Добірка наукової літератури з теми "Визначення орієнтації"

Актуальність статті полягає в тому, що сучасні конкурентоздатні економіки передових країн світу характеризуються високою мобільністю населення у сфері ринку праці, держави приділяють значної уваги моніторингу відповідних потреб у професіях, запитах суспільства, вибудовують багаторічні плани. В сучасних умовах забезпечення Національної поліції України високоякісними кадрами окрім цілого комплексу умов, підходів та заходів, неможливе в тому числі без побудови системи професійної орієнтації молоді та інших категорій населення щодо професії поліцейського. Слід зауважити, що помилково вважати надання, наприклад, школярам чи студентам цивільних вузів загальної інформації про службу в поліції, вимоги до поліцейських та рівень заробітних плат, основним аспектом профорієнтаційної роботи. Дане явище складається із цілого комплексу елементів, до яких входить і виявлення потенційно значущих високоякісних кадрів серед молоді для служби в поліції, а також процес адаптації поліцейського на службі тощо. Без врахування сутності явища професійної орієнтації неможливо побудувати ефективну систему залучення та відбору кадрів поліції, й навпаки ефективна організація профорієнтації забезпечить високий рівень якостей та характеристик, необхідних для служби серед осіб, які бажають стати поліцейськими, під час вже відбору кадрів. В статті розриваються проблеми визначення сутності професійної орієнтації молоді та різноманітних категорій населення, а також особливостей даного процесу щодо професії поліцейського. Наводяться погляди різноманітних дослідників на формулювання дефініції «професійна орієнтація». Вказується, що не зважаючи на значну кількість різноманітних трактувань та визначень, в цілому зміст явища є схожим. Окрім того, в дослідженні наводяться думки спеціалістів про елементи професійної орієнтації (професійна інформація, професійна консультація, професійний відбір, професійний добір, професійна адаптація), зазначається на відмінностях у кількості елементів у порівнянні із визначеними у нормативно-правових актах (Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається, Положення про організацію професійної орієнтації населення, Концепція державної системи професійної орієнтації населення, Закон України «Про зайнятість населення»). Акцентується увага, що й у нормативних актах не існує єдиного сталого визначення професійної орієнтації. Визначаються також основні завдання, які ставляться перед професійною орієнтацією молоді та інших категорій населення, на відмінностях між ними у різних нормативних актах. Зауважується на специфіці визначення, учасників процесу (суб’єктів і об’єктів) професійної орієнтації, яка здійснюється щодо професії поліцейського.

У статті розглянуто поняття «ціннісні орієнтації особистості» та їх вплив на поведінку людини. Визначено цінності як важливий елемент структури особистості і її гармонійного розвитку та існування у світі. Розглянуто думки науковців щодо питань ціннісних орієнтацій та їх формування. Зазначено, що ціннісні орієнтації – це своєрідна установка свідомості; вона визначає потреби, бажання, прагнення, матеріальні та морально-духовні цінності суспільства. Доведено, що ціннісні орієнтації виступають найважливішим регулятором поведінки людини. Визначено, що поряд із сім’єю, яка є найпершим виховним осередком, заклади освіти мають не менший виховний вплив на особистість дитини. Зазначено, що ефективність виховної роботи закладу освіти залежить від правильної її організації. Описано основні завдання та особливості програми «Українська родина», що має на меті удосконалення технології виховної роботи. Проаналізовано результати впровадження програми «Українська родина» у заклади загальної середньої освіти, шляхом проведення анкетування учнів Білоцерківської спеціалізованої природничо-математичної школи І-ІІІ ступенів № 16 імені М.О. Кириленка. Досліджено позитивну динаміку та результативність запропонованих у програмі форм роботи та їх змісту. Представлено порівняльні таблиці відповідей респондентів щодо визначення ціннісних орієнтацій учнів.

У статті обґрунтовано актуальність проблеми ціннісних орієнтацій майбутнього викладача закладу вищої освіти. Визначено сутність понять «цінності» та «ціннісні орієнтації». З’ясовано, що цінності складають основу ціннісних орієнтацій індивіда. У науковій літературі розрізняють матеріальні, суспільно-політичні, духовні цінності; позитивні і негативні цінності; цінності особистості, соціальних та професійних груп, національні, загальнолюдські цінності. Серед цінностей людського буття і культури при всьому розмаїтті найчастіше виділяють лише декілька, як правило, основних: людина, життя, добро, краса, істина, свобода тощо. Розкрито психолого-педагогічний аспект ціннісних орієнтацій. У публікації наголошується на тому, що дослідження передбачає лише вивчення змісту ціннісних орієнтацій майбутнього викладача закладу вищої освіти, але не виключається можливість змін у системі ціннісних орієнтацій майбутнього викладача під впливом організованого нами процесу формування та розвитку полікультурної компетентності.Описано методику визначення рівня ціннісних орієнтацій. Для цього використано методику «Ціннісні орієнтації» Мілтона Рокича (Milton Rokeach), який розрізняє два класи цінностей: термінальні та інструментальні. Здійснений якісний і кількісний аналіз системи ціннісних орієнтацій майбутнього викладача до та після реалізації чотирьох етапів формування полікультурної компетентності засвідчив ефективність розробленого та запропонованого нами змісту полікультурної освіти.

У статті висвітлено результати дослідження зв’язку соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Зазначено, що ціннісні орієнтації виконують регулятивну роль у житті людини, а особливо ними керується сучасна молодь. Показано, що соціальна бажаність – це тенденція особистості представляти себе у вигідному світлі, котра накладає відбиток як на зміну відношення до загальних цінностей, до оточення, так і до значущих інших. Досліджено ціннісні орієнтації і соціальну бажаність, що спонукало віднайти у цій проблематиці суттєві взаємозв’язки між цими елементами. Мета статті полягає в емпіричному дослідженні взаємозв’язку соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій в юнацькому віці. Методи:теоретичне аналізування, синтезування, систематизація та узагальнення наукової літератури. Емпіричні методи дослідження: методика «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості» (С. С. Бубнової, 1994); опитувальник Кроуна-Марлоу «Шкала соціальної бажаності» (Crowne-Marlowe Social Desirability Scale, CMSDS, 1960);методика «Balance dinventory for desirable responding» BIDR Version 6 (Paulhus D. L, 1998). Результати: за допомогою кореляції Ч. Спірмена визначено, що соціальна бажаність корелює з ціннісними орієнтаціями особистості. Встановлено, що особам юнацького віку з високим рівнем соціальної бажаності властива зміна цінностей під впливом соціуму, у осіб з низьким рівнем вираженості даної ознаки дана тенденція не спостерігається. Висновки: у статті наведено авторське визначення феномену «соціальна бажаність», під яким автор розуміє прагнення особистості до позитивного та конструктивного в взаємовпливу, взаємообміну з суспільством, у результаті чого особистість підкорюється йому, представляючи себе у вигідному світлі. На основі емпіричного дослідження визначено, що соціальна бажаність особистості впливає на ціннісні орієнтації.

У статті висвітлюються правові засади заборони дискримінації за ознаками «гендерна ідентичність» та «сексуальна орієнтація» в суспільно-трудових відносинах. Виявлено проблеми правового забезпечення заборони дискримінації за ознаками гендерної ідентичності і сексуальної орієнтації в трудових відносинах. Так, у національному антидискримінаційному законодавстві не закріплені визначення вказаних «захищених» ознак, не встановлено чіткий правовий механізм протидії дискримінації за цими ознаками в трудових відносинах тощо. Запропоновано в у ст. 6 проекту Закону України «Про працю» No 2708 від 28.12.2019 закріпити дефініції гендерної ідентичності і сексуальної орієнтації.

У статті автором проаналізовано сучасні вітчизняні і зарубіжні підходи до визначення поняття «про-фесійно-ціннісні орієнтації». Зроблено висновок, що у контексті теми дослідження зарубіжні науковці переважно вивчають вплив певних соціально-психологічних факторів на ціннісну сферу працівників. Натомість вітчизняні науковці більше зосереджуються на психолого-педагогічному аналізі механізмів формування ціннісних орієнтацій і їх впливі на розвиток особистості. Визначено, що професійно-цінніс-ні орієнтації виступають змістовим складником професійного самовизначення учнів і є провідною регу-лювальною функцією самопізнання, самоставлення, саморегуляції. Відповідно, виконуючи мотиваційну, спонукальну роль, професійно-ціннісні орієнтації спрямовують людину на самозміни та саморух.З метою висвітлення методики вивчення стану сформованості професійно-ціннісних орієнтацій у учнів у статті надано авторське визначення поняття «професійно-ціннісні орієнтації у учнів до тру-дової діяльності», визначено (на основі компонентно-процесуальної моделі свідомого привласнення зростаючою особистістю духовних цінностей (І. Бех)) його компонентна структура (пізнавальний, емоційно-мотиваційний, довільного імпульсу, практично-дієвий та самоціннісний компоненти і від-повідні до них показники) та охарактеризовано рівні їх сформованості (високий, середній, низький). Надано перелік методик для діагностики рівнів сформованості професійно-ціннісних орієнтацій у учнів, які широко використовуються в психолого-педагогічній практиці, що свідчить про їх надій-ність та відповідність віковому виміру психологічної структури особистості підлітка і старшоклас-ника. Зроблено висновок, що описана методика дасть змогу повною мірою дослідити особливості професійно-ціннісних орієнтацій сучасних учнів старшого підліткового та юнацького віку до трудо-вої діяльності. In the article the author analyzes modern domestic and foreign approaches to the definition of professional and value orientations. It is concluded that in the context of the research topic, foreign scholars mainly study the influence of certain socio-psychological factors on the value sphere of employees. Instead, domestic scholars focus more on psychological and pedagogical analysis of the mechanisms of formation of value orientations and their impact on personality development. It is determined that professional and value orientations are a semantic component of professional self-determination of students and are the leading regulatory function of self-knowledge, self-attitude, self-regulation. Accordingly, performing a motivational, motivating role, professional and value orientations direct a person to self-change and self-movement.In order to highlight the methodology of studying the state of formation of professional and value orientations in students, the article provides the author’s definition of “professional value orientations in students to work”, defined (based on component-procedural model of conscious appropriation of spiritual values by a growing person (I. Bekh)) its component structure (cognitive, emotional-motivational, arbitrary impulse, practical-effective and self-valuable components and corresponding indicators) and the levels of their formation (high, medium, low) are characterized. A list of methods for diagnosing the levels of formation of professional and value orientations in students, which are widely used in psychological and pedagogical practice, indicates their reliability and compliance with the age dimension of the psychological structure of the personality of adolescents and high school students. It is concluded that the described method will allow to fully explore the features of professional and value orientations of modern students of older adolescence and adolescence to work.

В статті розглядаються питання визначення орієнтації об’єктів. Основними джерелами інформації для розрахунку кутів орієнтації слугують мікроелектромеханічні датчики, а саме мікроелектромеханічний гіроскоп (надає данні про кутову швидкість) та мікроелектромеханічний акселерометр (надає данні про гравітаційне прискорення в нерухомому режимі, та перевантаження в стані руху). Але застосування мікроелектромеханічних датчиків для визначення орієнтації і параметрів руху саме по собі не можливо без використання спеціалізованих алгоритмів обробки отриманих з них сигналів. Головний недолік полягає саме у “якості” отриманих сигналів, тобто наскільки отриманий сигнал з вимірювачів достовірно відображають рух або нерухомий стан об’єкту. Тому алгоритмами визначення орієнтації які запропоновані в роботі для розгляду було обрано алгоритм Компліментарного фільтру та алгоритм фільтру Маджвіка. Використані вимірювальні датчики (гіроскопи і акселерометри) об’єднані в один вимірювальний модуль який в свою чергу є базою для роботи розробки компанії Inertial Labs – курсовертикалі AHRS-10P. Курсовертикаль AHRS-10P в дослідженні використовується як референтна система, так як вона визначає кути орієнтації об’єкту на якому вона встановлена, за допомогою алгоритму фільтра Калмана і паралельно може видавати сирі данні зняті з акселерометрів і гіроскопів. В результаті дослідження, отримано аналітичні залежності визначеного кута тангажу та кута крену за допомогою алгоритму Компліментарного фільтру та алгоритму фільтру Маджвіка в порівнянні з кутом тангажу та кутом крену отриманими референтною системою AHRS-10P на базі фільтру Калмана.

Актуальність: Розв’язання проблеми підвищення якості та збалансованість структури людського капіталу, здійснення соціальними інституціями низки заходів, до числа яких відноситься й професійна орієнтація учнівської молоді. Мета статті – проаналізувати модифікацію парадигми професійної орієнтації в дослідженнях науковців НАПН України. Методи дослідження: теоретичний аналіз, порівняльний, структурно-функціональний методи; аналіз, синтез та узагальнення використовувалися з метою визначення рівня розробленості проблеми. Результати: відповідно до змін соціально-економічних умов розвитку суспільства модифікувалася парадигма професійної орієнтації учнівської молоді. У психолого-педагогічних дослідженнях чітко прослідковується зміна мети профорієнтаційної роботи з молоддю, яка модифікувалася у такій послідовності: формування готовності до вибору професії → формування готовності до професійного самовизначення → формування кар’єрної компетентності. На модифікацію парадигми профорієнтації значною мірою вплинули дослідження науковців Національної академії педагогічних наук України. У наукових установах НАПН України здійснювалися дослідження як теоретико-методологічних основ, так й організаційно-методичних засад профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю, які було покладено в основу її нормативно-правового та психолого-педагогічного забезпечення. Висновки: проблеми професійної орієнтації учнівської молоді є об’єктом наукових розвідок дослідників наукових установ НАПН України із часу її створення. Аналіз досліджень, присвячених професійній орієнтації, свідчить про те, що українські вчені запропонували напрями розв’язання комплексу психолого-педагогічних, філософських, соціально-економічних аспектів цієї проблеми, при цьому значний внесок у теоретико-методологічне та організаційно-методичне забезпечення модернізації та реформування освіти за цим напрямом зробили вчені Національної академії педагогічних наук України.

Метою дослідження є встановлення особливостей практичного стану проблеми проведення вчителями інформатики професійної орієнтації школярів на ІТ-спеціальності. Задачами дослідження є аналіз загальних проблем професійної орієнтації учнів загальноосвітніх навчальних закладів на ІТ-спеціальності; визначення особливостей практичного здійснення учителями інформатики професійної орієнтації учнів на ІТ-спеціальності. Об’єктом дослідження є професійна педагогічна діяльність вчителя інформатики. Предметом дослідження є робота учителя інформатики з професійної орієнтації школярів на ІТ-спеціальності. В роботі схарактеризовано сучасний стан проблеми здійснення учителями інформатики професійної орієнтації учнів загальноосвітніх навчальних закладів на ІТ-спеціальності. Автором проведено опитування учителів інформатики щодо профорієнтації як складової професійної діяльності сучасного учителя інформатики та проаналізовано його результати. Встановлено, що успішне здійснення вчителями інформатики професійної орієнтації випускників шкіл на ІТ-спеціальності вимагає їх відповідної професійної теоретичної та практичної підготовки. Результати дослідження планується узагальнити для розробки моделі підготовки майбутнього учителя інформатики до професійної орієнтації школярів на ІТ-спеціальності.

Систематизовано та обґрунтовано індивідуальні характеристики юних футболістів для діагностики ігрового амплуа також виявлено особливості психічної надійності у юних гравців різного їх амплуа та доповнено дані з питань психологічної підготовки у спортивній діяльності юних спортсменів.
Систематизированы и обоснованы индивидуальные характеристики юных футболистов для диагностики игрового амплуа, также выявлены особенности психической надежности у юных игроков разного амплуа, также дополнены данные по психологической подготовки в спортивной деятельности юных спортсменов.
The individual characteristics of the young players for the diagnostics of the game role were also systematized and substantiated, as well as the peculiarities of mental reliability among young players of different roles were identified and the data on psychological training in the sports activity of young athletes was supplemented.

Іванова М. В. Роль соціального працівника у професійному визначенні дітей з обмеженими можливостями : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота" / наук. керівник Г. В. Бойко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 78 с.
UA : Мета дослідження: дослідити роль соціального працівника при професійному визначенні дітей з обмеженими можливостями. Об’єкт дослідження: діти з обмеженими можливостями, як цільова група соціальної роботи. Предмет дослідження: роль соціального працівника у професійному визначенні дітей з обмеженими можливостями. Методи дослідження: аналіз, синтез, системний, спостереження, порівняння, аналіз статистичних даних. Гіпотеза: роль соціального працівника полягає у сприянні дітям з обмеженими можливостями у орієнтації в світі професій та обранню спеціальності за критеріями: відповідності можливостям, інтересам та затребуваності на ринку праці. Висновки: 1. Сутністю професійного визначення дітей з обмеженими можливостями є тривалий процес розвитку, що включає внутрішню активність у формуванні перспектив особистісного та професійного розвитку, розробці стратегії переходу до професії, самопізнанні та об’єктивній самооцінці індивідуальних особливостей, порівняння їх з професійно важливими якостями та здібностями. 2. Основною особливістю професійного визначення дітей з обмеженими можливостями є особлива психологічна підтримка з боку спеціалістів та соціальних працівників, спрямована на формування активної життєвої позиції таких дітей, допомога в їх адаптації та інтеграції в суспільство і т.д. 3. Соціальний працівник відіграє дуже важливу роль в професійному визначенні дітей з обмеженими можливостями, він сприяє орієнтації таких дітей в світі професій та обранню спеціальностей за критеріями: відповідності можливостям, інтересам та затребуваності на ринку праці.
EN : The purpose of the research is to investigate the role of a social worker in the professional identification of the children with disabilities. The object of the research is children with disabilities as a target group of social work. The subject of the research is the role of a social worker in the professional definition of children with disabilities. The methods of the research are analysis, synthesis, system, observation, comparison, analysis of statistical data. The hypothesis of the research: the role of a social worker is to help children with disabilities in the world of professions and to choose a specialty according to the criteria: compliance with opportunities, interests and demand in the labor market. Conclusions: 1. The essence of professional definition of children with disabilities is a long process of the development, which includes internal activity in formation of the prospects of personal and professional development, developing the strategy for transition to a profession, self-knowledge and objective self-assessment of individual characteristics, comparing them with professionally important qualities and abilities. 2. The main feature of the professional determination of the children with disabilities is a special psychological support from professionals and social workers, aimed at forming an active life position of such children, assistance in their adaptation and integration into society, etc. 3. The social worker plays a very important role in the professional determination of the children with disabilities, he contributes to the orientation of such children in the world of professions and the choice of specialties by the criteria: compliance with opportunities, interests and demand of the labor market.

У статті визначається актуальність досліджуваної проблеми шляхом виокремлення суперечностей, наявних між суспільними потребами та її реальним станом. Авторами здійснено ретроспективний аналіз розвитку ідеї професійної орієнтації підростаючого покоління; визначено історичні передумови її становлення, залежність від політичного, соціально-економічного та культурного розвитку країни.

Досліджено деякі особливості відносних змін структурно-біомеханічних властивостей скелетних елементів стилоподію і зейгоподію кінцівок плазунів і ссавців. Визначено наступні морфометричні і структурно-біомеханічні параметри кісток: маса кістки; лінійні линейные розміри кістки – довжина, фронтальний і сагітальний діаметри діафізу; параметри геометрії перерізу діафізу: площа компакти, моменти інерції (головні і полярний), радіуси інерції. Встановлено, що вказані параметри кісток стилоподію і зейгоподію мають різний характер алометричних залежностей від маси тіла. В усіх випадках відмічено позитивну алометрію маси кістки та ізометрію довжини кістки до маси тіла. Більшість параметрів елементів стилоподію плазунів і елементів зейгоподію ссавців мають позитивну алометрію до маси тіла. Це свідчить про різний характер механічних навантажень на окремі елементи скелету кінцівок у представників різних класів, що пов’язано з відмінною орієнтацією кінцівок (сегментальна у плазунів, пара сагітальна у ссавців).