Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Бійці.
Статті в журналах з теми "Бійці"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-45 статей у журналах для дослідження на тему "Бійці".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Віхров, М. "Бійці третього сектору". Український тиждень, № 22 (654), 28.05-4.06.2020 (2020): 10–11.
Знайти повний текст джерела
2
Кулінська, Яніна. "МОДИФІКАЦІЇ КОМІЧНОГО У СУЧАСНІЙ ЩОДЕННИКОВІЙ ПРОЗІ (НА МАТЕРІАЛІ АРМІЙСЬКИХ ЩОДЕННИКІВ)". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, № 8 (13 липня 2021): 83–88. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено різновиди комічного в сучасній щоденниковій прозі, проаналізовано особливос- ті їх функціонування в армійських текстах. Розповідаючи про своє перебування на фронті, автори-бійці подеколи вдаються до гумористичного зображення дійсності. Використовують також й інші різновиди комічного – найбіль- ше іронію на відміну від художніх текстів про російсько-українську війну. Такі прийоми дають змогу авторам- військовикам подати новий кількарівневий щоденниковий текст, поглибити та художньо урізноманітнити його провідними, актуальними для них концептами. Нова наративна структура потребує й нового реципієнта-читача, підготовленого до постмодерністських алюзій та гри. Формальні ознаки щоденникового жанру: щоденні записи подій, календарне датування, ведення оповіді від першої особи у тексті дотримані.
3
Тягур, Р. С., Б. П. Лісовський, І. М. Ткачівська та Я. М. Яців. "ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ У АНТИЧНОМУ КИТАЇ, ЯПОНІЇ І КОРЕЇ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 9 (21 березня 2022): 205–16. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.28.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено маловідомий у вітчизняній науці пласт знань про розвиток фізичної культури і спорту у країнах Стародавнього Сходу – Китаї, Японії, Кореї. Звертається увага на участь давніх китайців у різних спортивних змаганнях, пов’язаних із ритуалами, військовою підготовкою, соціальними традиціями, здоров’ям та медициною. Мета дослідження – аналіз становлення та розвитку фізичної культури і спорту в Китаї, Японії та Кореї. Методи дослідження: робота ґрунтується на використанні історичного аналізу наукової літератури та джерел і системного аналізу. Результати дослідження та їх обговорення: становлення спортивних видів діяльності у Стародавньому Китаї було пов’язане із самозахистом, тому китайські бійці опанували техніку ушу, яка і стала основою тренування для військових та гімнастикою для оздоровлення. Великий вплив на розвиток фізичного виховання та спорту у Китаї мала система військової підготовки: стрільба з лука, їзда верхи, фехтування, бокс, командні ігри, які переросли у показові виступи. Дослідження вчених показують, що популярна гра «чжу-ке» є прародичкою сучасного футболу і набула особливого значення в китайському суспільстві. Великою популярністю користувалися такі ігри, як «джи-жду» (кінне поло) і «чівуан» (аналог гольфу). У Давній Японії розвивалися такі види спорту, як: сумо, «кемарі» («копаний мяч»), «дака» (поло), стрільба з лука верхи, скачки, зароджувалися джиу-джитсу і японське дзюдо. Для Кореї властиво було зародження боротьби тхеквондо, «сірум» і стрільба з лука. Корейці грали в гру з м’ячем – «чиккук», схожу на китайський «суджа», а також грали в поло та «чанг чиги» (сучасний хокей).
4
Гоцуляк, Наталія. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ БІЙЦІВ-УЧАСНИКІВ ОПЕРАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ СИЛ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 13, № 2 (20 лютого 2020): 81–93. http://dx.doi.org/10.32453/5.v13i2.167.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження спрямовано на аналіз емоційно-вольової сфери бійців, які були задіяні в проведенні операції Об’єднаних сил. Встановлено, що ця категорія належить до осіб, в яких спостерігається підвищений рівень розвитку психогенних відхилень. У більшості випадків психіка військовослужбовця зазнає впливу в бойовій обстановці; навантаження, жорстокість, страх за власне життя та життя своїх товаришів надовго накладають відбиток на фізичне та емоційне здоров’я, відносини з рідними та близькими, власну роль у соціумі. Для обґрунтування теоретичних положень було проведено емпіричне дослідження, що передбачало виявлення особливостей емоційно-вольової сфери бійців, які повернулися із зони проведення операції Об’єднаних сил: визначення рівня стресостійкості до соціальних умов, наявність схильності до нав’язливих думок про саморуйнування (суїцидальна поведінка), розвиток чи інволюція можливостей життєдіяльності на момент виявлення розладів нервово-психічного характеру. Комплекс запропонованих методик дозволив оцінити ступінь впливу бойових чинників на процес адаптації людини до мирних умов. Під час експериментального дослідження було встановлено, що після повернення військового з поля бою в його психіці відбуваються зміни процесів: не лише сповільнюються когнітивні процеси, але й виникають симптоми психоневрологічного характеру, які без психологічної корекції можуть модифікуватись у важку патологію. Аналіз результатів емпіричного дослідження дозволив зробити висновок про важливість здійснення реабілітаційних заходів та оптимізації соціальних умов для швидшого повернення бійця до здорового життя.
5
Knyr, Aleksandr, Natalia Filimonova, Mukola Makarchuk, Ihor Zyma, Valentyn Kalnysh та Alisa Cheburkova. "Особливості міжрегіональної мозкової взаємодії в зоровій оперативній пам’яті в бійців із черепно-мозковими травмами". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 8(381) (18 лютого 2019): 68–76. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-68-76.
Повний текст джерелаАнотація:
Оскільки вербальна пам’ять є більш збереженою при ураженнях головного мозку, ніж візуальна оперативна пам’ять (ВОП), то мета нашої роботи – визначити особливості міжрегіональної взаємодії в головному мозку військовослужбовців ЗСУ, які отримали черепно-мозкові травми (ЧМТ) під час бойових дій на сході України, у подальшому – бійців із ЧМТ, під час тестування візуальної оперативної пам’яті. В обстеженні взяли участь 16 студентів КНУ імені Тараса Шевченка (контрольна група) та 16 бійців із ЧМТ – пацієнтів Інституту медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України. Виявлено, що у тестуванні ВОП час реакції в групі бійців із ЧМТ був значуще більшим, ніж у контрольній групі, хоча значущих відмінностей між відносною кількістю помилок не знайдено. У групі бійців із ЧМТ виявлено міжпівкульний взаємозв’язок у соматосенсорній корі, у той час як у контрольній – виявлено складну фронто-парієтальну систему міжпівкульних взаємозв’язків. При запам’ятовуванні візуальних стимулів у бійців із ЧМТ, замість вищого контролю за процесами кодування, утримання та відновлення інформації з фронтальної кори, контроль за процесами візуальної оперативної пам’яті, можливо, беруть на себе вищі асоціативні зони парієтальної кори, які більшою мірою спираються на пошук і використання як нових, так і знайомих стимулів за їхніми ознаками.
6
Рева, І. "Підприємництво в особистому житті та родинній пам"яті дніпрян - бійців АТО". Roxolania historica, Вип. 2 (17) (2019): 266–84.
Знайти повний текст джерела
7
Зайцев, Сергій. "БОЙОВИЙ ВИШКІЛ БІЙЦІВ ПОВСТАНСЬКО-ПАРТИЗАНСЬКИХ ФОРМУВАНЬ КАТЕРИНОСЛАВЩИНИ ПЕРІОДУ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917–1921)". Воєнно-історичний вісник 39, № 1 (10 липня 2021): 128–39. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-39-1-128-139.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі архівних та опублікованих матеріалів здійснено спробу дослідити особливості бойового вишколу, котрий, як процес військового навчання, був характерним явищем у середовищі учасників більшовицьких, проукраїнських і анархістських повстансько-партизанських формувань, що діяли на території Катеринославщини в період Української революції 1917–1921 рр. Значну увагу приділено його головним принципам. Наведено приклади напрямків бойових тренувань і навичок, які здобувалися бійцями внаслідок них. Ключові слова: бойовий вишкіл, Українська революція, повстансько-партизанський рух, Катеринославщина, більшовизм, проукраїнські сили, анархізм.
8
Khatsaiuk, A., K. Ananchenko, O. Khurtenko, S. Dmytrenko, and N. Boychenko. "Researching the technical arsenal of high-skill MMA fighters." Єдиноборства, no. 3(17) (June 1, 2020): 92–105. http://dx.doi.org/10.15391/ed.2020-3.09.
Повний текст джерела
9
Дрогобицька, Оксана. "ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ ПІД ЧАС ЗЕЛЕНИХ СВЯТ У ГАЛИЧИНІ (20-ті – 30-ті рр. ХХ ст.)". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 32 (27 грудня 2019): 175–85. http://dx.doi.org/10.15330/gal.32.175-185.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі широкого кола джерел проаналізовано процес вшанування пам’яті героїв національно-визвольних змагань 1914–1921 рр. під час Зелених свят (Трійці) у Галичині (20-ті – 30-ті рр. ХХ ст.). Поминальні заходи включали урочисті богослужіння за участю членів усіх громадських това- риств, щорічні походи до місць бойової слави (г. Маківка, г. Лисоня), встановлення пам’ятників та меморіальних таблиць. У міжвоєнний період масового характеру набуло також насипання символічних могил на честь полеглих бійців. Відзначено, що такі акції впливали на формування національної свідо- мості, викликали патріотичне піднесення і сприяли гуртуванню молоді навколо ідеї національно- визвольної боротьби.
10
Borovyk, М. О. "Вивчення деяких особливостей діяльності підрозділів поліції спеціального призначення зарубіжних країн". Law and Safety 83, № 4 (1 грудня 2021): 167–77. http://dx.doi.org/10.32631/pb.2021.4.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано діяльність спеціальних підрозділів поліції таких країн, як Польща, Німеччина та США, аналіз здійснено з метою визначення пріоритетних напрямів формування особистості бійця вітчизняних підрозділів поліції особливого призначення. Під час дослідження було визначено базові принципи та змістові елементи підготовки поліцейських у зазначених країнах.
Охарактеризовано поліцейські функції спеціальних підрозділів поліції, розглянуто умови створення та визначено чинники їх реорганізації. Подано відомості щодо етапів відбору, організаційної структури і матеріально-технічного забезпечення, виокремлено загальні тенденції, характерні для спеціальних підрозділів поліції зазначених країн. Установлено спільні особистісні якості, вдосконалення яких дасть змогу підрозділам поліції особливого призначення ефективно виконувати завдання, що на них покладаються.
11
Коваль, А. "Маргінальні явища у лавах радянських партизанів та бійців українського визвольного руху (1941-1943 рр.)". Етнічна історія народів Європи, Вип. 46 (2015): 120–26.
Знайти повний текст джерела
12
Коваль, А. "Маргінальні явища у лавах радянських партизанів та бійців українського визвольного руху (1941-1943 рр.)". Етнічна історія народів Європи, Вип. 46 (2015): 120–26.
Знайти повний текст джерела
13
Гула, О. "Проблема взаємовідносин бійців Червоної Армії та населення етнічних німецьких територій у 1944 - 1945 роках". Україна у світовій історії, № 3 (52) (2014): 160–66.
Знайти повний текст джерела
14
Kochin, I. V. "Особливості медико-санітарних втрат і організації екстреної медичної допомоги населенню та військовослужбовцям в зоні проведення антитерористичної операції". EMERGENCY MEDICINE, № 6.69 (21 жовтня 2015): 44–51. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.69.2015.78653.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано матеріали офіційної статистики та експертних висновків стосовно безповоротних та санітарних втрат серед військовослужбовців та мирного населення, визначені організаційні та методологічні основи удосконалення спільної діяльності медичної служби Збройних сил України (ЗСУ) з формуваннями Служби медицини катастроф і Служби швидкої медичної допомоги та волонтерів у наданні екстреної медичної допомоги (ЕМД) пораненим у зоні бойових дій. Згідно з офіційною статистикою, співвідношення кількості вбитих українських бійців до поранених у зоні бойових дій становить 1 : 3,8. Серед поранень найбільше зустрічаються травми кінцівок — 62,6 % та травми голови — 37,4 %. До шпиталів надходять військовослужбовці та цивільні особи, поранення яких більше ніж у 60 % є осколковими. Ще близько 30 % — це вогнепальні поранення, решта — опіки від застосування бойових засобів. Найбільше ушкоджуються кінцівки — близько 57 % поранень, серед них 39 % — поранення ніг. Близько 80 % військовослужбовців і цивільного населення в зоні бойових дій мають психолого-психічні порушення — від бойової втоми до гострих психічних травм. Значна частина військовослужбовців потрапила до зони бойових дій, не знаючи елементарних правил та не маючи навичок надання першої медичної допомоги. Досвід надання ЕМД пораненим військовослужбовцям і цивільному населенню зони бойових дій доводить велику залежність конкретних форм організації лікувально-евакуаційного забезпечення від бойової, тилової та медичної обстановки, достатньої кількості підготовленого кваліфікованого медичного персоналу, забезпеченості медичним, санітарно-господарським та спеціальним майном, медичним броньованим автотранспортом і авіаційним транспортом. У наш час, за стандартами НАТО, кожен боєць ЗСУ повинен бути навчений першої невідкладної медичної допомоги і зобов’язаний вміти надавати її. У кожному військовому підрозділі мають бути підготовлені декілька бійців-парамедиків, які вміють надати більш кваліфіковану і в більшому обсязі першу невідкладну медичну допомогу, що дозволяє підтримати пораненому життєво важливі функції організму до прибуття військових медиків та евакуації до шпиталю.
15
Tropin, Y., M. Latyshev, A. Pylypet`s, and V. Ponomaryov. "Indicators of competitive activity of the strongest female fighters of mixed martial arts MMA." Єдиноборства, no. 3(21) (June 1, 2021): 69–83. http://dx.doi.org/10.15391/ed.2021-3.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose: to establish indicators of competitive activity of the strongest female fighters of mixed martial arts MMA with TOP-10 regardless of weight. Material and methods. The following methods were used in the study: analysis of scientific and methodological information and Internet sources; generalization of best practices; analysis of protocols and videos of competitive activities of women fighters in the TOP-10, regardless of weight; methods of mathematical statistics. The initial data of the performances of the strongest female fighters in mixed martial arts MMA are taken from the UFC website. Results: analysis of scientific and methodological information, Internet sources and generalization of best practices allowed to establish that the popularity of mixed martial arts MMA in the world and the sharp increase in competition among fighters require timely study of competitive activities of leading athletes to make changes in training and preparation for competitions. The analysis of the rating of the TOP-10 best women fighters regardless of weight showed that it includes four athletes of the lightest and minimum weight category and two women fighters of the lightest weight category. The TOP-10 strongest female mixed martial arts MMA fighters, regardless of weight, include four representatives of the United States, two athletes from Brazil and one fighter from Kyrgyzstan, China, Poland and the Netherlands. Conclusions. The results of the analysis of the competitive activity of the TOP-10 strongest female fighters in mixed martial arts MMA, regardless of weight, showed that the fighters strike more blows per minute (from 2,80 to 6,55) than they miss (from 2,12 to 5,28). The largest number of blows is carried out in the rack (from 48 % to 85 % of the total number of blows), then in the clinch (from 4 % to 43 %) and in the ground (from 1 % to 40 %). Most blows occur in the head (from 41 % to 82 %), then on the body (from 13 % to 38 %) and on the legs (from 3 % to 33 %). The strongest female fighters defend against downdowns more effectively (from 63 % to 100 %) than from blows (from 47 % to 67 %). Attempts to take takedowns in 15 minutes more (from 0,50 to 3,21) than the implementation of submission in 15 minutes (from 0,08 to 1,71). Keywords: mixed martial arts MMA, competitive activity, the strongest female fighters.
16
Черняк, В. А., В. М. Роговський, Ю. В. Нагалюк, Ю. Ю. Сіваш, М. В. Щепетов та К. К. Карпенко. "Результати лікування поранень магістральних судин у ході операції об’єднаних сил на Сході України за період із 2014 по І квартал 2019 року". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 61, № 1 (30 червня 2020): 130–39. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.130-139.
Повний текст джерелаАнотація:
Вогнепальні поранення магістральних судин залишаються актуальною і складною галуззю ангіохірургії як в лікувальному, так і в організаційному плані. За віковою категорією переважали пацієнти у віці від 21 до 3 років (37,3%) та від 31 до 40 років (29,4%). Найбільша доля пошкоджень припала на поранення артерій та вен, що становить 60,8%. За частотою локалізації поранень магістральних судин переважають поранення стегново-підколінного сегменту – у 76,5%. Вогнепальні поранення судин – тяжкі поранення, котрі часто поєднуються з травмою нервів (23,5%), кісток (37,3%), кісток і нервів (25,5%), тільки м’яких тканин (13,7%). У 47% – травма була ізольованою, у решти бійців – поєднаною. Результати лікування у 74,5% були задовільними, у 25,5% – завершились ампутацією кінцівки.
Ключові слова: вогнепальні поранення, механізм поранення, локалізація поранень, поєднані поранення.
17
Korchagin, Nikolai, Vitaliy Zolochevsʹkyy, Vladislav Otkydach, and Oleg Olʹkhovyy. "ROZVYTOK SYLOVYKH YAKOSTEY BIYTSIV BOYOVOHO DVOBORSTVA U BAZOVOMU MEZOTSYKLI PIDHOTOVKY." Sports Bulletin of the Dnieper 1, no. 1 (March 27, 2019): 32–37. http://dx.doi.org/10.32540/2071-1476-2019-1-032.
Повний текст джерела
18
KORCHAHIN, MYKOLA, VITALII ZOLOCHEVSKYI, VLADISLAV OTKYDACH, and OLEH OLKHOVYI. "DEVELOPMENT OF STRENGTH QUALITIES OF COMBAT FIGHTING FIGHTERS IN THE BASIC MESOCYCLE OF TRAINING." Sports Bulletin of the Dnieper, no. 1 (2019): 032–38. http://dx.doi.org/10.32540/2071-1476-2019-1-032-038.
Повний текст джерела
19
Юрова, Тетяна Миколаївна. "ВОЛОНТЕРСЬКА ДОПОМОГА В ОБМУНДИРУВАННІ БІЙЦІВ ЗС УКРАЇНИ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛЬОВОГО ОДНОСТРОЮ І ЕКІПІРУВАННЯ В ХОДІ АТО". Військово-науковий вісник, № 28 (20 листопада 2017): 228–39. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.28.2017.228-239.
Повний текст джерела
20
Науменко, Андрій, та Сергій Сегеда. "КІННОТА АРМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ПІД ЧАС 1-ГО ЗИМОВОГО ПОХОДУ В ІСТОРИЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ". Воєнно-історичний вісник 41, № 3 (18 січня 2022): 74–86. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-41-3-74-86.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автори розглядають доробок дослідників української діаспори, присвячений бойовій діяльності Армії Української Народної Республіки під час 1-го Зимового походу (грудень 1919 — травень 1920 рр.), поставивши за мету вивчити стан дослідження такого важливого в той час роду зброї, як кіннота. В ході опрацювання порушеного питання використано праці відомих військових діячів доби Української революції, документальні збірники, окремі статті тощо. У них автори різною мірою торкалися бойової діяльності української кінноти під час походу. Встановлено, що спеціальних праць, присвячених діям кінноти під час походу діаспорні українські автори не створили, проте багато з них звертали
рацьований доробок діаспорних українських авторів в цілому створює можливість оцінити роль кінноти, простежити бойовий шлях та визначити особливості її застосування, встановити окремі подвиги бійців та командирів.
Ключові слова: Українська революція, Армія Української Народної Республіки, кіннота, Зимовий похід, українська діаспора, полк, сотня, бойова діяльність.
21
Dugina, Liana. "Reducing treatment by means of physical rehabilitation after lower limb amputation." Слобожанський науково-спортивний вісник 46, no. 2 (April 30, 2015): 74–77. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2015-2.014.
Повний текст джерела
22
ПАТРИЛЯК, Іван, та В’ячеслав ШАМРАЙ. "“ВИЗВОЛИТЕЛІ”. ОБРАЗ БІЙЦІВ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ ТА СЛУЖБОВЦІВ РАДЯНСЬКОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЗВІТНИХ ДОКУМЕНТІВ ПІДПІЛЛЯ ОУН (1944 – 1945)". Східноєвропейський історичний вісник, № 22 (27 березня 2022): 127–40. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253735.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є реконструкція образу вояка Червоної армії та службовця радянської адміністрації в 1944 – 1945 рр. на території західноукраїнських областей, зафіксованого у звітній документації українського націоналістичного підпілля. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності, науковості, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) і спеціально-історичних (історико-типологічний та історико-системний) методів. Висновки. Узагальнюючи все написане вище, необхідно підкреслити, що звітна документація підпілля ОУН за 1944 – 1945 рр. дає доволі багатий матеріал для реконструкції образу радянських вояків та адміністраторів, які повернулися в західноукраїнський регіон в останні роки Другої світової війни. Насамперед варто відзначити, що образ воїна-червоноармійця був доволі строкатим і суперечливим. Звітодавці завжди чітко ділили передові фронтові частини й тилові підрозділи. Перші, як правило, мали краще озброєння й обмундирування, але здебільшого (за винятком Львова) відчували брак харчів, що штовхало їх на грабунки. Вони також характеризувались як доволі відважні воїни з чіткими рисами фаталізму (“легковажне ставлення до смерті”) і втоми від війни (бажання якнайшвидше завершити бойові дії та повернутися додому). Щодо частин та підрозділів “другого фронтового ешелону”, то рівень їхньої дисципліни, зовнішній вигляд, моральна деградація, демотивованість та поведінка викликали жах і відразу в місцевого населення, котре було головним інформатором авторів оунівських звітів. За рахунок цього червоноармієць у звітах підпілля постає здебільшого, як обдертий, завжди голодний і п’яний грабіжник та ґвалтівник, що, очевидно, в основному відповідало загальному стану справ. Велике значення для формування опінії підпільників щодо червоноармійців була їхня національність і критика в бік більшовицької влади. У документах ОУН помітне прихильне ставлення до солдатів-українців та інших “нацменів”, більш прохолодне – до службовців Червоної армії російського та єврейського походження. Перших розглядали як потенційних союзників у справі боротьби проти більшовизму, останніх вважали основною опорою режиму. Хоча важливо зауважити, що роль “опори” радянської влади щоразу більше відводилася росіянам, а не євреям, як це ще вважалося в середовищі ОУН у 1939 – 1941 рр. Водночас образ радянської адміністрації у звітних документах ОУН є менш диференційованим. Він здебільшого негативний. Носії влади характеризуються як малоосвічені й примітивні особи без критичного мислення, густо індоктриновані офіційною ідеологію, схильні до зловживань, корупції і наживи, зненавиджені рештою суспільства.
Ключові слова: Червона армія, радянська адміністрація, підпілля ОУН, звітна документація, лінія фронту.
23
Tropin, Y., Y. Myroshnychenho, I. Holovach, I. Chornii, and M. Latyshev. "Comparative analysis of indicators of competitive activity of the strongest male and female fighters of mixed martial arts MMA." Єдиноборства, no. 4(22) (November 1, 2021): 71–87. http://dx.doi.org/10.15391/ed.2021-4.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose: to conduct a comparative analysis of the indicators of the competitive activity of the strongest fighters of men and women of mixed martial arts MMA from the TOP-10, regardless of weight. Material and methods. The research used the following methods: analysis of scientific and methodological information and Internet sources; generalization of best practical experience; analysis of protocols and videos of the competitive activity of men and women fighters from the TOP-10, regardless of weight; methods of mathematical statistics. The performance output of the strongest male and female MMA fighters is taken from the UFC website. Results: the analysis of the strongest fighters of women and men from the TOP-10, regardless of weight, showed that the average age of women is 32,7±3,74 years, and of men – 33,2±2,75 years. The average fight time for women is 16,25±3,43 minutes, and for men – 12,76±3,05 minutes. The TOP-10 strongest female fighters, regardless of weight, include representatives of six countries (four fighters from the United States, two representatives from Brazil and one athlete each from Kyrgyzstan, China, and the Netherlands), and the TOP-10 strongest male fighters regardless of weight also includes representatives of six countries (four fighters from the USA, two representatives from Russia and one athlete each from France, Nigeria, Brazil, Australia). It was found that male fighters from the TOP-10, regardless of weight, during their sports careers won 204 fights and lost 17 fights. For female fighters, these results are worse – 151 wins and 35 losses. Conclusions. Comparative analysis of the indicators of the competitive activity of the strongest fighters of women and men from the TOP-10, regardless of weight, showed that fighters of women and men deliver the same number of punches per minute (4,52 punches), and women fighters miss more punches (3,36 punches) than male fighters (2,60 strokes). The greatest number of punches was carried out by women and men in a standing position (women – 66,9 %; men – 64,6 %), then on the ground (women – 19,0 %; men – 21,6 %) and in a clinch (women – 14,1 %; men – 13,8 %). The largest number of blows are in the head (women – 60,2 %; men – 68,4 %), then on the body (women – 20,9 %; men – 18,3 %) and on the legs (women – 18,9 %; men – 13,3 %). The strongest fighters, women and men, defend against takedowns more efficiently (women – 77,5 %; men – 81,6 %) than against punches (women – 56,8 %; men – 59,8 %). The number of takedown attempts in 15 minutes is greater (women – 1,53 times; men – 1,86 times) than performing a submission in 15 minutes (women – 0,55 times; men – 0,53 times). Keywords: competitive activity, mixed martial arts MMA, TOP-10, indicators, fighters, men, women.
24
Bohucharova, O. I. "SPECIFICITY OF THE RELATIONSHIPS BETWEEN COMBATANTS’ EMOTIONS, INTELLIGENCE AND POSTTRAUMATIC STRESS IN EXTRAORDINARY CONDITIONS OF THE JOINT FORCES OPERATION." Ukrainian Psychological Journal, no. 1 (13) (2020): 30–43. http://dx.doi.org/10.17721/upj.2020.1(13).2.
Повний текст джерелаАнотація:
The article analyzes the relationship between post-traumatic stress (PTS) and individual psychological characteristics of the military and police personnel who performed combat tasks during the joint forces operation in the East of Ukraine. The sample consisted of 172 military and police combatants of the National Guard and the National Police; the military personnel had a higher level of resistance to combat stress than policemen-combatants. Police personnel had more difficulties in war than the military ones, demonstrated a lot of correlations with stress indicators including DSM symptoms and deeper depression. The National Guard’s combatants demonstrated high correlations with hopelessness, neurotisation, general anxiety too. Moreover, their optimism is twice as low as that of policemen. However, there were no clinical signs of PTSD in the sample. Statistically significant differences were determined with the author’s non-standardized “negative emotionality” scale between the group of combatants having psychological signs of PTS and the “norm” group. These differences related to: anxiety, depression, hopelessness, and also intelligence. The higher the intellectual abilities were, the lower the experienced combat stress. The average-high intelligence determined combatants’ low vulnerability to post-traumatic stress (the “norm” group). Also, it was found that combatants’ individual psychological characteristics played a greater role in appearance of post-traumatic stress signs then belonging to different combat units (military or police). Execution of various military missions and belonging to different combat units (military or police) were predictors of emotional stability and sensitivity to combat stressors, and, at the same time, different psychological coping resources used by combatants: policemen used socially-psychological resources, military personnel used personality ones. The importance of the cognitive
25
Knyr, A., N. Filimonova, M. Makarchuk, A. Cheburkova, I. Zyma, and V. Kalnysh. "Features of interhemispheric functional connectivity In the brain of military man with traumatic brain injury during the realization of a simple sensorimotor reaction." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Biology 75, no. 1 (2018): 50–54. http://dx.doi.org/10.17721/1728_2748.2018.75.50-54.
Повний текст джерелаАнотація:
This study involved 16 male volunteers, right-handers, ages 18-21, without complaints of health – students of Taras Shevchenko National University of Kyiv (control group) and 16 male volunteers, right-handers, aged 27-43, military men who took part in the operations in the east of Ukraine and have craniocerebral injuries (ССI), later – military men with CCI – patients of the Yu. I. Kundiyeva Institute for occupation health NAMS of Ukraine, Kiev. EEG-study, coherent analysis and analysis of brain activity dipoles showed that in the realization of a simple sensorimotor reaction in the control group, the processes of target detection, mental imagery and planning of the motor response, organizing and performing movements that were consistent with the basic processing of visual information, dorsal and ventral visual streams and the integration of separate elements into a integral image. At the same time, verbal decision-making processes, executive control and coordination of behavior were also involved, based on the processing of current sensory information. Thus, the control groups were matched with coordinated front-parietal neural networks of different scales for the target detection, planning and execute volitional movements with the dominant control of the frontal cortex. In the military men with CCI, an interhemispheric relationship was found in the sensorimotor cortex with the dominant role in the realization of a simple sensorimotor reaction of the visual and parietal cortical areas. Since there were no significant differences in the latent periods of simple sensorimotor reaction between the control group and the group of military men with CCI, it can be assumed that the loss of front-parietal interaction in the military men with CCI was compensated for its realization by more effective inclusion of cortical brain zones associated with verbal processes of semantic analysis of visual information, which came mainly from the dorsal visual stream. In this case, instead of the higher control of such reaction from the frontal cortex, the control of the motor response may be assumed by the higher associative zones of the parietal cortex.
26
Ogar, G., and M. Olkhovsky. "Dynamics of special physical training of qualified MMA fighters during the preparatory period of the macrocycle when performing shock equipment." Єдиноборства, no. 4(22) (November 1, 2021): 39–49. http://dx.doi.org/10.15391/ed.2021-4.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose: to determine the influence of the experimental training program for qualified mixed martial arts fighters of 18-19 years old on their special physical fitness when performing shock actions. Material and methods. The study involved seven athletes 18-19 years old (all athletes - KMSU) department of mixed martial arts ODYUSSH «Dinamovets» in Zhitomir. A training program for qualified junior mixed martial arts fighters was developed using interval and interval-circular training methods with a wide range of general, special and competitive training means. The training program is designed for 15 weeks (may 17 - august 27, 2021) in the preparatory period of the macrocycle, therefore its predominant focus was towards physical fitness. Research methods: analysis of scientific theoretical sources, conversations with specialists, pedagogical observations, pedagogical testing, methods of mathematical statistics. Results: the dynamics of special physical readiness of qualified fighters was investigated, under the influence of an experimental training program, when performing percussion technique. The study of the dynamics of special physical readiness when performing a series of punches with hands showed significant positive shifts in the total force of punches with hands during the execution of an 8-second series (t=3,02; p˂0.05) and a 40-second series of punches (t=7,69; p˂0,001). The result of the average force of strikes (t=2,21; p˂0,05) in a 40-second series of strikes also noticeably improved. The study of the dynamics of special physical readiness when performing a series of strikes with the dominant leg revealed positive changes in the total force of strikes in the 8-second (t=3,33; p˂0,01) and 40-second (t=5,39; p˂0,001) tests. The high-speed component of the striking technique did not undergo significant positive changes, although there is a tendency towards positive dynamics (p>0,05). Conclusions. It was determined that the introduction of an experimental training program into the educational and training process of 18-19 year old mixed martial arts fighters made it possible to improve the special physical fitness of the fighters when performing specific striking techniques. In five studied indicators, a significant positive trend was obtained, confirmed by mathematical calculations. Significant positive changes in the total strength in the series of punches with the hands and the dominant leg were determined both in the 8-second and in the 40-second tests (p˂0,05 - p˂0,001). We also found a significant positive dynamics in the average force of punches in the 40-second test (p˂0,05). Keywords: mixed martial arts, qualified fighters, special physical training; interval training method; Interval-circular training method; training aids.
27
Баковецька, Ольга. "УКРАЇНСЬКІ ЖІНКИ У ВІЙНАХ ХХ–ХХІ СТОЛІТЬ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 152–56. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-33.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена висвітленню ролі та місця жінок у війнах ХХ – ХХІ століть: Першій, Другій світових війнах та російсько-українському конфлікту, що розпочався у 2014 році. В матеріалі визначено, що протягом вказаного періоду жінки завжди проявляли активну громадянську позицію і готові були нарівні з чоловіками відстоювати свою державу. В часи Першої світової війни жінки, в основному, приймали активну участь у діяльності благодійних товариств. Однак і на фронті, всупереч суспільній думці, їх можна було побачити не лише серед медичної служби а й в якості бійців. Подібне явище не мало масового характеру, але доводило – жінки прагнули до дієвої участі у війні, визнанні їх прав на участь у вирішенні існуючих викликів та гендерної рівності із чоловіками. В Другій світовій війні жінки окрім забезпечення функціонування галузей народного господарства, військової промисловості в тилу, медичної служби, пліч о пліч із чоловіками відстоювали свою землю від зазіхань армій супротивників. В наш час, з моменту початку російсько-української війни, жінки знов виявили готовність не лише шляхом провадження волонтерської діяльності, а із зброєю в руках захищати свою Батьківщину. Участь жінок у війнах є одним із засобів посилення супротиву противнику, а розвиток гендерної рівності, в тому числі в армії, є вкрай важливим і абсолютно виправданим.
28
Баркатов, І. В., В. П. Варакута, В. С. Фарафонов, В. О. Тюрін, С. С. Гончарук та А. А. Лозко. "Використання інтерактивних тривимірних візуалізацій для вивчення бойового досвіду підрозділів в операції Об’єднаних сил". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(69) (22 липня 2021): 32–43. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.69.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Збір, обробка й аналіз об`єктивної та достовірної інформації для візуалізації бойових епізодів в зоні операції Об’єднаних сил, здійснюється з метою професійного аналізу дій протидіючих сторін та виявлення недоліків (або позитивних моментів) в діях наших військ. Це також являє собою важливе науково-практичне завдання для подальшого розвитку воєнного мистецтва ведення бойових дій на сході країни. Із зазначеною метою в країнах НАТО використовується методика After action review – аналіз проведених дій (АПД). У зв’язку з намаганням керівництва країни реформувати Збройні Сили України до стандартів НАТО, а за політичним планами, вступити до цього Альянсу, впровадження методики AAR (АПД) в ЗС України доцільно розглядати як актуальне завдання. Одним із ефективних засобів АПД є інтерактивна тривимірна візуалізація, яка включає в себе моделі місцевості й розташування на ній підрозділів (екіпажів, бійців) та з високою точністю й деталізацією відтворює хід бойових дій, що досліджуються у просторі й часі на загальному тактичному фоні. Для наукового дослідження й аналізу бойових епізодів, що уже сталися, та прогнозування можливих дій сторін в тій чи іншій бойовій ситуації, пропонується використання автоматизованого способу вибору раціонального сценарію бойових дій військових формувань сторін з однорідними бойовими засобами (наприклад, механізовані, танкові екіпажі та підрозділи).
29
O., Boikov. "THE IMAGE OF THE MILITARY HUMAN IN THE SOVIET MILITARY PERIODICS OF THE END OF THE END 30'S XX CENTURY." South Archive (Historical Sciences), no. 33 (September 15, 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-33-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The article considers the process of forming the image of the military human during the military expansion of the USSR in the late 1930's on the basis of materials of individual publications of Soviet military periodicals of that time. The military press of this period is characterized by a variety of publications: from ordinary army newspapers to political publications for the command and military-political staff of the Red Arme and the USSR Navy. All publications had a similar structure and content, so the source base is the materials published in the newspaper “Krasnaya Zvezda” and the periodical “Propagandist and agitator of the Red Army”, which contain significant and interesting material on all aspects of social and political image of the Soviet soldier in this period Results and scientific novelty of the study. It was found that the process of forming the image of the military, well reflected in the Soviet military-political periodicals at the beginning of the Soviet military expansion had the following features. the social image was formed on the basis of the needs of the then foreign and domestic policy of the Soviet state and reflected all the claims of the Soviet system to world domination. The task of the military press was to depict the successes in creating the image of a special, different from the Western model of the soldier. The tendency to glorify a soldier of the revolutionary army continues, attention is focused on the connection of generations, comparisons are made with the heroes of the past, even with epic heroes.This points to attempts to prove the legitimacy of claims to the entire military historical heritage, to all those territories that were once conquered by the Russian army (contrary to the very Bolshevik position on the unjust and aggressive nature of the wars once waged by the Russian tsarist army). The image of an impeccable soldier with a clear understanding of his historical mission as a liberator, a victor, because the wars in which the USSR entered in 1939 were a priori defined as legitimate, just from the point of view of the Bolshevik dogma of war just and unjust. The image of the military human in the Soviet consciousness of both the average citizen and the soldier himself, which, in turn, were formed under the significant influence of propaganda, which was important for both the Red Army and society. The general social image of the invincible army, the impeccable fighter of the Red Army, gradually intensified, in a way uniting the images of the leaders of the party and the country with the image of an ordinary soldier, which became part of the mythologizing Soviet reality. All the above provisions make it possible to note that the military-political press of the end 1930’s, in the context of military conflicts, although quite standardized, at that time successfully fulfilled its role in building a stable social image of the Soviet military. Already at this time there is a certain evolution of the image military human. The public image of a soldier of the revolutionary Red Army is transformed into the image of a liberating soldier, a defender of peace throughout the world. This clearly shows the traditional for the empire awareness of its messianic role in the world, on the basis of which was built a new form, but essentially old social image of the military human. Key words: military press of the USSR, social image of the military human, Red Army. Мета роботи. У статті розглядається процес формування образу військового у період розгортання військової експансії СРСР в кінці 1930-х рр. за матеріалами окремих видань радянської військової періодики цього часу.Військовий друк означеного періоду вирізняється багатоманітністю видань різного характеру: від звичайних армійських газет до політичних видань для командного та військово-політичного складу РСЧА і ВМФ СРСР. Усі видання мали схожу структуру та наповненість, тож джерельною базою виступають матеріали, розміщені в газеті «Красная Звезда» та періодич-ному виданні «Пропагандист и агитатор РККА», що містять значний і цікавий матеріал стосовно всіх аспектів формування соціального і політичного образу радянського солдата у означений період.Результати та наукова новизна дослідження. З’ясовано, що процес формування образу військового, добре відображений в радянській військово-політичній періодиці на початку військової експансії СРСР мав наступні риси.Цей суспільний образ формувався, виходячи з потреб тогочасної зовнішньої та внутрішньої політики радянської держави і відображав усі претензії радянської системи на світове панування. Завданням військової преси було змалювання успіхів у створенні образу особливого, відмінного від західної моделі солдата. Продовжується тенденція героїзації бійця революційної армії, акцентується увага на зв’язку поколінь, здійснюється порівняння з героями минулого, навіть з билинними богатирями. Це вказує на спроби доведення законності претензій на всю військову історичну спадщину, на всі ті території, які були колись завойовані російською армією (всупереч самої більшовицької позиції про несправедливий і загарбливий характер війн, що вела колись російська царська армія).Вибудовувався образ бездоганного бійця з чітким усвідомленням своєї історичної місії визволителя, переможця, оскільки війни, в яку вступав СРСР в 1939 року апріорі визначалися законними, справедливими з точки зору більшовицького догмату про війни справедливі і несправедливі.Слід враховувати тогочасні суспільні вимоги до образу військового в радянській свідомості як пересічного громадянина, так і самого військовика, які, в свою чергу, формувалися під значним впливом пропаганди, що мало важливе значення як для самої Червоної армії, так і для суспільства. Загальний суспільний образ непереможної армії, бездоганного бійця Червоної армії поступово посилювався, певним чином об’єднував в єдине ціле образи вождів партії та країни з образом звичайного солдата, що стало частиною міфологізації радянської реальності. Усі вищезазначені положення дають можливість зауважити, що військово-політичний друк кінця 1930-х рр., в умовах роз-гортання військових конфліктів, хоч і доволі стандартизований, на той час успішно виконував свою роль у процесі побудови стійкого суспільного образу радянського військового. Уже в цей час спостерігається певна еволюція образу військового. Суспільний образ бійця революційної Червоної армії трансформується в образ воїна-визволителя, захисника миру в усьому світі. У цьому чітко спостерігається традиційне для імперії усвідомлення своєї месіанської ролі в світі, на основі якого і вибудовувалася новий за формою, але старий за сутністю суспільний образ військового.Ключові слова: військовий друк СРСР, соціальний образ військового, Червона армія.
30
Макогончук, Наталія. "ЖІНОЧЕ ОБЛИЧЧЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (12 червня 2021): 251–66. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.703.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто актуальність жіночої участі у Другій світовій війні. Розкрито радянський підхід до образу жінки у війні. Війна за офіційною оцінкою не мала “жіночого обличчя”. Радянська влада розписувала різні ролі та сценарії діяльності для жінок, і лише одна сфера була закритою для жіноцтва – це участь у воєнних подіях. Жінки в СРСР не були військовозобов’язаними, хоча військове законодавство СРСР передбачало у разі потреби обов’язкове залучення жінок у ряди Червоної армії для несення служби в допоміжних військах.Проаналізовано складні життєві долі жінок на прикладі історій окремих героїнь радянсько-німецької війни. Адже жінки активно поповнювали лави не лише медичних сестер, сандружинниць, а й категорії “бійців-спеціалістів”: мінометниць, кулеметниць, автоматниць, снайперів тощо. Описано героїчні вчинки жінок стрілецького полку, серед яких Нечепорчукова (Наздрачова) Мотрона – єдина українка, яка є повним кавалером ордена Слави; танкових екіпажів, до складу яких удавалося потрапити лише окремим, і серед них відважна Марія Лагунова; жіночого авіаційного полку, у так званих “Нічних відьмах”, одна з яких була українка Поліна Володимирівна Гельман; у морській піхоті на прикладі історії Євдокії Миколаївни Завалій – єдиної жінки-командира взводу морської піхоти. Але особливо прославилися жінки-снайпери. Центральна жіноча снайперська школа підготувала понад тисячу фахівців. Розглядаються також факти участі жінок у лавах націоналістичного підпілля та Української повстанської армії. Проаналізовано їхні функціональні обов’язки як зв’язкових, розвідниць, санітарок.
31
Pereginchuk, T. "Volunteer activity and support of persons of the ATO (2014–2017) by means of art and the Internet network as the composition of Ukrainians military culture." History of Science and Biographical Studies, no. 3 (September 29, 2017): 42–63. http://dx.doi.org/10.31073/istnauka201703-04.
Повний текст джерела
32
Filimonova, N., M. Makarchuk, I. Zyma, V. Kalnysh, A. Cheburkova, and E. Torgalo. "Features of interregional interaction in the brain of military men with traumatic brain injuries during testing visual working memory on complex stimuli." CHERKASY UNIVERSITY BULLETIN: BIOLOGICAL SCIENCES SERIES, no. 1 (2019): 91–102. http://dx.doi.org/10.31651/2076-5835-2018-1-2019-1-91-102.
Повний текст джерела
33
Сапожников, Ігор. "Топографія фортеці та міста Кілії за описами і графічними джерелами 1650-х – 1790-х рр." Старожитності Лукомор'я, № 2 (8 вересня 2020): 5–30. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2020.2.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню топографії фортеці та міста Кілії протягом 1650-х – 1790-х рр. на підставі описів та цілої низки графічних документів. В ній узагальнені відомі описи мандрівників-сучасників, але особливу увагу було приділено аналізу та публікації графічних джерел, що репрезентовані художніми малюнками, картами та планами, виконаними переважно військовими топографами та інженерами. З перших найбільш відомий пейзаж Кілії німецького торгівця Н.Е. Клеємана 1768 р., аналіз якого показав, що він не є повністю автентичним зображенням. Картографічних документів по темі відомо понад 20, з них опубліковано не більше половини, а цінними й інформативними є лише 5-6. Вони складаються з трьох хронологічних груп, які відображають ситуацію у 1770 р., 1790 р. і у 1794 р. За планами, перспективами та видами (профілями) вдалося досить повно уявити та описати конструкцію Старої фортеці Кілії та планіграфію її околиць, а також уточнити локалізацію низки об’єктів: веж, брам, мечетей, церков, лазень, кладовищ, митниці, базару, бійні та ін.
У статті вперше розглядається подальша історія низки об’єктів фортеці та міста Кілії, зокрема мечетей, які були переосвячені на православні храми, та численних пам’ятників кількох мусульманських цвинтарів. Автор наводить документальні факти стосовно спроб повного руйнування Старої фортеці Кілії російськими військами у лютому-березні 1791 р. та вивезення наступного року мармурових надгробків з кладовищ Кілії на територію Російської імперії з метою оздоблення церков. Крім того, у статті публікується, знайдена автором у 1995 р. на центральному кладовищі міста, мармурова стела з написом, яка датована квітнем 1770 року.
34
Didyk, Nataliia F. "Вплив сімейних проблем на психологічний стан військовослужбовців під час АТО". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 41(44) (7 липня 2018): 68–80. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi41(44).134.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі огляду наукових джерел та емпіричних досліджень проаналізовано найбільш поширені сімейні проблеми військовослужбовців та їхній вплив на психологічний стан бійців під час виконання ними службових завдань у зоні проведення АТО. Значення “стресорів сімейного життя” порівнюється з іншими стресогенними чинниками для військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях і перебували в зоні проведення АТО понад 6 місяців, та військовослужбовців, які участі в бойових діях не брали, але тривалий час виконували завдання в зоні проведення АТО. З’ясовано, що обидві категорії досліджуваних більш чутливі до сімейних стресорів, ніж до поганих гігієнічних умов, довготривалих навантажень, неочікуваної зміни умов служби, міжособистісних конфліктів та недостатнього задоволення біологічних і соціальних потреб. Виявлено, що серед чинників, які впливають на психологічний стан військовослужбовців, сімейні стресори не витісняються як незначущі з переліку інших. За результатами інтерв’ювання військових психологів та капеланів на тему сімейних проблем у родинах військовослужбовців, учасників АТО, окреслено коло найбільш поширених проблем у родинних стосунках та розкрито їхній вплив на психологічний стан військовослужбовців на різних етапах виконання службово-бойового завдання в зоні АТО (під час перебування в АТО, після повернення додому). Зроблено висновок, що гармонійні стосунки в сім’ї військовослужбовця стають для нього підтримувальним чинником під час служби і ресурсом у період відновлення. Водночас зауважено, що напружені, конфліктні стосунки між подружжям деструктивно впливають на психологічний стан військовослужбовців під час служби (депресивні стани, зловживання спиртними напоями, агресивність, замкненість, порушення статуту, суїцидальні думки тощо) і не сприяють відновленню в періоди між службовими завданнями. Щоб запобігти виникненню перелічених труднощів у родинах військовослужбовців, запропоновано завчасно інформувати їх та членів їхніх родин про можливі зміни в стосунках та надавати психосоціальну підтримку на кожному з етапів для своєчасного виявлення і корекції такого роду проблем.
35
Монолатій, Іван. "ВІД МІСТА-ПЕРЕХРЕСТЯ ДО МІСТА-ЖЕРТВИ: ЛЬВІВ У РОМАНІ ЮРІЯ ВИННИЧУКА «ТАНҐО СМЕРТІ»". City History, Culture, Society, № 9 (2) (23 липня 2020): 141–54. http://dx.doi.org/10.15407/mics2020.09.141.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу особливостей роману Юрія Винничука «Танґо смерті» проаналізовано авторські наративні стратегії переосмислення на прикладі Львова сюжетів міської історії у 1930–1940-х роках, реконструкції колективної і персональних пам’ятей містян. Проаналізований письменницький текст є суттєвим прикладом «вписування» Львова у пам’яттєвий дискурс сучасної української літератури, а тому має два часові зрізи – довоєнний/воєнний (міжвоєнний період, роки Другої світової війни) і сучасний. Досліджувані події вивчаються як історія містян (зокрема взаємин дітей бійців Армії УНР, розстріляних 1921-го під Базаром), які є носіями різних, часто конфліктних національних ідентичностей, виклику щодо можливостей реконструкції пам’яті про «спільний» Львів в умовах військово-політичного конфлікту і радикального загострення міжнаціональних взаємин, а також як відновлення пам’яті про Янівський концентраційний табір. Стверджується, що уявну та справжню поліфонію взаємин у передвоєнному Львові (як і в інших містах Галичини), а також дитинство-юність героїв «історичної» частини роману Ю. Винничука руйнує вересень 1939 року. Події Другої світової війни, описані на прикладі Львова, є важливим компонентом міської пам’яті, а пережиті страждання героїв роману можна назвати одним із потужних детермінантних елементів національної ідентичності. У своєму романі Ю. Винничук вдається до отілеснення музики, інсценізуючи текст роману як «танґо», створюючи тим самим партитуру поліфонічності Львова з міста-перехрестя у місто-жертву з його мешканцями. На прикладі роману Ю. Винничука показано, що «львівська» пам’ять є маркером темпорального горизонту, зокрема комунікативна пам’ять передає історичний досвід міста у межах індивідуальних біографій протагоністів роману за допомогою живих спогадів, безпосереднього досвіду й усної оповіді. Запропоновано розглядати письменника як носія мнемонічного інформаційного ресурсу, того, хто накопичує пам’ять про трагічні сторінки міської історії і ретранслює до своїх сучасників. Аналіз роману Ю. Винничука «Танґо смерті» показує, що, по-перше, Львів є прикладом не так символічного, як цілком реального місця пам’яті, і, по-друге, підтвердженням сучасної тези А. Ассман про місце пам’яті, що «освячене присутністю мертвих».
36
Mushkevych, Valentyn. "ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПЕРЕЖИВАННЯ СТРЕСУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ". Psychological Prospects Journal, № 34 (29 грудня 2019): 119–36. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-119-136.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано поняття бойового стресу як багаторівневого процесу адаптаційної активності людського організму в умовах бойової обстановки, що супроводжується напругою механізмів реактивної саморегуляції і закріпленням специфічних пристосувальних психофізіологічних змін. Вказано, що інтенсивність переживання військовослужбовцями бойового стресу залежить від взаємодії двох основних чинників: сили і тривалості впливу на психіку військовослужбовця бойових стресорів; особливостей реагування військовослужбовця на їх вплив. Виділено, що військовослужбовці характеризуються таким психологічним чинником переживання стресу, як «адаптованість» – проявляють достатній і високий рівні особистісного адаптаційного потенціалу, військово-професійної орієнтації, відсутність схильності до девіантної та суїцидальної поведінки; мають переважаючі мотиваційні установки на дружню підтримку, комунікабельність, товариськість, комфортний стан і «нормальну» адаптацію. Виділено ще один чинник - «відносна адаптованість» – проявляють задовільний, достатній і високий рівні особистісного адаптаційного потенціалу, військово-професійної орієнтації, низьку схильність до девіантної та суїцидальної поведінки; мають переважаючі мотиваційні установки на подолання перешкод, збереження стійкості положення і досягнення успіху без докладання значних зусиль або на занурення у себе як спосіб відмежування від складних зовнішніх обставин. Визначено, що наступним чинником переживання стресу є «дезадаптованість» – проявляють низький і задовільний рівні особистісного адаптаційного потенціалу, військово-професійної орієнтації, окремі ознаки девіантної поведінки та суїцидального ризику; мають переважаючі мотиваційні установки або на лідерство при завищеній самооцінці, або на відстороненість, замкнутість, тривожність, астенізацію і сором’язливість, або мотивацію до розваг. Досліджено, що загальний рівень адаптації до бойового стресу достовірно вищий у розлучених військовослужбовців, однак це ще не означає, що так само він буде проявлятися й у мирному житті. Військово-професійна спрямованість розлучених також значно вища, ніж у їхніх неодружених та одружених побратимів. Встановлено, що, достовірно найвищі рівні проявляються у сержантів та старших сержантів (у порівнянні з лейтенантами й солдатами), а найнижчий рівень адаптаційного потенціалу, зокрема комунікативного потенціалу спостерігається у бійців із середньою освітою у порівнянні з тими, хто має середню спеціальну та вищу освіту. Виявлено, що з віком у військовослужбовців спостерігається зниження схильності до девіантної поведінки.
37
Boychak, M. P. "Книга Анатолія Міхньова «Очерки по военно-полевой терапии» та сучасність". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 2 (5 липня 2020): 74–91. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.2(1)-074.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Розглянути окремі глави книги Анатолія Міхньова «Очерки по военно-полевой терапии» і, по можливості, надати своє бачення актуальності деяких проблем, що піднімав автор «Очерков», з точки зору сьогодення
Матеріали та методи дослідження. В дослідженні використано історичний і бібліосемантичний методи для повного розкриття актуальності деяких проблем, що піднімав А.Л. Міхньов в книзі «Очерки по военно-полевой терапии» з точки зору сьогодення.
Результати дослідження. Фундаментальні погляди А. Міхньова на етіопатогенез та терапію гострих бронхітів воєнного часу, деякі особливості перебігу крупозної пневмонії та її лікування внутрішньовенним введенням сульфідину, патогенез та лікування легеневих нагнійних процесів, патогенез і терапію кардіопульмональної недостатності, аліментарну дистрофію, спільність симптомів та диференційну діагностику міокардіодистрофій, Брайтову хворобу і аліментарну дистрофію, а також лікування малярії внутрішньовенним введенням хініну залишиаються актуальними і на теперішній час.
Висновки. Оскільки у надані медичної допомоги військовослужбовцям ЗС України на Сході України активну участь приймають терапевти і лікарі терапевтичного профілю (більшість санітарних втрат на цій війні є втрати саме терапевтичного профілю), фундаментальні погляди А. Міхньова на етіопатогенез та терапію бойовоїтерапевтичної патології є важливими і не втрачають своєї актуальності. Звичайно і, це вже чітко встановлений факт – низка захворювань внутрішніх органів мають певні особливості перебігу, які залежать від багатьох факторів (від театру воєнних дій, їх інтенсивності, застосування сучасного озброєння і бойової техніки, умов служби та побуту військовослужбовців тощо). Міхньов А.Л. звертає увагу на те, що умови служби і побуту бійців та командирів діючої армії у роки Другої світової війни «знижують загальну опірність організму і послаблюють його сили в боротьбі з інфекцією. Ця обставина істотно позначається і на характері перебігу патологічного процесу, змінюючи клінічну картину цілого ряду захворювань, роблячи її різноманітною, даючи нові якісні прояви при взаємодії хвороботворних агентів з макроорганизмом». Такі особливості є і тепер,а їх вивчення та вплив на здоров'я військовослужбовців, та на перебіг захворювань – є одним із завдань військово-медичної служби. Прикладом для такого вивчення і є книга А.Л. Міхньова «Очерки по военно-полевой терапии».
38
МАЛИНЕВСЬКИЙ, В. В., О. М. МАНЗЯК та Л. Г. НІКОЛАЙЧУК. "СУЧАСНА ВІЙСЬКОВА ФОРМА ЯК ВИД СПЕЦОДЯГУ ТА ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ В УКРАЇНІ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (13 березня 2021): 227–37. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Існує нагальна потреба вивчення сучасного стану та обґрунтування пріоритетного розвитку вітчизняного одягу різного цільового призначення (побутового, медичного, спеціального, а саме військовослужбовців України). Одяг спеціального призначення займає важливу нішу на українському ринку текстильних матеріалів та одягу, тому вимагає глибоко вивчення та визначення напрямів покращання, особливо це стосується військової форми в світлі останніх років діючої операції об’єднаних сил.
Методика. Досягнення цієї мети відбувалося аналітичним методом. Виконали огляд джерел товарознавчої та медичної літератури, здійснили моніторинг і систематизацію отриманих даних.
Результати. Тема є актуальною та має важливе значення, тому що у побуті військовослужбовців одяг посідає значне місце. Він використовується для захисту тіла від несприятливих впливів зовнішнього середовища: холоду, надмірної сонячної радіації, вітру, дощу та снігу. Крім того, одяг захищає тіло людини від механічних ушкоджень, від пилу, бруду та укусів різних комах. Військовий одяг має також і естетичне значення, тому що він прикрашає людину і дає можливість розпізнавати військовослужбовців служб, а також за їх військовими званнями. Польова форма одягу повинна полегшувати бойову діяльність військовослужбовців: маскувати їх на місцевості, бути зручною при обслуговуванні бойової техніки і озброєння, не заважати при подоланні різних перешкод у тому числі і водних, лісистих, болотистих місць, гір та інших. Однак найважливіше значення одягу є зниження втрат тепла організмом людини і забезпечення найсприятливіших умов для підтримки температури тіла на постійному рівні. Одяг закриває більш як 80% поверхні тіла людини. З його допомогою навкруг тіла утворюється штучний клімат (мікроклімат), який повинен бути найбільш сприятливим (комфортним).
Наукова новизна. Українські фахівці групи з реформування речового забезпечення Міноборони розробили унікальний камуфляж для українських бійців, який не фіксують прилади нічного бачення, було проведено позитивне дослідне носіння в зоні ООС, але не було введено в ЗСУ.
Практичне значення. В сучасних умовах ведуться пошуки нових способів і форм матеріального забезпечення військ, створення побутових умов на рівні достатньої комфортності для військовослужбовців ЗС України. В статті було проаналізовано існуючій військовий одяг, подано інформацію про нові розробки та запропоновано перспективні напрями удосконалення.
39
Shevaga, V., M. Semchyshyn, B. Zadorozhna, and A. Zadorozhnyi. "Features of Cerebral Hemorrhage in the Victims of Peaceful Territory and Fighters of the Operation of the Combined Forces – of the Antiterrorist Operation After Traumatic Brain Injury of Mild Severity in Acute, Intermediate and Distant Periods." Lviv Clinical Bulletin 2, no. 30 (June 23, 2020): 29–34. http://dx.doi.org/10.25040/lkv2020.02.029.
Повний текст джерела
40
Makarchuk, Volodymyr. "Legal and regulatory forms of stimulation of… military valor: soldiers and officers of the Red army in the Second world war (continuation). Part 2. Penalty subunits. «the narkom’s 100 grams» (people’s commissariat of defense 100 grams). the end of the war and the curtailment of material incentives for soldiers and veterans." Visnik Nacional’nogo universitetu «Lvivska politehnika». Seria: Uridicni nauki 7, no. 28 (December 2, 2020): 9–18. http://dx.doi.org/10.23939/law2020.28.009.
Повний текст джерела
41
Shvets, A. V., V. V. Kalnysh та I. S. Trinka. "Психофізіологічні аспекти розвитку «гібридної війни»". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 4 (30 грудня 2021): 48–59. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-048.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Вивчення особливостей впливу подій «гібридної війни» на працездатність і надійність діяльності військовослужбовців, їх функціональний стан, а також негативних наслідків впливу стресогенних чинників безпосередньо під час їх участі в бойових операціях в даний час є недостатньо дослідженими. Важливим невивченим фактором, що досить сильно впливає на психологічний стан бійців, є фон (контекст), який обумовлений негативними подіями, які відбуваються в країні. Ці події пов'язані з підвищенням активування населення, яке самопідтримується процесами, що формуються в цьому середовищі. Тому актуальність поглибленого аналізу психофізіологічних механізмів зародження та подальшого розвитку ефектів «гібридної війни» є безсумнівною і має велике значення для підтримки високої обороноздатності країни.
Мета. Виявлення деяких психофізіологічних механізмів формування та підтримки існування «гібридної війни» та обґрунтування її переваг для противника перед засобами «гарячої війни».
Матеріали та методи. З використанням методів системного, бібліосемантичного та ретроспективного аналізу вивчено наукові публікації щодо виявлення деяких психофізіологічних механізмів формування і підтримки існування «гібридної війни» та обґрунтування її переваг для противника перед засобами «гарячої війни». Для цього здійснено пошук доступних джерел інформації з 1982 по 2020 роки, які стосувались мети роботи. Вивчали різні психофізіологічні механізми формування та підтримки існування «гібридної війни». На основі thoughtful-аналіз сучасних джерел інформації було узагальнено різні механізми формування та підтримки існування «гібридної війни» для розробки на цій основі заходів щодо послаблення їх шкідливої дії.
Результати. Виявлено деякі психофізіологічні механізми формування та підтримки існування «гібридної війни» та обґрунтування її переваг для противника перед засобами «гарячої війни». Окреслено умови функціонування психофізіологічних та психологічних механізмів, які сприяють виникненню та розповсюдженню автохвильових процесів в державі, що характеризують протікання «гібридної війни». Критично проаналізовано такі проблемні напрями як: самоорганізація активності маси людей - «віртуальний натовп»; механізми організації «гібридної війни»; моделі синхронізації активності в великих масах людей. Звернено увагу на необхідність подальшого дослідження психофізіологічних механізмів виникнення та підтримки «гібридної війни» і розробки на цій основі заходів щодо послаблення їх шкідливої дії.
Висновки. Сформульовані умови функціонування психофізіологічних та психологічних механізмів, які сприяють виникненню та розповсюдженню автохвильових процесів на теренах України, які характеризують протікання «гібридної війни». Встановлено, що організація «гібридної війни» може бути описана в термінах функціонування «віртуального натовпу». Показано, що головною перевагою «гібридної війни» є широке охоплення населення та військовослужбовців шкідливими емоційними процесами, які призводять до зниження боєздатності збройних сил та хаотизації суспільних настроїв. Встановлено, що інформаційні та кібернетичні заходи, тероризм, диверсії, партизанські дії та ін. є лише прийомами, що дозволяють запустити і підтримувати на належному рівні автохвильові процеси в «віртуальному натовпі», що охоплюють широкі верстви населення і військовослужбовців. Застосування таких прийомів призводить до швидкого та без особливих людських втрат досягнення ворогом своїх інтересів, а також кардинальним чином здешевлює ведення війни.
42
Shevaga, V., M. Semchyshyn, B. Zadorozhna, and A. Zadorozhyi. "The Content of Iodine and Chromium Trace Elements in the Blood Serum of Victims Outside the Conflict Zone and Fighters of the Joint Forces Organization (JFO) with Traumatic Brain Injuries in the Acute and Intermediate Periods, as Well as Their Features Depending on the Severity of the Injury and the Time of Its Occurrence." Lviv clinical bulletin 4, no. 32 (October 19, 2020): 16–21. http://dx.doi.org/10.25040/lkv2020.04.016.
Повний текст джерелаАнотація:
Introduction. High proportion of traumatic brain injury in the overall structure of morbidity and injuries of the population as one of the causes of temporary and permanent disability and mortality determines the urgency of the problem. Patients who have undergone traumatic brain injury have a number of pathological disorders, including changes in the micronutrient metabolism of iodine and chromium, and their deficiency or excess, in particular in the case of traumatic brain injury may be the trigger for a number of pathological reactions and will require appropriate correction. The aim of the study. To investigate the iodine and chromium content in the blood serum of victims outside the conflict zone and in the fighters of the joint forces organization (JFO) with traumatic brain injuries in the acute and intermediate periods, and to find out their features depending on the severity of the injury and the time from its occurrence. Materials and methods. Method of atomic-absorption of new spectrophotometry determined the content of iodine and chromium in the serum of the blood of 283 patients outside the conflict zone and 218 fighters of JFO with mild and moderate traumatic brain injury in the acute and intermediate periods (1-2, 3-5, 7-10, 14-21 days, after 1 and 3 months after injury). The control group consisted of 20 healthy individuals. Statistical analysis was performed using the program «Statistica 6.0». Results. The content of serum iodine in the blood in the victims outside the conflict zone in the presence of concussion, contusion of mild and moderate severity in the acute and intermediate periods did not differ from that of the control group (p-value more than 0.05). In the group of fighters of JFO, the content of iodine in serum of the blood compared with the indicator in the control group significantly decreased in the presence of concussion and contusion of moderate severity at 14-21 day, 1 month after brain injury (p-value less than 0.05), and for contusion of mild severity was significantly lower by 7-10, 14-21 days, 1 and 3 months after brain injury (p-value less than 0.05). No significant changes of the iodine content in the blood serum were found in victims outside the conflict zone between the periods of the study in the presence of concussion and contusion of mild severity, and contusion of mild severity and contusion moderate severity, except for its significant reduction by 3-5 days (p-value less than 0.05), and in the presence of concussion and contusion of moderate severity significant reduction of the iodine content in the blood serum was detected for 1-2, 3-5 and 7-10 days (p-value less than 0.05). In fighters of JFO no significant differences of iodine content in the blood serum were observed between the periods of the study with concussion and contusion of mild severity (p-value more than 0.05), concussion and contusion of moderate severity (p-value more than 0.05), contusion of mild severity and contusion of moderate severity (p-value more than 0.05). Comparison of identical groups of victims outside the conflict zone and fighters JFO, established the probability of differences between the study periods in all surveyed groups, both in the acute and in the intermediate periods in the presence of concussion (p-value less than 0.05), contusion of mild severity (p < 0.05), contusion of moderate severity (p-value less than 0.05). The content of chromium in the blood serum of victims outside the conflict zone and in fighters of JFO at all degrees of severity of traumatic brain injury and during the entire observation period was insignificantly reduced both in terms of indicators in the control group and between periods of the study (p-value more than 0.05). Significant differences in the content of chromium in serum of the blood in the groups of victims outside the conflict zone between the study periods were noted on 1-2, 3-5, 7-10, 14-21 days, 1 and 3 months after brain injury in the presence of concussion and contusion of mild severity (p-value less than 0.05), concussion and contusion of moderate severity (p-value less than 0.05), contusion of mild severity and contusion of moderate severity (p-value less than 0.05), and in the groups of fighters of JFO, the significant difference in serum of the blood of content chromium was detected in the presence of concussion and contusion of mild severity only for 3-5 days (p-value less than 0.05), and with concussion and contusion of moderate severity, as well as contusion of mild severity and contusion of moderate severity significant differences were observed during the entire study period (p-value less than 0.05). Comparison of identical groups of victims outside the conflict zone and fighters of JFO did not establish the probability of differences between the study periods in the presence of concussion (p-value more than 0.05), but in cases of contusion of mild severity (p-value less than 0.05), as well as in the presence of contusion of moderate severity (p-value less than 0.05), the probability of differences was on 1-2, 3-5, 7-10, 14-21 days, 1 and 3 months after brain injury. Conclusions. The changes of the iodine and chromium content in the blood serum of fighters of joint forces organization are more pronounced both during the study periods and depending on the severity of the injury, compared with the victims outside the conflict zone.
43
Здещиц, Валерий Максимович. "Вимірювання сенсомоторної реакції учнів як засіб вдосконалення процесу їх навчання". Theory and methods of e-learning 2 (3 лютого 2014): 272–80. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.286.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчення швидкості простої руховій реакції людини починається у 1796 р., коли глава Грінвічської обсерваторії Маськелайн звільнив молодого астронома, оскільки він спізнювався відзначати проходження зірки через меридіан на півсекунди. Помилковість обчислень Маськелайн встановив порівнянням отриманих даних зі своїми, які він вважав за непогрішимі. Тільки через тридцять років німецький астроном Бессел відновив репутацію молодого астронома, показавши, що неточно відмічають час всі астрономи, у тому числі і Маськелайн, та і він сам, і що у кожного астронома є свій середній час помилки. Цей час з тих пір включався в астрономічні обчислення у вигляді коефіцієнта, що отримав назву «особисте рівняння». Проте особисте рівняння – це не швидкість простої реакції, а точність реакції на рухомий об’єкт. Адже астроном може не тільки запізнитися, але і поквапитися відмітити той час, коли нитка в окулярі телескопу як би перерізує світило навпіл.Проста рухова реакція – це можливо швидша відповідь простим і заздалегідь відомим рухом на відомий сигнал, що раптово з’являється. Більш повно і точно ця реакція називається простою сенсомоторною реакцією, оскільки існує і складна сенсомоторна реакція вибору.Час простої реакції, тобто час від моменту появи сигналу до моменту початку рухової відповіді, вперше виміряв Гельмгольц у 1850 р. Він залежить від того, на який сенсор діє сигнал, від сили сигналу і від фізичного і психологічного стану людини. Зазвичай він дорівнює: на світло – 100–200 мс, на звук – 120–150 мс і на електрошкірний подразник – 100–150 мс. Нейрофізіологічні методи дозволили розкласти цей час на ряд відрізків.Однією з основних властивостей центральної нервової системи (ЦНС), разом із збудженням і гальмуванням, є швидкість проведення збудження. Даний показник характеризує загальний стан нервової системи і показує, наскільки швидко здійснюються процеси, що приводять до реакції організму на який-небудь стимул.Час, протягом якого людина відповідає руховою реакцією на зовнішній стимул, називається латентним періодом (ЛП), тобто, іншими словами, латентний (прихований) період – це час проходження нервового імпульсу від рецептора до м’яза.Час латентного періоду складається з ряду подій, які відбуваються як в ЦНС, так і за її межами. Так в латентний час слухо-моторної реакції входить: 1) час збудження кортієва органу внутрішнього вуха; 2) проведення нервового імпульсу по слуховому нерву; 3) декілька синаптичних перемикань в ЦНС; 4) проведення нервового імпульсу по руховому (моторному) волокну; 5) збудження і скорочення м’яза.За наявності стомлення в ЦНС латентний період реакції збільшується. Крім того, на час реакції впливають типологічні особливості темпераменту і вік людини.З віком час реакції зменшується. У дітей латентні періоди реакцій значно перевищують значення, характерні для дорослої людини. Це пояснюється низьким рівнем розвитку ЦНС і зокрема низьким рівнем мієлінізації волокон і тривалішим часом синаптичних перемикань. У літніх людей спостерігається збільшення латентних періодів реакцій.Залежність латентного періоду реакції від стомлення, віку відкриває можливість управління процесом навчання людини на підставі науково обґрунтованого часового навантаження. Відомо, що при зміні програми навчання, часу занять, тривалість уроків є величиною сталою. Доза нового теоретичного матеріалу і часові рамки його викладання тепер можуть бути визначені рівнем сприйняття школярів і студентів, тобто адекватністю їх реакції. Перманентно контролювати цей процес в наш комп’ютерний час не представляється складним.Тому метою даної роботи є 1) розробка сучасних вимірників простої сенсомоторної реакції і складної сенсомоторної реакції вибору, 2) визначення латентних періодів сенсомоторних і розумових реакцій учнів, 3) на підставі аналізу отриманих даних розробка методик навчання з урахуванням фактору сенсомоторної реакції учня.У цієї статті розглядаються перші два пункти проведеної роботи. Третій етап потребує значно більших зусиль і часу. Тому результати виконання цього дуже важливого для педагогічної практики етапу роботи будуть оприлюднені пізніше.Зробимо короткий огляд пристроїв, методів і результатів вимірювання сенсомоторних реакцій, які відомі у наш час.О. Пиріжків, С. Кочеткова (Кубанська державна академія фізичної культури, Краснодар, Росія) досліджували сенсомоторні реакції 35 бійців спеціальних підрозділів 21–32 років, що займаються різними видами рукопашного бою, що має в основі: самбо (12), карате (11), кікбоксинг (12 чоловік) і 13 чоловіків ідентичного віку, що не займаються спортом. Диференціювання уніполярного світлового подразника досліджуваний здійснював стоячи на платформі, забезпеченій мікровимикачами. Реакцією на спалах верхніх світлодіодів було максимально швидке натиснення кнопки великим пальцем однойменної руки, нижніх – відрив відповідної ноги від платформи. Реєстрували час простої (ЧПРР) і складної рухових реакцій (ЧСРР), розраховували відсоток помилок від кількості проб. Дані обробляли згідно критерію Стьюдента. Отримані результати приведені в таблиці 1.Каратисти виявили найкоротший ЧПРР на звук і при реагуванні на світло руками і ногами. Вони зберегли пріоритет і у ЧСРР руками і ногами, припустивши при цьому мінімальну кількість помилок.Таблиця 1Час рухових реакцій у представників різних шкіл єдиноборства ГрупиЧПРРЧСРРЧСРРрукирукиногирукиногируки-ногизвуксвітлосвітлопомилкасвітлопомилкасвітлопомилкамсмс%мс%мс%Самбо135±8,4170±10,1240±8,6267±9,811,2335±7,411,0395±10,012,4Карате134±9,2155±8,9223±9,3223±7,910,1309±8,911,2368±11,416,0Кікбоксинг148±7,8172±11,4243±11,1264±10,210,0328±6,617,1437±12,319,3Нетреновані146±6,6180±9,9281±12,0285±11,612,8360±9,518,7464±11,325,2Ускладнений варіант реакції (ЧСРР р-н) підтвердив надійність швидкісних проявів центральної нервової системи у представників карате. У цих умовах вони відреагували на 27-96 мс швидше (P<0,05–0,001) за однолітків з інших груп. У нетренованих чоловіків кожна четверта реакція була помилковою при низькій швидкості реагування на хаотично виникаючі світлові сигнали (464 мс).Як показали спостереження, ускладнення умов пред’явлення стимулу подовжує час реагування особливо в ситуаціях, що вимагають прояву екстраполяції, зростає відсоток неадекватних дій на світлові подразники, що хаотично пред’являються.Для оцінки швидкості психомоторної реакції, функціонального стану центральної нервової системи розроблений також реакціометр – вимірник RA–1. Вимірник реакції призначений для вимірювання часу реакції людини на червоне (небезпека), зелене світло, а також звуковий сигналТехнічні дані пристрою: дискретність вимірювання часу реакції 1 мс, абсолютна похибка вимірювання часу реакції не більш ±2мс.Дослідження сенсомоторних реакцій у робітників показало, що зміна часу реакції при стомленні пов’язана із зміною стійкості уваги і швидкості переробки інформації. Час реакції ближче до кінця зміни може перевищувати мінімальне значення більш ніж в 2 рази. Час реакції дуже збільшується при хворобливому стані і після прийому навіть невеликих доз алкоголю.Особливості сенсомоторної реакції людини при флуктуації атмосферного тиску в наш час досліджували Р. Шарафі, С. Богданов, Д. Горлов, Ю. Горго, Р. Коробейників (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка). Всього в експериментах брали участь 135 осіб. Віковий діапазон випробовуваних складав від 15 до 30 років і з середнім віком 20±2 роки. Було проведено дослідження латентних періодів простої сенсомоторної реакції за допомогою комп’ютерної програми «React 22». При дослідженнях подавали 100 сигналів середньої інтенсивності з інтервалом 1500-3000 мс, який змінювався випадковим чином у вказаному діапазоні. Випробовувані повинні були сидіти за столом перед монітором (відстань від монітора до очей випробовуваних близько 50 см) і реагувати натисненням на будь-яку клавішу правою рукою на появу кожного квадрата якнайскоріше.Паралельно вимірювали флуктуації атмосферного тиску (ФАТ). Абсолютний тиск весною 2005 р. (Київ) склав 99046±24 Па; восени 2005 р., (Київ) 99922±19 Па; взимку 2006 р. (Шираз) 84618±10 Па.Результати дослідження латентного періоду під час участі чоловіків в експерименті в різний час року на території України і Ірану наведені в табл. 2.Таблиця 2Результати дослідження простої сенсомоторної реакції Весна, Київ, чоловіки (n = 48)I групаОсінь, Київ, чоловіки (n = 15)II групаЗима, Шираз, чоловіки (n = 25)III група222 (197-254)227 (202-260)210 (179-257)Знайдена середня величина часу простої сенсомоторної реакції чоловіків на 30-50 мс більше, ніж наведена в табл. 1. Це можна пояснити тільки постійною помилкою вимірювань.Отже, вимірювання, яки були зроблені у 1970-х роках і за допомогою новітніх комп’ютерних програм XXI-го ст., мають однакові недоліки, пов’язані з недосконалістю техніки і методики вимірювань. Тому до сіх пір є актуальною проблема розробки вимірників як простої, так і складної сенсомоторної реакції людини.Досвід вимірювання багатьох дослідників вказує на ряд факторів, які впливають на реакцію людини. Розглянемо ті фактори, які впливають безпосередньо на ефективність навчання школярів і студентів. Це дозволить скласти програму дослідження, тривалість якої може сягати десятиріч.Особливості рухової асиметрії правої і лівої руки в шкільному віці вивчали А. Т. Бондар, Н. А. Отмахова, А. І. Федотчев.Асиметрія , що є різницею між часом реакції правої і лівої рук, у всіх вікових групах відображає наявність швидших реакцій правої руки. Було виявлено, що вік 11–12 років є критичним періодом в розвитку рухової асиметрії у людини.Особливості динаміки латентного періоду за допомогою правої і лівої руки під час больового стресу у чоловіків і жінок вивчав М. Ю. Каменськов зі студентами 2-3 курсів у віці 18-20 років. Виявлено, що час реакції коротший, а больовий поріг вище у правшей.Для вдосконалення цього методу, на наш погляд, спостереження асиметрії часу руху треба вести на протязі всього часу навчання одних й тих же учнів, тобто, 10-15 років. Це дозволить достатньо детально описати становлення рухової функції і її асиметрії в шкільні і студентські роки навчання.Підведемо підсумки огляду.1. Високоточне вимірювання сенсомоторної реакції людини є актуальним завданням. Результати вимірювань використовуються в найрізноманітніших областях людської діяльності.2. Величина сенсомоторної реакції людини залежить від віку, особливостей темпераменту, рухової ассиметрії, роду занять, погодних умов, стомленості, хворобливості стану, прийому доз алкоголю, наркотиків і тому подібне.3. Дослідження складної сенсомоторної реакції вибору представлені в публікаціях дуже мало, а ця галузь знань найбільш важлива для процесу навчання.Все це вимагає подальшої розробки вимірювальної техніки і удосконалення методик вимірювання та обробки їх результаті.Розробка вимірника простої і складної сенсомоторної реакції в Криворізькому державному педагогічному університеті велась на кафедрі фізики та методики її навчання з урахуванням тих вад, які перекручували результати вимірювань попередників. Особлива увага приділялася врахуванню часу власної затримки вимірювальних приладів, яка не враховувалася, як видно з обзору, деякими дослідниками, особливо при роботі з комп
44
Cherniavska, Maryna. "Технології подолання відчуження в учасників бойових дій". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 42(45) (6 грудня 2018). http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi42(45).202.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано особливості переживання відчуження учасникамибойових дій у процесі їхньої реадаптаціі до мирного життя. Технології подо-лання відчуження у колишніх військовослужбовців визначено як певні тера-певтичні впливи, спрямовані на відновлення діалогу зі світом, життям, собоюта сенсом. З’ясовано, що причини виникнення відчуження в учасників бойовихдій криються в заблокованих фундаментальних можливостях 1) знаходити усобі внутрішню силу бути; 2) переживати цінність життя; 3) бути аутентичним;4) ставити цілі та реалізовувати смисли. Визначено критерії ефективностівикористання технологій подолання відчуження: підвищення рівня довіри досвіту та задоволеності власним життям; активізація пошуку нових змістів;досягнення внутрішньої згоди із собою; розкриття можливостей реалізації онов-лених цінностей у майбутньому. Показано, що для реалізації технології відно-влення діалогу зі світом доцільно використовувати техніку прийняття нестерпноїта болючої для бійця даності буття. Як ресурси, що забезпечують психологічнупідтримку, визначено простір, захист та опору. Виявлено, що спрацюваннятехнології відновлення діалогу із життям стає можливим завдяки використаннютехніки знаходження власної позиції. Серед ресурсів, що сприяють реалізаціїтехнології, найбільш ефективними визнано взаємини з іншими людьми, час таблизькість. Зазначено, що реалізація технології відновлення діалогу із собоюпотребує ефективної роботи, спрямованої на зміцнення внутрішньої структури“Я” бійця, підвищення рівня його аутентичності та поглиблення переживаннясамоцінності. Доведено, що основними ресурсами для підвищення самоцінностіє справедливе ставлення, шаноблива увага інших, визнання цінності особистостібійця. Зауважено, що технологія відновлення діалогу щодо сенсу передбачаєвикористання техніки пошуку сенсу життя; її ресурсами є структурні взаємо-зв’язки, поле реальних можливостей, реалізація майбутніх цінностей.
45
Borodin, Sergey, Igor Atamanenko, and Igor Martynov. "PROFESSIONAL AND PSYCHOLOGICAL TRAINING OF THE PERSON AS A FACTOR OF SUCCESSFUL LIFESTYLE IMPLEMENTATION AND IMPLEMENTATION BUSINESS-BASIC TASK IN A TOTAL." Young Scientist 5, no. 69 (May 2019). http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2019-5-69-7.
Повний текст джерела