Добірка наукової літератури з теми "Власний імідж"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Власний імідж".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Власний імідж"
1
Воробйова, Інна Вікторівна. "ІМІДЖ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ: ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 4 (9 грудня 2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.4.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено вивченню іміджу військовослужбовця Національної гвардії України. На основі власних досліджень, а саме вивчення і порівняння реального, ідеального і відбитого типів іміджу військовослужбовця Національної гвардії України, описаних за оцінками самих військовослужбовців, вивчення і порівняння ретроспективного, реального і ідеального типів іміджу військовослужбовців, що описані за оцінками цивільного населення, їхніх позитивних і негативних підтипів, наданих у період «Євромайдану» і у період проведення антитерористичної операції на сході України/ операції об’єднаних сил (АТО/ООС) визначено та обґрунтувано зміст структурних елементів іміджу військовослужбовця Національної гвардії України, виявлено особливості і механізми самого процесу його формування. Так, першоджерелом формування сприятливого іміджу військовослужбовця Національної гвардії України є його безпосередні особистісні характеристики та відповідний рівень їх розвитку (насамперед, вольових якостей особистості, ставлення до професійного обов’язку, до людей, професійних і соціальних норм, здатність контролювати власні емоційні прояви, «тактична» і політична незалежність), а також професійна і соціальна компетентність. Ефективна цілеспрямована діяльність щодо формування сприятливого іміджу військовослужбовця Національної гвардії України повинна бути організована із врахуванням основних змістових елементів іміджу, а також виходити з конкретної мети іміджу у вигляді ідеального уявлення результатів цього виду діяльності та обов’язково враховувати специфічні особливості і механізми власне процесу формування іміджу військовослужбовця Національної гвардії України. Адже сприятливий імідж у сучасних реаліях – необхідна складова частина розвитку будь-якої організації. Не виняток і Національна гвардія України.
2
КАРПЕНКО, Ореста. "«ОПІКА НАД ДІТЬМИ» У ПІДГОТОВЦІ МАГІСТРІВ ІЗ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses 1, № 1 (13 квітня 2022): 79–84. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – розкрити зміст навчальної дисципліни «Опіка над дітьми» як одного з вибіркових освітніх компонентів у підготовці фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 012 «Дошкільна освіта». Метою вивчення дисципліни є формування в магістрів із дошкільної освіти умінь і навичок опікунської діяльності з дітьми із урахуванням особливостей предметно-розвивального та інклюзивного середовища, індивідуального розвитку кожної дитини, оволодіння педагогічним інструментарієм, уміння творчо проєктувати власну виховну діяльність з дітьми дошкільного віку. Акцентовано увагу на змістових модулях (опіка над дітьми як наукова проблема; методологічні підходи дослідження проблеми опіки над дітьми; внесок українських та зарубіжних педагогів у теорію і практику опіки над дітьми; потреби дитини в опікунській педагогіці; сімейні та інституційні форми опіки над дітьми; проблеми опіки над дитиною у закладі дошкільної освіти; модель опікунсько-виховної діяльності педагогів) та розкрито їх сутність. Зазначено, що зміст дисципліни передбачає опанування майбутніми магістрами теоретичних знань і практичних умінь опікунсько-виховної роботи з дітьми дошкільного віку; врахування особливостей розвитку дитини та освітнього середовища закладу дошкільної освіти; вивчення, узагальнення та впровадження форм, методів і засобів надання опіки дитині у різних життєвих ситуаціях; організацію методичного спрямування опікунсько-виховного процесу на основі передового педагогічного досвіду вихователів із урахуванням індивідуальних потреб та інтересів кожної дитини; вміння створювати власний імідж вихователя у контексті сучасних вимог тощо. Висновки. Включення дисципліни «Опіка над дітьми» до вибіркових освітніх компонентів освітньо-професійної програми підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 012 «Дошкільна освіта» є доцільним.
3
Савон, Катерина Володимирівна. "МІЖНАРОДНИЙ ІМІДЖ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ". Актуальні проблеми політики, № 64 (23 січня 2020): 180–93. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.196.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу міжнародного іміджу України в умовах набуття незалежності. Вивчено основні правові положення, що регулюють процес покращення міжнародного іміджу України у світі та всередині держави.. Проблема, яка потребує вирішення, полягає у підвищенні престижу України у світі. Серед поставлених завдань, були виконані такі, якз’ясування сильних та слабких сторін іміджу України. У статті використовується порівняльний метод для того, щоб підкреслити, як інші країни покращують свій державний імідж у світі. У статті пояснюються відмінності між визначеннями бренду та іміджу.Акцентується увага на різниці між вітчизняним відношенням до поняття іміджу та міжнародним. Було дано визначенням поняттю іміджу країни. Для розуміння ставлення до України за кордоном було проаналізовано зміст кількох статей популярних закордонних ЗМІ. Були вивчені позитивні та негативні згадки про Україну.Платформа «Укрінформ» була створена для перекладу новин на різні мови, але цей сайт не користується популярністю в Інтернеті. Є певні кроки, що покращують імідж України за кордоном, але ці кроки не є систематичними. Останні статистичні дані та поточна позиція України у міжнародних рейтингах були проаналізовані. Досліджено законодавство та роботу відповідних міністерств та відомств України щодо формування та впровадження позитивного іміджу держави із залученням успішного міжнародного досвіду у світі.Були зроблені пропозиції щодо вдосконалення такої діяльності. Ця діяльність була представлена чинним законодавством та власними аргументами. Такими аргументами виступають: збільшення фінансування на просування позитивного іміджу України у світі, залучення лідерів світових думок, усунення повторів у законодавстві та конкретність у діяхвідповідальних сторін за створення позитивного іміджу України.
4
Коркішко, Артем Володимирович, Олена Геннадіївна Коркішко та Світлана Анатоліївна Саяпіна. "ІНТЕЛЕКТ-КАРТА ЯК ЗАСІБ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ З ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАГІСТРІВ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ". Information Technologies and Learning Tools 79, № 5 (28 жовтня 2020): 229–41. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.3021.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі застосування в навчальному процесі вищої школи інтерактивного способу систематизації знань щодо формування професійного іміджу магістрів педагогіки вищої школи – інтелект-карт. Зазначено, що використання інтелект-карт під час вивчення курсу «Професійний імідж викладача вищої школи» зараз актуальне, оскільки робить процес навчання творчим і захоплюючим, дозволяє вирішити низку педагогічних завдань іміджевого спрямування, виконати роботу науковим способом і більш ефективно, наочно представити великий обсяг інформації, спростити аналіз даних та їх запам’ятовування, справлятися з інформаційним потоком, керувати та структуризувати його, використовуючи весь свій творчий потенціал; актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вивченні курсу, забезпечує інтенсифікацію навчання з урахуванням зорового сприйняття, образного уявлення знань і навчальних дій, підвищує іміджеву грамотність і візуальну культуру, а також вдало поєднує навчальну, аналітичну діяльність, що, безумовно, є діяльним і ефективним у реалізації сучасних завдань системи освіти. Розкрито етапи роботи щодо створення інтелект-карти «Структура формування професійного іміджу викладача»: теоретичний блок (виділення структурних компонентів професійного іміджу викладача, ознайомлення з концепцією радіантного мислення та практичними рекомендаціями із складання інтелект-карт, обговорення основних правил створення інтелект-карти), практичний блок (апробація – складання інтелект-карти «Структура формування професійного іміджу викладача» магістрами ПВШ, аналіз – презентація інтелект-карт студентами, обговорення їхнього змісту та оформлення, рефлексія – самоаналіз діяльності). Зроблено висновок про те, що використання інтелект-карт дозволяє визначити власні цілі та життєві цінності, розпочати шлях безперервного самоаналізу протягом життя, усвідомити власні сильні й слабкі сторони як фахівця, розробити план із самовдосконалення професійного іміджу.
5
Бондаренко, В. І. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЙ У ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ РОБОТІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, № 5 (29 листопада 2019): 19–29. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-19-29.
Повний текст джерелаАнотація:
У даному науковому дослідженні аналізується роль позанавчальної діяльності як фактору важливого впливу на формування професійного іміджу майбутнього вчителя трудового навчання та технологій. З’ясовано, що позанавчальна робота є об’єктом професійних компетенцій викладачів, найважливішою складовою «якості закладу вищої освіти». Визначено, що позанавчальна діяльність найбільш ефективно може бути організована під час системного характеру загальноуніверситетських виховних заходів, які спрямовані на розвиток гуманістичних й інноваційних якостей особистості вчителя трудового навчання та технологій. Доведено, що у системі формування професійного іміджу майбутнього вчителя трудового навчання та технологій саме позанавчальна діяльність має переваги до формування у майбутніх учителів трудового навчання та технологій любові і поваги до обраної професії, бережливого ставлення до об’єктів своєї праці, культури професійної творчості та використання її продуктів у педагогічних цілях на заняттях й у позанавчальній діяльності, здатності до інновацій у змісті й організації уроків технології та виховної роботи, активність майбутнього вчителя трудового навчання та технологій у використанні інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення власної професійної компетентності, здатність до самоформування професійного іміджу.
Презентується елемент програми формування педагогічного іміджу вчителя трудового навчання та технологій у позанавчальній діяльності. Розглядається специфічність використання групових та індивідуальних форм позанавчальної виховної діяльності в педагогічному університеті.
Ключові слова: професійний імідж, майбутній вчитель трудового навчання та технологій, позанавчальна діяльність, групові та індивідуальні форми виховної роботи.
6
Онищенко, О. О. "Тенденції та критерії впровадження виборчих технологій в Україні". Актуальні проблеми політики, № 66 (23 грудня 2020): 17–22. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i66.667.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність тенденцій становлення виборчих технологій на теренах України, виділені основні етапи розвитку виборчих технологій, проаналізовано застосування виборчих технологій під час електоральних кампаній в Україні. Охарактеризовано основні різновиди та моделі виборчих технологій, обгрунтовано застосування іміджевих політичних технологій. Іміджеві технології є надскладним феноменом, який створюється на основі поєднання діяльнісних, психологічних, інформаційних та емоційно-комунікативних чинників. Це поєднання раціональних та ірраціональних чинників впливу на масову свідомість, які передбачають поєднання політичних, психологічних і соціологічних наукових досліджень.
Політичний імідж - це сукупність уявлень, сприйняття і переконань, які має індивід або група індивідів про різні політичні явища або товари. Поняття іміджу здебільшого відноситься до конкретної людини, але може розповсюджуватися на групу осіб, організацію, товар. За допомогою іміджу створюється яскравий образ у масовій свідомості, який запам'ятовується та схиляє симпатії електорату до політика чи партії. У політиці вдало сформований імідж кандидата - це запорука перемоги на виборах, бо в умовах нинішньої політичної культури увага потенційного виборця концентрується саме на особистості, яка представляє певну політичну силу, тому вдало підібраний образ кандидату гарантує високі рейтинги.
У статті окреслено шкалу питань актуальності виборчих технологій під час електоральних кампаній, показані якісні зміни виборчих технологій, застосування інновацій у період електоральної боротьби за часів незалежності держави. Висвітлено питання використання «чорних» і «білих» PR-технологій, окреслено морально-етичний вибір політиків для досягнення власної мети. Досліджено вплив громадянського суспільства та рівень політичної культури на розвиток виборчих технологій. Проаналізована «помаранчева революція» в Україні, яка стала переломним моментом у веденні політичної боротьби між конкуруючими партіями.
7
Федоров, Гліб Омелянович. "ОСОБЛИВОСТІ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ". Часопис цивілістики, № 33 (5 грудня 2019): 18–23. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i33.73.
Повний текст джерелаАнотація:
Наукова стаття присвячена дослідженню цивільно-правового регулювання інвестиційній діяльності в Україні. У статті на основі комплексного науково-методологічного аналізу й дослідження різних підходів учених до вказаної проблематики виокремлено власний структурно-методологічний підхід у процесі формування інвестиційного іміджу відповідного територіального об'єкта, що враховував би особливості всіх цільових груп інвесторів. Ключовим аспектом пропонованого підходу є наявність можливості коригування іміджу, внесення змін в іміджеву програму. Зазначений підхід поділено на три ключові етапи: підготовчий етап, етап розроблення й етап реалізації.
8
Tykhomyrova, Yevheniia, та Olha Rykhliuk. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ РФ У ПОСТБІПОЛЯРНИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 125–38. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-125-138.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено ключові фактори, що вплинули на формування іміджу незалежної Росії після розпаду СРСР. На основі аналізу праць вітчизняних та зарубіжних науковців виокремлено основні інструменти м’якої сили для формування іміджу країни. Зазначено, що доктрина відродження Росії ґрунтується на засадах: «розділеності російського народу» і його право на возз’єднання із можливістю застосування методів жорсткої сили.
Проаналізовано використання основних інструментів м’якої сили в контексті концепції «русского мира». Взято до уваги функціонування Фонду підтримки публічної дипломатії імені О.М. Горчакова як важеля впливу м’якої сили та реалізації його щорічного науково-освітнього проекту «Діалог в ім'я майбутнього» .
Наведено статистичні дані зібрані Всеросійським центром вивчення громадської думки та центром П’ю, які підтверджують висловлені гіпотези щодо оцінки іміджу РФ її громадянами та іноземцями.
На конкретних прикладах новинних статей, які опубліковані на інтернет-ресурсах «Правда.Ру» та «Russia Today», продемонстровано як робота ЗМІ впливає на формування внутрішнього та зовнішнього іміджу РФ. Особливо гостро питання пропаганди, яка поширюється кремлівськими ЗМІ, постає на тимчасово окупованих Донецькій та Луганській областях. Досліджено, що для поширення пропаганди заголовки є особливо ефективним інструментом, адже саме в них можна вкласти потрібні пропагандистам ідеологеми.
Висловлено припущення, що найдієвішим і найефективнішим засобом зміни іміджу Росії в очах міжнародної спільноти та власних громадян могли б стати реальні позитивні зміни у всіх сферах життя російського суспільства. Це насамперед демократизація політичної системи, підвищення ефективності російської економіки, боротьба з корупцією, розвиток вітчизняного бізнесу, гарантії іноземним компаніям, підвищення рівня і поліпшення якості життя населення.
9
Краснопольська, Тетяна Миколаївна. "СУЧАСНІ ДЕРЖАВНІ СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ КУРСУ НА ЄВРОПЕЙСЬКУ ІНТЕГРАЦІЮ". Актуальні проблеми політики 63 (7 вересня 2019): 139–52. http://dx.doi.org/10.32837/app.v63i0.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто політико-правові основи формування громадської думки в контексті євроінтеграційного курсу України, встановлено їхнизьку ефективність. Проаналізовано можливі шляхи формування європозитивістської громадської думки та становлення в ЄС іміджу України якпрогресивного, демократичного та перспективного члена ЄвропейськогоСоюзу. Визначено, що важливої ролі набули зовнішні державні інформаційнікампанії. Доведено, що в Україні слід серйозно корегувати власну іміджстратегію на глобальному і європейському рівнях.Проаналізовано проведені заходи по формуванню позитивного іміджуУкраїни, що було здійснено в останні роки. Визначені фактором підвищеннядієвості інформаційних кампаній
10
Красножон, Неоніла. "УКРАЇНСЬКО-ЛАТВІЙСЬКІ КОМУНІКАТИВНІ ЗВ’ЯЗКИ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВ (1991-2020 РР.)". Society. Document. Communication, № 11 (3 травня 2021): 160–85. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-11-160-185.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкриваються основні види та типи українсько-латвійських комунікативних зв’язків, які сформувалися між Україною та Латвією впродовж довготривалого періоду (1991-2020 рр.). Зважаючи на слабку дослідженість зазначеної наукової теми у вітчизняній історичній науці, автор статті подає основний понятійно-категоріальний апарат, зокрема намагається сформувати власне розуміння таких понять як: інформатизація, комунікація та комунікативні зв’язки в сучасних умовах глобалізованого світу. Значна увага також приділена типологізації рівнів комунікативних зв’язків, які сформувалися між Латвією та Україною.
Розкриваючи українсько-латвійські комунікативні зв’язки, робиться акцент на особливому місці та ролі спільної історичної пам’яті в розвитку комунікативних зв’язків між обома народами. Саме ця пам'ять не лише укріплює міждержавну та міжнародну комунікацію, а й допомагає обом народам позбутися залишків радянського тоталітарного минулого. Поряд з історичною пам’яттю в статті досліджуються три основні рівні міждержавної комунікації Латвії та України. Зокрема, першим є офіційний загальнодержавний дипломатичний рівень, представники якого фактично формують зовнішню політику держав; рівень громадський та рівень комунікації у сфері масмедіа.
В статті також наголошується на визначальному впливі російської збройної агресії щодо України та формування позитивного іміджу української держави в очах широкого загалу латвійської громадськості. У цей момент прослідковується значна активізація комунікації між народами обох держав на громадському рівні. Крім того, в статті наводиться приклад цілого ряду форм та методів, які сприяють укріпленню дружніх зв’язків між українським та латвійським народами. Також вказується і на цілий ряд проблем, існуючих в комунікаціях між обома державами, до вирішення яких подаються власні авторські пропозиції.
Дисертації з теми "Власний імідж"
1
Третьякова, К. "Економічні та репутаційні ефекти культурної дипломатії: невикористаний резерв України". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23031.
Повний текст джерела
2
Корбут, Ю. П., та Н. В. Коваль. "Надання якісних адміністративних послуг як невід'ємна складова позитивного іміджу органів влади". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64980.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблемам формування позитивного іміджу органів державної влади
останнім часом приділяється усе більше уваги, оскільки імідж – це, в першу
чергу, образ, уявлення, яке виникає у масовій свідомості щодо того чи іншого
об’єкта. Саме вони й відображають сприйняття чи несприйняття
громадськістю політики, що проводиться у державі. Актуальність,
теоретична й практична значимість дослідження особливостей формування
іміджу органів державної влади і визначили вибір теми дослідження.