Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Виробничий підхід.
Статті в журналах з теми "Виробничий підхід"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Виробничий підхід".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Алієв, Р. А. "СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА» ТА ЙОГО СКЛАДНИКИ". Підприємництво та інновації, № 9 (30 грудня 2019): 54–59. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано теоретичні підходи до трактування поняття «потенціал підприємства» та його складників. Згруповано підходи до визначення сутності у три основні напрями: ресурсний, цільовий та системний. Розглянуто еволюцію економічної думки щодо потенціалу підприємства протягом 1981–2018 рр. Визначено, що у вітчизняній літературі виділяють чотирнадцять видів потенціалу підприємства, а саме: трудовий, управлінський, матеріально-технічний, ресурсний, фінансовий, екологічний, ринковий, виробничий, збутовий, інноваційний, економічний, організаційний, інформаційний, стратегічний. Проаналізовано різні види складників потенціалу підприємства та виділено первинні елементи, до яких належать матеріальні, людські та фінансові ресурси. Удосконалено концептуальний підхід до поняття «потенціал підприємства» з огляду на його складники, процес формування та реалізації.
2
Скрипник, М. І., та О. О. Григоревська. "ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (16 грудня 2020): 177–87. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає в оцінюванні наявних підходів до обліково-аналітичного забезпе- чення виробництва органічної продукції та спробі їх уніфікації для формування ефективно- го облікового-аналітичного забезпечення. Проведені дослідження дали змогу актуалізува- ти важливість наукового пошуку у сфері розроблення обліково-аналітичного забезпечення виробництва органічної продукції. На основі проаналізованих матеріалів запропоновано власний підхід до обліково-аналітичного забезпечення виробництва органічної продукції, що формується під впливом організаційних особливостей суб’єкта господарювання (роз- мір підприємства, вплив організаційної структури, структура управління виробничим процесом, технологія виробництва, внутрішні стандарти діяльності, кваліфікація персо- налу) та особливостей галузі функціонування (соціальна значимість виготовленої продук- ції, недовготривалий виробничий цикл, відсутність незавершеного виробництва, цикліч- ність продажу, суворе дотримання технологій та норм витрат матеріалів, близькість до ринків збуту готової продукції). Обґрунтовано, що обліково-аналітичне забезпечення формується з контрольної підсистеми, облікової підсистеми та аналітичної підсистеми. Деталізовано складові частини обліково-аналітичного забезпечення щодо інформаційного забезпечення та управління витратами на виробництво органічної продукції.
3
Желанова, Вікторія В’ячеславівна. "Контекстуалізація професійної підготовки дизайнерів одягу у ВНЗ". Освітній вимір 48 (11 травня 2016): 17–23. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v48i0.2358.
Повний текст джерелаАнотація:
Желанова В. В. Контекстуалізація професійної підготовки майбутніх дизайнерів одягу у ВНЗ.
У представленій статті розглянуто принцип контекстуалізації у форматі професійної підготовки дизайнерів одягу у ВНЗ. Висвітлено концептуальні засади контекстуалізацїі професійної підготовки майбутніх дизайнерів одягу. Подано дефініції поняття «контекстний підхід», «контекст», «професійний контекст». Обґрунтовано феномен «професійний контекст майбутнього дизайнера одягу» й розглянуто його структуру, що містить мотиваційно-ціннісний, творчо-проектувальний, виробничий контексти. Розкрито змістову площину контекстуалізації. Проаналізовано організаційні аспекти контекстуалізації, що пов’язані з упровадженням певного педагогічного інструментарію контекстної спрямованості.
4
Дацій, Олександр Іванович, Олена Вікторівна Банчук-Петросова та Олег Ісаакович Платонов. "ПІДХІД ДО МУЛЬТИМОДАЛЬНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Public management 28, № 3 (12 квітня 2022): 25–30. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Зазначено, що глобалізація світогосподарських зв’язків сприяє глибоким якісним перетворенням зовнішньоекономічних зв’язків держав, пов’язаних із пошуком шляхів інтегрування до системи світогосподарських відносин. Початок XXI століття став завершальним етапом затяжного перехідного періоду, під час якого багатьом державам, зокрема й Україні, належить перейти від стагнації до розвитку. При цьому важливо виробити такі стратегічні орієнтири, які б націлили на органічне змикання зовнішньоекономічних можливостей такого процесу з тими внутрішніми передумовами, які можуть сприяти його прискоренню. В основі економічного глобалізму лежить теорія неолібералізму та вільного ринку. Вона застосовується до всього світового господарства, оскільки виходить з теоретичного посилу, що плодами глобалізації користуються як розвинені, так і країни, що розвиваються і трансформуються, експортери та імпортери міжнародних товарів, послуг і капіталів, розробники технологій і споживачі, що адаптуються до них. Прихильники фінансової лібералізації стверджують, що вільний рух капіталів забезпечує оптимальний з позиції всього світового господарства розподіл та використання заощаджень, стимулює економічне зростання та поширення нових технологій. Визначено, що держави з реформованою економікою виявляють певну обережність у виборі моделей економічного зростання і намагаються якнайбільше орієнтуватися на власний ресурсно-виробничий потенціал як гарант економічної стабільності та безпеки. Вибір кожної із цих моделей неоднозначний. Умовою просування України шляхом економічного прогресу виступає передусім концентрація її власних зусиль і ресурсів на формуванні ефективного, технологічно розвиненого та конкурентоспроможного ринкового господарства. У найближчій перспективі акценти економічної політики об’єктивно зміщуються у бік розвитку вітчизняного виробництва та забезпечення у разі опори на неї потреб внутрішнього ринку. Реалізація експорто-орієнтованої моделі становить загрозу національній безпеці. На користь обережного включення економіки країни в глобалізаційні процеси в найближчій перспективі свідчить і факт збереження експортної квоти на рівні, що склався. Віддаючи пріоритет політиці та стратегії імпортозаміщення у зовнішньоекономічній діяльності, ставиться завдання створення умов формування у першій чверті XXI століття народно-господарського комплексу переважно на основі внутрішніх ресурсів та ринку з послідовним збіль- шенням обсягів середньо- та високотехнологічного експорту за відносного зниження вивезення продукції первинного сектору.
5
Romanov, Leonid. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ АВТОТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ВИРОБНИЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (5 грудня 2018): 33–39. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.33-39.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті актуалізується необхідність науково-методичного супроводу формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі до застосування інноваційних виробничих технологій, оскільки успішне оволодіння найсучаснішими виробничими технологіями та їх ефективне використання стає найважливішим завданням підготовки фахівців автотранспортної галузі. Визначено, що існують різні домінанти, навколо яких вибудовуються дидактичні принципи: діяльність (навчальна і професійна), особистість, соціальне партнерство, тому при визначенні принципів формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі до застосування інноваційних виробничих технологій доцільним є поєднання особистісних, соціальних і діяльнісних аспектів.
На сьогодні автомобілебудівна промисловість технологічно розвинених країн зорієнтована на новітні технології, що, власне, є одним з найбільших індустріальних інвесторів у наукові дослідження та розробки. Визначено, що успішне оволодіння найсучаснішими виробничими технологіями та їх ефективне використання стає найважливішим завданням підготовки фахівців автотранспортної галузі в закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Встановлено такі принципи формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі до застосування інноваційних виробничих технологій: науковості, системності та цілісності, наступності та безперервності, продуктивності, варіативності, розвитку суб’єктності, інтерактивності, інноваційності, соціального партнерства. Обґрунтовано методологічні основи формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників до застосування інноваційних виробничих технологій. Так, системний підхід в концептуальному плані закладає підвалини для розгляду виробничої технології як системи; діяльнісний – вимагає цілісного розгляду всіх основних компонентів педагогічного процесу; технологічний – передбачає гнучке інструментальне управління навчальним процесом; особистісно орієнтований – передбачає врахування індивідуальних особливостей учнів; компетентнісний – забезпечує формування професійно важливих якостей особистості майбутніх кваліфікованих робітників; контекстний – зумовлює динамічний рух діяльності учнів від навчальної діяльності до професійної, трансформування першої у другу; інноваційно- зорієнтований – спрямований на забезпечення формування та розвитку критичного мислення і творчих здібностей майбутніх кваліфікованих робітників;
6
Міщук, Є. В. "МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ ЕКОНОМІКО-ВИРОБНИЧИХ ІНТЕРЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 44–51. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті виявлено, що підхід до оцінювання рівня безпеки економіко-виробничих інтересів підприємства, який би базувався на визначенні одного однозначного показника для всіх її складників, залишився недостатньо розробленим. Визначено, що як такий показник доцільно оцінювати величину нестачі прибутку до оподаткування (ЕВТ), яку підприємство отримує в разі недосягнення монопоказниками складників безпеки своїх заздалегідь фіксованих значень. Запропонований концептуальний підхід передбачає прямий рахунок і досить прозоре інтегрування отриманих сум нестач ЕВТ за всіма підвидами цієї безпеки, розташованими на різних рівнях її ієрархії за методом найгіршого варіанта: оцінювання кожного наступного підвиду безпеки, розташованого на більш високому щаблі ієрархії безпеки економіко-виробничих інтересів, передбачає вибір максимальної величини нестачі ЕВТ. Це робить підхід ефективним інструментом під час планування заходів щодо забезпечення економіко-виробничої безпеки підприємства.
7
Сеник, Ю. І. "МЕТОД ОЦІНКИ РИЗИКІВ У ВИРОБНИЧІЙ ЛАБОРАТОРІЇ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВІ НА ОСНОВІ LEAN". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (62) (27 жовтня 2021): 35–39. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/62-6.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуто застосування модифікованого до системи ощадливого виробництва методу оцінки ризиків FMEA для виробничих лабораторій молокопереробних підприємств. Описано алгоритм реалізації failure mode and effect analysis та вказано основні принципи розрахунку S (значимість потенційних збоїв у роботі), O (ймовірність виникнення збою у роботі), D (ймовірність виявлення збою) та RPN (risk priority number). Розглянуто два основні недоліки класичного підходу методики FMEA та для їх усунення використано модифікацію, запропоновану Rapinder Sawhney та ін., яка полягає у використанні інтегрального показника «значення оцінки ризиків». Для аналізу ризиків виробничої лабораторії згідно з модифікованою методикою FMEA вибрано окремий шаблон таблиці, представлений у тексті статті. Він містить як елементи FMEA, так і спосіб вирішення критичних показників згідно з принципами LEAN. Такий підхід до роботи лабораторії є вкрай важливим, адже саме від оперативності та точності проведених досліджень залежатиме можливість уникнення прямих утрат для підприємства та випуску безпечної та якісної продукції.
8
Sumets, Alexander. "Методичний підхід до оцінки системи менеджменту виробничих підприємств". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 2 (20 червня 2020): 126–43. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.02.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою дослідження є розробка методичного підходу до оперативної оцінки системи менеджменту виробничих підприємств з використанням показників, що характеризують організаційну структуру їх управління, управлінський персонал та ефективність його діяльності.
Методологія / методика / підхід. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, концептуальні положення й результати досліджень вітчизняних і закордонних науковців за проблематикою оцінки системи менеджменту суб’єктів господарювання. Дослідження здійснено з використанням сучасних загальнонаукових і спеціальних методів: абстрактно-логічного – для теоретичних узагальнень результатів наукового пошуку та формулювання висновків; індуктивно-дедуктивного – для формування системи показників оцінки системи менеджменту підприємства; монографічного – для поглиблення розуміння поняття «система менеджменту»; анкетного опитування експертів – для формування найбільш придатних для оперативної оцінки показників. Інформаційну базу дослідження становили статистична та фінансова звітність підприємств олійно-жирової галузі.
Результати. Розроблено алгоритм оцінки системи менеджменту виробничих підприємств. Алгоритм спрямований на оцінювання організаційної структури управління підприємством, управлінського персоналу та ефективності його управлінської діяльності. Обґрунтовано оптимальний мінімально достатній перелік показників для оцінки системи менеджменту виробничих підприємств. Запропоновано до практичного використання методику оцінки системи менеджменту виробничих підприємств.
Оригінальність / наукова новизна. У статті вперше запропоновано методичний підхід до оцінки системи менеджменту виробничих підприємств з використанням оціночних показників, визначення яких не потребує додаткових наукових досліджень.
Практична цінність / значущість. Запропонований методичний підхід може бути застосований на підприємствах для організації аналітичної роботи з оцінки ефективності функціонування системи менеджменту за тривалий час господарювання (три, п’ять і більше років). Отримані результати розрахунків будуть корисними для щорічного корегування (за потребою) організаційно-економічного механізму управління підприємствами.
9
Mykytenko, Viktoriya, Petro Rogov, Mykola Khomik, Svitlana Khoroshilova та Oleksandr Biletskyi. "Формалізація процесу сталого господарювання у тривимірній системі координат: час – гроші – простір охоплення". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 6 (30 грудня 2021): 231–47. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.6.18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті побудовано тривимірну просторову модель номограми гармонізації економічно-соцієтально-виробничо-природно-ресурсних інтересів суб’єктів господарювання (управління чи стейкхолдерів) за критерієм гармонізованих і дисгармонізованих цілей за форматом “егоїзм – альтруїзм” у координатах “час – простір охоплення – гроші”, що відтворює масштаби застосування додаткових специфічних заходів і технологій координації управління; за тестовим використанням якої: рекомендовано при реалізації процесів та процедур із виконання функцій стратегічного управління сталим господарюванням; уможливлено елімінування диференціації й дезінтеграції економічного, соцієтального, виробничого та природно-ресурсного потенціалів учасників господарювання й партнерів. Удосконалено бінарний комплекс принципів системного підходу до гармонізації економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів суб’єктів сталого господарювання, що, на відміну від усталеного, базується не лише на низці стандартних принципів (системи гармонізації: “взаємодії”, “балансу”, “сполучення”, “погодження”, “узгодження”) та загального управління (управління гармонізацією: планування, організовування, контролювання, мотивування, координація), а й специфічних системних принципів фізичної економії, які ідентифіковано й згруповано у відповідності до об´єкту та цілей дослідження сталого господарювання й управління гармонізацією, що закладає методологічні основи для реалізації на практиці концепту сталого господарювання і відповідного типу механізмів при умові узгодженості етапів гармонізації протягом обох циклів.
Розвинуто категоріальне поле теорії сталого господарювання за рахунок уточнення змістовності поняття “процесу гармонізації економічних, соцієтальних, природно-ресурсних та виробничих інтересів”, що: а) полягає в їх узгодженості у часі, витратах та просторі охоплення з метою забезпечення сталого господарювання певної природи системи (що є множиною суб’єктів – носіїв цих інтересів); б) формалізовано при інтерпретації процесів гармонізації у вигляді геометричної тривимірної моделі лінійного континууму з синхронної диференціації варіантів “економічний, соцієтальний, природно-ресурсний та виробничий інтерес” суб’єктів різної природи за критерієм “егоїзм” – “альтруїзм” при орієнтованості на збалансування задоволеності їх індивідуальних, суспільних або ж загальних потреб. Сформовано методологічно важливі положення упровадження у практику управління тривимірної номограми, яку протестовано за двома циклами гармонізації економічних, виробничих, соцієтальних та природно-ресурсних інтересів суб’єктів господарювання (управління чи стейкхолдерів), що дозволило довести: тривимірна концепція “час – простір охоплення – гроші” у процесах гармонізації вказує на “тимчасову” цінність обсягів фінансових витрат у просторі охоплення і часі та на те, що сьогоднішній грошовий дохід (внаслідок гармонізації економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів) має більшу цінність, ніж майбутній, при їх однаковій сумі.
10
Кабаченко, Д. В., та С. В. Андрєєва. "ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ВИРОБНИЦТВА". Підприємництво та інновації, № 20 (29 жовтня 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/20.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено класифікацію економіко-математичних моделей, проаналізовано їх характеристики. Визначено суть математичного моделювання та характерні риси процесу, що моделюється. Розглянуто питання використання економіко-математичного моделювання в бізнесі. Сформульовано загальне поняття виробничої функції та завдання економіко-статистичного аналізу і моделювання виробничих процесів. Проаналізовано підходи до створення різних методів визначення показників виробництва. Дано опис виробничого процесу підприємства, створено його економіко-математичну модель. Розглянуто переваги використання економіко-математичних моделей для оптимізації роботи підприємства. Запропоновано економіко-математичну модель оптимізації виробничих ресурсів з урахуванням лімітів витрат на ресурси за варіантами організації управління.
11
Траченко, Л. А., та Н. В. Доброва. "ПРОЦЕСНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННІ ПРОГРАМИ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 82–87. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доведено, що процесний підхід є основою сучасного інструментарію прийняття управлінських рішень на підприємствах різних сфер діяльності. Обґрунтовано, що використання процесного підходу в формуванні виробничої програми підприємства визначається тим, що його розробка потребує визна-чення чіткої послідовності окремих етапів, процедур і планових розрахунків. Розглянуто застосування систем-ного підходу щодо розробки комплексно обґрунтованої виробничої програми підприємства. Наголошено на до-цільності застосування традиційного, цільового та оптимального методів реалізації процесного підходу щодо формування виробничої програми підприємства і розкрито сутність кожного з них. Проаналізовано склад і послідовність основних етапів процесу формування виробничої програми підприємства з визначенням методів їх реалізації. Запропоновано програму операційної діяльності для підприємств сфери інжинірингових послуг з урахуванням вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2015 щодо формування систем управління якістю. До-ведено, що суттєвим доповненням до складу основних етапів програми операційної діяльності підприємств сфери інжинірингових послуг є експертне оцінювання бізнес-процесів і формування та впровадження коригува-льних дій, які реалізуються за допомогою цільового методу. Запропоновано логіко-структурну схему експерт-ного оцінювання бізнес-процесів як засобу реалізації важливого етапу формування виробничої програми підпри-ємств сфери інжинірингових послуг та поліпшення їх систем управління якістю. У результаті проведених дос-ліджень зроблено висновок, що запровадження логіко-структурної схеми експертного оцінювання бізнес-процесів дозволить підприємствам своєчасно виявляти проблеми формування програми операційної діяльності, приймати управлінські рішення щодо усунення причин їх виникнення та забезпечувати більш ефективну реалі-зацію процесного підходу в їхніх системах управління якістю.
12
Prokopenko, Vasyl, Andrii Cherep та Daria Pilova. "ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ЕФЕКТИВНОСТІ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА МАРГАНЦЕВОРУДНОЇ СИРОВИНИ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 3-4 (27 листопада 2019): 32–41. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-3-4-32-41.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – узагальнення вихідних даних та науково-прикладне визначення технологічних факторів, які обумовлюють концептуальний підхід до поліпшення економічних результатів процесів видобування корисної копалини та її збагачення, а в підсумку ефективність виробничої діяльності гірничо-збагачувального підприємства.Методика полягає в обґрунтуванні факторів технологічного й економічного підходів до оцінювання виробничих процесів видобування й збагачення марганцеворудної сировини, що визначають собівартість концентрату, втрати запасів рудної сировини та металу у відходах збагачення, а також обсяг розкривних порід, які треба розробити для виготовлення заданого обсягу концентрату.Результати. Визначена невідповідність технологічної схеми гірничих робіт на марганцевих кар'єрах ПГЗК вимогам виробництва конкурентного концентрату у разі зниженого попиту, а також напрям її реконструкції. Обґрунтований вплив якості рудо-потоку на економічні результати гірничо-збагачувального виробництва й визначено раціональні умови усереднення якості рудної сировини різних кар’єрів. Розроблений науково-прикладний підхід до визначення раціонального обсягу розкривних порід, який забезпечує розкриття рудного пласта в обсязі, що дозволяє мінімізувати витрати кар’єру на розкривні роботи.Наукова новизна. Визначений принцип удосконалення технологічної схеми видобування горизонтального рудного пласта при зниженому попиті на продукцію. Узагальнений методичний підхід до оцінювання ефективності виробничої діяльності гірничо-збагачувального підприємства, ураховуючи собівартість концентрату, втрати запасів рудної сировини та металу у відходах збагачення, а також обсяг розкривних порід, що задовольняє ринковий попит на концентрат. Встановлена певна непрямолінійна залежність між якістю марганцевої руди та ступенем вилучення металу в концентрат, яку слід оцінювати при формуванні рудо-потоку, що збагачується.Практичне значущість. Оцінена технологія гірничих робіт на кар’єрах ПГЗК за собівартістю концентрату, що відображає їх адаптацію до ринкових умов господарювання. Визначений статистичний взаємозв’язок між технолого-економічними умовами видобування рудної сировини та якістю рудо-потоку (за вмістом металу). Запропонований методичний підхід до усереднення марганцевої руди по двох групах кар’єрів, що забезпечує найбільший обсяг вилученого металу та мінімізує витрати підприємства на розкривні роботи.
13
Романов, Леонід. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ АВТОТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ВИРОБНИЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 15 (14 травня 2018): 147–53. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.147-153.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано необхідність формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників, зокрема автотранспортної галузі, до застосування інноваційних виробничих технологій та важливість дослідження відповідних педагогічних умов. Визначено, що готовність майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі до застосування інноваційних виробничих технологій є цілісним особистісним утворенням, що характеризується мотиваційно-ціннісним ставленням, професійно значущими особистісними якостями, сукупністю необхідних професійних знань, умінь і навичок, що забезпечують використання інноваційних виробничих технологій у професійній діяльності. Охарактеризовано її компоненти: мотиваційно-ціннісний, суб’єктний, пізнавальний, діяльнісний.Проаналізовано сучасні підходи науковців до визначення педагогічних умов різних аспектів підготовки кваліфікованих робітників автотранспортної галузі. За результатами досліджень визначено, що педагогічні умови підготовки майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі передбачають формування позитивної мотивації учнів до професійної діяльності, застосування інноваційних педагогічних технологій, створення відповідного освітнього середовища закладів професійної освіти, використання електронних засобів навчання.Охарактеризовано процедуру та висвітлено результати експертного оцінювання педагогічних умов формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників автотраспортної галузі, зокрема, до пріоритетних умов віднесено: підвищення мотивації учнів до оволодіння інноваційними виробничими технологіями; оновлення змісту навчання знаннями і вміннями щодо застосування інноваційних виробничих технологій; упровадження методики формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі до застосування інноваційних виробничих технологій; створення інноваційно-розвивального середовища.
14
Пилевич, Оксана. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ФІНАНСІВ І КРЕДИТУ В КОЛЕДЖАХ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 14 (1 жовтня 2018): 117–23. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.117-123.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлюється актуальне для професійної освіти питання формування професійної культури молодших спеціалістів з фінансів і кредиту в коледжах. Уперше зроблено ґрунтовний аналіз їхньої освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми з позицій компетентнісного і культурологічного підходів. Звертається увага на те, що освітньо-кваліфікаційна характеристика відображає структурно-функціональну модель молодшого спеціаліста з фінансів і кредиту, компонентами якої є їхні виробничі функції: фінансова, економічна, облікова, організаційно-виробнича, технічно-інформаційна, аналітична й організаційна. Зміст кожної функції розкрито через низку узагальнених й візуалізованих дослідницею задач. Їх аналіз уможливив висновок, що цілком логічним буде використання в професійній підготовці молодших спеціалістів з фінансів і кредиту в коледжі такої педагогічної технології, як задачна. Реалізація в навчальному процесі, а потім і в практичній діяльності виробничих функцій потребує формування відповідних знань, умінь і навичок. Показовим є те, що їх зміст вимагає від майбутніх фахівців загальної, особистісної і суспільної культури. У процесі дослідження виявлено, що зміст навчальних дисциплін загальноосвітньої, гуманітарної, природничо-наукової та загальноекономічної, а також професійної підготовки має практичну спрямованість. З‘ясовано, що в ньому закладено значний потенціал для формування професійної культури майбутніх фінансистів. У статті розглянуто сутність культурологічного підходу та зроблено висновок про те, що формування професійної культури майбутніх фахівців має здійснюватися у відповідному культурно-освітньому середовищі.
15
Kostenko, Olena, Olena Kravchenko, Natalia Ovcharova, Zhanna Oleksich та Alla Dmytrenko. "Інтегрована звітність у процесі прийняття інвестиційних рішень: бібліометричний аналіз наукового ландшафту". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, № 2 (20 червня 2021): 141–59. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є формування підходів до розуміння інтегрованої звітності в процесі прийняття інвестиційних рішень, а також ідентифікації наукових шкіл у цій сфері з дальшою візуалізацією наукового ландшафту за допомогою бібліометричних карт.
Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження виступають термінологічний, бібліометричний та кластерний аналіз, графічний і табличні методи систематизації визначень поняття «інтегрована звітність». Джерелом даних слугували публікації з бази Scopus за 1986–2020 рр., оброблені програмними засобами «VOSviewer».
Результати. Узагальнено, проаналізовано та удосконалено підходи до трактування економічної сутності поняття «інтегрована звітність». Уперше здійснено термінологічний, бібліометричний і кластерний аналіз публікацій зарубіжних учених щодо інтегрованої звітності, який доповнено аналізом вітчизняних публікацій із цієї тематики. Найбільш значущим є кластер, що розглядає інтегровану звітність у контексті інтелектуального капіталу, корпоративного управління, корпоративної соціальної відповідальності, розкриття інформації. Дослідження цього кластеру є найбільш новими (сучасними) за хронологією. Уперше встановлено, що у вивченні інтегрованої звітності є дві основоположні наукові школи, що об’єднують представників США, Великобританії, Австралії та ЄС, представлено рейтинг найбільш цитованих статей цих авторів. На основі виконаної роботи запропоновано авторське визначення поняття «інтегрована звітність» як нового виду звітності, яка розкриває інформацію підприємства в економічному розрізі щодо фінансових, екологічних, соціальних, виробничих та управлінських показників і цілісно відображає його стратегії, ризики, стійкість бізнес-моделі, та яка призначена для задоволення інформаційних потреб усіх стейкхолдерів підприємства, зокрема інвесторів.
Оригінальність / наукова новизна. Кластеризація наукових досліджень у сфері інтегрованої звітності дозоляє виявити найбільш типові підходи до її розуміння у світовій думці та окреслити науковий ландшафт у цій сфері, що дає змогу сформувати власний, практико-орієнтований підхід до її визначення. Його особливістю є поєднання термінологічного, кластерного та бібліометричного аналізу, що підвищує обґрунтованість авторського підходу.
Практична цінність / значущість. Застосування авторського підходу українськими підприємствами дозволить підвищити значущість інтегрованої звітності в розкритті ними інформації про сталий розвиток, фінансові та нефінансові аспекти.
16
Slobodyanyuk, M. M., O. S. Samborskyi та L. M. Havryshchuk. "МАРКЕТИНГОВИЙ ПІДХІД ДО УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ПРОДУКТОВИМ ПОРТФЕЛЕМ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Фармацевтичний часопис, № 1 (5 квітня 2019): 88–96. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.1.9963.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Дослідити вплив складових маркетингового підходу до управління інноваційним продуктовим портфелем фармацевтичного підприємства на результативність та економічну ефективність розробок генеричних лікарських засобів (ЛЗ).
Матеріали і методи. У якості матеріалів використовували звітні дані про виконані науково-дослідні роботи щодо розробки ЛЗ, звітні дані ВАТ ХФЗ «Червона Зірка» за період 1999–2000 рр. щодо виробництва та збуту ЛЗ, наукові публікації, власні дослідження та результати моніторингу роздрібного ринку ліків компанії «Моріон»; методи: систематизації теоретичного і практичного матеріалу, маркетингового аналізу, порівняльний й економічний методи, метод описового узагальнення. Дана робота має ретроспективний характер.
Результати й обговорення. Проведено опрацювання матеріалів щодо маркетингового підходу до удосконалення управління інноваційним продуктовим портфелем при розробці генеричних ЛЗ фармацевтичним виробничим підприємством (ФВП). Проаналізовано комплексний підхід для реалізації інноваційної продуктової політики підприємства та управління продуктовим портфелем. Висвітлено маркетингові складові та їх застосування у комплексному технологічному процесі створення генеричних ЛЗ, постановки на виробництво та виведення їх на ринок. Визначення економічної ефективності проведено на прикладі таблетованих генеричних препаратів диклофенаку, дротаверину (торгова назва Но-Кру-ша), піроксикаму, мазі «Гіоксизон», що одночасно впроваджувались у виробництво. Проаналізовано виробничі та економічні показники 24 серій випуску продукції за 18 місяців. Встановлено, що згідно з ринковим попитом більше 70 % обсягу нової продукції становили таблетки диклофенаку 0,05 г, рентабельність яких склала 88,04 %. Визначено низьку рентабельність (14,19 %) таблеток Но-Кру-ша 0,04 г. Збитковими за досліджуваний період виявились два ЛЗ: таблетки Но-Кру-ша 0,04 г й мазь «Гіоксизон» 15 г. З початку постановки на виробництво та виходу на ринок за 18 міс., що аналізувались, проведено повернення всіх інвестованих коштів та отримано більше одного млн грн додаткового прибутку. При цьому частка прибутку, що генерували таблетки диклофенаку 0,05 г, склала 96,47 %.
Висновки. Узагальнено сутність та доцільність комплексного маркетингового підходу до управління продуктовими проектами з розробки ЛЗ. Сформовано блок-схему моделі щодо удосконалення управління продуктовим проектом із розробки ЛЗ на основі маркетингового підходу. Проаналізовано звітні матеріали виробника та фірми-розробника щодо одночасної реалізації кількох індивідуальних проектів інноваційного продуктового портфелю із розробки та виведення на ринок генеричних ЛЗ. Обґрунтовано доцільність та економічну ефективність використання маркетингового підходу у формуванні пріоритетності при плануванні поетапної реалізації індивідуальних продуктових проектів. Розрахунки показали, що маркетинговий підхід дає змогу підвищити ефективність продуктових проектів з розробки ЛЗ та значною мірою використовувати принципи самофінансування та рефінансування.
17
Fedicheva, Krystyna, Oleksii Kochetkov, Stanislav Honcharenko, Ruslana Levkina та Maksym Bichevin. "Контролінг, моніторинг і діагностика в ідентифікації ефективної управлінської практики аграрних підприємств". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, № 2 (20 червня 2021): 200–218. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Мета дослідження – зважаючи на функціональне навантаження системи контролінгу, моніторингу та діагностики, визначити методичний підхід до контролю результативності в процесі моніторингу виробничих параметрів функціонування аграрних підприємств і діагностики проблемних аспектів забезпечення фінансово-економічного результату з метою обґрунтування управлінських рішень при плануванні перспективних виробничих програм.
Методологія / методика / підхід. Дослідження проводили на основі використання загальнонаукових методів (при дослідженні теоретичного підґрунтя функцій контролінгу, моніторингу та діагностики управлінської діяльності в забезпеченні ефективності прийняття управлінських рішень при плануванні структури посівних площ), абстрактно-логічного (для узагальнення особливостей впливу ступеня використання інтенсивних культур на результативність зернового напряму аграрних підприємств), економіко-математичного (для ідентифікації оптимальної стратегії дії в умовах інформаційної невизначеності менеджменту аграрних підприємств, пов’язаною із наявністю слабоструктурованих проблем), статистичних методів (теорії статистичних рішень для моделювання механізму взаємовпливу сільськогосподарських культур у заданих умовах забезпечення природними ресурсами) та конструктивного (для визначення способу обґрунтування оптимальних потоків ресурсів і результатів діяльності з метою максимізації прибутковості діяльності за умови сталості ресурсної основи). Методологічним підґрунтям в опрацюванні матеріалу виступив діалектичний метод пізнання суспільно-економічних явищ.
Результати. У ході проведення наукового дослідження проаналізовано умови формування обґрунтованої системи землеробства суб’єктами господарювання та діагностовано передумови вироблення вірогідних управлінських дій у забезпеченні сталої прибутковості підприємств. Установлено, що в умовах Луганської області критичне підвищення частки соняшника в посівах є реактивною поведінкою управлінської практики менеджменту. Обґрунтовано за даними діагностичного аналізу відповідну залежність управлінських рішень щодо планування структури посівних площ від сприйняття сприятливості умов господарювання. Визначено основні параметри статистичного моделювання для реалізації діагностичних функцій з ідентифікації вірогідних управлінських дій у забезпеченні сталої прибутковості підприємств.
Оригінальність / наукова новизна. Наукова новизна представленого дослідження полягає в удосконаленні методичного підходу до реалізації функцій контролінгу, моніторингу та діагностики в процесі обґрунтування перспективної виробничої програми аграрного підприємства в зазначених умовах господарювання, який, на відміну від наявних, ґрунтується на використанні методології теорії ігор і дозволяє виявляти певні закономірності підтримки високої фінансово-економічної результативності в дослідженні інформації (параметрів) про технологічну дисципліну, що не має чіткого математичного (регресійного) зв’язку.
Практична цінність / значущість. У ролі перспективного завдання розвитку системи контролінгу, моніторингу та діагностики визначено формування механізмів програмування розвитку зернового господарства, як головного напряму спеціалізації в степових умовах господарювання Луганської області, на принципах галузевої конкурентоспроможності, що дозволить частково виключити реактивність системи менеджменту аграрних підприємств.
18
Кудіна, О. М. "Процесний підхід до організації обліку виробничих запасів підприємства". Інноваційна економіка, № 1 (56) (2015): 220–26.
Знайти повний текст джерела
19
Bilousova, Natalia. "Акмеологічний підхід до професійної підготовки медичних представників у вітчизняних фармацевтичних компаніях". Освітній простір України, № 15 (15 квітня 2019): 66–72. http://dx.doi.org/10.15330/esu.15.66-72.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлюються особливості професійної підготовки медичних представників у вітчизняних фармацевтичних компаніях на основі акмеологічного підходу. Розкривається суть акмеологічного підходу як системного способу навчання медичних працівників проектуванню, створенню і частковій апробації елементів системи професійної діяльності з просування лікарських засобів на фармацевтичному ринку в процесі взаємодії з його різними суб’єктами. Він синтезує різні підходи до професійної діяльності: системний, цілісний, суб’єктний, синергетичний, аксіологічний. Акцентується увага на необхідності дотримання акмеологічних закономірностей у вирішенні проблеми розвитку професіоналізму медичного представника: вивчення медичним представником або виробничим колективом результативності власної праці; врахування динамічних змін на життєвому шляху людини, пов’язаних з віковими особливостями. Виявлено суттєві відмінності між закономірностями в психології розвитку і в акмеології.Обґрунтована посередницька роль медичного представника, що дає підстави вважати цю професію складною, оскільки вона потребує медичних і психологічних знань, володіння такими навичками, як: лідерство, наставництво, делегування, уміння мотивувати персонал, володіння акмеологічними знаннями для професійного зростання і розвитку професійної кар’єри.Незважаючи на те, що для розвитку компетентностей медичних представників у фармацевтичних компаніях використовують технології успіху в галузі професійної діяльності, проте нині актуалізувалась необхідність розроблення науково-методичного забезпечення розвитку кар’єри цих фахівців, яке має базуватися передусім на акмеологічному підході.
20
БЕЗКОПИЛЬНИЙ, ОЛЕКСАНДР, АНДРІЙ МАТУСЕВИЧ та ПАВЛО КАНДИБА. "РЕАЛІЗАЦІЯ КОНТЕКСТНОГО ПІДХОДУ В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 151–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-151-159.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема. Обґрунтування основних методологічних засад контекстного підходу в системі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі набуває особливого значення для підвищення якості сучасної фізкультурної освіти. Мета. Розкрити сутність контекстного підходу в підготовці майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі. Методи. Аналіз літератури, методи математичної статистики, електронні таблиці “Excel”. Результати. Результати анкетного опитування підтверджують актуальність впровадження в освітній процес закладів вищої освіти сучасних технологій навчання, а також вказують на те, що значна частина викладачів не застосовують у роботі зі студентами такі форми контекстного навчання, як проблемні ситуації, ділові та навчальні ігри та кейс-технології. Система підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі, побудована з урахуванням основних положень контекстного підходу, повинна забезпечити міцний взаємозв’язок навчальної та професійної діяльності. Реалізація контекстного підходу вимагає забезпечення змістовного контексту майбутньої діяльності зі здоров’язбереження в різних формах навчальної діяльності; комплексної реалізації загально-педагогічних та специфічних принципів фізичного виховання; адаптації системи підготовки до конкретних умов навчання та контингенту майбутніх учителів фізичної культури; забезпечення взаємозв’язку між формами та методами контекстного навчання; впровадження в освітній процес таких варіацій проблемного навчання, як кейс-технології, технологія cuse-study, аналіз проблемних ситуацій, аналіз конкретних виробничих ситуацій тощо. Висновки. Контекстний підхід містить значні резерви щодо формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі. Ключові слова. контекстний підхід, професійна підготовка, здоров’язбереження, учитель фізичної культури, основна школа.
21
Кравченко, Ольга. "СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦІВ З ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗА ДУАЛЬНОЮ ФОРМОЮ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 64–68. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано структуру професійної діяльності фахівців з харчових технологій, виділено різноманітні підходи до вивчення її компонентів. Відзначено, що проблема вдосконалення професійної підготовки спеціалістів для різних галузей народного господарства з кожним роком набуває все більшої актуальності. Обґрунтовано теоретичні аспекти професійної підготовки фахівців з харчових технологій за умови реалізації дуальної форми здобуття освіти. До особливостей такої підготовки віднесено: системність та послідовність, тісний зв'язок теоретичної та професійно-практичної складової навчання, відтворення виробничих процесів, соціального змісту професії, адаптація випускників закладів освіти до першого робочого місця, оптимальне співвідношення навчальних методів, прийомів, технологій для вирішення навчальних та виробничих завдань. Визначено, що професійна діяльність фахівців з харчових технологій вимагає наявності спеціальних знань, вмінь, навичок, ціннісних орієнтацій, мотивацій, психологічної готовності до виконання виробничих дій. Серед структурних компонентів такої діяльності виокремлено стратегічні цілі, функції та завдання, для реалізації яких випускникові необхідно мати сформовані на належному рівні професійні компетенції. Вони відображають зміст і характер діяльності та слугують орієнтиром для реалізації дуального освітнього процесу. Зміст типових завдань професійної діяльності та її функції обумовлені особливостями виробничої галузі (підгалузі), характером економічної діяльності суб’єкта господарювання. У структурі професійної діяльності також визначено різноманітні соціальні, психологічні та професійні аспекти.
22
Lіvinsky, A. I. "Методологічні аспекти прогнозування реноваційного розвитку підприємств тваринництва". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (1 червня 2018): 57–64. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.03.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретико-методологічні підходи до формування моделі системного економічного прогнозування розвитку виробництва продукції тваринництва. Обґрунтовано, що вся система моделей управляється однією центральною балансово-оптимізаційною економіко-систематичною моделлю програмно-цільового розвитку тваринницького виробництва, в якій акумулюються властивості моделей окремих підкомплексів й одночасно виявляється можливий рівень виробництва продуктів тваринництва шляхом збалансування виробничої діяльності основних сфер аграрного виробництва. Представлений методологічний підхід дозволяє комплексно оцінити ресурси через максимальний розмір валової продукції та скласти стратегічний план розвитку аграрних підприємств на основі оптимізації розміщення капітальних інвестицій, домогтися взаємопов’язаного збалансованого співвідношення ресурсів.
23
Лисовиченко, Олег Иванович. "Підхід до створення об'єктно-орієнтованого середовища моделювання виробничих систем". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 9 (9 лютого 2006): 70–83. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.9.2006.37496.
Повний текст джерела
24
Осипов, В. М., Л. А. Некрасова Л.А. та Г. П. Граматік. "МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ УТВОРЕНЬ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ". Підприємництво та інновації, № 13 (31 серпня 2020): 74–78. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано методичний підхід до оцінювання сталого розвитку територіально-виробничих утворень у контексті реформи місцевого самоврядування. Підкреслено складність та неможливість використання складних систем оцінювання рівня сталого розвитку у зв’язку з неповним обсягом інформації в об’єднаних територіальних громадах, відсутністю взаємодії представників депутатського корпусу та виконавчої влади, бізнесу та науки. Визначено напрями впливу територіально-виробничих утворень на економіку об’єднаних територіальних громад. Запропоновано систему базових і зведених показників сталого розвитку територіально-виробничих утворень, наведено інтерпретацію результатів інтегральної оцінки сталого розвитку. Підкреслено необхідність подальшого дослідження економічних параметрів розвитку з урахуванням появи нових чинників впливу у змінюваних умовах економічного середовища.
25
Лагодієнко, Н. В., І. О. Шаповалова та А. Ш. Хутак. "Підходи до здійснення моніторингу інноваційного наповнення конкурентного потенціалу підприємств харчової промисловості". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, № 2 (27 листопада 2021): 37–44. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue2-2021-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Максимальний ефект від реалізації всіх складових конкурентного потенціалу підприємств харчової промисловості може бути отриманий за інноваційного наповнення всіх аспектів такої діяльності. В статті висвітлено особливості формування конкурентного потенціалу підприємств харчової промисловості в контексті інноваційного наповнення його основних складових. Для досягнення мети у процесі дослідження використано методи узагальнення та систематизації; економіко-статистичного аналізу; системного та логічного підходу. Обґрунтовано, що інноваційний потенціал є органічною складовою інших структурних елементів конкурентного потенціалу. Розглянуто результати реалізації інноваційної складової конкурентного потенціалу підприємств харчової промисловості. Розроблено підхід до проведення моніторингу інноваційного наповнення конкурентного потенціалу підприємств харчової промисловості з урахуванням наявних можливостей реалізації інновацій за кожною зі складових: виробничою, кадровою, фінансовою, маркетинговою, інформаційною, технологічною, організаційно-управлінською.
26
Dudchenko, Oleg Nikolaevich, Inna Vladimirovna Fedina, Galina Vladimirovna Nosova та Vladimir Ivanovich Novikov. "ФОРМАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ РИСКОВ УЧЕБНО ПРОИЗВОДСТВЕННОЙ СИСТЕМЫ". Научный взгляд в будущее, № 06-01 (12 листопада 2017): 80–84. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-06-01-052.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається підхід побудови математичної моделі складної системи з метою врахування численних навчально-виробничих факторів. Для формалізації було використано структури у вигляді орієнтованого графа і зовнішнього негативного впливу на систему у вигляді
27
Oliynyk, Oleksandr, Vitaliy Makohon, Vitaliya Mishchenko та Svitlana Brik. "Ефективність витрат на впровадження нових сортів і гібридів у рослинництві". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 4 (20 грудня 2020): 168–86. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Мета статті – висвітлити результати дослідження, присвяченого розробці підходів до оптимізації рівня витрат на впровадження нових сортів і гібридів у рослинництві, у тому числі за умов їх фінансування за рахунок позикового капіталу.
Методологія / методика / підхід. Спираючись на діалектичний метод пізнання, використали методи: абстрактно-логічний (систематизація публікацій, присвячених проблемам агроінновацій і кредитування аграрної галузі, теоретичні узагальнення та формулювання висновків), нелінійного кореляційно-регресійного аналізу (установлення залежності між інтенсивністю виробництва продукції рослинництва та результатами функціонування галузі), оптимізаційного моделювання (розробка інструментарію, що дозволяє визначити оптимальний обсяг кредиту в разі впровадження інновацій).
Результати. Розроблено підхід, який ураховує агробіологічні, економічні та фінансові аспекти аграрної галузі, та дозволяє на етапі планування виробничого процесу і його фінансового забезпечення оцінити доцільність кредитного покриття витрат на впровадження інноваційного рішення; апробовано методичний інструментарій, який дозволяє визначити оптимальні величини витрат за різних умов і форм фінансування, а також оптимальну величину кредитного забезпечення, що гарантує максимізацію прибутку з урахуванням очікуваного приросту урожайності за рахунок упровадження нових сортів і гібридів.
Оригінальність / наукова новизна. Обґрунтовано підхід до визначення оптимального обсягу кредитного забезпечення впровадження інновацій, що, на відміну від традиційного, який ґрунтується на ефекті фінансового важеля, ураховує нелінійність витратних і результативних показників функціонування аграрної галузі, спричинену ефектом спадної віддачі.
Практична цінність / значущість. Застосування пропонованого до впровадження методичного підходу дозволяє визначити оптимальні величині виробничих витрат і їх кредитного покриття з урахуванням очікуваного приросту урожайності виробництва, який забезпечує впровадження нового сорту або гібриду рослин.
28
Hryhorkiv, Vasyl, and Mariia Hryhorkiv. "DYNAMIC MODELS OF TWO-SECTOR ECOLOGICAL ECONOMY IN THE CASE OF LINEAR BEHAVIORAL FUNCTIONS OF ITS SUBJECTS." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (March 24, 2021): 141–46. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-141-146.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі обґрунтовано сутність та актуальність проблеми екологізації економіки та становлення екологічної економіки, у якій продукти забруднення, що є наслідком виробничої та невиробничої діяльності людського суспільства, обов’язково утилізуються, зменшуючи рівень забруднення довкілля. Розроблено концептуальний підхід до моделювання екологічно та соціально збалансованої двосекторної економіки, у якій один сектор займається виробництвом основної агрегованої продукції, а інший – утилізацією продуктів забруднення. На основі цього підходу запропоновано модель еколого-економічної динаміки з лінійними поведінковими функціями її суб’єктів, яка враховує соціально-економічну кластеризацію, процеси екологізації та контроль над забрудненням довкілля та може бути у різний спосіб модифікована. Моделі такого класу призначені для дослідження на їх основі тенденцій та закономірностей реальної динаміки еколого-економічних систем і підтримки прийняття рішень щодо управління цими системами.
29
Danova, Karyna, Viktoriya Malysheva, Оleg Bogatov та Оlha Chencheva. "Дослідження структури виробничого ризику на робочих місцях працівників із інвалідністю". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 6 (31 грудня 2020): 9–18. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.6.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Соціальна спрямованість бізнесу є сучасним світовим трендом, за якого корпорації приділяють підвищену увагу соціальним, екологічним аспектам своєї діяльності, намагаючись зменшити несприятливий вплив бізнес-процесів на оточення та підвищуючи при цьому рівень соціальної безпеки. Цей підхід реалізується, у тому числі, у залученні на робочі місця представників соціально уразливих верств населення, зокрема, осіб із інвалідністю, а також створенні належних та безпечних умов праці для усіх працівників на робочих місцях. При цьому, має бути приділено особливу увагу питанням організації безпеки праці представників уразливих груп, зокрема, осіб із інвалідністю, що є надзвичайно важливим елементом підвищення ефективності загальної системи менеджменту безпеки на підприємстві.
Наукова стаття присвячена розгляду актуального питання підвищення рівня безпеки на робочих місцях працівників із інвалідністю шляхом розробки методичних основ ідентифікування небезпек та оцінювання ризиків в умовах підприємства на базі аналізу міжнародного стандарту ДСТУ IEC/ISO 31010:2013, а також проєкту Методики проведення роботодавцем заходів з безпеки та гігієни праці на основі ризикоорієнтованого підходу. Роботодавець, як особа, яка, відповідно до законодавства, відповідає у цілому за забезпечення належного рівня безпеки на робочих місцях, є зацікавленим у впровадженні ефективних профілактичних заходів щодо попередження нещасних випадків та професійних захворювань, при цьому ризикорієнтований підхід визнаний найбільш ефективним способом досягнення цієї мети. У статті проаналізовані алгоритми процедури оцінювання виробничих ризиків та запропонований підхід до групування ризиків за принципом характеру дії на працівника, місцем виникнення, що дозволяє адаптувати процедуру до оцінювання ризиків на робочих місцях різних груп працівників, зокрема, із інвалідністю, та врахувати різні стани осіб, які безпосередньо зайняті у виробничому процесі.
30
Лісовиченко, Олег Іванович. "Підхід до оцінки якості формального відображення властивостей гнучкої виробничої системи". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 17 (12 грудня 2010): 70–75. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.17.2010.33576.
Повний текст джерела
31
Фертас, Наджіб. "ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ". Підприємництво та інновації, № 10 (30 грудня 2019): 57–61. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Кризовий стан економіки України, що суттєво відображається на ефективності ведення підприємницької діяльності практично всіх підприємств, вимагає більш ретельного підходу до використання ресурсів, що є в наявності у суб’єктів господарювання або які є можливість залучити. Визначення ресурсного потенціалу сьогодні є однією з головних передумов раціонального та ефективного використання ресурсів підприємства. Однак, на жаль, в українській та світовій науці відсутні чіткі та ґрунтовні підходи до визначення безпосередньо економічної категорії «ресурсний потенціал», існує плутанина з виробничим, економічним потенціалом тощо. Усе це унеможливлює побудову якісної та ефективної системи оцінки та управління ресурсним потенціалом підприємства, а отже, знижує шанси на його ефективний розвиток.
32
Морозов, О. В., М. О. Іванів, В. В. Морозов та Є. В. Козленко. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕКСПЕРТНИХ СИСТЕМ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗРОШЕННЯ І ГОРИЗОНТАЛЬНОГО ДРЕНАЖУ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (2 листопада 2021): 106–15. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведені узагальнені матеріали з теоретико-методологічного обґрунту- вання процесів і методів формування експертних систем, що призначені для оцінки тех- нічної та еколого-меліоративної ефективності закритого горизонтального дренажу на зрошуваних та прилеглих до них землях сухостепової зони України. Закритий горизонтальний дренаж – складова гідротехнічної системи, яка є радикаль- ним інженерним заходом, що забезпечує багаторічний захист зрошуваних та прилеглих до них земель у слабодренованій і безстічній зонах від підтоплення, вторинного засолення та осолонцювання ґрунтів. Аналіз сучасного стану наявних систем горизонтального дре- нажу свідчить про недостатню увагу до його експлуатації, а ті вибіркові дані про роботу дренажу, що збираються відповідними виробничими управліннями, не мають можливості об’єктивно оцінити його технічну та еколого-меліоративну ефективність. Стратегія зрошення і дренажу в Україні до 2030 року значною мірою спрямована на вирішення проблеми відтворення, реконструкції і технічної модернізації наявних систем горизонтального дренажу, проєктування, будівництва та ефективну експлуатацію дре- нажу на нових ділянках. Одним із найбільш актуальних питань є забезпечення ефектив- ної роботи всіх систем закритого горизонтального дренажу, яке можливо реалізувати тільки на базі здійснення моніторингу ефективності дренажу. Сучасною теоретико-ме- тодологічною базою такого моніторингу повинні стати експертні системи ефектив- ності горизонтального дренажу. Для вирішення вищеназваних питань на кожній зрошуваній системі необхідне ство- рення відповідних експертних систем, включно з, перш за все, базами даних і базами знань та комплексом спеціалізованих комп’ютерних програм для моделювання і прогнозування процесів формування еколого-меліоративного режиму ґрунтів і ландшафтів на зрошува- них системах з дренажем. Запропонований перелік досліджуваних показників для комплексної оцінки ефектив- ності горизонтального дренажу та науково-методологічний підхід для вивчення, аналізу й оцінки ефективності дренажу на дослідно-виробничих ділянках зрошення і дренажу, які є типовими для відповідного зрошуваного масиву та можуть застосовуватися для постійного контролю ефективності горизонтального дренажу на звичайних виробничих зрошувальних ділянках.
33
Дзінько, Ростислав Ігорович, та Олег Іванович Лісовиченко. "Підхід до вирішення задачі оперативного управління в гнучких виробничих системах в умовах невизначеностей". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 27 (17 жовтня 2015): 51–55. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.27.2015.63453.
Повний текст джерела
34
Marchenko, V. A., I. V. Korh, V. S. Petrash та A. V. Tkachоv. "ОБҐРУНТУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ОПТИМІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ МОЛОЧНИХ ФЕРМ І КОМПЛЕКСІВ РІЗНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1-2(36-37) (1 липня 2019): 82–86. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.12.
Повний текст джерелаАнотація:
В матеріалах статті наголошено про необхідність розвитку тваринництва в умовах його деградації, наведено фактичні статистичні дані, які ілюструють негативні тенденції розвитку всієї галузі за останній період. Матеріали статті розкривають основні моменти проблеми, що пов’язана зі змінами технологічних параметрів підприємств різної виробничої потужності. Ці зміни стосуються, у першу чергу, нерівномірного варіювання усіх видів витрат ресурсів у грошовому виразі навіть у межах групувань підприємств відносно однакових показників виробництва. Складність проблеми поглиблюється і тим, що за різних технологічних переоснащень зміни витрат носять складний характер кореляційних зв’язків між собою. Визначеними факторами-лідерами впливу на загальні витрати стали продуктивність, поголів’я корів та сума змінних витрат, основна значущість серед яких належить витратам на корми. На матеріалах фактичних даних виробників молока Харківської області за розробленою авторами методикою оптимізації технолого-економічних параметрів підприємств різної виробничої потужності визначені і наведені функціональні залежності загальних витрат від продуктивності корів, чисельності поголів’я і змінних витрат. Механізм оптимізації технолого-економічних параметрів полягає у наведених рівняннях множинної нелінійної регресії для підприємств з виробництвом до 20 тис. ц молока в рік (мала виробнича потужність), від 20 до 60 тис. ц (середня) і підприємств великої потужності – від 60 до 100 тис. ц. молока в рік, які дають можливість універсально оцінювати і обчислювати закономірності взаємодії впливових чинників, отримувати їх кількісні характеристики у межах градації відповідної потужності підприємств. Коефіцієнт множинної кореляції між впливовими ознаками (продуктивність, чисельність поголів’я і змінні витрати) відповідно становить Rмн.=0,784404; Rмн.=0,966271 та Rмн.=0,56011. Середня відносна помилка апроксимації дорівнює 10,1 %; 10,5 % і 13,9 % відповідно. Наведений методичний підхід розкриває принципи механізмів щодо вирішення проблем оптимізації технологічних параметрів через багатофакторні нелінійні функціональні залежності шляхом створення адекватних моделей прогнозування з подальшою мінімізацією змінних витрат за необхідної встановленої потужності.
35
Мізюк, Б. М. "ПОТЕНЦІАЛ ТУРИСТИЧНО-ГОТЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА КІНЕТИЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЙОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 33–38. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті - наукове обгрунтування теоретико-змістовних характеристик потенціалу підприємства чи організації, яке займається бізнесом в сфері обслуговування, що є основою їх ефективного управління. У статті розглянуто фундаментальний базис формалізації механізму формування та використання інструментарію управління. У дослідженні акцент на потенціал зроблено з енергетичної точки зору, коли ресурсна складова потенціалу, наряду з виробничим та економічним компонентом, перетворюється в кінетичну енергію за рахунок управлінської складової потенціалу. В статті увага звертається на те, що саме управлінська складова приводить у дію усю решту компонентів повного потенціалу за допомогою певного механізму. Його узагальнена модель являє собою взаємопов’язану сукупність ресурсної, виробничої та економічної складових, які через управлінський компонент перетворюють скриті потенційні можливості в бажані результати. Графічно зображено структурно-ієрархічну побудову такої моделі. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на проектування побудови системи управління запропонованої моделі, пошук та використання ресурсів зовнішнього середовища, які б могли з успіхом використовуватись у веденні готельно-ресторанного бізнесу. При цьому заслуговує на увагу використання операційного підходу до побудови системи управління. Він дає можливість систематизувати знання стосовно теорії менеджменту і розробити алгоритми виконання завдань практичної управлінської діяльності туристично-готельних підприємств.
36
Козловський, А. Т. "Підходи щодо управління виробничими запасами на підприємстві". Актуальні проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні, Вип. 12 (2012): 22–28.
Знайти повний текст джерела
37
Danova, K. "АНАЛІЗ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТАНІВ ЛЮДИНИ-ОПЕРАТОРА З ІНВАЛІДНІСТЮ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 60 (28 травня 2020): 114–17. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.114.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Ефективне використання трудового потенціалу є важливим у забезпеченні сталого розвитку підприємництва України, підвищення рівня його конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. У ситуації відтоку кадрів з металургійної, машинобудівної та інших галузей економіки, активізація та включення трудового резерву у виробничі процеси є необхідною передумовою розвитку економіки регіонів України. Одним з напрямів реалізації цього підходу є створення інклюзивного виробничого середовища та залучення на робочі місця працівників із інвалідністю. Важливу роль при цьому відіграє розробка та реалізація організаційно-технічних рішень по адаптації робочих місць та трудових процесів під можливості працівників із інвалідністю. Прийняття управлінських рішень стосовно адаптації робочих місць та урахування фізичного й психічного стану працівника мають ґрунтуватися на вивченні особливих потреб осіб із інвалідністю з метою попередження погіршення стану їх здоров’я та створення травмонебезпечної ситуації на робочому місці. Мета. Метою статті є аналіз особливостей функціональних станів людини-оператора із інвалідністю задля підвищення рівня ефективності та безпеки системи «людина – машина – виробниче середовище». Методика дослідження. Методика ґрунтується на аналізі функціональних станів осіб із інвалідністю у контексті ефективності та безпеки трудового процесу із застосуванням теорії ланцюгів Маркова для отримання математичних залежностей, що описують ймовірність знаходження людини-оператора з інвалідністю на певному рівні трудової активності. Наукова новизна. Полягає у розробці наукового підходу для дослідження функціональних станів працівника із інвалідністю задля попередження виникнення нещасного випадку чи створення аварійної ситуації на підприємстві. Практичне значення. Отримані математичні залежності дозволяють визначити ймовірність переходу працівника із інвалідністю у певний функціональний стан за наявності деградаційних процесів у системі «людина – машина – виробниче середовище», які можуть призвести до травматизму на робочому місці, а також процесів, що стабілізують систему та підвищують рівень безпеки. Це дає можливість визначити пріоритетні шляхи щодо вдосконалення стану охорони праці на робочому місці
38
Шевчук, А. Л. "ЛОГІСТИЧНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (29 грудня 2021): 70–74. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто різні підходи до визначення сутності запасів як економічної категорії, класифіковано та охарактеризовано основні види матеріально-виробничих запасів. Представлено систему показників обліку та контролю запасів на промисловому підприємстві, а також вивчено чинники, що впливають на формування величини запасів промислових підприємств. Доведено, що для правильної організації планування, обліку та управління запасами велике значення має їх науково обґрунтована класифікація. Запропоновано класифікацію матеріально-виробничих запасів за певними ознаками, серед яких вагомий вплив мають: рівень ліквідності, за сферою використання та структурою. Обґрунтовано склад виробничих запасів, до яких відносять предмети праці, призначені для використання у виробництві продукції.
39
Tykhenko, O. "ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ЕКРАНІВ ТА ЕКРАНУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 116–19. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.116.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах складної електромагнітної обстановки, що формується за рахунок впливу зовнішніх та внутрішніх джерел, а також внаслідок широкого застосування бездротових систем передачі інформації, завдання, пов’язані із застосуванням екрануючих конструкцій значно ускладнюються. Зокрема, необхідність забезпечення стабільної роботи мобільного зв’язку накладає певні обмеження на коефіцієнти екранування захисних матеріалів. Це потребує визначення загальних підходів до запровадження екранування на принципах розумної достатності, враховуючи як захист людей від електромагнітних впливів, так і виробничі потреби. Встановлено, що необхідним є розроблення схеми проектування електромагнітних екранів з урахуванням складності електромагнітної обстановки. Мета роботи – розроблення загальних засад проектування екрануючих матеріалів та конструкцій з урахуванням гранично допустимих рівнів магнітних та електромагнітних полів різного походження. Обґрунтовано, що для проектування магнітних та електромагнітних екранів доцільно використати експериментальні дані щодо залежності коефіцієнтів екранування від товщини захисного матеріалу, вмісту екрануючої металевої та металовмісної субстанції у полімерній матриці тощо. Визначено коефіцієнти екранування магнітного поля промислової частоти, електромагнітного поля частотою 1,8 ГГц та геомагнітного поля композиційними металополімерними матеріалами різної товщини та характеристик. Встановлено, що оптимізація параметрів матеріалів щодо впливів полів цих трьох походжень неможлива. Наведено схему, яка може бути використана за наявності електромагнітних полів різного походження та широкого частотного спектра. Але передумовою таких робіт є проведення моніторингу електромагнітної обстановки у виробничих приміщеннях з визначенням амплітудно-частотних характеристик електромагнітних полів різного походження. Здійснення проектних та впроваджувальних робіт за розробленою схемою є найбільш доцільним підходом щодо проектування захисних матеріалів та екрануючих конструкцій. Такий підхід мінімізує витрати часу та коштів на роботи з електромагнітної безпеки
40
Мікуліна, М., О. Соларьов та О. Таценко. "Роль складської інфраструктури в транспортних технологіях для аграрного виробництва". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(18) (10 лютого 2021): 29–34. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).29-34.
Повний текст джерелаАнотація:
Для виробничої діяльності підприємств однією з головних проблем сьогодення є розподільча логістика, яка виконує невід'ємну частину оптимізації та підвищення ефективності транспортних процесів аграрного виробництва. Однією із важливих складових логістичної системи автомобільних перевезень в аграрному виробництві являється складська інфраструктура, яка використовується для рівномірного завантаження транспортного парку підприємства, підвищення ритмічності і організованості транспортних перевезень та роботи транспортних засобів, зменшення простоїв автомобільних транспортних засобів, зменшення транспортних витрат, збереження та підвищення якості продукції, що підлягає транспортуванню, вивільнення працівників підприємства для задіяння в основному виробництві.Використання складської інфраструктури в транспортних технологіях набуває все більш широкого поширення та системного і ефективного використання у виробничій діяльності підприємств, що знаходить своє впровадження у розробці форм та методів управління, а також у постійному розширенні до розробки логістичного підходу при плануванні транспортних перевезень та маршрутів.В науковій статті вирішувалися питання аналізу та дослідження по підвищенню ефективності транспортних технологій в аграрному виробництві через впровадження та оптимізацію використання складської інфраструктури при транспортуванні продукції аграрного виробництва, що забезпечує мінімізацію матеріальних, трудових, енергетичних ресурсів та підвищення якості і ефективності транспортного обслуговування основного виробництва аграрних підприємств.Елементи наукової новизни включають в себе розробку рекомендацій по використанню складської інфраструктури в транспортних технологіях для аграрного виробництва та оцінку ефективності транспортування продукції з використанням складської інфраструктури.
41
Черкунов, О. В. "ОЗНАКИ ВИРОБНИЧОЇ ФУНКЦІЇ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ". Актуальні проблеми держави і права, № 82 (19 грудня 2019): 273–79. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i82.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена визначенню ознак виробничої функції трудового права України. У дослідженні наведено різні підходи до сутності та поняття виробничої функції. У результаті комплексного аналізу цього правового явища зроблено спробу виокремити найбільш значущі та характерні ознаки виробни-чої функції трудового права України.
42
Гнатенко, Валерій. "ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Науковий вісник: Державне управління 1, № 7 (1 березня 2021): 66–82. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-66-82.
Повний текст джерелаАнотація:
Найважливішою метою будь-якої економічної політики, в тому числі державної політики модернізації є забезпечення економічної безпеки країни. Визначено та проаналізовано основні складові економічної безпеки держави в сучасних умовах: фінансова, зовнішньоекономічна, макроекономічна, інвестиційно-інноваційна, інформаційна, науково-технологічна, енергетична, соціальна, демографічна, продовольча, виробнича та екологічна безпеки. Фінансова складова включає комплекс заходів по захисту економічних інтересів держави на макрорівні, фінансової діяльності господарчих суб'єктів на мікрорівні. Зовнішньоекономічна складова обумовлює створення умов для оптимального вростання національної економіки в міжнародний поділ праці. Макроекономічна складова передбачає досягнення збалансованості макроекономічних відтворювальних пропозицій. Інвестиційна-інноваційна складова визначає можливість держави отримувати, розміщувати та використовувати вітчизняні та іноземні кредити й інвестиції. Інформаційна складова являє собою умови і правила користування інформацією, що забезпечують загальну і економічну безпеку держави. Науково-технологічна складова обумовлює стан науково-технічного потенціалу країни. Енергетична складова передбачає забезпечення стабільності фізичних постачань енергоносіїв для внутрішнього споживання. Соціальна складова передбачає формування умов, що забезпечують прогресивний розвиток особистості, суспільства і держави. Демографічна складова проявляється в стабілізації чисельності населення України й формуванні передумов до подальшого демографічного росту. Продовольча складова передбачає забезпеченість економіки країни продовольством у розмірах, необхідних для ефективного функціонування національного господарства. Виробнича складова забезпечує ефективне використання наявних виробничих потужностей у країні. Екологічна безпека спрямована на запобігання або своєчасне вирішення протиріччя між суспільством і середовищем існування.
Всі складові економічної безпеки тісно взаємопов'язані й переплетені. Параметри кожної зі складових повинні забезпечити її збалансованість, а їхній рівень має бути достатнім для забезпечення належної стійкості системи до дії внутрішніх і зовнішніх загроз в поточному та довгостроковому періодах. Надійна економічна безпека держави можлива лише за комплексного і системного підходу до її організації.
43
Petruk, S. M., та O. V. Paschenko. "Методичні основи збільшення ресурсних показників визначених об’єктів озброєння та військової техніки". Озброєння та військова техніка 21, № 1 (26 березня 2019): 75–77. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.1(21).75-77.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу науково-технічних, виробничо-технологічних та нормативно-правових аспектів запропоновано комплекс заходів щодо продовження (збільшення) ресурсних показників об’єктів озброєння і військової техніки та показано, що реалізація таких заходів повинна базуватися на теорії прогнозування характеру зміни їх технічного стану. Представлено відповідний методичний підхід, який ґрунтується на ортогональних представленнях випадкового процесу В. С. Пугачова
44
Aulin, Viktor, Andrey Grinkiv, and Artem Holovatyi. "Cyberphysical Approach to the Creation, Operation and Improvement of Transport and Production Systems." Central Ukrainian Scientific Bulletin. Technical Sciences, no. 3(34) (October 2020): 331–43. http://dx.doi.org/10.32515/2664-262x.2020.3(34).331-343.
Повний текст джерелаАнотація:
The content of the cyberphysical approach to the creation, functioning and improvement of transport and production systems is analyzed. It was found out how, on the basis of the approach, cyberphysical transport and production systems are created as the integration of special technologies of the Internet of Things; embedded systems; ubiquitous and cloud computing. It was revealed that cyberphysical transport and production systems have a trinitarian concept and are defined by three entities: communication, computation and control, which unites information. It is determined that the main functions of cyberphysical transport and production systems are: information processing, intelligent communications, performance and process control. A component model of such a system has been built, which includes two groups of components - evolutionary and technological. The evolutionary group of components includes subsystems: digital; integrated; robotic, intelligent distributed. These components are a kind of basis for the presence of prerequisites for the creation of transport and production systems. It is noted that the technology group of components is the basis for concrete implementations of the Internet of Things, embedded systems and ubiquitous and cloud computing. A cyberphysical system of technical service is proposed as a specific implementation of cyberphysical transport and production systems. It was determined that the modes of the proposed functional cyber system are: high adaptability; an appropriate level of efficiency; intelligence of management; high level of reliability; the use of a new on-net online simulation type; using a new type of self-verifying models; internal online optimization, etc. It is shown that the presence of intelligent models in the cyberphysical model of technical service makes the system resistant to cyberattacks and increases the degree of safety when ensuring traffic in transport and the development of an occupational safety system during maintenance and repair operations.
45
Gerasimenko, Marina Vasilevna. "ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ В УМОВАХ МСФЗ: ОСНОВНІ ПІДХОДИ". Научный взгляд в будущее, № 05-05 (12 жовтня 2017): 30–33. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-05-05-035.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються основні підходи до дослідження особливостей облікового інформаційного забезпечення користувачів щодо надходження, використання та вибуття виробничих запасів вітчизняних підприємств в умовах переходу та застосування Міжнародних станд
46
Лозинська, Тамара. "КОНФЛІКТ ТРАДИЦІЙНОСТІ ТА ННОВАЦІЙНОСТІ В ДЕРЖАВОТВОРЕННІ: АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 151–62. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-151-162.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто закономірність вияву внутрішньосистемних кон- фліктів, які супроводжують процес будівництва держави. Використано ар- хетипний підхід, сутність якого полягає у виявленні спільного підсвідомого в традиції такого, що вступає в конфлікт з інноваціями і таким чином обу- мовлює специфіку державотворення у будь-якій країні. З позицій системно- го аналізу архетипи ідентифікуються як інваріанти, що відіграють ключову роль у забезпеченні стійкості держави. Наукові положення, узагальнення та висновки, викладені у статті, ґрунтуються на результатах дослідження вчених з різних галузей науки: соціології, системного аналізу, управління, економіч- ної теорії. Визначено, що конфлікт традиційності та інноваційності в держа- вотворенні суперечать між прагненням забезпечити стабільність соціального життя і впорядкованість у державі шляхом відтворення відомих з минулого поведінкових зразків та внутрішньо притаманною соціальній системі здатні- стю змінювати параметри свого стану завдяки використанню нових поєднань механізмів, ресурсів та технологій управління.
Підкреслено, що розвиток держави може бути забезпечений лише на ос- нові певного економічного базису, створеного завдяки інституту власності. Характер використання інституту власності в різних країнах або в одній країні, але в різний час, може бути різним, проте спільним у процесі вико- ристання власності є наявність архетипу психології власника. Відмінності вияву даного архетипу в різних культурних традиціях найбільш виразно ві- дображені у звичаях і ритуалах сільського життя і сільськогосподарського виробництва, що обумовлено історичною первинністю власності на землю. Виявлено наслідки конфлікту між розвитком продуктивних сил (інновацій- ність) та характером виробничих відносин (традиційність) в аграрній сфері щодо розвитку української державності. Запропоновано шляхи врегулюван- ня суспільних відносин на основі поєднання традиції общинності (колекти- візму) та ринкових інновацій (індивідуалізму).
47
Барабаш, Г. І., М. О. Мікуліна та А. Д. Поливаний. "МЕТОДИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПІДХОДИ ВІДНОСНО ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТ ПАЛИВА ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ ЗЕРНА ВІД ЗЕРНОЗБИРАЛЬНИХ КОМБАЙНІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 2 (44) (5 травня 2022): 13–16. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.2.3.
Повний текст джерелаАнотація:
В запропонованій статті наведені методичні та економічні підходи стосовно визначення основних техніко-експлуатаційних показників вантажних автомобілів при транспортуванні зерна від комбайна при збиранні озимої пшениці, що дає можливість визначити в подальшому безпосередньо ефективність їх використання в виробничих умовах.
48
Барабаш, Г. І., М. О. Мікуліна та А. Д. Поливаний. "ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА РОБОТИ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ПРИ ЗБИРАННІ ПШЕНИЦІ ПО КРИТЕРІЮ ВИТРАТ ПАЛИВА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 2 (44) (5 травня 2022): 59–62. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.2.12.
Повний текст джерелаАнотація:
В запропонованій статті наведені методичні підходи стосовно визначення основних техніко-експлуатаційних показників вантажних автомобілів та автопоїздів при транспортуванні зерна від комбайна при збиранні озимої пшениці, що дає можливість визначити в подальшому безпосередньо ефективність їх використання в виробничих умовах.
49
Borys, Mykola, Oleg Machuga, Natalia Shevchenko та Nestor Byblyuk. "Науково-методичні підходи до обґрунтування енергоощадних та екологобезпечних параметрів лісових машин". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 19 (26 грудня 2019): 199–208. http://dx.doi.org/10.15421/411942.
Повний текст джерелаАнотація:
Досконалість конструкції лісових машин залежить від вдалого вибору їхніх енергетичних, вагових, геометричних та експлуатаційних параметрів, вплив яких виявляється безпосередньо в процесі роботи машин у реальних виробничих умовах. Під час проектування лісової машини необхідно таким чином обґрунтувати її параметри, щоб в процесі експлуатації машини питомі енерговитрати на одиницю виконаної роботи, а також негативний вплив на довкілля були мінімальними. З’ясовано, що наявні науково-методичні підходи до проектування лісових машин не повною мірою дають змогу всебічно обґрунтовувати їхні параметри, які б забезпечували можливість ефективних режимів їхньої роботи з огляду не тільки енергоощадності, але й екологобезпечності. Тому відповідне обґрунтування параметрів лісових машин потребує розроблення нових та вдосконалення відомих математичних моделей і методів їх руху.
Розвинуто науково-методичні засади енергетичного підходу у формі варіаційних нерівностей стосовно ексергії та анергії системи для проектування лісових машин. Побудовано метод аналізу механічної поведінки лісових машин у взаємодії з робочим середовищем та виконано оцінювання параметрів колієутворення внаслідок руху лісової машини ґрунтовою опорною поверхнею. Систематизовано параметри, що впливають на енергоощадність та екологобезпечність машини. Із застосуванням методу енергетичних, вагових і геометричних аналогій отримано графічні залежності для різних типів лісових машин, за якими встановлюють раціональні значення експлуатаційних параметрів. Розвинуто метод обґрунтування, розрахунку характеристик та аналізу вибору гідромеханічної трансмісії лісової машини.
Використання запропонованого підходу дасть змогу проектувати лісові машини, які би забезпечували вимоги енергоощадності та екологобезпеки.
50
Язіна, В. А., М. М. Кучер та Н. Ф. Стеблюк. "ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА У СУЧАСНИХ УМОВАХ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (29 грудня 2021): 81–85. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено засадам успішного розвитку та функціонування підприємств готельного господарства у сучасних умовах за допомогою використання ефективного менеджменту. У процесі формування ефективної системи загального управління якістю важливо орієнтуватися на поточні і перспективні потреби клієнтів, підтримувати лідерство керівника, забезпечувати повне залучення працівників готелю до вирішення завдань поліпшення якості послуг, застосовувати системний підхід до менеджменту та гарантувати постійне підвищення результатів підприємницької діяльності. Механізм управління якістю повинен базуватися на ефективних системах підбору та навчання персоналу, контролю якості послуг та моніторингу задоволення споживачів. У процесі розбудови цілісної системи управління якістю послуг, що надаються підприємствами готельного господарства, необхідно дотримуватися принципів маркетингу. Рівні продуктивності праці, виробничих та маркетингових витрат, а також якості є суттєвими чинниками прибуткової діяльності підприємств готельного господарства. Важливо втілювати в життя принципи кодексу етичного маркетингу; при цьому слід передбачити для споживачів можливість ідентифікації технологій, за якими здійснено надання готельних та супутніх послуг. Висвітлено сучасний стан розвитку підприємств готельного господарства. Наведено характеристику особливостей сучасного менеджменту підприємств готельного господарства. Розглянуто актуальність створення та розроблення актуальних напрямів для підприємств готельного господарства на вітчизняному рівні на основі міжнародного досвіду та обґрунтовано необхідність їх застосування на практиці як багатоелементної системи, що має позитивний вплив на функціонування національної економіки за допомогою індустрії гостинності. Готельне господарство розглянуто як один із головних детермінантів індустрії гостинності. Зазначено підходи до використання сучасного менеджменту в готельному господарстві. Визначено проблеми управління підприємствами готельного господарства та запропоновано шляхи вдосконалення менеджменту на сучасному етапі.