Статті в журналах: "Виявлення об’єкту"

1

Писарєв, А. В., А. Ф. Лазутський, С. А. Тузіков, С. А. Писарєв, І. О. Радченко та В. А. Молодцов. "Аналіз впливу неоднорідності аерозольної завіси на виявлення та розпізнавання об’єкту". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(66), (22 жовтня 2020): 118–28. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.66.17.

Повний текст джерела

Анотація:

В даній статті проведено аналіз впливу неоднорідності аерозольної завіси на виявлення та розпізнавання об’єкту. Застосована частотно-просторова гіпотеза зображення, яка може бути сприйнята зором лише на таких відстанях, коли компоненти частотного спектра спостережуваного об’єкта виявляються в діапазоні частот, що сприймаються зором. Показана графічна залежність оптичної передавальної функції від оптичної товщини аерозольної завіси. При цьому використано рівняння переносу зображення через середовище, що розсіює, отримано рівняння для визначення дальності видимості просторово-протяжних об’єктів для випадку спостереження неозброєним оком за денних умов освітленості. Зроблено висновки про те, що дальність видимості просторово-протяжних об’єктів в аерозольній завісі тим більша (менша), ніж більші (менші) кутові розміри об’єкту або чим більші (менші) розміри часток аерозолю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Сидоренко, Р. Г., Г. В. Акулінін, С. А. Безверхий та Г. М. Сафарова. "Методика оцінки ефективності заходів маскування у видимому діапазоні довжин хвиль". Системи озброєння і військова техніка, № 3(63), (30 вересня 2020): 31–37. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.63.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено оцінку можливостей апаратури оптико-візуальної розвідки, яка встановлена на космічних, літальних апаратах та наземних засобах щодо виявлення об’єктів. Наведені необхідні для розрахунків вихідні дані по об’єктах та умовах ведення розвідки. Отримано аналітичні вирази для розрахунку відношення сигналу до шуму зображень вихідного й замаскованого об’єктів та їх тіней, ймовірностей виявлення вихідного й замаскованого об’єкту. Розроблено математичний апарат для оцінки ефективності заходів маскування у видимому діапазоні довжин хвиль. Отримані результати можуть використовуватись при розробці нових засобів маскування та оцінці існуючих та перспективних засобів розвідки у видимому діапазоні довжин хвиль.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Тимошин, Ю., та Ю. Южда. "Аналіз особливостей застосування нейронних мереж для інтелектуальної обробки відеопотоків систем технічного зору". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 39 (15 грудня 2021): 12–19. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247372.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються актуальні питання застосування сучасних технологій і методів виявлення та розпізнавання об’єктів. Стаття присвячена аналізу особливостей застосування різних типів нейронних мереж в процесі поетапної обробки відеоданих, які отримуються з систем технічного зору роботів, систем відеомоніторингу, інтелектуальних систем безпеки. Проведено огляд сучасної літератури, яка описує методику формування простору ознак опису об'єктів і методів їх розпізнавання. Під час огляду показано, що процес інтелектуальної обробки відеоданих складається з багатьох етапів обробки зображень, одним із яких є обробка з застосуванням нейронних мереж в якостіінтелектуальних компонентів. Баторівневість етапів обробки в реальному часі вимагає обгрунтування застосування різних типів нейронних мереж при різних процесах обробки з метою підвищення якості та оптимізації часу обробки таких даних. Наводиться структура моделі обробки відеозображень. Також у статті проводиться визначення типів нейронної мережі на різних етапах обробки даних (таких як ідентифікація параметрів і характеристик групи, знаходження групових об’єктів, посекторна обробка зображень, класифікація об’єкту, розпізнавання об’єкту, створення контурної моделі об’єкту, виявлення об’єкту в секторі, оцінка параметрів сектору, визначення інформаційних секторів, розбиття кадру на сектори, обробка інформаційних кадрів) відповідно ієрархічної моделі, що пропонується, з подальшим використанням отриманих результатів для мультиагентної системи розподіленої інтелектуальної обробки відеоданих об’єктів моніторингу та приклади подальшого застосування отриманих результатів. Бібл. 13, табл. 1.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Купченко, Л. Ф., Г. В. Худов, А. П. Гурін та А. С. Риб’як. "Активна оптико-електронна система виявлення затінених об’єктів, яка використовує принципи спектральної узгодженої динамічної обробки зображень". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(45) (25 листопада 2021): 49–57. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.45.06.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядаються принципи побудови бортової авіаційної системи виявлення затінених об’єктів на основі активної оптико-електронної системи з динамічною узгодженою спектральною обробкою оптичного випромінювання, у якій джерелом випромінювання є набір багатоспектральних лазерних випромінювачів. На підставі апріорних даних щодо спектральних характеристик об’єкту та фону розраховується управляючий сигнал для зміни яскравості випромінювання системи лазерних випромінювачів, таким чином, щоб зменшити величину спектральних складових сигналу відбитого від поверхні, що належить фону, з мінімальним ослабленням інтенсивності сигналу, відбитого від об’єкту. Розроблена математична модель, яка дозволяє оцінити ефективність активної оптико-електронної системи за величиною контрасту затінених об’єктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Худов, Г. В., С. М. Ковалевський, В. В. Василенко та К. А. Тах’ян. "Оптимізація сумісного дискретного пошуку та виявлення повітряних об’єктів в радіолокаційних системах". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(63), (7 квітня 2020): 74–80. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.63.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є задача оптимізації сумісного дискретного пошуку та виявлення повітряних об’єктів в радіолокаційних системах. Метою є рішення задачі оптимізації сумісного дискретного пошуку та виявлення повітряних об’єктів в радіолокаційних системах. Отримані такі результати. Встановлено, що сумісна оптимізація дискретного пошуку та виявлення об’єктів дозволяє зменшити час й, відповідно, знизити енергетичні витрати на виявлення повітряних об’єктів в радіолокаційних системах. Була введена у розгляд поточна дискретна зона огляду, поставлена й вирішена задача знаходження оптимального байєсовського правила прийняття рішення у даній зоні огляду. Сформульовано уточнене оптимальне байєсовське правило прийняття рішення, а саме при рішенні задачі перевірки простої гіпотези проти простої альтернативи сумісна оптимізація дискретного пошуку та виявлення об’єктів зводиться до знаходження рівномірно-оптимальної стратегії пошуку об’єкту у дискретних комірках зони пошуку, обчисленню максимуму безумовного відношення правдоподібності у поточній групі підобластей пошуку та порівнянню його з порогом. Напрямком подальших досліджень є розгляд випадків пошуку та виявлення, коли підобласті зони пошуку мають неоднаковий розмір та коли їх розмір може змінюватися у процесі проведення пошуку та виявлення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Obоd, I. I., та A. A. Strelnickiy. "ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ЯКОСТІ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В МЕРЕЖІ СИСТЕМ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 32–35. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.032.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано інтегральний показник якості захисту інформації в інформаційній системі яка створена на базі мережі систем спостереження повітряного простору, що дозволяє довести інформаційне забезпечення споживачів до рівня сучасних вимог шляхом інтеграції інформаційних ресурсів її підсистем. Показано, що інтегральним показником якості захисту інформації в зазначеній інформаційній системі може бути ймовірність інформаційного забезпечення яка є складовою ймовірностей виявлення повітряних об’єктів, виміру координат, поєднання інформації системи спостереження при формуванні формуляру повітряного об’єкту та імовірністю виявлення істинної траєкторії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Пархомей, Ігор Ростиславович. "Фізико - математична модель процесу взаємодії НВЧ - сигналу з кристалічною структурою радіопоглинаючого діелектрика". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 21 (22 листопада 2012): 54–60. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.21.2012.30681.

Повний текст джерела

Анотація:

За допомогою запропонованої в статті підходу можуть бути дослідженні перспективні способи отримання інформації про сучасні літальні апарати. Сучасна техніка створюється з використанням неметалічних матеріалів у своєї конструкції. Це зрозуміло за рядом причин, основною з яких є кращі характеристики речовин, що використовуються. Існуючі підходи щодо отримання радіолокаційної інформації про такі об’єкти є непідходящими оскільки вони засновані на використанні ефектів, що протікають в металах під час їх опромінення електромагнітним НВЧ полем. Проблемою є створення умов щодо дистанційної тимчасової зміни провідних властивостей для використання викликаних ефектів у існуючих способах радіолокації. Тенденція розвитку сучасних літальних засобів полягає у використанні неметалічних композитних матеріалів у конструкції планеру. Цей напрямок суттєво знижує можливості існуючих радіолокаційних засобів по виявленню та супроводженню таких літальних апаратів. Основний недолік існуючих метолів локації літальних апаратів полягає у використанні принципу „потужного сигналу”, тобто збільшенні потужності випроміненого зондуючого сигналу для підвищення рівня віддзеркаленого від повітряного об’єкту радіолокаційного сигналу і покращення прийомних характеристик РЛС виявлення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Пархомей, Ігор Ростиславович. "Розробка підходів щодо використання побічних ефектів, які виникають внаслідок опромінення резонансним НВЧ-сигналом покриттів літальних апаратів". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 20 (23 листопада 2012): 82–86. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30706.

Повний текст джерела

Анотація:

За допомогою запропонованої в статті підходу можуть бути дослідженні перспективні способи отримання інформації про сучасні літальні апарати. Сучасна техніка створюється з використанням неметалічних матеріалів у своєї конструкції. Це зрозуміло за рядом причин, основною з яких є кращі характеристики речовин, що використовуються. Існуючі підходи щодо отримання радіолокаційної інформації про такі об’єкти є непідходящими оскільки вони засновані на використанні ефектів, що протікають в металах під час їх опромінення електромагнітним НВЧ полем. Проблемою є створення умов щодо дистанційної тимчасової зміни провідних властивостей для використання викликаних ефектів у існуючих способах радіолокації.Тенденція розвитку сучасних літальних засобів полягає у використанні неметалічних композитних матеріалів у конструкції планеру. Цей напрямок суттєво знижує можливості існуючих радіолокаційних засобів по виявленню та супроводженню таких літальних апаратів. Основний недолік існуючих метолів локації літальних апаратів полягає у використанні принципу „потужного сигналу”, тобто збільшенні потужності випроміненого зондуючого сигналу для підвищення рівня віддзеркаленого від повітряного об’єкту радіолокаційного сигналу і покращення прийомних характеристик РЛС виявлення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

П’ятикоп, O., та Є. Пучков. "Оптимізація навантаження мобільного додатку відстеження об’єкту при використанні датчиків місцезнаходження". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 41 (18 грудня 2020): 89–95. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-41-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена вирішенню питання оптимізації навантаження мобільного додатку з використанням датчиків мобільного пристрою. В статті наведено аналіз сучасного стану вирішення проблеми виявлення місцезнаходження об’єкту. Оскільки використання GPS суттєво впливає на ресурси мобільного пристрою, то запропоновано підхід з використанням Wi-Fi та стільникових веж. Проведено дослідження на прикладі системи відстеження школярів. Наведено опис процесів роботи системи та результати порівняння навантаження

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Крутій Ганна Миколаївна. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СФЕРИ ТУРИЗМУ ЯК ОБ’ЄКТА ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ". Актуальні Проблеми Державного Управління 1, № (59) (19 березня 2021): 221–26. http://dx.doi.org/10.34213/ap.21.01.24.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто теоретичні основи сфери туризму як об’єкту публічного управління. Проаналізовано туризм як багатовекторне та поліфункціональне явище з позицій різних суспільних наук. Джерельний аналіз сфери туризму характеризується виокремленням чотирьох блок-кластерів наукових підходів: державно-управлінського, соціально-економічного, політико-правового, соціокультурного. Визначено, що туризм як об’єкт публічного управління розглядається комплексно із застосуванням державно-управлінських, економічних, соціологічних, психологічних та педагогічних методів і визначається, як сфера відпочинку, середовище формування світогляду, виявлення мотивів та моделювання соціального портрету мандрівника та соціальній системі туризму в цілому, а також як засіб національно-патріотичного виховання всіх категорій громадян України. Встановлено, що в рамках державно-управлінського підходу розвиток туризму розглядається в контексті удосконалення інститутів публічного управління задіяних у освітній і туристичний процеси.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Бушмін, Валерій. "ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ МАРКУВАЛЬНИХ ПОЗНАЧЕНЬ В КОНТЕКСТІ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ". Молодий вчений, № 7 (95) (30 липня 2021): 110–13. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-7-95-23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті вивчено особливості дослідження маркувальних позначень в контексті товарознавчої експертизи транспортних засобів. З’ясовано основні завдання та специфіку експертизи маркувальних позначень транспортних засобів відповідно до об’єкту дослідження. Визначено необхідність застосування комплексного підходу для здійснення експертизи. Виявлено доцільність дослідження інформації зафіксованої в електронних блоках управління. Визначено етапи проведення експертизи маркувальних позначень транспортних засобів та основні завдання кожного з них. Дано оцінку необхідності здійснення підготовчого етапу експертизи. Вивчено значення першого етапу задля виявлення зв’язку між відхиленнями від необхідних маркувальних позначень та подією злочину. Виявлено специфіку проведення другого етапу для відновлення чи з’ясування первинного індивідуального маркування, яке було змінено або знищено, визначено вплив на його перебіг різних умов. На прикладі вивчено складнощі дослідження ідентифікаційного номера автомобіля. Досліджено результативність застосування та дослідження в межах експертизи додаткових маркувальних позначень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Дмитришин, В. С. "ЩОДО ПРЕДМЕТА ТА ОБ’ЄКТУ ДОГОВОРУ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28, № 29 (26 січня 2022): 85–91. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i29.719.

Повний текст джерела

Анотація:

Дмитришин В. С. Щодо предмета та об’єкту договору трансферу технологій. – Стаття. Стаття присвячена розгляду питання щодо предмета й об’єкту договору трансферу технологій як комплексного явища, що містить елементи різних правовідносин. Виявлено колізію законодавства, яка не дає правової визначеності змісту договору, що дозволяє тлу- мачити його і як договір про передання прав, і як договір про надання прав у тимчасове користування (ліцензування). Відповідно до мети, яку ставлять сторони договору під час його укладення, договір трансферу технологій може передбачати або відчуження прав на технологію, або надання прав у тимчасове використання із зобов’язанням повернення їх власнику. У випадку надання такому договору форми ліцензійного договору ліцензія має позитивний характер, що передбачає обов’язковість активних дій ліцензіара зі створення ліцензіату можливостей для реалізації мети договору. Установлено, що предметом догово- ру трансферу технологій, змістом якого є передання (відчуження) технології, є права на об’єкти, котрі у своїй сукупності є технологією, а договору, змістом якого є надання права на використання технології, – дозвіл на використання комплексу зазначених прав. Опра- цьоване питання співвідношення понять «предмет» та «об’єкт» договору трансферу техно- логії та «предмета самої технології» як мети її застосування. Звернуто увагу на недоліки законодавства, які тлумачать технологію виключно як процес, виводять за межі об’єкту договору «предмет технології», тобто кінцевий продукт, на створення якого технологія і спрямована, що значно ускладнює передання прав на інформацію, знання, об’єкти інте- лектуальної власності, які визначають мету застосування технології. Висловлено пропози- цію щодо внесення змін до законодавства, зокрема щодо необхідності відбиття в нормах законодавства індивідуальних специфічних вимог до суттєвих умов договорів залежно від їх предмету. Запропонована думка про необхідність внесення змін до законодавства, якими потрібно передбачити віднесення до складу технології не лише процесу, але й об’єкта, який є метою застосування технології, шляхом деталізації відповідного визначення в термінах «об’єкт технології» та «технологія».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Yermakov, Yu. "ПРЕДМЕТИ, ЯК МАТЕРІАЛЬНІ СЛІДИ ТА ОБ’ЄКТИ ПОШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІД ЧАС ВИЯВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ НАДР". Juridical science, № 6(108) (4 квітня 2020): 212–18. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.26.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті полягає в тому, що процес виявлення кримінальних правопорушень та осіб, які їх готують або вчинили, заснований на пізнанні події правопорушення шляхом вичленення з навколишнього середовища змін, які виникли у зв'язку з його підготовкою або здійсненням. Ці зміни можуть бути виявлені по залишених слідах на елементах середовища, якими є предмети і тому до об’єктів пошукової діяльності відносяться предмети фізичного світу, які можуть мати ознаки кримінального правопорушення. Характеризуючи специфічні риси процесу пошуку слідів, що виникають в матеріальній сфері в результаті незаконної діяльності з видобутку корисних копалин, в першу чергу необхідно відзначити, що суб'єкт пізнання (оперативний працівник) повинен чітко з'ясувати для себе які саме предмети (за їх зовнішніми ознаками або знаходженням у певному місці) можуть містити у собі сліди кримінального правопорушення. У статті виокремлено предмети, як матеріальні сліди та об’єкти пошукової діяльності під час виявлення кримінальних правопорушень у сфері використання та охорони надр. Зазначено, що процес виявлення кримінальних правопорушень та осіб, які їх готують або вчинили, заснований на пізнанні події правопорушення шляхом вичленення з навколишнього середовища змін, які виникли у зв'язку з його підготовкою або вчиненням. Зміни можуть бути виявлені по залишених слідах на елементах середовища, якими є предмети і тому до об’єктів пошукової діяльності віднесено предмети фізичного світу, які можуть мати ознаки кримінального правопорушення. Зазначено, що перелік цих предметів залежить від етапу злочинних дій. Предмети фізичного світу, як об’єкт пошукової діяльності у сфері використання та охорони надр нами розглядаються з двох позицій: як знаряддя вчинення кримінальних правопорушень, що само по собі вже є ознакою здійснення незаконного видобування корисних копалин та як знаряддя вчинення кримінальних правопорушень, що визначається як об’єкт пошукової діяльності тільки при наявності певних обставин (або ознак), що свідчать про можливість їх використання із злочинною метою, тобто, певні предмети наявні у певному місці або у певної особи в поєднанні з іншою оперативною інформацією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Горєлишев, Станіслав, Павло Волков, Дмитро Баулін, Євген Башкатов та Олена Новикова. "ЗАЛЕЖНОСТІ ЕФЕКТИВНОЇ ПОВЕРХНІ РОЗСІЮВАННЯ ЗАСОБІВ ДОСТАВКИ ПОРУШНИКІВ ПРИ ЗОВНІШНЬОМУ ПІДСВІЧУВАННІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 253–73. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.842.

Повний текст джерела

Анотація:

Ефективне рішення організації охорони важливого державного об’єкта (ВДО) або частки кордону є оптимальне поєднання механічних перешкод, які ускладнюють дії порушника, із засобами сигналізації, що забезпечують найбільш раннє виявлення спроби проникнення. Як такі можливо використовувати технічні засоби, побудовані за принципами напівактивної бістатичної радіолокації, – РЛС, які використовують джерела зовнішнього підсвічування (передавачі Т2 або стільниковий зв’язок). Використання цих засобів спрямовано на підвищення надійності виявлення порушників і засобів їх доставки на великих відстанях та забезпечення прихованості спостереження за зоною охорони ВДО. Для побудови таких систем необхідні дані щодо вторинних характеристик бістатичного радіолокаційного розсіювання об’єктів, які перебувають у зоні охорони. Для отримання цих даних використовувалося математичне моделювання, яке засноване на розв’язанні інтегральних рівнянь (ІР). Розроблено методику оцінювання можливості радіолокаційного спостереження ідеально провідних об’єктів у полі підсвічування телевізійної і стільникової мереж. Проведено постановку задачі та описано вхідні та вихідні дані. У статті розглянуто приховане спостереження ділянок кордону або зони охорони ВДО у місті Золочів Харківської області. Як джерело випромінювання використовувався ретранслятор телевізійної мережі Т2 у с. Нехотїївка (Бєлгородської області) або ретранслятор стільникового зв’язку. Об’єкт спостереження – засіб доставки порушників у вигляді загальної моделі бронетранспортера (БТР). Отримано бістатичні діаграми розсіювання засобу доставки та середні значення ефективної поверхні розсіювання (ЕПР) у секторах бістатичних кутів у разі різних азимутів і частот зондування. Із аналізу залежності ЕПР від конфігурації системи прихованого спостереження при зовнішньому підсвічуванні оцінено усереднені значення рівня розсіяного сигналу. Проведено верифікацію результатів методики на прикладі об’єктів простої форми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Максимов, Максим, та Владислав Гостіщев. "АВТОМАТИЧНА СИСТЕМА РЕГУЛЮВАННЯ РЕКУПЕРАТИВНОГО НАГРІВНОГО КОЛОДЯЗЯ". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 1–5. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-1.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведена детальна робота по вивченню властивостей такого об’єкта як рекуперативний нагрівний колодязь. Були виявлені основні аспекти роботи даної установки та було чітко розібрано математичну модель, для якої також були знайдені налаштування для ПІ-регулятора. Дана робота була проведена так як сам об’єкт представляє собою складну систему яка потребує більш детального вивчення. Були вивчені загальні фізичні властивості які використовуються для роботи установки, а також проведена детально робота по розробці математичної моделі та застосуванні її для знаходження оптимальних шляхів керування рекуперативним нагрівним колодязем. Представлена загальна модель яка допоможе зрозуміти, які керуючі впливи можливі на даній установці та як ці впливи не несли за собою подій, які б могли спричинити аварію. Детально досліджено математичну модель, а також проведена велика робота по деталізації даної моделі, включені всі можливі фактори. Всі можливі керуючі впливи та збурення відображені в даній роботі для більш детального вивчення об’єкту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

ЄМЧЕНКО, І. В. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОІНСТРУМЕНТІВ ПОБУТОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". Товарознавчий вісник 1, № 15 (18 лютого 2022): 52–61. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-5.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Визначення класифікаційних ознак та чинників, що впливають на ефективність проведення митних формальностей, зокрема процедури прийняття класифікаційного рішення і визначення критеріїв ідентифікації під час митного оформлення електроінструментів, як складової імпортної операції між суб’єктами господарювання. Виявлення чинників, які впливають на потенційні ризики під час митного оформлення електроінструментів побутового призначення.Методика. Під час проведення теоретичних досліджень застосовували методи, які засновані на системному аналізі статистичних баз даних. Результати роботи отримували, застосовуючи методи аналізу та синтезу інформації, абстрагування та групування.Результати. Проаналізовані чинники, що формують попит та асортимент електроінструментів в Україні. Представлені ТОП-5 кращих фірм 2020 року, в які увійшли німецькі, американські та японські бренди. Визначено основні чинники, які забезпечують просування електроінструментів на ринку. Показані найрозповсюджені торговельні марки електроінструментів на ринку України, зокрема ті, якими користуються у побуті споживачі. Обґрунтовано роль класифікації та представлені класифікаційні ознаки для митної ідентифікації електроінструментів. Наведені результати моніторингу ринку електро-інструментів та основні чинники, які впливають на обсяги продажу. Представлені дані практичної діяльності Департаменту митних інформаційних технологій та митної статистики Державної митної служби України щодо об’єкту дослідження та митного оформлення за митною декларацією форми МД2. Представлені достатні для митної ідентифікації дані 31 графи митної декларації щодо опису об’єктів досліджень у митній декларації форми МД2. Проведено статистичний аналіз товарної структури експортно-імпортних операцій із товарною позицією 8467 за 2016-2020 роки у розрізі товарних позицій Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Проаналізовані показники зовнішньої торгівлі України на прикладі електродрилі (код за УКТЗЕД 8467219900) в розрізі товарної позиції 8467 відповідно даних митної статистики Державної митної служби України за 2020 рік. Здійснено порівняння даних структури імпорту за 2021 рік за місяцями. Визначено, що найвищі показники імпорту електро-інструментів спостерігається у листопаді та грудні місяці, що пояснюється зростанням обсягу будівельних робіт в цей період.Наукова новизна отриманих результатів висвітлена у представленому широкому спектрі багато-функціональності, систематизації класифікаційних ознак електроінструментів зокрема й побутового призначення та аналізі критеріїв ідентифікації в митних цілях. Показана роль декларування класифі-каційних ознак достатніх для ідентифікації об’єктів імпортної операції під час митного оформлення.Практична значимість може визначатися в окресленні потенційних ризиків під час здійснення митних формальностей, зокрема митного оформлення імпортних електроінструментів. Проаналізована структура товарообігу в розрізі експортно- імпортних операцій із електроінструментами. Визначені достатні критерії для ідентифікації в митних цілях електроінструментів побутового призначення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

КШАНОВСЬКИЙ, Олег. "ТИПОЛОГІЯ ВЖИВАНЬ І СЕМАНТИЧНИХ ПЕРЕХОДІВ ЛЕКСЕМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВИСОТИ В УКРАЇНСЬКІЙ, ПЕРСЬКІЙ ТА АЗЕРБАЙДЖАНСЬКІЙ МОВАХ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 221–39. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.20.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті за допомогою семантичної метамови (найважли- вішими компонентами якої є спостерігач; вертикальність; поверхня; фасад (перед, лице) і протилежний йому тильний бік (тил, зад) об’єктів; внутріш- ність; порожнє/повне (категорії опису об’єктів у формі контейнерів); кон- тейнер, або умістилище; межі; тло; частина/ціле, множина, маса/дискретні (раховані) об’єкти, а також люди та частини тіла людини) побудовано лек- сичну типологію прототипових (предметних), розширених (непредметних) та метафоричних уживань прикметників та відад’єктивних іменників сучасних української, перської та азербайджанської мов. Єдина методика паралельних описів у зазначених мовах дала змогу, по-перше, виявити три типи вживань лексем на позначення висоти: 1) для опису вертикально витягнутих знизу вгору об’єктів жорсткої конфігурації, або типу «шпилі»: дерево, труба, шафа, шапка, пшениця, будинок та под.; 2) з іменами на позначення об’єктів тополо- гічного типу, так званих піднесених над поверхнею «опор»: високе крісло, висо- кий стіл, високі поручні (їхньою головною функцією є слугувати поверхнею, на яку можна спертися, виконуючи певну дію); 3) з іменами на позначення топо- логічного типу об’єктів, що постійно розташовані над поверхнею, основою: високе гілля, високі хмари. По-друге, виявлено шість регулярних семантичних переходів у досліджуваних мовах: високий «шпиль» – піднесена над поверхнею «опора» (високе дерево – високі поручні); високий «шпиль» – постійно розта- шований об’єкт угорі (високе дерево – високі хмари); постійно розташова- ний об’єкт угорі – кількісно високий рівень, результат (високе гілля – високий урожай); високий «шпиль» – якісне явище, процес (висока пшениця – високі почуття); піднесена над поверхнею «опора» – вважливий, поважний результат (високий стіл – високий престол); постійно розташований об’єкт угорі – важкодосяжний результат (високі хмари – висока культура). Настільки екс- пліцитний опис (у ньому явно вказано на умови реалізації кожної форми) дає змогу створювати високоякісні словники і граматики досліджуваних мов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Strela, Maxim, Oleg Dobridenko та George Gorokhov. "Оцінка (класифікація) силових елементів літальних апаратів за областями технічного стану використовуючи статистичний метод розпізнавання та метод експертів". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 4 (13 серпня 2020): 3–11. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.4.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Відповідно до діючого курсу підтримки справності авіації Збройних Сил України виникла проблема забезпечення справності парку літальних апаратів та виконання точної класифікації технічного стану силових елементів різних типів літаків для своєчасного виявлення їх граничного стану. Мета статті полягає в оприлюдненні результатів дослідження щодо системи класифікації технічного стану – системи розпізнавання образів. В статті розглянуто проблематику щодо вибору ефективного методу розпізнавання, головні вимоги до нього, проаналізовано обраний метод класифікації технічного стану (або розпізнавання образів технічного стану), який заснований на статистичному методі розпізнавання. Виконана реалізація методу в графічній оболонці (для застосування на персональних електронно-обчислювальних машинах) за допомогою мови програмування Python та допоміжних наукових і графічних бібліотек. Обрані еталонні об’єкти, визначені основні визначальні параметри, які характеризують інтенсивність вичерпання ресурсного потенціалу, які були розділені на два образи технічного стану, а саме на “добрі” та “погані”, та контрольний досліджуваний об’єкт. Як приклад, проаналізовано технічний стан відповідального силового елемента літака-винищувача Збройних Сил України, які мають приблизно однакові ресурсні напрацювання, та різні статистичні дані щодо інтенсивності використання в процесі експлуатації. Проаналізовано адекватність роботи методу за допомогою експертів, надані рекомендації у вигляді рішень управління щодо досліджуваного об’єкта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Kahaniak, Yulian, Mykola Korol, Olha Tokar та Anna Cunjak. "Еталон лісових насаджень на заповідних територіях Національного природного парку «Сколівські Бескиди»". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 17 (25 жовтня 2018): 104–12. http://dx.doi.org/10.15421/411825.

Повний текст джерела

Анотація:

Облік лісових масивів природоохоронних об’єктів є первинним етапом оцінення їх потенціалу. Об’єктом дослідження є лісові насадження заповідної зони Національного природного парку «Сколівські Бескиди». Метою дослідження передбачено відібрати еталон, тобто лісові насадження із максимальним біорізноманіттям та продуктивністю, складною вертикальною структурою. Методику вибіркової лісової інвентаризації вважають найбільш адекватною для отримання репрезентативних даних. Для таких об’єктів лісівничо-таксаційна характеристика доповнюється аналізом просторової структури насаджень та оцінкою біорізноманіття. На території Майданського лісництва виявлено еталон лісових насаджень. Еталон представлений триярусними деревостанами. Після розроблення моделей залежності середнього приросту деревостану від середнього віку, а також запасу деревостану від середнього діаметра дерев першого ярусу, усі об’єкти розділено на дві групи. До першої групи відібрано об’єкти, котрі за величиною запасу (приросту) потрапляють до верхньої частини довірчої зони моделі з одностороннім обмеженням 1-2 стандартні відхилення. Відібрано шість еталонів у віковому діапазоні 55-136 років. Яруси лісового насадження складаються із бука лісового, ялиці білої та ялини європейської. Один еталон характеризує деревостан з модрини європейської, явора, ялини та ялиці. Частка дерев в першому ярусі змінюється в межах 43-63%, у другому – 4-32%, у третьому – 24-31%. Високопродуктивні структурно складні еталони є типовими природними утвореннями, на котрі повинна орієнтуватися господарська діяльність підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Пікалова, Валентина Валеріївна. "GEOGEBRA ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРОВАДЖЕННЯ STEM ОРІЄНТОВАНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПРАКТИКУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ". Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, № 22(29) (20 лютого 2020): 133–38. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2020.22(29).18.

Повний текст джерела

Анотація:

Виходячи з проведеного аналізу наукових та навчально-методичних джерел з проблем підготовки вчителя математики для реалізації концепції STEM освіти, встановлено актуальність упровадження у практику його підготовки STEM орієнтованих досліджень у середовищі пакету GeoGebra та обґрунтовано необхідність розробки і висвітлення методичних підходів до їх реалізації. Метою написання роботи є розробка та висвітлення методичних підходів до реалізації STEM орієнтованих досліджень майбутніх вчителів математики у середовищі пакету GeoGebra. Відповідно до мети, в роботі сформульовано сутність і спрямованість STEM орієнтованих досліджень, що полягає у комплексному вивченні певного явища (поняття, об’єкту) і його поведінки з точки зору аспектів цілого спектру природничо-математичних наук у їх взаємозв’язку, а також з урахуванням їх зв’язку з реальним життям. Встановлено, що методика їх реалізації має спиратися на систему спеціально розроблених дослідницьких завдань та на заздалегідь розроблену дидактичну підтримку, що спонукає майбутнього вчителя до виявлення інтегративної сутності і глибокого розуміння конкретних математичних понять у контексті практично значущої міжпредметної задачі. У роботі наведено типи та загальну характеристику таких дослідницьких завдань, а також наведено конкретні приклади кожного типу завдань із фокусом на проведення STEM дослідження. Можна припустити, що така система дослідницьких завдань сприятиме ефективному упровадженню STEM орієнтованих досліджень у практику підготовки майбутнього вчителя математики. До перспектив роботи слід віднести розробку критеріального апарату для вивчення впливу запропонованої методики на рівень готовності майбутнього вчителя математики до реалізації стратегії STEM освіти під час проведення емпіричного дослідження. Упровадження STEM-освіти передбачено на всіх освітніх рівнях, проте на цей час основна увага науковців і педагогів-практиків зосереджена на питаннях STEM-освіти учнів закладів загальної середньої освіти, і значно менше досліджень присвячено проблемам її реалізації у закладах вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Гора, Ірина, та Валерій Колесник. "СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ДНК-ІДЕНТИФІКАЦІЇ В РОЗСЛІДУВАННІ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, № 8 (13 липня 2021): 183–89. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.27.

Повний текст джерела

Анотація:

Досудове розслідування злочинів проти життя й здоров’я людини, проти громадської безпеки та багатьох інших злочинів не можна уявити без використання слідчим знань у галузі судової медицини. Вод- ночас установлення тяжкості тілесних ушкоджень та причин настання смерті зумовлює потребу обов’язкового залучення стороною обвинувачення експерта для проведення судово-медичної експертизи. Об’єктом судово- медичної експертизи часто стають трупи не встановлених осіб, серед яких трапляються тіла у стані виразної гнильної трансформації, обвуглювання, скелетування, розрізнені фрагменти людських тіл тощо. Одним із головних питань, що ставиться експерту – судовому медику на вирішення, є ідентифікація особи, де вели- ке значення для проведення дослідження й отримання правильних результатів має застосування біологічних методів. Певну роль у цьому процесі відіграють інтеграція і диференціація суміжних галузей знань, а саме криміналістики, біології та судової медицини, що в сукупності покликані сприяти об’єктивізації процесу досудового розслідування, підвищенню статусу слідів та окремих об’єктів біологічного походження як необ- хідних елементів доказової бази. Від результатів таких експертиз залежить правильність прийнятих органом досудового розслідування та судом рішень. У кримінальних провадженнях про вбивства, терористичні акти, завдання тілесних ушкоджень та вчинення інших злочинів, пов’язаних із ушкодженням тіла людини пошуки слідчого під час проведення огляду місця події, оглядів предметів, приміщень спрямовані насамперед на виявлення слідів крові та інших слідів біологічного походження, що, як правило, у значній кількості утворюються у певних місцях і на різноманітних об’єктах під час вчинення та приховування таких злочинів. Зазначені сліди можуть бути виявлені на ґрунті, стінах приміщен- ня, меблях та інших предметах, у пазах між дошками чи плитами підлоги, на знаряддях завдання ушкоджень чи травми, на предметах одягу чи взуття тощо. Об’єкти біологічного походження та предмети з їх слідами доволі часто використовуються як джерела орієнтовної та доказової інформації. Вони дають змогу висунути обґрунто- вані версії щодо характеру події, відтворити обстановку, в якій було скоєно злочин, значно звузити коло осіб, які можуть бути причетні до його вчинення, а в окремих випадках – встановити конкретну особу, яка скоїла злочин, або виключити певну особу з числа підозрюваних. За певних обставин завдяки використанню відомостей про об’єкти біологічного проходження вдається встановити особу потерпілого, якщо вона залишається невідомою на момент початку розслідування. Якщо особу підозрюваного або потерпілого не встановлено, коли справжні відомості про таких осіб при- ховуються або спотворюються навмисно, потужним інструментом отримання важливої доказової інформа- ції може виступати генетична ідентифікація особи. Процедура судово-медичної ідентифікації особи полягає у встановленні тотожності невідомого живого чи померлого індивідууму з конкретною і відомою орга- нам досудового розслідування людиною. Індивідуальність об’єктів матеріального світу, їх взаємозв’язок та взаємозалежність, об’єктивний характер змін та відносна сталість є передумовами, котрі визначають можливість ідентифікації різних об’єктів матеріального світу загалом і людини зокрема. Задля цього для ідентифікації людини як об’єкта живої природи використовують біологічні методи досліджень, засновані на вивченні довгої полімерної молекули дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) – одного з двох типів при- родних нуклеїнових кислот, що забезпечує зберігання й передачу наступним поколінням нащадків генетич- ної програми розвитку та функціонування людини як живої істоти. Розшифровку структури ДНК вчені здій- снили ще у 1953 р., що стало одним з поворотних моментів в історії біології. З часом ці дослідження стали в нагоді криміналістам та судовим медикам, які встановлювали обставини вчинення злочинів та причетних до них осіб. Сучасна технологія криміналістичного ДНК-аналізу дає змогу досліджувати майже всі тканини та біологічні рідини людського організму. Нині досягнуті суттєві результати щодо дослідження біологічних слідів і навіть тих, які зазнали негативного впливу факторів зовнішнього середовища, а саме фізичних, хімічних і біологічних, або піддалися частковій деградації. Застосування молекулярно-генетичних дослі- джень дає змогу швидко та ефективно ідентифікувати постраждалих та провести реконструкцію обста- вин події у разі надзвичайних ситуацій з великою кількістю людських жертв, зокрема нещасних випадків, авіакатастроф, терористичних актів, бойових дій. Знання таких можливостей судово-медичної експертизи слідчими, прокурорами, адвокатами, суддями, уміння збирати матеріали для проведення експертних досліджень, формулювати запитання експерту та оцінювати отримані ним висновки має велике значення для зби- рання та оцінювання доказів у кримінальному проваджені, а також їх використання в інтересах здійснення справедливого правосуддя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Швець, Т. А., та О. В. Швець. "СПЕЦИФІКА ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КАТЕГОРІЇ ОЗНАЧЕНОСТІ/НЕОЗНАЧЕНОСТІ ЗАСОБАМИ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 338–43. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-54.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено виявленню специфіки вербалізації категорії означеності/ неозначеності у сучасній німецькій мові. Установлено, що проблема вербалі- зації категорії означеності/неозначеності, якій присвячено певну кількість нау- кових розвідок, не є достатньо розробленою саме на матеріалі цієї мови, тому потребує подальшого вивчення. У сучасних лінгвістичних студіях категорію означеності/неозначеності трактують як міру обізнаності мовців з об’єктами мовлення або текстову категорію. Категорію означеності/неозначеності можна зарахувати до мовних універса- лій, оскільки вона притаманна майже всім мовам. Є мови, що мають формальні маркери її вербалізації, і такі, в яких вони відсутні. У німецькій мові категорія означеності неозначеності має граматично виражений характер. Засобами її вербалізації є артиклі (як означені, так і неозначені). Використання означених артиклів дозволяє конкретизувати об’єкт, про який ідеться, представити його як такий, що відомий співрозмовникові за ситуацією або контекстом. Звернення мовців або авторів творів до неозначених артиклів подає змальову- ваний об’єкт як такий, що вперше постає перед індивідом, є одним із низки подібних до нього. Семантична функція означеного та неозначеного артиклів полягає в здатності ідентифікувати об’єкт (вербалізація категорії означеності) або зарахувати його до класу однорідних (вербалізація категорії неозначеності). У результаті проведеного дослідження встановлено: окрім форм означеного артикля, категорія означеності у сучасній німецькій мові вербалізується вка- зівними займенниками, що є засобом конкретизації об’єктів, про які йдеться, часу виконання запланованої дії, нагадування про вже відому особу тощо. До засобів вербалізації категорії означеності також належать присвійні займен- ники, що вказують на належність об’єкта певній особі. Засобами вербалізації категорії неозначеності є форми неозначеного арти- кля та неозначені займенники, що обмежують обсяг поняття, вираженого іменником, даючи неточну вказівку на ознаки об’єктів. Великими можли- востями у плані вербалізації категорії неозначеності володіє неозначено- особовий займенник «man», що слугує для позначення невідомого суб’єкта або групи невідомих осіб.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Сидоренко, Р. Г., та О. М. Порохончук. "Оцінка ефективності засобів зниження помітності об’єктів у інфрачервоному діапазоні довжин хвиль". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(44) (22 липня 2021): 159–63. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.44.19.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено оцінку можливостей апаратури інфрачервоної (тепловізійної) розвідки, яка встановлена на літальних апаратах та наземних засобах щодо виявлення об’єктів. Наведені необхідні для розрахунків вихідні дані по апаратурі, об’єктам та умовам ведення розвідки. Отримано аналітичні вирази для розрахунку відношення сигналу до шуму зображень вихідного й замаскованого об’єктів та ймовірностей їх виявлення. Розроблено математичний апарат для оцінки ефективності заходів зниження помітності у інфрачервоному діапазоні довжин хвиль. Отримані результати можуть використовуватись при розробці нових засобів зниження помітності в інфрачервоному діапазоні довжин хвиль та оцінці ефективності існуючих й перспективних засобів зниження помітності від апаратури тепловізійної розвідки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Bondarenko, Andrii Ihorovych. "ДО ПРОБЛЕМИ ТИПОЛОГІЇ АКУСТИЧНИХ ПОДІЙ У СУЧАСНІЙ ЕЛЕКТРОННІЙ МУЗИЦІ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРУ О. НЕСТЕРОВА «КОЛЬОРОВА ФЛЮОГРАФІЯ»)". Музичне мистецтво і культура 1, № 31 (17 листопада 2020): 18–29. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-1-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – дослідити типологію акустичних подій на прикладі композиції Олександра Нестерова «Кольорова флюографія», використо- вуючи методи спектрального аналізу. Для досягнення цієї мети по- ставлено такі завдання – проаналізувати поняття «акустична подія», виявити різні типи акустичних подій у вищезгаданому творі та ок- реслити їх роль у драматургії твору. Методологія. У ході дослідження використано спектральний аналіз музичного твору за допомогою про- грамного забезпечення. Результати спектрального аналізу були піддані системно-аналітичному та компаративному методам дослідження. Наукова новизна. У статті вперше розкривається співвідношення тер- мінів «акустична подія» (Г. Когут) та «звуковий об’єкт» (П. Шеффер) і вперше досліджується творчість композитора Олександра Нестеро- ва. Висновки. Введене П. Шеффером поняття «звуковий об’єкт» сут- нісно співпадає з поняттям «акустична подія», що його запропонував Г. Когут. Розуміння акустичної події (звукового об’єкта) як основопо- ложного елемента музичної тканини дає змогу детально аналізувати твори електронної музики як сукупність таких подій, що є елемента- ми цілісної системи. У творі О. Нестерова «Кольорова флюографія» виявлено та проаналізовано акустичні події трьох типів – гармонічні тони (переважають), імітації звуків ударних інструментів (що ство- рюють джазові жанрово-стилістичні алюзії) та концентровані висо- кочастотні акустичні події, інтервальна компонента яких не сприй- мається на слух. Характер взаємодії цих акустичних подій дозволяє вивчити загальну драматургію та форму твору – контрастно-складову 8-частинну з ознаками 4-частинного сонатно-симфонічного циклу. Ра- зом із тим типологія акустичних подій у «Кольоровій флюографії» дещо відрізняється від типології, що виявлена Г. Когутом у творі Г. Лахен- мана “Pression”, а також відрізняється від виявленої нами раніше ти- пології у творі А. Загайкевич «Мотус». Таким чином, робимо висновок про те, що різні музичні твори характеризуються різною типологією акустичних подій, натомість створення єдиної, універсальної типології потребуватиме подальшого накопичення аналітичного матеріалу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Совгира, Тетяна, Володимир Забора, Ірина Яковенко та Олександра Погуляй. "Принципи організації кінетичного відеомепінгу в сценічному просторі: вітчизняний досвід". Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 5, № 1 (21 квітня 2022): 62–70. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.5.1.2022.255234.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження полягає у визначенні принципів організації кінетичного відеомепінгу й аналізі наявного вітчизняного досвіду його використання в процесі створення сценічних видовищ. Відповідно до визначеної мети заплановано розв’язання таких взаємопов’язаних завдань: сформулювати основний понятійно-категоріальний апарат з цієї тематики; визначити технологію організації кінетичного мепінгу та можливого його застосування в театрально- видовищних заходах; простежити й узагальнити вітчизняний досвід використання кінетичного відеомепінгу в організації театрально-видовищних заходів. Методологія дослідження базується на комплексному підході та поєднанні кількох методів: аналітичного – для розгляду історичної, філософської, культурологічної та мистецтвознавчої літератури з предмета дослідження; теоретично-концептуального методу – для аналізу понятійно-термінологічної системи дослідження та виявлення особливостей упровадження кінетичного відеомепінгу в сценічний простір; історичного – для з’ясування трансформації практики впровадження цифрових технологій у сценічний простір, а також порівняльно-типологічного – для порівняння специфіки функціонування різних видів відеомепінгу, зокрема кінетичного. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше розглянуто специфіку використання кінетичного відеомепінгу в процесі створення сценічного видовища. Висновки. Виявлено, що за допомогою кінетичного відеомепінгу створюється інтерактивне видовище, в якому глядач й актор можуть взаємодіяти з візуальним контентом. Встановлено, що розміщення датчика Kinect дає змогу спрямовувати проєкцію зображення на рухомі тривимірні об’єкти або ж миттєво змінювати напрямок відповідно до розташування цих рухомих об’єктів у просторі. Цим рухомим об’єктом може бути людина. У такий спосіб у процесі реалізації проєкціювання створюється ілюзія, що зображення може взаємодіяти з користувачем, «підпорядковуватися» його рухам, що надає значні переваги у створенні сценічного перформансу. У зв’язку з особливістю кінетичної системи редагувати трансляцію відеоконтенту відповідно до розташування рухомих об’єктів цей вид відеомепінгу часто називають інтерактивним. Актору вже не потрібно думати про мітки на сценічних підмостках, адже в організації кінетичного мепінгу відеопроєкція «підлаштовується» під його рухи. Однак через дорогу собівартість цієї технології сучасні режисери використовують її не задля зручності артистів (акторів) на сцені, а для перетворення заходу в інтерактивне видовище, в якому можуть узяти участь глядачі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Іскакбаєва, Шолпан Оринтаєвна. "АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО КАЗАХСЬКОГО ЕМПОРОНІМІЧНОГО ПРОСТОРУ (на прикладі торговельних об’єктів міста Нур-Султан)". Мова, № 35 (29 липня 2021): 151–56. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237842.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються проблемні питання застосування емпоронімів у міському інформаційному медіа просторі. Проаналізовано технології смислопородження і маніпулювання. Мета статті — вивчення емпоронімів Казахстану на сучасному етапі історичного розвитку казахського суспільства і держави. Об’єкт дослідження — емпороніми як одиниці-номінанти реалій сучасного міського простору. Предмет дослідження — особливості емпоронімов казахської мови. Матеріалом дослідження було обрано емпороніми-номінації найбільших торговельних об’єктів міста Нур-Султан. Одиниці для аналізу відбиралися методом суцільної вибірки, при якому вивченню підлягали лексеми і синтаксичні конструкції у відповідності до їхньої послідовності в поданні у дискурсі. Результати дослідження: виявлено особливості формування емпоронімічного простору сучасного Казахстану, специфіку формування емпоронімов під впливом трансформацій соціокультурної реальності. Висновки. Результати проведеного дослідження надають змогу зробити висновок, що система емпоронімов сучасної казахської мови формується під сильним впливом англійської мови. У той же час, на сьогоднішній день номінації міських об’єктів часто апелюють до історичного минулого казахів, відображають інтенцію до впливу на емоційну сферу реципієнта, містять відсилки до почуття патріотизму та історичної гордості. Результати дослідження можуть знайти своє практичне застосування у процесі подальшого вивчення змін казахської мови під впливом соціокультурних чинників, виявлення взаємозв’язків між лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами. Результати можуть бути корисними у проведенні досліджень, виконаних у руслі медіа простору лінгвістики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Волкова, Тетяна Василівна. "Оцінка важливості критеріїв системи рейтингового оцінювання діяльності птнз при розв’язуванні задач управління професійно-технічною освітою в регіоні". Theory and methods of e-learning 3 (5 лютого 2014): 64–69. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.318.

Повний текст джерела

Анотація:

Державною цільовою програмою розвитку професійно-технічної освіти (ПТО) на 2011–2015 роки визначено, що її випереджувальний розвиток означає, насамперед, корінні зміни якості професійно-технічної освіти; підвищення її ролі в забезпеченні розвитку економіки. В українській науці та практиці управління досить широко наголошується на необхідності реформування управління розвитком ПТО (Н. Ничкало, В. Радкевич, Л. Петренко, В. Свистун, В. Супрун).Виходячи з розуміння системи управління як триєдності суб’єкта, об’єкта та механізму управління як рухомої ланки управлінського впливу, трансформація суб’єкта управління без модернізації управлінського механізму, що реалізується за допомогою управлінських технологій, на думку вчених (В. Геєць, В. Іванова, Л. Федулова та ін.) є малодієвим процесом, оскільки суперечить принципу комплексності й системності. Відомий вчений у галузі впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіту М. Жалдак зазначає, що удосконалення і розвиток сучасних ІКТ як сукупностей методів, засобів і прийомів, використовуваних для збирання, систематизації, зберігання, опрацювання, передавання, подання все можливих повідомлень і даних, суттєво впливають на характер виробництва, наукових досліджень, освіту, культуру, побут, соціальні взаємини і структури [1, 76].Досягнутий нині рівень і проблеми розвитку ІКТ у системі ПТО визначають необхідність переходу від політики, спрямованої на розвиток інформатизації окремих ПТНЗ, до формування єдиного інформаційного простору, розвиток інформаційних ресурсів, баз даних і знань, якими можуть користуватися всі ПТНЗ регіону.Збалансована реалізація програмних заходів на рівні регіону можлива за такими пріоритетними напрямами: підвищення ефективності управління в умовах змін організаційно-правових форм діяльності ПТНЗ, що забезпечить результативність і підсилить їх відповідальність за кінцеві результати діяльності; удосконалення інформаційного обміну; запровадження моніторингу оперативності прийняття управлінських рішень на основі розроблення і впровадження критеріїв ефективної діяльності професійно-технічних навчальних закладів і виявлення їх впливу на якість ПТО. Це зумовлено тим, що особливості управління сучасною системою ПТО визначаються кардинальними змінами в нашому суспільстві, в результаті чого відбувається переусвідомлення цілей, завдань і змісту освіти, здійснюється пошук нових форм, методів і технологій підвищення її якості. За останнє десятиліття кількість ПТНЗ, які здійснюють підготовку робітничих кадрів, а також обсяги цієї підготовки значно скоротилися. Існує диспропорція в структурі зайнятості населення в реальному секторі економіки і структурі підготовки кадрів у ПТНЗ. Ефективна реалізація регіональної освітньої політики і підтримка конкурентоспроможності ПТНЗ висувають обов’язковою умову створення інформаційної інфраструктури. Для здійснення спостереження, оцінки, аналізу стану, прогнозу розвитку і розробки альтернативних варіантів регулювання діяльності ПТНЗ важливим є набір показників і критеріїв, що адекватно описують стан і розвиток об’єкта дослідження. На виконання Національного плану дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 27 квітня 2011 року № 504 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 22.11.2011 р. № 1336 затверджено критерії системи рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів [2]. Електронну базу даних «Рейтингове оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів» планується запровадити на веб-порталі професійно-технічної освіти www.proftekhosvita.org.ua.У системі рейтингового оцінювання діяльності ПТНЗ передбачено п’ять груп критеріїв: 1) ефективність навчання і працевлаштування, 2) зміст навчання і навчально-методичне забезпечення, 3) педагогічні працівники, 4) фінансування і матеріально-технічне забезпечення, 5) доступність ПТО та впровадження гендерної рівності та соціальної справедливості (рис. 1). Можна вважати, що дана система відноситься до класу автоматизованих систем обробки даних, оскільки основними процесами, що реалізуються в ній, є транзакційні процеси з базою даних, процеси оперативної аналітичної обробки, процеси формування звіту. Для обчислення інтегрального показника – рейтингу ПТНЗ – слід визначити ступінь участі кожного критерію в системі рейтингового оцінювання діяльності ПТНЗ. Методика визначення важливості елементів системи полягає в наступному.Оцінка ступеню кожного елемента в групі кожного критерію може бути здійснена за значенням коефіцієнта важливості, що відображає значущість елемента системи [3]. Системне подання об’єкта дає можливість класифікувати різні типи оцінок важливості об’єктів, тобто кожному елементові присвоюється певний ранг важливості відповідно до шкали (табл. 1). Потім складається матриця рангів важливості.Таблиця 1Шкала ранжуванняСтупінь важливостіВизначенняПояснення0об’єкти непорівнянні порівняння об’єктів не має смислу1об’єкти однаково важливіоб’єкти мають однакові інформаційні відношення3об’єкт дещо важливіший іншогоє деяка перевага одного об’єкта перед іншим на певному рівні співставлення5один важливіший іншогоіснують вагомі основи того, що один об’єкт біль важливіший, ніж інший7один явно важливіший іншогоє незаперечні підстави, щоб надати перевагу одному об’єкту іншому9один абсолютно важливіший іншогопереваги одного з об’єктів настільки очевидні, що не може викликати найменшого сумнівуДля того, щоб матриця рангів важливості була врівноваженою, має виконуватися співвідношення:Для прикладу розглянемо матрицю рангів важливості для критерію 1 «Ефективність навчання і працевлаштування». Даний критерій має вісім показників, тому складається матриця з восьми елементів (табл. 2). Виконання співставлення необхідно для того, щоб, визначивши, у скільки разів один об’єкт важливіший від другого, можна було побачити, яку частку важливості складає другий об’єкт від першого.Таблиця 2Ранги важливості елементівi/jx8x7x6x5x4x3x2x1x8=351/31/31/51/71/3x71/3=3511/31/31x61/51/3=53131/3x531/51/5=1531x4311/31=531/3x35311/51/5=31x2731/31/31/31/3=3x13131311/3=У результаті обчислень таблиці 2 отримаємо матрицю (табл. 3).Таблиця 3Обчислення рангів важливості елементівi/jx8x7x6x5x4x3x2x1x8=350,330,330,200,140,33x70,33=3510,330,331,00x60,200,33=53130,33x530,200,20=1531x4310,331=530,33x35310,200,20=31x2730,330,330,330,33=3,00x13131310,33=Просумувавши значення рангів у кожному рядку, отримаємо наступний набір векторів ώ1=12,33; ώ2=14,33; ώ3=13,4; ώ4=13,67; ώ5=13,4; ώ6=12,87; ώ7=11,0; ώ8=9,34. Пронормувавши ώ за умовою Σώі=1, отримаємо числові значення міри важливості критеріїв, виражених коефіцієнтом важливості (табл. 4).Таблиця 4Значення коефіцієнтів важливості критеріїв (приклад)x1x2x3x4x5x6x7x8Кв0,120,140,130,140,130,130,110,09Пропонована методика оцінки коефіцієнтів важливості критеріїв має бути покладена в основу системи рейтингового оцінювання діяльності ПТНЗ, оскільки знання точних числових значень важливостей критеріїв в кінцевому підсумку сприяє прийняттю обґрунтованих рішень при організації управління ПТНЗ. При цьому значно підвищуються вимоги до кваліфікації та компетентності адміністративно-управлінського персоналу ПТНЗ, зорієнтовані на результат. Застосування ІКТ в управлінській діяльності ПТНЗ вимагає підвищення рівня професійних знань і умінь, які педагогічні працівники мають отримати безпосередньо на робочому місці, після закінчення інженерно-педагогічного навчального закладу.Як показав аналіз практики управління ПТНЗ України, матеріалів науково-практичних конференцій прогресивні ІКТ слабо впроваджуються, інформаційна підтримка в системі професійної підготовки та ухвалення рішень є недостатньою, експертні оцінки їх ефективності відсутні. Невідповідність між сучасним рівнем розвитку ІКТ та їхнім застосуванням у практиці управління ПТНЗ стримує процес становлення і розвитку ПТО, перешкоджає формуванню ефективної інфраструктури аналітичного управління. Однією з причин слабкого впровадження ІКТ у практику управління ПТНЗ є недостатня методологічна підтримка процесів інтеграції методів і підходів, розроблених у теорії управління, теорії складних соціальних систем, системному аналізі, теорії автоматизованих інформаційних систем. Ключову роль у прийнятті управлінських рішень незмінно відіграє інформаційний обмін, що формує в конкретному ПТНЗ і регіоні в цілому певний інформаційний простір, у рамках якого всі реальні фігуранти виконують певні інформаційні функції. Удосконалення процесів виконання інформаційних функцій за рахунок впровадження перспективних ІКТ, а також можливість прямої участі в інформаційних процесах безпосередньо керівників, методистів з ІКТ та інформаційно-аналітичної роботи ПТНЗ, будуть визначати основи модернізації системи ПТО України сьогодні й у найближчому майбутньому. Водночас, упровадження передових ІКТ в управління ПТНЗ стримує слабкий рівень організації інформаційних потоків, збирання, обробки, збереження і подання даних, їх аналізу та інтерпретації, ухвалення рішень. Тому зростає роль системи підготовки і підвищення кваліфікації в забезпеченні сучасного рівня знань та інформаційно-аналітичної складової педагогічних працівників ПТНЗ у власній професійній діяльності. Висновок. Проблема автоматизації процесів управління системою ПТО в регіоні може бути вирішена шляхом побудови інформаційно-аналітичної системи управління, в якій, крім обов’язкової мети управління всіма процесами, головною метою є забезпечення функції надання конкретних даних віртуальному суб’єкту, що має право доступу до цих даних і системи. Застосування засобів інформаційно-аналітичної системи управління (ІАСУ) для забезпечення технологізації інформаційно-аналітичної діяльності управління зумовлено тим, що достовірні й повні дані про об’єкт управління разом із швидкою реакцією адекватними рішеннями на постійно змінну ситуацію виступає умовою успіху професійної діяльності адміністративно-управлінського персоналу ПТНЗ. Поряд з цим застосування ІАСУ певним чином впливає на технологію управління, що зумовлює відповідні структурні зміни в змісті та організації робіт у цій сфері діяльності. Водночас, поширення та ефективна експлуатація ІАС визначається, насамперед, підготовленістю до сприйняття цієї системи з боку керівників і методистів ПТНЗ, які застосовують комп’ютери та інформаційні системи як своєрідні інструментальні засоби у своїй діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Танасієва, Марина Миколаївна, та Ірина Іванівна Никифорак. "Ризики як об’єкт внутрішнього контролю: виявлення та оцінка". Економіка, управління та адміністрування, № 3(97) (13 жовтня 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-30-35.

Повний текст джерела

Анотація:

Виявлення та оцінка підприємницького ризику, визначення рівня його суттєвості та впливу на функціонування суб’єктів господарювання різних організаційно-правових форм і форм власності можливе за належно організованої системи внутрішнього контролю. Основною метою внутрішнього контролю є забезпечення своєчасного виявлення та аналіз підприємницького ризику, достовірність релевантної інформації, цілісність активів, дотримання нормативно-правових засад, внутрішніх політик і процедур, виконання планів та ефективне використання ресурсів. Визначено особливості методологічного інструментарію внутрішнього контролю виявлення та оцінки ризиків відповідно до характеру й структури процесів підприємницької діяльності, на основі чого сформовано зміст показників: ймовірність появи ризиків та величина можливих втрат. Встановлено, що підприємницький ризик слід розглядати як інтегрований ризик, який має об’єктивно враховувати три основні категорії ризику – кредитний, операційний та ринковий ризик (ризик ліквідності), що дасть змогу охопити не тільки фінансово-економічні аспекти функціонування суб’єктів господарювання, а й соціальні та екологічні. На основі моделювання даних системи бухгалтерського обліку із одночасним зіставленням виробничих балансів, які відображають структуру та аспекти різних господарських процесів підприємства, запропоновано обліково-аналітичне забезпечення внутрішнього контролю економіко-екологічного ризику із урахуванням трьох видів ризиків та рівнем впливу системи внутрішнього контролю на ризик. Таке забезпечення має універсальний характер та дозволить певною мірою відчути вплив сукупного підприємницького ризику та на основі мобілізації внутрішніх і зовнішніх ресурсів створити й регулювати суб’єктами внутрішнього контролю резервної системи підприємства як основного інструменту нейтралізації рівня і ступеня сукупного підприємницького ризику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Шишкін, Е. А., О. В. Завальний, Т. О. Черноносова та К. І. Вяткін. "Дослідження рівня благоустрою територій житлових будинків (на прикладі 522-го мікрорайону м. Харкова)". Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, № 12 (14 грудня 2019): 246–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2019-2(12)-30.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом дослідження цієї статті є аналіз стану сфери благоустрою територій житлових будинків. Аналіз проведено на прикладі житлової групи будинків 522-го мікрорайону м. Харкова. За допомогою соціологічного опитування були виявлені проблеми сфери благоустрою територій житлових будинків. На основі дослідження факторів зовнішнього та внутрішнього середовища розвитку території виконано аналіз існуючого стану об’єкта дослідження за допомогою методу SWOT-аналізу. Для вирішення основних проблем, що склалися, на об’єкті запропоновано рекомендації щодо покращення стану благоустрою території житлових будинків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Pokotylova, Kamila. "Систематичний та біоморфологічний аналіз дендрофлори штучних заповідних парків Рівненської області". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 8(381) (15 лютого 2019): 17–22. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-17-22.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати аналізу розподілу видового складу дендрофлори штучних заповідних парків Рівненської області за систематичним положенням та за життєвими формами. Установлено, що в межах цієї області розміщено 25 таких об’єктів. Із них 14 – у поліській частині області, а 11 – у зоні широколистяних лісів. На території досліджуваних об’єктів виявлено 481 вид деревних рослин (9,52 % Pinophyta, 90,48 % Magnoliophyta). Як загалом у всіх парках, так і окремо в об’єктах, що наявні в межах двох частин області (Українського Полісся та зони широколистяних лісів), найбільшою кількістю родів та видів представлена родина Rosaceae. У результаті розподілу видів за біоморфотипами виявлено види, які належать до трьох типів: дерева, чагарники та деревні ліани. При цьому для дендрофлори штучних заповідних парків Рівненської області характерне переважання дерев Magnoliophyta. Відмінність біоморфологічної структури парків, розміщених в обох частинах області, прослідковується при розподілі видів за класами висоти: дендрофлора поліських об’єктів дослідження представлена більшою кількістю дерев четвертої висоти, а серед чагарників переважають високі, у штучних заповідних парках іншої частини області переважна кількість видів дерев належать до першого класу висоти, тут чагарники здебільшого середньої висоти. Загалом у всіх об’єктах дослідження переважають види життєвої форми мезофанерофіти, які становлять 44,30 % у північних та 59,63 % – у південних об’єктах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Прочан, Анна. "ХЕДХАНТИНГ ПЕРСОНАЛУ ГОТЕЛЮ". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (19 листопада 2021): 143–47. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/232928.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Робота присвячена аналізу основних термінологічних аспектів та засад відбору персоналу методом хедхантингу в управлінні підприємством готельного бізнесу. Об’єктом дослідження є система набору та відбору кадрів методом хедхантингу контексті ефективної діяльності підприємства готельного бізнесу. Методика. Методичною базою дослідження став системний аналіз і конкретно наукові методи: аналіз та синтез (для виділення окремих частин об'єкта дослідження, виявлення його якостей та змін), порівняльний аналіз (для виявлення подібності та відмінності), узагальнення (виділення загальних характеристик та особливостей об’єкта дослідження). Приведені в роботі положення і висновки являються результатом аналізу теоретичного і практичного матеріалу прикладних досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів. Результати. Обґрунтовано сутність хедхантингу персоналу та розкрито аспекти його результативності в діяльності готельних підприємств. Практична значущість дослідження визначається можливістю якісної зміни діяльності готельних підприємств за допомогою використання запропонованого інструментарію застосування хедхантингу персоналу готелю та шляхів його удосконалення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Загорка, Олексій, Сергій Поліщук та Ірина Загорка. "МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОСТОРОВОЇ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ ПОВІТРЯНОГО ПРОТИВНИКА". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (28 травня 2021): 5–12. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-5-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Ефективність протиповітряної оборони військ і об’єктів суттєво залежить від функціонування системи розвідки повітряного противника. Своєчасність видачі інформації про засоби повітряного нападу противника зенітним ракетним дивізіонам є визначальним для їх надійного ураження. Невизначеність дій засобів повітряного нападу, а саме висот їх застосування і напрямків удару по військах і об’єктах, обумовлює необхідність при організації розвідки розглядати декілька варіантів побудови просторової структури системи розвідки повітряного противника з метою її оптимізації. У статті запропоновано методику визначення раціональної просторової структури системи розвідки повітряного противника, в якій за критерій оптимізації прийнято ефективність функціонування системи розвідки повітряного противника, що оцінюється математичним сподіванням відносної величини кількості засобів повітряного нападу зі складу удару, що виявлені і по яким своєчасно видана інформація зенітним ракетним дивізіонам. Ефективність функціонування системи розвідки повітряного противника визначається як добуток імовірності виявлення цілей системи розвідки повітряного противника та імовірності своєчасної видачі інформації по них зенітним ракетним дивізіонам. Імовірність виявлення цілі системи розвідки повітряного противника визначається із урахуванням коефіцієнта перекриття радіолокаційного поля, імовірності своєчасної видачі інформації зенітним ракетним дивізіонам із використанням нормальної функції розподілу Лапласа. При оцінювані ефективності функціонування системи розвідки повітряного противника ураховуються можливі діапазони висот застосування засобів повітряного нападу і напрямки їх ударів по військах і об’єктах. Розподіл засобів повітряного нападу за діапазонами висот застосування здійснюється за евристичним методом. Коефіцієнти важливості (небезпечності) напрямків ударів засобів повітряного нападу визначаються із використанням експертного методу ранжирування. Варіанти просторової структури системи розвідки повітряного противника відрізняються розташуванням позицій радіолокаційних станцій на місцевості. Раціональним вважається варіант просторової структури, якому відповідає максимум ефективності функціонування системи розвідки повітряного противника. Порядок використання розробленої методики визначення раціональної просторової структури системи розвідки повітряного противника показаний на прикладі. Методика може використовуватись під час організації розвідки повітряного противника органами управління радіотехнічних військ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Федорущенко, Б., та О. Барановський. "ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 16–27. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.244854.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Визначено передумови і значущість формування системи забезпечення фінансової безпеки банківського сектору (ФББС) національної економіки. Виявлено недоліки сучасного висвітлення зазначеної проблематики. Висвітлено підходи до формування системи забезпечення ФББС. Критично проаналізовано погляди дослідників на забезпечення ФББС, що містяться в економічній літературі й дисертаціях із цієї проблематики. Виявлено, що нерозкритими залишаються питання з’ясування конкретних об’єктів забезпечення безпеки банківської діяльності; забезпечення ФББС часом обмежується лише формуванням, реалізацією і розвитком його стратегії, яка не враховує всю сукупність щільних зв’язків різних економічних агентів, їхніх різноманітних утворень і державних органів, секторів національної економіки, а також наявні розбіжності їхніх економічних / фінансових інтересів; не береться до уваги деструктивний вплив ендогенного середовища функціонування банківського сектору. Представлено авторське визначення системи забезпечення ФББС як: органічного поєднання забезпечувальних підсистем, що безперервно формуються на стійкій плановій основі суб’єктами системи для досягнення її цілей, виконання поставлених завдань концептуального / стратегічного характеру за об’єктно-орієнтованим підходом до забезпечення ФББС; комплексу оптимально альтернативних і скоординованих упереджувальних, поточних і коригувальних заходів. З’ясовано, чим визначається дієвість такої системи. Визначено, що формування й подальше функціонування системи забезпечення ФББС має здійснюватись на основі відповідної концепції, стратегії, політики, пріоритетів і поточних заходів, обґрунтованого визначення цілей і завдань такої системи, її предмета, об’єктів і суб’єктів, принципів формування й функціонування, механізмів, методів та інструментів забезпечення ФББС, визначення резервів підвищення її рівня; якісних забезпечувальних підсистем системи забезпечення ФББС. Наведено авторське бачення складових формування системи забезпечення ФББС. Ключові слова: фінансова безпека, система забезпечення фінансової безпеки банківського сектору, засади формування системи забезпечення фінансової безпеки банківського сектору, мета, завдання, об’єкт, суб’єкт, банківський сектор. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 12.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Забулонов, Юрій, Володимир Буртняк та Людмила Одукалець. "СПЕКТРОМЕТР-ІДЕНТИФІКАТОР НА ОСНОВІ ТВЕРДОТІЛЬНОГО ДЕТЕКТОРА ДЛЯ ОБ’ЄКТІВ ЯДЕРНО-ПАЛИВНОГО ЦИКЛУ". Science and Innovation 17, № 3 (17 червня 2021): 49–55. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.03.049.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Наслідком аварії на Чорнобильській АЕС стало радіаційне забруднення значної території. З метою запобігання потрапляння радіоактивних елементів в довкілля та продукти харчування необхідним є використання спеціалізованих приладів, що дозволяють здійснювати контроль радіаційної обстановки.Проблематика. Одним з найбільш ефективних способів оперативного виявлення та ідентифікації джерел іонізуючого випромінювання в довкіллі є контроль за розповсюдженням радіонуклідів, присутніх у продуктах харчуваннята будівельних матеріалах.Мета. Розробка сучасного вітчизняного обладнання для автоматизованого оперативного виявлення, ідентифікації та моніторингу джерел іонізуючого випромінювання в середовищі в режимі реального часу.Матеріали й методи. Використано методи математичного та комп’ютерного моделювання, натурного макетування, машинного проєктування. Для дослідження технічних характеристик системи, її особливостей проведено натурнівипробування окремих її каналів в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.Результати. Створено та апробовано експериментальну систему автоматизованого оперативного виявлення, ідентифікації та моніторингу джерел іонізуючого випромінювання в навколишньому середовищі в режимі реального часу, а також ідентифікації виявлених радіоактивних ізотопів та достовірної оцінки їхньої активності.Висновки. Створений спектрометр-ідентифікатор є системою швидкого реагування нового покоління на базі сучасних технологій, синтезу принципів радіометрії, спектрометрії та математичного моделювання для ефективного контролю питомої активності рідких, в'язких, сипучих харчових і нехарчових проб, ідентифікації їхнього радіонуклідного складу. Впровадження ідентифікатора-спектрометра сприятиме суттєвому скороченню часу на проведення оперативної масової перевірки харчових і нехарчових проб та ідентифікації їхнього радіонуклідного складу, що, в свою чергу, підвищить рівень екологічної безпеки населення в епоху широкої експлуатації об'єктів ядерно-паливного циклу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Khudov, H., G. Misiyuk, О. Оleksenko, R. Raikov, O. Bezklubenko та V. Dobrev. "АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИЯВЛЕННЯ МАЛОРОЗМІРНИХ ПОВІТРЯНИХ ОБ`ЄКТІВ РАДІОЛОКАЦІЙНИМИ ЗАСОБАМИ КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 38–43. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.038.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є шляхи підвищення ефективності виявлення малорозмірних повітряних об’єктів радіолокаційними засобами контролю повітряного простору. Метою є аналіз існуючих шляхів підвищення ефективності виявлення малорозмірних повітряних об’єктів радіолокаційними засобами контролю повітряного простору. Завдання: аналіз основних тенденцій розвитку малорозмірних повітряних об’єктів щодо зменшення їх радіолокаційної помітності, основних льотно-технічних характеристик малорозмірних повітряних об’єктів, тенденцій розвитку радіолокаційних систем контролю повітряного простору, основних методів зниження ефективної поверхні розсіювання, методів виявлення малорозмірних повітряних об’єктів, визначення особливостей радіолокаційного виявлення малорозмірних повітряних об’єктів. Використовуваними методами є: методи аналізу і синтезу складних інформаційних систем, методи радіолокації, методи імітаційно-статистичного моделювання. Отримані такі результати. Встановлено, що при вирішенні завдання контролю повітряного простору виникає невідповідність між вимогами до ефективності вирішення завдань радіолокаційного контролю, а саме, виявлення малорозмірних повітряних об’єктів, та можливостями сучасних засобів ведення радіолокаційного контролю повітряного простору. Встановлено, що використання традиційних методів підвищення ефективності виявлення малорозмірних повітряних об’єктів приводить до збільшення потрібної кількості радіолокаційних станцій, збільшенню споживаної потужності та, як наслідок, до збільшення вартості створення та утримання чергового радіолокаційного поля. Визначені альтернативні шляхи підвищення ефективності виявлення малорозмірних повітряних об’єктів радіолокаційними засобами контролю повітряного простору. Висновки. Напрямком подальших досліджень є використання сучасних радіолокаційних технологій, що потребують розробки та впровадження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Садовська І.Б. "ОБЛІК СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ". Економічні науки. Облік і фінанси 1, № 16 (61) (27 березня 2020): 131–42. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2707-8701-2019-16/61-14.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглянуто економічні передумови виокремлення соціального капіталу як об’єкта бухгалтерського, управлінського і фінансового обліку. Виявлено проблемні питання щодо визначення сутності соціального капіталу з позиції облікової теорії, стандартів і принципів фінансової звітності, теорії управління. Доведено взаємозв’язок соціального, людського, інтелектуального та трансакційного капіталу. Запропоновано методологічні підходи щодо вирішення виявлених проблем з питань обліку соціального капіталу на мікрорівні. Окреслено перспективні напрями досліджень щодо розвитку методології обліку соціального капіталу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Antoniuk, N. O. "Множинність злочинів: до питання про вдосконалення диференціації кримінальної відповідальності". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (29 травня 2020): 6–13. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.03.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Кількість вчинених особою злочинів істотно підвищує суспільну небезпеку діянь винного. Адже і обсяг шкоди чи загрози заподіяння шкоди об’єкту, і формування злочинної спеціалізації, і створення ілюзії безкарності, і інші фактори свідчать на користь того, що множинність злочинів має значення як засіб диференціації кримінальної відповідальності. Втім, у чинному Кримінальному кодексі України множинність злочинів не завжди впливає на варіативну регламентацію заходів кримінально-правового впливу. Навпаки, значна кількість випадків сукупності злочинів (окрім сукупності, у якій хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким) практично не має кримінально-правового значення для обсягу кримінальної відповідальності. Також випадки повторного чи рецидивного вчинення злочину впливають на посилення кримінальної відповідальності, якщо у складі вчиненого винним злочину є відповідні кваліфікуючі ознаки. Якщо ж ці ознаки відсутні, суд може врахувати повторність чи рецидив як ознаку, яка посилює покарання. Проте у будь-якому разі правозастосувач не зможе вийти за межі санкції статті Особливої частини КК. Метою статті є виявлення недоліків диференціації кримінальної відповідальності у разі сукупності, повторності чи рецидиву злочинів. Також планується запропонувати шляхи вдосконалення диференційованого підходу до відповідальності за множинність злочинів, врахування одночасного впливу на посилення відповідальності інших типових кваліфікуючих ознак. Наукова новизна статті полягає у наданні рекомендації вдосконалення диференціації кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сукупності, повторності та у разі рецидиву. Вирішено проблему одночасного врахування кваліфікуючої ознаки організованої групи та ознак множинності. Висновки. 1) Межі диференціюючого значення множинності злочинів для кримінальної відповідальності мають встановлюватися на рівні закону, а тому не потрібно делегувати цю роль суду без визначених у КК чітких правил визначення кінцевого покарання за множинність; 2) кваліфікуючі ознаки повторності та рецидиву можуть бути виключені зі статей Особливої частини КК і передбачені у Загальній частині з відповідними коефіцієнтами впливу на суворість кримінальної відповідальності; 3) призначаючи покарання за сукупністю злочинів, суд має мати можливість застосовувати покарання вище ніж те, що передбачене у статті Особливої частини КК, проте воно не повинно перевищувати розмір, встановлений у ст. 12 КК для злочину відповідного ступеня тяжкості; 4) якщо усі злочини, що входять у множинність, вчинено у складі організованої групи (якщо ця ознака передбачена як кваліфікуюча), то множинність не повинна посилювати кримінальну відповідальність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Капліна, Г. А., Д. Лєонова та О. А. Мезеря. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ СПАДКУВАННЯ ПРАВА НА ЧАСТКУ У СТАТУТНОМУ КАПІТАЛІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (42) (27 січня 2022): 83–88. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-42-2-83-88.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу проблем правозастосовної практики спадкування права на частку устатутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, як однієї з найпоширеніших органі-заційно-правових форм суб’єктів господарювання. Досліджено питання визначення об’єкта спадкуваннята відмежування корпоративних прав від права на частку в статутному капіталі. Виявлені проблемніаспекти укладання договору управління спадщиною, як механізму забезпечення економічних інтересівтовариства в період між смертю учасника та вступу правонаступника до складу учасників. Обґрунто-вана необхідність введення обов’язку спадкоємців повідомляти інших учасників та керівника товарист-ва про вступ до складу учасників протягом трьох днів з дня внесення відповідних змін до Єдиного дер-жавного реєстру.Ключові слова: спадкування частки в статутному капіталі, корпоративні права, статутний капітал, товариство з обмеженою відповідальністю, об’єкт спадкування, спадкування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Fedorov, A., H. Khudov та O. Sova. "МЕТОД ЮСТУВАННЯ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ СТАНЦІЇРАДІОТЕХНІЧНИХ ВІЙСЬК З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ АВТОМАТИЧНОГО ЗАЛЕЖНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 155–58. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.155.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є метод юстування радіолокаційної станції радіотехнічних військ. Метою є розробка методу юстування радіолокаційної станції радіотехнічних військ з використанням технології автоматичного залежного спостереження ADS-B. Завдання: аналіз відомих методів юстування радіолокаційної станції радіотехнічних військ, аналіз факторів, що впливають на точність визначення координат повітряних об’єктів, стислий аналіз можливостей технології ADS-B, Розробка методу юстування радіолокаційної станції радіотехнічних військ з використанням технології ADS-B. Використовуваними методами є: методи пасивної радіолокації, методи визначення координат повітряних об’єктів, методи математичного аналізу та диференційного числення, методи теорії ймовірності та математичної статистики. Отримані такі результати. Визначені основні недоліки відомих методів юстування радіолокаційної станції радіотехнічних військ. Визначено фактори, що впливають на точність визначення координат повітряних об’єктів. Встановлено можливість застосування технології автоматичного залежного спостереження для підвищення точності визначення координат повітряних об’єктів. Розроблено метод юстування радіолокаційної станції радіотехнічних військ з використанням технології ADS-B. Визначено основні переваги запропонованого методу юстування у порівнянні з існуючими. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному. Підвищення точності юстування радіолокаційної станції радіотехнічних військ досягнуто за рахунок використання технології ADS-B. Перевагами використання запропонованого методу юстування радіолокаційної станції радіотехнічних військ в порівнянні з існуючими є спрощення процесу юстування, визначення поправок без виведення радіолокаційної станції з режиму нормального функціонування, можливість використання в якості контрольних об’єктів випадкові повітряні об’єкти, що оснащені транспондерами ADS-B та знаходяться в зоні виявлення радіолокаційної станції радіотехнічних військ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Комісарчук, Руслан. "Діяльність із виявлення, розслідування та попередження злочинів як об’єкт криміналістичної технології". Entrepreneurship, Economy and Law, № 2 (2020): 332–37. http://dx.doi.org/10.32849/2663-5313/2020.2.56.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Дмитрук, А. В. "Свобода творчості: поняття, ознаки, сутнісні виміри". Актуальні проблеми держави і права, № 88 (14 січня 2021): 30–37. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i88.3053.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є дослідження та соціально-правовий аналіз доктрини та положень законодавства щодо суті поняття свободи творчості, визначення ознак творчості та співвідношення свободи твор-чості з поняттям культури та суспільної моралі. Для дослідження були використані загальнонаукові і спеціальні методи, що забезпечило виявлення та поєднання аналізу, теоретичних та практичних проблемних аспектів, що виникають у соціальному та правовому розумінні права на свободу твор-чості. У результаті дослідження були сформовані висновки щодо сутнісних вимірів понять свободи та творчості, виявлені характерні ознаки творчості, охарактеризовано співвідношення свободи творчості, культури та суспільної моралі на законодавчому рівні. Актуальність дослідження також зумовлена тим, що сфера інтелектуальної власності стрімко розвивається. З’являються нові об’єкти права інтелектуальної власності, які потребують визнання та правової охорони. Підтримання іннова-цій неминуче приводить до прогресу в суспільстві. У багатьох конституціях сучасних держав ідеться про інтелектуальну власність, пов’язану із творчою працею, що знаходить своє відображення в пев-ній сукупності відповідних прав і обов’язків. Ця обставина підкреслює значення свободи творчості, інтелектуальної власності в сучасному світі, актуальність дослідження теми творчості. Оскільки твор-чість не є сталим явищем, вона стрімко розвивається і на своєму шляху стикається із суперечностями, які потребують вирішення. Творчість знаходить своє відображення в різних підходах, але є загальні ознаки, які були висвітлені у статті. Охарактеризовано співвідношення творчості та культурної діяль-ності. Окреслені сутнісні виміри права на свободу творчості як особистого немайнового права особи. Визначено, що основою створення будь-якого об’єкта права інтелектуальної власності є культурні надбання попередніх поколінь, але не менш важливі й результати інтелектуальної творчої діяльності, які створюються нині і будуть створюватися в майбутньому. Кількість та різноманітність результатів творчості роблять очевидною потребу вдосконалення законодавства у сферах їх використання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Нестерчук, В. В. "ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО НАД ЖІНКАМИ ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, № 5 (29 листопада 2019): 172–83. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-172-183.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проведено аналіз проблеми домашнього насильства над жінками. Зазначено, що ця тема потребує підвищеної уваги суспільства в цілому і соціальних служб зокрема. Насильство в сім’ї є однією з найгостріших проблем сучасності, яка має глибоке коріння і латентний характер, не має вікових, соціальних та державних кордонів. В статті досліджено види та ступені прояву насильства в сім’ї; виявлено соціально-психологічні умови, які детермінують зміст та динаміку позитивних змін у формуванні негативного відношення до фактів сімейного насилля; вивчено досвід роботи соціальних служб України та громадських організацій з надання допомоги жінкам, що опинилися в складних життєвих обставинах. Проаналізовано законодавче підґрунтя досліджуваного питання і з’ясовано, що в Україні за часи незалежності сформовано достатньо потужну національну нормативно-правову базу щодо протидії насильству в сім’ї, яка в свій час була інноваційною, але на сьогодні потребує суттєвих змін, які зачіпають не тільки визначення поняття насильства в сім’ї, а й механізмів виявлення і реагування. В статті зроблено висновок про те, що проблема насильства над жінками в сім’ї не втрачає своєї актуальності і визнається як одна з найбільш гострих соціальних проблем українського суспільства. Вона негативно впливає на фізичне й психологічне самопочуття жінок, віддзеркалюється на репродуктивному здоров’ї, заважає можливості самореалізуватися, забезпечити власну фінансову незалежність. Спільні зусилля держави, освіти, охорони здоров'я, соціальних працівників, громадськості повинні бути спрямовані на швидку допомогу жінкам, які постраждали від насильства в сім'ї та захистити їх права й інтереси. Ключові слова: домашнє насильство над жінками, види домашнього насильства, наслідки домашнього насильства, робота соціальних служб України та громадських організацій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Kopiy, Leonid, Yulian Kahaniak, Serhiy Kopiy, Vitalii Suhovych, Maria Kopiy та Igor Fizyk. "Cтруктура соснових деревостанів району видобутку бурштину у північно-східній частині Західного Полісся". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 19 (26 грудня 2019): 50–59. http://dx.doi.org/10.15421/411926.

Повний текст джерела

Анотація:

Господарська діяльність державного підприємства «Клесівське лісове господарство», що розташоване у північно-східній частині Західного Полісся, характеризується комплексним використанням природних ресурсів, які знаходяться на території лісового фонду. Лісові екосистеми є джерелом деревини та недеревних лісових ресурсів, протектором ерозії грунту тощо. Одночасно на території лісогосподарського підприємства здійснюється нелегальний видобуток бурштину. Таке негативне втручання зумовлює істотне пошкодження або повне знищення деревостанів і рослинного покриву. Дослідження здійснювали з метою актуалізації лісотаксаційних показників соснових деревостанів на ділянках лісового фонду ідентичних до тих, які порушені внаслідок видобутку бурштину, з наступним аналізом структури деревного запасу. Об’єктом дослідження є чисті та мішані соснові деревостани на землях, які не порушені бурштиновими розробками, в умовах вологого субору на території лісового фонду ДП «Клесівське ЛГ», що за структурою відповідають пошкодженим. Предметом дослідження є структура деревного запасу зазначеного об’єкту. Виявлено сімнадцять об’єктів, подібних за породним складом деревостанів. Запас для кожного елемента лісу поділено на десять рівновеликих частин. Встановлено мінливість частки запасу сосни звичайної, розподіленого за рівновеликими частинами. Виділено п’ять типів розподілу запасу сосни за рівновеликими частинами деревостану. Тип розподілу частки запасу сосни детермінований деревною породою, групою віку та показником мінливості діаметра стовбура. Встановлені особливості доцільно використовувати при відтворенні деревостанів на ділянках, порушених під час видобуванні бурштину. Соснові деревостани, які використані для порівняльного аналізу, відносяться до одного типу лісу та групи віку і характеризуються високою дисперсністю бонітету та відносної повноти. Структурний аналіз вказує на вагомість впливу чинника розробки бурштину на величину сировинних втрат.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Леонова, Юлія, та Тетяна Дорофєєва. "Сучасні проблеми менеджменту у спортивній сфері". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 39–43. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.028.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: виявити та описати сучасні проблеми менеджменту у вітчизняній спортивній сфері. Матеріал і методи: теоретичні та практичнідослідження вітчизнянихвчених, науковалітература; методи порівняння, синтезу, аналізу. Результати: було встановлено, що для ефективного вирішення виявлених проблем необхідно удосконалити вітчизняне законодавство; створити спеціальну групу фахівців, що протягом останнього часу придбали практичний досвід менеджменту і юридичного регулювання професійного спорту; переорієнтувати систему з утримання об’єктів на роз- виток людей. Висновки: було виявлено та описано основні проблеми менеджменту у вітчизняній спортивній сфері. Також було названо напрямки ефективного вирішення виявлених проблем. Ключові словаменеджмент, спортивна сфера, фізична культура, фізичне виховання, спортсмени, спонсорство, спортивні менеджери

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

А. І. Гордєєв, Є. В. Сич, А. Л. Ганзюк,. "ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ КОНСТРУКЦІЇ ПРИСТРОЮ ДЛЯ МАГНІТНО-ПОРОШКОВОЇ ДЕФЕКТОСКОПІЇ НОМЕРІВ ВУЗЛІВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ". Криміналістичний вісник 33, № 1 (10 лютого 2021): 15–24. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2020-33-1-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є обґрунтування конструктивних параметрів і працездатності пристрою для експертних досліджень з виявлення прихованих дефектів структури поверхневого шару металу та встановлення наявності перебивання номерних знаків, вварювання окремих ділянок або відсутності таких пошкоджень на поверхні вузлів транспортних засобів. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено застосуванням низки методів наукового пізнання. Зокрема, діалектико-матеріалістичним методом з’ясовано об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження в контексті поєднання здобутків технічних наук і потреб юридичної практики, коли виникають проблеми з визначення номерів вузлів транспортних засобів; системно-структурним методом класифіковано об’єкти дослідження; структурно-функціональним методом вивчено механізм розподілу магнітних силових ліній за наявності поверхневих і заглиблених дефектів; експериментальним методом доведено ефективність запропонованого пристрою. Наукова новизна. Розроблено і запроваджено в практику пристрій для магнітно-порошкової дефектоскопії номерів вузлів транспортних засобів. Отримано кількісний критерій оцінки його ефективності. Висновки. Створено нову конструкцію та обґрунтовано параметри пристрою для магнітно-порошкової дефектоскопії номерних знаків вузлів транспортних засобів, який не складний і технологічний у виготовленні, а також у порівнянні з аналогами недорогий. Результати експертних досліджень з виявлення прихованих дефектів структури поверхневого шару металу за допомогою запропонованого пристрою засвідчили його працездатність при встановленні наявності перебивання номерних знаків, внесення інших цифр у зміст першопочаткового ідентифікаційного номера кузова або відсутності таких пошкоджень на поверхні вузлів транспортних засобів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Гой, Василь. "Введення у господарський обіг вебсайтів: проблеми ідентифікації та облікового відображення". Фінансовий простір, № 3(43) (29 жовтня 2021): 102–11. http://dx.doi.org/10.18371/fp.3(43).2021.100112.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена висвітленню такої актуальної теми, як тлумачення поняття вебсайту, визначення його правового режиму, ідентифікації та облікового відображення. Виявлено, що вебсайт як об’єкт інтелектуальної власності є складним явищем, яке містить у собі елементи різних правових понять права інтелектуальної власності. Обгрунтовано, що правова природа вебсайту має комплексний характер з огляду на його технічну складову частину, графічне й інформаційне оформлення. Доведено існування двох способів ідентифікації вебсайтів – символьний у вигляді доменного імені й чисельний, а також важливість облікового запису для ідентифікації користувача в мережі Інтернет. Окреслено, що подальші дослідження повинні бути спрямовані на використання методологічних підходів та методів оцінки інтелектуальної власності для визначення вартості веб-сайту, як складного об’єкта інтелектуальної власності, а також рекомендацій щодо захисту прав на вебсайт на законодавчому рівні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Ульянова, Г. О., та Д. О. Колодін. "КРИМІНАЛЬНО-ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ І ФРН В СФЕРІ ЗАХИСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ". Kyiv Law Journal, № 1 (11 травня 2022): 163–67. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.25.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. В роботі розглядається питання визначення особливостей кримінального законодавства у сфері захисту інтелектуальної власності Федеративної Республіки Німеччини та України, визначення їх спільних та відмінних характеристик у текстовій, функціональній та прикладній площині задля подальшого врахування позитивного досвіду іноземної держави у досліджуваній сфері для України. Загалом, кримінально-правова охорона об’єктів інтелектуальної власності передбачає створення та організацію державою інституцій, що мають на меті виявлення вчинення кримінальних правопорушень, здійснювати їх профілактику та вживати ефективні заходи для впливу на порушників, забезпечуючи власнику весь спектр змісту його права інтелектуальної власності відповідно до чинного законодавства. Вказана мета переслідується як в законодавстві України, так і в законодавстві Німеччини. Детальну увагу присвячено розгляду питання визначенню суспільно небезпечних наслідків порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності як однієї з підстав кримінальної відповідальності. На основі аналізу національного законодавства і норм права Німеччини виявлено суперечливі та проблемні питання захисту прав інтелектуальної власності та запропоновано вжити заходи, а саме: впровадити позитивний іноземний досвід у законодавство України щодо термінології, способів захисту прав інтелектуальної власності та суб’єктів захисту. В тому ж числі сформульовано пропозиції з удосконалення механізму захисту в профільному законі та кодексах України. Зважаючи на ту обставину, що сучасний етап розбудови української державності спонукає виділити як одне з важливих завдань формування ефективного правового забезпечення та охорони інтелектуальної власності, а в демократичній правовій державі існує необхідність реального захисту прав інтелектуальної власності від протиправних посягань, важливо сформувати систему законодавства таким чином, щоб вказані цілі та мета була досягнута та сформувати єдині стандарти для забезпечення досліджуваних прав.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Khomitska, A. I., N. V. Pasyechko, L. V. Radetska та A. O. Bob. "ЗМІНИ КИСНЕВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРИФЕРІЙНИХ ТКАНИН У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ЛІМФОБЛАСТНУ ЛЕЙКЕМІЮ В УМОВАХ КОМОРБІДНОСТІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (30 травня 2019): 166–69. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10150.

Повний текст джерела

Анотація:

Кисневе забезпечення периферійних тканин та його порушення є надзвичайно важливим механізмом у виникненні багатьох захворювань та їх прогресуванні. Вивчення механізмів та діагностичних критеріїв порушень кисневого забезпечення тканин організму у хворих на онкогематологічні заворювання в умовах коморбідності може сприяти розробці методів корекції виявлених змін. Мета – оцінити стан кисневого забезпечення периферійних тканин у хворих на хронічну лімфобластну лейкемію із супутньою стабільною ішемічною хворобою серця. Матеріал і методи. Кисневе забезпечення периферійних тканин оцінювали за допомогою показників оксигенації артеріальної та венозної крові: сатурація артеріальної крові (Sa.O2), сатурація венозної крові (Sv.O2), вміст кисню в артеріальній крові (Ca.O2), вміст кисню у венозній крові (Cv.O2), а також об’єм кисню, спожитого периферійними тканинами (Da.O2–Dv.O2). Дані показники визначали методом пульсоксиметрії та оксиметрії. Результати. У хворих на хронічну лімфобластну лейкемію із супутньою стабільною ішемічною хворобою серця виявлено виражені порушення кисневого забезпечення периферійних тканин із достовірним зниженням сатурації венозної крові, вмісту кисню в артеріальній крові та об’єму кисню, спожитого периферійними тканинами, у порівнянні із обстеженими хворими на хронічну лімфобластну лейкемію без супутньої стабільної ішемічної хвороби серця. Висновки. У хворих на хронічну лімфобластну лейкемію із супутньою стабільною ішемічною хворобою серця виявлено виражені порушення оксигенації артеріальної та венозної крові, що підтверджується достовірним зниженням сатурації венозної крові Sv.O2 (р<0,01), вмісту кисню в артеріальній крові Са.О2 (р<0,01) та об’єму кисню, спожитого периферійними тканинами Da.O2–Dv.O2 (p<0,05), порівняно з хворими на хронічну лімфобластну лейкемію без супутньої ішемічної хвороби серця. Виявлені зміни можуть бути свідченням суттєвого зниження кисневого забезпечення периферійних тканин при прогресуванні основного захворювання в умовах коморбідності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Кійко, С. В., та О. С. Лех. "МЕТОНІМІЧНА ВТОРИННА НОМІНАЦІЯ АНТРОПОНІМІВ У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 160–65. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-25.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості семантичних переносів із власних на омонімічні загальні назви на прикладі антропонімів сучасної німецької мови. Детально досліджено механізми й описано регулярні типи метонімічного переносу з антропонімів на апелятиви. Метонімію потрактовано як перенесення найменування, логічну основу якого становить входження обсягу одного поняття в обсяг іншого на підставі психологічних асоціацій, що відображають каузальні, атрибутивні, просторові, темпоральні та партитивні зв’язки, які об’єктивно існують між предметами. З огляду на це у роботі виокремлено п’ять типів метонімічного переносу: каузальний, за якого вихідні значення метонімів мають у словниковому тлумаченні семи «дія», «стан», «процес», «подія», «об’єкт дії» та «інструмент»; атрибутивний, якщо метоніми мають семи «якість», «властивість», «ознака»; локальний, коли семантична структура іменників містить семи «територія», «місце», «приміщення»; темпоральний, за якого провідними є семи «час», «період»; партитивний, зумовлений взаємодією понять частини та цілого. Серед метонімічних трансформацій антропонімів переважають каузальні перенесення, зумовлені причинно-наслідковим зв’язком між поняттями суміжних об’єктів. Рідше виявлено атрибутивний тип метонімічного перенесення, зумовлений асоціацією понять ознаки та суб’єкта / об’єкта, що володіє ознакою. Приклади локальної, темпоральної та партитивної метонімії трапляються спорадично. У вибірці наявні також випадки ситуативного метонімічного перенесення, cуть якого полягає в перенесенні антропоніма на певний предмет, зв’язок між якими опосередкований ситуативно. Ще одним способом утворення апелятивів з антропонімів є паронімічна атракція, котра виникає на основі зближення співзвучних слів. Носій імені, найчастіше відома особа, асоціюється фонетично зі спільнокореневими або спільнозвучними словами різних частин мови, що водночас зумовлено деякими особливостями носія імені, тобто спостерігаємо подвійну мотивацію найменування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Пришляк, В. "Інтеграція освіти, науки та виробництва в системі підготовки агроінженерів до інноваційної проектної діяльності на засадах вчення акад. П.М. Василенка". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 2(16) (23 грудня 2020): 84–92. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).84-92.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено результати наукових досліджень розвитку інноваційних технологій підготовки майбутніх фахівців з агроінженерії до проектної діяльності. Під час проведення наукових досліджень виявлено та проаналізовано основні фактори зростання якісних показників навчання й формування професійних компетентностей агроінженерів відповідно до вимог, передбачених стандартами освіти. Встановлено вплив, а також ефективність інтеграції аграрної освіти, науки та виробництва в системі підготовки агроінженерів до інноваційної проектної діяльності на формування професійних компетентностей майбутніх фахівців, їх знання теорії робочих процесів, необхідних для високоефективного функціонування агропромислового виробництва, проведення наукових досліджень, спрямованих на вдосконалення існуючих і створення нових машин на засадах вчення акад. П.М. Василенка.Процес підготовки агроінженера до проектної діяльності ускладнюється тим, що об’єктом дії машин, знарядь і механізмів аграрної галузі є об’єкти, матеріали, середовища з різноманітними механіко-технологічними, агротехнічними та зооветеринарними властивостями. Тобто, як правило, об’єктами є біологічно живі організми, а тому переносити форми і методи педагогічних технологій з промисловості, машинобудування, будівельної чи транспортної інженерії інколи не ефективно і недоцільно. Потрібні нові наукові підходи із широкомасштабним залученням наукової складової, котрі максимально зорієнтовані на об’єкти виробничої діяльності майбутніх агроінженерних фахівців. Сучасний, підготовлений на науковій основі, із знанням особливостей агропромислового виробництва агроінженер – це ключовий суб’єкт технічного забезпечення технологічних процесів рослинництва, тваринництва та переробної галузі. Технічному забезпеченню агропромислового виробництва, а особливо, творчій проектній діяльності П.М. Василенко приділяв велике значення. Він вважав, що першочерговим у проектуванніта конструюванні машин повинні бути фундаментальні знання із технологій землеробства, агрофізичних і механіко-технологічних властивостей с.-г. матеріалів як об’єктів, з якими взаємодіють робочі органи машин, змінюючи їх стан, характеристики, положення тощо. Інтеграція аграрної освіти, науки та виробництва в системі підготовки агроінженерів до інноваційної проектної діяльності на засадах вчення акад. П.М. Василенка позитивно впливає на формування професійних компетентностей майбутніх фахівців агропромислового комплексу. Саме через таку кооперацію можливе суттєве зростання валового національного продукту, збільшення та розширення експортного потенціалу країни, поліпшення фінансово-економічного та соціального рівня життя людей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Виявлення об’єкту"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями