Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Вкладення коштів.
Статті в журналах з теми "Вкладення коштів"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-31 статей у журналах для дослідження на тему "Вкладення коштів".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Малиш, І. А. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ РИЗИКІВ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 6 (28 травня 2021): 81–88. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.6.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено дослідження теоретико-методичних підходів до оцінки ризику та ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств аграрного сектору. Шляхом вивчення наукових праць учених та їх опрацювання проведено узагальнення застосовуваних у зарубіжній та вітчизняній практиці показників оцінки ефективності інноваційної діяльності аграрних підприємств. У результаті дослідження методичних підходів до оцінки ефективності інноваційної діяльності за допомогою цілої низки показників з’ясовано їхні основні переваги та недоліки. Визначено критерії прийняття рішення про вкладення інвестицій у конкретний інноваційний проєкт для кожного з показників, обґрунтовано необхідність їх застосування у поєднанні з показниками фінансового стану підприємства, зокрема показниками ліквідності, платоспроможності, а також коефіцієнтами фінансової стійкості, ділової активності тощо. Запропоновані показники можуть бути застосовані для побудови портфеля інноваційних проєктів аграрних підприємств. Обґрунтовано подальші наукові дослідження в напрямі оцінки ефективності кількох інноваційних проєктів та їх порівняння під час вибору об’єктів вкладення коштів.
2
Воліков, В. В. "Удосконалення механізму фінансування та вкладення бюджетних коштів у виконання науково-дослідних робіт вищих навчальних закладів та наукових установ". Економіка розвитку, № 1 (69) (2014): 5–12.
Знайти повний текст джерела
3
Запорожан, Л. П., та Н. О. Кравець. "СТРАТЕГІЯ ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ У ГРОМАДСЬКОМУ ЗДОРОВ’Ї". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (2 червня 2021): 66–69. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.1.12149.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: вивчити особливості програм у галузі громадського здоров’я, етапи їх розробки та розширення сфер їх застосування.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: теоретичного узагальнення, метод порівняльного аналізу, класифікації і групування, статистичного порівняння та узагальнення.
Результати. Ефективне функціонування галузі громадського здоров’я розроблено шляхом створення такої системи, яка містить сукупність процедур і заходів, що проводяться різними інституціями з метою пропаганди здорового способу життя, попередження захворювань, збільшення працездатного активного віку за допомогою спільних зусиль населення та суспільства. Соціальні програми у цій галузі покликані впроваджувати такі засоби на державному, регіональному та місцевому рівнях. Створення соціальних програм у громадському здоров’ї зазвичай має безсистемний характер. Розрізнені системи епідеміологічного моніторингу заважають ефективно контролювати ситуацію. Відсутня чітка стратегія дій щодо комплексного збереження здоров’я населення та епідеміологічної безпеки. У звʼязку з цим, збільшується важливість вивчення засад соціальних програм, практичних механізмів їх втілення, відповідно до умов сучасності.
Висновки. Аналіз на сьогодні існуючих соціальних програм у громадському здоров’ї показав наявність багатьох проблем, насамперед економічних та організаційних. Проте теоретичні, методологічні та правові завдання також потребують вирішення.
Фактичні дані підтверджують, що грошові вкладення в громадське здоров’я економічно вигідні, оскільки передбачено чотирикратне повернення вкладених коштів, а це безумовно вигідно для всієї галузі охорони здоров’я.
Для майбутнього успішного впровадження соціальних програм у громадському здоров’ї важливою є спроможність об’єднаних територіальних громад мати план розвитку в галузі охорони здоров’я. Проте на сьогодні дуже важливим є партнерство між гілками центральної та місцевої влади в інтересах забезпечення комфортного проживання населення. Особливу увагу варто приділити проблемі подолання пандемії COVІD-19, яка внесла суттєві зміни в ряд перебігу хронічних та гострих захворювань.
4
Манідіна, Євгенія Анатоліївна, Вадим Генієвич Рижков, Карина Володимирівна Бєлоконь, Оксана Сергіївна Воденнікова та Віктор Анатолійович Цимбал. "ВПЛИВ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ Й ЕКОНОМІЧНИХ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ЕРГОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ НА РІВЕНЬ ТРАВМАТИЗМУ НА МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 133–39. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Закон України «Про охорону праці» наголошує, що принцип державної політики базується на принципах пріоритету життя та здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці. Одним із маркерів рівня безпеки праці та в цілому стану охорони праці на промислових підприємствах є рівень травматизму. За даними Міжнародної організації праці, щорічно в світі відбувається близько 340 млн нещасних випадків на виробництві та 160 млн випадків професійних захворювань. Світова спільнота вже давно зрозуміла, що вкладення коштів у провадження заходів з охорони праці та тим самим попередження травматизму на виробництві є найбільш економічно-доцільним ніж потім мати витрати, пов’язані з нещасними випадками, та ліквідовувати наслідки нещасних випадків і аварій на підприємстві. На сьогодні відповідно до Закону України «Про охорону праці» для підприємств нашої держави, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 % від фонду оплати праці за попередній рік. Визначення головних причин виникнення нещасних випадків на підприємстві дає змогу встановити пріоритетність та ефективність заходів з охорони праці то, як наслідок, їх економічну доцільність. Аналіз статистичних даних за останні роки щодо рівня травматизму на підприємствах України показав, що до головних причин виникнення нещасних випадків відносять організаційні причини. Практика також показує, що якісне проведення первинного інструктажу з охорони праці, дотримання ергономічних вимог облаштування робочих місць забезпечують суттєве зниження рівня травматизму на металургійних підприємствах.
5
Redziuk, Yevhenii. "ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КИТАЮ В ГЛОБАЛЬНОМУ ТОРГОВЕЛЬНО- ЕКОНОМІЧНОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 3 (30 квітня 2019): 80–88. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0107.
Повний текст джерелаАнотація:
Економічний та інвестиційний потенціал Китаю зростає системно і цілеспрямовано, незважаючи на сучасні торговельно-економічні конфлікти і неузгодженості, особливо зі своїм геополітичним конкурентом США. Унікальна конкурентоспроможність, збалансованість і стійкість економіки Китаю під час глобальних трансформацій не випадкова. Державне управління інвестиціями і фінансовими потоками в цій країні зосереджено, в першу чергу, на якісне вкладення коштів в реальний сектор економіки. Ці процеси перебувають під впливом урядових програм і регулятивних інструментів, фокусують їх на найбільш ефективні напрямки інноваційного, промислового та інфраструктурного розвитку Китаю. Так, згідно з введеною в Китаї державно-приватної моделі партнерства, міжнародні потоки капіталу спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів з найбільш високою рентабельністю. Як показує економічна статистика - інвестиції в Китай мають стабільні зростаючі потоки. При цьому Китай має специфічні протекціоністські умови для їх освоєння, але з огляду на значний зростаючий ринок китайських споживачів, це істотно заохочує іноземних інвесторів вкладати кошти в економіку Китаю. На зовнішніх ринках Китай продовжує утримувати позиції серед найбільших експортерів капіталу, при цьому чітко реалізуючи свої національні інтереси. Характеризуючи інвестиційні стратегії КНР за останній період, можна простежити зростаючі експансіоністські підходи до проведення інвестиційної політики, розпочатої в ході економічних реформ з 1979 року і до сих пір, що передбачає реалізацію тактики дрібних кроків з метою масштабного захоплення сировинних ринків, необхідних для подальшого зростання національної економіки КНР. В сучасних глобальних фінансово-економічних відносинах Китай поступово стає лідером з інвестування в різні регіони світу, активізує інфраструктурно-торговельні шляхи і є домінантним геополітичним гравцем світу. У контексті вищесказаного Україна може приєднатися до міжнародних існуючих і перспективних інвестиційно-інфраструктурних проектів Китаю, або залучити інвестиційні кошти на розвиток під більш низькі процентні ставки, використовуючи співпрацю з китайськими партнерами. У сучасному глобалізованому світі активно формуються нові торгові шляхи і ланцюжки доданої вартості, тому Україні потрібно інтегруватися в ці нові інфраструктурно-торговельні канали. За прикладом Китаю доцільно вибирати такі інфраструктурні проекти, які потім акумулювали б більш високу додану вартість і формували б експорт орієнтований дохід з різних регіонів світу.
6
Сидоренко, В. А. "Шляхи активізації банківського інвестиційного кредитування реального сектору економіки". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 104–8. http://dx.doi.org/10.36930/40300118.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено теоретико-методологічні та структурні особливості сутності банківського інвестиційного кредитування, яке об'єднує в собі поняття інвестицій і кредиту. Встановлено, що участь банків в інвестиційному процесі передбачає надання кредитів інвестиційного характеру на довготривалий період, а також вкладення коштів у цінні папери, паї, пайові участі як за рахунок банку, так і за дорученням клієнта. За результатами дослідження сутності банківського інвестиційного кредитування як довготермінової послуги своїм кредиторам, що бажають не просто розвивати свій бізнес, але які мають різні ідеї з удосконалення або відкриття нового напряму у своїй господарській діяльності, виділено принципи організації інвестиційного кредитування банком. Вивчено процедуру надання інвестиційного кредиту, яка склалася на практиці вітчизняних банків, що дало змогу встановити відповідність стадій кредитного процесу стадіям життєвого циклу інвестиційного проекту. Охарактеризовано перспективність венчурного фінансування високоризикових інноваційних проектів як щодо охоплення усіх стадій інноваційного циклу, так і щодо можливості акумуляції венчурного капіталу за рахунок різних джерел, зокрема, доходів від приватизації, ресурсів банків, засобів різних фондів, нерезидентів. Доведено гіпотезу, що банківські інвестиційні кредити, з одного боку, є обов'язковою фінансовою складовою в інноваційному процесі, а з іншого боку, кредитування інвестицій без інновацій, іпотечне кредитування, кредитування на розвиток бізнесу можуть сприяти посиленню потреби підприємств у розробці та впровадженні нововведень, які будуть створювати умови для залучення висококваліфікованих науково-технічних кадрів (сприяти інноваціям). Вдосконалено систему надання та погашення банківського інвестиційного кредитування реального сектору економіки, яке повинне включати два взаємопов'язані аспекти: оцінку інвестиційної кредитоспроможності, а також механізм визначення рівня процентної ставки за інвестиційним кредитом.
7
Mykhalchyshyna, L. H. "ІНВЕСТУВАННЯ У РИНКОВІ ЦІННІ ПАПЕРИ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (1 вересня 2016): 102–6. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6920.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто сутність інвестицій в цінні папери через дослідження їх інвестиційної привабливості, цілей інвестування та етапів їх здійснення. Зазначено, що з розвитком фондового ринку у економічних суб’єктів збільшуються можливості інвестування коштів в цінні папери, що пов’язано з усвідомленням інвесторами інвестиційної привабливості цінних паперів. Обгрунтовано, що чим більш ефективним буде управління процесом інвестування, тим вищим буде ефект від здійснених вкладень, і, відповідно, швидше відбудуться позитивні зрушення в розвитку економіки.
Інвестиційна привабливість цінних паперів досліджена через комбінацію їх інвестиційних якостей, які в сучасній економічній літературі також прийнято називати інвестиційними властивостями, характеристиками або споживчими властивостями. Вони визначаються інвесторами залежно від цілей інвестування. Задля аналізу особливостей інвестування було розглянуто види та причини інвестування в цінні папери. Зазвичай інвестор самостійно обирає будь–який з доступних шляхів інвестування. При цьому, важливо пам’ятати основне правило фінансів: чим вище доходність, тим вище ступінь ризику. Інвестування в різні цінні папери (акції, облігації і т.д.) різних компаній дає можливість встановити прийнятний ступінь ризику для інвестора.
Інституційні інвестори, залучаючи кошти індивідуальних інвесторів, які потім вкладають у цінні папери інших емітентів, істотно впливають на функціонування ринку цінних паперів та його активність.
Здатність інституційних інвесторів до ефективного перерозподілу тимчасово вільних ресурсів досягається шляхом оцінки можливих ризиків і мінімізації їхніх негативних наслідків.
8
Куцик, П. О., В. М. Сороківський та Х. В. Кузьма. "СТАТИСТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ВЕЛИЧИНИ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 66 (15 квітня 2022): 5–9. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2022-66-01.
Повний текст джерелаАнотація:
Вітчизняні страхові компанії беруть менш активну участь в інвестиційних процесах, а вкладені ними кошти не задовольняють потреб інвестиційного ринку в повному обсязі. Діяльність страхової компанії полягає у проведенні власне страхування і у виконанні нею ролі активного інвестора, що зумовлює специфіку формування внутрішніх джерел його фінансових ресурсів за рахунок доходів, які пов’язані зі страховою та перестраховою діяльністю, доходів від інвестування та розміщення тимчасово вільних коштів, інших доходів. Оскільки величина капіталу страхових компаній визначається, зокрема, величиною зібраних страхових премій, то при її аналізі ми пропонуємо скористатися статистичними методами аналізу часових рядів, які є більш універсальними з тієї точки зору, що дозволяють будувати прогнозні моделі для будь-якого наперед визначеного ступеня точності (рівня довіри). Для оцінювання величини фінансових ресурсів страхових компаній використано методологію множинного кореляційно-регресійного аналізу. Отримано множинне лінійне рівняння регресії, яке виражає залежність величини капіталу страховика від обсягу зібраних страхових премій часткою перестрахування і рівнем страхових виплат. Знайдені коефіцієнти регресії дозволяють визначити вплив наведених факторних ознак на величину капіталу страховика. Методологія динамічних рядів надає можливість на основі обсягів зібраних валових страхових премій за попередні роки визначити інтервальну оцінку прогнозу на наступний рік. Зокрема, побудоване множинне рівняння регресії виражає залежність величини активів страховика від обсягу зібраних страхових премій, частки перестрахування та рівня страхових виплат. З нього випливає, що позитивно на зростання активів страховика впливає величина зібраних страхових премій. Зокрема, збільшення на 1 тис. грн страхових премій без врахування впливу двох інших факторів призводить до зростання активів страховика на 1,24 тис. грн.
9
Пшик, Б., І. Тяжкороб, Н. Галайко, З. Лапішко та О. Сідельник. "НАПРЯМИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДОМОГОСПОДАРСТВ У ПРОЦЕСАХ ФІНАНСУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 84–97. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3653.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Гарантування захисту фінансових інтересів інвесторів у житлове будівництво є актуальною проблемою для України, оскільки інвестиції громадян у житлове будівництво не захищені жодним економічним механізмом. Наявні законні шляхи фінансування будівництва об’єктів нерухомості нездатні повною мірою захистити інтереси громадян у цій сфері та забезпечити прозоре залучення коштів. Проведений аналіз динаміки обсягів упродовж 2012—2020 років дав змогу зафіксувати тенденцію до зниження обсягів будівництва житла, зумовленої зростанням цін на нерухомість, підвищенням процентних ставок за іпотечними кредитами, а найбільше — погіршенням фінансового стану населення внаслідок поширення коронавірусної пандемії COVID-19. У процесі аналізу виявлено суттєву різницю між обсягами введеного в експлуатацію і розпочатого будівництва житла, що свідчить не лише про зниження платоспроможного попиту на вітчизняному ринку житлової нерухомості, а також імовірність збільшення кількості недобудованого житла і поглиблення фінансових ризиків громадян, які вклали гроші в зазначене житло на початковому етапі його будівництва. Розроблено підхід до зміцнення фінансової безпеки громадян у процесі житлового будівництва, який базується на укладенні договорів інвесторами не із забудовником, а з фінансовою установою, яка контролює хід будівництва і перераховує кошти відповідно до графіка виконаних робіт. Обґрунтовано впровадження системи довгострокових житлових депозитів, що передбачає державне фінансове стимулювання їхніх власників у формі додаткових премій до процентної ставки. Це дасть можливість накопичувати житлові заощадження на рахунках, які будуть використані для поліпшення житлових умов. Сформульовано пріоритети державної політики, спрямованої на захист фінансових інтересів домогосподарств на ринку житлової нерухомості в Україні: формування бази даних із достовірною і прозорою інформацією про діяльність забудовників та її ретельний аналіз з метою недопущення виникнення проблемних об’єктів житлового будівництва; залучення банків, страхових компаній та інших фінансових посередників до участі у фінансуванні житлового будівництва шляхом розроблення відповідних депозитних, кредитних і гарантійних продуктів; упровадження системи довгострокових житлових депозитів, що передбачає державне фінансове стимулювання їхніх власників у формі додаткових премій до процентної ставки; створення гарантійних механізмів для виплат компенсацій інвесторам житлового будівництва в разі банкрутства забудовника; запровадження обов’язкового страхування відповідальності забудовників при фінансуванні об’єктів житлового будівництва; здійснення інвентаризації проблемних незавершених об’єктів житлової нерухомості та розроблення фінансових механізмів для забезпечення їх добудови і введення в експлуатацію; окреслення правових механізмів для гарантування державою майнових прав на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості, у які вкладено кошти громадян. Ключові слова: домогосподарства, житлове будівництво, індивідуальні інвестори, фінансова безпека, фінансування житлового будівництва. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 3; бібл.: 17.
10
Ніколаєва, М. В., та Є. В. Дергачов. "Особливості та способи захисту інтересів інвестора в зелену енергетику в разі відмови держави від наданих гарантій". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 126–31. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3216.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено актуальній темі в усьому світі – відновлювальні джерела енергії, способи та особливості захисту інвесторів у зелену енергетику. Оскільки вже на 2019 рік у зелену енергетику України було вкладено $ 10 млрд, а держава накопичує борг та не надає гарантованих благ інвесторам, то у статті ми розглянули основні тенденції та способи захисту інвесторів в зелену енергетику, що є нині в Україні. Більшість інвестованих коштів було вкладено іноземними інвесторами, а не повернення обіцяних Україною благ іноземним інвесторам може спричинити міжнародні міжусобиці.
Також Україна потерпає від економічної стагнації через коронавірус, тому зелена енергетика – це, без сумніву, найліпший вихід із ситуації для залучення іноземних інвесторів. Проте недотримання міжнародного договору може призвести до більшої кризи, аніж зараз, з якої українській економіці буде дуже важко виходити. Порушення міжнародної угоди може привести до небажання інших країн співпрацювати з Україною в будь-якій сфері надалі.
У статті було зазначено та проаналізовано зміни, які відбувалися в законодавстві протягом 2020 року (нововведення у закон про «зелений» тариф, підписання меморандуму). Наведено перелік умов, за якими «Гарантований покупець» мав зобов’язання у наданні благ інвесторам відновлювальної зеленої енергетики. Наведено причини, за яких «Гарантований покупець» не виконує своїх зобов’язань, і зазначено статистичні дані щодо боргу держави перед інвесторами на момент травня 2021 року. Також було розглянуто питання, щодо іноземних інвесторів у зелену енергетику України. Проаналізовано їхню позицію та визначено можливі проблеми з країнами, що інвестували.
Необхідне вдосконалення законодавства в цій галузі енергетичних кооперативів в Україні. Окрім економічного законодавства, мусить бути вдосконалено муніципальне законодавство, оскільки територіальні громади та місцеві органи влади відіграють важливу роль у активації створення енергетичних кооперативів. Енергетичні кооперативи дають можливість громадам задовольняти свої енергетичні потреби, використовувати місцеві види палива, ставати енергетично незалежними та бути активними членами енергетичного ринку.
11
Stasiuk, B. B. "ОБҐРУНТУВАННЯ УПРАВЛІСЬКИХ РІШЕНЬ ПРИ ВИБОРІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ, ФІНАНСОВИЙ АСПЕКТ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 95 (25 вересня 2021): 131. http://dx.doi.org/10.31713/ve3202112.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито суть та значення обґрунтування інвестицій у великі соціально-екологічні проєкти та проблеми оцінки ефективності таких проєктів. Різні інвестиційні проєкти, що фінансуються за рахунок коштів бюджету всіх рівнів підлягають державній експертизі, що здійснюється уповноваженими на те органами державної влади. Інвестиційні проєкти незалежно від джерел фінансування і форм власності об’єктів капітальних вкладень підлягають експертизі до їх затвердження, зокрема екологічній експертизі. Рішення щодо оцінки інвестиційного проєкту полягає у визначенні різних видів ефективності інвестиційного проєкту: суспільної, комерційної ефективності участі в проєкті. Ефективність участі в проєкті включає: ефективність для підприємствучасників, ефективність для акціонерів підприємств-учасників, бюджетну ефективність. При цьому, під «ефективністю» мається на увазі те,наскільки реалізація даного проєкту відповідає меті і інтересам його учасників, а також тих, кого безпосередньо стосується процес реалізації. Отож, необхідно підібрати критерії оцінки інвестиційних проєктів, які будуть основою для прийняття управлінських рішень. Обґрунтування економічної ефективності інвестиційного проєкту характеризується системою показників, що відображають співвідношення витрат і фінансових результатів реалізації проєкту. Витрати і інші результатипроєкту в розрахунках економічної ефективності виражаються у вигляді грошового потоку. Проаналізовано основні методи оцінки інвестиційних проєктів їх суть, переваги і недоліки. Для визначення ціни ризику рекомендується використовувати показники, які враховують як можливість настання несприятливої події, так і величину збитку від нього. Такими показниками можуть бути дисперсія, середньоквадратичне відхилення і коефіцієнт варіації. Для можливості економічного тлумачення і порівняльного аналізу цих показників рекомендується переводити їх в грошовий формат. Запропоновано комплекс показників для оцінки інвестиційних проєктів з мінімізацією ризиків.
12
Chebotar, Maryna. "ВОКАЛЬНА ЕСТРАДА УКРАЇНИ В КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ХХІ СТОЛІТТЯ". ART-platFORM 1, № 1 (14 травня 2020): 336. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.1.2020.336-350.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено розвитку та ролі естради у формуванні культурного фону сучасної епохи і встановленню діалогу між мистецтвом, суспільством і державою. Виявлено основні тенденції розвитку та функціональні преференції естради в сучасному інформаційно-комунікативному просторі, простежено її структурні та жанрові модифікації.
Починаючи з 1991 р., українська естрада починає інституалізуватися. Якщо до цього часу вона відігравала роль компенсації пригніченого комплексу етнічної недооціненості, то від часів здобуття незалежності вона стає самостійним культурним феноменом. Диференціація відбувається відразу на кількох рівнях. Найголовнішим є жанровий і стильовий. Українська естрада розподіляється на популярний, фольклорний та рок- рівні.
Важливим фактором у функціонуванні української естрадної музики є поява такого явища, як індустрія естрадного мистецтва. Насиченість напрямків сучасної музики корелює з кількістю вкладених коштів. Відповідно, музичне мистецтво стає залежним від загальних тенденцій в економіці країни.
У зв’язку з початком російсько-української війни у 2014 р. змінилася конфігурація презентації української естрадної музики в ефірах теле- та радіоканалів. Крім цього, на законодавчому рівні було обмежено частку російськомовного продукту. Деякі джерела трансляції естрадної продукції припинили існування. Почав відчуватися процес поширення та конкурентної спроможності україномовного естрадного продукту у зв’язку з уведенням квот на російськомовну музичну продукцію. Але не всі питання є врегульованими остаточно. Це пов’язано з недосконалістю законодавчої бази, з недостатнім рівнем культури споживання музичної продукції в українського споживача та порівняно невеликими (за світовими параметрами), бюджетами представлення української естрадної продукції.
Ключові слова: масова культура, естрадне мистецтво, естрада, шоу-бізнес, популярна пісня, артист, поп-культура, музична культура, цільова аудиторія,інформаційно-комунікативна галузь.
13
Шубалий О.М. та Гриник І.С. "ТЕНДЕНЦІЇ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 107–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті вивчено тенденції фінансового забезпечення інвестиційної діяльності у Північно-Західному регіоні України, до якого відносять Волинську та Рівненську адміністративні області, для виявлення проблемних сфер та виділення перспективних напрямів активізації інвестиційної діяльності. Враховуючи низький рівень економічного розвитку цих областей, забезпечення їх зростання вбачається в необхідності залучення додаткових інвестицій, особливо капітального характеру. Для проведення аналізу фінансового забезпечення інвестиційної діяльності основну увагу доцільно зосередити на вивченні показника капітальних інвестицій, адже саме такі вкладення формують базу матеріальних і нематеріальних активів тривалого користування, які становитимуть основу для подальшого економічного розвитку Північно-Західного регіону. За реальними оцінками обсяг капітального інвестування залежить від економічної ситуації в країні та є нестабільним. Протягом аналізованого періоду основним джерелом фінансування капітальних інвестицій були власні кошти підприємств і організацій. У періоди економічної нестабільності прогнозовано підприємства і організації збільшували частку капітальних інвестицій з власних джерел. Частка фінансування капітальних інвестицій з держаного бюджету була найменшою. Аналіз динаміки капітальних інвестицій в охорону навколишнього природного середовища показав, що основними напрямками інвестування стали очищення зворотних вод та поводження з відходами. Зроблено висновок, що в наступних періодах особливе значення для Північно-Західного регіону має створення сприятливих умов для збільшення капітальних інвестицій як в матеріальні, так і нематеріальні активи, адже вони забезпечать оновлення основного капіталу на інноваційній основі, що дозволить збільшити виробництво конкурентоспроможної на внутрішньому та зовнішньому ринках збуту продукції на основі залучення потужного природно-ресурсного потенціалу даного марко регіону, що в кінцевому підсумку сприятиме підвищення рівня його соціально-економічного розвитку.
14
I., Honak. "THE RISKS OF OPERATING A CRYPTOCURRENCY BUSINESS." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 44 (December 20, 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-44-12.
Повний текст джерелаАнотація:
The article is devoted to the study of theoretical and practical aspects of the risks that accompany the activities of economic actors in the cryptocurrency market (both mining and trading) at the micro and macroeconomic level at the beginning of the third decade of the XXI century. The risks associated with the functioning of economic entities in the market of cryptocurrency coins and such risks are the following: lack of legal regulation on the cryptocurrency market and insurance of owners of assets stored on crypto wallets; use of malware in order to access assets rotating on the cryptocurrency market; hacking attacks on cryptocurrency wallets and exchanges in order to steal cryptoassets; loss of assets deposited into accounts of cryptocurrency exchanges in case of bank-ruptcy or closure of these exchanges; loss of the password used to access the crypto wallet; loss of a secret personal PIN code, which is the key to access funds deposited into the crypto wallet at the exchange and used to transfer assets (cryptocurrencies or fiat currencies) to other crypto wallets or a bank card; erroneous transaction due to one number or letter mistake when transferring from one crypto wallet to another or error (when entering bank card number), when transferring funds from crypto wallet to bank card, a mistake of one or more numbers is possible and funds will be transferred to the wrong addressee, in both cases it is impos-sible to cancel the transaction and funds are lost irrevocably; significant volatility in the value of cryptocurrencies, because of which an investor can go bankrupt. It was revealed that the functioning of the cryptocurrency market is also associated with risks to the national economy and security: monetary policy (reduction of control over monetary circulation due to the replacement of national fiat currency with cryptocurrency coins and the loss of the central bank monopoly on the emission of money and reducing the country's income from seigniorage due to mining cryptocurrencies), financial stability (because of the threat of the outflow of deposits from the banking system and replacing them with investments in cryptocurrencies, the possibility of replacing traditional banking, as well as the possibility of avoiding taxation and shadowing the economy) and national security. It has been proven that the intensive activity of an economic entity associated with mining, trading, investing or other economic activities in the cryptocurrency market requires significant theoretical and practical training of the individual and patience and faith in the future of cryptocurrency market activity because of the probability of losing savings invested in cryptocurrencies or investments.Keywords: risk, cryptocurrency, cryptocurrency market, crypto coin, crypto wallet, Bitcoin, Ethereum, cyberattack. Статтю присвячено дослідженню ризиків, які супроводжують діяльність ринку криптовалют, як майнінгу, так і трейдингу. Охарактеризовано ризики, з якими пов’язане функціонування ринку криптовалют, і такими ризиками є: відсутність правового регулювання та страхування власників криптогаманців; використання шкідливих програм та здійснення хакерських атак на криптогаманці і біржі криптовалют; утрата активів, розміщених на рахунках криптовалютних бірж, у разі банкрутства чи закриття цих бірж; утрата паролю від криптогаманця чи втрата секретного персонального PINкоду, що є ключем доступу до коштів, розміщених на криптогаманці на біржі; помилкова транзакція (через помилку на одну цифру чи букву) під час переказу з одного криптогаманця до іншого (також під час переказу грошових коштів із криптогаманця на банківську картку можлива помилка на одну чи кілька цифр, і кошти будуть переказані не тому адресанту, якому вони передбачалися); значна волатильність вартості криптовалют. Виявлено, що функціонування ринку криптовалют пов’язане з ризиками для національної економіки: монетарної політики, фі-нансової стабільності, інвестиційної та банківської діяльності. Доведено, що активна діяльність економічного суб’єкта, пов’язана з майнінгом, торгівлею, інвестуванням чи іншою економічною діяльністю на ринку криптовалют, вимагає значної теоретичної і практичної підготовки особи через імовірність утратити заощадження, вкладені у криптоферми чи інвестиції.Ключові слова: ризик, криптовалюта, крипторинок, криптомонета, криптогаманець, Bitcoin, Ethereum, хакерська атака.
15
Рим, Т. Я. "АКТИВИ ПАЙОВОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ ЯК ВИД ІНВЕСТИЦІЙ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА". Прикарпатський юридичний вісник 1, № 3(28) (16 березня 2020): 117–21. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).332.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз складу активів пайового інвестиційного фонду як різновиду інвестицій. Зазначено, що можливість здійснення інвестиційної діяльності у формі інвестиційних фондів вперше на законодавчому рівні було закріплено в 1994 році. Наведено основні джерела правового регулювання створення та діяльності пайових інвестиційних фондів.
Проаналізовано правову природу пайового інвестиційного фонду в контексті поняття майнового комплексу як об’єкта цивільних правовідносин. Зроблено висновок, що пайовий інвестиційний фонд не можна ототожнювати з майновим комплексом. Адже останній становить єдине ціле в розумінні використання в сукупності всіх елементів для певної мети. Активи пайового фонду можуть використовуватися шляхом їх вкладення в різноманітні об’єкти інвестиційної діяльності. Основою формування пайового фонду є матеріалізовані цінності, переважно грошові кошти, тоді як до складу майнового комплексу входять також нематеріальні активи у вигляді гудвілу, який включає ділову репутацію, прав інтелектуальної власності, прав користування ресурсами природного середовища тощо.
Окрему увагу в статті присвячено борговим зобов’язанням, які входять до складу активів венчурного фонду. Зокрема, такий вид активу пайового фонду може призвести до порушення прав та інтересів інвесторів та третіх осіб. Автором наводиться приклад із судової практики, який наочно демонструє ризикованість віднесення до складу активів пайового фонду боргових зобов’язань.
Обґрунтовано, що кредитор має право вимоги до боржника, яке можна трактувати як відкладену можливість отримати матеріальну вигоду в майбутньому. Але таку можливість не можна ототожнювати з реальними майновими активами. Адже право вимоги кредитора може бути не задоволено зі сторони боржника з об’єктивних чи суб’єктивних обставин.
Робиться висновок, що боргові зобов’язання не можна відносити до активів інституту спільного інвестування у формі інвестиційного фонду.
16
Ryazanova N. "ПРОЕКТНЕ ФІНАНСУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ КРЕДИТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ". Economic forum 1, № 1 (13 березня 2022): 143–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено питання щодо проектного фінансування як інструменту кредитування інвестиційних проектів. Основною метою дослідження є розвиток проектного фінансування як ефективної форми кредитування інвестиційних проектів, розгляд методів оцінки ймовірності дефолту інвестиційних проектів. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми управління ризиком при проектному фінансуванні, використання проектного фінансування як інструменту кредитування інвестиційних проектів свідчить про те, що угоди проектного фінансування мають більшу тривалість і розраховані на більш ризикованих позичальників, ніж звичайні угоди. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що є висока потреба у проектному фінансуванні для розвитку економічних процесів в Україні загалом та при здійсненні національних проектів, зокрема, та недостатня при цьому розробленість методологічних питань при його використанні. Дослідження теми проектного фінансування як інструменту кредитування інвестиційних проектів у роботі здійснюється в такій логічній послідовності: визначення мети проектного фінансування; обґрунтування особливостей угод проектного фінансування; формулювання структурної схеми проектного фінансування з визначенням учасників інвестиційного проекту; визначення необхідних умов для реалізації схеми проектного фінансування; зазначення переваг проектного фінансування, що відрізняє його від інших форм фінансування; визначення специфіка оцінки ризиків проектного фінансування; систематизація кожної з групи ризиків; висвітлення кількісних показників, що характеризують кредитні ризики інвестиційних проектів; обґрунтування методів оцінки ймовірності виникнення дефолту інвестиційних проектів з використання зарубіжного досвіду; зазначення невирішених проблем у рамках використання схем проектного фінансування; узагальнення переваг проектного фінансування та їх детальний розгляд з формулюванням висновків.
В роботі використано наступний методологічний інструментарій: діалектичний метод пізнання, а також еволюційно-системний підхід до аналізу економічних ситуацій та явищ із застосуванням принципу єдності історичного та логічного, методи порівняльного економічного аналізу. Об’єктом дослідження є інвестиційні проекти з доступною інформацією. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що головні переваги проектного фінансування як інструменту кредитування та обслуговування інвестиційних проектів полягає: для ініціаторів проекту - у залученні широкого кола кредиторів і підвищенні можливості реалізації проектів, незважаючи на обмеженість власних коштів; для кредиторів - у забезпеченні надійності та повернення вкладень шляхом вивчення наданої детальної інформації за проектом. Результати дослідження можуть бути корисними для застосування проектного фінансування як одного з основних інструментів участі держави у регулюванні інвестиційної сфери.
17
Gorodianska, Larisa. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ІННОВАЦІЙ НА РІВЕНЬ ВІДТВОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РЕСУРСІВ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 3 (28 лютого 2019): 27–36. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0102.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті визначено загальну характеристику економічних ресурсів та напрями їх відтворення. Запропоновано класифікацію економічних ресурсів за видами; виокремлено категорію «відтворювані економічні ресурси», яку утворюють об’єкти основних засобів, нематеріальних активів та інтелектуальний потенціал трудових ресурсів.
Геополітичний конфлікт і негативні макропроцеси в країні призвели до суттєвого зниження інноваційної активності вітчизняних підприємств. Проаналізовано напрями капіталовкладень підприємств у відтворення об’єктів економічних ресурсів, таких як основні засоби, нематеріальні ресурси (активи) та зростання рівня інтелектуального потенціалу трудових ресурсів. Визначено частки таких вкладень за роками. Дослідження статистичних даних та вивчення зовнішніх і внутрішніх факторів показало, що відтворення інтелектуальних, нематеріальних і матеріальних ресурсів, а також інтелектуального потенціалу персоналу відбувається на досить низькому рівні.
Аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств за їх частками виявив, що пріоритетним джерелом фінансування інноваційної діяльності є власні кошти. Економічний аналіз показав, що економіка України залишається не сприйнятливою до науково-технічних нововведень через низький рівень виробничої бази промисловості та слабке фінансування державою науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок. Висвітлено вплив різних факторів на інноваційну активність підприємств. Обґрунтовано потребу формування ефективної державної науково-технічної та інвестиційної політики, яка має відбуватися з врахуванням основного фактору економічної динаміки – інновацій, які орієнтовані насамперед на зростання продуктивності праці.
Запропоновано проведення прогнозування і моніторингу проблемних аспектів відтворення економічних ресурсів. Планування заходів відтворення дозволить вітчизняним інноваційно активним підприємствам досягти фінансової стабільності, сприятиме підвищенню результативності інтелектуальної праці та її впливу на економічне зростання країни.
18
Макуха, О. В. "Аналіз економічної ефективності застосування біопрепаратів при вирощуванні сортів ячменю ярого". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 73–78. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета наукових досліджень – оцінка зернової про- дуктивності ячменю ярого сортів Совіра й Ілот в умо- вах Півдня України під впливом передпосівної іноку- ляції насіння мікробними фосфатмобілізувальними препаратами альбобактерином, поліміксобактерином, проведення порівняльного аналізу економічної ефек- тивності досліджуваних технологічних заходів. Методи. Дослідження елементів агротехніки ячменю ярого вико- нували у 2016–2018 роках із дотриманням загальнови- знаних методик. До схеми двофакторного досліду було включено сорти Совіра й Ілот та три градації передпо- сівної інокуляції насіння біопрепаратами: без інокуляції (контроль), обробка препаратами альбобактерином і поліміксобактерином. Для оцінки варіантів досліду й обґрунтування вибору агротехнічних заходів прове- дено розрахунки показників економічної ефективності. Результати. Вартість виробленої продукції колива- лась у діапазоні від 16 620 до 20 280 гривень на гек- тар, виробничі витрати – від 14 719 до 16 112 гривень на гектар. Собівартість виробництва одиниці продукції ячменю ярого змінювалась залежно від взаємодії дослі- джуваних параметрів технологічних заходів від 4 767 до 5 314 гривень на тонну, чистий прибуток – від 1 901 до 4 168 гривень на гектар, рівень рентабельності – від 12,9 до 25,9%. Економічні показники вирощування ячменю ярого в досліді варіювали залежно від взаємо- дії елементів технології, що вивчались, та пов’язаних із ними додаткових витрат і змін урожайності. Висновки. Ефективні з економічного погляду під час вирощування ячменю ярого такі елементи посівного модуля: сорт Ілот, обробка насіння біопрепаратом поліміксобакте- рином. Виробничі витрати були найвищими в досліді, що зумовлено додатковими витратами на придбання мікробного препарату та проведення інокуляції насіння, а також збирання і доробку найбільшого врожаю зерна, але його величина у грошовому виразі компенсувала вкладені кошти та забезпечила їх раціональне викори- стання. У даному варіанті собівартість була мінімаль- ною в досліді (4 767 гривень за тонну), чистий прибуток досягав максимального значення (4 168 гривень на гек- тар), рівень рентабельності був найвищим (25,9%).
19
Baluk, N. R., та N. F. Basij. "Програми лояльності для споживачів на регіональному ринку первинної нерухомості". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (8 жовтня 2017): 26–31. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8104.
Повний текст джерелаАнотація:
Довготривалих і партнерських відносин підприємства зі споживачами можна досягти за допомогою формування та підтримання лояльності клієнтів. Проведене дослідження дозволило інтерпретувати основні теоретичні засади поняття «лояльність», визначити основні види лояльності та характерні риси лояльного споживача. Лояльність класифікують за різними видами, основними з яких є поведінкова (трансакційна) й емоційна (перцепційна). Критеріями оцінки поведінкової (трансакційної) лояльності споживача, окрім повторної купівлі, може бути частота здійснення купівлі, час здійснення останньої трансакції, повний період співпраці споживача з підприємством, обсяг усіх здійснених споживачем купівель, кількість асортиментних позицій у разовій купівлі, середня сума кожної з купівель. Критеріями оцінки емоційної (перцепційної) лояльності, окрім нечутливості споживачів до дій конкурентів, можна назвати також їхнє ставлення до бренду підприємства, популярність програми лояльності підприємства, готовність порадити бренд підприємство своїм друзям, іншим споживачам, намір здійснити повторні купівлі. Лояльність найкраще розкривається у сукупності трьох основних елементів: довіра, прихильність до цінностей і довготермінові відносини. Лояльний споживач повинен володіти такими характеристиками: здійснювати багаторазові повторні купівлі; купувати різні асортиментні позиції підприємства; заохочувати інших споживачів купувати продукцію підприємства; не реагувати на дії конкурентів, в тому числі на дуже привабливі пропозиції; засвідчувати позитивне ставлення до підприємства його товарів; співпрацювати з підприємством тривалий період часу; рекомендувати своєму оточенню користуватись товарами, послугами даного підприємства, тобто добровільно стати агітаторами, «адвокатами» або «партнерами» компанії. Проаналізувавши використання програм лояльності на споживчих і промислових ринках, було охарактеризовано досвід впровадження програм для покупців товарів зі специфічними характеристиками, до яких слід віднести первинну нерухомість. За останні роки вітчизняний ринок нерухомості зазнав тотального зниження продажу і будівництва через військові, політичні, економічні, фінансові та соціальні чинники. Практично в усіх сегментах житлової нерухомості зменшився обсяг продажу, за винятком житла економ-класу, який користувався зменшеним, проте стабільним попитом, його купівля стала одним з найкращих способів зберегти заощадження в умовах економічної нестабільності. Ринок первинної нерухомості Львівської області та м. Львова зокрема розвивається з урахуванням притаманних регіону чинників, а саме: збільшення об’єктів житлового будівництва, кількості забудовників, збільшення попиту на житло з боку платоспроможного переселеного населення з окупованих територій, збільшення вкладень заощаджень для убезпечення коштів від коливань валютних курсів, динамічне зростання обсягу виконаних будівельних робіт за усіма видами будівельної продукції. На регіональному ринку працюють понад 60 будівельних компаній (забудовники, інвестори, компанії з продажу житла), які займаються зведенням житлової нерухомості з нульового циклу. В умовах жорсткої конкуренції більшість компаній практикують використання маркетингового інструментарію та зокрема програм лояльності, які при детальному аналізі являють собою заходи стимулювання. ТОВ «ЖБК «Ваш дім» має великий досвід роботи на регіональному ринку первинної нерухомості та тривалий час практикує інноваційні програми лояльності клієнтів, які вже стали покупцями житлової нерухомості. Акцент на роботі з клієнтами, ймовірність здійснення якими повторної купівлі складає не більше 5%, забезпечує їх лояльність, яка проявляється у потужному рекламуванні покупцями компанії та її продуктів. Ключовим аспектом програм лояльності для покупців нерухомості ТОВ «ЖБК «Ваш дім» стало їх продовження для власників і мешканців збудованих компанією квартир. Подано процес формування, підтримання і підвищення лояльності покупців первинної нерухомості у ТОВ «ЖБК «Ваш дім». Запропоновано систему показників оцінки ефективності лояльності покупців нерухомості з урахуванням необхідності підвищення їх перцепційної лояльності.
20
Теслюк, Софія, Наталія Матвійчук та Наталія Демчук. "КРАУДФАНДИНГ ЯК СУЧАСНИЙ СПОСІБ ФІНАНСУВАННЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ". Економіка та суспільство, № 37 (29 березня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У даному дослідженні розкривається сутність поняття краудфандингу як сучасного способу фінансування креативних ідей, стартапів, інновацій, новітніх технологій, соціально-значущих проєктів в умовах розвитку комп’ютеризації та інформатизації. Визначено взаємозв’язок та різницю між краудфандингом та краудсорсингом. Виділено суб’єктів даного інструменту фінансування, а також визначено сутність онлайн-платформ, за допомогою яких здійснюється залучення грошових коштів на фінансування представлених на них проєктів. Узагальнено переваги для індивідуальних інвесторів стосовно вкладення коштів саме шляхом краудфандингу. Розглянуто та проаналізовано діяльність міжнародних та вітчизняних краудфандингових платформ. Окреслено чинники, які перешкоджають розвитку сучасного способу фінансування в Україні, а також надано рекомендації щодо його подальшого функціонування у нашій країні.
21
Козюк, Віктор, та Юлія Шкодич. "ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ СОЦІАЛЬНО-ЕОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТУВАННЯ У ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА". Економіка та суспільство, № 35 (25 січня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-35-47.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження обумовлена залежністю прогресу цивілізації від людського інтелекту та освітнього потенціалу. Сучасне виробництво стає все більш інтелектуальним, глобальна конкуренція зі сфери економіки переходить на освіту, науку, культуру та виховання. Саме тому знання, здібності та професіоналізм працівників відіграють вкрай важливу роль у зміцненні інновацій, підвищенні конкурентоспроможності компаній, ринкової вартості та прибутковості, а також визначенні перспектив подальшого динамічного зростання та економічного розвитку країни. Метою дослідження є згрупування показників соціально-економічної ефективності інвестування у людський капітал та формування груп індикаторів оцінки отриманого результату. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань використані такі загальнонаукові та спеціальні методи: теоретичного узагальнення – для визначення сутності та розвитку поняття інтелектуального капіталу та формування висновків; порівняльного аналізу – для дослідження тенденцій та перспектив розвитку професійного навчання, розвитку поглядів на процес інвестування в інтелект в контексті економічної науки. Головна увага акцентується на необхідності вкладення коштів у розвиток інтелекту працівників підприємств, відстеженню економічного змісту даного поняття у ретроспективі, що дає можливість прослідкувати вагомість цього процесу. Базуючись на результатах дослідження, нами згруповано показники оцінки соціально-економічної ефективності інвестування підприємством у людський капітал та визначено індикатори інтенсивності інвестування.
22
"Лижник Ю.Б. ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО ПОРТФЕЛЯ ПІДПРИЄМСТВА ТА АНАЛІЗ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНІ". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 48 (2) 2020 (23 грудня 2020): 49–58. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2020-48-2-49-58.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Основною метою дослідження є виявлення зв’язків та основних тенденцій зміни у часі між показниками обсягів інвестиційної та інноваційної діяльності підприємств і фінансово-кредитних установ в цілому та за галузями впровадження, а також рівень зв’язку з показниками фінансування інвестицій та інновацій. Зокрема одним із завданням є з’ясування існуючого рівня зв’язків між джерелами фінансування інвестиційної діяльності та напрямками впровадження інновацій — для виявлення сфер діяльності з найбільшим рівнем взаємопов’язаності інвестицій та інновацій, а також дослідження галузевої структури інвестування інновацій. Методи. Для аналізу динамки інвестиційної діяльності були використані методи економічної статистики та економетрики, зокрема методи та моделі аналізу числових рядів, регресійно-кореляційного аналізу, методи фінансової математики та теорії ризику. Для узагальнення структури та методів формування інвестиційно-інноваційного портфеля підприємства були використані системно-структурний підхід, метод логічного аналізу, метод аналогій, методи спостереження і узагальнення. Результати. У результаті дослідження встановлено галузеву структуру впровадження інвестицій у інноваційну діяльність, запропоновано структуру інноваційно-інвестиційного портфеля підприємства, сформульовано принципи формування інвестиційно-інноваційного портфеля та досліджено напрямки впливу інвестиційно-інноваційного портфеля на ціноутворення на підприємстві. Запропоновано схему формування інвестиційного портфеля підприємства, яка враховує двоїсту сутність інвестиційного портфеля та напрямки отримання і вкладення інвестиційних коштів, а також підкреслює єдність інвестиційно-інноваційних процесів на підприємстві. Ключові слова: інвестування, інновації, інвестиційно-інноваційна діяльність, регресійно-кореляційний аналіз, інвестиційно-інноваційний портфель, галузева структура інвестицій.
23
Янковий, В. О., та Н. В. Мельник. "ПТИМІЗАЦІЯ ФОНДООЗБРОЄНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ОСНОВІ ВИРОБНИЧИХ ФУНКЦІЙ". Food Industry Economics 8, № 2 (21 серпня 2016). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v8i2.128.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується можливість оптимізації випуску продукції в рамках виробничої функції Кобба-Дугласа і функції з постійною еластичністю заміщення ресурсів. Визначається оптимальна фо-ндоозброєність, що забезпечує максимізацію випуску продукції. Показується, що в цьому випадку гра-нична норма заміщення ресурсів дорівнює одиниці. Пропонується нове тлумачення граничної норми заміщення ресурсів як індикатора диспропорцій при вкладенні коштів в агреговані фактори «капітал» і «праця». Виведена на основі оптимальної фондоозброєності гранична норма заміщення ресурсів мо-же служити важливою додатковою характеристикою при застосуванні виробничих функції в процесі аналізу випуску продукції на підприємствах харчової промисловості України
24
Купріна, М. Н., А. О. Тофаніло, О. І. Котобан та Є. Р. Скіпор. "ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Food Industry Economics 10, № 4 (23 грудня 2018). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v10i4.1131.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено понятійно-категоріальний апарат сутності категорій «оборотні активи» підприєм-ства та їх важливих елементів – «запасів», «дебіторської заборгованості», «грошових коштів» в пу-блікаціях вчених та П(С)БО, обґрунтовано взаємозв'язок між ними. Показано підхід до аналізу обо-ротних активів підприємства та їх елементів: аналіз складу, структури та динаміки як оборотних ак-тивів, так й окремих їх елементів; аналіз розміщення оборотного капіталу, який вкладено в оборотніактиви підприємства; аналіз оборотності оборотних активів та їх елементів. Обґрунтована необхід-ність застосування аналізу впливу оборотності оборотного капіталу підприємства на ліквідністьоборотних активів та його окремих елементів.
25
Купріна, Н. М., Т. М. Ступницька, О. П. Антонюк та О. М. Величко. "Сучасні аспекти фінансового аналізу оборотних активів підприємства". Food Industry Economics 13, № 3 (24 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v13i3.2131.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективне функціонування будь-якого підприємства в сучасних умовах не можливе без ефек-тивного управління його капіталом, який вкладено в його оборотні активи. Оборотний капітал повиненмати достатню швидкість обороту та потребує постійному моніторингу та аналізу, що сприяє ефектив-ному його використанню та управлінню, та потребує проведення якісного його фінансового аналізу.В статті проведено дослідження теоретичних та практичних аспектів фінансового аналізу обо-ротних активів в сучасних умовах функціонування підприємств. Показано, що детальний аналіз важ-ливих елементів оборотних активів дозволить проводити постійний моніторинг за їх станом, структу-рою та динамікою, що буде спряти ефективному управлінню ними та перешкоджати відволікання обо-ротного капіталу з обороту підприємства та процесу нормального фінансування його діяльності. Томуважливими етапами аналізу оборотних активів, на нашу думку, є й розрахунок в динаміці фінансовогоциклу підприємства й фінансовий аналіз відносних показників, які характеризують фінансову стійкістьпідприємства та ліквідність його балансу, що має особливе значення для ефективногофункціонування підприємства, залучення інвестицій та розвитку діяльності, та для розрахунку якихвикористовують або показники оборотних активів та власних оборотних коштів (активів).
26
Каут, Ольга, та Денис Пирогов. "ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Економіка та суспільство, № 33 (30 листопада 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-33-89.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено методичні підходи до організації інвестиційного процесу на сучасному підприємстві. Розглянуто процедуру формування регламенту інвестиційного процесу на основі таких параметрів, як вхід та вихід, власник інвестиційного процесу тощо. Виявлено класифікаційні ознаки угруповання проектів у інвестиційні портфелі з метою підвищення ефективності, аналізу та оцінки проектів. Представлено рівневу систему фільтрів, що дозволяє ранжувати інвестиційні проекти за ступенем доцільності та черговості виконання. Встановлено, що інвестиційна діяльність є одним із найважливіших аспектів функціонування будь-якої комерційної організації. Вона дає можливість суб'єктам господарювання вийти з кризових ситуацій, забезпечити певний рівень конкурентоспроможності та ліквідності. При здійсненні інвестиційної діяльності організація постійно стикається з вибором: інвестиційних ресурсів, інвестиційного рішення, рівнем інвестиційного ризику тощо. Тобто рішення у сфері інвестиційних проектів є досить жорсткими, адже експерт завжди відповідає за майбутню окупність вкладених у проект коштів. Акцентовано увагу на тому, що управління інвестиційними ресурсами організації згідно з теорією управління базується на розробці певної стратегії формування інвестиційних ресурсів (фінансових, реальних, інноваційних інвестицій). Тобто визначається загальна потреба в інвестиційних ресурсах, необхідні реалізації інвестиційної стратегії організації, і розраховується можливість формування інвестиційних ресурсів за допомогою всіх можливих джерел: власних, залучених і позикових.
27
Маршук, Ліна, та Марина Клименко. "ІНВЕСТИЦІЇ ЯК СКЛАДОВА УПРАВЛІННЯ ОСОБИСТИМИ ФІНАНСАМИ". Економіка та суспільство, № 25 (30 березня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-84.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються інвестиції як складова управління особистими фінансами, що дозволяє збільшити власні доходи ефективніше, ніж заощадження. Дослідження засвідчує, що домогосподарства України вкладають свої тимчасово вільні кошти переважно на банківські депозити, у нерухомість та іноземну валюту, однак в цілому інвестиційні процеси в Україні розвиваються досить повільно у порівнянні із західними країнами. На основі отриманих результатів запропоновано шляхи підвищення стимулювання трансформації заощаджень населення в інвестиції шляхом формування необхідних умов та інфраструктури для ефективного функціонування фінансових ринків, розробка інвестиційних продуктів, що мають високу дохідність та надійність та задовольняють різні потреби населення, підвищення ролі та значущості заощаджень у суспільстві, зміцнення соціального статусу громадян, що мають інвестиційні заощадження та правового захисту інвестиційних вкладень громадян.
28
Ливдар, Марта, Ольга Чубка та Василина Циган. "ТЕНДЕНЦІЇ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ТА ЇХ СУЧАСНИЙ СТАН". Економіка та суспільство, № 37 (29 березня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено трактування поняття «капітальні інвестиції». Обґрунтовано роль капітальних інвестицій на державному та регіональному рівнях. Визначено конкурентні переваги Львівщини порівняно з іншими регіонами України у залученні капітальних інвестицій. На основі статистичних даних проаналізовано динаміку капітальних інвестицій та суму капітальних інвестицій на одну особу Львівської області за 2016-202 рр. Графічно зображено приріст (зниження) обсягів капітальних інвестицій. Наведено динаміку капітальних інвестицій за видами капітальних вкладів (інвестиції у матеріальні та нематеріальні активи) та за видами економічної діяльності. Виокремлено найбільш інвестиційно привабливі види економічної діяльності в регіоні: промисловість, будівництво, державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування. Наведено структуру капітальних вкладень за джерелами фінансування. Встановлено, що основним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій.
29
Осовська, Галина, Алла Волківська, Тамара Семенюк та Олег Осовський. "ЗДІЙСНЕННЯ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА – ЗАПОРУКА ВИЗНАЧЕННЯ ЙОГО ФІНАНСОВОЇ ВПЕВНЕНОСТІ". ГРААЛЬ НАУКИ, 30 вересня 2021, 60–72. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.09.2021.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання ефективності господарювання займає ключове місце в управлінні діяльністю лісових господарств, тому що високий рівень невизначеності, наявність систематичних кризових явищ, нестабільність розвитку змушує вирішувати проблеми управління й оцінки ефективності діяльності на основі використання нових підходів та методів оцінки. Метою статті є визначення економічної ефективності діяльності лісового господарства в сучасних ринкових умовах. Розрахунки за трьома варіантами моделей Дюпон показали, що її застосування є ефективним та дозволяє врахувати більше факторів при діагностиці економічної ефективності діяльності та банкрутства, а розрахунки за моделями визначення ймовірності банкрутства – п’ятифакторна модель Е. Альтмана, модель Терещенка О.О., модель Спрінгейта М., модель Ліса Р., тест Таффлера Дж. – засвідчили, що державне підприємство «Бердичівське лісове господарство» є рентабельним впродовж всього досліджуваного періоду, але вкладені підприємством кошти в активи приносять невеликі доходи.
30
Купріна, Н. М., К. О. Васьковська, Г. Б. Пчелянська та О. М. Величко. "Оборотні активи підприємства: аспекти бухгалтерського обліку за національними та міжнародними стандартами та їх класифікація". Food Industry Economics 12, № 4 (29 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v12i4.1913.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальним аспектом в сучасних умовах є продовження реформування системи бухгалтерсь-кого обліку в Україні за міжнародними стандартами, що пов’язано з інтеграційними процесами на всіхрівняє функціонування економічних суб’єктів та державної політики й її регулювання. В даної публіка-ції проведено дослідження та проаналізовано підходи до визначення сутності категорій «оборотні ак-тиви» та їх елементів – «грошові кошти», «запаси», «дебіторська заборгованість» за матеріалами пуб-лікацій вчених та національними та міжнародними стандартами, визначено спільні риси та відмінності,в тому числі у складі елементів, підходів в їх оцінки, аспектів відображення у фінансової звітності. До-сліджено підходи до класифікації оборотних активів за різними ознаками, цілями управління, та струк-турними елементами. Підкреслено, що в сучасних умовах функціонування підприємств важливим єтака класифікація оборотних активів, що спряє їх ефективному управлінню, платоспроможності підп-риємства, збільшення ліквідності його активів, зменшення ризиків та підвищення ефективності вико-ристання оборотного капіталу, що вкладено в його оборотні активи.
31
Бондаренко, Ольга, Ольга Матвєєва та Олексій Звірюк. "OСOБЛИВOСТI ПРOВЕДЕННЯ АУДИТУ НЕМАТЕРIАЛЬНИХ АКТИВIВ". Економіка та суспільство, № 26 (27 квітня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-26-48.
Повний текст джерелаАнотація:
У процесі встановлення ринкових відносин в Україні нематеріальні активи становлять все більшу частку корпоративних активів. Сьогодні важливо створити умови, які залучають великі обсяги інвестицій, з метою підвищення прибутковості підприємств. З цією метою інвестори повинні бути впевнені, що вкладені ними кошти дійсно можуть принести очікувані вигоди. Тому керівники повинні приділяти особливу увагу моніторингу ефективності діяльності підприємства, особливо вирішального фактора розвитку підприємства – нематеріальних активів, щоб мати можливість знаходити проблеми підприємства та створювати умови для їх вирішення. Це допоможе зробити компанію конкурентоспроможною в сучасних ринкових умовах. Оскільки нематеріальні активи впливають на конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість підприємств, виникає проблема контролю за їх використанням. Сьогодні розвиток використання нематеріальних активів, недосконалість законодавчої бази та розробка класифікації об’єктів, а також недосконалість методів оцінки зумовлюють необхідність вдосконалення його обліку та аудиту. Дедалі більше інформації, що відображається у фінансовій звітності, вимагає незалежної оцінки, щоб переконати користувачів у фінансовому стані суб'єкта господарювання. Для надання такого підтвердження необхідний незалежний огляд. З огляду на все більше використання нематеріальних активів, особливу увагу слід приділити методам, що використовуються при зовнішньому огляді таких конкретних об'єктів. Ця стаття присвячена аналізу поточних питань незалежного аудиту нематеріальних активів з метою розробки вдосконалених методів з урахуванням конкретних деталей цього об'єкта. Дослідження підтвердило необхідність систематичного підходу до аудиту, включаючи впровадження аналітичних процедур для підвищення об'єктивності аудиторських звітів. Бухгалтерські помилки нематеріальних активів, виявлені в процесі дослідження, вважаються основою для формулювання рекомендацій щодо процедури аудиту.