУКТУРНО МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗАВАРНОГО ТІСТА ТА ВИПЕЧЕНИХ З НЬОГО НАПІВФАБРИКАТІВ". Grain Products and Mixed Fodder’s 63, № 3 (6 жовтня 2016). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v63i3.213.

Повний текст джерела

Анотація:

Наявність інноваційної складової у концепції підприємства є однією із умов його сталої конкурентоспроможності. Інноваційний розвиток закладів ресторанного господарства (ЗРГ) та підприємств харчової промисловості є основою стратегічного планування, яке формує комплекс заходів, пов’язаних із випуском нового виду продукції, впровадженням і використанням нових технологій, розвитком ринків збуту, організацією виробництва. Тому сьогодні ЗРГ та харчова промисловість орієнтується на інноваційний шлях розвитку, в основі якого лежить цілеспрямований процес пошуку нових технологій та сировинних джерел, що характеризуються доступністю, технологічністю, функціональністю. Найважливішою умовою створення нової технології є отримання продукції, яка не поступається за якістю аналогам, а за деякими показниками перевершує їх. У структурі харчування людини важливе місце займає споживання кулінарної продукції, серед якої високим попитом користуються вироби із заварного тіста. У загальній структурі ринку харчової промисловості вироби із заварного тіста займають вагому частку, і становлять сегмент, який динамічно розвивається. Тому наші наукові інтереси були зосереджені на розробці жировмісної кулінарної та кондитерської продукції, виробах із заварного тіста. Аналітично підтверджено, що реалізація технологічного процесу виробництва виробів із заварного тіста визначається переважно технічними та технологічними властивостями жирового компоненту. Проведено порівняльний аналіз жирнокислотного складу традиційних для заварного тіста жирових компонентів (масла вершкового та маргарину) з олією соняшниковою високоолеїнового типу. У статті наведено результати досліджень структурно-механічних властивостей заварного тіста з використанням олії соняшникової високоолеїнового типу та фізико-хімічні показники випечених напівфабрикатів із нього. Визначено пластичну в’язкість та інші показники деформації заварного тіста залежно від вмісту олії та води в модельній системі. Установлено, що оптимальна концентрація олії у рецептурі – 32%, за даної концентрації питомий об’єм випеченого напівфабрикату становить 7,3 см3/г; формостійкість – 1 у.о.; упік – 39 %; усушка – 4,4%. Вивчення властивостей жирового рецептурного компонента заварного тіста в умовах моделювання технологічного процесу дозволить управляти і забезпечити отримання конкурентоспроможної продукції, що має збалансований склад за харчовою та біологічною цінністю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Пльохова, А. Ю. "Правове забезпечення екологічної безпеки на передпроектній стадії видобування вугілля". Актуальні проблеми держави і права, № 83 (6 лютого 2020). http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i83.131.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено аналіз результатів наукових досліджень та положень надрового, гірничого і земельно-го законодавства у сфері забезпечення екологічної безпеки під час видобування вугілля. Досліджено специфіку правового забезпечення екологічної безпеки передпроектної стадії, яка розпочинається на етапі визначення місця розташування вугледобувних підприємств до початку проектних робіт цих підприємств.Встановлено, що надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних із користуванням надра-ми, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами, а надання спецдозволу здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки. Обґрунтовано, що передпроектна стадія закінчується після попереднього пого-дження у встановленому законодавством порядку питань про надання земельної ділянки і гірничого відводу, коли й розпочинається проектування гірничодобувних об’єктів, при цьому етап надання гір-ничого відводу не відноситься до передпроектної стадії видобування вугілля, хоча і зумовлює певний об’єктний склад відносин екологічної безпеки.Розкрито основні новели передпроектної стадії видобування вугілля: 1) скасування вимоги Ко-дексу України про надра (ст. 49) щодо погодження місць розташування гірничодобувних об’єктів; 2) вилучення з Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності вимог про погодження місць розташування гірничих підприємств та гірничих об’єктів на підпорядкованій те-риторіальній громаді території; 3) перехід від погоджувального порядку надання гірничого відводу (документ про згоду землевласника або землекористувача) до повідомчого, що передбачає отримання листа від органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади щодо отримання ними ін-формації про межі гірничого відводу для використання надр на території їхньої діяльності.Запропоновано віднести до кола об’єктів відносин з екологічної безпеки на передпроектній стадії видобування вугілля такі групи: 1) антропоресурсні – життя і здоров’я людей, що знаходяться в ак-тивній чи/та пасивній формах участі в зоні видобування вугілля та території її впливу; 2) природо-ре-сурсні – довкілля, земельна ділянка для розташування вугледобувного підприємства, вугільне родо-вище, гірничий відвід, рельєф поверхні, лісові та сільськогосподарські угіддя, річки, озера та інші водні об’єкти, об’єкти природно-заповідного фонду; 3) господарсько-ресурсні – основні, підсобні та допоміжні будівлі та споруди гірничодобувних підприємств, їхні під’їзні шляхи, інженерні мережі, адміністративно-побутові будівлі, інші споруди, наземні та підземні комунікації; 4) історико-культур-ні – пам’ятки історії і культури та мистецтва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Рябова, Ірина Борисівна, Олена Анатоліївна Петухова, Стелла Анатоліївна Горносталь та Сергій Миколайович Щербак. "ДОСЛІДЖЕННЯ ГІДРОДИНАМІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЕЛЕМЕНТІВ ЗАХИСТУ ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ". Scientific Works 82, № 1 (23 серпня 2018). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i1.1009.

Повний текст джерела

Анотація:

Важливою складовою собівартості продукції харчових виробництв є елементи забезпечення їх безпечного виробництва, одним з яких являється внутрішній протипожежний водопровід, який обов’язковий для встановлення в приміщеннях харчових виробництв з відповідною категорією за вибухопожежною та пожежною небезпекою, ступенем вогнестійкості та об’ємом виробничого корпусу. З введенням в дію ДБН В 2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» кожна шафа окрім встановленого в ній пожежного кран-комплекту діаметром 50 або 65 мм, обов’язково комплектується додатковим пожежним кран-комплектом діаметром 25 або 33 мм, який призначений для швидкого введення вогнегасної речовини в початковій стадії розвитку пожежі, а тому забезпечує зниження збитків від неї. Додаткові кран-комплекти комплектуються рукавом (довжина рукава – до 30 м, діаметр рукава – 25 мм або 33 мм, тип рукава – напівжорсткий) та розпорошувачем (діаметр випускного отвору розпорошувача від 4 до 12 мм). До переваг таких пристроїв відносять невеликі габарити, застосування спеціальних насадок розпорошувача дозволяє створювати дрібнодисперсний струмінь води, який не пошкоджує оточуючи речи та обладнання, гнучкий рукав комплекту дозволяє обійти технологічні установки, що зустрічаються на шляху, установка перекривного пристрою дозволяє перервати роботу в будь-який момент і відновити її за необхідності, вартість вогнегасної речовини – води, як і самої установки – невелика. В залежності від умов використання додаткового пожежного кран-комплекту різні характеристики його складових можуть забезпечити підвищення або зниження ефективності його роботи. Тому запропоновано спосіб визначення характеристик складових додаткового пожежного кран-комплекту для конкретних умов його експлуатації. Вірний вибір параметрів складових дозволить з урахуванням гідродинамічних характеристик системи, що забезпечує роботу таких пристроїв, з найменшими економічними втратами забезпечити успішне гасіння пожежі та знизити збитки від неї. An important component of the cost of food products is the elements of ensuring their safe production, one of which is the internal fire water supply, which is obligatory for installation in the premises of food production enterprises with the appropriate category for fire and fire hazard, fire resistance and the volume of the production building. With the introduction of the DBN V 2.5-64:2012 "Internal plumbing and sewage system", each cabinet, except for installed fire faucet with a diameter of 50 or 65 mm, necessarily completes an additional fire faucet with a diameter of 25 or 33 mm, which is designed for the rapid introduction of extinguishing agent in the initial stage of the development of the fire, and therefore provides a reduction of losses from it. Additional fire faucets are completed with a sleeve (length of the sleeve - up to 30 m, diameter of the sleeve - 25 mm or 33 mm, type of sleeve - semi-rigid) and the sprayer (diameter of the outlet of the sprayer from 4 to 12 mm). The advantages of such devices include small dimensions. The use of special spray nozzles allows you to create a fine splash of water that does not damage the surroundings of speech and equipment. The flexible sleeve of the kit allows you to bypass technological installations that are found on the track. The installation of the overlapping device allows you to interrupt the work at any time and restore it as needed. The cost of extinguishing agent and the installation itself is small. Depending on the conditions of the use of an additional fire faucet, the various characteristics of its components can provide an increase or decrease in the efficiency of its operation. Therefore, a method of determining the characteristics of components of an additional fire faucet for the specific conditions of its operation is proposed. The correct choice of parameters of components will allow, taking into account the hydrodynamic characteristics of the system, ensuring the operation of such devices, with the least economic losses, ensure the successful extinguishing of the fire and reduce losses from it.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Водний шлях"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями