Готові списки джерел за темами / Біотин / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Біотин.

Статті в журналах з теми "Біотин"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Біотин".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Bobryk, M., та V. Reznichenko. "Актуальні діагностичні рішення клінічного завдання «Оцінка рівня йодного насичення організму»". Endokrynologia 24, № 3 (20 вересня 2019): 259–63. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-3.259.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наведено актуальні алгоритми ведення пацієнтів із йододефіцитом, у тому числі оптимальний комплекс лабораторної оцінки тиреоїдного статусу перед призначенням терапії — визначення рівнів ТТГ, вільн. Т4 (та вільн. Т3), АТПО (та АТТГ), при підозрі на гіпертиреоз — визначення антитіл до рецептора ТТГ стимулюючих, за наявності додаткового утворення в ділянці щитоподібної залози — визначення рівнів паратгормону, кальцію іонізованого, 25-гідроксивітаміну D, кальцитоніну. Обґрунтовано необхідність ураховування інтерферуючих факторів, які впливають на результати досліджень (супутні стани у пацієнта, приймання препаратів, дотримання пацієнтом умов преаналітичного етапу), у тому числі можливість отримання хибних результатів, якщо пацієнт приймає препарати біотину та лабораторне до- слідження проводилося за біотин-залежною методикою імуноаналізу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Саржевський, С. В. "ДОПОВНЕННЯ ДО ВИДОВОГО СКЛАДУ МІКСОМІЦЕТІВ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «СВЯТІ ГОРИ»". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 1, № 23 (2021): 13–21. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.02.

Повний текст джерела
Анотація:
В ході польового дослідження біоти міксоміцетів національного природного парку «Святі Гори», що проводилося влітку 2018 та 2019 рр., було виявлено 28 видів (32 внутрішньовидових таксонів) міксоміцетів, що відносяться до 16 родів, 7 родин, 5 порядків, 3 надпорядків (а також Columellomycetidae inserte sedis) та 2 підкласів класу Myxomycetes. Серед виявлених видів 16 були зареєстровані у «Святих горах» раніше, а 12 є новими для території парку, серед них 10 є новими для Донецького злаково-лучного степу, і один, Diderma crustaceum Peck., є новим для українського лісостепу. У таксономічному спектрі міксоміцетів національного природного парку «Святі гори», розрахованому з урахуванням попередніх даних, підклас Lucisporomycetideae представлений 27 видами (52.9%) а Columellomycetidae – 24 (47.0%). Серед надпорядків найбільшою кількістю видів представлені Stemonitidia – 26 (50.9%) та Trichiida – 19 видів (37.2%); Cribrariidia представлені 5 видами (9.8%), а Columellomycetidea inserte sedis – одним видом (1.9%). Серед порядків за кількістю видів переважають Physarales (17; 33.3%), Trichiales (14; 27.4%) та Stemonitidales (9; 17.6%); Cribrariales та Reticulariales представлені 5 видами кожен (по 9.8%). Cеред родин лідирують Trichiaceae (14, 27.4%), Physaraceae (13, 25.4%) та Stemonitidaceae (6, 11.7%); серед родів – Arcyria F. H. Wigg. (8, 15.6%), Physarum Pers. (7, 13.7%) та Cribraria Pers. (5, 9.8%). З 60 зібраних зразків, 45 (75.0%) були знайдені на мертвій деревині, 8 (13.3%) – на опалому листі, 4 (6.6%) на мохоподібних, 2 (3.3%) на живій деревині і 1 (1.6%), Diachea leucopodia (Bull.) Rostaf. – на живій папороті, тож біоту міксоміцетів НПП «Святі Гори» можна охарактеризувати як ксилофільну. Індекси видового багатства для досліджуваної біоти склали: Маргалефа – 15.81 (застосовувалися варіанти індексів з десятковим логарифмами), Менхініка – 3.77, U Макінтоша – 13.30. Індекси різноманіття мають такі значення: Сімпсона – 0.05, Бергера-Паркера – 0.24, Шеннона – 1.37, Чао-Шена – 4.75, Пілоу – 0.28, а D Макінтоша – 0.96. Порівняння значень індексів Сімпсон, Шеннона та Пілоу для досліджуваної території з відповідними показниками для інших резерватів України показало, що досліджувана біота демонструє середній рівень домінування. Порівняння регіональних біот міксоміцетів з досліджуваною біотою за допомогою індексів Кульчинського, СьоренсенаЧекановського та Жаккара дало такі результати: Регіональний ландшафтний парк «Сеймський» – 0.36, 0.32, 0,19; Заказник місцевого значення «Шарівський» – 0.51, 0.49, 0.32; Національний природний парк «Гомільшанські ліси» – 0.62, 0.44, 0.28; Національний природний парк «Шацький» – 0.46, 0.46, 30; Національний природний парк «Синевір» – 0.36, 0.36, 0.22; Національний природний парк «Олешківські піски» – 0.55, 0.41, 0.26; ці показники частково узгоджуються з географічною відстанню між порівнюваними резерватами. Продемонстрована ненадійність прогнозування загальної кількості видів для великих гетерогенних територій на основі разових досліджень за допомогою коефіцієнту Чао1. Зроблено висновки щодо необхідності застосування методу вологої камери на досліджуваній території для одержання релевантних висновків про таксономічну структури біоти міксоміцетів цієї території.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

В’юнник, В. О., та Д. В. Леонтьєв. "БІОРІЗНОМАНІТТЯ ТА ЕКОЛОГІЯ МІКСОМІЦЕТІВ БОТАНІЧНОГО ЗАКАЗНИКА МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ «ШАРІВСЬКИЙ» (ХАРКІВСЬКА ОБЛ., УКРАЇНА)". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, № 22 (2020): 24–29. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.02.

Повний текст джерела
Анотація:
Дослідження біоти міксоміцетів ботанічного заказника місцевого значення «Шарівський», проведене у період 26 серпня – 15 листопада 2020 р. дозволило виявити 35 видів, що відносяться до 18 родів, 8 родин, 7 порядків та 2 підкласів класу Myxomycetes. Індекс різноманіття Маргалєфа для дослідженої біоти склав 18.6 (використовували десятковий логарифм), а індекс Менхініка – 4.1, що свідчить про відносно високий рівень різноманіття. Індекс Шеннона склав 1.4, індекс Сімпсона – 0.04, а індекс Пілоу ‒ 0.3, що вказує на високий рівень вирівненості видового спектру досліджуваної біоти. Розподіл виявлених видів за підкласами є майже однаковим, по 18 і 17 видів у двох підкласах, Lucisporomycetidae та Columellomycetidae відповідно. Найбільша кількість видів відноситься до порядків Stemonitidales та Physarales (по 8 видів), Trichiales (7). Серед родин провідне становище займає Physaraceae (8), Trichiaceae (7) та Amaurochaetaceae (6). Серед родів Cribraria Pers. (5), Arcyria F.H. Wigg., Trichia Haller та Physarum Pers. по 3 види. Більшість видів відносяться до ксилофільної екологічної групи (31; 88.6%), 3 види (8.6%) до кортикофільної і лише 1 вид (2.9%) до бріофільної, а Arcyria pomiformis продемонструвала змішану екологічну стратегію. Ці дані дають змогу охарактеризувати біоту міксоміцетів заказника як ксилофільну, що є звичайним для лісостепу. Серед субстратоутворюючих видів рослин, найбільше видів міксоміцетів було виявлено на Pinus sylvestris (24), всі інші субстратоутворюючі види значно поступаються за цим показником Quercus robur (7), Populus tremula та Fraxinus excelsior по 4 види. Досліджувана територія раніше не була об’єктом дослідження біоти міксоміцетів, тому всі виявленні види є новими для неї. Один з виявлених видів, Cribraria persoonii Nann.-Bremek вперше наводиться для лісостепової зони України та українського Лівобережжя, знайдена на мертвій деревині P. sylvestris.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Bojko, T. Gh, M. M. Paslavskyi та M. V. Ruda. "Стійкість складних ландшафтних комплексів: формалізація моделі". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (25 квітня 2019): 108–13. http://dx.doi.org/10.15421/40290323.

Повний текст джерела
Анотація:
Визначено поняття "стійкості" для складного ландшафтного комплексу. Описано логічною послідовністю процес розвитку небезпеки у складному ландшафтному комплексі. Розроблено систему критеріїв, в основі якої, є зведення в чотири впорядкованих групи великої кількості антропогенних впливів на біоту. Антропогенні впливи поділяють відповідно з чотирма рівнями порушень біоти. Більшість традиційних токсичних ефектів (збільшення смертності, порушення онтогенезу та патології органів і т.ін.) потрапляє в групу, відповідну до рівня індивідуальних і популяційних відгуків (рівень 1). Ще одна група порушень та змін таких параметрів, як зміна первинної продуктивності; зміна агрегованих показників біомаси; зміна концентрації хлорофілу у лісовій екосистемі, інші системні порушення пов'язані з накопиченням важких металів та радіонуклідів (рівень 2). Дуже важливі і поки недостатньо охарактеризовані порушення відносяться до рівня стійкості та цілісності екосистем (рівень 3). Завершує цю систему група порушень вкладу екосистем в біосферні процеси (рівень 4), зокрема і в біогеохімічні потоки елементів. Розроблений підхід корисний під час розроблення максимально адекватної системи критеріїв і пріоритетів для оцінки і класифікації екологічної небезпеки антропогенних впливів зокрема екологічної небезпеки забруднювальних речовин. У запропонованій системі аналізу екологічної небезпеки належне місце займає небезпека впливу на стійкість і цілісність екосистеми, прикладом якої може слугувати небезпека ослаблення зв'язку між біотичними компонентами складного ландшафтного комплексу та абіотичними чинниками навколишнього середовища. Наведено опис лісової екосистеми враховуючи концепцію рівнеблокового підходу до аналізу екологічних небезпек антропогенного порушення біоти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Ляшенко, В. А. "ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОД р. ВОРСКЛА ЗА ОРГАНІЗМАМИ МАКРОЗООБЕНТОСУ У МЕЖАХ ГЕТЬМАНСЬКОГО НПП". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, № 22 (2020): 53–59. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.06.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто результати польового дослідження структурних характеристик макрозообентосу р. Ворскла у межах Гетьманського національного природного парку на десяти станціях спостереження, проведеного вперше в червні 2020 р. На цій природоохоронній території виявлено представників 36 нижчих ідентифікованих таксонів донних макробезхребетних. У складі дослідженої біоти за видовим багатством та чисельністю переважали клас Gastropoda (7 видів) та ряд Odonata (6 видів). Представники двох провідних таксономічних груп складають 36% від загальної кількості видів та 56% від загальної чисельності на усіх станціях спостереження. Варто відмітити присутність на усіх досліджених ділянках р. Ворскла виду Anax parthenope – звичного на півдні України виду бабок, який поступово з’являється у північних регіонах. На основі показників видового багатства та видового різноманіття проведено біологічну індикацію якості поверхневих вод. Розраховано такі широковживані біотичні індекси: Trent Biotic Index, Belgian Biotic Index, Biological Monitoring Working Party Index. Для оцінки рівня органічного забруднення розраховано індекс сапробності Зелінки — Марвана. Видове різноманіття донних безхребетних оцінювали за індексом Шеннона, а схожість видового складу оцінювали за індексом Жаккара з проведенням подальшого кластерного аналізу. На більшості станцій спостереження біотичні показники вказують на високу якість вод р. Ворскла – класи якості вод характеризуються переважно як «добрий» та «відмінний». Найгіршими результатами за усіма показниками характеризується станція 8, розташована поблизу населеного пункту Лутище. Найгірші значення за розрахунками індексів Шеннона та Жаккара також зареєстровано на цій станції. Також варто відмітити зниження видового багатства між станціями 9 та 10, розділеними греблею через р. Ворскла. Припускаємо, що зниження видового багатства вищезазначених ділянок ріки спричинене антропогенним впливом. Розраховані значення індексу сапробності Зелінки — Марвана вказують на низький рівень забруднення вод р. Ворскла органічними речовинами. На усіх станціях спостереження встановлено переваження оліготрофних (за чисельністю) α-олігосапробних та β'-мезосапробних вод.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Резніченко, В. М., та М. І. Бобрик. "Сучасні можливості запобігання впливу препаратів біотину на хід лабораторних досліджень". Endokrynologia 24, № 1 (12 квітня 2019): 93–95. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-1.93.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Zhyla, М., M. Shkil та S. Ponomarenko. "МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ ІНДИКІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПРЕПАРАТУ «БІОТОН»". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnology 18, № 2(66) (10 вересня 2016): 74–79. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6616.

Повний текст джерела
Анотація:
In the article the results of clinical trials are given in relation to an unconcern and efficiency of new veterinary preparation Bioton, to solution for per oral application, that contains complex biologically active foods of metabolism of mushrooms-endophytes (Cylindrocarpon Magnusianum), medical plants abstracted from a root. For the study of application of veterinary preparation Bioton it was formed 3 groups of turkeys of cross «Big-6», for 25 heads in each. The first group got preparation in a dose a 1 ml/l, the second group got in a dose 2 ml/l of water during 7day in 1, 6, 15, 21 week to fattening, the third group did not get preparation – control. The dynamics of change of body weight was determined by the individual weekly weighing. In times of carrying out the test of rejections in relation to behavior, clinical state of turkeys and diseases did not appear. Preparation Bioton, solution for per oral application, well carried by turkeys, did not cause structural changes in the investigated internals, assisted the improvement of metabolic processes, increase of body and for slaughter exit of carcass weight. Macroscopic of internal organs of turkeys that got preparation Bioton, in a dose 1–2 ml/l of water during 7 days in 1, 6, 15, 21 week of fattening, kept a characteristic anatomic structure. Weight coefficients of thymus, bursa of Fabricius, of testicles were higher in turkeys of the second group. The histological structure of the investigated internal organs specified on their active morphofunctional state in accordance with age of turkeys. The difference of indexes was more expressed in an experience group that got preparation Bioton in a dose 2 ml/l of water. Then, as for the turkeys of control group, we found out the changes of dystrophic-necrotizing character in a liver and atrophy of lymphoid tissue of organs the immune system.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Михайлюков, Андрій, та Олена Маслюк. "БІОЛОГІЧНА РОЛЬ БІОТИНУ ЯК ОДНОГО З НАЙАКТИВНІШИХ ВІТАМІНІВ-КАТАЛІЗАТОРІВ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 11 (20 січня 2022): 543–45. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.105.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Загороднюк, І. "Криптичне різноманіття біоти, види-двійники та дослідницький дальтонізм". Вісник Львівського університету. Серія біологічна, вип. 71 (2016): 3–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Polishuk, V. P., I. Yu Kostikov, N. Yu Taran, V. M. Voitsitsky, I. G. Budzanivska, S. V. Khyzhnyak, and V. M. Trokhymets. "The complex studying of Antarctic biota." Ukrainian Antarctic Journal, no. 8 (2009): 284–92. http://dx.doi.org/10.33275/1727-7485.8.2009.455.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Кочергіна, А. В. "ПЕРШІ ЗНАХІДКИ МІКСОМІЦЕТІВ НА ТЕРИТОРІЇ СЕЙМСЬКОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, № 22 (2020): 30–36. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.03.

Повний текст джерела
Анотація:
У результаті польового дослідження, проведеного у серпні 2019 р., на території Сеймського регіонального ландшафтного парку виявлено 25 видів міксоміцетів, що відносяться до 17 родів, 7 родин, 6 порядків та 2 підкласів класу Myxomycetes. Згідно з оцінкою за скорегованим критерієм Chao1, виявлений перелік складає 77.6% видового складу біоти. Індекс різноманіття Маргалєфа для дослідженої біоти склав 13.7, індекс Шеннона ‒ 1.32, індекс Сімпсона – 0.06, а індекс Пілоу ‒ 0.28. Усі виявлені види є новими для української частини Середньоруських лісів. Один з виявлених видів, Comatricha anomala, є новим для України. Цей вид знайдено на мертвій деревині Betula pendula. Серед субстратних груп міксоміцетів у Сеймському РЛП переважають ксилофіли (18 видів, 65.4 %) та кортикофіли (8; 31%). Arcyria cinerea (Bull.) Pers. та Stemonitis pallida Wing, продемонстрували мішану екологічну стратегію. Серед субстратоутворючих рослин найбільше різноманіття міксоміцетів спостерігалося на субстратах, утворених відносно нечисленними видами: P. tremula (13 видів, 50.0%), Q. robur (11; 42.3%) та B. pendula (8 видів; 30.8%), у той час як на панівному у дослідженій частині парку P. sylvestris було виявлено лише 6 видів міксоміцетів (23,1%). Серед порядків за кількістю видів переважають Stemonitidales (11 видів; 42.3%) та Trichiales (8 видів; 30.8%), серед родин – Amaurochaetaceae (6; 23,1%) та Trichiaceae (8; 30.8%), серед родів – Arcyria (4; 15,4%), Lycogala, Stemonitis, Stemonitopsis та Comatricha (по 2 види; 7,7%). На субстратах, утворених різними видами рослин, таксономічна структура біоти міксоміцетів суттєво різниться. За співвідношенням між видами Trichiales та Stemonitidales субстратоутворюючі рослини утворюють такий ряд: P. sylvestris, B.pendula, P.tremula,R. pseudoacacia та Q. robur утворюють ряд 3.0 → 1.5 →1.5 →0.5 → 0.25.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Рябоконь, О. В. "Біотичні типи натурально-антропогенних ландшафтів". Географія та туризм, Вип. 26 (2013): 277–83.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Ключевич, М. М., С. Г. Столяр, О. Ю. Гриценко та Л. В. Білоцерківська. "ФОРМУВАННЯ ШКІДЛИВОЇ БІОТИ В АГРОЦЕНОЗАХ ЖИТА ОЗИМОГО В ПОЛІССІ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.05.

Повний текст джерела
Анотація:
Зернове господарство є основною галуззю рослинництва, що забезпечує населення продуктами харчування, тваринництво – кормами, індустріальну промисловість – сировиною. Однією з найбільш поширених зернових культур є жито озиме, яке характеризується високими харчовими та кормови-ми якостями. Культура має високу потенційну продуктивність, однак останніми роками спостері-гається значне зниження її урожайності. Одержання високих урожаїв лімітується поширенням та розвитком у агроценозах жита озимого шкідливих організмів. В умовах Полісся України впродовж 2016–2019 рр. проведено обстеження агроценозів жита озимого та встановлено їх фітосанітарний стан. Визначено видовий склад збудників грибних хвороб та фітофагів культури. Досліджено, що основну частку у структурі мікозів культури в Поліссі склали: Puccinia recondite Dietel & Holw. (35 %), Bipolaris sorokiniana (Sacc.) Shoemaker (23 %) та гриби роду Fusarium spp. (20 %). Поширення грибних хвороб в агроценозі варіювало в межах від 27,5 до 65,6 %. Найбільше розповсюдженими були бура листова іржа (65,6 %), звичайна коренева гниль (58,7 %) та септоріоз (38,4 %), а найменше – борошниста роса (27,5 %) і фузаріозна коренева гниль (32,8 %). Рівень розвитку мікозів був у межах 4,2–20,3 %. Найвищий ступінь ураження рослин відмічено бурою листовою іржею (20,3 %) та зви-чайною кореневою гниллю (15,7 %), а найнижчий – борошнистою росою (4,2 %) і септоріозом (7,5 %). Відзначимо, що за умови суттєвої зміни клімату в агроценозах упродовж останніх років спостерігається масове розмноження, інтенсивна міграція й розповсюдження комах. Заселеність агроценозів шкідниками варіювала від 8,7 до 21,8 %. Найбільше заселено посівів було смугастою хлі-бною блішкою (21,8 %) та шведською мухою (15,7 %), а найменше – цикадками (8,7 %). Досліджено поширення та рівень розвитку мікозів, заселеність шкідниками та забур’яненість посівів, що сприя-тиме розробці й обґрунтуванню екологічно безпечних систем захисту, які забезпечать отримання високих врожаїв безпечної зернової продукції та зменшення пестицидного навантаження на агроеко-системи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Никифорова, О. А., С. В. Дігтяр та О. А. Смотрицький. "ПОПЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ БІОТИ НА ТЕРИТОРІЇ ВПЛИВУ ПІДПРИЄМСТВ ГРУПИ ФЕРРЕКСПО". International scientific-practical conference «Ideas of academician Vernadskyi and problems of sustainable development of education and science» 19 (10 вересня 2021): 48. http://dx.doi.org/10.30929/2079.vern.2021.48.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Сірко, З. С., І. Ю. Вишняков, О. С. Протасов та Н. В. Бірківська. "РЕКОНСТРУКЦІЯ ІСНУЮЧИХ ПАРОВИХ КОТЕЛЕНЬ В БІОТЕЦ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 43 (10 січня 2020): 114–19. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi43.209.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Назарко, І. С. "Біотичне виховання учнів як педагогічна проблема". Безпека життєдіяльності, № 8 (2006): 27–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Кулик, Г. А., Н. М. Трикіна та В. О. Малаховська. "ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РЕГУЛЯТОРА РОСТУ БІОЛАН В ЦЕНТРАЛЬНІЙ УКРАЇНІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 55–61. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.06.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті розглянуті питання ефективності регулятора росту Біолан при вирощуванні цукрових буряків в умовах Центральної частини України. Як відомо, регулятори росту рослин є одним із чинників підвищення продуктивності цукрових буряків. Вони визнані препаратами, які в невеликих дозах здатні суттєво підвищити врожайність коренеплодів, що є економічно доцільним їх застосування. На сьогоднішній день представлена значна кількість даних препаратів, і науковцями постійно проводяться дослідження з вивчення найбільш ефективних, їх норм та комбінацій застосування в певних ґрунтово-кліматичних умовах. Кожна польова культура має свій потенціальний рівень врожайності, який визначений генетично. Реалізувати свої продуктивні можливості рослини можуть за умови створення їм відповідних умов життя. Однією з таких умов - є застосування регуляторів росту як препаратів, які займають чільне місце в технології вирощуванні цукрових буряків і забезпечують достовірні покращення показників урожайності, цукристості коренеплодів та умовного виходу цукру з одиниці площі. Нами проводилися дослідження з вивчення впливу регулятора росту Біолан на формування продуктивності цукрових буряків при застосуванні препарату як для обробки насіння, так і обприскування посівів. Застосування для обробки насіння цукрових буряків регулятору росту Біолан за сприятливих погодних умов забезпечує підвищення польової схожості на 10,9 %. За показниками динаміки наростання площі листкової поверхні нами зафіксовано підвищення показника за рахунок комплексного застосування регулятора росту Біолан. Так, на період найбільш активної вегетації культури площа листкової поверхні при комбінованому застосуванні Біолану була на 16,2 % більше контролю. Застосування регулятора росту Біолан при вирощуванні цукрових буряків забезпечило підвищення продуктивності коренеплодів культури. Нами встановлено, що найбільш ефективною виявилася композиція з обробкою насіння і обприскування посівів культури, де прибавка врожайності була 3,8 т/га, цукристості 0,4 % та збору цукру 0,83 т/га.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Dykyy, I., Y. Tsaryk, I. Shydlovskyy, V. Trokhymets, and O. Holovachov. "Cenotic connection land biota Islands Western Antarctic." Ukrainian Antarctic Journal, no. 10-11 (2012): 239–56. http://dx.doi.org/10.33275/1727-7485.10-11.2012.304.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Lakyda, Petro, та Bohdana Dubrovets. "Біотична продуктивність лісів Національного природного парку «Голосіївський»". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 17 (23 листопада 2018): 46–50. http://dx.doi.org/10.15421/411819.

Повний текст джерела
Анотація:
За результатами проведених досліджень наведено структуру і загальні обсяги фітомаси та депонованого в ній вуглецю деревостанів Національного природного парку «Голосіївський». Розрахунок біотичної продуктивності деревостанів Парку здійснювали окремо для кожного таксаційного виділу на основі бази даних лісовпорядкування на 2010 р., яка містить дані 1866 виділів. Під час розрахунку обсягів фітомаси деревостанів Парку використано розроблені раніше регресійні рівняння конверсійних коефіцієнтів, що зв’язують фітомасу насадження за фракціями з таксаційними показниками для таких деревних видів, як сосна звичайна, дуб звичайний, граб звичайний та вільха клейка. Вміст депонованого вуглецю деревостанами Парку визначали за допомогою середніх коефіцієнтів переведення фітомаси в абсолютно сухому стані у вуглець (0,50 – для деревних фракцій та 0,45 – для листя і нижніх ярусів). Здійснено групування розрахунків середньої щільності фітомаси та вуглецю в деревостанах НПП «Голосіївський» за кварталами. Встановлено, що загалом деревостанами Парку нагромаджено 505,17 тис. т фітомаси, в якій депоновано 250,72 тис. т вуглецю. Середня щільність фітомаси деревостанів Парку становить 12,5 кг∙(м2)-1, а вуглецю – 6,2 кг∙(м2)-1. Встановлено, що деревостани Парку мають значний ресурсний потенціал, ефективне використання якого сприятиме вирішенню низки екологічних проблем регіону дослідження.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Andreieva, O. Yu, O. P. Zhytova, I. V. Martynchuk, V. P. Vlasiuk та V. D. Stehniak. "Біотичні чинники ослаблення дубових насаджень Житомирської області". Forestry and Forest Melioration, № 135 (25 березня 2020): 174–83. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.174.

Повний текст джерела
Анотація:
У дубових насадженнях Житомирської області комахи-листогризи весняного комплексу з початку ХХІ століття утворили два спалахи масового розмноження – у 2002–2008 і 2010–2018 рр. Максимальну з початку ХХІ століття площу осередків комах-листогризів (понад 3000 га) відзначено в державних підприємствах (ДП) «Бердичівське ЛГ», «Житомирське ЛГ» та «Городницьке ЛГ», а питому площу осередків – у ДП «Городницьке ЛГ» (633,5 га на 1000 га). Найбільші площі осередків хвороб у дубових насадженнях припадають на поперечний рак дуба (збудник – бактерія Pseudomonas quercus Schem), трутовик дубовий несправжній (Phellinus robustus Bourd. et Galz.) та опеньок осінній (Armillaria sp.). Збільшення площ осередків поперечного раку дуба відзначено в роки згасання спалахів весняного комплексу комах-листогризів – у 2008 і 2013 рр. Найбільші площі осередків шкідливих організмів виявлено в ДП «Бердичівське ЛГ».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Mazur, Iryna. "Екологічна оцінка фіторізноманіття плавневих біотопів степових річок межиріччя Тилігулу-Південного Бугу". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 12(337) (24 січня 2019): 47–53. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-47-53.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведено екологічну оцінку фіторізноманіття плавневих бітопів степових річок межиріччя Тилігулу-Південного Бугу з використанням аналітично-статистичних методів, а саме інформаційно-статистичних індексів флористичного багатства – індексу різноманіття Шенона (1949) та домінантності фітоугруповань (за індексами Сімпсона (1949) та Бергера-Паркера (1970)). Аналітичний аналіз засвідчив, що найбільше різноманіття біоти характерне для прибережно-водної рослинності плавнів. Флористично «збідненими» є ценози остепнених та засолених луків із нерівномірним розподілом рясності видів відповідних угруповань або високим ступенем домінантності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Мєнасова, А. Ш. "Значення Вендської біоти опорного розрізу Поділля для розробки загальної шкали розчленування венду". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, Вип. 33 (2005): 41–43.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Маслак, Ю. В., та А. В. Собакар. "Застосування білково-вітамінних кормових добавок дрібним тваринам". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2015): 70–72. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.04.18.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наведений огляд даних літератури позастосуванню у тваринництві білково-вітаміннихдобавок. Розглянуто склад препарату «Біостим-40»для собак, який за рахунок вмісту лише натуральнихскладових (протеїну, незамінної кислоти метіонінута аскорбінової кислоти) має позитивний вплив наорганізм собак. «Біостим-40» – це оригінальна розроб-ка технологічного інституту молока і м’яса Україн-ської академії аграрних наук. Констатовано, що влітературних джерелах обмаль інформації про за-стосування та вплив на організм собак білково-вітамінних добавок для дрібних тварин, зокрема пре-парату «Біостим-40». The resulted review of literature information on application in a stock-raising protein-vitamine additions is presented in the article. Composition of drug «Biostim-40» is considered for dogs, that due to content only of natural constituents (protein, irreplaceable acid, methionine and ascorbic acid), has positive influence on the dogs’ organism. «Biostim-40» is original development of Techno­logical Institute of Milk and Meat of the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences. It is established, that in literary sources there is not enough information about application and influence of protein-vitamine additions on the dogs’ organism, in particular drug «Biostim-40».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Гродзинський, Д. М. "Радіобіологічні наслідки хронічного опромінення біоти в зоні впливу Чорнобильської катастрофи як відображення загальнобіологічних процесів". Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, № 5 (2006): 6–17.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Zhyla, М. "EVALUATION OF MORPHOFUNCTIONAL STATE OF TURKEY IMMUNE ORGANS IN CLINICAL TRIALS OF THE PREPARATION “BIOTON”." Animal Biology 18, no. 3 (September 2016): 30–35. http://dx.doi.org/10.15407/animbiol18.03.030.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Hrytsyniak, I., and N. Kolesnyk. "BIOLOGICAL IMPORTANCE AND TOXICITY OF HEAVY METALS FOR BIOTA OF FRESHWATER BODIES (REVIEW)." Ribogospodarsʹka nauka Ukraïni, no. 2(28) (June 6, 2014): 31–45. http://dx.doi.org/10.15407/fsu2014.02.03.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Krynytskyy, Hryhoriy, Ihor Skolsky, Olga Krynytska, Natalia Lutsiv та Volodymyr Yakhnytsky. "Біотична стійкість Pinus sylvestris L. у сугрудових лісостанах Львівського Розточчя". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 23 (29 грудня 2021): 50–57. http://dx.doi.org/10.15421/412126.

Повний текст джерела
Анотація:
Об’єктами досліджень були деревостани, сформовані типовими для Львівського Розточчя лісотвірними деревними видами: сосною звичайною, буком лісовим, дубом звичайним, грабом звичайним за участю клена гостролистого, клена-явора, липи дрібнолистої та інших. Специфіка лісорослинних умов дослідних об’єктів зумовила різні фітоценотичні взаємовпливи сосни звичайної з іншими деревними видами, та, відповідно, її різну життєвість, для визначення якої було використано діелектричні показники – імпеданс і поляризаційна ємність. Встановлено, що у вегетаційний період величина імпедансу різко зменшується (мінімальні значення у дерев сосни спостережено у червні-липні), а в період фізіологічного і вимушеного спокою – зростає, досягаючи максимуму у грудні. Водночас мінімальні величини поляризаційної ємності у дерев сосни звичайної спостережено у листопаді, а максимальні – у лютому. Найбільші відмінності між деревами сосни у різних за складом деревостанах за річною динамікою імпедансу і поляризаційної ємності спостережено у періоди фіксації максимальних значень цих показників. В інші періоди року ці відмінності, зазвичай, неістотні. Водночас дослідження показують, що найінформативнішими щодо життєвого стану дерев сосни звичайної є середньорічні величини діелектричних показників. Середньовікові (55-річні) дерева сосни за достатнього світлового живлення мають більшу життєвість і, відповідно, характеризуються меншим, ніж материнські дерева, імпедансом і більшою поляризаційною ємністю. Встановлено також, що життєвість дерев сосни в грабово-дубово-соснових і сосново-букових деревостанах проявляється неоднозначно. Зниження біотичної стійкості дерев сосни з віком інтенсивніше відбувається у сосново-букових деревостанах порівняно з грабово-дубово-сосновими. Загалом фітоценотичні взаємовпливи для сосни звичайної в грабово-дубово-соснових деревостанах є сприятливішими, ніж у сосново-букових.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Dіdukh, Ya P., I. I. Chorney, V. V. Budzhak, Yu A. Vashenyak, V. P. Korzhyk, Yu V. Rozenblyt, A. I. Tokaryuk, and T. I. Mykhaylyuk. "Rare tuff forming habitat in the Dnister River basin." Ukrainian Botanical Journal 75, no. 2 (April 30, 2018): 149–59. http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj75.02.149.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Кrasovsky, Volodymyr. "Формування інтродукційних популяцій субтропічних плодових культур у Хорольському ботанічному саду". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (26 червня 2018): 7–12. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-7-12.

Повний текст джерела
Анотація:
Зазначено, що формування інтродукційних популяцій Asimina triloba (L.) Dunal, Punica granatum L., Zizyphus jujuba Mill., Ficus carica L., Amygdalus communis L., Diospyros virginiana L. у лісостеповій зоні України дає змогу створити біотичні системи субтропічних плодових культур, які характеризуються певною екологічною й генетичною структурою цих видів, де реалізуються гібридизаційні процеси.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Пісковий, М. Б., та А. В. Пилипченко. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ БІОТИ ҐРУНТУ В ПОСІВАХ КОНОПЕЛЬ ЗА ТЕХНОЛОГІЯМИ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 35–42. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.04.

Повний текст джерела
Анотація:
У будь-якому сільськогосподарському виробництві при зміні виду діяльності чи зміні технологій вирощування постає низка проблем, які призводять до величезних фінансових і екологічних втрат та навіть до припинення виробництва. Група компаній «Арніка», поставивши стратегічне завдання щодо переводу всього сільськогосподарського виробництва за технологіями органічного землеробст-ва, наштовхнулася на певні проблеми, одна з них – стабілізація продуктивності оброблюваних площ через покращення біологічної активності ґрунту, тобто активізації роботи зообіоти ґрунту та мі-кробного ценозу. За умови, що відсутність внесення мінеральних добрив призведе до зниження родю-чості ґрунту в органічному землеробстві, шляхами забезпечення конопель макро- й мікроелементами крім органічних добрив та сидеральних культур необхідно виявити елементи технології, які б давали можливість активізувати роботу зообіоти ґрунту та мікробного ценозу. Порівняно з класичною технологією вирощування конопель органічна система з одного боку позбувається стресових ситуа-цій (вплив міндобрив та засобів захисту рослин), а з іншого збільшення кількості культивацій покра-щує повітряний баланс ґрунту, що сприяє розмноженню та розвитку ґрунтової біоти. Дослідження, що проводяться у підприємствах групи компаній «Арніка» м. Глобине Полтавської області, започа-тковані 2015 року. Отримані експериментальні дані дали змогу внести зміни в елементи технології органічного вирощування конопель посівних і таким чином стабілізувати кількісний склад дощових черв'яків, кліщів, ногохвісток та мікробного ценозу. У статті представлено результати досліджень кількісного, якісного складу та активності функціонування біорізноманітності природних та сільсь-когосподарських ґрунтових екосистем при вирощуванні конопель посівних за технологіями органічно-го землеробства. Дослідження свідчать, що, незважаючи на високу пристосованість ґрунтової біо-ти до постійних змін навколишнього середовища, рівновага ценозів ґрунту порушується внаслідок антропогенного та техногенного впливу. Застосування технологій органічного землеробства дають змогу зообіоті та мікрофлорі ґрунту уникати стресових навантажень від впливу мінеральних доб-рив та засобів захисту рослин. Водночас дослідження зміни продуктивності конопель посівних при переході технологій вирощування від класичної до органічної системи землеробства свідчить, що є свої особливості, які ми маємо виявити у процесі подальших досліджень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Kozynets, G. P., O. I. Osadcha, G. M. Boyarska, O. M. Kovalenko та V. P. Tsygankov. "Особливості використання препаратів довенних імуноглобулінів у дітей із термічною травмою в гострому періоді опікової хвороби". EMERGENCY MEDICINE, № 8.55 (1 грудня 2013): 49–53. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.8.55.2013.88564.

Повний текст джерела
Анотація:
У дітей із тяжкою опіковою травмою були вивчені особливості використання препарату Біовен Моно 5% (імуноглобулін людини нормальний рідкий для внутрішньовенного введення) (виробництва ПрАТ «Біофарма», Україна) у гострому періоді хвороби. Визначена висока клінічна ефективність застосування досліджуваного препарату для зниження ризику розвитку імунних дисфункцій та вторинної імунної недостатності у дітей із тяжкою термічною травмою в гострому періоді опікової хвороби.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Загороднюк, І. В. "Біотичне різноманіття та екобезпека в зоні АТО: аналіз ситуації та ризиків". Екологічний вісник, № 2 (102), березень - квітень (2017): 19–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Zaiats, O. V., A. L. Larikov, V. B. Sobolev, S. V. Kushnir, O. A. Vyshnevskyi, and L. V. Syomka. "Biotites from rare-metal granites of Ruska-Polyana massif (Ingul megablok, the Ukranian Shield)." Geochemistry and ore formation 37 (2016): 15–21. http://dx.doi.org/10.15407/gof.2016.37.015.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Rizun, Volodymyr, and Taras Scherbachenko. "The use of aggregated maps on the web portal Data Centre “Biodiversity of Ukraine” in spatial distribution analysis of the biota." GEO&BIO 2019, no. 18 (December 27, 2019): 164–72. http://dx.doi.org/10.15407/gb1814.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Zhovnir, A. M., O. I. Gorbatiuk, V. A. Andriyaschuk, G. F. Ryzhenko, S. N. Tiutiun, T. N. Ukhovska, S. Yu Krylenko, and L. G. Ulko. "Biotic relations of Fusobacterium necrophorum in microbial associations in vitro." Bulletin "Veterinary biotechnology" 32, no. 2 (2018): 149–56. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech32(2)-17.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Grekh, V. "Biotical resources in the basin of the river Vereshchycya: sort composition and biological productivity." Visnyk of the Lviv University. Series Geography, no. 45 (May 20, 2014): 367–75. http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2014.45.1194.

Повний текст джерела
Анотація:
Characterize the current state of mainstream of the river Vereshchytsia and its biotic resources. The characterization is based on a study of hydrological, hydrochemical and hydrobiological parameters. The main attention is focused on the analysis of fishery resources studied mainstream. For the use and protection of waters and mainstream of the river biota Vereshchytsia proposed system optimization measures. Was emphasized the need to develop a special program aimed at optimizing the usage of biotic resources of Vereshchytsia. Key words: channel, the power of the river water level, flow rate of water, phytoplankton, zooplankton, benthos, biotic resources.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Писаренко, П. В., М. С. Самойлік та А. В. Молчанова. "Біоіндикаційна оцінка впливу місць видалення відходів на стан навколишнього природного середовища". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2018): 88–92. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.01.15.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проведено оцінку впливу звалища твердих побутових відходів (на прикладі звалища відходів міста Полтави) на біоту через визначення фітотоксичного впливу забрудненого ґрунту на схожість, ріст та кореневу систему рослин Triticum aestivum. Встановлено, що рівні пригніченості ростових процесів у даному ґрунті є вище за середні, що вказує на високий вміст важких металів у даному ґрунті та їх токсичний вплив на біоту у місці розташування звалища. Обґрунтовано, що використання пребіотика «Sviteco-PBG» дає змогу значно покращити якість ґрунту, і вже після 14 днів токсичний вплив на біоту в середньому зменшився на 10 %. Отже, використання пребіотиків дає змогу значно підвищити ефективність очистки ґрунту від важких металів, що в перспективі надає можливість повернути забруднені землі у господарський обіг. The article assesses the impact of landfill of solid household waste (for example, landfill of waste from the city of Poltava) on biota due to the determination of the phytotoxic influence of contaminated soil on the growth, growth and root system of plants Triticum aestivum. It has been established that the level of depression of growth processes in this soil is higher than average, which indicates the high content of heavy metals in the given soil and their toxic effect on the biota at the location of the landfill. It was substantiated that using «Sviteco-PBG» prebiotic can significantly improve the soil quality, and after 14 days the toxic effect on biota has decreased by 10 % on average. Thus, the use of prebiotics can significantly improve the efficiency of soil cleaning from heavy metals, which in the long run provides an opportunity to return the contaminated land to economic circulation.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Hushtan, H. H., та K. V. Hushtan. "ПАНЦИРНІ КЛІЩІ (ORIBATIDA) ЗАПЛАВНИХ ЛУК ЗАКАРПАТСЬКОЇ НИЗОВИНИ". Ukrainian Entomological Journal 18, № 1-2 (27 грудня 2020): 41–47. http://dx.doi.org/10.15421/282006.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття стосується аналізу таксономічного різноманіття, структури домінування, спектрів морфо-екологічних типів, біотопних комплексів і груп орібатид заплавних лук Закарпатської низовини. До наших робіт угруповання панцирних кліщів дослідженої території не відбувалися. Орібатиди заплавних лук представлені 29 видами з 22 родів та 18 родин. Родини Scheloribatidae та Oppiidae є найбільш представленими. Scheloribates laevigatus у досліджених біотопах є еудомінантом. Панцирні кліщі заплавних лук дослідженої території представлені 10 морфо-екологічними типами. У екологічній структурі за гігропреферендумом виділено 5 біотопних комплексів (еврибіонти, гігрофіли, гігро-мезофіли, мезофіли, ксерофіли). Виявлено п’ять біотоп них груп орібатид (евритопна, лісова, лісо-лучна, лучна, наскельна).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Zhukona, I. O., A. V. Sobakar, S. L. Antipin, and O. S. Kochevenko. "The parameters’ determination of acute toxicity of food additive «Biostim 40» for rats." VETERINARY SCIENCE, TECHNOLOGIES OF ANIMAL HUSBANDRY AND NATURE MANAGEMENT, no. 3 (2019): 207–12. http://dx.doi.org/10.31890/vttp.2019.03.28.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Євтушенко, Едуард О., та Василь М. Савосько. "МІЖНАРОДНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОЕКТИ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Екологічний вісник Криворіжжя 5 (26 червня 2020): 60–77. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4354.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи проаналізувати результати участі викладачів і співробітників кафедри ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету у міжнародних екологічних проектах, які були реалізовані у ХХІ ст. Міжнародний науковий проект «Територія кар'єру як депозитарій для рідкісних рослин і основа для екологічної освіти» був виконаний в рамках програми The Quarry Life Award 2014 (організатор – «HeidelbergCement»). Під час реалізації проекту його команда (основу якої складали викладачі і співробітники кафедри ботаніки та екології) на Жовтокам'янському кар'єрі здійснила наступне: 1) провела еколого-ландшафтний аналіз території, 2) дослідила фіторізноманіття, 3) створила депозитарій «Рослини Червоної книги», 4) розробила екологічну стежку «Зелений шлях», 5) запропонувала напрямки подальшого розвитку проекту. Реалізація міжнародного наукового проекту «Створення чагарникових угруповань як нового місця існування для біоти кар’єру» в рамках програми The Quarry Life Award 2018 (організатор – «HeidelbergCement») дозволила колективу дослідників: 1) створити окремі біогрупи з 8 гарно квітучих ранньовесняних чагарників, в тому числі хвойних, на 5 ділянках; 2) результати проекту внести до навчально-методичних матеріалів дисципліни «Біорізноманіття і стратегія сталого розвитку»; 3) провести семінари зі збереження біорізноманіття з вчителями біології та екології, учнями та студентами закладів середньої і професійно-технічної освіти; 4) рекомендувати види для фітомеліорації інших кар’єрів компанії ХайдельбергЦемент.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Kolesnyk, N. "TOXIC EFFECT OF PESTICIDES ON THE BIOTA OF FRESHWATER RESERVOIRS OF UKRAINE (A REVIEW)." Ribogospodarsʹka nauka Ukraïni, no. 4(34) (December 10, 2015): 31–53. http://dx.doi.org/10.15407/fsu2015.04.031.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Собчишина, Т. М. "Рентґенологічна характеристика ефективності лікування котів, хворих на гнійний остеомієліт". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2013): 169–72. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.02.44.

Повний текст джерела
Анотація:
Наведено дані рентґенологічних досліджень післязастосування ґранульованих імплантантів Біомін-гТлС для пластики кісткових дефектів. Встанов-лено, що застосування цих імплантантів призво-дить до активізації процесів репаративного ос-теогенезу та відтворення анатомічної форми йструктури кістки. Рентґенологічно виявлені таописані основні зміни тканин, характерні для ос-теомієліту. Доведено, що рентґенологічне дослі-дження дає можливість діагностувати остеоміє-літ на ранній стадії та призначити ефективнелікування. The data of X-ray after the application of granular implants Biomin-hTlS of bone defects.Found that the use of these implants leads to activation of reparative osteogenesis and playanatomic shape and bone structure. Radiologically detected and describes the main tissue changescharacteristic of osteomyelitis. It is shown that the X-ray study allows to diagnose osteomyelitis atan early stage and be an effective treatment.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

KUZYK, Stepan. "РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ". Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, № 19-20 (1 жовтня 2019): 308–21. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2350.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто туризм як важливу сферу господарської діяльности країни. Студії констатують, що в сфері туризму виробляється до 8 % ВВП. Це складає майже 1/5 торговельного обігу України. Галузь, що формується, забезпечує роботою тепер майже два мільйони українців. Туризм в Україні пройшов тривалий період розвитку – від зародження прототипу міжнародного туризму, пов’язаного зі стихійним мандрівництвом, що сягає раннього середньовіччя, до організованого масового туризму ХХ–ХХІ ст. Подальшому розвитку міжнародного туризму в Україні сприяє наявна ресурсна база: бальнеологічні ресурси, бальнеогрязеві, фітолікувальні, біотичні, ландшафтні, пляжні ресурси. Важливим засобом розвитку міжнародного туризму вважаються пізнавальні ресурси (пам’ятки історії, історико-архітектурні пам’ятки, пам’ятки сучасної архітектури, унікальні споруди культури, ремесел, пам’ятки фольклору тощо). Україна, як держава з потужною та унікальною туристично-рекреаційною базою, є конкурентоспроможною на світовому ринку туристичних послуг.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Babinets, L. S., та I. M. Halabitska. "ВПЛИВ ПРОБІОТИЧНО-ВІТАМІННО-МІНЕРАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ НА ІМУНОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ПРИ ОСТЕОАРТРОЗІ НА ТЛІ ЕКСКРЕТОРНОЇ ГІПОФУНКЦІЇ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (17 серпня 2020): 55–58. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11310.

Повний текст джерела
Анотація:
При поєднанні первинного остеартрозу та панкреатогенної екскреторної недостатності підшлункової залози у пацієнтів розвиваються зміни імунологічного статусу. Мета – дослідити ефективність впливу додаткового призначення до комплексної терапії пацієнтів із первинним остеартрозом із панкреатогенною екзокринною недостатністю підшлункової залози пробіотично-вітамінно-мінерального комплексу Біон 3 на корекцію порушень імунного статусу. Матеріал і методи. Обстежено 67 пацієнтів із первинним остеоартрозом у поєднанні з панкреатогенною екзокринною недостатністю підшлункової залози. Імунний статус пацієнтів оцінювали за рівнями CD3, CD22, CD4 і CD8, CD16, Ig M, G, A та активністю комплементу. Пацієнтів було поділено на дві групи: 1-а група отримувала протокольне лікування, 2-а група додатково до протокольного лікування отримувала пробіотично-вітамінно-мінеральний комплекс Біон 3. Результати й обговорення. У досліджуваних пацієнтів виявлено наявність вторинної імунної недостатності за відносним супресорним варіантом на тлі зростання рівнів усіх досліджуваних класів імуноглобулінів, а також зниження неспецифічної резистентності за рівнем активності комплементу. Після комплексного лікування імунологічний статус пацієнтів статистично значимо покращився у обох групах, проте у 2-й групі лікувальний ефект був вагомішим (р<0,05). Висновок. Використання у комплексному лікуванні хворих на первинний остеоартроз у поєднанні із панкреатогенною екзокринною недостатністю підшлункової залози пробіотично-вітамінно-мінерального комплексу Біон 3 за схемою по 1 таблетці один раз на добу протягом 6 тижнів сприяє нормалізації показників імунного статусу (р<0,05).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Киричко, Б. П., та Т. В. Звенігородська. "Особливості патогенезу та лікування хвороб пародонту в домашніх котів". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2013): 95–97. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.02.26.

Повний текст джерела
Анотація:
Встановлено, що за хвороб пародонту реєструється підвищення показника ШОЕ, рівня глюкози та загального білку, зменшення кількості еритроцитів та лейкоцитів у крові. В ротовій рідині відмічається гіперпротеїнемія та гіперглікемія. Прослідковано залежність активності каталази та рівня малонового діальдегіду під час лікування. Зареєстровано підвищення лізоцимної активності під час лікування в порівнянні з тваринами до лікування. Поєднання консервативного та оперативного методів лікування запальних хвороб пародонту в котів і використання імплантатів «Біомін» дають позитивний ефект. Found that when periodontal disease detected increased ESR, glucose, and gamma-globulin, reducing the number of red blood cells and white blood cells in the blood. In oral fluid celebrated hyperproteinemia and hyperglycemia. The dependence of the level of catalase and malondialdehyde during treatment. The combination of conservative and surgical treatment of inflammatory periodontal diseases in cats and implants "Biomin" make a positive impact.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Мостов'як С. М. та Медвідь В. С. "АБІОТИЧНІ ТА БІОТИЧНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ ВЕЛИКОЇ ЗЛАКОВОЇ ПОПЕЛИЦІ (SITOBION AVENAE F.) У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". World Science 1, № 11(51) (30 листопада 2019): 50–53. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30112019/6767.

Повний текст джерела
Анотація:
Species composition of aphids on winter wheat was determined in the right- bank Forest Steppe of Ukraine during 2017–2018. Interspecies population was formed on wheat. It consisted of three species: S. avenae, Sch. graminum and D. noxia. S. avenae dominated and the other two species were found in small numbers. The abundance of S. avenae was determined by abiotic and biotic factors. The main factors influencing the density of the phytophage population were the meteorological conditions in April, May and June. Low spring temperatures and summer drought have hampered the development and spread of the pest. The influence of the genotype on the abundance of S. avenae is proved. Aphidophages effectively reduced the number of aphids during their active feeding. Aphidophages effectively reduced the number of aphids during their active feeding. Four species of Coccinellidae were identified, of which only one was dominated (Coccinella septempunctata L.).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Pogribnyy, О., М. Soroka та V. Zayachuk. "Фітоценотична структура лісових угруповань за участю сосни звичайної (Pinus sylvestris l.) в Українських Карпатах". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 13 (25 листопада 2015): 99–106. http://dx.doi.org/10.15421/411513.

Повний текст джерела
Анотація:
На закладених постійних пробних площах деревостанів сосни звичайної проведено детальні геоботанічні описи. Для всіх виявлених видів рослин встановлено показники домінування та величини проективного вкриття. Встановлено основні риси поширення сосни звичайної та виявлено, що у межах одного типу лісорослинних умов формується кілька різних за складом та структурою фітоценозів за участю Pinus sylvestris. У результаті геоботанічних досліджень осередків зростання Pinus sylvestris в Українських Карпатах виявлено 30 угруповань з участю сосни звичайної різного складу та структури. Досліджено фітоценотичну структуру лісів з участю сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на основі домінантної класифікації рослинності та укладено їх класифікаційну схему. Відповідно до побудованої схеми, всі ліси за участю Pinus sylvestris поділено на три блоки: чисті соснові ліси, соснові ліси з домішкою Picea abies та соснові ліси з домішкою Betula pendula. Встановлено, що ліси за участю сосни звичайної в Українських Карпатах мають полігенетичне походження, оскільки мають значне типологічне, ценотичне та біотичне різноманіття.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

КРАМАРЕНКО, Алла. "ВПЛИВ БІО(ЕКО)ЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ТА ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА НА ОЦІНКУ ВЛАСНОЇ ПОВЕДІНКИ: ПРАКТИЧНІ ОРІЄНТИРИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 322–29. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-322-329.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті зазначається, що біологічна етика сприяє досягненню важливої практичної мети: зберегти життя на планеті Земля в чистоті і цілісності, забезпечити оптимальне відродження життєвих ресурсів. Сьогодні людство повинно сформувати нові етичні принципи, правила поведінки у біосфері, які б сприяли глобальним інтересам існування біоти на планеті. Саме тому особлива роль закладів освіти полягає у формуванні біостичної свідомості, яка потребує створення нової парадигми біологічної освіти та виховання. У роботі пропонується авторський курс “Біо(еко)етична діяльність учителя початкової школи та практичного психолога” й практичні завдання до них. Предметом вивчення дисципліни є методичні засади формування готовності магістрантів до впровадження у цілісний освітній процес ЗВО технології біо(еко)етичної діяльності. Зазначається, що під час передачі і засвоєння біо(еко)етичних знань та відповідних переконань у. процесі навчальних занять з природознавства доцільно впливати на мотиваційну сферу молодших школярів (викликати співпереживання, без яких не може формуватись переконання), наводити необхідні аргументи, враховувати психічний стан молодших школярів. Вирішуючи виховні завдання, використовувати весь арсенал методичних прийомів і засобів, різні типи і види уроків. При цьому пріоритет повинен бути відданий проблемним урокам. Автор підкреслює, що необхідно допомогти учням з боку вчителів початкової школи та практичних психологів глибоко осмислити отримані знання, систематизувати їх, співвіднести з особистим досвідом, перетворивши їх в спонукальний мотив до дії, тобто набути статус переконань, оскільки мотиви забезпечують єдність свідомості та поведінки учнів. Ключові слова: біо(еко)етична діяльність учителя початкової школи, біо(еко)етика, майбутні фахівці початкової освіти, молодші школярі, практичний психолог, поведінка молодшого школяра.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

ШАХМАН, Ірина. "ІНТЕГРАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ СТУПЕНЯ ЗАБРУДНЕННЯ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ПОНИЗЗЯ РІЧКИ ДНІСТЕР". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 3 (18 листопада 2021): 63–69. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-10.

Повний текст джерела
Анотація:
Поверхневі прісні водні ресурси забезпечують життєдіяльність суспільства і біоти та є обмеженими й ураз- ливими до антропогенного впливу. Інтенсивне використання річкових водних ресурсів для потреб суспільства призводить до зміни гідроекологічного стану водних об’єктів, тому актуальним залишається моніторинг ступе- ня забруднення водного середовища. Сучасне водокористування в басейні р. Дністер демонструє різне поєднання зміни обсягів водозабору та обсягів скидів забруднених вод у часі. Нагальною є проблема погіршення якості води після виходу р. Дністер із території Республіки Молдова. Метою роботи стало проведення інтегрального оцінювання ступеня забруднення водного середовища пониз- зя річки Дністер упродовж 2011–2020 рр. У статті наведено часову динаміку зміни ступеня забруднення водного середовища у створі р. Дністер – с. Маяки (16 км від гирла) за гідрохімічними показниками. За спостереженнями впродовж 2011–2020 рр. відбува- ється стійке зменшення середньорічних концентрацій хлоридів, сульфатів та завислих речовин. У 2020 р. фіксу- ється перевищення щомісячних концентрацій загального азоту та збільшення гранично допустимих концентра- цій нітритів. Здійснено інтегральне оцінювання ступеня забруднення водного середовища пониззя р. Дністер за 2011–2020 рр., відповідно до нормативів якості поверхневих водних об’єктів, призначених для рибогосподарських потреб, за коефіцієнтом забруднення вод, який враховує ефект сумації забруднювальних речовин. Акцентовано увагу на прямо пропорційній залежності коефіцієнта забруднення вод від обсягу зворотних забруднених вод, що відводяться у поверхневі водні об’єкти (2017–2019 рр.). Доведено необхідність вживання суб’єктами господарювання природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення надходження у поверхневі води пониззя р. Дністер забруднених зворотних вод із вмістом речовин, які мають ефект сумації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Авраменко, Н. І. "Види водоростей у річці Ворскла, що викликають «цвітіння» води". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (28 березня 2013): 158–62. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.39.

Повний текст джерела
Анотація:
Наведено результати досліджень із вивчення евтрофікаційних процесів, зокрема розглядаються особливості динаміки чисельності різноманітних видів водоростей у різних районах річки Ворскли.Описується видовий склад водоростей, що викликають «цвітіння» води в Ворсклі, в м. Полтава та її околицях. Підкреслюється, що в більшості випадків евтрофікацію водойм викликають багатовидні альгоугрупування. Зареєстровано також розвиток майже «чистих» монокультур окремих видів. Розглядаються можливі біотичні та абіотичні фактори, що викликають явище «цвітіння» води. Results of researches of the study of eutrophication processes, in particular the features of dynamics of quantity of different types of algae in the different districts of the Vorskla river are brought. Specific composition of water-plants that results in a «water-bloom» in the river, in Poltava and surrounding villages is described. It is underlined that in most cases the euthrophication of reservoirs is caused by multivariablealgae. Development of almost «clean» monocultures of some species is registered also. The possible biotic and abiotic factors that cause the phenomenon of «flowering» water are examined.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії