Готові списки джерел за темами / Бібліотек / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Бібліотек"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Бібліотек.
Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Бібліотек".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Зінченко, I. І., О. Ю. Сакалюк, О. В. Ольшевська, О. Ю. Козуб, А. Ю. Волкова, Ж. А. Титуренко, О. В. Харахаш та О. О. Шершун. "Імплементація Web- та Lib-стандартів у діяльність бібліотек". Automation of technological and business processes 13, № 1 (19 квітня 2021): 43–49. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i1.1999.

Повний текст джерела
Анотація:
У цифрову еру найголовнішим засобом комунікації між читачем і академічною бібліотекою є мультимедійні продукти. Відповідно, з впровадженням нових технологій повністю змінюється система бібліотечного менеджменту. Зараз в більшість процесів діяльності бібліотек імплементують веб ресурси. Правильний менеджмент допомагає бібліотечним працівникам більш якісно і оперативно обслуговувати користувачів і виконувати постійно змінні виклики часу. Системи управління бібліотекою і веб ресурси допомагають використовувати ключові принципи тайм-менеджменту для заощадження часі. Правильно запроваджене програмне забезпечення дозволяє керувати процесом обслуговуваня користувача від моменту замовлення примірника до його розподілення на відповідного читача. Для цього залучають у автоматизовану діяльність всі відділи бібліотеки (комплектування, обробки, обслуговування). І як наслідок, виконується постійний моніторинг в реальному часі шляхом використання інформаційно-управляючої системи. Метою даного дослідження був аналіз бібліотечного менеджменту, як інструменту, який дозволяє сучасним бібліотекам комунікувати з відвідувачами і налагодити діяльність всіх структурних підрозділів. Також метою є проведення аналізу, наскільки стандарти Web та Library впливають на розвиток академічної бібліотечної справи. Ядро сучасної інформаційної епохи - це користувачі. Отже, бізнес-процес бібліотеки, орієнтований на читача, повинен бути побудований, відображаючи потреби сучасного світу і задовольняти мінливі потреби читачів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

КАРЛІНА, Оксана, та Анна КИРИЛЮК. "ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІНВЕНТАРІВ БІБЛІОТЕК РИМО-КАТОЛИЦЬКИХ МОНАСТИРІВ ЛУЦЬКО-ЖИТОМИРСЬКОЇ ДІЄЦЕЗІЇ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ ХІХ СТ." Східноєвропейський історичний вісник, № 18 (30 березня 2021): 16–29. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.18.226512.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація. Інвентарі бібліотек римо-католицьких монастирів Луцько-Житомирської дієцезії є важливим історичним джерелом з історії інтелектуального життя ченців, монастирської культури, а також шкіл, які діяли при монастирях. Вони є складовою частиною монастирської візитації – універсального документу, що містив опис всього монастирського комплексу та його майна. Мета статті – дослідити джерелознавчий потенціал бібліотечних інвентарів римо-католицьких монастирів Луцько-Житомирської дієцезії кінця XVIII – початку ХІХ ст. Методологія підпорядкована принципам науковості та історизму. Вона ґрунтується на методах джерелознавчого аналізу та синтезу. Акцент зроблено на методі критичного аналізу документального матеріалу. Наукова новизна. Вперше проаналізовано джерелознавчий потенціал інвентарів бібліотек одинадцяти монастирів Луцько-Житомирської римо-католицької дієцезії, що є складовою частиною візитацій, датованих кінцем XVIII – початком ХІХ ст. та збережених у фондах Державного архіву Житомирської області. Особи, які проводили візитацію, не керувалися визначеними вимогами щодо складання інвентаря бібліотеки. Віднайдені нами в архівних фондах інвентарі мають різну інформаційну наповненість. Деякі з них містять детальні відомості про наявні в бібліотеці монастиря книжки: автор/автори, назва книжки (повна чи скорочена), місце та рік друку, кількість наявних томів і примірників. Часто укладачі інвентарів записували лише назву книжки, її розмір, фізичний стан, кількість примірників. Зрідка зазначалися лише тематичні розділи книжкового фонду та кількість книжок у кожному з них. Одна з найбільших бібліотек належала Луцькому монастирю тринітаріїв, про що свідчать візитації цього монастиря за 1799 р, 1816 р. та 1819 р. Однак лише інвентар бібліотеки за 1799 р. є детальним (займає 45 аркушів). У ньому було записано назву книжки, рік та місце виходу. Вивчення усіх трьох інвентарів дає змогу прослідкувати динаміку книжкового фонду бібліотеки: у 1799 р. він налічував 2177 книг, у 1816 р. – 2578, а у 1819 р. – 2368. Зменшення кількості книг у 1819 р. могло бути пов’язане з передачею начальної літератури для потреб парафіяльної школи, яка діяла при монастирі. У 1799 р. монастир тринітаріїв у містечку Шумбар Кременецького повіту мав всього 19 книг, а основний бібліотечний фонд був перевезений до монастиря в Берестечку, де місцеві отці-тринітарії утримували школу. Станом на 1816 р. в їхньому розпорядженні було близько півтори тисячі книг, але інвентарний опис цієї книгозбірні дає можливість лише визначити її жанровий репертуар та вказати особу бібліотекара. Ним був отець Норберт Підвисоцький. Велику бібліотеку (близько тисячі книжок) згромадили реформати у селі Дедеркали біля Кременця. Наявність детального інвентаря дає змогу визначити її тематичну наповненість, час і місце друку творів. Найбільше з книг походили з друкарень Венеції, Львова, Варшави та Кракова. У візитації монастиря піарів у Дубровиці Рівненського повіту 1818 р. книгозбірня поділялась на костельну, монастирську, парафіяльної школи та колегіуму (повітової школи), які функціонували при монастирі. Найбільше книжок налічувала бібліотека колегіуму: у розпорядженні учнів та учителів закладу було 2087 творів, виданих у XVI – на початку ХІХ століття. Візитації двох францисканських монастирів (у Межирічі Острозькому і Кременці) за 1819 р., в яких вміщені невеликі інвентарні описи книгозбірень, засвідчують, що францисканці зібрали порівняно небагато книжок (близько трьохсот), головним чином, твори, необхідні для проповідницької діяльності. Висновки. Проаналізовані інвентарі монастирських бібліотек подібні між собою кількома рисами: поділом на тематичні розділи (хоча інколи по-різному названі), чисельною перевагою латиномовних книжок, домінуванням серед творів польською мовою проповідницької і навчальної літератури, відсутністю інкунабул, збереженістю книг, виданих переважно у XVIII столітті. Ключові слова: інвентар бібліотеки, монастирська бібліотека, церковна візитація, стародруки, римо-католицькі монастирі, Луцько-Житомирська дієцезія, Волинська губернія.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Овсієнко, Алла. "АДАПТАЦІЯ БІБЛІОТЕК ДО РЕАЛІЙ ЦИФРОВОГО ПРОСТОРУ". Society. Document. Communication 12, № 12 (14 вересня 2021): 255–69. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-255-269.

Повний текст джерела
Анотація:
Сьогодні вже неможливо зупинити швидке розповсюдження гаджетів, рідерів, мобільних телефонів як засобів доступу до ресурсів Інтернет, у тому числі до бібліотечного контенту глобальної мережі. Неможливо також змінити ситуацію у бік актуалізації електронного читання, загальновизначним є той факт, що найбільш ефективне інформаційно-бібліотечне обслуговування населення досягається шляхом створення електронних бібліотек. Електронні бібліотеки можуть складатися з колекцій електронних документів (оцифрованих традиційних матеріалів, або створених відразу в електронному вигляді), та систем з уніфікованим підходом до виробництва, зберігання, організації різноманітної інформації. У роботі описані основні елементи оцифрування бібліотеки як складової інформаційного суспільства, що розвивається. Бібліотечні сайти – це ворота в бібліотеку, її візитна картка в інтернет просторі. Акаунти у соціальних мережах та блоги різко підвищують інтерактивність обміну інформацією і відвідуваність бібліотечних сайтів, в цілому підвищують інтерес до бібліотеки з боку існуючих і потенційних користувачів. Глобальна переорієнтація пріоритетів у роботі бібліотечно-інформаційних установ, у зв’язку зі створенням електронної бібліотеки, є очевидною, вона спрямовується на розвиток мережевих технологій, електронних ресурсів, інформаційного сервісу, бібліотечної кооперації. Цифрові бібліотеки, електронні колекції, системи електронного резерву, онлайнові каталоги публічного доступу, бази даних електронних журналів та інші ІР стали популярними засобами доступу до джерел інформації. Створення електронних, цифрових бібліотек сприяє глобалізації світового інформаційного співтовариства, відкриває принципово нові умови доступу до віддалених ІР і забезпечує рівні права користувачів на отримання необхідної інформації. У статті проаналізовано інтенсивність впливу Інтернету на довідково-бібліографічне обслуговування користувачів бібліотек, та необхідність реорганізації довідково-бібліографічних служб, зміни у традиційних функціях бібліографії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Зінченко, І. І., О. О. Шершун та А. Г. Іванова. "Веб технології в smart бібліотеці". Automation of technological and business processes 12, № 1 (30 березня 2020): 4–11. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i1.1696.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянута проблема неправильного та застарілого трактування діяльності бібліотеки, а також її позиціонування у сучасному світі. Складена інформаційна модель майбутнього програмного забезпечення, тобто ціль та засоби, якими система може оперувати для досягання цієї цілі та, що саме вимагають ці засоби, щоб їх можна було використовувати. За результатами дослідження, для систематизації сучасного уявлення про бібліотеку, було вирішено впроваджувати стандарт Library 3.0, який, в свою чергу, відповідає за модернізацію форми надання послуг бібліотекою за використанням таких технологій, як семантична мережа, хмарові сервіси, мобільні пристрої, у діяльність науково-технічної бібліотеки. Library 3.0 – це стандарт, який відповідає за електронну систематизацію сервісів, що забезпечують життєву діяльність академічної бібліотеки на основі комунікації між підрозділами та користувачем. На даний момент, це є найбільш захоплюючим досягненням у області наукових досліджень та розвитку бібліотек закладів вищої освіти, оскільки представлений стандарт підкреслює контекст, а не тільки засіб надання інформаційних послуг. Було проведено ретельний аналіз на підставі діючих методологій та підходів для створення концептуальної моделі проекту, основних принципів та засад розробки програмного продукту, допоміжних параметрів та засобів для досягнення бажаного результату, аналітичних дані. Був розроблений веб-ресурс для представлення Науково-технічної бібліотеки ОНАХТ за принципами Library 3.0 з урахуванням новітніх можливостей Web 2.0.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Воскобойнікова-Гузєва, Олена Вікторівна, та Наталія Миколаївна Терещенко. "ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ У СТРАТЕГІЧНОМУ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕК ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 39–53. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245578.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті — проаналізувати цінності, які покладено в основу побудови стратегічного розвитку шести європейських університетських бібліотек — Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київського університету імені Бориса Грінченка, Вільнюського університету, Варшавського університету та Ягеллонського університету. У дослідженні використано методи системного і контент-аналізу. Зазначено, що цінності університетських бібліотек корелюються із базовими складниками корпоративної культури і можуть класифікуватися у певних категоріях, зокрема як етичні цінності, соціально-економічні цінності, комунікативні цінності тощо. Серед цінностей, які сповідують сучасні університетські бібліотеки виділено такі: відкритість, доступність, повнота, інновації, науковість, професіоналізм, партнерство, відповідальність, традиції. Для порівняльного аналізу використано також результати британського науково-дослідного проєкту, спрямованого на визначення та відображення цінностей університетської бібліотеки у ХХІ ст. Наукова новизна. Вперше проаналізовано ціннісні орієнтири європейських бібліотек з позицій системного аналізу документів, що визначають їхній стратегічний розвиток та кореляцію із категоріями корпоративної культури закладів вищої освіти, засадничими принципами академічної доброчесності. Висновки. Особливу увагу приділено імплементації п’яти засадничих цінностей академічної доброчесності: чесності, довіри, справедливості, поваги та відповідальності у цінності стратегічного розвитку університетів. Визначено, що «відкритість» є базовою цінністю як для українських бібліотек, так і для закордонних. Значними для більшості бібліотек є такі цінності, як «партнерство», «інновації», «відповідальність». Відмінними ознаками є те, що бібліотеки українських університетів як цінність визначають «сервісність», а закордонні — «традиції».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Винокурова, Світлана. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СУЧАСНОЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (12 квітня 2021): 629–32. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.132.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті висвітлено сучасні завдання інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек закладів вищої освіти та певний досвід у їх вирішенні наукових бібліотек окремих університетів України, зокрема Наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв. Охарактеризовано загальні тенденції та деякі перспективи подальшого розвитку ІАД.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Майстренко, Юлія, та Михайло Сергєєв. "Управління соціокультурною діяльністю бібліотеки в умовах інформаційно-комунікаційних змін". Socio-Cultural Management Journal 4, № 1 (27 червня 2021): 101–24. http://dx.doi.org/10.31866/2709-846x.1.2021.235709.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Актуальність проблеми управління соціокультурною діяльністю бібліотеки пов’язана з інформаційно-комунікаційними змінами в суспільстві, які вимагають становлення бібліотечних практик, розробки нестандартних рішень, появу нових ідей щодо бібліотечної діяльності. Мета і методи. Метою статті є розробка наукових положень і практичних рекомендацій щодо управління соціокультурною діяльністю бібліотеки в умовах інформаційно-комунікаційних змін, що дасть нові можливості для якісної трансграничної інформаційної взаємодії бібліотеки з користувачами, спростить доступ до бібліотечних ресурсів і послуг та, як наслідок, сприятиме формуванню позитивного іміджу, підвищить якість та ефективність діяльності бібліотек. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, історичний, термінологічний, когнітивний, культурний підходи до вивчення процесів управління соціокультурною діяльністю бібліотеки в період інформаційно-комунікаційних змін у суспільстві. Результати. Систематизовано існуючі підходи до термінологічного поля бібліотекознавства в різні історичні періоди. Досліджено роль і функції бібліотек у соціокультурному розвитку особистості. Визначено традиційні та інноваційні види діяльності в центральній бібліотечній системі «Свічадо», досліджено їх ефективність. Результати соціологічного дослідження свідчать, що для ефективної діяльності бібліотеки в інформаційно-комунікаційному просторі необхідно підвищити кваліфікацію бібліотечних фахівців та закріпити норми часу, які б регулювали діяльність у соціальних мережах. Висновки. Управління соціокультурною діяльністю бібліотек в умовах інформаційно-комунікаційних змін дозволить вийти на новий якісний рівень та сприятиме розвитку бібліотеки відповідно до вимог сучасного суспільства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Зворський, Сергій. "СПІЛЬНІ ТОЧКИ СПІВПРАЦІ АРХІВІВ І БІБЛІОТЕК НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ". Society. Document. Communication, № 7 (11 серпня 2019): 82–97. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-82-97.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкриваються аспекти реального і потенційного (перспективного) взаємодії бібліотек і архівів України на сучасному етапі їх інституціоналізації як важливих складових елементів документо-інформаційної сфери держави. Розглянуто як історичні, так і сучасні форми співробітництва бібліотек і архівів, їх особливості та значення для вдосконалення їх діяльності відповідно до вимог і викликами сучасності. Доведено, що в даний час інтеграційні процеси є загальносвітовим трендом в тріаді «бібліотека-архів-музей». Наведені приклади результативної бібліотечно-архівної співпраці, починаючи з 1960-х років, яка, однак, не мала системного характеру. Зроблено короткий огляд обговорення завдань спільної діяльності бібліотек і архівів з позицій бібліотекознавців і архівістів. Існують проблеми в підготовці кадрів в рамках нової комплексної спеціальності 029 «Інформаційні, бібліотечне та архівна справа», у визначенні необходівого обсягу базових знань майбутніх фахівців. Наголошено на необхідності комплексного підходу до бібліотечно-архівної взаємодії, яке має враховувати загальні інтереси цих установ: підготовку кваліфікованих кадрів, взаємовикористання галузевих періодичних видань, проведення спільних конференцій, семінарів, практикумів, вдосконалення нормативно-правової та термінологічної бази та ін. Зокрема, великі бібліотеки України мають власні архіви і потребують практичної допомоги з боку архівістів для їх упорядкування відповідно до сучасних вимогах щодо організації та використання архівних документів. Доцільно вести обмін практичними напрацюваннями, що представляють спільний інтерес, активніше використовувати професійну пресу і збірники наукових праць. Важливим бачиться юридичне оформлення співпраці в формі відповідних угод (договорів) між бібліотечнимі і архівними установами. Необхідне розширення рамок міжнародного співробітництва українських бібліотекарів і архівістів на платформі єдності виконуваних ними функцій щодо збереження документної пам'яті людства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Galchenko, V., та A. Mishyn. "Порівняльний аналіз нейтронно-фізичних характеристик кампанії реактора з використанням різних наборів бібліотек ядерних даних для програмного продукту WIMSD5B". Nuclear and Radiation Safety, № 3(67) (20 вересня 2015): 8–12. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.3(67).02.

Повний текст джерела
Анотація:
Точність та якість результатів розрахунків як стаціонарних, так і перехідних процесів активної зони реактора, значною мірою залежать від процесу підготовки нейтронно-фізичних констант, який можна зробити коректнішим, оновивши бібліотеку ядерних даних програмного продукту. У статті наведено порівняльний аналіз розрахунків активної зони ВВЕР-1000 за допомогою коду DYN3D із застосування константного забезпечення, підготованого кодом WIMSD5B за різними бібліотеками ядерних даних. Розглянуто можливість використання деяких бібліотек, випущених у рамках проекту модернізації бібліотек WIMSD5B, та проведено порівняння отриманих результатів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Глинчук, Л., Т. Гришанович, O. Кузьмич та Н. Багнюк. "Ефективне використання новітніх методів програмування графіки на С++ в навчальних цілях." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 40 (23 вересня 2020): 104–9. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-16.

Повний текст джерела
Анотація:
Для того щоб вміти програмувати та налаштовувати графіку з використанням сучасних бібліотек, фреймворків і т.д. під різні операційні системи, потрібно знати як класичний інструментарій, так і новітні методи. При програмуванні, зокрема на С++, та налаштуванні різних додатків (середовищ програмування) і підключенні графічних бібліотек під певну ОС виникають деякі труднощі та проблеми. Саме тому повинне бути розуміння щодо сумісності та можливого вирішення такої проблеми. З цією метою в даній статті розглядаються вибрані графічні бібліотеки - від примітивних до сучасних та описуються особливості роботи з ними.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Novytska, Tetiana L., та Yana S. Levchenko. "МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ РЕСУРСАМИ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ НАУКОВОЇ УСТАНОВИ". Information Technologies and Learning Tools 39, № 1 (22 лютого 2014): 209–21. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v39i1.947.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто основні елементи електронної бібліотеки, електронної бібліотеки наукової установи, технологічні процеси електронної бібліотеки, функціональні вимоги до побудови моделі електронної бібліотеки наукової установи. Розглянуто поняття інформаційно-комунікаційна підтримка наукової діяльності, інформаційні системи, метадані, інтероперабельність, моделі, інформаційні ресурси, управління. Уточнено поняття управління інформаційними ресурсами і запропоновано функції управління інформаційними ресурсами. Даються різні підходи до означення поняття метадані. Розглянута модель побудови наукової електронної бібліотеки. Виділено аспекти інтероперабельності. Представлено рівні інтероперабельності. Розглянуто підходи до інтероперабельності електронних бібліотек та описано їх ключові характеристики. Виділено структурні компоненти управління інформаційними ресурсами електронної бібліотеки наукової установи. Запропоновано модель управління інформаційними ресурсами електронної бібліотеки наукової установи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Matsibora, Nadiia H. "ЗБЕРЕЖЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ КУЛЬТУРНОГО СПАДКУ З ФОНДІВ ОСВІТЯНСЬКИХ БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ". Information Technologies and Learning Tools 42, № 4 (1 вересня 2014): 141–49. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v42i4.1091.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано роботу освітянських бібліотек з рідкісними і цінними виданнями на основі анкетних даних. Подано інформацію в порівняльній таблиці щодо виконання поставлених завдань зі збереження і використання цих документів, оцифрування, мікрофільмування та їх реставрації. Досліджено склад й особливості зберігання рідкісних і цінних видань у фондах Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського і мережі освітянських бібліотек України з метою подальшого внесення їх до бази даних єдиного Державного реєстру національно-культурного надбання, а також створення інтегрованого галузевого ресурсу на базі головної освітянської книгозбірні. Визначено проблеми й шляхи формування, зберігання і використання фонду рідкісних видань.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Медведь, М. "Бібліотека Закарпатського державного університету - нове покоління вузівських бібліотек". Вища школа, № 7 (2008): 55–59.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Granchak, T. Yu, та V. I. Bondarenko. "ІМЕРСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В БІБЛІОТЕЦІ: ОРГАНІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО СЕРВІСУ ДЛЯ НАУКИ ТА ОСВІТИ". Science and Innovation 17, № 2 (27 квітня 2021): 94–104. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.02.094.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Необхідність підвищення ефективності наукової діяльності, створення умов для продукування нових знань і обміну ними актуалізують вивчення когнітивного потенціалу імерсивних технологій. Проблематика. Розкриття потенціалу імерсивних технологій для організації інноваційного бібліотечно-інформаційного сервісу сприяння розвитку науки і освіти. Мета. Обґрунтування необхідності впровадження в практику наукових бібліотек імерсивних технологій з метою забезпечення інформаційно-технологічної підтримки наукових досліджень і освітньої діяльності, розробка теоретико-методологічних підходів до організації бібліотечного сервісу, побудованого на основі імерсивних технологій. Матеріали й методи. Джерельну базу дослідження склали вебсайти наукових бібліотек, тематичні ресурси (портал Масачусетського технологічного інституту MIT Media Lab Research, сайти компаній-розробників програмного забезпечення та офіційні веб-сайти хакатонів віртуальної реальності), фахові публікації, що висвітлюють специфіку імерсивних технологій, досвід їх використання в наукових дослідженнях та в бібліотечній практиці. Використано системний, функціональний методи, методи спостереження, гіпотези в поєднанні з соціальнокомунікаційним методом. Результати. Показано доцільність впровадження в практику наукових бібліотек імерсивних технологій як інноваційного інструменту інформаційно-технологічного забезпечення розвитку науки і освіти, акцентовано когнітивний потенціал імерсивних технологій, розроблено теоретико-методологічні засади організації комплексного бібліотечно-інформаційного сервісу, побудованого на використанні імерсивних технологій, висвітлено приклади ефективного використання останніх науковими бібліотеками. Висновки. Позитивний ефект використання когнітивного потенціалу розширеної реальності в освітній практиці й наукових дослідженнях актуалізує розробку стратегій організації в наукових бібліотеках комплексного бібліотечно-інформаційного сервісу з надання доступу до імерсивних технологій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Барабаш,, Вікторія. "ФОРМУВАННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ – ОДИН ІЗ НАПРЯМКІВ ВЗАЄМОДІЇ КАФЕДРИ ТА БІБЛІОТЕКИ ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Society. Document. Communication, № 8 (25 лютого 2020): 14–31. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-14-31.

Повний текст джерела
Анотація:
АНОТАЦІЯВ Україні, як і в усьому світі, відбуваєтьсятрансформація освітньої парадигми, що, у свою чергу, спричиняє і трансформацію способів користування, пошуку тароботи з інформацією. Головне, чому покликані навчитистудентів сучасні ЗВО – це критично мислити. У цьому ключіособливу увагу варто приділити бібліотеці університету,зокрема реалізації її освітньої функції. Бібліотека як базовийсоціальний інститут на високому професійному рівні виявляє,аналізує та систематизує найкращі зразки інтелектуальноїпродукції. Укладання одного із видів бібліографічнихпосібників – бібліографічних покажчиків – є важливимнапрямком бібліотечно-інформаційної роботи.У статті висвітлено один із пріоритетних напрямківінформаційної діяльності університетської бібліотеки –укладання персональних бібліографічних покажчиків видатнихдіячів краю студентами кафедри суспільних наук,інформаційної та архівної справи ЦНТУ. Запропонованоумовно виділити п’ять тематичних груп персоналій: науковцітехнічної сфери; науковці соціально-гуманітарноїсфери; митці краю; письменники та літераторикраю; педагоги краю.Визначено основні структурні елементи бібліографічнихдокументів, кількісні показники груп, відзначено пріоритетнігрупи. Проаналізовано основні підходи щодо термінологічноговизначення бібліографічних посібників як біобібліографічних чиперсональних документів. Відзначено співпрацю кафедрисуспільних наук, інформаційної та архівної справи ізуніверситетською бібліотекою, а також окресленоперспективи подальшої спільної діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Zorina, Nataliia Ye. "БАЗА ДАНИХ АВТОРИТЕТНОГО ФАЙЛУ „ПРЕДМЕТНІ ЗАГОЛОВКИ” – ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ІНТЕГРАЦІЇ ОСВІТЯНСЬКИХ БІБЛІОТЕК". Information Technologies and Learning Tools 39, № 1 (31 січня 2014): 182–92. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v39i1.922.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається питання створення бази даних авторитетного файлу тематичних предметних рубрик з питань освіти, педагогіки та психології електронного каталогу ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, розкривається його значення для формування інтегрованого галузевого інформаційного ресурсу й упровадження кооперативних форм співпраці. Створення авторитетного файлу „Предметні заголовки” сприятиме уніфікації у створенні бібліографічних записів в електронних каталогах як у межах однієї бібліотеки, так і в умовах міжбібліотечної взаємодії, особливо в умовах кооперування діяльності бібліотек, створення зведених баз даних, обміну бібліографічними записами тощо. Розкривається технологія й висвітлюються особливості створення авторитетного файлу „Предметні заголовки”.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Prilutska, Nataliia S., та Oksana I. Yatsenko. "НАУКОВО-ОСВІТНІ ЕЛЕКТРОННІ БІБЛІОТЕКИ У НАВЧАННІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ". Information Technologies and Learning Tools 36, № 4 (12 вересня 2013): 98–104. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v36i4.852.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто ключові ознаки електронних бібліотек, проаналізовано та виділено основні види електронних науково-освітніх ресурсів, представлених у електронних бібліотеках. Описано технології ефективного структурування змісту навчання засобами інформаційних технологій в умовах інтенсифікації інформаційних процесів. Визначено наукові засади добору змісту навчального матеріалу і проаналізовано структуру навчальної дисципліни "Інформаційні системи та технології" за умов упровадження кредитно-модульної системи. Описана структура навчальної дисципліни викладається для студентів соціально-психологічного факультету напряму підготовки "Менеджмент".
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Мінухін, С. В. "Дослідження продуктивності кластера Apache Spark на платформі Azure для методів машинного навчання". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(63), (7 квітня 2020): 81–88. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.63.11.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто та досліджено питання підвищення продуктивності застосування моделей та методів задач машинного навчання з використанням Apache Spark Azure HDInsight. Для підвищення обгрунтованості отриманих результатів використано один з найбільш відомих бенмарків для тестування бібліотек машинного навчання Spark-Perf. Наведені кроки щодо встановлення, розгортання та налаштування Apache Spark на платформі Azure. Для оцінки ефективності розподілених обчислень використано метрики продуктивності щодо середнього часу навчання та тестування та їх відношення. Проведений порівняльний аналіз результатів розв’язку задач з бібліотеки MLlib для кластерів з гомогенною та гетерогенною архітектурою, які свідчать про високу ефективність їх використання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Ків, Арнольд, Олександр Мерзликін, Євгеній Модло, Павло Нечипуренко та Ірина Тополова. "Огляд програмного забезпечення для комп'ютерного моделювання у профільному навчанні фізики". Педагогіка вищої та середньої школи 52 (19 грудня 2019): 153–65. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3782.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається можливості використання спеціалізованих програм (віртуальні лабораторії та тренажери, програмне забезпечення для моделювання природних процесів) та загального (мови програмування та бібліотеки, таблиці, CAS) у шкільних дослідженнях. Таке програмне забезпечення, як віртуальні лабораторії, програмне забезпечення для моделювання природних процесів, мови програмування й бібліотеки в шкільних дослідженнях, можна використовувати для моделювання явищ, яких неможливо вивчити в шкільній лабораторії (наприклад, для моделювання радіоактивного розпаду або для демонстрації станів релятивістської механіки). Також віртуальні лабораторії в шкільній практиці зазвичай використовуються в тих випадках, коли учні не можуть виконати експеримент у реальних лабораторіях. Наприклад, це зручно для дистанційного навчання. Використання мов програмування та бібліотек у навчальних фізичних дослідженнях вимагає як дослідницьких компетенцій студентів, так і компетенцій програмування. Ось чому використання цього програмного забезпечення на уроках фізики навряд чи можна рекомендувати. Однак мови програмування та бібліотеки можуть стати потужним інструментом формування й розвитку дослідницьких компетентностей студентів з фізики у позакласній навчальній діяльності. Впровадження електронної таблиці та CAS у шкільних фізичних дослідженнях є найпростішим і має свої переваги.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Ярошенко, Т. "Бібліотека, бібліотекарі та користувачі бібліотек в епоху Веб 2.0: виклики часу". Бібліотечна планета, № 1 (51) (2011): 17–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Гуцол, Г. "Електронні бібліотеки: проблемні питання видавництв, бібліотек, обов"язкового примірника, авторського права". Вісник Книжкової палати, № 10 (171) (2010): 48–49.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Гуцол, Г. "Електронні бібліотеки: проблемні питання видавництв, бібліотек, обов"язкового примірника, авторського права". Вісник Книжкової палати, № 10 (171) (2010): 48–49.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Гуцол, Г. "Електронні бібліотеки: проблемні питання видавництв, бібліотек, обов"язкового примірника, авторського права". Вісник Книжкової палати, № 10 (171) (2010): 48–49.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Василенко, М. "Взаємодія бібліотек у рамках створення єдиної інфораційно-бібліотечної системи "Бібліотека - XXI"". В помощь работнику НТБ, Вып. 1 (2012): 54–55.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Гуцол, Г. "Електронні бібліотеки: проблемні питання видавництв, бібліотек, обов"язкового примірника, авторського права". Вісник Книжкової палати, № 10 (171) (2010): 48–49.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Khoroshkov, L. M., та N. P. Derevianko. "Проект реконструкції та озеленення прилеглої території обласної бібліотеки імені М. Горького (Запоріжжя)". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 28–31. http://dx.doi.org/10.15421/40290605.

Повний текст джерела
Анотація:
Озеленення великих муніципальних об'єктів міст, зокрема будівель бібліотек, міських рад, лікарень, університетів – це один з основних принципів міського будівництва загалом. Зазвичай території, прилеглі до цих об'єктів – високодекоративні, вони відкриті для відвідувачів і нерідко стають візитівкою міста, а подекуди і всього регіону. Вони розташовані у центральних районах міст та на головних вулицях, тому щодня потрапляють у поле зору великої кількості людей. Такого плану території у великих містах України переважно вже приведено до належного стану, проте територія, прилегла до обласної бібліотеки, й досі перебуває у занедбаному стані. Територія проектування обласної бібліотеки імені М. Горького розташована у центральній частині Запоріжжя та потребує повної реконструкції як з погляду будівельних робіт, так і з ландшафтного дизайну. Розроблено проект реконструкції та озеленення території, прилеглої до бібліотеки. За допомогою інвентаризації встановлено такі показники, як баланс території, видовий та породний склад дерев і чагарників, їх кількість, їх стан і особливості, що значно змінить зовнішній вигляд та усучаснить об'єкт озеленення, а також покращить доступ до об'єкта. На вибір стилю проекту благоустрою та озеленення вплинули такі чинники, як: загальний стиль озеленення центральних майданів міста, наявність яскраво вираженої партерної зони, зовнішній вигляд будівлі бібліотеки. Було обрано регулярний стиль, за допомогою якого пропонуємо втілити оригінальні ідеї озеленення та благоустрою території бібліотеки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Мороз, Б., Л. Кабак, A. Ширін та С. Овчаренко. "Використання Data Mining в інформаційних бібліотечних системах." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 42 (31 березня 2021): 177–84. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-26.

Повний текст джерела
Анотація:
В даний час для аналізу даних використовуються алгоритми та інструменти для аналізу даних, які називаються Data Mining. Data Mining успішно використовується в різних галузях промисловості. У статті розглядається можливість впровадження цієї технології в бібліотечні системи, оскільки аналіз даних можна використовувати для отримання різних прогнозів. Сучасні технології надходять і до бібліотек. Для запобігання дефіциту книг, та запобігання переповнення бібліотеки застарілими книгами ми можемо використовувати інформаційну систему з функціями аналізу даних з інтеграцією інструментів аналізу даних у системи управління ризиками, які можуть допомогти отримати корисну інформацію з бази даних з метою прийняття рішення про списання книг або переміщення в сховище.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Kovalenko, Svitlana H. "ЗВЕДЕНА БАЗА ДАНИХ ДИСЕРТАЦІЙ – СКЛАДОВА ІНТЕГРОВАНОГО ГАЛУЗЕВОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО РЕСУРСУ". Information Technologies and Learning Tools 38, № 6 (12 грудня 2013): 257–67. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v38i6.923.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено створенню бібліографічної Зведеної бази даних дисертацій з питань освіти, педагогіки і психології в Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В. О. Сухомлинського. Актуальність статті зумовлюється важливістю інформації для наукових працівників, аспірантів, докторантів, здобувачів, практичних педагогів та ін., що міститься в дисертаційних дослідженнях. Метою статті є відображення формування інтегрованого галузевого інформаційного ресурсу (ІГІР) в електронній формі й надання до нього вільного й багатоаспектного доступу. Перспектива роботи зі створення ІГІР – це підключення до цього Проекту всіх педагогічних ВНЗ України, інститутів післядипломної педагогічної освіти, усіх бібліотек наукових установ НАПН України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Сенченко, М. "Сучасний простір бібліотек". Вісник Книжкової палати, № 11 (256) (2017): 28.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Талалаєвська, М. "Інтеграція публічних бібліотек: співпраця, взаємодія (з досвіду бібліотек різних країн)". Бібліотечна планета, № 1 (63) (2014): 27–31.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Талалаєвська, М. "Інтеграція публічних бібліотек: співпраця, взаємодія (з досвіду бібліотек різних країн)". Бібліотечна планета, № 2 (64) (2014): 27–31.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Романюк, О. О. "Участь бібліотеки ОНмедУ в міжрегіональній корпорації медичних бібліотек України: 10-річний досвід". Вісник Одеського національного університету. Серія: Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство 22, вип. 2 (18) (2017): 346–49.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Романюк, О. О. "Участь бібліотеки ОНмедУ в міжрегіональній корпорації медичних бібліотек України: 10-річний досвід". Вісник Одеського національного університету. Серія: Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство 22, вип. 2 (18) (2017): 346–49.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Трачук, Л. "Електронні бібліотеки та колекції документів на сайтах обласних універсальних наукових бібліотек України". Вісник Книжкової палати, № 7 (228) (2015): 33–37.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Трачук, Л. "Електронні бібліотеки та колекції документів на сайтах обласних універсальних наукових бібліотек України". Вісник Книжкової палати, № 7 (228) (2015): 33–37.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Трачук, Л. "Електронні бібліотеки та колекції документів на сайтах обласних універсальних наукових бібліотек України". Вісник Книжкової палати, № 7 (228) (2015): 33–37.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Трачук, Л. "Електронні бібліотеки та колекції документів на сайтах обласних універсальних наукових бібліотек України". Вісник Книжкової палати, № 7 (228) (2015): 33–37.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Філіпчук, Георгій Георгійович, Мирослава Петрівна Вовк, Кирил Васильович Котун та Ольга Миколаївна Ходацька. "ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНОЗНАВЧИХ ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ: ДОСВІД УКРАЇНИ І КАНАДИ". Information Technologies and Learning Tools 78, № 4 (11 вересня 2020): 14–31. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.3612.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті схарактеризовано потенціал електронних українознавчих ресурсів у контексті модернізаційних змін у сфері педагогічної освіти. Уточнено сутність поняття «українознавчі ресурси» як сукупності джерелознавчих праць, наукових розвідок, збірників та ін., що представлено у вимірах суміжних наук (етнопедагогіки, етнології, культурології, лінгвістики, фольклористики, краєзнавства, народознавства, етнографії, історії, джерелознавства тощо) та власне українознавчих дисциплін (українська мова, українська література, українська культура, історія України тощо) у реальному (бібліографічному, архівному) та віртуальному контекстах. Схарактеризовано досвід систематизації українознавчих електронних ресурсів в Канаді, що уможливило виокремлення таких прогресивних досягнень: створення загальнодержавного інтернет-порталу українознавства, заснування віртуальних бібліотек, центрів і лабораторій при університетах тощо. Студіювання сучасних електронних українознавчих ресурсів в українському і канадському віртуальному просторі уможливило виокремлення таких їх категорій: електронні навчальні бібліотеки й архіви, віртуальні лабораторії при університетах, українознавча періодика з їх представленням на вебсторінках чи сайтах університетських і академічних осередків, реферативні бази. Спроєктовано можливості використання електронних українознавчих ресурсів з урахуванням сучасних модернізаційних змін у педагогічній освіті на двох рівнях – на університетському (створення і розвиток ресурсних центрів, вебсайтів, порталів, електронних бібліотек; упровадження тематичних модулів, які розкривають віртуальний простір теорії і практики українознавчих студій; розміщення в електронних архівах матеріалів за результатами фольклористичної практики) і на шкільному (створення ресурсних баз на основі наявних українських і канадських українознавчих електронних джерел; активізація дослідницької роботи учнів – членів Малої академії наук України, заснування під егідою Міністерства освіти і науки України інтернет-порталу українознавства з урахуванням потреб сучасного вчителя і учня).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Andreev, S. M., V. A. Zhilіn та A. S. Topchy. "МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ БІБЛІОТЕК КОМП’ЮТЕРНОГО ЗОРУ ДЛЯ ПОБУДОВИ КАРТОГРАФІЧНИХ МОДЕЛЕЙ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 3–7. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.003.

Повний текст джерела
Анотація:
Представлена методика застосування бібліотек комп’ютерного зору для побудови картографічних моделей. Розкриті особливості роботи із типами даних на мові Python, а також побудована класифікація бібліотек мови Python. Розроблена методика також пропонується у вигляді структурної схеми для кращої її візуалізації та спрощення розуміння взаємодії основних етапів роботи при побудові картографічних моделей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Медведєв, Дмитро Геннадійович, та Владислав Миколайович Пірогов. "Огляд засобів латентно-семантичного аналізу". New computer technology 15 (2 травня 2017): 261–63. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.600.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою дослідження є огляд бібліотек для латентно-семантичного аналізу. Задачами дослідження є аналіз вільно розповсюджуваних програмних продуктів, що реалізовують латентно-семантичний аналіз. Об’єктом дослідження є процес опрацювання даних. Предметом дослідження є опрацювання даних засобами Python. Результатом дослідження є вибір доцільних бібліотек Python, що реалізують алгоритми латентно-семантичного аналізу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Rozman, Irina. "Формування читацьких інтересів учнів засобами зарубіжної літератури в українських гімназійних бібліотеках Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст." Освітній простір України, № 9 (17 лютого 2017): 25–31. http://dx.doi.org/10.15330/esu.9.25-31.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано діяльність українських гімназійних бібліотек у Галичині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., коли за складних суспільно-політичних умов вони істотно вплинули на формування генерації українських діячів культури, літератури, освіти, формування читацьких смаків та інтересів учнівського юнацтва. Визначено продуктивність цього досвіду для посилення ролі бібліотек у вихованні сучасного молодого покоління.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Трачук, Л. Ф. "Читачеорієнтованість електронних каталогів обласних універсальних наукових бібліотек України в контексті концепції "Бібліотека 2.0"". Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації, вип. 48 (2016): 67–78.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Барабаш, Вікторія, та Людмила Глєбова,. "ОСНОВНІ НАПРЯМКИ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ РОБОТИ ОБЛАСНОЇ УНІВЕРСАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ ІМ. Д. І. ЧИЖЕВСЬКОГО В КОНТЕКСТІ КОРПОРАТИВНОСТІ". Society. Document. Communication, № 6 (27 червня 2019): 11–30. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-11-30.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено аналіз українсько-польськогонапрямку роботи Кіровоградської обласної універсальноїнаукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського.Обласна універсальна наукова бібліотека ім.Д. І. Чижевського тісно співпрацює з Об’єднанням поляківКіровоградщини «Полонія» ім. К. Шимановського, зі Спілкоюполяків в Україні та Публічною бібліотекою ім. ТадеушаМикульського у Вроцлаві. Свою діяльність вони спрямовуютьна збереження та відродження культурної спадщини танаціональних традицій, на розвиток партнерських зв’язківміж українцями та поляками. Виокремлено важливі складові українсько-польськоговектору роботи: проведення конференцій, фестивалів,зустрічей, виставок, презентацій, концертних програм,демонстрація художніх та документальних фільмів,організація курсів вивчення польської мови тощо. Окрему увагуприділено виданням українсько-польської тематики – статті,нариси, монографії, а також колекції польських друкованихдокументів, серед яких: рукописи, стародруки, рідкісні книгиXVІІІ – початку ХХ ст.Обґрунтовано важливість бібліотечних корпорацій,призначення яких полягає в збагаченні інформаційних ресурсівкожної бібліотеки через взаємообмін інформацією тастворенні єдиного інформаційного простору.Запропоновано ряд перспективних напрямків діяльностібібліотеки на національному та міжнародному рівнях.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Азнакаєва, Е. М. "Філософські концепції інституціоналізації бібліотек". Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія, № 1 (17) (2013): 137–41.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Бабій, Л. "У світі американських бібліотек". Бібліотечна планета, № 4 (50) (2010): 22.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Грет, М. "Реклама бібліотек у блогах". Бібліотечний вісник, № 1 (225) (2015): 52–57.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Бояринова, О. "Переосмислення бібліотек: данський досвід". Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, № 3 (21) (2020): 36–38.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Фоменко, І. М. "Аналіз досвіду автоматизації бібліотек". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 1 (1999): 153–61.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Козачок, Л. М. "Інноваційні послуги публічних бібліотек". В помощь работнику НТБ, Вып. 3 (2014): 26–47.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Романюк, О. "Нотатник з вільнюських бібліотек". Бібліотечна планета, № 4 (82) (2018): 27–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити добірки на тему "Бібліотек" для інших типів джерел:
Дисертації Книги
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії