Увійти

Готові списки джерел за темами / Винахідництво / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Винахідництво"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Винахідництво.

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-18 статей у журналах для дослідження на тему "Винахідництво".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Komarov, V. "Всеармійський конкурс «КРАЩИЙ ВИНАХІД РОКУ – 2018»". Озброєння та військова техніка 22, № 2 (25 червня 2019): 108–18. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.2(22).108-118.

Повний текст джерела

Анотація:

Винахідництво – творчий процес, який дає змогу поновому вирішувати завдання в будь-якій галузі народного господарства і має позитивний ефект. Винахідництво у Збройних Силах України пов’язане з удосконаленням результатів технічного прогресу і вдосконалення виробництва озброєння та військової техніки. Винахідництво нерозривно пов’язано з інтелектуальною власністю, ззаконним правом людей володіти, використовувати на власний розсуд свої винахіди або раціоналізаторські пропозиції, надавати право на використання їх іншим особам.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Комаров, В. "Винахідництво у роки Великої Вітчизняної війни". Інтелектуальна власність, № 5 (2011): 20–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Корнієнко, Г. С. "Ознаки агробізнесу як аграрно-правової категорії". Актуальні проблеми держави і права, № 85 (12 серпня 2020): 98–104. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1831.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено ознаки агробізнесу як аграрно-правової категорії. Наголошено, що агробізнес в юридичних науках не отримав повного та ґрунтовного дослідження. Внаслідок цього проблема визначення ознак агробізнесу є актуальною і такою, що потребує розв'язання. Окреслено, що сільськогосподарський товаровиробник - це основний суб'єкт у правовідносинах агробізнесу. Крім нього, у правовідносини в сфері агробізнесу вступають і допоміжні суб'єкти, зокрема оператори ринку харчових продуктів, учасники оптового ринку сільськогосподарської продукції тощо. При цьому кінцевим суб'єктом правовідносин агробізнесу завжди є споживач. Визначено, що першим рівнем складних правовідносин агробізнесу буде виступати селекційне винахідництво, яке дає змогу отримати нові винаходи у сфері АПК; другим - виробництво, переробка; третім - логістика; четвертий рівень передбачає доведення продукції до кінцевого споживача. Між названими правовідносинами можна простежити стійкі, однорідні зв'язки. Встановлено, що агробізнесу як правовій категорії притаманні такі ознаки: 1) агробізнес здійснюється спеціальним суб'єктом, який спеціалізується на проведенні сільськогосподарської діяльності; 2) здійснення агробізнесу передбачає наявність спеціальних активів (земля, обладнання, водні ресурси тощо); 3) його сутність становить господарська (підприємницька) діяльність; 4) він виступає складною системою правових зв'язків у вигляді правовідносин із селекційного винахідництва, виробництва, переробки, реалізації сільськогосподарської продукції та підтримки розвитку села; 5) спрямовується на виробництво, реалізацію сільськогосподарської продукції та виконання послуг у сфері сільськогосподарського виробництва; 6) між суб'єктами агробізнесу виникають внутрішні та зовнішні правовідносини; 7) мета агробізнесу полягає в отриманні прибутку, задоволенні потреб споживачів у сільськогосподарській продукції з урахуванням розвитку села та сільської місцевості, підтримки екологічної безпеки; 8) агробізнес обов'язково передбачає наявність організаційного (аграрний менеджмент) і матеріально-технічного забезпечення (сільськогосподарська техніка, пально-мастильні матеріали, насіння, добрива тощо); 9) відносини агробізнесу регулюються нормами аграрного права.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Vetrov, I. "Rationalization and invention as a means of implementing a restoring program in Ukraine (1943–1950)." Cherkasy University Bulletin: Historical Science, no. 2 (2018): 100–119. http://dx.doi.org/10.31651/2076-5908-2018-2-100-119.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Шевченко, В. "Тренд в стимулюванні винахідництва відзнаками". Інтелектуальна власність в Україні, № 10 (2014): 31–34.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Зубко, Ольга. "ПРОБЛЕМА ЗАЙНЯТОСТІ ТА СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНІ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ВИХІДЦІВ НА ТЕРЕНАХ МІЖВОЄННОЇ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ. ВИРОБНИЧА (ТРУДОВА) ПОВСЯКДЕННІСТЬ: МІЖ ЗВИЧНИМ І ВИМУШЕНИМ (1918–1939)". Litopys Volyni, № 25 (10 грудня 2021): 86–92. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Українська політична еміграція міжвоєнної доби була зумовлена як Першою світовою війною, так і поразкою Української революції. За межами своєї державної території опинилися уряди УНР і ЗУНР, які різними методами продовжували боротьбу за повернення в Україну. Окрім того, в еміграцію потрапила значна кількість військових, мобілізованих до армій Денікіна і Врангеля, та тих, хто внаслідок Першої світової війни потрапив у полон. Емігрантами ставали і цивільні біженці, які втікали від воєнного лихоліття та більшовицького терору. Такими ж були й трудові емігранти з Галичини. Точної цифри великого «витікання» людей з України до ЧСР не встановлено. Приблизна кількість українських вихідців у цій країні коливається в межах 20 тис осіб. Процес еміграції кардинально змінив соціальний статус українського вихідця, бо колишні його соціальні ролі і чітке місце у соціальній ієрархії групи не бралися до уваги «новим» чехословацьким життям та «новим» чехословацьким суспільством, до того ж ущент нівелювалися попередні соціальні контакти та відносини. Соціальна адаптація – це процес пристосування індивіда до умов соціального середовища; вибудовування ним адекватного відношення із соціальними об’єктами; його інтегрування у соціальні групи, що передбачає прийняття ним норм і цінностей нового соціального середовища. Для соціальної адаптації вагомим є узгодженість оцінок і домагань індивіда із цінностями та цілями оточуючого його соціуму. Соціальна адаптація має такі (умовні) рівні: макрорівень (у межах загального соціуму); мезорівень (трудова або виробнича соціальна адаптація); мікрорівень (внутрішня соціальна адаптація). Для українських політичних вихідців у міжвоєнній ЧСР адаптаційні питання виявилися болючими через те, що всі вони (професура, кадрові офіцери, держслужбовці, політики, а ще й «новопідготовлене» виключно для України студентство – колишні вояки армії УНР та самопроголошені отамани) були спільнотою здебільшого із середньою або вищою освітою. А отже, психологічно були більш уразливими індивідами, яким важче було адаптуватися та утримувати свій попередній або щойно набутий професійний (соціальний) статус порівняно з емігрантами, котрі не мали будь-якої освіти. У нових соціально-економічних і культурних умовах українські політичні вихідці змушені були займатися справами, які давали їм змогу суто фізично виживати. Старе еміграційне покоління взяло на озброєння для боротьби з безробіттям: літературні гонорари, аудієнції у вищих чиновників, заклад дорогих речей у ломбард, кредити у крамницях і тільки на останок фізичну некваліфіковану працю. Проміжними варіантами були ще винахідництво, епатаж (суперечки, закладництво) та ворожіння. Молоде ж покоління емігрантів-таборян натомість узялося за навчання (теоретичне та практичне) новим професіям, вивчення іноземних мов і, врешті, за ту саму фізичну некваліфіковану працю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Яшарова, М. М. "Щодо питання розробки законопроекту зі службового винахідництва". Часопис Київського університету права, № 4 (2009): 262–66.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Михайловська, О. В. "Сучасні тенденції міжнародної співпраці у сфері винахідництва". Актуальні проблеми економіки, № 3 (2007): 14–25.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Мороз, П. "Добробут України - у розвитку та активізації винахідництва". Економіка України, № 6 (2004): 51–56.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Лузан, А. В. "Історіографія винахідництва та його цивільно-правової охорони". Часопис Київського університету права, № 3 (2014): 203–6.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Галенко, В. "Ниька якість нормативних документів як перешкода винахідництву". Інтелектуальна власність, № 6 (2008): 49–51.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Прахов, Б. "Стимулювання винахідництва в аспекті відносин між робітником та роботодавцем". Теорія і практика інтелектуальної власності, № 3 (2007): 10–16.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Grytsulenko, S. I. "Analysis of Trends in the Development of Innovation and Invention Activities in Ukraine." Problems of Economy 2, no. 44 (2020): 82–90. http://dx.doi.org/10.32983/2222-0712-2020-2-82-90.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Шидловський, А. К. "Досвід та проблеми винахідництва і підтримки творчої діяльності в науці". Інтелектуальний капітал, № 3 (2003): 3–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Androshchuk, G. O. "Economic and Legal Analysis of Relation Regulations in the Sphere of Employee’s Invention." Nauka ta innovacii 8, no. 1 (January 30, 2012): 89–111. http://dx.doi.org/10.15407/scin8.01.089.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Сологуб, Анатолій Іванович. "Креативна освіта – вимога часу". New computer technology 16 (14 травня 2018): 94–98. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.822.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – визначити методи, форми та прийоми креативної освіти старшокласників. Задачами дослідження є визначення сутності креативної освіти, її теоретичної новизни та практичного значення. Обʼєкт дослідження – освітній процес у ліцеях природничо-наукового профілю; предмет – психолого-педагогічні умови навчання, виховання та креативного розвитку старшокласників. В ході дослідження використовувались такі методи дослідження: педагогічний експеримент, аналіз та узагальнення передового педагогічного досвіду. В статті обґрунтована теорія, технологія та техніка креативної освіти. Основна ідея – залучення старшокласників до дослідницько-винахідницько-раціоналізаторської діяльності, а вчителя – до науково-методичної роботи. Результатами даного дослідження є апробація технологій креативної освіти у середніх навчальних закладах України і виявлення суттєвих змін у розвитку креативності старшокласників та підвищенні якості креативної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Бруєва, Вікторія. "Активізація адаптивних процесів у ході підготовки магістрів управління інтелектуальною власністю". Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics) 11, № 21 (10 травня 2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Стаття присвячена доцільності виявлення та активізації адаптивних процесів при підготовці магістрів спеціальності 073 «Менеджмент», спеціалізації «Управління інтелектуальною власністю». Піднімається актуальне питання суттєвої трансформації кадрової політики у галузі інтелектуальної власності, як необхідної умови для зрощування покоління інтелектуалізованих керівників та створення особливої економічної зони. Проведено аналіз освітніх програм підготовки магістрів управління інтелектуальною власністю, диференційовано дисципліни за п’ятьма напрямами – право, економіка, управління, технологія (інженерія), винахідництво. Акцентується увага на необхідності розроблення адаптивної технології шляхом залучення в освітній процес всіх зацікавлених сторін. Запропоновано адаптивну технологію включити у зміст підготовки, у форми, методи, прийоми, підходи взаємовідносини і взаємодію в системі «викладач-студент-роботодавці». Зазначається що адаптивна технологія та адаптивні процеси сприятимуть формуванню інтегрованих компетентностей у магістрів. У змісті розкривається суть адаптивної технології та адаптивних процесів. Звертається увага на розроблення та впровадження контекстно-концентричного підходу при підготовці магістрів як невід’ємної складової адаптивної технології. Запропонований алгоритм адаптивних процесів допоміг виокремити та сформувати у магістрів управління інтелектуальною власністю компетентності: загальні (базові); інтегральні та провести їх декомпозицію за напрямами підготовки. Деталізовано програмні результати підготовки магістрів після впровадження контекстно-концентричного підходу. Запропоновано удосконалити процес підготовки магістрів управління інтелектуальної власності через розроблену цифрову платформу партнерства «магістр-заклад вищої освіти-роботодавці», яка дозволяє всім зацікавленим сторонам взаємодіяти, презентувати себе та свої переваги (можливості), користуватися банками даних роботодавців, магістрів, випускників магістратури, наповнювати і використовувати законодавчі, освітні та наукові фонди за всіма напрямами галузі інтелектуальної власності, бути співавторами методичного забезпечення за всіма дисциплінами. Сформовано перспективи подальших наукових розвідок. Ключові слова: магістр, адаптивна технологія, ринок інтелектуальної власності, інтегровані компетентності, контекстно-концентричний підхід.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Zgalat-Lоzynska, Liubov. "INVENTIVE AND INNOVATIVE POTENTIAL OF HUMAN AS A BASIS OF INNOVATIVE ACTIVITY: ORIGIN AND CONDITIONS OF ITS DISCLOSURE, FORMATION AND REALIZATION." International Humanitarian University Herald. Economics and Management, no. 44 (2020). http://dx.doi.org/10.32841/2413-2675/2020-44-7.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!