Статті в журналах з теми "Валюта іноземна"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Валюта іноземна.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-35 статей у журналах для дослідження на тему "Валюта іноземна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Honchar, Halina, Alla Chornovol, and Svitlana Shybirina. "THE IMPACT OF THE PANDEMIC ON THE CURRENCY MARKET OF UKRAINE." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (March 24, 2021): 102–11. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-102-111.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено трактування дефініції валютного ринку та його суб’єкти. Проаналізовано вплив розгортання епідеміологічної кризи на основні показники валютного ринку України. Встановлено, що в березні 2020 р. чистий продаж валюти центральним банком склав 2,2 млрд дол. США, регулятор згладжував коливання в бік знецінення гривні під час запровадження карантинних заходів – обсяги чистої купівлі валюти за рік перевищили 1 млрд дол. США. Завдяки розгортанню епідеміологічної кризи значно посилився попит на іноземну валюту, зокрема на долари США та євро. Це зумовлено тим, що громадяни розглядають подані валюти як спосіб захисту від можливих інфляційних коливань під час кризи, тому і виявляють підвищений попит на іноземну валюту через інфляційні очікування (сальдо обсягу операцій з готівковою іноземною валютою +84,6 млн дол. США в еквіваленті; у порівнянні з 2019 р. – 181,5 млн дол. США в еквіваленті). В свою чергу, це посилило девальваційний тиск на гривню, а сальдо інтервенцій у грудні 2020 р. стало від’ємним (-289,2 млн дол. США). Такі показники свідчать про кризові явища на валютному ринку, зростання попиту на іноземні валюти (а відповідно, і зростання обсягів доларизації економіки в кризовий час) та посилення інфляційних процесів. З’ясовано фактори, які стримують подальший розвиток валютного ринку. Запропоновано сценарії розвитку вітчизняного валютного ринку після пандемії коронавірусу.
2
Сироваткін, C. "КРЕДИТУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ НЕРЕЗИДЕНТАМИ". Юридичний вісник, № 2 (6 липня 2021): 230–36. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2177.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено визначення проблем правового регулювання питання кредитування юридич¬них осіб нерезидентами в Україні, сформульовано шляхи їх вирішення. Визначено, що серед основних про¬блем зазначеної категорії виділено: встановлення процентних ставок за кредитними договорами між кредиторами (нерезидентами) та юридичними осами (позичальни¬ками), які б відповідали вимогам ринкових умов; невідповідність нор¬мативно-правового регулювання прав резидентів (позичальників) України щодо відкриття рахун¬ків за кордоном для отримання, повернення кредитних зобов’язань в іноземній валюті; забезпечення зобов’язання (або підстави) клі¬єнтами банківських установ Укра¬їни при купівлі іноземної валюти. У рамках вирішення вказаних про¬блем запропоновано та обґрунто¬вано зміни до нормативно-правових актів стосовно усунення невідпо¬ відностей, для створення спри¬ятливих правових засад розвитку зазначених правовідносин. Відмі¬чено такі оптимізаційні шляхи, зокрема: закріплення в Постанові НБУ № 8 додатку, який би визна¬чав правові засади регулювання механізму встановлення процент¬них ставок за кредитними дого¬ворами між кредиторами (нерези-дентами) та юридичними особами (позичальниками), які б відпові¬дали вимогам ринкових умов і за якими уповноважені банки могли б оцінювати дотримання зазначе¬них умов; затвердження створення офіційної інформаційної статис¬тичної аналітичної бази, що може бути керівництвом для українських позичальників під час визначення процентної ставки за кредитними договорами в іноземній валюті і яка б містила відкриті дані для таких користувачів тільки сто¬совно параметрів договорів, за наповнення якої відповідали б упов¬новажені установи; усунення поло¬ження, яке передбачає необхідність здійснення інформування позичаль¬никами уповноважених установ (банків) до моменту початку кре¬дитних правовідносин, встановлене в Листі НБУ № Р/25-0006/2831 від 17.01.2019 р.; усунення поло¬ження п. 1.6 Постанови НБУ № 5, в якому визначено вимоги до укра¬їнських резидентів, здійснення розрахунків за зовнішньоекономіч¬ною діяльністю (в тому числі кре-дитуванням в іноземній валюті) виключно на рахунках, відкритих в українських банках; усунення дискримінаційної норми, наведеної в п. 4 Постанови НБУ № 5, яка передбачає надання необхідність забезпечення зобов' язання (або підстави) при купівлі іноземної валюти в Україні.
3
Богач, Олена, та Тетяна Клименко. "АНАЛІЗ І ОЦІНКА ІНФЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ". Молодий вчений, № 8 (96) (31 серпня 2021): 114–17. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що знецінення гривні підриває конкурентоспроможність економіки України. На сьогоднішній день рівень інфляції є одним з найважливіших показників розвитку економіки. Падіння курсу гривні щодо вільноконвертованих валют вже вплинуло на найбільш чутливі до коливань валют сегменти споживчого ринку. Інфляційні процеси призводять до глибоких змін і зачіпають всі сторони соціально-економічного розвитку країни. Зниження темпу інфляції сприяє нормалізації структури внутрішнього попиту, перетворюючи його в фактор розвитку вітчизняних підприємств замість скупки нерухомості, іноземної валюти, землі. Стабілізація купівельної спроможності гривні необхідна для зміцнення грошової системи як форми організації грошового обігу, поліпшення якості грошей і виконуваних ними функцій. В мінімізації інфляційних процесів окрему важливу роль відіграє Національний банк України. Його грошово-кредитна політика спрямована на стабілізацію валютного курсу.
4
Полагнин, Д. Д. "АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ ЗМІНИ ОФІЦІЙНОГО ВАЛЮТНОГО КУРСУ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1-2 (4 грудня 2020): 307–24. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1-2.2020.307-324.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснюється аналіз підходів Національного банку України до встановлення офіційних валютних курсів гривні щодо іноземних валют в період 1992-2020 років. Визначено тенденції зміни офіційного валютного курсу та встановлено закономірності реалізації валютно-курсової політикирегулятора. Визначено вплив золотовалютних резервів, валютних інтервенцій та ставок рефінансування на динаміку офіційного обмінного курсу гривні до долара США.
5
Латковський, П. "МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ВАЛЮТНУ ПОЛІТИКУ КРАЇНИ". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2022): 160–67. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2279.
Повний текст джерелаАнотація:
Установлено, що за останні десятиліття структура міжнародних валютних відносин кардинально змінилася та набула все більшого значення. Як національна валютна політика, так і характер міжнародної валютної системи нині вимагають сучасного наукового роз’яснення. У сьогоденних умовах пандемії функціонування валютної системи на національному рівні, вибір поточного режиму обмінного курсу та його бажаного рівня означає по суті вибір компромісів відповідно до обмежень розподілу фондів коштів. Тиск груп інтересів і політичних сил на внутрішню економічну діяльність країни, структура політичних інституцій і виборчі стимули Верховної Ради України впливають на рішення щодо режиму валютного курсу й рівня валют у країні. Зазначено, що на міжнародному рівні характер міжнародних валютних відносин залежить від стратегічної взаємодії між урядами, зумовленої їхніми внутрішніми національними проблемами й обмеженим міжнародним впливом. Глобальний або регіональний валютний режим із фіксованим курсом, зокрема, вимагає принаймні координації та досить часто чіткої співпраці між національними урядами. Найгостріше постають питання про необхідність перегляду базових положень регулювання міжнародних валютних і фінансових відносин. Зроблено висновок, що нині найгостріше питання про необхідність перегляду базових положень регулювання міжнародних валютних і фінансових відносин поставила низка валютних криз. Такі явища наочно продемонстрували, що глобальний валютний механізм випередив у своєму розвитку органи, що займаються регулюванням світової валютної системи, і концепції, якими вони керуються. Зазначено, що в Україні умови для модернізації валютних відносин ще недостатньо сформовані, а це вимагає вдосконалення правових норм, надання права Національному банку України бути основним органом валютного регулювання та валютного контролю. Тож у період удосконалення валютних відносин і взагалі валютного ринку необхідною умовою стає правильне позиціонування держави та її органів із метою припливу іноземних інвестицій і створення ефективної діючої системи валютного регулювання фінансових потоків.
6
Богун, В. П. "Проблемні питання механізму розрахунків в іноземній валюті". Економіка та право, № 1 (2001): 126–29.
Знайти повний текст джерела
7
Скрипник, М. "Порядок обігу іноземної валюти у зовнішньоекономічній діяльності". Економіка. Фінанси. Право, № 5 (2002): 34–38.
Знайти повний текст джерела
8
Колосов, A. M. "Cинергетична модель впливу курсу національної валюти на ВВП в Україні". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6(262) (23 грудня 2020): 44–55. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-44-55.
Повний текст джерелаАнотація:
В Україні поточний курс гривні до іноземних валют є одним з базових показників для складання чергового річного бюджету України, оцінки рівня внутрішнього валового продукту (ВВП), дієвості Національного банку України та стану економіки в цілому. В Україні відсутні чіткі науково обґрунтовані орієнтири щодо того, яким чином коливання курсу національної валюти України впливає на рівень ВВП, що дає простір для зловживань шляхом штучного регулювання курсу національної валюти в інтересах певних зацікавлених груп, а теоретичне вирішення задачі по встановленню науково обґрунтованого паритету між коливаннями курсових показників перешкоджало б цьому і сприяло збереженню стабільності динаміки ВВП, що впливає на багато інших економічних показників.
В якості досліджуваного показника статистичної залежності в моделі самоорганізації курсів запропоновано коефіцієнт паритетності, який відображає ставлення індексу курсу гривні (розрахованого в гривнях за 1 долар) до індексу ВВП в доларовому вимірі за підсумками звітного року. Застосовуючи метод точкового відображення отримано траєкторію зміни коефіцієнта паритетності протягом 23 років, яка показує, що при відсутності зовнішніх впливів (світових економіко-фінансових криз або збройних конфліктів), що обурюють динаміку досліджуваного показника, в цілому відбувається процес самоорганізації взаємодії великої кількості невизначених факторів, тим або іншим чином пов'язаних з показниками, які розглядаються. При цьому спостерігається стійка спрямованість величини даного показника до певної точки тяжіння, атрактору на рівні показника 0,8. Економічне значення цього результату полягає в тому, при плавному знецінення гривні в межах щорічних індексів не більше 1,02-1,04, а то і при зміцненні гривні з індексами менше 1 до 0,97, має місце гарантоване збільшення показника ВВП в доларах з індексами до попереднього року на рівні 1,17, тобто на 17%, що як раз і спостерігається за звітними даними за 2017-2019 роки.
9
Забута, І. "Виконання кредитних договорів в іноземній валюті: шляхи захисту боржника". Юридичний радник, № 1 (27) (2009): 68–72.
Знайти повний текст джерела
10
Бахмат, Наталія, та Ольга Чайковська. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Professional Pedagogics 1, № 22 (17 червня 2021): 4–12. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.4-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність: сільське господарство є єдиною галуззю в Україні, яка демонструє стабільне зростання і є основним джерелом надходжень в іноземній валюті навіть в період економічного спаду. Нагальними завданнями аграрного сектору України є забезпечення співпраці українських експертів у сільському господарстві з іноземними партнерами. Вільне володіння іноземною мовою необхідне для ефективної співпраці українського уряду з ЄС та його партнерами. Метою цього дослідження було висвітлення стратегій ефективного викладання АПС (англійської за професійним спрямуванням) в аграрному університеті та розробка рекомендацій щодо впровадження міждисциплінарного підходу до викладання дисципліни у навчальний процес ЗВО. Методи: Теоретичні (індукція, синтез і узагальнення); емпіричні (вивчення та аналіз педагогічного досвіду, програм підготовки майбутніх фахівців у галузі сільського господарства, результатів їх діяльності) використовуються у роботі. Результати: У статті представлено огляд основних підходів та аналіз експериментальних досліджень з викладання англійської за професійним спрямуванням в аграрних та технічних університетах. Створено рекомендації щодо впровадження міждисциплінарного курсу з АПС в аграрних ЗВО. Висновки: Аналіз існуючих підходів до вивчення англійської мови за професійним спрямуванням та вивчення передового досвіду викладачів дає підстави стверджувати, що у викладанні АПС можуть бути застосовані різні стратегії навчання,проте переваги варто надавати міждисциплінарним та професійним підходам. Особлива увага повинна бути зосереджена на веб-методах і навчальних матеріалах, які використовуються для підвищення мотивації у студентів нелінгвістичних факультетів.
11
Yaniv, L. M., та O. A. Zinchenko. "Проблеми дефіциту державного бюджету України і шляхи їх розв’язання". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 144. http://dx.doi.org/10.15421/191615.
Повний текст джерелаАнотація:
У період кризового стану економіки та соціально-економічної нестабільності в Україні дуже гостро постало питання дефіциту бюджету. Протягом останніх років державний бюджет України стикається з такою великою проблемою як дефіцит, що виникає внаслідок перевищення витрат державного бюджету над доходами.Метою написання статті є дослідження наявних проблем дефіцитності державного бюджету України, обґрунтування причино-наслідкових зв’язківки у системі дефіцитного фінансування державної діяльності та розробка шляхів її оптимізації. Під час дослідження опрацьовано наукові праці українських учених та практиків, які вивчають проблеми дефіциту державного бюджету, законодавчі та урядові матеріали. Використано такі загальнонаукові методи: метод пізнання, метод системного аналізу, метод аналізу та синтезу, а також метод порівняння.Розглянуто сутність дефіциту бюджетної системи та причини його виникнення в Україні. Глибинними причинами бюджетного дефіциту в Україні стали спад виробництва, зниження ефективності функціонування галузей економіки і підприємств, не виважена соціально-економічна політика, що і зумовили спад обсягів валового внутрішнього продукту і національного доходу. Це природно спричинило зменшення обсягів фінансових ресурсів у державі і відобразилось на показниках бюджету у вигляді довгострокового дефіциту.Визначено залежність дефіциту бюджету від державного боргу. Встановлено, що існує тісний взаємозв’язок між розмірами бюджетного дефіциту і державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, у свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит.Установлено зв’язки дефіциту бюджету для економіки країни. Виявлено наслідки підвищення відсоткової ставки, що, з одного боку, знижує інвестиційну привабливість на внутрішньому ринку країни, з іншого – підвищує іноземну валютну привабливість фінансових інвестицій країни. Значні інвалютні потоки призводять до зростання боргової залежності країни і, як наслідок, – зростання курсу валют, скорочення чистого експорту товарів та зниження показників інвестиційної діяльності. Таке скорочення є причина зниження рівня продуктивності праці й реального доходу в усіх його формах, що провокує зниження довіри інвесторів, а отже, скорочення іноземних інвестиційних програм і виведення капіталу за кордон.Обґрунтовано шляхи подолання бюджетного дефіциту, що полягають у вдосконаленні податкової системи, залученні до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення, забезпеченні фінансової підтримки малого та середнього бізнесу, посиленні відповідальності суб’єктів господарювання, зміцненні контролю за виплатою державних коштів, реформуванні видаткової системи, удосконаленні нормативно-правового забезпечення бюджетного процесу.Наукова новизна дослідження полягає в установленні причино-наслідкових зв’язків бюджетних дефіцитів для наукового обґрунтування бюджетного менеджменту в період структурних перетворень економіки.Практичним результатом є визначення шляхів реформування бюджетної системи України та її переходу до інвестиційної моделі.Перспективним напрямом подальших досліджень у цій сфері є розробка на основі причино-наслідкових зв’язків моделі бюджетного процесу, здатної виявити ризики дефіциту та мінімізувати їх вплив.
12
Bondarіeva, T. H., та O. B. Nemkovуch. "СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ СУБ’ЄКТАМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 84 (24 липня 2019): 15. http://dx.doi.org/10.31713/ve420182.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито основні недоліки діючої системи валютного регулювання. Виявлено стійку тенденцію до відтоку валютних цінностей за межі України через неповернення їх суб’єктами зовнішньоекономічних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій та погіршення стану розрахунків в іноземній валюті в Україні. Здійснено характеристику основних нормативно-правових актів, які лягають в основу нової системи валютного регулювання. Виділено ключові новації у сфері валютних відносин. Наголошено на необхідності послідовного проведення валютної лібералізації, оскільки швидка її реалізація може призвести до макроекономічних ускладнень.
13
Дудоров, О. "Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті: проблемні питання визначення предмета злочину". Підприємництво, господарство і право, № 1 (2003): 107–13.
Знайти повний текст джерела
14
Дудоров, О. "Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті: проблемні питання визначення предмета злочину". Підприємництво, господарство і право, № 1 (2003): 107–13.
Знайти повний текст джерела
15
Молдован, Е. С. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК СКЛАДОВА ВІТЧИЗНЯНОЇ СИСТЕМИ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ МИТНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ". Митна безпека, № 3 (25 січня 2021): 55–65. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.3.2019.55-65.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано нормативно-правове забезпечення у митній сфері як елемент вітчизняної системи запобігання та протидії митним правопорушенням. Встановлено, що контент даного елементу складають законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти. За результатами аналізу їх змісту здійснено класифікацію усіх заходів запобігання та протидії митним правопорушенням на превентивні та каральні. Сформульовано критерії розмежування митного правопорушення та митного злочину: предмет порушення митних правил та розмір вартості товару чи іноземної валюти, що переміщують через митний кордон України. Розподілено заходи запобігання та протидії порушенням митних правил на основні та додаткові.
16
Syrovatkin, S. A. "SUBJECTS OF LEGAL RELATIONS IN THE SPHERE OF CREDITING IN FOREIGN CURRENCY." Economics and Law, no. 2 (September 18, 2018): 56–63. http://dx.doi.org/10.15407/econlaw.2018.02.056.
Повний текст джерела
17
Остапишин, Т. П. "Реструктуризація заборгованості за іпотечними кредитами в іноземній валюті: реалії та шляхи вирішення проблем". Бізнес Інформ, № 6 (2016): 210–14.
Знайти повний текст джерела
18
Радченко, О. М. "Система контрольних правовідносин у сфері грошового обігу". Актуальні проблеми держави і права, № 87 (5 листопада 2020): 145–57. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2813.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автор зазначає, що фінансово-правовий інститут контролю за грошовим обігом охоплює широку сферу економічної діяльності держави з контролю за грошовими операціями в готівковій та безготівковій формах, валютними операціями, обігу цінних паперів і спрямований на забезпечення функціонування системи зворотних зв'язків у фінансовому механізмі (інформаційний характер); організаційний вплив на процеси емісії і грошового обігу (регулятивний характер); застосування охоронних норм права (правоохоронний характер).
Під фінансовим контролем у сфері грошового обігу запропоновано розуміти комплекс форм і методів організації та управління грошовим обігом у межах національної економіки з метою забезпечення стабільності національної валюти, збалансованого здійснення всіх платежів і розрахунків, запобігання нецільовому використанню публічних і приватних грошових фондів, дотримання вимог фінансової дисципліни та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Правовідносини у сфері грошового обігу класифіковано на правовідносини, що виникають із приводу порядку проведення емісії готівкових та безготівкових грошових коштів; правовідносини, що виникають із приводу руху готівкових грошових коштів; правовідносини, що виникають із приводу порядку руху безготівкових грошових коштів; правовідносини, що виникають із приводу порядку руху готівкової і безготівкової іноземної валюти; контрольні правовідносини у сфері грошового обігу.
Контроль за грошовим обігом включає в себе контроль за готівковим грошовим обігом; контроль за безготівковим грошовим обігом; контроль за валютним обігом (валютний контроль); контроль у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
19
Подцерковний, О. П. "ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ ВРАХУВАННЯ ТЕОРІЇ ГРОШОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ У ПРАКТИЦІ ВИРІШЕННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 13 (14 травня 2019): 271–82. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v13i0.274.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена обґрунтуванню необхідності врахування теорії грошових зобов'язань при вирішенні господарських спорів у господарських судах України. Зроблено зауваження щодо інтерпретаційних актів Вищого господарського суду України у сфері грошових зобов'язань. Надано тлумачення поняттю замінності грошей, визначення розміру штрафних санкцій у господарських відносинах, порядку сплати неустойки та законних процентів при порушенні грошових зобов'язань, особливостей виконання зобов'язань в іноземній валюті.
Article is devoted to the justification of the need to consider the theory of monetary obligations in dealing with commercial disputes in the economic courts of Ukraine. It is worded remarks on interpretive acts of the Supreme Economic Court of Ukraine in the sphere of monetary obligations. It is given the interpretation of the concept of substitutability of money, determining the amount of penalties in economic relations, the order for payment of penalty and legitimate percents in case of violation of monetary obligations, specialization for obligations in foreign currency.
20
Романюк, Я. М. "Цивільно-правові договори, у яких зобов"язання виражені в іноземній валюті, та проблеми, пов"язані з їх виконанням". Вісник Верховного Суду України, № 8 (132) (2011): 31–37.
Знайти повний текст джерела
21
Сисоєнко, Ірина, та Дмитро Карлюка. "АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 23 (29 квітня 2022): 132–37. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу основних фінансових показників діяльності банків України. У статті авторами проаналізовано поточний стан фінансових показників банківської системи України та зміни, що відбулися в ній протягом останніх п’яти років (посткризовий період). У статті проаналізовано динаміку кількості діючих банків в України за останні п’ять років. Було розглянуто структуру доходів банківської системи України за останні п’ять років. У статті проаналізовано структуру витрат банківської системи України за останні п’ять років. У статті авторами розглянуто та проаналізовано динаміку активів банківської системи України за останні п’ять рокі. У статті автори проаналізували динаміку пасивів банківської системи України за останні п’ять років. У статті автори проаналізували динаміку капіталу банківської системи України за останні п’ять років, у тому числі статутного капіталу. Було досліджено динаміку зміни зобов’язань банківської системи України за останні п’ять років, у тому числі зобов'язання банків в іноземній валюті. Проведено постатейне дослідження інших запозичень банківської системи України за останні п’ять років. У статті автори розрахували та проаналізували рентабельність активів та капіталу банківської системи за останні п’ять років.
22
Rakhman, M. S., and D. A. Sasonin. "Analyzing the Status and Improvement of Ukraine’s Banking Operations with Foreign Currency." Business Inform 9, no. 500 (2019): 223–30. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-9-223-230.
Повний текст джерела
23
Пелипенко, О. "Проведення розрахунків в іноземній валюті за імпортними операціями (про порядок здійснення валютного контролю та завершення валютної операції шляхом заліку зустрічних однорідних вимог)". Юридичний радник, № 5 (31) (2009): 18–22.
Знайти повний текст джерела
24
Рева, Ю. "Особливості притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю". Юридичний вісник, № 3 (4 лютого 2020): 139–45. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.955.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена висвітленню проблем, яких пов’язано із притягненням до адміністративної відповідальності за порушення фінансового контролю в Україні. Корупція - одна з найнебезпечніших для України суспільство та державні події. Це підриває авторитет державного апарату, дискредитує його роботу, руйнує основні принципи, на яких спирається будь-яка демократія, принципи рівності громадян перед законом. Закон про боротьбу з корупцією встановлює кримінальну, адміністративну, цивільну та дисциплінарну відповідальність за корупційні правопорушення та пов'язані з корупцією правопорушення відповідальних посадових осіб та інших суб'єктів відповідальності. Крім того, доповнено декілька розділів Кодексу про адміністративні правопорушення, що призвело до посилення адміністративної відповідальності за корупційні правопо- рушення. Це включає встановлення адміністративної відповідальності за порушення обмежень щодо порушення вимог фінансового контролю. Саме тому актуальність теми дослідження не викликає сумнівів. У статті проаналізовано склад адмі- ністративного проступку у вигляді порушення фінансового контролю. Встановлено, що відповідальність за порушення вимог фінансового контролю може виникати за затримку подання особами, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларації, несвоєчасне повідомлення про відкриття рахунків в іноземній валюті в банківській установі, несвоєчасне повідомлення про значні зміни в майновому стані. У статті визначено, що об’єктивна сторона правопорушення сформульована таким чином, що несвоєчасне (пізнє) подання декларації утворює тривалу форму зловживань – порушення строку подання. Запропоновано шляхи вдосконалення процедури електронного декларування як запоруки належного здійснення публічної влади в Україні.
25
Головач, Марко. "ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У СИСТЕМІ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 10–17. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253511.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Досліджено роль ринку цінних паперів у забезпеченні фінансової безпеки держави, її ін-теграції у світовий економічний простір. Основну увагу приділено саме ринку облігацій внутрішньоїдержавної позики, оскільки саме цей ринок цінних паперів становить 95 % обсягу від усього ринкуцінних паперів в Україні. Доведено необхідність дослідження фінансової безпеки саме ринку облігаційвнутрішньої державної позики. Зроблено наголос на зв’язку фінансової безпеки ринку цінних паперів зінвестиційною, борговою безпекою держави і фінансовою безпекою юридичних та фізичних осіб. Роз-глянуто підходи, які запропоновані до визначення питання фінансової безпеки ринку цінних паперів, таїї зовнішню і внутрішню складові. Також проаналізовано зовнішні і внутрішні загрози, які можуть мативплив на ринок цінних паперів в Україні. Досліджено дані первинного і вторинного ринків облігаційвнутрішньої державної позики та коливань курсу гривні відносно іноземних валют. Проведено аналізвзаємозв’язку отриманих даних ринків первинного розміщення облігацій внутрішньої державної по-зики, вторинного їхнього продажу і курсових коливань гривні щодо долара США за період двох місяціві негативних зовнішніх чинників на фінансову безпеку ринку цінних паперів, які мали місце в цьомудіапазоні. Здійснено оцінку забезпечення фінансової безпеки ринку облігацій внутрішньої державноїпозики від зовнішніх чинників в Україні. Досліджено ймовірні наслідки негативного сценарію, які ма-тимуть вплив на національну економіку за повторної чи триваючої дії названих негативних зовнішніхчинників на ринок облігацій внутрішньої державної позики. З’ясовано, яким суб’єктам варто приділитибільшу увагу до піднятого питання, і запропоновано, у якому напрямі потрібно проводити співпрацюМіністерству фінансів України, Національному банку України і науковцям.Ключові слова: фінансові ринки, ринок цінних паперів, фінансова безпека ринку цінних паперів, еко-номічна безпека ринку цінних паперів, негативні чинники на ринок цінних паперів.Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 14.
26
Галазюк Н.М. та Зелінська О.М. "ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ЕФЕКТИВНОСТІ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ КРЕДИТНИМИ ІНСТИТУТАМИ". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 30–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено основні пріоритетні напрями розширення співробітництва України з міжнародними кредитними інститутами, доведено необхідність дослідження даної проблематики. Виходячи з актуальності запропонованої тематики, стаття присвячена обґрунтуванню пріоритетних напрямів розширення та ефективної співпраці України з міжнародними кредитними інститутами.
Обґрунтовано доцільність залучення кредитних ресурсів для України. Найбільший результат країна отримала від перших кредитів, що надійшли від МВФ та Міжнародного банку розвитку та реформування. Дані кредитні ресурси призначені для формування золотовалютних резервів та фінансово-кредитної системи країни.
В статті досліджено кредитну діяльність провідних міжнародних кредитних інституцій, окреслено ключові програми та стратегічні напрями партнерства міжнародних кредитних організацій з Україною. Визначено пріоритетні напрями сприяння співпраці, що дали б змогу підвищити ефективність залучених коштів і створити сприятливий інвестиційний клімат у країні. Окреслено найбільш проблемні моменти співпраці України з світовими кредитними інститутами.
Обґрунтовано необхідність розбудови механізму управління з метою підвищення ефективності співпраці України з міжнародними кредитними інституціями як важливого інструменту політики держави з метою здійснення економічних реформ, і як наслідок можливість вчасно адаптуватися до сучасних змін в міжнародній економіці.
Визначено, що вдосконалення співробітництва України із міжнародними кредитними організаціями забезпечить нашій країні позитивні результати в період реалізації економічних реформ, підсилить роль України у формуванні міжнародних валютно-фінансових відносин; зростання довіри та інтересу іноземних інвесторів до вітчизняної економіки, і як наслідок ріст обсягів іноземного інвестування; можливість використання послуг міжнародних організацій, що забезпечить вирішення нагальних завдань державної політики в Україні.
27
Тріпульський, Г. Я. "Деякі аспекти охорони та захисту нерухомого майна у цивільному процесі". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28 (26 липня 2021): 124–28. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i0.705.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізований механізм охорони та захисту нерухомого майна в Україні. Досліджена статистика звернень у зв'язку із вчиненням порушень у сфері права власності на нерухоме майно в період карантинних обмежень, викликаних COVID-19. Окрема увага приділена аналізу сучасних чинників-перешкод у розвитку цивільно-правового обігу у сфері нерухомості. Встановлено, що зупинення активності у цивільному обігу нерухомого майна пов'язане не тільки з кризовими карантинними обставинами, а й з такими чинниками, як: 1) відсутність надійного та доступного іпотечного ринку; 2) відсутність прозорого та доступного кредитування, в іноземній валюті в тому числі; 3) нестабільність законодавчого регулювання; 4) тривалий, складний та відносно дорогий судовий механізм захисту прав власності на нерухоме майно.
Охарактеризована відмінність між охороною та захистом цивільних прав та встановлено, що у сфері цивільно-правових відносин з таким об'єктом, як нерухоме майно, ефективним є надійне створення умов для реалізації прав щодо нього, оскільки судовий захист є тривалим та неекономічним. Проаналізовано, що судова форма захисту прав власності, хоча і є найефективнішою формою щодо захисту прав власності, але сучасні інформаційні системи аналізу, контролю за об'єктами нерухомості дозволяють посилити охорону прав на нерухоме майно, створити умови ефективної реалізації прав власників. Досліджені деякі особливості між формою та способом захисту прав власності на нерухоме майно.
Виокремлені актуальні інформаційні системи та сервіси, що є інструментами для попереднього аудиту об'єкта нерухомості. Окрема увага приділена аналізу електронізації державних та судових установ. Встановлено, що поєднання профільного юридичного аудиту за допомогою сучасних IT-сервісів з аналізом, контролем у разі застосування інформаційних сервісів судової влади та виконавчого провадження можуть мінімізувати наявні перешкоди в розвитку цивільно-правового обігу щодо такого об'єкта, як нерухоме майно, без довгоочікуваних стабілізацій іпотечної, кредитної та законодавчої сфер. Встановлено, що саме професійний юридичний аудит є запорукою надійної охорони прав власності, користування, інвестування у сфері цивільно-правових відносин з таким об'єктом, як нерухоме майно.
28
Перфільєва, A., I. Сілютіна, Н. Антипенко та Д. Власенко. "ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 329–38. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251465.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Досліджено роль цифрової економіки як фактору економічного розвитку держави. Установлено, що вплив цифрової економіки на економічний розвиток держави можна оцінити виходячи з її впливу на макроекономічні показники. Для оцінки впливу цифрової економіки як фактору економічного розвитку України побудовано регресійні моделі впливу цифрової економіки на валовий внутрішній продукт, темп інфляції та обмінний курс гривні відносно щодо США. Установлено, що розвиток ІТ-послуг в Україні має висхідний тренд, надійність якого становить 96 %. Доведено, що кореляція динаміки зростання обсягу наданих ІТ-послуг в Україні та валового внутрішнього продукту становить 79 %. Це доводить існування взаємозв’язку зростання валового внутрішнього продукту і розвитку цифрової економіки в Україні. Доведено обернений вплив розвитку цифрової економіки на темпи інфляції в Україні. Кореляція між ними становить 67 % і має від’ємне значення, оскільки розвиток ІТ-послуг сприяє зменшенню темпів інфляції та забезпечує підтримання цінової стабільності. Виявлено низький рівень кореляції між обсягом ІТ-послуг в Україні та динамікою обмінного курсу гривні щодо долара США. Це зумовлено тим, що ІТ-послуги споживаються резидентами і призводять до безпосереднього припливу іноземної валюти в Україну. Тестування моделей впливу цифрової економіки, що представлена ІТ-послугами, на показники економічного розвитку України показало: статистично значимий вплив ІТ-послуги мають на темп інфляції. Установлено, що низький вплив цифрової економіки на валовий внутрішній продукт в Україні зумовлений малою часткою цифрової економіки. Доведено, що зі збільшенням питомої ваги цифрової економіки її вплив на економічний розвиток держави зростає. Прогнозування трендових значень параметрів економічного розвитку показало, що в майбутньому в Україні зростатиме обсяг ІТ-послуг, а це сприятиме підтриманню цінової стабільності та зростанню обсягу валового внутрішнього продукту. За умови експорту ІТ-послуг цифрова економіка здійснюватиме позитивний вплив на укріплення гривні щодо долара США. Ключові слова: цифрова економіка, економічний розвиток, ВВП, інфляція, обмінний курс. Формул: 4; рис.: 4; табл.: 3; бібл.: 15.
29
Одінокова, А. О., та І. М. Грінько. "РОЗВИТОК ТОРГІВЛІ НА МІЖНАРОДНОМУ ВАЛЮТНОМУ РИНКУ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 19 (17 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.19.2021.231170.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу сучасного стану торгівлі на міжнародному валютному ринку та виявленню шляхів покращення торгівлі на ньому. Досліджено та систематизовано історичні аспекти та особливості функціонування валютного ринку. У статті проаналізовано проведення торгівельних операцій на валютному ринку та запропоновано шляхи покращення торгівлі на цьому ринку. Розглянуто етапи виникнення міжнародного валютного ринку (починаючи з Х століття та закінчуючи сучасністю), та виявлено першопричини створення валютного ринку. Визначено сутність поняття «міжнародний валютний ринок» та наведено класифікацію валютних ринків. Охарактеризовано основні особливості та принципи функціонування валютного ринку. Розглянуто види операцій на валютних ринках, співвідношення попиту та пропозиції, маржеву торгівлю та індекс долару. Проведено аналіз поточного стану торгівельних операцій на валютному ринку за останні п’ять років. У статті використано такі показники, як офіційний курс гривні щодо долара США, інтервенції Національного Банку України в еквіваленті, обсяг операцій банків та фізичних осіб на валютному ринку з безготівковою іноземною валютою, а також проаналізовано види операцій на валютних ринках та середньодобовий грошовий обіг на даному ринку. Проведене наукове дослідження дозволило встановити та обґрунтувати взаємозв’язок між торгівлею на валютному ринку, курсом долару та інтервенціями Національного банку України. На підставі проведеного аналізу поточного стану торгівлі на валютному ринку запропоновано та обґрунтовано шляхи покращення торгівельних операцій на міжнародному валютному ринку, серед яких: впровадження сучасних технологій та комп’ютерізації, удосконалення міждержавних угод та національних законодавств, розвиток міжнародної торгівлі та господарських зв’язків, інвестування, управління потоками капіталу та ризиками, впровадження хеджування, а також добросовісне регулювання курсів валют та стабілізація світової резервної валюти, використання деривативів за призначенням та поширення використання окрім основних резервних валют інших валют провідних держав.
30
Марченко, В. М., та Д. В. Харитоненко. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 19 (17 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.19.2021.225854.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у статистичному оцінюванні внутрішніх індикаторів діяльності малого підприємництва та аналітичному підтвердженні виявлених тенденцій їх розвитку для забезпечення об'єктивності інформаційних потоків щодо стану та ролі малого підприємництва в економіці України. Сучасною особливістю розвитку підприємництва в економіці України є зростання рівня самозайнятості та масової трудової міграції. За результатами статичного оцінювання виявлено, що надходження іноземної валюти у вигляді переказів оплати праці трудових мігрантів стало джерелом формування стану валютного ринку, оскільки їх розмір становить 30% надходжень від експорту товарів з України. Однак розмір економічних втрат в економіці України, обумовлений трудовою міграцією, є набагато більшим від надходжень іноземної валюти і становить 6% загального обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) в Україні. Мале підприємництво акумулювало в собі 48% до загальної кількості зайнятих працівників в економіці України, що перетворило його в потужне політично та соціально впливове формування. Економічна потужність малого підприємництва залишається на традиційно низькому рівні. В структурі економіки країни малі підприємства (80% загальної кількості підприємств) приносять в економіку лише 19% доходу. Навантаження з єдиного податку для малих підприємств є ідентичним навантаженню зі сплати податку на прибуток середніх підприємств, що засвідчує відносно рівні умови оподаткування малого та середнього бізнесу в Україні.
31
Маршук, Ліна, та Марина Клименко. "ІНВЕСТИЦІЇ ЯК СКЛАДОВА УПРАВЛІННЯ ОСОБИСТИМИ ФІНАНСАМИ". Економіка та суспільство, № 25 (30 березня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-84.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються інвестиції як складова управління особистими фінансами, що дозволяє збільшити власні доходи ефективніше, ніж заощадження. Дослідження засвідчує, що домогосподарства України вкладають свої тимчасово вільні кошти переважно на банківські депозити, у нерухомість та іноземну валюту, однак в цілому інвестиційні процеси в Україні розвиваються досить повільно у порівнянні із західними країнами. На основі отриманих результатів запропоновано шляхи підвищення стимулювання трансформації заощаджень населення в інвестиції шляхом формування необхідних умов та інфраструктури для ефективного функціонування фінансових ринків, розробка інвестиційних продуктів, що мають високу дохідність та надійність та задовольняють різні потреби населення, підвищення ролі та значущості заощаджень у суспільстві, зміцнення соціального статусу громадян, що мають інвестиційні заощадження та правового захисту інвестиційних вкладень громадян.
32
Вишневська, А. М., та Я. І. Глущенко. "ДІАГНОСТУВАННЯ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА РОЗВИТОК ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІСОВОЇ ТА ДЕРЕВООБРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (22 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.240448.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено факторному аналізу зовнішньоекономічної діяльності лісової та деревообробної промисловості України. Продіагностовано обсяги вітчизняного експорту та імпорту деревини та виробів з неї, розраховано базисні та ланцюгові темпи змін зазначених показників за останні десять років. Виявлено негативну динаміку обсягів експорту та імпорту деревини й виробів з неї у 2015 р., обумовлену введенням у дію мораторію на тимчасовий вивіз необроблених лісоматеріалів та макроекономічною нестабільністю. Оцінено вагомість частки експорту деревини та виробів з неї в обсягах зовнішньої торгівлі України за 2011-2020 рр. Представлено прогноз обсягів вітчизняного експорту та імпорту деревини й виробів з неї на наступні два роки. Визначено внутрішні та зовнішні фактори впливу на обсяги експорту продукції лісової та деревообробної промисловості України. Досліджено вплив на обсяги експорту таких внутрішніх факторів, як площа лісів, курс іноземної валюти та нормативно-правове забезпечення. Встановлено, що збільшення площі лісу в Україні відбувається через наявні планові насадження, значна частина яких відносяться до молодих дерев. Доведено, що кореляційний зв'язок між показниками фактичної площі лісу й обсягу експорту деревини та виробів з неї є значним, тоді, як між останнім показником і курсом іноземної валюти, помітним. Встановлено, що введення в дію мораторію на тимчасовий вивіз необроблених лісоматеріалів обумовило зміну структури експорту, а саме, збільшилась частка виробів з більш високим рівнем доданої вартості (лісоматеріали оброблені, завтовшки більш як 6 мм), і зменшилась частка сировинної продукції (необроблені лісоматеріали). У статті визначено проблеми, які стримують розвиток лісової та деревообробної промисловості в Україні та є причиною недостатнього використання ресурсного потенціалу даної галузі. Надано рекомендації щодо шляхів розвитку лісової та деревообробної промисловості, підвищення її конкурентоспроможності на зовнішньому та внутрішньому ринках.
33
Романькова, Оксана. "ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ УКРАЇНИ". Економіка та суспільство, № 25 (30 березня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-45.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто державний та гарантований державою борг України, його структуру, помісячні платежі за державним боргом у 2021 році. На основі даних Міністерства фінансів України досліджено динаміку державного й гарантованого державою боргу України за період 2009-2021 рр., проведено аналіз. Від способів врегулювання боргової проблеми залежить рівень бюджетного забезпечення держави, стабільність її національної валюти, а, звідси, фінансова підтримка міжнародних фінансових організацій. Необхідні пошуки нових шляхів вдосконалення механізмів управління та обслуговування державного боргу країни, посилення адміністративного контролю за фінансовими потоками з боку держави, використання найкращих світових практик, а також залучення іноземних інвесторів, що створить в майбутньому сприятливий інвестиційний клімат.
34
Запотічна, Р. A. "ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МІЖ КРЕДИТНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ ТА ФОРМУВАННЯМ ЕКОНОМІКИ БОРГОВОГО ТИПУ В УКРАЇНІ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (17 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.230065.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано сучасні тенденції кредитної діяльності транснаціональних банків в Україні. Встановлено, що транснаціональні банки спершу надавали Україні виключно прямі кредити в іноземній валюті, які й досі залишаються домінуючою формою кредитування транснаціональними банками української економіки. Підтверджено домінування у структурі прямих кредитів короткострокових кредитів строком до 1 року; переважання у структурі прямих кредитів за типом позичальника небанківських приватних установ; високу волатильність структури прямих кредитів за регіональною приналежністю позичальника за роками. Визначено особливості впливу кредитної діяльності транснаціональних банків на зовнішню заборгованість України. На основі аналізу розрахованих відносних показників зовнішнього боргу та отриманих від транснаціональних банків кредитів встановлено, що економіка України має борговий характер. При цьому до глобальної фінансової кризи за рівнем боргового навантаження Україна характеризувалася як боргова економіка з помірним зовнішнім боргом. З розвитком глобальної фінансової кризи зовнішньоборгове навантаження на національну економіку суттєво зросло, і українську економіку впродовж кризового та посткризового періодів класифіковано як боргову економіку з критичним зовнішнім боргом. У докризовий період пряме кредитування справляло більш помітний вплив на нагромадження зовнішньої заборгованості і формування боргової економіки в Україні. За сучасних умов транснаціональні банки значно скоротили свою присутність в Україні у якості донорів прямих кредитів, що позначилося на зменшенні тісноти зв’язку між прямими кредитами та зовнішньою заборгованістю. Кореляційний аналіз тісноти зв’язку між розміром зовнішньої заборгованості України та обсягами отриманих від транснаціональних банків прямих кредитів показує, що цей зв'язок є досі помітним. Водночас, в Україні зв'язок між зовнішнім боргом та прямими кредитами є значно слабшим, ніж у провідних розвинутих країнах і країнах, що розвиваються. Більше того, порівняння коефіцієнтів кореляції, розрахованих за період 1992-2008 рр. і за період 2009-2018 рр., дає підстави стверджувати, що вплив прямого кредитування транснаціональних банків на формування зовнішньої заборгованості України у посткризовому періоді значно послабшав.
35
Лукач, А. М., та Ю. П. Тадеєв. "ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КРИПТОРИНКУ ТА ЙОГО МІСЦЕ У ФІСКАЛЬНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 19 (23 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.19.2021.240538.
Повний текст джерелаАнотація:
Становлення ринку криптовалют відбулося у 2008 році. Це було спричинено глобальною фінансовою кризою 2008–2009 рр. Однак криптовалюти залишаються поза законом у багатьох країнах світу й досьогодні. 8 вересня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон №3637 –– він встановлює статус кривтовалют у легальній площині фінансової системи країни. Щоправда, до практичної зміни звичних процессів регулювання цифрових валют у країні (вірніше, їх відсутності) –– щонайменше рік. Дана робота є актуальною, оскільки перед Україною постало важливе завдання визначення конкретних підходів до остаточної адаптації суспільства до прийняття криптовалют –– яке повинне виконуватися паралельно с намаганнями підвищити надходження до держбюджету. Ними можуть стати податки на прибуток від операцій з криптовалютами. Активно на теренах країни розвиваються й криптовалютні біржі –– а залучення іноземних інвестицій в цю галузь відкрито ініціює навіть президент. Оподаткування новостворених чи легалізованих криптокомпаній –– ще один напрямок поповнення держбюджету. Важливість цього очевидна з урахуванням спаду економіки країни внаслідок пандемії коронавірусу. Для досягнення поставленої в роботі мети було досліджено останні показники розвитку криптовалютної галузі в Україні та світі, а також проаналізовано перспективи подальшої зміни курсу біткоіна, капіталізації крипторинку та їх прогнозування на найбличжі 3 роки. Також було змодельовано зростання обсягу криптовалютного капіталу на теренах держави, визначеного як прибуток, що утримують українці, та підраховано надходження до бюджету за впровадження різних ставок оподаткування. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що на основі проведених теоретичних та експериментальних досліджень було визначено обсяг можливих грошових надходжень від оподаткування криптооперацій в Україні – вони дають змогу обрати оптимальний варіант оподаткування галузі. Створену модель можна вдосконалити, якщо розширити її роботу на більш довгостроковий період. Це стане можливим за врахуваням усіх додаткових факторів, які впливають на розвиток криптовалютного ринку, і перш за все –– механізмів контролю за рухом криптовалютних активів, ведення звітності та співпраці криптотрейдерів чи криптобірж (обмінників) з Державною податковою службою.