Статті в журналах з теми "Веб розширення"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Веб розширення.

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Веб розширення".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Смірнова, Н. Р. "Муніципальні веб-сайти як інструмент сучасного урядування". Актуальні проблеми політики, № 66 (18 січня 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i66.704.

Повний текст джерела
Анотація:
Інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ) та пов'язані з ними телекомунікації та цифрові-зовані джерела вважаються базою для побудови інформаційного суспільства. На стезі до побудови електронної демократії ІКТ виявляють себе як якісно новий фактор покращення існуючої практики урядування. У контексті розвитку інформаційних технологій відбуваються докорінні зміни в системі забезпечення функціонування систем управління, в тому числі зміни моделей урядування та розширення можливостей управління на основі набутого міжнародного досвіду. У сфері досліджень електронного урядування важливим є питання інструментальної бази та законодавчого врегулювання у сфері новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Дослідження, що нині існують, носять загальний характер, не акцентуючи уваги на окремих видах ІКТ, які по своїй природі є самостійними, вартими уваги об'єктами правового регулювання в мережі Інтернет або поза її межами. Крім того, швидкість розвитку ІКТ значно перевищує можливості законотворчого потенціалу України, що потребує теоретичного висвітлення проблем, виникаючих у суміжних сферах регулювання. Цю статтю присвячено дослідженню такого інструменту електронного урядування як веб-сторінки органів місцевого самоврядування та їх ролі при здійсненні управлінських функцій. Веб-сторінки органів місцевого самоврядування - це основа для адміністрування та залучення громадян до реалізації принципу G2C, грамотної побудови політики на початкових стадіях прийняття рішень. Органи місцевого самоврядування мають можливість покращити функціональність своїх офіційних веб-сторінок, підвищивши рівень довіри громадян до своєї діяльності. Веб-сторінки органів державного самоврядування мають бути захищені на відповідному рівні. Маніпуляції з даними недопустимі на сторінках державних структур, де, окрім персональних даних, міститься також інформація, що може мати елементи державної таємниці. Тому у статті досліджено проблеми захисту інформації, яка міститься на офіційних веб-сторінках, і можливість вирішення проблем, пов'язаних із захистом персональних даних користувачів сайту, надано базові рекомендації щодо покращення сервісної функції веб-сторінок органів місцевого самоврядування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Грабовський, Є. М. "Методика створення сайту Event-агентства". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 70–76. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.10.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є розробка методики створення сайту Event-агентства з прискореними мобільними сторінками. Практичним результатом статті являються рекомендації програмістам і дизайнерам стосовно розробки сайту Event-агентства з прискореними мобільними сторінками. Для вирішення поставленої цілі в статті проаналізовано основні групи методів розробки сайтів. А саме здійснювався аналіз методів ручного написання сайтів на одній або декількох мовах веб-програмування та методів автоматизованого створення сайтів за допомогою спеціальних конструкторів сайтів або систем керування контентом. Внаслідок того, що система керування контентом являє собою певну готову візуальну й програмну оболонку в роботі вирішено, що розробка сайту Event-агентства повинна здійснюватися на основі CMS. У статті також доведена необхідність створення сайту Event-агентства з використанням прискорених мобільних сторінок AMP, які покликані істотно збільшити швидкість завантаження сторінок сайту на мобільних пристроях. В даній роботі здійснено аналіз і порівняння AMP плагінів. Для інтеграції сайту Event-агентства з іншими веб-сайтами та управління контентом події в статті рекомендовано використовувати інсталяційний пакет DJ-Events, який містить відповідний компонент та модулі. У статті проаналізовано основні можливості пакету DJ-Events стосовно управління подіями. В роботі рекомендується на головній сторінці сайту Event-агентства показувати слайд-шоу, яке слід створювати на основі безкоштовного розширення DJ-ImageSlider. Проаналізовано основні можливості розширення DJ-ImageSlider стосовно розробки сайтів Event-агентств. В даній статті на підставі проведеного аналізу AMP плагінів було розроблено алгоритм вибору AMP плагіну для сайту Event-агентства. На підставі аналізу існуючого програмного забезпечення та сайтів аналогів в дослідженні наведено структуризацію основних етапів розробки сайту Event-агентства. Систематизовано чинники, які слід враховувати при розробці дизайну сайту Event-агентства.У якості експериментальної частини дослідження в даній статті виконано тестування сайту Event-агентства на основі розробленої методики. Для цього було обрано звичайну сторінку події та її AMP-версію. На підставі проведеного тестування було визначено, що AMP версія сторінки завантажується набагато швидше, ніж звичайна версія сторінки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Ostapiuk, Z. V., та T. O. Korotyeyeva. "Застосування графів для відображення життєвого циклу сутностей під час розроблення системи опрацювання відгуків безпосередніх користувачів програмних продуктів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (26 грудня 2019): 147–52. http://dx.doi.org/10.36930/40290926.

Повний текст джерела
Анотація:
Важливою для безпосереднього користувача здатністю будь-якого програмного продукту є гнучкість застосування та налаштування. Проблема, описана та частково досліджена у цій науковій роботі, стосується питання забезпечення цієї гнучкості, а саме – підходів до задавання в межах програмної системи набору станів певної сутності, а також накладення обмеження на множину станів, у які згадана вище сутність може перейти, перебуваючи в одному із них. Тут і далі під правилами переходу сутності в різні стани мають на увазі обмеження множини наступних станів. Оглянуто сучасні системи для керування відгуками до програмного забезпечення, як приклад предметної області зі сутностями, які не мають наперед визначеної множини станів та переходів між ними. Проаналізовано основні переваги та недоліки аналогічних систем та їх підходу до зберігання станів. Наведено приклади та описи можливих станів сутностей та правил їх переходів. Досліджено перспективи застосування теорії графів для вирішення поставленої у статті проблеми. На підставі проведеного дослідження спроектовано архітектуру та реалізовано згідно з нею систему, що складається з мобільного та браузерного (веб-сайт та розширення веб-переглядача Google Chrome) клієнтів. Ціль системи – забезпечити проектні команди легким для освоєння засобом для збирання та оброблення різноманітних відгуків безпосередніх користувачів та зацікавлених сторін. Зокрема, розроблена система дає змогу створювати шаблони відгуків із різними наборами полів та різним типом кожного із них. Результати дослідження застосовано для реалізації функціональності зберігання та опрацювання динамічних станів сутності відгуку в межах розробленої програмної системи. Обґрунтовано вибір інтерфейсного рішення для представлення правил переходів між станами сутності для безпосередніх користувачів. Досліджено та застосовано алгоритм перевірки коректності завдання станів та правил їх переходів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Кетова, О. М., А. М. Громова, Т. Ю. Ляховська, Л. А. Нестеренко та В. В. Талаш. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ СИНДРОМУ ХРОНІЧНОГО ТАЗОВОГО БОЛЮ У ЖІНОК ПРИ ВАРИКОЗНОМУ РОЗШИРЕННІ ВЕН ОРГАНІВ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (9 вересня 2021): 66–71. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12358.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження – вивчити прояви варикозного розширення вен органів малого таза у жінок репродуктивного віку і провести оцінку ефективності гірудотерапії при реабілітації гінекологічних хворих із даною патологією після оперативного лікування. Матеріали та методи. Обстежено 27 пацієнток із варикозним розширенням вен малого таза після хірургічного лікування з приводу гінекологічної патології. Проводили гінекологічне дослідження та загальноклінічні обстеження, необхідні для проведення оперативного втручання, оцінили загальне самопочуття за допомогою авторської анкети, здійснили трансвагінальне ультразвукове дослідження з доплерометрією артерій і вен матки. Одержані результати оброблено за статистичними методами. Результати дослідження та їх обговорення. При УЗД було виявлено варикозно розширені вени, що визначались як покручені, анехогенні структури по ребру матки. У середньому діаметр маткових вен до лікування в обстежених жінок був (0,93±0,02) см праворуч і (0,92±0,02) см зліва, діаметр внутрішньої клубової вени – (1,16±0,02) см праворуч і (1,15±0,02) см зліва, діаметр правої яєчникової вени становив (0,48±0,02) см, лівої яєчникової вени – (0,49±0,02) см. У результаті проведеного лікування відмічалось поліпшення венозного відтоку та зменшення застою в органах малого таза, що підтверджено зменшенням діаметра судин малого таза: внутрішньої клубової вени праворуч у 1,5, ліворуч – в 1,4 раза; яєчникової вени – у 1,8 та в 1,9 раза відповідно; маткових вен – у 1,7 раза з обох боків. Запропонована методика лікування варикозного розширення вен малого таза із застосуванням медичних п’явок інтравагінально сприяло зменшенню больових відчуттів у 4 рази, загальне самопочуття і настрій покращувались у 3 рази, соціальна адаптація та лібідо – у 2,5 раза. Висновок. Запропонована методика реабілітації при варикозному разширенні вен малого таза після оперативного лікування є досить ефективною, що доведено результатами клінічних та інструментальних методів дослідження, а також дозволяє досягти ліквідації больового синдрому та значно підвищити якість життя хворих і їх соціальну активність.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Ternovskaya, T. O., A. A. Bondarenko та P. A. Ternovsky. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ВНУТРІШНЬОВЕННОГО ВВЕДЕННЯ РОЗЧИНУ ПЕРЕКИСУ ВОДНЮ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ВАРИКОЗНИМ РОЗШИРЕННЯМ ВЕН НИЖНІХ КІНЦІВОК". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (2 жовтня 2018): 140–45. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9271.

Повний текст джерела
Анотація:
Варикозна хвороба нижніх кінцівок відома здавна, проте і до сьогодні вона залишається надзвичайно актуальною і значно погіршує якість життя пацієнтів. Мета – зробити короткий огляд запропонованого нами методу лікування варикозного розширення вен з метою відновлення функції неспроможних клапанів вен. На конкретних клінічних випадках показати ефективність і доступність запропонованої методики в медичній практиці. Матеріал і методи. Діагностику проводили з використанням апарата для ультразвукового дуплексного сканування нижніх кінцівок My Lab 40, для лікування застосовували метод внутрішньовенного введення розчину перекису водню за розроблено нами методикою [9]; результати аналізу джерел вітчизняної і зарубіжної наукової літератури та зареєстрованих патентів. Результати. Позитивний результат лікування конкретних пацієнтів підтверджений методом ультразвукового дуплексного сканування (УЗДС). Клінічні результати лікування хворих на варикозне розширення вен підтверджують можливість використання даного методу, поряд з іншими щадними методами лікування варикозної хвороби, в клінічній практиці. Висновки. Запропонований та запатентований нами спосіб відновлення функції неспроможних клапанів вен є ефективним для лікування пацієнтів з варикозним розширенням вен та запобігання виникненню рецидиву захворювання. Лікування за нашим методом дає прогнозовані позитивні результати при вмілому користуванні і урахуванні протипоказань.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Радкевич, Валентина, Олександра Бородієнко, Вікторія Кручек та Олександр Радкевич. "РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ ПАРТНЕРСТВА У ПІДГОТОВЦІ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ". Professional Pedagogics 2, № 21 (21 січня 2021): 69–82. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.69-82.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність: у системі підготовки педагогів для професійної (професійно-технічної) освіти бракує взаємодії між суб’єктами цього процесу, стейкхолдерами та іншими зацікавленими сторонами, що зумовлює її невідповідність потребам ринку праці, знижує якість освіти. Разом з тим, сформованість професійних компетентностей викладачів визначає не лише якість підготовки здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти, але й усієї системи, що спрямована на забезпечення економіки країни кваліфікованими робітничими кадрами. Механізми управління професійною підготовкою викладачів для закладів професійно-технічної освіти (ПТО) потребують перегляду та вдосконалення. Одним з інструментів розв’язання цієї проблеми є управління на основі партнерства та стандартизації. Тому дослідження сучасного стану партнерства у підготовці педагогів професійної освіти заради розроблення нових механізмів управління підготовкою є надзвичайно актуальним. Мета: аналіз сучасного стану партнерства у підготовці педагогів професійної освіти. Методи: аналіз наукової літератури, законодавчо-нормативних документів – для вивчення сучасних тенденцій в управлінні професійною підготовкою педагогів; метод опитування (анкетування з використанням веб-сервісу GoogleForms), метод експертного оцінювання, порівняльний аналіз – для з’ясування сучасного стану партнерства у підготовці педагогів професійної освіти. Результати: представлено результати опитування викладачів закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку здобувачів за спеціальністю «Професійна освіта», здобувачів вищої освіти, педагогів та керівників закладів професійної освіти. Висновки: опитування засвідчило факт недосконалості існуючої системи підготовки педагогів професійного навчання, зокрема: несистемної співпраці усіх суб’єктів освітнього процесу та потенційних роботодавців, недостатньої практичної та професійної спрямованості навчання, невідповідності вимогам ринку праці, віддаленості від виробничих умов, затеоретизованості навчання, невикористання усіх потенційних можливостей співпраці з міжнародними організаціями, центрами зайнятості, професійними спілками. Для посилення якості підготовки необхідне впровадження нових механізмів управління цією підготовкою, вдосконалення методики навчання, організації практичного навчання здобувачів освіти та системи підвищення кваліфікації через налагодження тісної співпраці, розширення партнерських відносин між закладами професійної (професійно-технічної), вищої освіти та з іншими зацікавленими сторонами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Погуляйко Ю.М. "ІНСТРУМЕНТИ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕГІОНУ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЙНИХ ЗМІН". Економічний форум 2, № 2 (11 червня 2021): 34–46. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-5.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито передумови нарощення інвестиційно-інноваційного забезпечення регіону в умовах децентралізаційних змін. На основі аналізу кращих практик українських міст у нарощенні інвестиційно-інноваційного забезпечення розвитку регіону виокремлено умови нарощення регіонами ресурсної бази інвестицій в умовах децентралізації. Зокрема, до глобальних умов віднесено: актуальність законодавчих норм про інвестиційну діяльність та юридичну відповідальність за їх порушення; взаємну відповідальність задіяних в інвестиційному процесі суб’єктів; дотримання прав та свобод інвестора, розширення форм змішаного фінансування інвестпроектів тощо. Залучення достатнього розміру інвестицій для розвитку інноваційної сфери території передбачає ряд кроків: створення територіальних агенцій економічного розвитку; бенчмаркінг території; розробка інвестиційного паспорта, інвестиційного веб-порталу регіону, стандартних процедур роботи з інвесторами тощо; розробка інвестиційних порталів територій з інтерактивними онлайн-картами інвестоб’єктів та територіальної стратегії залучення інвестицій; облік та аналіз потенційних об’єктів для інвестування, людського потенціалу, логістики та суміжного бізнесу в регіоні; визначення пріоритетних сфер у регіоні для інвестування. Наведено основні елементи системи інвестування на місцевому рівні. Зауважено, що дана система включає: інвестування фізичними/юридичними особами, заснованими на колективній власності; державне та місцеве інвестування; державна підтримка реалізації місцевих проєктів; іноземне та спільне інвестування Дослідження інвестиційно-інноваційного забезпечення регіону в умовах децентралізаційних змін дозволило сформувати критерії інвестиційної привабливості об’єднаних громад. Зокрема, це: готовність території до інвестиційного процесу; відсутність проблем у питаннях прав власності на об’єкт інвестування; популяризувати інвестиційні переваги території, які властиві лише їй; прозорий правовий статус території; демонструвати позитивні економічні зміни регіону; узгодженість інвестицій, які залучаються в громаду. Вагоме значення для активізації інвестпроцесів в Україні належить участі держави у фінансуванні проектів у т.ч інноваційних. Нині питома вага фінансування за кошти бюджетів різних рівнем є незначною, що викликано браком ресурсної бази. Однозначно дана ситуація завдає негативних наслідків розвитку науково-інноваційної діяльності, тому автором подана систематизація інструментальної бази інвестиційно-інноваційного забезпечення територій в умовах децентралізації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Hnatjuk, M. S., N. Ya Monastyrska та L. V. Tatarchuk. "КІЛЬКІСНИЙ МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ ГЕМОМІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА СПІЛЬНОЇ ЖОВЧНОЇ ПРОТОКИ ПРИ РЕЗЕКЦІЯХ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПАРЕНХІМИ ПЕЧІНКИ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (27 листопада 2020): 32–36. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11516.

Повний текст джерела
Анотація:
Резюме. Видалення великих об’ємів печінки призводить до портальної гіпертензії, кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асциту, спленомегалії та структурної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени і спільної жовчної протоки, в якій морфологія гемомікроциркуляторного русла при резекції різних обcягів печінки вивчена недостатньо. Мета дослідження – морфометрично вивчити особливості структурної перебудови судин гемомікроциркуляторного русла спільної жовчної протоки при резекції різних об’ємів печінки. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 60 лабораторних статевозрілих білих щурах-самцях, яких поділили на 4 групи: перша – 15 інтактних тварин, друга – 15 щурів після видалення 31,5 % паренхіми печінки, третя – 15 тварин після резекції – 42,0 %, четверта – 15 щурів після видалення 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку досліду. Із спільної жовчної протоки виготовляли мікропрепарати, в частині спостережень гемомікроциркуляторне русло заливали туш-желатиновою сумішшю. Морфометрично визначали діаметри артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів, закапілярних венул, венул, щільність мікросудин, відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Встановлено, що видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії і структурної перебудови судин гемомікроциркуляторного русла спільної жовчної протоки, яка характеризувалася вираженим звуженням просвітів артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів, значним розширенням закапілярних венул та венул, зниженням щільності мікросудин, ушкодженням ендотеліоцитів. Висновки. Виявлено, що резекція 58,1 % паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, вираженого звуження артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів та розширення закапілярних венул і венул у спільній жовчній протоці. Розширення венозних судин гемомікроциркуляторного русла призводить до венозного повнокров’я, гіпоксії, ушкодження ендотеліоцитів, ендотеліальної дисфункції, перивазальних і стромальних набряків, дистрофії, некробіозу клітин, тканин, інфільтративних та склеротичних процесів у досліджуваному органі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Матвієнко, Юрій Сергійович. "Огляд навчальних Web-систем та аспекти їх використання у вітчизняних навчальних закладах". New computer technology 5 (7 листопада 2013): 73–74. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.87.

Повний текст джерела
Анотація:
Останніми роками набув широкого поширення термін E-learning, що означає процес навчання в електронній формі через мережу Інтернет або Інтранет з використанням систем управління навчанням. Поняття «Електронне навчання» (ЕН) сьогодні є розширенням терміну «дистанційне навчання». ЕН – ширше поняття, що означає різні форми і способи навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ). Ефективність електронного навчання істотно залежить від, технології, що в ній використовується. Складне у використанні програмне забезпечення не тільки ускладнює сприйняття навчального матеріалу, але й викликає певне несприйняття використання інформаційних технологій в навчанні. Програмне забезпечення для ЕН представлене на сьогоднішній день як простими статичними HTML-сторінками, так і складними системами управління навчанням і навчальним контентом (Learning Content Management Systems), що використовуються в корпоративних комп’ютерних мережах. Успішне впровадження електронного навчання ґрунтується на правильному виборі програмного забезпечення, що відповідає конкретним вимогам.У всьому різноманітті засобів організації електронного навчання можна виділити наступні групи:авторські програмні продукти (Authoring Packages);системи управління навчанням (Learning Management Systems – LMS);системи управління контентом (Content Management Systems – CMS);системи управління навчальним контентом (Learning Content Management Systems – LCMS).Існують дві основні групи систем організації електронного навчання:комерційні LMS\LCMS;вільно поширювані LMS\LCMS.Комерційні LMS\LCMS“Бітрікс: Керування сайтом”. Продукт доступний в різних версіях, які відрізняються одна від одної набором модулів, а отже і можливостями (“Старт” – 199 у.о., “Бізнес” – 1699 у.о.). Доступні версії, що працюють не тільки з MySQL, а й з Oracle. Розробку дизайну сайту і його первинне налаштування можуть провести лише PHP-програмісти. Так само система вельми вимоглива до ресурсів сервера.“Amiro.CMS”. Збалансована і багатофункціональна CMS, що має багато серйозних переваг, серед яких глибокий рівень контролю над сайтом через веб-сервер-інтерфейс, високий рівень юзабіліті, орієнтація на пошукову оптимізацію, невисока ціна рішень (від 90 до 499 у.о., причому можливі варіанти з орендою і щомісячною оплатою).Система “Прометей” – це програмна оболонка, яка не тільки забезпечує дистанційне навчання і тестування, але і дозволяє управляти всією діяльністю віртуального навчального закладу, що сприяє швидкому впровадженню дистанційного навчання і переходу до широкого комерційного використання. Інтерфейс перекладений кількома національними мовами, серед яких українська.Серед інших систем варто відмітити “NetCat” (“Standard” – 300 у.о., “Plus” – 750 у.о., “Extra” – 1200 у.о., “Small Business” – 4 у.о.) та “inDynamic 2.3” (базова поставка – 1100 у.о., розширена – 1500-3500, максимальна комплектація системи модулями – 9000 у.о.).Нажаль, у сучасних умовах масове використання таких систем вітчизняними вузами не представляється можливим через їх високу вартість і жорсткі апаратні вимоги. Крім того комерційні системи надають вельми обмежені можливості для розширення і масштабування.Вільно поширювані LMS\LCMSAtutor.Розроблена з урахуванням ідей доступності та адаптованості, має україномовний інтерфейс.Claroline (Classroom Online). Claroline дозволяє створювати уроки, редагувати їх вміст, управляти ними. Додаток включає генератор вікторин, форуми, календар, функцію розмежування доступу до документів, каталог посилань, систему контролю за успіхами, модуль авторизації.Dokeos. Більше орієнтована на професійну клієнтуру, наприклад, на персонал підприємства.LAMS (Learning Activity Management System). LAMS є революційно новою системою для створення і управління електронними освітніми ресурсами. Вона надає викладачеві інтуїтивно зрозумілий інтерфейс (заснований на EML) для створення освітнього контента.Moodle. Проект був задуманий для поширення соціоконструктивістського підходу в навчанні. Moodle підходить для використання більш класичних стилів, зокрема, гібридного навчання, що перетворює систему на додаток до презентаційного навчання.Існує також низка вільно поширюваних LMS\LCMS з функціональними можливостями, схожими до вище розглянутих. Серед них варто відмітити OLAT, OPENACS та Sakai.Отже, системи з відкритим кодом дозволяють вирішувати ті ж завдання, що і комерційні, але при цьому у користувачів є можливість доопрацювання і адаптації конкретної системи до своїх потреб і поточної освітньої ситуації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Зоренко, Ярослав Володимирович, та Олена Владиславівна Коломієць. "Дослідження технології підготовки зображень із розширеним динамічним діапазоном для веб-сайтів". Технологія і техніка друкарства, № 1(59) (9 квітня 2018): 11–19. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.1(59).2018.137819.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Федько, В. В., та Д. Є. Безуглий. "Побудова веб застосунків на основі конструктивних елементів". Системи обробки інформації, № 1(160), (30 березня 2020): 123–27. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.160.16.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто проблему підбору конструктивних елементів для створення веб застосунків засобами CMS систем. Проаналізовано основні недоліки технології використання CMS систем під час розробки модулів. Запропоновано систему розширень модулів на основі колекції програмних хуків та віджетів. Така система прискорює розробку модулів, спрощує роботу з базою даних завдяки інтегрованій ORM системі, допомагає швидко втілювати функціонал, який є спільним для багатьох модулів. Описано систему оптимізації розробки модулів для сучасних CMS-систем на прикладі Prestashop, яка використовується для швидкої розробки Інтернет-магазинів. Під час дослідження використано технології PHP, JavaScript (ES6), Smarty, Symfony та методи побудови UML-сценаріїв використання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Shaprynskyy, V. O., Y. M. Hupalo, V. V. Shaprynskyi, O. E. Shved, O. I. Nabolotnyi та D. Y. Shapovalov. "Лазерні технології в лікуванні ускладнених форм варикозного розширення вен нижніх кінцівок". Клінічна та профілактична медицина 2, № 5-6 (25 жовтня 2018): 17–21. http://dx.doi.org/10.31612/2616-4868.2-5.2018.02.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи – поліпшення результатів лікування пацієнтів із ускладненими формами вари козного розширення вен нижніх кінцівок за допомогою використання високоенергетичного лазера. Матеріал і методи. Проліковано 60 хворих з ускладненими формами варикозного розши рення поверхневих вен нижніх кінцівок у період з 2016 по 2018 рік на базі Хірургічного цен тру стаціонарної медичної допомоги Державної наукової установи ≪Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини≫ Державного управління справами (ДНУ ≪НПЦ ПКМ≫ ДУС). У роботі описано тактику та особливості техніки застосування лазерних технологій у таких пацієнтів. Результати. Причиною венозних трофічних виразок шкіри була хронічна венозна недостат ність на тлі варикозної хвороби та посттромботичного синдрому. Пацієнтам проводили уль тразвукове дуплексне сканування (УЗДС) судин нижніх кінцівок на усіх етапах діагностики та лікування, за результатами якого в поопераційний період констатовано тотальну облітера цію коагульованих вен у 58 (96,7%) пацієнтів. У 2 (3,3%) хворих у пригирловому відділі вели кої підшкірної вени (ВПВ) відзначено неспадіння ВПВ до 5 см, яке самостійно облітерувало впродовж 2 тижнів без додаткових маніпуляцій. Усі трофічні виразки загоїлись впродовж 1-2 місяців. Висновок. Ендовенозна лазерна абляція є методом вибору в складі комбінованого комплек сного лікування пацієнтів із хронічним захворюванням вен стадії С6 за класифікацією СЕАР. Застосування лазерних технологій знижує операційну травму та кількість поопераційних ускладнень, а також значно скорочує терміни поопераційного перебування хворих у стаціо нарі та їх реабілітації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Antoniuk-Kysil, V. M., I. Ya Dzubanovskyi, V. M. Yenikeeva, S. I. Lincher, V. M. Lypnyi та I. V. Zhulkevych. "ПЛАНОВЕ ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПЕРВИННОГО СИМПТОМНОГО ХРОНІЧНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ВЕН У ВАГІТНИХ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (11 червня 2019): 43–54. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10179.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження – оцінити безпечність для плода, клінічну ефективність для вагітної планового хірургічного лікування первинного симптомного хронічного захворювання вен. Матеріали та методи. Прооперовано 457 вагітних з первинним симптомним хронічним захворюванням вен (ПСХЗВ) С2s-C4s, Еp, Аs, p, Pr (basis СЕАР, 2002). Усім оперованим вагітним виконано дуплексне сканування вен з картографуванням патологічних зон (рефлюкси, варикозні конгломерати), оцінку серцебиття плода і тонусу матки у вагітної шляхом кардіотокографії як до, так і після операції за критеріями ВООЗ від 1985 р. Проведено порівняльну оцінку перебігу вагітності залежно від методу лікування ПСХЗВ. Результати дослідження та їх обговорення. Оперативні втручання виконував тільки при згоді вагітних в умовах акушерського стаціонару судинний хірург «монотехнолог», за відсутності протипоказань до оперативного втручання з боку вагітної та плода без медикаментозної премедикації, замінивши її «словесною», під місцевим знеболюванням з використанням хірургічних методик: при низхідному розвитку ПСХЗВ у басейні сафенових вен – типу CHIVA, при висхідному – поєднання методик CHIVA й ASVAL, в басейні несафенових вен – перев’язування варикозно розширених вен пахових каналів, що поширюються на зовнішні статеві органи та/або нижні кінцівки, накладанням лігатур шляхом обшивання в ділянці зовнішнього пахового кільця. У 100 % вагітних під час оперативного втручання, в післяопераційний період порушень соматичного статусу, тонусу матки у вагітних, серцебиття плода (дані кардіотокографії) не зафіксовано. За суб’єктивною оцінкою вагітних, порушень кількості та якості рухів плода не відмічено. У 98 % випадків вони відзначили позитивний клінічний результат хірургічного втручання. Висновки. Показаннями до виконання планового оперативного втручання є: відсутність позитивного результату від консервативної терапії ПСХЗВ нижніх кінцівок, промежини, зовнішніх статевих органів та пахвинного каналу; наявність косметичних дефіцитів у ділянці зовнішніх статевих органів та на відкритих частинах нижніх кінцівок (на прохання вагітних); запобігання акушерським кровотечам при варикозному розширенні вен зовнішніх статевих органів і промежини шляхом підготовки пологового шляху до безпечного проведення пологів природним шляхом; активна профілактика тромбофлебітичних і тромбоемболічних ускладнень під час вагітності та в післяпологовий період. Оперативне втручання, виконане в плановому порядку з приводу ПСХЗВ у басейні сафенових і/або несафенових вен, є на 100 % безпечним для вагітних та плода з позитивним клінічним результатом у 98 % оперованих у післяопераційний період.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Мізюк, Віктория Анатоліївна, та Олександр Вікторович Коваленко. "Комп’ютерна система тестування для підсумкового контролю знань студентів". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 190–94. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.339.

Повний текст джерела
Анотація:
Сьогодні рейтинг і престиж навчального закладу визначаються не лише загальним рівнем викладання, матеріально-технічним забезпеченням, наявністю в штаті співробітників із вченими званнями, а й ефективністю та якістю системи контролю знань студентів. Поряд із традиційними методами контролю найширше розповсюдження знаходять методи контролю знань шляхом тестування.Спроби ввести тестування в систему освіти проводилися неодноразово. Одним з перших займався конструюванням та впровадженням тестового контролю в американській школі Е. Л. Торндайк. Тестування як об’єктивний контроль рівня освітньо-професійної підготовки фахівця впроваджував французький психолог А. Біне, який розробив тести для вимірювання загальної розумової обдарованості дітей. У радянській школі були спроби працювати за тестовою технологією у 1930-х та 1970-х роках, але на той час поширення цей вид контролю не отримав.Аналіз сучасної науково-педагогічної літератури й освітньої практики показав, що в наш час в Україні йде процес відновлення системи тестування в галузі освіти, а тестові технології розглядаються як один із ефективних засобів контролю якості підготовки й рівня предметних досягнень студентів.На сучасному етапі розвитку комп’ютерних технологій та рівні впровадження їх у різні сфери суспільства, зокрема в освітню галузь, дослідники все частіше звертаються до теми автоматизованого контролю знань, розробки комп’ютерних тестових систем різних навчальних закладах України [1–3]. Застосування комп’ютерів для контролю знань є економічно вигідним і забезпечує підвищення ефективності навчального процесу, об’єктивності оцінки рівня знань і є раціональним доповненням до інших методів перевірки знань.При сучасному розвитку ринку програмного забезпечення та систем комп’ютерного тестування розроблено досить багато програм для комп’ютерного тестування знань студентів. Ці системи являють собою або окремий програмний комплекс, що вимагає установки на комп’ютер кінцевого користувача [4], або Інтернет-сайт, що дозволяє проводити процес тестування й аналіз його результатів за допомогою звичайних веб-браузерів [5].В Ізмаїльському державному гуманітарному університеті з метою підвищення об’єктивності контролю знань студентів у поточному році кафедри інформатики була розроблена і впроваджена у дію комп’ютерна система «Тест_КВ». Область застосування системи на даному етапі – підсумкове тестування студентів денної форми навчання всіх напрямків підготовки. У перспективі розглядається можливість використання системи для проведення контрольних зрізів, кваліфікаційних тестів, заліків і будь-яких інших видів контролю знань студентів всіх форм навчання, у яких головну роль грає максимально об’єктивна оцінка знань.Система «Тест_КВ» дозволяє автоматизувати всі етапи тестування: від ідентифікації користувача, виводу на екран завдань й сприйняття відповіді до автоматичної перевірки їх правильність і генерування відомостей про підсумковий контроль.Архітектура система «Тест_КВ» є клієнт-серверною. Клієнтами системи є деканат, викладачі, студенти. Кожен з вказаною категорії клієнтів працюють з системою після проходження авторизації, використовуючи логін і пароль для доступу. Це дозволяє покласти на клієнтів виконання тільки операцій візуалізації й введення даних, а всі операції і збереженням бази даних та їх керуванням реалізовувати на сервері. Так, викладачі мають можливість внесення нових та корегування існуючих тестових завдань, деканатам надано можливість перегляду результатів тестування окремого студента або групи студентів, отримання електронної версії відомості з тестового контролю, розміщення розкладу семестрової сесії, поновлення списків студентів тощо. Студенти на власній сторінці можуть отримати інформацію про кількість іспитів на даний семестровий період, дату і час проведення тестового контролю, консультації до нього, скористатися методичними матеріалами для підготовки до іспитів.Сам тестовий контроль проводиться на локальному сервері, а тому пройти підсумковий тест студент може тільки з певної дисципліни, до якої за графіком екзаменаційної сесії він отримав доступ, і тільки на комп’ютерах, підключених до локальної мережі університету. За потребою або по запиту деканату у технічному додатку до відомості з тестового контролю відображається прізвище студента, назва тесту, який студент проходив, номер тестового листка, що містить всі видані студентові питання, час початку роботи в системі та ІР-адреса комп’ютера, з якого студент увійшов у систему.Для зручності управління контролюючою системою окремі функції були реалізовані окремим модулями. Це забезпечує легкість розширення функціонування без потреби внеску змін в існуючі модулі. Основними модулями на даний момент є «Управління тестами», «Тестування» та «Адміністрування».Модуль «Управління тестами» призначений для викладачів і максимально оптимізований для зручної роботи по вводу і збереження тестів на головному сервері із використанням повнофункціонального WYSIWYG-редактора. Окрім тестових даних, вбудований текстовий редактор дозволяє просто і зручно додавати в тестові завдання різноманітні мультимедіа-об’єкти (Flash-анімації, відео, аудіо, зображення).Система дозволяє вводити тестові питання наступних видів: 1) закритої форми з однією правильною відповіддю (1 з 4); 2) закритої форми з кількома правильними відповідями (4 з 4); 3) на встановлення істинності або хибності висловлювання (Так/Ні); 4) відкритої форми (коротка числова відповідь або коротка текстова відповідь).В якості додаткових можливостей викладач має можливостіскористатися функцією «Версія для друку», яка дозволяє відкрити й зберегти питання або тест у повній формі у файлі формату PDF у вигляді, оптимізованому для друку;переглянути спосіб відображення тестів в браузері і пройти пробне тестування;додавати перелік питань та методичні матеріали для підготовки студентів до підсумкового контролю.Модуль «Тестування» призначений для студентів. Проходження комп’ютерних тестів з конкретної дисципліни відбувається після авторизації студента та входження в модуль тестування. В системі тестового контролю номер залікової книжки використовується як унікальний номер студента. Після вибору і натискання кнопки «Розпочати тестування» запускається саме тестування. Важливими особливостями даного модуля є: виведення перед тестуванням інформаційного повідомлення, яке прикріплене до тесту; номер поточного питання з загальної кількості; проходження тесту у прямому і зворотному напрямку; таймер залишку часу на тест; продовження тесту після збою з’єднання з сервером.Модуль «Адміністрування» забезпечує централізоване управління всіма сеансами тестування та їхніми параметрами (кількість спроб, час на сеанс тестування, кількість питань у сеансі), а також типом запуску тесту. В системі підтримуються тип запуску тесту за паролем, після вводу якого студент обирає необхідний тест і натискає на посилання «Розпочати тест». Результати тестування опрацьовуються окремим модулем, результатом роботи якого є електронна відомість успішності в якій виводиться відсоток правильних відповідей та відповідна кількість балів підсумкового контролю кожного студента окремої групи.Програмна реалізація системи виконана на найпоширенішій для створення глобальних сайтів зв’язці AMP (Apache, MySQL, PHP), на якій побудовано більше половини всіх провідних ресурсів у мережі Internet (рис. 1). Рис. 1. Схема інтеграції комп’ютерної системи тестування Клієнтським додатком при даній архітектурі є веб-браузер. Виданий на рівні PHP HTML-код оптимізується під базовий стандарт HTMLv4. Це робиться з наступних причин:– використання браузера в якості клієнта дозволяє уникнути інсталяцій спеціалізованого програмного забезпечення на клієнтських місцях;– більшість комп’ютерів оснащені ОС Windows 98/2000/XP/Vista/7, для яких веб-браузер є невід’ємною частиною;– фактично користувач може використовувати будь-яку операційну платформу;– звичність Web-інтерфейсу для користувачів Інтернет.Розроблена система має багато переваг, а саме:кросплатформеність – система не залежить від типу операційної системи, яку встановлено на машині користувача, що дозволяє використовувати як застарілі апаратні платформи під керуванням Windows 95/98, так і сучасні Core 2 Duo або Athlon X2 під керуванням Windows 2000/XP/Vista/7 або X-Window Linux;легкість масштабування – усе, що потрібно для проведення тестування, – це веб-браузер, який присутній у будь-якій операційній системі (ОС), та доступ до сервера за допомогою локальної мережі;зручність у разі оновлення програмного забезпечення - оновлення програмного забезпечення здійснюється лише на сервері, що потребує менше часу та зусиль, а також полегшує супровід системи;у подальшому такі системи з мінімальними затратами часу можуть бути адаптовані для використання у дистанційному навчанні.У цей час комп’ютерна система тестування для підсумкового контролю знань студентів перебуває в експериментальній експлуатації в ІДГУ. Результати проведених тестувань на зимовій екзаменаційній сесії показали ефективність роботи системи (одночасно використовувалось до 134 комп’ютерів у 13 машинних залах). Найбільша кількість студентів, що проходили тестування, за день становила 834 особи.Викладачі й студенти високо оцінили цей метод контролю. Проведене експрес-опитування показало, що переважна більшість студентів (більше 80%) бажають екзаменуватися на комп’ютерах.Порівняння результатів проведення комп’ютерного тестування із традиційним (письмовим, тестово-бланковим) контролем знань виявило значні переваги першого. Комп’ютерний аналог такого контролю краще, тому що дозволяє звільнити викладача від непродуктивних рутинних операцій перевірки й підведення підсумків на основі брошур-тестів. Не викликала сумнівів у викладачів і вірогідність одержуваної оцінки при комп’ютерному контролі знань.Таким чином, розроблена система контролю дозволила ефективно і якісно здійснити перевірку знань студентів з підсумкового контролю і намітила напрямки удосконалення системи з метою покращення системи адміністрування системи, надання деканатам додаткових функцій по обробці результатів, поліпшення інтерфейсу додатків для роботи викладачів і студентів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Чехлов, М. В., А. М. Рябоконь, Е. А. Столярчук та Л. В. Булатова. "Мініінвазивні методики флебектомії в лікуванні варикозного розширення вен ніг за перфорантним типом". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 61, № 1 (30 червня 2020): 140–47. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.140-147.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок (ВРВНК) є однією з найпоширеніших судинних патологій серед населення планети, що вражає до 50% популяції розвинених і країн, що розвиваються. Спектр медичної допомоги при варикозній хворобі обмежений компресійною терапією і варіантами оперативного лікування, спрямованими на оклюзію неспроможних сегментів підшкірної венозної системи, що включають термодеструкцію, склерооблітерація, скарифікацію, лігування і, найчастіше, комбінацію різних методів). Необхідність поєднання різних методів диктується варіативністю калібру і конфігурації судинного русла і неефективністю кожного з методів окремо щодо комплексного порушення венозної гемодинаміки. Двома принципово відмінними сценаріями пошкодження венозної макроциркуляції є висхідний і нисхідний варіанти, за даними літератури, з приблизно рівним розподілом і частим поєднанням між собою. Традиційні методи хірургічного лікування варикозної розширення вен ніг мають ряд принципових особливостей в умовах перфорантного типу хвороби. Мета дослідження. Порівняння ефективності та дослідження результатів використання мініінвазивих методик лікування у пацієнтів з хронічною венозною недостатністю, обумовленою варикозною хворобою нижніх кінцівок висхідного типу С2-6EpsAрPr класів. Дослідження динаміки якості життя пацієнтів з варикозною хворобою після проведеного комплексного лікування. Матеріали та методи. Дослідження базується на результатах аналізу 214 клінічних випадків комбінованого хірургічного лікування пацієнтів з висхідною формою варикозної хвороби на базі Університетської клініки (УК) ОНМедУ за період 2015–2019. Загальна вибірка була розділена на три групи: 1 – перша: група, в якій виконана транслюмінальна оклюзія перфорантів із застосуванням торцевого світловоду – 158 пацієнтів; 2 – друга: група, в якій в використано пінну склерооблітерація – 20 пацієнтів; 3 – третя: група з 36 осіб, яким виконано 60 лігувань перфорантів. Динаміка якості життя досліджувалася за допомогою стандартних протоколів шкали клінічної тяжкості венозної недостатності (Venous Clinical Severity Scope – VCSS). Результати досліджень та їх обговорення. Контроль лікування проводився за допомогою опитування та УЗ контролю апаратом інтраопераційно і через 7 днів, 1, 2, 6 місяців після операції. Як критерій якості проведеного втручання був обраний параметр повноти облітерації неспроможної перфорантної вени. Для результатів 1 і 2 групи визначено статистично достовірну різницю (p <0,001) на користь результатів 2 групи. Для результатів 1 і 3 групи підтверджена статистична значущість різниці (p <0,001) на користь результатів 3 групи. Для результатів 2 і 3 групи розрахована статистична перевага для 3 групи (р <0,05). За результатами загоєння трофічних виразок знайдена співставна ефективність досліджуваних способів лікування варикозної хвороби. Висновки. Транслюмінальна оклюзія перфорантів є найбільш ефективним малоінвазивним методом лікування горизонтального венозного рефлюксу у пацієнтів із висхідним варіантом варикозного розширення вен ніг. Комплексний підхід з індивідуальною оцінкою морфологічних особливостей організму пацієнта і анатомічного варіанту конфігурації венозної мережі є запорукою успішної оклюзії джерел венозного рефлюксу. Ключові слова: варикозна хвороба нижніх кінцівок, мініінвазиві методики лікування, хронічна венозна недостатність.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Dzubanovsky, I. Ya, B. M. Vervega, S. R. Pidruchna та N. A. Melnyk. "Морфологічна характеристика легенів тварин з експериментальним перитонітом". Klinicheskaia khirurgiia 86, № 8 (29 серпня 2019): 72–75. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.08.72.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета. Вивчити та оцінити морфологічні зміни в легенях тварин з експериментальним гострим поширеним перитонітом. Матеріали і методи. У цьому дослідженні використано 32 білих щури. Гострий перитоніт моделювали шляхом введення 0,5 мл 10% розчину захопленої фекальної суспензії в черевну порожнину досліджуваних тварин. Строки спостереження: 1-ша, 3-тя, 7-ма доби від початку моделювання перитоніту. Для гістологічного дослідження брали тканину легенів. Отримані шматочки органа фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну, а потім фарбували гематоксиліном і еозином. Результати. Упродовж усього спостереження посилювалася ексудативно-запальна реакція судин, виникали дистелектаз, ділянки спадання та емфізематозного розширення альвеол, а також розширення та повнокров’я судин. Стінка бронхів потовщувалась переважно за рахунок клітинних інфільтратів, просвіти бронхіол були вільними від ексудату та клітинних елементів. Висновки. Під час гістологічного дослідження тканини легенів тварин із змодельованим гострим поширеним перитонітом у порівнянні з інтактними щурами на 1-шу добу експерименту було виявлено ділянки спадання та емфізематозного розширення альвеол. На 3-тю добу більшість судин мала широкі повнокровні просвіти, відбувався еритродіапедез як у периваскулярні простори, так і в просвіт окремих альвеол. На 7-му добу спостерігали значне розширення вен та кровонаповнення артерій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Гданська, Н. М., Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк, С. О. Коноваленко та Р. І. Цицюра. "МАСОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАМЕР СЕРЦЯ ПРИ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНІЙ ПОРТАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (1 грудня 2021): 63–67. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12509.

Повний текст джерела
Анотація:
Видалення значних об’ємів паренхіми печінки нерідко призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, яка ускладнюється кровотечами з варикозно розширених вен стравохода і шлунка, прямої кишки, асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею, портосистемною енцефалопатією, поліорганною недостатністю. Мета – встановити особливості масометричних змін камер серця в умовах пострезекційної портальної гіпертензії. Матеріал і методи. Масометрично досліджені камери серця 34 лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, які були поділені на 2 групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних практично здорових експериментальних тварин, 2-а – 19 щурів зі змодельованою пострезекційною портальною гіпертензією. Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. Проводили окреме зважування частин серцевого м’яза, при якому враховували: чисту масу серця, абсолютну масу лівого і правого шлуночків, шлуночковий індекс, індекс Фултона, масу лівого і правого передсердь, відсотки мас шлуночків і передсердь, індекс передсердь, індекс передсердно-шлуночковий правий і лівий. Частини серця досліджували гістологічно. Масометричні параметри камер серця обробляли статистично. Результати. Встановлено, що резекція лівої та правої бокових часток печінки у щурів призводила до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії, яка характеризувалася розширенням та венозним повнокров’ям ворітної печінкової вени, брижових вен, вен стравоходу та шлунка, передньої черевної стінки, спленомегалією, асцитом. Масометричні параметри камер серця при цьому змінювалися. Так, чиста маса серця в умовах змодельованого експерименту збільшилася на 19,5 %, абсолютна маса лівого шлуночка – на 24,1 %. правого – на 11,4 % (р<0,001), лівого передсердя – на 21,0 %, правого – на 8,4 % (р<0,01). Шлуночковий індекс при цьому зменшився на 10,3 %, індекс передсердно-шлуночковий лівий – на 3,7 %, правий – на 2,5 %, індекс Фултона зріс на 17,7 %, індекс передсердь – на 9,8 %, серцевий індекс – на 11,6 %, що свідчило при диспропорційність гіпертрофії камер серця в умовах пострезекційної портальної гіпертензії і підтверджувалося відсотками їх масометричних параметрів. Висновки. Проведеним масометричним вивченням особливостей ремоделювання камер серця в умовах пострезекційної портальної гіпертензії встановлено нерівномірне, диспропорційне збільшення мас камер серця з домінуючою гіпертрофією лівого шлуночка та лівого передсердя.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Денькович, Василь. "НАРОДНІ ІНСТРУМЕНТИ В СУЧАСНІЙ ЕСТРАДНІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНИ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), № 37 (11 жовтня 2021): 122–26. http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi37.450.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено стратегії розвитку сучасної естрадної культури України. Одним із шляхів створення самобутнього та конкурентоспроможного культурного продукту є звернення до народного інструментарію, що сприяє розширенню глядацької аудиторії. Попри панування глобалізаційних тенденцій у сучасній естрадній культурі, унаочнюється потреба у збереженні культурної ідентичності. Ця настанова постмодерного часу реалізується у принципі транскультурації як шляху взаємодії етнічних культур. Зовнішніми чинниками просування культурного продукту в сфері шоу-бізнесу є іміджеві-технології та рекламні кампанії, здійснювані у веб-просторі. Серед внутрішніх чинників, що сприяють популяризації естрадної культури, варто виокремити використання народного інструментарію. На прикладі виступів естрадних українських виконавиць та колективів на пісенному конкурсі Євробачення, проілюстровано ефективність та доцільність їх звернення до народних інструментів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Аntonyuk-Кysil, V. M., I. Ya Dziubanovskyi, V. M. Yenikeeva, S. I. Lichner, V. M. Lypnyi та M. V. Semeniuk. "Покази до планового хірургічного лікування вагітних при первинному симптомному хронічному захворюванню вен нижніх кінцівок, зовнішніх статевих органів, промежини або в їх поєднанні в умовах короткотермінового перебування в стаціонарі". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (16 жовтня 2018): 5–17. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2018.3.9435.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи: розробити і впровадити суворо індивідуальні показання до безпечного як для матері, так і дитини, ефективного патогенетичного планового хірургічного лікування вагітних із первинним симптомним хронічним захворюванням вен (ПСХЗВ) в умовах короткотермінового перебування в акушерському стаціонарі (до 72 год за термінологією IAAS). Матеріали і методи. На базі комунального закладу «Обласний перинатальний центр» Рівненської обласної ради за період з початку 2013р.по перший квартал 2018р. прооперовано 356 вагітних з ПСХЗВ С2s-C4s,Еp,Аs,p.Pr (basis СЕАР,2002). Показанями до планового оперативного втручання у 246 вагітних (69,1 %) – були наростання явищ хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок, зовнішніх статевих органів, промежини не зважаючи на проведену консервативну терапію; у 84 пацієнток (23,6 %) з метою підготовки пологових шляхів до природних пологів при варикозному розширенні вен зовнішніх статевих органів та промежини, для зменшення ризиків кровотеч при можливому розриві варикозних вузлів та звужуючи покази до хірургічних пологів; у 26 хворих (7,3 %) за їх побажанням зменшення косметичних проблем, які зумовлені варикозним розширенням вен зовнішніх статевих органів і/або на відкритих частинах нижніх кінцівок. Всім оперованим вагітним виконано дуплексне сканування вен із картографуванням патологічних зон (рефлюкси, варикозні конгломерати), оцінку біофізичного профілю плода (БПП), кардіотокографію (КТГ), вивчення згортаючої системи крові, кровотік у маткових, пуповинній, середньомозковій артеріях як до, так і після операції. Результати досліджень та їх обговорення. Оперативні втручання виконували тільки при згоді вагітних, при відсутності протипоказань до оперативного втручання як з боку соматичного, так і акушерського статусів в умовах акушерського стаціонару. Всі оперативні втручання виконували без премедикації, для знеболення використовували тумесцентну анестезію і хірургічну методику за типом CHIVA при низхідному розвитку ПСХЗВ, а при висхідному – поєднання методик CHIVA і ASVAL. У 100 % вагітних під час оперативного втручання в післяопераційному періоді порушень соматичного статусу, тонусу матки у вагітних, серцебиття плода (дані КТГ, БПП) не зафіксовано. За суб’єктивною оцінкою вагітними, порушень кількості та якості рухів плода не зазначено, і вони у 98 % випадків вказали на позитивний клінічний результат хірургічного втручання. Оперовані у ІІ та на початку ІІІ триместрів у 85 % знаходились протягом 24 год, 10 % – на протягом 48 год в умовах стаціонару, після виписувались під спостереження акушера-гінеколога за місцем проживання, 5 % оперованих в кінці ІІІ триместру залишались в стаціонарі до пологів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Чернуха, Л. М., М. В. Чехлов, А. М. Рябоконь та Е. А. Столярчук. "Ендовенозне електрозварювання як сучасна й ефективна методика малоінвазивного лікування варикозного розширення вен великих діаметрів". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 61, № 1 (30 червня 2020): 107–13. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.107-113.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. На сьогоднішній день варикозне розширення вен нижніх кінцівок є принципово важливим питанням в системі охорони здоров’я більшості країн світу через свою надзвичайну поширеність, латентному прогресуючого перебігу з важкими ускладненнями і життєво небезпечними наслідками. При розробці лікувальної тактики на сьогоднішній день перевага віддається транскутанним втручанням. Еталонним методом малоінвазивного лікування є ендовенозна лазерна коагуляція (ЕВЛК) з використанням діодних світловодів, яка характеризується високою результативністю при діаметрі неспроможного сегмента менше 20 мм і дозозалежним спектром ускладнень. Це обумовлює актуальність пошуку нового методу термальної абляції з меншим нагріванням тканин і більш досконалим алгоритмом управління. Мета дослідження. Порівняти ефективність методик ендовенозного електрозварювання та лазерної абляції в лікуванні хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок. Матеріали та методи. Дослідження проведено на вибірці з 279 пацієнтів (178 жінок, 106 чоловіків у віковому діапазоні від 29 до 76 років) з хронічною венозною недостатністю нижніх кінцівок С2-6ЕрsАsрPr, яким була виконана ендовенозна абляція стовбурів підшкірних вен з діаметрами неспроможних сегментів від 14 до 28 мм. Контрольну групу склали 192 пацієнта, яким була проведена лазерна коагуляція стовбура великої підшкірної вени за допомогою діодного світловоду 1470 нм. У основній групі (67 пацієнтів) операція проводилася за допомогою ендовенозного електрозварювання. Ефективність лікування оцінювали з урахуванням об’єктивних та суб’єктивних даних. Результати досліджень та їх обговорення. Усі пацієнти проходили контрольну перевірку через 7 днів, 1 та 6 місяців, і потім кожні півроку. Фізикальне обстеження і кольорове дуплексне сканування оперованої кінцівки виконувалося для оцінки якості оклюзії БПВ і можливого рефлюксу і реканалізації. З метою контролю якості життя пацієнтів просили заповнити анкету CIVIQ через 1 і 6 місяців після операції. У результаті проведеного лікування через 6 місяців частота випадків часткової реканалізації стовбура великої підшкірної вени в 1 групі становила 4%, у другій – 0% (р> 0.05 за параметром χ2). У всіх випадках рецидиви в першій групі спостерігалися при діаметрі пригирлової ділянки судини вище 21 мм. У ранньому післяопераційному періоді з однаковою частотою спостерігалися випадки больового синдрому низької інтенсивності за ходом ВПВ. При аналізі якості життя пацієнтів за шкалою CIVIQ обидві методики є однаково ефективними. Метод ендовенозного електрозварювання (ЕВЕЗ) має більш простий принцип трансформації електричної енергії в теплову, а також можливість саморегулювання тривалості експозиції робочої поверхні електрода в просвіті вени, що дозволяє досягати оклюзії стовбурів підшкірних вен діаметром до 30 мм без появи ознак рецидиву варикозної хвороби протягом 6 місяців післяопераційного спостереження. Висновки. ЕВЕЗ є ефективним аналогом ЕВЛК з більш високим профілем безпеки і досконалим алгоритмом управління. Методика становить інтерес для подальшого наукового дослідження і практичного застосування. ЕВЕЗ дозволяє ефективно проводити транскутанну венектомію при варикозній хворобі нижніх кінцівок з діаметром неспроможного сегмента підшкірної вени від 20 до 30 мм при мінімальному спектрі ускладнень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Zhuk, S. I., A. N. Grigorenko, and A. A. Shluakhtina. "Etiopathogenetic Approach to Conservative Treatment of Pelvic Congestion Syndrome." HEALTH OF WOMAN, no. 5(111) (June 20, 2016): 52–57. http://dx.doi.org/10.15574/hw.2016.111.52.

Повний текст джерела
Анотація:
Aim of research is clinical, laboratory and instrumental evaluation of efficiency of proposed pathogenetic conservative treatment for Pelvic Congestion Syndrome in women of reproductive age. Complex treatment consisted of oral use of diosmin, chondroitin sulfate for 6 months and physiotherapy. The results of the study suggest that proposed treatment is effective enough. It provides recovery of varicose veins endothelium functions, dynamic balance between vasodilatory and vasoconstrictor factors, normalization of blood rheology and metabolic processes in connective tissue. Key words: Pelvic Congestion Syndrome, conservative treatment, venotonic therapy.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Shulgay, A. H., L. V. Tatarchuk та M. S. Hnatjuk. "ОСОБЛИВОСТІ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ПІДСЛИЗОВИХ ЗАЛОЗ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ В УМОВАХ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНОЇ ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ". Вісник наукових досліджень, № 4 (13 грудня 2018): 180–83. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9620.

Повний текст джерела
Анотація:
Відомо, що видалення великих об’ємів печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, яка ускладнюється кровотечами з варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею та портосистемною енцефалопатією. Пострезекційна портальна гіпертензія призводить до структурної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, а також ремоделювання їх структур. Гемодинамічні розлади при гіпертензії у системі ворітної печінкової вени ускладнюються вираженими морфологічними змінами в оболонках дванадцятипалої кишки, при яких особливості ремоделювання її підслизових залоз вивчено недостатньо. Мета дослідження – вивчити особливості ремоделювання підслизових залоз дванадцятипалої кишки в умовах пострезекційної портальної гіпертензії. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 45 лабораторних статевозрілих білих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи: перша група нараховувала 15 інтактних практично здорових тварин, друга – 15 щурів після резекції лівої бокової частки – 31,5 % паренхіми печінки, третя –15 щурів після видалення правої та лівої бокових часток печінки (58,1 %). Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопентал-натрієвого наркозу через місяць від початку досліду. Із дванадцятипалої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Морфометрично визначали діаметр підслизових залоз дванадцятипалої кишки, висоту мукоцитів підслизових залоз, діаметр їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення в мукоцитах та відносний об’єм ушкоджених мукоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Результати аналізу отриманих даних встановили, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки більшість структур підслизових залоз дванадцятипалої кишки не змінювалася. Відносний об’єм ушкоджених мукоцитів підслизових залоз дванадцятипалої кишки при цьому статистично достовірно (р<0,001) зріс у 1,5 раза. У дослідних тварин при видаленні 58,1 % паренхіми печінки при розтині очеревинної порожнини спостерігали розширення печінкової ворітної вени, повнокров’я і розширення брижових вен та видимого венозного русла тонкої та товстої кишок, асцит, спленомегалію, що підтверджувало наявність пострезекційної портальної гіпертензії. Через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні параметри суттєво змінювалися. Так, діаметр підслизових залоз дванадцятипалої кишки статистично достовірно (р<0,001) зріс на 25,9 %. Висота мукоцитів підслизових залоз дванадцятипалої кишки у даних експериментальних умовах із високим ступенем статистично достовірної різниці (р<0,001) зменшилася на 12,1 %, порівняно з аналогічним контрольним кількісним морфологічним показником, а діаметр їх ядер – на 7,3 %. Нерівномірні диспропорційні зміни просторових характеристик ядра та цитоплазми мукоцитів призводили до виражених порушень ядерно-цитоплазматичних відношень у цих клітинах. При цьому вказаний морфометричний параметр статистично достовірно (р<0,01) збільшився на 11,1 %. Виявлені зміни ядерно-цитоплазматичних відношень свідчили про порушення структурного клітинного гомеостазу. Відносний об’єм ушкоджених мукоцитів підслизових залоз дванадцятипалої кишки через місяць після видалення 58,1 % паренхіми печінки з вираженою статистично достовірною різницею (р<0,001) зріс у 9,7 раза. Висновки. Резекція великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженої структурної перебудови підслизових залоз дванадцятипалої кишки, яке підтверджується змінами їх топографії, порушенням клітинного структурного гомеостазу мукоцитів та вираженим зростанням відносного об’єму їх ушкоджень, інфільтративними та склеротичними процесами, що істотно погіршує функціональну морфологію залоз та посилює дисфункцію досліджуваного органа.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Herman, O. M., M. V. Voloshyn, O. S. Voloshyn, M. V. Yushchak, V. D. Voloshyn та A. V. Hantimurov. "СТРУКТУРНА РЕАКЦІЯ ЛЕГЕНЕВОЇ ТКАНИНИ ТА СУДИН МАЛОГО КОЛА КРОВООБІГУ В ТЕРМІНАЛЬНІЙ СТАДІЇ МОДЕЛЮВАННЯ ГОСТРОГО ПЕРИТОНІТУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (4 жовтня 2018): 36–40. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9391.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою нашого дослідження було експериментальне вивчення змін у структурі легеневої тканини та судин малого кола кровообігу за умов експериментального моделювання термінальної стадії гострого перитоніту. Матеріал і методи. Морфометричний (вимірювання товщини міжальвеолярних перегородок, діаметра альвеол); гістологічний, з метою вивчення структури легеневої тканини і судин на світлооптичному рівні, статистичний. Експерименти виконано на 40 білих щурах-самцях, 10 тварин складали інтактну контрольну групу, 30 тваринам моделювали гострий перитоніт (термінальну стадію). Результати. Характер і динаміка розвитку структурних змін, діапазон компенсаторних і адаптаційних реакцій є фундаментальною складовою пошуку корекції негативного впливу патологічних факторів на організм. Дослідження перитоніту залишається актуальною проблемою сучасної клінічної медицини, що пов’язано з тяжкістю перебігу даної патології, розвитком поліорганної недостатності і частотою летальних випадків. Після 36 год від початку експерименту відзначено істотне звуження просвіту альвеол, накопичення транссудату в легеневому інтерстиції. В термінальній стадії спостерігали паралітичне розширення просвіту артерій і колабований стан вен. Характер встановлених в процесі експерименту морфологічних змін у легеневій тканині та судинах малого кола кровообігу, їх динаміка і глибина свідчать про виражений токсичний вплив продуктів обміну в процесі розвитку ендотоксикозу. Висновки. Експериментальний гострий перитоніт у білих щурів-самців у термінальній стадії спричинив істотне звуження діаметра альвеол і просвіту бронхіол на фоні значного потовщення міжальвеолярних перегородок. Ендотоксикоз за умов даної патології викликав розвиток дистрофічних процесів і порушення нормальних тканинно-судинних взаємовідносин у легеневій тканині. У термінальній стадії гострого перитоніту спостерігали паралітичне розширення просвіту артерій і колабований стан вен малого кола кровообігу, що можна розцінювати як декомпенсацію кровообігу і дисфункцію органа.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Boyko, M. I., та I. S. Chornukulsky. "Патогенетичні особливості розвитку варикоцеле та його ускладнень і вдосконалення хірургічного лікування". Клінічна та профілактична медицина 2, № 5-6 (25 жовтня 2018): 33–42. http://dx.doi.org/10.31612/2616-4868.2-5.2018.04.

Повний текст джерела
Анотація:
Існує багато поглядів на причини виникнення варикоцеле, але жоден із них не є беззаперечним. Останніми роками доведено участь матриксних металопротеїназ (ММП) у багатьох патологічних процесах. ММП складають сімейство Zn-залежних ендопептидаз, що мають властивість руйнувати основні компоненти екстрацелюлярного матриксу. Існування великої кількості способів оперативного лікування варикоцеле не лише свідчіть про різні погляди авторів на етіологію та патогенез захворювання, але й побічно вказує на незадоволеність результатами лікування, де в катамнезі частота рецидивів складає від 10% до 43%. Метою дослідження було вивчення патогенетичних особливостей розвитку варикоцеле та його ускладнень, ролі активності ММП як маркера даного захворювання та вдосконалення хірургічного лікування пацієнтів із варикоцеле. Матеріал і методи. Обстежено та прооперовано 190 пацієнтів із варикозним розширенням вен лівого сім’яного канатика.Також обстежено 25 практично здорових чоловіків, яким було проведено вазектомію. Пацієнтам основної групи (100 хворих) виконано субінгвінальну мікрохірургічну варикоцелектомію (СМВ) за класичною методикою Мармара, а пацієнтам контрольної (90 хворих) – лапароскопічну варикоцелектомію (ЛВ). Під час операції під контролем оптичного збільшення забирали частину варикозно розширеної вени сім'яного канатика. Препарати в рідкому азоті транспортували до лабораторії на базі Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, де в них визначали активність ММП-2 і ММП-9, використовуючи стандартний набір ММП ≪Sigma≫. Для підрахунку результатів застосовували t-критерій для незалежних вибірок. Інформацію обробляли за допомогою програми ≪IBM SPSS Statistics 20≫. Результати. Виявлено вірогідне збільшення активності ММП-2 і ММП-9 у чоловіків із вари- козним розширенням вен сім'яного канатика порівняно з чоловіками без ознак даного захво- рювання. Середні показники активності ММП у стінці сім'яної вени пацієнтів із варикоцеле становили: ММП-2 – 2,13Ѓ}1,96 у.о., ММП-9 – 2,7Ѓ}2,51 у.о., що перевищувало ті ж значення у чоловіків контрольної групи у 23 і 27 разів (p<0,05). Крім того, вірогідно різнилися показники активності ММП залежності від ступеня захворювання – вони в пацієнтів із варикоцеле 2-го ступеня були вищими, ніж у пацієнтів із варикоцеле 1-го ступеня на 62% і 64% відповідно (p<0,05). Показники ММП у пацієнтів із варикоцеле 3-го ступеня в свою чергу перевищували показники хворих із варикоцеле 2-го ступеня на 64% і 65%. Встановлено частоту рецидивів у групах ЛВ і СМВ, яка склала 8,89% і 2,0% відповідно (р<0,05). У групі СМВ не виявлено жодного випадку виникнення гідроцеле, тоді як частота гідроцеле в групі ЛВ склала 3,3% (р<0,05). Тривалість оперативного втручання була найбільшою для СМВ (52,0Ѓ}1,03 хв.), а тривалість поопераційного стаціонарного лікування пацієнтів цієї групи була найменшою (6,13Ѓ}0,14 год. – 0,25 доби). Час перебування пацієнтів після ЛВ у відділенні був у 4 рази довшим (1,17Ѓ}0,03 доби) порівняно з показником групи СМВ. Висновки. Активність ММП-2 і ММП-9 у стінці вен сім'яного канатика є вірогідно більшою на тлі варикоцеле та може вважатися маркером даного захворювання. Підвищення активнос- ті ММП-2 і ММП-9 корелює зі збільшенням ступеня варикоцеле. Метод мікрохірургічної субінгвінальної варикоцелектомії має переваги перед лапароскопічною варикоцелектомієюза частотою поопераційних ускладнень і рецидивів, а також тривалістю поопераційного перебування хворого в стаціонарі. Метод мікрохірургічної субінгвінальної варикоцелектомії може бути рекомендований до впровадження у спеціалізованих медичних закладах України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Simonova, O. V., L. Ya, Melnychenko та V. B. Yagmur. "Особливості стану верхніх відділів шлунково-кишкового тракту за даними ендоскопічного дослідження у хворих на хронічний криптогенний гепатит і цироз печінки". GASTROENTEROLOGY, № 2.48 (1 лютого 2013): 53–58. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.2.48.2013.86154.

Повний текст джерела
Анотація:
Наведено дані щодо вивчення слизової оболонки стравоходу, шлунка й дванадцятипалої кишки хворих на криптогенний гепатит і цироз печінки. Виявлено зміни, обумовлені портальною гіпертензією (варикозне розширення вен стравоходу й шлунка, портальна гастропатія), і зміни, поєднані з хронічними дифузними запальними захворюваннями печінки (ознаки рефлюксної хвороби, ерозивні й геморагічні зміни слизової оболонки шлунка й дванадцятипалої кишки). Особливістю гастропатій при цирозах печінки, на відміну від гастропатій, що перебігають самостійно, були більш виражені інтенсивність і поширеність у шлунку еритематозних змін слизової, що пов’язано з формуванням портальної гіпертензії й коагулопатії і не корелює з вираженістю запалення на мікроскопічному рівні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Goshchynsky, V. B., Y. Y. Svidersky та Y. M. Herasimets. "Про деякі тактичні аспекти застосування радіочастотної абляції в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок в амбулаторних умовах". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (15 лютого 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.4.11785.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи: дати клінічну оцінку результатам застосування радіочастотної моноабляції в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок із метою розширення показань до її виконання в амбулаторних умовах. Матеріали і методи. Впродовж 2016–2019 рр. під спостереженням перебувало 928 пацієнтів із варикозною хворобою С2 – С4 за класифікацією СЕАР, із них жінок – 538 (58 %), чоловіків – 390 (42 %), вік хворих від 18 до 72 років. Для усунення вертикального скиду використовували РЧА за методикою VNUS – Closure FAST, за допомогою апарата COVIDIEN фірми Medtronics. Результати досліджень та їх обговорення. УЗД стану стовбура підшкірних вен показало, що після РЧ моноабляції реканалізація вен через рік настала із 928 хворих у 46 (5 %) та у 84 (9 %) пацієнтів через три роки. Достовірної різниці в реканалізації через 1 та 3 роки в пацієнтів із діаметрами ВПВ понад 16 мм не спостерігали. Встановлено, що через 3 місяці після виконання РЧ моноабляції інволюція притоків сафенних вен наступила у 538 (58 %) хворих. У 78 (8,4 %) хворих одночасно виконано РЧА з ЕХО склеротерапією перфорантних вен на гомілці 3 % розчином полідоканолу. У інших 312 (33,6 %) пацієнтів, у яких інволюція притоків сафенних вен на гомілці не наступила (при повній оклюзії стовбура великої підшкірної вени після РЧА), застосовано відтерміновані мініінвазівні втручання. Зокрема, мініфлебектомію виконано у 236 хворих за стандартною технологією. У 76 пацієнтів для усунення варикозно трансформованих притоків сафенних вен використано комбінацію мініфлебектомії з облітерацією неспроможних перфорантних вен шляхом пінної ЕХО-склеротерапії або РЧА. Таким чином, у більшості пацієнтів (58 %) РЧ моноабляція тільки стовбура великої підшкірної вени здатна привести до інволюції притоків сафенних вен на гомілці. Це дає можливість за рахунок малотравматичності, скорочення часу операції широко використовувати РЧ моноабляцію у пацієнтів похилого віку та за наявності у хворих поліморбідної супутньої патології в амбулаторних умовах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Bogomolov, V. V. "Підходи до оптимізації розміщення пожежних веж лісогосподарського підприємства". Forestry and Forest Melioration, № 136 (25 червня 2020): 102–16. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.136.2020.102.

Повний текст джерела
Анотація:
У зв’язку з підвищенням рівня пожежної небезпеки в лісах України виникла нагальна потреба в розширенні мережі камер телеспостереження за пожежами. Додаткові телекамери встановлюють із метою підвищення точності визначення координат пожежі, що, зі свого боку, зменшує час мобілізації сил і засобів для її гасіння. Викладено чисельний метод розрахунку видимості камер телеспостереження за пожежами на засадах сфероїдної геодезії та з використанням відомих алгоритмів опрацювання даних. Надано обґрунтування величини максимальної дальності телеспостереження та висоти підняття диму. Запропоновано підхід до вибору підмножини пожежних веж із загальної множини за умови максимуму видимої площі у найбільш пожежонебезпечних частинах лісових масивів. Показано підхід до виявлення найперспективніших місць для встановлення нових веж або для вибору наявних висотних споруд на цифровій моделі місцевості. Наведені підходи застосовано для двох лісогосподарських підприємств східної України, в результаті чого надано рекомендації щодо розміщення додаткових систем телеспостереження.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Антонюк-кисіль, В. М., І. Я. Дзюбановський та М. І. Герасимюк. "Імплементація програми “fast track surgery” в хірургічному лікуванні первинного хронічного захворювання вен під час вагітності". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (27 серпня 2021): 22–27. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.2.12296.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи: підвищення безпеки та ефективності відкритого мініінвазивного хірургічного лікування первинного, прогресуючого варикозного розширення вен нижніх кінцівок, промежини, пахового каналу та зовнішніх статевих органів та їх поєднаних форм під час вагітності на основі принципів “fast track surgery”. Матеріали і методи. У період із ІІ кварталу 2015 року до І кварталу 2020 року на базі відділення екстрагенітальної патології КНП “Обласний перинатальний центр” Рівненської обласної ради обстежено та хірургічно проліковано 840 вагітних у другому–третьому триместрі з різними формами первинного хронічного захворювання вен нижніх кінцівок, промежини, пахового каналу та зовнішніх статевих органів та їх поєднаних форм. У хірургічному лікуванні використовували метод селективної мініфлебектомії – ASVAL, гемодинамічний метод – CHIVA в різних варіантах та поєднаннях. Результати досліджень та їх обговорення. Оптимізовано мультидисциплінарну програму в периопераційному періоді. Запропонована в периопераційному періоді мультидисциплінарна програма “fast track surgery” дала можливість забезпечити у 89,29 % випадків пологів природним шляхом без кровотеч та зменшити число тромботичних ускладнень у 2 рази.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Manzhula, L. V. "Features of course of pregnancy at women with varicose phlebectasia of genitals." HEALTH OF WOMAN, no. 4(140) (May 30, 2019): 43–45. http://dx.doi.org/10.15574/hw.2019.140.43.

Повний текст джерела
Анотація:
The objective: to study features of course of pregnancy at women with varicose phlebectasia of genitals. Materials and methods. For the solution of a goal was the assessment of a clinical current of a gestation at 200 women with сliniсal-laboratory signs of varicose illness of the bottom extremities and genitals (the main 1 group) and 50 women of similar age and parity without clinical-laboratory signs of varicose illness (group 2 control) is carried out. In the main group we in addition allocated a subgroup of 1.1 – 42 women with varicose illness and varicose phlebectasia of genitals, respectively the subgroup 1.2 was made by 158 women with a varicose phlebectasia of only the bottom extremities. The complex of the conducted researches included clinical, laboratory, tool and statistical methods. Results. The obtained data testify that atypical localization varicose expanded veins of genitals is observed at 21.0% of women with varicose illness. The main complications of pregnancy at women with a varicose phlebectasia of genitals are not incubation threat in І a trimester – 53.3%; placental dysfunction – 33.3% and threat of premature births – 31.3%. Abortion frequency in І a trimester made 5 cases (11.9%), and premature births – respectively 3 (7.1%). Pregnant women with varicose phlebectasia of genitals in most cases (39 з 42 – 92.9%) were delivery by way of operation of Cesarean section. Conclusion. The obtained data needs to be considered when developing tactics of pregnancy and labors at women with a varicose phlebectasia of genitals. Key words: pregnancy, complications, varicose phlebectasia of genitals.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Дяконюк, Л. М., А. С. Мудрик, Я. А. Корольчук та М. І. Кондор. "Розпізнавання математичних формул на базі даних CROHME." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Математика і інформатика 38, № 1 (27 травня 2021): 137–42. http://dx.doi.org/10.24144/2616-7700.2021.38(1).137-142.

Повний текст джерела
Анотація:
У наш час найбільш точні моделі для розпізнавання об’єктів базуються на двоступеневому підході, популяризованому як R-CNN. На відміну від них, одноступеневі моделі, що застосовуються під час регулярного, детального відбору зразків, можуть бути швидшими та простішими, але вони не досягають точності двоступеневих моделей. Проте з новою функцією втрат, дисбаланс класу, який виникає під час тренування на наборі даних, зникає. Саме тому одноступенева модель має переваги в продуктивності та точності на відміну від двоступеневої. У роботі використано цей дисбаланс класів, щоб переформувати стандартні, перехресні ентропійні втрати таким чином, щоб зменшити їх. В архітектурі RetinaNet[1], функція втрат Focal Loss[1] сфокусовує навчання на наборі даних, які зустрічаються рідше, і запобігає перевантаженню моделі під час тренувань. Архітектура RetinaNet була протестована на наборі даних CROHME[4], що був розширений за допомогою алгоритму Data Augmentation[9] для збільшення частоти входження певних елементів формул. Також було порівняно дві бібліотеки машинного навчання: TensorFlow та Torch. Отримані результати показують, що коли модель тренується з фокальною втратою, RetinaNet показує дуже добрі результати та має хорошу швидкість виконання. Окрім того, отриману модель було інтегровано в веб-застосунок на основі мікросервісної архітектури. Основними веб-фреймворками було використано NodeJs для серверної частини та VueJs для рівня подання. Для роботи з базами даних ми використовуємо MongoDB. Розгортання програми відбувається за допомогою хмарної служби AWS на основі Lambda-функцій, що дає змогу виокремити процеси навчання, обробки, візуалізації та контролювати ресурси серверу окремо для кожного процесу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Tatarchuk, L. V. "Морфофункціональна перебудова венозного русла клубової кишки при пострезекційній портальній гіпертензії та її корекції". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (3 січня 2019): 50–55. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2018.4.9713.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи: дослідити особливості мофофункціональної перебудови венозного русла клубової кишки при пострезекційній портальній гіпертензії та її корекції. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 60 щурах-самцях, яких розділили на 4 групи. 1-ша група – 15 інтактних тварин, 2-га – 15 щурів після резекції правої та лівої бокових часток печінки (58,1 %), 3-тя – 15 тварин після видалення 58,1 % паренхіми печінки і спленектомії, 4-а – 15 щурів після резекції 58,1 % об′єму печінки і оментопексії. Евтаназію дослідних тварин здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопентало-натрієвого наркозу через місяць від початку експерименту. Із клубової кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали діаметри закапілярних венул, венул, венозних судин, висоту ендотеліоцитів, їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у ендотеліоцитах, відносні об′єми пошкоджених ендотеліоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Через місяць після резекції 58,1 % об′єму печінки виявлено пострезекційну портальну гіпертензію. Діаметр закапілярних венул при цьому статистично достовірно зріс на 38,9 %, а при резекції печінки та спленектомії даний морфометричний параметр зменшився на 15,4 % порівняно з попереднім показником, при видаленні 58,1 % паренхіми печінки і оментопексії – на 18,3 %. Дані морфометричні параметри при проведених коригуючих операціях не досягали контрольного показника і відрізнялися, відповідно, на 17,4 та 13,5 %. Діаметр венул гемомікроциркуляторного русла клубової кишки в умовах пострезекційної портальної гіпертензії збільшився на 34,2 %, а після спленектомії та оментопексії знизився на 11,3 та 13,0 %. В умовах пострезекційної портальної гіпертензії діаметр вен клубової кишки зріс на 15,0 %, а після спленектомії та оментопексії зменшився, відповідно, на 4,7 та 7,4 %. Висота ендотеліоцитів венозних судин клубової кишки при пострезекційній портальній гіпертензії зменшилася на 9,9 % порівняно з контролем, а в умовах пострезекційної портальної гіпертензії, коригованою спленектомією, – на 4,5 %, а при резекції 58,1 % паренхіми печінки і оментопексією – на 3,4 %. Ядерно-цитоплазматичні відношення у ендотеліоцитах при пострезекційній портальній гіпертензії зросли на 5,2 %, видаленні 58,1 % паренхіми печінки і спленектомії – на 3,4 %, резекції печінки і оментопексії – на 3,1 %. Відносний об′єм пошкоджених ендотеліоцитів у досліджуваних умовах експерименту, відповідно, збільшився у 23,1, 18,3 та 16,9 раза порівняно з контролем. Світлооптично стінки вен нечіткі з чергуванням набряклих та склеротичних вогнищ, гіпертрофованих та стоншених ділянок. Порушення венозного відтоку, депонування крові у венах призводило до гіпоксії, дистрофії, некробіозу епітеліоцитів, гладких міоцитів, стромальних структур органа. Пошкодження значного числа ендотеліоцитів ускладнювалося ендотеліальною дисфункцією та посиленням гіпоксії. Нерівномірність просвіту, деформація стінок вен, їх звуження та гіалінізація, розширення ділянок вказували на порушення венозної дренажної системи клубової кишки. Резекція великих об′ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженого ремоделювання венозного русла клубової кишки, яке характеризується значним розширенням та повнокров′ям венозних судин, порушенням їх венозної дренажної функції, гіпоксією, дистрофічними, некробіотичними, інфільтративними та склеротичними процесами у досліджуваному органі. Поєднання видалення великих об′ємів печінки з коригуючими операціями суттєво покращує морфофункціональний стан венозного русла клубової кишки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Antoniuk-Kysil, V. M., I. Ya Dzubanovskyi, V. M. Yenikeieva, S. I. Lichner, V. M. Lypnyi, Zh M. Tymoshchuk, and N. M. Horuzha. "Clinic and diagnostics of inguinal canals primary varicose veins as one of the forms of non-saphenous primary chronic venous disease during pregnancy." HEALTH OF WOMAN, no. 7(143) (September 30, 2019): 54–62. http://dx.doi.org/10.15574/hw.2019.143.54.

Повний текст джерела
Анотація:
A distinct form of chronic venous disease (CVD) which meet the obstetrician-gynecologists, surgeons and vascular surgeons on the stages of pregnancy management is the primary varicose veins of the inguinal canals named non-saphenous varicose veins. This pathology is little studied and little known but there is a rather big obstetric problem for obstetricians-gynecologists, vascular surgeons, and as a surgical problem for surgeons and clinical and cosmetic for patients. The objective: to study the primary varicose veins of the inguinal canals frequency and forms, as well as development dynamics during pregnancy. Materials and methods. Based on Rivne Regional Perinatal Center Rivne Regional Council Municipal Institution for the period from 2013 to 2019, the observation of 1,367 pregnant women with primary chronic venous disease pool of saphenous and non-saphenous veins (according to the CEAP classification as of 2002). In 285 (20.8%) of them, one of the forms of non-saphenous varicose vein the primary varicose veins of the inguinal canals was diagnosed: in isolated form 129 (45.3%) patients, in 156 (54.7%) pregnant women combined with lower extremities’ primary chronic vein disease. All pregnant women for the diagnosis of venous pathology and the venous hemodynamics study in the lower extremities veins, the iliac veins pool, inguinal canals, a study of the sources, forming the primary varicose veins of the inguinal canals, used the second diagnostic level, under the guidance of Ukrainian Consensus on the treatment of lower extremities’ varicose veins as of 2005 which included the anamnesis data, clinical examination and duplex angioscanning. For all patients, ultrasound examination was performed in the supine standing position (orthostasis) with Valsalva maneuvre using Mc Kenna D. A. and co-authors criteria (2008). Results. Among 285 (20.8%) pregnant women with the primary varicose veins of the inguinal canals, 129 (45.3%) patients were diagnosed with an isolated form; 28 (21.7%) had varicose veins within the inguinal canal, and 101 (78.3%) of the pregnant women spread through the outer inguinal ring to the external genitals, perineum, and lower limbs. 156 (54.7%) pregnant women in the primary varicose veins of the inguinal canals different forms combined with primary CVD of the lower extremities saphenous veins pool. Found that among 285 patients with the primary varicose veins of the inguinal canals sources on duplex angioscanning in 141 (49.7%) was dominated by reflux from the uterine plexus veins, 73 (25.61%) mainly from the ovaries veins, 42 (14.73%) of pregnant women primarily from the veins of the uterus + ovaries, 18 (6.32%) mainly from the veins of the uterus + ovaries + cremasteric vein, failed to clearly identify the source for 11 (3.86%) patients. This pathology progressed throughout pregnancy and during subsequent pregnancies for 285 (100%) patients. The primary varicose veins of the inguinal canals isolated form did not progress between pregnancies. At that time all the 156 pregnant women with the concomitant disease, marked by the progression of primary CVD pool of saphenous veins during pregnancy and between pregnancies. Conclusion. The use of the second level diagnosis during pregnancy which combined the data of anamnesis, clinical examination and LANWIND MIRROR 2 duplex angioscanning apparatus with 8–10 MHZ linear sensor frequency, McKenna D.A. and co-authors criteria (2008) in the supine and standing (orthostasis) with the Valsalva maneuvre in 100% is safe for both mother and fetus. The use of the inguinal canals venous pathology’s second level diagnosis among the pregnant women gave one hundred percent diagnosis of this pathology’s various forms. On duplex angioscanning the primary varicose veins of the inguinal canals found in 20.23% among pregnant women with primary chronic vein disease to 45.3% in isolated form, but more often in 54.7% in combination with lower extremities’ primary chronic vein disease. Sources of the primary varicose veins of the inguinal canals’ formation were mostly uterus venous plexuses’ reflux in 49.7% of pregnant women, the ovaries in 25.61% of the patients. Key words: D.A. McKenna and co-authors criteria (2008), duplex angioscanning, non-saphenous varicose veins, inguinal canal varicose veins.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Shulgay, A. H., L. V. Tatarchuk та M. S. Hnatjuk. "СТАН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ КЛУБОВОЇ КИШКИ ПРИ РЕЗЕКЦІЯХ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПЕЧІНКИ". Вісник наукових досліджень, № 3 (16 жовтня 2018): 138–41. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9419.

Повний текст джерела
Анотація:
Резекцію печінки широко застосовують у сучасних хірургічних клініках. Видалення великих об’ємів печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, що ускладнюється кровотечами з варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею та портосистемною енцефалопатією. Широка розповсюдженість даної патології, висока смертність від її ускладнень свідчать, що вона є важливою медичною та соціальною проблемою. Мета дослідження – вивчити особливості структурних змін у слизовій оболонці клубової кишки при резекціях різних об’ємів печінки. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 45 статевозрілих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи: перша нараховувала 15 інтактних практично здорових тварин, друга – 15 щурів після резекції лівої бокової частки – 31,5 % паренхіми печінки, третя – 15 тварин після видалення правої та лівої бокових часток печінки (58,1 %). Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через один місяць від початку експерименту. Клубову кишку вивчали гістологічно, електронно-мікроскопічно та морфометрично. На електронограмах при однаковому збільшенні у стовпчастих епітеліоцитах з облямівкою слизової оболонки визначали кількості мітохондрій в електронограмі, крист у мітохондрії, площі мітохондрії, мікроворсинок, відносний об’єм мітохондрій, відносний об’єм ендоцитозних везикул у цитоплазмі. Кількісні показники обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що резекція 31,5 % паренхіми печінки не призводила до структурних змін клубової кишки. Резекція 58,1 % паренхіми печінки ускладнювалася пострезекційною портальною гіпертензією. Світлооптично структурні зміни у слизовій оболонці характеризувалося набряком, вираженим розширенням, повнокров’ям переважно венозних судин, деформацією, потовщенням ворсинок, поглибленням крипт, дистрофією, некробіозом, десквамацією епітеліоцитів, мукоїдизацією залоз, перивазальним та стромальним розростанням сполучної тканини, інфільтрацією лімфоцитами та гістіоцитами. Електронномікроскопічно стовпчасті епітеліоцити з явищами набряку, мітохондрії набряклі з просвітленим матриксом та деструкцією крист. Ядра переважно круглої форми, дещо збільшені в розмірах, локалізовані на різних рівнях клітини, місцями з осередками лізису каріолеми, деякі ядра пікнотично змінені. Канальці ендоплазматичної сітки розширені та місцями вакуолізовані. Відмічалося зменшення кількості мікроворсинок та їх деструкція. Спостерігалося також зниження числа ендоцитозних везикул у досліджуваних клітинах. Результати кількісного морфологічного дослідження ультраструктур стовпчастих епітеліоцитів показали, що через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки число мітохондрій в одній електронограмі статистично достовірно (р<0,001) зменшилося на 22,1 %, а кількість крист в одній мітохондрії – на 18,7 %. Площа мітохондрій досліджуваних клітин статистично достовірно (р<0,01) збільшилася на 10,5 %. Відносний об’єм мітохондрій в епітеліоцитах з облямівкою виявився зменшеним на 32,8 % (р<0,001), площа мікроворсинок – на 26,6 %, а відносний об’єм ендоцитозних везикул у цитоплазмі досліджуваних клітин – на 23,1 %. Отримані дані свідчать про погіршання біоенергетики клітин та порушення пристінкового всмоктування. Висновки. Видалення значних об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженого ремоделювання структур слизової оболонки клубової кишки, яке характеризується порушенням венозного дренажу, гіпоксією, дистрофічними, некробіотичними змінами епітеліоцитів, стромальних структур, інфільтрацією та склерозуванням, вираженим ураженням та зменшенням кількості ультраструктур, що забезпечують біоенергетику клітин та процеси всмоктування. Вираженість структурної перебудови структур слизової оболонки клубової кишки залежить від об’єму видаленої паренхіми печінки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Bedenyuk, O. S., та M. M. Korda. "ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІПОПОЛІСАХАРИДНОГО ПАРОДОНТИТУ НА ФОНІ ХРОНІЧНОГО АТРОФІЧНОГО ГАСТРИТУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (28 січня 2020): 27–35. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10790.

Повний текст джерела
Анотація:
Запальні захворювання тканин пародонта є однією з найважливіших проблем стоматології. Існує стійкий зв’язок між патологією пародонта і запальними захворюваннями шлунка. Мета – дослідити патоморфологічні зміни у тканинах пародонта щурів з генералізованим ліпополісахаридним пародонтитом, асоційованим із хронічним атрофічним гастритом. Матеріал і методи. У щурів моделювали генералізований ліпополісахаридний пародонтит шляхом введення в тканини ясен ліпополісахариду в дозі 40 мкл (1 мг/мл) протягом 2 тижнів. Атрофічний гастрит викликали шляхом інтрагастрального введення протягом 6 тижнів 2 % саліцилату натрію і 20 мМ деоксихолату натрію. Гістологічні препарати фрагментів верхньої щелепи фарбували гематоксиліном і еозином. Результати. При генералізованому ліпополісахаридному пародонтиті відбувається реорганізація всіх структурних компонентів тканин ясен. Вона проявляється змінами епітелію слизової оболонки ясен, збільшенням зроговілого і зменшенням остистого шарів, розширенням міжклітинних просторів, зростанням лімфоцитарної інфільтрації, набряком сполучної тканини слизової оболонки, розширенням, кровонаповненням вен і гемокапілярів, потовщенням стінки артерій, набряком аморфної речовини сполучної тканини і пошкодженням її волокнистих структур. При пародонтиті на фоні гастриту всі структурні зміни проявляються у більшому ступені, ніж при пародонтиті без соматичної патології. Висновки. Супутній хронічний атрофічний гастрит суттєво погіршує патоморфологічну картину пародонтиту, індукованого у тварин ендотоксином грамнегативної мікрофлори ліпополісахаридом.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Ostafiychuk, S. O., N. I. Henyk, N. V. Drohomyretska, and P. R. Volosovsky. "Evaluation of treatment of chronic pelvic pain in women with pelvic varicose veins." HEALTH OF WOMAN, no. 8(114) (October 30, 2016): 90–92. http://dx.doi.org/10.15574/hw.2016.114.90.

Повний текст джерела
Анотація:
The objective: of our study was to evaluate the effectiveness of therapy of chronic pelvic pain (CPP) in women with pelvic varicose veins (PVV). Patients and methods. The study involved 62 women of reproductive age with CPP and PVV. Patients have received Normoven («Kyiv Vitamin Factory») in a dose 500 mg 2 times a day per os courses of 14 days each month for six months. To prevent recurrence of pain 30 women were prescribed the same drug prophylactically during 3 months after the basic course with repetition after 3 months. 32 patients did not receive Normoven as an prevention. The control group consisted of 30 healthy women. All women conducted clinical and laboratory examination, ultrasound and Doppler to determine the internal diameter ovaric, uterine, arcuate and internal iliac veins (cm), and the definition of peak systolic velocity of blood flow in the uterine veins (cm/s). Pain was assessed by Pain Assessment Scales. The resulting digital material were treated statistically using the program Microsoft Excel 2000 and Statistica 5.11. Results. We found that most of women were limited their daily activities, half have had sleep disorders, almost half was depressed, emotional lability with frequent changes of mood was observed in 79.0%, and a third of women were in depression. Most women feel cramping, aching and tender of pain of moderate intensity (82.2%). After 6 months of treatment with Normoven we noticed complete reduction of pain in 67.7% of women, in most women improved sleep, mood and normalization of daily activities. One-third of patients remained periodic light intensity pain. There was a significant decrease in pain intensity (p<0.05), which accoding to VAS score was 1.50±1.3 points. Conclusions. Periodic preventive courses of Normoven allowed to prevent recurrence of congestive pelvic syndrome and pelvic pain in 90.0% of patients. Key words: chronic pelvic pain, varicose veins of the pelvis, Normoven.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Чернуха, Л. М., А. А. Гуч та Е. П. Тумасова. "Пацієнти з високим ризиком розвитку венозних трофічних виразок після епізоду ТГВ ... Деякі аспекти патогенезу, чи можливо прогнозувати виникнення трофічних порушень?" Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 61, № 1 (30 червня 2020): 114–29. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.114-129.

Повний текст джерела
Анотація:
ТГВ проявляється важкими порушеннями в системі гемостазу і, в більшості випадків, супроводжується розвитком ПТС. Патогенетичні зміни, що виникають у пацієнтів із ПТС у системі гемостазу і системі мікроциркуляторного русла нижніх кінцівок в сукупності є постійним підтримучим механізмом, що викликає не тільки утворення і прогресування трофічних порушень, але і виникнення самої виразки. Відповідно до літературних даних, при наявності певних факторів ризику, таких як наявність в анамнезі венозної тромбоемболії, раніше існуючого варикозного розширення вен нижніх кінцівок, чоловічої статі, а також ожиріння незалежно збільшується ризик розвитку ПТС виразки через 1 рік. Виявлення таких пацієнтів з урахуванням факторів ризику, а також беручи до уваги можливість розвитку виражених патогенетичних порушень, необхідно для призначення патогенетично спрямованого лікування із застосуванням – сулодексиду, призначення якого може не тільки запобігти рецидивам ТГВ, а й з огляду на фактори ризику, запобігти розвитку трофічних порушень, зокрема трофічних виразок.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Трофімов, М. В., Б. В. Гузенко, С. І. Баранник та В. В. Громов. "Клініко-статистичні аспекти розвитку і перебігу кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу в пацієнтів із хронічним вірусним гепатитом С". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (27 серпня 2021): 65–70. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.2.12301.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи: визначити особливості перебігу синдрому портальної гіпертензії ускладненого кровотечею з варикозно розширених вен у пацієнтів із хронічним вірусним гепатитом C. Матеріали і методи. Ми зібрали, обробили і проаналізували результати лікування 46 пацієнтів із кровотечами з варикозно розширених вен стравоходу (ВРВ), госпіталізованих у КНП “Дніпровська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги” ДМР” за 2017 р. Основним етіологічним фактором, що призвів до розвитку портальної гіпертензії у даній групі пацієнтів, встановлено цироз печінки на фоні хронічного вірусного гепатиту С (ХВГС). Ступінь крововтрати у даної категорії хворих розподілився так: мінімальна – в 13 випадках (28,3 %), середня – в 16 (34,8 %), велика і масивна – в 8 (17,4 %) і 9 (19,6 %) відповідно. Усім пацієнтам проведено оцінку функціонального стану печінки з використанням клініко-лабораторних методів. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що рівень вмісту загального білірубіну в сироватці крові у 22 (47,8 %) пацієнтів був у межах референсних показників, перевищення рівня менш ніж у 2 рази встановлено в 14 хворих (30,4 %), в 10 випадках (21,7 %) виявлено підвищення рівня білірубіну більш ніж у 2 рази. Аналіз рівня трансфераз у хворих на ХВГС, що ускладнився кровотечею з ВРВ, встановив показники АЛТ у межах референсних значень у 29 випадках (63,1 %), підвищення показника менш ніж у 2 рази (n2) – у 12 випадках (26,1 %), більш ніж в 2 рази підвищення рівня трансферази встановлено в 5 випадках (10,8 %). Проведено оцінку печінкової недостатності за класифікацією Чайлд–П᾽ю. Недостатність ступеня А встановлено у 23 пацієнтів (50 %), ступінь В – у 16 (34,8 %), ступінь С – у 7 (15,2 %). У результаті проведеного лікування 36 хворих (78,3 %) виписали з поліпшенням, в 10 епізодах (21,7 %) спостерігали летальний результат.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Антонюк-Кисіль, В. М., І. Я. Дзюбановський, В. М. Єнікеєва, С. І. Лічнер, В. М. Липний та М. В. Семенюк. "Планове хірургічне лікування вагітних із первинним симптоматичним хронічним варикозним розширенням вен пахвинного каналу з короткотерміновим перебуванням в акушерському стаціонарі". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 57, № 1 (21 червня 2018): 10–21. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2018.57.10-21.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Ковальчук, А. А., Т. В. Дацко, І. Я. Дзюбановський та В. Г. Дживак. "Структурні зміни внутрішніх органів на фоні змодельованого гострого поширеного перитоніту". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (18 лютого 2022): 37–43. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12714.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи: вивчення морфологічних та гістохімічних змін внутрішніх органів у піддослідних тварин на третю добу змодельованого експериментального гострого поширеного перитоніту. Матеріали і методи. В експерименті було використано статевозрілі нелінійні щури-самки масою 180–220 грам. Гострий поширений перитоніт був змодельований шляхом інтраперитонеального введення 1 мл 30 % калової суспензії на 100 г маси тіла щура. Тварин виводили з експерименту на третю добу шляхом декапітації під тіопенталовим наркозом. З метою подальшого проведення патоморфологічного та гістохімічного дослідження були забрані часточки печінки, очеревини, нирки та легені. Гістологічні препарати забарвлені гематоксилін-еозином. Фотодокументація зображення з гістологічних препаратів проводилась за допомогою виводу на монітор комп’ютера за допомогою мікроскопа Nicon eclipse C та цифрової відеокамери (Digital Camera SCMOS) за допомогою програмного забезпечення ToupWiew при різних збільшеннях. Результати досліджень та їх обговорення. У легенях виявлено збільшення кровонаповнення судин дрібного калібру без проявів периваскулярного набряку. Дослідження на виявлення бактерій, яке проводили за методом Гімзи та за Грамом–Вейгертом, встановило наявність поодиноких грампозитивних бактерій переважно в просвітах судин та в стромі поряд із запальними інфільт­ратами, про що свідчать кольорові включення. Гістологічне дослідження нирок встановило незначне кровонаповнення кіркової і мозкової речовини. Гістологічне дослідження печінки на третю добу експериментального перитоніту встановило значне розширення та повнокрів’я центральних вен, із компресією центролобулярних гепатоцитів, достатньо помірне розширення синусоїдів із незначною кількістю еритроцитів та макрофагів їх у просвітах. Реакція очеревини на третю добу після моделювання розлитого перитоніту проявлялася наростанням запальної гіперемії, набряку, який поширювався на м’язову тканину. Змодельований гострий поширений перитоніт характеризувався не лише запаленням листків очеревини, а й імунною реакцією інших органів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Гафіяк, Алла, та Анатолій Мірошніченко. "РОЗРОБКА СКЛАДОВИХ КОМПЛЕКСУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 86–101. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.259.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу і дослідженню формування професійної компетентності фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій в умовах розвитку індустрії інформаційних технологій. Мета статті є розробка комплексу забезпечення системи формування професійної компетентності фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Поставлена мета визначила завдання: проаналізувати актуальні проблеми професійної підготовки ІТ-фахівців; провести аналіз структур даних високого рівня разом із динамічною семантикою та динамічним зв’язуванням; проаналізувати можливості використання високорівневого відкритого Python-фреймворку (програмного каркасу) для розробки веб-систем; дослідити особливості програмних засобів навчального призначення та можливості створення віртуального оточення; визначити подальші напрями використання ІТ-технологій у навчальному процесі.У результаті проведеного дослідження було: проаналізовано досвід українських та закордонних науковців з підготовки фахівців в умовах розвитку інформаційних технологій та досліджено шляхи їх вирішення; обґрунтовано шляхи використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі; проаналізовано роль комп’ютерних технологій в університетах України та закордоном; досліджено види інноваційних методів навчання з використанням сучасних технологій; розглянуто програмні засоби навчального призначення, проаналізовано можливості створення власних розробок для задоволення навчальних потреб; проаналізовано основні напрямки застосування в навчальному процесі комп’ютерних технологій; визначено особливості використання інформаційних і телекомунікаційних технологій в освіті, а також розроблено комплекс забезпечення системи формування професійної компетентності фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Використаний метод створення бази даних має переваги в гнучкому використанні встановлення зв’язків між її об’єктами, та запобігаю розширенню бази даних завдяки посиланню на інший об’єкт, а не створення його.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Granchak, T. Yu, та V. I. Bondarenko. "ІМЕРСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В БІБЛІОТЕЦІ: ОРГАНІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО СЕРВІСУ ДЛЯ НАУКИ ТА ОСВІТИ". Science and Innovation 17, № 2 (27 квітня 2021): 94–104. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.02.094.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Необхідність підвищення ефективності наукової діяльності, створення умов для продукування нових знань і обміну ними актуалізують вивчення когнітивного потенціалу імерсивних технологій. Проблематика. Розкриття потенціалу імерсивних технологій для організації інноваційного бібліотечно-інформаційного сервісу сприяння розвитку науки і освіти. Мета. Обґрунтування необхідності впровадження в практику наукових бібліотек імерсивних технологій з метою забезпечення інформаційно-технологічної підтримки наукових досліджень і освітньої діяльності, розробка теоретико-методологічних підходів до організації бібліотечного сервісу, побудованого на основі імерсивних технологій. Матеріали й методи. Джерельну базу дослідження склали вебсайти наукових бібліотек, тематичні ресурси (портал Масачусетського технологічного інституту MIT Media Lab Research, сайти компаній-розробників програмного забезпечення та офіційні веб-сайти хакатонів віртуальної реальності), фахові публікації, що висвітлюють специфіку імерсивних технологій, досвід їх використання в наукових дослідженнях та в бібліотечній практиці. Використано системний, функціональний методи, методи спостереження, гіпотези в поєднанні з соціальнокомунікаційним методом. Результати. Показано доцільність впровадження в практику наукових бібліотек імерсивних технологій як інноваційного інструменту інформаційно-технологічного забезпечення розвитку науки і освіти, акцентовано когнітивний потенціал імерсивних технологій, розроблено теоретико-методологічні засади організації комплексного бібліотечно-інформаційного сервісу, побудованого на використанні імерсивних технологій, висвітлено приклади ефективного використання останніх науковими бібліотеками. Висновки. Позитивний ефект використання когнітивного потенціалу розширеної реальності в освітній практиці й наукових дослідженнях актуалізує розробку стратегій організації в наукових бібліотеках комплексного бібліотечно-інформаційного сервісу з надання доступу до імерсивних технологій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Hnatiuk, M. S., I. V. Bodnarchuk та L. V. Tatarchuk. "МОРФОМЕТРИЧНА ОЦІНКА СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ ВЕНОЗНОГО РУСЛА ЯЗИКА ПРИ ДЕСКВАМАТИВНОМУ ГЛОСИТІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (21 серпня 2019): 88–92. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10374.

Повний текст джерела
Анотація:
Десквамативний глосит, як самостійна патологія, трапляється нерідко, а його діагностика доволі складна. У морфогенезі десквамативного глоситу важлива роль належить венозному руслу язика, яке при цьому захворюванні досліджене недостатньо. Мета – кількісними морфологічними методами вивчити морфогенез венозного русла язика при десквамативному глоситі. Матеріал і методи. Морфометрично досліджували венозне русло язика 30 білих щурів-самців, які були поділені на 2 групи. 1 група нараховувала 15 інтактних тварин, 2 – 15 щурів з десквамативним глоситом, який моделювали створенням опіків язика шляхом нанесення оцтової кислоти. Через 2 тижні від початку досліду здійснювали евтаназію експериментальних тварин кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. Із язика вирізали шматочки, які фіксували у 10 % нейтральному розчині формаліну і проводили через етилові спирти зростаючої концентрації та заливали парафіном. Мікротомні зрізи завтовшки 5–7 мкм після депарафінізації фарбували гематоксиліном-еозином, за ван-Гізон, Маллорі, Вейгертом, толуїдиновим синім. На гістологічних мікропрепаратах проводили морфометрію венозних структур язика, при якій визначали діаметр закапілярних венул, венул, венозних судин, висоту ендотеліоцитів, їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, відносні об’єми пошкоджених ендотеліоцитів. Морфометричні параметри венозних судин обробляли статистично. Результати. Встановлено, що десквамативний глосит призводив до структурної перебудови венозного русла язика. При цьому діаметр закапілярних венул збільшився на 14,2 %, венул – на 16,7 % , а вен – на 13,6 %, порівняно з контрольними параметрами. Висота ендотеліоцитів венозних судин при десквамативному глоситі зменшилася на 4,25 %, а діаметр їх ядер – на 4,1 %, ядерно-цитоплазматичні відношення зросли на 5,3 %, що свідчить про порушення структурного клітинного гомеостазу. Відносний об’єм пошкоджених ендотеліоцитів у венозному руслі збільшився у 17,4 раза. Світлооптично в мікропрепаратах язика спостерігалися судинні розлади, що характеризувалися повнокров’ям переважно венозних судин, перивазальним набряком, стазами у венозній частині гемомікроциркуляторного русла, осередками діапедезних крововиливів. Відмічалися також дистрофічні, некробіотичні зміни епітеліоцитів, міоцитів, ендотеліоцитів, стромальних структур, інфільтративні та склеротичні процеси. Контури стінок венозних судин нечіткі, мало місце чергування набряклих склеротичних, гіпертрофованих та стоншених ділянок. Ці зміни призводили до порушення венозного відтоку, депонування крові у венах, що призводило до зростання опору її руху та до порушення дренажу венозної крові. Виявлені структурні зміни вказували на наявність вено-артеріальної реакції, спрямованої на збереження повноцінного кровопостачання досліджуваного органа. Контури вен з нерівномірним просвітом, варикозним розширенням, саккуляціями, звивисті, покручені. Виявлено також звужені ділянки вен з гіалізованими стінками. Наведене вище свідчить, що змодельована патологія призводить до вираженої структурної перебудови венозного русла язика, тобто до структурно-функціональних змін всіх ланок його венозної дренажної системи. Висновoк. Змодельований десквамативний глосит призводить до ремоделювання венозного русла язика, яке характеризується вираженим розширенням та повнокров’ям венозних судин, порушенням їх венозної дренажної функції, дистрофічними, некробіотичними, інфільтративними та склеротичними процесами у досліджуваному органі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Klantsa, M. P. "ОСОБЛИВОСТІ АНГІОАРХІТЕКТОНІКИ ПЕЧІНКОВИХ ВЕН ЩУРА ТА ЇХ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ПРИ ОТРУЄННІ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ". Вісник наукових досліджень, № 2 (29 червня 2019): 95–100. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10249.

Повний текст джерела
Анотація:
Проблема розвитку токсичного ураження печінки в останні роки стає все більш актуальною. Все частіше зустрічається явище медикаментозного (токсичного) гепатиту, що розвивається в результаті прийому разової великої дози препарату чи тривалого вживання як під наглядом лікаря, так і без нього. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) фармакологічної групи, що поряд із протимікробними засобами масово фігурують у призначеннях лікарів у всьому світі. Серед даної групи ацетилсаліцилову кислоту виділяють як одну з найпоширеніших речовин, що буває у складі багатьох препаратів, які можна придбати чи отримати без рецепта. Мета дослідження – вивчити, описати і проілюструвати особливості просторової організації печінкових вен інтактних статевозрілих щурів та їх реорганізацію при отруєнні ацетилсаліциловою кислотою. Матеріали і методи. Експерименти проведено на 42 білих лабораторних статевозрілих щурах-самцях: інтрактні (n=6), гостре отруєння (n=6), хронічне отруєння (n=30). Гостре отруєння моделювали одноразовим внутрішньошлунковим введенням ацетилсаліцилової кислоти у дозі 500 мг на 1 кг маси тіла. Хронічну інтоксикацію – щоденним внутрішньошлунковим введенням ацетилсаліцилової кислоти у дозі 150 мг на 1 кг маси тіла. Оцінювали розміри і площу венозного колектора печінки, діаметри основних венозних магістралей (D), довжину їх сегментів між двома сусідніми розгалуженнями (L), діаметрально-довжинні співвідношення (L/D) та величину кутів злиття (φ). Методи дослідження: контрастна рентгенолографія, макроморфометрія. Контрольні терміни дослідження – 1; 3; 7; 14 і 28 діб від початку експерименту. Результати досліджень та їх обговорення. При моделюванні тяжкого ступеня токсичності у першу добу експерименту гинули усі тварини. При цьому на їх контрастних рентгенангіограмах спостерігали значні зміни ангіоархітектоніки вен печінки. Вони проявлялися вираженим розширенням просвіту вен усіх контрастованих порядків, що візуально підтверджувалося посиленням судинного рисунка за рахунок більш глибокого контрастування дрібних гілок, а також результатами їх кількісного аналізу. Висновки. Найбільші зміни виникають при гострому отруєнні великими дозами ацетилсаліцилової кислоти. При хронічному отруєнні зміни дещо менш виражені й у своєму перебігу проходять у декілька етапів. Отримані кількісні показники печінкових вен і венозного колектора можуть скласти основу для порівняння і встановлення ступеня змін у печінці щурів при експериментальному моделюванні патологічних процесів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Мельник, В. "Политико-правовой статус императора Восточной Римской империи в VI веке: титул, юрисдикция и субъектность". Юридичний вісник, № 3 (5 жовтня 2020): 68–80. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1906.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті детально проаналізо-вано історико-юридичну проблему статусу імператора Східної Рим-ської імперії у VI столітті. Особли-ву увагу автор концентрує навколо доктринального питання про необ-хідність розширення застарілого традиційного історіографічного уявлення про територіальну юрис-дикцію владних повноважень схід-но-римських імператорів.Синтетичний підхід, побудо-ваний на стрункій системі зве-деного аналізу великої кількості першоджерел, юридичних норм, імператорських рескриптів, нової фахової літератури, дозволяє небез-підставно стверджувати: протя-гом всього VI століття Західна частина Середземноморського регі-ону продовжувала визнавати вер-ховну політичну владу «єдиного» римського імператора – східного. Варварські завоювання, здійснені під час Великого переселення наро-дів, не зруйнували інституційну базу римської цивілізації. Де-юре ці завоювання були санкціоновані західними та східними римськими імператорами з огляду на застосу-вання ними норми правового режи-му foedus.Із використанням міждисциплі-нарного поєднання методологічних принципів класичної історії права з останніми хронографічними та фактографічними досягненнями історіографії, загальної теорії полі-тики, історії політичних учень, нау-ки публічного управління та адміні-стрування автор висуває, відстоює і аргументовано доводить тезу про здійснення імператорами Зеноном Ісавром (476–491), Анастасієм І (491–518), Юстином І (518–527) та Юстиніаном Великим (527–565) не лише формального, але й фактич-ного (політичного) сюзеренітету над колишніми провінціями Західної частини Римської імперії. Автор нівелює стандартне твер-дження про падіння Римської імперії у V столітті, стверджуючи про непе-рервність і державно-інституційне продовження існування Імператор-ського Риму в ранньому Середньовіччі. Константинополь (де-юре – «Новий Рим») продовжував утримувати вер-ховну правову і політичну владу на теренах Західної Європи, зберігаючи та охороняючи установи і юридичні інститути доби домінату.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Drohomyretska, N. V. "Clinical-morphological parallels in the pathogenesis of chronic inflammatory processes of internal genital organs in women with varicose veins of the small pelvis." HEALTH OF WOMAN, no. 3(129) (April 30, 2018): 118–22. http://dx.doi.org/10.15574/hw.2018.129.118.

Повний текст джерела
Анотація:
Violation of hemomicrocirculatory processes is in the basis of the development of diseases of various organs and systems. The study of hemomicrocirculation at all levels allows us to understand the complexity and universality of these processes, as well as opens up new perspectives in the pathogenetic approach to the treatment and prevention of the diseases. The homogeneity of the reaction of all parts of the hemomicrocirculatory bed in various diseases has been proved on the basis of clinico-morphological comparisons. Study of some areas allows us to judge the state of hemomicrocirculation as an integral system. The objective: to study and compare the changes of the hemomicrocirculatory bed (HMCB) of the conjunctiva of the eyeball and adventitia of varicose veins of the small pelvis (VVSP) in women with chronic inflammatory processes of the internal genital organs (CIPIGO). Materials and methods. There were examined 54 women with chronic inflammatory processes of internal genital organs against the background of varicose veins of the small pelvis (group I); 30 – practically healthy women (control group). The age of women was between 18 and 45 years old. Bulbar microscopy was performed using the SHL-2B slit lamp. The results of microscopy were evaluated according to the system of V.S.Volkov et al. To evaluate the restructuring of the HMCB of adventitia of VVSP, the operating material of 12 women of reproductive age was used. Mainly, these were pieces of the ovarian vein. The study of HMCB in the vein wall was performed by the non-injecting method of silver impregnation according to V.V. Kupriyanov. To standardize the results, the state of the HMCB of venous wall adventitia was studied in norm in 5 women of reproductive age, who died as a result of various injuries. Results. Clinical-morphological parallels between changes in the HMCB of the conjunctiva of the eyeball and adventitia of the varicose veins of the small pelvis were revealed after the performed research. The arteriols’ architectonics was almost unchanged. Venules were dilated, twisted, somewhere varicose-enlarged, filled with formed elements. The structure of capillaries was polymorphic. The capillary net was localized and concentrated or shaped in the form of a thick planar net, the capillaries were expanded. In the micropreparations of the adventitia, there were arterio-venular anastomosis. The nuclei of the endothelial cells were shortened. In some preparations, the diameter of the arterioles corresponded to the diameter of the collection venules. Conclusions. 1. Our studies confirm both clinically and pathomorphologically that one of the links of the pathogenesis of CIPIGO, which occur against the background of VVSP, is a violation of HMCB. 2. Firstly, changes in the HMCB of the conjunctiva of the eyeball and adventitia of the varicose veins of the small pelvis in women with CIPIGO show that they are systemic. 3. The results obtained by us prove the necessity of the use of medicines that improve hemomicrocirculation in the treatment of CIPIGO against the background of VVSP. Key words: hemomicrocirculatory bed, bulbar conjunctiva, adventitia, varicose veins of the small pelvis, chronic inflammatory diseases of the small pelvic organs.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Tatarchuk, L. V., A. G. Shulgay та M. S. Hnatjuk. "ОСОБЛИВОСТІ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ М’ЯЗОВОЇ ОБОЛОНКИ КЛУБОВОЇ КИШКИ ПРИ РЕЗЕКЦІЯХ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПЕЧІНКИ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (31 січня 2019): 11–16. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9782.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Видалення великих об’ємів печінки може супроводжуватися виникненням пострезекційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, ураження їх структур, змін енергетичного забезпечення структур, які при пошкодженнях клубової кишки у названих патологічних умовах досліджено недостатньо. Мета дослідження – вивчити особливості енергетичного забезпечення м’язової оболонки клубової кишки при резекціях різних об’ємів паренхіми печінки. Методи дослідження. Дослідження проведено на 45 білих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи: 1-ша нараховувала 15 інтактних тварин; 2-га – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки; 3-тя – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію експериментальних тварин здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопенталового наркозу через місяць від початку досліду. Стан енергетичного забезпечення м’язової оболонки клубової кишки при пострезекційній портальній гіпертензії вивчали, визначаючи в ній рівні АТФ, АДФ та АМФ. Гістологічні препарати клубової кишки фарбували гематоксилін-еозином, за Ван-Гізон, Маллорі, Вейгертом, толуїдиновим синім. Гістостереометрично визначали товщину м’язової оболонки клубової кишки, відносні об’єми міоцитів, строми, пошкоджених міоцитів, стромально-міоцитарні відношення. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. У щурів через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки спостерігали розширення печінкової ворітної вени, повнокров’я і розширення брижових вен та видимого венозного русла тонкої і товстої кишок, спленомегалію, асцит. Виявлені зміни свідчили про наявність портальної гіпертензії. Слизова оболонка клубової кишки повнокровна, набрякла, з поодинокими осередками точкових крововиливів. У стінці клубової кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки виявили дистрофію, некробіоз епітеліоцитів, міоцитів, ендотеліоцитів, стромальних структур, інфільтративні та склеротичні процеси. При видаленні 58,1 % цього органа відносні об’єми строми збільшилися на 17,5 %, пошкоджених міоцитів – у 20,5 раза, стромально-міоцитарні відношення – на 21,1 %, що вказувало на значне ураження м’язової оболонки клубової кишки. При виявленому ураженні клубової кишки виражено в м’язовій оболонці знизились рівні АТФ, АДФ, АМФ, що свідчило про суттєве погіршення енергозабезпечення досліджуваної структури. Висновки. Резекція великих об’ємів паренхіми печінки призводить до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії, cуттєвого погіршення енергетичного забезпечення м’язової оболонки, пошкоджень структур оболонок та судинного русла клубової кишки. Ступінь зниження енергетичного забезпечення м’язової оболонки залежить від видаленого об’єму паренхіми печінки та вираження пошкоджень структур клубової кишки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Румянцев, К. Є., та О. П. Балаж. "Інтенсивна терапія та малоінвазивні втручання в комплексному лікуванні крово-теч із варикозно розширених вен стравоходу у пацієнтів із декомпенсованим цирозом печінки". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 59, № 1 (19 березня 2019): 33–38. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2019.59.33-38.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Нabor, H. H., Ya Ya Bodnar та V. S. Habor. "РЕМОДЕЛЮВАННЯ ПЕЧІНКИ ПРИ СИНДРОМІ ПОЛІОРГАННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (25 лютого 2021): 125–31. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11826.

Повний текст джерела
Анотація:
Резюме. Основні принципи лікування синдрому гострого ушкодження легень залишаються симптоматичними і спрямовані перш за все на підтримання й нормалізацію оксигенації та усунення причин, що лежать в основі гострого ушкодження легень. У сучасній літературі недостатньо уваги надається корекції морфофункціональних ушкоджень серця, нирок і печінки. Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела щодо особливостей ремоделювання печінки при синдромі поліорганної недостатності. Матеріали і методи. У дослідженні опрацьовані наукові публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Internet», ключовими словами були «синдром поліорганної недостатності», «ремоделювання печінки». Результати. Узагальнюючи аналіз літературних джерел, можна говорити про прогрес у вивченні поліорганної недостатності при гострому респіраторному дистрес-синдромі (ГРДС), удосконалення термінів і понять, хоча й до сьогодні у наукових джерелах зустрічаються дискусійні дані. Багато сучасних досліджень стосується особливостей компенсаторно-пристосувальних, детоксикаційних і обмінних процесів та взаємозв’язків між морфометричними параметрами печінкових вен та часток печінки за умови поліорганної недостатності при ГРДС. Висновки. Аналітичний огляд основних тенденцій наукових досліджень вказує на важливе місце у патогенезі синдрому поліорганної недостатності структурних змін печінки як центрального органа, якому належить провідне значення в забезпеченні, на рівні стромально-паренхіматозних відношень, компенсаторно-пристосувальних, детоксикаційних і обмінних процесів. Це обґрунтовує необхідність подальшого розширення і поглиблення уявлень про основні структурні зміни, що розвиваються при цьому синдромі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Shulgay, A. G., L. V. Tatarchuk та M. S. Hnatjuk. "ЕНДОГЕННА ІНТОКСИКАЦІЯ ОРГАНІЗМУ ПІДДОСЛІДНИХ ТВАРИН ПРИ УРАЖЕННІ ПОРОЖНЬОЇ КИШКИ ЗА УМОВ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНОЇ ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (1 листопада 2018): 21–26. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9551.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки може супроводжуватися виникненням пострезекційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, ураження їх структур, зростання ендогенної інтоксикації, яку при пошкодженнях порожньої кишки у названих патологічних умовах досліджено недостатньо. Мета дослідження – вивчити особливості ендогенної інтоксикації організму піддослідних тварин при ураженні порожньої кишки за умов пострезекційної портальної гіпертензії. Методи дослідження. Дослідження проведено на 60 білих щурах-самцях, яких поділили на 4 групи: 1-ша нараховувала 15 інтактних тварин; 2-га – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки; 3-тя – 15 тварин, в яких видалили 42 % паренхіми печінки; 4-та – 15 щурів після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію піддослідних тварин здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопенталового наркозу через місяць від початку експерименту. Стан ендогенної інтоксикації оцінювали за концентрацією в сироватці крові ТБК-активних продуктів, визначенням окисної модифікації білків, вмістом молекул середньої маси. Гістологічні препарати з порожньої кишки фарбували гематоксилін-еозином, за ван-Гізон, Маллорі, Вейгертом, толуїдиновим синім. Гістостереометрично визначали відносні об’єми пошкоджених епітеліоцитів, м’язових клітин, ендотеліоцитів. Кількісні величини обробляли статистично. Результати й обговорення. У щурів через місяць після резекції 42 та 58,1 % паренхіми печінки спостерігали розширення печінкової ворітної вени, повнокров’я і розширення брижових вен та видимого венозного русла тонкої і товстої кишок. Виявлені зміни свідчили про наявність портальної гіпертензії. Слизова оболонка порожньої кишки повнокровна, набрякла, з поодинокими осередками точкових крововиливів. У стінці порожньої кишки виявили дистрофію, некробіоз епітеліоцитів, міоцитів, ендотеліоцитів, стромальних структур, інфільтративні та склеротичні процеси, які були більш виражені при резекції 58,1 % паренхіми печінки. Відносні об’єми пошкоджених досліджуваних структур значно зросли через місяць після резекції 42 % паренхіми печінки і найбільших величин досягли при видаленні 58,1 % об’єму даного органа, вказуючи на виражене ураження порожньої кишки в змодельованих експериментальних умовах. При виявленому ураженні порожньої кишки суттєво зросла ендогенна інтоксикація організму, що підтверджувалося достовірним (р<0,05) збільшенням вмісту молекул середньої маси в сироватці крові, ТБК-активних продуктів, окисномодифікованих білків. Ступінь ендогенної інтоксикації організму при пострезекційній портальній гіпертензії залежав від вираження ураження порожньої кишки. Висновки. Резекція великих об’ємів паренхіми печінки призводить до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії, пошкоджень структур порожньої кишки та ендогенної інтоксикації організму, яка супроводжується збільшенням вмісту молекул середньої маси, окисномодифікованих білків, активацією пероксидного окиснення ліпідів. Ступінь ендогенної інтоксикації організму залежить від видаленого об’єму паренхіми печінки та вираження пошкоджень структур порожньої кишки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Швець, М. В. "Концепція спряжених на критичній ізохорі циклів Стірлінга, працюючих на двоокису вуглецю". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 2 (30 квітня 2019): 121–31. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i2.1361.

Повний текст джерела
Анотація:
В роботі пропонується нова концепція реалізації циклу Стірлінга в області не тільки надкритичних, але й, власне, критичних температури і тиску, заснована на виявленій в наших попердніх роботах вираженій гетерогенній структурі надкритичних флюїдів. Існування такої гетерогенної стаціонарної наноструктури решіткового типу в достатньо широких діапазонах надкритичних властивостей, які були названи не-гіббсівською фазою флюїду, було запропановане (Роганковим В.Б та іншими) у рамках моделі ФТ (флуктуаційної термодинамики). Така флюїдна структура в практичному використанні може бути досить перспективною. Вона проявляється в наявності досить регулярного, решіткового типу просторового розподілу густини флюїду і його теплових властивостей в т.зв. мезоскопічних малих об’ємах всередині робочих порожнин стискання і розширення пропонованої схеми спряжених стірлінгів. Саме поняття спряження означає ідею максимально-ефективного використання теплоти, одержаної в циклі від джерела, шляхом поєднання двох підциклів високого (І) і помірного (ІІ) тиску вздовж критичної ізохори. В роботі введене нове поняття ступеня теплофізичної досконалості (доповнюючий прийняте поняття термодинамічної досконалості, для окремих стадій – ізоліній і вузлів – нод спряженого повного циклу типу Стірлінга-Рейліса, яке дозволяє кількісно оцінити позитивний ефект додаткової внутрішньої рекуперації на загальну регенерацію теплоти. Ізольована від навколишнього середовища конструкція обох підціклів (І) і (ІІ) і об`єднуючого стірлінга є його перевагою у порівнянні з циклами внутрішнього згоряння. В якості потенціально-перспективної робочої речовини пропонується двоокис вуглецю. Таким чином, наша мета полягає у використанні виявлених нанодисперсних властивостей флюїду для формулювання концепції створення спряженного, досить ефективного циклу Стірлінга з перспективним робочим тілом - надкритичним двоокисом вуглецю, замість традиційного використання водороду або гелію.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії