Статті в журналах з теми "Високотехнологічне підприємство"

У сучасних умовах економічного розвитку масштабне поширення нових технологій робить цифрову трансформацію актуальною майже для кожної галузі, а рівень діджиталізації демонструє ступінь конкурентоспроможності компаній і є визначальним під час розробки стратегії розвитку. Ґрунтуючись на тому, що промислові підприємства є ядром економічного зростання країни, досліджено цифрову готовність українських промислових підприємств у контексті реалізації концепції Індустрія 4.0. На основі звітів міжнародних організацій проаналізовано оцінку виробничої готовності України. Виокремлено основні напрями в сфері розвитку української Індустрії 4.0. Проаналізовано поняття цифрової зрілості підприємства та визначено його сутність. Здійснено оцінку рівня використання цифрових технологій на українських промислових підприємствах та виявлено позитивну динаміку у цьому напрямі за аналізований період. Здійснено огляд сегментів високотехнологічних компаній, що розробляють та впроваджують продукти рішення в Індустрії 4.0 на українських підприємствах, також зроблено висновки щодо потреби розробки системи аналізу та оцінювання рівня цифрової зрілості з метою ефективного впровадження технологій Індустрії 4.0 на українських промислових підприємствах.

У статті розглянуто питання формулювання чинників ефективного розвитку харчової промисловості України. Обґрунтовано теоретичні і прикладні засади визначення факторів ефективної виробничої діяльності підприємств харчової промисловості у напрямі підвищення рівня їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках. Розглянуто роль інноваційних центрів із реалізації результатів наукових досліджень або наукової діяльності, в яких наукові знання перетворюються на справжній прибуток і які супроводжуються незмінними маркетинговими дослідженнями, організацією каналів збуту і комерційних угод. Розглянуто розроблення наукомісткої продукції для харчової промисловості на основі результатів інноваційного процесу як паралельно-послідовного здійснення науково-дослідницької, науково-технічної, виробничої, маркетингової діяльності підприємства. Описано структуру інноваційного процесу високотехнологічних підприємств (плантаріїв) харчової галузі промисловості на основі чотирьох основних етапів: фундаментальних, прикладних досліджень, дослідних і технологічних робіт, виробництва нової продукції та її комерціалізації. Показано, що всі етапи взаємопов’язані і взаємозалежні та узгоджуються з метою систематизації механізмів управління. Установлено найважливішу потреба сучасних харчових виробництв і підприємств – можливість зміни їхньої структури з метою перепрофілювання на випуск нової продукції, затребуваної ринком або державою. Показано, що харчова індустрія володіє специфічним життєвим циклом, до якого входять продукти, виробничо-територіальні локалізації і самі підприємства, що формуються з окремих рубежів. Сформульовані основні напрями формування та використання конкурентних переваг харчових підприємств. Зазначено, що вільна підприємницька діяльність дає можливість підприємствам харчової промисловості не лише залучати та використовувати доступні чинники виробництва відповідно до своїх потреб, а й здійснювати роботу з формування нових конкурентних переваг у тих сферах, які є більш привабливими та необхідними.

У статті узагальнено наукові діалектичні поняття економічного розвитку підприємств, які передбачають реорганізацію та переорієнтацію соціально-економічної системи. Відображено взаємозалежності структурних складових частин економічного розвитку підприємства. Аналізуючи масштабність сучасних структурних зрушень в економіці України, ми навели класифікацію видів розвитку суб’єктів господарювання на основі змістових критеріїв. Обґрунтовано необхідність впровадження сучасних методів прийняття управлінських рішень, спрямованих на конкретизацію пріоритетів, нарощування ресурсного забезпечення та розроблення дієвих стратегій розвитку. Доведено, що організаційно-економічними важелями збалансованого стабільного розвитку вітчизняних підприємств є впровадження конкурентоздатних високотехнологічних інноваційних процесів виробництва за умов інтеграційних зусиль організацій та підприємств зовнішнього й внутрішнього середовища.

У статті здійснено аналіз факторів конкурентоздатності регіону, яка ґрунтується на інноваційній стратегії розвитку. Розглянуто цілі і пріоритети розвитку інноваційно-промислової діяльності в регіоні. Запропоновано використовувати принцип розподілу промислових виробництв в регіоні на групи за сучасністю технологій, що використовуються. Зазначено , що підвищення конкурентоздатності української промисловості та обороноздатності країни можливе тільки через розвиток інноваційної діяльності, причому як в цивільній так і в військовій сферах.. Важливим фактором є надання пріоритетів, режиму найбільшого сприяння та фінансової підтримки для розвитку науковоємних та високотехнологічних виробництв, що дозволить модернізувати та підвищити промисловий потенціал регіону. Основною проблемою інноваційного розвитку підприємств є недостатній кваліфікаційний рівень персоналу та відсутність розвитку високотехнологічнго промислового комплексу.

CALS-концепція є необхідним інструментом супроводження життєвих циклів таких високотехнологічних машинобудівних виробів, як літаки, об’єкти броне- техніки, кораблі тощо. Зародившись у 80-х роках ХХ-го століття для логістич- ного супроводження процесів створення, експлуатації та утилізації озброєння та військової техніки у США, CALS-концепція сьогодні є необхідним інструментом як у спеціальному, так і в цивільному машинобудуванні розвинених країн. На жаль, в Україні, як загалом у Балтійсько-чорноморському регіоні, питанням упровадження CALS-концепції у високотехнологічне машинобудування приділяється дуже мало уваги. Одним із найважливіших інструментів концепції для менеджменту даних є модель даних НАТО CALS. Метою цієї роботи є аналіз моделі даних НАТО CALS на предмет її впровадження в менеджмент даних високотехнологічного маши- нобудування країн Балтійсько-чорноморського регіону. У результаті була розгля- нута модель даних НАТО CALS за NATO CALS Handbook як основним керуючим документом НАТО із впровадження CALS-концепції, а також іншими допоміж- ними джерелами. Як висновки було визначено, що переваги застосування моделі даних НАТО CALS у менеджменті даних високотехнологічного машинобудування дадуть змогу країнам Балтійсько-чорноморського регіону більше інтегруватися в євроатлантичні структури та пожвавлять інтеграційні процеси у високотех- нологічних галузях регіону. Це приведе до підвищення суб’єктності та ваги країн регіону на міжнародній арені за рахунок проєктування та виробництва сучасної високотехнологічної машинобудівної продукції, зокрема озброєння та військової техніки. Перепони на шляху впровадження CALS-концепції в Балтійсько-чорно- морському регіоні взагалі та моделі даних НАТО CALS зводяться до двох основних причин – політичної волі до інтеграції високотехнологічного машинобудування країн регіону та вкрай низького кадрового забезпечення у сфері CALS. Ці проблеми можуть вирішуватися за рахунок збільшення публікаційної активності в напря- мі досліджень для підвищення інтересу наукового співтовариства, менеджменту підприємств та широкої спільноти регіону до CALS-концепції.

У статті розглянуто перші спроби запровадження засад Індустрії 4.0 на підприємствах різних країн світу. Визначено, що використання технологій, притаманних Індустрії 4.0, дає можливість виробничим компаніям уникати збоїв у роботі, скорочувати час простою в середньому на 50% і збільшувати обсяги виробництва на 20%. Наведено факти про те, що Німеччина була «точкою зародження» Індустрії 4.0. Доведено, що саме з цієї країни розпочато опис перших проєктів з автоматизації та поширення нових технологій з 2011 року. Наведено інформацію про такі німецькі проєкти, як RES-COM, що працює над автоматизованим збереженням ресурсів за допомогою тісно пов’язаних та інтегрованих систем у контексті Індустрії 4.0; CyPros, що є проєктом для вивчення й розвитку модулів кіберфізичних систем для виробничих і логістичних систем промисловості; цифрова копія німецького концерну “Siemens AG” 2011, 2012 та 2013 років відповідно. Зазначено поширення індустріального буму на всі розвинені країни світу, перш за все США. Проаналізовано такі вдалі експериментальні американські стартапи, як Oculus (розробка у сфері віртуальної реальності 2012 року) та завод Lighthouse (дизайн та виробництво спеціального спортивного одягу 2016 року). Проаналізовано діяльність японських підприємств у сфері Індустрії 4.0 на прикладі компаній “Omron”, “SEIREN CO.” та “Daikin”. Наведено та проаналізовано рейтинги найбільш високотехнологічних компаній за версіями “MIT Technology Review” і “Fortune Global 500”. Виявлено, що в обох списках компанії США не тільки лідирують, але й складають більшість. За версією “MIT Technology Review” до першої 15-ки також увійшли підприємства Китаю та Данії, за версією “Fortune Global 500” – Японії, Республіки Корея, Тайваню та КНР. Виявлено чотири періоди розвитку індустрії в Україні. Доведено, що процес активної автоматизації та цифровізації промисловості, значного зростання інвестицій у нові технології та масового вироблення продукції Індустрії 4.0 в Україні не розпочався досі.

У статті розкрита сутнісна характеристика критеріїв підвищення ефективності інструмен-тів комерціалізації високотехнологічної продукції та визначено багатокритеріальний підхід до оцінки ефекти-вності даних інструментів. Розроблено горизонтальну класифікацію критеріїв підвищення ефективності ко-мерціалізації за функціональними аспектами діяльності підприємств, здійснено змістовний виклад та тлума-чення даних критеріїв, запропоновано систему кількісних показників ефективності діяльності, відповідних кожному з критеріїв. Метою дослідження є визначення оптимальних критеріїв оцінки ефективності комерці-алізації в горизонтальному, функціональному аспекті високотехнологічного сектору з урахуванням неринково-го середовища, формування багатокритеріального портфоліо аналізу цього ринку для подальшого створення відповідної багатофакторної моделі. Незважаючи на сучасні вітчизняні розробки, визначення найбільш опти-мальних критеріїв оцінки ефективності комерціалізації високотехнологічних продуктів залишається перспек-тивним завданням. Слід зазначити, що певні сфери бізнесу, пов’язані із потребами споживачів та неринковим середовищем, а саме маркетинг, імідж, інтеграція та екологія довгий час залишались поза увагою вітчизняних дослідників. Загалом, враховуючи запропоновані методологічні підходи до оцінки ефективності високотехноло-гічної комерціалізації, слід зазначити, що подальший розвиток багатокритеріального підходу до вдосконалення комерціалізації високотехнологічного продукту та технології полягає у створенні відповідної моделі, заснова-ної на поєднанні якісних та кількісних методів ефективності. Визначено дев'ять критеріїв оцінки ефективно-сті, а саме: економічний, технологічний, фінансовий, маркетинговий, ресурсний, соціальний, екологічний, імі-джевий, інтеграційний, котрі є чітким відображенням набору конкретних взаємозв'язків у галузі високотехно-логічних продуктів у кількісному та якісному вираженні та є достатньою умовою для подальшого моделюван-ня як складової стратегії комерціалізації високотехнологічного продукту.

У статті на основі інтегрального індексу інноваційного потенціалу визначено оцінку рівня інноваційної сфери Центрального регіону України. Визначено поняття інноваційного потенціалу та чинники його розвитку. Досліджено процеси у сфері інноваційної діяльності регіону. Висвітлено позитивні та негативні тенденції в сфері впровадження інновацій. Встановлено відсутність упровадження кластерного підходу до реалізації інноваційного потенціалу. Передумовами розширення інноваційного потенціалу визначено локальні та національні стимули: фінансове сприяння промисловим підприємствам шляхом пільгового оподаткування, компенсації відсоткової ставки підприємствам, які впроваджують інноваційні процеси, компенсації підприємствам, які орієнтовані на експорт високотехнологічної продукції, місцеві стимули.

Проаналізовано динаміку і ключові тенденції розвитку хімічної промисловості регіонів України упродовж 2012–2017 років. Здійснено розрахунок множини показників, які відображають: темпи приросту обсягу реалізованої хімічної продукції і частку експорту в ній; продуктивність праці; рентабельність операційної діяльності; фінансовий результат (сальдо); частку прибуткових хімічних підприємств. На підставі результатів проведених оцінок усі регіони України умовно розділено на чотири групи за рівнем потенціалу та ефективністю функціонування хімічної промисловості. Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на збільшення експортного потенціалу хімічних виробництв шляхом стимулювання зовнішньоекомічної активності підприємств і їх технічне переоснащення, а також створення нових високотехнологічних виробництв.

Розвиток фармацевтичної промисловості набув загальнопланетарних масштабів. Зовнішньо-економічна діяльність у цій галузі є важливою для конкурентоспроможності підприємств фармацевтичної галузі. Лідерами на світовому фармацевтичному ринку є транснаціональні компанії, які беруть активну участь у зовнішньоекономічній діяльності та створюють бар'єри для входу нових компаній. У статті розкри-то теоретичні та практичні аспекти зовнішньоекономічної діяльності підприємств на світовому фармацев-тичному ринку. Досліджено та сформовано сутність поняття “зовнішньоекономічна діяльність”, а також зазначено про важливість її здійснення для успішного функціонування підприємств у галузі фармацевтики. У роботі представлено ряд особливостей діяльності підприємств у цій сфері, що обумовлює конкурентоспро-можність компаній на світовому ринку. Значну увагу було приділено дослідженню ролі науково-дослідних ро-біт та основним складнощам, що виникають у процесі їх здійснення. Представлено порівняльний аналіз ви-трат на дослідження між низкою високотехнологічних галузей: аерокосмічна промисловість, виробництво комп'ютерів та оргтехніки, виробництво електронних комунікацій, фармацевтична промисловість Незважа-ючи на важкі часи для людства та світової економіки, успішні фармацевтичні компанії демонструють дуже високу рентабельність діяльності. У статті визначено систему факторів, що безпосередньо впливає на діяль-ність фармацевтичних підприємств. Обгрунтовано стійку потребу підприємств галузі в системних інвестиці-ях у розвиток власної науково-дослідної бази на основі аналізу діяльності провідних міжнародних фармацевти-чних компаній. Одним з аспектів, який обговорюється в роботі, є державне регулювання діяльності фармаце-втичних компаній. Авторами представлені інші специфічні аспекти функціонування та розвитку підприємств у фармацевтичній промисловості.

У роботі проаналізовано труднощі автоматизації проектування технологічних процесів, пов'язані головним чином з тим, що завдання проектування технологічних процесів не мають в даний час формальних методів вирішення. Тому для здійснення технологічного проектування проведено розробку формалізації технології (або її частини), тобто проведено заміну (перетворення) змістовних пропозицій математичним апаратом. В результаті даної формалізації запропоновано схему руху інформації в процесі оптимізації технологічного процесу. Також розроблено модель реалізації структури технологічного процесу, для якої визначено основні вхідні параметри: перелік параметрів, які впливають на процес; перелік параметрів, які є результатом процесу; перелік керованих параметрів; перелік некерованих параметрів; перелік невідомих параметрів; деталізована структура технологічного процесу з розділенням параметрів та результатів. Таким чином розроблена у даній роботі формалізація проблеми підтримки технологічних процесів у хмарних сервісах дозволяє у подальшому оптимізувати високотехнологічні процеси підприємств різного масштабу з використанням хмарних інформаційних технологій.

The creation of regional centers of standardization in the field of distribution and use of energy flows of an alternative type contributes to the consistency of the quality of energy supply and logistics services of high-tech enterprises (HTP) and housing and communal services (housing). The integrated combination of the latest forms of marketing communications and logistics service is based on the interaction and interpenetration of important types of marketing activities of industrial enterprises during the movement of resource flows in global and regional value chains focused on sustainable development. Logistics service contributes to a fuller adaptation of the vector of goods supply of enterprises to the demands of potential segments of the target market. Innovative and technological development encourages the constant improvement of means and methods of communication support of logistics services. The implementation of a set of business opportunities aimed at creating joint high-tech projects in the areas of technology transfer and commercialization of innovations is possible through the comprehensive integration of education, science and business. Theoretical and methodological components of marketing strategic planning, pricing, organization of marketing of energy saving events at high-tech enterprises were investigated. It is determined that the budgeting of marketing communications, taking into account the integrated application of unconventional marketing communications tools, pricing methods that focus on demand and competition, contributes to good training and clarification to social and economic agents, authorities, and the public. The feasibility of using innovative energy-saving technologies based on alternative energy sources is explained. It has been established that marketing energy-saving values of high-tech enterprises lie in the formation of marketing values for consumers, which creates competitive advantages in faster and more complete satisfaction of consumer needs. The concept of “marketing value” is developed, which reflects the impact of relational tools of cholistic marketing on communication support and logistical support for interaction with economic agents, stakeholders, consumers, which leads to the intensive formation of marketing values among noted interaction entities. Marketing communication motivational and behavioral components of high-tech enterprises are highlighted. The marketing activity of “BIZON-TEH 2006” enterprise was analyzed, which has many years of experience in the agricultural market of Ukraine, is included in the TOP-3 of the largest distribution of seeds and fertilizers.

У роботі розроблено модель реалізації структури технологічного процесу у хмарному сервісі, для якої було визначено основні вхідні параметри: перелік параметрів, які впливають на процес; перелік параметрів, які є результатом процесу; перелік керованих параметрів; перелік некерованих параметрів; перелік невідомих параметрів; деталізована структура технологічного процесу з розділенням параметрів та результатів. Запропонована структура експертної системи для оптимізації технологічних процесів, проаналізовані методи представлення знань та відповідно розроблено схему потоків інформації під час реалізації даної експертної системи. На основі розглянутих та розроблених методів та механізмів, які використовують для розробки технологічних процесів, розроблено структуру інформаційної системи підтримки прийняття рішень для автоматизації створення оптимізованих технологічних процесів. За допомогою використання розроблених методів та моделей, в результаті проведення процесу оптимізації технологічного процесу за допустимими евристичними правилами, вдалося отримати множину ланцюгів окремо оптимізованих технологічних процесів, з якої проводиться багатокритеріальний відбір, що відповідає поставленим вимогам оптимізації. Користувач системи може отримувати у відповідь як одну картку технологічного процесу, так і декілька найкращих. Таким чином розроблена у даній роботі модель реалізації структури технологічного процесу дозволяє у подальшому оптимізувати високотехнологічні процеси підприємств різного масштабу з використання хмарних інформаційних технологій.

У статті досліджено теоретичні аспекти прогнозування розвитку енергокластеру, оскільки саме енергокластер має створювати умови для базового, комплексного розвитку в рамках цільової функції, спрямованої на активізацію його технологічного, науково-технічного, виробничо-комерційного та кадрового потенціалу, а також упередження, мінімізацію активних і пасивних економічних загроз, пов'язаних, наприклад, з фрагментарною державною політикою в сфері підтримки функціонування інтеграційних утворень.Актуалізовано проблематику формування нових моделей організації спільної діяльності підприємств, а саме енергокластеру як одного з інструментарію створення інноваційно-високотехнологічної економіки та залучення інвестицій. Проведено групування підходів щодо економіко-математичного розвитку енергокластеру, де виокремлено переваги та недоліки груп моделей інноваційного розвитку економіки в вигляді векторної задачі лінійного програмування, моделей, заснованих на одному або групі критеріальних показників чи на концепції балансу, а також в основі яких покладено аналіз структури економічного об'єкта. Запропоновано організаційно-економічнe системe елементів енергокластеру при якому забезпечується стабільність його функціонування, досягнення фінансово-комерційного успіху, прогресивний науково-технічний та соціальний розвиток з урахуванням діючих тенденцій світових економічних, виробничих і наукових трансформацій. Представлено комплекс факторів розвитку енергокластеру та принців адаптації, впровалдення яких сприятиме ефективному вирішенню проблем раціонального використання енергоресурсів в рамках інтеграційного утворення.

У статті здійснено аналіз результатів і видів діяльності найбільших компаній світу з найвищою ринковою вартістю та стартапів з найвищим рейтингом за версією The Startup Ranking. Проведено паралель між видами діяльності молодих компаній з масштабованими і прибутковими бізнес-моделями, що швидко розвиваються, і видами діяльності найбільших у світі компаній за ринковою вартістю, здійснено їх рейтингування. Проведено аналіз стартап екосистеми України. Проаналізовано динаміку капітальних інвестицій великих, середніх, малих та мікропідприємств України за останнє десятиліття, зокрема, динаміку капітальних інвестицій підприємств у нематеріальні активи, у тому числі, у концесії, патенти, ліцензії, торговельні марки і аналогічні права та у придбання програмного забезпечення. Доведено необхідність розвитку високотехнологічних галузей виробництва та нематеріальної сфери, таких як, біотехнологія, нанотехнологія, робототехніка, наномедицина, високі гуманітарні технології, нове природокористування, R&D, IT-рішення для В2В, ІСО, фінтех. Вивчено міжнародний досвід інноваційного підприємництва, орієнтованого на пошук нових можливостей та інновації. Констатовано, що наразі інноваційне підприємництво є основним механізмом трансферу технологій у державі. В умовах нових викликів, наслідків пандемії COronaVIrus Disease 2019 та серйозних ризиків участі у міжнародному поділі праці, запропоновано конкретні заходи щодо розвитку сучасного інноваційного підприємництва в Україні. Вивчено та систематизовано фактори, що сприяють або перешкоджають реалізації інновацій. Надано рекомендації малому бізнесу, мікробізнесу та стартапам щодо розробки і втілення ідей з використання земельного фонду країни; великому бізнесу базових галузей – щодо нарощення видобутку корисних копалин, виготовлення унікальних меблів, реалізації стартап-ідей в енергетичній та залізничній інфраструктурі.

Серед десятків опублікованих на початку цього року наукових праць, монографія є дослідженням актуальної наукової проблеми державного управління – формування конкурентоспроможності держави. У сучасному глобалізованому світі забезпечення високого рівня конкурентоспроможності держави – це питання не лише економіки, політики, а перш за все, – державного управління. Тому сьогодні дуже важливо якомога точно оцінювати ресурси та можливості країни, прогнозувати наслідки суспільно-політичних, державно-управлінських явищ і процесів, важливих для стабільного економічного зростання та суспільного благополуччя. У цьому зв’язку обрана Зубчиком О. А. тема спонукає до вивчення необхідності не лише зміцнення конкурентної політики України, дерегулювання та зниження адміністративних бар'єрів для розвитку бізнесу, але й дослідження питань підвищення ефективності державно-управлінських рішень, зменшення рівня корупції, вдосконалення інфраструктури, впровадження політики підтримки малих і середніх підприємств, реформування управління освітою, забезпечення політичної стабільності та інших. Від державно-управлінських аспектів значною мірою залежить суспільно-політичний розвиток України. В умовах незворотності інтегрування України до європейського та світового економічного і політичного простору, економіка та суспільство стають більш відкритими, що збільшує ризики та загрози. Наразі в Україні практично відсутні комплексні праці, предметом яких був би, власне, аналіз державної політики формування конкурентоспроможності держави в умовах глобальних перетворень. Текст монографії Зубчика О. А. містить вступ, чотири розділи, післямову (як короткі висновки), список використаних джерел. У першому розділі автор розглянув класичні дослідження, зокрема праці Т. Гоббса, Д. Юма, Р. Оуена, Дж. С. Мілля, Ф. Енгельса, К. Маркса, Й. Шумпетера М. Вебера, Дж. М. Кейнса, А. Сміта, Л. Вальраса та інших. Зазначається, що історично поняття конкуренції належить до базових понять визначення ринкової організації суспільства. Критерії та пріоритети конкурентоспроможності держав – це найважливіші орієнтири їхнього розвитку. Як свідчить зміст першого розділу монографії, автор у своєму дослідженні з’ясовує сутність конкуренції, досліджує державно-управлінську та політичну складову конкурентоспроможності, методологію та методику дослідження. Систематизовано й узагальнено теоретичні, методологічні та прикладні механізми формування конкурентоспроможності держави в перспективі політичного часу. Звертає увагу детальне розкриття сутності понять «конкуренція» та «конкурентоспроможність» і авторське бачення трансформації змісту концепту «конкуренція» в контексті суспільного розвитку. Також у цьому розділі наведене авторське бачення конкуренції як управлінської проблеми, хоча, на нашу думку, воно не відображає повною мірою обрану назву цього параграфу, а скоріше наводить приклади управлінських рішень та їхніх наслідків для суспільств. У першому розділі автором також розкрито особливості методології та методик дослідження конкурентоспроможності, зокрема проаналізовано можливості Індексу глобальної конкурентоспроможності та Індексу конкурентоспроможності країн. У цьому контексті описано фактори, які впливають на конкурентоспроможність держави. У другому розділі монографії Зубчиком О.А. здійснено аналіз конкурентоспроможності держави в контексті суспільно-політичних змін. По-перше, автор показав, що має бути чітка система показників конкурентоспроможності, якою слід користуватися при оцінці державної політики (прийняття державно-управлінських рішень). Вона має включати політичні, соціальні, економічні складові. Отже, має бути чітка методика дослідження конкурентоспроможності. З цією метою автор пропонує використовувати Індекс глобальної конкурентоспроможності. По-друге, цікавою є думка про те, що автор доводить залежність стратегій формування конкурентоспроможності держави у майбутньому від «раніше пройденого шляху». Представлено бачення політичних наслідків і нових перспектив конкурентоспроможності держави від членства України в Світовій організації торгівлі, проаналізовано інституційні чинники впливу на конкурентоспроможність держави. Крім того, у цьому ж розділі Зубчик О.А. детально аналізує державне управління сферою вищої освіти. Зокрема, показано, як вища освіта впливає на трансформацію суспільства і на конкурентоспроможність держави у перспективі політичного часу. Показано, що імміграційний режим – один із ключових інструментів держави в «глобальних перегонах за талантами». В умовах стирання відмінностей між імміграційними режимами і посилення конкуренції за людські ресурси особливого значення набувають чинники, які виходять за рамки імміграційної політики: мова, культура, можливості для розвитку, заробіток, якість життя, професіоналізм менеджменту, доступність якісної вищої освіти. Щороку зростає кількість громадян України, які обирають для здобуття вищої освіти іншу країну. Третій розділ монографії автор присвятив аналізу державної політики формування конкурентоспроможності держави в перспективі політичного часу та механізмів її реалізації. Проаналізовано концептуальні засади формування конкурентоспроможності України в умовах реформ на національному та регіональному рівнях. Детально окреслено значення політичної, економічної та гуманітарної складової державної політики як механізмів формування конкурентоспроможності держави у перспективі політичного часу. Акцентовано особливу увагу на зростаючій об’єктивній потребі ефективності регіонального управління, особливостях політики регіонального вирівнювання, що здійснюється за допомогою таких інструментів, як дотації та субвенції. У четвертому, заключному розділі дослідження містяться наукові положення щодо визначення пріоритетних напрямів зміцнення конкурентоспроможності України. Автором відзначено особливий ефект законодавчих актів, які визначають функції та повноваження органів влади в сфері управління конкурентоспроможністю, їх взаємозв’язок та інструменти впливу на конкурентоспроможність регіонів і держави. Зауважено, що Україна має використати участь у СОТ з точки зору її політичних можливостей, а саме, як політичного механізму. Показано специфіку конкуренції та тенденції її розвитку в сучасному українському суспільстві. Запропоновано підвищення ефективності діяльності суб’єктів публічного управління та адміністрування, удосконалення державної політики розвитку економічної свободи та підприємництва, заходи щодо активізації зусиль органів публічного управління з використання людського ресурсу для підвищення конкурентоспроможності держави та інструменти імплементації досвіду провідних країн щодо забезпечення конкурентоспроможності держави в перспективі політичного часу. Обґрунтовано комплекс управлінських, політичних, організаційно-економічних та інституційних засобів забезпечення конкурентоспроможності України. У третьому та четвертому розділах Зубчик О. А. показав, що Україна суттєво відстає від держав Європейського Союзу в сфері управління, є проблема недостатнього розвитку та підтримки науково-технічного прогресу, використання наукових досягнень в економіці. Аргументовано, що держава недостатньо підтримує розвиток високотехнологічних сервісних галузей. Позитивно, що автор розглянув і рівень конкурентоспроможності країни та конкурентоспроможність держави як результат функціонування національної системи державної управління. Також Зубчик О. А. запропонував розглядати конкурентоспроможність як аналітичний і політичний інструмент. За його допомогою оцінюється те, як нації, країни, суспільства, держави формують своє майбутнє у перспективі політичного часу. Крім того, варто відзначити, що дана тематика має безпосередній зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Разом з тим, хочеться висловити певні побажання щодо монографії та подальшого дослідження. Зокрема, особливо позитивним є те, що автор показав важливу конкурентну перевагу України –її людський капітал, який вона сьогодні вже втрачає. У цьому зв’язку монографія мала б містити чіткі пропозиції щодо проектів державних рішень, які, на жаль, відсутні. Зубчик О. А. визначив чинники, що негативно впливають на забезпечення належного високого рівня конкурентоспроможності держави. Так, зокрема у висновках окремих параграфів автор навів обґрунтовану думку, що серед політичних особливостей процесу послаблення конкурентоспроможності держави в перехідних суспільствах є, зокрема, політична конкуренція між багатьма політичними силами різновекторного спрямування, що утруднює ситуацію прийняття зважених і раціональних політичних рішень, ускладнює підвищення конкурентоспроможності держави. Незважаючи на висловленні побажання, слід вважати, що монографія заслуговує на те, щоб бути представленою науковій спільноті та всім, хто цікавиться питаннями державного управління в сфері забезпечення конкурентоспроможності держави.

Наукові дослідження стають ефективними тоді, коли природу подій чи явищ можна розглядати з єдиних позицій, виробити універсальний підхід до них, сформувати загальні закономірності. Більшість сучасних фундаментальних наукових проблем і високих технологій тісно пов’язані з явищами, які лежать на границях різних рівнів організації. Природничі та деякі з гуманітарних наук (економіка, соціологія, психологія) розробили концепції і методи для кожного із ієрархічних рівнів, але не володіють універсальними підходами для опису того, що відбувається між цими рівнями ієрархії. Неспівпадання ієрархічних рівнів різних наук – одна із головних перешкод для розвитку дійсної міждисциплінарності (синтезу різних наук) і побудови цілісної картини світу. Виникає проблема формування нового світогляду і нової мови.Теорія складних систем – це одна із вдалих спроб побудови такого синтезу на основі універсальних підходів і нової методології [1]. В російськомовній літературі частіше зустрічається термін “синергетика”, який, на наш погляд, означує більш вузьку теорію самоорганізації в системах різної природи [2].Мета роботи – привернути увагу до нових можливостей, що виникають при розв’язанні деяких задач, виходячи з уявлень нової науки.На жаль, теорія складності не має до сих пір чіткого математичного визначення і може бути охарактеризована рисами тих систем і типів динаміки, котрі являються предметом її вивчення. Серед них головними є:– Нестабільність: складні системи прагнуть мати багато можливих мод поведінки, між якими вони блукають в результаті малих змін параметрів, що управляють динамікою.– Неприводимість: складні системи виступають як єдине ціле і не можуть бути вивчені шляхом розбиття їх на частини, що розглядаються ізольовано. Тобто поведінка системи зумовлюється взаємодією складових, але редукція системи до її складових спотворює більшість аспектів, які притаманні системній індивідуальності.– Адаптивність: складні системи часто включають множину агентів, котрі приймають рішення і діють, виходячи із часткової інформації про систему в цілому і її оточення. Більш того, ці агенти можуть змінювати правила своєї поведінки на основі такої часткової інформації. Іншими словами, складні системи мають здібності черпати скриті закономірності із неповної інформації, навчатися на цих закономірностях і змінювати свою поведінку на основі нової поступаючої інформації.– Емерджентність (від існуючого до виникаючого): складні системи продукують неочікувану поведінку; фактично вони продукують патерни і властивості, котрі неможливо передбачити на основі знань властивостей їх складових, якщо розглядати їх ізольовано.Ці та деякі менш важливі характерні риси дозволяють відділити просте від складного, притаманного найбільш фундаментальним процесам, які мають місце як в природничих, так і в гуманітарних науках і створюють тим самим істинний базис міждисциплінарності. За останні 30–40 років в теорії складності було розроблено нові наукові методи, які дозволяють універсально описати складну динаміку, будь то в явищах турбулентності, або в поведінці електорату напередодні виборів.Оскільки більшість складних явищ і процесів в таких галузях як екологія, соціологія, економіка, політологія та ін. не існують в реальному світі, то лише поява сучасних ЕОМ і створення комп’ютерних моделей цих явищ дозволило вперше в історії науки проводити експерименти в цих галузях так, як це завжди робилось в природничих науках. Але комп’ютерне моделювання спричинило розвиток і нових теоретичних підходів: фрактальної геометрії і р-адичної математики, теорії хаосу і самоорганізованої критичності, нейроінформатики і квантових алгоритмів тощо. Теорія складності дозволяє переносити в нові галузі дослідження ідеї і підходи, які стали успішними в інших наукових дисциплінах, і більш рельєфно виявляти ті проблеми, з якими інші науки не стикалися. Узагальнюючому погляду з позицій теорії складності властиві більша евристична цінність при аналізі таких нетрадиційних явищ, як глобалізація, “економіка, що заснована на знаннях” (knowledge-based economy), національні і світові фінансові кризи, економічні катастрофи і ряд інших.Однією з інтригуючих проблем теорії є дослідження властивостей комплексних мережеподібних високотехнологічних і інтелектуально важливих систем [3]. Окрім суто наукових і технологічних причин підвищеної уваги до них є і суто прагматична. Справа в тому, що такі системи мають системоутворюючу компоненту, тобто їх структура і динаміка активно впливають на ті процеси, які ними контролюються. В [4] наводиться приклад, коли відмова двох силових ліній системи електромережі в штаті Орегон (США) 10 серпня 1996 року через каскад стимульованих відмов призвели до виходу із ладу електромережі в 11 американських штатах і 2 канадських провінціях і залишили без струму 7 млн. споживачів протягом 16 годин. Вірус Love Bug worm, яких атакував Інтернет 4 травня 2000 року і до сих пір блукає по мережі, приніс збитків на мільярди доларів.До таких систем відносяться Інтернет, як складна мережа роутерів і комп’ютерів, об’єднаних фізичними та радіозв’язками, WWW, як віртуальна мережа Web-сторінок, об’єднаних гіперпосиланнями (рис. 1). Розповсюдження епідемій, чуток та ідей в соціальних мережах, вірусів – в комп’ютерних, живі клітини, мережі супермаркетів, актори Голівуду – ось далеко не повний перелік мережеподібних структур. Більш того, останнє десятиліття розвитку економіки знань привело до зміни парадигми структурного, функціонального і стратегічного позиціонування сучасних підприємств. Вертикально інтегровані корпорації повсюдно витісняються розподіленими мережними структурами (так званими бізнес-мережами) [5]. Багато хто з них замість прямого виробництва сьогодні займаються системною інтеграцією. Тому дослідження структури та динаміки мережеподібних систем дозволить оптимізувати бізнес-процеси та створити умови для їх ефективного розвитку і захисту.Для побудови і дослідження моделей складних мережеподібних систем введені нові поняття і означення. Коротко опишемо тільки головні з них. Хай вузол i має ki кінців (зв’язків) і може приєднати (бути зв’язаним) з іншими вузлами ki. Відношення між числом Ei зв’язків, які реально існують, та їх повним числом ki(ki–1)/2 для найближчих сусідів називається коефіцієнтом кластеризації для вузла i:. Рис. 1. Структури мереж World-Wide Web (WWW) і Інтернету. На верхній панелі WWW представлена у вигляді направлених гіперпосилань (URL). На нижній зображено Інтернет, як систему фізично з’єднаних вузлів (роутерів та комп’ютерів). Загальний коефіцієнт кластеризації знаходиться шляхом осереднення його локальних значень для всієї мережі. Дослідження показують, що він суттєво відрізняється від одержаних для випадкових графів Ердаша-Рені [4]. Ймовірність П того, що новий вузол буде приєднано до вузла i, залежить від ki вузла i. Величина називається переважним приєднанням (preferential attachment). Оскільки не всі вузли мають однакову кількість зв’язків, останні характеризуються функцією розподілу P(k), яка дає ймовірність того, що випадково вибраний вузол має k зв’язків. Для складних мереж функція P(k) відрізняється від розподілу Пуассона, який мав би місце для випадкових графів. Для переважної більшості складних мереж спостерігається степенева залежність , де γ=1–3 і зумовлено природою мережі. Такі мережі виявляють властивості направленого графа (рис. 2). Рис. 2. Розподіл Web-сторінок в Інтернеті [4]. Pout – ймовірність того, що документ має k вихідних гіперпосилань, а Pin – відповідно вхідних, і γout=2,45, γin=2,1. Крім цього, складні системи виявляють процеси самоорганізації, змінюються з часом, виявляють неабияку стійкість відносно помилок та зовнішніх втручань.В складних системах мають місце колективні емерджентні процеси, наприклад синхронізації, які схожі на подібні в квантовій оптиці. На мові системи зв’язаних осциляторів це означає, що при деякій критичній силі взаємодії осциляторів невелика їх купка (кластер) мають однакові фази і амплітуди.В економіці, фінансовій діяльності, підприємництві здійснювати вибір, приймати рішення доводиться в умовах невизначеності, конфлікту та зумовленого ними ризику. З огляду на це управління ризиками є однією з найважливіших технологій сьогодення [2, 6].До недавніх часів вважалось, що в основі розрахунків, які так чи інакше мають відношення до оцінки ризиків лежить нормальний розподіл. Йому підпорядкована сума незалежних, однаково розподілених випадкових величин. З огляду на це ймовірність помітних відхилень від середнього значення мала. Статистика ж багатьох складних систем – аварій і катастроф, розломів земної кори, фондових ринків, трафіка Інтернету тощо – зумовлена довгим ланцюгом причинно-наслідкових зв’язків. Вона описується, як показано вище, степеневим розподілом, “хвіст” якого спадає значно повільніше від нормального (так званий “розподіл з тяжкими хвостами”). У випадку степеневої статистики великими відхиленнями знехтувати вже не можна. З рисунку 3 видно, наскільки добре описуються степеневою статистикою торнадо (1), повені (2), шквали (3) і землетруси (4) за кількістю жертв в них в США в ХХ столітті [2]. Рис. 3. Системи, які демонструють самоорганізовану критичність (а саме такі ми і розглядаємо), самі по собі прагнуть до критичного стану, в якому можливі зміни будь-якого масштабу.З точки зору передбачення цікавим є той факт, що різні катастрофічні явища можуть розвиватися за однаковими законами. Незадовго до катастрофи вони демонструють швидкий катастрофічний ріст, на який накладені коливання з прискоренням. Асимптотикою таких процесів перед катастрофою є так званий режим з загостренням, коли одна або декілька величин, що характеризують систему, за скінчений час зростають до нескінченності. Згладжена крива добре описується формулою,тобто для таких різних катастрофічних явищ ми маємо один і той же розв’язок рівнянь, котрих, на жаль, поки що не знаємо. Теорія складності дозволяє переглянути деякі з основних положень ризикології та вказати алгоритми прогнозування катастрофічних явищ [7].Ключові концепції традиційних моделей та аналітичних методів аналізу і управління капіталом все частіше натикаються на проблеми, які не мають ефективних розв’язків в рамках загальноприйнятих парадигм. Причина криється в тому, що класичні підходи розроблені для опису відносно стабільних систем, які знаходяться в положенні відносно стійкої рівноваги. За своєю суттю ці методи і підходи непридатні для опису і моделювання швидких змін, не передбачуваних стрибків і складних взаємодій окремих складових сучасного світового ринкового процесу. Стало ясно, що зміни у фінансовому світі протікають настільки інтенсивно, а їх якісні прояви бувають настільки неочікуваними, що для аналізу і прогнозування фінансових ринків вкрай необхідним став синтез нових аналітичних підходів [8].Теорія складних систем вводить нові для фінансових аналітиків поняття, такі як фазовий простір, атрактор, експонента Ляпунова, горизонт передбачення, фрактальний розмір тощо. Крім того, все частіше для передбачення складних динамічних рядів використовуються алгоритми нейрокомп’ютинга [9]. Нейронні мережі – це системи штучного інтелекту, які здатні до самонавчання в процесі розв’язку задач. Навчання зводиться до обробки мережею множини прикладів, які подаються на вхід. Для максимізації виходів нейронна мережа модифікує інтенсивність зв’язків між нейронами, з яких вона побудована, і таким чином самонавчається. Сучасні багатошарові нейронні мережі формують своє внутрішнє зображення задачі в так званих внутрішніх шарах. При цьому останні відіграють роль “детекторів вивчених властивостей”, оскільки активність патернів в них є кодування того, що мережа “думає” про властивості, які містяться на вході. Використання нейромереж і генетичних алгоритмів стає конкурентноздібним підходом при розв’язанні задач передбачення, класифікації, моделювання фінансових часових рядів, задач оптимізації в галузі фінансового аналізу та управляння ризиком. Детермінований хаос пропонує пояснення нерегулярної поведінки і аномалій в системах, котрі не є стохастичними за природою. Ця теорія має широкий вибір потужних методів, включаючи відтворення атрактора в лаговому фазовому просторі, обчислення показників Ляпунова, узагальнених розмірностей і ентропій, статистичні тести на нелінійність.Головна ідея застосування методів хаотичної динаміки до аналізу часових рядів полягає в тому, що основна структура хаотичної системи (атрактор динамічної системи) може бути відтворена через вимірювання тільки однієї змінної системи, фіксованої як динамічний ряд. В цьому випадку процедура реконструкції фазового простору і відтворення хаотичного атрактора системи при динамічному аналізі часового ряду зводиться до побудови так званого лагового простору. Реальний атрактор динамічної системи і атрактор, відтворений в лаговому просторі по часовому ряду при деяких умовах мають еквівалентні характеристики [8].На завершення звернемо увагу на дидактичні можливості теорії складності. Розвиток сучасного суспільства і поява нових проблем вказує на те, що треба мати не тільки (і навіть не стільки) експертів по деяким аспектам окремих стадій складних процесів (професіоналів в старому розумінні цього терміну), знадобляться спеціалісти “по розв’язуванню проблем”. А це означає, що істинна міждисциплінарність, яка заснована на теорії складності, набуває особливого значення. З огляду на сказане треба вчити не “предметам”, а “стилям мислення”. Тобто, міждисциплінарність можна розглядати як основу освіти 21-го століття.

Стаття присвячена вивченню особливостей маркетингової політики компаній азійського регіону в умовах інтернаціоналізації та глобального ринку. Зазначено, що в умовах сьогодення для світового ринку характерним є посилення інтернаціоналізації та міжнародної інтеграції, активна експансія високотехнологічних компаній на міжнародні ринки. У статті проаналізовано успішний досвід діяльності на міжнародних ринках провідних азійських компаній, які досягли суттєвих успіхів у європейському та американському економічному просторі. Досліджено особливості реалізації успішної маркетингової політики корпорацій Huawei, Lenovo та Hisense, виявлено ключові фактори успіху компаній на світових ринках високотехнологічної продукції в умовах міжнародної конкуренції. Акцентована увага на дослідженні маркетингових інструментів, підходів та рішень, які посприяли розширенню присутності аналізованих компаній на міжнародних ринках. Оскільки успішна маркетингова політика діяльності підприємства у світовому економічному просторі залежить від ряду чинників та обставин, що складаються в певний момент, систематизовано основні фактори, які визначають умови та політику входження підприємства на міжнародні ринки. Визначено форми присутності бізнесу на міжнародних ринках, серед яких експорт продукції, створення спільних підприємств, організація бізнесу на засадах франчайзингу, передача ліцензій, налагодження науково-технічного співробітництва, активізація міжнародного обміну трудовими ресурсами.

В статті досліджено маркетингове середовище для торговельного підприємства в Херсонській області. Проаналізовано вплив факторів маркетингового середовища на діяльність Підприємства 1, зовнішнє середовище непрямого впливу Підприємства 1 за допомогою STEP-аналізу. Встановлено, що зовнішнє середовище Підприємство 1 має нейтральний вплив на діяльність підприємства, але в той же час з певним ухилом у бік негативного впливу. Визначено, що підприємство не має ефективної системи мотивації, єдиним її проявом можна вважати заробітну плату (преміювання). Також слабкий вік та освітній рівень працівників, що є наслідком того, що система відбору персоналу розвинена дуже слабо. Поняття атестації персоналу як таке відсутнє. Але, аналізуючи всі бізнес-процеси, не варто забувати, що Підприємство 1 не займається високотехнологічним виробництвом, до того ж навіть на досягнутому рівні розвиток підприємства є прибутковим, тобто виконує основну функцію комерційна організація – вона отримує прибуток. Тому загальний рівень розвитку внутрішніх бізнес-процесів Підприємства 1 можна оцінити як середній (нейтральний).

Анотація. В статті проведено аналіз тенденцій розвитку підприємств промислового комплексу України та охарактеризовано ключові причини невідповідності стану їх функціонування світовим трендам цифровізації. Доведено, що значно мірою відсталість підприємств промисловості в технологічному аспектів зумовлена втратою їх адаптаційних здатностей швидко реагувати на потреби ринку. Ключовим інструментом трансформації підприємств промисловості України відповідно до сучасних імператив розвитку світової економіки визначено цифровий реінжиніринг. Розкрито зміст реінжинірингу з точки зору реалізації радикальних перетворень в діючій на підприємстві моделі організації за рахунок оптимізації та формалізації бізнес-процесів, що досягаються шляхом впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та інструментів з метою створення умов для підвищення узгодженості та ефективності управлінських дій в процесі його інноваційної перебудови. Визначено, що в його основі знаходяться технологічні інновацій та інформаційно-комунікацій інструменти підтримки зв’язків, що забезпечують формування інтегрованого середовища управління процесом створення і виробництва продукції. Охарактеризовано технологічний, організаційний та економічний аспекти реінжинірингу, проаналізовано його основні види. Розкрито переваги і можливості цифрового реінжинірингу в сфері реалізації інноваційних трансформацій в діяльності промислових підприємств. Розроблено концепцію впровадження цифрового реінжинірингу в діяльність промислових підприємств, яка встановлює мету та цілі, визначає умови, інструментальні засоби та етапи його реалізації задля підвищення їх адаптивних здатностей і покращення конкурентних позицій на високотехнологічних ринках. Визначено, що реалізація цифрового реінжинірингу дозволить забезпечити цифрову модернізацію виробничого потенціалу промислових підприємств, покращення ресурсного забезпечення виробництва, оптимізацію управління комунікаціями та розвиток компетенцій персоналу, і, перш за все, формування внутрішньої системи цифрових знань. Ключові слова: промислові підприємства, цифровий реінжиніринг, концепція, інструментальні засоби, трансформація.

Стаття присвячена удосконаленню теоретико-методологічних засад просування екологічних, енергозберігаючих інновацій високотехнологічних підприємств у системі холістичного цифрового маркетингу в межах концепції сталого розвитку. Удосконалено модель просування екологічних енергозберігаючих інновацій високотехнологічних підприємств у системі холістичного цифрового маркетингу, яка, на відміну від існуючих, базується на комплексному урахуванні маркетингової взаємодії логістичних центрів, запровадженні системи Telegram-ботів, концепції логістичного рециклінгу та загальнонаціонального нарративу при просуванні екологічних брендів, що дає змогу збільшити потік виторгу від реалізації, розширити клієнтську базу. Значущим є дотримання засад сталого розвитку в площині Глобального ланцюга створення вартості (Global Value Chain, GVC) з урахуванням сталих моделей споживання і виробництва (Sustainable Consumption and Production Patterns). Проведено деталізацію цільового сегменту високотехнологічного підприємства на ринку сонячних панелей України. Визначено, що для молодих родин, середнього класу значущим є відстежування за екотрендом, сталим розвитком, високими технологіями, інтенсивне користування провідними інформаційно-комунікаційними технологіями, смартфонами, ознайомлення з дизайном сонячних панелей, аналізування використання геліоколекторів. Проаналізовано основні фінансово-економічні показники та їх зміну Групи Азот (Польща). Визначено, що позитивній динаміці цих показників корпорація, багато в чому, завдячує ефективній маркетинговій комунікаційній і дистрибуційній політиці, спрямованій на ресурсозбереження, дотриманню засад концепції маркетингу сталого розвитку. Інформаційна підтримка маркетингової диференціації сприяє формуванню значної маркетингової енергоощадної цінності для споживачів, що створює зовнішню складову конкурентних переваг. Дійсно, генерування й системне запровадження маркетингових і технологічних інновацій у сфері цифрового маркетингу сприяє удосконаленню технологій і механізмів просування екологічної, енергозберігаючої продукції, що розширює ціннісне сприйняття пропозиції споживачами на В2В, В2С ринках, які роблять повторні купівлі.

У статті з’ясовано особливості розвитку науково-інноваційної діяльності та високотехнологічних промислових підприємств в умовах трансформації індустріальної сфери економіки Києва. На основі аналізу динаміки наукового потенціалу протягом 2010-2019 рр. встановлено стійку тенденцію до скорочення чисельності науковців та кількості організацій, які здійснюють наукові розробки і дослідження. З’ясовано, що ці зміни та критично низьке фінансування наукових та науково-технічних робіт, стримують розвиток високотехнологічного сектору промисловості Києва. Наслідком цього є поглиблення технологічного розриву між Україною та економічно високорозвиненими країнами світу. У статті обґрунтовано роль інноваційної діяльності промислових підприємств. З’ясовано, що незважаючи на зростання фінансування інноваційної діяльності, відбувається зменшення кількості інноваційно активних підприємств, а реалізація нових для ринку видів продукції скорочується. На основі аналізу динаміки фінансування інноваційної діяльності, джерел надходження коштів та структури витрат з’ясовано роль держави, промислових підприємств та іноземних інвестицій у розробці інновацій. Виявлено та проаналізовано особливості розвитку однієї з динамічних високотехнологічних галузей промисловості Києва – фармацевтичної. На основі проведеного дослідження визначено основні проблеми науково-інноваційної діяльності та високотехнологічних промислових підприємств, розв’язання яких сприятиме перетворенню Києва в науковий центр та осередок технологічних інновацій на європейському просторі.

В статті зазначено, що формування конкурентоспроможності підприємств може розглядатися з різних позицій: на основі ресурсної теорії; у рамках концепції ціннісно-орієнтованого управління; на базі концепції розвитку інституційного середовища; з точки зору кластерного підходу. Виділено ряд властивостей інституційного середовища, які безпосередньо впливають на конкурентоспроможності підприємств: рівень розвитку цільового ринку, визначальний рівень конкуренції підприємств, які випускають і продають аналогічні види продукції; ступінь компетентності державних інститутів, які застосовують різні інструменти регулювання поведінки підприємств, у тому числі щодо надання різноманітних преференцій, починаючи від розміщення держзамовлень та податкових пільг та закінчуючи прямими бюджетними дотаціями; сформованість інноваційного середовища, що сприяє розробці нових перспективних технологій та високотехнологічних видів продукції, особливо у пріоритетних галузях. Запропоновано двосторонній механізм кластерних об’єднань підприємств.

Анотація. В умовах нової моделі циркулярної економіки одним із напрямів підвищення в довгостроковій перспективі конкурентоспроможності національної економіки є технологічна модернізація інфраструктури та створення високотехнологічної та наукоємної продукції. Суб’єктами, що створюють високотехнологічну та наукоємну продукцію в циркулярній економіці, виступають інноваційні підприємства, що залучені до інноваційного співробітництва, розвиток яких передбачає виробничу кооперацію та співпрацю в усіх галузях і сферах на міждержавному та регіональному рівнях та є можливим завдяки відповідним інституційним умовам. Доведено, що пріоритетним напрямком розвитку економіки є рух до циркулярної, інноваційної економіки, що спрямовано на добробут суспільства, покращення рівня життя та зниження ризиків для довкілля. Основою такої моделі розвитку національної економіки є досягнення ефекту декаплінгу негативного впливу викидів на зовнішнє середовище через розрахунок коефіцієнту декаплінгу, що дозволяє виявити неузгодженість темпів економічного зростання та забруднення навколишнього середовища. Проведено розрахунок інтегрального декаплінг-фактору за складовими антропогенного впливу на навколишнє середовище, до яких віднесено утворення небезпечних відходів, викиди забруднюючих речовин у повітря, скинуті природні води, використання свіжої води, утилізація відходів. Здійснено розрахунок коефіцієнту кореляції між валовим внутрішнім продуктом і показниками антропогенного впливу на довкілля за 2009-2019 рр. для оцінки ефекту декаплінгу в Україні. Обґрунтовано, що ефект декаплінгу у моделі соціально-економічного розвитку циркулярного типу полягає у тому, що економічне зростання досягається через використання ресурсозберігаючих технологій, і, як наслідок, зменшення впливу викидів на навколишнє середовище. Концепція декаплінгу є основою розроблення стратегії розвитку інноваційного співробітництва в новій моделі циркулярної економіки. Ключові слова: інтегральний декаплінг-фактор; циркулярна економіка; соціально-економічні інституції; розвиток; інноваційне співробітництво; національна економіка.

У статті розглянуті умови формування ефективного організаційно-економічного механізму управління якістю інноваційної діяльності, що забезпечує розвиток високотехнологічних виробництв, створення і ринковий оборот нематеріальних активів з інтелектуальною складовою. Запропонована суть поняття «Підвищення ефективності системи управління якістю по залученню інноваційних активів підприємств у фінансово-економічний оборот». Проведений аналіз комплексу заходів ринкового і державного управління стосунків в інноваційній сфері.

This article contains development of effective Internet-marketing communicational strategy on a high-tech company in the time of digital interaction in the plane of the marketing environment. Theoretical and methodological provisions for managing Internet-marketing communication strategies of high-tech companies and startup projects have been expanded. It is established that the separation of the target audience and its specific sectors allows company to increase the degree of targeting of marketing communication strategies. This mediates the formation of marketing and communication effectiveness of such strategies in the digital environment. It is determined that advertising strategy is a more creative complex, consisting of a unique offer and transmitted to consumers through the advertising. This article contains the application of the method of forming the budget of marketing communications based on the goals and objectives of the incentive complex. In this case, goals, tasks are determined, necessary costs are calculated. The role of strategic and tactical marketing communications in partnerships is very important because that it contains a system of elements, innovative interaction tools. The Pertinence Coefficient is calculated as an assessment of the choice of marketing communications correctness. An analysis of the “MORE PYVA” company partnership with suppliers and customers was conducted. It is noted that the observed company uses one of the competitive strategies identified as the Strategy of the Leader according to P. Kotler. The company also applies a defense strategy, called “Market Share Protection”. The marketing communication strategy of the company is defined as Strategy of “Pushing”. The matrix of strategic balance (SWOT) of the enterprise was formed. It was found that the analysis and definition of the target audience is important in creating a digital strategy. There is a need to explore the values and social status of consumers and the channels through which it is possible to interact. The “MORE PYVA” chain emphasizes youth meetings, company vacations and fun rest in general. Therefore, company’s Instagram account filled by bright photos and videos of vacation with friends, in nature or at home.

На сьогодні проблема насичення раціонів годівлі сільськогосподарських тварин та птиці якісним, безпечним і одночасно поживним білком залишається досить актуальною. За останні десятиліття в галузі кормовиробництва пройшли кардинальні зміни: так, до складу кормових сумішей для всіх видів тварин додають інгредієнти, які виробляються на високотехнологічних підприємствах хімічної, біохімічної та мікробіологічної промисловості. Введення різноманітних технологічних харчових добавок, дозволяє спеціалістам-практикам тваринництва суттєво оптимізувати показники ефективності виробництва продукції тваринництва. Викладено перший практичний досвід отримання зеленої маси ейхорнії в експериментальному фермерському господарстві «У Самвела» в Одеській області. Розроблена інноваційна біотехнологія вирощування ейхорнії та впроваджена технологія подальшого використання її як корму в птахівництві у вигляді зеленої маси. Культуру вирощують як в теплицях так й у відкритих водоймах. Результати дослідів свідчать про те, що у дослідній групі отримали на 1 курку на 1,27 яйця більше, ніж в контролі, при цьому середня маса яєць була у дослідній групі вище на 1,46 г. Результати виробничого досліду підтвердили позитивну дію зеленої маси ейхорнії на продуктивність яєчних курей. Після цього досліду в господарстві все поголів’я курей-несучок отримувало ейхорнію в корм, при цьому спостерігали стабільно високу яєчну продуктивність поголів’я (до 94% пік яйценоскості основного стада курей).