Статті в журналах: "Біометричний метод"

1

Олександрівна, Гончаренко Владислава. "РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБЛИЧЧЯ". Часопис цивілістики, № 41 (6 серпня 2021): 56–60. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.423.

Повний текст джерела

Анотація:

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБЛИЧЧЯ У статті досліджуються проблемні питання правового регулювання систем розпізнавання обличчя, які сьогодні широко використовуються у світі та в Україні. Проаналізовано досвід регулювання захисту персональних даних у законодавстві ЄС, де розроблені чіткі правила використання систем біометричної ідентифікації осіб у режимі реального часу. Відповідно до Загального регламенту захисту даних (GDPR) біометричні дані є особливим видом персональних даних, отриманих внаслідок спеціального технічного опрацювання, що стосується фізичних, фізіологічних чи поведінкових ознак фізичної особи, таких як зображення обличчя чи дактилоскопічні дані, що дозволяють однозначно ідентифікувати або підтверджують однозначну ідентифікацію фізичної особи. GDPR, за загальним прин- ципом, забороняє обробку біометричних даних у режимі реального часу. GDPR класифікує зображення обличчя та іншу біометричну інформацію як особливу категорію даних із додатковими обмеженнями на їх використання. Важливою гарантією реалізації права на захист персональних даних є встановлене у ст. 17 GDPR право на стирання (забуття). Зокрема, видалення контролером персональних даних працівника після звільнення є обов'язковим на вимогу суб'єкта даних, якщо немає іншої законної підстави для опрацювання. На жаль, цивільне законодавство України щодо захисту персональних даних не передбачає такого імперативного правила. У Євросоюзі випадки притягнення до відповідальності за порушення вимог GDPR вже є дуже розповсюдженими. В Україні контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних покладено на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, однак за відсутності в Україні законодавства, котре регулює використання систем відеоспостереження, здійснення належного контролю за використанням біометричних даних, одержаних за їх допомогою, сьогодні є неможливим. Відповідно до Білої книги зі штучного інтелекту системи відеоспостереження з метою обробки біометричних даних можуть використовуватися тільки у виняткових, належним чином обґрунтованих і адекватних випадках на підставі законодавства ЄС або національного законодавства. Згідно з регуляторними правилами Європейської Комісії всі системи штучного інтелекту, призначені для використання для віддаленої біометричної ідентифікації осіб, вважаються ризикованими та підлягають попередній оцінці відповідності регулятором. Використання віддаленої біометричної ідентифікації у режимі реального часу в загальнодоступних приміщеннях для цілей правопорядку забороняється у принципі, за кількома вузькими винятками, які суворо визначені, обмежені та регламентовані. Вони включають використання для правоохоронних цілей цілеспрямованого пошуку конкретних потенційних жертв злочинів, включаючи зниклих дітей; відповідь на безпосередню загрозу теракту; виявлення та встановлення осіб, котрі вчинили тяжкі злочини. Зроблено висновок про необхідність приведення законодавства України про захист персональних даних до високих стандартів Євросоюзу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Федоров, Євген Євгенович, та Тетяна Юріївна Уткіна. "МЕТОД ОЧИЩЕННЯ ВІД ШУМУ ВІЗУАЛЬНОЇ БІОМЕТРИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (24 грудня 2021): 5–15. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2021.247856.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі запропоновано метод очищення від шуму візуальної біометричної інформації за рахунок визначення структури моделі згладжуючої фільтрації візуальної інформації про ідентифіковану особистість на основі статистичного оцінювання якості очищення від шуму двовимірного сигналу. В результаті проведеного системного аналізу сучасних методів очищення зображення від шуму встановлено, що розглянуті методи мають один або більше з таких недоліків: не автоматизовано вибір структури та параметрів моделі фільтра та/або невисока точність очищення від адитивного та мультиплікативного шуму. Тому актуальною є розробка методу очищення від шуму візуальної біометричної інформації для проведення попередньої обробки зображення обличчя людини, що забезпечить необхідну якість зображень і не вимагатиме трудомісткої процедури визначення значень параметрів оператором на основі емпіричного досвіду. Визначено структуру моделі згладжуючої фільтрації. Запропоновано характеристики та критерій якості очищення від шуму візуального сигналу. Для визначення параметра порядку фільтра проведено чисельні дослідження за допомогою бази даних Siblings, що дозволило встановити найефективніший метод: у випадку адитивного гаусового шуму та у випадку мультиплікативного гаусового шуму, найменшу середньоквадратичну помилку, тобто таку, що відповідаєкритерію якості очищення від шуму візуального сигналу, забезпечує середньо a -усічений фільтр. Запропонований метод дозволяє ставити і вирішувати завдання попередньої обробки візуального сигналу, що використовуються для аналізу і зберігання візуальної інформації в інтелектуальних комп’ютерних системах біометричної ідентифікації особистості по зображенню обличчя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Терейковська, Л. "Метод фільтрації біометричних параметрів на основі вейвлет-перетворень." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 42 (30 березня 2021): 95–103. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-14.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі вдосконалення засобів прихованого моніторингу особи та емоцій операторів інформаційно-управляючих систем на основі біометричних параметрів, що співвідносяться з двовимірними зображеннями та характеризуються за допомогою геометричних показників. З’ясовано, що труднощі розробки таких засобів багато в чому пов’язані з очищенням підконтрольних зображень від типових нестаціонарних завад, викликаних нерівномірністю освітлення та сторонніми предметами, що заважають відеореєстрації. Запропоновано нівелювати означені труднощі за рахунок застосування технології вейвлет-перетворень, котра використовується для фільтрації зображень шляхом об’єднання декількох однакових, але різним чином зашумлених бінарних, півтонових та кольорових зображень. Розроблено метод фільтрації, який за рахунок застосування запропонованого підходу до застосування вейвлет-перетворень відеоряду послідовно зареєстрованих біометричних параметрів, дозволяє з задовільною якістю реалізовувати їх очищення від типових нестаціонарних завад. Проведені експериментальні дослідження показали доцільність застосування розробленого методу для фільтрації зображень обличчя та радужної оболонки ока операторів інформаційно-управляючих систем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Хома, Ю. В., В. В. Хома, Су Юн та О. В. Кочан. "Аналіз ефективності методів коригування промахів у системах біометричної ідентифікації на підставі електрокардіограми". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 99–105. http://dx.doi.org/10.36930/40300317.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснено порівняння ефективності різних методів коригування промахів у біометричних системах ідентифікації. Основна ідея – виявити сегменти ЕКГ-сигналу із промахами, і замість їх вилучення з процесу ідентифікації, застосувати процедуру їх коригування. Це дасть змогу отримати більший обсяг даних і кращу статистичну базу для навчання та калібрування системи. У роботі порівнювали три різні методи усунення промахів. Перший метод базується на оцінюванні статистичного відхилення вибірок від певного номінального значення на деякий поріг. При цьому аналізується не весь сигнал одразу, а тільки його частина в межах ковзного вікна. В основі двох інших методів знаходиться ідея застосування штучних нейронних мереж, зокрема одного із їх різновидів – автоенкодерів. Відмінність між методами із використанням автоенкодерів полягає у такому: в одному випадку теж використовується ковзне вікно, що дає змогу безпосередньо задавати критерії, за якими відбувається коригування, водночас як за іншим методом виконується коригування за критеріями, які система підбирає автоматично на етапі навчання. Окрім цього, в роботі описано структуру системи біометричної ідентифікації на підставі сигналу електрокардіограми. До ключових структурних компонентів системи належать: аналоговий вимірювальний блок, АЦП та низка цифрових функціональних блоків для перетворення та аналізу сигналів. Ці блоки можуть бути імплементовані на різних обчислювальних платформах, таких як мікроконтролери, ПК, хмарні сервіси). Ці цифрові блоки виконують такі перетворення, як: низькочастотна та високочастотна фільтрація, виявлення R–піків у сигналі електрокардіограми, сегментація серцевих циклів, нормалізація за амплітудою, усунення аномалій, зменшення розмірності та класифікація. Експерименти проводили на самостійно зібраному наборі даних LBDS (Lviv Biometric Dataset). Ця база даних на момент написання статті містила понад 1400 записів для 95 різних осіб. Базова похибка ідентифікації без коригування промахів становить близько 14 %. Після застосування процедури коригування промахів похибка ідентифікації зменшилась до 2,0 % для алгоритмів на підставі автоенкодерів та до 2,9 % для алгоритмів на підставі статистичних методів. При цьому найкращі результати було досягнуто за використання LDA класифікатора у поєднанні з PCA–компресією (1,7 %), а також для KNN класифікатора без PCA–компресії (2,3 %). Проте додавання процедури коригування промахів у процес біометричної ідентифікації призводить до певного збільшення часу на опрацювання сигналу (до 20 %), що однак не критично для більшості прикладних застосувань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Kosareva, Anastasiia, та Pavlo Rehida. "ЗАСІБ ДЛЯ БІОМЕТРИЧНОЇ АВТЕНТИФІКАЦІЇ НА ОСНОВІ ПОВЕДІНКОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОРИСТУВАЧА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 2(24) (2021): 114–22. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-2(24)-114-122.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі наведено результати дослідження існуючих методів поведінкової біометрії, а саме біометрії за особливостями користувача при наборі тексту. Також у роботі описано та проаналізовано власний метод автентифікації користувача за його динамікою натискання клавіш. Запропоновано розроблений авторами метод, описаний у статті, як програмний додаток для проведення різноманітних досліджень розпізнавання особистості за її поведінковими особливостями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Сєвідов, В. П., та І. В. Сєвідов. "ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ І ЯКОСТІ ГІБРИДІВ ПОМІДОРУ ІНДЕТЕРМІНАНТНОГО ТИПУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 84–89. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У дослідженні наведено результати вивчення впливу сортименту досліджуваних гібридів томатів індетермінантного типу на продуктивність та якісні роки врожайності. Адже одним з основних напрямів інтенсифікації галузі овочівництва, зважаючи на постійне збільшення доступного в Україні сортименту помідора, є дослідження, оцінка та підбір за біологічним потенціалом гібридів помідорів індетермінантного типу для вирощування в плівкових теплицях. Враховуючи постійне збільшення асортименту томатів, наявних в Україні, окремі аспекти обґрунтування особливостей формування врожаю індетермінантних гібридів томатів з точки зору формування ефективної технології вирощування томатів у весняних плівкових теплицях залишаються недостатньо вивченими. Метою досліджень була оцінка та підбір за врожайністю продукції гібридів помідорів для вирощування у плівкових теплицях. Експериментальні дослідження проводили протягом п’яти років у польовій сівозміні. Дослідження проводилося впродовж п’яти років на території Харківського району Харківської області. Проведені дослідження показали, що біометричні характеристики рослин томатів істотно залежать від досліджуваного гібрида. Встановлено вплив генотипу гібриду на динаміку формування біометричних показників та визначено, що за комплексом біометричних показників виділились гібриди помідора F1 Сігнора, Белфорт і Матіас які, за вирощування у весняній плівковій теплиці, розвивалися найкраще. Досліджено вплив генотипу гібриду на рівень урожайності сучасних гібридів помідорів, за вирощування їх у плівкових теплицях. Максимально високу урожайність зафіксували у гібрида Сігнора F1 – 16,9 кг/м2, що більше від контролю на 1,4 кг/м2. Також гарно себе показав гібрид Матіас F1, урожайність якого становила 16,4 кг/м2, і була більше від контролю на 0,9 кг/м2. Кращими для вирощування у плівкових теплицях у весняно-літній культурозміні виявилися гібриди F1 Матіас і Сігнора, які характеризуються найкращим ростом і розвитком рослин та показують найвищу серед досліджуваних урожайність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Рожко, І. І., Д. Г. Дьомін та М. І. Кулик. "ВПЛИВ БІОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОСЛИН НА ВРОЖАЙНІСТЬ БІОМАСИ ІНТРОДУКОВАНИХ МАЛОПОШИРЕНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 114–23. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Залучення до вирощування малопоширених енергетичних культур має важливе значення через отримання додаткового енергетичного ресурсу – біомаси цих рослин. Із рослинної сировини енергетичних культур виготовляють: тверді, рідкі та газоподібні біопалива, а їх застосування дасть змогу знизити енергозалежність територіальних громад. Не менш важливим питанням є вивчення їхніх морфологічних та біологічних особливостей, що дасть можливість виявити важливі чинники, що впливають на формування врожайності та знайти ефективні шляхи управління посівами енергокультур. Тому метою наших досліджень було надати морфологічну та біологічну характеристики рослин, розкрити особливості формування біомаси малопоширених енергетичних культур. Для цього використано: спостереження та аналізування на основі монографічного методу, дані словників і довідників, власні напрацювання авторів та наукові публікації інших учених як України, так і зарубіжжя. Під час проведення лабораторних і польових досліджень застосовували затверджені методики, ДСТУ й методику дослідної справи в агрономії. Результати багаторічних досліджень дали можливість встановити мінливість біометричних показників рослин енергокультур: індіанграсу (сорговника поникаючого), бігблуестему (Бородача Жерарді) та сорго багаторічного (трави Колумба). З-поміж них найбільшу висоту та густоту стеблостою формують сорговник поникаючий та сорго багаторічне. Визначено взаємозалежність між кількісними показниками рослин малопоширених енергетичних культур: зі збільшенням висоти рослин буде зростати їх кількість та врожайність біомаси. Найбільшу врожайність за сухою біомасою формує сорго багаторічне й сорговник поникаючий, відповідно 8,0 і 5,0 т/га. Суттєво менший цей показник виявився у Бородача Жерарді – на рівні 2,3 т/га. Визначено, що біометричні показники рослин за висотою і густотою стеблостою здійснюють суттєвий вплив на рівень врожайності біомаси досліджуваних енергетичних культур. Що підтверджується сильним прямолінійним кореляційним (r>0,71) та багатомірним зв’язком та описується рівнянням z = – 2,7247 + 0,0664 × x – 0,0103 × y. Перспективи подальших досліджень полягатимуть у вивченні насіннєвої продуктивності малопоширених енергетичних культур залежно від умов вирощування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Остапець, Денис, Володимир Дзюба та Тетяна Коваль. "КОМПЛЕКС ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ АУТЕНТИФІКАЦІЇ ЗА ВІДБИТКАМИ ПАЛЬЦІВ В СИСТЕМАХ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ". System technologies 6, № 131 (1 березня 2021): 50–60. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-06.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі розглядаються принципи розробки та організація програмного комплексу для вивчення механізму біометричної аутентифікації за відбитками пальців методом порівняння за особливими точками. Комплекс може бути використаний в навчальному процесі. Метою роботи є розробка комплексу. Вирішувані задачі: аналіз методів та засобів біометрії, зокрема за відбитками пальців, та вибір методу порівняння відбитків на основі порівняльного аналізу; розробка структури та програмного забезпечення комплексу. Представлено порівняльний аналіз методів порівняння відбитків пальців за локальними ознаками. Пропонується організація комплексу, формати даних, описані режими його роботи. Програмне забезпечення комплексу розроблено на мові Python, наведено основні приклади та етапи його роботи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Ряполов, І. Є., Я. І. Кметюк та М. С. Дубинець. "Аналіз методів підвищення інформаційної безпеки інформаційно-телекомунікаційної системи на основі біотехнологій". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(67), (21 січня 2021): 74–79. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.67.09.

Повний текст джерела

Анотація:

В сучасних умовах проблема інформаційної безпеки системи управління набуває особливого значення в умовах широкого застосування автоматизованих інформаційних систем. Забезпечення інформаційної безпеки повинно носити системний характер. В результаті проведеного дослідження встановлено, що існує велика кількість інструментів забезпечення інформаційної безпеки, які мають недоліки, пов’язані із захистом та дискримінацією, можливістю підробки паролю, невиконанням інструкцій по створенню безпечного пароля користувачем, існуванням і наявністю у вільному доступі спеціалізованих додатків для підбору і злому паролів. Людський фактор являється основним недоліком даних систем. Єдиного підходу щодо підвищення інформаційної безпеки інформаційно-телекомунікаційної системи Повітряних Сил не існує. Проведено аналіз застосування біотехнологій ідентифікації доступу з застосуванням стеганографічного методу захисту інформації. Метод підвищення інформаційної безпеки інформаційно-телекомунікаційної системи, в основі якого запропоновано використання процедури розпізнавання особи за райдужною оболонкою та реакцією очного яблука людини на подразники. Запропонований підхід щодо захисту інформації з використанням біометричних методів ідентифікації користувачів зменшить вплив “людського” фактору, що підвищить ефективність процедури ідентифікації та автентифікації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Заярний, О. "ДО ПИТАННЯ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОМІРНОЇ ОБРОБКИ БІОМЕТРИЧНИХ ДАНИХ В ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2022): 153–59. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2278.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведений аналіз передбачених в нормах національного і міжнародного права вимог до правомірної обробки біометричних даних. Досліджено види біометричних даних, що обробляються Національною поліцією при виконанні покладених на неї функцій і завдань. Мета статті – дослідження національних та міжнародних стандартів обробки біометричних даних в діяльності Національної поліції, визначення критеріїв оцінки правомірності такої обробки, а також формулювання окремих пропозицій щодо удосконалення законодавства України з відповідних питань. У роботі обґрунтований зв’язок між завданнями діяльності Національної поліції та метою, підставами, процедурами обробки біометричних даних, доступ до яких отримують посадові особи вказаного державного органу шляхом накопичення цієї інформації, або внаслідок її отримання від інших суб’єктів владних повноважень. Автором досліджені умови правомірного обмеження прав суб’єктів персональних даних, вироблені практикою Європейського Суду з прав людини, окреслений їхній вплив на правоохоронну діяльність у сфері обробки персональних даних. На цій основі у статті розроблено систему критеріїв оцінки правомірності обробки біометричних даних в діяльності Національної поліції,визначений перелік заходів, щодо подальшої імплементації цих критеріїв у практику діяльності вказаного правоохоронного органу У висновках визначені основні напрями і засоби удосконалення процедур обробки біометричних даних у діяльності Національної поліції, окреслені перспективні напрями наукових досліджень з відповідних питань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Чугрій, Г. А., Р. С. Вискуб та О. О. Вінюков. "Біометричні показники рослин пшениці озимої різних селекційних центрів в умовах східної частини Північного Степу". Аграрні інновації, № 6 (9 липня 2021): 50–56. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є вивчення сортів різнихселекційних центрів з метою виявлення найбільш про-дуктивних та найбільш адаптивних для умов Донецькоїобласті.Методика досліджень. Дослідження виконува-лись у польовій сівозміні ДП ДГ «Забойщик» ДДСДСНААН, с. Розлив, Великоновоселківського районуДонецької області. Характеристика сортів проводи-лася згідно з методикою ВІР ім. М.І. Вавилова, адап-тивність сортів вивчалася за методикою Еберхарта Рассел, статистичний аналіз проводився за методи-кою Доспєхова Б.О. Сорти пшениці порівнювали зі стан-дартом – Донецька-48. Результати. У статті наведені результати екологіч-ного визначення 30 сортів пшениці м’якої озимої в умо-вах Північного Степу України протягом 2018–2020 років.Актуальність цих досліджень продиктована тим, що біль-шість сортів пшениці м’якої, зареєстрованих в Державномуреєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні,районовані для Лісостепу України.Сорти пшениці вивчалися у два періоди його роз-витку, таких як ювенільний та дорослий. Оцінка сорто-вого матеріалу проводилася за показниками висоти рос-лини до періоду перезимівлі, глибини залягання вузлакущення, коефіцієнту кущення, сформованого до пере-зимівлі, кількості вузлових коренів, сформованих в осін-ній період вегетації, коефіцієнту загального кущення,коефіцієнту продуктивного кущення, відношення про-дуктивного кущення до загального, висоти достиглоїрослини, довжини колосу, кількості зерен у колосі, масизерен у колосі, маси 1000 зерен, урожайності та еколо-гічної пластичності сорту за ознакою урожайності в умо-вах Північного Степу України. За критерій достовірностіотриманих результатів взято показник найменшої істот-ної різниці 95% рівнем вірогідності (НІР0,5).Досліджено, що сорти з кращими біометричнимипоказниками господарсько-цінних ознак це: сортКраплина, сорт Контана, сорт Олексіївка, сорт Богиня.Висновки. Доведено, що висока екологічна плас-тичність урожайності в умовах Північного Степу Українивідмічена в сортах Диво донецьке, Журавка, Патріотка,Гармонія, Перемога, Юзовська, Олексіївка, Богиня.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Лісовиченко, Олег Іванович, та Інна Володимирівна Калініна. "Комбіновані методи біометричної ідентифікації в задачах захисту від несанкціонованого доступу". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 29 (14 грудня 2016): 42–51. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.29.2016.92672.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Бойченко, Олег Сергійович, Ігор Володимирович Гуменюк, Кирило Володимирович Сметанін та Олександр Володимирович Некрилов. "Метод блокування доступу до інформаційно-телекомунікаційних систем на основі біометричної ідентифікації/аутентифікації користувачів". Технічна інженерія, № 1(85) (26 червня 2020): 171–76. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2020-1(85)-171-176.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Palamarchuk, I. I. "РІСТ, РОЗВИТОК І ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ КАБАЧКА В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Vegetable and Melon Growing, № 68 (14 січня 2021): 76–85. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-68-76-85.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчення росту, розвитку і продуктивності сортів кабачка залежно від сорту і мульчувального матеріалу по фону водоутримувальних гранул Аквод в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Результати. За результатами проведених досліджень у 2016 – 2018 рр. сорти кабачка, залежно від виду мульчувального матеріалу, по фону водоутримувальних гранул, формували різні біометричні показники рослин, які змінювались залежно від фази росту та розвитку рослин і здійснювали вплив на врожайність кабачка. Мульчувальні матеріали впливали на настання фаз розвитку рослин та їх тривалість. Висновки. Виявлено вплив мульчування ґрунту на тривалість міжфазних періодів кабачка. Найтривалішим періодом плодоношення характеризувався варіант за мульчування ґрунту плівкою поліетиленовою чорною перфорованою 89–90 діб. Мульчування ґрунту плівкою поліетиленовою чорною сприяло формуванню кращих біометричних параметрів, зокрема приріст площі листків у фазу технічної стиглості склав 3,9–7,2 тис. м2/га . Для обох сортів використання в якості мульчувального матеріалу агроволокна та плівки поліетиленової сприяє збільшенню довжини стебла на 2–19 см, товщини стебла – на 1,6–6,2 мм, кількості листків – на 3,5–8,7 шт. /рослину, площі листків – на 0,4–2,2 тис. м2/га. Спільне застосування водоутримувальних гранул Аквод та мульчування ґрунту забезпечує більший рівень урожайності кабачка. Найбільший приріст врожаю відносно контролю забезпечили варіанти за мульчування ґрунту агроволокном чорним та плівкою поліетиленовою чорною перфорованою, урожайність товарної продукції при цьому зростала на 12,3–21,9 т/га для сорту Золотінка та на 26,1–35,0 т/га для сорту Чаклун. Найбільшу кількість плодів забезпечує мульчування ґрунту плівкою поліетиленовою чорною перфорованою (20,6–31,9 шт./рослину).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Vdovenko, S. A. "ВИРОЩУВАННЯ БУРЯКА СТОЛОВОГО ЗА РІЗНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Vegetable and Melon Growing, № 65 (30 липня 2019): 23–31. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-23-31.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою досліджень було порівняння ефективності комплексного використання біопрепаратів та їх дозування за вирощування столового буряка в умовах відкритого ґрунту до існуючої інтенсивної тех-нології вирощування. Методи. До схеми досліду входили варіанти, де застосовували рекомендовану та подвійну дозу біопрепаратів компанії БТУ-центр (Україна). За контроль взято технологію вирощування столового буряка за інтенсивної технології, яка є рекомендованою для даного району Насіння двох сортів столового буряка Червона куля та Носівський плоский висівали в І декаді травня за рядкової схеми висіву 45 см. Під час ведення досліду використовували загальноприйняті методи, а саме: польовий і лабораторно-польовий. Їх використовували для спостереження за процесами росту, розвитку і формування продукції; метод синтезу для формування висновків, статистичний аналіз – встановлення ефективності технології вирощування. Результати. Використання органічної технології вирощування столового буряка і застосування рекомендованої дози біопрепаратів подовжує вегетаційний період на 2–3 доби по сортах Червона куля та Носівський плоский. Застосування такої технології у відкритому ґрунті впливає позитивно на біометричні показники рослини, де кількість листків збільшується від рекомендованої дози препаратів до 25 шт./рослині, а за подвійної дози – до 26 шт./рослині. Одночасно, рекомендована доза біопрепаратів збільшує довжину листка до 17 см, під час вирощування сорту Червона куля ширина листка збільшується на 12–25 %, а за вирощування сорту Носівський плоский на 11 %. Також, рекомендована або подвійна доза біопрепаратів компанії БТУ- центр збільшує масу коренеплоду до 212,9–220,8 г та позитивно впливає на довжину коренеплоду сорту Червона куля. Органічне вирощування столового буряка, на основі рекомендованої дози біопрепаратів, збільшує діаметр коренеплоду до 8,1–8,4 см по сортах Носівський плоский та Червона куля. Висновки. З метою отримання високих і сталих врожаїв коренеплодів столового буряка під час вирощування сортів Червона куля і Носівський плос-кий слід застосовувати органічну технологію вирощування із використанням біопрепаратів компанії БТУ-центр. Бактерії, які входять до складу препаратів своєчасно забезпечують рослину елементами живлення, впливають на процеси росту та формування стандартного коренеплоду, зменшують кількість патогенної мікрофлори та шкідників . Рекомендована доза і кількість бактерій або подвійне їх збільшення сприяють у формуванні технічної стиглості продуктового органу, накопиченні поживних елементів і формуванні високої врожайності. Вирощування столового буряка за органічної технології та використанні рекомендованих доз біопрепаратів сприяє в підвищенні врожайності до 40,1 т/га по сорту Носівський плоский та до 42,2 т/га по сорту Червона куля, а застосування подвійної дози біопрепаратів сприяє в підвищенні врожайності до 38,0–39,4 т/га, що збільшує врожайність коренеплодів столового буряка лише на 10–13 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Maslova, N. O., and D. O. Polunina. "BIOMETRIC AUTHENTICATION METHODS FOR PERSONAL IDENTIFICATION." Naukovyi visnyk Donetskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu 1(2), no. 2(3) (2019): 12–20. http://dx.doi.org/10.31474/2415-7902-2019-1(2)-2(3)-12-20.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Dukhin, Ye O., N. H. Dukhina, Ye M. Ilinova, V. V. Mohylnyi, Yu A. Rudym, M. O. Shapko, N. S. Yarokhno, L. A. Shcherbak та H. Ia Illiushenko. "БЕЗПЕРЕСАДКОВЕ ВИРОЩУВАННЯ СЕРТИФІКОВАНОГО НАСІННЯ МОРКВИ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (4 лютого 2022): 90–96. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-90-96.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити вплив безпересадкового способу вирощування насінників моркви на перезимівлю та розвиток рослин моркви, урожай насіння та його якість. Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Наведено результати ефективності впровадження безпересадкового способу вирощування сертифікованого насіння моркви сорту Яскрава в умовах Лісостепу України. Представлено данні щодо перезимівлі насіннєвих рослин моркви, біометричні партери насінників, урожайність насіння, його сортова чистота та кондиційні показники залежно від строків та норми висіву, впровадження передзимового підгортання рослин ґрунтом. Найбільша густота рослин після перезимівлі формується за висіву у І декаді серпня з передзимовим обгортанням за густоти 600 тис. насінин/га (73,8 тис. рослин/га). Впровадження безпересадкового способу вирощування насіння моркви зумовлює формування насінників з більшими біометричними параметрами (висота рослин, кількість пагонів І порядку, діаметр зонтика), але знижується сортова чистота до 97,4–97,9 %. За висіву насіння моркви з нормою 600 тис. насінин/га в І декаді серпня та проведення передзимового укриття формується максимальний рівень урожайності насіння (440 кг/га). Висновки. Максимальну перезимівлю рослин моркви отримано за висіву насіння в І декаді серпня з передзимовим обгортанням ґрунтом (64,9–73,8 тис.рослин/га залежно від норми висіву). За висіву насіння моркви в І декаді серпня з нормою висіву 600 тис. рослин/га відбувається формування більш розвинених насінників моркви з висотою 94,3 см; кількістю пагонів І порядку 9,5 шт./рослину, діаметром центрального зонтика 12,3 см, що дозволяє отримати врожайність насіння на рівні 440 кг/га (приріст відносно пересадкового способу вирощування насіння складає 150 кг/га). Проведення польового інспектування показало, що сортова чистота моркви була на рівні 97 %, а отримане насіння моркви було кондиційним і відповідало ДСТУ 7160:2010.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Strygun, V. M. "ВПЛИВ ДОБОРУ НА МІНЛИВІСТЬ ОЗНАКИ «КІЛЬКІСТЬ НАСІНИН НА РОСЛИНІ» В ГІБРИДНИХ ПОПУЛЯЦІЯХ ГОРОХУ ОВОЧЕВОГО". Vegetable and Melon Growing, № 67 (29 липня 2020): 32–38. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-67-32-38.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. З використанням методу «пересіву» гібридних популяцій гороху овочевого, дослідити вплив добору у пізніх поколінняхF6 і F7 на мінливість ознаки «кількість насінин на рослині». Методи: загальнонаукові – аналіз й узагальнення наукових положень; планування – розроблення методики та технології дослідів; польові – закладання дослідів, фенологічні спостереження, морфологічнийопис рослин; лабораторні – біометричні виміри, структурний аналіз селекційного матеріалу, варіаційно-статистичні – встановлення закономірностей мінливості та вірогідності одержаних результатів. Результати. Розроблено методику дослідження впливу добору за ознакою «кількість насінин на рослині». Показано результати добору із гібридних популяцій гороху овочевого Pisum sativum L. пізніх поколінь F6 та F7, комбінації схрещування Stop/Trinket. Встановлено рівень ознаки популяції F6, отриманої шляхом пересіву, без добору. Визначено параметри мінливості ознаки цієї популяції, а також рівень мінливості батьківських сортів Stop та Trinket. Проведено порівняльний аналіз показника ознаки популяції до середнього значення батьків та до кращого із них, що нівелює вплив ґрунтово-кліматичних факторів зовнішнього середовища. Шляхом аналогічних порівнянь доведено вплив добору на ознаку популяції F7, одержаної за результатами першого добору. Зафіксовано позитивний результат – перевагу досліджуваної ознаки у порівнянні до середнього батьків, до кращого з них, а також і до популяції до проведення добору. Доведено ефективність проведення дворазового добору у покращенні ознаки (збільшення кількості насінин на рослині та зменшення мінливості) в кінцевій популяції, F9. Висновки. Таким чином, за результатами дворазового добору за ознакою «кількість насінин на рослині» у пізніх гібридних популяціях F6 та F7 досягнуто позитивного результату. Остаточна популяція F9 переважала середнє батьків на 33,5%, кращого з них – на 13,2%. Вона виявилася найбільш однорідною (вирівняною). Коефіцієнт варіації зменшився у порівнянні з популяцією до проведення добору (F6) на 28,9%, до популяції F7 (результат першого добору) – на 19,7%, а також і до кожного із батьків – на 6,5 та 9,6%, відповідно. Тому, у селекції за цією, однією з найбільш мінливих ознак продуктивності гороху овочевого, доцільно використовувати метод пересіву. Для досягнення селекційного ефекту, тобто отримання високоврожайного та більш стійкого вихідного матеріалу, достатньо одного, або максимум двох доборів у популяціях пізніх поколінь з підвищеною гомозиготністю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Mogilnay, O. M., V. Yu Honcharenko та L. P. Muzyka. "ГОСПОДАРСЬКА ТА АГРОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБІЦИДІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ МАТОЧНИКІВ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 72–83. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-72-83.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити господарську ефективність та надати агроекологічну оцінку використання гербіцидів за вирощування маточників цибулі ріпчастої в умовах північно-східного Лісостепу України. Методи. Польові, статистично-розрахункові. Результати. Визначено видовий склад бур’янів в посівах маточників цибулі ріпчастої за її вирощування без зрошення. Серед агробіологічних груп бур’янів переважають пізні ярі (87,3% за масою у фазу 2-3 справжніх листків та 93,4% у фазу масового формування цибулини), озимі зимуючі (5,1 та 0,5% відповідно за фазами розвитку рослин) та багаторічні коренепаросткові бур’яни (3,8 та 5,1% відповідно). Високу ефективність забезпечує система локального застосування гербіцидів Стомп (2,5 л/га) до сходів, Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га) в фазу 2-3 листків цибулі, за якої в фазу 2-3 листків зменшення забур'яненості злаковими бур'янами становила 96,5%, дводольними – 98,5%. За подальшого локального використання в фазі 5-6 листків культури препаратів Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га) зниження забур’яненості посіву злаковими бур'янами становило 97,4%, а дводольними 97,0% за значного зменшення маси бур'янів, які залишились. Дана система використання гербіцидів сприяє формування рослин цибулі ріпчастої з максимальними біометричними параметрами. У фазу активного росту цибулини кількість листків становила 6,8 шт./рослину, їх сумарна довжина – 243 см, маса – 26,9 г, маса цибулини – 21,8 г. Зростання біометричних параметрів за зниження рівня забур’яненості сприяє отриманню урожайності маточних цибулин на рівні 27,7 т/га, що перевищує контрольний варіант на 18,4%. За інших систем використання гербіцидів прирости урожайності відносно контролю коливались в межах 2,1–2,7 т/га або 9,0–11,5%. Розрахований агроекотоксикологічний індекс для різних систем використання гербіцидів знаходиться в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення території. Для різних систем використання гербіцидів розраховано коефіцієнт шкодочинності бур’янів, що коливався в межах від -0,074 до 0,015. Висновки. Використання системи гербіцидів, яка включає внесення до сходів Стомпу (2,5 л/га), у фазу 2-3 листків Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га), у фазу 5-6 листків Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га), сприяє максимальному зниженню забур’яненості (зменшення кількості бур’янів на 97,4% відносно контролю в фазу 2-3 листків та на 97,3% в фазу формування цибулини), що забезпечує зростання біометричних параметрів рослин цибулі ріпчастої (кількість листків 6,8 шт., сумарна довжина листків – 243 см, маса листків – 26,9 г), підвищення урожайності маточних цибулин на 4,3 т/га або 18,4% відносно контролю та зниження коефіцієнту шкодочинності бур’янів (-0,074). Для всіх систем з контролювання забур’яненості посівів маточників цибулі ріпчастої, в яких використовуються гербіциди Стомп, Гоал, Центуріон, Старане, Фюзілад, Лонтрел, агроекотоксикологічний індекс коливається в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення агроценозу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Mogilnay, O. M., V. Yu Honcharenko та L. P. Muzyka. "ГОСПОДАРСЬКА ТА АГРОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБІЦИДІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ МАТОЧНИКІВ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 72–83. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-72-83.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити господарську ефективність та надати агроекологічну оцінку використання гербіцидів за вирощування маточників цибулі ріпчастої в умовах північно-східного Лісостепу України. Методи. Польові, статистично-розрахункові. Результати. Визначено видовий склад бур’янів в посівах маточників цибулі ріпчастої за її вирощування без зрошення. Серед агробіологічних груп бур’янів переважають пізні ярі (87,3% за масою у фазу 2-3 справжніх листків та 93,4% у фазу масового формування цибулини), озимі зимуючі (5,1 та 0,5% відповідно за фазами розвитку рослин) та багаторічні коренепаросткові бур’яни (3,8 та 5,1% відповідно). Високу ефективність забезпечує система локального застосування гербіцидів Стомп (2,5 л/га) до сходів, Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га) в фазу 2-3 листків цибулі, за якої в фазу 2-3 листків зменшення забур'яненості злаковими бур'янами становила 96,5%, дводольними – 98,5%. За подальшого локального використання в фазі 5-6 листків культури препаратів Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га) зниження забур’яненості посіву злаковими бур'янами становило 97,4%, а дводольними 97,0% за значного зменшення маси бур'янів, які залишились. Дана система використання гербіцидів сприяє формування рослин цибулі ріпчастої з максимальними біометричними параметрами. У фазу активного росту цибулини кількість листків становила 6,8 шт./рослину, їх сумарна довжина – 243 см, маса – 26,9 г, маса цибулини – 21,8 г. Зростання біометричних параметрів за зниження рівня забур’яненості сприяє отриманню урожайності маточних цибулин на рівні 27,7 т/га, що перевищує контрольний варіант на 18,4%. За інших систем використання гербіцидів прирости урожайності відносно контролю коливались в межах 2,1–2,7 т/га або 9,0–11,5%. Розрахований агроекотоксикологічний індекс для різних систем використання гербіцидів знаходиться в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення території. Для різних систем використання гербіцидів розраховано коефіцієнт шкодочинності бур’янів, що коливався в межах від -0,074 до 0,015. Висновки. Використання системи гербіцидів, яка включає внесення до сходів Стомпу (2,5 л/га), у фазу 2-3 листків Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га), у фазу 5-6 листків Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га), сприяє максимальному зниженню забур’яненості (зменшення кількості бур’янів на 97,4% відносно контролю в фазу 2-3 листків та на 97,3% в фазу формування цибулини), що забезпечує зростання біометричних параметрів рослин цибулі ріпчастої (кількість листків 6,8 шт., сумарна довжина листків – 243 см, маса листків – 26,9 г), підвищення урожайності маточних цибулин на 4,3 т/га або 18,4% відносно контролю та зниження коефіцієнту шкодочинності бур’янів (-0,074). Для всіх систем з контролювання забур’яненості посівів маточників цибулі ріпчастої, в яких використовуються гербіциди Стомп, Гоал, Центуріон, Старане, Фюзілад, Лонтрел, агроекотоксикологічний індекс коливається в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення агроценозу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Овчатов, І. М., та О. В. Журавльов. "Продуктивність сої залежно від способів зрошення". Аграрні інновації, № 3 (22 березня 2021): 54–58. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчення впливу дощування, краплинного зро- шення та підґрунтового краплинного зрошення на ростові процеси, структуру врожаю та врожайність насіння сої. Методи. Короткотерміновий польовий дослід, аналітичні і статистичні методи обробки експериментальних даних. Результати. Сучасні способи зрошення розглянуто як ключовий фактор інтенсифікації технологій вирощування сої. Польові експериментальні дослідження проведено на землях Кам’янсько-Дніпровської дослідної станції ІВПіМ Національного академії аграрних наук України протягом 2018–2020 років. Отримані результати підтверджують, що спосіб зрошення достовірно впливає на формування основних біометричних параметрів, структурні елементи врожаю та врожайність насіння сої. Встановлено, що максимальні параметри ростових процесів (висота рос- лин, площа листової поверхні, а також фотосинтетичний потенціал і чиста продуктивність фотосинтезу) сої забез- печує краплинне зрошення. Достовірно нижчі та близькі за значеннями показники визначено для умов підґрун- тового краплинного зрошення та дощування, а найнижчі параметри продуктивності сої отримано в умовах при- родного зволоження. Найвищу врожайність насіння сої отримано за краплинного зрошення – 5,87 тонн на гектар, тоді як за підґрунтового укладання поливних трубопрово- дів вона була достовірно нижча – 4,14 тонни на гектар. У варіанті з дощуванням зниження врожайності зерна на 0,22 тонни на гектар порівняно з підґрунтовим кра- плинним зрошенням було в межах похибки польового досліду (НІР05 = 0,49). На варіанті умовного контролю (без зрошення) у середньому за три роки отримано найниж- чий рівень врожайності – лише 1,38 тонни на гектар, що підтверджує значні ризики і недоцільність вирощування цієї культури в умовах Степу без зрошення. Висновки. За результатами досліджень визначено особливості та встановлено закономірності формування основних біометричних параметрів рослин сої залежно від способів зрошення. Встановлено кореляційні залежності врожай- ності насіння сої і таких параметрів, як площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал та чиста продук- тивність фотосинтезу. Вказані залежності представлено лінійними рівняннями регресії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Гангур, В. В., Л. С. Єремко та А. А. Кочерга. "ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОСТИМУЛЯТОРІВ ЗА УМОВИ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ СОНЯШНИКУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 36–42. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасних технологіях вирощування соняшника (Helianthus annuus L.) ефективним заходом ніве-лювання негативного впливу несприятливих абіотичних чинників та управління реалізацією біологіч-ного потенціалу продуктивності культури все більшого поширення набувають регулятори росту рослин. Метою досліджень було з’ясувати зміну біометричних параметрів рослин та продуктивно-сті посівів соняшнику за умови пливу біостимуляторів росту в умовах Лівобережного Лісостепу Ук-раїни. У ході проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати досліджень свідчать, що стимулятори росту рослин сприяли приско-ренню проростання насіння, інтенсифікації ростових процесів, скороченню тривалості міжфазних періодів. Встановлено, що найбільш ефективний вплив на формування та функціонування асиміля-ційної поверхні рослин спостерігали у разі поєднання допосівної обробки насіння препаратом Марс ЕLBi (300 мл/т) та позакореневого підживлення посівів у фазу 5–6 листків стимулятором Ендофіт L1 (20 мл/га), де площа листкової поверхні посівів становила 80 тис. м2/га або перевищувала конт-роль на 33,1 %. За застосуванням рістрегулюючих речовин відзначено збільшення маси насіння з ко-шика на 3,1–4,4 г або 5,7–8,1 % та маси 1000 насінин на 5,2–7,5 г або 10,3–14,9 % щодо контрольно-го варіанту. З’ясовано, що найбільш сприятливі умови для формування врожаю соняшника створю-валися за умови допосівної обробки насіння культури біостимулятором Марс ЕLBi та листкового підживлення посівів препаратом Ендофіт L1. Приріст урожайності насіння соняшника порівняно з контролем становив 0,34 т/га або 12,7 %. Ефективним також виявилося застосування вищезазна-чених препаратів лише для передпосівної обробки насіння, яке забезпечило підвищення урожайності соняшника, відповідно, на 0,30 і 0,21 т/га.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Журавльов, О. В., А. П. Шатковський, Ф. С. Мельничук та Ю. О. Черевичний. "Транспіраційний коефіцієнт томата залежно від гранулометричного складу ґрунтів". Аграрні інновації, № 6 (9 липня 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – дослідити і визначити вплив гранулометрич- ного складу ґрунтів на транспіраційний коефіцієнт рослин томата. Методи. Дослідження проводили за методиками вегетаційних досліджень І.К. Кіршина з використанням аналітичних і статистичних методів обробки експеримен- тальних даних. Результати досліджень. Параметри тран- спірації рослин томата розсадного розглянуто як оціночний критерій водопотреби рослини у певну фазу її розвитку з метою оптимізації процесу управління зрошенням. Польові експериментальні вегетаційні дослідження про- ведено на землях ДП «ДГ «Брилівське» ІВПіМ НААН про- тягом 2016–2020 рр. Отримані результати підтверджують, що гранулометричний склад ґрунту достовірно впливає на фізіологічні процеси рослин томата: формування основних біометричних параметрів, структурні елементи і параметри процесів транспірації тощо. Встановлено, що максимальні витрати вологи на транспірацію рослини томата відпові- дають міжфазному періоду «цвітіння–плодоутворення». Водночас за мірою росту і розвитку рослин транспіраційний коефіцієнт знижується. Так, до цвітіння залежно від грану- лометричного складу ґрунтів транспіраційний коефіцієнт становив 186,2–202,2 г/г, а на початок дозрівання плодів цей параметр зменшувався до 159,8–157,6 г/г. Визначено, що тенденція динамічних змін параметра продуктивності транспірації дзеркально відображала тенденцію змін транспіраційного коефіцієнта рослин томата. Висновки. Максимальні значення транспіраційного коефіцієнта фік- сували від висаджування розсади до цвітіння, а у міжфаз- ний період «плодоутворення–дозрівання» його параметри знижувалися. За результатами кореляційно-регресійного аналізу встановлено функціональну залежність накопи- чення сухої речовини рослин томата від площі листкової поверхні. Визначено, що залежно від гранулометричного складу ґрунтів транспіраційний коефіцієнт рослин томата має стійку тенденцію до зниження зі збільшенням вмісту у ґрунтах фізичної глини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Kahaniak, Yulian, Ivan Ilkiv та Serhii Havryliuk. "Структура букових деревостанів у господарствах із різною інтенсивністю використання запасу деревини". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 18 (28 березня 2019): 93–100. http://dx.doi.org/10.15421/411909.

Повний текст джерела

Анотація:

Дані про структуру лісових масивів з різним режимом використання деревного запасу є важливою основою організації форм господарства та їх багатоваріантності. Об’єктом дослідження виступають букові лісові деревостани, що ростуть у лісовому фонді із різною інтенсивністю ведення господарства. Встановлено тенденції між режимом використання запасу деревини та основними біометричними і структурними показниками деревостану. Методи перелікової лісової таксації вважаються найбільш адекватними для отримання надійних первинних даних про структуру букових деревостанів. Відбір об’єктів у лісостанах різних категорій захисності дає змогу врахувати інтенсивність використання лісових ресурсів. Відібрано характерні об’єкти, які представлені буковими деревостанами Карпатського біосферного заповідника, Національного природного парку «Сколівські Бескиди» та державного підприємства «Славське лісове господарство». Букові деревостани близькі за величиною запасу та середньою висотою, але різні за інтенсивністю ведення лісового господарства. Для таких об’єктів перерозподіл кількості дерев і запасу між ярусами різний. Встановлено зв’язок між режимом господарської діяльності та біометричними характеристиками ярусів. Помітна різниця середніх величин та показників мінливості для таких ознак як діаметр, висота і об’єм стовбура дерева. Зменшення інтенсивності використання запасу деревини корелює із збільшенням структурної складності деревостану. Раціональне використання лісових ресурсів практично має узгодити час адаптації деревостану на антропогенний тиск із величиною вилученого запасу в процесі реалізації системи лісогосподарських заходів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Маренич, М. М., В. В. Гангур, К. М. Попова, В. В. Ляшенко та Ю. І. Кабак. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ГУМІНОВИХ СТИМУЛЯТОРІВ ЗА УМОВИ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 70–78. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Гумінові речовини є важливим елементом технології вирощування польових культур, застосовую-чи які можна впливати на ріст і розвиток рослин фактично на всіх етапах органогенезу. Метою до-сліджень було виявити ефективність протруйників, гумінових стимуляторів на процеси проростан-ня насіння, формування ознак продуктивності ячменю ярого і пшениці озимої та перспективи їхньо-го використання у виробництві. У ході проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Статистично встановлений характер взаємозв’язків оз-нак, які вивчали в експерименті, свідчить, що головними параметрами формування продуктивності пшениці озимої є маса зерна з рослини та продуктивне кущіння, а для ячменю ярого – маса 1000 зе-рен. Проте урожайність зернових культур визначається значно складнішою системою, оскільки елементи структури продуктивності культур, зокрема маса 1000 зерен, маса зерна з рослини та кількість продуктивних пагонів прямо впливають на урожайність (r=0,34–0,71), а вона своєю чер-гою залежать від маси корінців проростка. Розраховано, що між масою корінців проростка і кількі-стю продуктивних стебел кореляція є прямою із середнім ступенем зв’язку ( r=0,54), а між масою корінців проростка і масою зерна з рослини кореляційний зв’язок сильний (r=0,85). За результатами досліджень встановлено, що застосування гуматів позитивно впливало на наростання надземної маси ячменю ярого. За умови обробки насіння пшениці озимої відзначено істотний закономірний вплив цього елементу технології на біометричні параметри рослин, однак суттєву роль відігравали і сортові властивості культури. Застосування гумінових препаратів для передпосівної обробки насін-ня UB for seeds і 1R Seed treatment призвело до зростання маси проростка на 8–19,6 %, а на пшениці – в межах 11–16 %. Потенційна врожайність зросла відповідно на 8,8–12,7 та 28,3 % відповідно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Лень, О. І., В. М. Тоцький, В. В. Гангур та Л. С. Єремко. "ВПЛИВ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ ТА ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Кукурудза (Zea mays L.) як продукт харчування має вирішальну роль в успішному розв’язанні завдання щодо сталого виробництва зерна в агропромисловому комплексі України як одна з найбільш урожайних зернових культур. Метою досліджень було з’ясувати вплив різних систем удобрення та основного обробітку ґрунту на біометричні показники та формування елементів продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Під час проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Аналізуючи вплив способів обробітку ґрунту на лінійний ріст, необхідно зазначити, що найбільша висота рослин гібридів ДН Патріот, ДН Фієста була на фоні полицевого обробітку ґрунту, а у гібриду ДН Джулія – майже однаковою як за умови поверхневого, так і полицевого обробітків ґрунту. В середньому за роки досліджень найбільшу урожайність гібридів ДН Патріот, ДН Фієста було одержано за умови внесення мінеральних добрив дозою N45Р40К60 + позакореневого підживлення карбамідом (15 кг/га) та мікродобривом Новалон Фоліар (1,0 кг/га) у фазу 5–6 листків на фоні полицевого обробітку ґрунту. Приріст урожайності зерна гібридів відносно контролю становив, відповідно 1,06 і 1,20 т/га або 19,2 і 18,9 %. У разі застосування поверхневого і плоскорізного обробітку ґрунту спостерігали зменшення урожайності гібриду ДН Патріот на 0,05–0,23 т/га, а гібриду ДН Фієста – на 0,17–0,58 т/га порівняно з полице-вою оранкою. Середньостиглий гібрид ДН Джулія найбільш продуктивним був за аналогічного варіанту удобрення, але на фоні поверхневого обробітку ґрунту. Порівняно з варіантом без добрив урожайність збільшилася на 1,07 т/га або 16,6 %. У разі проведення плоскорізного обробітку і полицевої оранки спостерігається зменшення урожайності зерна, відповідно на 0,37 і 0,50 т/га або 4,9 і 6,6 % порівняно з поверхневим обробітком ґрунту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Vares, Ya E., та V. Z. Slipyi. "Оцінка ефективності застосування фібрину, збагаченого тромбоцитами, та композицій на його основі при заміщенні післяекстракційних дефектів альвеолярного відростка". Clinical Dentistry, № 3 (9 грудня 2020): 16–23. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.3.11565.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Пріоритетним завданням підготовки альвеолярного відростка (АВ) до дентальної імплантації після операції видалення зуба є реконструкція його біометричних параметрів та профілактика атрофії. З цією метою обґрунтованим є використання різних хірургічних технік із застосуванням кістково-пластичних матеріалів, бар’єрних мембран, армуючих пристосувань чи регенеративних технологій, зокрема збагаченого тромбоцитами фібрину (ЗТФ). Водночас, відкритими залишаються питання ефективності комбінованого застосування ЗТФ та кістково-пластичних матеріалів у рамках передімплантаційної підготовки АВ після видалення зуба. Мета дослідження – апробація та оцінка ефективності застосування передового фібрину, збагаченого тромбоцитами (A-PRF+®), та композицій на його основі при заміщенні лунки видаленого зуба як заходу передімплантаційної підготовки. Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування 24 хворих (13 жінок та 11 чоловіків віком (34,25±9,79) року) із загостренням хронічного періодонтиту, радикулярними кістами, травматичними вивихами та переломами коренів зубів. Результати досліджень та їх обговорення. Станом на 6 місяць спостереження зменшення відстані між оклюзійною площиною та рівнем кістки АВ, а відповідно і приріст кістки, порівняно з початковими передопераційними замірами, склав 12,9 % у хворих основної групи А, 17,5 % – у хворих основної групи Б, 18,4 % – у пацієнтів основної групи В, тоді як у контролі констатували вертикальну атрофію АВ обсягом 7,2 % порівняно з вихідними параметрами. Рівень горизонтальної атрофії АВ у цей період, порівняно з вихідними замірами, склав 8,4 % у основній групі А, 6,0 % – в основній групі Б, 5,4 % – в основній групі В та 17,1 % – у контролі. Показники кісткової щільності у завершальний термін спостереження фіксувались на рівні (636,41±47,70) од. HU в основній групі А, (685,98±42,67) од. HU – в основній групі Б, (714,5±58,35) од. HU – в основній групі В, в той час, як цей показник у пацієнтів контрольної групи становив лише (440,77±68,48) од. HU. Висновки. Інтраопераційне застосування автологічного фібрину А-PRF+® та композицій на його основі в рамках передімплантаційної підготовки у ділянці післяекстракційного дефекту є ефективним заходом, який мінімізує кількісні зміни параметрів кісткової тканини АВ та пришвидшує її формування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Дьомін, Д. Г., М. І. Кулик та Ю. В. Михно. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПОТЕНЦІАЛУ НАСІННЄВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ СОРГО БАГАТОРІЧНОГО ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПРЕПАРАТУ «АГРОСТИМУЛІН»". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 13–23. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.01.

Повний текст джерела

Анотація:

В Україні для забезпечення високих показників економічної ефективності сільського господарства разом із продовольчою безпекою, не менш важливим напрямом є розвиток енергетичного сектору. Це потребує всебічного, глибокого вивчення та впровадження у виробництво рослинного енергетичного ресурсу. Актуальним питанням є вивчення шляхів збільшення врожайності біомаси енергетичних культур у разі їх вирощування на маргінальних землях. Це передбачає обґрунтоване їх вирощування й використання фітомаси з погляду агрономії. З-поміж енргокультур найбільш адаптованою до умов вирощування й високопродуктивною є сорго багаторічне або трава Колумба (Sorghum Almum Parodi). До того ж збільшення насіннєвої врожайності культури має актуальне значення у плані забезпечення достатньою кількістю насіннєвого матеріалу нових енергопосівів. Метою наших досліджень було визначення впливу застосування препарату «Агростимулін» на врожайність насіння сорго багаторічного. Під час проведення досліджень були застосовані як загальні, так і спеціальні (експериментальні) методи. Згідно із затвердженими методиками проводили визначення кількісних показників рослин й облік врожайності насіння. Застосування дисперсійного й кореляційних аналізів дало можливість оцінити суттєві відмінності та взаємозв’язки між варіантами досліду. Результати досліджень дали змогу встановити мінливість біометричних показників рослин та виявити вплив комплексного застосування «Агростимуліну» на рівень насіннєвої врожайності сорго багаторічного. Визначено, що тривалість вегетаційного періоду за усі три роки варіювала в межах 122–132 доби. Комплексне застосування препарату дозволяє зменшити його тривалість, що особливо важливо у початкові періоди росту рослин, та сприяє меншому засміченню бур’янами сходів сорго багаторічного. Застосування «Агростимуліну» для обробки насіння та при позакореневому підживленні має найбільший вплив на висоту та густоту стеблостою й показники генеративних органів рослин. Загалом за роки на варіантах комплексного застосування «Агростимуліну» отримали суттєве збільшення врожайності насіння (1,7 т/га), що істотно перевищувало контроль на 0,5 т/га. Перспективи подальших досліджень полягатимуть у встановленні шляхів поліпшення якості насіння соргових культур для збільшення посівної придатності насіннєвого матеріалу енергетичних культур.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Andreieva, Valentyna, Vasyl Voitiuk, Oleksandr Kychyliuk та Anatolii Hetmanchuk. "Лісівничо-селекційна оцінка півсібсів сосни звичайної у Волинській області". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 2(390) (31 січня 2021): 8–15. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2020-390-2-8-15.

Повний текст джерела

Анотація:

У випробних культурах плюсові дерева проходять перевірку на предмет передачі господарсько-цінних ознак своєму потомству. Згідно з літературними даними, селекційну оцінку випробних культур потрібно проводити регулярно, починаючи з п’ятирічного віку і закінчуючи упристигаючому і стиглому віці. Періодичний моніторинг біометричних та якісних показників насінного потомства дозволяє виявити дерева з хорошими спадковими властивостями та відібрати кандидатів в еліту.Об’єктами дослідження були середньовікові випробні культури сосни звичайної Ківерцівського лісництва державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство». Метою роботи було проведення моніторингу ростових і якісних показників півсібсів сосни звичайної у віці 38-40 років.У півсібсових потомствах спостерігається покращення селекційної структури порівняно з контролем. Загалом із плином років кількість кращих нормальних та плюсових дерев, а також кількість мінусових дерев зменшується, а кількість нормальних дерев збільшується як у контролю, так і у півсібсів. За комплексною оцінкою 38-40-річних півсібсових потомств пропонуємо відібрати кандидатами в еліту 31% досліджуваних плюсових дерев. Із них 5 дерев представлені плюсовими деревами Волинської області, 4 – Львівської області.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Strygun, V. M., та A. Chaban. "ДОБІР ЗА КІЛЬКІСТЮ ВЕГЕТАТИВНИХ ВУЗЛІВ У ГІБРИДНИХ ПОПУЛЯЦІЯХ ГОРОХУ ОВОЧЕВОГО ТА СПОСІБ КОНТРОЛЮ ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ". Vegetable and Melon Growing, № 68 (14 січня 2021): 45–51. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-68-45-51.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. З допомогою оригінальної методики дослідити вплив добору на мінливість ознаки кількість вегетативних вузлів на рослині у гібридних популяціях гороху овочевого. Створити ранньостиглі джерела ознаки. Методи: польові – закладання дослідів, гібридизація, фенологічні спостереження, морфологічний опис; лабораторні – біометричні виміри, структурний аналіз; варіаційно-статистичні – закономірності мінливості та вірогідності результатів. Результати. Розроблено методику дослідження. Підібрано сорти для гібридизації. Пересівом гібридного насіння отримано популяції F2 та F3 у яких відбирали рослини з найменшою кількістю вегетативних вузлів, а отже і більш ранньостиглі.Повторний добір проведено у популяціях F3 та F4. Після розмноження цих доборів у селекційному розсаднику F4, F5 результат перевірено у популяціях F5 та F6. У дослідах за етапами вивчення проводили фенологічні спостереження та біометричні виміри. Останні оброблено методом варіаційної статистики з визначенням середнього арифметичного, стандартного відхилення та коефіцієнту варіації. Параметри популяцій та доборів за роками досліджень порівнювали між собою, з середнім батьків та з кращим із них. Таке порівняння нівелює вплив факторів зовнішнього середовища у різні роки. Висновки. Без застосування складного гібридологічного аналізу доведена ефективність добору у популяціях гібридних поколінь F2, F3, та F3, F4. За наслідками добору, кількість вегетативних вузлів у популяціях F5 (8,0±0,4 шт.) та F6 (8,6±0,2 шт.) зменшилася до рівня ранньостиглого батьківського сорту Альфа (8,4±0,1шт.). Мінливість ознаки (V%) у популяцій до проведення добору (F2 – 22,2 %, F3 – 21,3 %) зменшилася до 8,0 % у F5, та до 9,3 % у F6., була у межах незначної (до 10 %), як і у гомогенного раннь-стиглого батьківського сорту (8,6 %). Важливим результатом стало створення двох нових ранньостиглих джерел ознаки, які були використанні у селекційних програмах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Вожегов, C. Г., О. С. Ощипок, С. В. Коковіхін, А. В. Дробітько, Л. М. Гирля, А. Н. Керімов та О. О. Казанок. "Вплив режимів краплинного зрошення на продуктивність винограду за вирощування в умовах Півдня України". Аграрні інновації, № 5 (11 січня 2021): 168–72. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.26.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Визначити ефективність застосування кра- плинного зрошення за вирощування промислового вино- граду в умовах Півдня України. Методи. Дослідження проводили в умовах Правобережної нижньодніпров- ської зони виноградарства України – на базі Агрофірми «Білозерський» (Херсонська область, Білозерський район, с. Дніпровське) впродовж 2011-2013 рр. Польові досліди закладали згідно загальновизнаних мето- дик дослідної справи. Результати. Досліджувані режими краплинного зрошення істотно позначилися на ростових процесах і біометричних показниках. Урожайність ягід з куща винограду також змінювалось у широкому діапазоні залежно від режимів краплин- ного зрошення та погодних умов у роки проведення досліджень. За сприятливої метеорологічної ситуації у 2011 і 2013 рр. цей показник продуктивності досліджу- ваної культури склав у неполивному варіанті 2,87-2,93 кг/ кущ. Найменша врожайність у перерахунку на 1 га була на рівні 6,6 т у неполивному варіанті. Використання краплинного зрошення за ресурсоощадної та біоло- гічно оптимальною схемою забезпечило підвищення врожайності на 16,8-28,3% – до 7,9-9,2 т/га. Висновки. За неполивних умов у 2012 р. листкова площі зменши- лась до 4,95 м2, а у варіанті з біологічно оптимальним поливним режимом зафіксовано його зростання до 11,48 м2. Доведено, що евапотранспірація у контроль- ному варіанті сягнула найвищого рівня 0,48 мм/добу у посушливому 2012 році, а за сприятливих погодних умов у 2011 і 2013 роки відбулося її зменшення до 0,41- 0,43 мм/добу. Максимальне сумарне водоспоживання в межах 2621-2724 м3/га сформувалось за біологічно оптимального режиму зрошення у 2012 і 2013 роках, а мінімальний рівень даного показника – 1284 м3/га про- явився за неполивних умов 2012 року. Коефіцієнт водо- споживання мав тенденцію зниження до 201 м3/т у непо- ливному контролі. Максимальну врожайність в досліді на рівні 9,5 т/га одержали за біологічно оптимального режиму зрошення у 2013 р. Встановлено, що макси- мальний вплив на врожайність винограду мали режими краплинного зрошення, оскільки їх частка впливу була найвищою й складала 59,8%. Також високе значення мали погодні умови в роки проведення досліджень – їх питома вага дорівнює 27,5%. Взаємодія досліджуваних чинників склала 7,5%.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Palamarchuk, I. I. "ДИНАМІКА РОСТУ ЛИСТКІВ, УРОЖАЙНІСТЬ І БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ОЗНАК СОРТІВ І ГІБРИДІВ ПАТИСОНА У ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОМУ УКРАЇНИ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 66–71. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-66-71.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчення впливу сорту, гібриду на динаміку наростання площі листків, врожайність та біометричні показники продукції патисона в Лісостепу Правобережному України. Методи. Площа листків сортів та гібриду патисона для визначення впливу на врожайність рослин. Для цього проводили вимірювання площі листків в динаміці по фазах росту та розвитку рослин. Результати. За результатами проведених досліджень у 2016-2018 рр. сорти та гібрид формували різну площу листків, яка змінювалась в динаміці залежно від фази росту та розвитку рослин і здійснювала вплив на продуктивність рослин патисона. Висновки. Встановлено вплив сорту, гібриду на біометричні показники рослин патисона. Найбільшу довжину стебла відмічено у гібриду Санні Делайт F1 – 68,1см, що більше контрольного варіанту на 10,6 см. Товщину стебла найбільшу мав сорт Женічка – 32,4 мм. Найбільшу кількість листків сформували рослини гібриду Санні Делайт F1 – 24,0 шт./рослину та сорту Женічка – 21,8 шт./рослину, що більше контрольного варіанту на 5,4 та 3,2 шт./рослину. В динаміці найбільшу площу листків по фазах розвитку рослин мав сорт Женічка та гібрид СанніДелайт F1. У фазу цвітіння цей показник становив 0,6 та 1,2 тис. м2/га та 2,5 та 3,4 тис. м2/га у фазу технічної стиглості. Врожайність рослин патисону залежала від біологічних особливостей сортів та гібриду, а також від погодних умов, що склалися за вегетаційний період рослин проведених років досліджень. Сорт Женічка та гібрид Санні Делайт F1 в середньому за роки досліджень забезпечиливідповідно найбільшу врожайність – 42,5 – 47,2 т/га, приріст яких відносно контролю дорівнював 2,1 та 6,8 т/га. Найбільшу кількість плодів відмічено у сорту Сашенька та гібриду Санні Делайт F1, де приріст відносно контролю склав – 2,9 та 5,3 шт./рослину. Найбільша маса та діаметр плоду була у сорту Перлинка (контроль) – 285 г та 14,5 см. Найменшу масу та діаметр плоду відмічено у гібриду Санні Делайт F1 – 235 г та 11,5 см, що пов’язано з інтенсивним формуванням більшої кількості плодів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Palamarchuk, I. I. "ДИНАМІКА РОСТУ ЛИСТКІВ, УРОЖАЙНІСТЬ І БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ОЗНАК СОРТІВ І ГІБРИДІВ ПАТИСОНА У ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОМУ УКРАЇНИ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 66–71. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-66-71.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчення впливу сорту, гібриду на динаміку наростання площі листків, врожайність та біометричні показники продукції патисона в Лісостепу Правобережному України. Методи. Площа листків сортів та гібриду патисона для визначення впливу на врожайність рослин. Для цього проводили вимірювання площі листків в динаміці по фазах росту та розвитку рослин. Результати. За результатами проведених досліджень у 2016-2018 рр. сорти та гібрид формували різну площу листків, яка змінювалась в динаміці залежно від фази росту та розвитку рослин і здійснювала вплив на продуктивність рослин патисона. Висновки. Встановлено вплив сорту, гібриду на біометричні показники рослин патисона. Найбільшу довжину стебла відмічено у гібриду Санні Делайт F1 – 68,1см, що більше контрольного варіанту на 10,6 см. Товщину стебла найбільшу мав сорт Женічка – 32,4 мм. Найбільшу кількість листків сформували рослини гібриду Санні Делайт F1 – 24,0 шт./рослину та сорту Женічка – 21,8 шт./рослину, що більше контрольного варіанту на 5,4 та 3,2 шт./рослину. В динаміці найбільшу площу листків по фазах розвитку рослин мав сорт Женічка та гібрид СанніДелайт F1. У фазу цвітіння цей показник становив 0,6 та 1,2 тис. м2/га та 2,5 та 3,4 тис. м2/га у фазу технічної стиглості. Врожайність рослин патисону залежала від біологічних особливостей сортів та гібриду, а також від погодних умов, що склалися за вегетаційний період рослин проведених років досліджень. Сорт Женічка та гібрид Санні Делайт F1 в середньому за роки досліджень забезпечиливідповідно найбільшу врожайність – 42,5 – 47,2 т/га, приріст яких відносно контролю дорівнював 2,1 та 6,8 т/га. Найбільшу кількість плодів відмічено у сорту Сашенька та гібриду Санні Делайт F1, де приріст відносно контролю склав – 2,9 та 5,3 шт./рослину. Найбільша маса та діаметр плоду була у сорту Перлинка (контроль) – 285 г та 14,5 см. Найменшу масу та діаметр плоду відмічено у гібриду Санні Делайт F1 – 235 г та 11,5 см, що пов’язано з інтенсивним формуванням більшої кількості плодів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Ustskiy, I. M., V. A. Dyshko та O. A. Mykhailichenko. "Особливості проростання насіння та росту сіянців дерев сосни звичайної різної стійкості проти кореневої губки". Forestry and Forest Melioration, № 134 (26 листопада 2019): 154–61. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.134.2019.154.

Повний текст джерела

Анотація:

У сосновому насадженні V класу віку обстежено стійкі та уражені кореневою губкою дерева в осередку всихання та неуражені – за його межами (контроль). Вивчали схожість та енергію проростання насіння, зібраного з цих дерев, ефективність його передпосівної обробки Н2О2 і КMnO4 та вимірювали біометричні показники проростків, вирощених у різних ґрунтових умовах. Насіння стійких дерев відзначається вищим класом якості, кращою енергією проростання та схожістю, ніж уражених, проте поступається їм за інтенсивністю росту проростків на початку онтогенезу. Відмінностей щодо впливів різних засобів дезінфекції та ґрунтових умов не виявлено. Різниця між середніми розмірами проростків стійких і уражених дерев, вирощених у стерильних умовах, становить 2–5 %. Частки довжини коріння та охвоєної частини проростків, вирощених із насіння стійких дерев, є більшими, ніж вирощених з насіння уражених (на 6 і 2 % відповідно). Переваги якісних показників репродуктивного матеріалу дерев із підвищеною резистентністю підтверджують необхідність використання таких дерев для створення лісонасінної бази з метою залісення площ, на якиъ можлива поява осередків хвороби.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Gryshova, I. Yu, та Tatyana L. Shestakovska. "ФінТех бізнес та перспективи його розвитку у контексті легалізації криптовалюти в Україні." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (30 жовтня 2018): 77–89. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.05.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена особливостям функціонування ФінТех бізнесу в Україні та обґрунтуванню напрямів легалізації криптовалюти як інноваційного інструменту. Визначена організаційно-інституційна основа для розвитку ФінТех індустрії в Україні. Здійснено огляд сучасного стану та тенденцій розвитку ФінТех в Україні. Розглянуто зміст діяльності ФінТех-компаній в Україні та їх напрями, які вже мають позитивні результати (електронні гаманці, мобільні додатки, операції з готівкою, мобільні технології, платіжні карти та інтернет-еквайринг) та поточні й перспективні напрями (електронний банкінг, автоматизація, біометрична ідентифікація, машинне навчання та штучний інтелект, прогнозування та моделювання, смарт-контракти, чат-боти, блокчейн, Біг Дата, цифровізація всіх реєстрів, ІСО, ІТ безпека, кібербезпека; безпека платежів, відкриті АРІ). Досліджено проблеми впровадження фінансових технологій в Україні та перспективи їх використання. Ідентифікований механізм функціонування криптовалют, як інноваційного інструменту на ринку фінансових технологій. Систематизовані проблеми використання криптовалюти в економічному просторі Україні. Обґрунтовані особливості легалізації криптовалюти в Україні та її проблеми. З метою їх вирішення розроблено рекомендації, адаптовані до вітчизняних реалій, визначено систему пріоритетних заходів, практичне втілення яких дозволить через налагодження функціонування криптовалюти стимулювати розвиток ФінТех бізнесу в Україні та інтеграційних процесів нашої держави в європейський й світовий економічний простір.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Жуйков, О. Г., та Т. А. Ходос. "Формування комплексу біометричних, структурних і продуктивних показників гірчиці сарептської залежно від норми висіву та рівня біологізації технології вирощування культури в умовах Південного Степу". Аграрні інновації, № 10 (3 березня 2022): 46–50. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.8.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою наукового дослідження було встановленнявпливу на комплекс біометричних (висота рослин,площа асиміляційної поверхні, листковий індекс агрофітоценозу), структурних (елементи пробного снопу,показник М1000) і продуктивних ознак (урожайність кондиційного насіння, вміст у насінні сирого жиру й ефірноїолії) залежно від норми висіву культури та ступеня біологізації технології вирощування культури. Реалізаціяпоставленої мети здійснювалася шляхом закладанняпольового двофакторного досліду і проведеннямкомплексу спостережень і лабораторних досліджень.Фактор А (технологія вирощування культури) був представлений варіантами традиційної зональної технологіївирощування гірчиці, біологізованою технологією (відмова від мінеральних добрив і заміна їх на органічніпрепарати) та органічною (заміна мінеральних добриві синтетичних ЗЗР на органічні препарати). ФакторВ являв собою різні норми висіву культури (від 2,0 до3,0 мільйонів штук схожих насінин на 1 гектар з інтервалом 0,5 мільйона). У досліді висівався сорт гірчиціПріма селекції Інституту олійних культур Національноїакадемії аграрних наук. Повторність досліду чотирикратна, загальна площа дослідної ділянки становила0,9 гектара, загальна площа ділянки першого порядку –250 квадратних метрів, облікова – 200 квадратних метрів.Ділянки в досліді розміщувалися методом розщепленихділянок із частковою рендомізацією. Збільшення нормивисіву культури із 2,0 до 3,0 мільйонів штук на гектарзумовлює погіршення значення більшості біометричнихпоказників (висота рослин, облистяність) та всіх показників структури врожаю. Проте, зважаючи на дискретний характер реальної кількості рослин, що збереглисяв агроценозі на момент дослідження, значення такихпоказників, як площа асиміляційного апарату та листковий індекс, а також врожайність кондиційного насіннякультури, мали криволінійну залежність: із збільшеннямнорми висіву від 2,0 до 2,5 мільйонів штук на гектар зростали, а надалі зменшувалися. Оптимальною нормоювисіву культури за всіх варіантів технології вирощуваннявизнана норма 2,5 мільйони штук на гектар. Такожу досліді зазначена істотна перевага біологізованоїй органічної технології вирощування гірчиці сарептськоїнад традиційною інтенсивною як за біометричнимита структурними показниками, так і за рівнем урожайності кондиційного насіння, його якісними показниками,насамперед вмістом у насінні сирого жиру.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Чугрій, Г. А., та О. О. Вінюков. "ТЕСТУВАННЯ ПРОГРАМ ЗБАЛАНСОВАНОГО ЖИВЛЕННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ ЗОНИ СТЕПУ УКРАЇНИ З МЕТОЮ СТАБІЛІЗАЦІЇ ВРОЖАЙНОСТІ ЗЕРНОВОЇ ГРУПИ У СХІДНОМУ РЕГІОНІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 55–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.06.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті показано вплив біопрепаратів, які найбільш адаптовані до системи забезпечення рос-линам необхідних елементів живлення на фоні підбору найкращих агрохімічних антистресових па-кетів з метою стабілізації отримання запланованих урожаїв у Степовому ареалі. Доведено, що за схемою внесення препаратів у різні фази розвитку рослин, наприкінці фази кущіння було проведено біометричний аналіз рослин з 1 м2 по варіантах досліду, де використання препаратів, що вивчались, суттєво вплинули на показник «висота рослин». Найвищим цей показник був на варіанті Гумат ка-лію РОСТ ОК Універсальний (обприскування у фазу відновлення вегетації (весна)) + Гумат калію РОСТ ОК Універсальний (обприскування у фазу вихід у трубку), що більший за контроль на 5,1 см. Досліджено, що для показників «кількість стебел» та «коефіцієнт кущіння» значну прибавку віднос-но контрольного варіанту забезпечило використання варіанту Гумат калію РОСТ ОК Універсальний (обприскування у фазу відновлення вегетації (весна) + Гумат калію РОСТ ОК Хелат цинку (обприс-кування у фазу вихід у трубку) + сірка (обприскування у фазу вихід у трубку) + Гумат калію РОСТ ОК Зерновий (обприскування у фазу молочна стиглість). Доведено, що використання комплексних добрив Rost OK протягом вегетації пшениці озимої сприяло суттєвому покращенню показників структури врожаю. Додаткове стимулювання рослин у фазу кущіння (осінь) сприяло формуванню додаткових продуктивних пагонів порівняно з контролем. Використання препарату Гумат калію РОСТ ОК Універсальний дало змогу підвищити коефіцієнт продуктивного кущіння від 22,2 % до 55,6 %. Використання в цю фазу препарату Гумат калію РОСТ ОК бор підвищило відповідний показ-ник з 27,8 % до 38,9 %. Доведено, що найбільш суттєвий вплив в умовах східної частини Північного Степу, забезпечувало комплексне застосування препаратів, що вивчались безпосередньо на всіх ета-пах органогенезу. Додаткове живлення ріст стимулюючими препаратами у фазах, які відповідають за формування того чи того показника продуктивності рослин сприяє посиленню фізіологічних про-цесів у рослині. Визначено, що найбільш істотна прибавка зерна була на варіантах, де кратність обробок була найбільшою, та підтримувала рослини додатковим живленням особливо на останніх етапах органогенезу. Урожайність на таких варіантах підвищувалась від 1,1 /га до 3,8 т/га.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Ovchinnikova, O. P. "ОЦІНКА ПІСЛЯДІЇ МУТАГЕННИХ ЧИННИКІВ НА ЕКОЛОГІЧНУ СТІЙКІСТЬ СЕЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ РЕДИСКИ ЗА ПРОЯВОМ ОЗНАКИ “ЗАГАЛЬНА ВРОЖАЙНІСТЬ КОРЕНЕПЛОДІВ". Vegetable and Melon Growing, № 68 (11 січня 2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-68-88-16-21.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Визначити ефект післядії хімічних мутагенних чинників на прояв цінних господарських ознак редиски посівної Raphanus sativus L. та виявити серед мутантних зразків генотипи з високим рівнем екологічної стійкості за показником «загальної врожайності коренеплодів» для використання в селекції як форм з високою адаптивною здатністю. Методи. Біометричні, польові, статистичні. Для оцінки параметрів адаптивної здатності і екологічної пластичності мутантного потомства використовували наступні показники: загальна і специфічна адаптивна здатність генотипу (ЗАЗi, САЗi); відносна стабільність (Sgi); коефіцієнт екологічної пластичності (bi); селекційна цінність генотипу (СЦГi). Результати. Встановлено особливості дії хімічного мутагенезу на генотип та фенотиповий прояв кількісних ознак редиски посівної Raphanus sativus L. Визначено ступінь впливу речовин мутагенної дії на прояв урожайності коренеплодів залежно від виду хімічного мутагену та його концентрації під час обробки вихідного насіннєвого матеріалу. Встановлено розбіжності в урожайності коренеплодів редиски залежно від дії мутагенного чинника між вихідними формами і похідними від них мутантними генотипами. На основі проведеного дисперсійного аналізу виділені селекційні мутантні зразки з високою адаптивною здатністю за проявом ознаки "Загальна врожайність коренеплодів". Висновки. Проведений аналіз післядії хімічних мутагенів на селекційний матеріал редиски дає можливість розширити межі фенотипового прояву як якісних, так і кількісних параметрів. Досліджені статистичні показники адаптивної здатності дають змогу проводити добір високоврожайних генотипів редиски посівної в умовах постійної зміни клімату.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Popovich, H. B., A. O. Malinina, I. I. Aksenyuk та R. V. Hrytsak. "ВПЛИВ ДОДАТКОВОГО ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ НА ПОЧАТКОВІ ЕТАПИ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ РОЗСАДИ ПОМІДОРА І ОГІРКА". Vegetable and Melon Growing, № 64 (6 січня 2019): 44–49. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-44-49.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчення впливу додаткового штучного освітлення на початкові етапи росту та розвитку розсади огірка і помідора в умовах закритого ґрунту. Методи. Фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, статистичні методи дослідження. Результати. Встановлено, що відмінності у швидкості росту гібридів помідора й огірка проявилися вже на ранніх етапах. Найбільш різкі відмінності спостерігали у помідора. У варіанті з досвічуванням вже на п’ятий день відмічали добре розвинені сім’ядольні листки, висота гіпокотиля при цьому становила в середньому 3,6 см, площа листкової поверхні першого справжнього листка – 3,08 см2. У той самий час у контролі рослини перебували на стадії розгортання сім’ядольних листків. У фазі двох – чотирьох справжніх листків як за висотою стебла, так і за площею листкової поверхні виділялася розсада варіанту з досвічуванням. Встановлено, що рослини при досвічуванні були більш вирівняні за висотою, мали міцне, сильно опушене, більшого діаметру стебло, сира маса рослин у середньому на 19% перевищувала варіант із природним освітленням. За фенологічними спостереженнями рослини огірка розвивалися майже однаково, за морфометричними даними рослини, які додатково досвічували, перевищували контроль. У фазі розгорнених сім’ядольних листків висота гіпокотиля в середньому на 23% перевищувала контроль. На цей період рослини обох варіантів досліду перебували на початковій стадії формування першого справжнього листка. У подальшому спостерігали значне прискорення росту в рослин, які додатково досвічували. У фазі двох справжніх листків висота рослин у досліді на 45% перевищувала контроль, а площа листкової поверхні – на 30%, товщина стебла при цьому у контролі на 7,9% була меншою. Висновки. Проведені дослідження свідчать про ефективність застосування світлодіодних фотоламп 30 Вт у весняний період для вирощування розсади в умовах закритого ґрунту. Протягом усього досліду у варіанті з додатковим досвічуванням у рослин помідора й огірка спостерігали прискорений ріст, більші висоту, площу поверхні листків та масу надземної частини. Крім того, при досвічуванні у рослин помідора одного віку спостерігали суттєві відмінності за темпами розвитку справжніх листків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Oleksiichenko, N., та S. Pidkhovna. "Вікові дерева парків-пам’яток садово-паркового мистецтва Тернопільщини". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 16 (31 травня 2018): 41–49. http://dx.doi.org/10.15421/411805.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено дані щодо сучасного стану збереження вікових дерев та їх кількісної структури в парках-пам’ятках садово-паркового мистецтва Тернопільщини. Вікові дерева на об’єктах культурної спадщини представлені 30 видами та двома культиварами (Fagus sylvatica L.‘Atropunicea’ West. і Stypholobium japonicum Schott. ‘Pendula’), більшість з яких (24 види) відносяться до відділу покритонасінних. Вікові особини деревних інтродуцентів виявлено на території восьми парків (Більче-Золотецького, Заліщицького, Раївського, Скала-Подільського, Плотицького, Коропецького, Гримайлівського парків та в залишках парку в с. Млиниська). Впродовж інвентаризаційних досліджень здійснено комплексне оцінювання п’яти вікових дерев, які мають статус ботанічних пам’яток природи (вікові дерева, що мають вагоме культурне, історичне значення та повний заповідний режим) і ростуть у Раївському і Заліщицькому парках, охарактеризовано санітарний стан та визначено їхні таксаційно-біометричні показники. На зазначених об’єктах виявлено вікові дерева-інтродуценти Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch віком 130 років та Sophora japonica L. віком 150 років, які можуть бути рекомендовані до заповідання як ботанічні пам’ятки природи місцевого значення. За результатами оцінки санітарного та естетичного стану визначних дерев запропоновано низку організаційних і технологічних заходів щодо їх лікування, збереження та раціонального використання (створення карти геопросторового розташування вікових дерев, здійснення організаційних заходів з метою зменшення рекреаційного навантаження в межах площі проекції крони, встановлення інформаційних іменних табличок, проведення лікувальних заходів щодо уражених хворобами вікових дерев за сучасними екологічно обґрунтованими технологіями, у т. ч. і методами арбористики).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Popovych, H. B., N. P. Sadovska та A. F. Hamor. "ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ КУЛЬТИВУВАННЯ НОВИХ ГАРБУЗОВИХ КУЛЬТУР У НИЗИННІЙ ЗОНІ ЗАКАРПАТТЯ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ВИРОЩУВАННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (28 січня 2022): 53–65. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-53-65.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи полягала у вивченні впливу окремих елементів технології вирощування малопоширених гарбузових культур момордики й ківано на їх вегетацію та урожайність у ґрунтово-кліматичних умовах низинної зони Закарпаття. Методи. Фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, статистичні методи. Результати. Встановлено, що більш скоростиглими з довшим періодом плодоношення, а, відповідно, – і довшим періодом вегетації були рослини момордики, вирощені з використанням у якості добрив відходів виробництва кавового напою. Так, у фазу цвітіння рослини досліду вступали на 7 діб раніше, у плодоношення – на 5 діб. Варіанти різнилися за висотою рослин: 2,85 м при застосуванні відходів кави проти 2,17 м у контролі. Середня маса плода у фазі технічної стиглості становила 218 г у варіанті з використанням кави та 127 г у контролі; середня довжина плода – 24,1 і 14,5 см; число сформованих рослиною плодів збільшувалося на 3 шт. порівно з контролем; у одному плоді у контролі формувалося на 11 насінин менше. У середньому з однієї рослини при застосуванні відходів кави отримали майже у 2,2 разу більше врожаю, ніж у контролі. Фенологічні спостереження за рослинами ківано дозволили встановити відчутну різницю (6 діб) тільки у тривалості міжфазного періоду «початок галуження – початок цвітіння» за використання стимулятора росту гумату натрію. Різниця у тривалості інших міжфазних періодів коливалася в межах 1 –3 діб. На початкових етапах росту у ІІІ декаді червня рослини досліду переважали над контролем за кількістю листків однієї рослини, площа асиміляційної поверхні рослин досліду – на 20%, а висота стебла – на 4%. На початку І декади серпня в обох варіантах розпочалося формування плодів. Середня маса одного плоду в досліді становила 232,6 г, діаметр коливався від 6,9 до 13,3 см, довжина – 8,7–15,7 см. У контрольних рослин маса плоду в середньому сягала 173,1 г, діаметр знаходився в межах 6,3–9,2 см, довжина – 7,2–13,7 см. Кількість плодів на одній рослині досліду на 15% переважала контроль, їх маса – на 34%. Загальна врожайність ківано досягла 4,7 кг/м2 у рослин досліду, що в 1,6 разу більше контролю (3,0 кг/м2). Висновки. Проведені дослідження свідчать про ефективність застосування при вирощуванні момордики в якості удобрення кавових відходів та позитивний вплив передпосівної обробки насіння ківано гуматом натрію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Los, Svitlana. "Популяційна мінливість морфологічних ознак жіночих репродуктивних органів Quercus robur L. у Лісостепу та Степу України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 22 (10 червня 2021): 108–20. http://dx.doi.org/10.15421/412109.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати вивчення популяційної мінливості Quercus robur L. у Лісостепу та Степу за довжиною плодоніжки, її формою та кількістю жолудів на ній. Досліджено 18 деревостанів природного та штучного походження у Харківській, Полтавській, Луганській, Донецькій і Кіровоградській областях. Деревостани природного походження представлені лісовими генетичними резерватами, штучного – переважно постійними лісонасінними ділянками. Зразки заготовляли під кронами дерев у кількості 30-100 штук (залежно від урожаю жолудів – по 1-2 з дерева) у кожному обстеженому виділі. Для порівняння мікропопуляцій за комплексом морфологічних і біометричних показників використано графічний метод побудови зображень морфотипів у програмі MC EXEL. Визначено рівні внутрішньо- та міжпопуляційної мінливості. У природних деревостанах Харківської, Донецької і Луганської областей переважали дерева, для яких характерні плодоніжки завдовжки 2,1-5,0 см, тоді як у деревостанах природного походження в Кіровоградській області – 5,1-8,0 см. У насадженнях штучного походження на Кіровоградщині представлені дерева як з короткими, так і довгими плодоніжками. Виявлено регіональні особливості щодо прямизни плодоніжки: у природних деревостанах Харківщини переважали дерева із прямими плодоніжками, а на Кіровоградщині – з дещо викривленими. Серед штучних насаджень були такі, в яких переважали дерева з прямими плодоніжками (п’ять деревостанів), зі злегка викривленими плодоніжками (два деревостани) та з рівною часткою дерев обох цих груп (один деревостан). У природних деревостанах Харківщини та Донеччини переважали дерева з одним жолудем на плодоніжці, тоді як у природних деревостанах Кіровоградщини частоти трапляння дерев з одним та двома жолудями на плодоніжці приблизно однакова. У більшості штучних деревостанів Кіровоградщини переважали дерева з одним жолудем на плодоніжці. У переважній більшості випадків недорозвинених зав’язей на плодоніжках не відзначено. Частка дерев, на плодоніжках яких було по одній недорозвиненій зав’язі, становила від 10,0 до 33,3%. Рівень внутрішньопопуляційної мінливості за всіма показниками – від високого до дуже високого, міжпопуляційної – середній. Для природних деревостанів Quercus robur L. у Харківській, Донецькій та Луганській областях характерне переважання дерев з відносно короткими прямими плодоніжками й одним жолудем на ній, тоді як у Кіровоградській – середньої довжини та з двома жолудями. Встановлено збільшення довжини плодоніжки та кількості жолудів на ній у напрямку зі сходу на захід. Штучним деревостанам притаманний вищий рівень мінливості за всіма показниками порівняно з природними.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, М. С. Середа та О. П. Корчагін. "УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕВТРОФІКАЦІЇ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ БІОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 135–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведене дослідження є комплексним аналізом впливу вод різного рівня евтрофікації на схожість, ріст та кореневу систему висіяного насіння. Для оцінки фітотоксичного ефекту в досліді були використані такі показники: висота проростків, довжина коренів, а також фітомаса пророс-тків і кореневої системи рослин. Як тест-культури були використані рослини, що мають яскраво виражену стрес-реакцією на забруднення: Pisum sativum, Triticum aestivum, Lepidium sativum. Фіто-токсичний ефект вважається значущим, якщо становить понад 20 %. Досліджено можливість використання пробіотиків для боротьби з процесом «цвітіння води». Проведено оцінку фітотоксич-ного ефекту досліджуваних зразків води до та після очистки їх пробіотиком Світеко-Агробіотик-01 (у розведенні 1 : 100) на схожість, ріст та кореневу систему висіяного насіння. Визначено, що після очистки пробіотиком усі зразки води по всім біометричним показникам Triticum aestivum та Lepidium sativum віднесено до нетоксичних (відсутня токсичність), причому зафіксовано чітку динаміку до збільшення ефекту очистки при збільшенні концентрації забруднень у воді. У результаті дослідження встановлено ефективність використання пробіотичних препаратів для зниження фітотоксичності води, що дає змогу зробити припущення про можливість регулювання процесів евтрофікації поверхневих вод за допомогою пробіотиків. Для оцінки ефективності викори-стання пробіотичних препаратів для регулювання евтрофікації водних систем проведено дослі-дження зразків води до та після очистки за хімічними показниками. З’ясовано, що найвищий ефект по більшості речовин мав СвітекоАгробіотик-01. Ефективність очистки була такою: по БСК5 – 39 %, ХСК – 33 %, зваженим речовинам – 18 %, азоту амонійному – 33 %, марганцю – 20 %. Встановлено, що використання пробіотичних препаратів є більш ефективним порівняно з хімічними методами, зокрема використання пробіотику Світеко-Агробіотик-01 дає ефективність знищення ціанобактерій до 70–80 %. Такий результат отримано при застосуванні перманганату калію, але негативним моментом цього методу є те, що використання хімічних методів створює вторинне забруднення водоймищ. Це дає можливість розробити комплексні системи очистки поверхневих водних об’єктів екологічно безпечними методами від цвітіння водоймищ, що є одним із пріоритетів розвитку урбанізованих територій та сталого розвитку суспільства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Сучек, В. М. "Управління продуктивністю рослин коноплі вузькорядних посівів за кількістю насінин нормою висіву та сортовим фактором". Аграрні інновації, № 10 (3 березня 2022): 79–85. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета досліджень – встановити залежність насіннєвої продуктивності рослин конопель посівних від сорту та диференційованих норм висіву насіння. Для узагальнення результатів дослідження та наукового обґрунтування мети застосовували такі методи: загальнонаукові (для визначення напряму дослідження, планування і закладки досліду); спеціальні (лабораторний – для визначення біометричних показників); математично-статистичний (для обробки експериментальних даних). Результати. Встановлено, що при збільшенні норми висіву до 1,8 млн шт./га порівняно норми 1,2 млн шт./ га продуктивність рослин за кількістю насіння зменшилася на 25,4%, за норми висіву насіння 2,4 млн шт./га порівняно норми 1,8 млн шт./га – на 20,8%, за норми висіву насіння 3,0 млн шт./га порівняно до попередньої норми 2,4 млн шт./га – на 16,5% і за норми висіву насіння 3,6 млн шт./га менше насіння на одній рослині було порівняно норми 3,0 млн шт./га – на 13,0%. Також встановлено, що в роки досліджень за всіх норм висіву насіння сорти коноплі істотно відрізнялися між собою за продуктивністю, щодо кількості насінин на одній рослині. У середньому по фактору В за три роки досліджень продуктивність сортів коноплі посівної за параметрами кількості насінин на 1 рослині становила для сортів: ЮСО-31 – 38 шт., Гляна – 52 шт. і Глесія – 56 шт. Це також стверджує про результативність на рівні структури ДНК, як біологічного фактора до якого відносяться сучасні сорти коноплі посівної в управлінні насіннєвою продуктивністю рослин. Висновки. У середньому по досліду для фактору А відповідно до зазначених норм висіву насіння 1,2; 1,8; 2,4; 3,0 та 3,6 млн шт./га встановлені показники 74,8; 55,8; 44,2; 36,9; 32,1 шт. насінин на 1 рослину. Найбільшу кількість насіння на 1 рослині при ширині міжрядь 15 см за всіх норм висіву насіння 1,2 млн шт./га; 1,8; 2,4; 3,0 та 3,6 млн шт./га забезпечував сорт коноплі Глесія, другий за продуктивністю – сорт Гляна, і найменшу продуктивність забезпечив сорт коноплі ЮСО-31.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Lymar, A. O., та O. O. Kholodnyak. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ КАВУНА СТОЛОВОГО В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ". Vegetable and Melon Growing, № 69 (23 липня 2021): 99–109. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-99-109.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Оцінити ефективність стимуляторів при вирощуванні кавуна на півдні України. Методи. Польовий – визначення врожаю, біометричні обліки та вимірювання; лабораторний – аналіз якості плодів, вміст елементів мінерального живлення у ґрунті; економічно-математичний – оцінка економічної та біоенергетичної ефективності досліджуваних елементів та технології в цілому; математично-статистичний. Результати. Встановлено, що максимальне значення кореневої маси – 337,75 г/росл. було зафіксовано при спільному вирощуванні «Ecoline універсальне насіння, запуск і ріст». Основна маса кореневої системи кавуна (близько 90%) розміщена в горизонті від 11 до 40 см. Максимальний вплив на фотосинтетичний потенціал мали норми мінеральних добрив. Максимальні значення в середньому за експериментом – 183,65 тис. м2 × день/га типові для норми добрив на урожайність 30 т/га. Проаналізовано сформовану площу листової поверхні залежно від елементів адаптивної технології вирощування кавуна, зроблено висновок, що максимальних значень вона досягає на початку достигання плодів. Залежно від варіантів вона склала – 3,0–5,1 тис. м2/га. Найвищий урожай плодів кавуна (25,98 т/га) сформувався за умови виконання наступних агротехнічних прийомів: посів сорту Чарівник з внесенням добрив на урожай 30 т/га при взаємодії обробки насіння препаратом «Ecoline Універсал Семена» при позакореневій обробці рослин «Ecoline Універсал Старт» та «Ecoline Універсал Рост». Отримано динаміку врожайності кавуна в залежності від гідротермічного коефіцієнту та виражено її у вигляді рівняння. Висновки. Застосування всіх стимуляторів збільшило чисту продуктивність фотосинтезу, що в підсумку збільшило врожайність кавуна. Найефективнішим було використання наступних агротехнічних прийомів: посів сорту Чарівник із внесенням добрив на урожай 30 т / га при взаємодії обробки насіння препаратом «Ecoline Універсал Семена» при позакореневій обробці рослин «Ecoline Універсал Старт» та «Ecoline Універсал Рост».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Konovalenko, K. M., O. O. Chaіuk, O. V. Kuts, A. O. Rozhkov, I. M. Pidlubenko, O. I. Onishchenko, E. O. Dukhin та L. L. Leus. "ВИКОРИСТАННЯ УЩІЛЬНЮВАЧІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ ПОМІДОРА В ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (25 січня 2022): 28–35. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-28-35.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити можливість використання зеленних культур в якості ущільнювача помідора за його вирощування в плівкових теплицях без обігріву. Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Визначено вплив виділень різних видів зеленних культур на проростки насіння помідора. Досліджено вплив рослин-ущільнювачів на біометричні параметри рослин та урожайність плодів помідора за вирощування в плівкових теплицях. Використання добрив в технологічній схемі вирощування помідора (N180P120К120) зумовлює тенденцію до зниження рівня урожайності, що пов’язане з більш активним наростанням маси зеленних культур під впливом поживних речовин добрив та посилення алелопатичної й конкуруючої взаємодії між рослинами. Висновки. Негативну алелопатичну дію на насіння помідора зумовлюють виділення проростків кропу та змієголовнику молдавського. Вирощування коріандру та кропу в міжряддях помідора нез алежно від фону удобрення зумовлює істотне збільшення кількості китиць на рослині (до 2,9–3,0 шт.) та підвищення середньої маси плоду (до 296–319 г). Негативний вплив на кількість китиць та висоту рослин помідора зумовлює вирощування васильків справжніх в рядах і міжряддях; на висоту рослин помідора – вирощування коріандру в рядах, кропу – в міжряддях (зниження показника до 110,0–146,7 см). За низького забезпечення рослин помідора елементами живлення ефективним є вирощування васильків справжніх та коріандру в рядах, змієголовнику молдавського в міжряддях, що забезпечує отримання урожайності товарних плодів на рівні 11,45–13,1 кг/м2. За використання рекомендованих норм мінеральних добрив ефективним є використання в якості ущільнювача кропу за його розміщення в радах (12,25 кг/м2) та коріандру в міжряддях (14,05 кг/м2). За вирощування зеленних культур у якості ущільнювачів помідора можна отримати урожайність коріандру 0,4–0,6 кг/м2, кропу 0,8–1,9 кг/м2, змієголовнику молдавського 1,95–2,54 кг/м2, васильків справжніх – 2,17–3,60 кг/м2.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Polishchuk, T. V., та V. V. Ketskalo V.V. "ПРОДУКТИВНІСТЬ СЕЛЕРИ КОРЕНЕПЛІДНОЇ У ВІДКРИТОМУ ҐРУНТІ ЗА РОЗМНОЖЕННЯ З МЕРИСТЕМ У КУЛЬТУРІ IN VITRO". Vegetable and Melon Growing, № 66 (26 грудня 2019): 6–15. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-06-15.

Повний текст джерела

Анотація:

В останні роки великий розвиток в нашій країні і за її межами отримав метод мікроклонального розмноження з меристем у культурі in vitro. Дослідження виконували в Уманському національному університеті садівництва. Упродовж 2016–2018 рр. встановлено, що для розмноження селери коренеплідної сортів Аніта та Цілитель у культурі in vitro з використанням традиційного агаризованого живильного середовища MS (Murashige, Skoog) потрібно додавати регулятори росту. За контроль вибрано живильне середовище MS (Murashige, Skoog). Для отримання генетично-ідентичного матеріалу досліджували склад живильного середовища з концентрацією регулятору росту рослин бензолоамінопурин (БАП) 0,2 %, 0,3, та 0,5 %. Відмічено, що перед висаджуванням з культурального посуду в касети рослини сорту Цілитель утворили більше калусної тканини у порівнянні з сортом Аніта. Встановлено, що застосування живильного середовища MS +6-БАП 0,2 % сприяє кращому росту культуральних рослин, розсади, збільшенню кількості листків та висоти рослини, що істотно підвищує вихід розмножувального матеріалу. Збільшення концентрації 6-БАП 0,3 % призводило до істотного зниження даних показників, а підвищення до 0,5 % не сприяло росту рослин. Після висаджування касетної розсади у відкритий ґрунт ріст рослин на перших етапах був повільним, а в міру їхнього пристосування до умов вирощування пришвидшувався. Через 30 діб після висаджування біометричні показники рослин вищими були за вирощування їх з додаванням до живильного середовища 6-БАП 0,2. Аналогічна тенденція відмічена і через 60 діб після висаджування розсади у відкритий ґрунт. Дослідження засвідчили, що більшу врожайність досліджуваних сортів та вищі якісні показники продукції забезпечило вирощування експлантів на середовищі MS+6-БАП 0,2 %. Встановлено, що застосування живильного середовища MS (Murashige, Skoog) з концентрацією регулятору росту рослин бензолоамінопурин (БАП) 0,2 %, 0,3, та 0,5 % сприяло, у порівнянні з контролем, кращому росту розсади, збільшенню кількості листків та висоти рослини, що істотно підвищує вихід розмножувального матеріалу. Проте, доведено, що для підвищення урожайності селери коренеплідної сортів Аніта та Цілитель доцільним є вирощування рослин-регенерантів на живильному середовищі MS + 6-БАП 0,2%. Це дає змогу додатково отримати 3,5–4,4 т/га цінної за хімічним складом товарної продукції з діаметром коренеплодів 8,4–9,4 см та їх довжиною – 6,2–7,2 см.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Polishchuk, T. V., та V. V. Ketskalo V.V. "ПРОДУКТИВНІСТЬ СЕЛЕРИ КОРЕНЕПЛІДНОЇ У ВІДКРИТОМУ ҐРУНТІ ЗА РОЗМНОЖЕННЯ З МЕРИСТЕМ У КУЛЬТУРІ IN VITRO". Vegetable and Melon Growing, № 66 (26 грудня 2019): 6–15. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-06-15.

Повний текст джерела

Анотація:

В останні роки великий розвиток в нашій країні і за її межами отримав метод мікроклонального розмноження з меристем у культурі in vitro. Дослідження виконували в Уманському національному університеті садівництва. Упродовж 2016–2018 рр. встановлено, що для розмноження селери коренеплідної сортів Аніта та Цілитель у культурі in vitro з використанням традиційного агаризованого живильного середовища MS (Murashige, Skoog) потрібно додавати регулятори росту. За контроль вибрано живильне середовище MS (Murashige, Skoog). Для отримання генетично-ідентичного матеріалу досліджували склад живильного середовища з концентрацією регулятору росту рослин бензолоамінопурин (БАП) 0,2 %, 0,3, та 0,5 %. Відмічено, що перед висаджуванням з культурального посуду в касети рослини сорту Цілитель утворили більше калусної тканини у порівнянні з сортом Аніта. Встановлено, що застосування живильного середовища MS +6-БАП 0,2 % сприяє кращому росту культуральних рослин, розсади, збільшенню кількості листків та висоти рослини, що істотно підвищує вихід розмножувального матеріалу. Збільшення концентрації 6-БАП 0,3 % призводило до істотного зниження даних показників, а підвищення до 0,5 % не сприяло росту рослин. Після висаджування касетної розсади у відкритий ґрунт ріст рослин на перших етапах був повільним, а в міру їхнього пристосування до умов вирощування пришвидшувався. Через 30 діб після висаджування біометричні показники рослин вищими були за вирощування їх з додаванням до живильного середовища 6-БАП 0,2. Аналогічна тенденція відмічена і через 60 діб після висаджування розсади у відкритий ґрунт. Дослідження засвідчили, що більшу врожайність досліджуваних сортів та вищі якісні показники продукції забезпечило вирощування експлантів на середовищі MS+6-БАП 0,2 %. Встановлено, що застосування живильного середовища MS (Murashige, Skoog) з концентрацією регулятору росту рослин бензолоамінопурин (БАП) 0,2 %, 0,3, та 0,5 % сприяло, у порівнянні з контролем, кращому росту розсади, збільшенню кількості листків та висоти рослини, що істотно підвищує вихід розмножувального матеріалу. Проте, доведено, що для підвищення урожайності селери коренеплідної сортів Аніта та Цілитель доцільним є вирощування рослин-регенерантів на живильному середовищі MS + 6-БАП 0,2%. Це дає змогу додатково отримати 3,5–4,4 т/га цінної за хімічним складом товарної продукції з діаметром коренеплодів 8,4–9,4 см та їх довжиною – 6,2–7,2 см.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Limar, V. A., та A. O. Limar. "БІОЛОГІЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КАВУНА ЗА КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (25 січня 2022): 36–44. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-36-44.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Розробити агротехнічні заходи для покращення родючості чорнозему південного малогумусного супіщаного та удосконалити технології вирощування кавуна за краплинного зрошення. Методи. Польовий – визначення урожаю, біометричні обліки та вимірювання; лабораторний – аналіз якості плодів, вміст елементів мінерального живлення у ґрунті; економічно-математичний – оцінка економічної ефективності досліджуваних елементів та технології в цілому; математично-статистичний – проведення дисперсійного аналізу та статистичної обробки результатів досліду. Результати. За результатами досліджень виділено кращу ґрунтопокривну культуру – жито озиме, яка переважає інші культури за: фактичним надходженням у ґрунт сухої органічної речовини, що у 1,6 разу більше від гірчиці білої та у 2,7 разу – від вики посівної; найвищою біологічною активністю ґрунту, яка при внесенні 1/2 від рекомендованої дози добрив та застосуванні Біограну склала 94,9 мг СО2/м2×год.; найменшою щільністю складення ґрунту перед сівбою у 0–10 см горизонті – 1,24 г/см3, тоді як у контролі – 1,26 г/см3; – позитивним впливом на тепловий режим ґрунту у період отримання сходів кавуна – загортання у ґрунт та мульчування міжряддя рослинною масою підвищує температуру ґрунту на глибині 10 см на 4,2ºС, порівняно з контролем; урожайністю кавуна – 40,6 т/га, отриманою за внесення рекомендованої дози мінеральних добрив та передпосівної інокуляції насіння кавуна Біограном, яка на 8,1 т/га була вищою, ніж у контролі; за показником інтенсивності накопичення енергії в системі «ґрунт – рослина» за допомогою ґрунтопокривної культури, як трансформатора енергії ФАР в органічну речовину та показниками економічної ефективності. Висновки. Досліджено процеси, що визначають поживний стан, біологічну активність ґрунту, оцінено потенційну родючість ґрунту за показником накопиченої енергії в системі «ґрунт – рослина» за допомогою ґрунтопокривної культури як трансформатора енергії ФАР в органічну речовину та виділено кращу ґрунтопокривну культуру для бінарного мікросмугового вирощування кавуна – жито озиме.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Ulianych, O. I., Z. I. Kovtunyuk, N. V. Vorobiova, I. A. Didenko та V. V. Yatsenko. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ РОЗСАДИ СЕЛЕРИ ЧЕРЕШКОВОЇ ЗА ЗАСТОСУВАННЯ ГІДРОГЕЛЮ". Vegetable and Melon Growing, № 65 (30 липня 2019): 50–57. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-50-57.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчити вплив різних форм гідрогелю на ріст, розвиток розсадних рослин, а також на якість черешків та загальну врожайність селери черешкової у відкритому ґрунті; встановити найбільш оптимальні умови для росту та розвитку розсади селери черешкової; визначити морфологічні та біологічні ознаки продуктових органів селери черешкової, які визначають її товарну якість; встановити сумарну продуктивність селери черешкової залежно від способу вирощування розсади; підбір оптимальних форм гідрогелю для вирощування розсади селери черешкової. Методи. Польові, лабораторно-польові, статистичні. Результати. Уперше в умовах Правобережного Лісостепу України було проведено дослідження з визначення впливу застосування гідрогелю під час вирощування розсади селери черешкової. Виявлено, що використання різних форм гідрогелю позитивно впливає на ріст, розвиток, швидкість проходження основних фенологічних фаз, загальну та товарну врожайність селери черешкової. Висновки. Доведено, що варіанти з використанням усіх форм гідрогелю мали кращі показники висоти (+0,2–6,0 см до контролю), товщини кореневої шийки (+2,0–3,8 мм до контролю) та маси надземної частини (+0,5–1,6 г до контролю), ніж контрольний варіант без використання гідрогелю. Установлено, що застосування гідрогелю під час вирощування селери черешкової позитивно впливає на біометричні показники рослини та рівень її врожайності. Так, використання гідрогелю у формі гелю в сорту Аніта допомогло отримати 23,7 т/га якісної товарної продукції, а це додатково 6,9 т/га до контролю. Урожайність рослин селери сорту Аніта була більшою у варіантах із застосуванням гелю (23,7 т/га) та таблеток (21,9 т/га), що на 6,9 та 5,1 т/га більше за контрольний варіант, а нижчою у варіанті без внесення гідрогелю – 17,5 т/га. Крім того, показник рівня врожайності має сильну пряму кореляційну залежність з довжиною та товщиною черешка, загальною та товарною масою. Виявлено, що використання гідрогелю є економічно ефективним та рентабельним. Кращою рентабельністю можна відмітити варіант із використанням гелю у сорту Аніта – 55,3 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Біометричний метод"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями