Статті в журналах з теми "Ветеринарна служба"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ветеринарна служба.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-32 статей у журналах для дослідження на тему "Ветеринарна служба".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Timakova, T. K., E. M. Gorbunova та V. I. Dorokhova. "К истории развития ветеринарной службы Ярославской области". Vestnik APK Verhnevolzh`ia, № 2(46) (30 червня 2019): 91–96. http://dx.doi.org/10.35694/yarcx.2019.46.2.019.
Повний текст джерелаАнотація:
Государственная ветеринарная служба Ярославской области прошла сложный путь развития и в настоящее время является самостоятельной структурой, обеспеченной высококвалифицированными кадрами. В дореволюционный период в Ярославской области отмечалась высокая заболеваемость и падёж сельскохозяйственных животных, что было связано с недостаточным количеством ветеринарных специалистов. Первые упоминания о ветеринарной службе Ярославской области датируются началом XIX века. Структура ветеринарной службы России начала складываться во второй половине XIX века: 2 декабря 1868 года было организовано Центральное ветеринарное управление при Министерстве внутренних дел с подчинёнными ему губернскими и уездными ветеринарными врачами. В Ярославской губернии до 1890 года было всего 2 земских ветеринарных врача и 10 фельдшеров. С 1903 года в Ярославской губернии начинают открываться ветеринарные лаборатории, а с 1906 года бактериологические кабинеты. В этот период наблюдаются изменения и в структуре государственной ветеринарной службы России. В Ярославской области ветеринарная служба с 2012 года стала самостоятельным органом исполнительной власти департаментом ветеринарии Ярославской области. В настоящее время ветеринарную деятельность в Ярославской области осуществляет областная ветеринарная лаборатория, а также станция по борьбе с болезнями животных.The State Veterinary Service of the Yaroslavl Region has passed a difficult path of development and is currently an independent structure provided with skilled workforce. In the prerevolutionary period in the Yaroslavl region there was a high incidence of disease and death loss of farm animals which was associated with an insufficient number of veterinary specialists. The first mention of the veterinary service of the Yaroslavl region dates back to the beginning of the 20 century. The structure of the veterinary service of Russia began to take shape in the second half of the 20 century: the Central Veterinary Administration under the Ministry of the Interior was organized on the 2nd of December, 1868 with its subordinate provincial and district veterinarians. In the Yaroslavl province until 1890 there were only 2 Zemsky veterinarians and 10 Veterinary Technicians. From 1903 veterinary laboratories began to open in the Yaroslavl province and from 1906 bacteriological rooms. During this period changes in the structure of the state veterinary service of Russia are observed. Since 2012 the veterinary service in the Yaroslavl region has become an independent executive body the veterinary department of the Yaroslavl region. Currently veterinary activities in the Yaroslavl region are carried out by the regional veterinary laboratory as well as the station of animal disease control.
2
Костюк, Ю. Б. "СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ СЛУЖБИ В УКРАЇНІ". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 149–54. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).29.
Повний текст джерелаАнотація:
Державна служба ветеринарної медицини є важливим складником виконавчої гілки державної влади, оскільки саме ця служба здійснює контроль та нагляд у сфері тваринництва, виробництва та реалізації харчової продукції, імпорту та експорту продукції та сировини тваринного походження тощо. Від злагодженої роботи ветеринарної служби залежить епізоотичне благополуччя та продовольча безпека держави. Юридичний аналіз становлення державної ветеринарної служби в Україні дає змогу простежити основні позитивні та негативні моменти її формування, а також визначити перспективи подальшого розвитку.
Не зважаючи на те, що державний контроль у галузі ветеринарної медицини поширюється на широке коло фізичних та юридичних осіб, робота державної служби ветеринарної медицини та зокрема її становлення та розвиток є темою не досить вивченою науковцями. Серед учених, які займались вивченням цього питання, можна виділити В.Б. Авер’янова, П.І. Вербицького, П.П. Достоєвського, С.К. Рудика, Н.М. Мельникова, Д.О. Мельничука.
Метою дослідження є аналіз становлення державної ветеринарної служби, враховуючи хронологію виникнення центральних органів виконавчої влади, уповноважених на виконання відповідних функцій. Такий аналіз проведено для виявлення як позитивних, так і негативних факторів роботи державної ветеринарної служби в Україні, а також для прогнозування подальшої роботи ветеринарної служби в рамках виконання положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
У статті здійснено аналіз основних етапів становлення та розвитку державної ветеринарної служби в Україні. Проведено аналіз основних нормативно-правових актів, які стосуються діяльності державної ветеринарної служби, в контексті наближення українського законодавства у сфері ветеринарної медицини до законодавства Європейського Союзу. Розглянуто шлях розвитку державної ветеринарної служби за період від проголошення Акта незалежності України 24 серпня 1991 року і дотепер.
3
Дідок Юлія Валентинівна. "СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я ТВАРИН У ФРАНЦІЇ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ". Актуальні Проблеми Державного Управління 1, № (59) (19 березня 2021): 146–54. http://dx.doi.org/10.34213/ap.21.01.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття узагальнює аргументи в межах наукової дискусії щодо використання стратегічного управління в діяльності органів державної влади, які реалізують національну політику у сфері охорони здоров’я тварин. Актуальність теми дослідження зумовлена загостренням потреби громадян у розв’язанні проблем, пов’язаних із охороною здоров’я тварин і благополуччям території країни щодо небезпечних зоонозних захворювань. Основною метою роботи є визначення стратегічних напрямів публічного управління охороною здоров’я тварин на прикладі провідних європейських країн. Об’єктом дослідження обрано Францію як державу, наближену до України за розміром, чисельністю населення, особливостями адміністративно-територіального поділу і структури тваринництва, що відкривають схожі перспективи перед сільськогосподарськими виробниками та харчовою промисловістю. В статті представлено результати дослідження інституційних і правових основ функціонування органів виконавчої влади і публічних установ, які реалізують національну політику у сфері охорони здоров’я тварин Франції, які засвідчили використання методів стратегічного управління. Охарактеризовано місію державної ветеринарної служби Франції, яка полягає у захисті здоров’я тварин, публічного ветеринарного здоров’я, навколишнього середовища. Висвітлено основні засади Національної стратегії благополуччя тварин на 2016–2020 рр. Франції. З’ясовано, що дана Стратегія спрямована на науковий супровід виробництва, посилення ветеринарно-санітарного контролю і санкцій, запровадження інновацій, модернізацію освітньої системи, регулювання жорстокого поводження з тваринами, розширення прав і можливостей зацікавлених сторін на усіх рівнях. Зазначено, що метою реалізації Стратегії є мобілізація зусиль усіх зацікавлених сторін на розвиток тваринництва і забезпечення благополуччя тварин, як одного з національних пріоритетів. Визначено, що стратегічними напрямами публічного управління охороною здоров’я тварин у Франції впродовж останніх 5 років є публічне ветеринарне здоров’я та благополуччя тварин. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для розроблення місії та стратегічних пріоритетів розвитку державної ветеринарної служби України з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій та досвіду розвинених європейських країн.
4
Юшкова, Л. Я., Б. Н. Балыбердин, Ю. И. Смолянинов, Н. А. Донченко та А. С. Донченко. "Платные ветеринарные услуги, осуществляемые учреждениями Государственной ветеринарной службы Иркутской области". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 79, № 3 (2021): 165–69. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-11-2021-136.
Повний текст джерелаАнотація:
Сложившаяся к 1990 году государственная система ветеринарного контроля за качеством и безопасностью продуктов животного происхождения оказалась невостребованной и недостаточной. Возникла необходимость ее совершенствования применительно к новым экономическим условиям. Анализ состояния государственного ветсаннадзора за качеством и безопасностью продуктов животного происхождения на территории Иркутской области подтвердил, что в целом в г. Иркутске и большинстве сельских районов многие вопросы ветеринарного контроля за формированием и наполнением продовольственного рынка недостаточно изучены и не объяснены. Все это и определило цель и направления наших исследований. Масштабная углубленная работа по организации различных форм ветеринарных хозрасчетных предприятий была проведена в Институте экспериментальной ветеринарии Сибири и Дальнего Востока Сибирского отделения Россельхозакадемии (Л.Я. Юшкова, 1991).
5
Naidich, O., M. Chemich, G. Skrypka та М. Y. Nadkrenychna. "РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІХТІОПАТОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОБ'ЄКТІВ І ГОСПОДАРСТВ АКВАКУЛЬТУРИ". Аграрний вісник Причорномор'я, № 95 (24 лютого 2020): 68–72. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Ветеринарним фахівцям спільно з фахівцями рибоводами (іхтіопатологами) слід скласти план профілактичних і епізоотичних заходів для господарств, який повинен бути затверджений департаментом ветеринарної служби. Фахівцям рибоводам провести перевірку патогенів в господарствах аквакультури, оцінити ступінь їх небезпеки для гідробіонтів яких вирощують; чітко скласти перелік патогенів, за якими необхідно проводити епізоотичний моніторинг рибоводних господарств, оцінивши ступінь їх небезпеки для гідробіонтів яких вирощують і для навколишнього середовища, вказавши шляхи зараження, час відбору проб для виявлення патогену. Вивчити епізоотичну обстановку в сусідніх регіонах, звідки здійснюють завезення посадкового матеріалу для товарної аквакультури. Провести моніторинг рибоводних підприємств з урахуванням особливостей існуючих технологій і біології вирощуваних видів гідробіонтів, а також з урахуванням ризику виникнення тих чи інших захворювань.
6
Шомахова, Марьяна Адальбиевна, Анатолий Сергеевич Гордеев та Олег Олиевич Гетоков. "Методика оценки обеспеченности населения Кабардино-Балкарии продовольствием". Аграрная Россия, № 3 (26 березня 2021): 43–46. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2021-3-43-46.
Повний текст джерелаАнотація:
Несмотря на важность и актуальность проблемы обеспечения населения продовольствием, в настоящее время отсутствует методика объективной оценки его уровня, не использующая данные статистической отчетности. Методики, использующие статистику, не дают соответствующих действительности результатов. Разработана методика оценки обеспеченности населения Кабардино-Балкарии продовольствием. В качестве оценочных индикаторов выбраны показатели: потребные объемы производства сельскохозяйственной продукции, рассчитанные с учетом норм её потребления, фактические посевные площади возделываемых культур, количество КРС по данным ветеринарной службы Кабардино-Балкарии. Оценочными ориентирами служат нормы потребления продовольствия, установленные потребительской корзиной, и требуемый уровень урожайности сельскохозяйственных культур. Оценка степени обеспеченности населения продовольствием произведена авторами на базе данных сельского хозяйства Кабардино-Балкарской Республики. Использование методики позволит органам местного самоуправления муниципалитетов и руководителями хозяйствующих субъектов выявлять актуальные проблемы аграрного сектора экономики региона, оценивать и отбирать механизмы их решения, предложенные авторами по каждой проблеме, обеспечивать их реализацию.
7
Domolazov, S. M., and A. F. Shagieva. "VETERINARY SERVICE OF THE DAIRY COMPLEX: PROBLEMS AND WAYS TO SOLVE THEM." Scientific Notes Kazan Bauman State Academy of Veterinary Medicine 246, no. 2 (June 1, 2021): 72–76. http://dx.doi.org/10.31588/2413-4201-1883-246-2-72-76.
Повний текст джерелаАнотація:
The article analyzes the activities of the veterinary service of a large livestock enterprise during which it was found that the average annual number of sick cows with one or another non-infectious pathology is 968 heads (30 % of the total livestock), while medical work is only 16 % of the total labor costs. in addition, the responsibilities of veterinary specialists include conducting diagnostic studies, preventive vaccinations, measures for the prevention of non-communicable pathology at the complex, veterinary and sanitary work, etc. The analysis of the need for veterinary specialists of the analyzed agricultural organization was carried out to establish the compliance of the existing number of veterinary service workers with the standards, calculations found that 13 veterinary specialists are needed for effective veterinary service of the farm, with 8 available.
8
Аранчій, С. В., та Д. О. Рудяшко. "Епізоотологічний моніторинг лейкозу ВРХ в Україні, починаючи з 2000 року по осінь 2012 року". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (28 березня 2013): 94–96. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.24.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведені дані результатів епізоотологічного моніторину лейкозу ВРХ в Україні, починаючи з 2000 року і по вересень 2012 року. На основі звітності ветеринарно-санітарної служби України станом на листопад 2012 р., в Україні нараховується 2316 хворої на лейкоз великої рогатої худоби, що на3006 тварин менше, ніж на цей час минулого року. Неблагополучні з лейкозу господарства розміщені в чотирьох областях України – Донецькій, Луганській, Рівненській, Харківській, однак ведеться посилена боротьба із зазначеною хворобою та здійснюється звільнення вірусу з регіонів у цілому. Зробивши детальний аналіз проведення оздоровчих протилейкозних заходів, провідні науковці разом із фахівцями Державного департаменту ветеринарної медицини дійшли висновку, що для прискорення оздоровчих та профілактичних заходів із ліквідації лейкозу в господарствах України необхідно запровадити нові, ефективніші методи діагностики лейкозу, передусім ІФА і ПЛР (імуноферментний аналіз і полімеразна ланцюгова реакція).
The data results of monitoring of epizootic bovine leucosis in Ukraine starting from 2000 and by September 2012 are given. Based on reporting animal health service of Ukraine as of November 2012, in Ukraine there are 2316 animals suffering from leukemia, which is 3006 animals less than for the same period last year. Unfavourable by leukemia farms are located in four regions of Ukraine: Donetsk, Luhansk, Rivne, Kharkiv. Anyhow the fight against above mentioned disease is strengthening and utilization of the virus from the regions in a whole is carried out. After a detailed analysis of health counterleukaemic events the leading scholars together with experts from the State Department of Veterinary Medicine concluded that it is necessary to introduce new and more effective methods of diagnosis of leukemia, primarily ELISA and PCR (enzyme analysis and polymerase – chain reaction) for accelerating health care more effective measures to eliminate leukemia in the farms of Ukraine.
9
Severinova, O. "ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТИЛУ ЗБРОЙНИХ У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД". Juridical science, № 6(108) (4 квітня 2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.17.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах демобілізації особового складу і загального скорочення Збройних сил пройшли реорганізацію усі ланки Тилу Збройних сил. Було ліквідовано багато його підрозділів, частин, установ, з’єднань, органів управління і навіть такі великі структурні елементи, як трофейна служба і війська охорони тилу. При цьому в ході демобілізації в народне господарство повернулися сотні тисяч різних фахівців, були передані техніка, устаткування, інвентар і різне майно на десятки мільйонів рублів. У розпорядження цивільних міністерств і відомств спрямовувалися цілі частини і установи тилу (залізничні, автомобільні, авіаційно-технічні, медичні, ветеринарні та ін.) з особовим складом, технікою, устаткуванням, запасами матеріальних засобів. Підрозділи, що залишилися у складі тилу, частини і установи усіх його військ і служб перекладалися на штати мирного часу, укомплектовувалися найбільш підготовленими кадрами і переміщалися в призначені райони і пункти постійною, дислокації і базування. У цих районах створювалася відповідна матеріально-технічна база і на її основі організовувалася їх планомірна підготовка і діяльність по забезпеченню військ. Перероблялися мобілізаційні плани і проводилися заходи, спрямовані на підтримку високої бойової готовності усіх структурних елементів Тилу Збройних сил. Стаття присвячена дослідженню особливостей організації діяльності тилу Збройних у повоєнний період. Також в статті проаналізовано основні напрямки та підходи різних вчених щодо вивчення вказаної проблематики. Наголошено, що централізація управління військовим будівництвом в єдиному органі управління сприяла підвищенню ефективності будівельних робіт в інтересах Збройних сил, а також дозволяла налагодити координацію дій і розподілити напрями будівельних робіт з цивільними міністерствами і відомствами що мало особливе значення в умовах реалізації четвертого п’ятирічного плану і відновлення народного господарства. З’ясовано, що після безпосереднього підпорядкування повітряно-десантних військ Міністрові Збройних сил був сформований тил повітряно-десантних військ, вдосконалення якого здійснювалося з урахуванням найважливішої вимоги до нього - забезпечення максимальної автономності в тиловому відношенні їх з’єднань, частин і підрозділів в умовах виконання бойових завдань. Особлива увага приділялася посиленню транспортних і інших можливостей військової ланки тилу, підвищенню його мобільності і маневреності.
10
Drobin, Yu D., A. V. ,. Kovalenko, A. A. Zubenko, N. A. Soldatenko, L. N. Fetisov, and A. N. Bodryakov. "SKZNIVI - 50 years on service of veterinary science." Veterinaria i kormlenie, no. 2 (2018): 41–43. http://dx.doi.org/10.30917/att-vk-1814-9588-2018-2-10.
Повний текст джерела
11
Nikitin, I. N. "STATE VETERINARY SERVICE TATARSTAN 200 YEARS." Scientific Notes Kazan Bauman State Academy of Veterinary Medicine 240, no. 4 (December 5, 2019): 128–33. http://dx.doi.org/10.31588/2413-4201-1883-240-4-128-133.
Повний текст джерела
12
Balyberdin, B. N., I. N. Nikitin, and Yu I. Smolyaninov. "IMPROVEMENT OF THE ORGANIZATION THE VETERINARY SERVICE OF THE IRKUTSK REGION." Scientific Notes Kazan Bauman State Academy of Veterinary Medicine 240, no. 4 (December 5, 2019): 21–24. http://dx.doi.org/10.31588/2413-4201-1883-240-4-21-24.
Повний текст джерела
13
Andriyanova, D. V., and D. Yu Fedotova. "Veterinary Medicine in Tobolsk Governorate in Late 19th — Early 20th Centuries." Nauchnyy dialog, no. 5 (2019): 257–72. http://dx.doi.org/10.24224/2227-1295-2019-5-257-272.
Повний текст джерела
14
Akmullin, A. I., and R. G. Fayzrakhmanov. "MANAGEMENT RATIONING IN THE VETERINARY SERVICE IN RURAL AREA." Scientific Notes Kazan Bauman State Academy of Veterinary Medicine 240, no. 4 (December 5, 2019): 7–11. http://dx.doi.org/10.31588/2413-4201-1883-240-4-7-11.
Повний текст джерела
15
Stehney, M. "DEVELOPMENT OF THE VETERINARY SERVICE OF THE KYIV REGION OF END OF THE XIX - BEGINNING OF THE XX ST." Ukrainian journal of veterinary sciences 10, no. 3 (September 27, 2019): 14–15. http://dx.doi.org/10.31548/ujvs2019.03.014.
Повний текст джерела
16
Komarova-, Karina, and Elena Chernikova-. "Foreign experience of organization and management of veterinary service." Central Russian Journal of Social Sciences 11, no. 6 (December 29, 2016): 411–16. http://dx.doi.org/10.12737/24394.
Повний текст джерела
17
Sapozhnikova, V. A. "THE COSTS OF PERFORMING PUBLIC TASKS OF THE VETERINARY SERVICE OF THE CONSTITUENT ENTITIES OF THE RUSSIAN FEDERATION." Scientific Notes Kazan Bauman State Academy of Veterinary Medicine 234, no. 2 (June 5, 2018): 173–76. http://dx.doi.org/10.31588/2413-4201-1883-234-2-173-176.
Повний текст джерела
18
Vasiliev, M. N., and V. A. Sapozhnikova. "IMPROVING THE DESIGN OF PUBLIC JOB AGENCIES, THE STATE VETERINARY SERVICE OF THE CONSTITUENT ENTITIES OF THE RUSSIAN FEDERATION." Scientific Notes Kazan Bauman State Academy of Veterinary Medicine 240, no. 4 (December 5, 2019): 32–37. http://dx.doi.org/10.31588/2413-4201-1883-240-4-32-37.
Повний текст джерела
19
Nikitin, I. N. "HISTORICAL AND MODERN FEATURES OF VETERINARY SERVICE (IN THE CONSTITUENT ENTITIES OF THE NORTHWESTERN FEDERAL DISTRICT)." Issues of Legal Regulation in Veterinary Medicine 1 (January 2020): 350–53. http://dx.doi.org/10.17238/issn2072-6023.2020.1.350.
Повний текст джерела
20
Kolesnichenko, I. S. "OPERATION MILITARY VETERINARY SERVICES IN THE REAR COMPOSITION IN THE SECOND WORLD WAR." Issues of Legal Regulation in Veterinary Medicine 3 (September 2020): 243–45. http://dx.doi.org/10.17238/issn2072-6023.2020.3.243.
Повний текст джерела
21
Березюк, Віктор, Максим Токарчук, Вадим Бойко та Віктор Колесніков. "МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗРОБКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ ПРОПУСКУ ОСІБ, ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ТА ВАНТАЖІВ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 86, № 4 (16 квітня 2022): 5–21. http://dx.doi.org/10.32453/3.v86i4.838.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються методичні рекомендації штабу прикордонного загону щодо єдиного порядку розробки технологічних схем пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон, як інструменту втілення інновацій в умовах передбачуваного скорочення часу на проведення контрольних операцій та прикордонних формальностей. Чинна нормативно-правова база, яка регламентує організацію та здійснення прикордонного контролю, існуючі технологічні процеси в пунктах пропуску через державний кордон надають можливість окреслити коло проблематики щодо вдосконалення прикордонно-митних формальностей у здійсненні пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон України. Збільшення пасажиро-транспортного потоку, застаріла інфраструктура пунктів пропуску, недосконала система технологічних процесів в пунктах пропуску, яка призводить до дублювання контрольних операцій, а також недостатнє технічне оснащення для ефективного здійснення контрольних операцій призводять до утворення значних черг та дискомфорту для подорожніх при перетинанні державного кордону. Відповідно до законодавства технологічною схемою пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів визначаються взаємодія контрольних органів і служб, загальний порядок та послідовність проведення всіх видів контролю в пункті пропуску через державний кордон. Практика свідчить про присутність представників санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, що у свою чергу призводить до збільшення часу при проведенні контрольних операцій. У статті розкрито рекомендації щодо складу комісії, яку пропонується створити для розробки технологічних схем пропуску, запропоновано основні розділи, які має відображати зміст технологічної схеми, а також послідовність роботи щодо розробки, погодження та введення в дію технологічних схем. Це дозволяє вдосконалити організацію та здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон.
22
Padilo, L. P., V. A. Agoltsov, and R. V. Abramov. "MPROVING THE WORK OF RUSSIAN REGIONAL VETERINARY SERVICES TO PREVENT THE OCCURRENCE AND SPREAD OF PLAGUE OF SMALL RUMINANTS USING GIS TECHNOLOGY." Scientific Life 16, no. 5 (2021): 634–43. http://dx.doi.org/10.35679/1991-9476-2021-16-5-634-643.
Повний текст джерелаАнотація:
Small ruminant plague (SRP) is a highly contagious, cross-border disease. The pathogenic agent of the plague can infect up to 100 % of susceptible animal species. The infectious pathology under consideration has never been registered in our country, but it causes catastrophic economic losses to small-scale cattle breeding in countries bordering the Russian Federation. Mortality from this disease in the foci of primary occurrence can reach 100%, and in stationary unfavorable geographical objects-up to 50.0 %. Thus, in epizootological mapping, the practical application of GIS is associated with the display of significant information for veterinary medicine on maps in dynamics. Due to the active introduction of geoinformation technologies in epizootology, which allow working with a large amount of data in real time, the process of creating epizootological maps becomes less labor-intensive. The possibilities of changing vector and raster information, a wide range of tools for managing databases make them the optimal tool used in cartography. As a measure to improve the work of regional veterinary services on the territory of the Russian Federation, it is proposed to create a structural unit on the basis of the veterinary services of the subjects, in which a department for working with GIS technologies will function. The purpose of the functioning of this unit is to monitor the epizootic situation for infectious animal diseases, including emergent cross-border infections (SRP, etc.) using digital cartography. This will allow for more complete epizootological control and supervision of cross-border infectious diseases, including SRP. If it appears on the territory of the Russian Federation, the use of GIS technologies will significantly facilitate the solution of the problem of its elimination.
23
Padilo, L. P., V. A. Agoltsov, and R. V. Abramov. "IMPROVING THE WORK OF RUSSIAN REGIONAL VETERINARY SERVICES TO PREVENT THE OCCURRENCE AND SPREAD OF PLAGUE OF SMALL RUMINANTS USING GIS TECHNOLOGY." Scientific Life 16, no. 5 (2021): 628–37. http://dx.doi.org/10.35679/1991-9476-2021-16-5-628-637.
Повний текст джерелаАнотація:
Small ruminant plague (SRP) is a highly contagious, cross-border disease. The pathogenic agent of the plague can infect up to 100 % of susceptible animal species. The infectious pathology under consideration has never been registered in our country, but it causes catastrophic economic losses to small-scale cattle breeding in countries bordering the Russian Federation. Mortality from this disease in the foci of primary occurrence can reach 100%, and in stationary unfavorable geographical objects-up to 50.0 %. Thus, in epizootological mapping, the practical application of GIS is associated with the display of significant information for veterinary medicine on maps in dynamics. Due to the active introduction of geoinformation technologies in epizootology, which allow working with a large amount of data in real time, the process of creating epizootological maps becomes less labor-intensive. The possibilities of changing vector and raster information, a wide range of tools for managing databases make them the optimal tool used in cartography. As a measure to improve the work of regional veterinary services on the territory of the Russian Federation, it is proposed to create a structural unit on the basis of the veterinary services of the subjects, in which a department for working with GIS technologies will function. The purpose of the functioning of this unit is to monitor the epizootic situation for infectious animal diseases, including emergent cross-border infections (SRP, etc.) using digital cartography. This will allow for more complete epizootological control and supervision of cross-border infectious diseases, including SRP. If it appears on the territory of the Russian Federation, the use of GIS technologies will significantly facilitate the solution of the problem of its elimination.
24
MARZOEV, I. B. T., and И. Б. Т. МАРЗОЕВ. "THE BAEVS FAMILY IN THE HISTORY OF OSSETIA (THE XIX – THE BEGINNING OF THE XX CENTURY)." Известия СОИГСИ, no. 24(63) (July 7, 2017): 37–48. http://dx.doi.org/10.23671/vnc.2017.63.9448.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлено историко-генеалогическое исследование фамилии Тагаурско- го общества Северной Осетии Баевых, основанное на архивных источниках и опублико- ванных материалах. Фамилия Баевых дала Осетии ряд ярких представителей военной интеллигенции, деятелей науки, общественных и политических деятелей. В статье рас- смотрены исторические судьбы представителей этой фамилии в XIX — начале XX в.: ге- нерал-лейтенанта Гадо Баева, блестящего финансиста Льва Баева, героя русско-турецкой войны 1877-1878 гг. Александра Баева, георгиевского кавалера, участника Дунайской ком- пании Захара Баева, активного члена «Общества распространения образования и техни- ческих сведений среди горцев Терской области» Василия Баева, участника Белого движения генерал-майора Павла Баева, ученого-астролога, профессора астрономии Константина Баева, организатора ветеринарной службы в Осетии Петра Баева, первого городского го- лову Гаппо Баева, офицера Генерального штаба Дзандара Баева, присяжного поверенного Измаила Баева, доктора математических наук Андрея Баева, известного революционера Чермена Баева и др. Материалы исследования существенно дополняют историю Осетии, способствуют более глубокому и обновленному исследованию генеалогии осетинских фа- милий. The article presents the historical and genealogical research of the Baevs family (North Ossetia’s Tagaurian society), based on archival sources and published materials. The family of Baevs gave to Ossetia a number of prominent representatives of the military intelligentsia, as well as the scientific, public and political figures. The article considers the historical fates of this family representatives in the XIX — early XX century: lieutenant general Gado Baev, an outstanding financier Leo Baev, a hero of Russian-Turkish war of 1877-1878 Alexander Baev, the St. George beau Order, a member of the Danube company Zahar Baev, an active member of the «Society for the spread of education and technical information among the highlanders of the Terek region» Basil Baev, a member of the White movement major general Paul Baev, an astrologer scientist, professor of astronomy Konstantin Baev, veterinary service organizer in Ossetia Peter Baev, the first mayor Gappo Baev, an offcer of the General headquarters Dzandar Baev, attorney Ishmael Baev, professor, mathematician Andrei Baev, a famous revolutionary Chermen Baev, et al. The study materials substantially complement the story of Ossetia, contribute to a deeper and updated studying of the Ossetian families’ genealogy.
25
Омельченко, Г. О., М. О. Петренко та Н. О. Авраменко. "МОНІТОРИНГ ПОШИРЕННЯ АФРИКАНСЬКОЇ ЧУМИ СВИНЕЙ В УКРАЇНІ ТА ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2019): 183–90. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.24.
Повний текст джерелаАнотація:
Останніми роками АЧС поставила під загрозу український сектор свинарства. Поширення AЧС вУкраїні вже призвело до серйозних соціально-економічних наслідків. Хоча й було досягнуто певнихрезультатів у знищенні цієї хвороби, втім її негативний вплив на внутрішній ринок м'яса триває.2014 року в північно-східній частині країни на території трьох областей (Луганська обл., Чернігів-ська обл., Сумська обл.) виявлено 16 випадків захворювання. Загалом 2015 року зареєстровано 40 ви-падків захворювань, а 2016 р. їхня кількість збільшилася майже у 2,3 раза і досягла максимуму (91випадок). 2016 року захворювання поширювалося ще більшими темпами і упродовж року підтвер-джено 91 спалах АЧС (84 серед домашніх і 7 серед диких свиней) в 16 областях України. 2017 рокупідтверджено 163 випадки (119 серед домашніх, 38 серед диких і 6 інфікованих об’єктів) на терито-рії 23 областей України. З 1 січня по 22 лютого 2018 р. уже офіційно зареєстровано 37 випадків цьо-го захворювання, зокрема в січні 2018 р. – 18 спалахів. У Полтавській області 2015 року було зареєс-тровано 5 неблагополучних пунктів з африканською чумою свиней: Пирятинський, Гребінківський,Кременчуцький та Глобинський райони. У всіх випадках причиною занесення збудника є безвідповіда-льне ставлення громадян до вимог чинного ветеринарного законодавства. 2016 року в Полтавськійобласті було зареєстровано 10 неблагополучних пунктів африканською чумою свиней (Хорольський,Великобагачанський, Глобинський, Лубенський, Лохвицький, Гадяцький, Кобеляцький, Гребінківськийрайони та м. Гадяч); з них 4 випадки серед диких кабанів та 6 − домашніх свиней. 2017 року в Пол-тавській області було зареєстровано 21 неблагополучний пункт з африканської чуми свиней, зокремасеред домашніх свиней: у населення − 16, у господарствах різних форм власності − 3 та в дикій фауні− 2, де захворіли і загинули домашні свині в кількості 193 голови та знайдено 2 трупи диких кабанів(Великобагачанський, Шишацький, Котелевський Карлівський, Чутівський, Лубенський, Глобинський,Пирятинський, Гадяцький, Кобеляцький, Семенівський, Оржицький райони та м. Лубни). 2018 року вПолтавській області було зареєстровано 8 неблагополучних пунктів африканською чумою свиней(Чутівський, Кременчуцький, Полтавський, Диканський, Миргородський, Котелевський, Лубенськийта Кобеляцький райони). Реальний рівень розповсюдженості АЧС в Україні залишається невизначе-ним через обмежені можливості державних ветеринарних служб швидко виявляти та підтверджу-вати діагноз захворювання. За прогнозами експертів, якщо не здійснювати своєчасний та дієвий ко-нтроль за хворобою, негативний вплив від її поширення, ймовірно, буде збільшуватися і зумовитьнові ризики для фермерів і переробників свинини.
26
СЕМЕНОВ, В. Г., А. А. ИШТУДОВ, Д. А. НИКИТИН, В. А. АЛЕКСЕЕВ, and А. С. ТИХОНОВ. "PROPHYLACTIC IMMUNODEFICIENCY OF DOGS COMPLEX BIOLOGICAL PREPARATION." VESTNIK RIAZANSKOGO GOSUDARSTVENNOGO AGROTEHNOLOGICHESKOGO UNIVERSITETA IM P A KOSTYCHEVA, no. 1(49) (March 30, 2021): 66–74. http://dx.doi.org/10.36508/rsatu.2021.49.1.010.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы – изучение морфофизиологического профиля и неспецифических защитных сил организма служебных собак в условиях кинологического центра на фоне профилактики иммунодефицита биопрепаратами Dоg-Stim-N-B и Prevention-N-Е. Методология. Исследовательская работа проведена в условиях центра кинологической службы МВД и ветеринарной клиники «Айболит» г. Чебоксары на протяжении 2016-2020 гг. Для проведения научно-исследовательской работы подобрали три группы собак одной породы двухмесячного возраста по 5 особей в каждой (контрольная, 1-я и 2-я опытные). С целью профилактики иммунодефицита организма собакам опытных групп выполнили двукратное внутримышечное инъецирование биопрепаратов Prevention-N-Е (1-я опытная) и Dоg-Stim-N-B (2-я опытная) в дозе 0,1 мл на 1 кг живой массы. Результаты. Двукратная внутримышечная инъекция служебным собакам 1-й и 2-й опытных групп биопрепаратов Dоg-Stim-N-B и Prevention-N-Е на 61-63 и 68-69 сутки после рождения повышала концентрацию гемоглобина в крови по сравнению с контролем на 2,0-5,0 и 4,0-15,0 г/л, количество красных кровяных телец – на 1,09 и 1,10×1012/л, уровень общего белка – на 2,8-5,4 и 2,8-8,2 г/л, в том числе альбуминов – на 2,5-3,4 и 3,3-4,3 г/л, а γ-глобулинов – на 0,8-2,4 и 0,3-2,9 г/л. Кроме того, биопрепараты способствовали активизации клеточного и гуморального звеньев неспецифической устойчивости организма. Заключение. Разработанные биопрепараты Dоg-Stim-N-B и Prevention-N-Е стимулируют гемопоэз, развивают физиологическую эозинофилию, нейтрофилопению со сдвигом ядра вправо и лимфоцитоз, активизируют обмен белка, синтез альбуминов и γ-глобулинов, повышают активность клеточных и гуморальных факторов неспецифической резистентности организма. The purpose of the work – study of morphophysiological profle and non-specifc protective forces of the body of service dogs in the conditions of a canine center against the background of prevention of immunodefciency with biological preparation Dog-Stim-N-B and Prevention-N-E. Methodology. Research work was carried out in the conditions of the center of the canine service of the Ministry of Internal Afairs and the Aibolit veterinary clinic in Cheboksary during 2016-2020. For research work, 3 groups of dogs of one breed were formed at the age of 2 months, 5 heads in each group. In order to prevent immunodefciency of the body, dogs of the 1st experimental group were injected intramuscularly with the biopreparation Prevention-N-E at a dose of 0.1 ml/kg of live weight twice on the 61-63 and 68-69 day after birth, dogs of the 2nd experimental group at the same dose and at the same time injected with the biopreparation Dog-Stim-N-B. Results. Two-fold intramuscular injection to service dogs of the 1st and 2nd experimental groups of DogStim-N-B and Prevention-N-E biologics on the 61-63 and 68-69 day after birth increased blood hemoglobin concentration compared to 2 control.0-5.0 and 4.0-15.0 g/l, number of red blood cells - by 1.09 and 1,10 × 1012/l, the concentration of total protein - on 2.8-5.4 and 2.8-8.2 g/l, including the albumin fraction - on 2,5-3.4 and 3.3-4.3 g/l a γ-globulin - by 0.8-2.4 and 0.3-2.9 g/l. In addition, biologics contributed to an increase in plasma lysozyme activity and bactericidal activity of dog blood serum, which indicates an activation of the humoral link of the body's nonspecifc resistance. Conclusion. Biopreparation Dog-Stim-N-B and Prevention-N-E activate hematopoiesis, cause physiological eosinophilia, neutrophylopenia with neutrophilic nucleus shift to the right and lymphocytosis, stimulate protein exchange, synthesis of albumins and γ-globulins, increases cellular and humoral factors of non-specifc resistance
27
Инербаева, А. Т. "К ВОПРОСУ О БЕЗОПАСНОСТИ СЫРЬЯ И ПРОДУКТОВПЕРЕРАБОТКИ ИЗ ОЛЕНИНЫ". Ползуновский вестник, № 4 (14 січня 2019). http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2018.04.002.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье дана оценка качества и безопасности оленины и продукта переработки – сыровяленого колбасного изделия суджук «Праздничный». Мясо северных оленей является не только высокобелковым сырьем, оно содержит водорастворимые витамины, имеет структурные и технологические особенности. Сырьё прошло ветеринарно-санитарную экспертизу в органах государственной ветеринарной службы и сопровождалось соответствующей формой ветеринарного сопроводительного документа (форма № 2). Микробиологическая безопасность оленины, выращенной в условиях Крайнего Севера, показала соответствие сырья животного происхождения гигиеническим нормам. По упитанности молодняк оленей отнесен к первой категории. По органолептическим показателям оленина поступила свежая, без постороннего запаха. Приведена краткая технология получения сыровяленого продукта из оленины: подготовка сырья – размораживание, обвалка, жиловка; нарезание оленины на куски, шпика хребтового – на полосы, подмораживание сырья; приготовление фарша; подготовка пряностей, чеснока, подготовка оболочки, наполнение оболочки фаршем, осадка; обработка дымом; сушка суджука, охлаждение; контроль качества; упаковка, маркировка, транспортирование, хранение. Проведенная оценка безопасности продукта переработки – сыровяленого колбасного изделия суджук «Праздничный» – по микробиологическим и другим исследованиям показала соответствие существующим нормативным требованиям.
28
"Калинин Г.И. Ветеринарная служба Крыма: что было, что получили, что будет (в связи с вхождением Крыма в российское правовое поле и образованием специально уполномоченных органов власти). Некоторые аспекты оценки деятельности ветеринарной службы Украины." Административное и муниципальное право 9, № 9 (вересень 2014): 993–97. http://dx.doi.org/10.7256/1999-2807.2014.9.11949.
Повний текст джерела
29
Валчић, Мирослав, Соња Радојичић, Наташа Стевић та Милован Миловановић. "ЕПИЗООТИОЛОШКА СЛУЖБА ‒ ЈЕДАН ОД ОСНОВНИХ СТУБОВА ВЕТЕРИНАРСКЕ МЕДИЦИНЕ". ВЕТЕРИНАРСКИ ЖУРНАЛ РЕПУБЛИКЕ СРПСКЕ 17, № 1 (26 лютого 2018). http://dx.doi.org/10.7251/vetj1701004v.
Повний текст джерелаАнотація:
Факултет ветеринарске медицине представља један од факултета који пру-жају практична знања и вештине, а планови и програми појединих предметадају солидну основу да по дипломирању лекар ветеринарске медицине зна дапостави сумњу на неку заразну и паразитску болест, обави хируршку операцију,анализира резултате дијагностичких испитивања телесних флуида, уведе жи-вотињу у анестезију, обави телење, анализира резултате испитивања квалите-та сточарских производа, апликује терапију у зависности од дијагнозе и потре-ба животиња, саветује сточара у вези технологије узгоја и биосиурносних мераитд. Кроз сваки од наведених (и ненаведених) послова, провлачи се један зајед-нички именитељ. Наиме, појединачни случајеви тј. пацијенти и најчешће пози-тиван исход третмана, не би значили пуно ако се не би анализовали са стано-вишта правилности и учесталости појављивања болести и успеха спроведенихмера. Као лекари ветеринарске медицине, често у помоћ позивамо статисти-чаре који нам са мање или више успеха, користећи статистичке методе, објас-не како се појединачни случајеви болести уклапају у целу слику односа епизо-отиолошких детерминанти: узрока (микроорганизма), пријемчиве врсте жи-вотиња (макроорганизма) и спољашњег фактора. Међутим, биолошки законикоји представљају основу ветеринарске медицине често или нису до краја по-знати или по природи ствари нису елементи које статистичари уче. Отуда је одвеликог значаја да сваки лекар ветеринарске медицине буде и епизоотиолог ида на основу својих искустава (рада), покуша да пронађе закономерности поре-мећаја здравља, производних карактеристика и добробити у популацијама жи-вотињских врста као и да установи који су то фактори који утичу на појаву овихпоремећаја, а са циљем изналажења мера за њихово уклањање и/или смањењeштета.Имајући у виду професионални профил епизоотиолога, може да се каже даепизоотиолошка служба обједињује податке о поремећајима здравља, произ-водних карактеристика и добробити животиња и има задатак да анализује до-бијене информације, предлаже и спроводи мере за контролу, сузбијање и иско-рењивање пре свега заразних болести. Епизоотиолошка служба је у највећемброју случајева (земаља) организована и повезана како по вертикали тако ихоризонтално. Свакако, основа су ветеринари на терену који, поред власникаи држаоца животиња, први постављају сумњу на присуство неког поремећајаздравља. Следећи ниво су ветеринарски инспектори и епизоотиолози који сеналазе у оквиру специјализованих дијагностичких ветеринарских института.На врху епизоотиолошке пирамиде налази се оделење у оквиру Управе за ве-терину које обједињује податке са терена али и тесно сарађује са осталим оде-лењима Управе. На тај начин, омогућава се да се епизиоотиолошка служба при-купља податке не само о заразним и паразитским болестима које често имајузоонотски потенцијал, већ и информације о поремећајима у продуктивности,подизању квалитативног и квантитативног стандарда производа животињскогпорекла и ризика по добробит животиња. Исто тако, епизоотиолошка службау оквиру Управе за ветерину сарађује са Међународним Уредом за епизоотије(ОИЕ), поштујући принципе и критеријуме за размену података и међусобно из-вештавање Уреда и земаља чланица ОИЕ-а. Епизоотиолошка служба сарађује иса епидемиолошком службом у циљу контроле и сузбијања зооноза.
30
KATSIOLIS, Aristomenis, Olga THANOU, Myrsini TZANI, Chrysoula DILE, Marilina KOROU, Athanasia STOURNARA, Evanthia PETRIDOU та Nektarios GIADINIS. "ИСТРАЖИВАЊЕ ПОТРЕБНИХ ЉУДСКИХ РЕСУРСА ЗА ЕФИКАСНО И УЧИНКОВИТО СПРОВОЂЕЊЕ ПРОГРАМА КОНТРОЛЕ И ИСКОРЈЕЊИВАЊА БРУЦЕЛОЗЕ ОВАЦА И КОЗА У ГРЧКОЈ". ВЕТЕРИНАРСКИ ЖУРНАЛ РЕПУБЛИКЕ СРПСКЕ 18, № 2 (15 січня 2019). http://dx.doi.org/10.7251/vetj1802270k.
Повний текст джерелаАнотація:
Програм контроле бруцелозе оваца и коза је један од најваж-нијих програма из здравља животиња са значајним посљедицама на пољу жи-вотињског здравља, јавног здравља и међународне трговине. У имплементацијуовог програма укључено је неколико фактора, а његов успјех зависи од доступ-ности ефикасног, добро обученог и потпуно ангажованог особља. Узимајући уобзир лоше резултате програма контроле бруцелозе оваца и коза у Грчкој, углав-ном због ограниченог броја ветеринара у регионалним ветеринарским служба-ма, ова студија има за циљ да приступи броју људских ресурса, тачније ветери-нара који су неопходни за ефикасну и успјешну стратегију контроле бруцелозеу Грчкој. Због тога се анализирају подаци добијени имплементацијом програмау периоду 2012-2015. година. Такође, размотрени су сви релавантни проблемии економске и финансијске околности-спољни фактори који утичу на ефикас-ност програма. Налази из ове студије указују на то да би око 485 ветеринара са485 асистената помогло у потпуној имплементацији контроле бруцелозе и ис-корјењивању болести грчких оваца и коза.
31
Gertseva, K. A., E. V. Kiseleva, D. V. Dubov, A. V. Rudnaya та Y. R. Gorchkova. "РАСПРОСТРАНЕНИЕ НЕЗАРАЗНОЙ ПАТОЛОГИИ СРЕДИ БЕЗНАДЗОРНЫХ СОБАКВ УСЛОВИЯХ ГОРОДА РЯЗАНИ". VESTNIK RIAZANSKOGO GOSUDARSTVENNOGO AGROTEHNOLOGICHESKOGO UNIVERSITETA IM. P.A. KOSTYCHEVA, № 4(44) (27 грудня 2019). http://dx.doi.org/10.36508/rsatu.2019.37.75.003.
Повний текст джерелаАнотація:
Целью исследований стало изучение результатов диспансеризации поголовья собак и установление степени распространения незаразной патологии у безнадзорных собак в условиях приютов г. Рязани. Объектами исследования являлись собаки, принадлежащие приютам МУП Городская служба по контролю за безнадзорными животными . Проблема безнадзорных собак является сложной и многогранной, требующей глубокого комплексного подхода. В ней можно выделить множество составляющих. Это и санитарно-эпидемиологическая опасность популяции безнадзорных животных в городской среде, и опасность агрессивных собачьих стай, и вопрос перепроизводства домашних питомцев (безответственные владельцы выбрасывают ненужных им щенков, тем самым пополняя ряды бродячих животных), и т.п.. В настоящее время на территории города Рязани осуществляет свою деятельность муниципальное бюджетное учреждение Городская служба по контролю за безнадзорными животными . Одной из задач этой службы, а также частных современных приютов для безнадзорных животных, является оказание своевременной ветеринарной помощи с последующей адаптацией, поиск и определение собак на постоянное место жительства в ответственные семьи. Собаки, помимо обязательного проведения лечебно-профилактических мероприятий в отношении заразных инфекционных и паразитарных болезней, нуждаются также и в терапии незаразных патологий. Поэтому оценка распространения незаразной патологии является актуальной задачей для понимания объема необходимой терапии и профилактики обнаруженных болезней у безнадзорных собак, т.к. здоровая собака будет иметь больше шансов на приобретение нового хозяина. Авторами проведена диспансеризация поголовья безнадзорных собак в условиях приютов. Изучена ветеринарная и зоотехническая документация, дан анализ условиям содержания и кормления животных, выявлены основные факторы риска развития незаразной патологии у безнадзорных собак. Выяснили, что численность клинически здоровых животных в условиях приюта МУП Городская служба по контролю за безнадзорными животными составила 84,9 от общего поголовья. Показатели зоогигиенических параметров в приютах соответствовали установленным инструкцией нормам. К основным факторами риска развития незаразной патологии у безнадзорных собак следует отнести несбалансированное кормление, наличие ранговой иерархии в вольерах. Установили, что наиболее частой незаразной патологией безнадзорных собак являются болезни пищеварительной системы, которая составляет 47,8. Своевременное обнаружение и лечение незаразной патологии у безнадзорных собак в быстрые сроки позволит им стать клинически здоровыми, что значительно повышает шансы на приобретение нового хозяина.The aim of the research was to study the results of medical examination of the number of dogs and to establish the degree of spread of non-infectious diseases in neglected dogs in the shelters of Ryazan. The objects of the study were dogs belonging to the shelters of the MUP City service for the control of neglected animals. The problem of stray dogs - is complex and multifaceted, requiring a deep integrated approach. There are many components. This-and sanitary-epidemiological danger of the population of neglected animals in the urban environment, and the danger of aggressive canine flocks, and the issue of overproduction of Pets (irresponsible owners throw out their unwanted puppies, thereby replenishing the ranks of stray animals). Currently in the city of Ryazan carries out its activities municipal budget institution City service for the control of stray animals. One of the objectives of the service, as well as private modern shelters for stray animals is the provision of timely veterinary assistance and then adapt, search and identification of dogs in permanent residence in a responsible family. In addition to the compulsory treatment and preventive measures against communicable infectious and parasitic diseases, dogs also need therapy for non-communicable pathologies. Therefore, the assessment of spread of non-communicable disease is an urgent task for understanding the extent of the necessary therapy and prevention of diseases discovered among street dogs, because a healthy dog will have large chances of acquiring a new host. A medical examination of the number of stray dogs in shelters. The veterinary and zootechnical documentation is studied, the analysis of conditions of the maintenance and feeding of animals is given, the main risk factors of development of non-contagious pathology at neglected dogs are revealed. The leading non-infectious diseases of the livestock of the studied dogs are established.
32
БАРАШКОВ, Николай, та Павел ПИСАРЕНКО. "ФЕРРОМАГНИТНЫЕ МИКРОТРЕЙСЕРЫ КАК ИНДИКАТОРЫ КАЧЕСТВА ОДНОРОДНОСТИ КОМБИКОРМОВ ДЛЯ ЖИВОДНОВОДСТВА И ПТИЦЕВОДСТВА". Grain Products and Mixed Fodder’s 63, № 3 (6 жовтня 2016). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v63i3.219.
Повний текст джерелаАнотація:
Мировой объем производства комбикормов в настоящее время составляет более 900 миллионов тонн в год. Качество перемешивания комбикормов чрезвычайно важно, и нередко их производители, стараясь достичь полноты смешивания, необдуманно расходуют электроэнергию, трудозатраты и капиталовложения в процессе чрезмерной продолжительности перемешивания. Кроме того, избыточное перемешивание может приводить к частичному распаду витаминов и лекарственных препаратов, добавляемых к комбикормам. В случае, когда продолжительность смешивания недостаточна, концентрация отдельных ингредиентов может быть слишком низкой или, наоборот, слишком высокой. Неоправданный разброс в концентрации ингредиентов комбикормов, как правило, приводит к экономическим потерям. Периодическая и планомерная проверка качества смешивания вполне логична и оправдана экономически. Начиная с середины 90-х годов, ветеринарные службы ряда стран проявляют значительный интерес к гарантии того, что комбикорма, содержащие лекарственные препараты, были перемешаны весьма равномерно. Производители комбикормов несут прямую ответственность за качество своей продукции. Покупатели комбикормов, так же, как и их производители заинтересованы в поддержании высокого качества комбикормов. Поэтому для оценки качества перемешивания необходима разработка детального плана по отбору образцов в процессе перемешивания и анализу этих образцов. Контроль производства комбикормов является обязательным элементом проверки качества пищевых продуктов. Данная статья посвящена ферромагнитным микротрейсерам, которые используются для оценки однородности смешивания компонентов комбикормов. Проанализированы их преимущества в сравнении с другими типами трейсеров. Микротрейсеры могут использоваться для маркировки витаминных, минеральных или лекарственных препаратов, добавляемых в комбикорма. Качественные результаты по определению и идентификации микротрейсеров могут быть получены с использованием банки Мейсона. Для количественной оценки качества смешивания и оценки уровня контаминации рекомендовано использования вращательного детектора. Методика обсчета экспериментальных данных включает применение статистики Пуассона и расчет значений Хи квадрат.