Статті в журналах: "Властивості покриттів"

1

Габ, Ангеліна Іванівна, Дмитро Борисович Шахнін, Віктор Володимирович Малишев, Тетяна Миколаївна Нестеренко, Володислав Ростиславович Румянцев та Ольга Русланівна Бережна. "КОМПОЗИЦІЙНІ ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ПОКРИТТЯ НА ОСНОВІ НІКЕЛЮ: ОДЕРЖАННЯ, СТРУКТУРА, ВЛАСТИВОСТІ (ОГЛЯД)". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 44–55. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-06.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснено систематизацію літературних даних щодо одержання композиційних електрохімічних покриттів на основі нікелю, структури та властивостей покриттів нікелю з частинками ультрадисперсних алмазів, фулерену, фторопласту, різних сполук металів. Найбільшого поширення серед композиційних електрохімічних покриттів (КЕП) набули покриття з нікелевою матрицею, які характеризуються високою твердістю та зносостійкістю, а також стійкістю в корозійних середовищах. В останні роки значну увагу приділяють нікелевим покриттям, що містять як дисперсну фазу ультрадисперсні алмази (наноалмази; УДА), фулерен С60 і фторопласт (тефлон). Для осадження КЕП нікель-УДА Зазвичай використовують класичні сірчанокислі електроліти. УДА позитивно впливають на якість нікель-алмазних покриттів. Коефіцієнти тертя, порівняно з нікелевими покриттями, зменшуються з 0,43 до 0,33, а мікротвердість зростає з 2,45 до 4,31 ГПа. Деталі, покриті КЕП-нікель-УДА, можуть служити в 20 разів довше ніж деталі з нікелевим покриттям. При осадженням алмазних шарів з нікелевим покриттям на різальних інструментах одержують рівномірні КЕП із вмістом частинок від 20000 до 25000 на см2 поверхні. Входження наноалмазних частинок до нікелевої матриці призводить до зменшення розміру зерна, утворення дислокацій у вигляді клубків і сіток уздовж меж зерен. КЕП нікель-УДА має стовпчасту структуру. Збільшення мікротвердості За включенням бору в нікель-алмазні КЕП, можливо, пов’язане з переходом від стовпчастої до ланцюго-розширеної структури. Введення в сірчанокислий електроліт нікелювання частинок фулерену С60 полегшує катодний процес осадження КЕП нікель-фулерен. Одержаний КЕП має шорстку поверхню, мікровиступи якої утворюються за зарощуванням дисперсних частинок металом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

І. Кольцова, Ярослава. "ВПЛИВ ДОБАВОК СОЛЕЙ НАТРІЮ НА ВЛАСТИВОСТІ ПОКРИТТІВ З ВМІСТОМ ВІДХОДІВ ВИРОБНИЦТВ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 1 (25 квітня 2021): 100–107. http://dx.doi.org/10.15421/082105.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі досліджено вплив добавок солей натрію на оптико-колірні властивості покриттів, що вміщують бій скла, глинисті матеріали та відходи виробництв: гранульований доменний шлак, відвальний шлак виробництва феросилікомарганцю, паливний шлак та золу-унесення теплоелектростанції, а також гранітний відсів. Для проведення досліджень було обрано солі натрію: Na2CO3, NaNO3, Na2SO4, NaCl, які вводили в кількостях, що відповідають вмісту 1.5; 3 та 6 мас. ч. Na2O. Встановлено, що підвищення вмісту введеного солями Na2O понад 1.5 мас. ч. погіршує реологічні властивості шлікеру та якість покриттів. Визначено, що вид аніону (СОз2–, NO3–, SO42–, Cl–) при незмінному катіоні Na+ досліджених солей незначно впливає на оптико-колірні властивості покриттів, але більш якісну поверхню покриттям надає введення Na2O за допомогою Na2CO3. Добавки солей натрію сприяють незначному освітленню кольору дослідних покриттів, але не призводять до підвищення блиску за температури випалу 1000 оС, крім вихідного покриття без вмісту відходів виробництв.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Роп’як, Л. Я., М. В. Шовкопляс, В. С. Витвицький та Ю. Й. Стрілецький. "ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ ЕЛЕКТРОХІМІЧНОГО ХРОМУВАННЯ НА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОКРИТТІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes 45, № 3 (21 лютого 2022): 48–56. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.3.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено аналіз методів хромування для підвищення зносостійкості та корозійної тривкості змінних деталей гідравлічної частини поршневих насосів: штоків поршнів, надставок штоків, плунжерів і циліндрових втулок. Обґрунтовано переваги застосування електрохімічного хромування деталей в проточному електроліті з нанододатками, яке забезпечує отримання зносостійких покриттів зі стабільними показниками якості поверхні та високими фізико-механічними властивостями. Розроблено систему автоматизованого керування, яка забезпечує підтримання на заданому рівні технологічних параметрів процесу електрохімічного хромування в проточному електроліті: співвідношення концентрацій компонентів електроліту, швидкості потоку, густини струму та температури електроліту, а також дозволяє контролювати величину водневого показника електроліту та його електричного опору. Дослідили нанесення на зразки зі сталі 40ХН, які поверхнево гартували та шліфували, хромового покриття із стандартного електроліту з нанододатками. Визначали шорсткість поверхні, товщину і мікротвердість покриття. Хромовані зразки випробовували на зношування під час зворотно-поступального руху. Величину зносу визначали гравіметричним методом. Провели статистичну обробку результатів експерименту із застосуванням кореляційно-регресійного аналізу. Дослідили вплив масового співвідношення концентрацій компонентів електроліту, густини струму, швидкості потоку електроліту і температури електроліту на величину шорсткості, мікротвердості та зносу покриттів. Побудували регресійні моделі другого порядку, які описують залежності величини шорсткості поверхні, мікротвердості та зносу хромових покриттів від технологічних параметрів процесу. Встановлено, що зростання величини співвідношення концентрацій компонентів електроліту, швидкості потоку та густини струму призводить до зниження шорсткості, а збільшення температури електроліту спричиняє збільшення шорсткості хромового покриття. Технологічні параметри процесу хромування практично однаково впливають на збільшення величини мікротвердості та зменшення зношування покриття, а введення до складу хромового покриття нанооксидів алюмінію призводить до зростання його мікротвердості та відповідно, і зменшення зносу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Харламов, Ю. О., А. В. Міцик та О. В. Романченко. "Формування газотермічних покриттів". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(265) (16 березня 2021): 152–64. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-152-164.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто перспективи використання методу неруйнівних випробувань безперервним вдавленням індентора для визначення механічних властивостей газотермічних покриттів. Проведено випробування з оцінки мікротвердості й модуля пружності композиційних покриттів на основі карбідів вольфраму і хрому, отриманих методом детонаційно-газового напилення. Розглянуто діаграми проникнення для покриттів з порошків ВК8, ВК15, ВК18С, КХН15С. Показано, що при оптимальних режимах напилювання мікротвердість одержуваних покриттів близька до мікротвердості спечених твердих сплавів того ж складу. Визначено значення коефіцієнтів варіації значень мікротвердості зі збільшенням глибини відбитка для зразків зі спеченого твердого сплаву і напилених покриттів. При оптимальних режимах напилювання досягаються не тільки максимальні значення мікротвердості та модуля пружності покриттів, але і більш однорідні структура і механічні властивості покриттів. Більш чутливими до змін технологічних параметрів є значення модуля пружності напилених покриттів, що більш зручно при відпрацюванні технологічних процесів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Харламов, Ю. О., А. В. Міцик та О. В. Романченко. "Дослідження механічних властивостей детонаційно-газових покриттів методом мікроіндентування". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(260) (10 березня 2020): 120–28. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-260-4-120-128.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто перспективи використання методу неруйнівних випробувань безперервним вдавленням індентора для визначення механічних властивостей газотермічних покриттів. Проведено випробування з оцінки мікротвердості й модуля пружності композиційних покриттів на основі карбідів вольфраму і хрому, отриманих методом детонаційно-газового напилення. Розглянуто діаграми проникнення для покриттів з порошків ВК8, ВК15, ВК18С, КХН15С. Показано, що при оптимальних режимах напилювання мікротвердість одержуваних покриттів близька до мікротвердості спечених твердих сплавів того ж складу. Визначено значення коефіцієнтів варіації значень мікротвердості зі збільшенням глибини відбитка для зразків зі спеченого твердого сплаву і напилених покриттів. При оптимальних режимах напилювання досягаються не тільки максимальні значення мікротвердості та модуля пружності покриттів, але і більш однорідні структура і механічні властивості покриттів. Більш чутливими до змін технологічних параметрів є значення модуля пружності напилених покриттів, що більш зручно при відпрацюванні технологічних процесів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Габ, Ангеліна Іванівна, Віктор Володимирович Малишев, Дмитро Борисович Шахнін, Юрій Володимирович Куріс, Олексій Геннадієвич Кириченко, Оксана Сергіївна Воденнікова та Роман Миколайович Воляр. "КОМПОЗИЦІЙНІ ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ПОКРИТТЯ НА ОСНОВІ ХРОМУ, МІДІ, ЦИНКУ, ЗАЛІЗА, ОЛОВА, БЛАГОРОДНИХ МЕТАЛІВ: ОДЕРЖАННЯ, СТРУКТУРА, ВЛАСТИВОСТІ (ОГЛЯД)". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 56–74. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-07.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснено систематизацію літературних даних щодо одержання композиційних електрохімічних покриттів на основі хрому, міді, цинку, олова, благородних металів, структури та властивостей покриттів хрому з частинками наповнювачів різної природи. Одним із способів поліпшення фізико-механічних властивостей є одержання комплексних електрохімічних покриттів (КЕП). Вихід за струмом хрому в присутності ультрадисперсних алмазів (УДА) знижується як у стандартному, так і в саморегулівному електролітах хромування. Композиційні покриття хром-графіт можуть бути використані у виробах, які працюють за умов сухого тертя. Зносостійкість і твердість КЕП на основі хрому значно підвищується за введення в стандартний електроліт хромування дисперсних частинок кремнію або діоксиду титану. Основне зазначення КЕП на основі міді – надання металевим поверхням зносостійкості, жароміцності й антифрикційних властивостей. Для одержання КЕП на основі міді найчастіше використовують сульфатні електроліти. Введення в електроліт УДА не змінює природу та механізм електродного процесу. Мікротвердість покриттів, осаджених з електроліту з вмістом УДА зростає майже в півтора разів порівняно з осадами, одержаними з базового електроліту. Електролітичні залізні покриття використовують для відновлення деталей машин і механізмів. Композиційні покриття на основі цинку застосовують для захисту сталевих поверхонь від корозії з поліпшенням їх фізико-механічних властивостей. КЕП на основі срібла з електропровідними частинками осаджують на електричні контакти для поліпшення провідності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Lebediev, Volodymyr, Oleksandr Dubovyi та Serhii Loi. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ (СТРУКТУРОУТВОРЕННЯ) ТА ВЛАСТИВОСТІ ТЕПЛОЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ ПРИ ПЛАЗМОВОМУ НАПИЛЕННІ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 32–41. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-32-41.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Плазмове напилення для створення захисник покриттів у різних галузях машинобудування, ремонту та відновлення є достатньо поширеним, зокрема при покращенні показників стійкості в авіаційних та судових двигунах, турбінах завдяки відносній простоті, низький вартості компонентів, отриманні високих результатів. Постановка проблеми. Однак поряд з явними перевагами плазмових покриттів вони мають достатньо суттєві недоліки, зокрема ті, що напилюються як захист від впливу тепла й мають схильність до відшарування, зокрема при неефективних складових матеріалів для їх нанесення на вузли та деталі й недостатньо вивчені щодо властивостей. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відзначено, що напилення, яке проводиться за допомогою плазмового потоку, є дієвим технологічним засобом отримання надійних покриттів, у тому числі й теплозахисних, при цьому показано, що поруч з уже проведеними дослідженнями є проблеми, які потребують подальших пошукових робіт. Мета роботи. Метою цієї роботи є визначення характеристик плазмових покриттів, розробка математичного опису одного з них для використання як одного з параметрів та порівняльний аналіз запропонованих та отриманих результатів, зокрема з тими, що вже існують на теперішній час. Виклад основного матеріалу. Методами фізичних експериментів за вже існуючими методиками, спеціально розробленого математичного опису, отримання та детального опису й аналізу мікрошліфів покриттів при різних способах їх отримання встановлюються переваги покриттів, які нанесені способом плазмового напилення, при цьому підкреслено, що якісні покриття можуть бути отримані як в контрольованій, так не в контрольованій атмосфері. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що здебільшого на стійкість напиленого шару щодо теплових впливів впливає склад матеріалу для напилення, при цьому необхідно виконувати тришарове напилення різними за складом матеріалів для кожного шару при певних відстанях сопла плазмотрона від поверхні. Також необхідно враховувати потужність плазмотрона при виконанні процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Харламов, Ю. О., О. В. Романченко та А. В. Міцик. "Про можливість використання горіння металевих частинок при газотермічному напиленні". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(260) (10 березня 2020): 109–19. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-260-4-109-119.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто особливості отримання композиційних покриттів, в тому числі алюмокерамічних, газотермічними методами напилення. Зіставлені технологічні характеристики сучасних методів напилення, показана позитивна роль у формуванні покриттів високої швидкості напилюваних частинок. Особливий інтерес для отримання захисних і функціональних покриттів представляє алюміній, найпоширеніший метал на Землі. Робота присвячена аналізу можливостей отримання металооксидних покриттів методами газотермічного напилення порошками чистих металів в режимі горіння й експериментальна перевірка отримання алюмокерамічних покриттів методом детонаційно-газового напилення порошками алюмінію. Показана можливість використання горіння металів при газотермічному напиленні для отримання металооксидних і оксидних покриттів. Зіставлені значення параметрів, що визначають схильність до утворення покриттів, а саме, температури плавлення, густини, параметра складності плавлення і коефіцієнта акумуляції тепла для деяких металів і їх оксидів. Були проведені експерименти з детонаційно-газового напилювання покриттів порошками алюмінію. Показана можливість отримання композиційних покриттів алюміній-оксид алюмінію. Встановлено, що властивості одержуваних покриттів визначаються відносним вмістом в покриттях оксидів алюмінію, що залежить від ступеня окислення частинок алюмінію, їх вихідного розміру та вмісту кисню в детонаційній суміші газів. Розроблено рекомендації щодо створення спеціалізованого обладнання, а також розглянуті перспективні напрямки дослідження процесів горіння частинок металів і сплавів при детонаційно-газовому і газополуменевих методах напилення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Chernyavska, Tatiana. "ВЛАСТИВОСТІ ЕПОКСИДНИХ КОМПОЗИТІВ, НАПОВНЕНИХ ФІТИНОВОЮ КИСЛОТОЮ". Scientific Journal "Metallurgy", № 1 (17 лютого 2021): 70–75. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2020-1-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Для формування композитних матеріалів і захисних покриттів для транспортної га-лузі використовують епоксидний діановий олігомер ЕД-20, поліетиленполіамін ПЕПА тамікродисперсні часточки фітинової кислоти. Досліджено залежність вмісту мікродисперс-ного порошку на адгезійні, фізико-механічні властивості та теплостійкість епоксидних ком-позитів. Отримані результати досліджень фізико-механічних властивостей композитнихматеріалів узгоджуються з результатами випробувань зразків з адгезійними характеристи-ками, що свідчить про їх достовірність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Каіров, О. С., O. O. Лимар та В. Я. Ошовський. "ВПЛИВ КАРБІДОТИТАНОВИХ ПОКРИТТІВ НА ЗНОСОСТІЙКІСТЬ ТОРЦЕВИХ ФРЕЗ ЗІ ШВИДКОРІЗАЛЬНОЇ СТАЛІ". Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій 33, № 1 (3 лютого 2022): 76–85. http://dx.doi.org/10.15421/4221007.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати експериментальних досліджень зносостійкості ріжучих зубів торцевих фрез зі швидкорізальних сталей з карбідотитановим покриттям при обробці конструкційних хромистих сталей. Показано вплив технології нанесення зміцнюючих покриттів на їх структурні параметри і властивості, працездатність ріжучого інструменту. Описана методика проведення експерименту. Виконано рентгеноспектральний аналіз хімічного складу поверхневого шару різців. Представлена структура поверхні зносу і крихкого руйнування ріжучих зубів

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Yaremchuk, L. A., A. S. Kushpit та M. S. Kobrynovych. "Дослідження впливу барвників і термодеревини на експлуатаційні характеристики захисно-декоративних покриттів деревини". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 89–93. http://dx.doi.org/10.36930/40310314.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано важливий етап технологічного процесу створення захисно-декоративного покриття деревини – забарвлення. Поверхневому забарвленню зазвичай підлягають деталі та вузли, а також меблеві і столярні вироби у зібраному вигляді, під час останньої стадії виготовлення виробів. Унаслідок поверхневого забарвлення виявляється і підкреслюється текстура, притаманна саме цій деревині, імітуються цінні декоративні породи, підсилюється тон забарвлення. Встановлено, що на сьогодні великого застосування набули підфарбовані лакофарбові матеріали та барвники, розчинні в органічних розчинниках. Їх застосування дає змогу уникнути підняття ворсу, яке відбувається під час використання розчинів барвників і протрав. Проте з'ясовано, що основним недоліком поверхневого забарвлення є: невелика глибина проникнення забарвлюючого розчину в деревину, при цьому у процесі експлуатації виробу можливе його часткове або повне видалення. Відомо, що новинкою серед глибинного забарвлення є зміна кольору деревини під дією високої температури. Оброблення деревини під дією температури отримало назву "термооброблення". А деревина, яка підлягала обробленню – "термодеревина". Термодерево є натуральним, абсолютно екологічно чистим, матеріалом. Термодерево – інноваційний продукт сучасних технологій, який отримують у процесі оброблення дерева під дією високої температури (140-240 °С) без застосування хімічних компонентів. Процес термооброблення надає деревині нові властивості: поверхня деревини не пориста, а щільна, що значно знижує здатність дерева вбирати вологу. У процесі термооброблення деревина змінює колір на коричневий відтінок, інтенсивність якого змінюється залежно від температури оброблення. Зміна кольору не поверхнева, а наскрізна, що добре видно на зрізі. Це дає змогу використовувати термодеревину для підлогового покриття. Встановлено, що матеріали та вид оброблення деревини, для зміни її забарвлення, може впливати на експлуатаційні та декоративні показники лакофарбових покриттів під час опорядження. Досліджено вплив різних видів забарвлення деревини на підставі фізико-механічні і декоративні властивості захисно-декоративних покриттів, створених поліуретановим й алкідним лаком, які найчастіше використовують для опорядження меблів і столярних виробів. Визначено, що температура оброблення термодеревини впливає на такі важливі характеристики, як товщина і твердість покриттів, які відповідають за експлуатаційні властивості виробу. Встановлено, що термічне оброблення деревини за температури, вищої ніж 140-160 °С, знижує твердість і товщину плівки лакофарбового покриття. Отримані експериментальні дослідження свідчать про те, що температура оброблення деревини повинна не перевищувати допустимих меж для отримання якісного продукту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Харламов, Ю. О., О. В. Романченко та А. В. Міцик. "Контактна взаємодія частинок з поверхнею основи при газотермічному напиленні". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(265) (16 березня 2021): 165–73. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-165-173.

Повний текст джерела

Анотація:

Показана роль контактної взаємодії частинок, що напилюються, з основою у формуванні міцних газотермічних покриттів. В якості основних структуроутворюючих елементів в покриттях прийняті сплети – поодинокі напилені частинки. Проаналізовано основні фактори, що визначають структуру і властивості газотермічних покриттів в процесі напилення, причому найважливішу роль відіграє утворення контакту частинка – основа і процеси, що протікають на ньому. Проаналізовано основні фактори, що визначають взаємодію матеріалів частинки та основи. Розглянуто основні роботи, присвячені проблемі схоплювання частинок з основою при напиленні. Запропоновано при аналізі утворення фізичного контакту розглядати площу контакту, що утворюється, з урахуванням розмірів напилюваних частинок і наявності на поверхні основи мікро- і наношорсткості чотирьох рівнів: номінальної, контурної, фактичної і фізичної. Фізична площа контакту на кілька порядків менше контурної площі та на її площадках формуються найбільш міцні адгезійні зв'язки. Запропоновано рівняння для оцінки фізичної площі контакту в зоні дії напірного тиску.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Добростан, Олександр, Сергій Новак та Варвара Дрідж. "ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМИ ВОГНЕЗАХИСТУ НА ВОГНЕСТІЙКІСТЬ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ". Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, № 1(11) (2 липня 2021): 64–74. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.1(11).64-74.

Повний текст джерела

Анотація:

Існуючі системи вогнезахисту для сталевих конструкцій із використанням вогнезахисних покриттів профілю або вогнезахисних екранів не завжди є прийнятними для застосування на практиці через їхню значну товщину, необхідну для забезпечення найвищих класів вогнестійкості цих конструкцій. Зменшення цієї товщини можливо можна здійснити шляхом застосування системи вогнезахисту, в якій ефективно поєднано фізико-хімічні властивості пасивних і реактивних вогнезахисних матеріалів, а також вогнезахисних екранів. Невизначеність впливу параметрів такої системи вогнезахисту на вогнестійкість сталевих конструкцій обумовлює проведення дослідження у цьому напряму. Проведені дослідження ставили за мету оцінку вогнестійкості сталевих конструкцій з системою вогнезахисту, в якій застосовано вогнезахисний екран і вогнезахисне покриття сталевого профілю. Визначено особливості залежностей температури сталевих конструкцій двотаврового профілю з такою системою вогнезахисту від тривалості вогневого впливу за стандартним температурним режимом. Встановлено, що швидкість підвищення температури найбільша для сталевої конструкції з реактивним вогнезахисним покриттям профілю, найменша – для конструкції з пасивним покриттям. Визначено вплив параметрів системи вогнезахисту на вогнестійкість сталевих конструкцій. Показано, що застосування вогнезахисних екранів призводить до значного підвищення вогнестійкості сталевих конструкцій. За наявності на поверхні конструкції реактивного покриття це підвищення складає від 90 % до 100 %. У разі використання пасивного покриття профілю вогнестійкість конструкції збільшується на величину, яка становить від 67 % до 88 %. Ефективність застосування вогнезахисних екранів більша у разі наявності на поверхні конструкції пасивного покриття ніж реактивного матеріалу. Використання реактивного покриття на внутрішній і зовнішній поверхнях вогнезахисних екранів не призводить до підвищення вогнестійкості сталевої конструкції, яку захищають екраном.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Editor, Editor. "ПОРІВНЯННЯ РІЗНОВИДІВ ДОБАВОК ДЛЯ БЕТОНУ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ТОНКОСТІННИХ КОНСТРУКЦІЯХ ПОКРИТТЯ". Товарознавчий вісник 1, № 11 (13 грудня 2019): 152–59. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Проаналізувати існуючі види хімічно активних та механічних добавок, що сьогодні представлені на ринку будівельних матеріалів України. Охарактеризувати їх недоліки та переваги. Особливу увагу приділити матеріалам, що збільшують міцність бетонів, у тому числі сталевим фібрам, що значно підвищують деформативність та тріщиностійкість тонкостінних конструкцій покриття у формі гіперболічного параболоїда. Методика. Під час проведення дослідження використовувались передбачені діючими державними стандартами методи, які дозволяють визначити механічні властивості залізобетонних та сталефібробетонних оболонок для тонкостінних покриттів у формі гіперболічного параболоїда. Результати. Встановлено, що сьогодні на ринку будівельних матеріалів України представлена значна кількість різноманітних хімічно активних добавок, пластифікаторів, пігментів для забарвлення, деактиваторів, сповільнювачів та прискорювачів для бетонної суміші, протиморозних добавок. Під час проведення досліджень встановлено, що при введені в бетон сталевих фібр, значно збільшується його жорсткість, що в свою чергу призводить до підвищення деформативності від дії навантажень та тріщиностійкості сталефібробетону, як матеріалу. Відповідно, тонкостінні оболонки покриттів зі сталефібробетону у формі гіперболічного параболоїда мають кращі фізико-механічні характеристики в порівнянні з аналогічними оболонками з класичних бетонів. Тому термін їх експлуатації значно підвищується. Наукова новизна. Встановлено вплив сталевої фібри на тріщиностійкість, деформативність та несучу здатність тонкостінних оболонкових покриттів у формі гіперболічного параболоїда. Практична значимість. Розроблена конструкція тонкостінної оболонки покриття у формі гіперболічного параболоїда, що виготовлена зі сталефібробетону, може використовуватися під час проектування та будівництва великопролітних об’єктів з меншими затратами матеріалів і коштів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Базіло, Костянтин Вікторович, Віталій Володимирович Хлівний та Юлія Юріївна Бондаренко. "МОДИФІКАЦІЯ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ П’ЄЗОЕЛЕКТРИЧНИХ ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ З РОЗДІЛЕНИМИ ЕЛЕКТРОДАМИ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (15 березня 2021): 5–13. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2020.216483.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі наводяться результати удосконалення технології формування струмопровідних електродів п’єзоелектричних елементів та розробка пристроїв з п’єзоелектричної кераміки з розділеними електродами методом, що базується на технології комбінованої електронно-променевої модифікації. Показано перспективу використання методу термовакуумного напилення при отриманні покриттів електродів на виробах з п’єзоелектричної кераміки сорту ЦТС. Особливістю такого комбінованого методу є здійснення його в одному технологічному циклі «термовакуумне осадження – електронно-променева модифікація покриття» за незмінних умов робочого середовища, що виключає утворення хімічних сполук в осаджуваному покритті на проміжному етапі формування наноструктурних утворень. Встановлено, що утворені за запропонованою технологією срібні покриття на п’єзоелектричних елементах є більш рівномірними та однорідними порівняно з покриттями, отриманими у традиційний (промисловий) спосіб. Як практичний результат реалізації запропонованої в статті технології розроблено конструкції пристроїв п’єзоелектроніки на основі елементів із п’єзоелектричної кераміки зі сформованими на їх поверхні розділеними електродами, зокрема багатосекційного п’єзоелектричного перетворювача. Найбільш цікавим у цьому випадку є те, що п’єзоелемент (пружне монолітне тверде тіло) може одночасно мати різні властивості внаслідок технологічних можливостей методу термовакуумного напилення. Зміна розмірів електродів, їх взаємне розташування дають змогу впливати на параметри вихідних сигналів і відкривають широкі можливості для створення п’єзоелектричних перетворювачів для комп’ютерних систем критичного застосування. Основна перевага використання перетворювачів з п’єзокерамічних матеріалів у комп’ютерних системах пов’язана з їх особливою конструкцією, що дає можливість реалізувати принципово різні схеми в одному такому елементі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Skorodumova, Olga, Olena Tarakhno, Andriy Sharshanov, Olena Chebotareva, Yuliana Gapon та Kateryna Bajanova. "Дослідження впливу антипіренів на властивості вогнезахисних покриттів по текстильних матеріалах". Problems of Emergency Situations, № 34 (2021): 244–54. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-34-18.

Повний текст джерела

Анотація:

The paper considers the influence of the composition of the flame retardant composition on the change of fire-retardant properties of textile materials. Experimental samples of cotton fabric were impregnated with sol of ethyl silicate-40 obtained under conditions of acid-base hydrolysis. A solution of diammonium hydrogen phosphate was sprayed on the dried surface of the gel coating and dried again. The influence of the composition of the hybrid composition of the system of ethyl silicate gel - flame retardants on the fire-retardant properties of impregnated textile materials was studied, namely the time of onset of fabric charring, the area of damage to the reverse side of the fabric after the action of the kinetic flame for 8 s, as well as the time of onset of tissue destruction, which was determined at the time of the crack on the sample. It is shown that additional fixation on the surface of the hybrid coating of the ethyl silicate gel - diammonium hydrogen phosphate-urea system further increases the fire-retardant properties of the coating, but only under conditions of using small amounts of urea. It was found that urea acts as a conventional additive-modifier. It improves the properties of the coating in small quantities, and sharply worsens them if it used in large one. In connection with the composition of the hybrid coating was optimized for its effect on the area of damage (total and deep) and the time of onset of destruction of the samples, ie the time during which the crack formed on the fabric under the action of the flame. Small additions of 20% diammonium hydrogen phosphate solution and 10% urea solution increase the resistance of the textile material to the action of the kinetic flame by almost 12 times. It is shown that after long-term heat load (for 10 minutes) impregnated fabrics do not lose elasticity. Final burning and decay is not observed. Due to the fact that minor tissue destruction begins only after 10 minutes of action of the kinetic flame, the results made it possible to offer hybrid siliceous coatings for fire protection of rescue stretchers, which are designed to rescue the wounded from high-rise buildings during a fire.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Shulga, O. S., А. P. Perepelytsya та S. I. Shulga. "Вплив молока та сироватки на властивості їстівної плівки і покриття". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (7 жовтня 2017): 18–24. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8004.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті наведено результати дослідження зміни властивостей їстівних плівок, виготовлених з крохмалю, желатину, полівінілового спирту як плівкоутворювачів, карбаміду як пластифікатора, лляної олії – гідрофобної складової та води або молока, або сироватки як розчинників. Авторами вперше запропоновано до складу їстівної плівки та покриття ввести молоко або сироватку як розчинник. На сьогодні в літературі наводяться дані щодо застосування білків молока і сироватки, а також їх ізолятів як плівкоутворювачів. За допомогою комплексного органолептичного показника наведена доцільність заміни розчинника води на молоко та сироватку, оскільки вони не змінюють смак, запах, стан поверхні, колір та прозорість їстівної плівки та покриття. Крім того, молоко та сироватка збільшують харчову цінність їстівних плівок та покриттів, зокрема за такими складовими, як білок та кальцій. ІЧ-дослідження плівок показало, що розчинники впливають на характер, форму, смуги валентних коливань νОН-груп крохмалю. В ІЧ-спектрах на воді ця смуга більш вузька та інтенсивна і знаходиться при 3428,57 см-1, тимчасом як на молоці або сироватці вона більш широка і менш інтенсивна. Ці зміни пов’язані з кількістю водневих зв’язків гідроксильної групи крохмалю зі складовими молока та сироватки. При використанні полівінілового спирту смуга νОН зміщується в ділянку більш слабких коливань та знаходиться при 3400,56 см-1, що обумовлено додатковими водневими зв’язками полівінілового спирту. Термогравіметричний аналіз показав, що молоко і сироватка сприяють більш міцному утриманню води за рахунок водневих зв’язків їх складових, що збільшує температуру випаровування вологи та підтримує вологість системи впродовж терміну зберігання виробів. Показник паропроникності їстівних плівок, виготовлених на молоці та сироватці, зменшується стосовно плівок, виготовлених на воді, що дозволяє рекомендувати молоко і сироватку як розчинник для виготовлення плівок з метою збільшення їх бар’єрних властивостей і, як наслідок, це дозволить збільшити ефективність їстівної плівки як засобу збереження свіжості харчових продуктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Тетяна Сергіївна, Асаулюк, Семешко Ольга Яківна, Скалозубова Наталія Сергіївна та Сарібєкова Юлія Георгіївна. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ АКРИЛОВИХ ТА ПОЛІУРЕТАНОВИХ ПОКРИТТІВ НА ФІЗИКО-МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТЕКСТИЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ". Вісник Херсонського національного технічного університету 4 (2019): 67–75. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2019.4.7.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Nenastina, Tatiana O., Marina V. Ved’, Mykola D. Sakhnenko, Valeria O. Proskurina, Vita V. Dacenko та Inna O. Lavrova. "СІНТЕЗ І ФОТОКАТАЛІТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КОМПОЗИЦІЙНИХ ПОКРИТТІВ НА ОСНОВІ КОБАЛЬТУ З ТУГОПЛАВКИМИ КОМПОНЕНТАМИ". Journal of Chemistry and Technologies 28, № 3 (10 січня 2021): 260–68. http://dx.doi.org/10.15421/082028.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Рудик, Олександр Юхимович. "Методика використання ІКТ у курсі «Контроль якості покриттів»". Theory and methods of e-learning 3 (11 лютого 2014): 273–78. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.349.

Повний текст джерела

Анотація:

Підвищення рівня надійності і збільшення ресурсу машин та інших об’єктів техніки можливо тільки за умови випуску продукції високої якості у всіх галузях машинобудування. Це вимагає безперервного вдосконалення технології виробництва і методів контролю якості покриттів. У даний час все більш широкого поширення набуває 100%-вий неруйнівний контроль покриттів на окремих етапах виробництва. Для забезпечення високої експлуатаційної надійності машин і механізмів велике значення має також періодичний контроль їх стану без демонтажу або з обмеженим розбиранням, який проводиться при обслуговуванні в експлуатації або при ремонті.Висока якість машин, приладів, устаткування – основа успішної експлуатації, отримання великого економічного ефекту, конкурентоспроможності на світовому ринку. Тому комплекс глибоких знань і певних навичок в області контролю якості покриттів є необхідною складовою частиною професійної підготовки фахівців з машинобудування.Існуючі методики викладання інженерних дисциплін, як правило, не відповідають змінам у розвитку суспільства. У зв’язку з невеликим обсягом годин, що приділяються на вивчення дисципліни, й сучасними високими вимогам до рівня підготовки фахівців такий курс необхідно ввести не традиційним способом, а з використанням інформаційних технологій. Для цього:– студенти повинні мати попередню комп’ютерну підготовку;– викладач повинен розробити відповідну технологію навчання.Відомо [1], що під технологією навчання мається на увазі системна категорія, орієнтована на дидактичне застосування наукового знання, наукові підходи до аналізу й організації навчального процесу з урахуванням емпіричних інновацій викладачів і спрямованості на досягнення високих результатів у розвитку особистості студентів.Суть пропонованої технології полягає у створенні модульного середовища навчання (МСН) «Контроль якості покриттів» і впровадженні його у процес навчання, що забезпечує систематизацію навчання й формалізацію інформації. Метою технології є індивідуалізація навчання, а визначеність МСН полягає в її алгоритмічній структурі. Тому зміст МСН розроблений у вигляді систематизуючої ієрархічної схеми, куди увійшли основні розділи робочої програми курсу. Структура МСН складається з наступних блоків:1. «Методичне забезпечення дисципліни», у якому пропонуються відповідні дії, що сприяють засвоєнню інформації на заданому рівні:– першоджерела;– робоча програма;– робочий план;– опис дисципліни;– загальні методичні вказівки;– методичні вказівки до вивчення лекційного матеріалу;– методичні вказівки до виконання самостійної роботи;– методичні вказівки до виконання лабораторних робіт;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №1;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №2;– зразок титульної сторінки домашнього завдання.2. «Лекції», у якому представлені html-файли відповідного лекційного матеріалу, контрольні питання й тести до кожної теми:– дефекти і фізико-хімічні властивості покриттів;– оцінка механічних властивостей покриттів; класифікація видів і методів неруйнівного контролю (НК); візуально-оптичний, радіохвильовий і тепловий види НК;– вихореструмовий і радіаційний види неруйнівного контролю покриттів;– магнітний та електричний види НК покриттів;– акустичний метод НК покриттів;– НК покриттів проникаючими речовинами;– технологічні випробування покриттів;– методи і засоби статистичного контролю якості; автоматизація контролю якості покриттів.Викладання лекцій проводиться у режимі комп’ютерної презентації.3. «Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу» з тестами.Відомо, що викладач у процесі своєї роботи повинен не тільки передавати студентам певний об’єм інформації, але і прагнути сформувати у них потребу самостійно здобувати знання, застосовуючи різні засоби, зокрема комп’ютерні. Чим краще організована самостійна пізнавальна активність студентів, тим ефективніше і якісніше проходить навчання. Тому деякі матеріали, що відносяться до лекційних тем, пропонуються для самостійного вивчення. При цьому організований доступ студентів до розділів МСН без звернення за допомогою до викладача. При необхідності подальшого використання матеріалів МСН можна копіювати ресурси, компонувати, редагувати і згодом відтворювати їх.4. «Лабораторні роботи» з інструкціями з техніки безпеки при виконанні робіт у лабораторіях і при роботі на персональному комп’ютері й з тестами до кожної теми:– вплив товщини покриття на міцність деталі;– контроль мікротвердості покриттів;– моделювання технологічних випробувань покриттів;– контроль внутрішніх напружень покриттів;– вплив дефектів покриття на якість деталі;– корозійний та електрохімічний контроль якості покриттів;– використання х– та s–діаграм для визначення причин погіршення якості покриттів.5. «Домашні завдання» (умова з варіантами даних і методичні вказівки до виконання, зразок оформлення):– оцінити вплив мікротвердості покриття на міцність деталі;– оцінити вплив корозії покриття на міцність деталі.Для ефективного використання МСН необхідне його планомірне включення в учбовий процес. Тому ще на етапі тематичного планування були розглянуті варіанти можливого використання усіх модулів МНС.Для розвитку розумової діяльності студентів і виховання у них пізнавальної активності самостійну роботу потрібно добре методично забезпечити. У свою чергу, ефективність самостійної роботи студентів багато в чому залежить від своєчасного контролю за її ходом. Тому для оцінки ефективності використання ІКТ у учбовому процесі створена система визначення якості навчання і на її основі побудовані тестові процедури оцінки знань з усіх тем курсу. Перевірку і контроль знань студентів можна здійснити як під час занять, так й інтерактивно. Основними перевагами програми автоматизованого контролю знань є:– випадковий характер вибору тестових завдань, порядок проходження завдань і відповідей, що сприяє об’єктивності оцінок;– представлення варіантів відповідей у вигляді формул і малюнків, що дозволяє розширити коло текстових завдань;– диференційована оцінка кожного варіанту відповіді, що забезпечує детальний аналіз результатів тестування.Комп’ютерне тестування дозволяє [2] розширити можливості проведення індивідуально адаптованих процедур контролю і коректування знань конкретних тем, підвищити об’єктивності контролю знань студентів, забезпечити можливість проведення їх попереднього самоконтролю, підвищити рівень стандартизації вимог до об’єму і якості знань та умінь.Розв’язування експрес-тестів проходить під час лабораторних занять протягом фіксованого проміжку часу. Крім режиму контролю передбачений режим навчання.Важливим елементом навчання є використання моделюючих програм у процесі навчання. У цьому випадку студенти самостійно задають різні параметри задачі, що дає можливість детальніше перевірити характер поведінки моделі за різних умов.Особливістю МСН є застосування комп’ютерного моделювання для лабораторних робіт, оскільки постійні бюджетні проблеми останніх років виключають придбання необхідних установок і приладів. Моделювання контролю якості покриттів дозволило істотно наситити заняття експериментальним і теоретичним змістом. При цьому учбові і учбово-дослідницькі задачі розв’язуються як з формуванням практичних навиків у вивченні фізичних явищ, так і дослідницького мислення, а розроблені методичні вказівки дозволяють разом з типовими лабораторними роботами виконувати роботи евристичного змісту. І, що особливо важливо, використання ІКТ, методів комп’ютерного моделювання дозволяє істотно розширити можливості лабораторних робіт.Використання електронних лабораторних робіт дозволяє більш повно реалізувати диференційований підхід у процесі навчання, ніж роботи і завдання на паперових носіях. Це пов’язано з можливістю включення в роботи необхідної кількості завдань різного рівня складності або об’єму. Істотною перевагою є можливість легко адаптувати наявні роботи до нових версій програм, що з’являються [3].Домашні завдання також виконуються з використанням САПР: на етапі побудови 3D моделі деталі з покриттям студенти працюють в SolidWorks; потім, перейшовши до реальної конструкції, використовують SimulationXpress і SolidWorks Simulation (додатки для аналізу проектних розв’язків, повністю інтегровані в SolidWorks). Оформлення робочої документації досягається засобами Microsoft Office. Така організація роботи дозволяє у процесі навчання побудувати модель контролю якості покриттів на якісно новому рівні й підготувати студентів до використання сучасних інструментаріїв інженера.В SolidWorks Simulation студенти виконують наступне:– прикладають до деталей з покриттями рівномірний або нерівномірний тиск в будь-якому напрямі, сили із змінним розподілом, гравітаційні та відцентрові навантаження, опорну та дистанційну силу;– призначають не тільки ізотропні, а й ортотропні та анізотропні матеріали;– застосовують дію температур на різні ділянки деталі (умови теплообміну: температура, конвекція, випромінювання, теплова потужність і тепловий потік; автоматично прочитується профіль температур, наявний в розрахунку температур, і проводиться аналіз термічного напруження);– знаходять оптимальний розв’язок, який відповідає обмеженням геометрії та поведінки; якщо допущення лінійного статичного аналізу незастосовні, застосовують нелінійний аналіз– за допомогою аналізу втоми оцінюють ефект циклічних навантажень у моделі;– при аналізі випробування на ударне навантаження вирішують динамічну проблему (створюють епюру і будують графік реакції моделі у вигляді тимчасової залежності);– обробляють результати частотного і поздовжнього вигину, термічного і нелінійного навантажень, випробування на ударне навантаження й аналіз втоми;– будують епюри поздовжніх сил, деформацій, переміщень, результатів для сил реакції, форм втрати стійкості, резонансних форм коливань, результатів розподілу температур, градієнтів температур і теплового потоку;– проводять аналізи контактів у збираннях з тертям, посадок з натягом або гарячих посадок, аналізи опору термічного контакту.Змінюючи при чисельному моделюванні деякі вхідні параметри, експериментатор може прослідити за змінами, які відбуваються з моделлю. Основна перевага методу полягає у тому, що він дозволяє не тільки поспостерігати, але і передбачити результат експерименту за якихось особливих умов.Метод чисельного моделювання має наступні переваги перед іншими традиційними методами [4]:– дає можливість змоделювати ефекти, вивчення яких в реальних умовах неможливе або дуже важке з технологічних причин;– дозволяє моделювати і вивчати явища, які передбачаються будь-якими теоріями;– є екологічно чистим і не представляє небезпеки для природи і людини;– забезпечує наочність і доступний у використанні.Але щоб приймати технічно грамотні рішення при роботі з САПР, необхідно уміти правильно сприймати і осмислювати результати обчислень. Цілеспрямований пошук шляхом ряду проб оптимального або раціонального рішення у проектних задачах набагато цікавіший і повчальніший для майбутнього інженера, ніж отримання тільки одного оптимального проекту, який не можна поліпшити і ні з чим порівняти.При великій кількості варіантів проекту аналіз машинних розрахунків дозволяє виявити основні закономірності зміни характеристик проекту від варійованих проектних змінних і сприяє тим самим швидкому і глибокому вивченню властивостей об’єктів проектування.Упровадження сучасних САПР для контролю якості покриттів не тільки забезпечує підвищення рівня комп’ютеризації інженерної праці, але й дозволяє приймати оптимальні рішення. При створенні і використанні таких систем сучасний інженер повинен мати навички роботи з комп’ютерними системами, уміти розробляти математичні моделі формування параметрів оцінки якості покриттів.У цих умовах молодий інженер не має достатнього резерву часу для надбання на виробництві необхідних навичок моделювання складних процесів і систем – він повинен одержати такі навички у процесі навчання у вузі. Таким чином, йдеться про володіння прийомами постановки і розв’язування конструкторсько-технологічних задач сучасними методами моделювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Чернета, Олег, Олександр Коробочка та Вадим Кубіч. "ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО СКЛАДУ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СЕРЕДНЬОВУГЛЕВІДОВОЇ СТАЛІДЛЯ АВТОМОБІЛЕЙ". Математичне моделювання, № 1(44) (1 липня 2021): 103–12. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.236028.

Повний текст джерела

Анотація:

Були проведені дослідження методів вибору оптимальних технологічних процесів для зміцнення поверхневого шару деталей. Наведено аналіз фізико-механічних характеристик покриттів після відповідних видів зміцнення з урахуванням структурних змін у поверхневих шарах. Вказано критеріальні оцінки технологічних методів зміцнення — азотування, бордування, бороцементації, лазерної обробки, іонно-плазмове азотування, термічна обробка, а також отримані критеріальні оцінки продуктивності технологічного обладнання та економічні показники. Міцність сталей забезпечується низкою зміцнюючих механізмів: твердорозчинні, дислокаційні, дисперсні, гранітні, субструктурні та перлітні. У сталях, загартованих до мартенситу, значення дислокаційних та субструктурних механізмів зміцнення, які залежать від вмісту розчиненого вуглецю. Збільшення міцності значно зменшує пластичність, в'язкість і збільшує межу крихкості. Для середньовуглецевихферитно-перлітних сталей вміст вуглецю або кількість перліту в структурі є головним фактором зміни міцності та пластичності. Зі збільшенням вмісту вуглецю ударна в'язкість зменшується, а крихкість зростає. Найбільш привабливими за властивостями є середньовуглецеві та середньолеговані сталі (0,3—0,5% С; σ0,2 = 700..850 МПа , σv = 900—1100 МПа). Особливості цих сталей - підвищені міцнісні властивості, низька чутливість до концентраторів напруги, висока витривалість та достатня в'язкість. Високоміцні середньолеговані сталі із вмістом 0,4% С забезпечують σв = 2100 МПа. При максимально можливих значеннях мікротвердості пластичність різко зменшується, коефіцієнти Kp, межа текучості — σt (МПа), коефіцієнт утворення тріщин KSU (дж/см2), коефіцієнт збільшення довжини δ (%), коефіцієнт стиснення Ψ (%). Червона лінія показує динаміку змін мікротвердості в залежності від методів і технологій зміцнення. При максимально можливих значеннях мікротвердості різко зменшується пластичність, коефіцієнти Kp, межа текучості - σt (МПа), коефіцієнт утворення тріщин KSU (дж/см2) ), коефіцієнт збільшення довжини δ (%), коефіцієнт стиснення Ψ (%). З аналізу фізико-механічних властивостей посилених покриттів найпоширенішої та найрозвиненішої у світовій практиці можна визначити основні значення показників зносостійкості, довговічності, мікротвердості, пластичності для сучасних покриттів, які можна отримати за допомогою різних технологій. Розроблена методика визначення оптимальних способів і технологій зміцнення поверхневого шару деталей зі сталі 45 за критеріальними показниками ефективності. Визначено основні значення основних показників, що складають рівень D0, що обов'язково необхідні для зміцнених поверхонь за відповідними технологіями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Humenetskyi, T. V., M. M. Bratychak, L. M. Bilyi, and A. Boshchuk. "Anti-corrosion properties of polyurethane coatings With functional fillers." Chemistry, Technology and Application of Substances 4, no. 2 (November 1, 2021): 167–72. http://dx.doi.org/10.23939/ctas2021.02.167.

Повний текст джерела

Анотація:

The corrosion resistance of steel with modified inhibitory pigments and polyurethane protective coatings was studied by impedance and electrochemical methods. It was found that the combination of a mixture of molybdate / zinc phosphate and calcium silicate in the polyurethane soil due to the synergistic effect enhances its protective properties. Impedance studies have confirmed the increase in anti-corrosion characteristics of such a system.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Zhuk, V. M., I. Z. Kachmar та V. Ye Fasuliak. "Експериментальне дослідження стоку з водопроникного бетонного покриття для високоінтенсивних дощів малої тривалості". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (26 грудня 2019): 132–35. http://dx.doi.org/10.36930/40290923.

Повний текст джерела

Анотація:

Використання водопроникних удосконалених покриттів (ВУП) – ефективний метод управління дощовим стоком на урбанізованих територіях. Основним гідравлічним параметром під час моделювання систем дощового водовідведення є гідрографи стоку для дощів розрахункової тривалості та інтенсивності. Регулювання дощового стоку за допомогою ВУП на сьогодні достатньо добре вивчене, проте все ще є нез'ясовані питання щодо функції "дощові опади – стік", особливо для короткотривалих дощів високої інтенсивності. Виконано серію експериментальних досліджень дощового стоку з фрагмента натурного ВУП на підставі пористого бетону. Використано типову конструкцію ВУП з нижнім шаром зі щебеню товщиною 220 мм та верхнім шаром із водопроникного бетону товщиною 100 мм. Розміри дослідного ВУП – 3,0×0,3×0,32 м, поздовжній похил покриття – 0,01. Регулювальні властивості ВУП отримано для модельних дощів особливо високої інтенсивності 10300 л/(с·га) з тривалістю від 15 с до 60 с. Дощ тривалістю tcon.0 = 38,4 с відповідає часу поверхневої концентрації для аналогічного повністю водонепроникного асфальтового покриття. З'ясовано, що використання ВУП зменшує у такому випадку максимальну витрату стоку в 3,1 раза – від 0,927 л/с до 0,302 л/с, тоді як час досягнення максимальної витрати зростає на 20,3 %. Час концентрації стоку tcon.ВУП = 112,0 с з дослідженого ВУП у 2,92 раза більший порівняно з аналогічним водонепроникним басейном.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Veselivskyy, R., та D. Smolyak. "СПОСОБИ ВОГНЕЗАХИСТУ МЕТАЛЕВИХ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ". Fire Safety 39 (29 грудня 2021): 63–76. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.39.2021.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми. Останніми роками набуває широкого застосування зведення будівель та споруд каркасного типу, де одними з основних будівельних матеріалів є саме металеві конструкції. Безперечно, що до переваг використання металевих конструкцій необхідно віднести їх високу міцність, невелику вагу, надійність, непроникність, легкість при компонуванні та зборі, можливість надання таким конструкціям різноманітних складних форм тощо. Але попри свої значні переваги, одним з основних недоліків металевих конструкцій є невелика межа вогнестійкості, що становить близько 15 хв, відповідно при виникненні пожежі, ці конструкції дуже швидко втратять свої несучі та фізичні властивості, що в свою чергу призведе до катастрофічних наслідків та великих матеріальних збитків. Враховуючи вищезазначене, залишається актуальним завдання щодо пошуку нових та ефективних способів підвищення межі вогнестійкості металевих будівельних конструкцій до нормативних показників.Метою роботи є проведення аналізу існуючих способів підвищення межі вогнестійкості металевих будівельних конструкцій та визначення переваг і недоліків різних способів вогнезахисну враховуючи конструктивні особливості будівельних конструкцій.Основні результати та методи досліджень. Проведено огляд досліджень та публікацій щодо застосування речовин, виробів та матеріалів для вогнезахисту металевих конструкцій. Проаналізовано існуючі способи підвищення межі вогнестійкості металевих будівельних конструкцій шляхом їх вогнезахисту, зокрема вогнезахисне обробляння (фарбування/лакування, штукатурення, облицьовування, обмотування). Обґрунтовано, що категорія використання вогнезахисних матеріалів повинна обиратись залежно від умов навколишнього середовища (всередині приміщень, частково захищені простори і приміщення чи відкритий простір). Представлено фактори, що впливають на термін придатності та експлуатаційну надійность вогнезахисних покриттів для металевих будівельних конструкцій. Описано технологію нанесення/застосування вогнезахисних покриттів для металевих конструкцій. Наведено експлуатаційні характеристики основних видів інтумесцентних фарб та вогнезахисних штукатурок. Представлено перелік та основні характеристики реактивних (інтумесцентних) покриттів, штукатурних вогнезахисних покриттів та конструктивних матеріалів (плит), сертифікованих в Україні.Висновки. Визначено переваги і недоліки різних способів вогнезахисну враховуючи конструктивні особливості будівельних конструкцій. Ґрунтуючись на проведеному аналізі способів підвищення межі вогнестійкості металевих будівельних конструкцій шляхом їх вогнезахисту визначено перспективи подальших досліджень, зокрема: пошук нових вогнезахисних інтумесцентних покриттів, що забезпечують необхідну для використання металевих конструкцій межу вогнестійкості, зі складами, котрі при пожежі будуть виділяти менше токсичних речовин та газів, розроблення складів штукатурних вогнезахисних покриттів стійких до вологого середовища з покращеними адгезійними властивостями, а також спрощення методів нанесення цих покриттів, пошук нових вогнезахисних облицювальних матеріалів та технологічних рішень щодо зниження їх ваги.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Kornyushchenko, A. S., V. I. Perekrestov, Yu O. Kosminska, and A. S. Domnyk. "Formation and Physical Properties of (CrCoNiFeTi)C Coatings." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 43, no. 6 (September 2, 2021): 725–40. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.43.06.0725.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Субботіна В.В., Білозеров В.В. та Соболь О.В. "ЕЛЕКТРИЧНА МІЦНІСТЬ ОКСИДНИХ ПОКРИТТІВ, СФОРМОВАНИХ МЕТОДОМ МІКРОДУГОВОГО ОКСИДУВАННЯ". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 серпня 2020): 134–40. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-19.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі наведені результати досліджень структури та властивостей покриттів на алюмінієвих сплавах Д16, Амг6 і АЛ25. Виявлені особливості морфології поверхні сплавів на основі алюмінію після МДО-обробляння. Дослідження кінетики формування товщини покриття показало, що реалізується практично лінійна залежність товщини від часу оксидування. Установлено, що фазовий склад покриттів різний для різних сплавів: основною фазою в покритті на сплаві Д16 є фаза α-Al2O3 (60–70 %), на сплаві АМг6 – γ-Al2O3, на сплаві АЛ25 – мулліт 3Al2O3•2SіО2 (60–70 %). Показана залежність електричної міцності від структурного стану. Установлено, що рентгеноаморфний стан МДО-покриттів дозволяє досягти високої електричної міцності (Е = 10 В/мкм) при великій швидкості формування таких покриттів. Ця технологія найбільш перспективною для одержання покриттів з високою електричною ізоляцією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Chernega, S. M., I. A. Polyakov, I. Yu Medova, and M. O. Krasovskyi. "Structure and Properties of Complex Boron Coatings on Carbon Steel." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 37, no. 6 (August 17, 2016): 751–61. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.37.06.0751.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Lobachova, G. G., and E. V. Ivashchenko. "Structure and properties of Cr-, Zr-, Ti-electrospark coatings on iron." Metaloznavstvo ta obrobka metalìv 89, no. 1 (March 30, 2019): 26–28. http://dx.doi.org/10.15407/mom2019.01.026.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

НОВАК, Сергій, Михайло НОВАК та Варвара ДРІЖД. "ОЦІНЮВАННЯ ТЕПЛОФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ РЕАКТИВНИХ ВОГНЕЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ ДЛЯ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ". Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, № 2(12) (23 грудня 2021): 69–81. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.2(12).69-81.

Повний текст джерела

Анотація:

Математичні моделі для теплофізичних властивостей реактивного вогнезахисного покриття, що спучується, які застосовано в процедурі щодо визначення цих властивостей, наведеній в EN 13381-8 і ДСТУ Б В.1.1-17, не враховують повною мірою особливості процесу теплопровідності в такому покритті в умовах вогневого впливу. Це може призводити до значних похибок у встановленні його товщини, необхідної для забезпечення нормованих класів вогнестійкості сталевих конструкцій (колон і балок). У дослідженні ставилось за мету вдосконалити процедуру (що існує) з’ясування теплофізичних властивостей такого вогнезахисного покриття шляхом застосування уточненої моделі для них. За його результатами розроблено модифіковану процедуру визначення теплофізичних властивостей реактивних покриттів, що спучуються, які призначено для вогнезахисту сталевих конструкцій, в якій вихідними даними є температури в печі і сталі для ненавантажених коротких конструкцій, отримані під час випробування за EN 13381-8 або ДСТУ Б В.1.1-17 в умовах вогневого впливу за стандартного температурного режиму. Обґрунтовано застосування в цій процедурі уточненої моделі, в якій враховано залежність коефіцієнта теплопровідності такого вогнезахисного покриття від температури, його початкової товщини і коефіцієнта поперечного перерізу сталевої конструкції. З’ясовано алгоритм розрахунку теплофізичних властивостей покриття за модифікованою процедурою. Визначено напрями подальших досліджень, які орієнтовані на оцінювання достовірності результатів, отримуваних за розробленою модифікованою процедурою

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Buketov, A. V., D. A. Zinchenko, and A. V. Sharco. "Effect of Synthetic Discrete Fibers on the Properties of Epoxy Composites for Protective Means of Transportation Coatings." Journal of Nano- and Electronic Physics 9, no. 2 (2017): 02014–1. http://dx.doi.org/10.21272/jnep.9(2).02014.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Hasiy, O. B., M. F. Fedyna та L. V. Salapak. "Вплив хімічного складу розчинників на ступінь очищення поверхні перед напиленням йонно-плазмових покриттів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 8 (31 жовтня 2019): 110–15. http://dx.doi.org/10.36930/40290820.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати досліджень впливу різних класів розчинників на олієвмісні забруднення на поверхні деталей із вуглецевої сталі перед нанесенням йонно-плазмових покриттів. Як розчинники використано С6Н14, С8Н18, С6Н6, СНСl3, CCl4, С2Н4Сl2, С2Н5ОН, С4Н9ОН, С2Н5ОСОСН3, NaOH, HCl. Забруднювачами поверхні були солідол і мастильно-охолоджувальна рідина (МОР) Укрінол-4. Для зразків, оброблених солідолом, найкращий результат зафіксовано в неполярного розчинника октану С8Н18 і слабкополярного розчинника етилетаноату С2Н5ОСОСН3, для яких втрата маси перевищила 1 %. Втрату маси більше ніж 0,5 % виявлено в неполярних розчинників і хлорозаміщених вуглеводнів. У неполярних розчинників ступінь очищення покращувався зі зростанням молярної маси розчинника та насичення Гідрогеном, а для хлорозаміщених вуглеводнів – із зростанням вмісту Хлору. Найкращі результати очищення зі спиртів виявлено в ізобутанолу С4Н9ОН. Зразки, оброблені МОР Укрінол-4, відмивали розчинниками CCl4, С2Н5ОН, С6Н14, С2Н4Сl2, що свідчить про вагомий внесок поверхнево-активних речовин (ПАР) і присадок, що присутні у складі МОР. Здатність до очищення зростає у такій послідовності: лужні та кислі водні розчини спирти хлорозаміщені вуглеводні неполярні та слабкополярні розчинники. Досліджено фізико-хімічні властивості та визначено вміст сторонніх продуктів в оливах класу HLP для гідросистем і для напрямних верстатів. Проведено порівняння ІЧ-спектрів свіжої та вживаної олив. Встановлено, що в процесі роботи олива окиснюється. Найбільше процес експлуатації вплинув на зростання кислотного числа (в три рази) та вмісту води (в дев'ять разів).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Ненастіна, Т., М. Ведь, М. Сахненко, С. Зюбанова та І. Черепньов. "Електродні матеріали для водневої енергетики". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 1(15) (26 жовтня 2020): 6–12. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).6-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Електроосадження сплавів молібдену, вольфраму і цирконію з кобальтом з білігандних електролітів на імпульсному струмі дозволило отримати композиційні покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні інших методів нанесення. Окрім складу отриманих композиційних електролітичних покриттів на каталітичне виділення водню впливають характеристики їх поверхні, зокрема рельєф і морфологія. Дослідження топографії поверхні проводили за допомогою сканівного атомно-силового мікроскопа контактним методом. Порівняно топографію поверхні осаджених покриттів і показано, що найбільш рівномірно розвиненими і мікроглобулярними є композити складу Со-Мо-WOx і Со-Мо-ZrО2. Електролітична реакція виділення водню є багатостадійним процесом, тому для встановлення каталітичної активності композиційних сплавів на основі кобальту необхідно визначити механізм за яким відбувається даний процес. Оцінку електрокаталітичних властивостей композиційних електролітичних покриттів на основі сплавівкобальту різного складу здійснювали на підставі аналізу кінетичних параметрів модельної реакції виділення водню з розчинів електролітів різної кислотності. Визначено постійні Тафеля, коефіцієнти переносу, густину струму обміну для електрохімічного виділення водню на композиційних електролітичних покриттях сплавами кобальту. За величиною струму обміну електрохімічної реакції виділення водню на покриттях Со-Мo-WОх, Со-Мо-ZrО2, Co-W-ZrО2 встановлено їх високу електрокаталітичну активність порівняно із індивідуальними металами і бінарними сплавами. Встановлено, що електровідновлення водню на композиційних сплавах кобальту протікає за механізмом Фольмера-Тафеля з уповільненою стадією рекомбінації. Запропоновано схеми реакцій, за якимипротікає відновлення водню, якщо проміжним продуктом загального процесу є гідриди металів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Klimenko, Anton, Volodymyr Anisimov, and Volodymyr Sytar. "IMPACT OF SOLID SPHERICAL FILLERS ON PHYSICAL AND MECHANICAL PROPERTIES OF COMPOSITE COATINGS BASED ON PHENILONE." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 4(10) (2017): 86–93. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2017-4(10)-86-93.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Hоvоrun, Т. P., O. V. Pylypenko, M. V. Hovorun, and K. O. Dyadyura. "Methods of Obtaining and Properties of Wear-resistant Coatings Ti and N and Ti, Al and N." Journal of Nano- and Electronic Physics 9, no. 2 (2017): 02026–1. http://dx.doi.org/10.21272/jnep.9(2).02026.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Ageev, Maxym, Sergiy Dovzhuk, Volodymyr Nikolaychuk, and Tetiana Khrypko. "The influence of design parameters for electric arc equipment on the factors of spray process and properties of coatings." Central Ukrainian Scientific Bulletin. Technical Sciences, no. 1(32) (2019): 114–22. http://dx.doi.org/10.32515/2664-262x.2019.1(32).114-122.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Borisov, Yu S., A. L. Borisova, T. V. Tsimbalista, A. I. Kildiy, K. V. Yantsevich, and Z. G. Ipatova. "Producing and properties of detonation coatings based on FeMoNiCrB amorphizing alloy with addition of strengthening phases." Avtomatičeskaâ svarka (Kiev) 2021, no. 12 (December 28, 2021): 38–45. http://dx.doi.org/10.37434/as2021.12.05.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

НОВАК, Сергій, Варвара ДРІЖД та Олександр ДОБРОСТАН. "ОЦІНЮВАННЯ ВОГНЕЗАХИСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОКРИТТІВ І ОБЛИЦЮВАНЬ ДЛЯ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ". Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, № 2(12) (23 грудня 2021): 43–53. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.2(12).43-53.

Повний текст джерела

Анотація:

Під час розроблення нової або модернізації наявної рецептури (складу) вогнезахисних матеріалів, призначених для нанесення покриття на сталеві конструкції чи їх облицювання, застосування європейських методів згідно з EN13381-4:2013 і EN13381-8:2013 не є прийнятним з економічних причин. За мету ставилось обґрунтування методу оцінювання вогнезахисних властивостей покриттів і облицювань для сталевих конструкцій, що використовувався на етапі їх розробленняабо модифікації рецептури (складу). Визначено його складові і процедури, які надають можливість проводити таке оцінювання за значно менших щодо європейських методів витрат на випробування. У цей спосіб здійснено оцінювання вогнезахисних властивостей покриття (на етапі його розроблення) на основі суміші «Термодон ТОП». Визначено напрями подальших досліджень, які орієнтовані на виявлення впливу форми зразків сталевих конструкцій на результати оцінювання вогнезахисних властивостей їхніх покриттів і облицювань

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Editor, Editor. "ФОРМУВАННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ АЛКІДНОЇ ФАРБУВАЛЬНОЇ КОМПОЗИЦІЇ". Товарознавчий вісник 1, № 12 (27 листопада 2019): 75–88. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-08.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Метою роботи є товарознавча оцінка нових фарбувальних композицій талакофарбових покриттів для деревини листяних порід на основі алкідних смол.Методика. Методологічну базу роботи склали фундаментальні і прикладнідослідження і аналіз лакофарбових матеріалів, які представлені на ринку України, згіднодіючих стандартів. В процесі роботи використовувались матеріали статей та Інтернет- конференцій з даної теми дослідження.Результати. Формування лакофарбових покриттів на деревині листяних порід наоснові фарбувальної композиції відкриває широкий діапазон її застосування з різними зафізико-хімічними властивостями покривними лаками, що забезпечує її універсальність.Попередніми дослідженнями встановлено, що складна будова деревини обумовлюєскладнощі глибокого проникнення фарбувальних речовин у її середину. Під час поверхневогофарбування не можливо забезпечити глибоке проникнення фарбувального складу, максимальнаглибина складає 0,07 - 0,2 мм, що пов’язане із несумірністю розміру частинок фарбника, клітині пор деревини.У результаті застосування раціонально розробленої композиції скорочується чассушіння покриття до 21 хв., що значно відрізняється від поренбейців на основі алкіднихсмол, час сушіння яких складає 180 хв. Ця обставина викликана малим вмістом лаку уфарбувальній композиції. Досягнута раціональна глибина проникнення фарбувальноїкомпозиції у деревину 4,10 мкм, що викликана фізико-хімічними властивостями розчинникаі малим вмістом лаку у фарбувальній композиції.Наукова новизна. Полягає у тому, що визначено раціональні параметри рецептурифарбувального складу на основі алкідних смол для формування лакофарбового покриття надеревині листяних порід з поліпшеними експлуатаційними показниками; визначенооптимальні технологічні параметри нанесення фарбувальної композиції та алкіднихлакофарбових покриттів на деревину листяних порід.Практичне значення. Застосування розробленої алкідної фарбувальної композиціїзабезпечує отримання високоякісних покриттів на деревині листяних порід, виключаючиоперацію проміжного шліфування, поєднуючи операції ґрунтування і фарбування при досить низькій собівартості. Застосування алкідної фарбувальної композиції знижуєшорсткість поверхні забарвленої деревини за рахунок заповнення грунтлаком перерізанихпорожнин клітин, судин, створюючи мікроплівку на поверхні деревної підкладки,закриваючи всі структурні нерівності. Дана композиція рівномірно розподіляється надеревній підкладці, забезпечуючи рівномірність колірного забарвлення, зберігаючи прицьому текстуру деревини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Dubovyy, O. M., A. A. Karpechenko, M. M. Bobrov, O. O. Zhdanov, T. O. Makrukha, and Yu E. Nedelko. "Formation of Polygonization Nanoscale Substructure and Its Impact on the Physical and Mechanical Properties of Metals, Alloys, and Sprayed Coatings." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 39, no. 2 (May 13, 2017): 209–43. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.39.02.0209.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Суходуб, Л. Ф. "ГІБРИДНІ АПАТИТ-БІОПОЛІМЕРНІ ПОКРИТТЯ, ОТРИМАНІ МЕТОДОМ ТЕРМІЧНОЇ ДЕПОЗИЦІЇ НА МОДЕЛЬНИХ ІМПЛАНТАТАХ З ТИТАНУ ТА ЙОГО СПЛАВІВ". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (17 листопада 2021): 29–45. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.231176.

Повний текст джерела

Анотація:

Реферат – Проблематика – розробка та виробництво покриттів для медичних імплантатів складають суттєвий сегмент сучасного ринку технологій. Враховуючи кількість хворих, яким потрібна операція по відновленню цілісності кісткової тканини, об'єми необхідних матеріалів оцінюються на рівні десятків тон. Мета дослідження – аналіз стану розробок та технологій біоміметичного отримання багатофункціональних біосумісних наноструктурованих покриттів на основі ортофосфатів кальцію (СаР) та природних біополімерів хітозану (CS), альгінату (Alg), колагену (Cg) у вигляді двофазних систем метал/покриття. Методика реалізації - використання технології термічної депозиції (TSD-temperature substrate deposition) з водних розчинів прекурсорів. Результати дослідження: В даному огляді просумовано наукові дані щодо методів отримання біоактивних, протимікробних СаР покриттів та дослідження їх властивостей. Відмічені особливості популярних технологій: плазмове розпилення, електрофоретичне та електрохімічне осадження, золь-гель, біоміметичне осадження. Зважаючи на підвищену резистентність мікроорганізмів до широкого ряду антибіотиків в останні десятиліття, в якості протимікробних засобів до складу покриттів були внесені альтернативні частинки неорганічного походження, а саме фулерен C60, наночастинки та іони срібла Agnano, Ag+, частинки цинку оксиду (ZnO). Сучасними інструментальними методами проведено аналіз структурних, фізичних та антибактеріальних властивостей покриттів. Висновки: Аналіз отриманих результатів щодо синтезу та структурно-фазових досліджень апатит-біополімерних покриттів, отриманих методом TSD в лабораторії «Біонанокомпозит» Сумського державного університету протягом останніх 5 років надає інформацію про стан досліджень за вказаною проблематикою та може бути корисним при подальших дослідженнях науковців, в тому числі молодих вчених. Ключові слова: покриття, ортофосфати кальцію, біополімери, термодепозиція

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Посувайло, Володимир Миколайович, Максим Володимирович Шовкопляс, Микола Миколайович Романів та Володимир Юрійович Малінін. "ПОРІВНЯННЯ МЕТОДІВ ПОВЕРХНЕВОГО ЗМІЦНЕННЯ ДЕТАЛЕЙ МАШИН ПОКРИТТЯМИ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (24 грудня 2021): 83–97. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2021.253298.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено аналіз та порівняння найбільш поширених методів поверхневого зміцнення деталей машин покриттями. Відзначено, що шляхом використання захисних покриттів можна вирішувати низку науково-технічних проблем машинобудування, забезпечуючикомплексне раціональне використання властивостей основи деталі та властивостей матеріалу захисного покриття. Мета дослідження – провести аналіз і порівняння сучасних методів поверхневого зміцнення деталей машин металевими електрохімічними хромовими та оксидними покриттями і встановити тенденції їх розвитку. Для проведення досліджень технологій нанесення електрохімічних хромових покриттів на сталь та алюміній і формування оксидних покриттів на алюмінієвих литих та деформованих сплавах у режимі анодування та плазмоелктролітичного оксидування в електроліті застосували системний підхід і використали бібліографічний метод. Під час досліджень використовували електронні ресурси бібліографічних реферативних баз даних: Scopus, Web of Science, Google Scholar. Досліджено технологічні процеси нанесення металевих електрохімічних хромових покриттів на сталь, мідь та алюміній. Розглянуто процеси електролізу в спокійному та проточному електроліті на основі шестивалентного та тривалентного хрому за різних струмових режимів. Вивчено формування оксиднихпокриттів на алюмінієвих деформованих, литих сплавах та напилених алюмінієвих шарах, а також магнієвих сплавах. Встановлено, що тверде анодування забезпечує одержання оксидних покриттів меншої товщини порівняно з інноваційним методом – плазмоелектролітичним оксидуванням. Описано хімічні, електро- та плазмохімічні реакції під час утворення шарів оксидних покриттів. Проведено порівняння технологічних режимів нанесення та властивостей сформованих покриттів. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у застосуванні системного підходу до аналізу та порівняння сучасних методів формування металевих електрохімічних хромових та оксидних покриттів і визначенні перспектив їх подальшого вдосконалення. Практична значущість – обґрунтувано раціональний вибір металевих та оксидних покриттів для зміцнення деталей машин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Zaulychny, Ya V., V. G. Hignjak, N. A. Harchenko, Т. P. Hоvоrun, О. V. Hignjak, and V. Y. Dolgikh. "Influence of Interatomic Interaction Processes on the Mechanical Properties of Carbide Coatings Based on Ti, V and Cr, Obtained by Diffusion Metallization." Journal of Nano- and Electronic Physics 8, no. 4(1) (2016): 04008–1. http://dx.doi.org/10.21272/jnep.8(4(1)).04008.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Чжан, Чженчуань. "ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКРИТТЯ ЗІ СРІБЛА НА ПОВЕРХНІ ОЛОВ’ЯНОЇ БРОНЗИ, СФОРМОВАНОГО МЕТОДОМ ЕЛЕКТРОІСКРОВОГО ОСАДЖЕННЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 4 (46) (7 квітня 2022): 60–66. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.4.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Срібло як м’який матеріал використовується у конструкції підшипників, які несуть високі навантаження і високі швидкості, і має хороші характеристики змащення, механічні властивості та стійкість до корозії. Існує багато методів формування відповідного покриття, але не достатньо описаний процес нанесення Ag-покриття на поверхню олов’яно-бронзової втулки підшипника за допомогою технології електроіскрового осадження (ESD) для покращення умов експлуатації. У статті досліджене покриття, отримане на підкладці з олов’янистої бронзи, яке було сформоване в результаті ESD із застосуванням срібла як м’якого антифрикційного матеріалу. Досліджено морфологію, склад і властивості покриття. Приведено технологію формування Ag-покриття на поверхні олов’яної бронзи, яке утворене шляхом почергового електроіскрового осадження (ESD) нанесенням м’якого матеріалу срібла. Аналіз впливу осадження на масообмін, шорсткість, товщину, морфологію поверхні, елементний склад і трибологічні властивості Ag-покриття досліджували за допомогою електронних ваг, 3D-оптичних профілометрів, скануючої електронної мікроскопії (SEM), спектру енергетичної дисперсії (EDS) та трибометра. Покриття зі срібла наносили на поверхню олов’яної бронзи електроіскровим напиленням. Оптимальний параметр процесу був отриманий таким чином: напруга 60 В, робочий цикл 25%, продуктивність 1 хв/см2. За оптимальних параметрів процесу масообмін становить 25,0 мг, шорсткість поверхні Ag-покриття – 15,46 мкм, а товщина – 15 мкм. Зокрема, шар, отриманий за оптимальних параметрів процесу, зменшує поверхневі мікротріщини і має відносно гладку і щільну поверхню з хорошою цілісністю. Ag-покриття має хороший дифузійний зв’язок із підкладкою, а мікроструктура осадження компактна. Завдяки швидкому нагріванню та охолодженню поверхні підкладки за технологією ESD зерна в шарі осадження дуже щільні, витончені, рівномірно розподілені. Трибологічні властивості покриття при сухому терті показують, що менший опір демонструє Ag-покриття, нанесене з використанням м’якого антифрикційного матеріалу. Коефіцієнт поверхневого тертя стабільний після обкатки і стає стабільним протягом випробування, а мінімальний коефіцієнт тертя Ag-покриття становить приблизно 0,31 після етапу обкатки. У механізмі зношування Ag-покриття переважають пластична деформація, абразивне зношування та незначне полірування. На відносно м’якому Ag-покритті переважали пластична деформація та абразивне зношування. Срібло і мідь мають дуже хорошу «змочуваність», що сприяє покращенню ефективності дифузійного зчеплення між металами під час електростатичних розрядів. Однак ефективність застосування срібла як антифрикційного покриття потребує подальшого покращення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Prysyazhnyuk, Pavlo, Roman Andrusyshyn, Lyubomyr Lutsak, and Olexandr Ivanov. "Formation of Phase Composition, Structure and Properties of Electric Arc Coatings of Fe-Mn-Nb-Si-C System for Hardfacing of Working Surfaces of Earthmoving Equipment." Central Ukrainian Scientific Bulletin. Technical Sciences, no. 2(33) (December 2019): 91–97. http://dx.doi.org/10.32515/2664-262x.2019.2(33).91-97.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Коломиец, Владимир. "Фінансові витрати на впровадження різців з гексаніта- р при точінні покриттів наплавлених порошковими дротами". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 164–74. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.164-174.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі наведено методику та приклад розрахунку фінансових витрат при впровадженні різців з надтвердого матеріалу на основі нітриду бору типу гексаном-Р при чистовому точінні матеріалів, наплавлених порошковими дротами. Встановлено залежність основних витрат від швидкості різання і матеріалу наплавленого шару. Показано, що витрати на заробітну плату робітника, обладнання, електроенергію і інструмент в основному залежать від технологічних параметрів процесу обробки, властивостей і неоднорідності зрізаного шару покриття. Технологічна собівартість обробки наплавлених матеріалів може точніше служити оцінкою працездатності інструментів з надтвердих матеріалів при їх впровадженні в ремонтне виробництво. В результаті проведеного розрахунку обробки ряду покриттів з різним хімічним складом і різним ступенем неоднорідності отримано вплив швидкості різання на технологічну собівартість обробки, по якій можна судити про вплив фінансових витрат на працездатність різців з гексаніта-Р. Встановлено, що зі збільшенням швидкості різання технологічна собівартість зменшується різко до швидкості різання 1,5...2,0 м/с. Подальше збільшення швидкості різання мало впливає на зменшення технологічної собівартості обробки. При цьому для кожного наплавленого матеріалу видно свій інтервал швидкостей різання, який можна і при такій оцінці працездатності приймати за оптимальний. Визначено, що характер впливу швидкості різання, тобто продуктивності обробки, на фінансові витрати приблизно однаковий, але величини технологічної собівартості залежать від властивостей і неоднорідності покриття. Зі збільшенням твердості і неоднорідності покриття технологічна собівартість обробки зменшується, але екстремуму, такого як при зміні стійкості або шляху різання, на кривих не спостерігається. Встановлено, що оцінка працездатності інструментів з надтвердих матеріалів при чистовому точінні покриттів фінансовими витратами на обробку може більш точно забезпечити їх раціональне застосування. При обробці покриттів різцями з гексаніта-Р слід призначати великі швидкості різання, ніж вони визначені в залежності від максимальної стійкості при прийнятому критерії зносу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Савельєв, Юрій Васильович, Людмила Антонівна Марковська, Наталія Йосипівна Пархоменко, Олена Рудольфівна Ахранович, Ольга Олексіївна Савельєва, Владислав Ігоревич Литвяков та Костянтин Анатолійович Олійник. "Нові захисні матеріали для підвищення експлуатаційної надійності військових об’єктів". Озброєння та військова техніка 28, № 4 (17 лютого 2022): 89–97. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2020.4(28).89-97.

Повний текст джерела

Анотація:

З метою підвищення експлуатаційної надійності військових об’єктів створені поліф ункціональні поліу рет анові матеріали з висок ими показниками експлуатаційних і спеціальних властивостей для використання в якості захисних покриттів для забезпечення надійної пролонгованої експлуатації металевих, залізоб етонних, дерев ’яних конструкцій, будівель та споруд за умов динамічних абіотичних, біотичних і техногенних навантажень. Польові випробування створених матеріалів, проведені на об’єктах СВ і МВС ЗСУ та УкрОборонПрому протягом 1−2 років, підтвердили високу ефективність створених матеріалів. Їх використання гарантує: а) надійну пролонговану експлуатацію металевих, залізобетонних конструкцій, будівель і споруд за умов динамічних абіотичних, біотичних і техногенних навантажень; б) високий ступінь безпеки обслуговування екіпажем об’єктів і пролонговане їх збереження наданням покриттю неслизьких властивостей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

ШЕГИНСЬКИЙ, О. В., А. В. ДЗЮБИНСЬКИЙ та О. В. ДЗЮБИНСЬКА. "СИНТЕТИЧНІ ШКІРИ НА ОСНОВІ ВОДНОГО РОЗЧИНИ ПОЛІУРЕТАНУ ТА ЇХ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (1 серпня 2020): 279–91. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-24.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Метою нашого дослідження є оцінка властивостей синтетичних шкір, виготовлених шляхом застосування поліефірного каркасного матеріалу і використання водного розчину поліуретану. Помітні результати досягнуті в ґалузі виробництва м’яких синтетичних і синтетичних шкір. Синтетичні шкіри добре імітують натуральну шкіру, достатньо м’які, еластичні, мають хороші властивості. До основних недоліків синтетичних шкір слід віднести відсутність належних фізико-механічних властивостей. Дефіцит натуральних шкір, що постійно зростає, призводить до необхідності прискорення розроблення і виробництва синтетичних матеріалів з поліпшеними властивостями. Одним із шляхів вирішення цих проблем є застосування нових, екологічно чистих синтетичних шкір з покращеними властивостями. Можливість виробництва таких синтетичних шкір дозволить розширити сучасний асортимент. Результати. Фізико-механічні властивості синтетичної шкіри визначають її структура та раціональний рецептурний склад є якісними показниками синтетичної шкіри і вказують на підходи щодо регулювання їх властивостей. Результати досліджень синтетичних шкір, одержаних з використанням різних основ, показали наявність необхідних споживних властивостей, що створює умови виробництва широкого асортименту синтетичних шкір з новими наперед заданими споживними властивостями. За результатами експертизи встановлено, що синтетична шкіра, виготовлена на основі водного розчину поліуретану, відповідає санітарно-гігієнічним вимогам і може використовуватися як у взуттєвій, так і в інших галузях легкої промисловості. Наукова новизна. Застосування водного розчину поліуретану робить процес виготовлення синтетичних шкір менш трудомісткім та більш економічним (виключаються процеси промивання основи і напівфабрикату від залишків диметилформаміду, а головне процес регенерації водно-диметилформамідної суміші і біологічне очищення стічних вод (який до того ж потребує вартісного обладнання). Практична значимість. Показники властивостей синтетичної шкіри залежать від обраної основи, лицьового покриття тощо. Одержані результати свідчать про можливість регулювання фізико-механічних властивостей синтетичної шкіри шляхом зміни співвідношення компонентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Бехтер, Л. А., та В. О. Малахов. "ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ТРУБНОЇ ПРОДУКЦІЇ ЗА РАХУНОК ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ПІДГОТОВКИ ПОВЕРХНІ ПЕРЕД НАНЕСЕННЯМ ЗАХИСНОГО ПОКРИТТЯ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 9–13. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-01.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються питання підвищення якості трубної продукції за рахунок вдосконалення методів підготовки поверхні перед нанесенням захисного покриття. Розглянуто значення якості продукції виробничого під- приємства в розрізі виробництва труб. Встановлено, що найважливіше зна- чення в більшості ситуацій мають конкретні пропозиції щодо підвищення якості трубної продукції. Якість трубної продукції відноситься до трубної промисловості, яка у світовому масштабі належить до виробничих галу- зей, які характеризуються стійкими вимогами до якості продукції, її видів і сортаменту. Природно, що покупець віддає перевагу тим виробникам, чия трубна продукція за інших рівних умов (ціна, товарний вигляд, оператив- ність поставки, та інше) має підвищені споживчі властивості – міцність, довговічність, точність і тощо. Основні споживачі трубної продукції – базові галузі промисловості – машинобудування, автомобілебудування, будівни- цтво, добувна промисловість та ін. На найближчу перспективу у продукції чорної трубної металургії немає конкурентів і немає реальних замінників. Вимоги до трубної металопродукції (в частині механічних властивостей, корозійної стійкості, відсутності дефектів та ін.) постійно розширюються. Один із найважливіших напрямків оптимізації якості трубної продукції на досліджуваному підприємстві є пропозиція реалізувати інвестиційний про- єкт щодо придбання установки очищення зовнішньої поверхні труб з меха- нізацією. Розглянуто економічний ефект від реалізації проєкту і порівняння виготовлених труб з антикорозійним покриттям на зберіганні в порту і в умо- вах ТПЦ № 2. Здійснено розрахунки впровадження проєкту на підприємстві ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ». Проведено розрахунки фінансово-еконо- мічних показників згідно з внутрішніми вимогами даного підприємства при підготовці таких проєктів до впровадження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Yerkhova, Anna, та Maryna Katynska. "ПРЕПАРАТИ В ФОРМІ ПЕЛЕТ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО МЕТОДІВ ВИРОБНИЦТВА, ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОСТРУКТУРИ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ ПЕЛЕТ ОМЕПРАЗОЛУ". Ukrainian Scientific Medical Youth Journal 124, № 2 (24 червня 2021): 44–52. http://dx.doi.org/10.32345/usmyj.2(124).2021.44-52.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведений огляд фармацевтичних препаратів у формі пелет, систематизація інформації щодо методів виробництва, дослідження мікроструктури та властивостей пелет омепразолу. Основною метою проведеного дослідження є узагальнення випадків, коли використання такої форми як пелети є найбільш обґрунтованим, провести огляд лікарських засобів в Україні, що містять пелети, порівняти пелети від українських виробників (було вирішено взяти пелети від корпорації Артеріум та Фармак) з закордонними (в якості закордонних виробників, було вирішено взяти виробників Teva та ChemoIberica), узагальнити сучасні методи виробництва пелет, дослідити доступні пелети омепразолу від різних виробників, порівняти їх властивості та обґрунтувати метод, який був використаний у виробництві. З метою порівняння властивостей пелет від різних виробників було вирішено дослідити морфологію, щільність, діаметр, середню масу пелет омепразолу. Дослідити та порівняти стійкості кишковорозчинних пелет омепразолу різних виробників до рідкого середовища з різними показниками рН. На підставі отриманих експериментальних даних пояснити можливу причину відмінностей у властивостях досліджуваних пелет. Методика проведення включала дослідження морфології, щільності, діаметру, середньої маси. У роботі було використано мікроскопію та гравіметричний аналіз. Для дослідження стійкості кишковорозчинних пелет до рідкого середовища з різними показниками рН було використано метод, що досліджує приріст вмісту вологи (після експозиції у розчинах, що імітують можливий рівень рН шлунку людини) та втрати в масі після висушування або швидкість розпадання пелет. Об’єктом дослідження обрано пелети омепразолу від виробників корпорації Артеріум (Kиївмедпрепарат), Фармак, ChemoIberica (CI) та Teva. У статті представлено результати експерименту, який засвідчив, що всі пелети мають резервуарну систему, пелети виробників ChemoIberica, Артеріум та Teva були виготовлені методом нашарування для введення активного фармацевтичного інгредієнту, а пелети від виробника Фармак були виготовлені з використанням методу прямої пелетизації. Також при дослідженні кишковорозчинних властивостей пелет були розраховані показники по вологопоглинанню та втрати в масі після висушування. Виходячи зі складу допоміжних речовин, який представлений в інструкції до препаратів, можна припустити, що у ролі функціонального полімеру при виробництві плівкових оболонок у ChemoIberica, Teva та Фармак цим полімером виступає метакрилатний сополімер, а у виробника Артеріум гіпромелоза фталат. Обидва полімери застосовуються у пероральній лікарській формі, як матеріал для ентерального/кишковорозчинного покриття для таблеток, пелет або гранул. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для подальшого удосконалення формул виробництва препаратів у формі пелет.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Kitchenko, L. M. "Удосконалення технології дрібного твердого сиру з метою виробництва на малих сироробних підприємствах". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (7 жовтня 2017): 25–28. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8005.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто новий етап розвитку молочної промисловості України – формування на ринку сегменту сучасних сироробних підприємств, які переробляють молоко в малих об’ємах, розміщені поблизу від джерел сировини і споживачів. Такий принцип переробки сировини має переваги, але виробництво сиру на малих підприємствах зробило ухил на розвиток асортименту м’яких сирів. Тому є необхідність запропонувати виробникам малих сироварень технологію дрібного твердого сиру з метою розширення асортименту та зробити його доступним за ціновою політикою для вживання певному колу споживачів. Особливістю розробленої технології є використання молока власного навчально-дослідного господарства «Віварій», проведені досліди на визначення сиропридатності молока для виробництва твердого сиру; використання визначених пропіоновокислих культур, формування сиру у малих формах, що дає можливість отримати головки невеликої ваги. Наведені температурні режими процесу дозрівання дрібного твердого сиру без покриття та у покритті з латексного матеріалу та з натуральним воском. Проведені дослідження стосовно визначення кількості пропіоновокислих мікроорганізмів на різних термінах дозрівання та динаміки білкового розпаду в процесі дозрівання у головках сиру із різними видами покриття, встановлено термін дозрівання дрібного твердого сиру. Визначено хімічний склад та зроблена органолептична оцінка якості зрілого сиру, згідно з якою відзначено, що смакові властивості дрібного твердого сиру подібні до великого твердого сиру. Удосконалена технологія виробництва сиру дрібного твердого може бути запропонована малим сироробним підприємствам для розширення асортименту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Властивості покриттів"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями