Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Внутрішні загрози.
Статті в журналах з теми "Внутрішні загрози"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Внутрішні загрози".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Литвиненко, Олеся. "ПОНЯТТЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАГРОЗ ФІНАНСОВІЙ БЕЗПЕЦІ СИСТЕМНО ВАЖЛИВИХ БАНКІВ". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 47–54. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253523.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Невисокий рівень довіри до банків і незначні темпи її відновлення зумовлюють загостренняпроблеми забезпечення фінансової безпеки банківських установ. Низький рівень фінансової безпекинавіть одного системно важливого банку може спровокувати порушення і деформацію банківськогосектору загалом. Від того, наскільки повним є визначення складу загроз, оцінка рівня їхньої інтен-сивності та можливих наслідків впливу, залежить ефективність побудови всієї системи забезпеченняфінансової безпеки системно важливих банків. Особлива увага приділяється розкриттю теоретичнихаспектів поняття загрози фінансовій безпеці системно важливих банків. Зокрема, визначено сутністьі відмінності між поняттями «загрози фінансовій безпеці», «фактори фінансової безпеки», «небезпекафінансовій безпеці», «виклик фінансовій безпеці» та «шкода фінансовій безпеці» у межах досліджен-ня фінансової безпеки системно важливих банків. Надано авторське визначення поняттю загрози фі-нансовій безпеці системно важливих банків, відповідно до якого загрозу фінансовій безпеці системноважливих банків слід розглядати як реалізовану форму небезпеки, сукупність чинників та явищ, щоспричиняють порушення стійкості функціонування і зниження захищеності фінансових інтересів бан-ківської установи, що, у свою чергу, може спровокувати дестабілізацію всієї фінансової системи. Розгля-нуто основні підходи до класифікації загроз фінансовій безпеці системно важливих банків. Виявлено,що фундаментальним є поділ загроз за джерелом виникнення, відповідно до якого їх можна поділити назовнішні і внутрішні (екзогенні та ендогенні), надано детальну характеристику зовнішнім і внутрішнімзагрозам фінансовій безпеці системно важливих банків. У розрізі дослідження фінансової безпеки сис-темно важливих банків було досліджено питання довіри населення. Виявлено, що стійкий рівень довіриє чинником забезпечення фінансової безпеки, а зменшення рівня довіри населення доцільно розглядатияк одну з основних загроз фінансовій безпеці системно важливих банків.Ключові слова: фінансова безпека банку, системно важливий банк, загрози фінансовій безпеці систем-но важливого банку, довіра населення.Формул: 0; рис.; 1; табл.: 0; бібл.: 17.
2
Єгоричева, Світлана. "ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УКРАЇНІ". Вісник Університету банківської справи, № 2(41) (2 вересня 2021): 49–58. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x2(41)2021249970.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Мета статті — визначення змісту економічної безпеки кредитних спілок і загроз, що прово-кують зниження її рівня, а також аналіз сучасного стану кредитних спілок (КС) в аспекті забезпеченняїхньої економічної безпеки. Досліджено зміст поняття економічної безпеки кредитних спілок як захи-щеності її економічних інтересів, що випливають з кооперативної природи такої спілки, від загроз, котріможуть завадити ефективному використанню всіх видів її ресурсів для досягнення мети створення —найповнішого задоволення фінансових потреб членів-власників. Виділено зовнішні політичні, соціаль-но-економічні, регуляторно-правові, технічні, інформаційні та інші загрози функціонування кредитнихспілок. Наголошено на особливій важливості для забезпечення їхньої економічної безпеки інституцій-ного середовища, яке, одночасно, здатне породжувати і регуляторно-правові загрози. Виявлено при-чини того, що саме кредитні спілки виявилися найбільш вразливими до карантинних обмежень. Про-аналізовано внутрішні загрози, що генеруються функціонуванням кредитних спілок, з одного боку, якорганізацій, а з другого — як фінансових посередників.Доведено, що кредитні спілки, попри серйозні проблеми сучасного розвитку, уже стали невід’ємнимелементом фінансового сектору України. Ті з них, які реально дотримуються кооперативних принципіворганізації і функціонування, мають свою ринкову нішу, здатні відновити потенціал розвитку. Еконо-мічна безпека кредитних спілок визначається захищеністю їхніх економічних інтересів, що полягаютьу найбільш повному задоволенні фінансових потреб своїх членів-власників. Гарантувати кредитнимспілкам такий стан можливо, насамперед, на шляху вдосконалення нормативно-правових засад їхньоїдіяльності, які мають всеохоплююче відображати кооперативну природу цих інституцій.Ключові слова: кредитна спілка, кредитний кооператив, економічна безпека, загроза, неприбутковаорганізація, регулювання.Формул: 0; рис.: 2; табл.: 2; бібл.: 28.
3
Каріх, І. В. "Зовнішні і внутрішні загрози гуманітарній безпеці України". Політологічний вісник, Вип. 20 (2005): 302–10.
Знайти повний текст джерела
4
Голованова, Наталя. "ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЯК ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ЗАГРОЗ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)". Public management 18, № 3 (29 травня 2019): 144–58. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-144-158.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено джерела антропоцентричної матриці понять та ідей в інформаційній сфері. Зазначено виклики і загрози інформаційній сфері України. Уточнено зовнішні та внутрішні чинники цих загроз. Розгля- нуто конкретні факти загроз у світі. Проаналізовано особливості регулятор- ної політики європейських держав у напрямі протидії загрозам та правово- го забезпечення інформаційної безпеки як підгалузі інформаційного права. Визначено ландшафт загрози інформаційної безпеки 2019 р. Приведено механізм етнічного лобізму як інструменту “м’якого” права. Наголошено на тенденції прагнення громадян не до безпеки, а до свободи. Виявлено, що заходи безпеки є одночасно факторами обмеження свободи громадян. Під- креслено важливість запуску системи протидії антиукраїнському мовленню в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України у квітні 2018 р. та заходів у межах Рамкової програми співробітництва України з Ра- дою Європи та Євросоюзом. Для протидії пропаганді запропоновано засто- совувати та вдосконалювати універсальне міжнародно-правове регулюван- ня медіапростору, будувати єдиний європейський простір. Визначено зміст національних інтересів України згідно з Доктриною інформаційної безпеки України. Об’єктами національних інтересів у інформаційній сфері названо інформацію, інформаційну інфраструктуру і статус суб’єкта в інформацій- ній сфері. Наголошено на ціннісному наповненні інформаційної політики держави. Реалізацію і виживання окремої особи, суспільства та держави ви- значено як мету інформаційної політики в умовах сучасних загроз. Безпеку держави, економічне процвітання, розвиток суспільства і гармонійне існу- вання країни у світовому контексті зазначено як результат ефективної ін- формаційної політики. Запропоновано спиратися на державницькі підходи, притаманні історичному Києву та сучасній українській державі.
5
Поліщук, Дмитро. "СТРАТЕГІЧНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТЕРОРИСТИЧНОЇ ЗАГРОЗИ ПРИКОРДОННІЙ БЕЗПЕЦІ ТА ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ВПЛИВУ ЇЇ ЧИННИКІВ НА СТАН ІНТЕГРОВАНОГО УПРАВЛІННЯ КОРДОНАМИ В ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ДЛЯ МІЖНАРОДНОГО СПОЛУЧЕННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 86, № 4 (16 квітня 2022): 91–111. http://dx.doi.org/10.32453/3.v86i4.894.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій статті наведено порівняльні діаграми та інші результати аналізу даних за 2016-2020 роки щодо правопорушень, які мають пряме або опосередковане відношення до терористичної діяльності. За допомогою методу стратегічного кримінального аналізу проаналізовано терористичну загрозу прикордонній безпеці України за її реальними та потенційними чинниками. Здійснено розподіл чинників терористичної загрози на зовнішні та внутрішні. Синтезовано низку видів кримінальних правопорушень, що сприяють виникненню та поширенню терористичної діяльності на державному кордоні України. На підставі аналізу звітів Генеральної прокуратури України за 2016-2020 роки щодо кримінальних правопорушень та результатів їх досудових розслідувань встановлено, що серед виявлених на державному кордоні кримінальних правопорушень, пов’язаних із терористичною діяльністю, існує різний ступень впливу на виникнення та поширення терористичної загрози прикордонній безпеці. Представлено прийняті в Україні кольорові коди (сірий, синій, жовтий, червоний), відповідно до значень коефіцієнтів рівня впливу терористичної загрози. Наведено результати аналізу терористичної загрози за її рівнями, щодо обласних адміністративних одиниць територіального устрою України. За допомогою методу експертного оцінювання проаналізовано рівень терористичної загрози за видами кримінальних правопорушень, виявленими у пунктах пропуску для міжнародного сполучення на різних ділянках відповідальності регіональних управлінь Державної прикордонної служби України. Отримано висновок, що стратегічний кримінальний аналіз терористичної загрози прикордонній безпеці дозволяє визначити ступінь впливу її чинників на стан інтегрованого управління кордонами в пунктах пропуску через державний кордон України для міжнародного сполучення. Зазначено, що у подальшому науковому дослідженні доцільно проаналізувати завдання суб’єктів інтегрованого управління кордонами та виявити проблемні питання щодо забезпечення прикордонної безпеки України.
6
Prystupa, L. А., V. V. Koval та Ye V. Kovalenko-Marchenkova. "УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ НА ОСНОВІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 282. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202026.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито сучасне розуміння сутності поняття «фінансова безпека банку» на основі аналітичного дослідження існуючих підходів до трактування змісту фінансова безпека суб’єкта господарювання та трактування категорії фінансової безпеки банку. Зазначено умови розвитку, актуальні явища та фактори, що можуть спричиняти внутрішні загрози національному банківському сектору загалом та його установам. Розкрито інструменти протидії наслідкам загроз у банківському секторі, ефективно застосовані на рівні регулятора, та, на основі аналітичного оцінювання стану й тенденцій ризиків банківського сектору за період 2015–2020 років, запропоновано етапну послідовність процесу ризикменеджменту та виділено пріоритетні складові підвищення рівня фінансової безпеки вітчизняних банківських установ.
7
Луппова, Н. І. "Зовнішні та внутрішні загрози кадрової складової економічної безпеки підприємства". Формування ринкових відносин в Україні, № 7/8 (110/111) (2010): 125–28.
Знайти повний текст джерела
8
Pisna, Yulya. "ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНОГО КОНФЛІКТУ В ДОСЛІДЖЕННЯХ К. ХОРНІ". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, № 2 (20 грудня 2020): 54–59. http://dx.doi.org/10.15421/342032.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається хорнівське розуміння внутрішньоособистісного конфлікту, що ґрунтується на розмежуванні станів норми і патології (невротичний конфлікт). Внутрішні конфлікти є характерними для всіх людей, вони не містять у собі загрози, оскільки в стані норми особа здатна прийняти рішення, зробити вибір на користь одного з протилежних начал, що спровокували конфлікт. Невротик обмежений у свободі власного вибору і прийняття рішення для нього є недоступним, оскільки потяги, що породжують внутрішній невротичний конфлікт глибоко витіснені у несвідоме. Невротичні конфлікти вкрай складно розпізнати та вирішити. Лише завдяки подоланню значного супротиву невротика можливо виявити глибинні причини внутрішньоособистісного конфлікту, що детерміновані соціокультурним середовищем на думку К. Хорні.
9
Слобода, Лариса, та Евеліна Родіонова. "ІНВЕСТИЦІЙНІ РІШЕННЯ НА РИНКУ КРИПТОВАЛЮТ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ КРАЇНИ". Вісник Університету банківської справи, № 1(40) (24 травня 2021): 25–33. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(40)2021237576.
Повний текст джерелаАнотація:
Обгрунтовано вплив інвестиційної складової на фінансову безпеку країни в умовах діджиталізації інвестиційних рішень у період COVID-19, розвинено зміст інвестиційної безпеки з позиції зміни форм інвестиційного капіталу, що раніше спрямовувався в модернізацію виробництва, а сьогодні інвестується в цифрову валюту, дозволяючи швидко отримувати прибуток. Доведено, що такий перелив капіталу створює істотну загрозу фінансовій безпеці країн, а віртуальна форма реалізації інвестиційного потенціалу створює ризики стабільності державних фінансів.
Проведено аналіз тенденцій ринку криптовалют з урахуванням регуляторного аспекту і способів входження приватних інвесторів на ринок віртуальних інвестицій. Визначено перелік загроз фінансовій безпеці країни у сфері реалізації інвестиційних рішень із криптовалютами на основі децентралізованих фінансових платформ. Доведено, що в середньостроковому періоді, крім загрози стрімкого зниження вартості самих активів, це також зумовлює ймовірнсть браку продуктивних інвестицій у реальних сектор національної економіки, зокрема через внутрішні інвестиції громадян країни. Запропоновано взаємовигідну інтеграцію централізованих і децентралізованих фінансів у сфері інвестиційних рішень на основі виведення численних проєктів криптоінфраструктури в легальне поле і надання їм дозволу взаємодіяти з традиційними постачальниками фінансових послуг, здійснювати трансфер інновацій і знань з урахуванням нових цифрових бізнес-моделей.
10
Каламан, Ольга Борисівна, та Поліна Миколаївна Безніс. "Формування стратегії забезпечення комплексної оцінки економічної безпеки виробничих підприємств". Economic and food security of Ukraine, № 3-4 (6 березня 2019): 26–34. http://dx.doi.org/10.15673/efs.v6i3-4.1283.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття відображає результати дослідження в сфері стратегічного забезпечення економічної безпеки для сучасного виробничого підприємства. У статті підкреслено, що як інтенсивний розвиток суспільства, так і результативне функціонування сучасних підприємств грунтується на економічній безпеці. Тому виділені фактори, що впливають на економічну безпеку підприємств України.Також показані ризики і загрози на рівні національної безпеки, що впливають на довгостроковий розвиток країни. Відзначено, що недостатнім є рівень державного регулювання всіх напрямків національної економіки. Уточнено, що сучасне підприємство діє в умовах дуже жорсткої конкуренції, що змушує його упереджувати можливі внутрішні та зовнішні загрози. Показано, що прогнозування описаних кризових явищ і визначення актуальних шляхів виходу із загрозливої обстановки, а також способів щодо підвищення реального рівня сучасної економічної безпеки виробничих підприємств стає найважливішим завданням в сучасних умовах господарювання.У статті наголошується, що комплексна система стратегічного забезпечення стабільної економічної безпеки являє собою певну сукупність методів, засобів і заходів, спрямованих на здійснення якісного захисту інтересів кожного господарюючого суб'єкта від можливих загроз зовнішнього і внутрішнього характеру, які могли б призвести до економічних втрат. Принцип комплексності передбачає, що при побудові системи безпеки слід враховувати всі потенційні можливі загрози, при цьому всі застосовувані засоби захисту повинні бути взаємопов'язані. Метою системи економічної безпеки має стати стратегічне забезпечення сталого функціонування і системного розвитку виробничого підприємства на основі обгрунтованого і перевіреного комплексу всіх заходів. Об'єктом системи стратегічного забезпечення економічної безпеки сучасного виробничого підприємства в поточному і перспективному періодах виступає його стабільне економічне становище.Акцентовано увагу, що при побудові стратегії забезпечення економічної безпеки необхідно постійно враховувати всі можливі фактори, так як на кожному окремому підприємстві, дана система індивідуальна. З метою протидії загрозам економічної безпеки сучасного виробничого підприємства та забезпечення стабільного його функціонування, необхідно не тільки створити систему комплексного захисту, а й забезпечити її стратегічне раціональне функціонування.
11
Kotukh , Yevhen. "ПРОБЛЕМИ КІБЕРБЕЗПЕКИ В СУЧАСНОМУ СВІТІ". Актуальні Проблеми Державного Управління, № 2(56) (29 жовтня 2019): 33–38. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.02.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто види кіберзагроз (політично вмотивовані, неполітичні; зовнішні, внутрішні) та специфіку реалізації заходів щодо кібезбезпеки в публічному секторі, які застосовуються у світовій практиці. Доведено, що в Україні необхідною є розробка типових механізмів публічного управління інформаційною безпекою в умовах кіберзагроз, а також фінансове забезпечення створення, досліджень та апробації захисту інформаційних систем в цій сфері. Враховуючи глобальний характер загрози, при розробці заходів з кібербезпеки нагальною є тісна співпраця країн у вирішенні цього питання.
12
Мельковський, О. В. "Внутрішні та зовнішні загрози безпеці діяльності вищого навчального закладу: теоретичні та практичні аспекти". Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки, № 2 (2019): 80–86.
Знайти повний текст джерела
13
Гречан, П. Ю. "ІННОВАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ У СИСТЕМІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 13 (31 серпня 2020): 29–32. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток підприємства є об’єктивною необхідністю та метою функціонування кожного суб’єкта господарювання в умовах динамічного і мінливого зовнішнього середовища. У статті розкрито основні теоретичні аспекти інноваційної активності як підґрунтя всіх елементів системи управління розвитком. Визначено сутність інноваційної активності як узагальнюючої комплексної характеристики інтенсивності інноваційної діяльності підприємства, яка здійснюється в межах інноваційного потенціалу і спрямована на забезпечення довгострокового стійкого розвитку. Доведено, що інноваційний складник у вигляді продукту, технології або організаційної інновації є обов’язковим на всіх етапах управління підприємством і є інструментом досягнення економічного розвитку на конкурентному ринку. Виділено зовнішні та внутрішні фактори інноваційної активності, які впливають на формування конкретних домінант кожного підприємства та визначають можливі загрози її здійснення з урахуванням специфіки діяльності.
14
Melkovskyi, Oleksandr. "Internal and external threats to safety of activity of higher educational establishment: theoretical and practical aspects." Herald of Zaporizhzhia National University. Jurisprudence, no. 2 (2019): 80–86. http://dx.doi.org/10.26661/2616-9444-2019-2-11.
Повний текст джерела
15
Savchenko, Volodymyr Fedorovych, Vitalii Oleksandrovych Stoika та Serhii Oleksandrovych Stoika. "ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ СКЛАДОВІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA 1, № 2(14) (1 березня 2018): 16–21. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2018-1-2(14)-16-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Розвинуті країни світу, спираючись на потужний інноваційний потенціал та розроблені методи впливу, бажають наростити свої переваги і отримані нагромадження. Це, а також слабка власна конкурентоспроможність, створює нові фактори ризику для багатьох держав, у тому числі України. Постановка проблеми. Доцільними є аналіз чинників, які формують загрози розвитку нашої держави, та окреслення заходів щодо мінімізації їх впливу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Результати вивчення проблем забезпечення економічної безпеки в Україні та світі висвітлено у працях О. С. Власюка, В. М. Гейця, В. П. Горбуліна, Т. С. Клебинової, В. А. Предборського, А. І. Семенченка, Г. П. Ситника та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Враховуючи теоретичні та практичні здобутки напрацювань вчених, необхідно також зазначити, що багато проблем потребують подальшого вивчення. Постановка завдання. Метою статті є дослідження проблем економічної безпеки в Україні, та розробка рекомендацій у даному напрямку. Виклад основного матеріалу. У статті проведено аналіз з питань забезпечення економічної безпеки на сучасному етапі розвитку держави і суспільства. Охарактеризовано світовий досвід сьогодення, коли економіка все більше інтегрується у глобальні процеси. Досліджено внутрішні та зовнішні загрози економічній безпеці. Визначено основні завдання економічної безпеки в Україні. Висновки. Вагому роль у частині забезпечення економічної безпеки держави відіграють процеси інтеграції і глобалізації, що призводять до необхідності розробки власної моделі розвитку, яка гармонійно поєднується із зазначеними явищами і мінімізує наслідки криз в економіці. Зроблено висновок, що економічна безпека України є особливо складною і важливою категорією і потребує додаткових заходів інституційно-правового, економічного та інформаційно-аналітичного характеру.
16
Головач, Марко. "ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У СИСТЕМІ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 10–17. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253511.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Досліджено роль ринку цінних паперів у забезпеченні фінансової безпеки держави, її ін-теграції у світовий економічний простір. Основну увагу приділено саме ринку облігацій внутрішньоїдержавної позики, оскільки саме цей ринок цінних паперів становить 95 % обсягу від усього ринкуцінних паперів в Україні. Доведено необхідність дослідження фінансової безпеки саме ринку облігаційвнутрішньої державної позики. Зроблено наголос на зв’язку фінансової безпеки ринку цінних паперів зінвестиційною, борговою безпекою держави і фінансовою безпекою юридичних та фізичних осіб. Роз-глянуто підходи, які запропоновані до визначення питання фінансової безпеки ринку цінних паперів, таїї зовнішню і внутрішню складові. Також проаналізовано зовнішні і внутрішні загрози, які можуть мативплив на ринок цінних паперів в Україні. Досліджено дані первинного і вторинного ринків облігаційвнутрішньої державної позики та коливань курсу гривні відносно іноземних валют. Проведено аналізвзаємозв’язку отриманих даних ринків первинного розміщення облігацій внутрішньої державної по-зики, вторинного їхнього продажу і курсових коливань гривні щодо долара США за період двох місяціві негативних зовнішніх чинників на фінансову безпеку ринку цінних паперів, які мали місце в цьомудіапазоні. Здійснено оцінку забезпечення фінансової безпеки ринку облігацій внутрішньої державноїпозики від зовнішніх чинників в Україні. Досліджено ймовірні наслідки негативного сценарію, які ма-тимуть вплив на національну економіку за повторної чи триваючої дії названих негативних зовнішніхчинників на ринок облігацій внутрішньої державної позики. З’ясовано, яким суб’єктам варто приділитибільшу увагу до піднятого питання, і запропоновано, у якому напрямі потрібно проводити співпрацюМіністерству фінансів України, Національному банку України і науковцям.Ключові слова: фінансові ринки, ринок цінних паперів, фінансова безпека ринку цінних паперів, еко-номічна безпека ринку цінних паперів, негативні чинники на ринок цінних паперів.Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 14.
17
Коцеруба, Н. В. "КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНІ ПРОЦЕДУРИ В СИСТЕМІ КРИЗИС-МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 28–34. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-05.
Повний текст джерелаАнотація:
Загострення кризи світової економіки актуалізує необхідність мінімізації впливу кризових ризиків на результати економічної діяльності підприємств. Події попереднього та поточного років свідчать про те, що найбільше потерпають від наслідків кризи мікро-, малі та середні підприємства, які на відміну від великих підприємств не мають ефективних запобіжників для своєчасного виявлення та попередження кризових загроз. Це вимагає від суб’єктів підприємницької діяльності своєчасного виявлення, перш за все, операційних ризиків, до яких належать зменшення обсягів діяльності і, як наслідок, уповільнення зростання операційних доходів і зменшення операційного прибутку, що призводить до загострення фінансових ризиків – зниження рентабельності операційної діяльності, а також рентабельності активів та капіталу підприємства і погіршення фінансового стану підприємств. Чинники кризи як предмет антикризового управління являють собою явища, що є причинами порушення стабільного розвитку підприємства. Залежно від середовища виникнення чинники кризи розподіляються на зовнішні (на зміну яких окреме підприємство впливати не може) та внутрішні (які піддаються регулюванню з боку систем антикризового управління підприємством). Ефективне антикризове управління підприємством торгівлі ґрунтується на використанні інформації стосовно показників операційної і фінансової діяльності, негативна зміна яких призводить до утворення кризових ситуацій. Із метою визначення проблемних ланок діяльності підприємства торгівлі запропоновано моделювання операційного прибутку, що розраховується методом прямого рахунку: збільшення доходів та зменшення витрат створюють приріст прибутку, а зниження доходів та зростання витрат зменшують прибуток на відповідну величину. Для зниження ризику та втрати платоспроможності підприємства рекомендовано використання платіжного календаря. Грошові потоки у платіжному календарі групуються за видами діяльності відповідно до напрямів надходження і витрачання коштів, що дає змогу своєчасно встановити потенційні кризові загрози та сформувати критерії оцінки ризику неплатоспроможності. Доцільне використання методики оцінки потенційного банкрутства за системою формалізованих і неформалізованих критеріїв, що доповнена показником власного оборотного капіталу, від’ємне значення якого є ознакою критичного фінансового стану суб’єкта господарювання. Зважаючи на обмежені ресурси кризис-менеджменту значної кількості підприємств, що діють на товарному ринку України, у статті запропоновано систему контрольно-аналітичних процедур, застосування яких дає змогу оцінити ризики та визначити орієнтири безпечної економічної діяльності, не залучаючи фахівців консалтингових аудиторських фірм та маркетингових агентств.
18
Ставицький, Олег, та Сергій Макаров. "ОСНОВНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ УРАЗЛИВОСТІ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 167–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.197.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено основні теоретичні підходи та запропоновані складові методики оцінки уразливості системи охорони державного кордону щодо встановлених загроз. Уточнена загальна схема оцінки ризиків на основі діючих нормативно-правових актів, досвіду оперативно-службової діяльності органів та підрозділів охорони кордону та рекомендацій Агенції Європейського Союзу Frontex щодо оцінки і аналізу ризиків у сфері прикордонної безпеки. Методика оцінка уразливості щодо встановлених загроз включає: блок оцінки проникності кордону (за показниками – ландшафт, інфраструктура, можливості, потоки); блок оцінки операційної діяльності (за показниками – персонал, підготовка, взаємодія); блок оцінки ефективності заходів протидії;блок оцінки факторів тяжіння: Розглянуто декілька методів та стандартів для оцінювання, які можуть бути застосовані (за умов належної адаптації їх науково-методичного апарату) у процесі оцінки і аналізу ризиків прикордонній безпеці органами охорони державного кордону ДПСУ. Зокрема описані методи RiskWatch, CRAMM та ГРИФ. Враховуючи практичність та легкість використання методу ГРИФ, пропонується його адаптація до системи аналізу ризиків у ДПСУ. Наліз проводиться п’ять етапів: на першому етапі розраховують рівень загрози за уразливістю на основі уразливості певного елементу системи охорони та захисту та ймовірності реалізації загрози через цю уразливість; на другому етапі розраховують рівень загроз за всіма уразливостями через які можлива реалізація цієї загрози на певній ділянці державного кордону (ділянці відповідальності органу охорони державного кордону); на третьому етапі розраховують загальний рівень загрози прикордонній та внутрішній безпеці (враховуючи у тому числі всі загрози, що впливають на систему охорони та захисту державного кордону); на четвертому етапів визначають ризик за певною ділянкою (напрямком) відповідальності органу охорони кордону; на п’ятому етапі визначаються загальний ризик. За результатами співставлення оцінок загроз та оцінок уразливості системи охорони державного кордону аналітиками інформаційно-аналітичного відділу визначається рівень залишкового ризику та розробляються прогнозні варіанти (сценарії) дій щодо мінімізації ризику до рівня прийнятного.
19
Джигора, О. М. "СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ЗАГРОЗИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, НАПРЯМИ ЇХ ПОДОЛАННЯ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 2(56) (22 березня 2021): 70–80. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2020.2(56).70-80.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню викликів, основних загроз розвитку регіонів та ключових напрямів їх подолання. Досліджено сильні та слабкі сторони, можливості та загрози регіонів за допомогою SWOT-аналізу. Визначено взаємозв’язки елементів SWOT-матриці регіонального розвитку та варіанти кореляцій між внутрішніми чинниками та зовнішніми впливами на розвиток регіонів. Запропоновано використання теоретико-графової моделі для кількісного оцінювання впливів елементів SWOT-матриці (сильні сторони, слабкі сторони, можливості, загрози), в результаті якого визначено пріоритетні можливості, реалізація яких сприятиме регіональному розвиткові: поглиблення інтеграції з ЄС, поліпшення бізнес-клімату в Україні, стимулювання розвитку малого й середнього бізнесу
20
Федорова, Анна. "БЕЗПЕКОВІ КОНЦЕПЦІЇ: МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОСТІ". Public management 25, № 5 (29 грудня 2020): 256–68. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-256-268.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто концепції національної безпеки, національного ін- тересу, загальної безпеки, соцієтальної безпеки, доповідь ПРООН “Нові ви- міри безпеки людини”, концепцію “Human Security”, Стратегію національ- ної безпеки України “Безпека людини — безпека країни” та ін.
З’ясовано, що потреба в безпеці має об’єктивний характер, оскільки всі люди вразливі, незалежно від їх фізичних даних, володіння багатством, вла- дою, іншими ресурсами. Потребу в безпеці неможливо задовольнити пов- ністю. Вона присутня завжди і вимагає постійної до себе уваги, оскільки у різних ситуаціях людей підстерігають найрізноманітніші загрози. Безпека реалізується на індивідуальному, колективному (груповому), державному та громадському рівнях.
На підставі аналізу концепцій безпеки з’ясовано зміщення пріоритетів у цій сфері — від ідеї воєнізованої охорони державних кордонів до ідеї підви- щення безпеки повсякденного життя людини як універсального запиту на дотримання прав і свобод людини, запиту на свободу від насильства, пере- слідувань та страху.
Встановлено, що стан безпеки асоціюється із здійсненням функції за- хисту життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави або з її результатами. При цьому безпека розглядається як результат складного процесу забезпечення безпеки, як безперервно реалізується завдання, пов’я- зане з підтриманням оптимальних параметрів життєдіяльності об’єкта, пе- редбаченням і протидією різним загрозам.
Доведено, що діяльність із забезпечення безпеки, протидії загрозам передбачає створення складної системи забезпечення безпеки, яка досяга- ється через системно організовану діяльність щодо запобігання, усунення та ліквідації зовнішніх і внутрішніх загроз за допомогою міждержавних організацій, органів публічної влади, державних, громадських та інших організацій та об’єднань, громадян, які беруть участь у забезпеченні без- пеки.
Встановлено, що забезпечення безпеки життєдіяльності людини зале- жить від рівня правової культури, свідомості та відповідальності кожного члена суспільства, взаємодії органів публічної влади з громадянським су- спільством для організації превентивних заходів щодо виникнення потен- ційних загроз.
21
KHARCHENKO S.,. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 82, № 1 (8 листопада 2019): 169–77. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2019.82-1-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена питанням визначення сучасного станунормативно-правове забезпечення інформаційної безпеки в діяльностіСлужби безпеки України та формування пропозицій з йогоудосконалення. Дослідження правових актів національногозаконодавства дозволило виділити такі ієрархічні рівні правовогорегулювання організації забезпечення інформаційної безпеки в діяльностіСБУ: конституційно-законодавчий, міжнародний, підзаконний тавідомчий. Зазначені правові норми являють собою певну сукупність, хоч іне мають об’єктивно наданої їм систематизованої форми. Між циминормами наявні внутрішні правові зв’язки, вони взаємозумовлені іхарактеризуються взаємовпливом. На сучасному етапі більшнормативно опрацьованими є питання забезпечення кібернетичноїбезпеки. Водночас, сьогодні необхідно забезпечити закріплення у відомчійнормативній базі таких заходів як здійснення контролю у інтернетпросторі (проблема блокування сайтів) та створення інтегрованогобанку даних про загрози і небезпеки у сфері інформаційної безпеки вдіяльності СБУ.
The article is devoted to the issues of identifying the current state of thenormative and legal provision of information security in the activities of theSecurity Service of Ukraine and the formation of proposals for itsimprovement. The study of legal acts of the national legislation allowed tospecify the following hierarchical levels of legal regulation of the organizationof ensuring information security in the SSU activities: constitutional andlegislative, international, sub-legislative and departmental. These legal normsrepresent a certain set, although they do not have a systematized form providedto them objectively. Between these norms there are internal legal relations;they are mutually interconnected and characterized by mutual influence. At thepresent stage, the issues of ensuring cybernetic security are more normativelyelaborated. At the same time, today it is necessary to ensure the consolidationin the departmental regulatory framework of such measures as theimplementation of control in the Internet space (the problem of blocking sites)and the creation of an integrated database of threats and danger in the field ofinformation security in the activities of SSU.
22
Слурденко, Дмитро. "Травматичність досвіду, як умова розбудови і реалізації здатності до самоврядування військовослужбовців НГУ". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 240–54. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-240-254.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність проблеми дослідження зумовлена тим, що загальна здатність до самоврядування складає важливу умову ефективного виконання професійної діяльності в складних і нетипових умовах. В тому чи іншому вигляді вимоги щодо сформованих навичок цілепокладання, самоконтролю, самоуправління містяться в усіх у професіограмах і критеріях професійно-психологічного відбору персоналу сектору безпеки і оборони України. Розвинута загальна здатність до самоврядування та більш специфічна здатність до самоврядування у бойових умовах є важливим фактором ефективності діяльності військовослужбовця НГУ у бойових умовах. В результаті бойової психічної травматизації у правоохоронців спостерігаються розвиток стресових станів, виснаження психологічних ресурсів, прояви поведінкових розладів, що зумовлює необхідність визначення можливостей розвитку у військовослужбовців здатності до самоврядування в контексті пережитого ними бойового досвіду. На матеріалі дослідження 420 військовослужбовців НГУ, виділено чотири групи: за наявністю досвіду виконання завдань в умовах бойових дій, за рівнем сформованості здатності до самоврядування. Визначено особливості травматичності бойового досвіду (оцінка несприятливості соціальних умов виконання службово-бойових завдань, оцінка загальних умов участі в бойових діях, оцінка пережитої загрози життю, внутрішні ресурси стійкості до травматизації, зовнішні ресурси стійкості до травматизації) у військовослужбовців з різними рівнями сформованості здатності до самоврядування. Показано особливості взаємозв’язків травматичності досвіду та здатності до самоврядування у військовослужбовців НГУ. Зроблено підсумок, що здатність до самоврядування може розглядатись як чинник, що істотно впливає на оцінку військовослужбовцями НГУ власного бойового досвіду. Показана наявна у НГУ система формування здатності до самоврядування у військовослужбовців в бойових умовах. Зазначено, що існуючі види підготовки мають будуватися не лише як засвоєння готового алгоритму, автоматизація навичок, а як проблемно-орієнтоване навчання, як здатність вибудовувати новий шлях досягнення цілі. Ключові слова: самоврядування, самоуправління, самоконтроль, психологічні ресурси, військовослужбовці, персонал сектору безпеки і оборони, бойова психічна травматизація.
23
Пирожков, Сергій Іванович, Єгор Валерійович Божок та Назіп Віленович Хамітов. "Національна стійкість (резильєнтність) країни: стратегія і тактика випередження гібридних загроз". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 8 (28 серпня 2021): 74–82. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.08.074.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних геополітичних умовах найвищу цінність тієї чи іншої країни закладено в її цивілізаційній суб’єктності, яка й робить державу дійсно незалежною. Показано, що без суб’єктності незалежність стає лише формальністю, маскою, що прикриває залежність країни від сильних геополітичних гравців. Саме тому надзвичайно важливою є стійкість (резильєнтність) цивілізаційної суб’єктності країни, яку автори характеризують як національну резильєнтність. На основі розробленої авторами методології метаантропологічного потенціалізму національну резильєнтність визначено як стратегію забезпечення збалансованості розвитку та успішного протистояння зовнішнім і внутрішнім загрозам, і більше того, як передбачення викликів та пошук відповідей на них заради гідної самореалізації та гуманістичного розвитку людини. Проаналізовано зовнішній та внутрішній виміри національної резильєнтності, а також її пріоритетні напрями. Досліджено питання взаємодії національної резильєнтності й національної безпеки, поставлено проблему інституційного забезпечення стратегії національної резильєнтності.
24
Solomitsky, Alexey, Oleh Semenenko, Petro Onofriichuk, Marina Slyusarenko, Roman Pekuliak та Maksym Hrechanyi. "Обґрунтування рекомендацій щодо забезпечення енергетичної безпеки держави в рамках підвищення рівня її воєнної безпеки та стабільності національної економіки". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 12, № 2 (22 квітня 2022): 44–56. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2022.12.2.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: обґрунтування рекомендацій щодо забезпечення енергетичної безпеки держави для підвищення національної (воєнної) безпеки.
Дизайн/Метод/Підхід дослідження: використовується метод інверсного аналізу складових енергетичного сектору, визначення критичних параметрів та розроблення шляхів їх подолання (нівелювання).
Практична цінність дослідження: запропоновані рекомендації можливо використовувати під час розроблення програмних документів щодо розвитку енергетичної сфери держави, визначення шляхів протистояння негативним зовнішнім та внутрішнім факторам. Запропоновані рекомендації дозволять: покращити становище, яке склалося в енергетичному секторі, зокрема внаслідок бойових дій; зменшити уразливість енергетичного сектору від дії зовнішніх та внутрішніх факторів; дозволять зробити процеси, що відбуваються в енергетичному секторі, більш керованими; підвищити загальний рівень національної та воєнної безпеки держави, у частині, що залежить від енергетичної безпеки; розробляти рекомендації керівництву держави щодо завчасного реагування на загрози в енергетичній сфері.
Тип статті: теоретична.
25
Пирожков, Сергій Іванович. "Про Національну доповідь НАН України «Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз»". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 5 (24 травня 2022): 45–55. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.05.045.
Повний текст джерелаАнотація:
На розгляд Президії НАН України представлено Національну доповідь «Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз», яку було підготовлено фахівцями установ Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України. Автори Національної доповіді зробили спробу в сучасних геополітичних умовах обґрунтувати концепцію національної стійкості (резильєнтності) як стійкості цивілізаційної суб’єктності країни, визначити стратегію забезпечення збалансованості розвитку та успішної протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам, у тому числі гібридним. Досліджено питання взаємодії національної резильєнтності і національної безпеки держави, поставлено проблему інституційного забезпечення стратегії національної резильєнтності.
26
Решетник, Н. І., Н. В. Шульпіна та О. А. Решетник. "ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ". Підприємництво та інновації, № 13 (31 серпня 2020): 63–67. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасній методиці управління бізнес-процесами особливої актуальності набуває проблема підбору показників фінансового та антикризового управління, яка забезпечить підприємству здійснення поточної діяльності у запланованих межах, дасть змогу швидко адаптуватися до змін в умовах ризику та кризових явищ, сформує бачення перспективи розвитку підприємства. Фінансове та антикризове управління є основою для забезпечення життєстійкості підприємства в умовах глобальної економічної кризи. Життєстійкість передбачає здатність підприємства протистояти загрозам і швидко відновлюватися у разі якщо ці загрози стали реальністю і завдали відчутної шкоди. Здійснюючи ефективне управління бізнес-процесами, підприємство здатне ставити адекватні цілі та їх реалізувати, своєчасно забезпечувати свою діяльність зовнішніми та внутрішніми ресурсами, ефективно управляти ризиками.
27
Шевченко, І. Б., та Л. П. Шендерівська. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА БАЛАНСОВА МОДЕЛЬ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ КРИЗОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНОЇ ГАЛУЗІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 2 (61) (30 вересня 2021): 68–73. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/61-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасна економічна система України перебуває у досить нестабільному положенні. Цьому сприяють як міжнародні політичні, економічні та фінансові кризи, світова пандемія 2020 року, так і внутрішня політична й економічна ситуація. Для багатьох вітчизняних підприємств, особливо у видавничо-поліграфічній галузі, постала реальна загроза банкрутства. Менеджменту комерційних організацій необхідно мати ефективний інструмент для ранньої діагностики кризових явищ, можливості виявити їх причину та усунути її шляхом коригування власних стратегій розвитку. У статті досліджено фінансово-економічний стан видавничих та поліграфічних підприємств, виявлено фактори, що мають найбільший вплив на їх фінансову стійкість, та розроблено балансову модель діагностики кризового стану. В ході подальшого дослідження та вдосконалення моделі вона може стати надійним засобом швидкого виявлення потенційних загроз фінансовому та економічному стану підприємства.
28
Nagornyak, T. L. "Конфлікт держави і суспільства в Україні". Grani 18, № 10 (28 вересня 2015): 79–87. http://dx.doi.org/10.15421/1715199.
Повний текст джерелаАнотація:
Зрілість державності завжди корелюється з міцністю самоідентифікації нації. Якість такої кореляції стає визначальною й часто вдосконалюється під час випробувань. Події кінця 2013 – першої половини 2014 рр. в Україні викрили конфлікт між Державою та Суспільством, який мав наслідками руйнацію цілісності країни, війну в Донбасі, травму ідентичності прикордонних територій та виклик для територіальних громад. Рік після Майдану результує втратою території, наявністю невизнаної офіційним Києвом війни, внутрішнім конфліктом державної еліти, неузгодженістю функцій ВСУ та Нацгвардії., поширенням впливу антидержавних течій на південно-східних територіях та загрозою цілісності України. Невирішеність долі, статусу та перспектив окупованих територій в Україні загострює конфлікт Суспільства і Держави, активізує внутрішні непорозуміння між суспільними групами, владою та опозицією, аутентичними міфами та ситуативними стереотипами, політичним дизайном та соціальною реальністю.
29
Ситник, Наталія, та Аміна Шутко. "СТАН БОРГОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ". Молодий вчений, № 4 (104) (30 квітня 2022): 105–9. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-4-104-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз сучасного стану боргової безпеки України у воєнних умовах. Наведено економічну сутність терміну «боргова безпека». Подано позитивні та негативні наслідки наявності боргу в країні. Здійснено динамічний аналіз державного та гарантованого державою боргу України за 2018-2021 роки. Проведено структурно-динамічний аналіз обсягу боргу України за 2018-2021 роки. Розраховано основні індикатори боргової безпеки країни, суть яких полягає у співвідношенні між державним боргом, витратами на його погашення і обслуговування та такими показниками, як: валовий внутрішній продукт, експорт товарів і послуг, міжнародні резерви. Вказано на доцільність оцінки показників боргової безпеки в динаміці і відповідно, на аналіз динаміку боргу в розрахунку на одну особу протягом 2018-2021 років. Доведено, що розраховані боргові коефіцієнти значно перевищують граничні значення, що свідчить про наявність загроз економічним процесам в країні. Наведено основні загрози забезпечення боргової безпеки України. Визначено заходи підвищення рівня боргової безпеки України з метою зменшення боргового навантаження на бюджет та суспільство.
30
Bondarchuk, N. V. "SWOT АНАЛІЗ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АГРАРНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 8–15. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.8-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження технології проведення SWOT-аналізу на аграрному підприємстві з метою забезпечення його економічної безпеки. За умов загострення конкурентної боротьби, порушення фінансової стабільності, невизначеності на ринку особливого значення набуває SWOT-аналіз, який є інструментом стратегічного управління. Метою статті є дослідження та виявлення внутрішніх і зовнішніх сторін економічної безпеки аграрного підприємства на основі SWOT-аналізу для забезпечення його ефективного управління. В ході дослідження використано загальнонаукові методи, системний та комплексний аналіз.В статті констатовано, що оцінка рівня економічної безпеки аграрного підприємства формується в розрізі таких основних функціональних складових, як: фінансова, інноваційна, кадрова, техніко-технологічна. Кожна із цих складових оцінюється за системою якісних та кількісних складових, що включають в себе інтегральну оцінку рівня економічної безпеки з вивченням їх важливих показників.Запропоновано алгоритм проведення SWOT-аналізу для аграрного підприємства, який складається з етапів: 1) визначення важливих факторів, які впливають на діяльність підприємства; 2) виявлення загроз та можливостей підприємства, які встановлюються за пріоритетом, необхідності концентрації зусиль та відповідного моніторингу; 3) групування можливостей та загроз за певним взаємозв’язком; 4) будова комплексної матриці та формулювання стратегії.Встановлено, що застосування даного інструменту стратегічного управління, дозволяє своєчасне виявити поряд із сильними сторонами та можливостями підприємства існуючі загрози та слабкі сторони, побудувати ефективну стратегію діяльності і за рахунок сильних сторін та можливостей підприємства втримати свою частку на ринку, покращити фінансовий стан, досягти переваги перед конкурентами, збільшити обсяги виробництва продукції.
31
Malyavin, Y. V. "Особливості функціонування опозиційних політичних партій у сучасній Росії". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 4(144) (11 липня 2017): 24. http://dx.doi.org/10.15421/171756.
Повний текст джерелаАнотація:
У представленій статті охарактеризовано специфіку функціонування політичної опозиції в площині політичної системи сучасної Росії. Унікальність політичного життя визначає наявність політичної опозиції як один із механізмів забезпечення ефективності політичних інституцій всередині будь-якої держави. Можливість критично висловлювати думки на адресу політичних сил що мають законно визнане право на політичну владу в соціумі, це одна з ознак демократичного політичного режиму. Проте останнім часом у політичній системі деяких країн, які позиціонують себе як країни демократії, можна спостерігати за утисканням опозиційних сил або ж створення «керованих» чи «протоопозицій». На нашу думку, одним із прикладів діяльності такого виду опозиції є російська.Встановлено, що існуюча політична опозиція, яка діє в Росії, не є достатньо ефективною, через її сегментарність, внутрішні конфлікти і головне відсутність серед лідерів опозиції консолідуючої мети. Як наслідок, партія влади «Єдина Росія» та визнаний більшістю росіян політичний лідер – Президент РФ В. Путін застосовує всі методи протидії опозиції, зводячи нанівець протестні дії опозиціонерів. У статті виявлено, що сучасно політична опозиція має декілька груп серед яких виділяються «стара» частина так звана пострадянська представлена Г. Зюгановим, В. Жириновським тощо. Тобто ті постаті, які скоріше грають роль опозиції за правилами, які визначає партія влади. Молоде крило опозиціонерів, в якому постійно відбувається суперництво серед лідерів за право очолити рух і мати підтримку більшості електорату. Важливо розуміти, що окремо в опозиції Росії представлені ультраправі та радикальні течії, які позиціонують себе як об’єднувачі земель в єдину «Велику Русь». Але простежуючи організовані і проведені акції непокори з боку опозиційних сил, чітко простежується їх неефективність, діюча при владі політична еліта завжди на крок попереду, навіть коли застосовує силові методи для протидії мирним зібранням. Більш того, політична опозиція неготова до реального приходу до влади, це чітко видно через відсутність конкретних програм економічного реформування Росії виходячи не із закордонного досвіду, а із вітчизняної специфіки. Політичні акції у вигляді проведення проекту «Відкрита Росія» ще раз довели той факт, що опозиція відірвана від потреб потенційного електорату, якому виявилися необхідними не лише нові обличчя при владі, але й гарантії, що ці нові обличчя будуть здатні покращити соціально-економічне життя пересічного росіянина байдуже в якій частині Росії він мешкає. Доведено, що політична опозиція не враховує ментальність росіян, їх потяг не до м’якої демократії, а до лідера-господаря, захисника Вітчизни від зовнішньої загрози. У свою чергу правляча еліта і її лідер вдало й ефективно реалізують цей імідж на практиці і, незважаючи на погіршення економічних показників, утримують підтримку серед населення. Таким чином, російська політична опозиція є незрілою і переважно керованою з боку діючої влади.
32
Ковальчук, Вероніка Геннадіївна, та Євгенія Володимирівна Дейно. "УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ БАНКУ ЯК ЗАСІБ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВНУТРІШНІХ ЗАГРОЗ". Вісник Університету банківської справи, № 1(37) (26 лютого 2020): 158–63. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(37)2020208389.
Повний текст джерела
33
Гунько, Л. В., та В. П. Задорожний. "ВПЛИВ КРИЗОВИХ ЯВИЩ ВПРОДОВЖ 2020 РОКУ У ДЕЯКИХ СУМІЖНИХ З РФ КРАЇНАХ ТА ЗАГРОЗИ ЇХ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕ ЦІ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 28–32. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-6.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуті основні події внутрішньо-політичних процесів у деяких країнах пострадянському простору в 2020 році та висвітлено характер змін російського впливу на країни «близького зарубіжжя». Впродовж останніх десятка років Російська Федерація стикається з багатьма проблемами у стосунках з колишніми республіками з часу розпаду Радянського Союзу. Так, Росія намагалася зберегти свою владу на пострадянському просторі, незважаючи на численні потрясіння, шляхом зміцнення двосторонніх зв’язків та створення багатосторонніх інституцій, які пов’язували колишні радянські республіки із своїм колишнім мегаполісом. Зокрема, з серпня 2020 року демонстранти в Білорусі почали влаштовувати щотижневі акції протесту проти фальсифікації президентських виборів, на яких «офіційно» переміг багаторічний лідер Олександр Лукашенко. Водночас, у вересні 2020 року, почалася війна між Вірменією та Азербайджаном через спірну територію Нагірного Карабаху. Крім того, у жовтні 2020 року масові протести призвели до повалення президента Киргизстану Сооронбея Жеенбекова. Всі ці події здивували Росію своїм швидким розвитком кризових явищ. Навіть бути наймогутнішим сусідом РФ вимагає розуміння подій у пострадянських державах і, звичайно, вимагає ресурсів для підтримки цього статусу. Чим далі від радянської тіні, тим більш відокремленими від Кремля стають ці держави і тим більше диференціюються одна від одної. А це означає, що внутрішня політика в інших пострадянських державах стає непередбачуваною для РФ.
34
Бабіч І.І., Патарідзе-Вишинська М.В. "ЗАГРОЗИ ФІНАНСОВІЙ БЕЗПЕЦІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ". Економічні науки. Облік і фінанси 1, № 16 (61) (18 березня 2020): 5–18. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2707-8701-2019-16/61-1.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із важливих чинників незалежності держави за умов євроінтеграції є стан фінансової безпеки суб’єктів господарювання, особливо у стратегічному секторі економіки - сільському господарстві. Через нестабільність ринкового середовища постає потреба в комплексній превентивній оцінці зовнішніх та внутрішніх факторів, що прямо чи опосередковано впливають на аграрний бізнес. В статті розглянуто умови, за яких може бути забезпечено пом’якшення впливу факторів ризику та підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств на європейському ринку.
35
Левченко, С. М. "ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВНУТРІШНІХ ТА ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (1943–1945 рр.)". Воєнно-історичний вісник 37, № 3 (30 вересня 2020): 99–110. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-37-3-99-110.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі архівних документів та спеціальної літератури досліджується організаційно-функціональна побудова органів контр- розвідувального захисту спеціальних (Внутрішніх, Прикордонних та інших) військ Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР під час вигнання гітлерівських окупантів з території України. Розглядається створення у структурі Головного управління контрроз- відки СМЕРШ Наркомату оборони СРСР окремої вертикалі органів за- хисту військ від розвідувально-підривної та диверсійно-терористичної діяльності противника. Висвітлюються основні чинники оперативної обстановки та загрози, протистояти яким були покликані органи контррозвідувального захисту спеціальних військ Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР, ос- новні результати оперативно-службової діяльності військових контр- розвідників. Ключові слова: військова контррозвідка, війська спеціального призначення, спецслужби, розвідувально-диверсійна діяльність, Друга світова війна.
36
Висоцька, Святослава. "Інституційні засади адміністрування протиепідемічних заходів в умовах сучасної системи охорони здоровʼя України". Науковий вісник: Державне управління, № 2(8) (30 червня 2021): 5–36. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-2(8)-5-36.
Повний текст джерелаАнотація:
Поширення в Україні епідемій свідчить, що профілактична робота не достатня й потребує ретельного вивчення. Важливість проблеми запобігання поширенню соціально-небезпечних хвороб відзначена і у документах Організації Об’єднаних Націй. Наразі виклики соціально небезпечних хвороб становлять велику проблему не тільки для національних систем охорони здоров’я, так й для світової спільноти, що вимагає консолідованої масштабної та ефективної відповіді світу. Незважаючи на зниження показників захворюваності з деяких нозологій, епідемічна ситуація з інфекційних хвороб в країні залишається нестабільною. Відповідно до Стратегії національної безпеки України у розрізі прогнозних і поточних загроз національній безпеці та національним інтересам України з урахуванням зовнішньополітичних та внутрішніх умов визначається загроза виникнення і поширення як уже відомих, так і нових інфекційних хвороб. Причиною цього є низький рівень стану здоров’я населення та високий рівень його захворюваності тісно пов'язаний з низьким рівнем соціального захисту окремих верств населення, наявністю безробіття та неконтрольованих міграцій. На сучасному етапі відбулося значне погіршення епідеміологічної ситуації щодо особливо небезпечних інфекцій як в Україні, так і в усьому світі. Це обумовлено політичною та економічною нестабільністю, масовою міграцією населення, військовими конфліктами та передислокацією військ, новими умовами господарювання з порушенням стабільності систем епізоото-епідеміологічного нагляду, що діяли раніше, послабленням профілактичних заходів. На територіях, які постраждали від наслідків надзвичайних ситуацій можливе різке погіршення санітарно-епідемічної ситуації, що викликає потребу в проведенні санітарних та протиепідемічних заходів по забезпеченню санітарного та епідемічного благополуччя постраждалого населення. Ґрунтуючись на аналізі адміністрування протиепідемічних заходів в умовах реформування системи охорони здоров’я України, змушені констатувати наявний юридичний дисбаланс, що пов'язаний з неузгодженістю нормативних актів з документами вищого рівня, тобто законами. Даний стан справ спричинений потребою внесення змін і доповнень, а також прийняттям нових нормативних актів, що мають регулювати ситуацію за принципом «тут і зараз», стрімко реагуючи на нові загрози і виклики в системі охорони здоров’я. Значення управління у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя важко переоцінити, адже йдеться про забезпечення умов життєдіяльності всього суспільства, про його безпеку, а, отже, національну безпеку держави Україна. Проте у ході реорганізації центральних органів виконавчої влади забезпечення санітарно-епідеміологічного було розділено між двома органами виконавчої влади: питання санітарного нагляду та контролю покладено на створений у ході орган – Держспоживслужбу, а контроль за епідеміологічною ситуацією – на управління громадського здоров’я МОЗ України, без чіткого визначення та розмежування функцій та повноважень. Можна стверджувати наразі про неповну інституційну спроможність забезпечити належний стан санітарного та епідеміологічного нагляду у зв’язку з ліквідацією Державної санітарно-епідеміологічної служби та відсутністю однозначного визначення центрального органу виконавчої влади, що має реалізовувати державну політику у сфері захисту населення від інфекційних хвороб. Спираючись на вищевикладене нагальною потребою є створення регіональних центрів контролю та профілактики захворювань для створення сучасної системи реагування на загрози для здоров’я та протиепідемічного захисту. Перспективи подальших розвідок у даному напрямі будуть полягати у дослідженні генези системи управління протиепідемічним захистом в умовах надзвичайних ситуацій.
37
ПЕРУН, ТАРАС. "Інформаційна безпека країн Європейського Союзу: проблеми та перспективи правового регулювання". Право України, № 2018/08 (2018): 195. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-08-195.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано міжнародні правові акти щодо забезпечення інформаційної безпеки країн Європейського союзу (далі – Євросоюз). Досліджено внутрішнє європейське законодавство щодо правового регулювання означеної проблематики. Охарактеризовано правові механізми регулювання міжнародних відносин у сфері інформаційної безпеки. Наголошено на існуванні на європейському просторі реальної небезпеки використання інформаційно-комунікаційних технологій з терористичною метою, зокрема для здійснення терористичних атак. Наголошено на високій вірогідності створення потужної, ефективної служби інтернет-пропаганди та інтернет-рекрутування в умовах відсутності загальноєвропейських узгоджених заходів та механізмів протидії кібернетичній агресії. Відзначено, що на сьогодні спостерігається тенденція деяких країн (насамперед Російської Феде рації) до домінування в світовому інформаційному просторі, що шкодить ефективній співпраці України з цивілізованими європейськими державами, а також містить загрози конституційним правам і свободам людини та громадянина, інформаційному забезпеченню державної політики, розвитку вітчизняної індустрії інформації, безпеки інформаційних засобів та систем. Акцентується увага на потребі “переорієнтування” законотворчої діяльності на розроблення концептуального механізму, визначення основних видів загроз, мети, завдань, пріоритетних напрямків у забезпеченні міжнародної інформаційної безпеки прийняттям спеціальних законів, а не лише через міжнародні угоди та проекти міжнародних конвенцій. Підкреслюється, що розроблення та реалізація міжнародних і національних програм створення інформаційних мереж та інформаційних технологій, заснованих на безперервному впровадженні засобів обчислювальної техніки і зв’язку, систем телекомунікацій, є ключовим завданням вступу України в міжнародну інформаційну спільноту. Мета статті полягає у з’ясуванні проблем та перспектив правового регулювання інформаційної безпеки країн Євросоюзу та виробленні на цій основі науково обґрунтованих пропозицій до інформаційного законодавства України.
38
Лєнь, Олена Олександрівна. "СТРАТЕГІЯ ТА МЕТОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВОЇ БЕЗПЕКИ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ". Public management 28, № 3 (12 квітня 2022): 50–55. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-7.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій статті розглянуто сутність економічної та кадрової безпеки у сфері публічного управління. Наголошено на тому, що забезпечення кадрової безпеки – одне з найважливіших завдань економічної безпеки установи публічного управління, яка спрямована на виявлення ризиків і потенційних загроз, які негативно впливають на корпоративну безпеку установи публічного управління, пов’язаних, насамперед, із персоналом організації публічного управління міста і системою трудових відносин загалом. Сформульовано основні напрямки системи та стратегії забезпечення кадрової безпеки установи публічного управління. Запропоновано методи забезпечення кадрової безпеки на мікрорівні з урахуванням сучасних особливостей.Мета роботи. Метою статті є здійснення ґрунтовного аналізу кадрової безпеки в установах публічного управління та комплексне обґрунтування стратегій та методів забезпечення кадрової безпеки в публічному управлінні.Методологія. У запропонованій статті проаналізовано стратегію та методи забезпечення кадрової безпеки в установах публічного управління. Підкреслено, що під час формування системи забезпечення кадрової безпеки вирішальним фактором є розробка стратегії кадрової безпеки установи, яка являє собою сукупність пріоритетних цілей та управлінських рішень, спрямованих на захист установи від будь-яких загроз, пов’язаних із функціонуванням кадрового спрямування її діяльності. З’ясовано, що ця стратегія, як складова частина корпоративної стратегії економічної безпеки, включає ряд напрямів діяльності установи під час взаємодії з персоналом публічної служби, в результаті виконання яких ризик виникнення загрози кадрової безпеки буде мінімізований. Доведено, що найбільш поширеними методами забезпечення кадрової безпеки є процедурні та інтерактивні методи. Констатовано, що описані методи можуть дати як позитивний ефект із забезпечення кадрової безпеки, так і певною мірою запобігти можливості поширення у сфері третіх осіб конфіденційної інформації установи публічного управління.Наукова новизна. Доведено, що впровадження та удосконалення стратегії управління персоналом публічної служби сприяє підвищенню рівня кадрової безпеки установи публічного управління.Констатовано, що саме задоволення основних нефінансових потреб службовця визначає рівень задоволеності роботодавцям та роботою в цілому.Висновки. Наголошено на тому, що стан безпеки установи публічного управління багато в чому визначається дією внутрішніх загроз, які мають прямий стосунок до її персоналу. Більшою мірою діяльність персоналу публічного управління впливає на економічну безпеку публічного сектору. Разом із тим стан системи безпеки установи публічного управління залежить від кадрового її забезпечення за всіма її напрямами, а це означає, що кадрова безпека займає домінуюче положення стосовно інших елементів системи безпеки організації публічного управління, оскільки від дії чи бездіяльності персоналу залежить безпека інших елементів (інформаційної, економічної, інтелектуальної та інших) корпоративної безпеки. Доведено, що кадрову безпеку установи публічного управління можна визначити як самостійну підсистему корпоративної безпеки. Підкреслено, що забезпечення безпеки установи взагалі та різних її видів зокрема включає кадровий напрямок, що передбачає захист інтересів організації публічного управління від ризиків і загроз, джерелом яких є персонал публічного сектору. Визначення персоналу як об’єкт забезпечення кадрової безпеки також викликане тим, що він є ключовим ресурсом розвитку установи, який необхідно захищати від загроз та зовнішніх зазіхань.
39
Пономаренко, Г. "Напрямки забезпечення національної безпеки України від внутрішніх загроз Службою безпеки України". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, Вип. 79 (2008): 6–9.
Знайти повний текст джерела
40
Bondaruk, Taisiia, Oleg Bondaruk та Iryna Ignatova. "ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2 (18) (2019): 137–45. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-2(18)-137-145.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено ідентифікацію сутнісних характеристик та складових механізмів забезпечення економічної безпеки. Дано авторське визначення механізму забезпечення інвестиційно-інноваційної безпеки як системи організаційних, фінансових, інституційних та правових заходів впливу, спрямованих на своєчасне виявлення та ліквідацію загроз інвестиційно-інноваційній безпеці держави, а також зумовленої тривимірною характеристикою об'єкта безпеки: статичністю, динамічністю та реальністю стану економічного середовища внаслідок дії внутрішніх і зовнішніх загроз. Обґрунтовано, що для ефективного функціонування механізму інвестиційно-інноваційної безпеки необхідно створити умови для стану захищеності економічного середовища, що характеризує дослідження його функціонування у статичному стані в минулому. Механізм забезпечення інвестиційно-інноваційної безпеки передбачає необхідність мобілізації ресурсів для усунення або нейтралізації до допустимого рівня ризиків і загроз, які існують у теперішній період, а також розробки необхідних заходів щодо їх зниження.
41
Єгоричева, Світлана, та Іван Вертебний. "ВПЛИВ ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ НА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ ДОМОГОСПОДАРСТВ В УКРАЇНІ". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 67–74. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253527.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Метою статті є оцінювання впливу використання кредитних послуг на сучасний стан фі-нансової безпеки домогосподарств в Україні. Під фінансовою безпекою домогосподарства пропонуєморозуміти захищеність його фінансових інтересів, що визначаються потребами його членів у гідномужитті та всебічному розвитку, від зовнішніх загроз і внутрішніх дестабілізувальних чинників. Визна-чено тенденцію до зростання обсягів кредитування фізичних осіб фінансовими установами та особливо— фінансовими компаніями, яку не змінила і ситуації пандемії, при цьому середні показники борговогонавантаження домогосподарств залишаються незначними. Зазначено особливу фінансову незахище-ність клієнтів фінансових компаній у зв’язку із заплутаними умовами кредитування і надзвичайно ви-сокими реальними відсотковими ставками. Наголошено на тому, що не останню роль у дотриманні ви-мог фінансової безпеки відіграють рівень економічної, фінансової грамотності людей і відповідальністьфінансових установ-кредиторів, які мають чітко і доступно пояснити потенційним позичальникам усіхарактеристики кредитного продукту та пов’язані з ним ризики, надати графіки погашення кредитнихзобов’язань за різними варіантами, озвучити реальну вартість кредиту, суму відсотків і комісій, належ-них до сплати. Доведено, що вплив використання кредитних послуг на фінансову безпеку домогоспо-дарств є неоднозначним, оскільки залежить від свідомого ставлення як фізичних осіб, так і фінансовихустанов-кредиторів до визначення обсягів потрібного кредиту, його строків і рівня кредитоспромож-ності позичальників. Для обох сторін кредитних відносин виникають помітні ризики, законодавче вре-гулювання яких останнім часом суттєво вдосконалив захист фінансових інтересів фізичних осіб — по-зичальників, що сприятиме підтриманню достатнього рівня фінансової безпеки їхніх домогосподарств.Ключові слова: домогосподарство, фінансова безпека, загрози, кредитні послуги, фінансові установи,процентні ставки, захист фінансових інтересів.Формул: 0; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 22.
42
Хороновський, Олег Ігорович. "ЗОВНІШНІ ТА ВНУТРІШНІ ЧИННИКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ ЗАГРОЗ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ ДЕРЖАВИ ВІД ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЗОВАНИХ ЗЛОЧИННИХ УГРУПУВАНЬ". New Ukrainian Law, № 1 (31 березня 2022): 172–77. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.26.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено питання впливу різних чинників на формування загроз економічній безпеці держави від діяльності транснаціональних організованих злочинних угрупувань. Констатовано, що у сучасних умовах основним чинником формування зазначених загроз є глобалізація, про що свідчить: діяльність транснаціональних компаній; взаємозалежність країн від енергоресурсів, сировини, технологій тощо; світова інформаційна система (Інтернет, супутниковий зв’язок, соціальні мережі та ін.); взаємозв’язок найбільших фінансових систем, інтернаціоналізація й інтенсифікація сучасних транспортних засобів і мереж; інтенсивна міграція; використання англійської мови як засобу міжнародного спілкування; формування «загальнолюдських цінностей» та ін. Виділено основні чинники, які впливають на формування загроз економічній безпеці держави від діяльності транснаціональних організованих злочинних угрупувань, зокрема внутрішні: військові дії на сході України; нестабільна політична ситуація; корупційна вразливість державного апарату, в тому числі судової гілки влади; низька ефективність правоохоронної системи; недосконалість чинного законодавства; повільні темпи впровадження реформ; функціонування олігархічних груп впливу; низький рівень забезпечення економічної конкуренції; монопольно орієнтована економіка та ін., та зовнішні: формування глобальної фінансової системи; висока швидкість переміщення капіталу, яка забезпечує міжнародний обіг злочинних доходів; створення єдиної глобальної інформаційної мережі «Інтернет», що призводить до збільшення кількості комп’ютерних злочинів, у тому числі в економічній сфері; інтеграція транспортно-логічної системи, мобільність пересування матеріальних і людських ресурсів; створення офшорних ринків, не оподаткованих податком, що сприяє вивезенню та легалізації кримінального капіталу; різні системи криміналізації злочинних дій і ступені відповідальності за їх вчинення тощо. Зроблено висновок, що виділені чинники не є вичерпними, мають дискусійний характер, залежать від багатьох суб’єктивних та об’єктивних факторів, можуть змінюватись з огляду на динаміку розвитку суспільних відносин.
43
Loiko, Valeriia, та Daria Loiko. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТЕНЦІЙ ЕКОНОМІСТІВ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, № 2 (26 грудня 2018): 64–70. http://dx.doi.org/10.32750/2018-0207.
Повний текст джерелаАнотація:
Дана стаття є результатом наукового дослідження щодо виявлення напрямів підвищення якості формування фахових компетенцій економістів у сучасному українському університеті в умовах євроінтеграції. За сучасним українським законодавством якість освіти формується зовнішньої системою, яку підтримує МОНУ та НАЗЯВО і внутрішньою системою, яку кожний заклад вищої освіти формує самостійно. Євроінтеграційне спрямування розвитку економіки України потребує більшої автономії університетів для більш швидкого реагування на запити фахівців для ринку праці. Зовнішнє оцінювання якості освіти у вигляді щорічних рейтингів закладів вищої освіти впливає на вибір абітурієнтів та часто їх батьків щодо обрання закладу для навчання. Абітурієнти при обранні закладу вищої освіти для подальшого навчання часто користуються інформацією, отриманою у соціальних мережах. Формуючи внутрішню систему якості освіти закладу вищої освіти потрібно подбати про правдиву інформацію про університет в різних джерелах інформації. Сформована матриця SWOT-аналізу системи формування фахових компетентностей бакалаврів та магістрів з економіки дозволила виявити сильні сторони, недоліки, можливості та загрози сучасної системи якості в українських закладах вищої освіти. Виділено підсистеми зовнішнього та внутрішнього рівнів системи забезпечення якості освіти. Внутрішня система якості освіти складається із наступних підсистем: моніторингу відповідності фахової підготовки викладачів вимогам МОНУ; моніторингу якості викладання навчальних дисциплін; моніторингу набутих компетентностей студентами; моніторингу відповідності фахових компетентентностей, які закладено до освітньо-професійних та освітньо-наукових програм, реаліям ринку праці; стратегічного планування розвитку системи якості освіти університету. Для підсистем внутрішнього рівня системи забезпечення якості освіти підібрано відповідні сучасні інструменти, які дають можливість здійснювати якісний вимір. Перспективними напрямами підвищення рівня якості освіти в українських університетах є практико орієнтоване навчання студентів, зв'язок із роботодавцями та узгодження змісту освітньо-професійних програм із фахівцями-практиками, здійснення наукових досліджень студентами під час навчання в університеті.
44
Полякова, Ю. В., та О. Є. Шайда. "ВІТЧИЗНЯНА МЕТАЛУРГІЙНА ГАЛУЗЬ В УМОВАХ ВПЛИВУ ГЛОБАЛЬНИХ ЧИННИКІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу характерних рис, проблем та перспектив розвитку металургійної галузі України в умовах дії глобальних чинників. Наведені особливості функціонування світового ринку мета-лургійної продукції, зокрема його географічна структура, конкурентні переваги металургії Китаю, Японії, Індії та США. За допомогою пакета прикладних програм On Front застосовано DEA-аналіз для оцінювання ефек-тивності діяльності провідних металургійних компаній з щорічного світового рейтингу “Global 500” на основі вхідних змінних – показників активів компаній та чисельності їх співробітників, та вихідної змінної – показник отриманого доходу, що дозволило визначити оптимальне використання даними підприємствами ресурсів, які вони скеровують на виробничу діяльність. Враховуючи, що пріоритетом національної економіки за умов за-гострення конкуренції на світовому рівні металургії та динамічної зміни його кон’юнктури має бути пошук ефективних шляхів подальшого розвитку власної металургійної промисловості, приділено увагу з’ясуванню сучасних особливостей та проблематики експортної діяльності вітчизняної галузі, яка формується під впли-вом як внутрішніх трансформацій, так і чинників глобального рівня. Показано сучасний рейтинг України у виплавці сталі та чавуну на світовому ринку. Проведено порівняльний аналіз розвитку галузі, встановлено її неефективну технологічну структуру та відставання від лідерів ринку за низкою основних характеристик. Водночас виявлено низку загроз та викликів для вітчизняної галузі, що мають як внутрішнє, так і зовнішнє походження. На основі проведеного дослідження обґрунтовано перспективні напрями подальшого розвитку вітчизняної металургійної галузі, які охоплюють структурну та географічну диверсифікацію, зменшення за-лежності від іноземних енергоносіїв та практичне запровадження прогресивних інноваційних рішень.
45
Джадан, І. М. "МАРКЕТИНГОВІ ІНДИКАТОРИ ПРОМИСЛОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 39–43. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто маркетинг як систему концепцій і підходів, здатних виявляти загрози, викликані як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками, та забезпечити економічну безпеку держави шляхом реалізації високотехнологічної промислової продукції, що гарантує можливість прогресивного розвитку національної економіки. Запропоновано використання маркетингового комплексу як інструменту державного регулювання в промисловості для підвищення конкурентоспроможності економіки країни. Виявлено маркетингову складову частину в системі індикаторів економічної безпеки. Запропоновано угрупування маркетингових індикаторів промислово-технологічного розвитку країни щодо забезпечення економічної безпеки.
46
Явір, Віра Анатоліївна. "Інтеграція та дезінтеграція держави як виклик для етнонаціональної політики України". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 9 (18 вересня 2021): 29–39. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.09.029.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено інтенсифікацію процесів етнополітичної інтеграції та дезінтеграції у сучасному світі, їх діалектичний взаємозв’язок та взаємозумовленість. Розкрито передумови, чинники та особливості відкритої фази етнополітичної дезінтеграції України, яка розпочалася в 2014 р. Розглянуто прояви дезінтеграційних викликів, які становлять загрозу територіальній цілісності держави, зокрема втручання у внутрішні справи України сусідніх країн (Угорщини, Російської Федерації) під приводом захисту прав національних меншин. Проаналізовано процес етнополітичної реінтеграції та обґрунтовано розгляд політики реінтеграції в контексті державної етнонаціональної політики України. Досліджено сучасний стан, правову базу, політичні особливості реінтеграції, а також запропоновано рекомендації для проведення успішної реінтеграції тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.
47
Котляревський, Я. В. "Моделювання впливу зовнішніх і внутрішніх загроз на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в Україні". Актуальні проблеми економіки, № 4 (154) (2014): 468–74.
Знайти повний текст джерела
48
Сальник, В. В., О. А. Гуж, В. С. Закусіло, С. В. Сальник та П. В. Бєляєв. "Методика оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.11.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі запропоновано методика оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів, що обробляються в інформаційно-телекомунікаційних системах (ІТС). Описано функції, які покладено на систему забезпечення безпеки в ІТС, як одного з елементів обробки інформаційних ресурсів. Вразливості складових частин ІТС призводять до порушення захищеності інформаційних ресурсів, що оброблюються в них, та відповідно сприяють реалізації множині загроз інформаційним ресурсам. Методика оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів розроблено на основі врахування множини вразливостей ІТС. Розглянуто множину загроз безпеці інформаційним ресурсам, типи атак які застосовуються на рівнях базової еталонної моделі взаємодії відкритих систем, також приклади проведення атак та варіанти впливу на ІТС, що надало представлення про можливості порушень при реалізації атак на інформаційні ресурси ІТС. До складу системи обробки інформаційних ресурсів зазвичай входить підсистема оцінки порушень захищеності. В основі побудови зазначеної підсистеми запропоновано взяти способи порушення стану захищеності інформаційних ресурсів, оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів від внутрішніх загроз та оцінки захищеності інформаційних ресурсів від зовнішніх загроз. Підсистема оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів враховує множину загроз та елементи ІТС. На основі проведеного аналізу множини загроз направлених на порушення рівня безпеки інформаційним ресурсам та елементам ІТС обробки інформаційних ресурсів було отримано аналітичні вирази для оцінки ймовірності реалізації порушень стану захищеності інформаційних ресурсів ІТС на рівнях базової еталонної моделі взаємодії відкритих систем. Застосування отриманої методики оцінки порушень захищеності дозволить розробити методи оцінки рівня порушень стану захищеності від загроз для встановлення ефективності функціонування підсистеми оцінки порушень захищеності в режимі реального часу, що підвищить загальний рівень інформаційної безпеки ІТС та інформаційних ресурсів, що в них оброблюються.
49
Яровой, Тихон. "МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ". Public management 20, № 5 (29 грудня 2020): 229–40. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-5(20)-229-240.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано модель системи забезпечення державної безпеки як дієвого інструменту реалізації інтересів громадян і суспіль- ства з урахуванням внутрішніх та зовнішніх факторів впливу.
Досліджено можливості застосування математичних методів для опти- мального вибору засобів захисту від загроз та небезпек в державному управлінні. Вивчено способи застосування штучного інтелекту для встановлення критеріїв безпеки держави. Зокрема, розглянуто оптимізаційно-імітаційні методи, які дають можливість завдяки певній кількості ітерацій, отрима- ти приближене до оптимального значення показників, що досліджуються.
Визначено їх практичне значення, з метою подальшого застосування у сферах: аналізу загроз національної безпеки; аналізу ринку засобів захи- сту від таких загроз; оброблення інформації про характеристики загроз (можливості прояву та шкоди); оброблення інформації про можливості запобігання загроз; розроблення алгоритмів оптимального вибору варіантів захисту.
Досліджено функціональні залежності рівня безпеки держави від низки факторів впливу, що можуть бути застосовані при моделюванні безпеки дер- жави, що дає можливість визначити рівні безпеки.
Досліджено теоретичні аспекти застосування штучних нейронних ме- реж, які можуть використовуватись e процесі моделювання безпеки держа- ви. Особливістю їх використання можна вважати те, що велика кількість вхідних показників, якими характеризується рівень держаної безпеки, може бути проаналізована машинним способом, з використанням алгоритмів машинного навчання. Це дає можливість проводити класифікації різних станів, наприклад, загроз, ризиків та небезпек. І хоча не вирішеним аспектом залишається вибір певної ваги впливу вхідних параметрів нейронної мережі, їх самонавчання у поєднанні з імітаційними методами математичного моде- лювання, в подальшому можуть вирішити питання оптимізації оцінювання рівня безпеки держави.
50
Кліпкова, О. І., та В. Ю. Боруцька. "УПРАВЛІННЯ КРЕАТИВНІСТЮ КОМАНД В АСПЕКТІ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМСТВА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 60 (3 липня 2020): 75–81. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є виявлення особливостей створення ефективної креативної команди в органі-зації, дослідження впливу інноваційної культури на досягнення цілей управління. Актуальність теми дослі-дження визначається постійним зростанням важливості ролі та характеристик персоналу в досягненні цілей підприємства. У статті проведено аналіз причин нестачі творчого мислення серед працівників, можливих шляхів його розвитку шляхом використання спектра методологій та підходів. Відображено загрози креатив-ності команд, зокрема феномен соціальної ліні та як його уникнути. Зазначено, що ефективне управління ко-мандами є ключовим чинником досягнення успіху організації завдяки грамотній мотивації працівників, правиль-ному відбору учасників до команди, наданню можливості вільного висловлення та представлення своїх ідей чи аргументів. Зосереджено увагу на інструментарії впровадження інноваційної культури та умінні створити команду. Такі заходи чинять неймовірно потужний та корисний вплив не лише на працівників, але й на їхню здатність робити все необхідне для досягнення успіху організації. Акцентовано увагу на складових та критері-ях оцінки інноваційної культури підприємства. Виокремлено компоненти оцінки креативних ресурсів працівни-ка підприємства та визначено напрями їх розвитку для формування лояльності працівників до місця їхньої пра-ці. Наведено види та способи використання внутрішньої мотивації з метою формування позитивного впливу на продуктивність праці груп у команді. У статті зауважено, що фактична продуктивність команди зале-жить від трьох факторів: потенційної продуктивності управлінської команди, синергії та загроз. Зазначено, що учасники згуртованої команди здатні модифікувати поведінку, якщо з’являється якийсь внутрішній тиск, на користь групових норм. У матеріалах статті акцентовано увагу на ефекті соціальної ліні команди як на груповому ефекті у соціальній психології, одному з механізмів функціонування команди, який відкрив Максимі-ліан Рінгельман. Дослідник визначив, що продуктивність групи не перевищує половини суми продуктивності її членів. Наведено перелік рекомендацій щодо покращення групової динаміки в боротьбі з соціальною лінню. При написанні статті використано спектр емпіричних методів досліджень з метою формування теоретичної конструкції креативної команди.