Статті в журналах з теми "Біологічне середовище"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Біологічне середовище.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Біологічне середовище".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Сидор, Вікторія Дмитрівна. "ЗАПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ". Історико-правовий часопис 17, № 2 (30 березня 2022): 80–85. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2021-2/11.
Повний текст джерелаАнотація:
Публікація присвячена комплексному аналізу новітніх нормативних підходів до стратегічного планування розвитку території територіальної громади. Досліджено поняття, юридичну природу та зміст такої документації, як концепція інтегрованого розвитку території територіальної громади, комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, план зонування території та детальний план території. Доведено, що стратегічне планування розвитку території територіальної громади спрямоване на забезпечення соціально, економічно й екологічно збалансованого розвитку території територіальної громади. Установлено, що документація із землеустрою та містобудівна документація повинні відповідати вимогам забезпечення сталого розвитку територіальної громади з додержанням принципу збалансованості державних, громадських та приватних інтересів. Обстоюється доцільність ухвалення рішень щодо землекористування на підставі оцінки соціальних, екологічних та економічних умов конкретної території як основи стратегічного планування використання територій. Це пояснюється індивідуальними особливостями інженерно-транспортної інфраструктури та благоустрою кожного населеного пункту, необхідністю охорони земель та інших компонентів навколишнього природного середовища, формування екомережі, охорони і збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища населених пунктів. Обґрунтовано думку, що сталий розвиток, закладений в основу стратегічного планування, дозволить створити повноцінне життєве середовище для сучасних та майбутніх поколінь на основі раціонального використання земельних та природних, удосконалити екологічну інфраструктуру, покращити умови проживання, відпочинку й оздоровлення громадян, зберегти та збагатити біологічне розмаїття та культурну спадщину.
2
Теличко, Л. П. "СХОЖІСТЬ ТА ЕПІФІТНА МІКОФЛОРА НАСІННЯ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ ЗА УМОВИ ДІЇ БІОЛОГІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 65–71. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано вплив біологічних та хімічних препаратів на посівні якості насіння кукурудзи цукрової. Значення і роль застосування біологічних препаратів як одного з основних складників сучасних технологій екологічно безпечного вирощування кукурудзи цукрової. Проведення цих досліджень допомо-же дізнатися про вплив факторів на польову схожість, результати якої спрямовано на збільшенняурожайності кукурудзи цукрової. У роботі наведено результати впливу біопрепаратів «БіонормаPseudomonas» та «Агріінсекта Тріомакс. «Біонорма Pseudomonas» – препарат захисної та стиму-люючої дії з підвищеною антибактеріальною та антигрибковою активністю для захисту від фіто-патогенних мікроорганізмів – збудників захворювань культурних рослин. «Агріінсекта Тріомакс –біологічний інсектицид ентомопатогенних бактерій та грибів контактної та шлункової дії. Захи-щає від широкого кола шкідників. Це комплексний біологічний препарат ентомопатогенних бактерійта мікроміцетів. Сорти кукурудзи цукрової, що використовувалися, мають різні групи стиглості тахарактеризуються підвищеною стійкістю до хвороб, саме тому були обрані для досліджень. Визна-чення лабораторної схожості і зараженості насіння здійснювали методом пророщування в чашкахПетрі на фільтрувальному папері та на поживному середовищі, вплив протруйників на його мікобі-оту – розкладанням на поживне тверде середовище, а ступінь інфікованості – в кожному варіантідосліду. Насіння, що вивчалось у лабораторних дослідах, висівали на ділянки, де визначали польовусхожість рослин кукурудзи цукрової. Польові досліди виконували згідно з методикою закладки і про-ведення дослідів з кукурудзою. Наведені результати досліджень, які свідчать про те, що в технологіївирощування цукрової кукурудзи цілком можливо замінити застосування хімічних протруйників дляпередпосівного обробітку насіння на біологічні препарати. Використання біологічних препаратів єперспективним, завдяки використанню природних механізмів маємо змогу отримати вирівняні, дру-жні сходи без спричинення спрямованого добору та ризику появи резистентних мікоміцетів в агро-фітоценозі.
3
Sidelkovskiy, A. L. "Досвід застосування досягнень хрономедицини у комплексній реабілітації неврологічних хворих". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 18, № 1 (12 березня 2022): 49–53. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.18.1.2022.929.
Повний текст джерелаАнотація:
Жива матерія протягом мільйонів років існує в умовах ритмічних змін геофізичних параметрів навколишнього середовища, і кожна фізіологічна реакція, будь-яке біологічне явище має свою, властиву тільки йому унікальну періодичність. Порушення гармонії ритмічних процесів в організмі людини призводить до неузгодженості регуляторних фізіологічних механізмів і, як наслідок, до розладів його індивідуальних біоритмів. Біологічні ритми є найважливішими механізмами регуляції різних функцій організму, що забезпечують гомеостаз та адаптацію людини до зовнішнього середовища. Останнім часом інтерес до хрономедицини значно зріс через відкриття практичного застосування знань про біоритми та їх порушення (десинхроноз). Добові коливання характерні для роботи практично всіх органів і систем: серцево-судинної, дихальної, травної, видільної. Циркадіанні коливання роботи цих систем багато в чому визначаються станом вегетативної нервової системи й ендокринних залоз. Момент народження кожної людини визначає синхронізацію унікальних, індивідуальних біологічних ритмів. Індивідуальні біоритми збігаються з днем народження людини і перебувають під впливом сонячної активності, положення планет, Місяця, зірок та ін. Призначення ліків як з профілактичною, так і з лікувальною метою має здійснюватись в обов’язковому порядку з урахуванням біоритмів пацієнта. Хворобливі стани формують власні ритми, що негативно впливають на стан пацієнта.
4
Шевченко, Валентина, Оксана Лагутенко, Тетяна Настека та Валерія Шевченко. "ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНИЙ СТАН ТА ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СЕЛА РУСАНІВ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 99–103. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-22.
Повний текст джерелаАнотація:
В залежності від конкретного природного середовища, розвитку інфраструктури, особливостей забудови, діючих виробництв, наявних рекреаційних зон, у різних населених пунктах складається певна еколого-біологічна ситуація. Визначено основні чинники негативного впливу на еколого-біологічний стан компонентів довкілля села Русанів Броварського району. Через Русанів протікає річка Трубіж, на акваторії якої спостерігається замулення, зниження водності. Через село проходить автомобільна дорога державного значення Н-07 Київ – Суми – Юнаківка, яка впливає на ряд показників якості повітря. Хвойні та листяні ліси навколо села відносяться до державного підприємства “Бориспільське лісове господарство”, що здійснює системи рубок головного користування та рубки для формування і оздоровлення лісів. На території села знаходиться об’єкт екологічної мережі – заказник ботанічний „Оврамівсько-Івашківський”. Тут виявлено місцезростання лілії лісової, занесеної до Червоної книги України. Сформульовано пропозиції щодо мінімізації антропогенно-техногенного впливу на природне середовище.
5
Колокольчикова, І. В. "МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ НТП У БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩІ РИНКУ ПЛОДОВО-ЯГІДНОЇ ПРОДУКЦІЇ". Підприємництво та інновації, № 11-1 (29 травня 2020): 88–93. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Умовою розвитку галузі виробництва високоякісної плодово-ягідної продукції є впровадження досягнень науково-технологічного прогресу. Обґрунтовано, що наукові розробки є важливими для галузі, вони дають змогу оптимально використовувати природно-кліматичний, біологічний та технологічний потенціал регіонів. Розглянуто стадії реалізації інноваційних нововведень. Окреслено основні види інновацій: біологічні, технічні, хімічні та технологічні. Запропоновано механізм реалізації НТП та взаємодії з бізнес-середовищем на ринку плодово-ягідної продукції. Підкреслено важливість спеціальних установ та держави у підтримці і реалізації наукового прогресу. Запропоновано розширити внутрішнє середовище інноваційних перетворень інформаційно-консультаційною, науково-методичною та органічною складовими частинами. Встановлено, що саме вони необхідні представникам малого бізнесу, які сьогодні виробляють більшу частину плодів та ягід і мають значні труднощі в отриманні інформації, знань щодо інновацій, їх упровадження. Визначено, що розвиток органічного виробництва продукції доцільно починати з невеликих господарств із метою поступового нарощування обсягів, розвитку внутрішнього ринку та формування попиту.
6
Зеленянська, Н. М., та М. О. Самофалов. "Підвищення адаптивності мікроклонів винограду в умовах in vitro". Аграрні інновації, № 11 (3 травня 2022): 25–31. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати досліджень щодо отримання мікроклонів винограду з високим адаптаційнимпотенціалом. Мета – визначити вплив різного складуагаризованого поживного середовища на ріст і розвиток вегетативної маси та кореневої системи мікроклоніввинограду. Методи. Під час виконання роботи використовували біотехнологічні, лабораторні та розрахунково-порівняльні методи. Результати. Показано, що дляодержання мікроклонів винограду з добре розвиненоювегетативною масою та кореневою системою доцільним є застосовування біологічно активних препаратівРадіфарм, Clonex gel та структуроване поживне середовище. На таких поживних середовищах було отриманорослини з найбільшою площею листкової пластинки,площею листкової поверхні та загалом облиств’яності.Ці показники були більшими за контрольні значення,у середньому, на 50,0–90,0%. У мікроклонів винограду,отриманих у цих варіантах, формувалася більш розгалужена коренева система, що проявлялося у більшійкількості коренів різних градацій. У середньому, за сортами та варіантами, у рослин утворювалося від 5,5 до10,7 шт. коренів І порядку та від 18,9 до 34,6 шт. коренівІІ порядку. Загальна довжина коренів І порядку зменшувалася на 6,2–31,8%, довжина одного кореня І порядку на37,7–63,8%, загальна довжина коренів ІІ порядку – відповідно на 11,3–35,9%, а довжина одного кореня ІІ порядкувідповідно на 34,7–56,5%. Висновки. Для культивуваннявинограду in vitro за основу доцільно брати пожив середовище МS із мінімальним вмістом фітогормонів –0,3 мг/л ІОК та 0,2 мг/л БАП. Для формування вегетативної маси з добре розвиненим листковим апаратомта розгалуженою кореневою системою мікроклони винограду рекомендовано культивувати на структурованихпоживних середовищах (МS+агроперліт+вермикуліт,МS+агроперліт, МS+вермикуліт) або застосовуватистимулятор ризогенезу – Clonex gel (обробка базальної частини чубуків перед висаджуванням на поживнесередовище).
7
Бужилов, Микола Георгійович, Леонід Вікторович Капрельянц та Лілія Георгіївна Пожіткова. "ОЦІНКА ФРАКЦІЙ ВИСІВОК ПШЕНИЦІ ЯК ОБ’ЄКТІВ БІОТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПЕРЕРОБКИ". Scientific Works 82, № 2 (15 лютого 2019): 55–61. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1144.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуто можливість використання пшеничних висівок як джерела ряда біологічно активних речовин та харчових волокон. Проаналізовано структурні зміни, які відбуваються в клітинах алейронового шару висівок в результаті їх замочування, це в свою чергу значно підвищує дифузію поживних речовин вакуолей в навколишнє водне середовище, і створює сприятливе поживне середовище для подальшого розвитку мікроорганізмів. Встановлено закономірність кількісного співвідношення розміра фракцій в залежності від вмісту вологи. Досліджено хімічний склад загальних пшеничних висівок з трьох зернопереробних підприємств одеської області: Грейн Милл, ВАТ Одесахарчкомбінат і ТОВ Софія. Встановлено всі досліджувані зразки не перевищують вимог показників, які висуваються до пшеничних висівок згідно ДСТУ 3016-95. З огляду біохімічного складу та морфологічних ознак клітини визначено і обґрунтовано доцільність проведення фракціонування за розміром часток пшеничних висівок. Показано, що вміст білку, легко гідролізуємих полісахаридів та кількість крохмалю у всїх фракціях відрізняється, це обумовнене тим, що кожна з фракцій утворюється у процесі переробки з різних шарів зерна. Графічно наведено залежність розміру фракцій пшеничних вісівок на вміст білку, полісахаридів та вологості. Встановлено, що вміст білків, вуглеводів та біологічно активних речовин дає нам можливість, їх подальшого використання, як питомого середовища для культивування пробіотичних мікроорганізмів.
8
Obertynska, O. V. "Діагностичний інструмент для боротьби з пандемією та точність біоматеріалів для виявлення SARS-COV-2". Health of Society 10, № 6 (7 березня 2022): 193–200. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.6.2021.280.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Пандемія спричинена новим коронавірусом SARS-CoV-2 продовжує справляти безпрецедентний вплив на соціальні аспекти суспільства та економіку всього світу. Для запобігання та контролю передачі COVID-19, моніторингу інфекції залишається постійна потреба у високоефективних технологіях для ідентифікації збудника чи його маркерів. Важливим інструментом і золотим стандартом сьогодення у діагностиці коронавірусної хвороби (COVID-19) є молекулярно-генетичні технології, а саме метод полімеразної ланцюгової реакції із зворотньою транскрипцією (RT–PCR) для виявлення маркерів рибонуклеїнових кислот (РНК) гострого респіраторного синдрому коронавірусу - 2 (SARS-CoV-2) у зразках різного типу біологічного матеріалу, з визначених найбільш імовірних за локалізацією збудника місць організму людини доступних для відбору. Досліджували біологічний матеріал мазків з носу (NS), слину (SS), хоча достовірні дані про їх точність використання обмежені. Для цього ми провели вивчення діагностичної цінності та точності зібраних зразків різного біологічного матеріалу: носоглотки/носу/слини (NPS/NS/SS). Матеріали та методи. Тридцять пацієнтів були включені після позитивного тесту на SARS-CoV 2 RT-PCR у зразках NPS відповідно до чинного наказу № 662 МОЗ України «Методичні рекомендації "Порядок забору, транспортування та зберігання матеріалу для дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції», рекомендацій ВООЗ щодо збору, обробки та тестування клінічних зразків на COVID-19. У порівнянні з цим рекомендованим методом дослідження, зразки NPS/NS/SS були протестовані за допомогою автоматизованої портативної системи виявлення НК ExiStation 48 (Bioneer Corporation, Південна Корея). Щоб дослідити доцільність та корисність методу системи ExiStation 48 та різницю між типами вибірок біологічних зразків, було розраховано специфічність та чутливість. Від кожного пацієнта було відібрано три – п’ять зразків за загальний період досліджень 6 – 9 днів. Результати. Було відібрано 171 комплект зразків NPS/NS/SS, з яких 122 дали позитивний результат на COVID-19 методом RT-PCR з біологічного матеріалу NPS. У цілому, коефіцієнт конкордатності щодо типів біологічного матеріалу були 82,0 %/68,2 %/50,4 % для зразків NPS/NS/SS (системи ExiStation 48); однак для зразків, зібраних на 9-й день після початку захворювання (66 негативних і три позитивні зразки), відповідні показники були 91,7 %/80,0 %/65,2 %. Загальні оцінки чутливості були 100,0 %/67,5 %/37,5 % для зразків NPS/NS/SS (системи ExiStation 48). Для зразків до 7 днів після початку захворювання значення були 98,0 %/84,4 %/64,6 %. Висновки. Біологічний матеріал зразків відібраних із нижнього носового ходу (вводимо кінчик тампона в ніздрю на 2-3 см від носового отвору, торкаючись передньої носової раковини і слизової оболонки перетинки) NS є більш надійними, ніж зразки SS, і можуть бути альтернативою біологічним зразкам NPS зібраними і доставленими у транспортному середовищі для вірусів з лізуючим компонентом. Отже, біологічний матеріал зразків відібраний з передньої носової раковини в спеціальне транспортне середовище з лізуючим компонентом можуть бути рекомендованими для досліджень методом RT-PCR для діагностики COVID-19 під час епідемії чи підйому захворюваності щодо ГРВІ з метою диференційної діагностики.
9
Petrovskiy, О., T. Kuznetsova, S. Leyko та L. Azarova. "ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БІОЛОГІЧНИХ ТКАНИН НАСІННЯ ПШЕНИЦІ ТА ЇХ ЗМІНА ПІД ВПЛИВОМ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЕННЯ ВИСОКОЧАСТОТНОГО ДІАПАЗОНУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 139–43. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.139.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено результати експериментальних досліджень роботи біотехнічної системи опромінення насіння високочастотним електромагнітним полем, безперервним синусоїдальним сигналом із різною вихідною потужністю для насіння пшениці. Визначений тепловий та осциляторний вплив електромагнітного поля на біологічну тканину. Запропонована фізико-математична модель структури біологічної тканини на рівні клітинних мембран, внутрішньо і міжклітинного середовищ з точки зору електричних властивостей. На основі будови клітин визначені електричні властивості біологічної тканини, з якої складається насіння рослин. Показана зміна складових комплексного опору в залежності від частоти електромагнітного випромінювання за допомогою якого проводилась стимуляція. Побудовано рівняння реґресії і проведено оцінку їх адекватності за критерієм Фішера. Аналіз рівнянь реґресії дозволив визначити оптимальне співвідношення незалежних факторів для досягнення максимального відсотка схожості насіння. Отримані результати дозволили конкретизувати критерії оцінювання опромінення насіння. Експериментально доведено, що еквівалентну електричну схему неможливо звести до простих випадків з’єднання опорів і ємностей, а саме насіння не можна вважати нейтральним діелектриком. Розроблена методика оцінки інтенсивності обмінних процесів залежно від електричного опору насіння.
10
Лісяний, М. І., Л. М. Бельська, А. В. Паламарьова, Д. М. Станецька та А. І. Ключникова. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ГУМОРАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ФЕТАЛЬНИХ НЕРВОВИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН НА ЦИТОТОКСИЧНУ АКТИВНІСТЬ СПЛЕНОЦИТІВ ЩУРІВ З ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (1 грудня 2021): 104–11. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12522.
Повний текст джерелаАнотація:
В патогенезі ЧМТ традиційно виділяється дві фази. Перша фаза обумовлена пошкодженням головного мозку при прямій дії травмуючого чинника, що призводить до механічного пошкодження цілісності нейронів, глії, судин мозку. Друга фаза, у якій виникають так звані вторинні порушення, починається через кілька годин після ЧМТ і триває від кількох днів до кількох тижнів, характеризується надходженням кальцію в нейрони, утворенням вільних радикалів, оксидантним стресом, синтезом прозапальних цитокінів та розвитком імунопатологічних реакцій, що призводить до некрозу та апоптозу нейронів. Одним з підходів до лікування наслідків ЧМТ є клітинна терапія різними стовбуровими клітинами (СК) та їх гуморальними чинниками, які показали себе як перспективний метод лікування.
Мета – вивчення впливу на цитотоксичну активність спленоцитів щурів у першу та 5 добу після ЧМТ гуморальних чинників, які продукуються в культурі клітин in vitro ембріональними нейрональними клітинами.
Матеріал і методи. В роботі використані статевозрілі щури (n=36), розведені у віварії ДУ «ІНХ НАМН». Усі роботи з експериментальними тваринами проводили з дотриманням законодавчих норм та вимог Закону України № 3447 IV «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для дослідних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986), з урахуванням принципів біоетики та норм біологічної безпеки. Тварин утримували у стандартних умовах акредитованого віварію. Черепно-мозкову травму у щурів моделювали згідно з рекомендаціями Романова Г. А. та інших (2015) шляхом падіння вантажу (вагою 100 г) з висоти 120 см на голову щурів, що були занаркотизовані внутрішньоочеревинно 0,5 мл суміші кетаміну (70,0 мг/кг) та седазину (15 мг/кг) [22].
У роботі визначали цитотоксичну активність спленоцитів щодо еритроцитів барана за спектрофотометричним методом, описаним [23].
Отримання фракцій кондиційного середовища з культур ембріональних клітин головного мозку щурів проводили за розробленою методикою [24]. Головний мозок вилучений у стерильних умовах з плодів наркотизованих ефіром самиць (Е16-18 день вагітності), звільняли від судин та оболонок та багатократним пікетуванням суспендували в середовищі [24]. Отримані клітинні суспензії висівали на дно пластикових чашок Петрі та культивували 48 годин у поживному середовищі без ембріонального телячої сироватки. Супернатанти культур клітин мозку, так звані кондиційні середовища (КС), використовували для лікування тварин з ЧМТ.
Результати. При ЧМТ у щурів відмічається підвищення прямої та антитілозалежної цитотоксичності клітин селезінки, яка реєструється через 24 години після травми з поступовим подальшим зростанням до 5 доби. Одноразове введення трофічних чинників, які продукуються в культурі клітин ембріональними нервовими клітинами в кондиційне середовище, щурам одразу після травми викликає вірогідне зниження показників обох типів цитотоксичності. Введення кондиційних середовищ ембріональних нервових клітин щурам з ЧМТ на 1, 2, 3 добу після травми викликає на 5 добу вірогідне гальмування підвищеної прямої та антитілозалежної цитотоксичності, що свідчить про імуносупресивну дію цих трофічних чинників.
Висновок. При ЧМТ у щурів спостерігається підвищення цитотоксичної активності спленоцитів вже через 24 години після травми, яка може бути загальмована введенням трофічних чинників, що продукуються ембріональними клітинами головного мозку щурів.
11
Ціник, М., О. Бесараб та В. Мотроненко. "БІОБЕЗПЕКА ТА ОХОРОНА ПРАЦІ". Біомедична інженерія і технологія, № 5 (12 травня 2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.231250.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання біологічної безпеки та біозахисту мають важливе значення для репутації та відповідальності кожної наукової установи, будь то дослідницька, наукова чи виробнича. Кожен ризик – яким би малим він не був – повинен бути врахований, оцінений та належним чином пом’якшений. У цій статті ми проводимо огляд основних патогенних біологічних об’єктів, надаємо статистику співвідношення виявлених випадків захворювання та смертності серед основних лабораторно-набутих інфекції (Laboratory-acquired infections) (LAI) та співвідношення виявлених випадків захворювання та смертності серед основних умовно-патогенних біологічних агентів. Розглядаємо підбір заходів, що керують впровадженням біобезпеки та біозахисту в обмежених середовищах, і те, як вони застосовуються в Україні, серед чого визначаємо, які заходи проводять у лабораторії кожного рівня біологічної безпеки (Biological safety levels) (BSL). Коротко характеризуємо особливості контролю за мікробіологічним забрудненням біотехнологічної та фармацевтичної продукції. В результаті проведеного аналізу можемо зробити висновок, що хоча біобезпека та біозахист направлені на здійснення різних цілей, вони часто вирішуються разом, особливо в умовах обмеженого використання, призначені для забезпечення безпеки працівників лабораторій, включають використання різних первинних та вторинних бар’єрів, багато з яких зумовлені появою нових технологій у галузі матеріалознавства та техніки.
Ключові слова: біозахист, біобезпека, охорона праці, група ризику, LAI, BSL
12
Гарькавець, Сергій. "Проблема психологічного втручання у соціальне насилля: виміри школи та родини". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 159–68. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-159-168.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема соціального насилля, що відбивається, як на рівні шкільного соціального простору, так й родинного. Зроблений акцент на психологічних чинниках, що детермінують такі ганебні явища як булінг і мобінг, особливості їхнього прояву в умовах учнівської взаємодії. Зазначено, що соціальні умови завжди виступають однією з основних причин булінгу та мобінг. Розглянуті психологічні профілі як тих, хто вчиняє насилля, так й тих, хто стає його жертвами. З’ясовано, що у булерів і моберів акцентованими виступають біологічні (родові травми), соціальні (вплив сімейного оточення) та персональні (рівень розвитку соціального інтелекту) інсталяції. Жертвами булінгу та мобінг, перш за все, стають діти з проявами «навченої безпорадності», які зазвичай продукують інфантильний захист і неспроможні самостійно розв’язувати проблеми комунікації з іншими. Зазначено, що у підлітковому середовищі цінним виступає те, що пов’язано з проявами «дорослості», а копіювання поведінки значущих старших значно впливає на їхню соціальну активність. Зневажливе ставлення батьків до інших у присутності власних дітей, стає однією з причин генерування соціальної інгібіції в учнівському середовищі. Запропоновані соціально-психологічні шляхи розв’язання проблеми насилля в родинах школярів та учнівському середовищі, що мають комплексний характер. Ключові слова: булінг, жертва, мобінг, родина, соціальна інгібіція, соціальне насилля, учнівське середовище.
13
Соцький, А. М. "ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЛІСУ ЯК ОСНОВНОГО РЕСУРСУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНЬОГО СЕРЕДОВИЩА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences, № 10 (18 листопада 2021): 49–54. http://dx.doi.org/10.36477/2616-7611-2021-10-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Ліс є ресурсно-сировинним та рослинно-ягідним постачальником, що потребує захисту держави та урегулювання його використання. Саме ці та багато інших питань лежать у правовій площині, і лісові відносини урегульовується нормами права. Зазначено, що біологічні, хімічні та інші характеристики природних об’єктів не завжди автома- тично приймаються юриспруденцією, право формує поняття природних об’єктів, керуючись своїми критеріями, і поняття ці можуть збігатися, проте можуть і відрізнятись. Саме тому не варто зако- нодавцю уникати правових колізій за допомогою використання схожих термінів, оскільки ця практика сприяє виникненню ще більшої плутанини і виникненню нових правових колізій. Поняття «земельна ділянка» та «земля» в більшості випадків охоплюють не лише простір над та під земною поверхнею, але й розташований у межах цього простору ґрунтовий покрив. Водночас, можливі ситуації, коли терміни «земельна ділянка», «земля» не будуть охоплювати ґрунт. У випадку, коли ґрунтовий покрив буде вилучено із природного середовища, тобто ґрунт перестане утворю- вати ґрунтовий покрив і буде поміщений, наприклад, у горщик із квіткою, він не буде охоплюватися ні поняттям «земля», ні «земельна ділянка», і відносини, об’єктом яких буде ґрунт у горщику, не будуть належати до предмету земельного права. Зазначено, що ліс – це природний, відтворюваний об’єкт природи, елемент екологічної системи, що складається з дерев, чагарників, іншої лісової рослинності, що зростає на землі; джерело одержання деревини та іншої лісової продукції, він виконує кліматорегулюючі, захисні, водоохоронні, санітарно- гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші функції, які впливають одна на одну та на довкілля. Ліс як об’єкт природи має такі ознаки: об’єкт рослинного світу, зареєстрований у державних лісо- облікових документах як ліс, об’єкт власності, управління, використання та охорони; біологічна, біо- фізична, природна і кібернетична, економічна система; відтворюваний об’єкт природи; складається з деревно-чагарникової та трав’янистої рослинності, що зростає на землі; виробляє різноманітні сиро- винні ресурси; впливає на навколишнє природне середовище.
14
Костіков, Олександр. "ФОТОФІЗИЧНІ І ПАРАМАГНІТНІ ВЛАСТИВОСТІ ТРИПТОФАНУ". Збірник наукових праць фізико-математичного факультету ДДПУ, № 11 (30 червня 2021): 73–79. http://dx.doi.org/10.31865/2413-26672415-3079112021234839.
Повний текст джерелаАнотація:
Розуміння процесів, що призводять до пошкодження важливих біологічних молекул-білків залишається актуальним завданням для досліджень. При цьому корисним інструментом є дослідження простих модельних систем. У даній роботі в якості об'єкта досліджень використовувався триптофан в лужному середовищі. Такий вибір обумовлений тим, що молекула триптофану є амфіпатичною, тобто містить сильно гидрофобну і полярну групи і в умовах лужного середовища може утворювати міцели, до складу яких входять кілька молекул триптофану. У нашому випадку такі міцели містили шість молекул триптофану. Використовуючи методи оптичної спектроскопії і електронного парамагнітного резонансу показано, що при опроміненні лужного розчину триптофану утворюється набір декількох видів продуктів. Це катіон-радикали, аніон-радикали, вільні електрони, пастки цих продуктів. Виміряні параметри всіх цих продуктів, їх властивості.
15
КНИШ, Світлана. "НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ТА ОСНОВ ЗДОРОВ’Я". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 297–303. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-297-303.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто науково-методичні аспекти підготовки майбутніх учителів біології та основ здоров’я у закладах вищої освіти, проаналізовано психолого-педагогічні умови навчання студентів в контексті впровадження компетентнісно-діяльнісного підходу. Сучасна орієнтація освіти на формування компетенцій передбачає створення дидактичних і психологічних умов, у яких студент може проявити не тільки інтелектуальну і пізнавальну активність, але й особистісну соціальну позицію, індивідуальність, суб'єктність. Саме тому, для організації успішної освітньої діяльності майбутніх фахівців потрібно обирати такі форми та методи, які б викликали в них зацікавленість та бажання пізнавати нове. Формування предметної компетентності в процесі навчання біології та основ здоров’я тісно пов’язано з використанням методу біологічного експерименту. У процесі вивчення біологічних наук у ЗВО майбутні фахівці формують ключові компетентності, яких потребує сучасне життя, застосовуючи інноваційні форми навчання. Значущим для здобуття методичних знань, формування методичних умінь і навичок є досвід самостійної діяльності майбутніх педагогів, що дає їм змогу визначити свою позицію з того чи іншого методичного питання, висловити власну думку щодо професійної проблеми. Сьогодні важко уявити собі освітній процес ЗВО без використання сучасних технологій, перш за все, інформаційно-комп'ютерних технологій. Вдале використання хмарних сервісів надає змогу створення єдиного інформаційного простору ЗВО – хмаро орієнтоване освітнє середовище. Сучасна підготовка майбутніх вчителів біології та основ здоров’я з кожним роком модернізується й орієнтується на формування професійних компетенцій, завдяки чому студенти проявляють інтелектуальну й пізнавальну активність, особистісну соціальну позицію, індивідуальність, суб'єктність. Формування знань, мети, основних завдань біологічної освіти досягається в процесі вивчення біологічних наук у ЗВО із активним застосуванням інновацій. Для повного формування та розвитку біологічних знань студентів необхідно цілеспрямовано і наполегливо користуватися активними та інтерактивними формами та технологіями організації вивчення біологічних наук. Ключові слова: вчителі біології, методична підготовка, компетентнісно-діяльнісний підхід.
16
ЯСТРУБ, Оксана. "ШКІЛЬНА АДАПТАЦІЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 172–77. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкриваються сутність, види, етапи, особливості та умови успішної шкільної адаптації першо- класників. Актуальність проблеми зумовлена вирішенням завдань створення новітнього освітнього простору, в якому кожен учень зможе самовизначитися, реалізувати власні творчі здібності за допомогою різноманітних засобів і способів діяльності. Мета статті полягає у визначенні умов успішної шкільної адаптації першокласників. Для реалізації мети вважаємо за необхідне вирішити такі завдання: 1) розкрити сутність, особливості, види та етапи адаптації дитини до школи; 2) визначити умови успішної шкільної адаптації першокласників. Адаптацію розглянуто як універсальну форму взаємодії людини з навколишнім середовищем; як складне соці- ально зумовлене явище, що характеризується пристосуванням особистості до життя, до умов середовища; як наявність гармонії та взаємовідповідності між організмом і середовищем. Шкільна адаптація першокласників аналізується як прийняття дітьми 6–7 років основних вимог шкільного навчання, які для них є новими, незвичними, на відміну від умов закладу дошкільної освіти чи сім’ї; гармонійна вза- ємодія дітей з новими ровесниками, вчителем і повноцінна реалізація своїх здібностей, можливостей та потреб в умовах школи. Визначено ознаки шкільного адаптаційного періоду (зміна соціального статусу дитини, про- відного виду діяльності, соціального оточення та часткова заборона рухової активності дітей), види шкільної адаптації (біологічна, психологічна та соціальна), етапи (орієнтаційний, нестійкого та стійкого пристосуван- ня) і рівні (високий, середній, низький (дезадаптаційний)). Виявлено педагогічні умови успішної шкільної адаптації першокласників: створення сприятливого освітньо- розвивального середовища в школі; виховання в першокласників основи культури міжособистісної взаємодії; активізація фасилітаторської ролі педагога як фахівця, котрий супроводжує процес адаптації дитини в школі, допомагає й підтримує дитину; організація комплексу заходів, спрямованих на формування необхідних соціальних компетенцій дитини.
17
Martsenyuk, V. P., I. V. Zhulkevych, A. S. Sverstiuk, N. A. Melnyk, N. V. Kozodii та I. B. Berezovska. "ВИКОРИСТАННЯ БІОСЕНСОРІВ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (18 жовтня 2019): 107–14. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10491.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розглянути класифікацію біосенсорів (за типом перетворювача), принцип їх роботи, галузі застосування біосенсорів залежно від виду забруднювачів навколишнього середовища та основні напрямки подальшого розвитку біосенсорних технологій.
Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи.
Результати. Біосенсор є портативним аналітичним пристроєм, що складається з чутливого елемента біологічного походження та фізико-хімічного перетворювача. Його устаткування має такі компоненти: біорецептор, перетворювач, процесор сигналу на виході. Біосенсори класифікуються відповідно до біорецептора (ферменти, імуноафінність, ДНК і цілі мікробні клітини) чи перетворювача (електрохімічний, оптичний, п’єзоелектричний, електрохімічний та тепловий біосенсори). Як біосенсори, так і біологічні прилади можна використовувати як інструменти контролю параметрів навколишнього середовища – для оцінки фізичного, хімічного та біологічного моніторингу забруднювальних речовин у довкіллі. Основні програми біосенсорів призначено для виявлення та контролю різних забруднювальних речовин, включно солі важких металів, органічні та неорганічні забруднювачі, токсини, антибіотики і мікроорганізми.
Висновки. Застосування сучасних нанотехнологічних біосенсорів має великий потенціал для екологічного моніторингу та для виявлення забруднювальних речовин, оскільки дані біологічні пристрої є портативними і дають змогу проводити вимірювання в режимі реального часу. Принцип роботи біосенсора ґрунтується на здатності фіксування біологічного матеріалу, відбувається за допомогою фізичного або мембранного захоплення, нековалентних або ковалентних зв’язків.
18
Березінський, П. А. "Соціальна і біологічна форми у взаємодії суспільства з природним середовищем". Часопис Київського університету права, № 2 (2011): 201–5.
Знайти повний текст джерела
19
Cheliabiieva, Viktoriia, Liudmyla Shcherba та Tetiana Oliachenko. "ВИКОРИСТАННЯ ЖИТНЬОЇ ЗАКВАСКИ В ТЕХНОЛОГІЇ КИСЛОМОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 280–86. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-280-286.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Кисломолочні напої в харчуванні людини займають вагоме місце, і питання розширення асортименту кисломолочних напоїв, шляхом використання нових кисломолочних культур для заквашування є актуальним для харчової галузі. Постановка проблеми. Приготування кефіру передбачає використання кефірного грибка – адаптованого кумисного ферменту, отримання культури якого потребує специфічного елективного середовища. Тому, пошук культур, які можна отримати на доступних елективних середовищах, і, які можуть бути використані для швидкого й легкого приготування кисломолочного продукту, максимально наближеного за своїми властивостями до кефіру, є актуальним питанням. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для отримання кисломолочних продуктів застосовують ряд культур молочнокислих бактерій і дріжджів, найбільш вживаними є молочнокислий стрептокок (Lactococcus lactis); болгарська паличка (Lactobacterium bulgaricum), вершковий стрептокок (Streptococcus cremoris), ацидофільна паличка (Lactobacterium acidophilium). Кожний вид кисломолочних продуктів виготовляють за допомогою певних культур мікроорганізмів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відсутня інформація стосовно використання мікрофлори житньої закваски у виробництві кисломолочних продуктів. Постановка завдання. За мету було поставлено дослідження використання в технології кисломолочних продуктів мікрофлори житньої закваски, органолептичних та фізико-хімічних характеристик отриманого готового продукту. Виклад основного матеріалу. За структурно-механічними властивостями згустку, органолептичними характеристиками готового продукту та показниками синерезису найкращі властивості має продукт, отриманий при внесенні в коров’яче молоко 3 % виведеної густої житньої закваски. Фізико-хімічні характеристики отриманого продукту відповідають ДСТУ 4417:2005. Кефір. Висновки відповідно до статті. Внесення в коров’яче молоко густої житньої закваски в кількості 3 % до маси молока дозволяє отримати кисломолочний продукт, який відповідає за органолептичними і фізико-хімічними характеристиками кефіру. Виведення мікрофлори густої житньої закваски не потребує спеціальних елективних середовищ та відбувається за простою схемою. Мікрофлора густої житньої закваски містить гетероферментативні мікроорганізми Lactobacillus plantarum і Lactobacillus brevis, які невибагливі в умовах виробничого технологічного циклу, володіють пробіотичними властивостями, зумовлюючи біологічну цінність отриманого кефіру.
20
Melnychuk, N. Ya, та Ya V. Henyk. "Ландшафтно-екологічні особливості формування зелених насаджень у Львівській урбоекосистемі". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (26 грудня 2019): 9–14. http://dx.doi.org/10.36930/40290901.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито ландшафтно-екологічні особливості структури Львова та їх вплив на формування еколого-біологічних особливостей зелених насаджень міста. Проведено аналіз картографічного матеріалу, цільове натурне обстеження садово-паркових об'єктів міста Львова, їх ландшафтно-планувальну та типологічну структуру. Проаналізовано елементи ландшафтної структури на рівні макрорельєфу та мезорельєфу, які зберегли свою ідентичність, а тому певною мірою репрезентують ландшафтний аспект природного середовища Львова. Досліджено фітоценотичну структуру 10 дослідних ділянок комплексної зеленої зони міста Львова. З'ясовано еколого-біологічні відмінності та особливості формування просторових природних явищ у певному фітоценотичному угрупованні. Встановлено, що формування фітоклімату над окремою територією є наслідком інтегрованої взаємодії основних кліматотвірних чинників, що включають в себе надходження сонячної радіації, особливостей атмосферної циркуляції та підстильної поверхні. Виявлено, що знаючи кліматотвірні властивості едифікаторів головної синузії, можна формувати паркові та лісопаркові фітоценози, які володіють високою естетичною цінністю та сприятливими санітарно-гігієнічними умовами. Окреслено негативні явища впливу на різноманітні елементи ґрунтового покриту та рослинного вкриття урбанізованованих екосистем. Встановлено, що негативні наслідки рекреаційного природокористування підсилюються сезонністю, а також зосередженням рекреантів у найбільш освоєних паркових насадженнях. Відзначено, що Львівська урбосистема потребує зменшення рекреаційного навантаження на паркові та лісопаркові рослинні угруповання.
21
Velychko, V. O. "Фізіолого-функціональна характеристика організму відгодівельних бугайців за впливу техногенного навантаження". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 11–17. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з актуальних проблем для тваринництва, зокрема у зонах техногенного забруднення, є розробка науково-практичних основ його ведення. Техногенне навантаження на довкілля і забруднення сільськогосподарських угідь різними ксенобіотиками проявляється імунодефіцитним станом організму тварин, а також може спричиняти мутагенну, тератогенну, навіть ембріотоксичну дію. До основних причин, які суттєво впливають на функціональний стан організму, здоров'я тварин, відповідно і людей вважають екологічний стан середовища. Особливо гострою ця проблема відчувається в районах, де не контролюються промислові викиди, безсистемно вносяться мінеральні добрива, гербіциди, пестициди, засоби стимулювання рослин. Дослідженнями підтверджено, що в таких районах підвищується і вміст важких металів у ґрунті, воді, відповідно і кормах, які використовуються у тваринництві, що знижує біологічну і поживну їх цінність та сприяє накопиченню в організмі токсичних сполук. Тому заслуговує на увагу необхідність вдосконалення, у зонах техногенного навантаження, сільськогосподарського виробництва в цілому, та і системи ведення галузі тваринництва та годівлі тварин зокрема. Виправданим напрямком в цій роботі є проведення моніторингу ксенобіотиків, зокрема важких металів у трофічному ланцюгу: ґрунт-рослина-корм-тварина-людина.
Важливість одержання саме таких даних викликана ще й тим, що зі зміною інтенсивності процесів метаболізму в організмі продуктивних тварин у зонах техногенного навантаження можливо ціленаправлено корегувати різними біологічно активними добавками процеси перетворення компонентів корму і трансформації їх у продукцію, швидкість і напрямок перебігу ферментативних реакцій, і, таким чином, нормалізувати окремі ланки обміну речовин, що, відповідно сприятиме підвищенню продуктивних якостей тварин та одержання якісної і безпечної продукції. Питання наслідків техногенного навантаження на фізіолого-функціональний стан організму тварин потребує розширення відповідних досліджень і відпрацювання заходів як збереження екологічної рівноваги середовища, так і збереження благополуччя тваринництва.
22
Євтух, М. Б., та І. Б. Червінська. "СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ ТРАДИЦІЙ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ ГІРСЬКИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 74–88. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-74-88.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається соціокультурний аспект феномену філософії здоров’я в традиційній культурі молоді гірських регіонів Українських Карпат.
На підставі опрацювання філософської, психолого-педагогічної, етнографічної літератури, вивчення архівних матеріалів, етнографічних досліджень, анкетування студентів, автори розкривають феномен процесу культивування здорового способу життя людини крізь призму етнокультурних традицій, видів діяльності та способів життєзабезпечення населення гірських регіонів.
Методологічні засади дослідження складають теоретичні засади етнографічних, психолого-педагогічних та філософських наук щодо вивчення унікальності процесу взаємодії людини і гірського середовища, людини і автентичної культури в контексті етнопедагогічного, етнокультурного та середовищного підходів.
Авторами наголошується на тому, що філософія здоров’я людини, відображена в етнокультурних традиціях жителів гірських регіонів, є надзвичайно багатогранною, оскільки вона сприяє подоланню меж між тілесним та духовним, біологічним та соціальним, індивідуальним та глобальним і включає цілісність людської особистості, гармонію психофізичних сил, спосіб життя людини, основними параметрами якого є праця, побут, освітня, суспільно-корисна та культурна діяльність, різноманітні звичаї, традиції, поведінка людини.
Наголошується, що вивчення та узагальнення сутності здоров’я з позицій фізичного, психологічного, соціального й духовного благополуччя дозволить виявити соціокультурні, медико-біологічні й психолого-педагогічні аспекти його формування, що в комплексі сприятиме покращенню рівня здоров’я населення гірських регіонів.
23
Тригуб, О. В., О. М. Куценко, В. В. Ляшенко та В. В. Ногін. "ВАЖЛИВІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ ЯК УНІКАЛЬНОЇ Й ЕКОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНОЇ КУЛЬТУРИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 69–76. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доведено перспективність вирощування гречки як еколого орієнтованої культури, яка завдяки своїм біологічним особливостям і господарським характеристикам, здатна забезпечити прибутковість виробництва та покращити його екологічне середовище. Завдяки своїм унікальним особливостям вона є цінною: сільськогосподарською культурою – як попередник і покращувач ґрунту, вирощується за безпестицидною технологією; медоносною сільськогосподарською культурою; сировинною культурою – як зерна, що є джерелом біологічно активних речовин, вітамінів і мінералів тощо, продуктів її переробки для створення функціональних продуктів з лікувальними та корисними властивостями; через безвідходність її технології виробництва та різностороннє використання. Визначено, що гречка є парозаймаючою культурою та гарним попередником для озимих культур, має позитивний вплив на ґрунт: поле залишається вільним від бур’янів та пухким, здатна несимбіотичним шляхом фіксувати азот бактеріями Azospirillum bacter у ризосфері коріння тощо. Проаналізовано культуру гречки як сидерат, який сприяє удобренню ґрунту цілим комплексом незамінних макро- і мікроелементів. Відзначено стійкість гречки до шкідників і захворювань, що додатково з безпестицидною технологією вирощування мінімізує застосування хімічних засобів захисту. Визначено місце культури гречки у розвитку бджільництва в Україні, як однієї з найкращих медоносів. Обґрунтовано перспективність створення функціональних продуктів які, крім основного завдання – харчування, мають лікувальні та корисні властивості для людини. Відзначено, що пріоритетність вирощування гречки ще обумовлена безвідходністю її технології виробництва і різностороннім використанням у фармацевтичній промисловості та народній медицині, тваринництві, птахівництві, грибництві тощо.
24
Мегем, Олеся Миколаївна. "Модернізація шкільної біологічної освіти в Україні у другій половині 60-х – середині 80-х років ХХ ст". Освітній вимір 38 (16 травня 2013): 325–30. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3239.
Повний текст джерелаАнотація:
Мегем О. М. Модернізація шкільної біологічної освіти в Україні у другій половині 60-х – середині 80-х років ХХ ст.
У статті шляхом здійснення аналізу стратегії руху суспільного середовища в досліджуваних хронологічних межах визначено провідні орієнтири розвитку шкільної біологічної освіти. Установлено характер впливу суспільно-політичних, соціально-економічних та ідеологічних чинників на формування змістово-методичних тенденцій.
25
Побережець, Ю. М., В. М. Яропуд та І. М. Купчук. "ЯЄЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КУРОК-НЕСУЧОК ПІД ВПЛИВОМ ПРОБІОТИЧНОЇ ДОБАВКИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 127–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Останніми роками в раціоні тварин використовуються численні кормові добавки. Однак вони не зав-жди позитивно впливають на якість продукції. Сьогодні це питання є актуальним через впровадження передових технологій для застосування нових кормів, застосування хімічних та мікробіологічних продуктів синтезу в годівлі тварин. Метою дослідження було дослідити вплив пробіотичної добавки «Ентеро-актив» на яєчну продуктивність курок-несучок. Пробіотики набули поширення серед кормових добавок природного походження. Вони створюють несприятливе pH середовище для патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, стимулюють ріст та біологічну активність норма-льної мікрофлори кишечника, позитивно впливаючи на склад мікробіоценозу, пробіотичні мікроорга-нізми також продукують біологічно активні речовини та амінокислоти. Досліджена пробіотична добавка Ентеро-актив містить молочнокислі бактерії Lactobacillus bulgaricus-2,0*1010 ККУ/кг (колонії умовних одиниць/кг) та Enterococcus faecium-2,0*1010 ККУ/кг. Кормову добавку розроблено у ПП «БТУ-Центр» м. Ладижин Вінницької області. Експеримент тривав 190 днів. Птицю утримува-ли в одноярусних клітках згідно з усіма зоогігієнічними вимогами. Контрольна група вживала основ-ний раціон (ОР) у вигляді повноцінного корму. Використовували комбікорм ТМ «Мультигейн» акціо-нерного товариства «Київ-Атлантика-Україна» с. Миронівки, Київської області. Досліджуваній групі додатково згодовували різні дози пробіотичної добавки. Контрольний забій птиці проводили для дослідження гематологічних показників у кінці експерименту. Встановлено, у разі споживання пробіотика у птиці 2-ї групи підвищується інтенсивність несучості та валовий збір яєць проти ко-нтролю. Крім того, застосування кормової добавки у годівлі птиці 2-ї групи сприяє збільшенню маси яєць, малого діаметру щільного шару білка та жовтка порівняно з контрольним показником.
26
Богомолов, М. Ф., В. В. Шликов та С. І. Вовянко. "КОМП’ЮТЕРНА ОБРОБКА СПЕКЛ-ІНТЕРФЕРОГРАМ ДЛЯ ОПТИЧНОГО ДІАГНОСТУВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ МІКРООБ’ЄКТІВ". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (17 листопада 2021): 99–108. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.244563.
Повний текст джерелаАнотація:
Реферат: Комп’ютерна обробка спекл-інтерферограм для оптичного діагностування біологічних мікрооб’єктів дає можливість визначити оптичні та фізичні параметри компонентів біологічного об’єкта. Важливою характеристикою розробленої моделі є універсальність при її застосуванні, що дає можливість забезпечити необхідну адекватність і однозначність оптичних співвідношень з оригіналом. Під час комп’ютерної обробки проводиться розрахунок розподілу випромінювання в середовищі температурних полів.
Метою моделювання є дослідження взаємодій лазерного випромінювання з біологічними мікрооб’єктами для удосконалення та підвищення ефективності лазерної діагностики.
Методика реалізації. Для дослідження взаємодії електромагнітного випромінювання з еритроцитами крові людини використано метод спекл-інтерферометрії, який було взято за основу для побудови лабораторного стенду. Розроблений лабораторний стенд дозволив отримати спекл-інтерферограми для чотирьох патологічних зразків еритроцитів крові людини. Для обробки спекл-інтерферограм зразків створено комп’ютерну модель в середовищі Matlab, яка дає змогу досліджувати зображення у форматі JPEG з роздільною здатністю 72х72 точок на дюйм.
Результати дослідження В результаті комп’ютерної обробки та моделювання розраховуються поверхні нормованої крос-кореляції між двома досліджуваними зразками спекл-інтерферограм. Отримані залежності показали, що найбільший пік коефіцієнта кореляції припадає на центральну частину спекл–інтерферограм зразків крові. Середня інтенсивність випромінювання для зразків істотно не розбігається, але показано, що інтенсивність випромінювання одного із зразків на 12% вища за інтенсивність випромінювання для еталонного зразка. Наведені результати дають можливість визначення патології в зразках крові на основі дослідження спекл-інтерферограм під час оптичного діагностування біологічних об’єктів.
Висновки. Запропоновано спосіб визначення патології в зразках крові людини за допомогою дослідження спекл-інтерферограм біологічних об’єктів та комп’ютерної обробки оптичних зображень зразків на основі моделі в середовищі Matlab.
Ключові слова: спекл-інтерферограми, еритроцити крові, діагностування біологічних мікрооб’єктів, оброблення зображень, модель, Matlab
27
Popovych, Vasyl V. "Environmental Impact of Devastated Landscapes of Volhynian Upland and Male Polisya (Ukraine)." Environmental Research, Engineering and Management 75, no. 3 (December 17, 2019): 33–45. http://dx.doi.org/10.5755/j01.erem.75.3.23323.
Повний текст джерелаАнотація:
Львівсько-Волинський вугільний басейн, розташований на території України у межах Волинської височини та Мале Полісся, є одним з найбільших у Європі. Метою нашого дослідження є висвітлення екологічного впливу спустошених ландшафтів вугільних шахт. Зразки едафотопів були зібрані відповідно до існуючих державних стандартів і затверджених методик. Встановлено, що зольність робочих і непрацюючих відвалів різна. Середній вміст золи в породі непрацюючих відвалів становить 79,95%, а в частинках діаметром до 13 мм - 78,22%. У діючих відвалах зольність вуглевмісних частинок є найменшою і коливається в межах 12,5-25,6% (середнє значення 20,08%). Середній вміст золи в діючих відвалах з розмірами частинок породи 1-13 мм становить 86,45%. Середній вміст золи в діючих відвалах з розміром частинок до 1 мм становить 72,25%. Для спонтанного пожежі найбільш відповідальні вугільні породи і породи з розміром частинок до 1 мм. Середній вміст сірки в породі непрацюючих відвалів становить 0,94%. Середній вміст сірки в експлуатованих відвалах з вугільними частинками 1-13 мм становить 1,86%. Найбільш небезпечними з точки зору вмісту сірки, які взаємодіють з іншими компонентами і хімічними елементами і мігрують у навколишнє середовище, є вуглевмісні частинки. Щоб подолати екологічний вплив породних відвалів вугільних шахт, зелені технології повинні бути впроваджені до непрацюючих відвалів. До таких технологій відносяться: біологічна рекультивація, у тому числі лісова і сільськогосподарська вегетативна рекультивація, і моніторинг навколишнього середовища в шахтах.
28
Дацков, Антон. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ЯК ПРЕДМЕТА ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, № 3 (27 березня 2020): 77–90. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.217.
Повний текст джерелаАнотація:
Останнім часом предметом дослідження психологів усе частіше стає проблема адаптації особистості в екстремальних і постекстремальних умовах. Це викликано нагальною для української психологічної науки та практики необхідністю у визначенні того, що є підставою для внутрішньої стійкості особистості в екстремальних ситуаціях, з одного боку, і перетворень, детеінованих екстремальною ситуацією, з іншого. Важливим завданням дослідникв є вивчення психологічних механізмів і закономірностей реадаптації у постекстремальних умовах, збереження особистістю свого статусу та позитивних позицій разом із продуктивною протидією негативним якісним змінам. У зв’язку з цим активно досліджуються особливості взаємодії людини з навколишнім середовищем (фізичним і соціальним), механізми, чинники та рівні психічної адаптації, уявлення про функціональний стан організму, принципи регулювання “психофізіологічних станів”, критерії оцінки функціонального стану (О. Кокун, В. Семиченко, В. Юрченко та ін.). Адаптація як проблема є предметом дослідження цілої низки наук, включаючи всі гуманітарні та медико-біологічні. Природно, що у дослідженнях представники різних наук формують свій понятійний апарат, роблять акценти на ті закономірності, які розкриваються у конкретній галузі наукових знань. Тому загальноприйнятого визначення поняття “адаптація” не існує. І це не дивно, оскільки вироблення фундаментальних понять науки – дуже складний і тривалий процес. Адаптація вважається загальнонауковою проблемою, яка зачіпає інтереси всього людства. Слово “адаптація” походить від латинського “аdарtо” пристосування. Поняття “адаптація” виникло у біології для позначення пристосування будови і функцій організму до умов, що змінюються. Завдяки адаптації досягається оптимальне функціонування всіх систем організму та збалансованості у системі “людина – середовище”.
29
Sklianska, Olha. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДИТИНИ РАННЬОГО ВІКУ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ". HUMANITARIUM 42, № 1 (14 листопада 2019): 154–64. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-154-164.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто моделі психолого-педагогічної допомоги дітям раннього віку та раннього втручання. Здійснено порівняння основних принципів та характеристик програм ранньої психолого-педагогічної допомоги та раннього втручання. Визначено провідні аспекти психолого-педагогічної допомоги дітям раннього віку з позицій біопсихосоціальної моделі інвалідності. Виділено завдання та спрямованість психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими потребами, що забезпечується інклюзивно-ресурсним центром. Здійснено спробу визначити структуру психолого-педагогічного супроводу дітей раннього віку з особливими потребами в умовах інклюзивно-ресурсного центру. Розглянуто основні етапи підготовки дитини раннього віку з особливими потребами до інклюзивного навчання в дошкільному закладі: розвиток дитини з особливими потребами та підготовка до включення в освітнє середовище; комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини та розробка рекомендації щодо освітньої програми, корекційно-розвиткової роботи та необхідних пристосувань середовища; супровід інклюзивного навчання дитини з особливими потребами в закладі освіти. Окреслено провідні аспекти функціонального підходу до оцінки розвитку дитини раннього віку. Виділено принципи психолого-педагогічного супроводу з огляду на біопсихосоціальну модель розуміння інвалідності, що враховує взаємодію біологічних, психологічних та соціальних факторів розвитку дитини. Наведено апробовані методики вивчення стану психічних функцій та діяльності дитини як окремого індивіда, різних аспектів батьківства та особливостей соціальної взаємодії дитини раннього віку з дорослим. Окреслено ключові аспекти складання та реалізації індивідуальної програми розвитку дитини раннього віку.
30
Nazarenko, V. l. "Biological features of combined action physical factors of industrial environment." Ukrainian Journal of Occupational Health 2009, no. 3 (September 30, 2009): 12–17. http://dx.doi.org/10.33573/ujoh2009.03.012.
Повний текст джерела
31
Martsenyuk, V. P., A. S. Sverstiuk, T. V. Bihunyak, A. V. Pavlyshyn та O. M. Mochulska. "ЗАСТОСУВАННЯ КІБЕРФІЗИЧНИХ БІОСЕНСОРНИХ ТА ІМУНОСЕНСОРНИХ СИСТЕМ". Medical Informatics and Engineering, № 1 (10 травня 2019): 25–38. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.1.10108.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі проведено огляд кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем, що є новим поколінням інформаційно-вимірювальних систем із використанням у конструкції біологічних матеріалів, які забезпечують їх високу селективність. Проведена класифікація досліджуваних систем відносно чутливих елементів і можливості використанням різних режимів фізико-хімічного перетворення вимірювальної величини. Розглянуто такі види кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем: електрохімічні; оптичні; на основі оксиду кремнію, кварцу та скла; на основі наноматеріалів; генетично кодовані або синтетичні флуоресцентні; мікробні, розроблені за допомогою синтетичної біології та генетичної інженерії. Досліджувані системи порівняно за технологією, специфічністю, порогом виявлення, тривалістю аналізу, вартістю та портативністю.
Розглянуто методи виготовлення електрохімічних кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем. Окремо представлено методи виготовлення, шляхом модифікування поверхні металевих і вуглецевих електродів із використанням біоматеріалів, таких як ферменти, антитіла або ДНК. Представлено оптичні досліджувані системи, що реалізуть свою дію за допомогою іммобілайзерів і можуть виготовлятися із золота, матеріалів на основі вуглецю, кварцу або скла. Описано найбільш важливі напрями використання кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем у лікувальних і діагностичних закладах, зокрема для моніторингу рівня глюкози в крові пацієнтів із цукровим діабетом, а також для розроблення нових лікарських засобів, біозондування та біомедицини. Зроблено висновок, що досліджувані системи з наноматеріалів на основі оксиду кремнію володіють найбільш високим потенціалом щодо застосування для біовізуалізаціі, біосенсорного аналізу та лікування онкологічнх захворювань.
Розглянуто мічені кіберфізичні біосенсорні та імуносенсорні системи з використанням генетичного кодування або синтетичної флуоресценції, що дало змогу вивчати біологічні процеси, в тому числі, різні молекулярні перетворення всередині клітин. Наведено переваги візуалізації in vivo за допомогою досліджуваних систем малих молекул з метою кращого розуміння клітинної активності та механізму дії ДНК, РНК та мікро-РНК. Описано клітинні біосенсорні та імуносенсорні системи, що можна застосовувати для моніторингу біохімічної потреби в кисні, токсичності в навколишньому середовищі, для виявлення пестицидів і важких металів, спостереженні за екологічною ефективністю при виробництві електроенергії. Зроблено висновок, що для створення високочутливих мініатюрних пристроїв потрібне розроблення різних мікро- і нано-кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних платформ із залученням інтегрованих технологій, які використовують електрохімічний або оптичний біоелектронні принципи з комбінацією біомолекул або біологічних матеріалів, полімерів і наноматеріалів.
32
Курило, В. Л., Д. Б. Рахметов та М. І. Кулик. "БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПОТЕНЦІАЛ УРОЖАЙНОСТІ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР РОДИНИ ТОНКОНОГОВИХ В УМОВАХ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2018): 11–17. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.01.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано необхідність всебічного вивчення та вирощування енергетичних культур на маргінальних землях в умовах України для отримання біопалива. Наведено біолого-морфологічну характеристику та ілюстративний матеріал енергетичних культур з родини тонконогових. Розуміння морфолого-біологічних особливостей та відношення енергетичних культур до умов навколишнього середовище дасть змогу раціонально розміщувати їх у певних ґрунтово-кліматичних зонах України, підбирати оптимальні елементи технології вирощування. Це забезпечить умови, близькі до сприятливих для росту і розвитку рослин, та дозволить отримувати велику, енергоємну фітомасу. Визначено, що найбільшу врожайність сухої маси формує арундо тростинний та міскантус гігантський, меншу – сорго багаторічне та просо прутоподібне за багаторічного циклу вирощування в ґрунтово-кліматичних умовах, що відповідають їх біологічним особливостям. Урожай фітосировини енергетичних культур доцільно використати для виробництва біопалив та отримання енергії.
The article substantiates the necessity of comprehensive study and cultivation of energy crops on marginal lands in the conditions of Ukraine for obtaining biofuel. Biological and morphological characteristics and illustrative material of energy cultures from the family of fine-toned ones are presented. Understanding the morphological and biological features and the ratio of energy crops to environmental conditions will allow them to be placed rationally in certain soil and climatic zones of Ukraine, and to select the optimal elements of growing technology. This will ensure conditions close to those favorable for the growth and development of plants, and will allow obtaining a large, energy-intensive phytomass. The harvest of the phytocoagulants of energy crops is expedient for use in the production of biofuel and energy production.
33
Труба, О. О. "ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КИШКОВОГО ІЄРСИНІОЗУ В УКРАЇНІ (ОГЛЯД)". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (54) (17 лютого 2022): 48–53. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття містить аналітичні відомості про сучасний епідеміологічний стан поширення кишкового ієрсиніозу серед тварин і людей як за кордоном, так і в Україні. На підставі аналізу національних і закордонних наукових джерел у статті представлено інформацію щодо поширення ієрсиніозу серед людей і тварин. Охарактеризовано сучасні підходи до ідентифікації патогенних штамів. Проведено огляд інформації і порівняльну характеристику методів виявлення і дослідження Yersinia enterocolitica. Встановлено наявні нині методи диференціації патогенних і непатогенних штамів Y.enterocolitica різних сероварів, які можна умовно поділити на 4 групи: біологічні, генетичні, фенотипічні, імунологічні. Базуючись на отриманих даних і власному дослідженні, можна стверджувати, що найбільш достовірні результати досліджень можна отримати, використовуючи тільки повну комбінацію методів. Під час аналізу показників визначено головні серовари збудника кишкового ієрсиніозу, які є патогенними як для людей, так і для тварин. На основі аналізу літературних джерел в останні роки територію України можна умовно поділити на області, що відповідають трьом рівням ураження: низькому, середньому і високому. Низький рівень захворюваності встановлюють у разі виявлення від 0,01 до 0,11% випадків на 100 тисяч населення, середній рівень - 0,12-0,58% випадків на 100 тисяч населення, високий рівень - 0,59% спалахів і вище на 100 тисяч населення. Хоча Yersinia enterocolitica є загальним ентеропатогеном, який зазвичай спричинює відносно легкий перебіг хвороби, проте він може бути основною причиною небезпечної для життя інфекції, що виникає після гемотрансфузії, спричиняючи сепсис, а також може призводити до тяжких постінфекційних ускладнень, таких як артрит. Унаслідок здійснення власних досліджень установлено, що одним із досить простих, економічно доцільних та інформативних методів діагностики ієрсиніозу у котів є посів на ієрсиніозне поживне середовище, на якому бактеріальна культура росте досить швидко і специфічно. Із використанням літературних джерел проведено вибірку основних комплексів дослідження Yersinia enterocolitica. Проведено економічну оцінку їх застосування. Піднято питання про біологічну безпеку людини і дрібних домашніх тварин щодо поширення збудника кишкового ієрсиніозу.
34
Оstapovych, Nataliia, Roman Lisovskyi та Liliia Turovska. "Використання дидактичних ігор під час вивчення дисциплін природничого циклу у процесі фахової підготовки майбутніх лікарів". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 205–13. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.205-213.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми розробки методики навчання студентів медичної та біологічної фізики, вищої математики засобами ігрових навчальних технологій, з огляду на потреби сучасної професійної медичної освіти. Розроблено класифікацію ігрових технологій відповідно до їхньої домінуючої дидактичної мети, процесуальної стратегії, рівня застосування; виду ігрового середовища. Досліджено дидактичний потенціал ігрових технологій задля підвищення ефективності навчально-виховного процесу засобами дидактичних ігор. Обґрунтовано методику проведення та оцінювання лабораторних робіт з медичної і біологічної фізики з використанням дидактичних ігор та використання дидактичних ігор на лекційних, семінарських, практичних заняттях з природничих дисциплін і у позааудиторній роботі. Порівняльний аналіз експериментально одержаних результатів у контрольній та експериментальній групах підтвердив гіпотезу щодо ефективності розробленої методики навчання з використанням дидактичної гри.
35
Andrushyshyna, I. N., I. O. Golub та O. G. Lampeka. "АНАЛІТИЧНІ АСПЕКТИ МІЖЛАБОРАТОРНОГО КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕЛЕМЕНТНОГО АНАЛІЗУ В БІОЛОГІЧНИХ СЕРЕДОВИЩАХ ЛЮДИНИ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (12 квітня 2019): 10–16. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v0.i1.9993.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У роботі розглянуто питання аналізу мікроелементного складу сироватки і цільної крові людини як важливий момент проведення клінічної діагностики. Стандартні зразки біологічних матеріалів є повноцінним носієм правильності та прецесійності вимірювання.
Мета дослідження – дати порівняльну оцінку правильності та прецесійності визначення макро- і мікроелементів у тестовій сироватці й цільній крові методом багатоелементного аналізу оптико-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою.
Методи дослідження. Зразки сироватки крові на вміст Na, K, Ca, Mg, Fe, Cu, Zn, P та цільної крові на вміст Pb, Cd, Mn, Se готували відповідно до валідованої і затвердженої методики. Дослідження проводили на приладі оптико-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою моделі Optima 2100 DV фірми “Perkin-Elmer” (США).
Результати й обговорення. Дослідження по визначення 8-ми хімічних елементів у сироватці крові за програмою “Sequas” (FORTRESS), які проводили впродовж року, продемонстрували високу кількість добрих (6) та задовільних (4) результатів з 12-ти визначень. Найбільша кількість високих збігів під час участі в програмі “LAMP” (CDC) була характерна для Mn і Se, менша – для Cd та Pb. Визначено методологічні підходи для отримання адекватних результатів, наприклад застосування коефіцієнта поправок та прийоми корекції спектральних завад. Описано особливості використання референтних зразків для проведення міжлабораторних тестів і контролю якості досліджень вмісту макро- та мікроелементів у біологічних середовищах. Показано перспективність застосування сучасних спектральних методів багатоелементного аналізу в клінічній діагностиці мікроелементозів.
Висновки. Участь у програмах міжлабораторних порівнянь макро- та мікроелементів дозволяє вдосконалювати власні внутрішні процедури контролю якості визначення у біологічних середовищах, дає додаткову зовнішню оцінку випробувальних спроможностей лабораторій і, таким чином, підвищує надійність отриманих результатів лабораторної діагностики.
36
Herciu, Alexandru. "СУЧАСНЕ ОПЕРАЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ В КОНТЕКСТІ ЗАГРОЗИ ЗАСТОСУВАННЯ ХІМІЧНОЇ, БІОЛОГІЧНОЇ, РАДІОЛОГІЧНОЇ І ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 38, № 2 (30 вересня 2020): 81–86. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2020-38-2-81-86.
Повний текст джерела
37
Довбненко, О. Ф. "РЕЗУЛЬТАТИ ВИРОБНИЧИХ ВИПРОБУВАНЬ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕНННЯ МІКРОКЛІМАТУ В ПРИМІЩЕННІ ДЛЯ УТРИМАННЯ КРОЛІВ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 5 (2 травня 2020): 51–64. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.51-64.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано переваги застосування УФБ ламп низького тиску для очищення повітря тваринницьких приміщень від шкідливих домішок. Установки на основі УФБ ламп здатні очистити повітря від вірусів та мікробів до 99,9%, а озон ефективно знешкоджує патогенну мікрофлору, аміак (NH3), сірководень (H2S), метан (CH4), вуглекислий газ (CO2), знижує вологість повітря. Застосування УФБ установок забезпечує скорочення повітрообміну із зовнішнім середовищем, що призводить до зменшення втрат теплоти з викидним вентиляційним повітрям, зменшення об’ємів вентиляції та підвищує ефективність рекуперації теплоти.
Обґрунтована необхідність застосування припливно – витяжних установок рекуперативного типу, в яких за рахунок теплоти викидного повітря відбувається сухий підігрів припливного повітря без змішування потоків. В тваринницьких приміщеннях доцільно застосовувати теплоутилізатори на основі полімерних матеріалів, стійких до агресивного повітряного середовища тваринницьких приміщеннях.
Обґрунтована функціональна схема системи технічних засобів для створення енергоощадного мікроклімату тваринницьких приміщень, яка складається з літньої вентиляції, припливно-витяжних установок з утилізацією теплоти вентиляційних викидів та УФБ установок для очищення повітря від шкідливих домішок.
Приведені технічні характеристики експериментальних зразків енергоефективного обладнання для забезпечення мікроклімату: припливно – витяжної установки з рекуперацією теплоти РТВ-2,5, УФБ рециркулятора РПБ 1,8-6/30 та пристрою для скорочення емісії шкідливих речовин на основі люмінесцентних УФБ ламп низького тиску.
Приведено результати виробничих випробування УФБ установок енергоефективної системи забезпечення мікроклімату в приміщенні для утримання кролів. За результатами випробувань встановлено:
Припливно-витяжна система вентиляції приміщення на базі рекуперативного теплоутилізатора забезпечує повітрообмін кролеферми до 2500 м3/год та скорочення витрат енергоресурсів на підігрів припливного повітря в опалювальний період 42 ...45 %.
Рециркулятор – очищувач повітряного середовища тваринницьких приміщень забезпечує обробку від патогенної мікрофлори та шкідливих домішок до 1800 м3/год повітря з ефективністю очищення від аміаку 44,8%.
Пристрій для скорочення емісії шкідливих речовин в зоні накопичення біологічних відходів забезпечує скорочення емісії аміаку до 59,6%.
Очікуване скорочення витрат енергоресурсів за опалювальний сезон при застосуванні енергоефективної системи - до 80%.
38
Grytsyuk, M. Yu, та Yu I. Hrytsiuk. "ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА СТІЙКИЙ РОЗВИТОК ТУРИЗМУ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 99–110. http://dx.doi.org/10.15421/40280219.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні проблеми природокористування та стійкого розвитку туризму в Карпатському регіоні України, що дало змогу встановити баланс між задоволенням сучасних потреб місцевого населення і захистом інтересів майбутніх поколінь з врахуванням безпечного стану довкілля. Виділено основні пріоритети охорони та екологічно безпечного використання природних ресурсів Українських Карпат в економічній і туристичній діяльності регіону, сформульовано основні принципи стійкого розвитку туризму в регіоні, що дасть змогу органам державної влади вирішити економічні проблеми місцевих громад і підвищить туристичну привабливість регіону. Внаслідок проведеного аналізу наявних планів заходів з реалізації стратегій розвитку областей, прилеглих до Карпатського регіону, на період до 2020 року з'ясовано нагальні проблеми стійкого розвитку туризму в регіоні, діяльність якого має ґрунтуватися на принципах збалансованого розвитку особи, суспільства й держави в поєднанні з охороною навколишнього середовища, яке їх оточує. Встановлено, що стійкий розвиток туризму в регіоні Українських Карпат має задовольняти теперішні потреби туристів, відпочивальників і місцевого населення загалом, а також раціонально використовувати наявні природні ресурси й примножувати туристичний потенціал регіону як тепер, так і в майбутньому. З'ясовано, що органам місцевої влади потрібно так здійснювати управління усіма туристичними об'єктами і курортно-рекреаційними комплексами, щоб не тільки задовольняти економічні, соціальні та естетичні потреби туристів і місцевих громад, а й зберігати їхню культурну цілісність, важливі еколого-економічні процеси, біологічну різноманітність і системи життєзабезпечення. Виявлено, що продукція стійкого розвитку туризму, насамперед надані туристичні послуги, має бути узгоджена з місцевим природним середовищем, суспільством і державою, їхньою культурою і звичаями в такий спосіб, щоб це приносило усім користь, а не збиток туристичній діяльності та гальмувало подальший розвиток туризму.
39
Uzbek, I. Kh. "Внутрішньотканинна транслокація речовин і енергії як механізм самозахисту рослин". Fundamental and Applied Soil Science 18, № 1-2 (9 січня 2018): 55–65. http://dx.doi.org/10.15421/041706.
Повний текст джерелаАнотація:
При вирощуванні сільськогосподарських культур в умовах несприятливого техногенного середовища вони змушені проявляти всі свої біологічні й генетичні особливості до самозбереження. Головними з них є здатність фіксувати азот з атмосфери і висока екологічна пластичність кореневих систем. Експериментально доведено наявність внутрішньотканинної транслокації (самостійного перерозподілу) поживних речовин і енергії рослинами в ту свою частину, яка відчуває найбільшу потребу в них на даний час свого розвитку. Транслокаційні процеси всіх видів рослин, окрім бобових, є слабкими і нестійкими, що обумовлює повільне зростання коренів і стебел.
40
Prokopyuk, V. Yu, M. V. Shevchenko, O. S. Prokopyuk, I. B. Musatova, K. Yu Smolianyk та O. V. Chub. "ОЦІНКА МОЖЛИВОСТІ КОРОТКОТРИВАЛОГО ЗБЕРІГАННЯ ЕКСПЛАНТІВ ПЛАЦЕНТИ ДЛЯ РЕГЕНЕРАТИВНОЇ МЕДИЦИНИ". Вісник наукових досліджень, № 2 (3 липня 2019): 53–57. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10271.
Повний текст джерелаАнотація:
Клітини, тканини, біологічно активні речовини плаценти є перспективними об’єктами для ефективного лікування патологічних станів ендокринної, імунної та нервової систем. Для клінічного застосування похідних плаценти необхідна розробка методів їх короткотривалого зберігання і транспортування від клініки до біотехнологічної лабораторії та в зворотному напрямку.
Мета дослідження – визначити можливості субнормотермічного (+20 ºС) та гіпотермічного (+4 ºС) зберігання експлантів плаценти в середовищі культивування для клінічного використання у регенеративній медицині.
Матеріали і методи. Експланти отримували з плацент після кесаревого розтину. Зберігали в культуральному середовищі при гіпотермічних та субнормотермічних умовах протягом 96 год. Кожні 24 год гістологічно оцінювали структуру експлантів, метаболічні характеристики за даними тестів відновлення резазурину, МТТ, тесту споживання глюкози.
Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено, що при субнормотермічних умовах експланти плаценти зберігають структуру, життєздатність та метаболічні характеристики 48 год, при гіпотермічних умовах термін збереження знижується до 24 год. Типовими ураженнями є зменшення ворсин та міжворсинчастих просторів, відшарування трофобласта. Розроблено рекомендації до їх короткотривалого зберігання.
Висновки. Визначено, що находження (транспортування) експлантів плаценти в субнормотермічних умовах до 48 год у культуральному середовищі забезпечує збереження властивостей експлантів і зумовлює ефективність їх клінічного використання.
41
Самохвалова, Ірина, Петро Рибалко та Олександр Моргунов. "РУХОВА АКТИВНІСТЬ ТА МОТИВАЦІЯ ДО ЗАНЯТЬ ІЗ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТОК ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 10(104) (28 грудня 2020): 235–44. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/235-244.
Повний текст джерелаАнотація:
Потреба в русі – біологічна потреба організму людини, що відіграє важливу роль у її життєдіяльності та знаходиться в нерозривному зв’язку з активною м’язовою діяльністю, що сприяє адаптації до навколишнього середовища. У даному дослідженні велика увага присвячена мотиваційним пріоритетам щодо занять фізичними вправами протягом робочого дня, як одного з чинників поліпшення показників рухової активності студенток. Визначення оптимального підходу до організації рухової активності, добових енерговитрат та мотиваційних потреб у руховій активності здобувачів вищої освіти, який дозволить підвищити активність і зацікавленість у досягненні високого рівня власного фізичного здоров’я студенток ЗВО.
42
Жуйков, О. Г. "Біологічний метод захисту рослин у сучасному органічному землеробстві України: історичні аспекти, тренди, перспективи". Аграрні інновації, № 12 (23 травня 2022): 23–27. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.12.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Біологічний метод захисту культурних рослин від шкідників і хвороб заснований на використанні хижих і паразитичних комах (ентомофагів), хижих кліщів (акарифагів), нематод, птахів, ссавців і ін. для пригнічення або зниження чисельності шкідливих організмів (проти шкідників с.-г. культур), і біопрепаратів, заснованих на продуктах життєдіяльності мікроорганізмів (проти шкідників і хвороб с.-г. культур). Даний метод боротьби зі шкідниками й хворобами відрізняється тим, що абсолютно безпечний для навколишнього середовища й людини, а також має ряд переваг у порівнянні із застосуванням хімічних препаратів. Сучасні біологічні методи, застосовувані для захисту сільськогосподарських культур від шкідників, умовно діляться на наступні: а) застосування харчових і феромонних принад; б) зоологічний метод; в) застосування ентомофагів; г) препарати на основі продуктів життєдіяльності мікро й макроорганізмів. Використовуючи харчові принади, можна локалізувати шкідників у певному місці, де їх буде не складно знищити. Інший метод принад – застосування пасток з феромонами й атрактантами. Заснований цей метод боротьби з комахами на їхній здатності до комунікації за допомогою пахучих речовин, що виділяються спеціальними статевими залозами. Зоологічний метод – залучення на ділянку дрібних тварин і птахів, що харчуються шкідливими комахами, їх яйцями й личинками. Ентомофаги – корисні комахи, що харчуються комахами-шкідниками, що є їхніми природними ворогами. Застосування ентомофагів при вирощуванні культурних рослин дозволяє забезпечити раннє виявлення шкідника, знизити пестицидне навантаження й зберегти екологічну чистоту врожаю. Використання організмів і продуктів їх життєдіяльності (або їх синтетичних аналогів) для контролю щільності популяцій комах-шкідників, бур'янів і грибів, що викликають хвороби сільськогосподарських культур – найбільш зручний, оперативний і технологічний варіант біологічного методу захисту с.-х. культур. Цілком припустима комбінація елементів біологічного захисту разом із помірним використанням синтетичних пестицидів у строки, коли вони найменш небезпечні для ентомофагів і не виявлять фунгіцидної дії на корисну мікрофлору.
43
Сімахіна, Галина, Наталія Науменко та Світлана Камінська. "ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 11 (18 січня 2022): 141–46. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.026.
Повний текст джерелаАнотація:
У нинішніх екологічних умовах (забруднення довкілля, техногенні катастрофи, результати необдуманої діяльності людей, коронавірусна пандемія) біосфера як середовище життя для людини і єдине джерело ресурсів втрачає свою здатність до самоочищення і з часом може поставити населення планети на межу екологічної катастрофи. Тому особливого значення набувають харчові продукти, котрі містять сполуки, здатні захистити організм людини від негативних чинників довкілля. Практично усім харчовим продуктам, що їх традиційно споживає населення, можна надати функціональних властивостей. Для цього необхідно знаходити природні джерела найбільш ефективних функціональних інгредієнтів; дослідити властивості різних біологічно активних компонентів їжі (вітамінів, мінеральних елементів, полісахаридів, амінокислот, жирів тощо) і розробити нові технології отримання оздоровчих харчових продуктів на основі наукових принципів комбінування біоактивних сполук, що й стало метою даної роботи.
44
Стельмашук, Жанна Григорівна. "ЧИННИКИ ТА ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Інноватика у вихованні 1, № 12 (21 листопада 2020): 220–26. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.309.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі здійсненого теоретичного аналізу розглянуто сутність поняття «емоційного інтелект». Уточнено, що емоційний інтелект майбутніх учителів початкової школи являє собою сукупність здібностей, здатностей, знань, умінь і навичок, що дають змогу особистості розуміти власні емоції та емоції інших людей, управляти власними емоціями, створювати сприятливу емоційну атмосферу в процесі педагогічного спілкування.
Доведено неоднозначність поглядів учених щодо можливості розвитку емоційного інтелекту. З’ясовано, що у сучасних психолого-педагогічних дослідженнях виділяють дві групи передумов розвитку емоційного інтелекту: біологічні (функціональна асиметрія мозку, властивості темпераменту та когнітивні здібності) та соціальні (умови родинної соціалізації, особистісні установки, власна активність особистості та її релігійність).
Схарактеризовано біологічні передумови розвитку емоційного інтелекту майбутніх учителів початкової школи, його вікові закономірності розвитку в онтогенезі.
На основі застосування методів теоретичного аналізу, синтезу та узагальнення обґрунтовано педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту у майбутніх учителів початкової школи (розуміння майбутніми учителями сутності емоційного інтелекту як важливої складової особистісної самореалізації та успішної професійної діяльності; створення сприятливого освітнього середовища в закладі освіти; впровадження в освітній процес закладу вищої освіти активних форм, методів та засобів його розвитку).
45
Kosenko, I. S., A. A. Balabak, A. V. Balabak та O. V. Vasylenko. "Еколого-біологічна оцінка запилення та фертильність сортів фундука в умовах Правобережного Лісостепу України". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 9–11. http://dx.doi.org/10.15421/40290501.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень фертильності та життєздатності пилку сортів фундука в умовах Правобережного Лісостепу України. У досліді використано свіжозібраний пилок і через кожні дві години зафіксовано початок та динаміку його проростання. Частка життєздатного пилку визначено через 24 години за кількістю пророслих пилкових зерен у 10 полях зору мікроскопа. Пророслими вважали пилкові зерна, трубки яких мали довжину не менше, ніж діаметр пилкових зерен. Використано пилковий матеріал сортів фундука Лозівський кулеподібний, Дар Павленка, Софіївський 15, Галле, Футкурамі, Черкеський-2. Проведені дослідження свідчать про те, що розміри пилкового зерна більш вирівняні та трапляються від 25,5 до 34 мікрон, за формою фертильні пилкові зерна округлі, рідко зустрічаються трикутні. Стерильні пилкові зерна відрізняються від фертильних менш інтенсивним забарвленням та мають не чітку округлу форму. Після оцінювання якості пилку видно, що частка фертильних пилкових зерен високий і становить від 95,1 % у сорту Лозівський кулеподібний до 45,4 % у сорту Футкурамі, стерильних від 52,4 до 3,5 %, а деформованих у межах 4 %. Внаслідок проведених досліджень встановлено, що для пилку фундука властива досить висока життєздатність і фертильність. Так для максимального проростання пилку оптимальним є середовище з 15 % розчину сахарози, на якому найвища частка пророслого пилку зафіксовано в сорту Лозівський кулеподібний – 69,8 %, найнижчий показник у сорту Черкеський-2-33,1 %. Збільшення концентрації сахарози призводило до зменшення кількості пророслих зерен, пилкові трубки ставали коротшими і викривленими. Найвища частка фертильності пилку спостережено в сорту Лозівський кулеподібний – 95,1 %, найнижчий у сорту Футкурамі – 45,4 %.
46
Нerasymenko, Yuliіa, Roman Ostapenko та Viktoriya Velieva. "ПРАВИЛА І ВИМОГИ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 194–204. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0218.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджуються особливості виробництва органічної продукції. Авторами визначено поняття органічного виробництва. Виявлено, що органічна продукція підлягає сертифікації, бо без цього документу продукт не буде визнаним як «органічний». Підкреслюється, що зміни передбачають окреме положення стосовно підтримки виробників органічної продукції за трьома напрямками: виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь або одну голову ВРХ, відшкодування до 30% вартості витрат на проведення сертифікації органічного виробництва і відшкодування до 30% вартості витрат на придбання, дозволене на використання придбання добрив, насіння, кормів. Сприяння розвитку органічного виробництва в Україні – один із пріоритетів діяльності уряду. Спільно з громадськими організаціями, міжнародними проектами, уряд України буде працювати над вдосконаленням законодавчої нормативно-правової бази. В найближчих планах Міністерства – робота щодо запровадження державної підтримки виробників органічної продукції.
Проаналізовано, що органічна продукція, що вводиться в обіг та реалізується, повинна маркуватися державним логотипом для органічної продукції. Державний логотип для органічної продукції наноситься виключно на продукцію, вироблену відповідно до законодавства України у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, що підтверджено сертифікатом, що засвідчує відповідність процесу виробництва продукції та її обігу вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.
З’ясовано, що органічне виробництво є пріоритетним напрямом розвитку сільського господарства, дозволяє реалізувати концепцію збалансованого розвитку агросфери за рахунок соціально-економічної і природно-ресурсної збалансованості і має на меті забезпечення суспільства безпечними та якісними продуктами харчування, а також збереження та покращення стану навколишнього природного середовища. Отже, органічне виробництво забезпечує вихід екологічно безпечної продукції, яка є результатом органічного виробництва – процесу, що забезпечує вирощування сільськогосподарської продукції, використовуючи лише біологічні ресурси та не завдаючи шкоду навколишньому середовищу. Переваги органічної продукції в тому, що вона корисна для здоров’я та екологічно безпечна.
47
Гора, Ірина, та Валерій Колесник. "СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ДНК-ІДЕНТИФІКАЦІЇ В РОЗСЛІДУВАННІ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, № 8 (13 липня 2021): 183–89. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.27.
Повний текст джерелаАнотація:
Досудове розслідування злочинів проти життя й здоров’я людини, проти громадської безпеки та багатьох інших злочинів не можна уявити без використання слідчим знань у галузі судової медицини. Вод- ночас установлення тяжкості тілесних ушкоджень та причин настання смерті зумовлює потребу обов’язкового залучення стороною обвинувачення експерта для проведення судово-медичної експертизи. Об’єктом судово- медичної експертизи часто стають трупи не встановлених осіб, серед яких трапляються тіла у стані виразної гнильної трансформації, обвуглювання, скелетування, розрізнені фрагменти людських тіл тощо. Одним із головних питань, що ставиться експерту – судовому медику на вирішення, є ідентифікація особи, де вели- ке значення для проведення дослідження й отримання правильних результатів має застосування біологічних методів. Певну роль у цьому процесі відіграють інтеграція і диференціація суміжних галузей знань, а саме криміналістики, біології та судової медицини, що в сукупності покликані сприяти об’єктивізації процесу досудового розслідування, підвищенню статусу слідів та окремих об’єктів біологічного походження як необ- хідних елементів доказової бази. Від результатів таких експертиз залежить правильність прийнятих органом досудового розслідування та судом рішень. У кримінальних провадженнях про вбивства, терористичні акти, завдання тілесних ушкоджень та вчинення інших злочинів, пов’язаних із ушкодженням тіла людини пошуки слідчого під час проведення огляду місця події, оглядів предметів, приміщень спрямовані насамперед на виявлення слідів крові та інших слідів біологічного походження, що, як правило, у значній кількості утворюються у певних місцях і на різноманітних об’єктах під час вчинення та приховування таких злочинів. Зазначені сліди можуть бути виявлені на ґрунті, стінах приміщен- ня, меблях та інших предметах, у пазах між дошками чи плитами підлоги, на знаряддях завдання ушкоджень чи травми, на предметах одягу чи взуття тощо. Об’єкти біологічного походження та предмети з їх слідами доволі часто використовуються як джерела орієнтовної та доказової інформації. Вони дають змогу висунути обґрунто- вані версії щодо характеру події, відтворити обстановку, в якій було скоєно злочин, значно звузити коло осіб, які можуть бути причетні до його вчинення, а в окремих випадках – встановити конкретну особу, яка скоїла злочин, або виключити певну особу з числа підозрюваних. За певних обставин завдяки використанню відомостей про об’єкти біологічного проходження вдається встановити особу потерпілого, якщо вона залишається невідомою на момент початку розслідування. Якщо особу підозрюваного або потерпілого не встановлено, коли справжні відомості про таких осіб при- ховуються або спотворюються навмисно, потужним інструментом отримання важливої доказової інформа- ції може виступати генетична ідентифікація особи. Процедура судово-медичної ідентифікації особи полягає у встановленні тотожності невідомого живого чи померлого індивідууму з конкретною і відомою орга- нам досудового розслідування людиною. Індивідуальність об’єктів матеріального світу, їх взаємозв’язок та взаємозалежність, об’єктивний характер змін та відносна сталість є передумовами, котрі визначають можливість ідентифікації різних об’єктів матеріального світу загалом і людини зокрема. Задля цього для ідентифікації людини як об’єкта живої природи використовують біологічні методи досліджень, засновані на вивченні довгої полімерної молекули дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) – одного з двох типів при- родних нуклеїнових кислот, що забезпечує зберігання й передачу наступним поколінням нащадків генетич- ної програми розвитку та функціонування людини як живої істоти. Розшифровку структури ДНК вчені здій- снили ще у 1953 р., що стало одним з поворотних моментів в історії біології. З часом ці дослідження стали в нагоді криміналістам та судовим медикам, які встановлювали обставини вчинення злочинів та причетних до них осіб. Сучасна технологія криміналістичного ДНК-аналізу дає змогу досліджувати майже всі тканини та біологічні рідини людського організму. Нині досягнуті суттєві результати щодо дослідження біологічних слідів і навіть тих, які зазнали негативного впливу факторів зовнішнього середовища, а саме фізичних, хімічних і біологічних, або піддалися частковій деградації. Застосування молекулярно-генетичних дослі- джень дає змогу швидко та ефективно ідентифікувати постраждалих та провести реконструкцію обста- вин події у разі надзвичайних ситуацій з великою кількістю людських жертв, зокрема нещасних випадків, авіакатастроф, терористичних актів, бойових дій. Знання таких можливостей судово-медичної експертизи слідчими, прокурорами, адвокатами, суддями, уміння збирати матеріали для проведення експертних досліджень, формулювати запитання експерту та оцінювати отримані ним висновки має велике значення для зби- рання та оцінювання доказів у кримінальному проваджені, а також їх використання в інтересах здійснення справедливого правосуддя.
48
Ковальчук, Наталья. "Аналіз стану дендрофлори волинської області". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 175–85. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.175-185.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведений аналіз сучасного стану дендрофлори Волинської області. Вивчено еколого-біологічні проблеми зелених насаджень в умовах урбанізації. Наведено негативний вплив урбогенних факторів на деревні рослини. Розглянуто урбанізацію як об’єктивний історичний процес підвищення ролі міст у розвитку цивілізації з одночасною трансформацією природного довкілля, а точніше, довкілля існування людини – творця такого феномена, яким є місто.
Проаналізовано рівень забруднення атмосферного повітря Волинської області, як одного з життєво найважливіших елементів навколишнього середовища, будь-яка зміна складу і властивостей якого, негативно впливає на здоров’я людей, тварин, стан рослинного покриву та екосистеми в цілому. Наведено еколого-біологічні проблеми деревних рослин у різних екологічних умовах зростання. Забруднене повітря становить як пряму негативну загрозу здоров’ю, так і спричинює повільне руйнування різних систем життєзабезпечення організму. Дуже небезпечними для людини є сполуки азоту – нітрити і нітрати, котрі потрапляють у повітря з відпрацьованими газами автомобілів та під час внесення мінеральних добрив. Деякі з них є вихідними продуктами для синтезу канцерогенних речовин. Забруднене повітря значно знижує імунітет, негативно впливає на органи дихання, спричинюючи виникнення респіраторних захворювань, катарів верхніх дихальних шляхів, ларингіту, ларинготрахеїту, фарингіту, бронхіту, пневмонії, що на сьогодні є досить частими захворюваннями волинян.
Розглянуто наслідки антропогенного впливу на феноритміку та життєвість зелених насаджень. У результаті проведених фенологічних спостережень встановлено, що основні фенофази у деревних рослин в межах міста починаються раніше і проходять у більш швидкому темпі, ніж у приміській зоні. Тому справедливим є твердження про зсув вегетаційних, обмінних процесів і передчасне старіння у дерев та кущів, що знаходяться під впливом урбогенних умов середовища.
Вивчено проблеми підвищення життєвості дендрофлори Волині, з метою збереження існуючого біологічного та ландшафтного різноманіття та створення нових високодекоративних, стійких до урбогенних умов насаджень для майбутніх поколінь.
49
Антоненко, А. В., Т. В. Бровенко, О. В. Василенко, Ю. В. Земліна, М. Ю. Криворучко та Г. А. Толок. "РОЗРОБЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕЧИВА З ПІДВИЩЕНОЮ ХАРЧОВОЮ ЦІННІСТЮ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (2 листопада 2021): 55–65. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено технологію виробництва, рецептурний склад італійського печива біскотті. Обґрунтовано доцільність використання в розробленій технології біологічно активної сировини. Отримано комплекс даних, що характеризує якість розробленої страви, доведено її високу харчову цінність. На підставі досліджень органолептичних показників розроблених зразків визначено раціональну концентрацію дієтичних добавок у рецептурі печива біскотті, що дає розробленій харчовій продукції покращення сма- кових властивостей та консистенції порівняно з контролем за рахунок використання біологічно активної сировини. Розроблена технологія печива біскотті з амарантовим та кунжутним борошном, фісташками має підвищений вміст білків, харчових волокон, вітамінів та мінеральних речовин у порівнянні з традиційною технологією. Експеримен- тально підтверджено оптимальне співвідношення компонентів у рецептурі розробле- ного борошняного кондитерського виробу. За органолептичними показниками отримане печиво відповідає за якістю встановленим нормам. Соціальний ефект упровадження розробленого печива біскотті з амарантовим та кунжутним борошном і фісташками полягає в розширенні асортименту страв для харчування дорослих та дітей з підвище- ним вмістом есенційних нутрієнтів, покращеними споживчими властивостями продук- ції, що сприятиме збереженню здоров’я населення, захисту організму від негативного впливу навколишнього середовища. Розроблена кулінарна продукція може бути рекомен- дована для харчування в повсякденних раціонах людей, що працюють на виробництвах важкої промисловості, проживають на екологічно забруднених територіях, та всіх верств населення.
50
Khropot, O. S., Ye V. Bazavluk, R. T. Konechna, I. I. Hubytska, Y. Т. Konechnyi, I. Jasicka-Misiak, P. P. Wieczorek та V. P. Novikov. "ОДЕРЖАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КАЛЮСНОЇ МАСИ DELPHINIUM ELATUM L." Фармацевтичний часопис, № 2 (23 червня 2020): 5–15. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11205.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Ввести в культуру in vitro Delphinium elatum L., дослідити вплив регуляторів росту на процеси росту рослинних клітин, визначити оптимальні умови культивування рослини в умовах in vitro. Одержати екстракти біомаси та рослинної сировини D. elatum, провести порівняльне дослідження вмісту біологічно активних сполук, антимікробної та антиоксидантної активностей.
Матеріали і методи. Культивування D. elatum проводили на модифікованому живильному середовищі Мурасіге-Скуга. Екстракти одержували методом мацерації, як екстрагент використовували водно-етанольні розчини в концентрації 20, 40, 70 та 90 %. Загальний вміст фенольних сполук в екстрактах визначали спектрофотометричним методом Фоліна-Чокальтеу, загальний вміст флавоноїдів – колориметричним методом з алюмінію хлоридом. Антимікробну активність досліджували на стандартних та клінічних штамах мікроорганізмів методом дифузії в агар, антиоксидантну активність – спектрофотометричним методом шляхом взаємодії зі стабільним хромоген-радикалом 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразилом.
Результати й обговорення. Підібрано оптимальну схему стратифікації та стерилізації насіння D. elatum з найбільшим виходом асептичних експлантів: почергові механічна обробка, змочування холодною стерильною водою, витримка в холодильнику, обробка 70 % етанолом, натрію гіпохлоритом та стерилізованою бідистильованою водою.
Визначено склад поживного середовища Мурасіге-Скуга, доповненого регуляторами росту БАП, 2,4-Д, на якому спостерігались найвищі значення індексу росту і найменший час подвоєння біомаси калюсів. Одержано калюсну біомасу після 35 діб культивування.
Досліджено загальний вміст флавоноїдів та фенольних сполук в екстрактах D. Elatum. Встановлено, що екстракти як калюсної біомаси, так і рослинної сировини, одержані з 40 % водно-етанольним розчином мають найбільший вміст фенольних сполук і флавоноїдів.
Встановлено протимікробну та протигрибкову активність екстрактів D. elatum щодо стандартних та клінічних штамів деяких мікроорганізмів. Визначено, що максимальну активність проявили екстракти D. elatum, одержані з 40 % та 70 % водно-етанольними розчинами.
Висновки. У результаті проведених досліджень встановлено, що калюсна біомаса D. elatum за вмістом фенольних сполук, флавоноїдів та фармакологічною активністю не поступається рослинній сировині і може бути використана як рівноцінна лікарська сировина.