Статті в журналах з теми "Вербальний"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Вербальний.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Вербальний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
ЩЕРБАК, Олена. "ТИПИ ТА ВИДИ КОМУНІКАТИВНОГО ВПЛИВУ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ КІНОДИСКУРСІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 260–67. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.35.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі розрізнення типів і видів комунікативного впливу з опертям на тексти публіцистичного кінодискурсу. Розглянуто витоки та сучасний стан наукового пояснення комунікативного впливу, окреслено дискусійні положення в його студіюваннях; запропоновано дефінувати його як дію адресанта комунікації, учинену з одночасним використанням інструментів лінгвістичної та низки нелінгвістичних семіотичних систем із метою змінити чи фундаменталізувати наявні локальні та глобальні раціо- й емоціопрограми адресата. З огляду на наявність чималої кількості класифікацій та розбіжностей у них, у встановленні різновидів комунікативного впливу рекомендовано спиратися на принцип біологічної систематики К. Ліннея й розмежовувати типи (переконування, навіювання (сугестія), маніпулювання) та види (пряме переконування, прихована сугестія, вербальне маніпулювання тощо) комунікативного впливу залежно від широти репрезентації механізму його дії. У межах статті деталізовано такі види комунікативного впливу, як вербальне та невербальне переконування, вербальна та невербальна сугестія, вербальне та невербальне маніпулювання. Помічено, що вербальне переконування в текстах публіцистичного кінодискурсу актуалізують за допомогою числівників на позначення дати історичних подій, а також різних онімів, насамперед антропонімів і топонімів. Невербальне переконування характерне для відеофрагментів документальної хроніки, що унаочнюють вербальний ряд. Вербальну сугестію виражають за допомогою різного роду лексем і тропів, співвідносних з інструментами нейролінгвістичних процесів упущення, узагальнення та викривлення. Невербальна сугестія має місце в кадрах, де невербальна поведінка їх учасників семантично збігається з емоційним навантаженням вербального ряду. Для вербальної маніпуляції найчастіше в публіцистичному кінодискурсі використовують оцінні лексеми, а для невербальної – кадри та сцени за участю героїв, невербальна поведінка яких не збігається з вербальними коментарями.
2
ПОСЛАВСЬКА, Наталія. "ВЕРБАЛЬНІ МАРКЕРИ СУГЕСТІЇ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ ПОВІСТІ-КАЗЦІ Ю. ВИННИЧУКА «МІСЦЕ ДЛЯ ДРАКОНА»". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 145–51. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено вербальні маркери сугестії у творі Ю. Винничука «Місце для дракона» відповідно до мовно-психологічного та педагогічного впливу сучасної авторської казки на шкільну молодь. Актуальність розвідки зумовлена потребою ґрунтовних лінгвістичних напрацювань про вербальну сугестію у шкільних програмових творах із літератури. Тема має важливе значення для подальшого вивчення ролі мовленнєвого впливу на формування здорової, цілісної, зрілої інтелектуально-творчої особистості та на інформаційну безпеку українського соціуму. Вербальна сугестія як форма мовно-психологічного впливу спрямована на генерування в реципієнтові передбачуваних раціонально-ірраціональних настанов без критичного аналізу вхідної інформації за допомогою арсеналу словесних засобів. Автор вербально впливає на моделювання адресатом-читачем картини світу. Мовна сугестія містить закодовані послання, для адекватного розкодування яких потрібно володіти відповідними знаннями й досвідом. У противному разі хибне тлумачення непрямої номінації сугестії позбавляє адресата суб’єктності та створює ілюзію самостійного вибору, приймаючи чуже. Сугестію у художньому тексті оприявнюють насамперед через підтексти, які розкривають справжній сенс. Вербальні маркери сугестії допомагають виявити й декодувати його. Сугестивність виявлена на кожному зі структурних рівнів повісті-казки Ю. Винничука «Місце для дракона»: лексико-семантичному (метафора, антитеза, афоризм, епітет, порівняння), морфологічному, синтаксичному, фонетичному. Найвиразніше – на лексико-семантичному, найменше – на фонетичному. Найбільший вербальний вплив на реципієнта здійснюють лексико-семантичні засоби, інші є допоміжними, вони підсилюють сугестивну функцію тропів та експресивно-емотивних слів. У статті акцентовано на важливості нівеляції прямої номінації навіювання про непотрібність митця в тоталітарному світі та заміну її на цінність митця для себе й гуманного світу відповідно до правильного тлумачення непрямої номінації вербальної сугестії.
3
Білоусов, М. М. "Вербальний менеджмент дипломатії". Науковий вісник Дипломатичної академії України, Вип. 5 (2001): 34–43.
Знайти повний текст джерела
4
Сентемова, Александра Романовна. "Культура вербальной саморепрезентации художника в эпоху Возрождения". Znanie. Ponimanie. Umenie, № 4 (28 грудня 2021): 182. http://dx.doi.org/10.17805/zpu.2021.4.15.
Повний текст джерелаАнотація:
<p>Вербальная саморепрезентация художника возникла с самого начала авторской живописи и развивалась на протяжении веков; с изменением эпохи и статуса художника она эволюционировала и принимала все новые и новые формы.</p><p>Статья посвящена культуре вербальной саморепрезентации художников эпохи Возрождения. Анализируя письменные вербальные высказывания мастеров эпохи Возрождения из их текстов, книг и трактатов, автор ставит своей целью изучение особенностей и эволюции вербальной саморефлексии мастеров данной эпохи.</p><p>Методологической основой при написании статьи является компаративный анализ, который позволил изучить и описать вербальную саморепрезентацию, проследить характер самовосприятия мастеров эпохи Возрождения на основании их письменных высказываний.</p><p>В работе подробно рассмотрены такие аспекты темы, как взаимосвязь культуры эпохи Возрождения с авторскими интенциями мастеров, основные темы рефлексии авторов и главных адресатов посланий, а также место личности автора в их текстах. Основными выводами проведенного исследования являются описание эволюции вербальной саморепрезентации мастеров эпохи Возрождения и ее сравнение с предыдущими эпохами. Результаты исследования могут быть использованы для дальнейших исследований в области культурологии, искусствознания, теории и истории культуры.</p>
5
Сімович, Оксана. "Символ – значення – словник: шляхи інтерпретації". Gwary Dziś 10 (15 грудня 2018): 111–25. http://dx.doi.org/10.14746/gd.2018.10.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Вербальний символ – це багатопланова відкрита семантична структура, що має здатність в одному контексті виявляти кілька символічних значень одночасно. Проблеми лексикографічної фіксації та, відповідно, визначення семантики символу зумовлена його складною внутрішньою природою, неоднозначністю тлумачення, залежністю інтерпретації від індивідуального прочитання тексту та символу в ньому. Кожне нове прочитання навіть того самого чи іншого тексту викликатиме нові асоціації та нову інтерпретацію, залучатиме до цього процесу інші тексти й символи. Дослідження присвячено проблемам лексикографічної фіксації традиційних вербальних символів. Найбільше можливостей мають словники обрядової лексики, у яких за описом слова часто прихований символічний зміст.
6
Гаврилів, Оксана. "АГРЕСИВНІ МОВЛЕННЄВІ АКТИ В НІМЕЦЬКІЙ МОЛОДІЖНІЙ МОВІ". Inozenma Philologia, № 133 (1 грудня 2020): 76–88. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3172.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено пейоративам та агресивним мовленнєвим актам у німецькій молодіжній мові. Вона ґрунтується на емпіричному матеріалі, зібраному в рамках науково-комунікативної про- грами WKP / FWF “Вербальна агресія в школі: причини, функції, превентивні заходи“ (14.03.2018– 13.09.2019) під час стажування в Інституті германістики Віденського університету. В програмі були задіяні 12 шкіл міста Відень (5 гімназій, 5 середніх шкіл та 2 середні професійно-технічні школи – загалом 27 класів). Загальна чисельність – 655 учнів віком від 11 до 17 років. Виділено причини вживання і функції агресивних мовленнєвих актів та проведено порівняння із функціями вербальної агресії в групі дорослих осіб. Встановлено взаємозв’язки між функціями вербальної агресії і вживан- ням певних груп пейоративних лексем. Підтверджено гіпотезу про домінування катартичної функції вербальної агресії, розмежовано поняття “вербальна агресія“ та “вербальне насильство“ і виділено тип “фіктивна вербальна агресія”. Виявлено мовні контакти в молодіжній мові на лексичному та прагматичному рівнях. Ключові слова: молодіжна мова, вербальна агресія, агресивні мовленнєві акти, пейоративи, лайливі слова, агресивні мовленнєві акти, вербальне насильство, мовні контакти.
7
ВАСИЛЬЄВА, Н. О. "ДО ПИТАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ПРАГМАТИКО-ЛІНГВІСТИЧНИХ РИС ПОЛІКОДОВИХ ТЕКСТІВ АНГЛОМОВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 111–17. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано проблему взаємодії семіотичних знаків, вербальних одиниць і прагматичних інтенцій автора на матеріалі полікодових текстів сучасної англомовної соціальної реклами. Рекламне повідомлення інтерпретується як структурно та логічно завершений письмовий текст, створений із певною метою. Як відомо, рекламне повідомлення соціальної тематики, на відміну від комерційного, порушує важливі питання і створюється для гуманізації суспільства. З позиції лінгвістики рекламний текст вважається негомогенним, тобто таким, що поєднує вербальний (мовний або мовленнєвий) і невербальний (містить одиниці, що належать до інших знакових систем) елементи. Враховуючи складну природу поняття «полікодовий тест», ми застосували класифікацію знаків Ч. С. Пірса на семантичному, синтаксичному і прагматичному рівнях пізнання та елементи прагматично-лінгвістичного аналізу для дослідження дібраних рекламних повідомлень. У результаті вивчення ілюстративного матеріалу було визначено, що кожне рекламне повідомлення акумулює низку знаків (іконічні, індексальні, символічні), котрі прямо чи опосередковано вказують на об’єкт або проблему, якій присвячена реклама. Показово, що ключову роль у відібраних полікодових текстах відіграє візуальний компонент (обрана кольорова палітра, графічні засоби, фотомонтаж, колаж тощо), а вербальний компонент (судження або висновок) лаконічно резюмує представлену соціальну проблему. Автори рекламних повідомлень звертаються до різних лінгвістично-стилістичних засобів (на фонетичному, лексичному, синтаксичному рівнях) для досягнення поставленої мети. При цьому знаки та лексико-стилістичні засоби гармонійно доповнюють одне одного, оптимізуючи текст соціальної реклами.
8
Сімович, О. І. "Вербальний символ в обрядовому контексті". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Філологія, № 1021 (2012): 93–96.
Знайти повний текст джерела
9
Грукач, Вікторія, Олеся Ткаченко та Тетяна Соловйова. "Стимул «Україна» й асоціативно-смислове поле ментальних лексиконів студентів". PSYCHOLINGUISTICS 26, № 2 (12 листопада 2019): 46–69. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2019-26-2-46-69.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослдіження. Здійснити аспектологічний огляд наукової літератури з увагою до рівня вивченості концепту «Україна», а також опис даних, отриманих у результаті проведення вільного асоціативного експерименту для дослідження індивідуальних моделей ментального лексикону студентів, звернувши увагу на їхні структурні особливості вираження та різновиди семантико-смислових зон, на основі чого висловити пропозиції щодо важливості розвитку рефлексивного асоціативного мислення майбутніх фахівців соціально-комунікативної сфери в системі «людина – людина».
Методи. Використано такі загальнонаукові методи, як: а) аналіз вітчизняних і зарубіжних психолінгвістичних джерел і мотивація теоретичних підходів; б) систематизація даних теоретичного аналізу про рівень розробленості проблеми, що задекларована, та конкретизація базових підходів і принципів; в) узагальнення результатів теоретичного аналізу наукових підходів; г) аналіз експериментальних даних, їх систематизація й опис; ґ) моделювання фактичного матеріалу, що є доказовою базою висновків. Серед часткових методів використано широко вживаний метод вільного асоціативного експерименту, його ланцюжковий різновид, на основі якого визначено індивідуальні ментальні моделі, їх різновиди й семантико-смислові зони.
Результати дослідження засвідчують неповторну специфіку індивідуальних ментальних сфер і реакцій респондентів. Експериментальним матеріалом підтверджується, що індивідуальне мовлення, на основі якого формується й розвивається ментальний лексикон індивіда, є не просто системою формальних знаків для взаємодії й комунікації: воно одночасно представляє вербальний інтелект носія мови, його систему світоглядних цінностей, емоційно-оцінну палітру реагування; є представником його психіки, досвіду, ерудиції, вербальної пам’яті та здатності її відтворювати.
Висновки. Опосередковано через відмінні ВМ та асоціативні ряди робимо узагальнення, що вербально-асоціативне поле пам’яті в учасників сформоване й актуалізоване різною мірою, як і вищі психічні функції, що підтверджує актуальність дослідження вербальної свідомості особистості майбутнього фахівця в процесі професійного становлення.
10
Федун, Б. Я. "Вербальний опис невербального вираження емоції "інтерес"". Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки, № 3 (2004): 83–86.
Знайти повний текст джерела
11
Корольова, Н. В. "Візуальний і вербальний компоненти латинськомовної хронограми". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Філологія", вип. 79 (2018): 159–66.
Знайти повний текст джерела
12
Fodor, K. Yo. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 280–89. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-280-289.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано сутність і визначено основні складові комунікативного процесу. Конкретизовано умови спілкування. Резюмовано, що в процесі комунікативної взаємодії комуніканти використовують сукупність мовних засобів для організації обміну повідомленнями під час вербальної взаємодії (спілкування, комунікації), що має назву вербальний (мовний) код. Користування мовним кодом вимагає від комунікантів навичок володіння різними видами мовленнєвої діяльності: слухання (аудіювання) і говоріння, які застосовують в усному спілкуванні, та читання і письмо – у писемній комунікації.
Розкрито сутність способів поводження з комунікативним партнером (співробітництво, партнерство, домінування, маніпуляція, конфлікт). Акцентовано увагу на доцільності використання інтерактивних технологій у підготовці майбутніх бакалаврів іноземної мови, як оптимального навчального середовища для опануванням студентами вміннями і навичками організації ефективного комунікативного процесу. Встановлено, що комунікативний акт – це концептуально і структурно організована комунікативна діяльність у межах вербального контакту мовців, в якому предметно-знаковим носієм є дискурс, що опирається на певну ситуацію. Конкретизовано актуальність застосування в процесі фахової підготовки майбутніх філологів інтерактивних педагогічних технологій з використанням змодельованих ситуацій (фрагментів об’єктивно існуючої реальності, частиною якої може бути і вербальна дія), в яких студенти набуватимуть практичного досвіду організації оптимальної комунікативної взаємодії. З’ясовано, що для участі в таких ситуаціях студенти повинні активізувати не тільки мовленнєву, а й мисленнєву діяльність.
Проаналізовано змістове наповнення категорії «дискурс» – вербалізовано ї мовленнєво-мисленнєвої діяльності комунікантів у межах вербального контакту, пов’язаного з пізнанням, осмисленням і презентацією світу мовцем (адресантом) та осмисленням його мовної картини світу слухачем (адресатом).
13
Манакін, Володимир. "Вербальний інформаційний простір крізь призму мовної енергетики". Український інформаційний простір, № 1 (11 серпня 2018): 92–102. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1.2018.141097.
Повний текст джерела
14
Васейко, Ю. "Вербальний портрет жінки в оповіданнях Януша Вишневського". Типологія та функції мовних одиниць, № 2 (2014): 23–31.
Знайти повний текст джерела
15
Молчанова, Г. Г. "Вербальний символ и маркетинговые коммуникативные стратегии текста". Вестник Московского университета им. М.В. Ломоносова. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация, № 3 (2012): 9–26.
Знайти повний текст джерела
16
Кобинець, В. "Візуально-вербальний контекст телеінформації (до постановки питання)". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Журналістика, Вип. 2 (1995): 106–17.
Знайти повний текст джерела
17
Лазебна, Н. В. "АНГЛІЙСЬКОМОВНІ ТА СЕМІОТИЧНІ КОНСТИТУЕНТИ МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ PYTHON". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 111–17. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток обчислювальної техніки супроводжується створенням нових і вдосконаленням наявних способів і засобів спілкування «людина – машина», а саме мов програмування (МП). Під мовами програмування розуміють правила подання даних і запису алгоритмів їх оброблення, які автоматично виконуються «машиною». У більш абстрактному вигляді мови програмування є засобом створення програмних моделей об’єктів і явищ зовнішнього світу. Мова програмування є кодом, який потребує інтенсивного осмислення та формалізації. Розуміння такої мови передбачає знання та переосмислення вже наявної інформації в тій чи іншій галузі. Здебільшого, будучи прописаними кодами за допомогою засобів англійської мови, інтерфейси мов програмування дозволяють проєктувати програмні продукти для всього світу. Саме мова програмування та спеціальні коди потребують удосконалення з погляду лінгвістики. Однак вербальне оформлення кодів відбувається за допомогою засобів англійської мови, але їхній лінгвальний базис зазвичай залишається поза увагою. Управління програмами також потребує простішого інтерфейсу. Лінгвістам варто звернути увагу на вербалізацію коду програми засобами англійської мови, її опису для скорішого інтегрування у глобальний дигітальний соціопростір. Мова програмування є кодом, який потребує інтенсивного осмислення та формалізації з погляду інформатики та лінгвістики. Спираючись на знання про інтелектуальні фонди, методи, культуру й універсальність англійської мови, на якій будується мова програмування, інтерфейси комп’ютерних програм дозволяють проєктувати програмні продукти для всього світу. Мова програмування як інтегративний елемент лінгвосеміотичного базису англійськомовного дигітального дискурсу потребує динамічного та мультимодального аналізу. Концептосфера й система знаків англійськомовного дигітального дискурсу (АДД) актуалізує смисловий зміст, закладений у комунікації «людина – машина» у вербальній і невербальній формах. Дотепер створені десятки різних мов програмування, від найпримітивніших до близьких до природної мови людини. Мови програмування є інструментом програміста для створення програм, однак людині зручніше описувати модельований об’єкт у термінах предметної області засобами природної англійської мови, виводити вербальний код мови програмування на перше місце.
18
Коробейніков, Георгій, Вероніка Мишко, Леся Коробейнікова, Вікторія Міщенко та Віра Улізько. "Розробка кількісних критеріїв успішності засвоєння хореографічних навичок у танцювальному спорті". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 22–26. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.22-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Представлено результати обстеження 32 кваліфікованих спортсменів (16 пар) 14-15 років, які займаються танцювальним спортом, кваліфікації від I розряду до кандидатів у майстри спорту України. Мета. Розробити кількісні критерії успішності засвоєння хореографічних навичок у танцювальному спорті. Методи. Методика оцінювання майстерності у танцювальному спорті, психофізіологічні методи, методи математичної статистики. Результати. Встановлено, що у юних танцюристів процес формування складних хореографічних навичок залежить від прояву нейродинамічних характеристик нервової системи, зокрема від сприйняття та переробки зорової інформації. Виявлено, що в успішних танцюристів спостерігається достовірно високий рівень швидкості зорового сприйняття, висока швидкість функціональної рухливості нервових процесів та підвищений рівень логічного мислення під час переробки вербальної інформації у ході виконання когнітивного завдання. За отриманими результатами розроблено кількісні критерії успішності засвоєння хореографічних навичок у танцювальному спорті, що дозволяють прогнозувати рівень успішності у формуванні складних хореографічних навичок у юних танцюристів.
Ключові слова: юні танцюристи, критерії успішності, нейродинамічні характеристики, вербальний інтелект.
19
Остроушко, Оксана Андріївна. "Українські замовляння-діалоги: структура, семантика, функціонування". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 2 (12 грудня 2008): 54–59. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v2i0.980.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про семантичні, структурні та функціональні особливості українських замовлянь-діалогів. Ці особливості зумовлені своєрідним призначенням текстів, їх магічною функцією. Замовляння-діалоги яскраво відбивають ряд світоглядних і психологічних особливостей мовців, зокрема вербальний вияв магічного принципу аналогії.
20
Щербак, О. В. "ЛІНГВОСЕМІОТИЧНІ КОДИ ТА СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЇХНІХ РІЗНОВИДІВ У ПУБЛІЦИСТИЧНИХ КІНОТЕКСТАХ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 268–73. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-38.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі виокремлення різновидів лінгвосеміотичних кодів і визначення специфіки їхнього функціонування в українських публіцистичних кінотекстах. У роботі подано синтезовану інформацію про еволюцію поняття «код» із презентацією найпопулярніших підходів до його трактувань, а також наведено аргументи на користь розгляду коду без ототожнення його з мовою. Пояснено зміст поняття «кінотекст», на підставі цього запропоновано в його дослідженнях послуговуватися терміном «лінгвосеміотичний код», оскільки процес нейрофізіологічного сприйняття його вербальних і невербальних компонентів відбувається нерозривно, а конструювання його невербального ряду спирається на вербальний складник. Отже, лінгвосеміотичний код – це одноцільність знаків лінгвістичної та / або нелінгвістичної генези, план змісту та план форми яких водночас скеровано на реалізацію певної функції повідомлення, репрезентованого кодом. Здійснено огляд розроблених ученими класифікацій кодів, зокрема й актуальних для кінотекстів, однак для обстеження публіцистичних кінотекстів рекомендовано виокремлювати три типи лінгвосеміотичних кодів з огляду на їхню здатність реалізувати інформативність і впливовість відповідних повідомлень. До них уналежнено коди «Автор», «Герой», «Документ», що мають як вербальні, так і невербальні об’єктиватори. Встановлено, що лінгвосеміотичний код «Автор» аудіально вербалізується за допомогою дейктичних слів (особові, присвійні та вказівні займенники), складних речень із підрядними умови, періодів, фразеологізмів, інколи гіпербол і цитат, а також візуально-графічно презентується у прикінцевих титрах у формі антропонімів. Своєю чергою, візуалізація цього коду забезпечується установочними кадрами та відзначається асоціативним зв’язком із його вербалікою. Лінгвосеміотичний код «Герой» виражається двома субкодами – «Експерт» і «Свідок», де для першого характерним є вживання термінів, суспільно-політичної лексики, сленгізмів, а для другого – розмовних слів, вигуків і взагалі суржику, попри те, що обидва субкоди мають тотожну візуальну презентацію. Для реалізації їхніх функцій зазвичай використовуються середні перші плани зйомок осіб, дещо рідше – загальні та середні другі плани. Лінгвосеміотичний код «Документ» має збіги з кодом «Автор» у мовному оформленні, проте відрізняється своєю візуальною об’єктивацією, що здійснюється з використанням ефекту ретрокадрів та інтертитрів.
21
Олійник, О. "Вербальний стиль мовлення прокурора — "золоте правило" спілкування з аудиторією". Вісник прокуратури, № 12 (2007): 116–21.
Знайти повний текст джерела
22
Шуляк, І. М. "КОМУНІКАТИВНІ РЕАКЦІЇ МОВЦЯ НА НЕПРЯМІ МОВЛЕННЄВІ АКТИ У ДІАЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОГО ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ)". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 354–60. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-57.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню реактивних комунікативних ходів спів- розмовників на непрямі мовленнєві акти мовців у діалогічному мовленні в англомовному художньому дискурсі. Уточнено поняття непрямого мов- леннєвого акту в сучасній антропозоорієнтованій комунікативно-дис- курсивній парадигмі дослідження лінгвальних категорій, Так, трактуємо непряме висловлення як одиницю з двома іллокутивними силами, в якій одна іллокутивна сила, що співвідноситься з буквальним змістом вислов- лення, протистоїть іншій, що зумовлює реалізацію комунікативної інтен- ції мовця. Непрямий мовленнєвий акт є мовленнєвим засобом ведення вербальної взаємодії, який націлений вести успішне чи неуспішне спіл- кування, досягаючи заздалегідь запланованої мети. Непряме висловлення мовця стає успішним у разі отримання очікуваної комунікативної реак- ції співрозмовника на почутий непрямий мовленнєвий акт, що означає й успішну актуалізацію комунікативної інтенції мовця за допомогою такого висловлення. Неуспішним непрямий мовленнєвий акт уважаємо тоді, коли реакція співрозмовника на непряме висловлення є відсутньою або неправильно протрактованою ним і коли комунікативна інтенція мовця не реалізована у комунікативній ситуації. Уведено поняття комунікатив- ної реакції мовця на вербальну дію співрозмовника як необхідного еле- мента аналізу комунікативного процесу з непрямим мовленнєвим актом. З’ясовано, що типи комунікативних реакцій співрозмовника на непрямий мовленнєвий акт мовця є вербальними й невербальними у діалогічному мовленні у романах Патріка Вайта. Характер реактивних комунікативних ходів співрозмовника на непряме висловлення варіюється від очікуваних до неочікуваних. Неочікувана, але кооперативна реакція персонажа на непряме висловлення зафіксована у ситуаціях вербальної взаємодії, що свідчить про намір персонажа співпрацювати у комунікативному плані, але неможливість через певні причини задовольнити бажання співроз- мовника. Виявлено неочікуваний характер реакції персонажа на непряме висловлення з метою припинення будь-якої кооперації під час спілку- вання. Кількість очікуваних вербальних комунікативних реакцій спів- розмовника на непрямий мовленнєвий акт є значно більшою за неочіку- вані комунікативні реакції у діалогічному мовленні. Обґрунтовано, що непрямі мовленнєві акти є релевантними й успішними висловленнями у діалогічному мовленні персонажів у романах Патріка Вайта, які реалізо- вують комунікативну інтенцію непрямим способом.
23
Арешенкова, Олександра Юріївна. "Оцінювання адресата-споживача як вербальний засіб маніпулювання в рекламній комунікації". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 15 (20 грудня 2016): 105–13. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v15i0.170.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовано роль мовного маніпулювання в міжособистісній комунікації, виявлено подібність і відмінність між непрямими та маніпулятивними мовленнєвими актами, представлено основні маніпулятивні прийоми вербального впливу. Досліджено маніпулятивний мовний вплив у рекламі як успішний механізм модифікації свідомості потенційного покупця. Визначено статусну оцінку як один із найефективніших засобів прихованого впливу на адресата-споживача.
24
Теряєв, Д. О. "Вербальний ритм в концепції М. Калиновича й експериментально-фонетичне дослідження". Studia linguistica, Вип. 3 (2009): 299–303.
Знайти повний текст джерела
25
Хоменко, О. "Григорій Косинка як вербальний практикум: ідеологія модернізації та автентика надчасся". Українознавство, Ч. 3/4 (2004): 241–47.
Знайти повний текст джерела
26
Щепанська, Х. А. "Мовний образ, концепт, вербальний символ і їх функціювання в художньому тексті". Лінгвістичні дослідження, Вип. 33 (2012): 66–71.
Знайти повний текст джерела
27
Сірант, А. "Вербальний спосіб репрезентації концепту "спокута" у творчості письменників ІІ половини ХХ ст." Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Філологія, Вип. 11 (2009): 322–26.
Знайти повний текст джерела
28
Білоконенко, Людмила. "ПОЛІКОДОВІ ТЕКСТИ З КОНЦЕПТОМ «КОРОНАВІРУС»". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 46 (29 листопада 2021): 9–16. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено полікодові тексти постерів із концептом «коронаві- рус». Акцентовано на тому, що реальність епідемії COVID-19 стала причиною появи значного масиву новацій в українській мові. Поширення вірусу потребувало логічної комунікації задля впливу на емоційний, поведінковий і психологічний стан людей, надання їм відомостей про клі- ніку, діагностику, лікування, профілактику хвороби та культуру соціальних контактів. Досяг- нення цієї мети вможливили інформаційні постери. Полікодові тексти постерів є одним з успішних засобів сучасної комунікації, що забезпечує прагматичний вплив на громадян. Акту- альність статті визначає перспектива різноаспектного розгляду концепту «коронавірус», зокрема й семіотичних маркерів полікодових текстів постерів про COVID-19. Мета – дослі- дити полікодові тексти постерів із концептом «коронавірус», схарактеризувати взаємодію вербальних і візуальних компонентів. Визначено, що текст постеру є письмовим, статичним, експліцитно вираженим (із вер- бальними та візуальними знаками) утворенням. За ступенем гетерогенності розпізнано дві групи. Є умовна нульова гетерогенність (словесний компонент супроводжений формальним іконічним зображенням). Ненульова гетерогенність має два таких підвиди, як достатня гете- рогенність (вербальний компонент і зображення узгоджені за змістом і обсягом) та надмірна гетерогенність (багатослівний мовний компонент перевершує зображальний). Пояснено, що кожна група полікодових текстів зумовлює осмислення гетерогенності крізь призму мовних репрезентантів, які реалізовані на певних рівнях мови. Зроблено висновок, що концепт «коро- навірус» у досліджених текстах актуалізовано концептами «життя», «здоров’я», «безпека», до яких у структурах із ненульовою гетерогенністю долучені концепти «медицина», «хво- роба», «людина», «вік». Перспективи дослідження – поглиблений аналіз знаків різних рівнів мови в полікодових текстах із концептом «коронавірус».
29
Галло, Ян. "Коммуникация в вербальном тексте, вербальный текст в коммуникации". Studia Rossica Posnaniensia 44, № 1 (8 серпня 2019): 309–18. http://dx.doi.org/10.14746/strp.2019.44.1.29.
Повний текст джерела
30
РОМАНЧЕНКО, Алла Петрівна. "ВЕРБАЛЬНА МЕРЕЖА КЛЮЧОВИХ АД’ЄКТИВІВ У СТРУКТУРІ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ НАТАЛКИ ДІДЕНКО". Мова, № 35 (29 липня 2021): 123–28. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237856.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета пропонованої розвідки – розкрити семантико-функційну специфіку стрижневих слів (кліматичний, метеорологічний, прогностичний, синоптичний), що репрезентують метеорологічний дискурс і відбивають фрагмент його вербальної мережі. Об’єктом дослідження є вербально-семантичний рівень мовної особистості синоптика Наталки Діденко, а його предметом – вербальна мережа відсубстантивних ад’єктивів. Джерельною базою дослідження послугували тексти прогнозів погоди, представлені всоцмережі «Фейсбук» на персональній сторінці Наталки Діденко – головного медіасиноптика країни. У роботі використано компонентний, контекстуально-інтерпретаційний, граматичний аналіз як основні методи дослідження особливостей функціювання базових ад’єктивів. Результатом вивчення описуваної проблеми є доведення, що семантична структура відсубстантивних ад’єктивів у метеорологічному дискурсі зазнає розширення завдяки нашаруванню семантико-стилістичних відтінків на атрибутивну семантику. Висновки. Вербальна мережа метеорологічного дискурсу містить стандартні ад’єктивно-субстантивні словосполучення, що є ядром прогнозу погоди, та авторські утворення, котрі організовують його периферію. Останні створюють неповторну атмосферу спілкування, віддзеркалюють творчу натуру мовної особистості синоптика в метеородискурсі, слугують маркером, що привертає увагу читачів. Найбільшу частотність використання в прогнозах погоди має ад’єктив синоптичний, який є активним у фразеотрансформах. Ад’єктив метеорологічний функціює переважно як елемент складних іменників, що й становить його специфіку. Ад’єктиви кліматичний та прогностичний обмежено поширені в метеодискурсі з огляду на їхню вузьку сполучуваність і більшу затребуваність у складі терміносполук. Вербальна мережа досліджуваного дискурсу Наталки Діденко охоплює стандартні та оказіональні словосполучення, де кожен тип виконує відповідну функцію (номінативну, емоційну, прагматичну).
31
Поточна, Вікторія. "Взаємозв’язок індивідуальних особливостей особистості та проявів булінгу". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T2 (2020): 121–31. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-2-121-131.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу теоретичного матеріалу і емпіричних досліджень висвітлено питання про взаємозв’язок індивідуальних особливостей учасників булінгу та його проявів. Охарактеризовано поняття «булінг», його шляхи прояву такі як: фізичний, вербальний, сексуальний, економічний і кібербулінг. Виділено індивідуальні та вікові особливості дітей, які впливають на прояви булінгу та на роль, яку виконує учасник в даному явищі. Шляхом емпіричних досліджень було встановлено, що вірогіднобулерам притаманні такі індивідуальні особливості, як тенденція до лідерства, схильність до суперництва, енергійність, нестриманість. У свою чергу, жертві – боязливість, невпевненість у собі, скутість, скромність, сором’язливість.
32
Vermenych, Ya V. "Emergence of Conceptual Metaphors in Ecological Filmic Discourse." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, no. 2 (2020): 160–65. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано аналіз мультимодальних реалізацій концептуальних метафор, референт яких на- лежить до домену ЕКОЛОГІЯ, та які утворюються в екологічному кінодискурсі, зокрема англомовних документальних фільмах екологічної проблематики. Дослідження базується на сучасному варіанті теорії концептуальної метафори, яка включає мультимодальний та емергентний підходи. У статті кон- цептуальна метафора трактується як емергентний феномен, а саме пояснюється посиланням не лише на лінгвістичні засоби, а й на екстралінгвістичні, при цьому особлива увага приділяється взаємодії цих засобів. У кінодискурсі знаки різних семіотичних систем або модусів беруть участь у процесі ви- никнення екологічних метафор: розмовна мова (вербальний модус), письмова мова (візуальний мо- дус), динамічні образи (візуальний модус) і музика та звуки (аудіальний модус). Мультимодальні концептуальні метафори, тобто такі, у яких референт та корелят виражені у різних модусах, мають сильний емоційний вплив на глядача. Дослідження екологічного кінодискурсу показує, що вербаль- ний модус може яскраво ілюструвати концептуальну метафору, представлену вербально� звертати- ся до тілесного досвіду глядачів� або виділяти важливість певних рис концептуального перенесення. У статті продемонстровано, що відповідно до їх мотивації метафори екологічної проблематики, які виникають в екологічному кінодискурсі, можуть бути таких типів: кореляційні метафори, метафори, що базуються на подібності, та метафори, які виникають в результаті операції схематизації. За допо- могою цих трьох типів метафор здійснюється концептуалізація складних екологічних концептів або реконцептуалізація тих концептів, які традиційно трактуються неправильно. Це стає можливим за- вдяки зверненню до схожості цих концептів із простішими, до тілесного досвіду, або схематизації ключової риси концепту в референт метафори.
33
Кремлева, Эльмира Шамильевна, Александр Павлович Снегуренко, Светлана Владимировна Новикова, and Наталья Львовна Валитова. "Automatic generation of recommended systems based on qualitative interpretation of monitoring information." Herald of Tver State University. Series: Applied Mathematics, no. 3 (November 30, 2020): 50–67. http://dx.doi.org/10.26456/vtpmk599.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье описаны методы принятия решений на основе алгоритмов интеллектуального обучения, для построения которых используются вербальные элементы. Такие алгоритмы и методы обычно работают в расчетах со строго количественными данными, однако, принимая во внимание человеческий способ восприятия информации в вербальной форме. Человек не принимает непосредственного участия в процессе построения модели, то есть ее структура не зависит от экспертных или иных человеческих мнений, однако качественная вербальная информация (например, элементы нормативных актов, документов, приказов и т. д.) встраивается в алгоритм в закодированной форме. Представлены вычислительные эксперименты. The article describes decision-making methods based on intelligent learning algorithms; for the construction of which verbal elements are used. Such algorithms and methods usually work in calculations with strictly quantitative data; however; taking into account the human way of perceiving information in verbal form. The person does not directly participate in the process of building the model; that is; its structure does not depend on expert or other human opinions; however; high-quality verbal information (for example; elements of regulations; documents; orders; etc.) is embedded in the algorithm in coded form. Computational experiments are presented.
34
Fedorova, Yuliia, and Nina Voievodina. "Verbal contour of the ‘CYBERSPACE’ concept in the modern english-language world’s picture." Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ 12, no. 21 (2019): 199–206. http://dx.doi.org/10.34079/2226-3055-2019-12-21-199-206.
Повний текст джерелаАнотація:
The article explores word innovations in modern English in the sphere of cyberspace. Such subgroups as INTERNET, E-MAIL, DATA, SOCIAL NETWORKING, PROGRAMMING AND SOFTWARE, HACKING AND HACKERS, IT-TECHNOLOGIES are considered as parts of the suggested concept. But it should be pointed out that three subgroups of the mentioned concept: INTERNET, E-MAIL, DATA are investigated as the representative ones. Beginning with studies that have gradually emerged as linguocultural studies, linguists have chosen the notion of the linguistic picture of the world as central to describing a complex and multidimensional mechanism of reflection in the language of reality and consciousness. Gradually, it became clear that the linguistic picture of the world is a multilayered entity and embraces verbalized frames, concepts, stereotypes, customs, rituals and values. The concepts themselves, frames, belong to the conceptual picture of the world or the concept sphere. The conceptual picture of the world is at the heart of the linguistic picture of the world, it is a more universal concept. The linguistic picture of the world is created in the nomination process, it is a key component of national culture. The basic elements of the linguistic picture of the world are verbalized universals and nominations denoting national-specific concepts. Universal and nationally labeled concepts can be verbalized in both individual words and idiomatic units. In the context of our research, we aimed to describe key concepts as part of the conceptosphere of modern British society, namely the 'CYBERSPACE' concept. The main value concepts were selected as a result of the analysis of non-fiction, including newspapers and magazines in print and electronic. The UK is a multinational country, but the study did not take into account the values of the individual national groups that make up the British nation, because it was interesting to explore the value concepts shared by the majority in the country and help reflect the most common features of the British national mentality. The development of society, economy, expansion of spheres of activity and sources of profit influenced the lexical formulation of concepts. The concept of 'CYBERSPACE' is represented by the following sub-groups: INTERNET, E-MAIL, DATA, SOCIAL NETWORKING, PROGRAMMING AND SOFTWARE, HACKING AND HACKERS, IT-TECHNOLOGIES. It is well known that modern society has existed in the age of IT-technologies, so the emergence of such a concept as 'CYBERSPACE' may be explained by the fact that the information revolution in the early 21st century continued to be the most influential factor in the processes of replenishing the English vocabulary. The «Internet» of society, in particular, is associated with the largest number of vocabulary and phraseological innovations of recent times.
35
Поштанова, М. С., та Н. Л. Овшиева. "Прагматика вербальной иронии в англоязычном коротком рассказе". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 73, № 7 (травень 2021): 90–93. http://dx.doi.org/10.18411/lj-05-2021-278.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье вербальная ирония рассматривается с позиций Неограйсовской теории разговора и теории Д. Уилсон и Д. Спербера. Выявляются наиболее частотные случаи вербальной иронии в литературном дискурсе, а также их функции.
36
Дубцова, Ольга Вячеславівна. "Вербальні чинники успішного веб-курсу". Освітній вимір 46 (10 грудня 2015): 151–55. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v46i0.2517.
Повний текст джерелаАнотація:
Дубцова О. В. Вербальні чинники успішного веб-курсу.
Стаття присвячена розкриттю впливу вербальних чинників на сприйняття інформації у процесі навчання. У роботі обґрунтовано доцільність врахування вербальних чинників під час створення веб-курсу як елементів, що відіграють провідну роль у сприйнятті та опануванні навчального матеріалу. Надано загальні рекомендації, які слід враховувати упроцесі підготовки веб-курсу, зокрема окреслено особливості створення веб-курсу з іноземної мови.
37
ШКВОРЧЕНКО, Наталія. "ДИСКУРСИВНЕ ПОРТРЕТУВАННЯ ТОКСИЧНИХ ПОЛІТИКІВ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ, ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ Й УКРАЇНИ (АУДІОВІЗУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 251–59. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.34.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено визначенню культурно-специфічних маркерів токсичності в дискурс-портретах сучасних політиків Сполучених Штатів Америки, Великої Британії й України. Об’єкт дослідження – політичні дискурси Сполучених Штатів Америки, Великої Британії й України, предмет – культурно-специфічні (вербальні та невербальні) маркери токсичності як компоненти дискурс-портретів Дональда Трампа (Сполучені Штати Америки), Найжела Фаража (Велика Британія), Олега Ляшка (Україна). Під дискурс-портретом токсичної мовної особистості розуміємо таке дискурсивне утворення, що містить сукупність смислових, стилістичних, жанрових та комунікативних засобів, які характеризують мовленнєву манеру такої мовної особистості, поведінці якої властивий високий ступінь агресії та яка скерована на завдання моральної шкоди або дискримінацію опонента. До вербальних маркерів токсичності відносимо ідеологічні, національні, ґендерні оцінні висловлення, що принижують особистість іншої (не обов’язково присутньої) людини й завдають їй психологічної або іміджевої шкоди. Невербальні маркери токсичності поділяють на просодичні (принизливо-заступницький, істеричний, пафосний тон мовлення), жестові (розмахування руками й указівка на співрозмовника вказівним пальцем, заступницькі обійми, поплескування, дотики до рук або плечей співрозмовника) та мімічні (пихатий вираз обличчя, погляд зверху вниз, скривлений рот, розширені зіниці, надмірні кривляння) засоби оформлення вербальних експлікатів токсичності. Культурно-специфічні маркери токсичності в дискурс-портретах трьох політиків визначені актуальними для кожної із країн інформаційними контентами, як-от: расова й ґендрна дискримінація (Сполучені Штати Америки), євроскептицизм (Велика Британія), боротьба з корупцією (Україна), агресивно-емоційним типом мовців, виступам яких властива тенденція до завдання психологічної шкоди опоненту через вербальну маніпуляцію і фейкові звинувачення, а також використання агресивної невербаліки – істеричної манери говоріння, імпульсивних рухів рук, голови, тіла й надмірно активної міміки.
38
Анисимов, Владислав Евгеньевич, Анна Степановна Борисова та Екатерина Дмитриевна Калинникова. "Образы традиционной и современной Тувы в российском этнографическом кино (на примере фильма С. Родниной и А. Меньшова «Планета Тыва»)". New Research of Tuva, № 1 (10 березня 2022): 183–97. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2022.1.12.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье анализируются особенности аудиовизуальной репрезентации традиционного и современного образов Тувы в этнографическом кино. Объектом исследования выступает кинофильм «Планета Тыва» 2019 г. (режиссеры С. Роднина и А. Меньшова), снятый по заказу Русского географического общества.
Визуальные и аудиальные средства репрезентации элементов тувинской этнокультуры рассматриваются с точки зрения структурации фильма как кинотекста. Выявлено, что и визуальные, и аудиальные единицы кинотекста дифференцируются как репрезентанты образа Тувы на вербальные и невербальные.
Визуальный невербальный ряд представлен панорамными пейзажами, а также образами персонажей в процессе религиозной практики или трудовой деятельности. Визуальный вербальный ряд включает, прежде всего, субтитры-цитаты из книги С. Р. Минцлова «Секретное поручение: Путешествие в Урянхай» (1928), маршрут которого воссоздают авторы фильма. Эти отсылки создают канву киноповествования и служат для сопоставления образов современной Тувы и исчезнувшей «Тувы Минцлова».
Аудиальный ряд кинофильма представлен двумя категориями звуков: диегетическими (речь персонажей, пение, музыкальные мотивы, естественные звуки) и экстрадиегетическими (закадровая музыка, озвучивание цитат из книги С. Р. Минцлова). Наибольшей репрезентативностью среди аудиальных вербальных средств характеризуется речь персонажей (в естественных коммуникативных ситуациях), среди аудиальных невербальных средств — национальная музыка и звуковые фоны природы и бытовых действий.
Весь комплекс единиц кинотекста направлен на построение в массовом сознании зрителя гармоничного образа сегодняшней Тувы.
39
Bahan, Myroslava, Maryna Navalna та Alla Istomina. "Індивідуальні вербальні коди спонтанної емоційної психорегуляції сучасної української молоді". PSYCHOLINGUISTICS 31, № 2 (10 березня 2022): 6–32. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-2-6-32.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Проаналізувати способи вербальної емоційної регуляції сучасної української молоді та окреслити шляхи підвищення її психолінгвогігієни. Для досягнення поставленої мети виконано такі завдання: (1) з’ясовано типові вербальні реакції сучасної української молоді на стресогенні подразники; (2) виявлено особливості молодіжного спонтанного реагування на стрес порівняно з узвичаєними в українській лінгвокультурі формулами психологічного самозахисту.
Методи і методики. Дослідження виконано за допомогою методів аналізу, синтезу, індукції, дедукції, описового, анкетування, комунікативно-прагматичного аналізу, зіставного методу (для порівняння різних вербальних реакцій опитаних, зокрема українськомовних і англійськомовних) та методу кількісних підрахунків (для визначення домінантних форм емоційного реагування молоді). Застосовано комплексну методику: моніторинг наукових джерел, експериментальне моделювання стресових ситуацій, опитування студентів, аналіз їхніх спонтанних реакцій, апробацію різних форм впливу на молодіжні емоційні вербальні реакції, формулювання висновків.
Результати. На основі проведеного анкетування зафіксовано переважно несвідоме ставлення сучасної української молоді до форм емоційного реагування, адже її спонтанне мовлення демонструє широке вживання ненормативних, стилістично знижених одиниць та обмежене – традиційних емоційних вигуків, паремій або іронічних висловів. Установлено вищий вияв емпатії і турботи у психологічній регуляції близьких людей, ніж себе. Рекомендовано культивувати у молодіжному середовищі комунікативні тактики підтримки, надихання, окреслення позитивної перспективи, емоційного співпереживання і пояснювати неефективність тактик знецінення, корегування поведінки адресата через заперечення.
Висновки. Обґрунтовано важливість формування емоційної компетентності сучасної української молоді в закладах вищої освіти, урізноманітнення й осучаснення навчального матеріалу, надання більшої уваги тактикам і стратегіям живого спілкування та аналізу віртуальних форм комунікації. Наголошено на потребі розвивати у студентів осмислене ставлення до власного мовлення та застосовувати активно-креативний підхід до пошуку експресивних і водночас прийнятних кодів емоційного самовираження. Подано практичні рекомендації щодо відучування студентів від вульгарних та ненормативних емоційних реакцій.
40
АНДРУЩАК, Ольга, та Микола ЗАПОЛОВСЬКИЙ. "МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ІМПЛІКАТУР У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (22 вересня 2021): 19–29. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено мовні засоби вираження імплікатур, уживаних в англомовних газетно-інформаційних текстах, та систематизо- вано їх за морфологічною класифікацією. Виявлено, що найуживанішими лінгвальними засобами імплікатур в англомовній публіцистиці є оксиморонна, гіперболічна, метонімічна, евфемі- стична, антифразисна та метафорична імплікатури, виражені іменниками, прикметниками та дієсловами, зрідка сполучниками і часткою та які висту- пають засобом виразності, емоційної забарвленості тексту й підвищення інтересу читача до публікації. Виділено чотири основних типи морфологічної класифікації імплікатури: іменний, вербальний, препозиційний та змішаний. Для досягнення мети і завдань дослідження використано такі методи: загальнонаукові, мовні, логічні, аналітичні, методи прагматичного та струк- турного аналізу, метод кількісних підрахунків. Матеріал дослідження становить 75 імпліцитних висловлювань, сфор- мованих методом вибірки із досліджень сучасних мовознавців, прикладів фра- зеологічних, стилістичних сполук та опрацьованих матеріалів газетної публі- цистики, а саме 50 статей найпопулярніших англомовних видань The Guardian, The Seattle Times, Washington Post, The New York Times.
41
Рингевич, Виктория. "Мужская языковая личность в кинодискурсе (на материале экранизации романа М. Лермонтова “Герой нашего времени”)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 21 (8 квітня 2022): 207–14. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v21i.4765.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено перший, вербально-семантичний, рівень моделі мовної особистості, на якому здійснено складання індивідуального лексикону. Проаналізовано кількісний склад вербально-семантичного рівня чоловічого мовної особистості на матеріалі екранізації роману М. Лермонтова “Герой нашого часу”. Установлено, що за кількістю слововживань значну перевагу мають займенники, що пов’язано з об’єктом дослідження: кінодискурс певною мірою відбиває особливості розмовного мовлення: вказівні слова являють собою вербальні засоби, які моделюють елементи комунікативних ситуацій. Акцент зроблено й на особливостях використання дієслів та прикметників.
42
Kremen, Vasyl, та Volodymyr Ilyin. "Психолінгвістичні особливості дискурсу візуальної епістемології: від logos’у до visio". PSYCHOLINGUISTICS 28, № 1 (8 листопада 2020): 168–86. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-168-186.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Стаття присвячена психолінгвістичному аналізу візуальних досліджень у дискурсах сучасної епістемології, які відкривають нові формати взаємодії «слова» і «бачення», визначають співвідношення між мовою та свідомістю, вербальним і візуальним у пізнанні та мисленні.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні використання методів психолінгвістики в концептуалізації візуальних студій як нового формату сучасних епістемологічних дискурсів, що засновані на герменевтиці, когнітивістиці, психології сприйняття та її модифікаціях.
Методи дослідження. Міждисциплінарний підхід, методи сучасної епістемології та візуалістики, герменевтичні, феноменологічні, когнітивні практики, дані експериментальних досліджень.
Результати. Теоретичний аналіз підтвердив важливість герменевтичної інтерпретації текстів, де людина через психологічне споглядання та дологічний, дорефлексивний, допонятійний досвід відкриває нові горизонти знання про світ і себе. Мова як «дім буття» є психолінгвістичною сферою, що зумовлює перехід від загальних структур свідомості до її психосемантичного зв’язку з сутнісним змістом знання. Сфера бачення (vision) як дискурс сучасної епістемології, в умовах соціальної, лінгвістичної, медіа-візуальної активності розширює психологічне, когнітивне, інтелектуальне, вербальне сприйняття світу та його розуміння. Візуальне сприйняття в ролі перцептивної діяльності в епістемології нероздільно пов’язане з культурою мовлення, практикою логічної аргументації, що дає змогу здійснювати психолінгвістичну оцінку наукового, філософського, культурного знання. Отримані в результаті сприйняття образи утворюють нову реальність, яка презентує себе в інтенціях візуальної культури.
Висновки. Візуальні студії у формах візуальної культури, візуального сприйняття, візуального мислення постають новими аспектами сучасної епістемології, відкривають перспективи вербальної комунікації в процесах когнітивно-інтелектуальної діяльності, активізуючи психолінгвістичну сферу наукового аналізу.
43
Иванова, Анастасия Афанасьева. "Риторика военных компьютерных игр (по результатам контент-анализа)". Компьютерная лингвистика и вычислительные онтологии, № 3 (30 грудня 2019): 166–78. http://dx.doi.org/10.17586/2541-9781-2019-3-166-178.
Повний текст джерелаАнотація:
Компьютерные игры являются одним из самых популярных видов цифровых медиа. Это делает их подходящим источником распространения и трансляции ценностей, предпочтений, установок и убеждений. И хотя в компьютерных играх большую роль играет визуальная составляющая, но и вербальные компоненты несут информационную нагрузку. Наше исследование посвящено анализу вербальных компонентов компьютерных игр военной тематики. Эмпирическую базу исследования составили данные компьютерного контент-анализа лозунгов, цитат, диалогов, введений в игру, описаний миссий и другие вербальные материалы военных игр, разработанных в России и США. Основные результаты: во-первых, сопоставление слов с позитивными и негативными коннотациями позволило определить соперничество действий «убить» и «любить»; во-вторых, не было обнаружено страновых различий при кросс-культурных сравнениях лексики. Кроме того, мы поняли, что вербальные составляющие в компьютерных играх работают только в комплексе с визуальной информацией. Текст сам по себе не может воздействовать на игрока без сюжета, без визуальной составляющей, без интерактивности.
44
Волошина, Татьяна Геннадьевна, та Минара Алибеговна Радович. "Лингвокультурологические аспекты в ходе контактного взаимодействия". Вопросы журналистики, педагогики, языкознания 41, № 1 (8 квітня 2022): 114–24. http://dx.doi.org/10.52575/2712-7451-2022-41-1-114-124.
Повний текст джерелаАнотація:
Национально-культурная специфика способна оказывать существенное влияние на эффективность коммуникации. Возникновение препятствий в процессе осуществления межкультурного взаимодействия обусловлено влиянием как лингвистических, так и экстралингвистических факторов. Основными проблемами, вследствие которых межкультурные контакты являются неудачными, принято считать различия в области культурного самовосприятия коммуникантов, а именно их мироощущение и миропонимание. В ходе исследования анализу подвергается лингвокультурологическая специфика вербальной и невербальной коммуникации такого территориального варианта, как английский язык, функционирующий на территории Шотландии, который образовался в результате влияния явления креолизации, а именно адаптации английского языка к реалиям автохтонных лингвокультур Шотландии. Рассматриваемые компоненты коммуникации, вербальный и невербальный, функционируют в неразрывной связи друг с другом, при этом невербальные средства общения помогают усилить процесс коммуникации, придают ему нужную окраску, подчеркивают ключевые моменты. Без учета всех компонентов как вербальной, так и невербальной коммуникации невозможно прийти к полному и адекватному осмыслению культуры страны. В результате влияния интерференцонных процессов со стороны местных языков в ходе креолиации английского языка Шотландии структура территориального варианта английского языка Шотландии подвержена трансформациям в его фонетическом, грамматическом и лексическом строе, в результате чего в анализируемом территориальном варианте происходит фонетическая креолизация, грамматическая креолизация, лексическая креолизация.
45
РЕФЕЛЬ, Вадим, Іван БОНДАР та Златоуста-Софія ГРИНЧУК. "СКЛАДОВИЙ КОМПОНЕНТ МОТИВАЦІЇ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ІЗ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У КУРСАНТІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, № 4 (1 січня 2022): 170–87. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.918.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню мотивації серед курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, як одного з найважливіших компонентів для досягнення високого рівня фізичної підготовленості. Дослідження опирається на аналіз попередніх результатів, які стосуються діагностики мотиваційної структури особистості як основного напряму роботи. Визначено, що мотивація – це готовність людей докласти максимальних зусиль з метою досягнення організаційних цілей, що зумовлена здатністю цих зусиль задовольняти певну індивідуальну або групову потребу. У статті ідентифіковано фактори, які формують безпосередню мотивацію курсантів і впливають на успішність і рівень фізичного виховання. Значна увага приділяється вивченню побудови системи цінностей на мотиваційну сферу у повсякденній діяльності та викладено основні рекомендації покращення мотивуючого робочого середовища. Подано результати тестування за методикою діагностико-мотиваторів соціально-психологічної активності особистості та результати за методикою діагностики мотиваційної структури особистості. Доведено, що в основі побудови системи прогресивної мотивації буде неодноразове повторення на орієнтування на цілі, постійний вербальний контакт, пошук індивідуальної системи підготовки. Оцінено ефективність обраних заходів впливу викладача (тренера) на покращення спортивних результатів військовослужбовців. Розроблено рекомендації щодо покращення компонента мотивації у курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України.
46
Романюк, Олександра. "СУБ’ЄКТНЕ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ДОМІНУВАННЯ-ПІДКОРЕННЯ ПІД ЧАС РОМАНТИЧНОГО ЗНАЙОМСТВА (ҐЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ)". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 46 (29 листопада 2021): 104–10. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Суб’єктне позиціонування домінування-підкорення є одним із найбільш фун- даментальних вимірів міжособистісних стосунків романтичної діади. Порівняльний аналіз демонструє нові уявлення щодо вербальних і невербальних засобів комунікації, які сигналізу- ють міжособистісне домінування-підкорення під час романтичного знайомства в рамках американської лінгвокультури, а також яким частинам тіла надають перевагу різностатеві гетеросексуальні незнайомці. Вибірка дослідження становить 40 репрезентативних кодів комунікативної поведінки, до яких увійшли 133 зразки вербальних і 1996 зразків невербальних засобів комунікації, ініційованих американськими жінками, а також 116 зразків вербальних і 1087 зразків невербальних засобів комунікації, ініційованих американськими чоловіками. За результатами дослідження встановлено, що розподіл ролей під час первинної романтичної інтеракції слідує традиційним ґендерним стереотипам, згідно з якими чоловіки обирають «маскулінну» позицію домінування, а жінки – «фемінну» позицію підкорення. Вербальну дис- тинктивність суб’єктного позиціонування домінування-підкорення спостережено в рольовому дейксисі адресанта й адресата. У фемінному романтичному медіадискурсі превалює комуні- кативна установка на адресанта й адресата; у маскулінному романтичному медіадискурсі надано пріоритет комунікативній установці на адресанта. Невербальну дистинктивність суб’єктного позиціонування домінування-підкорення спостережено в превалюванні невер- бального вираження домінування в маскулінному романтичному медіадискурсі; натомість надання преференцій невербальному вираженню підкорення простежено у фемінному роман- тичному дискурсі. Ґендерна паритетність виявляє себе у використанні однакових частин тіла для сигналювання позиції домінування, а дистинктивність частин тіла – для вираження позиції підкорення.
47
Уханова, Анастасія, та Тетяна Архипова. "Гендерні особливості агресивної поведінки в контексті психічного здоров’я старших школярів". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 179–92. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-179-192.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено результати дослідження агресивної поведінки в контексті психічного здоров’я старших школярів. Для участі в дослідженні взято групу підлітків 10-11 класів загальноосвітньої школи № 9 м. Подільськ. Обсяг вибірки склав 80 осіб: 40 дівчат та 40 юнаків. Вік респондентів: 15-16 років. Дослідження проводилося за допомогою трьох методик: методика самооцінки психічних станів за Г. Айзенком, методика дослідження агресивності А. Басса-А. Дарки та тест агресивності (опитувальник Л. Г. Почебут). Ми припустили, що агресивна поведінка респондентів чоловічої та жіночої статі може мати відмінності. Таким чином метою дослідження було визначити гендерні особливості агресивної поведінки в контексті психічного здоров’я старших школярів. Як показало дослідження, хлопчики частіше використовують фізичну агресію, а дівчата вербальну. Нами було виявлено статистично значущий зворотній зв’язок між рівнем фізичної і предметної агресії у хлопчиків старшого шкільного віку (r = - 0,388; p <0,01). В результаті аналізу взаємозв’язку між вербальною агресією та негативізмом у групі хлопчиків було встановлено прямо пропорційний статистично значущий зв’язок (r = 0,429; p < 0,01). Також прямо пропорційний зв’язок було встановлено між рівнем розвитку дратівливості і вербальної агресії (r = 0,550; p < 0,001) і між рівнем дратівливості і негативізмом респондентів чоловічої статі (r = 0,457; p < 0,01). Прямо пропорційний статистично значущий зв’язок в групі підлітків жіночої статі встановлено між ригідністю та агресивністю (r = 0,359; p < 0,05), а також між рівнем образи та агресивністю (r = 0,420; p < 0,01). Результати роботи можна використовувати, як джерело розширення фактологічної бази у вивченні феномена агресивної поведінки. Матеріали дослідження можуть бути використані для навчання майбутніх педагогів і психологів, а також для написання інших наукових робіт, які стосуються даної проблеми. Перспективами подальшого розвитку в цьому напрямі є вивчення взаємозв’язку агресивної поведінки з чинниками психічного здоров’я старших школярів.
48
Луньова, Т. В. "ВЕРБАЛЬНА ЕКСПЛІКАЦІЯ МЕНТАЛЬНИХ ФЕНОМЕНІВ ЯК ФОРМА МЕТАЕКФРАЗИСУ В ЕСЕ ДЖОНА БЕРДЖЕРА ПРО ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО: КОГНІТИВНО-ПОЕТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 211–18. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-32.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті, що методологічно ґрунтується на когнітивно-поетологічних студіях екфразису, з’ясовано когнітивно-поетологічні особливості метаекфрастичних контекстів вербальної експлікації ментальних феноменів в есе Джона Берджера про образотворче мистецтво, котрі визначено як такі есеїстичні фрагменти, у яких розкривається зміст чи / і походження поглядів, вірувань, переконань певних осіб чи груп осіб або виявляються принципи функціонування людської психіки. Розуміння таких контекстів є важливим для інтерпретації розглядуваної в есе картини, малюнка чи скульптури. Розкрито принцип зв’язку між екфрастичними контекстами та метаекфрастичними контекстами вербальної експлікації ментальних феноменів в есе Берджера, який полягає у смисловій взаємозалежності цих контекстів, внаслідок якої вони потребують один одного для формування цілісного смислу есе. Укладено типологію аспектів ментальних феноменів, вербально репрезентованих в есе, що включає розкриття різних проявів людської психіки, розкриття змісту певних переконань, визначення ролі фізичного середовища у формуванні певних поглядів та уявлень, демонстрацію історичної зміни змісту поглядів, експлікацію впливу певних переконань на художню творчість, розкриття принципів впливу переконань і психологічних установок на інтерпретацію мистецьких творів. Ідентифіковано спектр лінгвокогнітивних засобів, використаних автором есе для вербальної експлікації ментальних феноменів, до яких входять концептуальна метафора, поняття і текст іншого автора як певна лінгвокогнітивна дискурсивна цілісність. Простежено подвійну роль есеїстичних метаекфрастичних контекстів вербальної експлікації ментальних феноменів у потенційній взаємодії з читачами есе, яка полягає в інформуванні (поглибленні чи / і коригуванні наявного знання читачів про певні історичні й культурні явища та сучасне політичне й економічне становище у світі) та спонуканні до більш усвідомленого сприйняття мистецьких творів і до розуміння релевантності мистецтва для реального життя.
49
Kharkevych, Halyna. "СЕМІОТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (16 вересня 2021): 188–95. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-188-195.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості перекладу метафор крізь призму семіотичного підходу. У роботі уточнено лінгвосемотичну типологію знаків (ікона – індекс – символ). Під індексами в семіотиці розуміють знаки, що виконують функцію вказівки чи впливу на деякий об’єкт. Іконічний знак базується на фактичній подібності означаючого і означуваного. Символ передбачає використання свого первинного змісту в якості форми іншого, як правило, культурно ціннішого змісту. Кожний знак має три види зв’яз-ків, без яких він не може виконувати своєї функції. Знак пов’язаний з тим, що він позначає, що в семіотиці називається семантикою знака. Існуючи в системі, знак пов’язаний з іншими знаками цієї системи. Знак пов’язаний з людьми, які використовують його, оскільки він може бути знаком лише для когось. Проаналізовано деякі труднощі перекладу англомовних метафор. Існують мовні та мовленнєві метафори. Перекладні відповідники перших зафіксовані в перекладних словниках. Мовленнєва метафора не має усталених перекладних відповідників і виступає семантичним новоутворенням. Існують три основні способи передачі метафоричних слів: метафоричним словом, що має подібний характер образності; метафоричним словом, що має інший характер; неметафоричним словом, що передає тільки денотативний зміст метафоричного слова.
У статті охарактеризовано конвенційні і неконвенційні символи. У словниках та енциклопедіях символів містяться конвенційні символи. Різновидом конвенційних символів є жести, що є культурно обумовлени-ми та мають договірний характер. Неконвенційний символ виникає у результаті творчого акту автора, являючи собою символізований троп, що поєднує концептуальний та вербальний аспекти знака.
50
Маріна, О. С. "ІНТЕРМЕДІАЛЬНІСТЬ ХУДОЖНІХ ФОРМ В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 168–74. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття сфокусована на аналізуванні інтермедіальних художніх форм, що конструюються у сучасному англомовному поетичному дискурсі. Останній характеризується еклектичністю, жанровою гібридністю, інтерактивністю, нелінійністю, ірраціональністю, антихудожністю, антиконцептністю та мобільністю. Художня форма включає увесь спектр елементів, з яких складається поетичний текст. У контексті мультимодальності виокремлюємо вербальний семіотичний модус у конструюванні художніх форм, що включає слова, словосполучення, словесні та художні образи, композицію у цілому. Залежно від жанру поетичного дискурсу це можуть бути поетичні тексти, надруковані у збірці поезії, рухомі словесні образи у дигітальному середовищі або виконані з дерева чи іншого матеріалу і розташовані у вигляді інсталяцій у реальному просторі. Авдіальний модус охоплює звуки та звукові повтори, риму, ритм, інтонацію, мелодію, що супроводжує поетичний текст у цифровому форматі. У контексті візуального модусу йдеться про візуальну форму поетичного тексту, рухомі образи або сталі ілюстрації, що є компонентами поетичного тексту. Художні форми є мультимодальними конструктами, що творяться у сучасному англомовному трансжанровому поетичному дискурсі на межі та у взаємодії вербального, візуального та авдіального семіотичних модусів. Інтермедіальність художніх форм у сучасному англомовному поетичному дискурсі розуміється як взаємодія технік або прийомів різних видів мистецтв у їх творенні. В аналізованому дискурсі вона маніфестується у двох аспектах – музикалізації поезії, візуалізації поезії. Художні форми, що конструюються у такому дискурсі, створюють ефект театралізації. Автори проаналізованих текстів шляхом експерименту з формою і змістом поетичного тексту, жанрової гібридизації, інтеграції різних семіотичних модусів і мистецьких форм вдаються до перфомансу.