Статті в журналах з теми "Векторна модель тексту"

Стаття присвячена застосуванню фiзичних пiдходiв до аналiзу авторських стилiв українських письменникiв. Пропонується модель, у якiй лiтературнi стилi описуються векторами одиничної довжини в багатовимiрному просторi. Числовою характеристикою стилю є результат скалярного добутку вiдповiдного вектора на вектор, який визначає загальний стиль для групи авторiв. Показано, що цей параметр лiнiйним чином залежить вiд рангу автора. Така залежнiсть пiдтверджує гiпотезу приєднання до бiльшостi, вiдповiдно до якої автори, вибираючи стиль, орiєнтуються на стиль своїх успiшних колег.

[статья и аннотация на русском, аннотации на английском и литовском языках] Тексты рукописей славянских миней имеют большое значение для изучения истории славянских языков. При изучении текстологической типологии миней традиционно применяется лингвотекстологический метод. В данной статье приведены результаты классификации рукописей славянских миней, полученные при использовании методов информационного поиска. Приводится описание принципов построения векторной модели для анализа фрагмента текста, общего для десяти рукописей. Сходства и различия текстов рукописей устанавливаются на основе анализа евклидовой дистанции между списками. Slavų XI–XVII a. rankraštinių minėjų tipologija ir informacinės paieškos metodaiSlavų rankraštinių minėjų tekstai yra svarbūs slavų kalbų istorijos tyrimams. Šių rankraščių grupės tekstologinės tipologijos analizei įprasta naudoti lingvistinius tekstologinius metodus. Straipsnyje pateikiami slavų rankraštinių minėjų klasifikacijos rezultatai, gauti naudojant informacijos paieškos metodus. Pateikiami vektoriaus modelio kūrimo principai. Šis modelis buvo panaudotas bendro dešimčiai rankraščių teksto fragmento analizei. Rankraštinių tekstų panašumai ir skirtumai nustatomi remiantis Euklido distancijos tarp rankraščių palyginimu.Reikšminiai žodžiai: minėja, teksto sudėtis, teksto struktūra, informacijos paieška

Многие идиоматические выражения могут использоваться не только в переносном смысле, но и в прямом. Распознавание того или иного случая их употребления является важной задачей во многих приложениях обработки текстов на естественном языке, в частности, в машинном переводе. В настоящей работе предлагается автоматический способ распознавания прямого и переносного использования идиоматических выражений на основе анализа их локальных контекстов с помощью рекуррентных нейронных сетей. Исследованы два типа таких сетей для решения данной задачи — обычные рекуррентные нейросети и двунаправленные их модификации. Рассмотрены варианты представления слов контекста как в виде нормальных форм,так и виде словоформ, встретившихся в тексте. Описаны способ построения и характеристики дистрибутивной модели, в которой хранятся векторные представления слов и целевых идиоматических выражений. В заключение мы даем обзор наиболее важных работ по данной проблематике.

В статье представлены результаты применения алгоритмов машинного обучения к задаче автоматического выявления глагольных и атрибутивных коллокаций . Изучение сочетаемости показало, что дистрибуционные модели могут быть успешно использованы для моделирования отношений внутри словосочетаний. Словосочетание признается значимым, если его векторное представление близко к векторному представлению заглавного слова. Нами были использованы следующие методы оценки коллокаций на основе машинного обучения и векторных представлений текстов: базовый метод, метод аналогии и линейного преобразования. Автоматически выделенные словосочетания сравнивались с данными, приведенными в лексикографических источниках (в толковых словарях и словарях сочетаемости, всего было рассмотрено пять источников), которые образовали так называемый золотой стандарт. Результаты показали, что рассматриваемые методы успешно используются для извлечения словосочетаний, в том числе находят те, которые не отражены в словарях. Данные примеры могут претендовать на лексикографическоое описание, хотя и не приведены в источниках и нуждаются в дополнительной экспертной проверке. Поэтому необходимо дополнительно провести сравнение использованных алгоритмов с другими статистическими метриками и увеличить количество словосочетаний, которые привлечены в качестве золотого стандарта.

Предметом вивчення є історія становлення та розвиток теорії нейронних мереж, сучасні підходи до проблем розпізнавання та класифікації зображень. Особлива увага приділяється якісному огляду капсульних та згорткових нейронних мереж, принципів їх роботи та визначення основних відмінностей. Метою роботи є аналіз сучасного стану досліджень нейронних мереж та можливих перспектив розвитку цієї галузі. Завдання: проаналізувати історичний розвиток теорії нейронних мереж. Провести порівняння між типами нейронних мереж, що базуються на концепції глибокого навчання: згортковими та капсульними. Методом проведення дослідження є аналіз сучасної літератури та основних тенденцій розвитку глибокого навчання. Результатами проведеного дослідження є виявлення значущих відкриттів, що вплинули на розвиток нейронних мереж. Функціонування нейронних мереж базується на роботі нервової системи біологічних організмів. Зокрема, це принцип активності біологічного нейрону, ансамблі нейронів, виявлення «простих клітин» у зоровій корі мозку. На даний момент найбільший розвиток мають нейронні мережі, що засновані на концепції глибокого навчання, яка дозволяє багатошаровим обчислювальним моделям вивчати дані з кількома рівнями абстракції. Згорткові мережі, що використовують цю концепцію досягли значних успіхів у розпізнаванні зображень, відео та аудіо. Рекурентні мережі виявилися кращі у аналізі тексту та мови. Згорткові нейронні мережі маються низку недоліків, на яких наголошено у роботі. Капсульні нейронні мережі є вдосконаленням концепції згорткових нейронних мереж. В їх основі покладено «капсули», які призначені для виявлення характеристик об’єкта. Капсули як група нейронів характеризуються вектором активації. Запропонований відомими ученими векторний підхід дозволяє врахувати поворот та трансляцію об’єктів. Капсульні нейронні мережі потребують значно меншу навчальну вибірку, ніж згорткові. У висновках роботи визначаються основні перспективи розвитку теорії нейронних мереж, а також можливий стрімкий розвиток неконтрольованого навчання нейронних мереж. Наголошується на важливості критичного аналізу проблем нейронних мереж як вирішального фактору їх майбутнього розвитку.

Метою статті є аналіз та систематизація тематичних новацій української урбаністичної лірики 40–50-х років ХХ ст. Теоретико-ме- тодологічною основою дослідження виступають історико-культурний, істо- рико-літературний, компаративний, типологічний, а також загальнонаукові методи (синтез, узагальнення, систематизація тощо). Об’єктом дослідження є ліричні твори українських поетів, у семантиці яких найбільш послідовно й яскраво засвідчено тематичний зв’язок з урбані- стичною художньою проблематикою, зокрема твори поетів 40–50-х років ХХ ст.: М. Рильського, П. Тичини, В. Сосюри, Є. Маланюка, І. Неходи, Л. Забашти, І. Багряного, В. Онуфрієнка, Д. Павличка та ін. Предметом дослідження є тематичні пріоритети художньої еволюції дискурсу міста в українській поезії 40–50-х років ХХ ст., виявлені у творах її представників та засвідчені у площині її ідейно-тематичної проблематики, жанрово-стильових принципах художньої організації міського поетичного дискурсу, специфічних прийомах його поетики. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що в дослі- дженні охарактеризовано сукупність основних семантичних моделей зобра- ження дискурсу міста в українській урбаністичній ліриці 40–50-х років ХХ ст. Унаслідок проведеного дослідження встановлено, що: 1) у поезії 40-х років пріоритетне значення отримує міська лірика, в якій знайшли своє відображення події та катаклізми Другої світової війни; 2) період 40–50-х років пов’язаний зі значним розширенням географічних обріїв зарубіжного тексту української міської лірики; 3) аксіологічно-оцінні тенденції тогочасної міської лірики отримують два чітко розмежовані тематичні вектори розвитку. Зокрема, урбаністичний дискурс української радянської поезії відзначений переважно стереотипами тоталітарної ідеологічної заангажованості та офіційної імперської історіо- графії, тоді як антитоталітарний міф в урбаністичній ліриці 40–50-х років представлений творчістю тих українських поетів, які перебували у вимушеній еміграції. Поетичне вістря антитоталітарного міфу спрямоване на найбільш одіозні центри імперської державної машини: Колиму, Петербург, Москву; 4) непривабливим, демонізованим образам імперських міст антитота- літарний міф протиставляє священний для всіх українців образ Києва – пра- давньої столиці України, що символізує її майбутнє державне й політичне відродження.

Постановка проблеми. Світ рухається в бік розвитку віртуального товариства, головними словами сучасності стали глобалізація, медіалізація, НАД – ЧЕРЕЗ та ШВИДКО. Є прибічники «віртуалізації» суспільства, є опоненти, але безперечними є зміни, які відбуваються в комунікаціях, освіті, суспільстві. Віртуалізація суспільства вимагає і створення нових форматів навчання, додаткової освіти для дорослих, а дистанційні форми навчання мають певні обмеження. Працюючи над науково-дослідницьким проектом «Психологічні компетенції успішності», ми на собі відчули всі складності нового формату роботи, вимогу до нових інструментів впливу на формат дистанційних курсів.Стан проблеми. За статистикою, зі 100% починаючих дистанційне навчання до успішного його закінчення доходять не більше 15%, нам вдалося підвищити ці дані до 40% у дистанційному курсі розвитку життєвої успішності, учасники його – міжнародна група (9 країн) з 350 осіб віком від 20 до 65 років.За статистикою, найбільш важливими для ефективності дистанційних курсів є поєднання таких п’яти факторів: інтерактивність, запам’ятовуваність, гнучкість у використанні, надання допомоги, доступність.Інтерактивність. Зробити учасника більш активним – це змушує його прагнути досягти максимального результату. Інтерактивність допомагає також викладачам включити в курс більш складні матеріали. Інтерактивність можна поєднувати з імітуванням в процесі навчання того середовища, з якою повинні познайомитися учні.Запам’ятовуваність – для цього потрібен зв’язок з повсякденним використанням. Вважається, що важливо знизити процент повторів, які, начебто, знижують ефективність електронного навчання. Ми ж, навпаки, відкрили необхідність «психологічних містків» між темами, в одній темі, та якісні повтори, як необхідну умову засвоєння теми. Нами також визначено, аби краще запам’ятати матеріал, він повинен бути емоційно цінним, важливим, та з якісно структуруваною логічною схемою подання інформації.Гнучкість у використанні курсів. В системі повинна бути передбачена можливість навчання осіб з різним рівнем підготовки та різними можливостями. Тут ми тільки виокремимо необхідність робити різні «мотиваційні потоки», тому що і психологічна готовність до учіннєвої діяльності є різним. Нами описано п’ять рівнів готовності, які вимагають різних мотиваційних впливів. Необхідно, щоб учні могли легко рухатися по учбовому курсу, стежити за своїм переміщенням, а також могли повернутися на ту позицію, де знаходилися при попередньому сеансі звернення до навчального курсу. Зміст курсу рідко залишається незмінним, тому засіб навчання повинен дозволяти змінювати навчальний контент. Можливість таких змін необхідно закласти в засіб навчання на самому початку.Надання допомоги. Оскільки електронне навчання відбувається звичайно не в групі, важливо, щоб система навчання надавала учасникам допомогу. Ми емпірично з’ясували, що дорослим потрібні:а) інструкції з проходження курсу;б) інструкції з засобів навігації по курсу;в) підказки для виконання завдань,г) посилання для отримання визначень,д) підтримка при виникненні технічних питань і пр.Кнопка виклику допомоги має бути доступна з будь-якого слайду курсу. Бажано, аби ці інструкції були доступні в будь-якому місці сайту, та бути інтуїтивно зрозумілими.Все це допоможе учням зосередитися на навчанні, а не відволікатися на прикрі перешкоди. Корисно також передбачити розділ для поширених питань, а також глосарій термінів, які можуть бути незнайомими. Це є цінним довідковим ресурсом навіть після завершення навчання. Для реалізації даного пункту ми створили віртуальну спільноту http://www.facebook.com/groups/181953808508038, психологічний блог-підтримку http://pocherk10.livejournal.com, відеоблог http://www.youtube.com/user/YunonaIllina, якими активно користуються наші учасники.Доступність. Через завантаженість сучасним дорослим часто існує складність виділити час для навчання. 24-годинна робота курсу та можливість запису курсу на диск є варіантом.Результати. Ці критерії є важливими, з нашими доповненнями вони дають можливість зменшити втрати кількості учасників. Але ми побачили необхідність додати акцент на психолого-соціальні чинники, що є найбільш впливовими у дистанційних курсах розвитку:Людина-легенда. Особистісний фактор – курс імені ... (вплив особистості ведучого/групи тьюторів, через: професійність, гнучкість зміни стратегії поведінки ведучого та вибір інструментарію впливу. Також емоційний вплив, що створює мотиваційне середовище для бажаних змін, так звана «харизма», та особистісний приклад – тренер як взірець для копіювання певних моделей поведінки).Конструктивна спільнота. Віртуальна групова динаміка, вплив групи (синергія, розвиток рефлективності, розширення картини світу та власного досвіду через спостерігання, активний обмін досвідом, спеціально скеровані комунікації, людські стосунки). У дистанційному форматі даний чинник забезпечується складніше, ніж у реальних учбових курсах, і потребує усвідомленого впливу, але, за результатами опитування, саме наявність конструктивної соціальної спільноти є перешкодою покинути курс для кожного п’ятого учасника.Зворотній зв’язок (вагомий емоційний вплив, високий рівень емоційної реакції, індивідуальний та своєчасний підхід «людина-людина»). Індивідуалізація зворотного зв’язку є найбільш складним чинником для реалізації у курсах, де є багато учасників. Ми вирішували дану складність через побудову психологічних пірамід спілкування –групи проекту, де учасники, які пройшли більшу частину курсу, є наставниками для наступної хвилі.Проект результату навчання. Важливо заохотити учасника створити власний проект результату, такий собі «індивідуальний план розвитку» засобом дистанційного курсу, та робити заміри протягом курсу. Хвилі нашого проекту, що користувалися «Щоденником проекту та самоспостереження», були більш результативними та ефективними у навчанні, проти хвиль без подібної активності (40% проти 20% учасників)Отже, ми виділили психолого-педагогічні принципи створення мотиваційного середовища у курсах розвитку зі збереженням інтерактивності, мотиваційного впливу і суб’єкт-суб’єктної взаємодії.Для демонстрації наведемо фрагмент одного модуля дистанційного курсу розвитку (ДКР) «Успіх». Завданнями даного етапу були саморефлексія та постановки задачі для самостійного розвитку в навчальній програмі «Успіх». Першим кроком цього заняття стало роз’яснення та емоційне прийняття моделі мотиваційно-ціннісних чинників та цільової вибірки переконань, які ведуть до успіху в обраному виді діяльності, з одного боку, та переліку самообмежень, які перешкоджають успіху, з іншого. Групі було запропоновано ознайомитися з авторською багатофакторною моделлю життєвих виборів, що приводять до успіху/неуспіху з детальним поясненням кожного параметру. Під час ознайомлення з моделлю увагу групи привернули до важливості та цінності саморозвитку, вагу інтелекту в даних процесах. Для того, щоб група учасників могла переконатися в ефективності методів зміни шаблонів поведінки, тьютор на прикладах видатних людей показав, що при виконанні належних вправ зміни особистісного профілю, власної моделі життєвих виборів обов’язково відбуваються, точність виборів підвищується. Отже, учасники змогли «приміряти» на себе моделі успішних людей та бути більш вмотивованими виконувати відповідні вправи в тренінгу. Заміри рівня інтересу до мотиваційно-ціннісної моделі проводились у формі анкетування до і після блоку про мотиваційні фактори. Було визначене зростання зацікавленості з 50% (у середньому) до 80%, та загострення уваги на нових аспектах теми.Після лекційного блоку (текст та відеолекція) групі були надані дві діагностичні вправи у формі самопрезентації з рамкою питань, аналіз відповідей на які проводився за схемою визначення мотиваційних характеристик, стереотипного мислення та самообмежень, які потрібно виконати у форматі спілкування у вебкімнаті проекту. Для того, щоб під час самопрезентації учасники були більш відкритими та вільними від соціально очікуваних відповідей, ведучим була підкреслена цінність розкриття особистих уподобань та інтересів через приклад своєї відкритої поведінки та з допомогою логічних доводів (таких як, зокрема, практичне використання правдивих відповідей для аналізу та змін; цінність пізнання себе для самоаналізу; цінність прийняття себе та своєї поведінки). Учасникам був наданий час для підготовки, після чого кожен мав виступити перед групою зі своєю історією.Для того, щоб поведінка групи була підтримуючою, ведучий перед виступами дав завдання, як саме слухати та аналізувати виступ того, хто презентує. Під час лекційного блоку були також використані техніки, які об’єднують групу: модель особливості групи (як приклад – «ви, тобто ті люди, для яких важливий саморозвиток …», «ви як група маєте такі особливості ...»), модель прийняття своєї поведінки, навіть якщо вона негативно оцінюється у соціумі (як приклад – «мало хто визнає, що ...», «тільки хоробрі можуть сказати про себе, що …»).Під час виступу першого учасника ведучий заохочував його до більшої відвертості та давав емоційну підтримку. Так група могла побачити, що бути відкритим безпечно, і наступні виступаючі дозволяли собі бути більш відвертими. Для визначення мотиваційно-ціннісних характеристик для кожного учасника використовувалась оціночна таблиця з такими критеріями:Мотиваційний блок: активність, самостійність у прийнятті рішень, мотивація досягнення, пізнання нового чи використання звичного контексту.Блок стереотипів: я можу / не можу, можу тільки сам / можу з іншими, очікую невдач / очікую успіхів, навколишнє середовище позитивне / негативне, я позитивний / негативний, я для себе / я для інших, все мені дається легко / все дається важко, на зміни треба багато часу / мало часу.Блок самообмежень:заборона собі бути кращим, заборона бути лідером, заборона бути «для себе», заборона бути автономним, заборона бути гнучким, заборона отримувати подарунки (в широкому смислі слова, як шанси від життя).Після виступу кожний учасник публічно отримав характеристику від тьютора та учасників за своїм профілем. Для того, щоб збільшити прийняття, зробити процес більш комфортним для учасників та зняти внутрішній протест, ведучий займає позицію співчуття. Ведучий через приклади створює чітке переконання у групи, що такий профіль є набутим, а не вродженим.Так в учасників формується рефлексивна позиція спостерігача, дослідника своєї поведінки, що є першим кроком до позиції автора власного життя. Після цих вправ у групі відбувається емоційний підйом, учасники діляться своїми враженнями один з одним, відчувають себе більш енергійними. Збільшилася також кількість дописів у спільнотах проекту. В такому психологічному стані їм набагато легше виконувати вправи в наступних блоках, які потребують високого рівня мотивації та уваги. Домашні завдання буди виконані 80% групи.Також нас зацікавило, яким чином можна перенести робочі стратегії впливу на дорослих з реальних успішних тренінгів, результати такого порівняння наводимо у таблиці 1.Таблиця1Мотиваційні фактори впливу у дистанційних курсах розвитку Фактор впливуРеалізація в тренінговому форматі (людина – людина – спільнота)Дистанційна реалізація (людина – комп’ютер – віртуальна спільнота)1. Гнучкість, зміна стратегіїТренер змінює емоційний стиль ведення групи, час проведення, вибір інструментарію для досягнення мети заняття – залежно від стану групи або особи.Потоки курсу. Створено модель «Типологія учасника». Є 5 типів з різним рівнем готовності до змін, навчання, швидкістю психічних процесів та відповідальністю. Технології адаптовані для кожного типу.2. Емоційний рівеньТренер керовано змінює емоційний фон, підвищуючи/ знижуючи емоційні тони. Вага «живого» спілкування, своєчасні підтримки: погляд, посмішка, тощо.В ДКР «Успіх» є форум та чат-кімната, вебінари де учасники звітують про свій прогрес. Створено віртуальні спільноти та блоги-підтримки, з постійно оновлюючимися інформаційними статтями, відео. Є опція «Рівень героя» (з рейтингом героїв), що прогнозовано зробить курс яскравішим, або покращить емоційний тон учасників.3. Особистість, як взірецьЛюдина потребує моделей для копіювання – так відбувається розвиток. За даними дослідників, близько 50% компетенцій учасники тренінгів копіюють, «знімають» з особистості тренера.Блоги, відеоблоги, «стіна успіху» з даними учасників різних хвиль навчання віртуальні спільноти. Зібрано базу еталонів з прикладами, елементами, які можна копіювати, якими можна захоплюватись. Планується створити гру «Порівняльний калькулятор успіху», де можна виміряти відсоток відповіданості своєму кумирові. На своїй сторінці замовити опцію: вислови улюблених героїв. Важливим також є яскравий та змінюваний інтерфейс курсу, з психологічно вивіреними: флеш, кольорами, розташуванням блоків, змінами (новини, вебінари, звіти).4. Харизма – яскравість, захоплення.Мотиваційний вплив особистості: захоплення іншими стимулює до активної діяльності. При скерованості-векторі, заданому темою, активація приводить до розвитку певних компетенцій.5. Групова підтримка: синергія рухуСпільний емоційний фон, мотиваційний імпульс, обмін досвідом мають великий трансформаційний потенціал. Люди порівнюють себе один з іншим, в рефлексивному середовищі повинні осмислювати власну поведінку з інших, незвичних раніше сторін, що розвиває саморефлексію.Психологічні піраміди, інтервізійні групи. В ДКР «Успіх» ми запланували створення міні груп (2-3-5 осіб) за «завданнями», люди будуть мінятися ролями «наставник»- «протеже» для виконання певних задач, будуть створені спільноти по темам моделі життєвих виборів (професія, фінанси, стосунки, тощо) у форумах, тематичні чат-кімнати та вебінари. У віртуальних спільнотах спілкуються люди з різних хвиль, обмінюються досвідом т. ін. На завершення курсу проводиться «круглий стіл» з учасниками, який записується на відео, та звіти учасників є додатковим мотиваційним фактором, для тих хто вчиться.6. Зворотній зв’язокТренер обирає підходящу для кожного форму подання, деталізацію, час та психологічний супровід зворотного зв’язку, тобто зворотній зв’язок є індивідуалізованим.Тьютор має авторську схему «П’ять Пі» подання зворотного зв’язку, яка компенсує людський фактор: щоденно, щотижнево, щомісяця, особистий привід, прогрес). Кожний зворотній зв’язок подається за загальновідомою схемою «Сендвіч». Психологічні піраміди.7. Структура подання інформації.Принцип «кільця Веблера» посилює мотиваційній аспект через простоту, логічність, наявність прикладів та зв’язків-містків між заняттями курсу.Мотивуючі аспекти даного питання легко переносяться в дистанційний формат, але потребують додаткових інформаційних «виходів»Висновки і перспективи. Головним аспектом, який нам вдалося зберегти, є інтерактивність. Зміна форм обміну інформацією між учасниками та ведучим у тренінговому форматі має найвищу ступінь через швидкість та зручність обміну інформацією для досягнення мети заняття. У тренінговому форматі ми маємо множинну, або діалогову взаємодію, коли інформація пов’язана з множиною попередніх повідомлень та відносинами між ними (1:m). У дистанційному ж форматі ми природньо виходимо на лінійний тип взаємодії (1:), коли відсутній зв’язок з попередніми повідомленнями, що власне не є інтерактивністю. Або на реактивну взаємодію (1:1), коли кожне повідомлення, обмін взаємодіями пов’язано лише з однію попередньою інтеракцією без врахування інших зв’язків. Як бачимо з таблиці 1, то саме для вих

Чинний сьогодні кримінальний закон не повною мірою виконує завдання, які сформульовані у ст. 1 Кримінального кодексу України ( КК України), тобто не є правовим за своєю суттю, а отже, не може ефективно здійснити правове забезпечення охорони прав і свобод людини та громадянина, відповідно – виконати основне завдання: правове забезпечення безпеки існування суспільства. Винайдення сучасного алгоритму правотворення, який дав би змогу створити ефективний, якісний, правовий закон не тільки для сучасних потреб, а й для наступних поколінь, є актуальним заданням, особливо в контексті роботи над створенням нового Кримінального кодексу. Метою статті є розроблення та пропозиція використання нового підходу в правотворенні у сфері сучасного кримінального права: формулювання та введення до наукового обігу принципів біоетики як домінуючого джерела кримінального права та їх реалізація у теоретичні моделі відповідних кримінально-правових і деяких інших норм. Такий підхід може надати новий вектор розвитку як кримінального права, так і кримінального законодавства. Цілком імовірно, що згодом поняття “біоетика”, яке, по суті, є neo jus naturale, замінить поняття “природне право”. У дослідженні поряд із класичними методами пізнання використані і непритаманні кримінальному праву методи дослідження: ідеалістична діалектика, “трагічна діалектика”, екзистенцiоналiзм, феноменологія, гештальт-пiдхiд, синергетичний метод. Виділено і розкрито зміст біоетичних принципів, які в загальному вигляді без чіткого формулювання відображено в міжнародних нормативно-правових актах. До принципів біоетики віднесено: 1) принцип екоцентpизму; 2) принцип альтруїзму; 3) принцип транспарентності; 4) принцип раціоналізму; 5) принцип рівноваги; 6) принцип обмежень; 7) принцип безпеки життєдіяльності; 8) принцип реалізму. Досліджено кореляційні зв’язки принципів біоетики між собою та з нормами кримінального права. Встановлено, що jus naturalе та біоетика є ідентичними явищами, однак остання, завдяки її формалізації (сформульованим принципам), є зручнішою у правозастосовній діяльності. Проаналізувавши весь КК України на відповідність його положень принципам біоетики, зроблено висновок, що загалом Загальна частина відповідає принципам біоетики. Особлива ж частина має деякі прогалини у сфері врегулювання актуальних біоетичних кримінально-правових дилем, які пропонується усунути через відповідні доповнення до тексу закону. Очікується, що правотворення у сфері кримінального права, яке здійснюватиметься на засадах оновленого природного права та екоцентpизму, сприятиме розв’язанню сучасної актуальної проблеми та попередить її появу в майбутньому, зокрема: невідповідності задекларованого в ст. 1 КК України завдання правового забезпечення охорони прав та свобод людини і громадянина фактичному стану забезпечення охорони цих прав; при цьому наголошено на необхідності біоетизації не лише норм кримінального права, а й усієї національної системи права, наслідком чого має стати ефективне, якісне забезпечення прав і свобод людини та громадянина, забезпечення безпеки існування суспільства, а також гармонізація національної системи права з європейськими традиціями правотворення.

Исследование выполнено в русле актуального антропоцентрического направления в лингвистике и связано с изучением активных процессов в современном русском языке, отражающих динамику русского национального менталитета и русской языковой картины мира. В статье рассматривается такое глубинное свойство русской речи, как эмоциональность, которая проявляется в языковых ка-тегориях оценочности и интенсивности.Цель исследования – установление связи между категориями оценочности и интенсивности на материале словообразовательных и лексико-семантических единиц из лексикографических источ-ников и медийных текстов.В результате исследования охарактеризованы словообразовательные и лексико-семантические интенсификаторы в функционально-прагматическом аспекте. К словообразовательным интенси-фикаторам относятся словообразовательные аффиксы, аффиксоиды (в основном размерно-оценоч-ной семантики) и отдельные способы словообразования (в частности некоторые разновидности способа сложения). К лексическим интенсификаторам относятся отдельные виды лексем: оценочно универсальные интенсификаторы; интенсификаторы, тяготеющие к выражению положительной или отрицательной оценки (в определенном контексте); интенсификаторы, выражающие (по сво-ей семантике) положительную или отрицательную оценку. В статье показано такое расширение функционального диапазона интенсификаторов, как оценочная амбивалентность размерно-оце-ночных аффиксов, оксюморонность и амбивалентность лексических интенсификаторов.Одним из векторов развития лексических интенсификаторов является синтагматическое рас-ширение, в результате которого в речи возникают и закрепляются всё новые словосочетания, не соответствующие традиции употребления и нарушающие сложившиеся правила лексической со-четаемости, закрепленные в словарях. Расширение сочетаемости служит условием семантических и оценочных трансформаций интенсификатора. Употребление интенсификатора в оценочно дис-сонирующем окружении выполняет в тексте определенные прагматические и стилистические цели (повышение экспрессивности текста, создание эффекта оксюморона, иронии или шутки). При этом обилие таких употреблений в медийных, художественных тестах и в разговорной речи, а также по-вторяемость моделей синтагматического смещения говорит о динамике развития оценки в классе лексических интенсификаторов в русском языке новейшего периода. Оценочное расширение, когда «положительно ориентированные» интенсификаторы вторгаются в зону негативных явлений, и на-оборот, негативные характеристики – в зону явлений позитивных, рассматривается как тенденция к снятию оценочных ограничений и к универсализации оценки.Явления, описанные в статье, в целом показывают развитие семантической категории интенсив-ности в русском языке XXI века, находящее выражение в динамике таких ее составляющих, как способы словообразования, словообразовательные единицы, лексические единицы.The research is based on the current anthropocentric trend in linguistics and is related to the study of active processes in the modern Russian language reflecting the dynamics of the Russian national mentality and the Russian linguistic image of the world. The paper considers such a deep property of Russian speech as emotionality, which is manifested in the language categories of evaluation and intensity.The purpose of the research is to establish the relationship between the categories of evaluation and intensity based on the material of word-building and lexical-semantic units from lexicographic sources and media texts.As a result of the research, word-building and lexical-semantic intensifiers are characterized in the functional-pragmatic aspect. Word-building intensifiers include word-formative affixes, affixoids (mainly of dimensional-evaluative semantics), and various means of word-building (in particular, some varieties of composition). Lexical intensifiers include certain types of lexemes: evaluative universal intensifiers; intensifiers that tend to express positive or negative evaluation (in a certain context); intensifiers that express (by their semantics) positive or negative evaluation. The paper shows such an extension of the functional range of intensifiers as the estimated ambivalence of dimensional-evaluative affixes, oxymoron quality, and the ambivalence of lexical intensifiers.One of the vectors of the development of lexical intensifiers is syntagmatic expansion, which results in emerging in speech and fixing new word combinations that do not correspond to the tradition of usage and violate the established rules of lexical compatibility fixed in dictionaries. The combinability extension serves as a condition for semantic and evaluative transformations of the intensifier. The use of an intensifier in an evaluative dissonant environment fulfils certain pragmatic and stylistic goals in the text (increasing the expressiveness of the text, creating the effect of an oxymoron, irony, or joke). The abundance of such instances of use in media texts, literary works, and spoken language as well as the repeatability of syntagmatic bias models indicates the dynamics of evaluation in the class of lexical intensifiers in the Russian language of the modern period. Evaluation expansion, when “positively oriented” intensifiers invade the zone of negative phenomena, and vice versa, negative characteristics in the zone of positive phenomena, is considered as a tendency to remove evaluation restrictions and to universalize evaluation.The phenomena described in the paper generally show the development of the semantic category of intensity in the Russian language of the 21st century, which is expressed in the dynamics of its components, such as word-building means, word-building units, and lexical units.

У статі виявлено взаємозв’язок між загальними обсягами видатків Дер-жавного бюджету та рядом макроекономічних показників на основі викорис-тання коефіцієнтів кореляції Пірсона та Фехнера. Для визначення впливу державних видатків на економічне зростання в Україні побудовано векторну VECM та VAR моделі . У результаті з’ясовано, що загальне зростання обсягів видатків Державного бюджету України позитивно впливає на стан реального ВВП. При цьому вплив капітальних видатків значно вагоміший від впливу поточних видатків. Також одержано, що видатки на освіту, охорону здоров’я і економічну діяльність в Україні є чинниками зростання реального ВВП, що втім не характерно для видатків на соціальний захист і соціальне забезпечен-ня. Запропоновано заходи, які дозволять оптимізувати структуру державних видатків та забезпечити додаткові можливості їхнього впливу на економічний розвиток.

Цель работы — структурировать опыт разработки инструмента для анализа блогеров и их аудиторий в социальных сетях. В статье представлены основные этапы создания этого инструмента: от интервью с потенциальными клиентами для планирования функционала к концептуальной модели, методам обработки данных и перспективам. Серия интервью (N = 20) показала, что подходы к анализу аудитории блогеров на рекламном рынке варьируются по глубине проработки в зависимости от задач. Аккаунты блогеров оценивали как по количественным показателям (объем аудитории), так и по качественным — с точки зрения соответствия имиджу брендов. Интерес для развития бизнеса представили именно аудиторные показатели. Модель для описания пользователей социальной сети (а следовательно — для аудиторий) сложилась из трех составляющих: контента самого аккаунта, контента его аудитории и контента других аккаунтов, с которыми он взаимодействует. Обработка массива данных потребовала технических решений на основе машинного обучения для анализа текстов и изображений. В результате мы получили как наборы классических индикаторов — пол, возраст, географическое расположение, так и векторное представление поведенческих характеристик аудитории. Вероятно, дальнейшее развитие технологий приведет к уменьшению возможностей по независимому анализу социальных медиа. Социальные сети ограничивают доступ к API, повышая стоимость разработки решений, а законодательство в области персональных данных увеличивает риски для компаний, создающих новые продукты в этой области.

Степень точности сортировки пиломатериалов с помощью фотографического метода зависит от множества факторов: освещённости, влажности воздуха, скорости подачи пиломатериала. Наибольшую сложность представляет подбор и реализация приемлемого в условиях реального производства алгоритма обработки изображения. Отсутствие универсального метода сегментации изображения для распознавания пороков и дефектов древесины поставило задачу поиска их комбинации. Определена исходная выборка изображений пиломатериалов с пороками и дефектами. На базе выборки продемонстрированы результаты обработки изображений фильтрами Собеля и Превита; фильтром, использующим текстурный анализ с применением энтропии; сегментацией на основе первой и второй производной. Сделаны выводы о том, что применение фильтрации позволило отказаться от операции подавления световой структуры и бинаризации, а также выделять текстуру древесины, применение сегментации на основе производной – выделять текстуру древесины и области пороков, применение сегментации на основе энтропии – определять зоны ворсистости. Разработана математическая модель порока древесины, позволяющая определять признаки пороков неограниченным количеством ступеней кусочной функции за счет объединения всех признаков в единый вектор. Представлена математическая модель поверхности пиломатериала, позволяющая собирать воедино сведения о всех его пластях посредством объединения матриц изображений. Выявлены недостатки алгоритма, взятого за основу, и внесены корректировки в него. Представлен алгоритм обработки изображений, включающий применение сегментации на основе первой и второй производной и применение математических моделей поверхности пиломатериала и принятия решения о его виде. The degree of precision in the sorting of sawnwood using the photographic method depends on a variety of factors: light, humidity, speed of lumber. The most difficult is to pick and implement an image-processing algorithm that is acceptable in the real manufacturing environment. The lack of a universal method for segmenting the image to recognize the flaws and defects of the wood has made the task of finding a combination of them. The original sampling of lumber with flaws and defects has been defined. The sampling frame shows the results of image processing by Sobel and presets filters, a filter using entropy-based texture analysis, first-and second-derived segmentation. It has been concluded that the use of filtering has eliminated the suppression of the light structure and binarization, as well as the texture of wood, the use of segmentation based on derivative-highlighting the texture of wood and the areas of vice, using entropy-based segmentation-define added zones. A mathematical model of wood deficiency has been developed, allowing for the identification of the symptoms of an unrestrained number of functions by combining all features into a single vector. Provides a mathematical model of the lumber surface, which allows you to collect information about all its layers by combining image matrices. The deficiencies of the algorithm taken as a basis were identified and adjustments made to it. Provides an image processing algorithm that includes the application of segmentation based on the first and second derivatives and the application of the mathematical model of the lumber surface and the decision on its appearance.

В статье использован когнитивный подход к терминологии, в рамках которого термин рассматри-вается как компонент динамической модели языка для специальных целей, диалектически сочетаю-щий в себе стабильную знаковую форму и постоянное переосмысление содержание. Содержатель-ное варьирование термина обусловлено сложностью семантики термина, а также диалектическим характером познания.Цель статьи – выявить и лингвистически обосновать различия в понятийном наполнении тер-мина космизм в разных областях знания. Для решения этой научной задачи произведен анализ контекстуальных определений и выявлены элементы сходства и различия в функционировании и содержании термина в разных типах дискурсов: религиозно-философском, философском, есте-ственнонаучном и литературно-художественном. Сопоставление содержательного наполнения тер-м\xD0\xB8на космизм в языках для специальных целей показало, что в философии термин космизм может включать исторический и субъективный компоненты значения, отражающие развитие философ-ской мысли в рамках направления или индивидуального мировоззрения (космизм в древнегреческой философии, космизм Спинозы, поздний космизм, космизм Н. А. Бердяева).Изменение содержательной структуры термина в философском дискурсе не затрагивает понятий-ного ядра, включающего базовые слоты, сохраняющиеся во всех без исключения терминосистемах. Однако организация этих слотов и содержательная связь между ними может быть разной: в боль-шинстве концепций это преобладание вселенского (космического) начала над индивидуальным, од-нако в авторской терминосистеме Н. А. Бердяева происходит выбор и замена слота ‘подчинение’ на ‘равенство’. Это свидетельствует о том, что космизм – полиинтерпретируемый философский термин, дефинитивная вариантность которого определяется конкретной философской терминосистемой, в том числе авторской. Термин может использоваться в широком (философское понимание кос-мизма) и узком (естественнонаучное понимание космизма в трудах К. Э. Циолковского, В. И. Вер-надского и др.) значениях. За пределами философского дискурса термин активно используется как литературоведческое понятие, обозначающее различные виды поэтического мировоззрения (кос-мизм Ф. И. Тютчева, космизм С. А. Есенина). Кроме того, термин космизм как название направления пролетарской поэзии, является частью закрытой терминосистемы, существовавшей в 1918–1925 гг. (творчество поэтов Пролеткульта).Все эти интерпретационные варианты объединены общим сигнификативным компонентом зна-чения, включающим базовые компоненты: Человек, Вселенная, способ взаимосвязи между ними. Экстралингвистически содержательная вариантность термина обусловлена движением научной мысли и вектором духовного развития, лингвистически – перегруппировкой и добавлением слотов в фреймовую структуру термина.Материалом исследования являются тексты, содержащие термин космизм. Терминофиксирующие источники (словари, энциклопедии) в ходе анализа не использовались, так как ни один источни\xD0\xBA такого типа не отражает явления содержательной вариантности термина в полной мере.The paper deals with the cognitive approach to terminology, according to which the term is considered as part of a dynamic language model for special purposes, which dialectically combines a stable sign form with constant rethinking of the meaning. The semantic variation of the term is caused by both the complexity of the term’s semantics and the dialectical character of cognition.The research is aimed at the revelation and linguistic substantiation of the differences in the conceptual contents the term cosmism demonstrates in different branches of knowledge. In order to solve the above-mentioned scientific task, the contextual definitions of the term are analyzed and the similarities and differences in the functioning and meaning of the term are revealed depending on different discourse types such as the religious-philosophical, philosophical, natural-science as well as literary and art discourse. The comparison of the conceptual meanings of the term cosmism in languages for special purposes has shown that cosmism as a philosophical term can comprise historical and subjective semantic components which reflect the development of philosophical thought within the framework of a certain movement or of an individual world view (cosmism in Ancient Greek philosophy, Spinoza’s cosmism, the late cosmism, Berdyaev’s cosmism).The transformation of the term’s semantic structure in philosophical discourse does not affect the conceptual meaning including the basic slots which remain preserved in all systems of terminology without exception. However, the slot structure and the semantic connection between them may be different: in most conceptions, the universal, or cosmic, principle prevails over the individual one, while in Berdyaev’s individual terminology, a term selection can be observed and the slot ‘subordination’ is replaced through the slot ‘equality’. This statement is the evidence of the fact that cosmism is a variously interpreted philosophical term whose definitive variation is determined by a certain philosop hical term system, including the one of an individual author.The term can be interpreted in a broad sense (the philosophical understanding of cosmism) and a narrow sense (the natural-science understanding of cosmism in Tsiolkovsky’s and Vernadsky’s works). Beyond the philosophical discourse, the term is frequently used as a concept in the study of literature, where it denotes different types of poetic worldview (Tyutchev’s cosmism, Esenin’s cosmism). Besides, the term cosmism belongs to the closed term system as a denomination for the Proletarian poetry movement in the years 1918–1925 (the works of Proletkult poets).The above-mentioned interpretational variants are united by a common significant semantic component which includes the basic semes: the Human, the Universe, and the way of intercommunication between them. From an extralinguistic point of view, the semantic variation of the term is determined by a current of scientific thought and a trend for spiritual development, while linguistically it is caused by the rearrangement and addition of slots into the term’s frame structure.The research is based on texts which contain the term cosmism. Sources containing the lexicographic representation of the term (like dictionaries or encyclopedias) have not been used for the purpose of analysis since there is no source of such kind that would be able to fully reflect the semantic variation of the term.