Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: ВВП України.
Статті в журналах з теми "ВВП України"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "ВВП України".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Черненко, Н. О., та Л. А. Зінченко. "РОЗВИТОК ТУРИЗМУ ЯК ПРІОРИТЕТНОЇ ГАЛУЗІ ЕКОНОМІКИ". Підприємництво та інновації, № 8 (30 грудня 2019): 99–104. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/8.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано сучасний стан розвитку туризму як пріоритетної галузі економіки. Визначено сутність економічної категорії туризму та його значення для розвитку економіки. У статті зазначено, що Україна володіє значним туристичним потенціалом і має всі передумови для розвитку внутрішнього, в’їзного та виїзного туризму. Проаналізовано статистичні дані щодо розвитку туристичної діяльності України, а саме динаміку туристичного потоку іноземних громадян до України та українців, які виїжджали за кордон, динаміку прямої зайнятості населення в галузі туризму, динаміку частки туристичної галузі у ВВП України, динаміку обсягів державного фінансування туризму. Встановлено, що в Україні протягом 2013–2019 рр. відбувалися скорочення обсягів туристичного потоку та зниження темпів зростання галузі туризму. На основі аналізу показників розвитку туристичної галузі визначено основні напрями розвитку туризму в Україні.
2
Попова, В. В. "Динаміка структури ВВП України". Статистика України, № 1 (2006): 35–41.
Знайти повний текст джерела
3
Gogol, Tetyana, та Vladyslava Ponomarenko. "ВПЛИВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ Й ОПОДАТКУВАННЯ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ ТА ОБ’ЄДНАНИХ АРАБСЬКИХ ЕМІРАТІВ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(25) (2021): 82–90. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-1(25)-82-90.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено місце, яке посідає Україна та Об’єднані Арабські Емірати у світовій економіці у 2019 році відповідно до класифікації країн за методикою Світового банку, проаналізовано основні показники економічного розвитку за 2019 рік, здійснено аналіз структури ВВП в ОАЕ та в Україні. Також побудовано графіки річного ВВП на душу населення в досліджуваних країнах протягом 2005-2019 рр. Спираючись на законодавчі документи досліджуваних країн, встановлено наявні стандарти у сфері ведення бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності й необхідність їх застосування для різних суб’єктів господарської діяльності. При цьому визначено головні органи, що регулюють питання, пов’язані з бухобліком, та розкрито їхню функціональну спрямованість. Розглянуто механізм податкової системи як України, так і Об’єднаних Арабських Еміратів, і відповідну нормативно-правову базу, яка регламентує оподаткування. Визначено вплив бухгалтерського обліку й оподаткування на економіку аналізованих держав.
4
Пріхно, І. М., І. П. Частоколенко та А. П. Марченко. "НАПРЯМИ ОПТИМІЗАЦІЇ ОБСЯГУ І СТРУКТУРИ ГРОШОВОЇ МАСИ В УКРАЇНІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (16 грудня 2020): 161–68. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано тлумачення терміна «грошова маса» і з’ясовано, що вимірювання грошової маси здійснюється за допомогою грошових агрегатів, яких в Україні налічу- ється чотири (М0, М1, М2, М3). Окреслено зміст та основні характеристики грошових агрегатів, здійснено їх порівняння. Проаналізовано динаміку зміни грошових агрегатів в Україні протягом останніх років в абсолютному вираженні, а також досліджено питому вагу грошових агрегатів у загальній грошовій масі. Проаналізовано рівень мо- нетизації економіки України на основі розрахунку співвідношення грошового агрегату М0 та ВВП і співвідношення грошового агрегату М2 та ВВП. Отримано результати дослідження грошової маси, грошових агрегатів та показників, що свідчать про рі- вень монетизації економіки, зіставлено їх із нормативними значеннями, на основі чого зроблено висновки щодо тенденцій, притаманних сучасній грошово-кредитній системі України. Запропоновано основні напрями оптимізації обсягу й структури грошової маси в Україні.
5
Колосов, A. M. "Cинергетична модель впливу курсу національної валюти на ВВП в Україні". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6(262) (23 грудня 2020): 44–55. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-44-55.
Повний текст джерелаАнотація:
В Україні поточний курс гривні до іноземних валют є одним з базових показників для складання чергового річного бюджету України, оцінки рівня внутрішнього валового продукту (ВВП), дієвості Національного банку України та стану економіки в цілому. В Україні відсутні чіткі науково обґрунтовані орієнтири щодо того, яким чином коливання курсу національної валюти України впливає на рівень ВВП, що дає простір для зловживань шляхом штучного регулювання курсу національної валюти в інтересах певних зацікавлених груп, а теоретичне вирішення задачі по встановленню науково обґрунтованого паритету між коливаннями курсових показників перешкоджало б цьому і сприяло збереженню стабільності динаміки ВВП, що впливає на багато інших економічних показників.
В якості досліджуваного показника статистичної залежності в моделі самоорганізації курсів запропоновано коефіцієнт паритетності, який відображає ставлення індексу курсу гривні (розрахованого в гривнях за 1 долар) до індексу ВВП в доларовому вимірі за підсумками звітного року. Застосовуючи метод точкового відображення отримано траєкторію зміни коефіцієнта паритетності протягом 23 років, яка показує, що при відсутності зовнішніх впливів (світових економіко-фінансових криз або збройних конфліктів), що обурюють динаміку досліджуваного показника, в цілому відбувається процес самоорганізації взаємодії великої кількості невизначених факторів, тим або іншим чином пов'язаних з показниками, які розглядаються. При цьому спостерігається стійка спрямованість величини даного показника до певної точки тяжіння, атрактору на рівні показника 0,8. Економічне значення цього результату полягає в тому, при плавному знецінення гривні в межах щорічних індексів не більше 1,02-1,04, а то і при зміцненні гривні з індексами менше 1 до 0,97, має місце гарантоване збільшення показника ВВП в доларах з індексами до попереднього року на рівні 1,17, тобто на 17%, що як раз і спостерігається за звітними даними за 2017-2019 роки.
6
Halanets, Volodymyr. "Завдання державного регулювання аграрної сфери економіки України". Theory and Practice of Public Administration 1, № 64 (11 липня 2019): 118–24. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.01.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості державного регулювання аграрної сфери економіки. Проведено аналіз розвитку економіки України протягом 2002–2017 рр. Досліджено динаміку ВВП України в цей період, ефективність виробництва у сільському господарстві. Встановлено, що потенціал сільськогосподарської кооперації в Україні не реалізовано. Обґрунтовано необхідність визначення основних завдань державного регулювання в аграрній сфері. Сформовано пріоритетні напрями державної підтримки з метою розвитку галузі сільського господарства.
7
Сергієнко, О. М. "Макроекономічні проблеми виробництва ВВП України". Формування ринкових відносин в Україні, № 12 (67) (2006): 26–30.
Знайти повний текст джерела
8
Сергієнко, О. М. "Макроекономічні проблеми виробництва ВВП України". Формування ринкових відносин в Україні, № 12 (67) (2006): 26–30.
Знайти повний текст джерела
9
Brazhnуk, L. V. "Державний борг України: процес формування та методи управління". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (3 вересня 2018): 64–68. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.04.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто історичну ретроспективу процесу формування державного боргу України та проблеми забезпечення його погашення. Досліджено причини зростання боргового навантаження за останній час в Україні. Проаналізовано стан та структуру відношення сукупного державного боргу до ВВП. Визначено методи управління державним боргом, що використовуються в різних країнах світу.
10
KUZYK, Stepan. "РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ". Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, № 19-20 (1 жовтня 2019): 308–21. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2350.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто туризм як важливу сферу господарської діяльности країни. Студії констатують, що в сфері туризму виробляється до 8 % ВВП. Це складає майже 1/5 торговельного обігу України. Галузь, що формується, забезпечує роботою тепер майже два мільйони українців. Туризм в Україні пройшов тривалий період розвитку – від зародження прототипу міжнародного туризму, пов’язаного зі стихійним мандрівництвом, що сягає раннього середньовіччя, до організованого масового туризму ХХ–ХХІ ст. Подальшому розвитку міжнародного туризму в Україні сприяє наявна ресурсна база: бальнеологічні ресурси, бальнеогрязеві, фітолікувальні, біотичні, ландшафтні, пляжні ресурси. Важливим засобом розвитку міжнародного туризму вважаються пізнавальні ресурси (пам’ятки історії, історико-архітектурні пам’ятки, пам’ятки сучасної архітектури, унікальні споруди культури, ремесел, пам’ятки фольклору тощо). Україна, як держава з потужною та унікальною туристично-рекреаційною базою, є конкурентоспроможною на світовому ринку туристичних послуг.
11
Abramova, Alla, Maksym Marych та Liubov Popova. "КРЕДИТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ БАНКІВСЬКИМИ УСТАНОВАМИ В УКРАЇНІ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2 (18) (2019): 181–89. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-2(18)-181-189.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено дослідження стану кредитного забезпечення комерційними банками інноваційного розвитку економіки України, а саме: проаналізовано динаміку кредитного забезпечення інноваційних змін, встановлено залежність ВВП України від обсягу банківських кредитів під час фінансування інноваційної діяльності, а також вплив окремих тарифних, облікових, нормативних факторів на показники кредитування інновацій. Представлено банки-лідери у сфері фінансування інновацій у країні. У результаті проведеного дослідження встановлено основні тенденції банківського кредитування інновацій в Україні та запропоновано авторське бачення грошово-кредитних, фіскальних, законодавчих, адміністративних та інших заходів сприяння та активізації банківського кредитного забезпечення цього напряму розвитку економічної активності в Україні.
12
Сендерович, А. Й. "Вплив зовнішніх запозичень на ВВП України". Інвестиції: практика та досвід, № 11, червень (2013): 70–73.
Знайти повний текст джерела
13
Чорна, В. В. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСУВАННЯ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВʼЯ УКРАЇНИ ТА КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (2 червня 2021): 45–49. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.1.12142.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: здійснити порівняльний аналіз фінансування сфери охорони здоровʼя України та країн ЄС за останні роки.
Матеріали і методи. Використано теоретично-порівняльний, бібліосемантичний аналіз даних щодо фінансування сфери охорони здоров’я в Україні та країнах ЄС.
Результати. Проаналізовано наукові джерела вітчизняних, зарубіжних досліджень, законів України, концепцій державних програм і резолюцій ЄС та виділено основні проблеми незавершеної медичної реформи. Для успішного проведення реформи в сфері охорони здоров’я в Україні прийнято низку нормативно-правових актів. Позитивні зміни у реформі охорони здоров’я України безпосередньо залежать від видатків на охорону здоровʼя у ВВП. Найбільше коштів на охорону здоров’я було спрямовано в 2013 р. – 4,23 %, але у 2019 р. цей показник був найменшим за останні роки незалежності – 2,4 % від ВВП. Різкі коливання у фінансуванні сфери охорони здоров’я негативно впливають на створення нової Національної служби здоров’я України, на саму реформу в цілому, а також на показники тривалості життя населення в Україні. Позитивні приклади у реформі охорони здоров’я як Республіки Польща, так й інших європейських країн – відокремлення цільових коштів на охорону психічного здоров’я від бюджету, які належать органам місцевого самоврядування закладів охорони здоров’я, та вкрай необхідний закон про обов’язкове медичне страхування як у багатьох країнах світу. Психічне здоров’я населення Польщі та країн ЄС є одним із пріоритетних завдань і невід’ємною частиною у реформуванні сфери охорони здоров’я. У резолюції ВООЗ, Ради ЄС, Ради Європи, починаючи з 1975 р., важливе значення відводять адекватному і справедливому інвестуванню в систему охорони психічного здоров’я, що позначається на здоров’ї населення планети. У 2019 р. ВООЗ зі Світовим банком проводили аналіз реформи фінансування системи охорони здоров’я за 2016–2019 рр. для надання стратегічних рекомендацій щодо покращення надання медичних послуг.
Висновки. За результатами аналізу встановлено недосконалість фінансування закладів охорони здоров’я України, що впливає на якість надання медичної допомоги та необхідність впровадження постійного коригування/моніторингу ефективності діючої нової моделі фінансування системи охорони здоров’я України і запровадження обов’язкового медичного страхування.
14
Гурочкіна, В. В. "ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В ЕКОНОМІЦІ ЕМЕРДЖЕНТНОГО ТИПУ". Підприємництво та інновації, № 11-2 (29 травня 2020): 13–22. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано обсяги капітальних інвестицій в економіці України, наведено пріоритетні напрями капітальних інвестицій у промисловості за її видами. Проаналізовано динаміку прямих інвестицій у вигляді акціонерного капіталу та боргових фінансових інструментів в економіці України та наведено напрями інвестування за видами промисловості. Наведено найбільші країни-інвестори та пріоритетні напрями інвестування в Україну. Зазначена роль держави та ведення інвестиційно орієнтованої політики для цілей розвитку промислових підприємств. Проаналізовані зміни в структурі прямого інвестування у промисловість України за 2010–2020 рр. Виділено емерджентні прояви функціонування промисловості. Порівняно зміни в динаміці прямого інвестування та ВВП країни, визначено та наведено динаміку грошових переказів мігрантів в Україну. Охарактеризовано зв’язок за показниками змін динаміки здійсненого аналізу. Визначено вплив наслідків пандемії COVID-19 та ймовірність виникнення фінансових й соціальних ризиків.
15
Zhuravlyov, О. V. "Статистичне вивчення трансформаційних зрушень економіки України". Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, № 4 (20 грудня 2017): 23–31. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.4.2017.03.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведено економічну діагностику деяких важливих макроекономічних індикаторів України, що відображають характер та швидкість економічної трансформації. Запропоновано використання набору інституційних змінних, що дозволив більш ретельно оцінити характер економічної трансформації в Україні і виявити такі відхилення - трансформація національної економіки відбувається на різних швидкостях. Поряд із традиційними зрушеннями в структурі ВВП (домінування частки послуг) все ще спостерігається незначний статистичний вплив таких важливих інституційних категорій як рівень політичної глобалізації, контроль корупції, рівень захищеності прав власності, верховенства права, а також рівень соціальної глобалізації.
16
Щур, Р. І., І. І. Плець та І. І. Войтович. "ОСОБЛИВОСТІ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ ПРІОРИТЕТНИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ У СУЧАСНИХ УМОВАХ". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 171–80. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.171-180.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні засади бюджетного фінансування пріоритетних галузей економіки України. Акцентовано увагу на критеріях вибору пріоритетних економічних галузей з точки зору бюджетного фінансування. Дослідження поточної макроекономічної ситуації в Україні показали, що державна підтримка необхідна для розвитку пріоритетних галузей економіки. Проведений аналіз фінансування пріоритетних галузей економіки показав, що в основному фінансування здійснюється за рахунок власних коштів підприємств, а також кредитних ресурсів банків, національних інноваційних та інвестиційних фондів, державного місцевих бюджетів, а також інших не заборонених законом фондів.
Здійснено комплексний аналіз фінансування економічних галузей з державного бюджету України протягом 2015-2019 років. Проаналізовано структуру капітальних витрат державного бюджету за 2015–2019 роки. Проведений аналіз показав, що протягом аналізованого періоду капітальні витрати зведеного бюджету становили в середньому 2,9% ВВП (1,4% ВВП за рахунок державного бюджету) та спостерігалася тенденція до зменшення їх частки, що є негативним явищем для національної економіки. Доведено, що потреба в державних коштах зумовлена зниженням купівельної спроможності населення, стимулюванням розвитку науково-технічного прогресу, впровадження інновацій, підтримка розвитку стратегічних та пріоритетних галузей економіки.
Визначено основні напрями подальшого розвитку пріоритетних галузей економіки та покращення інвестиційного середовища в Україні на основі вдосконалення правової та організаційної основи для підвищення ефективності механізму забезпечення сприятливого інвестиційного середовища, поліпшення конкурентоспроможності національної економіки, збалансування структури видатків бюджетів, збільшення їх частки на капітальне фінансування та інвестування в інноваційні проекти.
17
Luhovenko, N., та N. Kovalenko. "СТИМУЛЮВАННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ НАДХОДЖЕНЬ ПРИВАТНИХ ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗІВ В УКРАЇНУ". Theory and Practice of Public Administration 2, № 69 (26 травня 2020): 96–104. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.02.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто сучасні тенденції надходжень приватних грошових переказів в Україну. Подано структуру надходжень обсягів приватних грошових переказів в Україну. Зазначено обсяги приватних грошових переказів в Україну з провідних країн світу. Особливу увагу приділено дослідженню впливу приватних грошових переказів на розвиток економіки України. Досліджено динаміку та проаналізовано стан обсягів грошових переказів мігрантів та вплив цих переказів на ВВП. Розроблено заходи щодо стимулювання та регулювання грошових переказів мігрантів. Виявлено потребу щодо визначення стратегічних пріоритетів залучення приватних грошових переказів та удосконалення механізму регулювання їх.
18
Свидрук, І. І., та О. Ю. Клепанчук. "СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ СПОЖИВЧОГО РИНКУ УКРАЇНИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 73–81. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено багатофакторному аналізу особливостей розвитку споживчого ринку України як відкритої системи, в якій одночасно задовольняються антагоністичні цілі товаровиробників і тор-гових посередників щодо зростання прибутковості і капіталізації та споживачів щодо мінімізації затрат на задоволення попиту. Споживчий ринок досліджували в якості інструменту забезпечення соціально-економічної стабільності. Здійснено структурно-динамічний аналіз розвитку споживчого ринку у 2014-2020 рр. та виявлено його стабільне зростання попри незначне зниження обсягу реалізації послуг. Проаналізовано зміни товарної структури споживчого ринку. Виявлено, що найбільша частка витрат домогосподарств була сконцентрована на ринку продовольчих товарів, де спостерігалося стрімке зростання споживчих цін. Показано, що в цілому середньомісячні сукупні витрати домогосподарств на споживчому ринку скоротились, особливо на непродо-вольчі товари і послуги, що спричинено соціально-економічною невпевненістю споживачів. Виявлено, що знецінення гривні, скорочення поточних видатків бюджету та стрімке підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги призвели до зменшення рівня доходів населення і підвищення рівня бідності. На подолання проблеми спрямоване приєднання України до програми ООН “Цілі Сталого Розвитку 2016-2030”. Здійснено факторний аналіз впливу розвитку ринків непродовольчих товарів та послуг на зростання ВВП України. Вияв-лено, що стан споживчого ринку продовольчих товарів практично не впливає на динаміку номінального ВВП, тоді як зростання ринків непродовольчих товарів та послуг гарантовано призводить до збільшення ВВП. По-дальші дослідження запропоновано скерувати на розробку інституційного інструментарію концептуальних перетворень внутрішнього споживчого ринку.
19
Шевчук, Тетяна, Олена Сідельник та Галина Кравчук. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ КОРОНАКРИЗИ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ". Вісник Університету банківської справи, № 1(40) (24 травня 2021): 34–41. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(40)2021237577.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості та характер економічної кризи, спричиненої пандемією COVID-19; оцінки, зроблені науковцями-аналітиками стосовно прогнозів перебігу коронакризи і факторів, які несуть загрозу світовій економіці. Україна опинилася в новій системі ризиків, пов’язаних зі світовою економічною рецесією, що спонукало сповільнення економічної динаміки. Проведено аналіз впливу введення суворих карантинних умов на різні сфери економічної діяльності в Україні. Зменшення ділової активності, спровоковане пандемією, погіршенням кон’юнктури на світових ринках низки промислових товарів, послабленням інвестиційної діяльності тощо спричинило зниження показників усіх секторів економіки. Аналіз реального ВВП показав, що 2020 року економіка повернулася до показників 2012 року. Відповідно значно знизилися показники виконання державного бюджету України. Банківська система країни також перебуває у складних умовах. Однак ситуація на грошово-кредитному ринку залишається стабільною і банківська система має досить високий рівень ліквідності. Банки володіють достатніми ресурсами для безперебійної діяльності навіть в умовах погіршення настроїв населення і бізнесу під впливом негативних новин зі світових ринків. Уперше в історії під час кризи банківські установи не стали фактором посилення економічної нестабільності.
20
Трофименко, О. О., Д. В. Дорошкевич та І. М. Джадан. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАСАД ГЛОБАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 11-1 (29 травня 2020): 118–25. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.40.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено основні тенденції розвитку промисловості України. Обрано основні Глобальні цілі сталого розвитку на основі яких має забезпечуватися розвиток промисловості України, а саме: Ціль 8 “Гідна праця та економічне зростання”, Ціль 9 “Інновації й інфраструктура”, Ціль 12 “Відповідальне споживання”, Ціль 17 “Cпівпраця заради досягнення цілей”. Досліджено основні передумови розвитку промисловості. Співставлено динаміку індексів валового внутрішнього продукту та промислової продукції. Визначені основні країни, які доцільно використовувати як орієнтири для аналізу прогресу досягнення цілей сталого розвитку та розвитку промисловості. Наведено динаміку реального ВВП на душу населення в досліджуваних країнах та в Україні. Визначені основні негативні та позитивні аспекти розвитку промисловості на засадах глобальних цілей сталого розвитку. Досліджено окремі показники ефективності заходів щодо досягнення визначених цілей сталого розвитку в Україні.
21
Шевчук, В. О., та Х. Соловій. "ЕКОНОМІЧНИЙ ВИМІР ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ 2019 Р. В УКРАЇНІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 65–71. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано причини істотного сповільнення динаміки валового внутрішнього продукту (ВВП) України відразу ж після завершення виборчої кампанії навесні-влітку 2019 р. Після кризових явищ 2014-2015 рр. відновлення вітчизняного ВВП відбувалося досить успішно до середини 2019 р. Основний висновок полягає у тому, що зміна владної команди позначилася довгостроковими втратами ВВП. Ймовірні пояснення такого явища в експертному середовищі називають у широкому діапазоні: відсутність необхідної концептуальності в економічній політиці, брак інвестицій, спад в аграрному секторі, зменшення вантажообігу, нездатність реформувати систему кланового капіталізму, “відсторонення” НБУ від економічних процесів. З-поміж інших емпіричних результатів отримано, що довгострокове зростання ВВП сприятливо залежить від умов торгівлі та зміцнення гривні (обидва ефекти зберігаються у короткочасному періоді). Примітно, що сприятлива залежність динаміки вітчизняного ВВП від обсягів виробництва країн Єврозони має лише короткочасний характер. Можливість коригування довгострокових залежностей у короткочасному періоді достатньо слабка. Перспектива майбутніх досліджень вбачається у тому, щоб виявити конкретні механізми негативного зв’язку між виборчою кампанією 2019 р. і зростанням ВВП.
22
Loiko, Valeriia, Kateryna Pozdieieva та Stanislav Maliar. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 5 (1 червня 2020): 68–78. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0106.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретико-методичні засади та проблеми функціонування механізму фінансування закладів загальної середньої освіти України. Досліджено, що світові видатки на освіту досягають 900 млрд. дол., що в свою чергу складає 3 % світового ВВП. Визначено, що фінансування освіти здійснюється в країнах світу з різних джерел. В країнах ЄС, США та Південної Кореї фінансування освіти здійснюється за рахунок державного бюджету. У постсоціалістичних країнах із-за падіння ВВП скоротилися видатки на освітню галузь. Тому в цих країнах переважає змішана система фінансування роботи освітніх закладів. Проаналізовано динаміку Зведено бюджету України та видатків на освіту за період 2014-2019 рр. Встановлено, що питома вага видатків на освіту у загальному обсязі Зведеного державного бюджету зменшилась за період 2014-2019 рр. на 19,22 %. Проведено аналіз динаміки кількісних показників по закладах загальної середньої освіти України за період 1990/91 – 2019/20 рр. Зроблено висновок, що кількість закладів загальної середньої освіти України зменшилось на 30,27 %, кількість учнів зменшилась на 41,07 %, кількість вчителів зменшилась на 18,06 %. Досліджено динаміку кількісних показників по закладах загальної середньої освіти міста Києва за період 1995/96 – 2019/20 рр. Зроблено висновок, що кількість закладів загальної середньої освіти міста Києва за досліджуваний період зросла у 1,34 рази, кількість учнів зменшилась на 10,06 %, кількість вчителів зросла на 5,86 %. Доведено, що в основі визначення обсягів фінансування лежить принцип «від досягнутого рівня». Обґрунтована доцільність вдосконалення механізму фінансування закладів загальної середньої освіти в Україні на основі використання зарубіжного досвіду, а саме, впровадження фінансових відносин на принципах концепції субсидарності.
23
Кушнір, С. О., та В. С. Кармазіна. "ІНВЕСТУВАННЯ В СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 103–7. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток сільського господарства та його інвестиційна підтримка є одним з стратегічних завдань для України. У статті розглянуто ефективність діяльності агробізнесу за останні роки. Досліджено статистичні дані щодо динаміки частки сільського господарства у структурі українського ВВП у фактичних цінах, суми прямих інвестицій у сільське господарство та динаміку частки агропромисловості у загальній структурі прямих інвестицій. Проаналізовано світові рейтинги щодо виробництва та експорту сільськогосподарської продукції. Узагальнено статистичні дані щодо зміни сум фінансування АПК у рамках державних програм підтримки, а також іноземних інвесторів. Особливу увагу приділено детальному ознайомленню з інвестиційними проектами 2020-2021 рр., і дослідженню інвестиційної привабливості для іноземних держав. Виокремлено проблеми й перспективи покращення інвестиційного клімату в Україні.
24
Frolov, Sergiy, Olha Hryhorash, Volodymyr Orlov та Shukairi Fathi. "АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ ЯК ГОЛОВНОЇ ЛАНКИ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(24) (2020): 121–35. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-121-135.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті дано оцінку розвитку фінансової системи України на основі аналізу функціонування публічних фінансів. Аналіз структури ВВП України за виробничим методом показав посилення тенденції щодо переважання сировинних видів діяльності, а не продуктів переробки та кінцевої продукції. Аналіз показника ВВП України показав позитивну динаміку у фактичних цінах у національній валюті та нестабільну поведінку в доларовому еквіваленті. На основі побудованого прогнозу на 2021 рік щодо виконання бюджету за доходами та видатками з використанням методу експоненційного згладжування визначено, що рівень невиконання плану становитиме 5,4 %, з високою імовірністю прогнозується зростання дефіциту зведеного бюджету. Темпи приросту доходів та видатків зведеного бюджету мають нестабільний і навіть хаотичний характер, що не може гарантувати високої якості формування прогнозу за темпами зміни дохідної та видаткової частини. Аналіз структури дохідної частини показав, що 60 % податків становлять внутрішні податки на товари та послуги, що характеризує стан економіки України як нестабільний та кризовий. Найбільша за обсягом стаття видатків – на соціальний захист та соціальне забезпечення. За період з 2012 по 2019 роки загальна сума сформованого боргу збільшилась більше ніж у 3,8 раза, що також засвідчує негативний вплив на розвиток фінансової системи України.
25
Попова, В. В. "Статистичне дослідження структури ВВП України за категоріями доходу". Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, № 5 (2008): 93–96.
Знайти повний текст джерела
26
Приходько, К. Р. "Модель впливу ВВП на рівень життя населення України". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, Вип. 77/78 (2005): 93–95.
Знайти повний текст джерела
27
Коваленко, М. А. "Прогнозування впливу розвитку малого бізнесу на ВВП України". Статистика України, № 2 (73) (2016): 21–26.
Знайти повний текст джерела
28
Katan, L. I., N. K. Vasylieva та I. I. Vinichenko. "Інституційне забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери України". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 207. http://dx.doi.org/10.15421/191622.
Повний текст джерелаАнотація:
Із прискоренням глобалізаційних процесів міцність зв’язку між аграрним виробництвом і сільськими територіями зростає, змінюється співвідношення в структурі інститутів впливу в бік фінансового забезпечення збалансованого економічного, соціального й екологічного розвитку цього складного системного утворення. Незважаючи на зростаючий у пошукових працях дослідний інтерес до питань фінансування сільського господарства, аналіз інституціональних основ забезпечення фінансування сталого розвитку, які враховують багатогранний характер інституціональних механізмів його здійснення у аграрній сфері, обмежений.Мета роботи – обґрунтувати теоретико-методологічні та прикладні засади інституційного забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери України.Визначено ключові підходи до формування інституційного забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери. Вважаємо, що інституційне забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери – це сукупність соціально-економічних, організаційних і законодавчих заходів органів влади та суб’єктів господарювання (сукупності державних і недержавних інститутів) у сфері фінансових відносин, які формують необхідні правові, організаційні та економічні умови для ефективного залучення, накопичення і використання фінансових ресурсів для досягнення запланованого динамічного соціально-еколого-економічного ефекту. Подано складники інституційного забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери.Проаналізовано стан аграрної сфери України за 2000–2013 рр. та оцінено тісноту зв’язку між обсягами інвестиційного забезпечення і рівнем розвитку національної економіки (ВВП) й аграрної сфери (ВП с.-г). Виявлено, що зростання обсягу інвестицій в основний капітал на 1 млн грн сприяло зростанню ВВП національної економіки України на 60,9 млн грн. У той час як збільшення інвестицій в основний капітал сільського господарства на 1 млн грн обумовило приріст валової продукції сільського господарства на 7,9 млн грн. До джерел фінансування аграрної сфери, які мають тісний зв’язок із розвитком аграрної сфери (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,94), належать прямі іноземні інвестиції, але вони не чинять суттєвого впливу на зростання валового продукту сільського господарства (зростання на 1 млн дол. США стимулювало зростання на 0,14 млн грн). В аграрній сфері інвестиційна діяльність як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів залишається другорядною, суми інвестованих інвестиційних ресурсів не відповідають необхідним обсягам.Запропоновано створення інноваційно орієнтованого кластера аграрної сфери, удосконалення кредитного механізму та механізму державного регулювання в контексті її сталого розвитку.Цінність дослідження полягає у визначенні тісноти зв’язку між обсягами інвестиційного забезпечення і рівнем розвитку національної економіки (ВВП) та аграрної сфери (ВП с.-г). Практичне використання наведених у цій статті рекомендацій із корегування проекту Концепції «Державна програма сталого сільського розвитку України на період до 2025 року» дозволить оптимізувати фінансовий механізм державної підтримки сталого розвитку аграрної сфери України.Перспективний напрямок досліджень – вивчення та оцінка можливостей застосування іноземного досвіду в оптимізації складників інституційного забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери України.
29
Гбур, Зоряна, та Ірина Крилова. "ВПЛИВ РОЗВИТКУ ВОДОПОСТАЧАННЯ НА ЯКІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Public management 19, № 4 (29 травня 2019): 57–79. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-4(19)-57-79.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто вплив стану розвитку сфери водопостачання на рівень економічної безпеки України. Окреслено ряд проблем, які носять системний характер для сфери водопостачання та водовідведення, серед яких: високий рівень зносу комунальної інфраструктури, об’єктів водопо- стачання та водовідведення від 50 до 90 %; соціальна значущість сфери, об- меження зростання розміру тарифів; значні витрати на модернізацію, низька очікувана прибутковість проектів, низька інвестиційна привабливість для бізнесу; збільшення тарифу на електроенергію; тарифи, які затверджуються для підприємства, “упираються” в граничний індекс, що спричинює плано- во-збиткову діяльність на майбутній період; підвищена потужність вико- ристовуваного обладнання; значне зношення споруд та трубопровідної сис- теми; на розвиток галузі значно впливає заборгованість населення та бізнесу за житлово-комунальні послуги. Схарактеризовано внутрішні та зовнішні чинники, що впливають безпосередньо на економічну безпеку України з по- зицій стану розвитку сфери водопостачання.
Спираючись на власні ресурси та сили, на ефект об’єднаної праці народу, Україна має реалізувати свій шанс стати великою конкурентоспроможною політичною нацією з європейським рівнем економіки і безпеки загалом. Згруповано найважливіші національні економічні інтереси (які виокрем- люють дослідники сьогодення), від реалізації яких залежить майбутнє України, добробут і процвітання нації, зокрема: створення самодостатньої, конкурентоспроможної, соціально спрямованої, потужної національної економіки; створення надійної системи економічної безпеки України, за- безпечення можливості самостійного, прогресивного національно-еконо- мічного розвитку; здійснення структурної перебудови економіки; забез- печення ефективного розвитку національної промисловості; здійснення державою протекціоністських заходів, спрямованих на підтримку національного товаровиробника; істотне зменшення енергомісткості і матері- аломісткості ВВП; здійснення кардинальної модернізації виробництва та розвиток його наукомістких галузей; створення замкнутих циклів ви- робництва стратегічно важливої продукції, зокрема військової техніки та озброєння; створення рівних соціальних та економічних можливостей для всіх громадян України; здобуття Україною належного місця у світовому поділі праці та міжнародній торгівлі, інтеграція у світове господарство; побудова економічних відносин з іншими країнами на засадах рівноправ- ності та взаємовигідності; забезпечення конкурентоспроможності вітчиз- няної продукції; удосконалення товарної структури експорту й імпорту; забезпечення географічної збалансованості експорту й імпорту; нарощу- вання експортного потенціалу, забезпечення позитивного сальдо зовніш- ньо торговельної діяльності; підтримка вітчизняних експортерів, сприяння виробникам імпорто-замінної продукції, особливо критичного імпорту; захист національного ринку від несприятливої дії світової кон’юнктури та іноземної конкуренції; ефективне використання Україною свого вигідного географічного положення для здійснення міжнародного транзиту.
Визначено, що державні структури в Україні не досягли економічної рівноваги. Так, зокрема, постійно підтримуються на державному рівні по- ставки газу, замість того, щоб замінити його використанням електроенергії та іншими видами енергоносіїв. Це — принциповий структурний момент рівноваги, яку Україна прагне досягти.
30
Полякова, Ю. В., О. Є. Шайда та Л. Р. Антонів. "ВПЛИВ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ В ПЕРІОД ДІЇ ГЛОБАЛЬНИХ КРИЗ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 79–87. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу впливу міжнародного туризму на економіку України в період дії глобальних криз, зокрема спричинених пандемією COVID-19. Розглянуто особливості розвитку міжнародного туризму та його впливу на загальні характеристики соціально-економічного розвитку країн з різним рівнем розвитку. Проведено аналіз динаміки в’їзду іноземних громадян в Україну та виїзду українців за кордон протягом останнього періоду. Розглянуто географічний розподіл іноземних відвідувачів та пріоритетні напрями для подорожування українців за межами країни. Наголошено на тенденції помітного зниження в’їзного та виїзного туристичних потоків для нашої країни, ключовою причиною якої є наслідки та вирішальна роль карантинних заходів, спостережуваних за останні два роки. Проведено економетричне оцінювання роботи суб’єктів туристичної діяльності в областях України на основі сучасних статистичних даних, в результаті якого регіони України розподілені на відповідні кластери за рівнем активності роботи суб’єктів туристичної діяльності. Побудована економетрична модель залежності ВВП України від показника надходжень від міжнародного туризму за 2010-2020 роки. В результаті проведеного дослідження доведено, що зростання надходжень від міжнародного туризму безпосередньо призводитиме до зростання валового внутрішнього продукту країни.
31
Кондрат, І., Н. Ярошевич, Т. Калайтан та А. Якимів. "ОЦІНЮВАННЯ ДОВГОСТРОКОВОЇ СТІЙКОСТІ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ РОЗВИТКУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 226–39. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3615.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Присвячено оцінюванню довгострокової стійкості пенсійної системи України з метою з’ясування ефективності виконання нею основної функції — захисту від бідності літніх громадян і заміщення доходу після виходу на пенсію. Для цього в динаміці розраховано дев’ять субпоказників, які відображають вплив демографічних (очікувана тривалість виплати пенсій, коефіцієнти народжуваності й залежності від старості, участь населення пенсійного віку в робочій силі та ін.), структурних (фактичне функціонування рівнів пенсійної системи України та їхній внесок у забезпечення добробуту пенсіонерів), економічних (частка приватних пенсійних активів у ВВП, співвідношення державного боргу до ВВП, реальний темп економічного зростання) факторів. Результати аналізу показали, що показник стійкості пенсійної системи поступово зростав протягом 2016—2020 рр., досягнувши свого максимального значення 2019 року на рівні 39,94 зі 100 можливих (середнє значення для 39-ти країн становить 49,9). Це свідчить про недостатньо ефективне функціонування пенсійної системи щодо забезпечення адекватного потребам людей похилого віку доходу. Диспропорційна структура пенсійної системи, за якої майже все фінансове навантаження щодо виплати пенсій зосереджено в солідарній системі, не сприяє її стійкості, особливо в довгостроковому періоді. Перспективи розвитку пенсійної системи України пов’язані з пошуком шляхів збалансування солідарного рівня (поступове підвищення пенсійного віку відповідно до зростання очікуваної тривалості життя, заохочення пенсіонерів до участі в робочій силі, ширше залучення працездатного населення до солідарної пенсійної системи) як необхідної передумови впровадження обов’язкового накопичувального рівня, стимулювання участі громадян у приватних пенсійних планах. Установлено, що стійкість пенсійної системи слабко корелюється з показником ВВП на душу населення, тобто економічні чинники не мають вирішального впливу. Ключові слова: довгострокова стійкість, показник стійкості, пенсійна система України, солідарна система, приватні пенсійні активи, структурні диспропорції, демографічні й економічні фактори. Формул: 0; рис.: 1; табл. 8; бібл.: 30.
32
Войтко, С. В., та А. М. Вишневська. "МОЖЛИВОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ НА ЗАСАДАХ ПЛАНУ МАРШАЛЛА". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 7–12. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено порівняльну характеристику потенціалу України за 1990 та 2018 роки за такими показниками, як кількість населення, ВВП країни, валовий внутрішній продукт за паритетом купівельної спроможності, потенціал сільськогосподарського комплексу, індекс людського розвитку та ефективність використання транзитного потенціалу України. Розглянуто реалізацію Плану Маршалла, його сутність і країни, які прийняли допомогу, пропоновану їм за цим планом. Наведено факти про те, як План Маршалла допоміг пришвидшити процес індустріалізації в країнах Європи в повоєнні роки, як це вплинуло на подальший розвиток цих країн. Наведено приклад ефективного використання наданої допомоги за Планом Маршалла в Німеччині, яка після війни у 1945 році була зруйнована, а зараз входить до країн Великої Сімки. Зазначено проблеми, які гальмують розвиток України та не надають їй змогу посісти гідне місце на міжнародній арені, зокрема здійснити трансформацію національної економіки України. Наведено рекомендації для України щодо співпраці з іншими країнами, прийняття допомоги та її раціонального використання. Також розглянуто заходи, що необхідні для того, щоби привертати міжнародні інвестиції та розвивати ті сфери виробництва, в яких Україна має суттєвий потенціал, задля більш ефективного використання ресурсів і швидкого зростання економіки загалом. Розглянуто чинники, за якими є можливою трансформація економіки України на засадах Плану Маршалла.
33
Brazhnуk, L. V. "Зовнішній державний борг України: тенденції та взаємозв’язок з економічним розвитком". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (14 лютого 2020): 99–105. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.01.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми забезпечення погашення зовнішніх зобов’язань державного сектору. Визначено основні чинники впливу на зовнішній державний борг та боргу на економіку країни. Проаналізовано динаміку та структуру державного боргу України. Досліджено взаємовплив і взаємозв’язок динаміки зовнішнього державного боргу та ВВП. Визначено ризики зростання рівня зовнішнього державного боргу.
Метою статті є розгляд тенденцій формування зовнішніх боргових накопичень державного сектору економіки України та вивчення взаємозв’язку впливу величини зовнішнього державного боргу та ВВП.
Наукова новизна. Обґрунтовано взаємовплив і залежність динаміки зовнішнього державного боргу та ВВП, що дало змогу виявити силу впливу та спрямованість взаємозв’язку між аналізованими показниками, а також тенденції їхньої динаміки, які дозволять розробляти вектори зовнішньої боргової політики з урахуванням економічного розвитку держави.
Висновки. Для моніторингу, аналізу і контролю стану зовнішнього боргу, мінімізації пов’язаних із ним ризиків доцільно розробити відповідну систему показників і їх граничних значень, яка могла би своєчасно сигналізувати про наростання кризових явищ у вказаній сфері і необхідність прийняття відповідних заходів, спрямованих на усунення негативних тенденцій.
Незважаючи на зазначені негативи, державний борг є основним джерелом покриття бюджетного дефіциту практично всіх країн. Єдине застереження в даному випадку – це розумні межі як дефіциту бюджету, так і запозичень, оскільки надмірна заборгованість означає, що борг країни перевищує очікувані можливості його погашення, а очікувані платежі з обслуговування боргу можуть все більшою мірою залежати від обсягу виробництва.
34
Ilchuk, Pavlo, Olha Kots та Anastasiia Kud. "ПОКАЗНИКИ КАПІТАЛІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ: ФАКТИЧНИЙ СТАН ТА ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІЗ ПОКАЗНИКАМИ ПОЛЬЩІ, ШВЕЙЦАРІЇ ТА НІМЕЧЧИНИ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 21 (30 березня 2020): 195–205. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-01-195-205.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті основну увагу зосереджено на аналізуванні капіталізації банківської системи України. Недостатній рівень капіталізації банківської системи України є проблемою впродовж усіх років незалежності. Визначення рівня капіталізації банківської системи України виконано на основі розрахунку та аналізування такого показника як частка капіталу у ВВП. Окремо було проаналізовано структуру капіталу банків. Порівняння капіталізації банківських систем України, Польщі, Швейцарії та Німеччини виконано на основі аналізування динаміки капіталу, активів та зобов’язань, окремих відносних показників (структури капіталу та ефективності його використання), а також коефіцієнта капіталізації. Виконане порівняння дає змогу використовувати найбільш відповідні українським реаліям практики управління капіталізацією банківською системою.
35
Федорова, О. П. "Структурні зрушення у ВВП України в 1990-2004 роках". Формування ринкових відносин в Україні, № 3 (70) (2007): 63–69.
Знайти повний текст джерела
36
Грицишин, А. Т. "МОДЕЛЮВАННЯ ТА ОЦІНКА ОСНОВНИХ ДЕТЕРМІНАНТІВ МІЖНАРОДНИХ РЕЗЕРВІВ В УКРАЇНІ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 44–54. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.44-54.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню процесу управління міжнародними резервами в України, зокрема, моделюванню основних детермінантів резервних активів в країні. На підставі аналізу емпіричних досліджень факторів впливу на обсяг та динаміку резервних активів виокремлено шість основних груп детермінантів міжнародних резервів, а саме: розмір та рівень розвитку економіки, поточний рахунок платіжного балансу, рахунок операцій з капіталом платіжного балансу, волатильність валютного курсу, альтернативна вартість зберігання міжнародних резервів та інституційні чинники. На основі вищезгаданої класифікації змодельовано та виконано регресійний аналіз основних детермінантів міжнародних резервів в Україні протягом 1993–2018 років. Економетричне дослідження встановило прямий та значущий вплив таких показників, як середня схильність до експорту, середня схильність до імпорту, відношення прямих іноземних інвестицій до ВВП та індекс Джонсів. Також встановлено обернений та значущий вплив альтернативної вартості зберігання міжнародних резервів. Такі показники як ВВП на душу населення та реальний ефективний валютний курс визначено статистично незначущими факторами впливу на міжнародні резерви в Україні.
У дослідженні використано такі методи: описово-аналітичний та статистико-економічний метод – під час побудови статистичних та аналітичних таблиць; моделювання та формалізації – під час побудови моделей факторів впливу на міжнародні резерви; регресійний аналіз – для перевірки валідності моделей факторів впливу на міжнародні резерви; порівняльний аналіз – для порівняння отриманих результатів дослідження.
37
Torba, I. V. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ РЕКЛЕЙМІНГУ ВОДНИХ РЕСУРСІВ: ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 90 (2 жовтня 2020): 234. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202022.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання реклеймінгу як одного з інструментів підвищення енергоефективності України. Представлені статистичні показники щодо енергоємності ВВП за період 2010-2018 років та витрати електроенергії у системах водовідведення по областям за 2018 рік. Виділено структуру середньозваженного тарифу на централізоване водовідведення, де було виокремленнл витрати електроенергії на очищення 1 куб. м стічних вод. Було представленно задачі стратегії низьковуглецевого розвитку України у частині удосконалення поводження із стічними водами та шляхи вирішення поставлених задач. У статті розглянуто сучасний стан в Україні у сфері водовідведення. Виділено застосування фінансово-економічних механізмів для поліпшення ситуації із забрудненням водних об’єктів стічними водами. Приділено увагу механізмам фінансування енергоефективних заходів, які пов’язані із запровадженням механізму реклеймінгу. Запропоновано використання механізмів публічного приватного партнерство та енергосервісного контракту для запровадження ефективного енергозбереження. Було представлено переваги даних механізмів у контексті запровадження реклеймінгу водних ресурсів. Визначено критерії ефективного впровадження реклеймінгу, що сприятиме підвищенню енергоефективності.
38
Тимоць, М. В. "Оцінка структури доходів Державного бюджету України". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 7 (14 вересня 2021): 176–83. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.7.2021.176-183.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано структуру та динаміку доходів Державного бюджету України. Обґрунтовано причини структурних змін у частині податкових та неподаткових надходжень бюджету. Проведено аналіз динаміки питомої ваги доходів у ВВП за 2015–2019 рр. Встановлено, що збільшення дохідних джерел можливе лише в умовах успішного функціонування реального сектору економіки, що забезпечуватиме стабільну фінансово-економічну основу для формування доходів бюджету. Вирішення проблем збільшення дохідної частини бюджету, оптимізації її структури, стане можливим за рахунок регулювання податкового навантаження, оптимального рівня розподілу і перерозподілу новоствореної вартості між усіма суб’єктами суспільних відносин.
39
Перфільєва, A., I. Сілютіна, Н. Антипенко та Д. Власенко. "ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 329–38. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251465.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Досліджено роль цифрової економіки як фактору економічного розвитку держави. Установлено, що вплив цифрової економіки на економічний розвиток держави можна оцінити виходячи з її впливу на макроекономічні показники. Для оцінки впливу цифрової економіки як фактору економічного розвитку України побудовано регресійні моделі впливу цифрової економіки на валовий внутрішній продукт, темп інфляції та обмінний курс гривні відносно щодо США. Установлено, що розвиток ІТ-послуг в Україні має висхідний тренд, надійність якого становить 96 %. Доведено, що кореляція динаміки зростання обсягу наданих ІТ-послуг в Україні та валового внутрішнього продукту становить 79 %. Це доводить існування взаємозв’язку зростання валового внутрішнього продукту і розвитку цифрової економіки в Україні. Доведено обернений вплив розвитку цифрової економіки на темпи інфляції в Україні. Кореляція між ними становить 67 % і має від’ємне значення, оскільки розвиток ІТ-послуг сприяє зменшенню темпів інфляції та забезпечує підтримання цінової стабільності. Виявлено низький рівень кореляції між обсягом ІТ-послуг в Україні та динамікою обмінного курсу гривні щодо долара США. Це зумовлено тим, що ІТ-послуги споживаються резидентами і призводять до безпосереднього припливу іноземної валюти в Україну. Тестування моделей впливу цифрової економіки, що представлена ІТ-послугами, на показники економічного розвитку України показало: статистично значимий вплив ІТ-послуги мають на темп інфляції. Установлено, що низький вплив цифрової економіки на валовий внутрішній продукт в Україні зумовлений малою часткою цифрової економіки. Доведено, що зі збільшенням питомої ваги цифрової економіки її вплив на економічний розвиток держави зростає. Прогнозування трендових значень параметрів економічного розвитку показало, що в майбутньому в Україні зростатиме обсяг ІТ-послуг, а це сприятиме підтриманню цінової стабільності та зростанню обсягу валового внутрішнього продукту. За умови експорту ІТ-послуг цифрова економіка здійснюватиме позитивний вплив на укріплення гривні щодо долара США. Ключові слова: цифрова економіка, економічний розвиток, ВВП, інфляція, обмінний курс. Формул: 4; рис.: 4; табл.: 3; бібл.: 15.
40
Горська, О. В. "Структурні зрушення у ВВП України у період 1990-2000 років". Фінанси України, № 2 (2003): 112–18.
Знайти повний текст джерела
41
Криворучко, О. П. "Аналіз транспортної галузі та його місце у структурі ВВП України". Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Економічні науки, вип. 4 (76) (2016): 214–23.
Знайти повний текст джерела
42
Дмитришин, Б. В. "Дослідження впливу процесів злиття та поглинання на динаміку ВВП України". Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки, вип. 26 (2014): 300–306.
Знайти повний текст джерела
43
Криворучко, О. П. "Аналіз транспортної галузі та його місце у структурі ВВП України". Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Економічні науки, вип. 4 (76) (2016): 214–23.
Знайти повний текст джерела
44
Yemets, O. I. "УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 58–68. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.58-68.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективна інвестиційна діяльність господарюючого суб’єкта є платформою для успішного розвитку не лише мікрорівня, а й макрорівня.Менеджмент інвестиційної діяльності часто визначають вектори як державної так і регіональної та галузевої стратегії розвитку.Додатній темп економічного зростання ВВП є ключовим чинником, що впливає на рішення суб’єктів господарювання щодо здійснення інвестування.Проведено аналіз динаміки номінального ВВП України та визначено тенденції до його зростання, визначено темпи приросту ВВП за 2005-2018 рр., розраховано частку валового нагромадження у структурі ВВП. Аналіз цифрової інформації дозволяє нам зробити висновки, про те, що номінальний ВВП має тенденцію до зростання, проте частка валового нагромадження у ВВП коливається від 14,1 % до 28,2% протягом аналізованого періоду.Це дасть змогу прийняття стратегічне рішення щодо управління інвестиційною діяльністю в умовах децентралізації. Управління інвестиційною діяльністю варто розмежувати на макро- та мікрорівнях. Нами встановлено, що ефективність даної діяльності прямо залежить від сприятливого інвестиційного клімату та макроекономічного регулювання, а також довгострокового та короткострокового періодів її здійснення.Стан інвестиційної діяльності господарюючого суб’єкта можна визначити за допомогою алгоритму: оцінювання інвестиційної стратегії; визначення привабливих напрямків для ефективного вкладення капіталу з метою сталого розвитку підприємств, зважування вартості джерел інвестиційних ресурсів; вибір розрахунку ризику та ефективності інвестиційних проектів; оперативному виявленню чинників, які впливають на відхилення фактичних результатів інвестування від запланованих; визначення міри досягнення цільових показників після впровадження інвестиційних проектів, а також можливих резервів покращення результатів.Варто погодитись, що важливими чинниками інвестиційної привабливості в Україні є: низький рівень корупції, прозорі та чітко визначені законодавча та нормативна бази, політична стабільність.При інвестуванні керівництво кожного підприємства зобов’язане вирішувати завдання щодо розробки інвестиційної стратегії підприємства, вибирати форми та об'єкти інвестування, шукати джерела фінансування, вибирати інвесторів та учасників інвестиційного процесу, розробляти, аналізувати та оцінювати інвестиційні проекти, здійснювати контроль за результатами інвестиційної діяльності.Перспективними завданнями управління інвестиційною діяльністю підприємства повинні стати: максимізувати інвестиційний прибуток господарюючого суб’єкта; мінімізувати інвестиційний ризик суб’єкта господарювання; знайти напрями покращення інвестиційних процесів.Виявлено галузеві особливості управління інвестиційною діяльністю на господарюючого суб’єкта. За рахунок покращення інформаційної забезпеченості, стратегічного планування, оцінки організації, посилення контролю, постійного моніторингу інвестиційних проектів, здійснення фінансово-економічних розрахунків можна досягнути високої ефективності управління інвестиційною діяльністю господарюючого суб’єкта.Маючи чітку організацію процесу управління інвестиційною діяльністю господарюючого суб’єкта можна стверджувати про систему її ефективного функціонування в умовах децентралізації.
45
Моісеєнков, Андрій Владиславович, Василь Миколайович Рижих, Валентин Іванович Гордієнко та Володимир Петрович Маслов. "Перспективи розвитку в Україні технологій подвійного призначення". Озброєння та військова техніка 32, № 4 (26 грудня 2021): 12–19. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.4(32).12-19.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто закономірності розвитку науково-технічного прогресу, а також перспективи розвитку технологій подвійного використання в Україні. Найбільш підготованими за кадровим складом, досвідом робіт та виробничим оснащенням є підприємства оборонної промисловості та космічної галузі, що створюють “проривнії” технології подвійного призначення та забезпечують науково-технічний прогрес. Цей потенціал дає найбільш вагомі та ефективні рішення при наявності достатнього фінансування, яке для розвинутих країн складає 2 % ВВП. В критичних для суспільства ситуаціях, таких як короновірусна пандемія, ці підприємства найшвидше дають відповідь – виклик у вигляді освоєння та випуску нової продукції. На прикладах передових підприємств оборонного комплексу України та Інститутів Національної академії наук України показана можливість створення подвійних технологій та випуску продукції цивільного призначення. В умовах обмеженого фінансування нових НДДКР доцільно проводити дослідження та пошукові розробки для створення нових приладів широкого вжитку, в першу чергу, медичного призначення, в яких є висока потреба суспільства, незважаючи на високу вартість. Такий підхід надасть підприємствам та Інститутам, крім державного фінансування, ще і підтримку інвесторів.
46
Roshchyk, I. A., та O. S. Ovsiichuk. "РИНОК ІТ-ПРОДУКТІВ: АНАЛІТИКА ДЛЯ ЗАСНУВАННЯ І РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 293. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202027.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано теоретико-методичні засади аналізу ринку ІТпродуктів для прийняття рішень про заснування та розвиток бізнесу. Уточнено місце ІТ-продуктів та ІТ-сфери у статистичних класифікаціях. За запропонованою в роботі методикою оцінено місткість ринку ІТ-продуктів за період 2010-2018 років в Україні та проаналізовано його розвиток з використанням статистичних методів аналізу рядів динаміки. На основі кореляційно-регресійного аналізу складено модель залежності місткості ринку ІТ-продуктів від ВВП на душу населення України, яка може бути використана для прогнозування. Виявлено основні галузеві характеристики покупців ІТ-продуктів та оцінено резерви нарощення споживання і обсягів ринку. Визначено основні характеристики виробників ІТ-продуктів. За запропонованим в роботі показником вартості робочого місця оцінено інвестиційні потреби в ІТ-сфері. З використанням співвідношення продуктивності праці і вартості робочого місця, рентабельності операційної діяльності проаналізовано ефективність ІТ-підприємництва в Україні.
47
Лантух, К. О. "БЮДЖЕТНЕ ФІНАНСУВАННЯ ВИДАТКІВ НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 4 (21 січня 2020): 88–95. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.4.2020.88-95.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз практики бюджетного фінансування видатків на охорону здоров’я за період 2014–2018 рр. Встановлено, що в останні роки в Україні отримали розвиток альтернативні форми залучення коштів до фінансування охорони здоров’я, зокрема добровільні лікарняні каси. Апробація нових моделей бюджетного фінансування медичних установ проводиться в ряді пілотних регіонів. Однак механізм бюджетного фінансування системи охорони здоров’я не зазнав суттєвих змін порівняно з радянським періодом. Обґрунтовано, що упродовж 2014–2018 років видатки зведеного бюджету України на охорону здоров’я збільшилися на 66,3 %, що має більше номінальний характер і пояснюється значними темпами інфляції, а не реальним зростанням видатків, оскільки у відсотковому відношенні до ВВП та загальних видатків зведеного бюджету видатки на охорону здоров’я не демонстрували зростаючої тенденції.
48
Горобей, Катерина Д., та Яна Ю. Цимбаленко. "СУЧАСНИЙ СТАН ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ У РОЗРІЗІ ВВП КРАЇН ЄС ТА УКРАЇНИ". Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Series: Economic sciences 119, № 1 (23 травня 2018): 17–26. http://dx.doi.org/10.30857/2413-0117.2018.1.2.
Повний текст джерелаАнотація:
The article provides insights into the nature of tax policy of the EU member states and Ukraine. A comprehensive analysis of the current state of tax revenues in Ukraine and in the EU countries has been made. In particular, their size was estimated which revealed the critical need for optimization and reformation of the Ukrainian tax system to increase tax revenues and spur the GDP enhancement. The research problems and objectives have been attained and accomplished through application of the following research methods: a comparative analysis – to assess the current state of tax revenues in the EU and Ukraine; scientific synthesis and systematization – to identify and group the incentive instruments to foster Ukraine's fiscal policy towards European integration. The share of state budget revenues and the share of tax revenues to the state budget are considered and analyzed. Recommendations on increasing tax revenues and raising the GDP level in Ukraine in the context of European best practice have been developed. It is argued that the state should not increase tax rates thus encouraging tax evasion but build a system of legal restrictions on government fiscal policy along with delivering a mutually agreed, comprehensive improvement of all structural elements of the tax system.
49
Крючкова, І. В. "Диспропорції валового наявного доходу України та їхній вплив на динаміку ВВП." Економіка і прогнозування, № 3 (2013): 21–37.
Знайти повний текст джерела
50
Крючкова, І. В. "Диспропорції валового наявного доходу України та їхній вплив на динаміку ВВП." Економіка і прогнозування, № 3 (2013): 21–37.
Знайти повний текст джерела