Статті в журналах з теми "Види читання"

Одне з найбільш часто використовуваних правил читання Корану – це ідгам. Ідгам – це читання однієї літери, приєднаної до іншої. Ідгам ділиться на дві частини: «ідгам аль-кабір» та «ідгам ас-Сагір». Якщо перша буква мудгама з огласовкою, то отриманий ідгам називається ідгам аль-кабір (великий ідгам). У Священному Корані цей ідгам називається ідгам аль-кабір через велику кількість прикладів ідгама цьо- го типу або через те, що буква з огласовкою читається тихо перед ідгамом, а також через складність її застосування. Ідгам, що виникає, коли перша буква мудгама із сукуном, а друга буква – мудгам-фіх з огласовкою, називається ідгам ас-Сагір (маленький ідгам). Причина, через яку цей тип ідга- ма називається ідгам ас-Сагір, полягає в тому, що його легше застосовувати, або його приклади менш поширені в Корані, ніж ідгамул-кабір. Сам ідгам ас-Сагір ділиться на три види: Ваджіб, Мумтані та Джаіз. Представники куфійской школи Абу Бакр Асім ібн Абін-Наджуд ібн Бахдала аль-Асад аль-Куфи (пом. 127/745) і Абу-Хасан Алі ібн Хамза ібн Абдулла аль-киця аль-Куфи (пом. 189/805) у своїх читаннях використовували Джаіз як вид ідгам ас-Сагіра. У цьому виді ідгам ас-Сагіра муд- гам і мудгамун фіх, які є сторонами ідгама, можуть бути як буквами мутамасіль, так і буквами мутаджаніс і мутакаріб. Навіть якщо ці букви є в тому самому слові або в різних словах, ідгам трапляється в обох випадках, – це ідгам ас-Сагір. Варто зазначити, що основна мета ідгама – полегшити вимову. Імами обох кіраатів – представники куфійьскої школи кіраата. Існад їхніх кіраатів є достовірними (Сахіх), тобто за допомогою спо- движників доходять до Пророка Мухаммеда. Зараз кіраат іма- ма Асіма вважається найпоширенішим у світі, тому що про- стий у використанні. Історія розвитку правил читання Корану говорить також про формування необхідних світоглядних під- став цього процесу, оскільки сама віра у святе стимулювала роботу над вдосконаленням процесу вивчення і засвоєння цієї священної книги.

У статті обґрунтовано важливість впровадження медіазасобів у сучасній початковій школі та висвітлено проблему використання медіа в змісті початкової освіти. Проаналізовано вітчизняний досвід щодо підвищення якості навчання через медіатехнології та аналіз дидактичних умов впровадження медіазасобів на уроках у початковій школі. З’ясовано, що використання медіазасобів на уроках української мови та літературного читання в початкових класах сприяє індивідуалізації навчально-виховного процесу з урахуванням рівня підготовленості, здатностей, інтересів і потреб учнів. Встановлено, що важливим етапом розвитку початкової освіти є впровадження сучасних інноваційних технологій, мета яких полягає в тому, щоб забезпечити вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність початкової освіти. Розглянуто основні види медіазасобів, які є важливим елементом на уроці в початковій школі. З’ясовано, що різні види медіазасобів дозволяють моделювати умови навчальної діяльності на уроках української мови та літературного читання в початкових класах, реалізовувати їх у різноманітних тренувальних вправах ситуативного характеру.

У статті проаналізовано досвід підготовки дорослих учнів до іспиту IELTS (модуль «Читання») та виклики, які виникають в дорослих українських студентів та викладачів при роботі з цією частиною іспиту. Популярність іспиту IELTS робить його об’єктом дослідження багатьох науковців. Український контекст досі не був докладно досліджений, а кількість осіб, котрі здають цей тест, щорічно зростає. Матеріалом дослідження є індивідуальні кейси дорослих студентів, котрі виконували завдання модуля «Читання» (IELTS Reading), 18-річний викладацький досвід авторки та 5-річний досвід підготовки учнів до тесту IELTS (загалом 15 дорослих учнів). Протягом цього часу учасники дослідження виконали 30 тестів модуля «Читання», кожен з яких складається з 40 завдань (загальна кількість завдань – 1200). Дорослі українські учні, наша цільова аудиторія, – це люди віком 25 років та старші. Основний виклик, з яким вони стикаються при підготовці до тесту, – це, на нашу думку, різниця в підходах, які використовують творці тесту IELTS, та автори підручників, якими свого часу користувалися учасники нашого дослідження в школі чи у ЗВО. Для багатьох людей віком понад 30 років, особливо тим, у кого спеціалізація не була пов’язана з вивченням мов, зазвичай витрачають більше часу на те, аби пристосуватися до підручників та інших ресурсів підготовки до IELTS, оскільки матеріали, які вони раніше використовувати під час навчання, часто базувалися на радянських традиціях. Основними викликами, перед яким стоять люди, котрі готуються до складання IELTS, ми вважаємо такі: 1) різниця в підходах до читання; 2) часові обмеження; 3) певні види завдань, а саме True/False/Not Given та Gapfill.

У статті проаналізовано змішане навчання (blended learning) та форми його організації. Blended learning розглядається як модель освітнього процесу із чітким комбінуванням очної та онлайн форм навчання із використанням технічних засобів та Інтернет-ресурсів. З’ясовано, що планування ефективної моделі змішаного навчання з іноземної мови – це сукупність взаємопов’язаних видів навчальної діяльності, де вагоме місце займає самостійна робота студента й цілеспрямована робота викладача. Наголошується на тому, що роль викладача у змішаному навчанні модифікується і зводиться до ролі творця, модератора, контролера. Викладач у змішаному навчанні – розробник Робочої програми з дисципліни/Cилабусу, керівник і виконавець свого «проєкту». Змішане навчання головним чином зосереджене на готовності викладача, який мотивує студентів до вивчення мови, добре володіє технічними можливостями використання навчальних платформ в режимі онлайн, чітко визначає доцільність певного виду завдання із своєї дисципліни, розуміє основну мету кожного завдання, яке готує студента до оволодіння кінцевими компетентностями та відповідає змісту освітньої програми. Правильно організована самостійна робота студента є ефективною у процесі формування усіх видів мовленнєвої діяльності: читання, говоріння, аудіювання та письмо. Завдання з іноземної мови та їх види відіграють вагому роль та впливають на якість отриманих знань. Дієвим предиктором успішної комунікації іноземною мовою в умовах змішаного навчання, на думку авторів, стане організація самостійної роботи студентів, яка трансформується у виконання студентами чітко складених некомунікативних та умовно-комунікативних вправ. У статті окреслено різноманітні види завдань для організації самостійної роботи з іноземної мови в умовах змішаного навчання.

Статтю присвячено проблемі підготовки майбутніх моряків до ефективної комунікації у мультинаціональному екіпажі. Доведено, що цьому значноюмірою сприяє предметно-мовне інтегроване навчання (CLIL), яке реалізується на заняттях із морської англійської мови та передусім спрямоване на те, щоб навчати курсантів морській англійській мові за короткий період часу, застосовуючи професійний контекст. Особливу увагу звернено на опис різних видів діяльності, які можна застосувати до занять з елементами CLIL, адже саме вони допоможуть курсантам успішно засвоїти знання з професійно-орієнтованих предметів, удосконалити комунікативні навички морської англійської мови, підвищити їхню зацікавленість та мотивуватимуть до вивчення мови у майбутньому. Схарактеризовано основні види діяльності: мовленнєва розминка, завдання з розвитку навичок читання, слухання, перегляду, говоріння та письма, рольові ігри та моделювання реальних професійних ситуацій; відпрацювання стандартних фраз для спілкування на морі (SMCP); кейс-стаді тощо.

The article renders findings of the study of the development of school children’s reading skills and motor development (n=61). Pedagogical and psychological literature considers visual, auditory, and cognitive impairments as primary causes of difficulties in devel-oping reading skills. It is generalized an idea that all types of perception (visual, auditory, etc.) are of afferent-efferent nature: each of these sensory processes is based on its own motor components. Thepurposeof the research is to analyze the impact of student’s motor skills disorders on mastering reading skills; to find the root of the disorders using neuropsychological tests; to differentiate errors and identify effective correction methods. Researchmethodsareasfollows:O. Luria Neuropsychological Battery adapted to school children by Glozman J.; child dyslexia test by O. Korniev & O. Ishymova. Research results have been processed through mathematical statistics, i.e., Pearson correlation coefficient and point-biserial correlation coefficient. Results. It has been identified the most significant indices of the functioning of the motor system of a child, which influence the progress of mastering reading skills in two age groups of school children (aged 7-9 and 10-12). The research has found the most fundamental errors made by school children while per-forming tests that are a ground for basic neuropsycho-logical correction. Conclusions.It has been substantiated that reading is a multi-factor process, and helping a pupil under some reading difficulties. It cannot be lim-ited to monotonous methods. The research states that neuropsychological diagnostics contributes to finding poorly-developed elements, which affect a child’s learning, discovering errors, and developing an effective intervention plan. The first step of the correction should comprise the work with the child motor system, as proved by this research. It is noted that a sensorimotor correction based on M. Bernstein’s construction of movements may underly the program.Keyw ords: neuropsychological diagnostics, dyslexia, learning difficulties, sensorimotor correction. У статті представлені результати дослідження сформованості навичок читання школярів та їхнього рухового розвитку (n=61). У педагогічній та психологічній літературі основними причинами труднощів формування навичок читання найчастіше визначають зорові, слухові та когнітивні проблеми. Розглянуто черговий чинник у структурі розвитку дитини – руховий розвиток. Узагальнено думку, що всі види сприйняття (зорове, слухове тощо) мають аферентно-еферентний характер, в основі кожного з цих сенсорних процесів беруть участь свої рухові компоненти. Метою дослідження є визначення впливу рухових проблем школяра у оволодіння навичками читання; розуміння причини цих проблем за допомогою нейропсихологічних проб; диференціація помилок і визначення ефективних методів корекції. Методидослідження: класична батарея нейропсихологічних тестів О.Лурії, адаптована до дітей шкільного віку Ж.Глозман; методика діагностики дислексії у дітей О.Корнєва і О.Ішимової. Здійснено обробку результатів методами математичної статистики, а саме – кореляційний аналіз за Пірсоном та точково-бісеріальних коефіцієнтів кореляції. Результати.Визначено найбільш значущі показники роботи рухової системи дитини, які мають вплив на успішність оволодіння навичками читання у двох вікових групах школярів (7-9 та 10-12 років). З’ясовано найбільш значущі помилки при виконанні проб школярами, що є підставою для базових напрямків нейропсихологічної корекції. Висновки.Обґрунтовано, що читання – багаточинниковий процес і допомога дитині при труднощах з ним не може обмежуватися одноманітними методами. Констатовано, що нейропсихологічна діагностика допомагає встановити чинники, які є несформованими і впливають на навчання дитини, диференціювати помилки і побудувати ефективний корекційний маршрут. Першим кроком корекції має бути робота з руховою сферою дитини, що доведено нашим дослідженням. Зазначено, що основою програми може бути сенсомоторна корекція на базі теорії про побудову і біомеханіку рухів М.Бернштейна. Ключовіслова: нейропсихологічна діагностика, дислексія, труднощі навчання, сенсомоторна корекція.

У статті розглядаються вправи на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь читання на основі ескізного будівельного проєкту як засобу розвитку англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Мета роботи – продемонструвати зразки групи вправ із підгрупи вправ на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь читання на основі ескізного будівельного проєкту для розвитку англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Теоретична доцільність розроблення цієї групи вправ обґрунтовується наявністю наукових праць учених про лексико-граматичну компетентність як домінантного компонента мовної компетентності для майбутніх інженерів-будівельників. Методологія статті базується на етапах формування навичок, навчання граматики та на визначених і обґрунтованих теоретичних передумовах формування у майбутніх інженерів-будівельників англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Наукова новизна полягає у розробленні вправ на основі ескізного будівельного проєкту як допоміжного засобу навчання до навчальних видань, які створені для студентів будівельних спеціальностей. Продемонстровано зразки вправ із зазначенням мети, виду, характеристики вправи та інструкції. Розроблено групу вправ, яка корелює із завершальним етапом формування лексико-граматичної компетентності у майбутніх інженерів-будівельників у читанні і містить відповідні підгрупи, що спрямовані на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь у трьох видах читання. Продемонстровано умовно-комунікативну вправу на встановлення значення лексичних одиниць та граматичних структур із метою навчити студентів розуміти значення лексичних одиниць та граматичних структур на рівні тексту (ознайомлювальне читання). Показано умовно-комунікативну вправу із рефлексивним компонентом для навчання студентів розуміти лексичні одиниці та граматичні структури для співвіднесення вимог замовника із правильними інженерними рішеннями (до ескізного будівельного проєкту з їх подальшою презентацією) з метою розвивати навички встановлення смислових зв’язків між словами та реченнями (вивчаюче читання). Продемонстровано виконання вправ із поступовим нарощенням складності.

У статті презентовано зміст роботи з розвитку зв’язного мовлення дітей у дошкільному закладі освіти; визначено мету навчання в контексті сучасної парадигми виховання мовної особистості. Систематизовано й узагальнено погляди на мову й мовлення, на розвиток мовлення. Висвітлено теоретичні аспекти та методичні поради щодо формування мовленнєвотворчої діяльності дошкільників. Уточнено завдання розвитку зв’язного висловлення думок у контексті загального розвитку освіченої особистості та структурні компоненти його змісту. Підкреслено, що під час роботи над мовленнєвою діяльністю має місце тісний зв’язок мовного та розумового розвою дитини; показано специфіку вдосконалення навичок і вмінь висловлювати свої думки, представлено способи формування комунікативних здібностей, згідно з якими грамотне спілкування розвивається відповідно до конкретних умов, форм, методів і прийомів навчання. Розглянуто технології навчання розповіді, вимоги до вироблення граматичної правильності мовлення, мовленнєвого розвитку та методику навчання рідної мови з урахуванням компетентнісного підходу до процесу передавання і засвоєння знань. Окреслено види розповіді, місце її і значення в навчальному процесі, особливості підготовки до неї. Підтверджено, що найефективнішими джерелами художнього читання та розповіді визнано кращі зразки української усної народної творчості, твори для дітей українських письменників. Обґрунтовано, що кінцевою метою роботи дошкільного закладу є вдосконалення мови відповідно до граматичних норм, вироблення вмінь складати коротку розповідь, виховання уваги, спостережливості. Зміст статті посприяє уточненню, збагаченню теоретичних і практичних знань педагога про методи і форми роботи з питань розвитку зв’язного мовлення.

Статтю присвячено питанням системи контролю в соціокультурній та лінгвокраїнознавчій сферах спілкування (зокрема, за курсом «Країнознавство»). У статті описуються форми контролю знань, умінь і навичок студентів підготовчого факультету на заняттях з країнознавства. Підкреслюється величезне значення курсу «Країнознавство» в процесі соціально-культурної адаптації студентів. Мета статті − показати різноманітні способи та прийоми перевірки знань, які можуть бути застосовані викладачем на практичних заняттях. Завданням для авторів є: пошук ефективних форм контролю, виявлення механізмів оптимізації навчального процесу, здатних розвивати міжкультурну компетенцію учнів, а також сприяти позитивному настрою студентів під час різноманітних тестів. При цьому важливу роль грає відбір матеріалу для читання з країнознавства, на базі якого проводяться тести та контрольні завдання. Будучи одним із діючих засобів формування лінгвокультурної компетенції, дані учбові тексти, які несуть інформацію щодо країни, культури, подій та людей, дозволяють іноземним учням отримати нові знання і засвоїти цінності, духовну культуру та морально-етичні основи народу країни навчання. Особливу увагу приділено тестовому контролю, як найбільш ефективному засобу перевірки знань; представлено різні види тестів на матеріалі навчального комплексу, дані численні приклади. Автори приходять до висновку, що тексти для контролю повинні бути пізнавальними, викликати інтерес в учнів і бути досить складними; при перевірці знань необхідно використовувати різні групи завдань, враховуючи ступінь вивчення студентами лексико-граматичного матеріалу, їх загальні «фонові» знання, емоційний настрій, а також досить обережно інтерпретувати підсумки любого контролю, що допоможе мінімізувати так звані «страхи невдач». Базовими методами дослідження є контрастивно-порівнювальний та культурно-типологічний.

Сторітелінг як інструмент навчання заохочує молодших школярів до виразного читання та допомагає їм пере- давати свої думки та почуття чітко й зрозуміло, що є необхідним для опанування навичок повсякденного життя. Крім того, сторітелінг запускає механізм критичного мислення. У статті розглядається метод сторітелінгу як ефективний дидактичний ресурс у викладанні англійської мови у початковій школі. Розкривається сутність поняття «сторітелінг» та «цифровий сторітелінг», підкреслюється значення навчання англійської мови за допомогою методу сторітелінгу для формування мовленнєвої компетенції учнів початкової школи. Основна увага зосереджується на можливостях цифрових платформ на заняттях з англій- ської мови молодших школярів закладів середньої освіти. Досліджено можливості використання навчальних платформ у навчальному процесі молодших школярів, виокремлені переваги використання методу сторітелінгу та рекомендації щодо планування й проведення сторітелінгу для молодших школярів. Залучення цифрових техно- логій до навчальної діяльності в початковій школі відкриває нові можливості у навчанні іноземних мов у початко- вій школі. Зокрема, цифровий сторітелінг є ефективним методом для розвитку комунікативних навичок молодших школярів, оскільки такі види діяльності на занятті з англійської мови, як аудіювання історії, запис її елементів, відтворення чужої історії, навчають важливих мовленнєних навичок загалом. Метою статті є заохочення вчителів англійської мови до вдосконалення викладання англійської мови за іннова- ційними методиками навчання іноземних мов, зокрема і за допомогою цифрового сторітелінгу як методологічного ресурсу. У перспективі реалізація інших конкретних цілей для впровадження сторітелінга в навчальний план, покра- щення мотивації учнів до вивчення іноземних мов, розвиток критичного мислення учнів та творчого сприйняття за допомогою ігрових ситуацій, створення позитивної навчальної атмосфери у вивченні англійської мови тощо.

Повтор і антитеза, які є універсальними стилістичними принципами, забезпечують інтонаційно-ритмічну, смислову, композиційну, емоційну єдність поетичного тексту. Мета статті полягає у виявленні функцій повтору і антитези у вірші Георгія Іванова та аналізі особливостей ідіостилю поета. У роботі використані традиційні методи аналізу поетичного тексту, який розуміється як єдина художня система. Сенс цілого автор статті інтерпретує, виокремлюючи елементи цієї системи, до яких відносяться різні види повторів. У процесі аналізу встановлено взаємозв’язки між повторюваними одиницями тексту, визначено функції повторів, їхню семантику, з’ясовано, в яких стосунках вони складаються з такою стилістичною фігурою як антитеза (протиставлення). Для поглибленого проникнення в структуру поетичного тексту були задіяні загальнонаукові методи дедукції та індукції, метод концептуального аналізу та метод повільного читання, запропонований Роланом Бартом. Автор статті дійшов висновку, що Георгій Іванов використовує повтори практично на всіх рівнях поетичного тексту – морфологічному, лексичному, семантичному, композиційному та ін. Повтори і антитези забезпечують інтонаційне багатство вірша, розподіляючи в тексті смислові і ритмічні акценти, визначають динамічний розвиток поетичного тексту, служать засобом прискорення і уповільнення руху поетичної думки. Вони є тими засобами, які надають тексту завершеність, об’єднуючи його в цілісну структуру, окремі елементи якої тісно пов’язані один з одним і перебувають у постійній взаємодії. Повтор і антитеза є діалектичною парою протилежностей, що передбачають одна іншу і утворюють систему взаємних тяжінь і відштовхувань, встановлюючи межі між окремими елементами тексту і порушуючи їх, в результаті чого ми можемо розглядати художній твір як живу систему, яка здатна до самоорганізації. Аналіз повторів і антитез в контексті художнього твору дає ключ до розуміння й адекватної інтерпретації сенсу вірша

Збереження та зміцнення здоров'я дитини, її самоцінності є першочерговим завданням сім'ї та закладів дошкільної освіти. На цьому наголошується у Державному освітньому стандарті дошкільної освіти, що визначає очікування суспільства з питань розвиненості, вихованості та освіченості дитини дошкільного віку, передбачає наявність сформованих у дитини компетентностей, які вказують на можливість активно проявляти особистісні надбання в різних самостійних та організованих за підтримки дорослого видах діяльності. Серед ключових для дошкільної освіти компетентностей нашу увагу привертає ігрова та художньо-мовленнєва. Саме ігрова компетентність реалізує можливість дитини застосовувати наявні та освоювати нові знання через провідний вид діяльності, а художньо-мовленнєва – відтворювати художньо-естетичні враження від сприйняття літературних і фольклорних творів засобами різних видів художньо-мовленнєвої діяльності. Значний внесок у розвиток ігрової діяльності зробили Г. Костюк, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський та інші. На роль ігрової діяльності в розвитку і вихованні дошкільників вказували О. Безсонова, А. Богуш, Н. Бібік, А. Бондаренко, Н. Гавриш, А. Матусик, Д. Менджерицька, Т. Піроженко, І. Сікорський, О. Савченко, М. Шуть та інші. Художня література як вид діяльності, що сприяє розвитку дошкільників, була предметом дослідження А. Богуш, Н. Гавриш, В. Кузьменко, Д. Луценко, О. Кононко та інших. Проте, незважаючи на значну кількість досліджень у цьому напрямі, недостатньо дослідженим є питання організації ігрової діяльності у процесі ознайомлення дошкільників із художньою літературою. З огляду на це, мета статті – дослідити стан використання різних видів ігрової діяльності під час ознайомлення дітей дошкільного віку із творами художньої літератури та запропонувати можливі способи використання ігрових форм роботи під час ознайомлення дітей дошкільного віку із художніми творами. Відомо, що ігрова діяльність є найдоступнішим видом діяльності для дітей дошкільного віку, оскільки відповідає психічним властивостям дошкільників та сприяє розвитку їхніх інтересів та здібностей. Існує безліч класифікацій щодо видів ігрової діяльності: режисерські, сюжетно-рольові, конструкторсько-будівельні, ігри на теми літературних творів, рухливі, дидактичні, народні ігри тощо. Зрозуміло, що творчий вихователь у своїй діяльності зможе використати будь-який вид гри під час ознайомлення дітей із літературними творами (як із малим жанровим фольклором, так і з авторськими творами). Зазначимо, що, ознайомлюючи дітей із фольклором (забавлянками, примовками, мирилками, закличками тощо), можна запропонувати рухливі ігри, а для їх розучування можна використовувати мнемотаблиці. Під час читання та засвоєння казок (народних чи літературних) доречним буде проведення сюжетно-рольових або театралізованих ігор. Окрім того, існує багато дидактичних ігор, які сприятимуть кращому розумінню та аналізу дітьми змісту прочитаних казок. Серед таких дидактичних ігор можна назвати «Які права порушено у героїв казок», «Знайди в казці (творі) пару», «Відшукай тінь», «Впізнай казку за малюнком», «Збери казку», «Лото» тощо. Під час вивчення віршів (наприклад, П. Воронько «Їжачок-хитрячок», «Падав сніг на поріг», М. Познанська «Ромашка», П. Тичина «А я у гай ходила» тощо) та переказу творів (наприклад, Л. Українки «Мамо, іде вже зима», «Вишеньки», «На зеленому горбочку» тощо) можна використати мнемотаблиці або круги Лулія, які також використовують як дидактичну гру. Використання будь-яких ігор під час ознайомлення дітей із художніми творами сприяє розвитку у них пам'яті, уваги, закріпленню набутих знань і формуванню уміння використовувати їх на практиці. Головне, що процес навчання відбувається у цікавій формі та сприяє задоволенню однієї із природних потреб дошкільників – потреби у грі. Отже, розвиток креативності дошкільників буде залежати від творчого підходу дорослих у навчанні та вихованні дітей. Пропоновані нами види ігор під час ознайомлення дітей дошкільного віку з літературними творами не обмежують широкі можливості для інтеграції різних видів діяльності у роботі з дітьми дошкільного віку. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у дослідженні використання ІТ-технологій під час ознайомлення дітей дошкільного віку з літературними творами.

У статті розкрито особливості аналізу змістовно-фактуальної, змістовно- концептуальної та змістовно-підтекстової художньої інформації на уроках літературного читання у початковій школі, наведено приклади аналізу літературних творів. Установлено, що змістовно-фактуальна інформація розгортається в часі – реальному або створеному письменником, завжди виражається словом. Вона виявляється під час аналізу через репродуктивні запитання за змістом тексту (що? де? коли? куди? як? тощо). Такий вид інформації тексту є посильним для сприймання дітьми молодшого шкільного віку. Змістовно-концептуальна інформація літературного тексту передає авторське ставлення до подій, задум автора, це розуміння читачем причиново-наслідкових зв'язків. Здобуваючи її зі змісту твору, читач творчо переосмислює прочитане, спираючись на свій життєвий досвід. Змістовно-концептуальна інформація може по-різному визначатися, тлумачитися читачами. Учитель/учителька допомагає її визначити через причинно-наслідкові запитання (чому?) чи на етапі рефлексії, з’ясувавши, що хотів сказати своїм твором автор, чому навчити. Визначено, що змістовно-підтекстова інформація – це прихована інформація, вона «читається» здебільшого через засоби вторинної номінації (метафора, метонімія, словотворчі засоби, синтаксичні конструкції тощо), через художні деталі, через опис зовнішності, подій, уживання фразеологічних сполучень тощо. Появу засобів вторинної номінації пояснюють асоціативним характером людського мислення. Через аналіз мови тексту визначають імпліцитний сенс інформації твору, авторський стиль письменника. Шляхом аналізу забезпечуємо розуміння авторського задуму твору та формуємо в учнів власне ставлення до прочитаного, не нав’язуючи своєї думки через діалог із ними. У статті проаналізовано особливості сприймання художньої інформації як складової частини читацької компетентності. Висвітлено особливості комунікативного підходу в навчально-виховному процесі, його вплив на зміну підходів до аналізу літературного тексту, його інформації, осмислення ролі художньої літератури в розвитку особистості.

У статті проведено змістовний аналіз питань щодо оптимізації навчання англійської мови у закладі вищої освіти. Визначено ключові складники оптимізації іншомовного навчання: підвищення цілеспрямованості навчання, посилення його мотивації, інформаційної місткості змісту освіти, застосування сучасних методів навчання, активізація темпів навчальних дій, розвиток рефлексивних навичок праці, використання комп'ютерів та інших новітніх інформаційних технічних засобів навчання. У роботі розглянуті психологічні механізми та особливості їх функціонування під час навчання іншомовного читання: смислове зорове сприйняття, ймовірне прогнозування, мислення, пам'ять, увага як психологічні механізми професійно-орієнтованого читання. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з теми запропоновано рекомендації для методики навчання професійно-орієнтованого читання англійською мовою у вищій школі. Зазначається, що особистісно-орієнтований підхід до студента у процесі викладання англійської мови у закладі вищої освіти досягається впровадженням та використанням нових інформаційно-комунікаційних технологій під час навчального процесу, що визначається головним концептуальним напрямом вищої освіти, також він перед- бачає диференціацію та індивідуалізацію навчання. Висвітлюється, що застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій породжує нові форми навчання, які сприяють формуванню мотивації, вирішенню освітніх завдань у контексті викладання англійської мови, переосмисленню теоретичних та методичних уявлень про процес навчання англійської мови з погляду пристосування навчальної системи до особливостей конкретного процесу навчання з метою його оптимізації на основі: врахування психологічних особливостей учнів (вид пам'яті, тип темпераменту тощо); забезпечення прийнятних психофізіологічних характеристик взаємодії того, хто навчається, з комп'ютером; вибору індивідуального темпу роботи та засобу презентації матеріалу, здійснення оптимальної стратегії управління процесом іншомовного навчання.

У статті висвітлено сутність поняття «дистанційна освіта» й надано його авторське трактування. Розглянуто основні форми дистанційної освіти під час вивчення англійської мови у ЗВО (дистанційне навчання як частина змішаного навчання – комбінування традиційного навчання в аудиторії та дистанційного навчання, яке інкорпорується в вигляді окремих необхідних елементів, наприклад консультування по скайпу; дистанційне навчання як окремий, самостійний вид навчання, тобто у вигляді онлайн-курсів. Це можуть бути короткострокові програми, з отриманням сертифікату або без нього, програми підвищення кваліфікації і навіть програми бакалаврату та магістратури). Відмічено, що викладачі англійської мови, зокрема, як носії інформації, повинні не просто передати учням власні знання та провести активацію кожного з компонентів навчальної системи, а ще й відтворювати зміст навчальних курсів у такому вигляді, щоб кожен із них зміг сприйняти, зрозуміти й систематизувати отримані знання. Виокремлено етапи викладання англійської мови в умовах дистанційної освіти: підбір технічного оснащення; проведення пробного заняття; визначення основних методів і прийомів навчання; тренінг основних видів мовленнєвої діяльності; підбиття підсумку роботи на занятті. Важливо, що перегляд різних фільмів англійською мовою – це один із найкращих варіантів поповнити свій вокабуляр сучасними розмовними виразами. Сформовано чинники, що впливають на ефективність формування навичок читання англійською мовою. Окреслено додатки та платформи, розроблені з метою формування навичок читання і письма у процесі викладання англійської мови в дистанційній формі. Запропоновано рекомендації викладачам щодо ефективного проведення заняття з англійської мови в умовах дистанційної освіти.

Наукова новизна дослідження полягає у вдосконаленні визначення поняття «інтерактивне видання». Популярність інтерактивних видань на ринку зумовлена потребами часу та потужним розвитком технологій. Видавництва орієнтуються на новий формат видань, який одразу ж зацікавлює читача своїми альтернативними підходами та оригінальною структурою. Саме це пояснює тенденцію поширення інтерактивних видань та зумовлює потребу їх детального аналізу. Досліджено вплив інтерактивного видання на психіку дитини з урахуванням перцептивних особливостей дітей старшого дошкільного віку. Доведено, що характер впливу відрізняється залежно від виду видання (друковане, електронне, друковане з використанням гаджета). Зазначено, що те, як впливатиме видання на дитину, залежить не тільки від його функціональних можливостей, а й від батьків, які самі вирішують, скільки часу дитина проводитиме за читанням книги, як вона буде з нею ознайомлюватися (сама або за допомогою батьків) тощо. Розглянуто сутність професійної діяльності редактора та особистісні критерії в роботі, які визначають високий професіоналізм фахівця. Запропоновано методику редагування інтерактивних видань. Розроблена методика забезпечує високий рівень професійної діяльності редактора у створенні якісного кінцевого продукту та поєднує в собі набір основних особистісних якостей редактора; осучаснені прийоми редагування; методику роботи з основним текстом, ілюстративним і мультимедійним матеріалом. Результати дослідження можна використовувати для формування професійної компетентності майбутніх фахівців видавничої справи та редагування та для підвищення кваліфікації редакторів. Робота доводить доцільність та ефективність використання інтерактивних видань для навчання дітей старшого дошкільного віку.

ВступДержавний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві на протязі останніх років проводить атестацію інженерних кадрів будівельної галузі. Тисячі інженерів технічного нагляду вже пройшли атестацію, наразі проходять атестацію інженери-проектувальники. В планах – атестація виконробів. На нашу думку, потрібно також атестувати інженерів-технологів будівельного виробництва. Однією із обов’язкових умов оцінки знань є проходження спеціальних тестів. Використовуючи звичайні схеми тестових завдань, наприклад, вибір однієї або декількох правильних відповідей із заданого переліку запропонованих, не завжди вдається ефективно розв’язати задачу оцінки знань суб’єктів тестування. Нижче розглядаються різноманітні типи тестових завдань, які дають змогу в повній мірі охопити структуру задачі підвищення кваліфікації в будівельній галузі.Види тестових завданьСпочатку розглянемо традиційні варіанти тестового завдання, які представлені на рис. 1, 2. При такому підході до тестування учасник тестування отримує деяку долю підказки, оскільки один з запропонованих варіантів відповідей – правильний. Наприклад, в першому завданні відсоток підказки складає 50%.Тепер розглянемо більш складне завдання, представлене на рис. 3.В цьому випадку для знаходження відповіді необхідно знати або саму формулу, або ж мати уявлення про підрахунок розмірностей. Для введення, коригування і перевірки правильності відповіді створений плагін, в основі якого використовується нотація редактора математичних формул MathTextView ([1], [2], [3], [4], [5]), яка зберігає семантику формули. Стосовно застосування нотації редактора математичних формул MathTextView в системах тестування математичних текстів досить детально розглянуто в статті [6].Крім розглянутих вище видів тестування? пропонується також вид тестування, де завдання задається у вигляді звукового файлу. Рис. 1Рис. 2 Рис. 3.Як і будь-яка система тестування, система тестування http://bil.gov.uaмає такі традиційні розділи, як система вводу тестових завдань в базу даних, пошукова система, розклад занять, розклад проходження тестування, реєстрація учасників тестування, учбові матеріали для підвищення кваліфікації, форум. Останні два розділи системи тестування активно використовують нотацію редактора математичних формул MathTextView, що дає змогу оперативно готовити учбові матеріали та вільно проводити віддалені консультаційні сесії з технічних та економічних дисциплін.Крім того, в системі ведеться реєстр інженерів будівельної галузі, які пройшли успішно тестування, а також автоматизовано видачу відповідних сертифікатів.Програмні аспекти розробки системи тестуванняСистема тестування, яка реалізує запропоновані методи, побудована в форматі IMS QTI (Instructional Management Systems Question and Test Interoperability) на мові XML і основана на IMS, одним із ключових галузевих стандартів в області e-Learning, який підтримується IMS Global Learning Consortium [7].Плагін для тестування з використанням математичних формул має наступну структуру вхідних параметрів.<OBJECT classid="clsid:459E7323-B9AB-4887-8A6E-6318AE4F3C07"><param NAME="TextWIDTH" VALUE="254"><param NAME="TextHEIGHT" VALUE="157"><param NAME="TestNum" VALUE="6"><param NAME="Answer" VALUE="Л(_кбуд)=F(_С)/V(_h) "><param NAME="CorrectAnswer" VALUE="aЛ1(2_3к4б5у6д7)8=9F1(2_3С4)5/6V7(8_9h1)" ></OBJECT>Відмітимо, що тут представлено «миттєвий знімок» HTML-коду, оскільки значення параметрів TestNum, Answer і CorrectAnswer формуються «на льоту» за допомогою програмного забезпечення, розташованого на сервері. Крім цього, цей плагін має ще одну можливість – він відсилає варіант відповіді на сервер. Значення параметра CorrectAnswer закодовано, щоб не було «підглядування» правильної відповіді. Звичайно, тут необхідно додатково також використовувати системні методи захисту HTML-коду від читання. Значення параметра Answer необхідно для представлення можливості коригування відповіді, якщо є резерв відпущеного часу. Параметри TextWIDTH и TextHEIGHT задають відповідно ширину і висоту форми, яка є контейнером плагіну.ВисновокВ статті розглянуті питання розробки системи тестування спеціалістів будівельної галузі з використанням WEB-технологій. Розглянуто ряд типів тестових завдань, як простих, так і більш складних.

Підручник, залишаючись основним дидактичним засобом навчання у школі та вузі, відіграє важливу роль у навчальному процесі. Він окреслює предметний зміст освіти та визначає види діяльності, призначені програмою для обов’язкового засвоєння. Одним із напрямів побудови підручника є цілеспрямоване формування усіма доступними засобами системи дидактичних функцій підручника та їх реалізація в його структурі.Засновником теорії підручника став чеський педагог Ян Амос Коменський, який не тільки створив перший ілюстрований підручник «Світ чуттєвих речей у картинках», що на сторіччя визначив шлях розвитку учбової книги, а і зафіксував теоретичні принципи побудови підручника, багато з яких зберігають свою цінність до теперішнього часу. У своїх наукових працях Я. А. Коменський чітко сформулював положення про научність (зміст повинен бути повним, ґрунтовно продуманим) та доступність (ясна чітка побудова, доступна для учня) підручника; про місце підручника в структурі навчання та його форму (невеликий за обсягом).Вітчизняна наука розглядає підручник як основний інструмент вчителя в процесі викладання учбових дисциплін. Теорія підручника постійно розробляється та вдосконалюється провідними вченими. Вона будується на основних принципах дидактики, враховує положення науки та теорії навчального предмета. Дидактичні основи шкільного підручника розробляли В. П. Беспалько, М. І. Бурда, Г. П. Бевз, Л. Я. Зоріна, В. В. Краєвський, І. Я. Лернер, Н. Ф. Тализіна та інші. Так, І. Я. Лернер визначає підручник, виходячи із уявлення про зміст освіти, як матеріалізовано зафіксований обсяг соціального досвіду. що потребує обов’язкового засвоєння [2]. В. П. Беспалько розуміє під підручником комплексну інформаційну модель, яка відображає основні елементи педагогічної системи – цілі навчання, зміст навчання, вибір та розробку дидактичних процесів, орієнтацію на організаційні форми навчання і яка дозволяє відтворити їх на практиці [1]. Історичні аспекти видання навчальної літератури взагалі та для вищої школи зокрема, розглянуто в дослідженнях В. Г. Бейлінсона, Д. Д. Зуєва, Т. Г. Купріянової. Втім, аналіз наукової літератури та існуючих підручників засвідчив недостатню розробку науково-педагогічних основ підготовки вузівського підручника, як інформаційно-методичного засобу забезпечення якості освіти для окремих категорій студентів. Деякі підручники були позбавлені науково обґрунтованих узагальнень і досягнень дидактики, психології, логіки, книгознавства. В кінцевому підсумку користувачі підручника зустрічалися з відсутністю обґрунтованих вимог до підготовки та використання цих досить важливих учбових книг. Разом з тим, учбова книга, що створена як базовий інструмент педагогічної діяльності в процесі навчання, може бути спроектована тільки на основі чіткого уявлення про цілі, форми і методи навчання і виховання конкретної групи людей. Тому перше, що необхідно визначити, – це місце підручника в системі наук.Створення якісного підручника для студентів-іноземців в сучасних умовах залежить від багатьох чинників. Будучи засобом навчання, підручник з одного боку, є важливим джерелом знань, носієм змісту освіти для значної маси студентів, в ньому формулюються і розкриваються основні наукові поняття, що передбачені програмою, визначається обсяг основ навчального матеріалу. З другого боку, підручник – це засіб навчання і як засіб навчання він покликаний допомогти студенту засвоїти навчальний матеріал в строго обумовлений програмою обсяг знань. Більше того, підручник повинен сприяти засвоєнню конкретних знань, напрацюванню студентами в процесі навчання умінь та навичок, досвіду самостійної творчої діяльності, вмінню орієнтуватися в навчальному предметі, шукати та знаходити необхідну інформацію. Він повинен сприяти накопиченню соціального досвіду студентів-іноземців, формуванню уміння оцінювати явища та події оточуючого середовища.Основою дослідницького підходу до найважливіших проблем підручника є діалектична єдність змісту та форми. Важко перелічити всі проблеми, що входять до дидактичної концепції підручника, але про їх актуальність свідчить необхідність визначення обсягу предметних знань, умінь та навичок, що повинні знайти відображення в кожному підручнику. Необхідно науково обґрунтоване дозування матеріалу, призначеного на кожну учбову годину з урахуванням специфіки предмету, принципу доступності, рівня розвитку студента, а також загального обсягу знань, що він повинен засвоїти у відповідний відрізок часу.Головною методичною умовою написання підручника для іноземних студентів є те, що матеріал з предмету має бути поданим російською або українською мовою як іноземною з урахуванням рівня володіння студентами цією мовою на кожному конкретному етапі навчання.Теорія підручника спирається на вікову психологію, широко використовує досягнення психологічної науки. Безумовним є, наприклад, зв’язок теорії підручника з психологією сприйняття та розуміння навчального матеріалу (читання та розуміння змісту тексту, сприйняття ілюстрованого матеріалу тощо ).Відповідно до вимог сучасної дидактики потрібно покращувати структуру підручника, кожного його компонента, виявляючи внутрішні резерви, за допомогою яких може бути активізовано процес навчання. В той самий час підручник не є єдиним засобом навчання, але, як і раніше, займає центральне місце в навчальному процесі.Матеріал багатьох посібників з математики, хімії, біології для іноземних студентів підготовчих відділень розподілений по заняттях, кожне з яких має таку структуру:– полімовний словник основних термінів теми та граматичні конструкції, за допомогою яких подається текстовий матеріал;– текст заняття, що містить основні положення теми;– питання до тексту, що передбачають пошук інформації, її трансформацію, а також практичні завдання, що формують навички використання теоретичного матеріалу для розв’язування різного типу задач [5].Навчально-методичний комплекс містить в собі велику кількість компонентів, що доповнюють підручник:– дидактичні матеріали;– словники;– довідники;– науково-популярна література,– інформаційно-комп’ютерні засоби навчання.Дидактичні функції підручника – це цілеспрямовано сформовані його властивості (якості) як носія змісту освіти і базового книжкового засобу навчання, що найбільш повно відповідає цільовому призначенню підручника в процесі реалізації змісту освіти в умовах розвиваючого та виховуючого навчання.Аналізуючи цілі та зміст навчання, враховуючи закономірності процесу засвоєння та індивідуальні особливості студентів-іноземців, можна виділити такі дидактичні функції підручника :– інформаційна;– трансформаційна;– систематизуюча;– закріплення, самоконтроль та самоосвіта;– інтегруюча;– координуюча;– розвиваюче-виховна;– діагностична.Даний перелік дидактичних функцій є, безумовно, відкритою системою що не претендує на закінченість, а, скоріше за все, є відправним для подальшого дослідження.Переваги наведеної системи дидактичних функцій полягають, на наш погляд, в тому, що вона, по-перше, спирається на системний підхід, відображає реальні вимоги реалізації змісту освіти. По-друге, конкретизує їх стосовно головного засобу навчання, яким є підручник. Можна стверджувати, що ні одна з перелічених дидактичних функцій підручника не протирічить загальним принципам та функціям навчання.Зупинимося конкретніше на перелічених функціях.Інформаційна функція.Поряд зі словом вчителя підручник є основним джерелом обов’язкової для засвоєння інформації. Підручник розкриває основний зміст освіти, інформує про нього іноземного студента підготовчого відділення. Сьогодні актуальним є питання дидактичного обґрунтування змісту освіти – обґрунтування того конкретного мінімуму знань про сучасний світ, який повинен бути сформованим в процесі пізнання, та тих засобів, які повинні забезпечити засвоєння змісту освіти, необхідний рівень розвитку та виховання студентів. Саме цьому цей мінімум має бути включеним до підручника, також має бути визначеним обов’язковий для засвоєння обсяг інформації. Формування інформаційної функції підручника має на увазі в першу чергу високу якість учбового матеріалу, його високий науковий рівень. Відбір текстів в посібниках з природничо-математичного циклу для іноземних студентів підготовчих відділень здійснюється за такими критеріями: короткі, змістовні тексти, насичені актуальною інформацією і дією; урахування майбутньої спеціальності студента та професійного інтересу; наявність набору термінів і слів (лексичного мінімуму).Трансформаційна функція.Підручник включає в себе перероблені, перетворені основи знань. Це перетворення відбувається на основі дидактичних принципів і правил для того, щоб зміст освіти був найкращим чином засвоєний студентом. Основним напрямком трансформації змісту предмета при переказі на рівень учбового матеріалу є:– забезпечення доступності освіти – дидактична переробка навчального матеріалу;– установлення значущих для певної категорії студентів зв’язків виучуваного матеріалу з життєвою практико;– оптимальна активізація навчання студентів шляхом введення елементів проблемного навчання, посилення його переконливості та емоційної виразності.Характерною рисою посібника для іноземних студентів підготовчих відділень є трансформація знань, символіки, логічних структур, отриманих іноземним студентом раніше з підручників в країні попереднього навчання в норми підручників вітчизняної освіти.Проблема дидактичної переробки вихідного матеріалу підручників з природничо-математичних дисциплін для підготовчих відділень для іноземних громадян досліджується багато років поспіль. Вона полягає в тому, щоб забезпечити належну комунікацію між підручником та студентом. До засобів забезпечення розуміння навчального матеріалу відносяться:– урахування базових знань студента;– опора на актуалізацію цих знань, встановлення між ними та новими знаннями міцних логічних зв’язків;– строга регламентація кількості пізнавальних задач, їх постановка в доступній для певного рівня підготовки вербальній формі.Забезпечення доступності, вміла дидактична обробка вихідного матеріалу є важливою складовою трансформаційної функції підручника. Трансформуючи науковий матеріал в навчальний, викладачі-методисти повинні дати в руки студентів інструмент практичного пізнання та впливу на світ і оточуючу реальність.Систематизуюча функція.В кожному підручнику повинно бути забезпечене строго послідовне подання інформації, яка є змістом навчального курсу, а сам підручник повинен навчати студента прийомам та методам наукової систематизації. Подача інформації іноземним студентам на підготовчому відділенні здійснюється за принципом поступового збільшення словникового запасу студентів. Реалізація систематизуючої функції є необхідною передумовою існування інших функцій підручника, що забезпечує цілісне уявлення про навколишній світ. Вона також повинна активізувати процес оволодіння студентами учбовим матеріалом на нерідній для них мові, допомогти викладачеві в управлінні процесом навчання.Функція закріплення та самоконтролю. Функція самоосвіти.Будучи носієм певного учбового матеріалу, підручник має полегшити студенту засвоєння та закріплення цього матеріалу, допомогти йому самостійно заповнити прогалини в знаннях та уміннях. Повна реалізація функцій закріплення знань і самоконтролю також, як і функція самоосвіти безпосередньо пов’язана з тими компонентами підручника, які мають забезпечити послідовне формування умінь працювати з навчальною книгою.Навчати студента – це, передусім, викликати в нього бажання вчитися і навчити його вчитися самостійно, при цьому вчитися активно, творчо, а не тільки копіювати та наслідувати. Підручник – це важливий інструмент в руках викладача, який має допомогти йому сформувати у студента потребу оволодіти не тільки конкретним змістом предмета, певним обсягом інформації, але і уміти узагальнювати вивчене, перевіряти вірогідність знань, застосовувати їх в тій чи іншій конкретній ситуації.Інтегруюча функція.Засоби масової інформації, технічні засоби навчання та інформаційно-комп’ютерні технології мають велику цінність для загальної освіти іноземного студента, але охоплюють (іноді дуже глибоко) якусь конкретну частину змісту освіти і така інформація залишається по своїй суті фрагментарною. В підручнику цілеспрямовано відібрано головне, він має дати цілісне уявлення про предмет навчання, а в кінцевому результаті в ньому повинні бути відпрацьовані в системі фундаментального знання. Розраховані на постійне та повсякденне користування протягом тривалого часу, підручники з дисциплін природничо-математичного циклу передусім інтегрують знання і уміння, набуті студентами-іноземцями в рамках учбової програми країн їх попереднього навчання, в різних видах діяльності та з різних навчальних джерел. Такі підручники володіють реальною можливістю для того, щоб послідовно формувати методи наукового мислення, виховувати у студентів уміння самостійно та вірно оцінювати факти мовою, яка не є для них рідною, переробляти всю ту масу інформації, яка поступає. Інтегруюча функція підручника служить, таким чином, певним каркасом, що з’єднує внутрішню структуру підручника і систему навчальних посібників, в яких закладені знання та уміння, що є опорними при вивченні матеріалу.Слід зазначити, що з усіх засобів навчання, що є в розпорядженні викладача, тільки підручник має інтегруючу функцію, тільки він здатен забезпечити внутрішній взаємозв’язок компонентів системи навчання з опорою на міжпредметні зв’язки.Координуюча функція.Принципова особливість підручника для студентів-іноземців полягає в тому, що він є ядром, навколо якого групуються всі інші засоби навчання. Підручник координує функціональне застосування всіх засобів навчання, а також використання відповідних змісту освіти відомостей, які несуть засоби масової інформації та інформаційно-комп’ютерні технології навчання. Координаційна функція підручника має максимально забезпечити викладачу диференційований підхід до навчання, виробити у студентів вміння орієнтуватися в потоці інформації, поглиблювати отримані знання, виробити вміння застосовувати ці знання в процесі практичної діяльності.Розвиваюче-виховна функція.Активна розвиваюче-виховна функція підручника визначається у великій мірі науковістю змісту освіти. У самих основах наук завдяки зв’язку навчання й життя закладені великі можливості формування світогляду особистості. Напрямки виховної функції є багатовекторними: виховується працелюбність, відповідальність, зосередженість, набувається системний підхід до розв’язання не тільки учбових, але і життєвих проблем.Підручникам з природничо-математичних дисциплін для підготовчих відділень, що рекомендуються студентам-іноземцям, вважаємо за необхідне додати діагностичну функцію з метою виявлення відповідності учбових програм з математики країн попереднього навчання студентів з вітчизняними навчальними програмами.

Сучасні інформаційні потоки вимагають інтенсивного оновлення. Очевидно, що керуватися в навчанні повнотою викладання матеріалу в такій ситуації безглуздо. Змінюється основна мета навчання – не засвоєння суми знань, а розвиток особистості і формування її активного мислення. Сьогодні виграє той, хто здатний швидко опанувати нове і головний стрижень цього процесу – керовану самостійність. У зв’язку з цим викладачі повинні створювати відповідні умови та надавати допомогу в організації розвиваючої навчально-пізнавальної діяльності, без чого не може бути забезпеченою компетентність і висока кваліфікація спеціаліста в галузі його професійної діяльності.Перебудова системи вузівської підготовки висококваліфікованих спеціалістів для держави в умовах переходу до ринкової економіки має забезпечити реальне підвищення якості знань студентів. В сучасній системі багаторівневої вищої освіти: бакалавр – спеціаліст – магістр актуальність використання нових технологій навчання безумовна.Популярною сьогодні є модульно-рейтингова система навчання. На всесвітній конференції ЮНЕСКО у Токіо (1972 рік) модульна система була рекомендована як найбільш придатна для неперервної освіти. Наша вища школа вже має досвід використання модульних систем, починають вони приживатися і в середній школі. Тому широкий обмін досвідом, який допоможе вдосконалити, відшліфувати і пристосувати до ефективнішого застосування в “виробництві” якісних спеціалістів необхідний.Модульно-рейтингова технологія навчання покликана, насамперед, внести такі зміни в організаційні засади педагогічного процесу у вищій школі, які б забезпечили суттєву його демократизацію, створили умови для дійсної зміни ролі студента у навчанні (перетворення його з об’єкта в суб’єкт цього процесу), надали б навчально-виховному процесу необхідної гнучкості, сприяли б запровадженню принципу індивідуалізації навчання.Набутий досвід і результати навчання за модульною технологією доводять можливість організації процесу вузівського навчання на принципово нових засадах.Модульна система організації навчального процесу спрямовує викладачів і студентів на постійну творчу працю, активізує мотиваційну сферу і нові стимули до навчання, руйнує “непорушність” споруди лекційно-семінарської системи навчання, пропонуючи справжній демократизм вищої освіти, право на вільне, особистісне волевиявлення кожного студента і викладача.Принцип модульності має на увазі цілісність і завершеність, повноту і логічність побудови одиниць учбового матеріалу у вигляді модулів. В сучасній педагогічній практиці зустрічаються досить різнозмістовні означення модуля, що обумовлено різними підходами і глибиною занурення в психолого-педагогічний процес. Багаторічний досвід використання модульно-рейтингової системи привів до такого варіанту означення модуля.Модуль – логічно завершена частина курсу, в якій розглядається фундаментальне поняття (закон, явище) і яка супроводжується добіркою практичних занять, пакетом ретельно обраних форм та змістів контролю, а також розробленою сіткою рейтингових оцінок. На наш погляд, модуль – це скоріше частина процесу навчання, а не лише частина теоретичного курсу.За змістом модуль – це великий розділ курсу в якому розглядається одне фундаментальне поняття, або група споріднених, взаємопов’язаних понять. При необхідності модуль можна поділити на блоки.За метою модуль може бути інформаційним, систематизаційним, координуючим, інтерпретаційним, таким, що порушує проблему. Цей перелік, очевидно, визначається специфікою курсу і може бути як розширеним так і скороченим. В практичній роботі визначення цієї мети відіб’ється на добірці форм контролю що до цього модуля, які ми обговоримо нижче.За формою модуль – це інтегрований навчальний процес, складений з різних видів навчання (лекції, практичні, лабораторні, різноманітні види контролю, завдання для самостійної роботи), підібраних з урахуванням їх доцільності для засвоєння даного модуля, які підкорені загальній темі або актуальній науково-технічній проблемі.За принципом модуль відповідає на два запитання: що досліджується і як досліджується. Щодо першого, то модуль забезпечує формування фундаментальних понять, які випливають з теоретичних розробок, спостережень або експерименту, розглядуваних у курсі. Такі фундаментальні поняття створюють базу для системи знань про ті чи інші природні або соціальні явища. З другого боку, матеріал модуля показує, якими методами можна вести дослідження природних та соціальних явищ. Очевидно, що обидві позиції пов’язані між собою, бо тими чи іншими методами можна відкрити нові явища та встановити нові фундаментальні поняття, а використання теоретичних та інструментальних методів не можливе без фундаментальних досліджень. Такі дилеми вирішує викладач, який створює модульний образ курсу керуючись своїм досвідом.За дидактичним забезпеченням модуль потребує чіткого розподілу базового матеріалу на: а) лекційний, б) той що студент буде вивчати самостійно, в) той, що буде вивчатися на практичних або лабораторних заняттях. Перед викладачем постають завдання:– визначити напрямок самостійної роботи студента;– дати студенту необхідні вказівки та поради;– забезпечити незалежне навчання студента у межах програми, коли він користується свободою вибору як матеріалу так і способу засвоєння.Модульна система вимагає перегляду програмного матеріалу та при необхідності об’єднання ряду тем в єдину логічно-замкнену систему. Модульне формування курсу дає можливість перерозподілу часу між окремими темами навчальної дисципліни та є одним з ефективних шляхів інтенсифікації навчального процесу. Велике значення має відповідність кількості виділених модулів до регламенту семестру. Процес виділення модулів великою мірою пов’язаний з досвідом викладача та специфікою курсу.Відокремлюють початкові або базові модулі, що розглядаються на початку курсу, і такі, що є їх продовженням і одночасно основою для наступних модулів. Модулі можуть бути полівалентними, тобто такими, які є базою для двох або більше наступних та моно валентними, як основа для одного наступного модуля. Ми використовуємо змістовий аспект модульного навчання, хоча в реальному процесі форма і зміст модуля об’єднані, синтезовані в єдиний модуль процесу навчання.Організація навчального процесу має бути такою, щоб створити умови, за яких студент не може не діяти самостійно. В психолого-педагогічній літературі самостійна робота визначається як специфічна форма діяльності у процесі навчання. Специфічність такої форми діяльності полягає у зближенні психології мислення та психології навчання.Модульний підхід долає роз’єднаність елементів процесу навчання, об’єднує їх в єдине ціле. Модуль можна розглядати як завершену інформаційно-операційну дозу навчального матеріалу. Такий підхід вимагає інтенсифікації процесу навчання через активізацію самостійної роботи студентів. Викладач бере участь у самостійній роботі, в структурі якої є три елементи: завдання-виконання-контроль. Виконання – центральний елемент, який здійснюється безпосередньо і лише студентом в зручний для нього час.Проблема організації та активізації самостійної роботи зводиться до вирішення таких питань:– у бюджеті часу студента потрібно вивільнити достатньо часу для самостійної роботи;– студента потрібно поставити в умови коли у нього з’явиться потреба самостійно опрацювати матеріал.Очевидно, що ефективність самостійної роботи залежить від якості модульної структури курсу, максимально чіткої організації контролю, раціонального планування часу і відповідного матеріально-технічного забезпечення навчального процесу.Викладач має передбачити декілька варіантів завдань, щоб стимулювати здатність творчого вибору студента у роботі. При проведенні контролю не варто допускати захист роботи одночасно декількома студентами. Така практика знижує відповідальність студента за свою роботу.Самостійна робота – це система організації умов, які забезпечують керування навчальною діяльністю студента без викладача, метою чого є формування навичок, вмінь та активних знань, що забезпечать в подальшому творчий підхід до своєї професійної роботи.Мета самостійної роботи двоєдина: формування самостійності як риси особистості та засвоєння знань, умінь та навичок. Під умінням можна розуміти можливість виявляти, виділяти та класифікувати об’єкти за істотними ознаками; зіставляти, аналізувати та узагальнювати інформацію; здійснювати пошук; порівнювати поточне інформаційне уявлення з еталоном, вибирати еталонну гіпотезу і розробляти її; приймати рішення щодо принципів та програм дій; здійснювати дії за програмою та проводити у разі необхідності корекцію цих дій.До самостійної роботи відноситься опрацювання конспектів лекцій, читання і конспектування додаткової літератури, підготовка до виконання лабораторних робіт, самостійне розв’язування задач, підготовка до лекцій, семінарських і практичних занять, підготовка курсових і дипломних робіт, підготовка до колоквіумів, контрольних робіт, екзаменів та інших форм поточного та підсумкового контролю знань.Самостійну роботу слід розглядати, як діяльність студента по оволодінню необхідними для майбутньої професії знаннями, уміннями і навичками; діяльність спонукувану пізнавальними потребами, самостійно організовану для виконання завдань і здійснювану у відсутності викладача, але зорієнтовану ним.Проблема організації і активізації самостійної роботи пов’язана з фактом докорінної переорієнтації учбових годин і створенням банку контрольних завдань для кожного модуля і інформаційно-методичних матеріалів.Для здійснення такої системи навчання викладач повинен розробити методичну документацію, яка дозволить студентові успішно працювати самостійно. Особливість методичних матеріалів у багатоваріантності рекомендацій для студентів. Контроль самостійної роботи при застосуванні переважно діалогових форм вимагає педагогічної майстерності викладача і значного часу. Спілкування із студентами становить суттєвий аспект формування спеціаліста високого рівня, оскільки в процесі обміну думками відбувається засвоєння глибинних постулатів навчальної дисципліни.Всі модулі об’єднуються в календаризований графік навчального процесу, який доводиться до студента в перші дні семестру. При формуванні модуля потрібно визначити його мету, форму, принцип, та дидактичне забезпечення. Мета модуля може бути досить різноманітною. У практичній роботі визначення такої мети відбивається на добірці форм контролю щодо цього модуля. Наприклад, якщо мета модуля інформаційна, то форми контролю мають активізувати процес запам’ятовування.Щодо принципу, то модуль повинен відповідати на два запитання: що? і як? В першому разі матеріал модуля забезпечує формування фундаментальних понять курсу які випливають із спостережень теоретичних розробок або експерименту. Тому при викладенні матеріалу потрібно знайти способи яскравого виділення саме тих понять, які і створять таку базу. У другому випадку матеріал модуля показує, якими методами можна вести дослідження за природними чи соціальними явищами. Очевидно, обидва випадки пов’язані між собою, бо тими чи іншими методами можна відкривати нові явища і встановлювати нові фундаментальні поняття, а використання теоретичних та інструментальних методів в свою чергу не можливе без фундаментальних досліджень. Такі проблеми вирішує викладач, який створює модульний образ курсу, керуючись своїм досвідом.Серед елементів педагогічної системи вищого навчального закладу важливе місце займають контроль знань, вмінь і навичок, а також організація зворотного зв’язку, як засіб управління навчально-виховним процесом. Основними функціями контролю є: повторення і узагальнення навчального матеріалу, позитивна мотивація і стимулювання навчання, виховання студентів, управління навчальною діяльністю та облік знань, умінь і навичок.Повторення буває двох видів: пасивне і активне. Природно, що підготовка до різних контрольних заходів створює умови для закріплення знань і підвищення якості навчання в цілому. Функція оцінки, як відомо не обмежується лише констатацією рівня навченості. Оцінка – важливий засіб позитивної мотивації, стимулювання учня, впливу на особистість студента. Саме під впливом об’єктивного оцінювання у студентів створюється адекватна самооцінка, критичне ставлення до своїх досягнень. Важливе значення має морально-психологічний клімат у студентському колективі.Важливою функцією контролю є управління, тобто забезпечення зворотного зв’язку між викладачем і студентами, одержання викладачем об’єктивної інформації про ступінь засвоєння навчального матеріалу, своєчасне з’ясування недоліків і прогалин у знаннях. Лише за таких умов можливе регулювання і корекція навчально-виховного процесу. Інформація про якість роботи студентів і способи її одержання повинні задовольняти ряду вимог. Важливими принципами контролю є:– плановість, тобто проведення відповідно до навчального плану і графіку навчального процесу;– систематичність – відповідність розкладу (календарному графіку) контролю;– об’єктивність – наукова обґрунтованість оцінювання успіхів і недоліків у навчальній діяльності студентів;– економність – контроль не повинен забирати багато часу у викладачів і студентів, а забезпечувати аналіз роботи і ґрунтовну оцінку за порівняно невеликий строк;– простота – відсутність потреби у складних пристроях, а при використанні технічних засобів, доступність будь-якому викладачеві і студентам;– гласність – полягає перш за все у проведенні відкритих випробувань всіх студентів за одними і тими ж критеріями, рейтинг кожного студента має наочний, порівнюваний характер.Одна з головних тенденцій розвитку вищої освіти – індивідуалізація навчання. Індивідуалізація навчання у вузі повинна забезпечувати розвиток здібностей усіх студентів, змагальність у навчанні, виділення груп сильних і слабких студентів.Задається мінімальний темп засвоєння матеріалу, необхідний для успішного навчання. Студент має можливість певною мірою вибирати методи звіту: контрольні ігри, доповідь на семінарському занятті, захист опорного конспекту, захист реферату, брифінг, фізичні диктанти, захист кросвордів, колоквіум, контрольну роботу, захист навчаючої програми, бесіда з відкритим підручником, тестування, постановка або модернізація лабораторної роботи, постановка лекційних демонстрацій, участь в науково-дослідній роботі (доповідь, стаття, участь в олімпіаді), тощо.Невід’ємною частиною пропонованої системи є рейтингова система оцінки знань. Така система оцінки знань базується на підрахунку загальної суми балів, яку студент отримав за результатами виконання всіх видів навчальної роботи, передбаченої графіком навчального процесу. Названу суму балів прийнято називати індивідуальним кумулятивним індексом студента (ІКІ). Ідея такого індексу передбачає багатоступеневий принцип оцінки роботи студента при поточному контролі знань і оптимальну об’єктивність при підсумковому контролі.Важливою структурною одиницею такої системи оцінок є рейтинговий коефіцієнт, яким підкреслюється вагомість тієї чи іншої форми контролю знань. Немає значення цифра коефіцієнту і взагалі цифровий зміст рейтингової сітки, має значення збалансована система цієї сітки. Обрання форм контролю залежить від специфіки навчальної дисципліни. Остаточний індивідуальний кумулятивний індекс виводиться, як сума всіх поточних за семестр.Викладач при контролі повинен перевірити глибину і міцність знань, вміння логічно мислити, синтезувати знання по окремим темам, правильно користуватися понятійним апаратом.До календаризованого плану навчання входить перелік знань та умінь, які повинен набути студент під час навчання. Навчальний процес повинен стимулювати студента систематично, активно, самостійно поповнювати знання, вміти користуватися науковою літературою, орієнтуватися в потоці інформації з обраної спеціальності, вміти користуватися довідниковою літературою, розвивати навички науково-дослідницької роботи, вміти застосовувати знання на практиці (розв’язок задач, виконання лабораторних досліджень, виконання індивідуальних завдань, курсових і дипломних робіт).Модульно-рейтингова система повинна давати можливість студенту вибирати форми контролю. Всі форми контролю поділяються на варіативні та інваріантні. Варіативні форми контролю дають студенту можливість проявити свої уподобання. Для студентів, які проявляють підвищений інтерес до певних розділів навчальної програми пропонуються завдання підвищеної труднощі, які оцінюються і вищими рейтинговими коефіцієнтами. Такий студент може бути звільнений від частини варіативних завдань.Студент може в індивідуальному темпі працювати над програмним матеріалом, але темп повинен бути не повільнішим,

В статье исследуются истоки градостроительства волжских болгар. Вопрос тесно связан с процессом оседания кочевых и полукочевых болгар на землю. При исследовании ранних постоянных поселений болгар VIII–X вв. на основе археологических и письменных источников мы видим, что формирование этих поселений происходило на разных территориях их обитания (Хазарский каганат, ранняя Булгария). Истоки градостроительной культуры волжских булгар связаны с эпохой хуннов, Тюркских каганатов и Хазарского каганата. Первые постоянные поселения болгар появляются в VIII–IX вв., а укрепленные поселения городского типа – не позднее рубежа IX–X вв. Библиографические ссылки Артамонов М.И. Саркел – Белая Вежа // МИА. № 62 / Отв. ред. М.И. Артамонов. М.-Л.: АН СССР, 1958. С. 7–84. Археологические памятники Центрального Закамья / Отв. ред. А.Х. Халиков. Казань: ИЯЛИ КФАН СССР, 1988. 98 с. Габяшев Р. Нижнее Прикамье в эпоху неолита // Очерки по археологии Татарстана / Ред. П.Н. Старостин и др. Казань: Изд-во «Школа», 2001. С. 34–43. Генинг В.Ф., Халиков А.Х. Ранние болгары на Волге (Больше-Тарханский могильник). М.: Наука, 1964. 200 с. Греков Б.Д. Волжские болгары в IX–X вв. // Исторические записки. Т. XIV. / Отв. ред. Б. Д. Греков М.: Изд-во АН СССР, 1945. С. 3−37. Губайдуллин А.М. Фортификация в Среднем Поволжье в Х – первой половине XVI вв. / Археология Евразийских степей. 2019. № 3, 323 с. Давыдова А.В. Иволгинский комплекс (городище и могильник) – памятник хунну в Забайкалье. Л.: ЛГУ, 1985. 111 с. Ефимова А.М. К вопросу о происхождении городов Волжской Болгарии. Казань: Госмузей ТАССР, 1957. 18 с. История татар с древнейших времен в семи томах. Т. II. Волжская Булгария и Великая степь / Отв. ред. Ф.Ш. Хузин. Казань: РухИЛ, 2006. 960 с. Казаков Е.П. Об археологическом изучении раннеболгарского периода // Новое в археологии и этнографии Татарии / Отв. ред. А.Х. Халиков. Казань: ИЯЛИ КФАН, 1982. С. 29–37. Казаков Е.П. Некоторые итоги и задачи изучения древностей Волжской Болгарии // Научное наследие А. П. Смирнова и современные проблемы археологии Волго-Камья. Тезис. науч. конф. М., 1999. С. 96−99. Казаков Е.П. Памятники эпохи бронзы // Очерки по археологии Татарстана / Отв. ред. П.Н. Старостин. Казань: Школа, 2001. С. 56–73. Казаков Е.П., Старостин П.Н., Халиков А.Х. Археологические памятники Татарской АССР. Казань: Татар. кн. изд-во, 1987. 240 с. Красильников К. И. Возникновение оседлости у праболгар Среднедонечья // СА. 1981. № 4. С. 110−125. Кызласов Л.Р. Городская цивилизация Срединной и Северной Азии: исторические и археологические исследования. М.: Вост. лит., 2006. 360 с. Марков В.Н. Общая характеристика раннего железного века. Памятники Нижнего Прикамья VIII–V вв. // Очерки по археологии Татарстана / Отв. ред. П.Н. Старостин. Казань: Школа, 2001. С. 74–83. Матвеева Г.И. Могильники ранних болгар на Самарской Луке. Самара: Самарский университет, 1997. 226 с. Надырова Х.Г. Градостроительная культура Татарского народа и его предков. Казань: КГАСУ, 2012. 291 с. Плетнева С.А. Кочевнический могильник близ Саркела–Белой вежи // МИА. № 109. М.: Наука,1963. С. 216−259. Плетнева С.А. Маяцкое городище // Маяцкое городище / Отв.ред. С.А. Плетнева. М.: Наука, 1984. С. 3–19. Руденко К. А. Возникновение городов в Волжской Булгарии и Булгарской области Золотой Орды (по данным археологии) // Поволжская археология. 2012. №1. С. 68–77. Семыкин Ю.А. К вопросу о поселениях ранних Болгар на Самарской Луке // Культуры Евразийских степей второй половины I тысячелетия н. э. / Отв. ред. Д.А. Сташенков. Самара: Самарский областной историко-краеведческий музей им. П.В. Алабина, 1996. С. 66−82. Смирнов А.П. Волжские булгары / Труды ГИМ. Вып. XIX. М.: ГИМ, 1951. 275 с. Старостин П. Н. Именьковская культура // Очерки по археологии Татарстана / Ред. П. Н. Старостин. Казань, 2001. С. 100–118. Флеров В.С. Три проблемы в истории Хазарского каганата // Салтово-маяцька археологічна культура: 110 років від початку вивчення на Харківщині: збірник наукових праць, присвячений проблемам та перспективам салтовознавства, за матеріалами Міжнарод. наук. конф. «П’ятнадцяті слобожанські читання» / упоряд. Г.Є. Свистун. Харьков: Видалець Савчук О.О., 2011. С. 97−104. Халиков А.Х. Древняя история Среднего Поволжья. М.: Наука, 1969. 394 с. Халиков А. Х. К вопросу о начале тюркизации населения Поволжья и Приуралья // СЭ. 1972. № 1. С. 110−118. Халиков А.Х. Татарский народ и его предки. Казань: Татар. кн. изд-во, 1989. 221 c. Халиков А.Х. Основы этногенеза народов Среднего Поволжья и Приуралья. Часть I. Происхождение финноязычных народов (Учебное пособие). Казань: изд-во Казан. ун-та, 1991. 108 с. Халиков Н. Сельское хозяйство. Промыслы // История татар с древнейших времен (в семи томах). Том II. Волжская Булгария и Великая Степь / Отв. ред. Ф.Ш. Хузин. Казань: РухИЛ, 2006. С. 236−239. Хвольсон Д.А. Известия о хозарах, буртасах, болгарах, мадьярах, славянах и руссах Абу-Али Ахмеда бен Омар Ибн-Даста, неизвестного доселе арабского писателя начала Х века, по рукописи Британского музея. СПб.: Тип. Импер. акад. наук, 1869. 199 с. Хузин Ф.Ш. Болгарский город в начале X–XIII вв. Казань: Мастер Лайн, 2001. 480 с. Хузин Ф.Ш. Ранние булгары и Волжская Булгария (VIII – начало XIII вв.). Казань, 2006. 583 с. Artamonov M.I. Hazar Tarihi. İstanbul: Selenge, 2008. 670 s. Mumford L. Tarih Boyunca Kent: Kökenleri, Geçirdiği Değişimler ve Geleceği. İstanbul: Ayrıntı Yayınları, 736. Ögel B. İslamiyetten Önce Türk Kültür Tarihi. Ankara, 2014. 455 s. Şeşen R. İslam Coğrafyacılarına Göre Türkler ve Türk Ülkeleri. Ankara: TTK Basımevi, 2001. 300 s. Gumilev L. N. Hunlar. İstanbul: Selenge, 2003. 665 s. Kaşgarlı Mahmud. Dîvanû lügâti’t-Türk, Giriş-Metin-Çeviri-Notlar-Dizin. Haz. A. Ercilasun ve Z. Akkoyunlu. Ankara: TDK, 2015. 995 s. Taşağıl A. Göktürkler I-II-III. Ankara: TTK, 2018. 473 s.

Обеспечение качества подготовки специалистов на уровне международных требований – одно из важнейших стратегических заданий на сегодняшнем этапе модернизации системы высшего образования Украины. Для этого необходимо внедрение такого многоцелевого механизма, как Европейская кредитно-трансферная и аккумулирующая система (ECTЅ), за счет введения кредитно-модульной системы формирования учебных программ; усиления роли самостоятельной работы студентов и изменений педагогических методик, внедрения активных методов и современных информационных технологий образования. Как показала практика, время на сессионный контроль при традиционной системе организации учебного процесса используется нерационально. При кредитно-модульной системе организации учебного процесса в высших учебных заведениях содержание учебных дисциплин распределяется на смысловые модули. Каждый смысловой модуль должен быть оценен. Студент информируется о результатах оценивания учебного модуля, как составляющей итогового оценивания усвоения учебной дисциплины. Итоговое оценивание усвоения учебного материала дисциплины определяется без проведения семестрового экзамена (зачета) как интегрированная оценка усвоения всех смысловых модулей с учетом «взвешивающих» коэффициентов [1]. Эффективным инструментом решения проблемы совершенствования образования является дистанционное обучение – комплекс образовательных услуг, предоставляемых с помощью специализированной информационно-образовательной среды. Основу процесса дистанционного обучения составляет целенаправленная и контролируемая интенсивная самостоятельная работа студента, который может учиться по индивидуальному расписанию, имея комплект средств обучения.В процессе изучения учебного материала студент может получать консультации или обмениваться информацией с преподавателем, тем не менее большую часть времени студент работает непосредственно с электронными учебниками, конспектами лекций, методическими указаниями. Поэтому для успешного обучения очень важно, чтобы в электронных пособиях выполнялись принципы доступного изложения материала, наглядности, удобство интерфейса, возможности самоконтроля и т. д.Людям свойственно учиться во взаимодействии с миром и другими людьми. Нельзя сказать, что не возможно нечему научиться, просто читая тексты с экрана или просматривая-прослушивая лекцию. Но человек приобретает много больше, если свое знание пытается передать другим. Это можно реализовать, используя дистанционную форму обучения. Насыщение дистанционного курса различными деятельностными элементами позволит организовать обучение на высоком уровне [2].Важным элементом системы дистанционного обучения является диагностика контроля знаний. В среде MOODLE этот блок имеет широкие функциональные возможности. Эффективность тестирования в среде MOODLE – это возможность быстрого создания отчетов по результатам прохождения тестов студентами с различными наборами контролируемых данных.Тестовый контроль имеет следующие преимущества перед традиционными формами контроля: объективность, простота, формализованность процедуры определения качества подготовки; использование количественных показателей для определения полноты и глубины усвоения материала; простота процедуры записи ответа, независимость оценки от техники письма; четкость и однозначность формулирования условий тестового задания, что обеспечивает однозначность восприятия студентами; обеспечение необходимой полноты охвата знаний и умений, которые контролируются; равные требования к знаниям и умениям студента путем использования заданий одинаковой сложности, объема и содержания; возможность одновременной проверки большого количества студентов, систематичность контроля и индивидуальный подход; возможность многоразового повторения проверки для выяснения изменения в уровне подготовки; технологичность контроля (автоматизация обучения по индивидуальным программам).К недостаткам тестового контроля относят: существование возможности угадывания ответов; необходимость значительного времени, усилий, наличия у разработчиков высокой квалификации и опыта.На кафедре химии Харьковского автомобильно-дорожного университета разработан дистанционный курс «Общая химия». Основными показателями качества, характеризующими курс дистанционного обучения, являются функциональные возможности, надежность, практичность, мобильность и т. д.Функциональные возможности конкретизируются функциональной пригодностью, корректностью, способностью к взаимодействию. Надежность определяется устойчивостью к дефектам и ошибкам, восстанавливаемостью, доступностью. Практичность характеризуется простотой использования, доступностью и понятностью. К мобильности относят такие показатели качества программного обеспечения, как адаптируемость, простота установки, сосуществование, замещаемость. Структура курса дистанционного обучения представлена на рис. 1. Рис. 1. Структура дистанционного курса. В курсе создан пакет тестов по химии для студентов заочной формы обучения в среде MOODLE. Целью тестового контроля являлась не только проверка наличия представлений, но и проверка полноты знаний, их глубины, творческой активности студента.Пакет тестов, созданный в MOODLE, имеет обширные возможности для эффективного тестирования студентов:1. Создан банк вопросов, в котором сохраняются все создаваемые вопросы. Вопросы разделены по разным категориям (темам), что создает условия создания тестов как по отдельным темам курса, так и по всему курсу в целом.2. Вопросы могут сопровождаться графическим материалом. Графики подготовлены заранее и загружены на сервер в папку с файлами в созданный курс «Общая химия».В дистанционном курсе существует 4 основных формы тестовых заданий: 1) закрытая форма тестового задания; 2) открытая форма; 3) тесты на соответствие; 4) тесты на правильную последовательность.В задании открытой формы отсутствуют варианты ответов, пропущен смысловой элемент, который тестируемый ищет самостоятельно. Задание закрытой формы содержит все компоненты: инструкцию по выполнению, содержательную и ответную компоненты. В нем предлагаются возможные варианты ответов, из которых студент должен выбрать правильный ответ. Зачетные модули по двум первым блокам в основном содержат тестовые задания закрытой формы. Они направлены на «грубую» проверку знаний, проверку классификаций, проверку полноты и глубины знаний. Способность студентов к анализу явлений, их синтезу, к установлению логических взаимосвязей позволяют выявить тестовые задания типа восстановления ответных частей. В блоке они в основном представлены заданиями, построенными по принципу соответствия, позволяющими проверить умение студента устанавливать причинно-следственные зависимости.Для дифференциации знаний студентов в тест введены задания более сложные, позволяющие проверить знание классификаций и полноту умений. Они могут быть построены по принципу простого множественного выбора (тип альтернативного выбора):Тестовые задания, построенные по принципу кумуляции, направлены на проверку полноты знаний и умений тестируемого.Задания, построенные по принципам соответствия и множества ответов «правильно-неправильно», направлены на установление глубины знаний Ответная компонента содержит как правильные, так и неправильные ответы, из вариантов предлагаемых ответов необходимо выбрать наиболее верный.При составлении тестов для итогового контроля по всему курсу были подготовлены тестовые задания всех известных форм, так как надо проверять знания, умения и навыки.Студентам 1 курса заочной формы обучения после изучения курса «Общая химия» было предложено ответить на вопросы анкеты:Согласны ли Вы с утверждением, что тестовый контроль знаний способствует:1. Объективности результатов контроля знаний;2. Повышению эффективности контроля за счет увеличения частоты регулярности тестирования;3. Наличию одинаковых для всех студентов правил проведения педагогического контроля и адекватной интерпретации тестовых результатов;4. Реализации механизмов самодиагностики и самоконтроля;5. Экономии временных затрат на проверку знаний студентов.Считаете ли Вы, что, используя тестирование нельзя определить такие характеристики усвоения учебного материала:6. Умение логически и доказательно выражать свои мысли;7. Умение конкретизировать свой ответ примерами;8. Знание фактов.Считаете ли Вы, что устный контроль знаний более универсальный?По результатам анкетирования можно сделать выводы:1. Более 70% студентов считают, что тестовый контроль знаний способствует наличию одинаковых для всех студентов правил проведения контроля, объективности результатов контроля знаний и адекватной интерпретации этих результатов. Также студенты видят в проведении тестового контроля способ реализации самодиагностики и самоконтроля и считают, что этот вид контроля способствует экономии временных затрат. Кроме того, более 65% согласны с утверждением, что тестовый контроль способствует повышению эффективности контроля за счет увеличения частоты регулярности тестирования.2. Более половины опрошенных студентов согласились с тем, что тестирование имеет и отрицательные стороны. А именно при помощи тестирования нет возможности определить умение студента логически мыслить и выражать свои мысли, конкретизировать свой ответ примерами и знание фактов. Перечисленные характеристики усвоения учебного материала возможно только в результате устного опроса студентов. Однако только 31% опрошенных студентов считает более универсальным устный контроль знаний, что очевидно связано с психологическим страхом перед данным видом контроля, а чаще всего затруднениями самостоятельно и в логической последовательности выражать свои мысли. Очевидно, что преодолеть эти трудности возможно только в результате личного общения студента с преподавателем, для чего следует увеличить число консультационных часов в семестре.3. Тестовый контроль способствует достижению интенсификации учебного процесса и повышению качества подготовки специалистов.4. Преимущество дистанционных курсов в среде MOODLE состоит в том, что студенты получают неограниченный во времени и расстоянию доступ ко всем ресурсам курса, в том числе и средствам диагностирования знаний. Преподаватель может эффективно организовать процесс обучения, используя такие возможности как проведение вебинаров, тестов, информирование о предстоящих событиях и др.

У статті обґрунтовується необхідність ретельного планування практичного заняття з читання. Автори описують основні складники плану заняття, такі як цілі; розширені види діяльності, які передбачається виконати; навчальний матеріал; прийоми оцінювання; домашні завдання а також зазначають, що план повинен бути перед очима і регулярно використовуватися під час аудиторної діяльності. Відзначено, що план заняття – це один крок до досягнення цілей курсу. Курс, зі свого боку, – одна з частин навчальної програми. Навчальна програма відповідає різним складовим, плану всієї програми і зазначає, як окремі курси інтегруються для досягнення цілей програми.

У статті розкрито поняття «сенкан» та його функціонування в науково-методичній літературі. Вказано основні методологічні вимоги, яким повинна відповідати педагогічна технологія, заснована на використанні критичного мислення. Визначено, що застосування стратегій критичного мислення на заняттях sз культури мовлення дозволяє організувати самостійну діяльність студентів та розвинути їх творчий потенціал. Досліджено сутність поняття «сенкан», його структуру та можливість використання на заняттях з культури мовлення, окреслено способи роботи з ним. З’ясовано, що така форма роботи сприяє оволодінню навичками пізнавальної рефлексії як усвідомлення виконаних дій і розумових процесів, їх результатів і підстав, меж свого знання й незнання, нових пізнавальних завдань і засобів їх досягнення. Ключові слова: сенкан, критичне мислення, культура мовлення, сучасні педагогічні технології, сучасна вища школа. Покликання Список використаної літератури Бех, Іван. «Особистість: два наукових погляди на виховання та розвиток». Психологія і особистість, № 2, 2013, с. 132–140. Дзямулич, Наталія. «Сенкан у системі інноваційного навчання». Педагогічний пошук, № 4, 2010, с. 64–6. Інноваційні технології навчання української мови і літератури. Тернопіль: Астон, 2005. Клустер, Дэвид. «Что такое критическое мышление?» Критическое мышление и новые виды грамотности. Москва: ЦГЛ, 2005, с. 5–13. Культура фахового мовлення, за ред. Н. Д. Бабич. Чернівці: Книги-ХХІ, 2006. Огнев’юк, Віктор. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку. Київ: Знання України, 2003. Пентилюк, Марія. Культура мови і стилістика. Київ: Вежа, 1994. Совсун, Інна. Реформа вищої освіти – це не вторинне «соціальне» чи «гуманітарне» питання, а ключовий політичний виклик для України. URL: https://nv.ua/ukr/opinion/universitet-vilnikh-ljudej-2469362.html

Игра, као најчећа манифестација лудизма у књижевним дјелимаза дјецу,има више функција међу којима су посебно важне естетска и забављачка,али и сазнајна, терапеуска и прагматичка – придобијања дјетета као читаоца имотивисање за могућа будућа читања. Игра као елеменат књижевности за дјецуприсутна је како у дјелима народне књижевности, тако у модерним дјелима којауважавају рецепцијске потребе дјетета. Текстови књижевности за дјецу чешће суу својој суштинској димензији лудички него текстови за одрасле баш као што је играу животу дјетета више и транспарентније присутна него у животу одраслих.Имајући у виду важност игре у животу човјека, а посебно дјетета, у нашем радуанализирамо колико су лудички садржаји, чија је најчешћа манифестација игра,присутни у читанци и лектири за други разред основне школе у Републици Српској икако се лудичко као елеменат може успјешно користити у тумачењу књижевнихдјела за дјецу на овом узрасту.

У статті запропоновано алгоритм усвідомленого оволодіння іноземною мовою студентами спеціальності «Право». Установлено, що комунікативний метод навчання іноземних мов найбільш відповідає психологічним установкам, цінностям і навчальним інтересам менш умотивованих студентів першого курсу спеціальності «Право». Перевагою згаданого методу є його прагматична установка, а саме: сфокусованість на формуванні фонетичних, лексичних, граматичних та мовленнєвих умінь і навичок у процесі виконання комунікативно-орієнтованих завдань у контексті комунікативних ситуацій. Доведена ефективність інтегрованого підходу до навчання іноземної мови, який ґрунтується на поєднанні засад комунікативного, аудіовізуального й граматико-перекладного методів, щодо вмотивованих студентів. У процесі проведення експериментального навчання, учасниками якого стали 13 умотивованих щодо вивчення англійської мови студентів 1 курсу спеціальності «Право» Львівського університету бізнесу та права з інтродуктивним рівнем володіння іноземною мовою, була доведена ефективність організації навчання у 2 етапи: системно-теоретичний і контекстуально-практичний. Перший етап відіграє особливо вагому роль у процесі оволодіння студентами іноземною мовою, оскільки основною метою цього етапу є формування системи мови, мовних знань і навичок. Метою другого етапу, спрямованого на оволодіння студентами іноземною мовою на рубіжному рівні та рівні «незалежного користувача», є формування в здобувачів освіти основних мовленнєвих навичок й умінь у слуханні, читанні, говорінні та письмі, що є компонентами іншомовної комунікативної компетентності. У процесі проведення експериментального навчання виявилося ефективним засвоєння нових лексичних одиниць, фраз і граматичних структур з використанням відеоматеріалів, оскільки тоді задіюються такі види пам'яті, як візуальна і слухова, тренується права півкуля головного мозку. Ведення студентами індивідуальних словників із використанням візуалізації (напр., семантичних графів, рисунків, схем) дозволяє задіяти тактильну пам'ять.

Мета роботи – вдосконалення організації самостійної роботи студентів медичного факультету з використанням інтерактивних методів педагогіки.Основна частина. У статті, з метою інтеграції навчального процесу до Європейського простору, висвітлено питання організації самостійної роботи студентів в освітньому процесі з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання. Проаналізовано власний досвід проведення практичних занять для студентів ІV курсу медичного факультету на основі наявних у наукових публікаціях даних про результати впровадження даної форми навчання у вищих медичних навчальних закладах України.У рамках традиційної парадигми навчання наявні добре відпрацьовані структури забезпечення викладацької діяльності, що зводяться в основному до читання лекцій і проведення семінарських та практичних занять у лекційно-дискусійному форматі. Дотримуючись точки зору про те, що самостійна робота – це вид навчально-пізнавальної діяльності студента з освоєння професійної освітньої програми за партнерської участі викладача у її плануванні й оцінці досягнення конкретного результату, слід визнати, що можна говорити лише про певний ступінь самостійності при виконанні різних типів самостійних робіт.Основне завдання викладача зводиться не до викладу готових знань, а до організації навчання. Головна мета викладача в такій моделі навчання – навчити студента “як вчитися”.Висновок. Вміле педагогічне управління, використання різних індивідуально-орієнтованих форм навчання дозволяє досягти більшої самостійності і ставить студента у такі умови, в яких у нього з’являються освітні потреби і, як наслідок, намагання оволодіти професійними знаннями та вміннями, а в результаті у майбутньому стати професіоналом.