Статті в журналах: "Видання періодичні"

1

Вакаренко, О. Г. "Академічні періодичні видання: сучасний формат". Вісник Національної академії наук України, № 4 (2015): 114–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Вакаренко, О. Г. "Академічні періодичні видання: сучасний формат". Вісник Національної академії наук України, № 4 (2015): 114–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Холоденко, Василь. "ВИДАННЯ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ: ІСТОРІЯ, РОЗВИТОК ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Society. Document. Communication, № 7 (19 листопада 2019): 173–92. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-173-192.

Повний текст джерела

Анотація:

Періодичні видання виходять через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом, мають однакову назву. Особливо цікаві для істориків, зокрема краєзнавців, регіональні видання. Такі видання містять низку різноманітної інформації. Мета статті – проаналізувати історичні етапи розвитку видання Переяславщини упродовж майже столітньої історії, окреслити вихід видання за всіма назвами, що змінювалася шість разів, зроблено загальний огляд газет за довідковою літературою та примірниками газет. У статтідля вивчення історії та розвитку видань Переяславщини упродовж ХХ – початку ХХІ ст. використано як основні метод спостереження та описовий метод. На різних етапах дослідження послуговувалися методом функціонального аналізу для визначення тематичного навантаження періодичних видань. У процесі дослідження застосовано такі методи: метод аналізу та синтезу – на етапі членування текстів періодичного видання Переяславщини та групування їх за певними ознаками; метод квантитативного аналізу – задля визначення частотності використання рубрик і їх різноманітних форм в на газетних полосах. Загалом за час свого існування газета мала шість назв: 1925–1930 – «Змичка»; 1930–1941 – «Колективіст Переяславщини»; 1943–1951 – «Прапор Переяслава-Хмельницького»; 1951–1963 – «Зоря комунізму»; 1963–1991 – «Комуністична праця»; з 1991 – «Вісник Переяславщини». Зроблено висновок, що газета «Вісник Переяславщини» упродовж всієї майже сторічної історії є достовірним джерелом для вивчення суспільно-політичного устрою, тематики, поліграфічної та правописної сфер, історичних постатей Переяславщини та тих осіб, що відвідували район. Ми ж в авторській перспективі бачимо періодику Переяславщини як джерело історії української археології і не тільки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Холоденко, Василь. "ДІЯЛЬНІСТЬ АРХЕОЛОГІЧНИХ ЕКСПЕДИЦІЙ НАУКОВИХ УСТАНОВ НА СТОРІНКАХ ВИДАННЯ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ (1945-1991)". Society. Document. Communication, № 10 (9 січня 2021): 182–215. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-10-182-215.

Повний текст джерела

Анотація:

Періодичні видання виходять через певні проміжки часу, мають заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом, мають однакову назву. Особливо цікаві для істориків, зокрема краєзнавців, регіональні видання. Такі видання містять низку різноманітної інформації. У статті мова йде про діяльність Інституту археології Національної академії наук України. Цей заклад є основною науковою установою щодо археологічних експедицій. Установа перебуває в структурі Національної академії наук України, що здійснює науково-дослідницьку діяльність у галузі вивчення археології та давньої історії України. Інститут археології входить до складу Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України. Мета статті – проаналізувати публікації 1945-1991 рр., виокремити тексти, що засвідчують діяльність археологічних експедицій наукових установ. У статті для вивчення історії та розвитку видань Переяславщини використано як основні метод спостереження та описовий метод. На різних етапах дослідження послуговувалися методом функціонального аналізу для визначення тематичного навантаження періодичних видань. У процесі дослідження застосовано такі методи: метод аналізу та синтезу – на етапі членування текстів періодичного видання Переяславщини та групування їх за певними ознаками; метод квантитативного аналізу – задля визначення частотності використання рубрик і їх різноманітних форм на газетних шпальтах. Зроблено висновок, що упродовж аналізованого періоду діяльність археологічних експедицій наукових установ висвітлювала газета Переяславщини з такими назвами: «Прапор Переяслав-Хмельницького», «Зоря комунізму» та «Комуністична праця». Усього нами зафіксовано одинадцять публікацій. Здебільшого їх авторами були працівники музеїв та члени експедиції, зрідка автори не зазначали свої посади. Стало відомо, що з кінця 1950-х років археологічне дослідження міста продовжила спільна експедиція Інституту археології АН УРСР та Переяслав-Хмельницького історичного музею. Найбільш визначним відкриттям були розкопки кам’яних воріт з надбрамною церквою Федора – так званих «єпископських». Унікальною була знахідка цивільної кам’яної споруди – єпископського палацу, розкопаного в 1962-1963 роках на вулиці Радянській, 26.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Kotsur, Nadia. "ФОРМУВАННЯ І ПОШИРЕННЯ СОЦІАЛЬНО-МЕДИЧНИХ ІДЕЙ В УКРАЇНІ НА СТОРІНКАХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – 20-і рр. ХХ ст.)". Scientific notes on Ukrainian history, № 46 (10 липня 2019): 136–46. http://dx.doi.org/10.31470/2415-3567-2019-46-136-146.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлюються питання формування і поширення соціально-медичних ідей в Україні на сторінках періодичних медичних видань другої половини ХІХ – 20-х рр. ХХ ст. У процесі виконання дослідження застосовано методи джерелознавчого та термінологічного аналізу. З’ясовано, що медична періодика відігравала вагому роль у формуванні і поширенні медичних знань, значенні наукових відкриттів для практичної медицини, наданні пріоритету профілактичній медицині, популяризації наукової медицини, переконанні своєчасності звернення населення за медичною допомогою тощо. Спеціальна медична преса в другій половині XIX – початку ХХ століть посіла чільне місце в системі соціальної комунікації. У 9 губерніях Наддніпрянської України виходило друком 186 спеціалізованих періодичних і продовжуваних видань із питань гуманітарної медицини, які є цінним джерелом історії становлення та розвитку соціальної медицини. Санітарні лікарі земств ділилися досвідом щодо розбудови санітарної справи на сторінках журналів «Архив судебной медицины и общественной гигиены» (1865 – 1871), «Вестник судебной медицины и общественной гигиены» (1885 – 1889), «Вестник общественной гигиены, судебной и практической медицины» (1889 – 1917) та ін. Встановлено, що лікарсько-санітарні хроніки та інші земські періодичні видання містили багатий матеріал про захворюваність і смертність населення України, про стан медичної допомоги, пропагували здоровий спосіб життя. На сторінках журналів приділялася значна увага питанням народного здоров’я та громадської медицини, публікувалася велика кількість статей з різних питань суспільної гігієни, організації земської медицини, боротьби з соціальними та інфекційними хворобами, санітарно-освітньої роботи серед населення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Давидченко, Т. С. "Дитячі періодичні видання в Україні: контент-аналітичне дослідження змісту". Наукові записки Інституту журналістики 38, січень - березень (2010): 176–83.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Юсупов, В. В. "Криміналістичні періодичні видання на початку XX століття в Україні". Криміналістичний вісник, № 1 (23) (2015): 45–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Yatskiv, Ya S., and V. S. Kislyuk. "Ukrainian periodical editions on space subjects." Kosmìčna nauka ì tehnologìâ 17, no. 2 (March 30, 2011): 77–81. http://dx.doi.org/10.15407/knit2011.02.077.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Лопата, О. "Періодичні видання як джерело бібліотекознавчих досліджень (XVIII-початок XX ст.)". Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Вип. 28 (2010): 415–30.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Брайлян, Н. "Періодичні видання учнів Української гімназії у Чехословаччині (1924-1941 рр.)". Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства, Вип. 5 (23) (2015): 111–20.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Науменко, Н. "Періодичні видання Кам"янець-Подільського державного українського університету (1920 р.)". Збірник наукових праць студентів та магістрантів Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Вип. 12 (2018): 64–65.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Малютіна, О. К. "Харківські кадетські періодичні видання про революцію (1905 р.) та революційне насильство". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 29 (2010): 136–44.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Школьна, О. "Періодичні видання земських установ Катеринославської губернії (кінець XIX - початок XX ст.)". Журналістика, Вип. 8 (33) (2009): 32–40.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Kuznets, Tetiana. "Періодичні видання кінця ХІХ – початку ХХ ст. про медичне обслуговування населення Уманщини". Eminak, № 4(28) (31 грудня 2019): 34–45. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2019.4(28).340.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття містить систематизовану інформацію з київських газет «Заря» та «Киевлянин» про стан медичного обслуговування населення одного з найбільших повітів Київської губернії – Уманського. На основі виявлених 25-ти публікацій зроблено висновок про те, що рівень охорони здоров’я населення наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. був низьким. Тільки з утворенням земств і передачі з 1904 р. в їх підпорядкування лікарень, стан медичного обслуговування почав поліпшуватися. Уманське виборне повітове земство, яке було створене у 1911 р., зуміло налагодити співпрацю з міською управою Умані у площині спільної діяльності щодо будівництва міської лікарні, лікарні для хронічно хворих, поліклініки, що значно підвищило рівень надання лікарської допомоги населенню.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Галич, Олександр. "Громадсько-політичні та літературно-художні періодичні видання в юнацькому щоденнику С. Єфремова". Український інформаційний простір, № 1(5) (15 червня 2020): 163–78. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(5).2020.206118.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Рабчун, О. С. "Періодичні та продовжувані видання зі складу родового книжкового зібрання Урбановських та Стажинських". Рукописна та книжкова спадщина України, Вип. 17 (2013): 277–87.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Кузнець, Т. "Періодичні видання кінця ХІХ – початку ХХ ст. про медичне обслуговування населення Уманщини". Емінак, № 4 (28), жовтень - грудень (2019): 34–45.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Сівова, Т. Ю. "Міжнародне наукове співробітництво України: періодичні видання НАН України в світових наукометричних базах". Наука та інновації 16, № 3 (2020): 15–26.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Кільдіватова, О. "Найдавніші періодичні видання в фондах бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя". Інформаційно-науковий вісник, Вип. 1 (2010): 42–44.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Шульженко, С. "Періодичні видання (газети) Української РСР 1950-1954 років видання у фонді Державного архіву друку Книжкової палати України: аналітичний огляд". Вісник Книжкової палати, № 11 (244) (2016): 38–44.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Кондратьєва, Світлана. "ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ЯК ДЖЕРЕЛО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ П’ЄС ЮРІЯ ЯНОВСЬКОГ О (НА ПРИКЛАДІ «ЗАВОЙОВНИКІВ», «ДУМИ ПРО БРИТАНКУ», «ПОТОМКІВ», «ДОЧКИ ПРОКУРОРА» ТА «РАЙСЬКОГО ТАБОРУ»)". Молодий вчений, № 1 (101) (31 січня 2022): 96–101. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-21.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується використання Юрієм Яновським матеріалу із періодичних видань для його драматургічних творів. Яновський ще з юності цікавився драматургією, і у 1920 роках співпрацював із театром ім. Гната Михайличенка. Вже тоді письменник активно звертався до періодики, залучаючи матеріали з неї для драматургічних творів і їх постановок, в тому числі першої власної п’єси, написаної в співавторстві. У подальшому Яновський звертався до статей із газет та журналів при роботі над п’ятьма із семи творів, які він встиг завершити. Виключеннями стали тільки історична «Молода воля» та «Син династії». Працюючи над «Завойовниками», письменник знайшов статті про купівлю заводу за кордоном, основну проблему та деталі з яких використав у творі. У журнальній статті, до якої Яновський звернувся, пишучи «Думу про Британку», можна побачити прототипів дійових осіб п’єси. Матеріали з періодики, на які письменник звернув увагу при роботі над «Потомками», надали кілька характерних рис молодим жіночим персонажам у творі. Історія написання «Дочки прокурора» свідчить, що автор опрацював ряд газетних статей про злочини молоді, деталі з яких включив до п’єси. «Райський табір» Яновський створив, надихнувшись статтею з періодичного видання. Важливо відзначити, що письменник не просто переносив віднайдені у періодиці ідеї та сюжети у площину драматургії, але творчо їх переробляв, при цьому суттєво змінюючи і доповнюючи за допомогою власної фантазії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Решетуха, Тетяна. "УКРАЇНСЬКІ ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ТЕРНОПІЛЛЯ ДОБИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 1918–1919 РОКІВ". Український інформаційний простір, № 3 (1 червня 2019): 118–32. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.3.2019.171366.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Пастушенко, О. В. "Періодичні видання історико-бібліографічного, книгознавчого та бібліотекознавчого спрямування як об"єкт сучасних досліджень". Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, № 2 (2012): 69–73.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Чорнодон, М. "Періодичні видання ("Жінка"), "Високий замок"), "День") про стосунки Тараса Шевченка з Ликерою Полусмак". Шевченкознавчі студії, Вип. 15 (2012): 159–63.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Ґабор, В. "Перші періодичні видання українських панфутуристів (1922-1924 рр.): візуальні особливості, мистецьке та ідеологічне спрямування". Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства, Вип. 8 (26) (2018): 42–57.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Сидоренко, Н. М. "Голос української молоді у Великій Британії: періодичні видання 50 - 90-х років XX століття". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Журналістика, Вип. 7 (1999): 40–46.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Доброчинська, Валентина. "Періодичні видання Волинської та Ровенської областей (1939–1941) як джерело до вивчення трансформації освіти". History Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University 1, № 51 (3 березня 2021): 97–103. http://dx.doi.org/10.31861/hj2020.51.97-103.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано публікації із періодичних видань Волинської і Ровенської областей, що розкривають методи та заходи радянської влади в освітній царині після приєднання західноукраїнських земель до УРСР. Показано реорганізацію шкільництва та підпорядкування його комуністичній ідеології. Авторка обґрунтовує роль періодики як важливого історичного джерела для реконструкції трансформації освіти у волинському регіоні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Зозуля, С. "Періодичні видання як результат інформаційно-аналітичної діяльності освітянських бібліотек України: сучасний стан та тенденції розвитку". Вісник Книжкової палати, № 2 (211), лютий (2014): 17–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

КОЦУР, Віталій, Валентина МОЛОТКІНА та Хакан ГЮЛЕРКЕ. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГАЗЕТНОЇ ПЕРІОДИКИ В УКРАЇНІ У 40-ві рр. ХХ ст." Східноєвропейський історичний вісник, № 19 (30 червня 2021): 154–64. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.19.233810.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – показати особливості виходу та функціонування газетної періодики у 40‑ві рр. ХХ ст. в контексті суспільно-політичних умов того часу, розкрити основну тематику й зміст матеріалів газетних видань. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, історизму, об’єктивності, системності, конкретного аналізу, з урахуванням чинного сьогодні в історичній науці методологічного плюралізму. Наукова новизна полягає у тому, що особливості виходу та функціонування газетної періодики в 1940‑ві рр., її роль у створенні загальної атмосфери у суспільстві аналізуються на тлі соціальних, політичних та економічних викликів повоєнного часу, з урахуванням впливу, насамперед, ідеологізації і політизації життя України. Висновки. Встановлено, що преса в 1940‑ві рр., як і взагалі протягом всього періоду існування Радянського Союзу, відігравала важливу роль у житті суспільства як засіб масової інформації, агітації та пропаганди. Саме їй панівна комуністична партія відводила роль головного популяризатора своєї політики, тому навіть в умовах післявоєнної розрухи та відновлення економіки держава шукала ресурси для відновлення роботи редакцій газет. Періодична преса публікувала інформаційні матеріали, які не суперечили панівній ідеології і мали формувати потрібну владі суспільну думку. Періодичні видання мали вагомий вплив на всі аспекти життя суспільства і достатньо успішно реалізували визначені режимом функції преси: організаторську, виховну, пропагандистську, контрпропагандистську і соціологічну, адже на шпальтах газет часто з’являлися матеріали, які висвітлювали суспільні, політичні і виробничі теми. Лейтмотивом стає тема перемоги у війні, героїзму радянських воїнів, “вирішальної ролі радянського народу та його політичного авангарду – комуністичної партії” в перемозі над фашизмом, формування духу “радянського патріотизму”, пропаганда ідей пролетарського інтернаціоналізму, післявоєнної відбудови, боротьба з “буржуазною ідеологією”. Преса сприяла режиму у розгортанні ідеологічних кампаній. Зокрема, під гаслами боротьби з “українським буржуазним націоналізмом”, “космополітизмом та сіонізмом” на її сторінках було безпідставно розкритиковано багатьох діячів науки і культури. Практично знівелювавши функцію преси у формуванні громадської думки, в основі якої лежить інформаційна діяльність, радянський режим максимально посилив її ідеологічну функцію, зосередивши її зусилля на пропаганді певних життєвих цінностей та агітації на їх підтримку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Radchenko, Anna I., and Natalia V. Koval. "JOURNALS OF NAS OF UKRAINE IN PHYSICAL, ENGINEERING AND MATHEMATICAL SCIENCES: MONOPOLIZATION LEVEL." Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni, no. 11 (November 20, 2020): 51–58. http://dx.doi.org/10.15407/visn2020.11.051.

Повний текст джерела

Анотація:

This is the third article in the cycle of publications on the monopolization level of scientific periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine. It is devoted to the journals of Section of Physical, Engineering and Mathematical Sciences. The paper finishes the first stage of research aimed at revealing the breadth of the authors’ community of the NAS of Ukraine journals during 2015–2017. As well as in the previous articles of this cycle, the estimation of the authors’ community and its monopolization level is made by the Herfindahl–Hirschman Index calculation. Thus, the quantitative weighted distribution of affiliation is made for each journal. The analysis of the journals of Section of Social Sciences and Humanities and the Section of Chemical and Biological Sciences is made in the articles previously published in the “Herald of the National Academy of Sciences of Ukraine” (2018, No. 9 and 2019, No. 10). It was shown that the chemical and biological journals of NAS of Ukraine have the lowest monopolization level — there are only 23% of middle-monopolized and 27% of low-monopolized ones. Meanwhile, only 19% of journals of the Section of Social Sciences and Humanities have the moderate monopolization level and the rest have the high one. Journals of the Section of Physical, Engineering and Mathematical Sciences are more like chemical and biological ones. They mostly have high monopolization level (54%), however 17% are moderately monopolized and 25% are low-monopolized.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Sivova, T. Yu. "International Scientific Cooperation of Ukraine: Periodical Publications of the National Academy of Sciences of Ukraine in Scientific Bases." Nauka ta innovacii 16, no. 3 (2020): 15–26. http://dx.doi.org/10.15407/scin16.03.015.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Степанчук, Ю. С. "Періодичні видання як історичне джерело у дослідженні суспільного життя УСРР у 20-их роках XX століття". Історична пам"ять, № 28 (2012): 155–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Деменко, Людмила. "Продовжувані та періодичні видання Київського Імператорського університету св. Володимира як інформаційний ресурс та об"єкт досліджень". Вісник Книжкової палати, № 9 (2008): 31–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Опришко, Т. С. "Періодичні видання "Бюлетень" та "Мистецькі матеріали" (1928-1929 рр.) літературної групи "Авангард": розвиток ідей конструктивного динамізму". Рукописна та книжкова спадщина України, Вип. 18 (2014): 526–34.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Малютіна, О. К. "Харківські кадетські періодичні видання про виборче право й ставлення партії до участі у виборах до Державної думи". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 30 (2010): 194–201.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Брайлян, Н. "Періодичні видання української еміграції у Брно (1920-1930-ті рр.): історія функціонування, основна тематика та особливості публікацій". Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства, Вип. 7 (25) (2017): 82–93.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Головата, Л. "Літературно-мистецькі періодичні видання української еміграції в Австрії (друга половина 1940-х років): умови, центри, творці, зразки". Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, Вип. 9 (25) (2017): 279–327.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Головата, Л. "Літературно-мистецькі періодичні видання української еміграції в Австрії (друга половина 1940-х років): умови, центри, творці, зразки". Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, Вип. 9 (25) (2017): 279–327.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Галич, Олександр. "Періодика в дитячі, юнацькі та молоді роки С. Єфремова: мемуарний вимір". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 120–37. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233882.

Повний текст джерела

Анотація:

В останні десятиліття під впливом глобалізаційних процесів у світі художня література стала помітно втрачати свої позиції, її почала поступово витісняти документалістика, різновидом якої є мемуарна література. Спогади все частіше стали виходити з маргінесів наукових студій. Мемуари С. Єфремова, які досі були відомими обмеженому колу дослідників, після публікації окремим виданням, дали можливість поліфонічніше зрозуміти його особистість, з’ясувати чинники формування його світоглядних позицій, засвідчили роль періодичних видань, які він читав у дитячі, юнацькі й молоді літа, у яких друкувався, з якими полемізував. Мемуарні свідчення стали важливою сторінкою історії української журналістики. Метою статті є з’ясування ролі російських і галицьких видань у розширенні світоглядних орієнтирів, формуванні україноцентричних позицій автора, окреслення початку журналістської, наукової та громадської діяльності. Бібліотека батька, сільського священника, згодом книгозбірня брата, ректора Київської духовної семінарії Іоанникія, надали можливість С. Єфремову знайомитися з великою кількістю періодичних видань царської Росії, суттєво розширювали його світоглядні горизонти, спонукали відстоювати права українців на видання рідною мовою. Співпраця автора мемуарів із низкою російських видань, а також із галицькою періодикою збігається з пожвавленням громадської активності українців, поступовими змінами в їхній національній свідомості. Публікації в російських газетах і журналах стали для С. Єфремова школою шліфування його журналістської майстерності. Плідна співпраця автора з російськими (Сын Отечества», «Киевское Слово») та галицькими («Зоря», «Правда», «Записки Наукового Товариства ім. Шевченка», «Літературно-Науковий Вістник») виданнями в спогадах закінчується подіями російської революції 1905 року, у результаті якої вперше на території Російської імперії з’явилася ціла низка україномовних видань («Громадська Думка» і «Нова Громада»), активну участь у створенні яких відіграв автор мемуарів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Salata, Oksana. "PERIODICALS IN THE SYSTEM OF NAZI PROPAGANDA IN OCCUPIED TERRITORIES OF UKRAINE IN 1941–1943s." Kyiv Historical Studies 11, no. 2 (2020): 116–24. http://dx.doi.org/10.28925/2524-0757.2020.2.16.

Повний текст джерела

Анотація:

In this article, the role of periodicals in the propaganda activities of the occupation authorities of the Reichskommissariat Ukraine and the military administration zone has been revealed; the content and types of periodicals have been shown; the task set before them by the Nazi occupation authorities in forming appropriate ideological structures to influence the population of the occupied territories of Ukraine has been disclosed. It is shown that Hitler’s governance used the press as one of the effective means of influencing not only the opinion, but also the consciousness of the population of the temporarily occupied territories. The subject of the study is the content of periodicals and their influence on the behaviour, moral and psychological condition of the population of the Ukrainian territories occupied by the Nazi army. The main aspects of Nazi Germany’s information policy in the occupied territories have been revealed with the use of comparative-historical and problem-chronological methods, as well as content analysis, which allowed to analyse the content of periodicals and to highlight the features of their content lines. The occupation administration used various forms of propaganda: publishing newspapers and magazines in Ukrainian; demonstrating special films in cinemas; releasing visual agitation in the form of posters and leaflets, as well as documentary exhibitions; through theatre plays, radio broadcasts in Ukrainian, Russian and other languages. It resorted to the modern methods of using the press in times of the war. The population of the temporarily occupied territories of the USSR demanded news as the only opportunity to navigate in those difficult conditions. That is why Hitler’s governance used the press as one of the effective means of influence not only the opinion, but also the consciousness of the population of the temporarily occupied territories. The German occupation authorities tried to take advantage of the “information hunger” that prevailed after the retreat of Soviet troops and to fill the information vacuum with their own propaganda. In order to spread the necessary information among the population, the Nazi occupation authorities published newspapers and magazines in each region, district, city.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Гринівський, Тарас. "Українське книговидання Буковини кінця ХІХ – початку ХХ ст.: організаційний та тематичний аспекти". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 138–48. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233884.

Повний текст джерела

Анотація:

В основі статті – аналіз українського книговидання кінця ХІХ – початку XX ст. у контексті просвітницьких процесів Буковини, а також визначення ролі різних громадських організацій та товариств у становленні національного книгодрукування; окреслення типових рис видавничої справи краю; загальна тематико-видова характеристика тогочасного друку. Видавничий спадок цього періоду досі залишається маловивченим. Комплексними є лише декілька досліджень різнонаціональної преси. Щодо українського друку, то маємо окремі книгознавчі статті початку XX ст., радянських часів (які через ідеологію не були повними), а також періоду незалежності. Проте науковці часто аналізували його через призму історії чи літератури, опускаючи власне видавничі аспекти. В історії розвитку краю у контексті австрійської приналежності виділяють два знакові періоди: Австрійський (1775–1867 рр.) та Австро-Угорський (1867–1918 рр.). Із погляду видавничої справи акцентовано увагу на другому, оскільки найбільший її розвиток припадає на 1885–1912 рр., що аргументується активізацією просвітницького руху різноманітних товариств та читалень. Найактивніші з них – «Руська Бесіда», «Руська Рада», «Союз», «Руська Школа» («Українська Школа»), «Союз руських хліборобських спілок на Буковині «Селянська Каса»» тощо. Характерною особливістю їхньої діяльності було створення мережі власних читалень, видавництв та друкарень, випуск друкованої продукції національною мовою. Видання цих організацій і стали об’єктом цього дослідження: як окремі друки, так і цілі серії, популярні упродовж багатьох років. Найвідоміші серії – «Народна бібліотека», «Спілкова бібліотека», «Бібліотека суспільних наук», «Світова бібліотека», «Бібліотека для молоді», «Крейцарова бібліотека», «Діточа бібліотека». Джерельну базу дослідження становлять архівні матеріали, періодичні видання, спогади учасників національних рухів, тогочасних та сучасних дослідників історії преси Буковини та друку загалом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Куцов, К. О. "Періодичні видання та видавнича діяльність підкарпатських студентів в навчальних закладах Чехословацької Республіки (1920-1930-ті рр. XX ст.)". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Історія, Вип. 24 (2010): 222–29.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Букшина, Т. "Періодичні й продовжувані видання з питань педагогіки, психології та освіти педагогічних і класичних університетів України: стан кооперативного реферування". Вісник Книжкової палати, № 11 (184) (2011): 7–10.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Бондарчук, О. "Каталог "Періодичні видання 1917-1945 рр. у фонді ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського" як джерело сучасних історіографічних досліджень". Вісник Книжкової палати, № 1 (270), січень (2019): 49–51.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Antonovych, V. "Periodicals, blogs and Internet portals in the hotel and restaurant business as a source of library and information support." Science and Education a New Dimension VIII(243), no. 43 (December 25, 2020): 35–38. http://dx.doi.org/10.31174/send-hs2020-243viii43-08.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Kolesnyk, O. S. "Генеалогія українських козацько-старшинських родів у висвітленні Г. О. Милорадовича". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 2 (9 квітня 2018): 113–20. http://dx.doi.org/10.15421/171824.

Повний текст джерела

Анотація:

Окреслено основні етапи життя та проаналізовано творчий доробок одного з найвідоміших представників чернігівського дворянства – Григорія Олександровича Милорадовича (1839-1905). З’ясовано, що ключовими джерелами, на основі яких ним здійснювались наукові дослідження та готувались авторські публікації, стали матеріали родинних архівів Полуботків, Чарнишів, Туманських, Скоропадських та Лашкевичів, успадковані Милорадовичами разом із маєтками та накопичені ними протягом багатьох років держаної служби (листи, судові акти, періодичні видання). Крім того, з огляду на зміст праць Григорія Милорадовича, вони були умовно розподілені на дві групи – біографічні нариси та власне генеалогічні дослідження, а також виявлені й проаналізовані їх головні особливості. Окрема увага зосереджена не тільки на найбільш відомій книзі історика-аматора «Родословная книга дворянства Черниговской губернии», а й на інших його працях, які до цього часу переважно перебували поза увагою дослідників його доробку, вважаючись певною мірою незначними і другорядними. Переглянуто деякі рецензії на праці Г. О. Милорадовича, опубліковані ще за його життя, та встановлено, що його науковий доробок отримував схвальні відгуки і невелику кількість зауважень. Встановлено, що інформаційний потенціал публікацій графа Г. Милорадовича може успішно використовуватися не лише при дослідженнях з генеалогії, а й інших спеціальних історичних дисциплін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Кавацюк, Дмитро. "ПАРЛАМЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ВАСИЛЯ КОВАЛЬСЬКОГО (1873–1891 рр.)". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 34 (10 грудня 2021): 93–102. http://dx.doi.org/10.15330/gal.34.93-102.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена діяльності галицького політика Василя Ковальського в австрійському парламенті в 1873–1891 рр. під час V–VII каденцій. Автор дав оцінку виступам депутата на засіданнях Палати послів рейхсрату, здійснив підрахунок поданих ним петицій, інтерпеляцій і виголошених промов у порівнянні з іншими тогочасними депутатами: Іваном Озаркевичем, Едуардом Гербстом, Францом Короніні та Евзебіусом Черкавським. Політик лобіював інтереси українського шкільництва, сприяв модернізації законодавства у сфері судівництва, вирішував питання фінансової дотації Греко-католицькій церкві. З’ясовано відносини В. Ковальського з іншими депутатами парламенту, насамперед Едуардом Гербстом і Францом Короніні, та основні напрями його багатогранної діяльності. Особливу увагу приділено виборчим кампаніям в округах, де політик виступав кандидатом і завдяки яким потрапив до парламенту. Висвітлено участь В. Ковальського у виборах до Палати послів у Галицькому сеймі 1867–1871 рр. Основним джерелом для написання статті стали протоколи засідань австрійського парламенту та Галицького крайового сейму, де міститься інформація про обрання В. Ковальського до Палати послів, повний зміст його виступів, а також періодичні видання, спогади сучасників подій тощо. Ключові слова: В. Ковальський, Палата депутатів (послів), парламент, вибори, Галицький сейм, інтерпеляція, петиція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Шологон, Л. "Періодичні видання для українського жіноцтва Галичини наприкінці XIX - на початку XX ст. як джерело з історії національно-культурного руху краю". Схід, № 5 (125) (2013): 171–73.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Райківський, Ігор. "ОСОБИСТІ ФОНДИ ВОЛОДИМИРА ГРАБОВЕЦЬКОГО В АРХІВНИХ УСТАНОВАХ ЛЬВОВА ТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 7–13. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.7-13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано особисті фонди в архівних установах Львова та Івано-Франківська Володимира Грабовецького – доктора історичних наук, професора, першого завідувача кафедри історії України в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника. Він залишив значну творчу спадщину – десятки книжкових видань, сотні статей, та наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. передав свою приватну збірку на зберігання у відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника (фонд № 268) та Державний архів Івано-Франківської області (фонд № 2173, 832 справи). Серед матеріалів приватної колекції В. Грабовецького – документи біографічного характеру (оригінали й копії свідоцтв, дипломів, почесних грамот і т. п.), авторські рукописи монографій і статей, сценарії телепередач, творчі заготовки, листування з різними науковими і громадськими організаціями, видавництвами, своєю родиною, документація установ, у яких працював вчений, викладач і громадський діяч (наукові звіти В. Грабовецького в Інституті суспільних наук АН УРСР, матеріали про присвоєння вченого звання професора, витяги з протоколів засідань кафедри історії України Прикарпатського національного університету та ін.), тексти лекцій, книги з дарчими написами, періодичні видання, краєзнавча література, дипломні роботи, що захищалися під керівництвом професора, тощо. Опрацювання матеріалів особистих фондів В. Грабовецького в державних архівних і бібліотечних установах Львова та Івано-Франківська є цінним не тільки безпосередньо для дослідження його життя і діяльності: особливостей характеру, творчої діяльності, взаємин з людьми, які оточували, а й духу тогочасної епохи крізь призму документів особового походження. Приватна колекція В. Грабовецького як окремий вид першоджерел (документи особового походження) набуває особливого значення на тлі методологічного пошуку в сучасній українській історіографії, коли стало популярним вивчення історії повсякденності та антропологічний підхід до історичного минулого. Ключові слова: особисті фонди, приватна колекція, архівні установи, джерела особового походження, Володимир Грабовецький, відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, Державний архів Івано-Франківської області.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Єфименко, Олена. "ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В МОВНОМУ ПИТАННІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". Society. Document. Communication, № 6 (28 червня 2019): 106–20. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-106-120.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті, на основі аналізу періодики, розглянуто вживання словосполук на євроінтеграційну тематику. Проаналізовані статті в газетах: «Демократична Україна», «День», «Дзеркало тижня», «Європейська правда», «Свобода», «Сегодня», «Українська правда», а також взято до уваги публікації в часописах: «Кореспондент» та «Український тиждень». Ці періодичні видання присвячують свої статті інтелектуальній частині суспільства, обслуговують велику аудиторію читачів, відтворюють суспільно-політичні події. Тому засоби масової кумунікації є головним інструментом для нашого дослідження. Аналіз періодики зроблений за останні роки ХХІ ст.. Зроблено розподіл на групи євроінтеграційних усталених словосполук. Виділили дві основні групи: євроінтеграція періоду Януковича (2013 р.) та євроінтеграційні сполуки періоду від 2013 і до сьогодення. Розподіл базувався на дослідженнях політики Януковича та сучасних процесів. З’ясовано, що поповненням мовленнєвого запасу є лексика в переносному значенні. У вербальне оформлення вводять слова, що репрезентують суспільно‑політичну сферу. Використання мови завжди було необхідним атрибутом сучасного життя. Сучасні зміни в Україні впливають на суспільно-політичний словник української мови, а саме на утворення нових усталених словосполук. Сучасні суспільно-політичні усталені словосполуки − це особливий прошарок сучасної лексики. Встановлено, що словосполуки євроінтеграційної тематики в прямому та переносному значеннях існують практично у всіх сферах суспільства. Найчастіше словосполуки в переносному значенні зустрічається в групі «Євроінтеграція періоду Януковича (2013 р.)», а усталені словосполуки в прямому значенні зазвичай зустрічаються в другій групі «Євроінтеграційні сполуки періоду від 2013 і до сьогодення». Це пояснюється ставленням влади до євроінтеграційних процесів в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Видання періодичні"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями