Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Витрати управлінські.
Статті в журналах з теми "Витрати управлінські"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Витрати управлінські".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Ocheretenko, S., та V. Kudrina. "ВИКОРИСТАННЯ ЗНИЖОК В ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМАХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 55 (21 червня 2019): 72–75. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.072.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є зміна витрат на підприємстві при замовленні, доставки і зберігання матеріальних ресурсів на підприємстві при використанні різних видів знижок. Метою є розробка способу, визначення оптимального розміру замовлення з урахуванням існуючої системи знижок на підприємствах яка дозволить підвищити ефективність роботи підприємства за рахунок зниження загальнологістичних витрат. Завдання дослідження: аналіз існуючих знижок на торгових і промислових підприємствах в процесі закупівлі, транспортування зберігання матеріальних ресурсів; розробка математичних моделей визначення витрат при замовленні, доставки, зберігання матеріалів з урахуванням знижок, визначення математичних моделей загальнологістичних витрат з урахуванням використання одночасно знижок на транспортування, зберігання і закупівлю матеріальних ресурсів. Отримані наступні результати. Отримано математичні моделі, що дозволяють визначити оптимальний обсяг партії замовлення партії з урахуванням знижок, яка забезпечує найменші витрати. Отримано модель визначення сумарних витрат на доставку товару з урахуванням знижки на транспортування з урахуванням сучасних особливостей перевезення. Запропоновано математичні моделі, що дозволяють визначити загальні витрати на підприємстві при одночасних знижки на транспортування, закупівлі і зберіганні як з урахуванням вартості орендованої площі, так і в залежності від вартості одиниці продукції. Висновки. Питання про мінімізацію загальних витрат на підприємстві на пряму впливає на ефективність його роботи. Тому необхідно шукати різні варіанти для зниження сумарних витрат в логістичних системах. Одним із способів є зниження витрат є використання різних знижок, існуючих на торгових, промислових і транспортних підприємств. За допомогою запропонованих моделей можливо визначити управлінські рішення для розрахунку розміру замовленої партії. Це дозволить мінімізувати витрати на підприємстві, що в подальшому вплине на його розвиток.
2
Tluchkevych N. та Nuzhna O. "ЗАСТОСУВАННЯ МАРЖИНАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 145–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-20.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті охарактеризовано значення маржинального аналізу при прийнятті управлінських рішень. Обгруновано, що витрати та маржинальний прибуток є ключовими показниками при прийнятті управлінських рішень.
Встановлено, що витрати для аналізу беззбитковості поділяються на змінні і постійні, при цьому, ціна повинна покрити повну собівартість, яка визначається виключно для потреб управлінського обліку. Методика розрахунку собівартості в управлінському обліку має певні особливості, зокрема для потреб управління визначають різні види собівартості.
Розглянуто методику формування собівартості виготовленої і реалізованої продукції за змінними і постійними виробничими витратами. Обґрунтовано необхідність розрахунку собівартості продукції за методом «директ-кост» для маржинального аналізу. Розглянуто методику маржинального аналізу та розрахунку точки беззбитковості.
Запропоновано для потреб управлінського обліку та управління витратами, деталізувати і визначати маржинальний прибуток за джерелами його отримання: від реалізації продукції та загальний маржинальний прибуток.
Для прийняття управлінських рішень рекомендовано здійснювати розрахунок точки беззбитковості послідовно за етапами та видами маржинального прибутку: розрахунок точки беззбитковості на основі постійних виробничих витрат і маржинального прибутку від реалізації продукції; розрахунок точки беззбитковості на основі загальних постійних витрат, загальних змінних витрат та маржинального прибутку підприємства. Це дозволить визначати верхню і нижню межу величини точки беззбитковості, ціни та обсягів реалізації продукції для покриття постійних витрат і не отримання збитків. Для більш детального маржинального аналізу та визначення прибутку за видами діяльності слід визначати маржинальний прибуток і за видами діяльності, при цьому розподіливши доходи, змінні і постійні витрати в розрізі видів діяльності.
3
Zadorozhnyi, Zenovii-Myhailo Vasylovych, та Yuliya Anatoliivna Sudyn. "ВИТРАТИ НА ФОРМУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО ГУДВІЛУ ЯК ОБ’ЄКТ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 3(15) (2018): 90–95. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2018-3(15)-90-95.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Зростання тенденції впливу нематеріальних переваг підприємства на його інвестиційну привабливість і фінансову успішність активізує дослідження у напрямку визнання та обліку витрат на формування внутрішнього гудвілу. Постановка проблеми. З метою реалізації цілей управлінського обліку на підприємстві виникає потреба в ідентифікації витрат на формування внутрішнього гудвілу та визначенні оптимальних методів управління ними, що дасть можливість створити методику відображення внутрішнього гудвілу в системі бухгалтерського та управлінського обліку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у розвиток теоретичних та практичних засад відображення витрат на формування внутрішнього гудвілу зробили вчені: С. Ф. Голов, В. М. Диба, С. Ф. Легенчук, Р. В. Романів, В. В. Травін, Т. Б. Циганова, Г. В. Уманців, П. Фесс, Дж. Френсіс, Г. Хагс, Р. та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Попри наявність у науковому просторі про-блеми відображення та визнання внутрішнього гудвілу відсутні конкретні методичні рекомендації щодо обліку витрат на його формування та оцінка економічного ефекту від визнання таких витрат як об’єкта управлінського обліку. Постановка завдання. Дослідження особливостей та методики відображення витрат на формування внутрішнього гудвілу у системі бухгалтерського обліку і їх вплив на стратегічні управлінські рішення підприємства. Виклад основного матеріалу. У статті розглянуто особливості обліку витрат на формування внутрішнього гудвілу у нормативно-правових актах та працях вітчизняних науковців. Сформовано методичні рекомендації щодо відображення внутрішнього гудвілу в системі бухгалтерського обліку. Визначено економічний ефект від визнання витрат на формування внутрішнього гудвілу як об’єкта управлінського обліку. Висновки. Покращенню інформаційного забезпечення управлінського обліку та активізації інвестиційної привабливості підприємства сприятиме відображення витрат на формування внутрішнього гудвілу на рахунках активів з подальшою деталізацією у примітках до фінансової звітності.
4
Stetsiv, I. S. "Тривимірна модель класифікації витрат суб'єктів економіки як засіб адаптації науково обґрунтованого підходу до автоматизації управлінських процесів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 4 (25 квітня 2019): 75–81. http://dx.doi.org/10.15421/40290416.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено підходи вчених до класифікації витрат суб'єктів економіки та, на основі проведеного дослідження, впорядковано класифікацію витрат із застосуванням науково обґрунтованого підходу. На базі запропонованої категоріальної класифікації та із застосуванням OLAP технології розроблено тривимірну матричну модель класифікації витрат. Обґрунтовано, що наведену вище тривимірну матричну модель класифікації витрат можна застосовувати для будь-якого суб'єкта господарювання з урахуванням галузевих особливостей та конкретних цілей управління. Визначено перевагу цієї моделі, яка полягає в узгодженості всіх видів витрат та класифікаційних ознак бухгалтерського та управлінського обліку, а також у встановленні взаємозв'язків та взаємозалежностей між ними. Зокрема, за допомогою OLAP технологій (online analytical processing – аналітичнє оброблення в реальному часі), будь-яку суму витрат можна охарактеризувати за приналежністю до певної статті витрат, місця виникнення, визначити прямі чи непрямі витрати, постійні чи змінні, а також розрахувати вплив їх зміни на собівартість певного об'єкта калькулювання. Доведено, що застосування запропонованої багатовимірної матричної моделі класифікації витрат у зазначених параметрах дає змогу скоротити тривалість оброблення інформації, підвищує оперативність прийняття управлінських рішень та сприяє покращенню системи управління витратами.
5
Якимчук, Н. Я. "ФІНАНСОВО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ НАПЕРЕДОДНІ ЙОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ". Знання європейського права, № 1 (27 березня 2022): 88–94. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.327.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано фінансово-правовий статус Пенсійного фонду України напередодні його перетворення у некомерційну самоврядну організацію. Зазначено, що Пенсійний фонд України одночасно є одним із найважливіших публічних фондів та юридичною особою публічного права, яка у фінансово-правових відносинах виступає суб’єктом публічної (державної) фінансової діяльності реалізуючи покладені на неї владні повноваження з управління солідарною системою загальнообов’язкового пенсійного страхування. З’ясовано, що Пенсійний фонд України на сьогодні, напередодні його перетворення, характеризується як: 1) орган соціального страхування; 2) організація, що функціонує як центральний орган виконавчої влади; 3) організація, що відповідно до закону наділенавладними повноваженнями з управління коштами власне Пенсійного фонду України як цільового позабюджетного фонду. Стверджується, що досі є потреба належного врегулювання саме на рівні Закону обсягу владних повноважень Пенсійного фонду України з управління коштами солідарної системи загальнообов'язкового пенсійного страхування та з адміністрування в перспективі Накопичувального пенсійного фонду. Зазначено про необхідність закріплення на рівні Закону передусім положень: 1) щодо здійснення бюджетного прогнозування функціонування Пенсійного фонду України та Накопичувального пенсійного фонду на середньостроковий період; 2) щодо проходження стадій процесу складання, розгляду та затвердження бюджетів вказаних фондів, реєстрації зобов’язань Пенсійного фонду (Накопичувального пенсійного фонду) в Державній казначейській службі України, їх виконання; 3) встановлення граничного обсягу коштів, що спрямовуватимуться на адміністративно-управлінські витрати; 4) граничні межі фіскального ризику операцій. Відсутність таких правових меж призведе до виникнення правових прогалин, що формує певні ризики щодо реалізації державною ролі гаранта соціального захисту, належного виконання соціальної функції держави.
6
Harnaha, О. M. "ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО ОБЛІКУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 82 (26 червня 2019): 12. http://dx.doi.org/10.31713/ve220182.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто роль внутрішньогосподарського обліку на сільськогосподарському підприємстві. Досліджено складові системивнутрішньогосподарського обліку – бюджетування, внутрішній контроль витрат виробництва, управлінська звітність в системі управління витратами. Висвітлено ключові проблеми та шляхи покращення внутрішньогосподарського обліку.
7
Тлучкевич Н.В., к.е.н., доцент, Нужна О.А., к.е.н., доцент та Писаренко Т.М., к.е.н., доцент. "ФОРМУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 134–41. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-18.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті охарактеризовано значення собівартості при прийнятті управлінських рішень. Обгруновано, що cобівартість продукції є одним із ключових показників інформаційного забезпечення прийняття поточних та оперативних управлінських рішень.
Розглянуто методику обліку витрат та калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції, зокрема тваринництва. Облік витрат тваринництва на сільськогосподарських підприємствах має певні особливості, які пов’язані із технологією вирощування біологічних активів тваринництва та продукції тваринництва, що впливають на методику обліку та розрахунку собівартості продукції (наявність живих організмів, тривалість операційних циклів, нерівномірність виходу продукції протягом року).
Обґрунтовано, що процес розрахунку собівартості продукції тваринництва та відображення його результатів в обліку здійснюється у два взаємопов’язані етапи: формування собівартості продукції за об’єктами обліку витрат та статтями витрат в тваринництві; калькулювання собівартості продукції тваринництва в розрізі об’єктів калькулювання та калькуляційних одиниць.
Запропоновано для потреб управлінського обліку застосовувати проміжну (розрахунково-фактичну) собівартість, яка складатиметься на основі фактичних прямих витрат і виходу продукції за місяць та розрахункової величини загальновиробничих витрат в поточному місяці. Для прийняття управлінських рішень рекомендовано застосовувати пряму (неповну) собівартість продукції (на основі прямих змінних витрат), що відповідає зарубіжній системі обліку собівартості за змінними витратами («директ-костинг»), яка може застосовуватися в управлінському обліку.
8
Головацька, С. І. "МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ У СИСТЕМІ КОНТРОЛІНГУ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 78–83. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Контролінг може сприяти забезпеченню гарантованого зростання якості системи управління, удосконаленню етапів процесу управління і може бути орієнтованим на перспективний розвиток підприєм-ства, основною метою якого є забезпечення рентабельності підприємства та ефективного використання ресурсів. Упровадження контролінгу дозволить підприємствам виконати наступні завдання: координацію управлінської діяльності з метою досягнення цілей підприємства; інформаційну і консультаційну підтримку прийняття управлінських рішень; створення і забезпечення функціонування загальної інформаційної системи управління підприємством; забезпечення раціональності управлінського процесу; забезпечення мотивації пер-соналу щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. У сучасних умовах раціональним підхо-дом є запровадження міжнародних положень з контролю та ефективних моделей управління. У статті уза-гальнено характерні риси сучасних концепцій внутрішнього контролю, визначено організаційно-методичні етапи внутрішнього контролю витрат діяльності підприємства, систематизовано їх зміст, побудовано логіко-структурну схему внутрішнього контролю витрат та розроблено матрицю елементів системи внутрішнього контролю витрат підприємств. Рівень складності контролю у системі управління витратами залежить від: галузево-технологічних особливостей діяльності підприємств, їх організаційної структури; обсягів діяльності; рівня організації управлінського обліку. Обгрунтовано, що за результатами внутрішнього контролю витрат здійснюється коригування діяльності підприємства, модифікація його стратегії, цілей діяльності, перегляд планів, перерозподіл завдань і контрольних повноважень, удосконалення технології вироб-ництва й управління. Зроблено висновок, що раціональна організація внутрішнього контролю повинна забезпечу-вати: чітку структуру контрольного процесу і його технологій; логічну послідовність контрольних операцій; взаєм-не узгодження дій працівників, які виконують контрольні функції у межах повноважень; чіткий вибір та оп-тимізацію виконання контрольних процедур; розробку об’єктів контролю для кожного етапу контрольного про-цесу, а також побудову форм відображення і носіїв контрольної інформації; застосування ефективних методів контролю.
9
Головацька, С. І. "КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТІВ: ОБЛІКОВО-ІНФОРМАЦІЙНА СКЛАДОВА КОНТРОЛІНГУ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 60 (3 липня 2020): 111–17. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Важливе місце у забезпеченні функціонування господарського механізму підприємств посідає внутрішній контроль, який забезпечує реалізацію місії і мети створення підприємства, суттєво впливає на вияв-лення та мобілізацію наявних резервів, сприяє підвищенню ефективності та якості функціонування. Удоскона-лення системи управління витратами на засадах бюджетування дозволяє розробити оптимальну концепцію ве-дення бізнесу для підприємства, значно спростити процедуру контролю за рівнем витрат підприємства та на якісно новому рівні організувати процеси діяльності підприємства. Алгоритм процесу управління витратами на основі контролю за відхиленнями передбачає: розрахунок рівня витрат за складовими; зіставлення норматив-ного показника рівня витрат із фактичним; формування звіту щодо відхилень із відокремленням пріоритет-ності питань; визначення причин відхилень та їх взаємозв’язок між підрозділами; формулювання і розгляд про-позицій щодо запобігання негативним відхиленням. У статті розглянуто контролінг як систему забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки процесів ухвалення рішень, визначено організаційно-методичні етапи управління витратами підприємства за відхиленнями, визначено їх інформаційний зміст, обгрунтовано, що облік і аналіз відхилень є дієвим інструментом контролю за витратами; систематизовано підходи і методи аналізу витрат за відхиленнями; розроблено систему кодів відхилень фактичних показників витрат діяль-ності від показників бюджетів; доведено, що використання системи управління за відхиленнями дозволяє підвищити якість прийняття управлінських рішень.
10
Osadcha, A. H., та N. M. Bryk. "CVP-АНАЛІЗ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ПЛАНУВАННЯ І ПРОГНОЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 89 (4 червня 2020): 153. http://dx.doi.org/10.31713/ve1202014.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах сучасної економіки, для ефективної діяльності підприємства, особливу увагу слід приділяти управлінським рішенням та прогнозуванню. В ході дослідження було виявлено, що найбільші проблеми при застосуванні методу CVP-аналізу виникають під час розподілу постійних витрат в умовах випуску декількох продуктів, тому при розрахунку точки беззбитковості видів продукції було застосовано для порівняння два підходи: традиційний та управлінський. Вони відрізняються методологією розподілу постійних витрат, але показують суттєві результати беззбиткового виробництва окремих видів продукції. Досягнення критичної точки виробництва виявилось недостатньо для прогнозування діяльності підприємства. Необхідно дізнатись величину можливого прибутку, гарантії його отримання та суму виручки для покриття всіх затрат, щоб отримати при цьому прибуток.
11
Bondarіeva, T. H., та O. B. Nemkovych. "ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ У ГОРІХІВНИЦТВІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 89 (4 червня 2020): 40. http://dx.doi.org/10.31713/ve120204.
Повний текст джерелаАнотація:
Основною метою діяльності будь-якого сільськогосподарського товаровиробника є отримання прибутку у процесі виробництва, переробки та реалізації продукції. При цьому важливого значення набувають питання обліку виробничих витрат у процесі її створення, оскільки їх величина безпосередньо впливає на фінансовий результат діяльності даних суб’єктів господарювання. Повна, своєчасна та достовірна бухгалтерська інформація про витрати за етапами технологічного процесу вирощування будь якої сільськогосподарської продукції є досить важливою у прийнятті ефективних управлінських рішень для підвищення ефективності виробництва. Статтю присвячено методиці обліку виробничих витрат у горіхівництві, яке є стабільною та перспективною галуззю сільського господарства. У роботі визначено перелік витрат на закладення горіхового саду та витрат на утримання плодоносних багаторічних насаджень, прийнятих в експлуатацію. Розглянуто порядок відображення в обліку можливих витрат на закладення горіхового саду на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», який призначений для обліку витрат, пов’язаних зі створенням багаторічних насаджень, а також витрат на їх догляд до входження в пору промислового використання. У статті досліджено порядок документального оформлення зарахування багаторічних насаджень до складу незрілих та зрілих біологічних активів рослинництва. Зазначено, що сільськогосподарське підприємство самостійно має вирішувати, яким нормативним документом керуватися при визначенні строку переведення незрілих насаджень до складу плодоносних. Визначено особливості нарахування амортизації на зрілі багаторічні насадження. Приділено увагу питанню первинного та синтетичного обліку готової продукції, отриманої від незрілих насаджень, які ще не переведені до складу групи основних засобів «Багаторічні насадження та плодоносні рослини». Дана тематика має перспективу дослідження у напрямку подальшого удосконалення методики та організації обліку витрат у рослинництві, а саме у галузі горіхівництва.
12
Чухліб, О. А. "Управлінське рішення щодо витрат у собівартості продукції". Фінанси України, № 2 (2006): 129–37.
Знайти повний текст джерела
13
Чухліб, О. А. "Управлінське рішення щодо витрат у собівартості продукції". Фінанси України, № 2 (2006): 129–37.
Знайти повний текст джерела
14
Садовська, І. Б. "Обліково-управлінський аспект класифікації трансакційних витрат". Економіка АПК, № 4 (210) (2012): 85–92.
Знайти повний текст джерела
15
Куцик, П. О., Р. М. Воронко, К. І. Редченко та О. С. Воронко. "АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ СУБ’ЄКТІВ БІЗНЕСУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 4–11. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-01.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто важливість показників фінансових результатів для оцінювання ефективності діяль-ності суб’єктів господарювання. Економічний аналіз визначено як інструмент інформаційного забезпечення прийняття раціональних управлінських рішень. Визначено завдання аналізу фінансових результатів, спрямовані на виявлення факторів впливу на їх величину, надання пропозицій з мобілізації виявлених резервів щодо поліп-шення прибутковості діяльності та підвищення рентабельності. Акцентовано увагу на проблемних питаннях, які стосуються аналізу фінансових результатів та використання прибутку, зокрема інформаційної бази та методики його проведення. Економічний зміст фінансового результату встановлено як співставлення отри-маних доходів з понесеними витратами звітного періоду, що спричиняє приріст або зменшення величини влас-ного капіталу. Фінансовий результат характеризує підсумок діяльності суб’єкта бізнесу (прибуток або зби-ток) за певний період часу. Розкрито загальноекономічний, управлінський і обліково-аналітичний аспекти тлумачення фінансових результатів. Встановлено, що фінансовий результат, який формується в управлінсь-кому обліку, зорієнтований на можливі варіанти прийняття рішень менеджерами різних рівнів, власниками, інвесторами чи кредиторами. Аналіз фінансових результатів повинен включати не тільки деталізоване оціню-вання процесу формування прибутку, але і його використання. Визначено, що аналіз фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання здійснюється з використанням різних методів і моделей, конкретний вибір яких залежить від цілей та завдань, що ставляться. Виділено окремі напрями проведення аналізу фінан-сових результатів (вертикальний, горизонтальний, трендовий тощо). Встановлено, що для повноцінного вико-ристання в управлінні результати аналізу фінансових результатів мають відповідати встановленим вимогам. Запропоновано загальну структурно-логічну схему управління фінансовими результатами підприємства та її аналітичного забезпечення.
16
Корецька Н.І., Фещук А та Томша Христина. "ОЦІНКА ЯКОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ". Економічний форум 2, № 2 (12 червня 2021): 88–100. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Формування і прийняття ефективних управлінських рішень є необхідною умовою забезпечення конкурентоспроможності підприємства та його продукції на ринку, створення раціональної організаційної структури, проведення ефективної кадрової політики, регулювання соціально-психологічних відносин в колективі, створення позитивного іміджу, бренду тощо. Від вчасного прийняття управлінського рішення щодо подолання проблемної ситуації та його реалізації залежить стале функціонування підприємства. Тому дані процеси потребують постійного вдосконалення, підвищення якості управлінської діяльності.
Як свідчить практика управління, переважно реалізовується не більше 30% прийнятих управлінських рішень, з яких лише 5% дають очікуваний результат.
У статті досліджено зміст управлінського рішення та обґрунтовано, що, з однієї сторони, – це вибір раціонального рішення серед значної кількості альтернатив, а з іншої – елемент процесу управління з етапами прийняття, реалізації, контролю отриманих результатів.
Визначено, що процес прийняття управлінських рішень на підприємстві ґрунтується на певних принципах, ігнорування яких (повне або часткове) може призвести до помилкових рішень і незадовільних результатів.
Сформовано методику оцінювання якості, яка дозволила на основі часткових та інтегральних показників комплексно оцінити якість процесів прийняття та реалізації управлінських рішень на підприємстві.
Результати здійсненої оцінки показали, що менеджери і персонал підприємства вчасно та ефективно приймали рішення і в більшості випадків результативно їх реалізовували, що, в свою чергу, забезпечувало досягнення поставлених цілей на достатньому рівні.
Визначено вплив процесів прийняття і реалізації управлінських рішень на прибутковість підприємства на основі економетричної моделі. Дослідження показали, що найкраща лінія тренду описує найвищу залежність розміру чистого прибутку від обсягу валових витрат. Значення R2 близькі до 1, що свідчить про високий ступінь співпадіння лінії з даними. Загалом виявлено, що рівень прибутковості підприємства залежить від якості процесів прийняття і реалізації управлінських рішень.
17
Мисака, Г. "Управлінський облік та розподіл непрямих витрат обігу". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 41 (2000): 53–56.
Знайти повний текст джерела
18
Мисака, Г. "Управлінський облік та розподіл непрямих витрат обігу". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 41 (2000): 53–56.
Знайти повний текст джерела
19
Матюха, М. М. "ПОСТАНОВКА УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В УМОВАХ АУТСОРСИНГУ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 11 (28 січня 2022): 102–7. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.11.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено питання формування системи управлінського обліку в умовах застосування зовнішнього аутсорсингу. Встановлено, що хронологічна послідовність досліджень управлінського обліку свідчить про наявні відхилення теоретико-методологічного змісту, який орієнтований на міжнародну практику, від вітчизняної методики ведення оперативного та виробничого обліку. Новітні дослідження методики становлення та ведення управлінського обліку в умовах аутсорсингу показали, що найбільш актуальні проблеми пов’язані з визнанням на практиці необхідності ефективної організації управлінського обліку та, як наслідок, достовірним визначенням його предмета та об’єктів. Такий стан речей ускладнює теоретичне та практичне тлумачення мети та завдань ведення управлінського обліку в умовах аутсорсингу. Розширення предметної площини управлінського обліку в умовах аутсорсингу відбувається за рахунок включення інформації, що формується в рамках комплексних показників для прийняття управлінських рішень щодо оптимізації прийняття управлінських рішень, доведено наявність прямого зв’язку управлінського обліку з податковим щодо інформації про розмір податків структурних підрозділів, що формуються аутсорсинговою компанією, що підлягає обробленню у системі управлінського обліку. При цьому через функції управління управлінський облік на рівні структурних підрозділів підприємства забезпечує одноманітний підхід до визначення складу витрат, що належать до тих чи інших виробничих процесів під час планування та обліку, контролю. Істотний вплив на постановку управлінського обліку, як було зазначено, справляє функція управління, реалізована через створення в умовах аутсорсингу раціональної економічно-організаційної структури, що впливає на формування інформаційних потоків для ефективного управління економічними суб’єктами.
20
Турицька, М. М. "ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИРОДООХОРОННИХ ВИТРАТ ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (29 грудня 2020): 248–59. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-25.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджено науково-теоретичну базу ефективності діяльності підприємств. На основі опрацьованих джерел розширено термін еколого-економічна ефективність діяльності суб’єктів господарювання, яка є результатом ефективних управлінських рішень спрямованих на утримання балансу між економічними та екологічними показниками виробничої діяльності, врахуванням впливу на довкілля в майбутніх періодах виробничих циклів та витратами на природоохоронні заходи згідно стратегії розвитку підприємства.
Розглянуто питання економічної та екологічної ефективності природоохоронних заходів лісової галузі спрямованих на утримання балансу між економічною віддачею виробничих процесів та екологічним збитком. Досліджено природохоронні витрати лісової галузі та визначено їх еколого-економічну ефективність в майбутніх періодах. Доведено, що для забезпечення ефективного управління лісовою галуззю є важливим дослідження методів оцінки ефективності природоохоронних заходів лісогосподарських підприємств, розробка нормативно методичних розрахунків екологічних збитків та антропогенного впливу на довкілля.
Досліджено принципи екологічної ефективності, що полягають у прагненні отримувати прибуток, але разом з цим знижувати вплив на довкілля і зменшувати використання природних ресурсів, цим самим підвищувати рентабельність лісової галузі.
21
Сарапіна, О. А., та О. Ю. Місюра. "Організація змішаного обліку витрат виробництва, управлінський аспект його провадження". Вісник Херсонського національного технічного університету 75, № 4 (2020): 220–29. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2020.4.27.
Повний текст джерела
22
Фединець, Н. І. "ОСНОВНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ ТА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КРИЗИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 60 (3 липня 2020): 61–67. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються актуальні питання, пов’язані з особливостями прийняття управлін-ських рішень в умовах кризи. Метою статті є визначення ключових моментів у розробленні та прийнятті рішень з управління персоналом туристичних підприємств в кризових умовах. Підтвердженням актуальності цього питання є проведена аналітика, що вказує на часте формування та прийняття рішень керівниками під-приємств в умовах кризи. У ході дослідження встановлено, що управлінські рішення в кризових ситуаціях мають здебільшого стабілізаційний або ліквідаційний характер. Виявлено, що у вітчизняних туристичних під-приємствах рішення, що приймаються керівництвом, найчастіше стосуються пошуку джерел збуту турпро-дуктів, перегляду цінової політики, оптимізації витрат, пошуку додаткових коштів. З’ясовано, що в кризовій ситуації керівництву доводилося приймати рішення в умовах емоційної та психологічної напруженості, пов’язаної з рядом чинників. Запропоновано методику оцінювання емоційного та психологічного навантаження на керівника при прийнятті рішень в умовах кризи. Ключовими чинниками оцінювання емоційного та психоло-гічного навантаження на керівника, який приймає рішення в умовах кризи, визначено психологічний стан, напруженість процесу управління, порушення режиму праці та відпочинку, конфліктні ситуації в колективі, емоційні стреси, інтелектуальне навантаження, належну оцінку з боку колег, обмеженість в часі. Зроблено висновок, що вибір технології прийняття управлінських рішень визначається особливостями функціонування підприємства в умовах кризи. Серед потенційних технологій – “технологія управління за результатами”, “технологія управління шляхом постійних перевірок та вказівок”, “технологія управління у виняткових випад-ках”. Визначено етапність процесу прийняття рішень в умовах кризи. В умовах кризи практично не застосо-вуються технології, орієнтовані на персонал та його потреби, що передбачає пріоритет міжособистісних відносин, систему стимулів та заохочень працівників. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на формування ефективного механізму прийняття управлінських рішень в умовах кризи.
23
Федун, Світлана Федорівна. "Управлінський облік в системі управління витратами молокопереробних підприємств". Актуальні проблеми економіки, № 8 (2008): 214–19.
Знайти повний текст джерела
24
Федун, Світлана Федорівна. "Управлінський облік в системі управління витратами молокопереробних підприємств". Актуальні проблеми економіки, № 8 (2008): 214–19.
Знайти повний текст джерела
25
Stasiuk, B. B. "ОБҐРУНТУВАННЯ УПРАВЛІСЬКИХ РІШЕНЬ ПРИ ВИБОРІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ, ФІНАНСОВИЙ АСПЕКТ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 95 (25 вересня 2021): 131. http://dx.doi.org/10.31713/ve3202112.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито суть та значення обґрунтування інвестицій у великі соціально-екологічні проєкти та проблеми оцінки ефективності таких проєктів. Різні інвестиційні проєкти, що фінансуються за рахунок коштів бюджету всіх рівнів підлягають державній експертизі, що здійснюється уповноваженими на те органами державної влади. Інвестиційні проєкти незалежно від джерел фінансування і форм власності об’єктів капітальних вкладень підлягають експертизі до їх затвердження, зокрема екологічній експертизі. Рішення щодо оцінки інвестиційного проєкту полягає у визначенні різних видів ефективності інвестиційного проєкту: суспільної, комерційної ефективності участі в проєкті. Ефективність участі в проєкті включає: ефективність для підприємствучасників, ефективність для акціонерів підприємств-учасників, бюджетну ефективність. При цьому, під «ефективністю» мається на увазі те,наскільки реалізація даного проєкту відповідає меті і інтересам його учасників, а також тих, кого безпосередньо стосується процес реалізації. Отож, необхідно підібрати критерії оцінки інвестиційних проєктів, які будуть основою для прийняття управлінських рішень. Обґрунтування економічної ефективності інвестиційного проєкту характеризується системою показників, що відображають співвідношення витрат і фінансових результатів реалізації проєкту. Витрати і інші результатипроєкту в розрахунках економічної ефективності виражаються у вигляді грошового потоку. Проаналізовано основні методи оцінки інвестиційних проєктів їх суть, переваги і недоліки. Для визначення ціни ризику рекомендується використовувати показники, які враховують як можливість настання несприятливої події, так і величину збитку від нього. Такими показниками можуть бути дисперсія, середньоквадратичне відхилення і коефіцієнт варіації. Для можливості економічного тлумачення і порівняльного аналізу цих показників рекомендується переводити їх в грошовий формат. Запропоновано комплекс показників для оцінки інвестиційних проєктів з мінімізацією ризиків.
26
Beztelesna, L. I. "УПРАВЛІНСЬКИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УНІВЕРСИТЕТІВ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 91 (20 грудня 2020): 14. http://dx.doi.org/10.31713/ve320202.
Повний текст джерелаАнотація:
Доведено, що на сучасному етапі економічного розвитку суспільства конкуренція як рушійна сила змушує суб’єктів, що функціонують, змагатися між собою та вибудовувати стратегії підвищення конкурентоспроможності. Визнано, що університети є суб’єктами ринкових відносин і вимушені також будувати власні стратегії підвищення конкурентоспроможності. У роботі, на основі аналізу наукових праць, визначено фактори здобуття університетами конкурентоспроможності. Відображено світові моделі побудови національних стратегій здобуття конкурентоспроможності університетами. Рекомендовано для університетів з країн, що розвиваються, для підвищення конкурентоспроможності одночасно займатися передовими науковими дослідженнями і постійно вдосконалювати якість освітніх послуг. Доведено, що вітчизняні університети у свїй діяльності наразі стикаються з проблемою не лише скорочення підтримуючої ролі держави, але й налагодження чітких комунікацій зі студентами, що навчаються, та ведення дослідницької діяльності. Проаналізовані витрати держави на діяльність університетів в Україні. Відображено контингент студентів, їх розподіл за регіонами і формами навчання, вартість одного року навчання та їх рух.Реалізація стратегії конкурентоспроможного університету вимагає розробки механізму, який базується на використанні цілої низки інструментів. Доведено, що в сучасних умовах пріоритет у механізмі управління конкурентоспроможністю університетом, має залежати соціально-психологічним методам. Визначено, що задоволеність студентів навчанням в ЗВО є соціально-психологічним інструментом управління конкурентоспроможністю університету. З цією метою в роботі розроблено анкету опитування студентів, що передбачає оцінювання загального рівня задоволеності навчанням в університеті, знання цілей і стратегії розвитку університету, майбутніх намірів студентів і ще низки напрямків, таких як комунікація, інформація та зацікавленість; управління, співпраця та розвиток. Доведено, що рух студентів є реакцією на реалізацію внутрішньоуніверситетського менеджменту. Проаналізовано динаміку руху студентів України і США. Розраховано фінансові втрати університетів і держави від цього процесу в Україні та наведено дані по США. Запропоновано методичний підхід до підвищення конкурентоспроможності університетів, який передбачає співставлення коефіцієнтів плинності студентів і задоволеності їх навчанням в університеті, прийняття відповідних управлінських рішень, які сприятимуть реалізації конкурентної стратегії – управлінської диференціації.
27
Bohadorova, Larisa, Sofiia Melnychenko та Anastasiia Markeliuk. "ПРОСТОРОВО-ЧАСОВА ДИНАМІКА ЯКІСНИХ ЗМІН ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ У 2015 ТА 2019 РОКАХ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 205–16. http://dx.doi.org/10.32750/10.32750/2020-0219.
Повний текст джерелаАнотація:
Сільське господарство є однією з найважливіших складових економіки країни. Воно виробляє продукти харчування для населення, сировину для переробної промисловості, задовольняє інші потреби суспільства. Ефективність роботи цього виду економічної діяльності завжди залишається актуальним питанням.
Узагальнюючим показником економічної ефективності сільськогосподарських підприємств є показник рентабельності. Рентабельність означає доходність, прибутковість підприємства. У загальному вигляді її розраховують шляхом співставлення валового доходу або прибутку з витратами або ресурсами, що використовуються для його отримання.
У статті розглянуто показники ефективності виробництва продукції рослинництва підприємствами України у 2015 та 2019 роках.
У процесі дослідження було використано такі методи: аналізу та синтезу, узагальнення, статистичний, картографічний та математичний.
Мета статті полягає в дослідженні ефективності розвитку галузей рослинницького комплексу сільськогосподарських підприємств України в розрізі адміністративних областей.
Основну увагу у статті, ми приділили рівню рентабельності сільськогосподарських культур. У процесі дослідження, ми виявили, що у 2019 році, порівняно з 2015 роком ефективність виробництва усіх сільськогосподарських культур на підприємствах знизилася у декілька разів, а по деяких регіонах взагалі виробництво стало неефективним. Основними чинниками, які негативно вплинули на рослинницьку галузь є: зниження врожайності; застарілі технологічні процеси; екстенсивне землекористування; висока собівартість виробництва.
Аналіз показує, що існує значний потенціал для збільшення врожайності сільськогосподарських культур за рахунок інтенсифікації виробництва. Особливе значення варто надати таким факторам виробництва як добрива чи посівний матеріал, які можуть значно вплинути на (витрати) ефективність, і тому вимагають відповідних технологій та управлінських рішень.
28
Бессонова, Г. П. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ОБЛІКОВОЇ СИСТЕМИ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (62) (27 жовтня 2021): 69–73. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/62-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено актуальним питанням оцінки ефективності облікової системи на підприємствах України. Досліджено сучасний стан і заходи підвищення якості організації інформаційної системи та ролі інформації в бухгалтерському обліку. Перед кожним підприємством стоять завдання підвищення конкурентоспроможності, фінансової стабільності, отримання прибутку, задоволення потреб клієнтів. Вирішення цих завдань залежить від ефективності використання інформації, особливо облікової. Організація обліку потребує значних витрат, які мусять бути покрити результатами від прийняття управлінських рішень. Інформаційне забезпечення системи управління має місце на всіх етапах організаційної системи бухгалтерського обліку та є його невід`ємною частиною. Для прийняття правильних управлінських рішень необхідно використовувати дані, які відповідають певним правилам, вимогам та нормам, зрозумілим користувачам.
29
Юрків, Н. М., І. І. Дідович та Е. А. Кульчицька. "Методика розрахунку рівня екологічної безпеки експортної діяльності лісогосподарських підприємств". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.36930/40310110.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано та обґрунтовано поняття еколого-безпечного експортного виробництва лісогосподарських підприємств, як такого, за якого фінансові надходження від реалізації експортної продукції є на рівні, що дає змогу відшкодовувати витрати на виробництво і реалізацію цієї продукції, витрати на відтворення лісу і на відновлення корисних соціальних та екологічних функцій лісу, які внаслідок вирубок понесли відповідні втрати. Встановлено, що для забезпечення екологічно безпечного функціонування лісових екосистем у процесі експортної діяльності лісогосподарських підприємств фінансові надходження від реалізації експортної продукції повинні повністю компенсувати виробничі втрати (вилучені деревинні ресурси), а також втрати соціальних і екологічних функцій лісу. Систематизовано еколого-економічні фактори, які впливають на безпеку експортної діяльності лісогосподарських підприємств, а також проаналізовано величину і характер цього впливу. Запропоновано та обґрунтовано методику оцінювання рівня екологічної безпеки експортної діяльності, яка базується на розрахунку коефіцієнта рівня екологічної безпеки підприємства. Ця методика передбачає здійснення комплексного оцінювання безпеки експортної діяльності показниками, що враховують ступінь екологічної загрози від виробничого навантаження на лісові екосистеми в процесі виробництва лісопродукції на експорт і ступінь навантаження від експортної діяльності на соціальні та екологічні функції лісу. Запропонована методика розрахунку рівня екологічної загрози від експортної діяльності лісогосподарських підприємств з урахуванням впливу зазначених факторів дає змогу оцінити стан еколого-економічної безпеки експортної діяльності цих підприємств. Така оцінка слугуватиме передумовою для розроблення та прийняття підприємством необхідних управлінських рішень для підвищення ефективності експортної діяльності на засадах сталого розвитку. Запропоновану методику можна використати для оцінювання стану еколого-економічної безпеки експортної діяльності підприємств суміжних галузей національного господарства для прийняття ними адекватних управлінських рішень.
30
Воронко, Р. М., В. І. Бачинський, Р. В. Бойко та О. С. Воронко. "СУТНІСТЬ АУТСОРСИНГУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, СФЕРА ТА МОЖЛИВОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 23–32. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-03.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто сутність аутсорсингу як засобу оптимізації важливих для підприємства управлінських функцій або виробничих процесів. Встановлено причини популяризації аутсорсингових послуг у сфері бухгалтерського обліку в даний час. Аутсорсинг визначено як використання зовнішнього джерела чи ресурсу для виконання певного виду робіт. Розглянуто трактування категорії “аутсорсинг” у працях вітчизняних і зарубіжних науковців із систематизацією різних підходів до його визначення за такими напрямами: управлінський, функціональний, процесний, функціонально-процесний та інструментальний. Зроблено акцент на функціо-нальному підході до трактування аутсорсингу бухгалтерського обліку і сформульовано його визначення як передання підприємством повністю або частково функції ведення бухгалтерського обліку на договірних засадах сторонньому суб’єкту, який спеціалізується у даній галузі з умовою надання цієї послуги протягом певного періоду часу, належної якості і за ціною згідно з домовленістю сторін. Досліджено місце аутсорсингових послуг у сфері бухгалтерського обліку в рейтингу загального обсягу аутсорсингових замовлень в Україні. Визначено складові предметної сфери аутсорсингу бухгалтерського обліку як важливої умови розроблення методики його реалізації. Розкрито переваги та недоліки аутсорсингу бухгалтерського обліку з виокремленням основних позитивних сторін від його впровадження – економія витрат за рахунок зростання економічної ефективності використання трудових ресурсів і забезпечення високої якості ведення обліку шляхом залучення висококваліфікованих фахівців. Акцентовано на потребі постійної комунікації аутсорсера з персоналом підприємства-замовника та періодичного надання йому результатів роботи. Визначено напрями подальших наукових досліджень, спрямованих на розроблення методики оцінювання ризиків використання аутсорсингу у сфері бухгалтерського обліку і встановлення порядку регламентації процесу взаємодії учасників цього процесу.
31
Klymchuk, M. M., O. M. Yemelianova, T. A. Ilina та S. A. Klymchuk. "ІННОВАЦІЙНА ПЛАТФОРМА ПАРАДИГМИ ЕНЕРГООЩАДНОГО ДЕВЕЛОПМЕНТУ: СУЧАСНІ ТРЕНДИ ТА ІМПЕРАТИВИ РЕАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 260–73. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.260-273.
Повний текст джерелаАнотація:
Значний рівень енергозалежності та енергомісткості будівельного комплексу України потребує розробки ефективної інтердисциплінарної концепції енергоощадного девелопменту, що надасть змогу реалізувати інвестиційно-будівельні проекти на платформі енергозбереження. Концепцію розроблено на основі синкретизму: «Environmental Economics», «Green Lease», «Urban economy», «Surveying», «Passive House».
Одним з новітніх інструментів енергоощадного девелопменту запропоновано використання Buildings Industry Transportation Electricity Scenarios (BITES), що базується на сценаріях аналізу зміни попиту та пропозиції енергоресурсів реального сектору економіки, а також оцінюванні обсягів викидів діоксиду вуглецю виробництвами.
Враховуючі сучасні тренди енергозбереження в будівельному комплексі, запропоновано імплементувати в практику управління інвестиційно-будівельних проектів поняття «енергоощадний девелопмент» та визначити його як систему реалізації комплексу заходів економічного, організаційного, технічного, технологічного, правового, екологічного та соціального характеру, спрямованих на зниження рівня витрат енергоресурсів будівлею на основі впровадження енергоефективних технологій та управлінських практик, а також поліпшення організаційно-управлінської сфери, оптимізації бізнес-процесів та взаємодії ланок всередині виробничого ланцюжка.
Запропоновано теоретичні засади інтердисциплінарної концепції енергоощадного девелопменту будівельного комплексу, де визначено параметричні характеристики та функціональні ознаки, що є основою для розробки стратегічного механізму її реалізації на всіх рівнях економічної системи з метою зниження енергозалежності нашої держави.
Результати дослідження можуть бути впроваджені на всіх рівнях економічної системи, оскільки проблематика підвищення рівня енергоефективності є актуальною. Розроблена інтердисциплінарна концепція енергоощадного девелопменту будівельного комплексу враховує специфіку розвитку ринку будівельного сектору та світові тенденції, що відображені в новітніх концепціях: «Environmental Economics», «Green Lease», «Urban economy», «Surveying», «Passive House».
32
Нікітенко, К. С., та А. А. Осадчий. "УПРОВАДЖЕННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ДІЯЛЬНІСТЬ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 53–57. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено переваги та недоліки впровадження хмарних технологій у діяльність сучасних підприємств. Важливою умовою успішного функціонування підприємства є ефективне управління своїми витратами. Установлено, що автоматизація виробничих процесів і впровадження інформаційних технологій (ІТ) в організаційно-управлінську діяльність становлять істотну частку в структурі витрат сучасної компанії. Тому проблеми зменшення витрат, зумовлених процесами експлуатації інформаційних систем, набувають особливої актуальності в умовах нестійкого фінансово-економічного стану. Розрізняють хмари громади, державні, приватні та гібридні. Громадські хмарні послуги призначені для вільного користування широкою громадськістю. Через проблеми безпеки багато покупців уникають або лише вибірково переходять на громадські хмари. Доведено, що вдосконалення технології віртуалізації та зростаючі можливості обладнаних заздалегідь інженерних хмарних інфраструктур дають змогу клієнтам розгортати хмарні сервіси в комфорті та безпеці приватних хмар. Організації прагнуть використовувати хмарні обчислення не лише у повністю державних/приватних проєктах, а й у поєднанні цих моделей, званих гібридними хмарами (гібридні хмари). У цьому разі замовник може зберігати внутрішню комп’ютерну мережу не на основі хмари, але водночас повністю передавати деякі функції, такі як резервне копіювання та зберігання даних, до публічного постачальника хмар. У 2018 р. обсяг світового ринку суспільних хмарних послуг становив близько 182 мільярдів, що на 27% більше, ніж роком раніше. Розглянутий ринок зростає в 4,5 рази швидше, ніж уся ІТ-галузь. Обсяг світового ринку послуг хмарної інфраструктури у 2018 р. перевищив 80 мільярдів доларів, збільшившись на 46% порівняно з 2017 р. До кінця 2019 р. понад 30% інвестицій у програмне забезпечення, пропоновані постачальниками технологій, перейдуть із хмари на хмару до лише хмари. У майбутньому це відображає стійку тенденцію до подальшого зниження популярності споживання програмного забезпечення на основі роялті на користь моделі SaaS та хмарних обчислень за підпискою. Основним чинником, що стримує розвиток хмарної інфраструктури, є обмежена пропускна здатність каналів зв’язку. За результатами масштабного дослідження ринку хмарних технологій було виявлено, що дві третини респондентів уважають проблеми конфіденційності даних основними бар’єрами на шляху використання хмар.
33
Подчашинський, Юрій Олександрович, Юрій Олександрович Шавурський, Ларіна Олексіївна Чепюк, Тетяна Станіславівна Воронова та Дмитро Вікторович Макарчук. "Системний аналіз та формулювання вимог до метрологічного забезпечення інформаційно-вимірювальної системи резервуарних парків нафтопродуктів". Технічна інженерія, № 1(87) (14 червня 2021): 81–90. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-81-90.
Повний текст джерелаАнотація:
Застосування інформаційно-вимірювальних систем у нафтогазовій галузі допомагає знизити вартість виробництва та зберігання нафтопродуктів, зменшити використання енергоресурсів, а також знизити витрати на технічний персонал за рахунок збільшення вірогідності і швидкості одержання інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. Основне призначення резервуарного парку – це приймання і зберігання нафти. Впровадження інформаційно-вимірювальної системи резервуарним парком допоможе значно зменшити роботу технічного персоналу, знизити витрати на ремонт обладнання за рахунок збільшення міжремонтного періоду, а також покращити якість нафтопродуктів за допомогою постійного контролю за технологічними процесами, автоматизованого управління обладнанням і апаратурою, а також швидкого усунення виниклих неполадок системи або в разі аварійних ситуацій. Найважливішими параметрами при зберіганні нафти є рівень нафти в резервуарах, тиск у трубопроводі, а також температура. Інформаційно-вимірювальна система резервуарних парків нафтопродуктів дозволяє стежити за цими показниками за допомогою сучасних польових датчиків і програмованих локальних контролерів, а також дає можливість регулювати ці параметри за допомогою виконавчих механізмів. Інформаційно-вимірювальна система (ІВС) резервуарних парків нафтопродуктів має складатися з розподіленої системи управління (РСУ) і автоматичної системи протиаварійного захисту (ПАЗ).
34
Korostova, Irina. "ЗВ'ЯЗОК ЗЕЛЕНОГО МАРКЕТИНГУ З ЕКОЛОГІЧНОЮ ПОЛІТИКОЮ ПІДПРИЄМСТВА". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 229–38. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0221.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано власне тлумачення поняття «екологічний маркетинг», розглянута роль екологічного маркетингу, а також фактори, що впливають на його формування та розвиток в загальній управлінській структурі підприємства.
Розкрито засади становлення та розвитку концепції екологічного маркетингу, розглянуті вигоди зеленого маркетингу для підприємства, а також рівень екологічної безпеки на рівні підприємства. Розробка та впровадження безвідходних та маловідходних процесів, удосконалення існуючих і створення нових очисних споруд, перепрофілювання та суттєва зміна інфраструктури та частини сформованих господарських зв'язків підприємств — все це кардинально вплине на такий показник, як собівартість. Він, в свою чергу, впливає на весь комплекс господарських об'єктів, а також на економічну і соціальну обстановку в цілому. На підставі вивченого матеріалу, автором пропонується власна розробка зовнішнього і внутрішнього зв’язку екологічного маркетингу на підприємстві.
Доведено, що одним з сучасних методів, що сприятиме формуванню комплексної програми розвитку з урахуванням екологічних ризиків є впровадження системи екологічного маркетингу. Екологічний маркетинг виступає в якості заключного етапу менеджменту навколишнього середовища, своєрідною сполучною ланкою між економікою підприємства та екологією, значення якого посилюється при інтегруванні принципів сталого розвитку в загальну стратегію розвитку. З огляду на вимоги щодо підвищення відповідальності виробників перед споживачами і суспільством в цілому, за рахунок дослідження впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на діяльність підприємства, отримали подальший розвиток складові екологічного маркетингу. Також автором розширено комплекс маркетингу до «8 Р». Така концепція екологічного маркетингу дозволяє підвищити конкурентоспроможність та сприятиме збалансованому поєднанню інтересів держави і бізнесу в області національного природокористування. Ефективність впровадження в компанії екологічних заходів і систем екологічного управління виражається в прямих вигодах, які пов'язані з можливістю розширити ринок збуту продукції, уникнути непотрібних витрат, знизити витрати, зберегти основні фонди, отримати потрібні інвестиції, і в непрямих, що включають поліпшення мотивації співробітників компанії, відносин з місцевим населенням, репутації компанії.
35
Андрієнко, М. М., та І. О. Шпак. "ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА КРИТЕРІЇВ УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (29 грудня 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються критерії результативності підприємства, які залежать від невизначених умов зовнішнього середовища, що впливає на складність процесів планування та прогнозування діяльності суб’єктів господарювання. Сутність показників результативності зводиться до визначення ефективності виробничо-господарської діяльності суб’єктів господарювання та показує, наскільки адаптована компанія до зовнішніх та внутрішніх викликів середовища, що безпосередньо залежить від процесів та виконуваних функцій керівниками. Загальним показником, який характеризує результативність роботи підприємства, є ефективність управління суб’єктом господарювання. Підсумковими показниками, що визначають ефективність управлінської діяльності, є прибутки, витрати, доходи, собівартість, рентабельність та обсягові показники. Таким чином, сутність таких понять, як «результативність» та «ефективність» є аналогічними, тому показники їх визначення теж є ідентичними.
36
Ольшанський, Г. О., та О. О. Корогодова. "УПРАВЛІНСЬКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ УКЛАДАННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ У СФЕРІ ОПК УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 15 (30 грудня 2020): 15–20. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/15.2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто передумови виникнення та розвитку міжнародних договірних відносин у сфері оборонно-промислового комплексу. На основі використання загальнонаукових методів дослідження сформовано уявлення про міжнародні економічні відносини у сфері ОПК як складну глобальну багаторівневу систему. Звернено увагу на особливості та відмінності міжнародної торгівлі в оборонній сфері. Зазначено, що в умовах глобалізації економічних відносин та посилення протекціоністських тенденцій окремих країн спостерігається значне зростання сукупних військових бюджетів світу. Проведено порівняння військових витрат у різних регіонах світу. Розглянуто процес формування та розвитку військово-технічної співпраці України з іншими країнами. Надано характеристику оборонно-промислового комплексу України. Акцентовано увагу на чинниках, що впливають на ефективність міжнародної торгівлі українських підприємств оборонно-промислового комплексу. Розглянуто та визначено чинники, що впливають на обсяги експорту та імпорту товарів військового призначення. Виявлено важливість окремих чинників в економічному зростанні та збільшенні обороноздатності країни. Висвітлено специфіку міжнародних договорів в оборонній сфері. Визначено управлінські та організаційні особливості укладання міжнародних договорів для підприємств-спецекспортерів. Розглянуто процес формування договорів у сфері ОПК України. Запропоновано класифікацію чинників впливу на процес укладання міжнародних договорів. Серед чинників макросередовища зазначено політико-правові, науково-технічні, економічні, природно-екологічні. Серед чинників мікросередовища запропоновано виділяти директивні органи, контактні організації, ринок товарів та послуг, конкурентів, інфраструктурні параметри. Авторами підсумовано головні особливості та відмінності міжнародної торгівлі в оборонній сфері України.
37
Hrymak, O., та I. Kravtsiv. "РОЛЬ МАРКЕТИНГУ В РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ПРИКОРДОННОГО РЕГІОНУ: ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ КОНТЕКСТ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (7 вересня 2016): 33–40. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6906.
Повний текст джерелаАнотація:
Окреслено пріоритетні напрями розвитку сільських територій у руслі політки європейської інтеграції України. Доведено необхідність впровадження сучасних управлінських технологій у практику діяльності органів місцевого самоврядування сільських територіальних громад України. Першочерговий акцент зроблено на сільських територіях прикордонних регіонів України, які найбільш відчутно стикаються із сучасними викликами європейської інтеграції нашої держави. Відзначено необхідність забезпечувати першочерговий розвиток маркетингу сільських територій у прикордонних регіонах України в таких ключових напрямах: інституційно–економічному, інформаційно–управлінському, соціально–культуральному. На цій основі здійснено систематизації основних завдань розвитку маркетингу сільських територій прикордонних регіонів України у кожній із трьох окреслених площин, відповідно до основних викликів сучасного етапу європейської інтеграції України. Розроблено пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування України, в яких першочергове значення відведене начально–освітній та інформаційно–консалтинговій компонентам з метою підвищення якості управлінської підготовки працівників органів місцевого самоврядування сільських територіальних громад у прикордонних регіонах України. Показано, що більшості європейських урядів довелося відмовитися від надміру витратної системи прямої бюджетної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Замість цього було впроваджено механізм фінансових субсидій, спрямований, насамперед, на стимулювання інновацій в аграрному секторі економіки, а також на ведення екологічно безпечного сільського господарства. Крім того, суттєво зросла частка витрат на розвиток інфраструктури сільських територій та фінансування програм соціально–культурного розвитку села. Аналізуючи особливості функціонування інституційно–правового механізму реалізації спільної аграрної політики ЄС, відзначено, що в ЄС дедалі частіше організаційною платформою для здійснення заходів з розвитку сільськогосподарського виробництва стають не стільки фермерські господарства чи агрокорпорації, скільки сільські території та сільські громади загалом. Перспективою подальших наукових досліджень у руслі окресленої проблематики є виявлення резервів нарощування людського потенціалу сільських територій в умовах поглиблення європейської інтеграції України
38
КОТЕНКО, Вікторія. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ У МОДЕЛЮВАННІ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАВОК ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 15 (26 листопада 2020): 35–40. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.390.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтенсивний розвиток аграрного сектору України за останні спричинив зміни у логістиці зернових культур. Попит на зерно та пов'язану з ним діяльність формує попит на його транспортування. Оцінити попит на сільськогосподарські перевезення необхідно для аналізу транспортної політики та прийняття рішень про господарську діяльність перевізників.
У статті розглянуто особливості формування попиту у моделях транспортування зернових культур вітчизняних науковців.
Імітаційна модель дозволяє визначити параметри автомобільного парку для вивчення попиту на транспортні перевезення сільськогосподарських товарів, на основі оцінки заявок на перевезення, що може бути використаним на етапі транспортування «індивідуальне сільське господарство-елеватор».
Модель нейронних мереж надає можливість зробити раціональним прийняття управлінських рішень та сприяти інтелектуалізації логістики ланцюгів поставок з метою мінімізації операційних витрат для перевезення вантажу. Тобто планувати та негайно виконувати розподіл залежно від попиту на вантаж. Ця модель враховує такі параметри як сезонність або нерівномірність перевезень, рух транспортних засобів та інфраструктуру залізниці. Особливо доцільним використання цієї моделі буде на етапі транспортування «елеватор-лінійний елеватор/морський термінал» із залученням залізничного транспорту.
Особливістю нечіткої моделі управління є те, що вхідні параметри описуються не кількісним значенням, а певною терм-множиною. При цьому кількісні характеристики представляються нечітко та у вигляді лінгвістичних змінних.
Дослідження попиту на вантажні перевезення дозволить підвищити ефективність на різних етапах доставки. Кожна наведена модель має особливий підхід до дослідження попиту та прогнозування перевезень у аграрному секторі. Проте створення уніфікованої моделі прогнозування попиту на перевезення сприятиме раціоналізації прийняття управлінських рішень та мінімізації витрат на кожному з етапів транспортування зернових культур, що сприяє подальшим дослідженням.
39
Lipych, Lubov, Oksana Khilukha, Myroslava Kushnir та Ludmyla Shostak. "ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ WORLD CLASS MANUFACTURING В СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ ПІДПРИЄМСТВА". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, № 19 (27 вересня 2019): 38–48. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-03-38-48.
Повний текст джерелаАнотація:
Необхідність мати різноманітні інструменти управління випливає з потреби розробки конкурентних стратегій для формування сильної позиції на ринку та прийняття швидких рішень. Прикладом моделі управління, що забезпечує вирішення зазначених проблем є World Class Manufacturing (WCM) - Виробництво Світового Рівня. Цільові орієнтири WCM: мінімізація витрат, максимізація якості, швидкість і гнучкість змін, усталеність поточного функціонування та розвитку.
Типові кроки процесу впровадження WCM: діагностування, формулювання цілей розвитку та стратегічних пріоритетів, перехід до роботи за принципами WCM, інституціоналізація WCM, моніторинг.
Реалізація WCM здійснюється через три взаємопов’язані сфери: використання інструментів WCM; оптимізація організаційної моделі підприємства; зміна управлінської культури.
40
Skrypnyk, S. V. "Підвищення конкурентоспроможності продукції фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств /як організаційно-економічний пріоритет їх функціонування та розвитку". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 3(81) (30 вересня 2019): 136–40. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено конкурентоспроможність продукції як організаційно-економічну пріоритет функціонування та розвитку фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств. Адже від її представлення на аграрних ринках залежать інші конкурентні переваги, стійкість, прибутки тощо. Зазначено, що підвищення конкурентоспроможності продукції передбачає застосування принаймні двох організаційно-управлінських підходів: з орієнтацією на споживачів та з орієнтацією на конкурентів. При цьому важливе значення має досягнення оптимального співвідношення між якістю та ціною продовольчих товарів. Обґрунтовано, що досягнення та збереження й підвищення конкурентоспроможності продукції як організаційно-економічного пріоритету суб’єктів господарювання агробізнесу передбачає оптимізацію та скорочення витрат на її виробництво, продуктивності ресурсокористування, потенціалу розвитку.
41
Кабаченко, Д. В., та В. В. Сипало. "РОЗРОБКА СИСТЕМИ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІАЛУ АГРОПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ШЛЯХОМ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 9 (3 листопада 2021): 109–15. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.9.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено класифікацію методів економіко-математичного моделювання, визначено, які з них використовуються для вирішення завдань оптимізації. Розглянуто найбільш відомі прикладні моделі управління запасами, що використовуються у ринковій економіці. Сформульовано загальне поняття логістичних витрат та визначено їх склад на підприємстві. Проаналізовано загальні показники ефективності виробництва та результативності роботи підприємства загалом. Описано способи підвищення ефективності діяльності підприємства та оцінювання його ресурсного потенціалу. Розглянуто питання формування фінансового капіталу підприємства та оптимізації його структури. Визначено та проаналізовано основні концептуальні моделі, за допомогою яких розглядається процес прийняття управлінських рішень. Наведено приклади специфічних факторів, що є важливими для агропромислового комплексу.
42
Garasym, P. M., H. A. Hovda, U. P. Novak та M. V. Padyuka. "Еколого-економічні аспекти підготовки фахівців спеціальності "Облік і оподаткування"". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 9–15. http://dx.doi.org/10.15421/40280901.
Повний текст джерелаАнотація:
З'ясовано основні вимоги, яким у сучасному ринковому середовищі повинен відповідати фахівець спеціальності "Облік і оподаткування". Встановлено необхідність володіння не лише теоретичними знаннями, але й практичними уміннями з бухгалтерського обліку та фінансів; здійснення аналізу витрат та передбачення результатів для різноманітних проектів, зокрема і міжнародних; застосування методів управлінського обліку для формування ефективних управлінських рішень. З'ясовано основні види відповідальності такого фахівця на різних управлінських рівнях. Встановлено різноманітні методи навчання, які дають змогу студентам оволодіти потрібними фаховими компетентностями. Охарактеризовано закономірності формування світогляду майбутніх фахівців і запропоновано на усіх рівнях підготовки наголошувати на зміні споживацького підходу до використання ресурсів на екологічно спрямований, з усвідомленням своєї відповідальності, зокрема й екологічної. До стандартів з підготовки фахівців спеціальності "Облік і оподаткування" освітнього рівня "бакалавра" і "магістра" запропоновано ввести фахові компетентності, що б передбачали екологічні аспекти у формуванні світогляду студентів. Оцінено рівень екологізації навчальних програм щодо усіх дисциплін на кафедрі обліку і аудиту НЛТУ України, а також науковий внесок викладачів щодо застосування еколого-економічних підходів у підготовці фахівців спеціальності "Облік і оподаткування".
43
Кришталь, Г. О., Г. А. Дмитренко та І. І. Каліна. "ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ ДЕРЖАВИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 2 (61) (30 вересня 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/61-1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті інвестиції розглянуто як фактор економічного зростання. Подано аналіз переваг залучення інвестицій в економку України та проблеми, які виникають в ході тих чи інших дій інвесторів. Розглянуто прямі іноземні інвестиції, які є важливим джерелом приватного зовнішнього фінансування для країн, що розвиваються. Прямі іноземні інвестиції не тільки можуть сприяти дослідженню ресурсів та формуванню капіталу, але й, що ще важливіше, є засобом передачі виробничих технологій, навичок, інноваційного потенціалу та організаційних і управлінських практик між місцезнаходженнями, а також доступу до міжнародного маркетингу мережі. Розглянуто стимулювання інвестицій, заохочення інвестицій, послуги після інвестування, покращення зручностей та заходи, що зменшують витрати на ведення бізнесу. Проаналізовано інвестиційні процеси, на які впливають такі зовнішні та внутрішні фактори, як значні розміри державного боргу, підвищена обережність банків у кредитуванні реальних секторів економіки, низький рівень реальних наявних доходів більшості груп населення та значна заборгованість підприємств.
44
Shaulska, H. M. "Принципи врядування єс та впровадження багаторівневої моде- лі публічного управління в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (21 червня 2019): 143–51. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.03.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено процеси реформування сучасної системи державного управління та місцевого самоврядування і запропоновано розглянути можливість введення п’ятирівневої моделі публічного управління, алгоритм якої дозволяє застосувати нові підходи до функціонування системи врядування, а використання європейського досвіду щодо впровадження принципів ЄС надає можливість оновити правила і процеси у врядуванні.
Метою статті є дослідження можливостей впровадження принципів врядування ЄС та багаторівневої моделі публічного управління в Україні, формулювання деяких пропозицій та рекомендацій теоретичного і практичного значення.
Наукова новизна статті полягає в аналізі принципів врядування ЄС: відкритості, участі, підзвітності, ефективності та злагодженості з можливістю їх впровадження в нову управлінську систему України. В центрі уваги п’ятирівневої моделі публічного управління громадянин, а на субнаціональному рівні представлені органи місцевого самоврядування з виконавчими комітетами. Багаторівневе публічне управління та впровадження принципів врядування ЄС дозволяють сформувати нові підходи до функціонування комплексу механізмів між різними рівнями влади, між владою і суспільством, владою і людиною, що, своєю чергою, створює належні умови для розвитку громадянського суспільства.
Висновок. Перетворення громіздкої сучасної моделі державного управління, місцевого самоврядування на п’ятирівневу модель публічного управління надасть можливість: оптимізувати / спростити управлінську систему; впровадити нові органи публічної влади на 2, 3, 4-му рівнях, що дозволить усунути двовладдя, дублювання функцій, зменшити витрати, змінити структуру функціонування механізмів публічного управління та адміністрування; модернізувати весь комплекс механізмів публічного управління та публічного адміністрування; запровадити нові механізми прямої дії; розширити коло суб’єктів публічного управління та адміністрування для забезпечення активної, всебічної взаємодії у виробленні спільних рішень; спростити чинне законодавство; створити умови для повноцінного розвитку громадянського суспільства в Україні.
45
БУТЬКО, Т. В., та О. А. КОСТЮК. "Підходи до формування ризик-орієнтованої технології роботи станції Харків-Сортувальний в умовах обробки вагонів з небезпечними вантажами". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 26, № 1 (7 липня 2021): 11–15. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v26i1.229009.
Повний текст джерелаАнотація:
У задачах планування оперативної роботи сортувальної станції (СС), в умовах проведення технологічних операцій, що містять вагони з небезпечними вантажами (НВ), потрібно вирішувати питання з удосконалення роботи СС, які забезпечать як скорочення експлуатаційних витрат, так і зменшення можливих ризиків. Результатом вирішення таких управлінських задач може стати формалізація роботи СС з метою подальшої автоматизації процесу прийняття рішень на основі інтелектуального управління. Для вирішення такого типу завдань було проаналізовано технологію роботи станції Харків–Сортувальний (Х-С), проведено статистичні дослідження щодо кількості вагонів з НВ та часу їх перебування на станції і сформовано підходи до розроблення моделі оцінювання ризику оперативного планування.
46
Zhovnirchyk, Yaroslav, та Аnna Martseniuk. "Електронне врядування та електронний документообіг у процесі прийняття управлінських рішень". Public Administration and Regional Development, № 6 (13 січня 2020): 802–23. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.06.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті охарактеризовано системний підхід стосовно впровадження електронного врядування (е-врядування) у процесі прийняття державних рішень, яке щороку стає більш актуальним. Процес його стрімкого застосування обґрунтовується тим, що в умовах розвитку глобального інформаційного суспільства виконання державою її конституційних обов’язків, надання послуг громадянам супроводжується розширенням використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Сформовано мету впровадження е-врядування задля досягнення європейських стандартів якості надання адміністративних послуг, відкритості та прозорості влади для суспільства. Досягнення цієї мети передбачає реалізацію системи взаємопов’язаних цілей у рамках відповідної державної політики: підвищення якості та доступності публічних послуг для громадян та бізнесу, спрощення процедур і скорочення адміністративних витрат; підвищення якості управлінських процесів, контроль за результативністю та ефективністю діяльності органів публічної влади; забезпечення відкритості інформації про діяльність органів публічної влади, розширення доступу до неї та надання можливості безпосередньої участі людини та інститутів громадянського суспільства у процесах підготовки й експертизи проектів політико-адміністративних рішень.
Визначено основні принципами е-врядування такі, як: прозорість і відкритість влади; конфіденційність та інформаційна безпека; єдині технічні стандарти і взаємна сумісність; орієнтованість на інтереси і потреби споживачів послуг, співробітництва та партнерства; підконтрольність та підзвітність органів влади громадянам та суспільству; принцип першої особи.
В Україні в цілому створена відповідна нормативно-правова база з питань е-врядування, але їй притаманна низка таких недоліків, як: неповнота, декларативність, несистемність, нечіткість, недостатня взаємоузгодженість документів та відповідність міжнародним нормам, насамперед європейським, втрата актуальності тощо, що є суттєвим стримуючим фактором розвитку цієї сфери і одною з основних причин втрати країною своїх позицій у міжнародних рейтингах з розвитку інформаційного суспільства та електронного врядування.
47
Коробка, С. В. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНТРОЛІНГУ В СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 5 (26 лютого 2021): 65–71. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.5.8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто теоретичні аспекти впровадження контролінгу в систему управління підприємством. Відзначено, що глобалізація економіки, складність ведення підприємницької діяльності, впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку призвели до збільшення уваги до внутрішнього контролю та аудиту на рівні безпосереднього підприємства. Відзначено, що новою концепцією в системі управління є контролінг, який сприятиме забезпеченню економічної підтримки підприємства у цілому та ефективному його розвитку завдяки формуванню об'єктивної інформації про витрати та доходи. Завдання контролінгу полягає у визначенні для суб’єкта господарювання напряму докладання зусиль персоналом, який сприятиме його функціонуванню та подальшому розвитку. Визначено основні елементи, виділено функції, методи контролінгу та принципи організації й упровадження контролінгу. Питання організації контролінгу на підприємствах мають індивідуальний характер, який має враховувати обсяг та особливості його діяльності. Однією з важливих передумов упровадження контролінгу на підприємствах є зменшення управлінського ризику, а також розроблення механізму реагування на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища. Сьогодні система контролінгу ще недостатньо впроваджена в управлінську практику підприємств України, тому варто визначити пріоритети щодо напряму діяльності вітчизняних підприємств, можливості їх конкуренції з іноземними підприємствами в майбутньому та перспективи економічного розвитку, які дає впровадження системи контролінгу.
48
Parkhomenko, Pavlo. "Імовірнісний підхід до вибору варіантів розміщення замовлення з метою мінімізації ризиків витрачання фінансового ресурсу при прийнятті управлінських рішень". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 1 (29 лютого 2020): 188–94. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.1.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянута одна із проблем, що виникає у повсякденній практиці керівного складу – розпорядників коштів при прийнятті управлінських рішень, а саме – пошук найбільш економного (заощадливого) варіанту розміщення замовлення між декількома потенційними виконавцями з метою економії бюджетних коштів та мінімізації можливих ризиків з перевищення витрат замовника.
Для розв’язання проблеми запропонований підхід із застосуванням статистичного методу кількісного аналізу ризиків на підставі визначення двох показників: імовірності отримання економії та ризику не отримання очікуваної економії. Наведений приклад використання запропонованого підходу для двох варіантів розміщення замовлення між трьома потенційними виконавцями. Запропонований механізм зведення розрахунків у підсумкову таблицю прийнятну для аналізу та прийняття кінцевого рішення в інстанції управління.
Зазначено, що розглянутий підхід може бути застосований і при наявності більш ніж двох альтернативних варіантів розподілу замовлень та для більш ніж трьох потенційних виконавців замовлення.
49
Galushchak, I. Ye. "ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ЗАПАСІВ". Actual problems of regional economy development 1, № 13 (25 квітня 2017): 171–75. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.13.171-175.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто організацію і методологію обліку та аудиту товарних запасів на підприємствах. Пропозиції щодо удосконалення обліку дають можливість підняти на якісно вищий рівень обробку та представлення економічної інформації для обґрунтування і прийняття управлінських рішень. Зазначено проблеми теорії та практики аудиту запасів. Окреслено основні напрямки вдосконалення при проведенні аудиту запасів. Аудитор має змогу сформувати думку про стан господарських операцій з обліку товарів, встановити недоліки в його організації та можливі напрямки ліквідації порушень і зловживань. Програма аудиторської перевірки обліку операцій із запасами суб’єкта господарювання повинна включати дослідження стану збереження матеріальних цінностей, нормування витрат та оприбуткування, правильність оцінювання покупних матеріальних цінностей, використання запасів на виробництві. При здійсненні аудиту товарів доцільно застосовувати такі прийоми і способи перевірки, як інвентаризація, контрольне порівняння, зіставлення документальних даних, зустрічна перевірка, арифметична перевірка тощо.
50
БАРАНОВ, ОЛЕКСАНДР. "Інформаційна сфера: реформування інституційної системи публічної влади". Право України, № 2018/11 (2018): 65. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-11-065.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема реформування інституційної системи публічної влади в інформаційній сфері, актуальність якої визначається високим рівнем стратегічного впливу стану інформаційної сфери на цивілізаційний розвиток людства. Проблема набуває додаткової актуальності у зв’язку з майбутніми трансформаційними змінами суспільства під впливом впровадження досягнень електронних комунікацій (мережі Інтернету), технологій інтернету речей, Ін дустрії 4.0, штучного інтелекту і робототехніки, великих даних, генної інженерії, біоі нанотехнологій тощо. Метою статті є визначення теоретико-методологічних засад та формулювання практичних рекомендацій щодо реформування інституційної системи публічної влади в інформаційній сфері. Проаналізовано стан, тенденції та недоліки реформування системи публічної влади в Україні в останні десятиріччя. Акцентується увага на значенні феномену інформаційного суспільства для розвитку цивілізації. Надається характеристика сучасної системи публічної влади та сформульовано її функціонально-цільові принципи з позицій положень теорії великих систем і загальної теорії управління. На основі положень теорії великих систем, загальної теорії управління та економічної теорії права надається характеристика сучасної системи публічної влади та визначені вимоги до її моделі. Серед цих вимог відповідно до економічної теорії права мінімізація трансакційних витрат розглядається як головний фактор при реформуванні інституціональної системи публічної влади. З урахуванням цього розроблено теоретико-методологічні основи та практичні рекомендації щодо реформування інституційної системи публічної влади в інформаційній сфері, зокрема, визначені загальні вимоги до формування системи публічної влади; функціональні, організаційні та правові вимоги до інституційної системи публічної влади. Запропоновано принципи системи публічної влади як сукупність загальних та функціональних принципів, наведено характеристику їх складових. З урахуванням напрацьованих теоретико-методологічних основ сформовано рекомендації щодо реформування інституційної системи, що, як очікується, забезпечить підвищення ефективності системи публічної влади в інформаційній сфері України завдяки різкому зниженню управлінських та регуляторних трансакційних витрат й оптимізації процесів прийняття рішень, зменшенню витрат організаційних, матеріальних, інтелектуальних, юридичних, кадрових, інформаційних, технічних та інших ресурсів, а також зменшенню трансакційних витрат при взаємодії між суб’єктами інформаційної сфери. Для створення завершеної теоретико-правової та законодавчої бази реформування інституційної системи публічної влади в інформаційній сфері в подальшому доцільне проведення відповідних конституційно-правових, адміністративно-правових й інформаційно-правових досліджень.