Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Викиди шкідливі.
Статті в журналах з теми "Викиди шкідливі"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Викиди шкідливі".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Lysa, N. K., L. S. Sikora, B. I. Fedyna та R. L. Tkachuk. "Інформаційні технології ідентифікації та діагностики рівня концентрації шкідливих викидів техногенних систем в природнє середовище з використанням лазерних 3D-концентратомірів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 109–19. http://dx.doi.org/10.15421/40280724.
Повний текст джерелаАнотація:
На сучасному етапі розвиток технологій виробництва, а відповідно і шкідливі викиди продуктів технологічного процесу, зріс до такого рівня, що впливає на стан екосистем як локального, так глобального характеру, що призводить до зміни клімату, породження екологічних катастроф із тяжкими наслідками для соціальної інфраструктури. Відповідно, проблема ідентифікації та діагностики джерел забруднень різної фізико-хімічної та енергетичної структури є надалі актуальною. Проведено аналіз літературних джерел, у яких розглянуто проблему екомоніторингу за період 1980-2017 рр. і викладено результати досліджень та історію катастроф за останні 100 років. Обґрунтовано методи лабораторних досліджень, вимірювальні засоби та інструментарій, державні нормативи, міжнародні програми екологічної безпеки, що підтверджує актуальність дослідження. Сформульовано завдання дослідження, обґрунтовано методи створення комплексних систем екомоніторингу на підставі інформаційних і системних технологій і інформаційно-ресурсної концепції управління та прийняття рішень для мінімізації шкідливих викидів в атмосферу. Проведено аналіз структури джерел забруднень, які породжуються енергоактивними техногенними системами з ієрархічною структурою організації технологічного процесу. Розглянуто структуру енергоактивної техногенної системи на прикладі енергоблоку ТЕС. Проведено аналіз режимів функціонування енергоактивного об'єкта на технологічному рівні термодинамічних енергетичних перетворень, визначено критичні стани. На підставі літературних і технічних даних побудовано таблиці, які характеризують властивості палива (вугілля), хімічну структуру продуктів згорання і їх викиди в атмосферу й екосередовище (воду і ґрунти).
2
Гнатишин, М. А. "Вплив лібералізації торгівлі на шкідливі викиди в країнах, що розвиваються". Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України, Вип. 21.13 (2011): 101–6.
Знайти повний текст джерела
3
Пасічна, М. "Становлення, розвиток і перспективи ринку прав на шкідливі викиди парникових газів". Економіка України, № 10 (587) (2010): 82–90.
Знайти повний текст джерела
4
ЗАХАРЧУК, Віктор, Олег ЗАХАРЧУК, Юрій ТАРАСЮТА та Владислав КУЛИК. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ВАНТАЖНОГО АВТОМОБІЛЯ З ПЕРЕОБЛАДНАНИМ З ДИЗЕЛЯ ГАЗОВИМ ДВИГУНОМ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 12 (23 листопада 2019): 80–85. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i12.36.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті наведено результати розрахункових досліджень впливу експлуатаційних факторів на витрату палива та токсичність відпрацьованих газів вантажного автомобіля з переобладнаним з дизеля газовим двигуном. Встановлено, що більш екологічно небезпечним на 31,5…39,5 % є транспортний засіб з дизелем при збільшенні витрати палива автомобілем з газовим двигуном на 18,1…22,6 %. Також встановлено, що з підвищенням маси вантажу та при збільшені коефіцієнта опору кочення суттєво підвищується витрата палива та погіршуються екологічні показники вантажного автомобіля з переобладнаним з дизеля газовим двигуном.Ключові слова: газовий двигун, експлуатаційні фактори, їздовий цикл, витрата палива, шкідливі викиди.
5
Sikora, L. S., N. K. Lysa, R. L. Tkachuk, B. I. Fedyna та V. I. Kunchenko-Kharchenko. "Інтеграція ігрових, системних та інформаційно-ресурсних концепцій оцінки енергоактивної взаємодії техногенних і екологічних систем (Ч. 1)". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 11 (27 грудня 2018): 112–24. http://dx.doi.org/10.15421/40281121.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено, що сучасний пришвидшений розвиток техногенних виробничих структур призвів до росту концентрації шкідливих викидів та їх об'єму в екосередовище (ґрунт, воду, атмосферу), зріс рівень забруднення сіл, міст, цілих регіонів. Ускладнення технологічних процесів, ріст виробничих потужностей теплових електростанцій, транспорту, нафтогазовій промисловості, у структуру яких входять енергоактивні об'єкти, ускладнив процеси управління, що призвело до зниження в певних галузях рівня безпеки їх функціонування та підвищило ризики аварій та катастроф. При цьому рівень ризиків аварій і техногенних катастроф залежить від багатьох факторів і компонент надійності систем: надійність і якість проектів техногенних систем, моделей і алгоритмів функціонування; якість конструкцій, агрегатів, комплектуючих, способу їх монтажу; відповідність побудованих структур до проектних вимог, методів їх налагодження та випробування для введення в експлуатацію; якість стратегій, алгоритмів опрацювання даних та прийняття управлінських рішень; якість підготовки (інженерної, знаннєвої, практичної тощо) виробничого й адміністративного персоналу, а також їхніх позитивних і негативних рис; підготовка ресурсів для виконання виробничого процесу та їх якості; здатність протистояти ресурсним та інформаційним атакам на техногенну систему; здатність протистояти інформаційним та ментально-психологічним атакам на оперативно-керуючий персонал при прийнятті управлінських рішень. Усі ці аспекти оцінки ризиків мають як стратегічний, так й ігровий характер і визначають динаміку процесів у техногенних системах, а також рівень і характер впливу на екологічне середовище. Для вирішення цієї проблеми виділено, розв'язано та розроблено такі задачі та методи: визначено та оцінено актуальність проблеми мінімізації ризиків техногенних систем на екологічне середовище; проаналізовано літературні джерела, в яких розглядають цю проблему; сформульовано мету дослідження та методи розв'язання задач; проаналізовано причини і фактори виникнення конфліктних ситуацій як технічного, так й інформаційного характеру; проаналізовано й побудовано ігрові моделі стратегій управління; розроблено метод вирішення конфліктів у техногенних системах; розроблено метод структуризації системи та її агрегації; розглянуто системну гру та спосіб її представлення; побудовано загальну схему взаємодії техногенних систем, які формують шкідливі викиди, з екологічним та соціальним середовищем, як основу вироблення координаційних стратегій екозахисту та технології глибинного перероблення відходів; виявлено нові техногенні характеристики та їхній характер і вплив на екологічне середовище.
6
Sikora, L. S., N. K. Lysa, R. L. Tkachuk, B. I. Fedyna та V. I. Kunchenko-Kharchenko. "Інтеграція ігрових, системних та інформаційно-ресурсних концепцій оцінки енергоактивної взаємодії техногенних і екологічних систем (Ч. 2)". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 126–35. http://dx.doi.org/10.15421/40290127.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний прискорений розвиток техногенних виробничих структур призвів до росту концентрації шкідливих викидів та їх об'єму в екосередовище (ґрунт, воду, атмосферу), зріс рівень забруднення сіл, міст, цілих регіонів. Ускладнення технологічних процесів, ріст виробничих потужностей теплових електростанцій, транспорту, нафтогазової промисловості, у структуру яких входять енергоактивні об'єкти, ускладнив процеси управління, що призвело до зниження в певних галузях рівня безпеки їх функціонування та підвищило ризики аварій та катастроф. При цьому рівень ризиків аварій і техногенних катастроф залежить від багатьох факторів і компонент надійності систем: надійність і якість проектів техногенних систем, моделей і алгоритмів функціонування; якість конструкцій, агрегатів, комплектуючих, способу їх монтажу; відповідність побудованих структур до проектних вимог, методів їх налагодження та випробування для введення в експлуатацію; якість стратегій, алгоритмів опрацювання даних та прийняття управлінських рішень; якість підготовки (інженерної, знаннєвої, практичної…) виробничого й адміністративного персоналу, а також їхніх позитивних і негативних ознак; підготовка ресурсів для виконання виробничого процесу та їх якості; здатність протистояти ресурсним та інформаційним атакам на техногенну систему; здатність протистояти інформаційним та ментально-психологічним атакам на оперативно-керуючий персонал при прийнятті управлінських рішень. Усі ці аспекти оцінки ризиків мають як стратегічний, так й ігровий характер і визначають динаміку процесів у техногенних системах, а також рівень і характер впливу на екологічне середовище. Для вирішення цієї проблеми виділено, розв'язано та розроблено такі задачі та методи: визначено та оцінено актуальність проблеми мінімізації ризиків техногенних систем на екологічне середовище; проаналізовано літературні джерела, в яких розглядають цю проблему; сформульовано мету дослідження та методи розв'язання задач; проаналізовано причини і фактори виникнення конфліктних ситуацій як технічного, так й інформаційного характеру; проаналізовано і побудовано ігрові моделі стратегій управління; розроблено метод розв'язання конфліктів у техногенних системах; розроблено метод структуризації системи та її агрегації; розглянуто системну гру та спосіб її представлення; побудовано загальну схему взаємодії техногенних систем, які формують шкідливі викиди, з екологічним та соціальним середовищем, як основу вироблення координаційних стратегій екозахисту та технології глибинного перероблення відходів; виявлено нові техногенні характеристики та їхній характер і вплив на екологічне середовище.
7
Сердюк, О. Ю., та І. А. Маринич. "СИСТЕМА ВІЗУАЛІЗАЦІЇ РОБОТИ ПИЛОВЛОВЛЮЮЧОЇ УСТАНОВКИ З КОНТРОЛЕМ ЇЇ ОСНОВНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ В УМОВАХ ЦЕМЕНТНОГО ВИРОБНИЦТВА". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (2 листопада 2021): 38–46. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню технологічного процесу очищення газів від пилу електрофільтрами в умовах цементного виробництва з метою розробки автоматизова- ної системи контролю та візуалізації технологічних параметрів, що дає змогу контро- лювати процес у режимі реального часу, вчасно визначити аварійні ситуації. Це питання є актуальним з огляду на те, що цементна промисловість з кожним роком збільшує свою виробничу потужність, а зменшення викидів в атмосферу запилених та отруйних газів дозволить уникнути виплати штрафів та зменшити виплати за шкідливі викиди. Для досягнення поставленої мети було проаналізовано технологічний процес і роботу наяв- ної системи управління обезпиленням газів та визначено, що цю систему можна вдоско- налити шляхом застосування нових підходів і методів управління та візуалізації роботи самої системи у режимі реального часу. Досліджено схему руху часток в електрофільтрі та схему руху газу під дією електричного вітру, на основі цього аналізу виконано мате- матичний опис технологічного процесу та розроблено алгоритми керування струшу- ванням, в якому передбачено корекцію сили струшування, що дає змогу проводити ефек- тивні струшування з мінімальним руйнуванням обладнання електрофільтра. Розроблена система контролю та візуалізації відповідає трирівневій структурі, де на першому рівні виконується вимірювання параметрів технологічного процесу, на другому реалізується логічне управління механізмами згідно алгоритмів керування, а на третьому відбувається взаємодія системи управління з операторами, накопичується та обробляється архівна та оперативна інформація про стан обладнання. Практичне значення полягає в засто- суванні отриманої автоматизованої системи контролю та візуалізації основних техно- логічних параметрів для отримання оперативної інформації у реальному часі як самого технологічного процесу, так і оптимізації режиму струшування електродів при очищенні газів холодного кінця печі від пилу в електрофільтрі.
8
Демченко, Володимир Георгійович, та Аліна Василівна Коник. "Основні аспекти процесів теплоакумулювання". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 48–53. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1868.
Повний текст джерелаАнотація:
Системи та обладнання для зберігання теплової енергії є ключовими елементами при розгортанні відновлюваної теплової енергетики, актуальність якої на даному етапі розвитку набуває масштабного значення. Представлена стаття охоплює короткий аналіз сучасного стану основних технологій інтенсифікації процесів збереження теплоти, аналіз основних технологічних, технічних аспектів, що виникають при розробці теплових акумуляторів та за реальних умов їх експлуатації. Зокрема, обґрунтовано доцільність застосування теплового акумулювання, проаналізовано шляхи підвищення ефективності економії енергії, визначено основні аспекти процесів акумуляції теплоти.
При обґрунтуванні доцільності застосування теплового акумулювання проаналізовано співвідношення поверхні та об’єму теплового акумулятора, що тісно пов'язані з розмірами складових елементів та продуктивністю системи зберігання теплоти. Це співвідношення теоретично вказує, як можливо підвищити коефіцієнт корисної дії та продуктивність систем зберігання теплової енергії. Доведено підвищення ефективності та економії енергії при врахуванні сезонних факторів та пікових навантажень. Розглянуто основні аспекти технологічної інтенсифікації процесів акумуляції теплоти, які полягають у подоланні теплової стратифікації рідинних теплових акумуляторів, обґрунтуванні модульного дизайну конструкції, посиленні передачі теплоти та маси, а також в зміні властивостей матеріалу при фазовому переході.
Розглянуті аспекти при їх реалізації дозволяють оптимізувати роботу генеруючого обладнання з максимально можливим ККД системи теплопостачання, шляхом вирівнювання графіку навантаження у співвідношенні «генерація - споживання», а також розвантажити технологічне обладнання, знизити споживання паливно-енергетичних ресурсів. Як наслідок, знижується собівартість отриманої енергії та зменшуються шкідливі викиди в оточуюче середовище.
9
Косінський П.М. "ОЦІНКА НЕОБХІДНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДОДАТКОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ЗНИЖЕННЯ ВИКИДІВ І ВІДХОДІВ ПЕРЕРОБНИХ ВИРОБНИЦТВ У РЕГІОНІ". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-9.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається питання, що стосується застосування додаткових економічних стимулів як засобів впливу на зниження викидів і відходів переробних виробництв регіону, що працюють на місцевій природно-ресурсній сировині. Визначено фактори, які впливають на викиди шкідливих речовин та відходів у навколишнє природне середовище. Узагальнено «основні проблеми функціонування системи стимулювання поглибленої переробки природних ресурсів еколого-економічного характеру. Виявлено, що у Волинській області спостерігається переважно позитивна тенденція до збільшення масштабів поглибленої переробки природної сировини, а також доцільності збільшувати бюджетні видатки на розвиток сільського, лісового та рибного господарства, адже це дасть позитивний соціально-економічний результат. Вивчено й проаналізовано тенденції стосовно зміни обсягів реалізації промислової продукції та зміни обсягів викиду шкідливих речовин і відходів, на основі показників реальних обсягів реалізації продукції підприємств харчової та деревообробної сфери, дослідження яких показало, що за останнє десятиріччя обсяг реалізованої продукції підприємствами деревообробної та харчової сфер промисловості регіону поступово зростав, при чому обсяг відходів та викидів шкідливих речовини, в наслідок їхньої діяльності, поступово зменшувався, що, зрештою, дає можливість говорити про певний розвиток поглибленої переробки природних деревинних ресурсів і сільськогосподарської сировини у Волинській області. Проведено порівняння показників співвідношення обсягів виробництва (реалізації) продукції підприємствами, що переробляють місцеву природно-ресурсну сировину до суми обсягів відходів виробництва й викиду шкідливих речовин в звітному році із середнім зваженим значенням даного показника за період 2010-2018 рр. Таким чином, коли щорічний показник співвідношення обсягів реалізації продукції підприємствами, до сумарного обсягу відходів виробництва й викиду шкідливих речовин більший за середнє зважене значення, то відпадає потреба у залученні додаткових економічних інструментів зниження обсягів забруднюючих речовин, але, якщо даний показник є меншим за середнє зважене значення, то залучення додаткових економічних інструментів зниження викидів і відходів переробних виробництв у регіоні є просто необхідним. У зв’язку з цим, запропоновано використовувати відповідні фінансово-економічні інструменти заохочувального та карального характеру.
10
Радченко, Р. М., та М. А. Пирисунько. "Метод рециркуляції відпрацьованих газів суднових дизелів для зме-ншення їх токсичності". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 4 (30 серпня 2018): 11–16. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i4.1215.
Повний текст джерелаАнотація:
В даний час має місце інтенсивне посилення норм на токсичні викиди відпрацьованих газів суднових дизелів при плаванні суден в прибережних морських районах і на внутрішніх водних шляхах. Постійне зростання числа суден призводить до збільшення об’єму палива, що спалюється ними, а отже до збільшення викидів токсичних компонентів з відпрацьованими газами. В роботі проаналізовано зниження шкідливих викидів судновими дизелями за рахунок методу рециркуляції відпрацьованих газів.
11
Козьміних, М. А., та О. О. Чепіль. "АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ ВИКОРИСТАННЯ ЕТАНУ В ЯКОСТІ ПАЛИВА СУДНОВИХ ДВИГУНІВ". Ship power plant 1 (5 серпня 2020): 103–8. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.103-108.
Повний текст джерелаАнотація:
Посилення екологічних норм і зростання цін на традиційні види суднового палива є основними рушійними силами для використання природного газу як палива на водному транспорті. Найбільший екологічний збиток від викидів шкідливих речовин, що утворюються в камері згорання поршневих двигунів, доводиться на оксиди азоту (NOx), основну масу яких складає моноксид азоту (NO) [1]. Застосування природного газу дозволяє практично повністю виключити викиди сірки, істотно скоротити викиди оксидів азоту і вуглецю, а також твердих часток. За оцінками класифікаційного співтовариства DNV-GL до 2020-го року розмір газоходних флоту збільшиться до 1000 суден [2].
12
Mykhailiuk, Yu D. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВИКИДІВ ПРОДУКТІВ ЗГОРАННЯ В АТМОСФЕРУ ПІД ЧАС РОБОТИ КОМПРЕСОРНИХ СТАНЦІЙ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 133–36. http://dx.doi.org/10.15421/40280225.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні забруднювальні речовини та їхній склад, що найчастіше викидаються в атмосферу під час експлуатації компресорних станцій магістральних газопроводів. Найбільшу небезпеку створюють джерела забруднення атмосфери, пов'язані насамперед із процесами спалювання неорганічного палива. Встановлено, що в камерах згорання газоперекачувальних агрегатів газотурбінних двигунів утворюються оксид і діоксид азоту, оксид вуглецю та інші речовини, які забруднюють атмосферне повітря. Проведено аналіз поширення викидів забруднювальних речовин в атмосферному повітрі. Запропоновано схему траєкторії розповсюдження викидів продуктів згорання в атмосфері. Розроблено математичні залежності забруднення приземного шару атмосферного повітря викидами димових газів від джерел технологічного обладнання під час роботи компресорних станцій. Встановлено закономірності розповсюдження викидів у приземному шарі атмосфери. Запропоновано розрахункові залежності, які дають змогу оцінити зміну дальності розповсюдження шкідливих речовин залежно від швидкості викидних газів, висоти димової труби, напрямку і швидкості вітру та інших параметрів. Охарактеризовано закономірності відстані, на яку поширюються продукти згорання, яка пропорційна швидкості вітру і функціонально пов'язана з масою та швидкістю викидів продуктів згорання, висотою викидної труби, коефіцієнтами опору середовища.
13
Гаталяк, М. Я., В. В. Сорока та О. В. Мельник. "МЕТОДИ ЗНИЖЕННЯ ВМІСТУ ТОКСИЧНИХ КОМПОНЕНТІВ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 64–74. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.08.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведено аналіз методів зниження токсичних компонентів відпрацьованих газів суднових дизелів та сформована узагальнююча таблиця. Визначено, що захист навколишнього середовища останнім часом є глобальною проблемою людства. Постійне збільшення споживання вуглеводних палив і викидів в атмосферу шкідливих речовин від їх використання викликає порушення природного процесу самоочищення біосфери і є загрозу життя людини. Для зупинки даного процесу, підписані міжнародні угоди, прийняті державні постанови і програми захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів. Найбільш небезпечними компонентами відпрацьованих газів суднових дизельних двигунів фахівці більшості країн і співробітники Комітету з захисту морського середовища ІМО вважаються оксиди азоту NOx і оксиди сірки SOx. З огляду на специфіку суднових дизельних двигунів більшістю країн нормуються тільки викиди оксидів азоту, що знаходяться в складі відпрацьованих газів, а так само накладається обмеження на вміст сірки в суднових паливах, унаслідок чого відбувається зростання цін на паливо і збільшуються експлуатаційні витрати. Зроблено висновок, що розробка заходів із зменшення токсичності відпрацьованих газів може проводитися по таких напрямках: удосконалювання конструкції двигуна, урахування експлуатаційних факторів з корегуванням регулювальних параметрів дизельного двигуна, застосування альтернативних видів палива. Ідентифіковано, що найбільш перспективні рішення в області мінімізації викидів суднових дизельних двигунів можна відобразити наступними напрямками наукових досліджень і технологічних розробок: адаптація конструкції двигуна; оптимізація роботи паливної апаратури; використання каталізаторів виборчої нейтралізації; використання водопаливних емульсій. Доведено, що найбільш прийнятними методами є удосконалення робочого процесу дизеля (на його користь свідчать наступні показники: низькі початкові витрати, пов'язані в основній своїй масі з модернізацією окремих компонентів двигуна, практично незмінними експлуатаційними витратами і низький рівень технічного ризику) та використання водопаливних емульсій. Ключові слова: відпрацьовані гази, водний транспорт, водопаливна емульсія, екологічність, конструкція, судовий дизель.
14
Ольшамовський, В. С., та Д. О. Стоянов. "ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЕС ̶ВЕНТИЛЯТОРІВ В СУДНОВИХ СИСТЕМАХ ВЕНТИЛЯЦІЇ І КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ". Ship power plant 1 (5 серпня 2020): 109–16. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.109-116.
Повний текст джерелаАнотація:
Енергетичні установки, що є на суднах, забезпечують їх рух, роботу суднових систем, життєдіяльність екіпажа і пасажірів. Функціонування таких установок надає вплив на довкілля і володіє своїми специфічними особливостями.Основним судновим джерелом забруднення довкілля є енергетична установка. На ії долю доводиться близько 60–80 % всіх токсичних відходів. Це нафтовміщуючі води і викиди відпрацьованих газів дизельних двигунів. Встановлено, що в газових викидах дизельних двигунів міститься більше 200 компонентів, причому 99÷99,9 % з них складають оксиди азоту (до 5 %), діоксид сірки (до 13 % перш за все із-за важкого високо-в'язкого мазуту, використовуваного як паливо), кисень, діоксид вуглецю і вода. Що залишилися 0,1÷1 % відносяться до токсичних компонентам. За останні роки кількість шкідливих речовин в атмосфері різко збільшується, що привело останніми роками до підвищення середньорічної температури оточующего середовища. Всі ці зміни видно з нижче приведеного графіка
15
Гунченко, В. Ю., та В. Г. Солодовніков. "УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОЧИЩЕННЯ ВИПУСКНИХ ГАЗІВ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 82–87. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.82-87.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом досліджень є методи зниження концентрації оксидів сірки в продуктах згоряння. Морські судна є досить серйозним пайовим учасником у викидах шкідливих компонентів серед транспортного комплексу. Усі токсичні компоненти за своєю природою і виникнення можна розділити на дві основні групи. До першої групи належать продукти неповного згоряння палива (монооксид вуглецю, вуглеводні, альдегіди, сажа). Токсичні компоненти другої групи утворюються в результаті повного окислення хімічних елементів, що входять до складу палива і повітряоксиди азоту та сірки. На судах має використовуватися рідке паливо з вмістом сірки, відповідає вимогам, зазначеним в VI Додатку Міжнародної конвенції МАРПОЛ, або застосовуватися система очищення відпрацьованих газів для зменшення загального викиду оксидів сірки до регламентованої величини.
16
Побережний, Р. В. ,., та С. В. Сагін. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДИЗЕЛІВ СУДЕН РІЧКОВОГО ТА МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.5-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Дизель, виробляючи механічну енергію за рахунок окислення палива повітрям, в процесі роботи здійснює безперервний тепло-масообмін з навколишньою атмосферою. Він забирає повітря і споживає паливо, потім викидає відпрацьовані гази, що складаються з частини повітря і продуктів окислення палива. Таким чином, повітря, що надходить в циліндр дизеля, робить певний термодинамічний цикл, зазнаючи при цьому хімічні зміни, в результаті чого перетворюється в випускні гази (ВГ) – складну газову суміш з безліччю компонентів. Чотири компонента N2, О2, СО2 і Н2О складають понад 99...99,9 % обсягу газу, решта 0,1...1,0 % обсягу відпрацьованих газів складають домішки, які не представляють інтересу з технічної точки зору, але є шкідливими для навколишнього середовища, живої природи і людини. При випуску в атмосферу відпрацьовані гази зазвичай розсіюються і вступають в контакт з людиною вже в сильно розбавленому стані. Концентрація ряду шкідливих компонентів і температура газів в основному знижуються до безпечного рівня, але бувають зони, де ця речовина концентрується в кількостях, що надають шкідливу дію на живий організм і природу. Ця обставина змушує шукати шляхи зниження шкідливих речовин. До найбільш небезпечних речовин можна віднести СО, NОХ, SО2, альдегіди, вуглеводні, бенз--пірен
17
Карпілов, О. Ю. "Засіб автоматизации контролю робочого середовища газотурбонагнітачів". Automation of technological and business processes 13, № 3 (5 листопада 2021): 4–8. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2150.
Повний текст джерелаАнотація:
У великих морських та річкових транспортних кластерах частка забруднень повітряного середовища, що належить судновим енергетичним установкам, перебільшує 7 % від загальної кількості викидів шкідливих речовин. Екологічний збиток, викликуваний роботою теплових двигунів внутрішнього згоряння, складається як з забруднення середовища газами, що відробили, так й "температурному забрудненні" - викидах у довкілля великої кількості низькотемпературної теплоти. Надлишкова теплота ініціює різні кліматичні аномалії глобального характеру. Істотний вплив на катастрофічні процеси виявляє "парниковий ефект", що приводить до зміни характеру променистого теплообміну між земною поверхнею й шарами атмосфери внаслідок збільшення вмісту в ній діоксиду вуглецю. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (UN FCCC) і Кіотський протокол 1997 р. визначили державні зобов'язання для країн-учасниць відносно зниження викидів СО2 . В 1997 р. на Міжнародній конференції сторін Міжнародної конвенції по запобіганню забруднення із судів (МАРПОЛ) була прийнята Резолюція 8 по "викидах вуглекислого газу із суден", у якій Міжнародної морської організації (ІМО) у співробітництві із Секретаріатом Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату було запропоновано запровадити комплекс заходів щодо вивчення впливу викидів парникових газів із суден з метою встановлення кількості й відносного процентного вмісту викидів вуглекислого газу з суден. На підставі аналізу результатів досліджень, виконаних у 2007 р., визначено, що частка викидів парникових газів у міжнародному судноплавстві вже склала приблизно 2,7 % світових викидів С2. Для подальшого зниження впливу суден та кораблів на якість навколишнього середовища необхідна реорганізація енерговикористання в суднових енергетичних установках. Поставлена задача вирішується тим, що волоконно-оптичний датчик вуглекислого газу, що складається з основи, світловода, мембрани, джерела випромінювання та фотоприймача та який відрізняється тим, що світловод є револьверного типу, зафіксований у основі, з одного боку сполучається з розгалужувачем, джерелом випромінювання та фотоприймачем, зв'язаних з блоком живлення та реєстрації. З другого боку світловод на торці має віддзеркалюючий шар та сполучений з мембраною, яка є газопроникною. Внутрішні отвори світловода вкриті шаром оксиду індію-олова, а зовні світловод вкритий термокомпенсаційною оболонкою та захисним чохлом.
18
Gryciuk, Yu, та M. Grytsyuk. "Моделі оцінювання техногенних чинників під час виникнення пожеж на сховищах нафтопродуктів". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 14 (13 січня 2018): 198–209. http://dx.doi.org/10.15421/411628.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено деякі моделі оцінювання техногенних чинників під час виникнення пожеж на сховищах нафтопродуктів, які враховують розсіювання шкідливих викидів у атмосфері та навколишньому середовищі з використанням нормального розподілу Гауса. Виявлено основні чинники техногенного впливу, які виникають при аваріях і катастрофах на сховищах нафтопродуктів. З'ясовано особливості розсіювання шкідливих викидів у атмосфері, визначено розподіл концентрації забруднювачів у атмосфері під факелом точкового джерела, а також висоту початкового підйому димового факела. Наведено моделі прогнозування процесу розсіювання шкідливих викидів у навколишньому середовищі, які є інструментами для кількісного оцінювання небезпечних чинників техногенного впливу й навантажень на людину та навколишнє середовище.
19
Kryvenko, G., L. Vozniak та V. Zorin. "АНАЛІЗ ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ СТАЦІОНАРНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ". Ecological Safety and Balanced Use of Resources, № 1(19) (11 липня 2019): 85–93. http://dx.doi.org/10.31471/2415-3184-2019-1(19)-85-93.
Повний текст джерелаАнотація:
Для оцінки викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря було взято Івано-Франківську область, оскільки дана область налічує немалу кількість рекреаційних ресурсів.
Відходи виробництва електроенергії на теплоелектростанціях ускладнюють екологічну ситуацію в країні. Вирішення проблем, що пов’язані з охороною навколишнього середовища та покращення якості його соціальної складової, завжди є актуальним. Актуальність полягає у зменшенні техногенного навантаження на довкілля теплогенеруючими підприємствами.
Метою роботи є аналіз і прогнозування викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. У процесі досліджень вирішувалися питання аналізу приземних концентрацій забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони та прогнозної оцінки подальших викидів.
Проаналізовано зміну викидів забруднюючих речовин за певний період часу. Для аналізу існуючих викидів Бурштинської ТЕС та порівняння їх з ГДК розраховано приземні концентрації забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони. Бурштинська ТЕС належить до другої категорії небезпеки. Побудовано прогнозну оцінку подальших викидів та наведено заходи щодо їх мінімізації. Розраховано індекс токсичності з урахуванням вагових коефіцієнтів. Аналіз викидів вказує на перевищення ГДК для деяких забруднюючих речовин. За індексом токсичності, який враховує як клас небезпеки речовини, так і ступінь перевищення ГДК, рекомендуються заходи щодо зменшення викидів певних речовин та вибору палива з меншим їх вмістом.
Рекомендовано вибір палива з меншим вмістом у викидах не тільки таких речовин як оксид азоту, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, діоксиду сірки, але і свинцю та його сполук. При встановленні та реконструкції систем очищення димових газів для Бурштинської ТЕС необхідно враховувати фільтраційну здатність обладнання щодо речовин з великим значенням індексу токсичності.
Для уніфікації розрахунків, аналізу в розрізі обраного періоду часу, можливості застосування для інших об’єктів господарювання було розроблено програмне забезпечення.
20
Danylyan, A. H., I. Z. Maslov та N. B. Tiron-Vorobiova. "СТВОРЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ НОВИХ НАУКОЄМНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ ШКІДЛИВИХ ВИКИДІВ У ВИПУСКНИХ ГАЗАХ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ". Transport development, № 4(11) (14 січня 2022): 116–28. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Бурхливий розвиток світового транспорту завдає непоправної шкоди довкіллю всього людства земної кулі. Морський і річковий транспорт робить свій внесок у питанні карбонізації до 18% від загального обсягу шкідливих викидів в атмосферу. Мета. Основна мета науково-дослідної роботи авторів статті підпорядкована зниженню шкідливих викидів в атмосферу суден морського та річкового транспорту. Використана методика розкриття мети заснована на аналітичній і практичній дослідницькій роботі. Результати. У статті проведено аналітику кращих світових технологій щодо зниження шкідливих викидів у випускних газах в атмосферу суднових дизелів, проведено аналіз науково-дослідної роботи Дунайського інституту Національного університету «Одеська морська академія» та НВФ «Еко-Авто-Титан», Україна. Протягом останніх 6 років на суднах Українського дунайського пароплавства проведено випробування паливних каталізаторів різних модифікацій, продукції НВФ «Еко-Авто-Титан», Україна з контролем Українського аудитора «Науково-дослідного інституту «Охорони навколишнього середовища та економії палива», м. Київ. Отриманий матеріал досліджень на суднах пароплавства дав позитивні результати й показав зниження оксиду азоту NOx на 38%, оксиду вуглецю СОх до 50%, діоксиду вуглецю 7%, викиди сажі за показаннями димомеру знизилися на 55%, економія палива становила до 10%. Сам паливний каталізатор касетного типу є досить складною конструкцією. У металеву оболонку паливного каталізатора вмонтовано хімічні реагенти різних оксидів металів, що реструктурують дизельне паливо на молекулярному рівні. Каталізатор установлюється на гнучких звʼязках перед насосом високого тиску, ресурс каталізатора 500 т палива до заміни в ньому хімічних реагентів. Відпускна ціна каталізатора залежить від потужності двигуна, на який він планується до встановлення та знаходиться в діапазоні від 400 у.о. (автомобільний транспорт), 10 000 у.о. (суднові двигуни потужністю до 3 тис. кВт). Розглянуто технології використання у двигунах внутрішнього згоряння автомобільного, залізничного, річкового й морського транспорту палива рослинного походження. Наведено аналіз можливого використання газового палива на суднах річкового флоту Українського дунайського пароплавства. Більш детально розглянуто питання виробництва водню з використанням останніх інноваційних технологій, розроблених у створенні ядерних реакторів останнього покоління, які успішно інтегровані у виробничі хімічні модулі, що дають змогу отримувати гідроплазму в перегрітій водяній парі до 8000 С з отриманням водню й кисню. Собівартість одного літра водню із застосуванням цієї технології не перевищує 1,6 у.о., що дає повний пріоритет виробництва водню в промислових обсягах. Незважаючи на успіх виробництва водню за новою технологією, авторами статті розкрито серйозні недоліки при спалюванні водню в теплових машинах (двигунах внутрішнього згоряння, газових турбінах і котлах). Основний недолік спалювання водню – це наявність закису азоту N20 у випускних газах теплових машин, який є парниковим газом із високим ступенем згубного впливу на довкілля. Висновки. Отриманий дослідницький матеріал спільної роботи Дунайського інституту НУ «ОМА» із НВФ «Еко-Авто-Титан», Україна отримав своє схвалення на внутрішніх водних шляхах Європи. Паливні каталізатори почали купувати Індія, Туреччина, Казахстан. У статті зроблено конкретні пропозиції щодо локалізації закису азоту при згорянні водню. Узагальнено досвід використання авангардних технологій щодо використання ядерних інтегрованих сольових реакторів для отримання промислового водню.
21
Сурмило, А. О., та В. П. Кардаш. "ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СУДНОВОГО ДВИГУНА". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 46–53. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.46-53.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблеми захисту навколишнього середовища від шкідливих забруднень актуальні для всієї енергетики, в тому числі й суднової. Викиди шкідливих речовин з відпрацьованими газами суднових дизелів щорічно складають мільйони тонн. Основним міжнародним документом, що регламентує екологічні параметри роботи суднових енергетичних установок, є Міжнародна конвенція MARPOL. У конвенції МАРПОЛ 73/78 передбачено заходи, щодо скорочення і запобігання забруднення морського середовища, як нафтою і нафтопродуктами, так і іншими речовинами, шкідливими для мешканців моря, що перевозяться на суднах або утворюються в процесі їх експлуатації. Правові норми, тобто інструкції, щодо запобігання забруднення атмосфери з суден містяться в Додатку VI до Конвенції МАРПОЛ 73/78.
22
Богданов, М. С., та В. А. Голіков. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ МОРСЬКОГО СУДНА В РІЗНИХ КЛІМАТИЧНИХ УМОВАХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТАНСФОРМАЦІЄЮ СКИДНОЇ ТЕПЛОТИ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 59–66. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.59-66.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальними проблемами експлуатації суден річкового та морського транспорту, на данний період, стали: розроблення технічних заходів для підвищення надійності і енергетичності транспортних систем та створення умов для високоефективного використання суден з дотриманням вимог охорони навколишнього середовища. В першу чергу, це стосується проблеми екологічності судна, яке для просування під час перевезень вантажів та пасажирів викидує в навколішне середовище значну кількість шкідливих вихлопних газів та скидної теплоти від роботи теплових двигунів. Останні три десятиріччя Міжнародна Морська Організація (IMO) та Міжнародна організація стандартів (ISO) неухильно постийно підсилють вимоги до граничних норм викидів COx, NOx і SOx та кількості скидного тепла. У зв'язку з викладеним, розробка технологічних схем засобів по утилізації скидного тепла для підвищення енергетичної ефективності силової установки судна лежить в основі представленних результатів дослідження. За своїм змістом робота повністю
23
Меренгер, Петр, Татьяна Шелеш, Евгений Малеваный, Вячеслав Пятачук та Инна Беднарская. "ПЕРСПЕКТИВЫ ПРИМЕНЕНИЯ ГАЗОМАЗУТНЫХ БЛОКОВ С ЦЕЛЬЮ УМЕНЬШЕНИЯ ВЫБРОСОВ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ". SWorldJournal, № 05-01 (30 листопада 2018): 29–32. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-05-01-022.
Повний текст джерелаАнотація:
Під час спалювання мазуту на енергетичній установці утворюються сполуки важких металів. Сполуки ванадію відносяться до основних складових мазутної золи, тому кількість викиду ванадію прийнято за контрольний параметр шкідливої дії мазутної золи на довкілля
24
Меренгер, Петр, Татьяна Шелеш, Евгений Малеваный, Вячеслав Пятачук та Инна Беднарская. "ПЕРСПЕКТИВЫ ПРИМЕНЕНИЯ ГАЗОМАЗУТНЫХ БЛОКОВ С ЦЕЛЬЮ УМЕНЬШЕНИЯ ВЫБРОСОВ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ". SWorldJournal, № 05-01 (30 листопада 2018): 29–32. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-05-01-022.
Повний текст джерелаАнотація:
Під час спалювання мазуту на енергетичній установці утворюються сполуки важких металів. Сполуки ванадію відносяться до основних складових мазутної золи, тому кількість викиду ванадію прийнято за контрольний параметр шкідливої дії мазутної золи на довкілля
25
Danylyan, A. H., I. Z. Maslov та N. B. Tiron-Vorobiova. "ЕКОЛОГІЯ ТА ЕКОНОМІЯ ДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА В НАУКОВОМУ ОГЛЯДІ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЙОГО СПАЛЮВАННЯ". Transport development, № 2(7) (15 березня 2021): 86–97. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Різноманіття використовуваного палива й різних сумішей, включаючи гомогенізоване паливо на суднах річкового й морського флоту, постійно зростає за номенклатурою та якістю свого вмісту, що забезпечує зниження шкідли- вих викидів та економію енергетичного ресурсу. Аналітичне вивчення основних напрямів у використанні дизельного палива з різними домішками й компонентами на суднах відкриває додаткові можливості у вишукуванні резервів для постійно зростальних вимог до екологічного вдосконалення сучасного водного транспорту. Мета. Стаття має на меті в певній послідовності показати нові сучасні наукові підходи в технології обробки дизельного палива і його різні варіації використан- ня. Поділитися власним науково-дослідним досвідом, отриманим у результаті випробувань на річкових і морських суднах паливних нанокаталізаторів і гомоге- нізованого палива. Застосування спиртів із мінімальними добавками дизельного палива розкрито в деталях табличним методом за своїми фізичними й хімічними показниками й характеристиками, де зроблено певні дослідження в пріоритет- ності його застосування на суднах. Показані позитивні сторони роботи судно- вих дизелів Fuel Dual на природному газі LPG і рідкому паливі з високим рівнем зниження шкідливих викидів в атмосферу, де практично до нуля зведені СО і зниження СО2 становить 20 %. Результати. Проаналізовано науково-дослідну роботу Дунайського інституту Національного університету «Одеська морська академія» у використанні водно-паливної емульсії та каталізаторів палива українського виробництва, здатних реструктурувати легке дизельне паливо. У пер- шому й у другому випадку отримано обнадійливі результати зниження шкідли- вих викидів в атмосферу в газах суден Українського Дунайського пароплавства й морських суден рибного промислу однією з індійських флотилій, де було отримано економію палива в 17,5 % за час путини в Індійському океані. На випробуванні паливних каталізаторів проводилася попередня діагностика технічного стану двигунів і його паливної апаратури. Додатково були проведені випробування на предмет граничного ресурсу використання каталізатора, який склав 500 тонн легкого дизельного палива. Висновки. У науковій статті показано переваги й недоліки використання різних видів сучасного палива і його суміші з різноманіт- ними включеннями й компонентами. Визначено нові сучасні наукові напрями для подальшої науково-дослідної роботи.
26
Kovalevskyi, S. S. "ВПЛИВ ДЕРЕВОСТАНІВ ЛІСОСТЕПОВОЇ ПРИДНІПРОВСЬКОЇ ВИСОЧИНИ НА БАЛАНС ВУГЛЕЦЮ МІСТА БІЛА ЦЕРКВА". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 60–64. http://dx.doi.org/10.15421/40251008.
Повний текст джерелаАнотація:
На підставі опрацювання комплексу математичних моделей множинних регресійних рівнянь конверсійних коефіцієнтів, а також за даними ВО "Укрдержліспроект", розраховано обсяги депонованого вуглецю у лісах колективних господарств за 2004-2014 рр. та державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" протягом 1984-2014 рр. Встановлено обсяги шкідливих викидів речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, за даними головного управління статистики у Київській обл. Оцінено здатність лісів щодо поглинання шкідливих викидів і покращення стану довкілля навколо міста Біла Церква.
27
Довбненко, О. Ф. "РЕЗУЛЬТАТИ ВИРОБНИЧИХ ВИПРОБУВАНЬ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕНННЯ МІКРОКЛІМАТУ В ПРИМІЩЕННІ ДЛЯ УТРИМАННЯ КРОЛІВ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 5 (2 травня 2020): 51–64. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.51-64.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано переваги застосування УФБ ламп низького тиску для очищення повітря тваринницьких приміщень від шкідливих домішок. Установки на основі УФБ ламп здатні очистити повітря від вірусів та мікробів до 99,9%, а озон ефективно знешкоджує патогенну мікрофлору, аміак (NH3), сірководень (H2S), метан (CH4), вуглекислий газ (CO2), знижує вологість повітря. Застосування УФБ установок забезпечує скорочення повітрообміну із зовнішнім середовищем, що призводить до зменшення втрат теплоти з викидним вентиляційним повітрям, зменшення об’ємів вентиляції та підвищує ефективність рекуперації теплоти.
Обґрунтована необхідність застосування припливно – витяжних установок рекуперативного типу, в яких за рахунок теплоти викидного повітря відбувається сухий підігрів припливного повітря без змішування потоків. В тваринницьких приміщеннях доцільно застосовувати теплоутилізатори на основі полімерних матеріалів, стійких до агресивного повітряного середовища тваринницьких приміщеннях.
Обґрунтована функціональна схема системи технічних засобів для створення енергоощадного мікроклімату тваринницьких приміщень, яка складається з літньої вентиляції, припливно-витяжних установок з утилізацією теплоти вентиляційних викидів та УФБ установок для очищення повітря від шкідливих домішок.
Приведені технічні характеристики експериментальних зразків енергоефективного обладнання для забезпечення мікроклімату: припливно – витяжної установки з рекуперацією теплоти РТВ-2,5, УФБ рециркулятора РПБ 1,8-6/30 та пристрою для скорочення емісії шкідливих речовин на основі люмінесцентних УФБ ламп низького тиску.
Приведено результати виробничих випробування УФБ установок енергоефективної системи забезпечення мікроклімату в приміщенні для утримання кролів. За результатами випробувань встановлено:
Припливно-витяжна система вентиляції приміщення на базі рекуперативного теплоутилізатора забезпечує повітрообмін кролеферми до 2500 м3/год та скорочення витрат енергоресурсів на підігрів припливного повітря в опалювальний період 42 ...45 %.
Рециркулятор – очищувач повітряного середовища тваринницьких приміщень забезпечує обробку від патогенної мікрофлори та шкідливих домішок до 1800 м3/год повітря з ефективністю очищення від аміаку 44,8%.
Пристрій для скорочення емісії шкідливих речовин в зоні накопичення біологічних відходів забезпечує скорочення емісії аміаку до 59,6%.
Очікуване скорочення витрат енергоресурсів за опалювальний сезон при застосуванні енергоефективної системи - до 80%.
28
Mishchuk, О. S. "Багатокрокове прогнозування тренду показників забруднення атмосферного повітря". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 8 (31 жовтня 2019): 142–46. http://dx.doi.org/10.36930/40290826.
Повний текст джерелаАнотація:
Наявність величезної кількості джерел небезпеки, спричинених діяльністю людини, становить реальну загрозу для самої людини і навколишнього середовища. Сучасний рівень організації та моніторингу забруднення навколишнього середовища висуває вимоги до розроблення нових підходів щодо вирішення проблеми контролю якості атмосферного повітря, прогнозування його забруднення та управління джерелами викидів шкідливих речовин на основі нових інформаційних технологій. Тому створення інтегрованих автоматизованих систем контролю та управління якістю атмосферного повітря, розроблення перспективних моделей і алгоритмів прогнозування забруднення повітря є актуальною проблемою. Одночасно розроблювані алгоритми прогнозування повинні бути простими та зрозумілими у використанні, тому у дослідженні описано та проаналізовано такі методи прогнозування параметрів забруднення атмосферного повітря: метод наївного прогнозу та методи прогнозування на основі лінійної нейроподібної структури моделі послідовних геометричних перетворень. Оскільки метод наївного прогнозу є найпростішим серед всіх існуючих методів, було виконано порівняння методу прогнозування на основі лінійної нейроподібної структури моделі послідовних геометричних перетворень (НС МПГП) саме зі згаданим методом, з ціллю визначення який метод результує з кращими показниками. Експериментально доведено, що метод прогнозування тренду шкідливої домішки CO на основі лінійної нейроподібної структури моделі послідовних геометричних перетворень є ефективним методом, оскільки показує точніші результати, ніж метод наївного прогнозу. Тому за допомогою розроблюваного методу виконано короткочасне багатокрокове прогнозування тренду забруднення атмосферного повітря.
29
Михайленко, В. С., В. В. Лещенко, С. М. Сакали та Р. Ю. Харченко. "Нейромережева система моніторингу показників шкідливих викидів суднового парового котла". Automation of ship technical facilities 26, № 1 (1 грудня 2020): 41–57. http://dx.doi.org/10.31653/1819-3293-2020-1-26-41-57.
Повний текст джерелаАнотація:
he issues of reducing the content of nitrogen and sulfur oxides in the flue gases of steam boilers using the proposed neural network system for monitoring the content of harmful emissions in flue gases are considered.
30
Кардаш, В. П., та О. М. Шлiхта. "ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СУДНОВОГО ДВИГУНА ШЛЯХОМ ЗМІНИ СКЛАДУ НАДУВНОГО ПОВІТРЯ". Ship power plant 1 (5 серпня 2020): 70–78. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.70-78.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблеми захисту навколишнього середовища від забруднень актуальні для всієї енергетики, в тому числі і суднової. Викиди шкідливих речовин з відпрацьованими газами суднових дизелів щорічно складають мільйони тонн. Основним міжнародним документом, що регламентує екологічні параметри роботи суднових енергетичних установок, є конвенція MARPOL. У конвенції МАРПОЛ 73/78 передбачено заходи, щодо скорочення і запобігання забруднення морського середовища, як нафтою і нафтопродуктами, так і іншими речовинами, шкідливими для мешканців моря, що перевозяться на суднах або утворюються в процесі їх експлуатації. Правові норми, тобто інструкції, щодо запобігання забруднення атмосфери з суден містяться в Додатку VI до Конвенції МАРПОЛ 73/78.
31
Рындюк, Дмитрий, Татьяна Шелеш, Инна Беднарская, Яна Беднарская та Денис Качкивский. "ЗАВИСИМОСТЬ КОЛИЧЕСТВА ВЫБРОСОВ ВРЕДНЫХ ВЕЩЕСТВ В ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ ОТ СОСТАВА ТВЕРДОГО ТОПЛИВА". SWorldJournal, № 05-01 (30 листопада 2018): 24–28. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-05-01-019.
Повний текст джерелаАнотація:
Основним завданням даного дослідження є визначення кількісних характеристик шкідливих викидів в атмосферу в залежності від складу твердого палива.В ході дослідження розраховані показники емісії оксидів вуглецю та азоту, сірчистого ангідриду та твердих ча
32
Рындюк, Дмитрий, Татьяна Шелеш, Инна Беднарская, Яна Беднарская та Денис Качкивский. "ЗАВИСИМОСТЬ КОЛИЧЕСТВА ВЫБРОСОВ ВРЕДНЫХ ВЕЩЕСТВ В ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ ОТ СОСТАВА ТВЕРДОГО ТОПЛИВА". SWorldJournal, № 05-01 (30 листопада 2018): 24–28. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-05-01-019.
Повний текст джерелаАнотація:
Основним завданням даного дослідження є визначення кількісних характеристик шкідливих викидів в атмосферу в залежності від складу твердого палива.В ході дослідження розраховані показники емісії оксидів вуглецю та азоту, сірчистого ангідриду та твердих ча
33
Пирисунько, М. А. "Аналіз способів зменшення шкідливих викидів суднових двигунів рециркуляцією відпрацьованих газів". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 6 (30 грудня 2018): 39–44. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1259.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток судноплавства на водних шляхах призвів до будівництва нового, сучасного флоту з потужними енергетичними установками. Масова експлуатація такого флоту супроводжується інтенсивним зростанням його впливу на навколишнє середовище. Один з найважливіших компонентів суспільного і економічного розвитку, який поглинає значну кількість ресурсів і надає серйозний вплив на природне середовище, є морський транспорт. В роботі проаналізовано можливість зменшення кількості шкідливих викидів судновими ДВЗ за рахунок системи рециркуляції відпрацьованих газів.
34
Varbanets, R. A., O. V. Fomin, V. G. Klymenko, D. S. Minchev, V. P. Malchevsky та V. I. Zalozh. "ВІБРОАКУСТИЧНА ДІАГНОСТИКА ТУРБОКОМПРЕСОРА СУДНОВОГО ДИЗЕЛЬНОГО ДВИГУНА". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 30–44. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Сучасні турбонагнітачі суднових дизельних двигунів мають високий коефіцієнт підвищення тиску в компресорі – до 5 і вище. Вони створюють високий тиск наддувочного повітря, тим самим забезпечуючи високу питому потужність і високоефективну роботу суднового двигуна з низьким викидом оксидів вуглецю та сажі. Серед іншого, висока економічність дизельних двигунів MAN MC і MAN ME з фактичною питомою витратою палива на рівні 160–170 г/ кВт·год забезпечується високим тиском наддувочного повітря. При зниженні ефективності роботи турбонагнітача, потужність і економічність дизельного двигуна швидко знижуються, а рівень викидів оксидів вуглецю та сажі зростає. Допустимий рівень шкідливих викидів при експлуатації суднових дизельних двигунів обмежений чинними вимогами Міжнародної морської організації. Оскільки переважна більшість морських транспортних суден різного класу має дизельні двигуни, питання їх ефективної та безпечної експлуатації є безумовно актуальним. У статті представлено метод віброакустичної діагностики турбокомпресора суднового дизельного двигуна в умовах експлуатації, коли необхідно оперативно визначити миттєву частоту обертання турбокомпресора та рівня вібрації ротора. Метод полягає в аналізі віброакустичного сигналу, який формується компресором турбонагнітача під час роботи дизельного двигуна під навантаженням. Результати. Спектральний аналіз показує, що лопатки компресора генерують коливання, які завжди присутні в спектрі загальної вібрації турбонагнітача незалежно від його технічного стану. «Лопаткова» гармоніка, яка відповідає цим коливанням, в спектрі визначається за допомогою методу обмежень. Розрахована миттєва частота обертання турбокомпресора дозволяє проаналізувати амплітуду основної гармоніки в спектрі. Метод, представлений у статті, допомагає усунути спектральні витоки дискретного перетворення Фур’є (DFT), щоб оцінити амплітуду основної гармоніки. Подальший аналіз амплітуди основної гармоніки дозволяє ефективно оцінити рівень вібрації ротора турбокомпресора під час експлуатації. Метод можна застосувати на практиці за допомогою смартфона або комп’ютера, на якому встановлено спеціальне програмне забезпечення. Висновки. Запропонований метод може бути закладений в основу системи постійного моніторингу частоти і рівня вібрації турбокомпресора суднового дизельного двигуна.
35
Kasyanchuk, V. V., O. M. Bergilevich та O. Y. Smiyanova. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У ПІДГОТОВЦІ БАКАЛАВРІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВʼЯ» З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ГІГІЄНИ ХАРЧУВАННЯ» В СУМСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (18 листопада 2019): 91–96. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10598.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: провести аналіз існуючої інформації в наукових виданнях щодо фахової підготовки бакалаврів за спеціальністю «Громадське здоров’я» з дисципліни «Основи гігієни харчування» для підтвердження актуальності питання та вдосконалення навчального процесу.
Матеріали і методи. Використано бібліографічний, соціологічний та аналітичний методи.
Результати. Дисципліна «Основи гігієни харчування», яку традиційно викладають у медичних закладах, потребує вдосконалення з урахуванням сучасних світових тенденцій. Це пов’язано з тим, що суспільство сьогодні стикається з більш складною ситуацією у харчуванні населення, ніж у ХХ столітті, коли основні зусилля були спрямовані на збільшення виробництва та якість продуктів. Але на сьогодні відбувається кардинальне переосмислення попередніх тенденцій щодо спрямування їх на комплекс заходів, які включають: запобігання захворюванням, пов’язаним із недостатнім або надмірним споживанням їжі; врахування усього ланцюга виробництва харчових продуктів «від поля до столу»; вирішення екологічних проблем; сприяння сталості середовища та життєдіяльності населення. Промислові викиди харчових виробництв та аграрного сектору вважають одними із основних екологічно шкідливих чинників, вони забруднюють воду, ґрунт, повітря та є суттєвим джерелом викидів вуглекислого газу в атмосферу. Все це негативно впливає на здоров’я населення. Харчові системи повинні діяти протягом усього ланцюга «від поля до столу» з екологічними обмеженнями, щоб зменшити негативний вплив на здоров’я населення та на екологію біосфери. Вирішувати ці питання потрібно у міждисциплінарному та міжсекторальному контексті. Важливо, щоб сучасна підготовка бакалаврів за спеціальністю «Громадське здоров’я» ґрунтувалась на вдосконаленій дисципліні «Основи гігієни харчування» з формуванням комплексних знань щодо гігієни харчування, екології, стійкості харчової системи та безпечності харчових продуктів вздовж усього харчового ланцюга.
Висновки. Підготовку бакалаврів за спеціальністю «Громадське здоров’я» у Сумському державному університеті з дисципліни «Основи гігієни харчування» удосконалено з урахуванням міжнародного досвіду в цій галузі. Розроблено навчальну програму з цієї дисципліни на міждисциплінарній основі шляхом інтеграції екологічних та інших суміжних наук із науками про харчування.
36
Kapitsa, M., M. Martyshevsky, U. Zelenko, A. Boychenko, and O. Dzhus. "Determining the amount of harmful emissions of diesel internal combustion engines." Collection of scientific works of the State University of Infrastructure and Technologies series "Transport Systems and Technologies" 33, no. 1 (June 2019): 130–43. http://dx.doi.org/10.32703/2617-9040-2019-33-1-12.
Повний текст джерела
37
Мірзоєва, О. Ю. "Аналіз існуючих методів, моделей, технічних заходів контролю викидів шкідливих речовин з камери згорання". Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, Вип. 3 (104), ч. 1 (2017): 100–105.
Знайти повний текст джерела
38
Мірзоєва, О. Ю. "Аналіз існуючих методів, моделей, технічних заходів контролю викидів шкідливих речовин з камери згорання". Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, Вип. 3 (104), ч. 1 (2017): 100–105.
Знайти повний текст джерела
39
Tyshchuk, V. Yu, I. B. Kovaliova, M. D. Bobrov, and T. A. Kryvenko. "Protection of air from harmful emissions of ammonia in coxochemical manufacture." Mining Journal of Kryvyi Rih National University, no. 105 (2019): 34–39. http://dx.doi.org/10.31721/2306-5435-2019-1-105-34-39.
Повний текст джерела
40
Лещенко, І. Ч. "Впровадження сучасних технологій у газотранспортній системі України для зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу". Проблеми загальної енергетики, № 3 (23) (2010): 41–47.
Знайти повний текст джерела
41
Найденов, І. В., О. М. Бліндарук, Ю. О. Кравчук та І. М. Смирнова. "МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ПАЛИВНОЇ ЕКОНОМІЧНОСТІ ТА ПОЛІПШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗАСОБІВ РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 86–97. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.10.
Повний текст джерелаАнотація:
З огляду на те, що на сьогодні середній вік суден українського Дунайського пароплавства біля 40 років, і беручи до уваги їх частку в флоті що працюють в басейні річки Дунай, слід очікувати, що велика частина суден під українським прапором може виявитися в групі поза стандартних, якщо не будуть вжиті необхідні заходи для відновлення або модифікації флоту. Основними напрямками досліджень можна вважати пошук конструктивних зміни або нових рішень, пов’язаних із судновими технічними засобами або рішеннями, пов’язаними з модифікацією палива та застосуванням нових його типів та пов’язаних із охороною навколишнього середовища від шкідливого впливу засобів транспорту на всіх етапах життєвого циклу Вищезазначене вимагає вирішення актуального науково-технічного завдання, яке полягає в розробленні нового підходу функціонування паливної системи, що забезпечить істотне підвищення якості експлуатації за рахунок використання гомогенізованого палива і зниження шкідливих викидів, пов'язаних із експлуатацією судна в умовах посилення міжнародних вимог до скорочення шкідливих викидів в атмосферу. Наведено методи, що забезпечують підвищення паливної економічності та поліпшення екологічних показників засобів річкового транспорту в умовах експлуатації. Наведено можливості удосконалення та випробувано удосконалений мембранний диспергатор для виготовлення емульсій палива і води. Наведено результати дослідження енергетичних та екологічних характеристик дизеля на річковому штовхачі при роботі на безводному паливі і водопаливній емульсії. Впровадження результатів дисертаційного дослідження на морських та річкових суднах свідчить про значні підвищення екологічності річкового транспорту, а саме зменшення концентрації оксидів азоту на 29 %, оксиду вуглецю на 35%; температури випускних газів на 2,2 %; димності на 38 %.. Ключові слова: двигун, засоби річкового транспорту, діагностування технічного стану, екологічні показники, охорона навколишнього середовища.
42
СПАСІЧЕНКО, Оксана. "ДОСВІД ОПТИМІЗАЦІЇ МАРШРУТНОЇ МЕРЕЖІ МІСТА ЗА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (4 грудня 2019): 165–72. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.100.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі запропоновано для моделювання маршрутної мережі застосовувати метод лінійного програмування (транспортна задача) із критеріями оптимізації показників економіко-екологічної та соціальної оцінки. Особливістю цільової функції є адитивний характер показників економічних витрат, екологічних та соціальних збитків при здійсненні пасажироперевезень з ваговими коефіцієнтами і характеризує витратність логістичної системи. Для кожного маршруту вибирається відповідно вагові коефіцієнти важливості економічного та екологічного показників залежно від особливостей здійснення перевезення, що дозволяє вибрати схему перевезення за інтегральним показником (розраховується план оптимальний за економічними чи екологічними показниками, або компромісний). Розроблений підхід застосовано для удосконалення маршрутної мережі громадського транспорту м. Києва на еколого-економічних засадах. Оптимізація маршрутної мережі тільки для окремих маршрутів дозволила збільшити дохід і зменшити витрати при здійсненні пасажироперевезень з одночасним зменшилися викиді шкідливих речовин.Ключові слова: транспортна система міста, маршрутна мережа, пасажироперевезення, оптимізація, еколого-економічні показники.
43
Фіалко, Н. М., В. Г. Прокопов, Р. О. Навродська, С. І. Шевчук та Г. О. Пресіч. "Аналіз екологічної ефективності димових труб котелень за умов застосування теплоутилізаційних технологій". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 4 (17 вересня 2020): 104–8. http://dx.doi.org/10.36930/40300418.
Повний текст джерелаАнотація:
Виконано аналіз екологічної ефективності димових труб газоспоживальних котелень комунальної теплоенергетики за умов застосування сучасних теплоутилізаційних технологій з охолодженням відхідних димових газів нижче від температури роси водяної пари, що міститься в газах. У цих технологіях використовували теплоутилізатори, призначені для нагрівання зворотної тепломережної води котельні, та тепловий метод антикорозійного захисту газовідвідних трактів шляхом байпасування частини гарячих газів від котла повз зазначене теплоутилізаційне устаткування. Розглянуто одиночні димові труби різного типу під час виготовлення корпусу труби з антикорозійного матеріалу або під час монтування в цегляну (або іншу трубу з покращеними теплоізоляційними властивостями) газовідвідних стволів з цих матеріалів. Доліджено показники максимальних приземних концентрацій у навколишньому середовищі труби найшкідливіших викидів димових газів, таких як окиси вуглецю СО і азоту NOх залежно від режиму роботи котлів згідно з тепломережним графіком роботи котельні. Проаналізовано вплив використання теплоутилізаційних технологій та зазначеного теплового методу захисту димових труб на безпеку експлуатації газовідвідних трактів і на умови розсіювання шкідливих викидів. Показано, що в разі дотримання рекомендованих режимів роботи котлів зі зменшенням їх кількості згідно з тепломережним графіком роботи котельні й в разі застосування сучасних теплоутилізаційних технологій та димових труб з антикорозійних матеріалів реалізується розсіювання викидів СО та NOх у навколишньому середовищі згідно зі сучасними нормативними вимогами.
44
Татарченко, Г. О., І. В. Кравченко, М. В. Писаренко та С. Л. Поркуян. "Дослідження забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автотранспорту в міському середовищі". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(256) (10 грудня 2019): 99–104. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-256-8-99-104.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі на прикладі магістральної дороги біля парку проведено аналіз фактичної середньодобової інтенсивності руху автотранспорту і розраховані потужності емісії і концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі відпрацьованих автомобільних газів. Виявлено, що найбільш небезпечними для житлової забудови є оксиди азоту, особливо в несонячну погоду, коли їх фактичний вміст перевищує граничнодопустиму концентрацію в багато разів. Наведені дані про кількість та якість викидів на магістральних мережах доріг свідчать про значну шкоду здоров'ю людини.
Виконані розрахунки є актуальними для вирішення завдань, пов'язаних з моделюванням і прогнозуванням забруднення атмосфери транспортними потоками і, відповідно, пошуку рішень щодо зниження вмісту шкідливих газів в атмосферному повітрі.
45
Корінний, Сергій, та Анастасія Бондаренко. "ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СОНЯЧНОЇ ТА ВІТРОВОЇ ЕНЕРГІЇ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 359–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-75.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджуються тенденції розвитку сонячної та вітрової енергії. Аналізується перехід від традиційних джерел енергії до відновлюваних. Зазначається необхідність впровадження чистих джерел енергії через кліматичні зміни, які спричинені надмірним використанням викопного палива, що зумовлює зростанню обсягу шкідливих викидів в атмосферу планети. Згадуються ратифіковані домовленості між країнами світу, метою яких є зменшення кліматичних змін шляхом переходу до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Розглядається зростання частки сонячної та вітрової енергії в загальному обсязі генерації електроенергії. Висвітлюється стан інвестування у розвиток ВДЕ, зокрема, сонячної та вітрової енергії. Відзначаються причини та можливості подальшого зростання частки сонячної та вітрової енергії в загальному обсязі генерації електроенергії.
46
Mikhailenko, V. S., V. A. Shcherbinin, V. V. Leshchenko, R. Yu Kharchenk, and N. V. Lozhechnikova. "MODELING THE PROCESS OF HAZARDOUS EMISSIONS FORMATION IN THE EXHAUST GASES OF SHIP'S STEAM BOILERS." INFORMATICS AND MATHEMATICAL METHODS IN SIMULATION 10, no. 3-4 (December 2, 2020): 154–66. http://dx.doi.org/10.15276/imms.v10.no3-4.154.
Повний текст джерела
47
Хілько, В. А., та В. Ю. Іванчук. "ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕНЕРГЕТИЦІ УКРАЇНИ". Vidnovluvana energetika, № 3(62) (28 вересня 2020): 8–15. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.3(62).8-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – визначення шляхів зменшення викидів парникових газів, які суттєво вливають на тепловий баланс землі. Доповідь 2019 року про розрив в рівнях викидів, яка підготовлена Програмою ООН з навколишнього середовища, свідчить, що заходи по поточній політиці скорочення шкідливих викидів, явно недостатні. В світі спостерігається постійний зростаючий інтерес до відновлюваних джерел енергії, викликаний екологічними міркуваннями: зміна клімату і збільшення вмісту в атмосфері парникових газів. В Україні стрімким темпом розвивається використання відновлюваних джерел енергії, зокрема вітряної та сонячної енергії. Разом з тим при вводі нових потужностей об’єктів на базі ВДЕ існують проблеми мережевого та системного характеру. Тому збільшення потужностей ВДЕ потребує створення в Україні більш гнучкої енергосистеми, в тому числі вирішення питання з резервними і балансуючими потужностями. В статті обґрунтовано використання електричних станцій на базі відновлюваних джерел енергії, які оснащені системами акумулювання електроенергії на основі водню, в якості балансуючих потужностей оператора системи накопичення енергії. Зазначена система накопичення електричної енергії дозволяє перенесення енергії з періоду її «профіциту» в період її «дефіциту». Особливість водневої технології полягає в тому, що забезпечується найбільш економічний варіант зберігання електроенергії і подальше використання цієї запасеної енергії при тривалості розряду до кількох діб. Надано відомості про реальний пілотний проект впровадження накопичення енергії з ВДЕ за водневою технологією, який впроваджується в Європейському Союзі за програмою «Horizon 2020». Гібридні станції на ВДЕ, які оснащені водневими технологіями, можуть забезпечити балансування електроенергії в реальному часі. Технічно-досяжний потенціал ВДЕ в країні перевищує поточне річне споживання електроенергії України. Використання «зеленого» водню, виробленого без викидів в атмосферу CO2, сприяє вирішуванню екологічної проблеми з глобального потепління. Бібл. 9, табл. 1, рис. 3.
48
РОЗУМ, Руслан, Микола БУРЯК та Олена ЗАХАРЧУК. "ВИКОРИСТАННЯ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 17 (14 листопада 2021): 146–50. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.644.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток сільськогосподарського виробництва безпосередньо залежить від стану технологічної бази сільськогосподарських товаровиробників. Автомобільний транспорт знайшов значне застосування при перевезенні сільськогосподарських матеріалів від місця збору врожаю до місць його зберігання та переробки. Завдання, щодо встановлення оптимального розміру автопарку є актуальним як для вантажних, так і для пасажирських перевезень. Вирішення цієї проблеми повинно забезпечити визначення складу та кількості автопарку, що забезпечило б виконання необхідних технологічних процесів, з одного боку, та максимальне виключення простоїв, що веде до додаткових витрат, з іншого. Автомобілі, що використовуються в сільськогосподарському виробництві, повинні відповідати відповідним експлуатаційним вимогам. До таких вимог відноситься забезпечення виконання всього комплексу сільськогосподарських робіт з належною продуктивністю та максимальною ефективністю. Важливими також є вимоги екологічності (викиди шкідливих компонентів і ущільнення ґрунту), комфорту та безпеки. Вибір оптимальної якості рухомого складу автомобільного парку нерозривно пов'язаний із встановленням оптимального терміну служби автомобіля та оцінкою його надійності. Забезпечення надійності автомобіля є складною проблемою, яка починається з моменту його проектування, виробництва, експлуатації та належного обслуговування і до закінчення його експлуатації. До основних шляхів удосконалення використання рухомого складу сільськогосподарських транспортних засобів можна віднести: підвищення коефіцієнта мінливості, повноти використання у виробничих процесах, усунення простоїв, скорочення простоїв при ремонті та оглядах, стимулювання кращого використання автомобільного транспорту.
Ключові слова: автомобіль, автомобільний транспорт, сільськогосподарське виробництво, сільськогосподарські машини, рухомий склад.
49
MASLYIAK, Y. "METHOD OF MODELING OF MOTOR VEHICLES HARMFUL EMISSION CONCENTRATIONS DISTRIBUTION USING CLUSTERING AND INTERVAL ANALYSIS." Naukovi praci Donec'kogo nacional'nogo tehnicnogo universitetu. Seria, Informatika, kibernetika i obcisluval'na tehnika 1, no. 26 (2018): 26–40. http://dx.doi.org/10.31474/1996-1588-2018-1-26-40.
Повний текст джерела
50
Yahlytskyi, Yu K. "КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ «ЗЕЛЕНОГО» СУДНОПЛАВСТВА". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 105–17. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У наш час екологічні стандарти для суден стають дедалі жорсткішими, тому судноплавна галузь, яка є одним із перспективних засобів транспортування, що забезпечує більшу частину світової торгівлі, також відчуває суспільний тиск через необхідність удосконалення своєї роботи та вжиття заходів для зниження забруднень. Новітньою тенденцією в судноплавстві є так зване «зелене судноплавство» – комплекс технологічних інновацій, який привів до розроблення суден, обладнання та пального, які більш безпечні екологічно. Метою дослідження є аналіз можливостей застосування нових матеріалів, підвищення рівня енергоефективності судна, використання сучасних ефективних енергозберігаючих технологій у процесі створення суден, удосконалення енергоустановок судна, які відповідають новим вимогам екологічних стандартів і зменшують обсяг шкідливих викидів, розроблення екологічного та альтернативних видів палива, створення «екосуден». Результати. Розглянуті й досліджені основні напрями вирішення екологічних проблем у судноплавстві, які спрямовані на зменшення небажаних антропогенних змін навколишнього середовища. Висновки. У результаті проведеного дослідження обґрунтовано раціональність проведення розробок із таких питань: створення та класифікації нових матеріалів і технологій із використання композитів для корпусів суден, а також як багатофункціональних теплозвукоізоляційних матеріалів і покриттів; оптимізації обводів корпусів зі зміною дизайну та конструктивних особливостей судна; використання енергії вітру для підвищення рівня енергоефективності судна; удосконалення наявного досвіду у сфері розроблення й використання екологічного та альтернативних видів палива, зменшення негативного впливу на навколишнє середовище викидів із суден, а також побудови «екосуден» за принципами «зеленої логістики», яка дає можливість скоротити відходи й забруднення на всьому ланцюжку виробництва та поставок.