Статті в журналах: "Біохімічні процеси"

1

Блятон, Артем, та Ірина Мазуркевич. "НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОДУКЦІЇ З МОЛОКА". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 6 (6 жовтня 2019): 38–40. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.06.00.009.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто біохімічні та фізико-хімічні процеси, які проходять під час проведення процесу новітніх технологій нагрівання з витягуванням продукту з молока , а саме м’якого сиру. Стаття ставить проблеми необхідних умов для досягнення оптимального витягування згустку та інноваційних технологічних процесів, що призводять до фізико-хімічних змін продуктів з молока.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Смоляр, Н. І., та М. Ю. Лесіцький. "ОСОБЛИВОСТІ ФОСФОРНО- КАЛЬЦІЄВОГО ОБМІНУ В РОТОВІЙ РІДИНІ ДІТЕЙ З РІЗНИМИ РІВНЯМИ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ЕМАЛІ ТА ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛІЯМИ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 119, № 2 (26 травня 2022): 88–94. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.16.

Повний текст джерела

Анотація:

вивчення стану емалі є мінералізувальна, оскільки вона забезпечує вторинну мінералізацію зубів після їх прорізування шляхом підтримання гомеостазу порожнини рота. Відомо, що вирішальне значення у підтриманні стану карієсрезистентності мають процеси мінералізації емалі, які здійснюються за умови збереження оптимального електролітного балансу в ротовій рідині. На процеси формування резистентності емалі впливають ряд чинників, як місцевих, так і загальних, які також залежать від різних функціональних станів порожнини рота. Тому, особливої уваги заслуговують біохімічні дослідження ротової рідини у дітей із різними рівнями резистентності емалі на тлі зубощелепних аномалій. Мета дослідження – оцінка біохімічних властивостей ротової рідини у дітей із різними рівнями резистентності емалі та зубощелепними аномаліями. Методи дослідження. Дослідження концентрації основних неорганічних компонентів ротової рідини (загального кальцію, неорганічного фосфору та магнію) проведено у 88 дітей 12 та 15 років із ЗЩА. Біохімічні дослідження ротової рідини проводились в клінічно-біохімічній лабораторії на базі Військово-медичного клінічного центру Західного регіону. Наукова новизна. У даному дослідженні було вивчено показники фосфорно-кальцієвого обміну в ротовій рідині дітей із різними рівнями резистентності емалі та ЗЩА. У осіб 12 років із аномаліями окремих зубів виявлена висока концентрація кальцію, у дітей цього ж віку з аномаліями зубних рядів та аномаліями прикусу встановлено знижений вміст кальцію. Вміст неорганічного фосфору значно найвищим виявлено у дітей із аномаліями прикусу, а у осіб з аномаліями окремих зубів значно зниженим. Установлено виражені відмінності у концентрації даних елементів у ротовій рідині між КР та УР-КС дітьми 15 років із ЗЩА. У дітей з КР емаллю та аномаліями окремих зубів, зубних рядів та прикусу вміст кальцію у рото- вій рідині вищий, а фосфору – нижчий, порівняно із дітьми з цією ж ортодонтичною патологією, але емаллю, сприйнятливою до каріозного процесу. Висновки. Отримані результати дослідження свідчать, що у дітей з аномаліями окремих зубів виявлено вищий вміст кальцію та нижчий вміст неорганічного фосфору ротовій рідині порівняно із дітьми з аномаліями прикусу. Встановлено вищий вміст кальцію, магнію та знижений вміст неорганічного фосфору у ротовій рідині дітей із ЗЩА та КР емаллю порівняно з дітьми з УР-КС емаллю. Оскільки даний віковий період дитини співпадає із пубертатним періодом розвитку та періодом третинної мінералізації постійних зубів, дані зміни гомеостазу ротової рідини слід враховувати при плануванні профілактики карієсу зубів у цієї категорії пацієнтів, особливо з емаллю, сприйнятливою до каріозного процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Киричко, Б. П., та В. В. Семіренко. "ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ЗАПАЛЬНО-ГНІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ДИСТАЛЬНОГО ВІДДІЛУ КІНЦІВОК У СВИНЕЙ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2019): 204–12. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.27.

Повний текст джерела

Анотація:

Матеріали статті присвячені розробці ефективних, науково обґрунтованих схем лікування запа-льно-гнійних процесів дистального відділу кінцівок у свиней. Її мета – вивчити класичну й експериме-нтальну схеми лікування окремих нозологічних форм дистального відділу кінцівок у свиней у порівня-льному аспекті, визначити особливості дії лікарських засобів на показники крові хворих свиней. За-вдання: провести апробацію схем лікування свиней, хворих на гнійно-запальні процеси дистальноговідділу кінцівок; визначити окремі морфологічні, біохімічні, імунологічні показники крові до та у про-цесі лікування. В ході реалізації мети і завдань роботи використані клінічні, гематологічні, імуноло-гічні та біохімічні методи. В результаті встановлено, що у хворих свиней відбувається підвищеннякількості лейкоцитів і швидкості осідання еритроцитів. Також виявлено зниження показників акти-вності імунітету у хворих свиней. У хворих на запально-гнійні процеси свиней зареєстровано збіль-шення рівня гексоз, глікозаміногліканів, глікопротеїдів та концентрації сіалових кислот, що вказує навтягування у запальний процес структурних елементів сполучної тканини опорно-рухового апарату.Результати проведених досліджень свідчать, що у хворих тварин відбувається підвищення вмістумалонового діальдегіду та активності каталази, що обумовлене активацією антиоксидантної сис-теми. Також помічено дефіцит кальцію, фосфору, вітаміну А і β-каротину. Зважаючи на отриманірезультати лабораторних досліджень крові хворих тварин, нами була запропонована схема ліку-вання, що передбачала застосування лікарських засобів патогенетичного спрямування. Порівнюючикласичну й експериментальну схеми лікування, встановлено особливості дії лікарських засобів на по-казники крові хворих свиней. Зокрема встановлено, що препарат «Трифузол 1 %» підвищує кількістьспецифічних компонентів імунної системи (Т- і В-лімфоцити, популяція Т-клітин, NK-клітини), сти-мулює метаболізм сполучної тканини і антиоксидантної системи організму. Також нормалізуютьсяморфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові, прискорюється одужання свиней, хворих нагнійно-запальні процеси дистального відділу кінцівок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Grycyk, R. A., I. V. Kireev, О. А. Struk та V. M. Ivanochko. "ВИВЧЕННЯ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ ТА ГЕПАТОПРОТЕКТОРНОЇ АКТИВНОСТІ ЕКСТРАКТІВ ТРАВИ ПОЛИНУ ГІРКОГО ТА ПОЛИНУ ЗВИЧАЙНОГО". Фармацевтичний часопис, № 2 (23 червня 2019): 67–75. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.2.10247.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Дослідження гострої токсичності та гепатопротекторної активності трави полину гіркого та полину звичайного. Матеріали і методи. Для визначення гострої токсичності використовували методику доклінічного вивчення безпечності лікарських засобів. Вивчення гепатозахисної активності екстрактів полину гіркого та полину звичайного проводили на моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту. Як препарат порівняння використовували гепатопротектор вітчизняного виробництва таблетки «Силібор». Результати й обговорення. В результаті проведеного дослідження встановлено, що внутрішньошлункове введення екстрактів трави полину гіркого та полину звичайного у дозі 6000 мг/кг не призводить до загибелі тварин, змін зі сторони інтегральних, гематологічних, біохімічних показників та морфологічної структури внутрішніх органів піддослідних тварин не виникає, що вказує на відсутність токсичної дії екстрактів в даній дозі, та характеризує їх як практично нетоксичні (V клас токсичності, LD50 > 5000 мг/кг) відповідно до класифікації речовин за токсичністю. При гострому токсичному уражені печінки екстракти полину гіркого та полину звичайного проявляють виразну гепатопротекторну активність, пригнічуючи перекисні деструктивні процеси та зменшуючи розвиток синдрому цитолізу і практично не поступаються препарату порівняння «Силібор». Висновки. Вивчення гострої токсичності після внутрішньошлункового введення екстрактів трави полину гіркого та полину звичайного у дозі 6000 мг/кг не призводило до загибелі тварин, вони були охайними, мали задовільний апетит, нормально реагували на звукові і світлові подразники, процеси сечовиділення і дефекації були у нормі, порушення дихання та судом не спостерігали. Досліджувані екстракти полину гіркого та полину звичайного проявляють при гострому токсичному ураженні печінки гепатопротекторну активність, про що свідчить зниження інтенсивності процесу перекисного окислення ліпідів та зменшення токсичності дії тетрахлорметану, доводячи біохімічні показники крові та гомогенату печінки тварин до рівня інтактних.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Shevchenko, A. "БІОХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ В ТІСТІ ДЛЯ ДІАБЕТИЧНИХ БУЛОЧНИХ ВИРОБІВ, ЗБАГАЧЕНИХ БІЛКАМИ ТА ХАРЧОВИМИ ВОЛОКНАМИ". Scientific Works of National University of Food Technologies 24, № 2 (лютий 2018): 187–94. http://dx.doi.org/10.24263/2225-2924-2018-24-2-22.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Боднар, П. Я., І. М. Кліщ, Я. Я. Боднар, Т. В. Боднар та Ю. В. Сорока. "СТАН ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНИЙ ЗАХИСТ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ НЕОПЛАСТИЧНІЙ ІНТОКСИКАЦІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (4 серпня 2021): 22–27. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12234.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Актуальним є питання дослідження дисбалансу між процесами пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту. Такий дисбаланс викликає порушення метаболізму, утворення пероксидів, кетонів, альдегідів, його вважають основою механізму розвитку ендогенної інтоксикації. Мета дослідження – вивчити ступінь активації пероксидного окиснення ліпідів і стан антиоксидантного захисту при синдромі неопластичної інтоксикації. Методи дослідження. Використано фармакологічні, морфологічні методи і методи математичної статистики. Експериментальне фармакологічне дослідження виконано на білих щурах масою 170–180 г у Центральній науково-дослідній лабораторії Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України (свідоцтво про атестацію № 023/13 від 05.03.2020 р.) згідно з методичними рекомендаціями Державного експертного центру МОЗ України. При проведенні дослідження враховували такі біохімічні показники крові: активність дієнових і трієнових кон’югатів, середньомолекулярних пептидів (при довжині хвилі 254 та 280 нм), активних продуктів тіобарбітурової кислоти, супероксиддисмутази і каталази. Тварин, яких включили в дослідження, поділили на 2 групи: 1-ша – контрольна; 2-га – позитивна патологія; дослідження тривало 30 днів. Моделювали патологічні процеси та виводили щурів з експерименту, дотримуючись вимог біоетики, правил належної лабораторної практики, і згідно з етичними нормами Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей. Результати й обговорення. Під час дослідження було встановлено зростання біохімічних показників – дієнових і трієнових кон’югатів, активних продуктів тіобарбітурової кислоти, що вказувало на активацію процесу пероксидного окиснення ліпідів. Активність супероксиддисмутази мала коливальний характер і до кінця експерименту зменшилась на 16,5 %. Активність каталази під час експерименту збільшилась. Показники МСМ254 і МСМ280 підвищились, що свідчило про наростання проявів ендогенної інтоксикації. Висновок. При синдромі неопластичної інтоксикації у крові спостерігають поступове надмірне утворення продуктів вільнорадикального окиснення в поєднанні з компенсаторною активацією ензимних ланок антиоксидантної системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Vlasenko, V. V., та S. V. Kryzhak. "БІОХІМІЧНІ ЗМІНИ В М’ЯСНОМУ ФАРШІ НА ЕТАПІ ПОСОЛУ З ВИКОРИСТАННЯМ КУЛЬТУР РЦІ-47 ТА СБІ-05". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (8 вересня 2016): 139–42. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6828.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі досліджено доцільність використання мікроорганізмів що надають м’ясному фаршу характеристик, які покращують мікробіологічні та органолептичні показники готового продукту. До таких культур відносяться мікроорганізми з пробіотичними властивостями як правило це біфідобактерії, лактобацили та пропіоновокислі мікроорганізми. Молочнокислі бактерії володіють антагоністичною активністю, завдяки збродженню вуглеводів до молочної кислоти, здатністю руйнувати токсичні метаболіти, рости в анаеробних умовах, накопичувати ароматичні з’єднання, редукуючі речовини. При виробництві ковбас важливу роль мають біохімічні процеси на першому етапі виробництва, тобто посолі сировини, в залежності від того як швидко почнуть розвиватися молочнокислі мікроорганізми, забезпечується виготовлення якісної продукції. Вплив різних стартових культур, особливо двох- та трьохштамових на гідролітичні зміни м’язових білків та активність катепсинів, вологозв’язуючу здатність м’ясного фаршу процес, який потребує досконалого вивчення. З метою доцільності використання стартових культур було вивчено їх вплив на білки м’яса під час посолу. Внесення бактеріальних культур РЦІ-47(Lactobacillus lactis + Bifidobacterium longum) та СБІ-05(Lactobacillus maltaromicus + Bifidobacterium laсtis) (фірма «Тестмейкерс» Німеччина) дає можливість гарантовано отримати необхідний рівень розщеплення білків на стадії посолу, скоротити час посолу і отримати після термічної обробки продукт з високими органолептичними, мікробіологічними та технологічними показниками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Шатохін, П. П., К. В. Супруненко та Л. П. Каришева. "Вплив «Хоріоцену» на деякі біохімічні показники крові у підсисних свиноматок". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (29 грудня 2016): 102–5. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.04.22.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі представлені результати наукових досліджень щодо розробки та впровадження у ветеринарну практику екологічно чистих препаратів, а саме плацентарних, здатних нормалізувати метаболічні процеси у тканинах, та відновлювати структуру та функції органів і систем організму. Встановлено, що двократне введення хоріоцену збільшує вміст білка в крові на 1,5 % у порівнянні з показником першої доби після опоросу та на 5,3 % – показника тварин контрольної групи на 28-му добу. Вміст глюкози після введення препарату збільшився у всіх групах р<0,001, але у дослідних групах цей показник був вищим, ніж у контрольній на 8,7, 7,0 та 6,1 %. На фоні гіперфосфатемії вміст неорганічного фосфору в крові свиноматок 3-ї дослідної групи на 28-му добу був на 17 % нижчим, ніж у свиноматок групи контролю. The paper presents the results of research on the development and implementation of environmentally friendly practices of veterinary preparations, namely placental able to normalize metabolic processes in tissues and restore the structure and function of organs and body systems. We established that the yard at multiple input of «Horiotsen» increased protein levels on 1,5 % compared to the index of the first days after farrowing and 5,3 % – rate of animals in the control group at 28th day. Glucose increase after the injection in all groups – p<0,001, but in the experimental groups the figure was higher than in the control one by 8,7, 7,0 and 6,1 %. Against the background of hyperphosphatemia content of inorganic phosphorus in the blood sows of 3rd research group at the 28th day was 17 Im% lower than in the control group of sows.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Honchar, A. "ВПЛИВ СТИМУЛЯЦІЇ ОХОТИ ТА СИНХРОНІЗАЦІЇ ОВУЛЯЦІЇ НА МОРФО-БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ ГОЛШТИНСЬКИХ КОРІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (41) (26 жовтня 2020): 40–46. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.2.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття містить результати досліджень на предмет змін гематологічних та біохімічних показників крові до та після екзогенної гормональної стимуляції репродуктивної функції голштинських корів різного рівня продуктивності на промисловому комплексі у порівнянні із референтною нормою. Морфо-біохімічні показники крові визначались спочатку перед початком схеми стимуляції охоти і синхронізації овуляції «Ovsynch», а потім після неї. Формування дослідних груп проводили залежно від рівня їх добового надою: I група – 25-28 кг, II група (контрольна) – 30-35 кг, III – 40-45 кг. Відбір зразків крові проводили з підхвостової вени у здорових корів через 15 діб після отелення (перед гормональною стимуляцією) та на 80 добу після отелення, – коли тварини вже отримали ін’єкції гормоноподібних стимулюючих препаратів. Встановлено, що кількість еритроцитів у крові корів усіх піддослідних груп в період підготовчого періоду досліджень (до гормонального обробітку тварин) збільшується прямо пропорційно рівню їх молочної продуктивності. При чому, показник рівня гемоглобіну тварин в усіх піддослідних групах відповідав фізіологічній нормі. Екзогенне введення в організм голштинських корів гонадотропних речовин на ранній стадії післяродового періоду (10-14 доба після отелення) не призводить до змін рівня їх морфологічних показників крові. Встановлено, що найвищий рівень кількості еритроцитів (8,10 Т/л) та лейкоцитів (9,0 г/л) у крові тварин IIІ групи тварин, які мали добовий удій на рівні 41,0 кг молока. Кількісний вміст загального білку крові у тварин всіх піддослідних груп знаходився в межах фізіологічної норми, але найбільша його кількість (95,2 г/л) відмічена у зразках крові IIІ групи тварин після гормональної стимуляції еструсу. В цей же час, рівень гемоглобіну у цих корів дорівнював 125,4 г/л, при вмісті загального білка крові – 95,2 г/л. Показники мінерального обміну у корів ІІІ групи вказують на вміст кальцію та фосфору на рівні 3,24 ммоль/л і 1,28 ммоль/л відповідно. Фізіолого-біохімічні процеси в організмі тварин всіх груп як до так і після стимуляції охоти і синхронізації овуляції в умовах промислового комплексу проходять без порушень, про що свідчить референтний рівень АЛТ і АСТ, а найвищий вміст трансаміназ відмічено у корів IIІ групи після гормональної стимуляції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Kapustian, А. "Характеристика імунотропних функціональних інгредієнтів бактеріального походження, отриманих шляхом фізичного впливу". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (8 березня 2017): 13–18. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7503.

Повний текст джерела

Анотація:

Зазначено, що складові пептидогліканів клітинних стінок бактерій, у тому числі молочнокислих, володіють високою функціонально-фізіологічною активністю і є вельми перспективними харчовими імунотропними інгредієнтами. Доцільною є деструкція бактеріальних клітин з метою отримання біологічно активних сполук, здатних легше засвоюватися і вступати в біохімічні процеси, прискорюючи очікуваний імунотропний ефект. У роботі вивчено вплив фізичних дезінтегруючи факторів, а саме, ультразвуку та мікрохвиль НВЧ, на ефективність деструкції клітинних стінок Lactobacillus acidophilus. Надано порівняльну характеристику дезінтегратів бактеріальної маси (БМ) Lactobacillus acidophilus, отриманих із застосуванням ультразвуку та мікрохвиль НВЧ. Показано, що більш ефективним методом фізичної деструкції бактеріальних клітин є обробка ультразвуком. Встановлено молекулярно-масовий розподіл сполук білкової природи та вміст незамінних амінокислот у складі дезінтеграту, отриманого шляхом обробки БМ ультразвуком.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Білоножко, В. Я., В. П. Карпенко, С. П. Полторецький та Р. М. Притуляк. "ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ В РОСЛИНАХ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗА РОЗДІЛЬНОГО ТА ІНТЕГРОВАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ І РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2012): 7–13. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.02.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено узагальнені результати багаторічнихдосліджень із вивчення дії гербіцидів класів суль-фонілсечовини (Гранстар 75, Калібр 75, Хармоні75), феноксикарбоксилових кислот (2,4-ДА 500,Дікопур Ф 600) і комбінованих препаратів (Лінтур70 WG), внесених роздільно та в поєднанні з ріст-регуляторами (Емістим С, Аґат-25К і Агростиму-лін), на проходження основних фізіолого-біохіміч-них процесів у рослинах ячменю ярого, що визна-чають формування продуктивності посівів. The article summarizes the results of a long term research intothe influence of sylphonylurea herbicides (Granstar 75, Caliber75, Harmony 75), phenoxy-carboxylic acids (2,4-DA 500,Dicopur F 600) and combined preparations (Lintur 70 WG)applied separately and in combination with plant growthregulators (Emistim C, Agat-25K and Agrostimulin) onphysiological and biochemical processes in spring barley whichpredetermine the formation of plantings productivity.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Заіменко, Наталія, Наталія Павлюченко, Наталія Дідик, Наталія Елланська та Олена Юношева. "ЗАСТОСУВАННЯ КРЕМНІЙВМІСНОГО МІНЕРАЛУ АНАЛЬЦИМУ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНИХ, АЛЕЛОПАТИЧНИХ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СИСТЕМИ РОСЛИНА—ҐРУНТ". Science and Innovation 18, № 1 (14 лютого 2022): 44–55. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.01.044.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Глобальні кліматичні зміни спричинюють нерівномірність опадів, що погіршує водно-фізичні властивості ґрунту та порушує мікробіологічні процеси. Як наслідок може виникати алелопатична ґрунтовтома.Проблематика. Пошук й розроблення нових ефективних та безпечних заходів регулювання фізіолого-біохімічного, алелопатичного й мікробіологічного стану системи рослина–ґрунт є нагальною необхідністю за умов нестабільноїекологічної ситуації.Мета. Оптимізувати фізіолого-біохімічні, алелопатичні й мікробіологічні характеристики системи рослина–ґрунт за умов недостатнього вологозабезпечення та ґрунтовтоми шляхом застосування кремнійвмісного мінералу анальциму.Матеріали й методи. У модельних вегетаційних дослідах вивчали вплив кремнійвмісного мінералу анальцимуу концентрації 0, 100, 200 та 300 мг на 200 мл ґрунтового субстрату на показники росту, водного режиму рослин пшениці та кукурудзи за різних умов зволоження (20, 40 та 60% повної вологоємкості) та типу ґрунтового субстрату. У польовому експерименті анальцим вносили в ґрунтовий субстрат перед посадкою насіння під рослини цукрового буряку у нормі 50 кг/га. У модельних та польових дослідах аналізували перебіг редокс-процесів, вміст фенолів та мікробіологічні показники ґрунту.Результати. Використання анальциму оптимізувало показники росту, водного режиму рослин, а також алелопатичні характеристики системи рослина–ґрунт шляхом зниження вмісту вільних фенолів, активізації розвитку мікробних ценозів й редокс-процесів. При цьому відмічено відсутність фітотоксичного прояву анальциму,Висновки. Запропоновано застосування анальциму для покращення фізіолого-біохімічних, алелопатичних й мікробіологічних властивостей системи рослина–ґрунт. Окреслено перспективи використання мінералу для підвищення адаптаційної здатності рослин за умов посухи та для подолання наслідків ґрунтовтоми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Довгій, Ю. Ю., та П. М. Прус. "КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКТОСАНУ ХВОРИМ НА ПСОРОПТОЗ ВІВЦЯМ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 210–15. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.26.

Повний текст джерела

Анотація:

Захворювання овець на псороптоз надзвичайно поширене і пов’язане зі сприятливими умовами для паразитів на шкірі цих тварин, а також скупченим утриманням овець. Клінічно псороптоз характе-ризується ураженням шкіри у вигляді алопецій з випадінням шерсті шматками, свербіжем, розвит-ком папулярного і пустулярного дерматиту, алергічних проявів на фоні схуднення та симптомів загальної інтоксикації. У досліді виявлена інтенсивність інвазії овець кліщами Psoroptes ovis становиладо 10 кліщів на 10 см2 шкіри. У гематологічних показниках уражених тварин виявили лейкоцитоз,еозинофілію, паличкоядерну нейтрофілію, лімфоцитопенію та моноцитоз. Це свідчить про розвитоксистемного реактивного запального процесу в організмі овець у разі псороптозу внаслідок інтокси-каційного впливу збудника й алергічної реакції тварини з метою блокади антигенів кліща. Визначенепригнічення реакцій клітинного імунітету уражених овець і активізація їх системи мононуклеарнихфагоцитів є закономірним процесом у боротьбі зі збудниками дерматозоонозів. Біохімічні парамет-ри хворих на псороптоз овець показали достовірні білірубінемію і наростання активності трансамі-наз (АСТ, АЛТ). Такі зміни визначають розвиток реактивного гепатиту та печінкової недостатно-сті, як наслідок токсичного впливу збудника на організм тварини. Застосування препарату «Екто-сан» для боротьби з псороптозом призвело до зникнення симптомів захворювання через 15 днів (ін-тенсефективність становить 75–80 % на 15-у добу та 100 % на 30-у добу). Лабораторні показникикрові стабілізувалися до контрольних упродовж періоду спостереження, окрім моноцитозу та кре-атинінемії. Останні визначають залишкові патологічні процеси внаслідок впливу препарату на орга-нізм тварини, котрі не зникають упродовж періоду спостереження. Також відбулося порушенняфільтраційної здатності нирок, супроводжене наростанням рівня залишкового азоту в сироватцікрові, що посилило інтоксикацію організму овець. Моноцитоз, визначений у перехворілих овець, є сві-дченням того, що у шкірі боротьба із запаленням не завершилась упродовж місяця спостережень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Іваницька, А. І., та Я. В. Лесик. "ВПЛИВ СПОЛУК СИЛІЦІЮ НА ГЕМАТОЛОГІЧНІ, БІОХІМІЧНІ ТА КЛІНІЧНІ ПОКАЗНИКИ ОРГАНІЗМУ КРОЛІВ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 6 (2 травня 2020): 144–55. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.144-155.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження проводили на молодняку кролів породи Hyla в умовах приватного господарства. Кролів для дослідження відбирали у віці 41 доби за принципом аналогів, масою тіла 1,2–1,4 кг, поділяли на шість груп (контрольну і п’ять дослідних), по 6 тварин (3 самці і 3 самиці) у кожній. Тварин утримували в приміщеннях із регульованим мікрокліматом та освітленням у сітчастих клітках розміром 50×120×30 см, відповідно до сучасних ветеринарно-санітарних норм. Кролям контрольної групи згодовували без обмеження збалансований гранульований комбікорм, з вільним доступом до води. Тваринам І, ІІ і ІІІ дослідних груп згодовували корми раціону контрольної групи і впродовж доби випоювали наносиліцію цитрат, із розрахунку відповідно 25; 50 і 75 мкг Si/кг маси тіла. Молодняку ІV і V дослідних груп згодовували корми раціону контрольної групи і з водою задавали метасилікат натрію (Na2SiO3H2O) в кількості відповідно 2,5 і 5,0 мг Si/кг маси тіла. Дослід тривав 68 діб, в тому числі підготовчий період 10 діб, дослідний – 58 діб. У підготовчому періоді – на 52 добу і дослідному на 83 та 110 доби життя (31 та 58 доби випоювання добавок) у 4 тварин (2 самці і 2 самиці) з групи відбирали зразки крові для біохімічних досліджень. Аналіз змін показників червоної крові кролів свідчить про більше виражений вплив за тривалого випоювання органічної сполуки силіцію у кількості 50 і 75 мкг Si/кг маси тіла у тварин ІІ і ІІІ дослідних груп на процеси стимуляції еритропоезу та концентрації гемоглобіну. Загальна кількість лейкоцитів у крові тварин ІІІ дослідної групи була вищою (Р<0,05) на 31 добу дослідження за тенденції до більшої їх кількості у ІІ-ІV групах на завершальному періоді дослідження порівняно з контрольною групою. Вміст загального протеїну в крові кролів І, ІІ і ІІІ дослідних груп був відповідно вищим (Р<0,01) на 31 добу дослідження та на 5,1; 5,2 і 6,4 % (Р<0,05) на завершальному етапі експерименту (58 доба дослідження) порівняно з контрольною групою. Тоді як, застосування у раціоні кролів метасилікату натрію відзначилося у крові тварин тільки ІV дослідної групи вірогідним підвищенням цього показника порівняно з контролем. Випоювання силіцію цитрату та метасилікату натрію не відзначилося вірогідним змінами клінічних параметрів їхнього організму, однак відзначені тенденції були в межах фізіологічної норми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Туркіна, В. А., Н. Ф. Лукасевич, О. С. Корчинська та С. Ш. Жук. "ОЦІНКА БІОЛОГІЧНИХ ЕФЕКТІВ ІНГАЛЯЦІЙНОГО ВПЛИВУ ЛИМОННОЇ КИСЛОТИ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДАНІ)". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (29 квітня 2021): 125–31. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11687.

Повний текст джерела

Анотація:

Незважаючи на широке та багатотонажне застосування лимонної кислоти і, відповідно, активний виробничий контакт з нею працівників, зайнятих на виробництві, даних літератури щодо біологічних ефектів аерозолю порошку лимонної кислоти за інгаляційного впливу вкрай мало. Мета – дослідити біологічні ефекти лимонної кислоти за однократного та багаторазового інгаляційного надходження з подальшим встановленням безпечних рівнів впливу. Матеріал і методи. Експериментальне дослідження виконано на нелінійних білих щурах. Досліджуваний препарат вводили однократно інтраназально у дозах, що відповідають концентраціям 100 мг/м3, 200 мг/м3, 400 мг/ м3, та упродовж 6-ти місяців у дозах, що відповідають концентраціям 30 мг/м3, 10 мг/м3, 3 мг/м3. Критеріями для визначення токсичної дії на організм тварин у експерименті були загальний стан тварин, морфологічні показники органів, гематологічні та біохімічні показники крові, показники перикисного окиснення ліпідів. Процеси оксидативного стресу оцінювали за показниками перекисного окиснення ліпідів. Вплив на глибокі дихальні шляхи оцінювали за цитологічним складом рідини бронхоальвеолярного лаважу. Результати. Як свідчать результати досліджень, лимонна кислота при одноразовому та хронічному інгаляційному надходженні викликала одночасно порушення як функціонального стану дихальної системи, так і показників гемостазу, її можна віднести до речовин із неспецифічною подразнювальною дією. Результати біохімічних досліджень свідчать про виражений вплив лимонної кислоти на перебіг фізіолого-біохімічних процесів в організмі тварин у концентраціях 400 мг/м3 при однократному впливі та 30 мг/м3 при багаторазовому інгаляційному надходженні, які супроводжуються підвищенням активності сироваткових трансаміназ, вмісту загального білка і зниженням креатиніну. Також ці концентрації викликали зниження числа еритроцитів, рівня гематокриту та кількості ретикулоцитів. У бронхоальвеолярній рідині найвищі випробувані концентрації лимонної кислоти викликали зниження відсоткового вмісту макрофагів та підвищення лімфоцитів. Висновки. Враховуючи встановлені параметри токсичності лимонної кислоти, величину порогу гострої інгаляційної дії встановлено на рівні 200 мг/м3, хронічної інгаляційної дії – 30 мг/м3. Характер токсичного ураження органів організмів піддослідних тварин при інгаляційному надходженні лимонної кислоти дозволяє віднести сполуку до речовин із неспецифічною подразнювальною дією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Мазур, І. П., І. М. Супрунович, С. І. Савосько, В. Є. Новошицький та С. В. Хлєбас. "Біохімічні зміни цементу кореня зубів у хворих на генералізований пародонтит на етапі підтримувального пародонтологічного лікування". CLINICAL DENTISTRY, № 1 (30 квітня 2021): 35–43. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12039.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. У пацієнтів із генералізованим пародонтитом у результаті втрати клінічного прикріплення ясен на оголену поверхню коренів зубів негативно впливають м’який зубний наліт, зміни рН ротової рідини, споживання кислотовмісних продуктів харчування, газованих напоїв та інші чинники. Зміни структури та біохімічного складу цементу кореня зубів мають значний вплив на процеси репаративної регенерації пародонтального комплексу. Застосування зубних паст, що мають властивості ремінералізації, може допомогти захистити цемент кореня зубів та сприяти процесам репаративної регенерації пародонтального комплексу. Мета дослідження – вивчити біохімічний склад цементу кореня зубів у хворих на генералізований пародонтит під впливом зубної пасти з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші). Матеріали і методи. В дослідження було включено 60 пацієнтів із діагнозом генералізованого пародонтиту II–III ступенів тяжкості, хронічний перебіг, яких поділили на 2 групи: перша (контрольна) та друга (основна) по 30 осіб у кожній. Пацієнтам з двох груп дослідження проведено первинне пародонтологічне лікування з використанням інструментальних методів обробки зубів – ультразвукового скалера і кюрет Грейсі та медикаментозного лікування пародонтальних кишень із застосуванням 0,2 % гелю/розчину хлоргексидину. Пацієнтам другої групи в комплекс індивідуальної гігієни додатково призначали зубну пасту з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші) протягом 6 місяців. Пацієнти з групи контролю використовували фторвмісну зубну пасту. Через шість місяців після первинного пародонтологічного лікування пацієнтам проводили визначення глибини пародонтальних кишень, втрату клінічного прикріплення ясен та рецесію ясен. Перед проведенням складних методів реабілітації із застосуванням дентальної імплантації та ортопедичних методів відновлення зубних рядів за ортопедичними показаннями в першій групі було видалено 12 зубів, у другій групі – 9 зубів. Досліджувані зразки заливали в епоксидну смолу, одержували поперечні зрізи, шліфували і наносили сплав Au/Pd товщиною 30 нм. За допомогою скануючого електронного мікроскопа, обладнаного енергодисперсійним спектрометром, визначали вміст хімічних елементів цементу кореня. Результати досліджень та їх обговорення. Наявна достовірна різниця вмісту Ca та P у зразках зубів між групою пацієнтів, які в комплексі індивідуальної гігієни застосовували фтористу пасту, та групою пацієнтів, які в комплексі індивідуальної гігієни користувались зубною пастою з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші). Високий вміст Ca виявлений у цервікальній, середній та апікальній частинах кореня зразків другої групи. Високий вміст P виявлений у цервікальній та апікальній частинах кореня зразків другої групи. Отримані дані вказують на здатність застосованої пасти модифікувати вміст Ca і P у цементі кореня зубів, який ушкоджується в результаті впливу інфекційно-запальних процесів, зміни рН ротової рідини, споживанні кислотовмісних продуктів харчування, газованих напоїв та абразивних матеріалів (при чищенні зубів). Висновки. Використання зубної пасти з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші) в комплексному догляді за порожниною рота у пацієнтів із генералізованим пародонтитом достовірно підвищує вмісту Ca і P в цементі кореня зуба. Унаслідок позитивного впливу на структуру кристалів гідроксиапатитів цементу кореня покращується їх хімічний склад та нормалізується геометрія, а саме симетрія кристалів гідроксиапатитів. Відновлення кристалів гідроксиапатитів цементу кореня зуба позитивно впливає на зв’язок із колагеновими волокнами періодонтальної зв’язки і сприяє процесам репаративної регенерації тканин пародонта. У пацієнтів з генералізованим пародонтитом застосування зубної пасти з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші) може бути оптимальним засобом у профілактиці ушкоджень цементу кореня та розвитку цервікальних уражень зубів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Huliaieva, H. B., I. P. Tokovenko, T. T. Hnatiuk, M. M. Bogdan, and V. P. Patyka. "Physiological and biochemical changes in soybeen plants under influence of phytopathogenic microorganisms and presowing treatment of seeds with molibdenum." Fiziologia rastenij i genetika 54, no. 2 (April 2022): 123–33. http://dx.doi.org/10.15407/frg2022.02.123.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Kiriziy, D. A., and O. O. Stasik. "Effects of drought and high temperature on physiological and biochemical processes, and productivity of plants nanochelates." Fiziologia rastenij i genetika 54, no. 2 (April 2022): 95–122. http://dx.doi.org/10.15407/frg2022.02.095.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Cheliabiieva, Viktoriia, та Ekaterina Sosedova. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАКВАСОК СПОНТАННОГО БРОДІННЯ ТА БОРОШНА БОБОВИХ КУЛЬТУР У ВИРОБНИЦТВІ ХЛІБА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 251–57. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-251-257.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Використання закваски спонтанного бродіння та борошна бобових культур дозволяє отримати хліб із високими органолептичними і фізико-хімічними показниками якості. Постановка проблеми. Тривалість бродіння, кислотність закваски залежать від фізико-хімічних показників борошна, що потребує вивчення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковцями вивчались питання впливу температури виведення, вологості, співвідношення стиглої закваски та поживної суміші на показники якості закваски спонтанного бродіння, доцільність використання борошна бобових культур у виробництві пшеничного хліба. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Питання впливу якості борошна на фізико-хімічні та біохімічні процеси під час виведення закваски спонтанного бродіння не висвітлене. Постановка завдання. Досліджено вплив фізико-хімічних показників житнього обдирного борошна на біотехнологічні процеси закваски спонтанного бродіння; вивчено вплив використання борошна сочевиці в рецептурі житньо-пшеничного хліба на харчову цінність та якість готового виробу. Виклад основного матеріалу. Готували густі закваски вологістю 48–50 %, з різного житнього обдирного борошна. На виведеній заквасці проводили випічку подового житньо-пшеничного хліба без додавання та з додаванням борошна сочевиці. Житньо-пшеничний хліб як із додаванням борошна сочевиці, так й без нього мав дуже приємний м’який смак, злегка кислуватий, не прісний, не пересолений, без хрусту. Запах обох видів хліба не сильний, відповідав даному виду виробу. Висновки відповідно до статті. Фізико-хімічні показники якості борошна – вологість, зольність, автолітична активність – впливають на накопичення і розвиток активної мікрофлори спонтанних заквасок. Комплексне використання пшеничного цільнозернового та сочевичного борошна в рецептурі житньо-пшеничних сортів хліба дозволяє отримати вироби з високими показниками якості, споживчими властивостями та покращеною харчовою цінністю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Khrabko, M., R. Fedoruk, S. Kropuvka, and U. Tesarivska. "THE REGULATORY EFFECT OF DIFFERENT DOSES OF GERMANIUM CITRATE ON PHYSIOLOGICAL AND BIOCHEMICAL PROCESSES IN THE BODY MALE F2." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Biology 73, no. 1 (2017): 66–69. http://dx.doi.org/10.17721/1728_2748.2017.73.66-69.

Повний текст джерела

Анотація:

Studied the impact of prolonged watering of different amounts of citrate Ge, obtained by nanotechnology method, on the biochemical processes and antioxidant activity blood of male rats F2 1 and 2nd offspring in times of physiological and puberty. Established differently directed influence citrate Ge on the biochemical parameters bloods of animals of all ages – the increase of creatinine, phosphorus and triacylglycerol in male 4-month-old 1st offspring, while in animals 2 offspring grew albumin, calcium, phosphorus and triacylglycerols. Noted growth activity of antioxidant enzymes – catalase, SOD and GP animals 2-month-old 1st offspring, while the 4 months activity remained at the level of the control group, but males 2nd offspring grew – SOD and GP. For the watering 200 mkg Ge content hydroperoxides lipid and TBA products in the blood is reduced by 4 months of age the animals received both the first and second litters.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Новицька, І. К., Н. В. Горбатовська, О. В. Третьякова та Г. В. Ніколаєва. "ВПЛИВ ГЕЛЮ ДЛЯ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ «ФІАЛКА» НА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ ТА ТКАНИН ПАРОДОНТУ В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПАРОДОНТИТУ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 113, № 4 (28 травня 2021): 17–22. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-38-4-17-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Експериментальне вивчення на ток-сичній кальцій-дефіцитній моделі антиоксидантгих властивостей гелю для ротової порожнини «Фіал-ка».Матеріали та методи дослідження. Експерименти виконані на білих лабораторних щурах масою 160-180 г, яких утримували на стандартному раціоні. Експе-риментальне моделювання патології пародонту у піддослідних тварин на фоні токсичного кальцій-дефіцитного стану проводили за наступною схемою:- тваринам щоденно із питною водою давали розчин ЕДТА (2%) і три рази на тиждень вводили per os пре-парат «Варфарин Орион» фірми Орион Корпорейшн, Фінляндія (антагоніст вітаміну К) в дозі 5 мг/кг (у перерахунку на діючу речовину варфарин натрію – 0,01 мг/кг ) на протязі 30 діб. Було сформовано 4 гру-пи : 1 група – інтактні тварини (8 особин); 2 група – «модель» (8 особин); 3 група – «модель»+ починаючи з 7 доби щоденне, протягом 3 тижнів, нанесення на ясна гелю «Плацебо» (8 особин); 4 група – «мо-дель»+починаючи з 7 доби щоденне, протягом 3 ти-жнів, нанесення на ясна гелю «Фіалка» (8 особин). Тварин виводили з експерименту та досліджували рі-вень маркерів запалення – активність системи анти-оксидантного захисту: вміст малонового діальдегіду активність глутатіонпероксидази, глутатіонредук-тази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази , супероксид-дисмутази та каталази , дієнову кон'югацію.Висновок. Застосована модель пародонтиту при су-місному введені препарату «Варфарин» та 2 % роз-чину ЕДТА викликала у тварин запальнi процеси у кровi та в тканинах пародонту, що підтверджуєть-ся змiнами системи про- і антиоксидантного захис-ту.Застосування гелю «Плацебо» не виявило достовірних позитивних ефектів по відношенню до тварин 2-ї групи. Застосування гелю для порожнини рота «Фіа-лка», показало достовірні позитивні загальнi та ло-кальні ефекти безпосередньо в тканинах пародонту, що виражалися у стабілізації показників системи антирадикального захисту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Butsenko, L. M. "Influence of Pseudomonas syringae pv. atrofaciens Lipopolysaccharides on Physiological and Biochemical Processes in Allium cepa Cells." Mikrobiolohichnyi Zhurnal 78, no. 5 (September 30, 2016): 65–74. http://dx.doi.org/10.15407/microbiolj78.05.065.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Bortnichuk, O., V. Dotsenko, and V. Tsirulnikova. "INFLUENCE OF IMPROVERS ON BIOCHEMICAL PROCESSES IN THE DOUGH WITH WHEAT BRAN AND DRY WHEY." Scientific Works of National University of Food Technologies 23, no. 6 (December 2017): 138–48. http://dx.doi.org/10.24263/2225-2924-2017-23-6-18.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Курман, А. Ф., Л. П. Каришева, О. В. Щербина та І. В. Чижевський. "ВПЛИВ ХРОНІЧНОГО НИЗЬКОДОЗОВОГО ІОНІЗУЮЧОГО ОПРОМІНЕННЯ НА ІМУННУ СИСТЕМУ, МЕХАНІЗМИ НЕЙРОЕНДОКРИННОЇ РЕГУЛЯЦІЇ І ОКРЕМІ БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТВАРИН В УМОВАХ РАДІАЦІЙНО ЗАБРУДНЕНИХ УГІДЬ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 239–48. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.32.

Повний текст джерела

Анотація:

Аграрний сектор економіки України все більш упевнено виходить на перші позиції в структурі експортних галузей держави. А за умови стабілізації економічного та медико-біологічного стану суспільства, аграрне виробництво, безумовно, стане рушієм розвитку України. Проте значні площі сільськогосподарських угідь в окремих областях України мають суттєве залишкове радіоактивне забруднення ізотопами Чорнобильського аварійного викиду. Початкова післяаварійна гострота проблеми в значній мірі наразі вже знята завдяки процесам природного розпаду ядер активних ізотопів. Це зробило актуальним перенаправлення зусиль дослідників-радіобіологів від вивчення закономірностей розвитку порушень та патологій при дії високих радіаційних навантажень з подальшою розробкою методів і заходів протидії деструктивним процесам, на спрямування їх уваги до дослідження і розшифровки особливостей реагування організму тварин і людей на шкідливі наслідки пролонгованих, довготривалих опромінень низької інтенсивності. Науковий загал вже створив доволі широку мережу дослідницьких осередків по вирішенню питань, пов’язаних із low-dose radiation, які мають і спеціалізовані інформаційні ресурси, як наприклад International Journal of Low Radiation. Проте активно співпрацювати в цій системі українські радіобіологи не в змозі, через недостатнє державне фінансування науково-дослідної діяльності. Нажаль закордонні вчені не виявляють особливої зацікавленості саме в дослідженнях такого об’єкту, як сільськогосподарські тварини. Тому на даний час загальний масив отриманих експериментальних та моніторингових результатів не дає достатньо повної картини змін гомеостазу опромінених особин. Загалом наявні дані свідчать про те, що за цих умов виникають ушкодження, пов’язані як із безпосереднім поглинанням енергії у критичних мішенях, так і з опосередкованими порушеннями, зумовленими певними змінами фізико-хімічних та біохімічних процесів на молекулярно-клітинному рівні. Зокрема, спостерігається посилення процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження активності ендогенної багатокомпонентної антиоксидантної системи. З’ясовано, що при тривалому радіаційному впливі в малих дозах, відбуваються процеси розбалансування гормонального гомеостазу, які пов’язані з дисбалансом неспецифічних механізмів нейроендокринної регуляції адаптаційних процесів. Головна роль у їх реалізації належить нейромедіаторам, які, крім процесів гальмування і збудження нервових клітин, також контролюють різноманітні механізми функціонування організму, зокрема нейроендокринної системи, беруть участь у регуляції секреції гіпоталамічних факторів і тропних гормонів гіпофіза. Дослідження функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи за тривалої дії радіації у низьких дозах дозволили виявити її чутливість до внутрішнього опромінення у малих дозах. Під впливом довготривалого малоінтенсивного радіаційного фактору в організмі тварин виникають не тільки певні зміни у гормональному балансі, а й у функціонуванні імунної системи, формуванні патологічних змін концентрації і розподілу біохімічних сполук, перебігу метаболічних процесів та зниженні імунітету. Кількісне оцінювання біологічних ефектів за низькодозового хронічного опромінення вищих організмів залишається однією з дискусійних і достеменно не з’ясованих проблем у сільськогосподарській радіобіології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Деркач, І. М. "ВПЛИВ КЛАТРОХЕЛАТУ ФЕРУМУ(IV) НА ДИНАМІКУ БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СИРОВАТКИ КРОВІ ПОРОСЯТ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 186–93. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.23.

Повний текст джерела

Анотація:

В усьому світі найбільш поширеним видом анемій у тварин є ферумдефіцитна анемія, яка вини-кає, відповідно за умови дефіциту Феруму в організмі та у разі впливу інших чинників. Хвороба хара-ктеризується високим показником летальності серед молодняку, особливо свиней. Найбільш часто на неї хворіють поросята-сисуни у віці 5‒10 діб. Відомо, що патогенез ферумдефіцитної анемії складають послідовні взаємопов’язані процеси, основними з яких є порушення синтезу гемоглобіну та оксигенова гіпоксія. Метою наших досліджень було визначити вплив клатрохелату Феруму(IV) та ціанокобаламіну за умови їх застосування поросним свиноматкам на біохімічні показники сироватки крові поросят, які є основними маркерами ферумдефіциту в організмі. У статті представлено ре-зультати наших клінічних досліджень Феруму в новій рідкісній валентності – IV та у формі клат-рохелату, зокрема його протианемічної ефективності. Для виконання поставленої мети було сфор-мовано 2 групи новонароджених поросят-аналогів (гібриди порід ландрас та велика біла) у період їх утримання зі свиноматками на підсосі – контрольна та дослідна, по 15 тварин у кожній. У дослідну групу були відібрані поросята, народжені від свиноматок, яким у період вагітності двічі внутріш-ньом’язово вводили 10 % розчин клатрохелату Феруму(IV) та розчин ціанокобаламіну. Поросятам контрольної групи за традиційною схемою профілактики ферумдефіцитної анемії вводили ферумде-кстрановий препарат (з розрахунку 200 мг Феруму на одне введення). Результати проведених дослі-джень таких показників, як вмісту Феруму, еритропоетину, феритину, трансферину, відсотку насичення трансферину в сироватці крові та ферумзв’язувальної здатності сироватки крові підтве-рджують, що запропонована схема профілактики ферумдефіцитної анемії – на основі застосування клатрохелату Феруму(IV) та ціанокобаламіну поросним свиноматкам – виявилась ефективною, причому в разі відсутності народження мертвих плодів та клінічних ознак анемії в поросят.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Lys, O. B., M. S. Regeda та O. I. Hrushka. "ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ ПРОЦЕСІВ ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В КРОВІ У ДИНАМІЦІ РОЗВИТКУ ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ ПРИ АДРЕНАЛІНОВОМУ УШКОДЖЕННІ МІОКАРДА". Вісник наукових досліджень, № 3 (16 жовтня 2018): 134–37. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9416.

Повний текст джерела

Анотація:

Стресові реакції організму людини та тварин – одна з найважливіших проблем сучасності, процеси адаптації до яких активно досліджуються. Гостре адреналінове ушкодження міокарда зумовлює розлади серцевої діяльності, які проявляються зниженням його помпувальної функції, що призводить до зменшення хвилинного об’єму серця. Мета дослідження – з'ясувати особливості динаміки змін показників пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в крові у щурів за умов розвитку іммобілізаційного стресу та адреналінового ушкодження міокарда. Матеріали і методи. Дослід проводили на білих щурах-самцях лінії Вістар масою 180–200 г, яких поділили на 4 групи по 10 тварин (одна контрольна та три дослідні). Стан процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) оцінювали за вмістом дієнових кон’югатів та малонового діальдегіду в крові, що визначали в різні періоди (1-ша, 3-тя і 5-та доби) після проведення іммобілізаційного стресу (ІС) в щурів. Антиоксидантний захист (АОЗ) оцінювали за активністю ферментів каталази та супероксиддисмутази. Результати досліджень та їх обговорення. Проведені комплексні біохімічні дослідження показників пероксидного окисненя ліпідів і антиоксидантної системи у тварин різних груп (інтактних, іммобілізаційний стрес, адреналінове ушкодження міокарда, окремо та в їх поєднанні), довели, що на всіх етапах їх формування відбувається поступове надмірне утворення продуктів ліпопероксидації на тлі зниження активності каталази і супероксиддисмутази (1-ша, 3-тя, 5-та доби) в крові, що вказує на розвиток оксидантного стресу. Висновки. Проведений експеримент дозволив встановити суттєве порушення прооксидантної рівноваги у тварин за умов іммобілізаційного стресу та адреналінового ушкодженя міокарда.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Kopanytsia, О. M., N. V. Lisnianska та P. I. Buchko. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСІВ ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНОГО ОКИСНЕННЯ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУ В НОРМІ Й ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПОЛІСАХАРИДІВ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (23 травня 2020): 67–73. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.1.10906.

Повний текст джерела

Анотація:

На сьогодні у світовій практиці в якості харчових добавок дозволено використовувати близько 500 різних речовин, нерахуючи величезної кількості різного роду ароматизаторів і деяких різновидів комбінованих добавок. Проте варто відмітити, що дані про фізіологічну активність карагінанів, наявні в літературі, наведені в основному для комерційних зразків та в більшості своїй не враховують структурні особливості цих сульфатованих полісахаридів. Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела щодо особливостей перебігу процесів вільнорадикального окиснення в тканинах організму при застосуванні полісахаридів. Матеріали і методи. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Інтернет», ключовими словами були «полісахариди», «карагінан», «вільнорадикальне окиснення». Результати. На основі представлених літературних даних можна зробити висновок, що харчові добавки використовуються не тільки в харчовій, але й у косметичній, текстильній промисловостях, біотехнологічному виробництві тощо. Хоча харчові добавки, на думку багатьох науковців, не мають харчового значення, проте достеменно стверджувати про таку інертність харчових добавок, у тому числі й карагінану, щодо людського організму однозначно не можна. Відсутність канцерогенної, генотоксичної чи пухлинної активності карагінану, яку встановили науковці, дозволила у 2008 р. Експертному комітету з харчових добавок Всесвітньої організації охорони здоров’я рекомендувати не вказувати допустиму добову дозу цього полісахариду, хоча на даний час з’являються суперечливі дані. Деяка суперечливість даних про дію цих полісахаридів може бути зумовлена некоректним порівнянням результатів, отриманих в різних експериментальних умовах, на різних структурних типах карагінанів. При цьому дуже важливим є спосіб введення полісахариду і його доза. Висновки. Аналітичний огляд основних тенденцій наукових досліджень вказує на потребу подальшого розширення і поглиблення уявлень про основні біохімічні процеси, що відбуваються при застосуванні карагінанів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Півень, О. П., та В. В. Поліщук. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ФІЗИЧНІ ТРЕНУВАННЯ ПРИ ОСТЕОПОРОЗІ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 38–44. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.5.

Повний текст джерела

Анотація:

На сьогодні остеопороз – це системне прогресуюче захворювання скелета, що супроводжуєтьсязменшенням кісткової маси та порушенням мікроархітектури кісток, появою переломів з мінімаль-ними ушкодженнями.У статті представлені основні фактори ризику розвитку остеопорозу. Описано сучасні лабора-торні біохімічні діагностичні комплекси та інструментальні методи дослідження перебігу остеопо-розу у громадян, які займаються фізичними навантаженнями.Мета – систематизувати сучасні знання про процеси зниження мінеральної щільності кістковоїтканини громадян у повсякденному житті та при фізичних навантаженнях.Матеріал. Громадянам, які займаються фітнесом та різними видами спорту, пропонуютьсяметоди реагування на остеопороз через дієтичні фактори та фізичну активність. Для профілактикиу сфері фізичної культури і спорту необхідно використовувати немедикаментозні методи: збалан-соване харчування спортсменів, медичний контроль тренувальних завдань спортсменів, збагаченняорганізму достатньою кількістю вітамінів і мінералів.Результати. Для диференціальної діагностики остеопорозу проводяться: лабораторні дослідження кро-ві та сечі; визначення панелі фосфорно-кальцієвого обміну та остеопорозу; інструментальне дослідження.Описано основні ознаки дефіциту кальцію в організмі людини. Виявлено причини зниження мінеральноїщільності кісткової тканини у спортсменів. Для профілактики остеопорозу ми рекомендуємо: регулярніфізичні вправи та помірне тренування м’язів; навчання на спеціальних тренажерах; різні види фізичноїактивності. Розглянуто дієту, яка може серйозно знизити ризик остеопорозу. Виправданим є виключенняз раціону продуктів, які впливають на засвоєння кальцію або сприяють його витоку з організму.Висновки. У сфері фізичної культури і спорту для профілактики остеопорозу є: збалансоване хар-чування спортсменів, медичний контроль за виконанням тренувальних завдань, забезпечення орга-нізму достатньою кількістю вітамінів і мінералів. Профілактика остеопорозу полягає в регулярнихвправах, спеціальних вправах, які тренують різні групи м’язів і уповільнюють втрату кісткової маси.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Півень, О. П., та В. В. Поліщук. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ФІЗИЧНІ ТРЕНУВАННЯ ПРИ ОСТЕОПОРОЗІ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 38–44. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.5.

Повний текст джерела

Анотація:

На сьогодні остеопороз – це системне прогресуюче захворювання скелета, що супроводжуєтьсязменшенням кісткової маси та порушенням мікроархітектури кісток, появою переломів з мінімаль-ними ушкодженнями.У статті представлені основні фактори ризику розвитку остеопорозу. Описано сучасні лабора-торні біохімічні діагностичні комплекси та інструментальні методи дослідження перебігу остеопо-розу у громадян, які займаються фізичними навантаженнями.Мета – систематизувати сучасні знання про процеси зниження мінеральної щільності кістковоїтканини громадян у повсякденному житті та при фізичних навантаженнях.Матеріал. Громадянам, які займаються фітнесом та різними видами спорту, пропонуютьсяметоди реагування на остеопороз через дієтичні фактори та фізичну активність. Для профілактикиу сфері фізичної культури і спорту необхідно використовувати немедикаментозні методи: збалан-соване харчування спортсменів, медичний контроль тренувальних завдань спортсменів, збагаченняорганізму достатньою кількістю вітамінів і мінералів.Результати. Для диференціальної діагностики остеопорозу проводяться: лабораторні дослідження кро-ві та сечі; визначення панелі фосфорно-кальцієвого обміну та остеопорозу; інструментальне дослідження.Описано основні ознаки дефіциту кальцію в організмі людини. Виявлено причини зниження мінеральноїщільності кісткової тканини у спортсменів. Для профілактики остеопорозу ми рекомендуємо: регулярніфізичні вправи та помірне тренування м’язів; навчання на спеціальних тренажерах; різні види фізичноїактивності. Розглянуто дієту, яка може серйозно знизити ризик остеопорозу. Виправданим є виключенняз раціону продуктів, які впливають на засвоєння кальцію або сприяють його витоку з організму.Висновки. У сфері фізичної культури і спорту для профілактики остеопорозу є: збалансоване хар-чування спортсменів, медичний контроль за виконанням тренувальних завдань, забезпечення орга-нізму достатньою кількістю вітамінів і мінералів. Профілактика остеопорозу полягає в регулярнихвправах, спеціальних вправах, які тренують різні групи м’язів і уповільнюють втрату кісткової маси.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Непорожня, В. М. "ТРОМБОЦИТИ І ДЕЯКІ БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ РІЗНИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗАГОЄННЯ РАН М’ЯКИХ ТКАНИН ОБЛИЧЧЯ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 118, № 1 (29 березня 2022): 39–42. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-43-1.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Здатність до регенерації притаманна кожній тканині людського організму. Проблема патологічного загоєння ран залишається актуальною через зростаючі естетичні вимоги пацієнтів. Регенераційна здатність пошкоджених тканин забезпечує відновлення функції. Мета дослідження. Проаналізувати деякі біохімічні показники крові у пацієнтів з різними результатами загоєння ран м’яких тканин обличчя. Матеріал та методи досліджень. На основі результатів проведених досліджень було вивчено регенераційну здатність пошкоджених тканин. Під час госпіталізації було проведено загальноклінічні дослідження. Проведена серія лабораторних досліджень (загальний та біохімічний аналіз крові) у пацієнтів основної і контрольної групи (з ускладненнями і без ускладнень відповідно). Проведено комплексне дослідження перебігу ранівного процесу у 30 пацієнтів із ранами шкіри та підшкірної клітковини. Вік пацієнтів – від 18 до 69 років. Середній вік пацієнтів – 43,5 років. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програми Microsoft Excel. Результати та їх обговорення. Отримані результати статистичного аналізу Р<0,01 свідчать про достовірну різницю біохімічних показників у пацієнтів із розходженням швів і без ускладнень ранового загоєння. Висновки. На основі проведених досліджень рівень загального білка крові і кількість тромбоцитів є важливими складовими частинами регенераційного потенціалу організму, оскільки відображають готовність організму до відновлення ушкоджених тканин. Суттєве зниження рівня загального білка крові і кількість тромбоцитів може бути фактором ризику розвитку післяопераційних ускладнень загоєння ран. Аналіз показників лабораторних досліджень будує важливий фундамент для прогнозування можливих ускладнень, складання плану лікування та корекції наявних соматичних захворювань. На думку автора, важливим є проведення повторних досліджень, що дає змогу визначити перебіг інфекційного процесу та ефективність лікування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Shevchuk, O. O. "ЕФЕКТИ ЕНТЕРОСОРБЦІЇ ТА ФІЛГРАСТИМУ ПРИ СУБХРОНІЧНІЙ ДОКСОРУБІЦИНОВІЙ ТОКСИЧНОСТІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (21 жовтня 2019): 146–56. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10510.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. Побічні реакції при проведенні протипухлинної хіміотерапії часто стають причиною переривання лікування. Мета роботи – дослідити вплив ентеросорбента С2 та препарату гранулоцитарного колонієстимулювального фактора (Г-КСФ) на гематологічні параметри та біохімічні показники функціонування серця, нирок та печінки у щурів на моделі субхронічної доксорубіцинової токсичності. Матеріал і методи. Субхронічну токсичність моделювали внутрішньочеревним введенням доксорубіцину (DOX) 1 раз на тиждень у дозі 5 мг/кг маси чотирикратно. Для корекції використовували вуглецевий гранульований ентеросорбент С2 та філграстим. На 29 добу після першої ін’єкції DOX вивчали основні гематологічні параметри, активність ферментів КФК-МВ, АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази, рівні загального білка, церулоплазміну, креатиніну та сечовини, концентрацію МСМ1 та МСМ2. Результати. На тлі субхронічної доксорубіцинової токсичності погіршуються гематологічні параметри досліджуваних щурів, порушуються білково-синтетична функція печінки та показники функціонування нирок, про що свідчить зростання рівнів сечовини та креатиніну на 26,2 % та 19,2 %. Усі ці процеси супроводжуються вираженим зростанням маркерів ендогенної інтоксикації: МСМ1 в 2 рази, МСМ2 – в 1,75 раза. На кардіотоксичність DOX вказує достовірне зростання активності АсАТ та КФК-МВ – маркерів пошкодження серцевого м’яза (на 75,1 та 64,2 % відповідно). Застосування ентеросорбції зменшує побічні ефекти доксорубіцину, що проявляється покращенням гематологічних параметрів, функції нирок, зниженням показників ендогенної інтоксикації. Однак, саме комбінація ентеросорбента С2 з препаратом Г-КСФ демонструє більш суттєве покращення досліджуваних показників, особливо маркерів пошкодження міокарда: знижувалася активність ферментів АсАТ на 26,3 %, КФК-МВ – на 17,0 %; АлАТ – на 20,4 %. Висновки. Отримані нами результати слугують основою для подальшого глибшого дослідження можливостей застосування ентеросорбції та Г-КСФ для зменшення побічних реакцій антрациклінових антибіотиків та їх імплементації в клінічну практику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Ivanyshyn, Volodymyr, та Ehor Chornyi. "ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПІДЗЕМНИХ ВОД ЧЕРНІГІВСЬКОГО РОДОВИЩА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОН ЇХ САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 246–57. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-246-257.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. У процесі дослідження підземних вод будь-якої країни актуальним є визначення факторів формування хімічного складу та організація зон санітарної охорони (ЗСО) їх, тому що ці фактори впливають на якість води, а вона – на здоров’я людини. Постановка проблеми. Для забезпечення якісних характеристик підземних питних вод потрібно всебічно, детально вивчати їх. Проблема ця складна, оскільки містить у собі багато факторів, кожен із яких потребує детального вивчення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Публікації про фактори формування хімічного складу підземних вод Чернігівського родовища та санітарну охорону їх відсутні. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатньо дослідженою частиною загальної проблеми є зв’язок формування підземних вод з історією геологічного розвитку (палеотектонікою) окремих блоків Дніпровсько-Донецької западини. Постановка завдання. Цільовим завданням було вивчення факторів формування хімічного складу підземних питних вод Чернігівського родовища, організація зон санітарної охорони їх та інформування зацікавлених осіб про отримані результати. Виклад основного матеріалу. На Чернігівському родовищі підземних питних вод експлуатується бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс, які знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою зумовлює умови формування сольового складу цих вод. Їхній хімічний склад формується також через вилужування й розчинення водовміщуючих порід. Менший вплив на хімічний склад вод має сорбція, іонний обмін та біохімічні процеси. Область живлення бучацького водоносного горизонту й сеноман-нижньокрейдового водоносного комплексу знаходиться на північному сході від водозабору Чернігівського відділення ПАТ «САН ІнБев Україна». Відповідно до положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та водопроводів господарсько-питного призначення передбачається три пояси зон санітарної охорони: I пояс – зона суворого режиму; II та III пояси – зони обмежень. Межі першого поясу зон санітарної охорони мають радіус 15 м. Другий пояс встановлено для захисту водоносного горизонту від мікробних забруднень, третій – для захисту підземних вод від хімічного забруднення. Межі другого і третього поясів визначені гідродинамічним способом. Висновки відповідно до статті. Бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою створює умови формування сольового складу підземних вод. Санітарні заходи з ліквідації забруднень у межах зон санітарної охорони в першому поясі повинно виконувати Чернігівське відділення ПАТ «САН ІнБев Україна», у другому та третьому – власники об’єктів, що негативно впливають або можуть впливати на якість води в джерелах, з яких беруть питну воду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Леонтьєва, І. О., та В. А. Хобін. "ПРОЦЕС ВИСТОЮВАННЯ ТІСТОВИХ ЗАГОТОВОК ЯК ОБЄ’КТ УПРАВЛІННЯ". Automation of technological and business processes 10, № 3 (13 листопада 2018): 19–22. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i3.1085.

Повний текст джерела

Анотація:

Процес вистоювання тістових заготовок складається з багатьох фізико-механічних та біохімічних процесів, що ускладнює управління та отримання оптимальних показників якості на виході готового продукту. Велика кількість регульованих змінних та інформаційних потоків впливає на хід протікання процесу дозрівання тіста. У шафах (камерах вистоювання) підтримується строгий температуро-вологісний режим. Важливо не тільки з високою точністю підтримувати температуру в межах 35-40 ° С, а вологість 75-85%, але і регулювати ці параметри для оптимізації процесу вистоювання в залежності від виду виробів, які виготовляються. Під впливом температури в шафі вологість з поверхні виробу випаровується одночасно з процесом розпушення тіста в обсязі під впливом СО2 в результаті спиртового бродіння. В даній статті розглядаються способи прискорення дозрівання тіста та пропонується введення додаткового каналу управління, який відображатиме інтенсивність газоутворення під час спиртового бродіння, а саме визначатиме приріст об’єму тістової заготовки на етапі вистоювання з метою підвищення якості хлібобулочних виробів. Завдяки камерам відеоспостереження додатково контролюватиметься об’єм тістової заготовки. Саме це дозволить встановити оптимальний час вистоювання для того чи іншого виду хлібобулочних виробів. Камери відеоспостереження зможуть ідентифікувати в першу чергу приріст висоти тістової заготовки. Отримана інформація по даному каналу буде передаватися до лабораторії з метою швидкого реагування, використовуючи найоптимальніший варіант прискорення процесу дозрівання тіста.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Білик, Л. В., О. А. Снісар та К. О. Ліфер. "РОЛЬ І МІСЦЕ БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ У СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (12 листопада 2021): 101–6. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано роль і місце біологічної хімії як дисципліни медико- біологічного циклу в процесі підготовки фахівців з медичної реабілітації. Оскільки в Україні є багато людей, які перенесли захворювання, після яких необхідна тривала реабілітація (Covid-19, захворювання серцево-судинної та нервової систем, опорно-рухового апарату, поранення під час бойових дій на Сході України), питання розбудови та реформування системи реабілітації у сфері охорони здоров’я є надзвичайно актуальним. Вивчено сучасне законодавство України про реабілітацію у сфері охорони здоров’я. Охарактеризовано систему підготовки фахівців з реабілітації та визначено основні завдання біологічної хімії для формування спеціаліста з глибоким розумінням біохімічних процесів людського організму при різних формах патології, готового використовувати результати біохімічних досліджень для контролю стану пацієнта, реакцій його організму на проведені реабілітаційні заходи. Наведено основні компетентності майбутніх фахівців з медичної реабілітації, формування яких забезпечує вивчення біологічної хімії. До таких компетентностей належить здатність аналізувати результати біохімічних досліджень, які застосовуються для діагностики найбільш розповсюджених захворювань людини, розуміння діагностичних можливостей сучасних лабораторій, уміння використовувати біохімічні методики для контролю ефективності заходів з медичної реабілітації. Акцентовано увагу на основних біохімічних маркерах найбільш поширених захворювань, які потребують реабілітації. Оскільки кінезіотерапія займає важливе місце у реабілітаційних планах, особливу увагу приділено питанням біохімії м’язів, м’язового скорочення, відновлення м’язової діяльності. Зроблено висновок про те, що біологічна хімія є однією з фундаментальних дисциплін у підготовці майбутніх фахівців з медичної реабілітації та забезпечує ґрунтовне розуміння процесів в організмі при різних формах патології. Це важливо для розробки плану реабілітації та контролю ефективності заходів під час усіх реабілітаційних періодів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Vusyk, D. O. "Зміни гематологічних та біохімічних показників крові кішок за піометри до і після лікування". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 83 (26 лютого 2018): 40–43. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8308.

Повний текст джерела

Анотація:

Серед акушерських та гінекологічних захворювань одні з перших місць займають ендометрит та піометра. Для постановки діагнозу і в якості контролю лікування широко використовують клінічний і біохімічний аналізи крові. У кішок діагностика піометри частіше базується на клінічних ознаках тому, що лабораторні методи діагностики не достатньо обґрунтовані. Дослідження проводились на кафедрі хірургії Сумського національного аграрного університету та в центрі ветеринарної медицини «Хелс» міста Суми. У роботі викладені матеріали власних досліджень авторів щодо визначення морфологічного складу крові та біохімічних показників у здорових тварин та кішок за піометри. Дослідження проводили до і після проведення терапії. Визначали діагноз загальноклінічними методами результати яких підтверджували лабораторними та спеціальними методами досліджень. Для консервативного лікування кішок за піометри використовували комбінацію препаратів алізін 10 мг/кг та галапан 0,001–0,002 мг/кг в поєднанні з кобактаном. Під час морфологічного дослідження крові визначали такі показники: кількість еритроцитів, концентрацію гемоглобіну, кількість лейкоцитів, лімфоцитів, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), лейкограму. Біохімічні дослідження крові проводили фотометричним способом на біохімічному аналізаторі-напівавтоматі StatFax 1804. Загальний білок, сечовину, креатинін, АЛТ, АСТ, діастазу, йодну пробу, глюкозу визначали за загальноприйнятою методикою. У статті описані зміни морфологічного складу крові в різні періоди прояву піометри. Встановлено, що підвищення рівня лейкоцитів не є обов’язковою ознакою при піометрі, а навпаки, при розвитку патологічного процесу рівень лейкоцитів знижується. Виражений лейкоцитоз (21,6 ± 1,12 Г/л) спостерігався лише в перші доби прояву піометри. Аналіз даних проведеного нами дослідження показало, що у кішок за піометри, на відміну від здорових самок, відбувається збільшення показників сечовини, креатиніну, АЛТ і АСТ, діастази. Йодна проба позитивна і спостерігається явище гіперглікемії. Консервативне лікування тварин за піометри сприяло зниженню лейкоцитозу, ШОЕ, нормалізації кількості паличкоядерних, сегментоядерних нейтрофілів, моноцитів та лімфоцитів. Після терапії кішок за піометри показники креатиніну, сечовини, АЛТ, АСТ, діастази та глюкози поступово нормалізувались.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Kryzhska, T. "Дослідження ефективності використання бактеріальних препаратів на якісні характеристики делікатесних виробів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (4 лютого 2017): 76–80. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7515.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено упродовж визрівання фізико-хімічні, біохімічні та мікробіологічні характеристики делікатесного продукту з м’яса птиці, виготовленого зі застосуванням бактеріального препарату та нетрадиційних інгредієнтів рецептури. У статті показано, що корисна мікрофлора бактеріального препарату, який містить композицію бактеріальних штамів, позитивно впливає на сировину – філе курчат-бройлерів, в якому відбувається зміна не лише фізико-хімічних, а головне – біохімічних показників. Перетворення вільних амінокислот і летких жирних кислот не тільки характеризує біологічну цінність продукту, а насамперед, обумовлює його смак і аромат. Доказом, є більш високий (до 30%) вміст вільних амінокислот як в якісному, так і в кількісному складі, порівняно з контролем. Показано, що в продукті з бактеріальним препаратом на кінцеву добу ферментування вміст летких жирних кислот на 11,6% був вищим, ніж у контролі. Ефективність використання у продукті бактеріального препарату підтверджена і результатами мікробіологічних досліджень, за яких дослідний продукт був готовий на 3 доби раніше, ніж контроль. Отже, доведено, що використання бактеріального препарату змінює інтенсивність та спрямованість процесу визрівання продукту, надає та формує специфічні смако-ароматичні властивості та забезпечує продукту гарантовану якість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Голубцова, М. В. "Динаміка біохімічних показників крові курей за асоціативних інвазій". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (28 березня 2013): 174–77. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.43.

Повний текст джерела

Анотація:

У процесі життєдіяльності білки крові курей відіграють важливу фізіологічну роль у складних процесах обміну речовин. Зміни біохімічного складу крові курей за експериментальної інвазії відображають розвиток патологічних та імунних процесів і свідчать про стресовий стан організму, що дає змогу об’єктивно оцінити вплив різноманітних факторів на організм інвазованих курей. Зміни біохімічних показників крові супроводжувалися гіпопротеїнемією, гіпоальбумінемією, гіперглобулінемією, диспротеїнемією. During the life blood of birds proteins play very important physiological role in the complex metabolic processes. Changes of biochemical composition of chickens blood by experimental infestation reflects the development of pathological and immune processes and demonstrate the stress state of the organism, which allows to objectively assess the impact of various factors on the body of infested chickens. Changes of biochemical parameters in blood were accompanied by hypoproteinemia, hypoalbuminemia, hiperhlobulinemia, dysproteinemia.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Hryniuk, V. I. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ САМООЧИЩЕННЯ ПРАВИХ ПРИТОК РІЧКИ СВІЧІ БАСЕЙНУ ДНІСТРА". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (26 квітня 2018): 77–82. http://dx.doi.org/10.15421/40280316.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено результати досліджень процесу розбавлення стічних вод, які надходять до правих приток річки Свічі басейну Дністра. Описано проблеми забруднення малих річок у межах впливу нафтогазової промисловості. Визначено чинники впливу на природний процес самоочищення річок. Обґрунтовано методику визначення кратності та інтенсивності процесу розбавлення стічних вод у річках Тур'янка, Саджава та Лущава. Проаналізовано статистичні дані екологічного моніторингу Долинського підприємства нафтогазової промисловості за період 2007–2016 рр. На основі щоквартальних даних відбору проб води обчислено середнє значення концентрацій хімічних елементів за рік у місці скиду стічних вод, 500 м вище та 500 м нижче випусків № 1, 2, 3, 4 Долинського підприємства нафтогазового комплексу. Внаслідок виявлено перевищення гранично допустимої концентрації за такими забруднювальними речовинами: хлориди, амоній сольовий, нітрити, азот амонійний та біохімічне споживання кисню (БСК5), за якими здійснено подальший розрахунок показника інтенсивності розбавлення стічних вод у річках Тур'янка, Саджава та Лущава. Зображено та проаналізовано динаміку зміни біохімічного споживання кисню на ділянці 500 м вище та 500 м нижче від місця чотирьох випусків стічних вод. Проведені розрахунки підтверджують закономірність: із збільшенням швидкості течії річки підвищується кратність розбавлення, а також свідчать про забруднення правих приток річки Свічі, природний процес самоочищення яких відбувається дуже повільно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Mogilnay, O. M., O. V. Kuts, E. O. Dukhin, Yu A. Molchanov та V. V. Mohylniy. "СПОСОБИ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ПІДГОТОВКИ НАСІННЯ БУРЯКА СТОЛОВОГО". Vegetable and Melon Growing, № 65 (31 липня 2019): 66–75. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-66-75.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Розробити способи передпосівної обробки насіння буряка столового, визначити оптимальні параметри та компонентний склад; встановити ефективність за впливом на посівні якості насіння, урожайність та якість продукції буряка столового. Методи. Лабораторні, польові, статистичні. Результати. Обробка насіння буряка столового мікрохвильовим полем з експозицією 100 секунд забезпечує підвищення енергії проростання до 47,7 %, лабораторної схожості – до 64,7 %; за експозицій 80–90 секунд – до рівня 42,7–43,7 % та 51,3–55,3 % відповідно. Позитивний вплив на врожайність коренеплодів зазначено тільки за експозиції 90 секунд (підвищення загальної урожайності на 4,6–7,3 т/га або 11,9–14,3 % відносно контролю). Використання експозиції 80 секунд зумовлювало зниження рівня врожайності культури. Використання мікрохвильового опромінювання може як пригнічувати, так і посилювати біохімічні та біофізичні процеси в рослинних тканинах. За експозиції 80 секунд зафіксовано істотне зростання в коренеплодах сухої речовини (16,52 %), тенденція до підвищення вмісту загального цукру (9,72 %); за експозиції 90 секунд – тенденція до збільшення вмісту аскорбінової кислоти (12,66 мг/100 г), за експозиції 100 секунд – тенденція до підвищення вмісту загального цукру (10,05 %), негативна тенденція зменшення вмісту сухої речовини (15,09 %) та бетаніну (375 мг/кг). Проведення інкрустації насіння має істотну перевагу перед простим намочуванням розчинами мікродобрив та регуляторів росту. За інкрустації насіння використання янтарної кислоти зумовлює отримання істотного підвищення лабораторної схожості на фоні без застосування мікродобрив (80,7 %), за використання мікродобрива Master (85,0 %). Гумат калію зумовлює позитивну тенденцію у поєднанні з використанням мікродобрива Реаком (79,3 %), тоді як за іншими фонами відмічено зниження даного показника за використання вказаного регулятору росту. Найбільш ефективним виявилось використання регулятора росту янтарна кислота та мікродобрива Master, що в середньому по досліду забезпечує зростання лабораторної схожості насіння до рівня 80,2 %, а за інкрустації насіння – до рівня 85,0 %. Висновки. Доведено доцільність обробки насіння буряка столового з низькою схожістю (42 %) мікрохвильовим опромінюванням з експозицією 90 секунд, що забезпечує підвищення енергії проростання до 43,7 %, лабораторної схожості насіння до 55,3 %, збільшення врожайності коренеплодів на 4,0 т/га або 11,4 %, поліпшення біохімічного складу продукції (зростання вмісту бетаніну та аскорбінової кислоти, зниження вмісту нітратів). Проаналізовано вплив регуляторів росту та комплексних мікродобрив на лабораторну та посівну схожість насіння за його інкрустації. Визначено оптимальне поєднання компонентів суміші для інкрустації: барвник Semia-color з нормою витрати 10 л/т, янтарна кислота (0,01 %) та мікродобриво Master (0,025 %). Використання такої суміші зумовлює підвищення лабораторної схожості насіння до 85,0 %, польової схожості – до 76,8 % та має певні економічні переваги (зниження собівартості продукції до 684,5 грн/т, рентабельність на рівні 44 %).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Лецин, Д. В. "КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК УСПІШНОГО ЛІКУВАННЯ СИНДРОМУ ГІПЕРСТИМУЛЯЦІЇ ЯЄЧНИКІВ ТЯЖКОГО СТУПЕНЯ В РАННЬОМУ ТЕРМІНІ ВАГІТНОСТІ (ІСТОРІЯ ХВОРОБИ)". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (9 вересня 2021): 87–92. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12361.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – опис клінічного випадку з використанням різних методів обстеження та лікування синдрому гіперстимуляції яєчників у ранньому терміні вагітності. Матеріали та методи. Описано клінічний випадок синдрому гіперстимуляції яєчників, який виник у пацієнтки З., 34 роки, в ранньому терміні вагітності в результаті екстракорпорального запліднення. У роботі використано загальноклінічні (клінічний аналіз крові та сечі), біохімічні (біохімічний аналіз крові) та інструментальні методи дослідження (ультразвукове обстеження органів грудної та черевної порожнин). Терапію проводили з урахуванням принципів лікування відповідно до чинних нормативних документів МОЗ України. Результати дослідження та їх обговорення. За результатами аналізу даних по клінічному випадку слід сказати, що у пацієнтки синдром гіперстимуляції яєчників виник у пізні терміни з моменту проведення трансвагінальної пункції фолікулів, а клінічна картина синдрому гіперстимуляції яєчників у хворої типова для ІІІ ступеня тяжкості. Висновки. Застосування комплексного підходу в діагностиці та лікуванні синдрому гіперстимуляції яєчників дозволяє простежити динаміку патологічного процесу під впливом вагітності в ранньому терміні та призначених лікувальних заходів. Таким чином, синдром гіперстимуляції яєчників є важливим фактором ризику ускладненого перебігу вагітності, індукованої в програмі екстракорпорального запліднення та репродуктивних втрат у І триместрі. Тому до кожної конкретної пацієнтки повинен бути індивідуальний підхід при виборі протоколів екстракорпорального запліднення, враховуючи ступінь ризику виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників у жінки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Demkovych, A. Ye. "ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ЛІПОПЕРОКСИДАЦІЇ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ПАРОДОНТИТІ БАКТЕРІАЛЬНО-ІМУННОГО ГЕНЕЗУ ТА ВПЛИВ НА НИХ КВЕРЦЕТИНУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (17 вересня 2020): 34–38. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11263.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Активація пероксидного окиснення ліпідів і зниження антиоксидантної активності порушують динамічну стабільність мембран еритроцитів і сприяють розвитку патологічного процесу в пародонтальному комплексі. Багатофакторний патогенез генералізованого пародонтиту передбачає адекватний вибір та призначення лікарських препаратів. Особливу увагу заслуговують деякі флавоноїди рослиного походження, зокрема кверцетин. Антиоксидантна активність препарату пов’язана з його здатністю пригнічувати пероксидне окиснення ліпідів, знижувати концентрацію вільних радикалів і токсичних продуктів пероксидації, стимулювати каталазну і супероксиддисмутазну активність організму. Мета дослідження – з’ясувати вплив флавонолу кверцетину на показники ліпопероксидації у сироватці крові при експериментальному пародонтиті бактеріально-імунного генезу. Матеріали і методи. Проведені біохімічні дослідження показників активності вільнорадикальних процесів у сироватці крові, які оцінювали за вмістом дієнових (ДК) і трієнових кон’югатів (ТК) на 14-ту добу дослідження при розвитку експериментального пародонтиту як до, так і після використання водорозчинної форми флавонолу кверцетину – препарату «Корвітин», який вводили дослідним тваринам внутрішньом’язово у дозі 100 мг/кг маси тварини упродовж 7-ми діб (з 7-ї до 14-ї доби). Результати. У даній статті висвітлюється вивчення особливостей процесів ліпопероксидації в білих щурів у різні періоди розвитку експериментального пародонтиту. В процесі формування експериментального бактеріально-імунного запального процесу в пародонтальному комплексі, який включав відрізок часу з 1-ї до 14-ї доби експериментального спостереження, відбувалося надмірне накопичення в сироватці крові продуктів ліпопероксидації, про що свідчило зростання концентрації вмісту в сироватці крові дієнових і трієнових кон’югатів. Застосування антиоксиданту флавоноїдного походження кверцетину приводило до зниження вмісту продуктів ліпопероксидації у сироватці крові тварин. Висновки. При експериментальному пародонтиті нагромаджуються продукти пероксидації ліпідів, що впливає на характер перебігу і завершення запального процесу. Значне збільшення вмісту ДК і ТК вказує на роль активності процесів вільнорадикального окиснення ліпідів у розвитку запалення в механізмах формування його бактеріального та імунного компонентів. Флавонол кверцетин стабілізує прооксидантну систему в процесі перебігу експериментального бактеріально-імунного пародонтиту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Musiienko, А. M., O. V. Denefil, Z. M. Nebesnaya та S. B. Kramar. "БІОХІМІЧНІ МАРКЕРИ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У МІОКАРДІ ЩУРІВ ПРИ ЙОГО АДРЕНАЛІНОВО-КАЛЬЦІЄВОМУ УШКОДЖЕННІ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (8 листопада 2018): 76–83. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9569.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Інфаркт міокарда є динамічним процесом, що супроводжується переходом оборотних змін до необоротного ішемічного ушкодження і завершується заміною зменшеної частини міокарда фіброзним рубцем. Метадослідження – визначити взаємозв’язок між змінами продуктів пероксидного окиснення ліпідів, окисної модифікації білків (ОМБ), нітрит-аніона та морфологічними порушеннями в серці тварин з адреналіново-кальцієвою моделлю його ушкодження і при корекції патологічного процесу кверцетином. Методи дослідження. Досліди виконано на 195 щурах-самцях лінії Вістар віком 5–6 місяців. Тваринам вводили адреналіну гідротартрат і глюконат кальцію, для корекції – кверцетин. У серці визначали концентрацію дієнових кон’югатів, ТБК-активних продуктів, ОМБ, нітрит-аніона. Гістологічні препарати вивчали при забарвленні гематоксиліном і еозином, за Гейденгайном, а також розглядали їх у поляризованому світлі. Результати й обговорення. При адреналіново-кальцієвій моделі ушкодження серця найбільше зростання концентрації дієнових кон’югатів і ТБК-активних продуктів спостерігали через 7 та 14 діб, ОМБ – через 24 год, через 3 доби (максимум), через 7 діб. Концентрація нітрит-аніона була високою в проміжку від 24 год до 21 доби (через 3 і 14 діб відмічено максимуми). Кверцетин сприяв зменшенню вмісту продуктів ОМБ через 7, 14 і 28 діб, дієнових кон’югатів – через 7, 14 і 21 доби, ТБК-активних продуктів, нітрит-аніона – в усі терміни дослідження. При морфологічному дослідженні виявлено порушення тинкторіальних властивостей, виникнення некрозів, контрактур. Зміни наростали зі збільшенням терміну дослідження та відповідали за часом відхиленням біохімічних показників. Кверцетин попереджував виникнення ушкоджень. Висновки. Виявлені морфологічні зміни підтверджували дані біохімічних показників. Морфологічні зміни наростали зі збільшенням терміну дослідження та відповідали відхиленням біохімічних показників. Кверцетин зменшував виникнення ушкоджень серця.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Havryltsiv, S. T., Yu V. Vovk та O. I. Hrushka. "ВИВЧЕННЯ АКТИВНОСТІ БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КІСТКОВОГО МЕТАБОЛІЗМУ В НИЖНІХ ЩЕЛЕПАХ, УРАЖЕНИХ РАДИКУЛЯРНИМИ КІСТАМИ, У ХВОРИХ ІЗ РІЗНИМ СТАНОМ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ". Вісник наукових досліджень, № 2 (16 квітня 2019): 72–77. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10017.

Повний текст джерела

Анотація:

У відповідь на підвищення компресії обсягу, що зростає збоку радикулярних кіст на прилеглу кісткову тканину щелеп, у ній відбувається компенсаторна перебудова морфологічної структури губчастої речовини – її ущільнення, що є морфологічним проявом місцевої адаптаційної реакції організму. Однак при порушенні мінерального обміну (остеопорозі) в кістковій тканині відбуваються морфологічні зміни. В жінок у післяменопаузальному періоді на тлі дефіциту естрогену зменшується експресія лужної фосфатази, знижується інгібуюча активність цього гормону на остеокласти, що супроводжується зростанням активності кислої фосфатази і, як наслідок, збільшення резорбції кістки. Мета дослідження – провести порівняльну оцінку активності біохімічних показників кісткового метаболізму в ділянках нижніх щелеп, уражених радикулярними кістами, у хворих із різним станом мінерального обміну. Матеріали і методи. Усіх пацієнтів із радикулярними кістами нижньої щелепи залежно від стану мінерального обміну було поділено на дві клінічні групи: у першу клінічну групу увійшли 21 хворий (13 чоловіків та 8 жінок), в яких не було виявлено вікових порушень збоку мінерального обміну; в другу клінічну групу увійшло 19 хворих (14 жінок та 5 чоловіків), в яких виявлено вікові порушення мінерального обміну – остеопороз. У хворих визначали мінеральну щільність кісткової тканини за допомогою кісткової ультразвукової денситометрії. На ортопантомограмах лицевого скелета виявляли локалізацію та розміри радикулярних кіст. Стан мінерального обміну в нижніх щелепах оцінювали на рентгенограмах за мандибулярно-кортикальним індексом (MCI) за Е. Klemetti et al. Матеріали для біохімічного дослідження (визначення активності лужної і кислої фосфатаз, індексу мінералізації) отримували шляхом забору фрагментів кісткової тканини із ділянок, прилеглих до оболонок радикулярних кіст нижніх щелеп під час операцій цистектомій. Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проводили за допомогою комп’ютерної програми статистичних обчислень Statistica 8. Результати досліджень та їх обговорення. У хворих, в яких не виявлено порушень мінерального обміну, в кісткових біоптатах, взятих із ділянок, уражених радикулярними кістами нижніх щелеп, встановлено статистично значуще (р<0,05) зростання активності лужної фосфатази (ЛФ), що прямо корелювало із розмірами цих пухлиноподібних новоутворень. Також виявлено статистично значуще зростання активності кислої фосфатази (КФ) в цих ділянках. При радикулярних кістах великих розмірів активність КФ була найбільшою – (0,82±0,09) МО/г (р<0,005). Однак процес остеогенезу переважав над резорбцією кістки. Індекс мінералізації у ділянках щелеп, які зазнавали хронічної компресії збоку пухлиноподібних новоутворень, зростав порівняно із інтактною кісткою. У хворих із остеопорозом в нижніх щелепах переважали процеси резорбції над остеогенезом. В уражених ділянках нижніх щелеп спостерігали статистично значуще зростання активності КФ. У кісткових тканинах, які зазнавали впливу радикулярних кіст великих розмірів, активність цього ферменту зростала в 2,4 раза порівняно з інтактними кістками – (1,27±0,13) МО/г (р<0,001). Активність ЛФ також збільшувалась, але менш інтенсивно порівняно з аналогічними клінічними випадками у хворих без порушень мінерального обміну. Індекс мінералізації кісткової тканини зростав лише в ділянках нижніх щелеп, прилеглих до радикулярних кіст малих розмірів. У кісткових тканинах, прилеглих до одонтогенних кіст середніх та великих розмірів, цей показник прогресивно зменшувався від (14,60±1,33) у.о. до (11,84±1,27) у.о., що, на нашу думку, свідчить про недостатній рівень адаптаційного потенціалу в щелепних кістках хворих із порушеним мінеральним обміном. Висновки. У хворих без порушень мінерального обміну в кісткових тканинах нижніх щелеп у відповідь на деструктивний вплив радикулярних кіст переважають процеси активації остеогенезу (статистично значуще зростання активності лужної фосфатази), що є місцевим проявом адаптаційної реакції організму при цьому захворюванні. У хворих на тлі остеопорозу в щелепних кістках відбувається зниження процесу остеогенезу, під впливом радикулярних кіст прогресують резорбційні процеси, статистично значуще зростає активність кислої фосфатази, що прямо корелює із розмірами цих пухлиноподібних новоутворень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Драндар, А. В., І. О. Леонтьєва та В. А. Хобін. "МОДЕЛЮВАННЯ СЕРЕДОВИЩА ВИСТОЮВАННЯ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ ЯК ОБ’ЄКТА КЕРУВАННЯ". Automation of technological and business processes 11, № 2 (26 червня 2019): 16–23. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i2.1371.

Повний текст джерела

Анотація:

Процес вистоювання тістових заготовок складається з багатьох фізико-механічних та біохімічних процесів, що ускладнює управління та отримання оптимальних показників якості на виході готового продукту.Велика кількість регульованих змінних та інформаційних потоків впливає на хід протікання процесу дозрівання тіста. У шафах (камерах вистоювання) підтримується строгий температуро-вологісний режим. Дотримання регламенту технологічного процесу можливе лише за його автоматизації. Питання автоматизації технологічнихпроцесів все більше постає перед сучасними підприємствами. Огляд існуючих розробок показує наявність суттєвих недоліків. На кафедрі АТП і РС розроблено новий підхід до автоматизації одного з процесів виробництва хліба – вистоювання заготовок з тіста. Було розкрито мету технологічного процесу вистоювання тіста та виділено основні технологічні параметри, на які необхідно накласти регламент, для того щоб якість вихідної продукції була відповідною. Враховано можливість реалізації керуючих дій та отримання інформації про фактичні значення технологічних параметрів виходячи з можливостей сучасних технічних засобів автоматизації. Метою роботи єрозробка найбільш близької до процесу вистоювання тіста моделі, яка б описувала його основні властивості з можливістю їх відображення та дослідження. Модель розроблена таким чином, щоб в подальшому її можна було б використати як основу при синтезі моделі системи автоматичного регулювання. Складено структурну схему моделі об’єкта керування. Вагомі вхідні «прямі» та «перехресні» дії математично описані статичними аперіодичними ланками другого порядку. Важливо відмітити, що розроблено модель id-діаграми вологого повітря та доведено її достовірність. Представлена повна математична модель об’єкту керування і зроблено висновок про можливість її використання у подальших розробках.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Prots, G. B. "Біохімічні маркери кісткового ремоделювання в прогнозуванні результатів дентальної імплантації". Терапевтика 2, № 1 (30 липня 2021): 22–26. http://dx.doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-1.22.

Повний текст джерела

Анотація:

Подано результати дослідження маркерів кісткового ремоделювання у 240 хворих, яким проводилась дентальна імплантація, і відображено їх роль у прогнозуванні результатів цього лікування. Виявлено, що 46,6% хворим дентальна імплантація проводилась на тлі низької мінеральної щільності кісткової тканини. Доведено, що показники біохімічних маркерів більш динамічно відображають зміни метаболізму кісткової тканини порівняноз денситометрією і дають можливість прогнозувати результати дентальної імплантації. Встановлено, що ризик периімплантитів спостерігається у хворих із низькою щільністю кісткової тканини і підтверджується розбалансуванням процесів ремоделювання (у хворих з остеопорозом маркер резорбції кісткової тканини значно і достовірно збільшується (15,48±1,23 н/моль) на тлі незначного зменшення вмісту маркера формування кістковоїтканини (18,32±2,08 нг/мл)), що, у свою чергу, призводить до дезінтеграції імплантатів у 9,28% хворих цієї групи. У таких пацієнтів доцільне призначення остеотропних препаратів із метою профілактики остеодеструктивних процесів коміркової кістки і для зменшення та попередження ускладнень, які виникають у процесі оперативного втручання та подальшого лікування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Мельничук, В. В., О. С. Назаренко та С. І. Назаренко. "Біохімічні зміни в сироватці крові свиней хворих на трихуроз". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (26 червня 2015): 124–26. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.1-2.27.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведені результати гематологічних дослідженьщодо визначення впливу збудника трихурозу свинейна біохімічні показники сироватки крові інвазованихтварин. Встановлено, що паразитування трихурисівв організмі поросят призводить до достовірногозниження вмісту загального білка, альбумінів і зрос-тання вмісту загального білірубіну, непрямого біліру-біну й активності ферментів у сироватці крові.Отримані дані свідчать про залучення у патологіч-ний процес паренхіми печінки, серцевого м'яза і гла-денької мускулатури кишечника. The results of hematological studies to determine the impact of the pathogen of trichurosis of pigs on blood serum biochemical parameters infested animals are presented. We established that trichurises’ parasites in the body of pigs leads to a significant reduction of total protein, albumin and increase of total bilirubin, indirect bilirubin and enzyme activity in blood serum. These data suggest about involvement of liver parenchyma in the pathological process, cardiac muscle and smooth muscles of the intestine.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Sybil, Maria, Khrystyna Shavel, Maryana Chekhovska, Liubov Chekhovska та Alla Khokhla. "Оцінка стану здоров’я студентів-реабілітологів за даними біохімічного авто моніторингу". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(46) (30 червня 2019): 73–78. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-73-78.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Проблема здоров’я осіб молодого віку названа одним із пріоритетних напрямів діяльності ВООЗ у ХХІ ст. та є вкрай актуальною для України. Перспективним напрямом є розширення знань про здоров’язберігальну компетенцію за допомогою формування вмінь і навичок у процесі індивідуального моніторингу стану здоров’я за окремими біохімічними показниками, самостійно отриманими в процесі проходження практикуму з біохімії рухової активності та клінічної біохімії. Мета – оцінити стан здоров’я студентів-реабілітологів за даними біохімічного автомоніторингу. Методи дослідження – аналіз та узагальнення літературних джерел, біохімічні – екскреція вітаміну С, активність ферменту каталази крові, уміст гемоглобіну в крові, екскреція білка, цукру, кетонів та значення рН за експрес-методикою «Penta-PHAN» («Lachema», Чехія), велоергометрична проба «Vita maxima», математична обробка даних за критерієм Стьюдента. Обстежено 50 студентів 3-го курсу віком 19–20 років зі спеціальності «Фізіо- та ерготерапія» Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського (ЛДУФК). Результати дослідження. У дівчат екскреція вітаміну С становить 18,04 ± 0,522 мг/добу, у хлопців – 27,24 ± 0,746 мг/добу (р<0,05), каталазне число – 9,4 ± 0,27, тобто відповідає нормі. Уміст гемоглобіну в дівчат був 120 ± 1,32 г/л, у хлопців – 130 ± 1,9 г/л (р<0,05). У 4 % студентів виявили сліди білка в сечі. Інші патологічні елементи були відсутні. Значення pH сечі – 5,2, що є нормою. Результати проби «Vita maxima» свідчать, що показники дівчат були 150 Вт, що становить 75 % норми дорослих жінок; хлопців – 200 Вт, або 80 % дорослих чоловіків. Висновки. Біохімічні показники студентів перебувають близько межі вікової норми, патологічних показників сечі не виявлено, крім слідів білка. Тест «Vita maxima» декларує резерв для досягнення зрілості. Занижені біохімічні показники спонукають індивідуально коректувати харчовий раціон і перманентний автомоніторинг.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Шнайдер, С. А., та А. Ю. Салех. "БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОТОВОЇ РІДИНИ, ЯК КРИТЕРІЙ ОЦІНКИ СТАНУ АНТИОКСИДАНТНО-ПРООКСИДАНТНИХ СИСТЕМ У ДІТЕЙ З ПРОЯВАМИ ГЕРХ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 113, № 4 (28 травня 2021): 96–101. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-38-4-96-101.

Повний текст джерела

Анотація:

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – одне з найпоширеніших, потенційно небезпечних гас-троентерологічних захворювань, яке, за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), вважається хворобою ХХІ століття. Згідно даним Міністерства охорони здоров’я України, захворюван-ня органів шлунково-кишкового тракту посідають одне з перших місць у структурі дитячої соматичної патології та мають тенденцію до зростання. Серед клінічних проявів ГЕРХ у дітей, так само як і у дорос-лих, виділяють езофагеальні та екстраезофагеальні симптоми. Порожнина рота є початком травного тракту, а її слизова оболонка – важливою інтеграль-ною складовою системи анатомо-фізіологічних зв’язків органів ШКТ. Слина є однією з найважливі-ших елементів, які відповідають за гомеостаз рото-вої порожнини та шлунково-кишкового тракту. Змі-ни у співвідношенні факторів місцевого імунітету порожнини рота, у дітей на тлі ГЕРХ, у порівнянні зі здоровими дітьми відіграє роль у виникненні та гене-ралізації запального процесу у пародонті. Жоден за-пальний процес не проходить без розвитку ендоток-сикозу та оксидативного стресу, тому дослідження маркерів антиоксидантного захисту є вкрай актуа-льним.Було досліджено динаміку основних маркерів запа-лення у ротовій порожнині, зокрема: активність ела-стази, каталази та вміст кінцевого продукту пере-кисного окислення ліпідів (ПОЛ) – малонового діаль-дегіду (МДА) у 45 дітей віком 12-16 років, які мали прояви ГЕРХ. Дітям основної групи (25 чоловік) було призначено запропонований лікувально-профілактичний комплекс, який включав застосуван-ня препаратів з протизапальною та антиоксидант-ною дією сприяв підвищенню адаптогенних можливо-стей організму та мав дезінтоксикаційну власти-вість. В результаті аналізу отриманих результатів був зроблений висновок про ефективність лікувально-профілактичного комплексу, який підтверджувався наступним: зниження активності еластази (на 82,4 %) та вмісту МДА (вдвічі), що свідчить про позитив-ний протизапальний ефект на препаратів та підви-щення активності каталази (на 55,5 %) та зниження показника АПІ (у 5 разів), маркерів антиоксидантно-го захисту, що свідчить про антиоксидантну дію лі-кувально-профілактичного комплексу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Pohranychna, Kh R., R. Z. Ohonovskyi та Yu B. Pasternak. "Комплексна діагностика ушкодження хрящової тканини при захворюваннях скронево-нижньощелепного суглоба травматичного характеру". Clinical Dentistry, № 1 (1 липня 2020): 24–33. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.11218.

Повний текст джерела

Анотація:

Протягом останніх десятиліть спектр діагностики уражених суглобових хрящів надає безліч варіантів розпізнавання, візуалізації, кількісної оцінки та аналізу, пов’язаних із прогресуванням від осередкового ушкодження хряща до розвитку загального захворювання. Точна діагностика ушкодження скронево-нижньощелепних суглобів, особливо їх хрящової тканини, є необхідною умовою для успішного лікування та сприяє покращенню прогнозу в пацієнтів із захворюваннями суглобів різної етіології. Мета дослідження – запропонувати оновлення та розуміння діагностики суглобових хрящів для клінічних та дослідних цілей, від раннього ураження матриксу та дегенерації до генералізованого внутрішньосуглобового процесу, акцентуючи увагу на надійності, клінічній цінності, поточному стані та можливим застосуванням. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичної літератури з порівнянням усіх можливих способів дослідження скронево-нижньощелепних суглобів, у т. ч. клінічні ознаки та симптоми, рентгенографічні дослідження, артроскопію та магнітно-резонансну томографію (МРТ), ультразвукове дослідження, біохімічні показники тощо. Результати досліджень та їх обговорення. Порівняльний аналіз інструментальних та лабораторних показників довів доцільність застосування найновіший методів діагностики деструкції суглобової хрящової тканини, такі, як уповільнена гадолінієва МРТ хряща, оптична когерентна томографія та генетичне профілювання, що стосуються різних аспектів морфології та функціонування хряща. А можливість визначення маркерів ушкодження хрящової тканини та їх кореляція з іншими показниками дозволяє з аргументованою впевненістю діагностувати усі скронево-нижньощелепні розлади та планувати адекватне лікування. Висновки. Різноманітні методи діагностики захворювань скронево-нижньощелепного суглоба засновані на візуалізації, біохімічних та біомеханічних характеристиках суглобового хряща. Очікується, що технічне удосконалення та розширення знань про початок та динаміку захворювання позитивно впливатимуть на сучасні тенденції у діагностиці методики та стануть надійною основою для розробки нових лікувальних методик.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Яров, Ю. Ю. "Динаміка біохімічних та мікробіологічних параметрів при моделюванні різної реактивності організму". CLINICAL DENTISTRY, № 1 (30 квітня 2021): 61–69. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12042.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Захворювання тканин пародонта за соціально-економічним значенням відносяться до числа найбільш складних проблем у сучасній стоматології. Актуальними залишаються питання уточнення ключових механізмів розвитку і перебігу запально-деструктивного ураження тканин пародонта залежно від стану реактивності організму та можливість управління цими процесами. Мета дослідження – вивчити динаміку біохімічних та мікробіологічних показників в умовах експерименту з моделюванням крайніх станів гіпер- і гіпореактивності організму. Матеріали і методи. Досліди виконано на 24 дорослих безпородних собаках масою 8–12 кг зі спотанним пародонтитом. Тварин поділили на три рівні групи, в яких моделювали стани нормо-, гіпер- та гіпореактивності організму. В сироватці крові й тканинах ясен оцінювали динаміку біохімічних параметрів, а також частоту виділення і рівень заселення мікрофлори дентальної біоплівки при різній реактивності організму. Результати досліджень та їх обговорення. При гіпер- та гіпореактивності організму відбувається виснаження резервних можливостей антиокисної системи (АОС), про що свідчить достовірне зниження активності основного ферменту антирадикальної ланки АОС – супероксиддисмутази (СОД) – в сироватці крові й біоптаті ясен, відповідно в 1,41 і 2,84 раза (р<0,05). При цьому вібувається достовірне підвищення активності ферменту фосфоліпази А2 в сироватці крові й тканинах ясен (р<0,05). Аналіз частоти виділення і рівня заселення мікрофлори дентальної біоплівки у тварин зі спонтанним пародонтитом на тлі порушеної реактивності організму свідчить про збільшення виявлення факультативних та облігатних анаеробів. Висновки. Моделювання порушеної (гіпер- і гіпо-) реактивності організму призводить до дисбалансу регуляторних систем, що проявляється вираженою деструкцією тканин пародонта та відповідною динамікою біохімічних і мікробіологічних параметрів. Тому перспективним вважаємо подальше вивчення можливості впливу на показники реактивності організму з наближенням їх до значень при нормореакції організму, що забезпечить оптимальний перебіг патологічного процесу в пародонті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Біохімічні процеси"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями