Статті в журналах: "Випадкова складова"

1

ОКСЕНЬ, Є. І., Р. І. ШЕЛЯШКО та В. Г. ХРЕБЕТ. "ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ЛОКАЛЬНИХ НЕОДНОРІДНОСТЕЙ НА ПОКАЗНИКИ МІЦНОСТІ БЕТОНУ В УМОВАХ ОБМЕЖЕННЯ КІЛЬКОСТІ ЗРАЗКІВ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ВИПРОБУВАННЮ". Наука та будівництво 21, № 3 (26 вересня 2019): 22–30. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v21i3.109.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота спрямована на підвищення термінів служби споруд шляхом забезпечення надійності визначення міцності захисного шару бетону конструкцій будівель та споруд, зокрема плит проїзної частини мостів перед влаштуванням гідроізоляції. Виконано оцінку впливу випадкового розподілу локальних неоднорідностей властивостей бетону на показники вимірювань міцності в умовах обмеження кількості зразків, що підлягають випробуванню. Шляхом теоретичних досліджень впливу систематичної і випадкової складових похибок встановлена залежність між числом вимірювань і відношенням допустимої випадкової похибки до середньоквадратичного відхилення вимірюваної величини за умови її розподілу за нормальним законом. Виявлено, що для випадкових величин, які розподіляються за нормальним законом, вплив систематичної і випадкової складових похибок на число вимірів має вигляд інтегральної залежності, а вплив відносної похибки на число вимірів при відповідній надійності результатів вимірювання носить гіперболічний характер. За умови ретельної підготовки ділянки вимірювання міцності бетону встановлення надійності 0,70,75 призводить до стабілізації середнього значення міцності на рівні третьої значущої цифри при загальній кількості вимірювань до 16 і може бути рекомендовано для практичного застосування в більшості випадків. Оцінка фактичної міцності бетону можлива на ймовірнісній основі з відповідним обґрунтуванням достатньої кількості вимірювань за обумовленою надійністю випробувань. Розроблено методику визначення необхідної кількості вимірювань для забезпечення заданої надійності визначення міцності бетону і встановлення поточного значення надійності в процесі випробувань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Ivanets, H., M. Ivanets, I. Tolkunov та I. Popov. "МЕТОДИКА ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ НА ОСНОВІ МЕТОДУ ПОПАРНОГО ВРАХУВАННЯ АРГУМЕНТІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 67 (1 квітня 2022): 111–20. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.111.

Повний текст джерела

Анотація:

Ефективність планування та реалізації заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям природного характеру визначається якістю прогнозування загроз їх виникнення. Запобігання надзвичайним ситуаціям ґрунтується на аналізі та точності прогнозуванні можливості виникнення подібних надзвичайних ситуацій. В статті обґрунтовано вибір моделі зміни узагальненого параметру процесу зміни надзвичайних ситуацій природного характеру. В якості узагальненого параметру розглядається кількість надзвичайних ситуацій за деякий проміжок часу. Із врахуванням дії всіх дестабілізуючих факторів цей процес доцільно представити у вигляді адитивної суміші систематичної складової, яка характеризує незворотні процеси дрейфу параметрів, періодичної і випадкової складових. Оцінка всіх трьох складових процесу зміни надзвичайних ситуацій природного характеру дозволить не тільки здійснити прогнозування по кожній із них, але й глибше проаналізувати причини виникнення надзвичайних ситуацій. Розроблена методика підвищення точності прогнозування надзвичайних ситуацій природного характеру на основі методу попарного врахування аргументів. Методика дозволяє підвищити точність прогнозування надзвичайних ситуацій природного характеру за рахунок оцінки систематичної та періодичної складових, а також прогнозування випадкової складової процесу зміни природних надзвичайних ситуацій. Проведені експериментальні дослідження показали ефективність застосування методу попарного врахування аргументів для прогнозування випадкової складової процесу виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру на основі розробленої методики. При цьому точність прогнозу кількості надзвичайних ситуацій в порівнянні з статистико-ймовірним методом прогнозу підвищилась майже в 1,7 рази. Це дозволяє обґрунтовано підходи до планування та проведення організаційно-технічних заходів, спрямованих на запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій як в масштабах держави, так і її регіонів

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Mykhalkiv, Serhii, Anatoliy Falendysh, Vladyslav Bulba та Andrii Khodakivskyi. "ЗАСТОСУВАННЯ СПЕКТРАЛЬНОГО ЕКСЦЕСУ ДЛЯ ВІБРОДІАГНОСТУВАННЯ ТЯГОВОГО РЕДУКТОРА ЕЛЕКТРОПОЇЗДА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 73–79. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-73-79.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Установлено, що запровадження дієвих вібродіагностичних заходів із вчасного виявлення відмов вузлів тягової зубчастої передачі електропоїздів є актуальним завданням. Постановка проблеми. Вібродіагностування механічних вузлів електропоїздів вважається ефективною процедурою, яка здатна виділяти імпульсні складові, які періодично повторюються відповідно до обертання пошкоджених частин зубчастого зачеплення або підшипників. Основною проблемою є розробка ефективних методів з усунення завад і встановлення ознак технічного стану підшипників кочення й редукторів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками розрахунок величини ексцесу посів провідне місце у виділенні слабких періодичних імпульсів, однак нечіткі рекомендації з підвищення точності цих розрахунків потребували удосконалення, що спричинило появу методу спектрального ексцесу, заснованого на залученні фільтрів для відновлення сигналів, що носять випадковий характер і заповнені високим рівнем адитивного стаціонарного шуму. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатньо досліджено виявлення підшипникової складової вібрації і вплив на неї редукторної складової у високочастотному діапазоні. Постановка завдання. Метою статті є визначення інформативної частотної смуги збудження підшипникової вібрації за допомогою методу спектрального ексцесу. Виклад основного матеріалу. У статті за допомогою спектрального ексцесу обирається найкраща ширина вікна процедури віконного перетворення Фур’є, що дозволяє виявити найбільший рівень спектрального ексцесу й відшукати відповідний частотний діапазон. Висновки відповідно до статті. Завдяки фільтру Вінера вдалося виявити широкосмугові структури вібрації тягової зубчатої передачі електропоїзда й зафіксувати частотну смугу з добре вираженою резонансною складовою підшипникової вібрації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Korzhov, I., P. Shchapov, R. Mygoshchenko та O. Kropachek. "ОЦІНКА ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЧУТЛИВОСТІ, ДИСКРИМІНУЮЧИХ ТА ДІАГНОСТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОКАЗНИКІВ АВТОКОГЕРЕНТНОСТІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (5 лютого 2019): 70–76. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.070.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведена оцінка чутливості кореляційно-спектральної моделі показника автокогерентності багатовимірного термодинамічного процесу, оцінка дискримінуючих властивостей показників автокогерентності при класифікації вібраційних процесів, дослідженно діагностичні властивості складових показника автокогерентності на прикладі теплових та вібросигналів реального промислового об’єкту контролю та діагностування. На прикладі теплових динамічних процесах показана ефективність розробленого показника автокогерентності W для задач контролю динамічних властивостей інерційних багатомірних промислових об’єктів. Також показана можливість автоматичної корекції похибки вимірювання температури якщо контролювати весь тепловий процес, а не його окремі значення. На прикладі вібросигналів показана можливість якісної класифікації технічних станів, а також кількісної класифікації окремих частотно-часових складових показника автокогерентності W. Доведено, що найкращими діагностичними властивостями характеризуються випадкові (шумові) складові показника автокогерентності W.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Kuznietsov, M., O. Lysenko та O. Melnyk. "ДО ОПТИМАЛЬНОГО КОМБІНУВАННЯ ВІТРОВИХ ТА СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ". Vidnovluvana energetika, № 1(56) (8 серпня 2019): 10–19. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.1(56).10-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою даної роботи є визначення оптимального співвідношення різних джерел відновлюваної енергії в гібридних енергосистемах, базуючись на оцінках випадкової складової потужностей генерації та споживання електроенергії. Для цього розглядаються короткотермінові коливання потужності, спричинені природними змінами сонячної та вітрової енергії в діапазоні менше години. Такі зміни впливають на можливості регулювання частоти й напруги, а також стійкості систем електропостачання. Предметом дослідження є пропорція вітрової та сонячної генерації, а також її загальний рівень у споживанні електроенергії, а предметом оптимізації – варіативність сукупної генерованої потужності. Особливістю роботи є синхронне співставленні рівнів генерації енергії та її споживання різними локальними споживачами. Методи дослідження – математична модель комбінації випадкових процесів та безпосереднє використання статистичних даних в якості експериментальних. Методом оптимізації обрано побудову поверхні відгуку, що забезпечує візуалізацію результатів при задовільній точності. При необхідності результат уточнюється методом дихотомії. Результати дослідження порівнюються за рівнем впливу погодних факторів, для чого розглядаються дані різних пір року. Отримані залежності дозволяють також оцінити вплив енергетичної ефективності вітрової та сонячної енергетики як технологічного фактору. Істотним результатом є оцінка впливу точності прогнозування потужностей генерації і споживання на енергетичний баланс при складанні графіків роботи енергосистеми – так, наявність добового прогнозу дозволяє в півтора рази збільшити потужність ВДЕ при збереженні рівня варіативності. Встановлено наявність оптимальних співвідношень потужності ВЕС та СЕС, при яких мінімізується загальна варіативність енергобалансу. В умовах України це складає приблизно третину номінальної потужності ВДЕ за рахунок ВЕС та дві третини СЕС, однак результати суттєво залежать від сезону. Запропоновано критерії оптимальності, що враховують випадкову природу досліджуваних процесів, це дає можливість імовірнісної оцінки результатів. Бібл. 13, рис. 6.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Kravtsov, Yuriy. "Феноменологічна складова онтології соціальної реальності". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (18 травня 2018): 3–11. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.3-4.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Автор вважає, що в сучасній філософії не існує єдиних понять онтології і буття, а є різні типи онтологічних систем, в яких поняття буття має різні інтерпретації. Відмінності в інтерпретаціях не випадкові, бо є наслідком тих настанов свідомості, які лежать в основі нашого розуміння дійсності і присутні в ньому, як правило, «за умовчанням». Наші онтологічні орієнтації визначаються глибинними ментальними структурами і смислами, які далеко не завжди для нас самих є очевидними і раціонально доказовими. Тобто сам вибір онтології виявляється процедурою, що виходить за межі раціонального дискурсу і аргументації. Автор констатує, що дані установки не вводяться довільно мислителем, а обґрунтовуються і схвалюються науковим співтовариством, відіграють роль певних абсолютних передумов, що, як правило, не артикулюються і явно не визначаються.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Корчагіна, А. М. "МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РЕЛІГІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ ЯК СКЛАДОВОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 4 (12 квітня 2022): 87–94. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті викладено результати дослідження основ державного управління релігійною безпекою як складової національної безпеки України. Розкрито понятійно-термінологічний апарат дослідження, зокрема поняття «релігійна безпека», визначено чинники забезпечення релігійної безпеки, зокрема внутрішньорелігійна та зовнішньорелігійна стабільності, наявність комплексної стратегії суспільно-політичного й духовного розвитку держави. В ході проведеного дослідження автор звертає увагу на відсутність єдиного підходу в правовій та управлінській доктрині до розуміння дефініції та змістовного наповнення національної безпеки загалом та релігійної безпеки як її складової зокрема. Автором надано дефініцію відносин у сфері релігійної безпеки та окреслено їх особливості в контексті державного управління. Окрема увага приділена характеристиці складових здійснення державою політики в сфері релігійної безпеки. Проаналізовано інституційне забезпечення, зокрема систему державних органів, діяльність яких направлена на встановлення, забезпечення та реалізацію релігійної безпеки; охарактеризовано правові основи державного регулювання релігійної безпеки України як елементу механізму державного управління національною безпекою країни та визначено недоліки правового регулювання зазначеної сфери. Проведене дослідження змісту нормативно-правових актів, які регламентують релігійну безпеку свідчать про їх декларативний характер, «безадресність», та в більшості випадків в них відсутній чіткий механізм реалізації та контролю за виконанням приписів, що вони містять. Також автором визначено роль та значення наукової та інформаційної складової даного механізму як важливих компонент, спрямованих на інформування населення про реальні та потенційні загрози та прояви їх деструктивного впливу як індивідуального характеру, так і на загальнодержавному та міжнародному рівнях. На основі проведеного дослідження зроблено висновки щодо розуміння сутності механізму державного релігійною безпекою України як складової національної безпеки в Україні та перспектив подальших досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Діхтієвський О.В., Квасніков В.П., д.т.н. та Возняковський А.О., к.т.н. "ОЦІНКА СИСТЕМАТИЧНОЇ ТА ВИПАДКОВОЇ СКЛАДОВИХ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАННЯ ЦИЛІНДРИЧНИХ ЗУБЧАСТИХ КОЛІС". Перспективні технології та прилади, № 14 (4 грудня 2019): 62–66. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Для контролю всієї сукупності параметрів зубчастих коліс потрібне використання відразу цілої гами засобів вимірювальної техніки та комплексів. Багато з них морально застаріли, не автоматизовані, не мають виходу на комп'ютерні засоби і не забезпечують сучасного рівня точності, інформативності та швидкодії. На сьогоднішній день метрологічний контроль параметрів зубчастих коліс базується на великій кількості вимірювального обладнання. Всі вони мають обмежений діапазон вимірювальних параметрів, різну точність і діапазон виміряних значень. Розглянуто комплекс робіт по створенню системи забезпечення єдності геометричних параметрів зубчастих передач. Це вимагає перегляду, систематизації та розробки методів та засобів метрологічного забезпечення. Розглянуто еталонну базу в області контролю евольвенти зубчастого колеса, яка вимагає її створення на основі детального аналізу нових принципів вимірювання, необхідності обґрунтування їх точності, розширення діапазону та діапазону вимірюваних параметрів. Тому в статті запропонована оцінка систематичної та випадкової складових похибки вимірювання циліндричних зубчастих коліс. Проведений аналіз похибок для реальних умов експлуатації на етапі попередніх досліджень, коли не відомий перелік складових основної похибки і не проведена їх кількісна оцінка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Markin, L. B., та T. V. Fartushok. "ПРОФІЛАКТИКА РОЗЛАДІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ПЛАЦЕНТИ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (4 березня 2021): 106–10. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11847.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – можливості профілактики ускладнень гестаційного процесу. Матеріали і методи. Першу групу спостереження склали 25 жінок, у яких при 28–30-тижневому терміні вагітності виникли початкові ознаки порушення життєдіяльності плода. Другу групу склали 25 жінок, яким з метою профілактики передчасних пологів із 22–24-тижневого терміну вагітності призначали вагінально мікронізований прогестерон прогінорм геста 200 мг на добу. Третю групу склали 25 вагітних групи ризику функціонального диференціювання плаценти, які з 22 тижня вагітності приймали прогестерон 200 мг на добу вагінально. Оцінку розвитку плода проводили за допомогою ультразвукової системи SA-8000 EX. Мінімальний об’єм фетометрії включав визначення біпарієтального розміру головки (БПР), довжини стегнової кістки (ДС) і середнього діаметра живота (ДЖ), визначали також кількість генералізованих (ГР) і тривалість епізодів постійних дихальних (ДР) рухів плода, використовували індекс ГР та індекс ДР. Реєстрацію кардіотахограми проводили монітором типу 8030 А фірми «Hewlett-Packard». Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження показали, що середній показник біофізичного профілю плода (БПП) у вагітних першої групи дорівнював (5,6±0,3) бала. При цьому базальна частота серцевих скорочень (БЧСС) у плода складала (171,3±4,3) уд./хв, спостерігався ундулюючий тип варіабельності. Амплітуда миттєвих осциляцій – (3,4±0,5) уд./хв, частота – (3,0±0,4) уд./хв, реєструвалися поодинокі (2,2±0,3) акцелерації помірної амплітуди ((16,5±0,8) уд./хв) і тривалості ((17,8±1,6) с). У 24 % випадків відмічені окремі (1,5±0,4) децелерації. Амплітуда останніх складала (18,5±1,7) уд./хв, тривалість (20,4±1,9) с. Було виявлено лише (2,3±0,5) ГР, поодиноких короткочасних ((25,5±3,4) с) епізодів постійних ДР. Індекс ГР складав (2,3±0,4) %, індекс ДР – (2,6±0,4) % (р˂0,05). У першій групі при наявності у 48 % випадків плацента відрізнялась високою ехогенністю. У вагітних другої групи виявили фетальний дистрес у 12 % випадків. У третій групі розлади функціонального диференціювання плодової частини плаценти мали місце у 24 % вагітних. Висновки. Призначення прогінорм геста вагітним групи ризику розладів функціонального диференціювання плодової частини плаценти позитивно впливає на перебіг процесів функціонального диференціювання плодової частини плаценти, забезпечує профілактику фетального дистресу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Верещага, В., Є. Адоньєв, O. Павленко та К. Лисенко. "Гармонізація точкових поліномів." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 42 (25 березня 2021): 31–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-05.

Повний текст джерела

Анотація:

Точковий поліном – це ціла раціональна функція у параметричній формі, що складається із суми добутків, у яких першими множниками кожного з доданків є базисна точка вихідної дискретно поданої лінії (ДПЛ), а другим – алгебраїчний множник, що являє собою цілий раціональний вираз, який подається у вигляді добутку різниць між параметрами відповідних вузлових точок і поточним параметром – аргументом t для проміжної точки. Точкові поліноми покладено в основу композиційної геометрії та композиційного методу геометричного моделювання. Композиційна геометрія – це геометрія, у якій кожна вихідна геометрична фігура (ГФ) розділяється на геометричну та параметричну складові і розв’язок будь-якої задачі відбувається відносно усіх базисних точок цієї ГФ,безвідносно до системи координат, в якій ці базисні точки визначені. Процес розділення ГФ на геометричну та параметричну складові названо нами – уніфікацією вихідної ГФ. Геометрична складова описується за допомоги композиційної матриці точкової – АТ, а параметрична – за допомоги композиційної матриці параметричної – АП. Складові точкового поліному – доданки, являють собою добутки відповідних елементів композиційних матриць – точкової АТ = ((Аij)) та параметричної АП = ((аij)). Композиційні матриці точкові описують геометричні композиції точок для визначеної їх кількості. При цьому, геть не існую ніяких обмежень щодо координат, які ці точки визначають. Тобто, зміна або заміна будь-якої з точок геометричної композиції або, навіть, усієї композиції точок, в цілому, призведе тільки до зміни елементів композиційної матриці (КМ) точкової, і ніяк не потягне за собою зміни подальшого розв’язку. При цьому, зовсім не відбудеться змін у КМ параметричній, яка визначає взаємне розташування між елементами композиції точок, які утворюють ГФ. Окрім випадків, коли нововведені точки змінили своє розташування уздовж напрямку, у якому здійснювалася параметризація елементів вихідної ГФ. І, навіть, у цьому випадку, зміні підлягають тільки окремі елементи КМ параметричної, а подальший алгоритм розв’язку геть не стануть змін. Під композицією, взагалі, необхідно розуміти дискретний набір взаємопов’язаних елементів (часток, об’єктів, факторів, точок тощо), з яких складають цілісний об’єкт, що сприймається як ціле, має певну внутрішню єдність, при цьому, зміна або заміна будь-якого з цих елементів, у цілому, не тягне за собою ніяких змін для решти інших елементів наявної геометричної композиції. Геометрична композиція – це композиція, елементами якої є непуста скінчена множина точок, частина з яких може утворювати певну підмножину, і, при цьому, для кожного елементу цієї множини встановлено його власні розміри та розміри, що визначають їх взаємне розташування

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Криничко, Фелікс Романович. "Оцінка стану дитячої смертності як складова державної політики в сфері громадського здоров’я". Економіка, управління та адміністрування, № 4(94) (29 грудня 2020): 150–59. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-150-159.

Повний текст джерела

Анотація:

Народжуваність, стан здоров’я населення та дитяча смертність є важливими показниками якості життя кожної держави. Аналіз наукової літератури в частині питань державного управління системою охорони здоров’я дозволяє зауважити, що цю сферу досліджувало багато науковців, однак оцінка стану дитячої смертності як складової державної політики вивчена досить фрагментно, що актуалізує це дослідження. Таким чином мета статті полягає в досліджені оцінки стану дитячої смертності як складової державної політики в сфері громадського здоров’я. Оцінку стану дитячої смертності було здійснено за такими напрямами: проаналізовано показники дитячої смертності у країнах Близького Сходу та Північної Африки, здійснено оцінку коефіцієнта дитячої смертності у країнах Східної, Західної та Центральної Африки; Південної, Південно-Східної, Центральної, Східної та Південно-Західної Азії; Південної та Північної Америки; Австралії та Океанії; Центральної Америки та Кариби; Західної, Північної; Південної та Східної Європи. Провівши дослідження оцінки коефіцієнта дитячої смертності, слід зауважити, що значна кількість випадків дитячої смертності зафіксована у Мавританії, Судані, Індії, Філіппінах, Камбоджі, Таджикистані, Монголії, Афганістані, Парагваї, Венесуелі, Науру, Домініканській Республіці та Азербайджані.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Ткачук, Г. С. "КВАЛІМЕТРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОЦЕСУ УЧІННЯ НА ПРИКЛАДІ ВИВЧЕННЯ ХІМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Теорія та методика навчання та виховання, № 48 (2020): 132–45. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.48.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У праці (Tkachuk, 2019) нами було розкрите формування технології учіння в процесі вивчення хімічних дисциплін у класичних університетах як головної складової навчального процесу. При цьому розглянуті можливості вирішення практичної реалізації всіх восьми запропонованих елементів технології учіння. Однак, в цій праці не вистачає аналізу впливу вхідних і вихідних параметрів елементів технології учіння. Крім того, кваліметрію результатів учіння потрібно розглядати як певний елемент технології учіння. Метою статті є виявлення функціональних зв’язків між вхідними і вихідними параметрами процесу учіння, виявлення на цій основі аналітичних співвідношень, що характеризують процес учіння, розгляд кваліметрії учіння не лише як засобу кількісної оцінки процесів якісного характеру, але як і певний елемент технології учіння. У роботі застосовані теоретичні методи дослідження, експериментальні методи виконання вимірювань фізичних величин, математичне моделювання та комп’ютерна обробка дослідних даних. У праці виявлено, що вихідні параметри досліджених п’яти елементів технології учіння мають не випадковий характер а підпорядковуються математичним законам. Гістограма розподілу підготовки до учіння описується законом рівномірного розподілу. Гістограма розподілу вихідного параметра сприймання має трапецеїдальний характер. Емпіричний закон розподілу вихідного параметра розуміння описується нормальним законом розподілу Гауса. Теоретичні закони вірогідності розподілу та закон розподілу густини вірогідності для запам’ятовування одержані як результат композиції закону розподілу Гауса та закону рівної вірогідності. Густина вірогідності розподілу кваліметричного оцінювання рівня забезпечення міцності знань визначається за законом Сімпсона і є розподілом по рівнобедреному трикутнику. Нами було досліджено п’ять елементів технології учіння. Подальші дослідження визначатимуть вихідні параметри наступних трьох елементів технології учіння і перевірку правдоподібності припущення, як узгоджуються емпіричні результати з гіпотезою про те, чи випадкова величина, яка розглядається, підпорядковується теоретичному закону розподілу. Важливим є питання, чи виявлена в емпіричних даних тенденція до залежності між двома випадковими є дійсно об’єктивною залежністю, або ж вона пояснюється випадковими причинами, що пов’язано з недостатнім обсягом досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Kuznietsov, M., O. Lysenko та O. Melnyk. "ЗАДАЧІ ОПТИМІЗАЦІЇ КОМБІНОВАНИХ ЕНЕРГОСИСТЕМ ЗА ЕКОНОМІЧНИМИ КРИТЕРІЯМИ". Vidnovluvana energetika, № 4(59) (26 грудня 2019): 6–14. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).6-14.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою даної роботи є вирішення багатокритеріальної задачі оптимізації для локальної енергосистеми (ЛЕС) з відновлюваними джерелами енергії (ВДЕ). В традиційній енергетиці основною задачею є мінімізація собівартості електроенергії, але при застосуванні відновлюваних джерел енергії на перший план виступає надійність енергозабезпечення, враховуючи мінливу природу генерації таких ВДЕ, як вітрові та сонячні електростанції. Предметом дослідження є пропорції вітрової, сонячної генерації та систем зберігання енергії, що забезпечують задані вимоги до надійності при мінімальній собівартості електроенергії. Особливістю даного дослідження є врахування невизначеності режимів споживання та використання відновлюваних джерел енергії. Методи дослідження включають застосування статистичного підходу та імітаційне генерування випадкових процесів для стохастичної оптимізації витрат. В якості вихідних даних використовуються історичні (статистичні) дані про споживання енергії та кліматичні фактори, які впливають на генерацію. Для показників надійності істотними є не лише середні значення, а й показники варіації (дисперсія, щільність розподілу, граничні відхилення). Невизначеність, пов'язана з відновлюваними джерелами, може призвести до невизначеності експлуатаційних витрат. Додатковим джерелом невизначеностей є змінний характер споживання електроенергії. Ризики проекту полягають в небезпеці втратити частину енергії чи не забезпечити потреби споживача. Наявність акумуляторів енергії знижує ризики, але збільшує вартість проекту. Результатом дослідження є спосіб оптимізації такої системи. Ризик можна визначити як дисперсію випадкової складової, тоді цільовими функціями будуть собівартість енергії та стандартне відхилення небалансу потужностей. Для пошуку оптимального рішення при двох критеріях застосовано математичну модель поточного стану енергосистеми з різнотипними ВДЕ та системою акумулювання. Огинаюча множини станів є лінією можливих оптимальних значень. Обмеженнями задачі є вимоги до надійності, наприклад довірча імовірність небалансу генерації та споживання. Бібл. 11, табл. 2, рис. 3.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Kalinin, Yevhen, Oleksii Kolomiitsev та Alina Rybalchenko. "ВЗАЄМНА КОРЕЛЯЦІЯ УЗАГАЛЬНЕНИХ КООРДИНАТ БАГАТОВИМІРНОЇ ЛІНІЙНОЇ СИСТЕМИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 66 (1 грудня 2021): 16–19. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.4.016.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом досліджень статті є своєрідну поведінку взаємних кореляційних функцій узагальнених координат – наявність розриву першого роду при переході аргументу від його позитивних значення до негативних. Метою є оцінка можливості формування розриву парних та непарних складових кореляційної функції та обґрунтування даного явища. Застосовувані методи: співставлення двох функцій дійсних змінних на основі перетворення Фур’є, статистичні методи аналізу даних, теорія випадкових функцій, кореляційний аналіз. Отримані результати: побудова принципів отримання парних та непарних складових кореляційної функції багатовимірної лінійної системи з аналізом їх безперервності в узагальненому сенсі; запропоноване тлумачення подібних виразів як границі послідовності безперервних функцій, що забезпечує їх безперервність в узагальненому сенсі та усуває виниклу суперечливість в даному випадку. Практична значущість роботи полягає у побудові моделі взаємної кореляції узагальнених координат лінійної системи з урахуванням особливостей поведінки кореляційних функцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Kubarieva, I. V., A. V. Volkova та A. A. Nozdrina. "АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТА ДИНАМІКИ СОЦІАЛЬНО-МЕДИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ХРОНІЧНОГО ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ С В УКРАЇНІ". Фармацевтичний часопис, № 2 (12 червня 2019): 87–93. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.2.10185.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Здійснити аналіз структури та динаміки соціально-медичних показників хронічного вірусного гепатиту С (ГС) в Україні. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано методи маркетингового аналізу, аналітичний, порівняльний методи та узагальнення інформації. Результати й обговорення. За результатами аналізу визначено, що близько 75 % випадків хронічного ГС у світі припадає на країни з низьким і середнім рівнями доходу. В Україні реєструють близька 47 157 випадків на рік, частка ГС серед усіх захворювань в Україні складала у 2013 р.— 0,063 %, у 2017 р. – 0,087 % і має тенденцію до збільшення. Наведено результати аналізу поширення ГС в Україні. Найбільш високі показники у Запорізькій та Миколаївській областях. Розраховано середній темп приросту показників поширення, який склав 7,4 % щорічно. Проаналізовано структуру вікового розподілу захворювання, так у період 2013–2017 рр. на доросле населення припадало 98,78 % від усіх випадків, 0,31 % — на підлітків 15 –17 років і 0,92 % — на дітей від 0 до 14 років відповідно. Серед дітей віком 0–14 років визначено приріст випадків хронічного ГС на 13,25 %. Висновки. Встановлено тенденція зростання кількості випадків хронічного ГС в період 2013–2017 рр., визначено виражене збільшення питомої ваги хронічного ГС серед усіх випадків захворювань України. В усіх регіонах спостерігається зростання кількості випадків даного захворювання. Особливу увагу слід приділити регіонам з високими показниками поширення та з високими темпами росту даного захворювання. Вакцини проти ГС не існує, отже основні зусилля необхідно зосередити на профілактиці, діагностиці та лікуванні даного захворювання. У зв’язку з цим все більшої значущості набуває розробка шляхів вдосконалення комплексного надання якісної медичної та ефективної фармацевтичної допомоги хворим на ГС.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Додонов, О. Г., та Д. В. Ланде. "Мережева модель структурної живучості". Реєстрація, зберігання і обробка даних 23, № 1 (16 березня 2021): 15–22. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2021.23.1.235075.

Повний текст джерела

Анотація:

Описано мережеві моделі систем і досліджено їхню структурну живучість. Запропоновано підхід до оцінки живучості системи. Ця оцінка відповідає величині найбільшої зв’язної компоненти мережі моделі після деструктивного впливу на неї. Вона більш складна, ніж індекс структурної живучості, що застосовується до теперішнього часу, в якому враховується тільки зв’язність мережі. В роботі вивчаються мережі з різною топологією, в яких випадковим чином видаляються окремі ланки. Введений у роботі показник залежить від топології мережі і її розмірів, який з високою точністю апроксимується кубічними многочленами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

НАКОНЕЧНА, АННА. "Міжнародний білль прав людини: потребовий вимір". Право України, № 2018/09 (2018): 177. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-09-177.

Повний текст джерела

Анотація:

Загальна декларація прав людини, а також похідні від неї інші складові Міжнародного білля про права людини, до якого вона входить, були предметом нечисленних досліджень, що базувалися на різноманітних методологічних підходах. Проте зазначені акти поки що не ставали предметом наукового дослідження з позиції потребового підходу. Останній ґрунтується на соціальноправовій парадигмі та є гранично-гуманістичним, оскільки його осердям є реальне існування кожної людини, яке неминуче опосередковується процесом задоволення її потреб. Метою дослідження є висвітлення та обґрунтування результатів саме такого дослідження. Виявлено фіксацію людських потреб та інтересів у Загальній декларації прав людини та Міжнародних пактах Організації Об’єднаних Націй 1966 р. про права людини. Здійснено дещо нетрадиційну класифікацію таких потреб та інтересів. Визначено кількісні показники кожного з різновидів потреб (інтересів), передбачених цим первинним Міжнародним біллем про права людини. Так, за критерієм життєді яльності, в якій виникають та існують людські потреби (інтереси), серед останніх найбільшу питому вагу займають потреби (інтереси) особистісні (14 випадків), далі йдуть потреби (інтереси) у сфері соціального захисту (9 випадків), економічні (5 випадків), культурно-духовні (3 випадки); залежно від виду носіїв потреб у досліджених міжнародно-правових актах більше акцентовано увагу саме на потребах (інтересах) індивідуальних (20 випадків), колективно-індивідуальних (14 випадків) та колективних (4 випадки). Базовими концептуальними підходами для формування методології цього дослідження є соціально-детерміністична парадигма та діалектичний підхід. Згідно з соціально-детерміністичною парадигмою права людини обумовлюються біосоціальними чинниками. Спираючись на діалектичний підхід, можна пояснити причину фіксації тих чи інших прав у міжнародних актах, дослідити їх взаємозв’язок, взаємообумовленість та історичний розвиток. Цим зумовлені методи дослідження Міжнародного білля про права людини, зокрема потребовий підхід, конкретно-історичний метод, методи кількісного та якісного аналізу. Потребовий підхід постулює ідею про те, що сутність соціальних явищ становлять ті корисні їх сторони, які можуть бути використані людиною та суспільством для задоволення їхніх потреб. Конкретно-історичний метод передбачає з’ясування умов, за яких приймалися досліджувані міжнародно-правові акти. Метод якісного аналізу дає змогу розглянути сутність людських потреб (інтересів), передбачених цими актами. За допомогою методу кількісного аналізу визначено кількість випадків фіксації різноманітних видів потреб (інтересів) у досліджуваних міжнародно-правових актах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Frolova, Liliia, та Tetiana Butyrina. "ДОСЛІДЖЕННЯ КОЛІРНИХ ТА АНТИКОРОЗІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПІГМЕНТІВ У СИСТЕМІ Fe-Al-Mg-О-Н". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 264–71. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-264-271.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Перспективними пігментами пасивуючого типу, крім фосфатних, є інші матеріали – оксигідроксиди, ферити, молібдати, станати, борати, вольфрамати, які отримують за традиційними технологіями. Проте ці методи зазвичай пов'язані зі значними витратами енергії, великою тривалістю синтезу, необхідністю подрібнення спіків до дрібнодисперсного стану. Зростає інтерес дослідників до методу співосадження, який дозволяє варіювати катіонним та аніонним складом пігментів. Крім того, перед розробниками лакофарбових матеріалів стоїть задача заміни токсичних протикорозійних хром-, кадмій- та плюмбумвмісних пігментів, що входять до складу більшості сучасних ґрунтовок інгібуючого типу. Альтернативою таким лакофарбовим матеріалам є наповнювачі оксидного типу, які є антикорозійними пігментами, у тому числі оксигідроксиди, ферити магнію, алюмінати кобальту, ферити цинку, ферити міді, алюмінати магнію, алюмінати цинку тощо. Забарвлення пігментів, їх антикорозійні властивості залежать від іонів хромофорів, які входять до складу структури отримуваних сполук. Постановка проблеми. Технологія співосадження має певні переваги в порівнянні із традиційними та дозволяє радикально здешевити отримання оксидних матеріалів. Такий процес, заснований на використанні внутрішньої хімічної енергії системи, дає змогу проводити синтез за зменшених температурі, тривалості синтезу та енергетичних витратах. Простота обладнання, можливість синтезу значної кількості продукту необхідного фазового та гранулометричного складу, екологічна чистота процесу також вказують на доцільність використання цього методу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом робились спроби одержання пігментів методом співосадження, але систематичних досліджень кінцевих продуктів не проводилось. Отримані продукти в більшості випадків формувались у вигляді погано відтворюваних за складом продуктів. У зв’язку з цим цікавим стає синтез у такому режимі, який дозволив би отримувати пігменти з хорошими колірними характеристиками в дрібнодисперсному стані, і виключив трудомістку стадію подрібнення. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Вивчення умов утворення пігментів зі структурою оксигідроксидів, впливу їхнього складу на колірність та антикорозійні властивості. Постановка завдання. Вивчення закономірностей формування антикорозійних властивостей, розробка складів для одержання пігментів із використанням методу співосадження і наступною термообробкою. Виклад основного матеріалу. За допомогою експериментальних і теоретичних досліджень встановлено вплив природи катіонів хромофорів на колірний тон, чистоту кольору, антикорозійні властивості пігментів в системі Fe-Al-Mg-О, що дозволяє проводити цілеспрямований синтез пігментів бежевої, червоної та жовтої колірної гами з високими антикорозійними властивостями. Висновки відповідно до статті. Основні технологічні властивості пігментів визначаються аніонним і катіонним складом. Антикорозійні властивості оксигідроксидних пігментів більшою мірою визначаються наявністю іонів гідроксила, що утворюються внаслідок дисоціації. Найбільший ефект спостерігається в разі використання сполук металів, константи дисоціації яких значно відрізняються. Захисний ефект переважно визначається уповільненням анодного процесу. При цьому аніони, які містять атоми алюмінію, прискорюють корозійні процеси.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Shaposhnykov, Kostiantyn, Denys Krylov та Inna Yakushko. "СУТНІСТЬ ТА ВИДИ ФІСКАЛЬНИХ ІНСТРУМЕНТІВ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(26) (2021): 164–71. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-164-171.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті поглиблено теоретичні питання щодо дослідження сутності фіскальних інструментів, їх видів та ролі в розвитку економіки. Зокрема, встановлено, що фіскальні інструменти є невід’ємною складовою фіскального механізму, який активно використовується органами державної влади для акумулювання, розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів. Також у статті проаналізовано сутність такого механізму і визначено місце фіскальних інструментів у його функціонуванні. Значну увагу приділено визначенню видів фіскальних інструментів. Зокрема, встановлено, що в переважній більшості випадків фіскальні інструменти науковці розглядають як загальну систему з бюджетних та податкових інструментів. Відповідно, було конкретизовано такі інструменти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Diachuk, D. D., M. Yu Kolomoiets, A. M. Kravchenko, K. O. Mikhaliev, I. M. Simak та O. O. Sopko. "Проблемні аспекти діагностики та лікування гострого коронарного синдрому на сучасному етапі. Окремі результати восьмирічного локального відомчого реєстру пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда". Клінічна та профілактична медицина 1, № 4 (27 вересня 2018): 5–14. http://dx.doi.org/10.31612/2616-4868.1-4.2018.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – ретроспективний аналіз даних пацієнтів Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС), які перенесли інфаркт міокарда (ІМ) 2010-2017 роками, та порівняння отриманих даних із результатами вітчизняних і низки світових реєстрів. Матеріал і методи. Проаналізували 756 випадків ІМ, зареєстрованих впродовж 2010-2017 рр. у 700 пацієнтів. Середній вік пацієнтів складав 71,9±10,79 року. Ґендерна структура була такою: чоловіків – 502 (66,4%), жінок – 254 (33,6%). Q-ІМ зареєстровано в 461 (61,0%) випадку, не-Q-ІМ – у 295 (39,0%). ІМ в анамнезі був у 201 (28,7%) пацієнта, всього зареєстровано 225 (29,8%) випадків повторного ІМ. Результати. Середній вік пацієнтів, включених до локального реєстру, був більшим за такий у переважній більшості обраних для порівняння вітчизняних і світових досліджень. Впродовж 2010-2017 рр. захворюваність на ІМ серед контингенту пацієнтів ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС в 1,5-3 рази перевищувала аналогічний показник в Україні. Крім того, не виявлено тренду щодо частоти реєстрації випадків Q- і не-Q ІМ. За гострого коронарного синдрому (ГКС) зі стійким підйомом сегмента ST (ГКСпST) час «симптоми – виклик бригади швидкої медичної допомоги» складав 117 (60-454) хв. (n=57), а за ГКС без стійкого підйому сегмента ST (ГКСбпST) – 559 (68-2880) хв. (n=89) (p˂0,001). Часовий проміжок «симптоми-госпіталізація» для ГКСбпST був значуще довшим за такий для ГКСпST: 640 (195-2974) хв. (n=55) проти 225 (150-525) хв. (n=85) (p=0,002). Згідно з даними локального відомчого реєстру, впродовж 2010-2017 рр. спостерігалось збільшення частоти виконання транскутанних коронарних утручань − як у цілому, так і для окремих типів ІМ, що узгоджується з тенденцією в Україні та низці країн Європейського Союзу. Висновок. Cтворення та науковий супровід локального відомчого реєстру пацієнтів ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС, які перенесли ІМ, дозволяє отримати інформацію про характеристики залученої популяції (демографічні, епідеміологічні, клінічні тощо), особливості надання медичної допомоги в умовах реальної клінічної практики, а також зіставити отримані результати з даними вітчизняних і світових реєстрових досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Самотієвич, В. "До питання законодавчої техніки конструювання кваліфікованих складів кримінальних правопорушень у Кримінальному Кодексі України". Юридичний вісник, № 1 (12 квітня 2021): 124–31. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2089.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено аналізу конструювання кваліфікованих складів кримінальних правопору-шень в чинному КК України та вивченню підходів їх тлумачення правозастосувачами. У статті підкреслено, що зако-нодавець не має єдиного підходу у конструюванні кваліфікованих складів кримінальних правопо-рушень. Відмічено, що в чинному КК України використовуються чотири основні прийоми законодав-чої техніки конструювання кваліфі-кованих складів, проте мета засто-сування того чи іншого прийому не є чітко визначеною. У результаті аналізу кожного виду конструк-ції наголошено на існуванні низки розбіжностей між буквальним зна-ченням кримінально-правових норм того чи іншого виду та практикою їх застосування. З’ясовано, що питання необхід-ності врахування усіх без винятку ознак кримінального правопору-шення основного складу під час притягнення особи до кримінальної відповідальності, за умови наяв-ності в скоєному нею діянні ознак кваліфікованого складу криміналь-ного правопорушення, вирішується неоднозначно. У переважній більшості кваліфі-кація діянь за кваліфікованим скла-дом кримінального правопорушення здійснюється за умови встанов-лення усіх ознак основного складу кримінального правопорушення та, власне, кваліфікуючих. Проте трапляються випадки, коли право-застосовна практика не враховує окремих ознак основного складу кримінального правопорушення, однак за наявності ознак, що його кваліфікують, вважає за можливе притягти особу до кримінальної відповідальності. Зустрічаються й протилежні приклади, коли буквальне тлумачення кваліфікованих складів кри-мінальних правопорушень не вима-гає обов’язкового встановлення окремих ознак основного складу, проте суб’єкти застосування таких норм в якості обов’язко-вих ознак встановлюють ті, що буквально не охоплені конструк-цією кваліфікованого складу. Відсутність достатньої чіткості у формулюванні кваліфікованих складів призводить до прийняття різними суб’єктами протилежних рішень за подібних обставин вчи-нення суспільно небезпечних діянь. Уникненню неоднозначності тлу-мачення кваліфікованих складів кримінальних правопорушень спри-ятиме, по-перше, використання єдиного прийому законодавчого закріплення кваліфікованих скла-дів, а також дотримання єдиного підходу у застосуванні цих норм, а саме ознаки кваліфікованого складу кримінального правопорушення мають охоплювати усі ознаки його основного складу, окрім випадків, які повинні бути безпосередньо передбачені в законі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Brechlychuk, P. P. "Порівняльний аналіз відповідності результатів двох експертних підходів до кількісної оцінки травм щелепно-лицевої області". Clinical Dentistry, № 3 (8 листопада 2019): 25–31. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.3.10569.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Актуальна проблема щодо розроблених на сьогодні підходів до експертної оцінки травм щелепно-лицевої ділянки полягає у різному рівні неузгодження таких між собою, враховуючи відмінності у методології їх реалізації. Мета дослідження – провести порівняльний аналіз відповідності результатів використання двох експертних підходів FISS (Facial Injury Severity Scale) та MFISS (Maxillofacial Injury Severity Score) у ході кількісної оцінки випадків травм щелепно-лицевої ділянки. Матеріали і методи. З метою реалізації мети дослідження проводили за участі 14 пацієнтів із діагностованими фактами травм щелепно-лицевої ділянки різного ступеня тяжкості. Кількісну оцінку травм щелепно-лицевої ділянки проводили із застосуванням двох експертних підходів FISS та MFISS. У ході статистичного опрацювання результатів виконували пошук середніх величин досліджуваних показників та рівнів стандартних похибок, визначення рівня кореляції між ними та перевірка достовірності ідентифікованих розбіжностей. Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеного аналізу відповідності щодо використання двох експертних підходів FISS та MFISS у ході кількісної оцінки випадків травм щелепно-лицевої ділянки встановили, що рівень кореляції між показниками, які отримали, серед пацієнтів досліджуваної групи складав r=0,65 (p<0,05), при цьому показник кореляції між показниками FISS та тривалістю госпіталізації складав r=0,71 (p<0,05), а між показниками MFISS та тривалістю госпіталізації – r=0,78 (p<0,05). Висновки. Враховуючи встановлений рівень кореляції між кінцевими показниками MFISS та FISS, та факт наявності корелятивного зв’язку між результатами оцінки травматичних уражень зубощелепного апарату та тривалістю госпіталізації, можна резюмувати доцільність проведення подальших досліджень, направлених на аспект уніфікації діагностичного алгоритму обстеження постраждалих із використанням експертних оцінок у структурі комплексного прогнозу ефективності майбутньої реабілітації та тенденцій щодо потенційного рівня втрати стоматологічного здоров’я.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Ліпінська, Алла Володимирівна. "Місце стохастики серед інших дисциплін". New computer technology 5 (6 листопада 2013): 62–63. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.81.

Повний текст джерела

Анотація:

На сучасному етапі зростає увага до стохастичних методів управління якістю продукції, що обумовлено необхідністю навчання елементів стохастики. Якщо спочатку в стохастиці розглядалися розв’язування задач, пов’язаних з азартними іграми і лотереями, то зараз, в міру розвитку природничої і технічної галузі, її предмет стає все ширшим та серйознішим.На думку В.Г. Кременя, “введення стохастичної лінії сприятиме розвитку саме тих якостей мислення, що є необхідними для нормальної соціалізації молоді, у ринкових умовах і відповідає світовим освітнім стандартам” [1].При першому ознайомленні з основними поняттями стохастики необхідно передбачити розумне поєднання життєвого досвіду учнів, строгості і доступності подання навчального матеріалу. При навчанні елементів стохастики доцільно починати з вивчення випадкових подій та їх статистичних ймовірностей, ознайомитися з розподілами статистичних ймовірностей та з їхніми числовими характеристиками. Учитель математики має бути впевненим, що починати ненав’язливе подання стохастичних ідей можна вже у середніх класах загальноосвітньої школи.Сучасне природознавство широко використовує елементи стохастики, як теоретичної основи під час опрацювання результатів спостереження у фізиці, механіці, астрономії, геодезії, медицині, біології, обчислювальній математиці, економіці, статистиці, військовій справі, при виявленні оптимальних каналів зв’язку, на транспорті, у виробництві. У зв’язку з широким розвитком підприємств, що випускають масову продукцію, стохастика використовується не лише для бракування продукції, а й для організації процесу виробництва (статистичний контроль). Сучасний науково-технічний прогрес і суспільство ставлять перед громадськістю країни досить високі вимоги до вміння аналізувати випадкові чинники, оцінювати шанси, висувати гіпотези, прогнозувати розвиток ситуацій і, нарешті, приймати рішення в умовах, які мають стохастичний характер.Відсутність стохастики в шкільному курсі математики перешкоджала формуванню природничого наукового погляду на світ, який абсолютно необхідний будь-якій людині в сучасному суспільстві, незалежно від того, ким вона стане і чим буде займатися в житті.Включення в шкільний курс математики елементів стохастики є одним з найважливіших аспектів модернізації змісту математичної освіти на сучасному етапі, коли в життя стрімко ввійшли референдуми і соціологічні опитування, кредити і страхові поліси, різноманітні банківські нарахування.На вивчення елементів стохастики в школі відводиться занадто мало часу, щоб ґрунтовно оволодіти знаннями й особливо вміннями з цієї теми, тому важливо правильно оцінити, які знання і способи діяльності потрібні сучасній людині у повсякденному житті та діяльності, що з них буде потрібне для вивчення інших предметів, для продовження освіти, для формування різних сторін інтелекту учня.Передбачений програмою обсяг матеріалу з “Елементів стохастики” є недостатнім і, якщо зміст програми не доповнити, то “Елементи стохастики” так і будуть існувати як стороння частина, яка буде тлумачитися як своєрідне продовження комбінаторики.Однією з причин нерозуміння місця елементів стохастики в шкільному курсі математики є недосконалість методичної системи навчання, і в першу чергу однієї з головних складових такої системи – змісту навчання. В основу змісту більшості навчальних посібників і методичних матеріалів покладалося так зване класичне означення ймовірності, що приводить до протиріч і численних некоректностей.У [2] вчителю математики запропоновано, як ввести означення ймовірності події на уроці в процесі вирішення проблем.Остаточно ж стохастика набула статусу математичної дисципліни завдяки аксіоматиці А.М. Колмогорова, з наукових досліджень якого і почала своє існування московська школа теорії ймовірностей. В означеній школі, починаючи з 20-х років ХХ століття, характер досліджень з теорії ймовірностей в багатьох випадках визначається ідеями теорії множин та теорії функції. В результаті цих досліджень виявилося, що між основними поняттями теорії ймовірностей та між основними поняттями теорії множин та теорії функцій можливе встановлення певних аналогій.Аксіоматизація теорії ймовірностей може бути проведена різними способами як у відношенні добору аксіом, так і добору основних понять і основних співвідношень. Якщо переслідувати мету можливої простоти як самої системи аксіом, так і побудови з неї подальшої теорії, то являється найбільш доцільною аксіоматизація понять випадкової події та її ймовірності. Існують також інші системи аксіоматичної побудови теорії ймовірностей, а саме такі, в яких поняття ймовірності не відноситься до числа основних понять, а саме виражається через інші поняття [3].

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Грищенко, Ю., М. Заліський, С. Павлова та О. Соломенцев. "АЛГОРИТМИ ОБРОБКИ ДАНИХ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ПІЛОТІВ НА КОМПЛЕКСНОМУ ТРЕНАЖЕРІ ЛІТАКА". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 97–108. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті питання підвищення якості підготовки екіпажів на комплексному тренажері літака Ан-148. Ці дослідження спрямовані на підвищення безпеки в особливих випадках польоту. Проблема людського фактора сьогодні є актуальною. На сучасних тренажерах відпрацьовуються дії в простих і складних умовах польоту. Проте всі дії під час одночасних відмов передбачити неможливо. Зазначені відмови також призводять до підвищеної напруженості людини-оператора. Сьогодні існує завдання навчити пілота не погіршити якість техніки пілотування в таких ситуаціях. Сучасні цифрові тренажери дають великі можливості для обробки статистичних даних. Тому на часі впровадження нових методів для автоматизації аналізу польотної інформації і отримання результатів за експериментальними даними. Зміни параметрів польоту мають випадковий характер, не зважаючи на прагнення пілота чітко слідувати по заданій траєкторії польоту. У результаті статистичної обробки даних кута крену за глісадою були визначені дві моделі опису імовірнісних законів розподілу цього важливого параметра польоту повітряного судна. Зокрема, під час польоту без відмов і з одиничними відмовами пропонується використовувати нормальний закон розподілу кута крену. Під час одночасних комплексних відмовах, коли їх кількість більше двох, пропонується використовувати узагальнений розподіл Вейбулла для флуктуацій кута крену. Ця модель зміни кута крену вказує на погіршення якості техніки пілотування через підвищення психофізіологічної напруженості роботи пілота повітряного судна. У статті виконано синтез двох алгоритмів виявлення факту підвищеної психофізіологічної напруженості пілота у випадку складних відмов. Перший алгоритм заснований на критерії Неймана-Пірсона, а другий – відповідає оптимальному Байєссівському критерію. У процесі синтезу алгоритмів виявлення використовувалося припущення про те, що в тренді кута крену у випадку складних відмов спостерігається гармонійна складова. Це дозволило спростити аналітичний вид алгоритмів обробки даних. Ключові слова: детерміновані коливання, закон розподілу, якість техніки пілотування, випадковий процес, людський фактор

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Грищенко, Ю., М. Заліський, С. Павлова та О. Соломенцев. "АЛГОРИТМИ ОБРОБКИ ДАНИХ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ПІЛОТІВ НА КОМПЛЕКСНОМУ ТРЕНАЖЕРІ ЛІТАКА". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 97–108. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті питання підвищення якості підготовки екіпажів на комплексному тренажері літака Ан-148. Ці дослідження спрямовані на підвищення безпеки в особливих випадках польоту. Проблема людського фактора сьогодні є актуальною. На сучасних тренажерах відпрацьовуються дії в простих і складних умовах польоту. Проте всі дії під час одночасних відмов передбачити неможливо. Зазначені відмови також призводять до підвищеної напруженості людини-оператора. Сьогодні існує завдання навчити пілота не погіршити якість техніки пілотування в таких ситуаціях. Сучасні цифрові тренажери дають великі можливості для обробки статистичних даних. Тому на часі впровадження нових методів для автоматизації аналізу польотної інформації і отримання результатів за експериментальними даними. Зміни параметрів польоту мають випадковий характер, не зважаючи на прагнення пілота чітко слідувати по заданій траєкторії польоту. У результаті статистичної обробки даних кута крену за глісадою були визначені дві моделі опису імовірнісних законів розподілу цього важливого параметра польоту повітряного судна. Зокрема, під час польоту без відмов і з одиничними відмовами пропонується використовувати нормальний закон розподілу кута крену. Під час одночасних комплексних відмовах, коли їх кількість більше двох, пропонується використовувати узагальнений розподіл Вейбулла для флуктуацій кута крену. Ця модель зміни кута крену вказує на погіршення якості техніки пілотування через підвищення психофізіологічної напруженості роботи пілота повітряного судна. У статті виконано синтез двох алгоритмів виявлення факту підвищеної психофізіологічної напруженості пілота у випадку складних відмов. Перший алгоритм заснований на критерії Неймана-Пірсона, а другий – відповідає оптимальному Байєссівському критерію. У процесі синтезу алгоритмів виявлення використовувалося припущення про те, що в тренді кута крену у випадку складних відмов спостерігається гармонійна складова. Це дозволило спростити аналітичний вид алгоритмів обробки даних. Ключові слова: детерміновані коливання, закон розподілу, якість техніки пілотування, випадковий процес, людський фактор

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Horbachev, P., O. Makarichev, T. Nemna та S. Svichynskyi. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ МІЖНАРОДНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ ЗА РАЗОВИМИ ЗАЯВКАМИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (12 вересня 2018): 50–56. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.050.

Повний текст джерела

Анотація:

Відомим на сьогоднішній день критеріям ефективності виконання вантажних перевезень властивий ряд недоліків. Стосовно разових перевезень у міжнародному сполученні такими недоліками є неврахування особливостей виконання перевезень у певних напрямках, стану ринку, випадковості елементів транспортного процесу, прибутковості перевезення по відношенню до його тривалості. Для їх усунення як критерій ефективності виконання перевезень вантажів за разовими заявками було запропоновано використовувати питомий прибуто перевізника за добу витраченого на оборотний рейс часу. Він являє собою випадкову величину, закон розподілу якої визначається розподілами його складових. Отриманий аналітичний вираз щільності розподілу даного критерію зробив можливим отримання графіків щільності ймовірності питомого прибутку. Дослідження даної щільності було здійснено шляхом проведення повного факторного експерименту. Отримані в результаті криві щільності ймовірності дають уявлення про закономірності зміни питомого прибутку автотранспортного підприємства від виконання перевезень вантажів за разовими замовленнями в напрямку країн ЄС та СНД в залежності від транспортної зони, до якої здійснюється перевезення, тарифу на його виконання в прямому напрямку та відстані доставки. Дані закономірності стали основою для ймовірнісної оцінки ризиків при здійсненні перевізної діяльності за відомих умов виконання рейсу у напрямку з України за кордон, що є цінною інформацією для перевізників при прийнятті рішення щодо виконання перевезення. Так, в роботі приводяться значення ймовірності виникнення критичного ризику, тобто ризику мати збитки за результатами перевезення. На основі результатів проведених експериментальних досліджень розроблено рекомендації щодо прийняття рішень про виконання разових міжнародних перевезень, спрямовані зорієнтувати перевізників на ведення статистики доходів, витрат та часових складових транспортного процесу та дозволяють визначити доцільність здійснення доставки чи встановити пріоритет обслуговування заявок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Соломенцев, О. В., С. В. Павлова, М. Ю. Заліський та Ю. В. Грищенко. "АЛГОРИТМИ ОБРОБКИДАНИХ ПІД ЧАСПІДГОТОВКИ ПІЛОТІВ НА КОМПЛЕКСНОМУТРЕНАЖЕРІЛІТАКА". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 97–108. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.1.29.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті питання підвищення якості підготовки екіпажів на ко плексно у тренажері літака Ан-148. Ці дослідження спря овані на підвищення безпеки в особливих випадках польоту. Пробле а людського фактора сьогодні є актуальною. На сучасних тренажерах відпрацьовуються дії в простих і складних у овах польоту. Проте всі дії під час одночасних від ов передбачити не ожливо. Зазначені від ови також призводять до підвищеної напруженості людини-оператора. Сьогодні існує завдання навчити пілота не погіршити якість техніки пілотування в таких ситуаціях. Сучасні цифрові тренажери дають великі ожливості для обробки статистичних даних. То у на часі впровадження нових етодів для авто атизації аналізу польотної інфор ації і отри ання результатів за експери ентальни и дани и. З іни пара етрів польоту ають випадковий характер, не зважаючи на прагнення пілота чітко слідувати по заданій траєкторії польоту. У результаті статистичної обробки даних кута крену за глісадоюбули визначені дві оделі опису і овірнісних законів розподілу цього важливого пара етра польоту повітряного судна. Зокре а, під час польоту без від ов і з одинични и від ова и пропонується використовувати нор альний закон розподілу кута крену. Під час одночасних ко плексних від овах, коли їх кількість більше двох, пропонується використовувати узагальнений розподіл Вейбулла для флуктуацій кута крену. Ця одель з іни кута крену вказує на погіршення якості техніки пілотування через підвищення психофізіологічної напруженості роботи пілота повітряного судна. У статті виконано синтез двох алгорит ів виявлення факту підвищеної психофізіологічної напруженості пілота у випадку складних від ов. Перший алгорит заснований на критерії Ней ана-Пірсона, а другий –відповідає опти ально у айєссівсько у критерію. У процесі синтезу алгорит ів виявлення використовувалося припущення про те, що в тренді кута крену у випадку складних від ов спостерігається гар онійна складова. Це дозволило спростити аналітичний вид алгорит ів обробки даних.Ключові слова: детер іновані коливання, закон розподілу, якість техніки пілотування, випадковий процес, людський фактор.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Kuznietsov, O., A. Artemenko, V. Petrushenko та А. Karlov. "ОЦІНЮВАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАДАНОЇ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАННЯ РАДІАЛЬНОЇ ШВИДКОСТІ ЦІЛІ КОГЕРЕНТНО- ІМПУЛЬСНИМИ РЛС ЗА МЕЖАМИ ДАЛЬНОСТІ ПРЯМОЇ ВИДИМОСТІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 58 (28 грудня 2019): 106–10. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.6.106.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті оцінюються можливі значення складових середньоквадратичної помилки вимірювання радіальної швидкості цілі, які виникають внаслідок флуктуацій фази радіосигналу за межами дальності прямої видимості РЛС. Обґрунтована доцільність використання когерентної пачки радіоімпульсів для забезпечення необхідної дальності виявлення із заданими показниками якості. Розгляд проводиться для моделі сигналу з випадковою амплітудою та початковою фазою. Вважається, що фазові флуктуації розподілені за нормальним законом с нульовим середнім, а їхня кореляція убуває зі збільшенням інтервалу між радіоімпульсами пачки за знакозмінним законом. Результати вказують на те, що внаслідок фазових флуктуацій радіоімпульсів прийнятої пачки, середньоквадратична помилка вимірювання радіальної швидкості цілі здатна перевершувати значення, які визначаються тактичними вимогами до когеренто-імпульсних РЛС. Проведений чисельний аналіз дозволяє визначати ступінь погіршення якості часо-частотної обробки пачки радіоімпульсів в когерентно-імпульсних РЛС та оцінювати ступінь зниження ефективності подальшої вторинної обробки радіолокаційної інформації

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

ЮСУПОВ, ВОЛОДИМИР. "Історія формування доктрини криміналістики в Україні". Право України, № 2021/08 (2021): 44. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-08-044.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є дослідження історії формування доктрини криміналістики в Україні; вивчення становлення науки криміналістики й основних складових її об’єкта, предмета і системи; застосування положень доктрини криміналістики у правозастосовній діяльності на сучасному етапі. На підставі історичного аналізу пам’яток стародавнього права, випадків використання наукових знань у розкритті злочинів на ранніх етапах правоохоронної практики, комплексного аналізу джерелознавчих юридичних видань визначено передумови виникнення доктрини криміналістики в Україні. Показано розвиток науко вого знання, зародження криміналістичних знань, які лежать в основі загальної теорії (доктрини) криміналістики. Констатовано розширене використання положень доктрини криміналістики в кримінальному, цивільному, адміністративному, господарському судочинстві та інших видах правозастосування. Визначено головні закономірності та перспективні напрями розвитку доктрини криміналістики в Україні, що обумовлені сучасними завданнями цієї науки та виявляються у тенденціях загальних положень криміналістики, криміналістичної техніки, криміналістичної тактики, криміналістичної методики й процесу вдосконалення криміналістичної підготовки юристів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Мелконова, І. В., та Ю. А. Романченко. "Підвищення енергоефективності житлових будівель". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 5 (269) (10 вересня 2021): 17–19. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-269-5-17-19.

Повний текст джерела

Анотація:

На сьогоднішній день завдання підвищення енергоефективності є однією з найважливіших для всіх галузей виробництва і життєдіяльності людини. Однією з провідних галузей виробництва в сучасному світі виступає сфера будівництва. Проблема створення і експлуатації сучасної будівлі полягає в тому, що в більшості випадків при його проектуванні не враховується зовсім або враховується з недостатнім ступенем фактор енергозбереження. Проектування енергоефективних будівель - це складна комплексна робота багатьох фахівців, робота яких заснована на принципах максимального забезпечення енергоефективності, екологічності та економічної ефективності будівлі. У будівлі середньої поверховості, в багатоквартирному будинку забезпечити такі критерії представляється часом більш можливим, ніж в малоповерховому будинку. З огляду на те, що власники квартир як спільнота спільно управляють будинком, можливий більш раціональний і вигідний для всіх витрата енергії, води і так далі. Тому в статті розглянуті основні аспекти, та досвід європейських країн, щодо енергоефективності житлових будинків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Ponomarenko, O. V. "АЛГОРИТМ ВІДНОВЛЕННЯ ПОСТТРАВМАТИЧНИХ УШКОДЖЕНЬ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ". Вісник наукових досліджень, № 4 (5 лютого 2019): 84–87. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9812.

Повний текст джерела

Анотація:

За даними різних авторів ушкодження верхньої кінцівки займають друге місце серед травм опорно-рухового апарату й у більшості випадків мають множинний та поєднаний характер, а в 24 – 50 % випадків призводять до стійкої втрати працездатності. Складна анатомічна будова верхньої кінцівки та високі умови до координації рухів є однією з причин складності у лікуванні постраждалих із травматичними ушкодженнями. Мета дослідження – покращити функціональні та естетичні результати лікування пацієнтів із травматичними ушкодженнями покривних тканин верхньої кінцівки. Матеріали і методи. Проведено аналіз лікування 45 хворих із різноманітними травмами верхніх кінцівок, які супроводжувалися дефектами покривних тканин. Жінок у дослідженні було 5 (11,1 %), чоловіків – 40 (88,9 %), середній вік склав 46 років. Найбільша кількість пацієнтів були працездатного віку (молодий та середній/зрілий): 25–60 років, відповідно 80 % хворих. Результати досліджень та їх обговорення. Залежно від розмірів, глибини та ступеня ушкодження м’яких тканин та інших структур кінцівки, усіх хворих поділили на 4 групи: перша група – 13 (13/45; 28,9 %) пацієнтів із обмеженою (до 5 см у діаметрі) ділянкою ушкодження шкіри та прилеглих тканин до глибокої фасції, виконано 17 оперативних втручань; друга група – 7 (5/45; 15,5 %) хворих із великою та надвеликою рановою поверхнею й ушкодженням м’яких тканин нижче глибокої фасції, виконано 18 операцій; третю групу склали 12 (12/45; 26,7 %) пацієнтів з дефектами покривних тканин, які виникли разом або унаслідок ушкодження кістково-суглобового апарату (25 операцій); четверту групу – 13 (15/45; 28,9 %) хворих з поєднаною або множинною травмою, що супроводжується ушкодженням магістральних судин, нервів, частковим або повним відокремленням кінцівки – 84 операції. Усього виконано 144 оперативні втручання. Висновки. Вибір об’єму реконструкції щодо відновлення травмованих покривних тканин залежав від розмірів, глибини та ступеня ушкодження верхньої кінцівки, при цьому об’єктивна оцінка мікрогемодинаміки методом лазерної доплерівської флоуметрії дозволила достовірно прогнозувати можливість післяопераційних ускладнень у пацієнтів. Використання запропонованого протоколу реконструктивних втручань для закриття дефектів покривних тканин верхніх кінцівок дозволило отримати позитивний результат у 98,6 % випадків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Zadorozhna, V. I., та N. V. Hopko. "ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕТАЛЬНОСТІ ПРИ ЛЕПТОСПІРОЗІ В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ". Інфекційні хвороби, № 3 (12 жовтня 2018): 32–36. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2018.3.9409.

Повний текст джерела

Анотація:

Лептоспіроз є одним з найбільших викликів громадському здоров’ю Чернівецької області серед зоонозних інфекційних хвороб. Мета роботи – дати характеристику летальності від лептоспірозу на прикладі Чернівецької області та визначити фактори, що підвищують її ризик. Матеріали і методи. Використовували епідеміологічний, серологічний та статистичний методи дослідження, дані Державної установи «Чернівецький обласний лабораторний центр МОЗ України» (2006-2016 рр.) щодо захворюваності та летальності при лептоспірозі в області, результати епідеміологічного розслідування всіх зареєстрованих випадків лептоспірозу (283 випадки, зокрема 32 летальних), результати усного опитування 157 респондентів для оцінки обізнаності сільського населення щодо лептоспірозу. Етіологію захворювань визначали за наявністю специфічних антитіл у реакції мікроаглютинації з використанням некомерційного діагностичного набору штамів лептоспір. Результати досліджень і висновки. На тлі тенденції до зниження захворюваності на лептоспіроз протягом періоду спостереження у Чернівецькій області відзначено стійку тенденцію до зростання летальності. Її середній показник складав 11,3 % при загальнодержавному 9,6 % та в окремі роки коливався від 3,6 % (2008 р.) до 57,1 % (2016 р.). Серед летальних випадків лабораторно підтверджено лише 59,4 %. Серед факторів ризику тяжкого ступеня недуги та вищої летальності слід зазначити етіологічну роль L. icterohaemorrhagiae, вік пацієнтів 60 років і старше, пізнє звернення за медичною допомогою, пізню постановку діагнозу після звернення. Серед пацієнтів із лабораторно підтвердженим діагнозом антитіла до L. icterohaemorrhagiae було визначено у 61,8 % пацієнтів із тяжким ступенем захворювання та у 63,2 % померлих. Серед усіх захворілих цей показник становив лише 33,7 %. Серед померлих пацієнтів особи віком 60 років і старше становили 62,5 %. За медичною допомогою на 5-10-у добу звернулося 59,4 % осіб проти 44,1 %, в яких захворювання закінчилося одужанням. Пізнє звернення за медичною допомогою обумовлено низькою обізнаністю населення. Серед опитаних сільських жителів лише кожен десятий відзначив обізнаність щодо цієї інфекції. Збіг первинного і кінцевого діагнозів зареєстровано лише в 3,4-23,3 % випадків. Серед захворілих на лептоспіроз і серед померлих переважали сільські жителі (відповідно 74,6 та 65,6 %).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Рачинський, С. В., С. А. Шнайдер, О. В. Лабунець, Т. В. Дієва, В. А. Лабунець та О. Є. Номеровська. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНАТОМО-ТОПОГРАФІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗРУЙНОВАНИХ І ВИДАЛЕНИХ ЗУБІВ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ ОРТОПЕДИЧНОГО ЛІКУВАННЯ У МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ МЕШКАНЦІВ ПРИЗОВНОГО ВІКУ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 114, № 1 (6 жовтня 2021): 20–24. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-39-1-20-24.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено поглиблене клінічне стоматологічне об-стеження 170 осіб призовного віку чоловічої статі у віці 18 – 20 років серед міського і 162 серед сільського населення Одеської області. Встановлено, що пере-важна більшість об’єму зруйнованих і видалених зубів у даній категорії населення, як серед міських так і сільських мешканців, які потребують ортопедичного лікування, становлять 6-ті зруйновані зуби і склада-ють відповідно назагал 48,1 % і 66,6 % 77,7 % і 70,7 % на верхній та нижній щелепах. Потім йдуть п’яті зуби, які серед міського населення видаляються у 2, 5 рази більше ніж у сільського і складають відповідно 26, 0% і 28 , 6 % та 11,1 % і 11,1 %. Спостерігається більш значний об’єм видалених зубів на верхній щелепі у порівнянні з нижньою. У 100 % випадків фіксуються тільки часткові дефекти зубних рядів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Petrovskiy, О., T. Kuznetsova, S. Leyko та L. Azarova. "ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БІОЛОГІЧНИХ ТКАНИН НАСІННЯ ПШЕНИЦІ ТА ЇХ ЗМІНА ПІД ВПЛИВОМ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЕННЯ ВИСОКОЧАСТОТНОГО ДІАПАЗОНУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 139–43. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.139.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено результати експериментальних досліджень роботи біотехнічної системи опромінення насіння високочастотним електромагнітним полем, безперервним синусоїдальним сигналом із різною вихідною потужністю для насіння пшениці. Визначений тепловий та осциляторний вплив електромагнітного поля на біологічну тканину. Запропонована фізико-математична модель структури біологічної тканини на рівні клітинних мембран, внутрішньо і міжклітинного середовищ з точки зору електричних властивостей. На основі будови клітин визначені електричні властивості біологічної тканини, з якої складається насіння рослин. Показана зміна складових комплексного опору в залежності від частоти електромагнітного випромінювання за допомогою якого проводилась стимуляція. Побудовано рівняння реґресії і проведено оцінку їх адекватності за критерієм Фішера. Аналіз рівнянь реґресії дозволив визначити оптимальне співвідношення незалежних факторів для досягнення максимального відсотка схожості насіння. Отримані результати дозволили конкретизувати критерії оцінювання опромінення насіння. Експериментально доведено, що еквівалентну електричну схему неможливо звести до простих випадків з’єднання опорів і ємностей, а саме насіння не можна вважати нейтральним діелектриком. Розроблена методика оцінки інтенсивності обмінних процесів залежно від електричного опору насіння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

ПЕТРУНЬОК, Тетяна. "ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БУДІВНИЦТВА ТА ЦИВІЛЬНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ ЗНАНЬ ПРО ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ДОСЯГНЕНЬ ФІЗИКИ В БУДІВЕЛЬНІЙ ГАЛУЗІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 388–94. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-388-394.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті запропоновано методичні підходи до формування знань з фізики в майбутніх фахівців будівництва та цивільної інженерії, зокрема до ознайомлення їх з використанням сучасних досягнень фізики в будівельній галузі. Обґрунтовано, що основна роль у сучасних наукових дослідженнях належить фізиці, оскільки її закони та методологія в тій чи іншій мірі задіюються в кожній науковій галузі. Констатовано, що викладачі фізики в будівельних університетах у більшості випадків надають перевагу викладенню навчального матеріалу в рамках програми, але не завжди мають час на ознайомлення студентів з конкретними сучасними дослідження в різних галузях фізики та можливостями використання їх результатів у будівельній галузі. Наголошено на необхідності перегляду співвідношення між програмним навчальним матеріалом з фізики і сучасною науковою інформацією, а також доцільності використання варіативної складової навчальних планів, зокрема, розробці та впровадженні спецкурсів для обізнаності майбутніх фахівців будівництва та цивільної інженерії зі створенням інноваційних технологій будівництва. Розглянуто можливості використання в будівельній галузі рідких кристалів, оскільки останнім часом дослідження у цій галузі перейшли на якісно новий рівень – науковці вже не тільки вивчають властивості рідких кристалів, а змінюють ці властивості з метою розширення їх можливостей. Запропоновано спецкурс “Сучасні методи модифікації рідких кристалів та їх використання у будівельній галузі”, який розроблений для поглибленого вивчення основ фізики рідких кристалів і може бути реалізований за рахунок варіативної складової навчальних планів або в рамках гурткової роботи. Розроблено методичні рекомендації щодо реалізації запропонованого спецкурсу, які допоможуть викладачам фізики акцентувати увагу студентів на найбільш перспективних будівельних технологіях, створених з використанням рідких кристалів, та сформувати в них системні знання в цій науковій галузі. Ключові слова: майбутні фахівці будівництва та цивільної інженерії, рідкі кристали, навчальний спецкурс.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Поляшенко, Сергей. "Визначення продуктивності транспортерів бурякозбиральних машин". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 148–55. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.148-155.

Повний текст джерела

Анотація:

Конвеєри є складовою, невід'ємною частиною сучасного технологічного процесу, вони встановлюють і регулюють темп виробництва, забезпечують його ритмічність, сприяють підвищенню продуктивності праці і збільшення випуску продукції. Проектування скребкових транспортерів бурякозбиральних машин ведеться головним чином на основі накопиченого досвіду і шляхом послідовних наближень (проектування, випробування, коригування конструкції і т.д.). Однією з основних вимог, що пред’являються до конструкції транспортерів бурякозбиральних машин, є забезпечення якості продукції коренеплодів цукрового буряка при вивантаженні їх в кузов транспортного засобу. Робота транспортера залежить від десяти основних параметрів, варіювання яких дає десятки тисяч комбінацій. Tpaєктopія падіння коренеплодів при вивантаженні транспортером визначається конструктивними і кінематичними і розмірними характеристиками вороха коренеплодівТраєкторія падіння коренеплодів при відриві від полотна транспортера визначалася аналітично, при цьому діаметр коренеплодів розглядався як дискретна випадкова величина. Однією з найбільш актуальних завдань є визначення формул для обчислення продуктивності, яка залежить як від ряду конструктивних параметрів самого транспортера, так і від розмірних характеристик вороху бурякових коренеплодів. Для дослідження були застосовані методи планування повного факторного експерименту. Отримані регресійні залежності для великих і середніх коренеплодів, які треба враховувати для отримання максимальної продуктивності транспортерів бурякозбиральних машин. Чисельний аналіз отриманих регресійних залежностей показує, що в дослідженому ФП величина продуктивності приблизно прямо пропорційна висоті скребка і обернено пропорційна куту нахилу полотна відносно горизонтальної площини. Величина продуктивності нелінійно залежить від швидкості транспортера, причому для фіксованих значень висоти скребка і куту нахилу полотна продуктивність має максимум при значеннях швидкості транспортера > 1,4 м/с.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Івашина, Ю., В. Ковальчук та Н. Куриленко. "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОПИСАННЯ ПРОЦЕСІВ І РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ ЕЛЕКТРИКИ". Physical and Mathematical Education 28, № 2 (27 квітня 2021): 46–50. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-008.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. Завдяки універсальності закону збереження енергії енергетичний підхід можна застосовувати при описанні всіх фізичних процесів і розв’язуванні задач. Мета роботи – розкриття переваг та недоліків енергетичного підходу при описі фізичних процесів і розв’язуванні задач електрики. Матеріали і методи. Використано задачний метод: визначалася внутрішня сила, яка виникає в плоскому конденсаторі при зміні взаємного положення пластин на основі енергетичного і динамічного підходів, робота цієї сили і зміна енергії конденсатора для випадків його підключення і відключення від джерела струму. Результати. Обґрунтовано природу різних сил, які діють всередині конденсатора. У випадку відключеного від джерела зарядженого конденсатора внутрішня сила – це пондемоторна сила притягування різнойменно заряджених пластин. При підключені конденсатора до джерела струму сила дії поля конденсатора має дві складові, які обумовлені зміною заряду і зміною ємності. Висновки. Енергетичний підхід, як феноменологічний і макроскопічний, дозволяє достатньо просто визначати внутрішні сили, які діють в системі, їх роботу і зміну енергії системи, але не розкриває природу цих сил і механізм їх дії. Застосування динамічного методу дозволяє не тільки визначити сили, що діють в системі, а й розкрити їх природу та механізм дії. Проте, такий підхід вимагає більш глибокого проникнення в суть фізичних явищ та процесів і його не завжди можна застосувати внаслідок неможливості, або складності визначення сили та її залежності від змін в системі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Khlyebas, S. V., та V. Ye Novoshitsky. "Поширеність клінічних форм хронічного періодонтиту в стоматологічних пацієнтів Залежно від віку". Clinical Dentistry, № 3 (8 листопада 2019): 18–24. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.3.10573.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Серед стоматологічних захворювань інфекційно-запальні процеси в пульпі та в періапікальних тканинах, що виникають унаслідок ускладнення карієсу, займають третє місце серед населення України та є основною причиною ранньої втрати зубів. Мета дослідження – вивчити поширеність клінічних форм хронічного періодонтиту в стоматологічних пацієнтів залежно від віку. Матеріали і методи. У дослідження включили 542 стоматологічних пацієнтів, середній вік яких складав (35,30±8,31) року (М±SD). Серед обстежуваних осіб було 255 чоловіків та 287 жінок, яких поділили на дві групи залежно від віку. Діагноз клінічних форм хронічного періодонтиту встановлювали на основі клінічного та рентгенологічного обстежень. Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеного обстеження показали, що 185 пацієнтів (34,13 %) зі 542 обстежених мають різні клінічні форми хронічного періодонтиту. Серед його клінічних форм гранулематозний періодонтит був найчастіше – в 63,64 % випадків, а найрідше – хронічний фіброзний періодонтит – у 16,97 % випадків. У пацієнтів молодого віку різні форми хронічного періодонтиту були у 34,54 %, при чому найчастіше простежувався гранулематозний періодонтит (23,25 %), найрідше – фіброзний періодонтит (4,97 %). Серед стоматологічних пацієнтів середнього віку в 32,32 % були різні форми хронічного періодонтиту, найчастіше гранулематозний періодонтит (22,22 %), а найрідше – гранулюючий періодонтит (4,04 %). Висновки. Результати проведеного аналізу поширеності клінічних форм хронічного періодонтиту залежно від віку продемонстрували, що у пацієнтів молодого віку частота хронічного періодонтиту становила 34,54 % та була вищою, ніж у пацієнтів середнього віку (32,32 %), але не достовірно (p=0,726). Найчастіше серед клінічних форм хронічного періодонтиту був хронічний гранулематозний періодонтит як у пацієнтів молодого віку, так і в осіб середнього віку. Не було виявлено достовірної різниці (p>0,05) між усіма формами хронічного періодонтиту залежно від віку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Zibtsev, S. V., V. V. Myroniuk, O. M. Soshenskyi, M. S. Koren та V. A. Koren. "Просторово-часовий розподіл пожеж у природних ландшафтах Рівненської області". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 18–23. http://dx.doi.org/10.15421/40290603.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналіз історичної динаміки пожеж та встановлення їх просторово-часових особливостей є основою для розроблення плану управління пожежами та стратегічного розміщення протипожежних сил і засобів на місцевості, а також здійснення попереджувальних заходів. Використовуючи дані дистанційного зондування Землі, отримано основні показники горючості природних територій Рівненської області за період з 2001 по 2018 рр. та виконано їх аналіз. Щорічно на території області відбувається в середньому 190 випадків пожеж на загальній площі 12,6 тис. га. Усереднені дані свідчать про тенденцію до зростання показників горючості території, зокрема середньорічна площа пожеж за період з 2001 по 2018 рр. зросла від 7,4 до 17,8 тис. га. За результатами дослідження встановлено, що найбільше пожеж стається у березні-квітні (29,6 %), серпні (32,2 %) та вересні (19,9 %), що повинно бути основою для максимальної готовності протипожежних служб у ці періоди. Виконано аналіз погодно-кліматичних показників за багаторічний період та досліджено їх зв'язок з основними показникам горючості. Зроблено висновки щодо проблеми пожеж у природних ландшафтах Рівненської області. Наведено недоліки наявної системи моніторингу пожеж як важливої складової системи охорони природних територій від пожеж.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Chornenka, G. M. "ОСОБЛИВОСТІ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ЗВИВИСТИХ АРТЕРІЙ ЕНДОМЕТРІЯ ПРИ ФОРМУВАННІ СУДИННОГО КОМПОНЕНТА ФІБРОВАСКУЛЯРНОГО ЯДРА ПОЛІПІВ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (25 квітня 2019): 166–72. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10070.

Повний текст джерела

Анотація:

Питанням ремоделювання ендометрія та його складових в останні роки приділяється все більше уваги. Функціональний шар матки має унікальну властивість – фізіологічний ангіогенез, який залежить від гормональної циклічності жіночого організму. Зміни ендометрія загалом та його судинного компонента зокрема вивчені не достатньо. Потребує уваги питання ремоделювання звивистих артерій функціонального шару матки за умов впливу додаткових зовнішніх факторів. Мета – на основі патоморфологічного аналізу архівних препаратів ендометрія жінок репродуктивного віку із застосуванням додаткових гістохімічних методик визначити структурні особливості судинного компонента та фіброваскулярного ядра поліпів ендометрія. Матеріал і методи. Досліджували 55 біопсійних архівних препаратів ендометрія жінок репродуктивного віку: 43 препарати поліпів ендометрія, 12 – фізіологічного ендометрія. Проводили стандартне фарбування гематоксиліном та еозином, а також використовували додаткові гістохімічні методи фарбування: резорцин-фуксином за Хартом, пікрофусцином за Ван Гізон та трихромним методом Масона. Результати. Серед 43 випадків поліпів ендометрія виявлено 15 випадків залозистих поліпів, 26 – залозисто-стромальних. Клінічно у 33 пацієнток діагностовано непліддя, 10 жінок були фертильними. Для контролю відібрали 12 зразків нормального функціонального ендометрія: по 6 випадків у фазах проліферації та секреції. Гістохімічні методи забарвлення дозволили визначити особливості будови фіброваскулярного ядра поліпів ендометрія – наявність осередків великих товстостінних судин, які часто розташовуються ланцюжками у вигляді «доріжки». Встановлено, що до складу ендометріальної залози в нормі входять клітини епітелію та циркулярно розташовані навколо них волокнисті елементи сполучної тканини, які візуалізуються при використанні додаткових гістохімічних фарбувань. Наші дослідження показали, що у нормі в спіральних артеріях волокнисті елементи відсутні, а за умов ремоделювання ендометрія у вигляді його поліпозної трансформації волокнисті елементи є обов'язковим елементом артерій. Додаткові зовнішні фактори (такі, як хронічне запалення тощо) сприяють прогресуючій васкуляризації поліпів. Остання проявляється не лише сформованим фіброваскулярним ядром поліпа, а й феноменом капіляризації поліпів. Висновки. Наявність фіброваскулярного ядра в поліпах ендометрія є проявом судинного ремоделювання, яке полягає в появі сформованих артерій із еластично-колагеновим каркасом. Скупчення судин характерні для фіброваскулярної ніжки поліпа і, разом з більш вираженим волокнистим характером строми, можуть бути цінною диференційно-діагностичною ознакою, що відрізняє поліп від фонової тканини ендометрія при його невеликих розмірах. Описана васкуляризація є вирішальною для прогресуючого росту поліпа та його можливої малігнізації. Застосування додаткових гістохімічних методів дозволяє полегшити диференційну діагностику поліпа як від різних видів гіперплазій, так і від нормального ендометрія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Megega, G. B. "Проблемные вопросы тестирования и стандартизации в образовании: современные ориентиры перестройки философии мышления и практики вхождения Украины в систему международного оценивания PISA-2018". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 5(145) (13 липня 2017): 35. http://dx.doi.org/10.15421/171772.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблемне поле філософії та практики виконання замовлення на освітні послуги у дослідженні надається у форматі, що закріплений нормативно-правовими документами. Це державні принципи послідовності та наступності всіх ланок освіти. У статті аналізуються деякі аспекти міжнародної практики стандартизації та тестування, в тому числі в освітній галузі. Вивчається коло підходів до сучасних рейтингових оцінок. Характеризуються закономірності та ідентичності процесів, що відбуваються в системах освіти різних країн світу під час впровадження методик тестування. При висвітленні проблемних питань змістовної та організаційної складової оцінювання, тестування та моніторингових досліджень доведена необхідність перебудови філософії мислення як практика-керівника, так і практика-педагога. Орієнтиром для України повинні служити виклики зовнішньополітичного, євроінтеграційного курсу та вимоги сучасного ринку праці. Оцінено, в ряді випадків, негативний вплив стандартизованого тестування й рейтингових показників на характеристики діяльності навчальних закладів. Встановлено, що галузь тестування і підтримки освітнього процесу знаходиться на підйомі. Але проблем якості освіти це не вирішує, навпаки, призводить до комерціалізації освіти. Визначені шляхи вирішення цих проблем через перетворення стандартизації в систему ефективного оцінювання, яке дозволить підвищувати амбіції та досягати намічених цілей, зробити це не підсумком освітнього процесу, а необхідністю «освіти впродовж життя». Стандартизація – невід’ємна, але допоміжна частина шкільної культури. Досягнення такого балансу – одне з головних завдань управлінців від освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Петровський, О. М. "ЗМІНА ЕЛЕКТРИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ НАСІННЯ ПІД ВПЛИВОМ ВИСОКОЧАСТОТНОГО ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ОПРОМІНЕННЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2014): 151–55. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.02.31.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуті питання передпосівної стимуляції на-сіння високочастотним електромагнітним полем.Запропоновано спосіб опромінення насіння і визна-чення його електричних характеристик. На основібудови клітин визначені електричні властивості біо-логічної тканини, з якої складається насіння. Пока-зана зміна складових активного опору в залежностівід частоти струму. Експериментально доведено,що еквівалентну електричну схему неможливо звес-ти до простих випадків з’єднання опорів і ємностей,а саме насіння не можна вважати нейтральнимдіелектриком. Розроблена методика оцінки інтенси-вності обмінних процесів залежно від електричногоопору насіння. The questions of stimulation of seed before sowing are considered by the high-frequency electromagnetic field considered. The method of irradiation of seed and determination of him is offered electric descriptions. On the basis of structure of cages electric properties of biological fabric which seed consist of are certain. The change of constituents of active resistance is shown depending on frequency of current. It is experimentally proved that it is impossible to erect an equivalent electric chart to the simple cases of connection of resistances and capacities, namely seed can not be considered a neutral dielectric. The method of estimation of intensity of exchange processes is developed depending on electric resistance of seed.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

ПУСТЮЛЬГА, Сергій, Володимир САМЧУК, Валентин ПРИДЮК та Віктор САМОСТЯН. "ДИСКРЕТНЕ (ПІКСЕЛЬНЕ) ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТРАНСПОРТНОЇ МЕРЕЖІ МІСТА ДЛЯ ТОПОЛОГІЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ФРАКТАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЇЇ ГЕОМЕТРИЧНИХ СКЛАДОВИХ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 16 (20 травня 2021): 137–49. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.516.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена розробці способів дискретного (піксельного) представлення транспортної мережі міста для топологічної ідентифікації та фрактальної оцінки її структурних складових. Розвиток транспортної мережі міст іде, як правило, шляхом ускладнення топологічної структури маршрутів пересування та взаємовідносин між геометричними характеристиками їх окремих елементів. Такі тенденції свідчать про необхідність розробки ефективних математичних методів моделювання нових та оптимізації вже існуючих мереж, в основі якої лежатимуть алгоритми аналізу та кількісної оцінки якості функціонування транспортної системи міста. Властивості міської транспортної мережі істотним чином залежать від складності її геометрії та топологічної структури. Аналіз літературних джерел показав, що транспортну мережу міста, з топологічних позицій, можна розглядати як сукупність великого числа розподілених точок або областей (зупинкових вузлів чи обмежених територій), які взаємодіють між собою через транспортні канали, тобто маршрути. При цьому, топологія складної транспортної мережі є випадковим фракталом, оскільки її мала частина подібна цілої. Розмірність цієї множини точок, областей і ліній має дробову розмірність. Розрахувавши розмірність мережі, можна кількісно виразити її системні властивості і знайти загальні закономірності удосконалення існуючих та побудови нових транспортних потоків. При визначенні фрактальної розмірності зображення клітковим методом геометрична структура мережі, на кожному кроці ітерації, покривається клітинами певних розмірів. Відтак, пропонується, відразу, представляти зображення у дискретному вигляді на решітці з клітинами мінімального розміру (може бути розмір пікселя), ідентифікувати фрагменти заданої структури, а у подальшому розраховувати потрібні геометричні параметри та проводити їх аналіз. При цьому, необхідно класифікувати окремі об’єкти та фрагменти, а також виявити геометричні критерії, за якими визначатиметься ступінь фрактальності як фрагментів, так і структури в цілому. Для ідентифікації зображень запропоновано топологічну класифікацію дискретних моделей геометричних об’єктів та комбінованих множин на площині. Визначено основні характеристики зв’язності окремих клітин дискретних бінарних моделей множин довільної розмірності. Запропонована структура практичної ідентифікації комбінацій геометричних об’єктів, які зустрічаються на зображеннях міських маршрутних схем. Подальші дослідження із даної тематики проводяться у напрямі виокремлення та обчислення геометричних характеристик об’єктів для запропонованих дискретних кліткових моделей. Ключові слова: транспортна мережа міста, дискретне представлення, топологічна ідентифікація, фрактальний аналіз, комбіновані множини, кліткова модель.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Грищук, Л. А. "Мультирезистентний туберкульоз у Тернопільській області". Infusion & Chemotherapy, № 2.1 (31 липня 2021): 8. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2021-2.1-05.

Повний текст джерела

Анотація:

Обґрунтування. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2019 р. було виявлено близько 465 тис. осіб із резистентним до хіміопрепаратів туберкульозом (ТБ), із них менш як 40 % змогли отримати доступ до лікування. Перебої в роботі служб, спричинені пандемією COVID-19, призвели до подальших невдач. У багатьох країнах людські, фінансові й інші ресурси були перерозподілені з ТБ на COVID-19. Системи збору даних і звітності також зазнали негативного впливу. Проблема хіміорезистентного ТБ в Україні надзвичайно актуальна, кількість хворих із первинною та набутою резистентністю постійно зростає. Хіміорезистентність до протитуберкульозних препаратів значно знижує ефективність лікування хворих на ТБ, подовжує терміни терапії, а також підвищує економічні витрати на лікування. Мета. Порівняти результати виявлення мультирезистентного ТБ (МРТБ) у 2019 та 2020 рр. згідно з даними Тернопільського обласного протитуберкульозного диспансеру. Матеріали та методи. Проведено аналіз стаціонарних історій хвороби 128 пацієнтів із МРТБ, які були виявлені та лікувалися у 2019-2020 рр. Результати. Чоловіків було 85,6 %. Особи працездатного віку, які не працювали, – 69,0 %, інваліди – 16,0 %, працювали – 8,0 %, пенсіонери – 7,0 %. За типами туберкульозного процесу хворі розподілися так: уперше діагностований ТБ легень – 54,6 % випадків, рецидив туберкульозного процесу чи неефективне лікування – 45,4 %. З-поміж клінічних форм ТБ легень переважно спостерігалися інфільтративна – 83,5 %, фіброзно-кавернозна – 8,3% і дисемінована – 6,2 %. У динаміці спостерігалося зменшення виявлених випадків у 2020 р. Зокрема, у 2019 р. виявлено 82 випадки МРТБ, а у 2020 р. – тільки 46 (на 50 % менше). В усіх випадках процес локалізувався в легенях. Бацилярні форми ТБ легень було виявлено у 2019 р. у 77 хворих (93,9 %), у 2020 р. – у 44 (95,7 %). Щодо деструкцій у легенях, то у 2019 р. Вони були виявлені в 56 хворих (68,3 %), у 2020 р. – у 30 (65,2 %). Висновки. У Тернопільській області останніми роками спостерігається складна ситуація з МРТБ. У зв’язку з пандемією COVID-19 через недовиявлення значно зменшилася кількість хворих на МРТБ. Це призводить до зниження ефективності лікування таких хворих.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Яковенко, Л. М., О. Б. Шафета та І. Л. Чехова. "РУБЦІ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ У ДІТЕЙ (КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ОЦІНКА ТА PRP-ТЕРАПІЯ)". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 110, № 1 (27 травня 2021): 86–92. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-35-1-86-.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. За даними різних авторів після опера-цій на обличчі у 30 % випадків формуються гіперт-рофічні рубці, у 35 % однією з причин виникнення ве-лофарингеальної недостатності (ВФН) є деформуючі рубці в ділянці м’якого піднебіння. Серед багатьох ві-домих на сьогодні методів регенеративної терапії найбільш ефективним є введення в рубці плазми, зба-гаченої тромбоцитами (PRP).Мета дослідження. Провести клініко-лабораторну оцінку гіпертрофічних рубців шкіри обличчя після хейлоринопластики, велопластики та визначити ефе-ктивність внутрішньорубцевого введення PRP.Матеріали та методи. Проведено обстеження та лікування 11 дітей віком від 4 до 17 років, з них 6 ді-тей з гіпертрофічними рубцями обличчя після пер-винної хейлоринопластики та 5 дітей з рубцями м’якого піднебіння після велопластики. Клініко-лабораторне обстеження рубців проводилось за мо-дифікованою Ванкуверською шкалою, результатами допплерографії, МРТ на 8 і 15-й день застосування PRP терапії.Результати. Аналіз показників виявив, що до введення плазми показники рубців коливались в межах від 10 до 13 балів. За даними допплерографії щіль-ність тканин в зоні рубця в 67% випадків була гіпере-хогенною, в 33% - гіпоехогенною. Середні лінійні роз-міри рубця в мм дорівнювали 9,4х3,01 (площа рубця становила 28,29мм²), кровотік в рубцях не візуалізу-вався, а в дотичних тканинах у 100% випадків реєст-рувались поодинокі локуси кровотоку. Через 8 днів пі-сля першого сеансу плазмотерапії загальна кількість балів показників рубця були в межах від 8 до 10. Ана-ліз результатів допплерографії показав незначне зме-ншення лінійних розмірів рубця за рахунок товщини (на 0,5 мм), середні лінійні розміри дорівнювали 9,4х2,51 мм (площа рубця становила 23,59мм²); візуа-лізовано посилення кровотоку в дотичних тканинах за рахунок незначного збільшення локусів кровотоку. Після другого сеансу РRP у всіх пацієнтів середня кі-лькість балів складала 9. За результатами допплеро-графії лінійні розміри рубця зменшились переважно за рахунок товщини та становили 6,27х2,00 мм (площа рубця 12,54мм²). У 50% випадків визначено посилення кровотоку в дотичних тканинах за рахунок збільшен-ня локусів кровотоку та кількості судин. У 5 пацієнтів після велопластики клінічно виявлено слабку рухомість м’якого піднебіння, ішемізовану слизову оболонку. У всіх дітей визначався гіперінтен-сивний сигнал (HU 438±21.12) рубцевої тканини в ді-лянці м’язового апоневрозу м’якого піднебіння, непра-вильної форми з чіткими межами. Після першої ін’єкції PRP на 7 день у всіх дітей відмічено часткове відновлення кольору слизової оболонки м’якого підне-біння над рубцем до блідо-рожевого. На МРТ виявле-но зменшення інтенсивності сигналу до HU 352±15.71, межі рубця стали нечіткі. Друге введення PRP в рубцеву тканину м’якого піднебіння було про-ведено через 7-8 днів. Клінічне та логопедичне об-стеження не показало значних змін порівняно з ефек-том після першого введення. Інтенсивність сигналу після другого введення була в межах HU 348±22.14, що вказує на статистичну недостовірність між ни-ми.Висновки. Відмічено позитивний результат викори-стання ін’єкційної форми PRP –терапії при гіперт-рофічних рубцях шкіри та м’якого піднебіння. Стру-ктура рубцевої тканини після введення PRP в рубці шкіри зазнає незначних змін переважно за рахунок зменшення його товщини, збільшення локусів крово-току та кількості судин в дотичних тканинах. За отриманими клінічними, логопедичними, МРТ даними для зменшення щільності рубцевої тканини у дітей з ВФН достатньо одного введення PRP.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Никоненко, А. О., та С. Р. Вільданов. "ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЗМІШАНОЇ ФОРМИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА КАФЕДРІ ГОСПІТАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ ЗАПОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Медична освіта, № 2 (13 жовтня 2021): 43–47. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12410.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. У статті наведено досвід організації дистанційної освіти на кафедрі госпітальної хірургії Запорізького державного медичного університету з впровадженням новітніх технологій навчання по хірургічній спеціальності. Microsoft Teams – центр командної роботи в сервісі Microsoft Office 365. Тут інтегровано користувачів, вміст та інструменти, необхідні команді для ефективної роботи і взаємодії. Для студентів завантажені електронні матеріали для підготовки. Автоматичний підрахунок процента правильних відповідей нівелює суб’єктивність оцінювання. Інтерактивні відеоконференції у режимі реального часу дають можливість повноцінного усного опитування та розбору клінічних випадків з одночасною презентацією фото- та відеоматеріалів. На базі платформи edX ЗДМУ створено онлайн-курси за вибором, серед яких студент самостійно обирає той, що складає для нього найбільший інтерес. Для написання історії хвороби використовується віртуальний симулятор пацієнта Body Interact. Останній укомплектований різноманітними сценаріями з клініки та невідкладних станів. Внаслідок проведеного аналізу автори дійшли висновків, що розвиток інформаційних технологій розширює можливості як для самоосвіти студентів, так і для впровадження новітніх форм викладання в педагогічний процес. Успішна педагогіка та ефективна освіта мають бути інтерактивними. Обговорення є однією з найефективніших форм навчального процесу і, вірогідно, саме тому залишається незмінною складовою освіти. Анонімне анкетування та спільні круглі столи (в тому числі в онлайн-відеоформаті) викладачів та студентського активу щодо освітнього процесу є дієвим механізмом для гнучкого розвитку освіти й ефективного компромісу між існуючими карантинними обмеженнями та потребами студентства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Holovko, V., V. Kokhanievych, M. Shykhailov, A. Donets та I. Percova. "ІМІТАЦІЙНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ЗАРЯДЖЕННЯ ЄМНІСНОГО НАКОПИЧУВАЧА ЕЛЕКТРОДИНАМІЧНОГО ПРИВОДА НАСОСУ АВТОНОМНОЇ ВІТРОЕЛЕКТРО-УСТАНОВКИ". Vidnovluvana energetika, № 1(56) (9 серпня 2019): 51–60. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.1(56).51-60.

Повний текст джерела

Анотація:

Ємнісні накопичувачі, як необхідний складовий елемент, знаходять широке застосування в різноманітних електротехнічних установках і системах. Аналіз відомих підходів збільшення ККД зарядного кола показав, що вони пов’язані з певними труднощами. Наприклад, зарядні пристрої із джерелами, регульованими за певним законом напруги, є складними і їхнє застосування може бути виправдано лише у виняткових випадках. Крім перетворювача, що узгоджує джерело енергії та ємнісний накопичувач, потрібні додаткові реактивні елементи, що запасають енергію і підтримують на одному рівні вхідну і вихідну потужності протягом процесу зарядження. Ця вимога грає істотну роль у випадку застосування джерела обмеженої потужності. У більшості випадків енергетичні процеси заряду конденсатора аналізувались при нульових початкових умовах. Максимальний ККД може бути досягнутий при незмінній формі вхідного та вихідного струму. Для досягнення максимального ККД перетворювача ємнісний накопичувач в початковий відрізок часу повинен запасати енергію, щоб в кінці заряду віддати запасену енергію для підтримання струму зарядження. Вітроустановка працює при стохастичних умовах зміни рівня швидкості вітру, що спричиняє до відповідних показників на клемах зарядного пристрою. Оцінка необхідної кількості енергії для зарядження ємкісного накопичувача ускладнюється. Метою роботи становила задача визначити час зарядження ємнісного накопичувача електродинамічного привода насосу автономної вітроелектричної установки до заданих технологічних меж за допомогою імітаційного моделювання при стохастичних умовах зміни рівня швидкості вітру. При зміні значень математичного сподіванням швидкості вітру в межах 4…5,2 м/с час зарядження ємнісного накопичувача при технологічній межі напруги 100 В складає відповідно 12,5…7 с. Бібл. 10, рис. 10.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Чумаченко, С., И. Черепнёв, А. Марынин, А. Мошенский, И. Струнин та Л. Писня. "Особливості вибору методу для експертного оцінювання ефективності системи авіаційного пошуку і рятування". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (29 грудня 2020): 126–32. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).126-132.

Повний текст джерела

Анотація:

Протягом останніх 70 років почав інтенсивно створюватися метод експертних оцінок як науковий інструмент аналізу проблем, які складно формалізуються. В даний час в нашій країні і за кордоном цей метод широко застосовується при вирішенні різних складно формалізуємих проблем, пов'язаних з створенням сучасних зразків озброєння, управлінням складними організаційнотехнічними системами та ін.Анкетування й інтерв'ювання, мозковий штурм, дискусія, нарада, оперативна гра, сценарій та інші – такі різновиди методу експертних оцінок застосовуються для вирішення типових завдань. У більшості випадків найбільший ефект досягається за рахунок комплексного застосування декількох видів експертизи.Кваліфіковане застосування методу експертних оцінок значною мірою залежить від способу збору й обробки відповідей цілеспрямовано сформованої групи фахівців.Методи колективної роботи експертної групи припускають отримання узагальненої думки в ході спільного обговорення і вирішення поставленої задачі всіма експертами.Спершу обираються "потенційні" фахівці, які за своїми професійними якостями можуть бути залучені до роботи в ролі експертів. Група повинна бути сформована таким чином, щоб було забезпечено за можливості рівне представництво фахівців різних напрямів досліджуваної області.У групу включаються ті експерти, коефіцієнт компетентності яких не нижче граничного значення.При проведенні "типових" експертиз доцільно використовувати достовірність думок експерта.Збір і обробка експертної інформації здійснюються згідно розроблених для цих цілей методів.Практично для збору інформації складаються відповідні документи (спеціальні анкети тощо), а при її обробці й аналізі може використовуватися обчислювальна техніка.Для проведення експертного оцінювання ефективності складових компонент САПіР було запропоновано використання підходів, заснованих на послідовній ієрархічній декомпозиції критеріїв і факторів оцінювання та проведенні попарних порівнянь.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Чумаченко, С., И. Черепнёв, А. Марынин, А. Мошенский, И. Струнин та Л. Писня. "Особливості вибору методу для експертного оцінювання ефективності системи авіаційного пошуку і рятування". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (29 грудня 2020): 126–32. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).126-132.

Повний текст джерела

Анотація:

Протягом останніх 70 років почав інтенсивно створюватися метод експертних оцінок як науковий інструмент аналізу проблем, які складно формалізуються. В даний час в нашій країні і за кордоном цей метод широко застосовується при вирішенні різних складно формалізуємих проблем, пов'язаних з створенням сучасних зразків озброєння, управлінням складними організаційнотехнічними системами та ін.Анкетування й інтерв'ювання, мозковий штурм, дискусія, нарада, оперативна гра, сценарій та інші – такі різновиди методу експертних оцінок застосовуються для вирішення типових завдань. У більшості випадків найбільший ефект досягається за рахунок комплексного застосування декількох видів експертизи.Кваліфіковане застосування методу експертних оцінок значною мірою залежить від способу збору й обробки відповідей цілеспрямовано сформованої групи фахівців.Методи колективної роботи експертної групи припускають отримання узагальненої думки в ході спільного обговорення і вирішення поставленої задачі всіма експертами.Спершу обираються "потенційні" фахівці, які за своїми професійними якостями можуть бути залучені до роботи в ролі експертів. Група повинна бути сформована таким чином, щоб було забезпечено за можливості рівне представництво фахівців різних напрямів досліджуваної області.У групу включаються ті експерти, коефіцієнт компетентності яких не нижче граничного значення.При проведенні "типових" експертиз доцільно використовувати достовірність думок експерта.Збір і обробка експертної інформації здійснюються згідно розроблених для цих цілей методів.Практично для збору інформації складаються відповідні документи (спеціальні анкети тощо), а при її обробці й аналізі може використовуватися обчислювальна техніка.Для проведення експертного оцінювання ефективності складових компонент САПіР було запропоновано використання підходів, заснованих на послідовній ієрархічній декомпозиції критеріїв і факторів оцінювання та проведенні попарних порівнянь.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Пузік, Л., та В. Пузік. "Статистичні методи оцінки природної втрати маси харчових продуктів". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 1(15) (26 жовтня 2020): 72–81. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).72-81.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаються задачі необхідності вибору та застосування математично-статистичних методів та проведення їх кількісної оцінки, яка необхідна для прийняття рішення щодо можливості їх використання в задачах управління якістю під час зберігання овочевої продукції.Природний убуток маси виникає на всіх етапах товароруху і є важливою складовою частиною кількісних втрат під час зберігання, транспортування, навантажувально-розвантажувальних робіт, реалізації. Основними причинами виникнення природного убутку маси є: усихання або випарування води; дихання (тільки для продуктів, які відносяться до живих об’єктів); розпилення і розтруска; крихти, які утворюються при продажу товарів (крім карамелі звичайної і цукру-рафінаду); розлив; видалення леткої фракції речовин; просочування за рахунок вбирання рідкої фракції про-дуктів тарою, пакувальними матеріалами. При достатньо однорідній генеральній сукупності елементами вибірки слугують типові екземпляри. Партії картоплі, овочів і плодів складаються із фізіологічно неоднорідних зразків, причому цю неоднорідність іноді важко виявити за зовнішніми ознаками через відсутність об’єктивних критеріїв щодо видів продукції різних культур. У цьому випадку вибірка складається відповідно до принципу випадкового відбору, згідно з яким усі елементи випадкової сукупності мають рівні можливості бути відібраними і вибір здійснюється на вдачу. Встановлено, що під час зберігання картоплі у штабелях природні втрати залежать від рівня ярусів контейнерів. Найменші втрати маси у першому ярусі штабелю. Зі збільшенням висоти штабелю втрати маси зростають. Для точного виміру втрати маси картоплі сітки для контролю за фактичною збереженістю картоплі, у тому числі і за природними втратами, треба закладати в усіх горизонтальних рядах різних рівнів (ярусами) контейнерів. Проведені вимірювання дозволяють визначити, яким повинен бути об’єм вибірки, щоб забез-печити вимогливу точність оцінки природного убутку маси.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Випадкова складова"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями