Добірка наукової літератури з теми "Великий Бурлук"

У роботі досліджено особливості взаємодії гідроніма Бурлук / Бурлучок та назв суміжних поселень із топонімною основою Бурлук-, проаналізовано основні структурні типи гідронімів і ойконімів, що стали результатом топонімічної метонімії, та охарактеризовано напрямки назвотворення із вихідними гідронімними лексемами.

Буряк – широко споживаний овоч у світі. Однак він легко зневоднюється і швидко псується, що призводить до великих втрат та фінансових витрат. Сушіння тепловим насосом є ефективним і недорогим методом, що широко використовується при переробці чутливих до температури овочів та фруктів для виробництва нових продуктів та продовження терміну придатності продуктів харчування. Метою даного дослідження було вивчення впливу температури сушіння тепловим насосом у діапазоні від 45 до 65°C на фізичні властивості, біологічно активні сполуки та антиоксидантну здатність сушених буряків. Результати показали, що підвищення температури сушіння тепловим насосом з 45 до 65°C може значно скоротити час сушіння та коефіцієнт регідратації висушеного буряка (p < 0,05). Буряк, висушений при 50°C, показав найменшу загальну різницю в кольорі (∆E) порівняно з ліофілізованим буряком, і не було значного впливу на ∆E буряків, висушених при різних температурах сушіння (p > 0,05). Вміст біоактивних сполук у висушеному буряку, у тому числі бетаціаніну, бетаксантину, аскорбінової кислоти, суми фенолів та суми флавоноїдів, збільшувалося з підвищенням температури сушіння від 45 до 65°С і досягало найбільших значень при 65°С. Крім того, здатність висушеного буряка поглинати радикали 2,2'-азино-біс-(3-етилбензтіазолін-6-сульфонової кислоти) (ABTS) та антиоксидантна здатність відновлення заліза (FRAP) мали ті ж тенденції залежно від температури сушіння, що значно збільшується з температурою сушіння і обидва досягають максимальних значень при 65°С. Однак здатність 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил (DPPH) поглинати радикали значно знижувалася з підвищенням температури сушіння (p < 0,05). Що стосується біологічно активних сполук та антиоксидантної здатності сушених буряків, то вважається, що 65°С є оптимальною температурою для сушіння буряків тепловим насосом.

Останніми роками великий інтерес становить алелопатичний взаємозв’язок між рослинами, зумовлений виділенням ними фізіологічно активних речовин, на початковій стадії онтогенезу. Вони виступають як біокаталізатори, які стимулюють пробудження насіння інших культур зі стану спокою, затримують або прискорюють розвиток насіння, посилюють або гальмують ростові процеси і формування органів проростка. Дослідження виконували в Інституті овочівництва і баштанництва НААН України упродовж 2013–2016 рр. Мета – дослідити прояв алелопатичної взаємодії квасолі овочевої (Phaseolus vulgaris L.) з овочевими культурами на початковому етапі онтогенезу. Методи. Визначити алелопатичну взаємодію проростків квасолі овочевої (Phaseolus vulgaris L.) з проростками огірку (Cucumis sativus L.), капусти білоголової пізньостиглої (Brassica oleracea L.), картоплі ранньої (Solanum tuberosum), буряка столового (Beta vulgaris) та помідору (Lycopersicon esculentum Mill.) за допомогою біологічного тесту за методикою А. М. Гродзінського (1965). Результати. За результатами лабораторних досліджень зафіксовано збільшення довжини проросту овочевих культур за спільного пророщування з насінням квасолі від 0,3 см (капуста білоголова пізньостигла) до 1,77 см (буряк столовий), ніж на контролі (без квасолі). Спільне пророщування впливає на відсоток схожості овочевих культур. Встановлено збільшення відсотка схожості у сумішках до 10–14 % в порівняні до контролю (пророщування без квасолі). Окрім, схожість насіння буряка столового у пророщуванні з квасолею овочевою була на рівні з контролем (без квасолі) і становить 71–72 %. Визначено активність алелопатично активних речовин у біопробі в умовних одиницях кумарину за А. М. Гродзінським, що знаходиться в межах 105–200 УКО. Висновки. Спільне пророщування насіння квасолі овочевої і основних овочевих культур в лабораторних умовах дає змогу уже на початковій стадії оцінити особливості його проростання і взаємовплив компонентів, підібрати сорти культур для вирощування у гетерогенному посіві з метою формування високопродуктивного агрофітоценозу. Встановлено, що біологічно активні речовини у насінні квасолі овочевої мають вплив на проростання досліджуваних культур. Чутливими (інтолерантними) до дії біологічно активних речовин квасолі овочевої виявилися культури – помідор, капуста білоголова пізньостигла, огірок, картопля рання, толерантними – буряк столовий.

Цукрові буряки є важливою для України технічною культурою. В Україні цукровий буряк вирощується на площах близько 1 млн га. У сьогоднішніх умовах господарювання великі аграрні підприємства використовують для збирання коренеплодів цукрового буряка високопродуктивні самохідні комбайни. Для потреб невеликих та середніх фермерських господарств практично відсутня пропозиція нової техніки для збирання цієї культури. Аналіз відомих досліджень вчених у галузі збирання цукрових буряків вказує, що основним їх спрямуванням є пошук шляхів вирішення технічного протиріччя, яке полягає у необхідності копіювання висоти розташування головок коренеплодів над поверхнею поля у машинах, які здійснюють зрізування гички суцільним горизонтальним ротором, мінімум над 4-ма рядками. Разом із тим, відсутні технічні та теоретичні обґрунтування, які б дозволяли кардинально розв’язати це протиріччя. Під час аналізу технологічних операцій збирання цукрового буряка, зокрема зрізування гички, було виокремлено низку параметрів, вплив яких на енергетику процесу зрізування вимагає дослідження. У статі представлено функціональну схему причіпного бурякозбирального комбайна, який не вимагає копіювання висоти розташування головок коренеплодів над поверхнею поля для якісного зрізування гички. З метою перевірки роботоздатності запропонованої схеми комбайна виготовлено лабораторну установку для дослідження процесу зрізування гички з коренеплодів. Розроблено методику дослідження крутного моменту, що необхідний для процесу зрізування. Методика базується на математичному методі планування експерименту. На основі результатів експерименту отримано рівняння регресі, яке розкриває вплив на величину крутного моменту зрізування максимального діаметру коренеплодів, кута нахилу осі коренеплодів та зазору між площиною ножа і нижньою кромкою брального шківа. За результатами дослідження запропоновані рекомендації.

Тихон Хренников занимал пост генерального секретаря Союза композиторов СССР на протяжении 43 лет. Он был назначен Сталиным в 1948-м, когда постановлением ЦК ВКП(б) «Об опере В. Мурадели “Великая дружба”» был нанесен страшный урон отечественной музыке, и пробыл на посту до 1991-го. Должность руководителя была ликвидирована вместе с самой творческой организацией - ввиду исчезновения Советского Союза. Позднее в прессе развернулась кампания против Хренникова: его призывали к ответственности за все несправедливости в сфере музыки. Он энергично отбивался, опубликовал книгу воспоминаний, где отвел некоторые обвинения, хотя до конца оправдаться было невозможно: по должности именно он обязан был проводить партийную политику в области музыкального искусства. Характер композитора ярко проявился в реакции на бурную дискуссию, вызванную премьерой комической оперы «Голый король» на сцене ленинградского Малого театра оперы и балета в 1988 году. Tikhon Khrennikov served as General Secretary of the Union of Composers of the USSR for 43 years. He was appointed by Stalin in 1948, when the resolution of the Central Committee of the All-Union Communist Party (Bolsheviks) “On the opera of V. Muradeli ‘The Great Friendship'” caused terrible damage to soviet music, and remained in office until 1991. The position of the head was eliminated along with the organization itself, in view of the disappearance of the Soviet Union. Later, a campaign against Khrennikov unfolded in the press: he was called to account for all the injustices in the field of music. He fought vigorously, published a book of memoirs, where he averted some accusations, although it was impossible to fully justify himself: it was he who was obliged to pursue party policy in the field of musical art. The character of the composer was clearly manifested in the reaction to the heated discussion caused by the premiere of the comic opera “The Naked King” on the stage of the Leningrad Maly Opera and Ballet Theater in 1988.

У складних суспільних умовах дедалі більше розширюється коло проблем, які потребують педагогічного вирішення. Дієвий метод – казкотерапія, використовують для безпосереднього впливу на емоційно-почуттєву сферу особистості для зміни моделей поведінки, аналізу прихованих можливостей дітей. У статті обґрунтовано теоретичні засади використання казкотерапії в психолого-педагогічній практиці. Зокрема було визначено критерії та показники мовленнєвого розвитку дошкільників в ігрових казкових ситуаціях: 1) обізнаність із казками; уміння розповідати знайомі казки; уміння оцінювати свою розповідь і розповідь товариша; 2) самостійність складання дітьми сюжетів казкових ситуацій; оригінальність вигаданого казкового сюжету; наявність засобів творчого самовираження. Особливий акцент зроблено на творчому мовленнєвому самовиражені дітей, чому безпосередньо сприяє використання казкотерапії: відбувається занурення дітей у світ казки, що поглиблює максимальну мовленнєву активність дітей на навчально-виховному просторі дитячого навчального закладу; наявність позитивних емоційних стимулів у складанні творчих розповідей; створення ситуацій успіху в мовленнєво-ігровій діяльності; стимулювання мовленнєвого самовираження і творчої ініціативи дошкільників в казкових ситуаціях. Результати проведеного дослідження свідчать, що використання методу казкотерапії є доцільним і виправданим. Література References Алексеенко В. В. Играем в сказку. Воспитание и развитие личности ребенка 2–7 лет. – М.: РИПОЛ.Aleksеіenko, V.V. (2008). Igraem v skazku. Vospitanie i razvitie lichnosti rebionka 2–7 let. [Playing Fairy-Tale. Educating and Developing Personality from 2 -7]. Moscow: RYPOL. Бурчик О. В. Групова казкотерапія в особистісно-орієнтованому вихованні дітей // Высник Житомирського державного ун-ту ім. Івана Франка. – 2005, № 25. – С. 203-205.Bourchyk, O.V. (2005). Grupova kazkoterapia v osobystisno-orientovanomu vyhovanni ditej [Group Fairy-Tale Therapy in Personality-oriented Education of Children]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni I. Franka, 25, 203-205. Давыдова Т. Т. Сказка // Лит. Учеба. – 2003., № 1.Davуdova, T. T. (2003). Skazka [Сказка]. Lyt. Ucheba, 1. Деркач О. О. Педагогіка творчості: Арт-терапія та казкотерапія на допомогу вчителю, вихователю, праткичному психологу. Вінниця, 2003.Derkach, O. O. (2009). Pedahohika tvorchosti: Art-terapiia ta kazkoterapiia na dopomohu vchyteliu, vykhovateliu, praktychnomu psykholohu]. Vinnytsia. Кирилюк О. С. Універсалії культури і семіотика дискурсу : казка та обряд. – Одеса: ЦГО НАНУ, 2003. Kyryliuk, O. S. (2003). Universalii kultury i semiotyka dyskursu: kazka ta obriad [The Cultural Universals and Semiotics of Discourse: Fairy-Tale and Rite]. Odesa: TsHO NANU. Мелетинский Е. М. От мифа к литературе. – М.: РГГУ, 2000.Meletynskyij, E. M. (2000). Ot Mifa k Literature [From Myth to Literature]. Moscow: RGGU. Нассруллаева Н. Н. Влияние содержания и языковых средств народной сказки на образность и выразительность речи старшего дошкольника. – К.: Рад. школа, 1982.Nassrullaeva, N. N. (1982). Vlyianie soderzhansiia i yazykovykh sredstv narodnoij skazki na obraznost i vyraziytielnost rechy starsheho doshkolnyka [The Impact of Content and Linguistic Means of Folk-Tale on the Imagery and Expressiveness of Older Pre-schooler Speech]. Kyiv: Rad. Shkola. Померанцева Э. В. Русское народное поэтическое творчество. – М.: Учпедгиз, 1956.Pomerantseva, Е. V. (1956). Russkoe narodnoe Poetiycheskoe Tvorchestvo [Russian Folk Poetic Art]. Moscow: Uchpedgiz. Пропп В. Морфология волшебной сказки. Исторические корни волшебной сказки. – М.: АСТ, 1998.Propp, V. (1998). Morfolohyia volshebnoij skazki. Istoricheskie korny volshebnoij skazki [The Morphology of Fairy-Tale]. Moscow: AST. Соколов Д. Сказки и сказкотерапия. –М.: Экcмо-Пресс, 2001.Sokolov, D. (2001). Skazki i skazkoterapiia [Fairy-Tales and Fairy-Tale Therapy]: Moscow: Eksmo-Press. Вачков Я. Сказкотерапия: Развитие самосознания через психологическую сказку. –М.: Ос-89. – С. 144.Vachkov, Y. V. (2001). Skazkoterapiia: Razvitie samosoznanyia cherez psykholohycheskiju skazku [Fairy-Tale Therapy]. Moscow: Os-89. Великий тлумачний словник сучасної української мови/ Укл. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: Перун, 2004.Velykyj tlumachnyj slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (2004). V. Busel, Ed. [Great Explanatory Dictionary of Modern Ukarinain]. Kyiv; Irpin: Perun. Якименко С. І. Формування основ світогляду у дітей молодшого шкільного віку засобами казки: теорія і практика. – Київ: Знання, 1999.Yakymenko, S. I. (1999). Formuvannia osnov svitohliadu u ditej molodshoho shkilnoho viku zasobamy kazky: teoriia i praktyka [Формування основ світогляду у дітей молодшого шкільного віку засобами казки: теорія і практика]. Kyiv: Znannia. Зинкевич-Евстигнеева Т. Формы и методы работы со сказками. – СПб: Речь, 2006.Zynkevych-Evstyhneeva, T. D. (2006). Formy i metodu raboty so skazkami [Forms and Methods of Working with Fairy-Tales]. S.-Petersburg: Rech.

Моделювання є одним із основних методів дослідження у сучасній екологічній науці. В рамках роботи, за допомогою математичної моделі, яка дозволяє урахувати рослинні, грунтові, кліматичні та агротехнічні характеристики, виконано моделювання поглинання одного з найбільш токсичних важких металів, до якого відноситься мідь, рослинами цукрового буряку в умовах Херсонської області. Розрахунки проводилися за осередніними даними багатолітнього періоду спостереження, з урахуванням вмісту міді у орному шарі грунту( чорноземи південні), особливостей поглинання міді рослиною та умов вирощування. При цьому виконано аналіз вмісту міді за останні 23 роки . Відзначено, що за останні 5 років спостерігається значне зменшення вмісту міді у грунтах Херсонської області, мабуть за рахунок зменшення використання мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин, до складу яких входить велика кількість важких металів ( у тому числі міді). Моделювання поглинання виконано для однієї з найбільш розповсюджених та культивуємих сільськогосподарських рослин, до якої належить цукровий буряк. Це питання є досить актуальним завдяки тому, що продуктом переробки цієї культури є продукти харчування, які можуть вміщувати важки метали і визначати екологічну чистоту продукції.

Станислав Винавер као књижевни стваралац који се окушао на свим пољи-ма укључујући књижевну критику и полемику, понајвише се истицао својимгласним иступањем против свих устаљених правила, крутих система који сме-тају напретку и продирању новог. Управо због таквог иступања и своје природнеексцентричности, а нарочито отвореном критиком и исмијавањем великих ау-торитета попут Јована Скерлића и Богдана Поповића и касијим полемичкимсукобом са Марком Ристићем изазвао је буру негодовања и неприхватања, штосе највише преломило на његовим дјелима која су, незаслужено, слабо познатаи призната. Управо књига Заноси и пркоси Лазе Костићa, која ће нама послужи-ти као корпус приликом израде овог рада, из цјелокупног Винаверовог књижев-ног дјела је највише довођена у питање. Објављена је тек 1963. године – осамгодина послије Винаверове смрти. И не само то. Од тада се о књизи веома малои само успут говорило, а друго издање доживјела је тек 2005. године.